Radio România Internațional

Tag: бюджет

  • Підтримка румунів з низькими пенсіями

    Підтримка румунів з низькими пенсіями

    Уряд Румунії  схвалив термінову постанову про фінансову підтримку пенсіонерів у цьому році. Це стосується румунів, які перебувають у державній пенсійній системі та державній військовій пенсійній системі, чиї доходи менші або дорівнюють 2 574 леїямв (близько 515 євро). Ця сума еквівалентна чистій мінімальній заробітній платі і є заходом соціального захисту, – заявляє влада. Економічна і соціальна рада, висновки якої є консультативними, вважає, що цей захід матиме позитивний вплив на пенсіонерів державної системи, але було б справедливо застосувати його до тих, хто має дохід до 2 806 леїв (близько 560 євро), тобто до середньої пенсії, станом на січень 2025 року.

    Але прем’єр-міністр Марчел Чолаку відкинув цю гіпотезу, стверджуючи, що поточні бюджетні ресурси не дозволяють здійснити цей захід. За даними Міністерства праці, сім’ї, молоді та соціальної солідарності (МПСМС), майже 2,7 млн румунських пенсіонерів мають доходи, менші або рівні цій сумі, а понад 86 тисяч з них проживають за кордоном. Уряд виплатить цю суму двома рівними частинами по 400 леїв (близько 80 євро) у квітні та грудні, відповідно, через територіальні або галузеві пенсійні офіси. Фінансова підтримка не буде враховуватися при встановленні верхньої межі для затвердження Програми щодо 90% компенсації референтної ціни на ліки, а також щодо мінімального доходу, що враховується при наданні путівок на санаторно-курортне лікування через систему Національного будинку державних пенсій.

    Цей намір був оголошений ще на початку року, коли уряд не індексував пенсії на рівень інфляції через великий бюджетний дефіцит. Щоб компенсувати цей захід, уряд говорив про можливість надання іншої фінансової підтримки пенсіонерам. З іншого боку, індексація всіх пенсій на рівень інфляції,  яка за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку мала б бути проведена у вересні, не була включена до Державного бюджету Румунії  на 2025 рік, – заявив міністр фінансів Танцос Барна. Причиною є високий дефіцит бюджету минулого року та цьогорічні обмеження.У 2024 році Румунія мала величезний дефіцит у розмірі 8,6% Валового Внутрішнього Продукту, а у 2025 році уряд має намір знизити дефіцит до 7%.

    Кількість пенсіонерів у Румунії скоротилася майже на 32 000 у лютому порівняно з попереднім місяцем, згідно з даними Національної будинку державних пенсій. Станом на лютий у Румунії налічувалося близько 4,6 млн пенсіонерів. У той же період середня пенсія становила близько 2 700 леїв (близько 540 євро). Із загальної кількості пенсіонерів майже 570 тисяч – це люди, які працювали в сільському господарстві і середня пенсія в цьому випадку становить 667 леїв (близько 130 євро). Згідно з офіційною статистикою, кількість тих, хто вийшов на пенсію за віком, склала 3,7 млн осіб, з яких майже дві третини – жінки.

  • 9 – 15 лютого 2025 року

    9 – 15 лютого 2025 року

    100 днів з Іліє Боложаном після 10 років з Клаусом Йоганнісом

    Клаус Йоганніс у середу завершив свій другий і останній термін на посаді президента Румунії, на який він мав право згідно з Конституцією. Іліє Боложан, який відмовився від керівництва Сенатом і призупинив членство в Націонал-ліберальній партії (НЛП) – принаймні формально, щоб стати політично нейтральним – став тимчасово виконувачем обов’язків глави держави. Конституційний суд оголосив посаду президента Румунії вакантною, коли Йоганніс подав у відставку в понеділок, і постановив, що голова Сенату буде виконувати обов’язки тимчасового президента. Іліє Гавріле Боложан народився 1969 року в повіті Бігор (на заході країни, на кордоні з Угорщиною). Вивчав механіку та математику. Приєднався до НЛП у 1993 році. Його вважають одним із найкращих місцевих фахівців у сфері місцевого державного управління. З 2008 по 2020 рік він був мером міста Орадя, обирався тричі. З 2020 року був головою повітової ради Бігор, яку обіймав до минулого року, коли став сенатором. Як тимчасовий президент, Іліє Боложан матиме обмежені повноваження: він не може звертатися до парламенту з основними політичними питаннями, не може ініціювати процедуру розпуску законодавчої влади та не може скликати національний референдум. 21 грудня 2024 року Клаус Йоганніс мав піти у відставку, але його перебування на посаді президента було продовжено після того, як Конституційний суд скасував весь виборчий процес з обрання нового президента. Президентські вибори відновляться у травні, перший тур відбудеться 4 травня, а вирішальний – 18 травня.

     

    Проєкт державного бюджету на поточний рік відписаний в останній день повноважень

    За кілька годин до оголошення про свою відставку президент Йоганніс підписав укази про оприлюднення Закону про Державний бюджет на 2025 рік та Закону про Державний бюджет соціального забезпечення. Вони були схвалені минулого тижня на спільному пленарному засіданні парламенту. Бюджет побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. Міністр фінансів Танцош Барна заявив на спільному пленарному засіданні законодавчого органу, що державний бюджет є «тверезим» і базується на розумному зростанні доходів, «без перебільшень». Він зазначив, що закон про державний бюджет на соціальне забезпечення передбачає «в першу чергу пенсійні виплати».

    Далі слідує вотум недовіри

    Три партії так званої сувереністської опозиції, АОР, SOS Румунія і Партія молодих людей, оголосили, що наступного тижня винесуть на розгляд парламенту пропозицію про вотум недовіри уряду СДП-НЛП-ДСУР. За неї, ймовірно, проголосують і депутати єдиної задекларованої проєвропейської опозиційної партії – Союзу ”Рятуйте Румунію”. Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що у нього немає емоцій щодо цього питання і що він «впевнений», що «уряд вистоїть». Однак коментатори не виключають можливих перебіжок всередині парламентської більшості і не переконані, що виконавча команда Чолаку залишиться.

    Росіяни знову завдають удару

    Дипломатія в Бухаресті рішуче засудила безвідповідальний напад російських сил 13 лютого, коли два безпілотники з вибухівкою порушили повітряний простір і впали на територію Румунії, поблизу кордону з Україною. За наказом міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасово повіреного у справах Російської Федерації в Бухаресті терміново викликали до штаб-квартири міністерства, щоб передати йому рішуче засудження повторного порушення повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні напади повинні припинитися, і Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС. Необхідність справедливого, всеосяжного та сталого миру в Україні є меседжем, який міністр Гурезяну також передає на 61-й Міжнародній конференції з питань безпеки в Мюнхені, Німеччина, яка відбудеться 14-16 лютого 2025 року. Глава дипломатії в Бухаресті також виступає за продовження надання надійної підтримки для підвищення стійкості Республіки Молдова.

    Вуличні бійки із загиблими та пораненими в Урзічень

    Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою ствердтв, що для боротьби з організованою злочинністю та розпаду злочинних кланів необхідне залучення кількох державних структур. За його словами, хоча за останні роки було ліквідовано сотні організованих злочинних угруповань, вони відроджуються, і для вирішення проблеми може знадобитися багато часу. Наприкінці минулого тижня в Урзічень (південь, недалеко від Бухареста) двоє людей загинули і п’ятеро були поранені у вуличних бійках, що супроводжувалися стріляниноюб за участю десятків людей. Деяких учасників сутичок було заарештовано. Звинувачення у справі – вбивство при обтяжуючих обставинах, нанесення тілесних ушкоджень, порушення громадського порядку, недотримання режиму зберігання зброї та боєприпасів, незаконне використання зброї, замах на вбивство при обтяжуючих обставинах. Вуличні банди є незвичним явищем для Румунії, яка загалом вважається безпечною країною.

    Кваліфікація до Кубку світу з регбі

    Румунія кваліфікувалася на чемпіонат світу 2027 року в Австралії після перемог цього місяця над Німеччиною (48:10) та Бельгією (31:14) на чемпіонаті Європи з регбі 2025 року. Румуни пропустили лише один чемпіонат світу, у 2019 році, коли були дискваліфіковані за використання натуралізованого, але не допущеного до участі в ньому гравця з Тонгану. На футбольному полі чемпіонка Румунії FCSB з Бухареста в четвер увечері на виїзді здолала грецький ПАОК з Салонік з рахунком 2:1 у першому матчі плей-офф за вихід до Ліги Європи. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румун Резван Луческу, відбудеться наступного тижня в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Ліги чемпіонів з гандболу серед чоловіків, бухарестське “Динамо”, програло з рахунком 26:33 на своєму полі угорському “One Veszprem HC” в групі А Ліги чемпіонів.

  • Державний бюджет Румунії на 2025 рік вступив у силу

    Державний бюджет Румунії на 2025 рік вступив у силу

  • Парламент Румунії прийняв бюджет на 2025 рік

    Парламент Румунії прийняв бюджет на 2025 рік

    Після марафонських дебатів, що тривали понад вісім годин, пленарне засідання румунського парламенту в Бухаресті в середу ввечері прийняло проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік і проєкт бюджету соціального страхування. Голосування відбулося після багатьох напружених епізодів, які виникли після того, як коаліція більшості СДП-НЛП-ДСУР відхилила майже всі з кількох тисяч поправок, поданих опозицією. Бюджет ґрунтується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% від ВВП.

    Міністр фінансів Танцош Барна підкреслив, що державний бюджет на 2025 рік є виваженим бюджетом, який без перебільшення базується на виваженому зростанні доходів. Що стосується Закону про бюджет державного соціального страхування, то він передбачає «в першу чергу пенсійні виплати», підкреслив міністр. «Незалежно від того, хто буде в уряді і в Міністерстві фінансів через три, чотири або п’ять років, зобов’язання Румунії перед Європейською комісією повинні бути виконані. Крок за кроком ми повинні зменшувати дефіцит бюджету, але в той же час повинні зберегти інвестиції. Інвестиції – це двигун економіки, і в цьому бюджеті інвестиції також збережені», – сказав Танцош Барна.

    Держбюджет на 2025 рік дозволить країні продовжити процес розвитку, заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку, зазначивши, що кошти для Міністерства охорони здоров’я збільшилися більш ніж на 30%, суми, виділені на автомобільні та залізничні дороги – на 20%, а бюджет на освіту – майже на 10%: «Ми не чіпаємо доходи румунів, ні пенсії, де минулого року відбулося середнє зростання на 40%, ні зарплати, де було річне зростання майже на 25%, ми не підвищуємо ПДВ і нам не потрібні гроші від МВФ. Ми маємо в цьому бюджеті найбільший розподіл ресурсів з європейського фінансування з моменту нашого вступу до Європейського Союзу».

    З боку опозиції депутати від Союзу “За порятунок Румунії” та сувереністських партій – АОР, SOS Румунія та Партії молодих людей – скаржилися на відсутність передбачуваності, завищення доходів, заборгованості румунів через заплановані заходи та скасування деяких податкових пільг. Депутат від СПР Клаудіу Несуй: «Та ж сама брехня, ті ж самі завищені доходи, щоб виправдати більші витрати. Тому що дохідна частина насправді цікавить вас лише для того, щоб виправдати витрати, які ви робите з року в рік і які, як ви кажете, хочете зменшити. Цей бюджет приховує ту саму брехню Марчела Чолаку, яку ми викриваємо з року в рік».

    Зрештою, обидва закони були направлені Президенту на підпис у запропонованих урядом формах з дуже незначними змінами.

  • 26 січня– 01 лютого 2025 року

    26 січня– 01 лютого 2025 року

    Календар виборів президента Румунії

    Коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР затвердив графік проведення президентських виборів у Румунії. Згідно з документом, перший тур виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Кандидатури повинні бути подані до Центральної виборчої комісії до 15 березня. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня о 7:00. У той час як власне голосування в Румунії розпочнеться 4 травня о 07:00 і закінчиться о 21:00, голосування за кордоном відбуватиметься протягом трьох днів, починаючи з 2 травня о 07:00 за місцевим часом. У третій день голосування завершиться о 21:00 за місцевим часом, але, як і вдома, існує можливість продовжити його до 23:59 за місцевим часом, якщо на виборчій дільниці все ще є виборці, які чекають у черзі. Другий тур голосування розпочнеться в країні 18 травня, тоді як голосування за кордоном також триватиме понад три дні і розпочнеться 16 травня за тими ж правилами, що й перший тур. 6 грудня минулого року, після того, як перший тур був визнаний дійсним, а другий тур вже проходив на закордонних виборчих дільницях, Конституційний суд Румунії анулював президентські вибори на підставі втручання державного суб’єкта. Потім КСР вирішив, що весь виборчий процес повинен бути відновлений.

    Венеціанська комісія та румунські вибори

    Венеціанська комісія опублікувала в понеділок свій звіт щодо скасування Конституційним судом Румунії президентських виборів. У рекомендаціях йдеться про те, що таке рішення не повинно ґрунтуватися виключно на секретних інформаціях, які не гарантують необхідної прозорості, а повинно точно вказувати на порушення і докази. Крім того, повноваження Конституційного Суду визнавати вибори недійсними мають бути обмежені винятковими обставинами і чітко регламентованими. Незалежні експерти з конституційного права також стверджують, що доведення порушень закону під час онлайн-кампаній та в соціальних мережах є особливо складним. Нарешті, Венеціанська комісія відмовилася виносити рішення щодо рішення Конституційного суду Румунії про скасування президентських виборів. У Бухаресті опозиційні політичні партії, а саме проєвропейський Союз “За порятунок Румунії”, сувереністський Альянс за об’єднання румунів і Партія молодих людей, відреагували негайно, підкресливши, що консультативний орган Ради Європи по суті підтвердив, що рішення Конституційного суду було незаконним і неправомірним. Колишній міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, однак, що комісія видала висновки, а не рішення, і зроблені пропозиції не є обов’язковими до виконання.

    Проєкт державного бюджету Румунії на цей рік завершено

    Проєкт державного бюджету Румунії на 2025 рік проходить завершальну стадію, перш ніж уряд надішле документ на обговорення до парламенту, де прем’єр-міністр Марчел Чолаку очікує отримати остаточне голосування наступного тижня. Виконавча влада обіцяє виважений бюджет, заснований на реалістичних оцінках доходів і кращому збиранні податків податковими органами, зі значними асигнуваннями на інвестиції. Бюджет будується з урахуванням економічного зростання на 2,5% у 2025 році та середньої інфляції на рівні 4,4%, дефіцит закладено на рівні 7% валового внутрішнього продукту. Кошти, що виділяються на Адміністрацію президента, Сенат і Палату депутатів, зменшаться, а бюджети деяких міністерств, наприклад, довкілля, охорони здоров’я, освіти чи транспорту, зростуть. Найбільше зростання, згідно з проєктом, передбачається для міністерств освіти, охорони здоров’я, екології та транспорту, але, безумовно, найсуттєвіше зростання буде для міністерства енергетики – 153%.

    У Нідерландах затримано трьох підозрюваних у справі про крадіжку румунського дакійського скарбу

    Трьох осіб, підозрюваних у крадіжці румунського дакійського скарбу з музею Дренте в Ассені, було заарештовано нідерландською поліцією в містечку Хеерхуговаард в провінції Північна Голландія. Інформацію підтвердили представники румунського МВС, які заявили, що всі троє є громадянами Нідерландів. Але інформації про місцезнаходження викрадених артефактів немає. За словами міністерки культури Румунії Наталії Інтотеро, мова йде про золотий шолом з Коцофенешть і три дакійські браслети з Сармізегетузи-Регії – артефакти культурної спадщини, які є невід’ємною частиною історії та ідентичності румунського народу, безцінною культурною спадщиною не тільки для Румунії, але й для всього світу. Міністерка звільнила з посади директора Національного музею історії Румунії, якого розкритикувала за те, як він публічно та інституційно спілкувався з громадськістю у справі викрадення скарбів. Саме цей історичний музей відправив артефакти на виставку до Нідерландів. Тим часом у країні триває кілька розслідувань щодо того, як була організована виставка в Нідерландах і чи були дотримані всі правові норми.

    Чемпіонка Румунії з футболу FCSB зіграє у плей-офф Ліги Європи

    Чемпіонку Румунії з футболу FCSB обіграла англійська команда «Манчестер Юнайтед» з рахунком 2:0 у четвер ввечері на Національній арені в Бухаресті у восьмому, заключному раунді футбольної Ліги Європи. Бухарестська команда зіграє в плей-офф за вихід в 1/8 фіналу. Чемпіонка Румунії фінішувала на 11-му місці, а вісім кращих команд кваліфікувалися безпосередньо до 1/8 фіналу.

  • Яким буде Державний бюджет Румунії на 2025 рік?

    Яким буде Державний бюджет Румунії на 2025 рік?

    У складному економічному контексті, коли рівень державного боргу перевищив 54% Валового Внутрішнього Продукту, а дефіцит бюджету наближається до 9% ВВП, розробка Державного бюджету Румунії на 2025 рік є непростим завданням. Тим більше, що два основні міжнародні фінансові агентства знизили прогноз щодо кредитного рейтингу Румунії зі стабільного до негативного. Побудований, з огляду на дефіцит до 7% ВВП, проєкт держбюджету буде затверджений урядом до кінця цього тижня, а потім направлений до парламенту для обговорення та прийняття.

    Згідно з проєктом, держава повинна спочатку скоротити власні витрати. Бюджет Адміністрації президента буде скорочено на 10%, Сенату – на 5%, а Палати депутатів – на 9%. Питання індексації пенсій все ще перебуває на стадії розгляду, оскільки Міністерство фінансів заявляє, що цього року вона не буде можливою. Відповідальний міністр Танцош Барна каже, що проєкт Держбюджету Румунії на 2025 рік, який він назвав бюджетом економії , передбачає гроші, необхідні для виплати зарплат і пенсій та розвитку населених пунктів.

    “У бюджеті є кошти на автомагістралі для 20 мільйонів румунів, у бюджеті є гроші для всіх румунів на розвиток сільської інфраструктури. Ми маємо для всіх румунів гроші на виплату зарплат в освіті, в Міністерстві внутрішніх справ, у всіх міністерствах, які повинні виплачувати зарплати, на рівні 2024 року. У нас є забезпечене фінансування для виплати всіх пенсій (…), включно з  нарахуваннями і підвищеннями, схваленими в листопаді-грудні в минулого року, на цьому ж рівні вони виплачуватимуться і в 2025 році, місяць за місяцем”, – зазначив міністр фінансів.

    Він також додав, що бюджет Міністерства оборони буде більшим, ніж у 2024 році і, що бюджети інших міністерств, таких як Міністерство довкілля, охорони здоров’я, освіти та транспорту, також зростуть. Потрібна більш ощадлива держава, кожна установа має здійснити скорочення витрат на персонал на 5%, причому більшість з них буде скорочено на 5%, але це не стосується освіти, лікарень та внутрішніх справ. Що стосується запозичень, міністр сказав, що всі взяті до уваги запозичення необхідні для фінансування дефіциту.

    “Минулого року Румунія позичила багато, цього року вона позичить менше, а в наступному – ще менше. У нас є графік скорочення запозичень з року в рік протягом семи років”, – каже Танцош Барна. На щастя, погіршення кредитного рейтингу країни не супроводжувалося зниженням рейтингу з рекомендованої категорії, що збільшило б вартість запозичень для Румунії. На думку аналітиків, скептицизм серед інвесторів і рейтингових агентств зберігається, зважаючи на політичну нестабільність і затримку в проведенні структурних реформ.

  • 29 січня 2024 року

    29 січня 2024 року

    БЮДЖЕТ – Лідери правлячої коаліції в Бухаресті сьогодні знову обговорили проєкт бюджету на поточний рік. Це остаточні розрахунки щодо розподілу державних грошей перед тим, як у п’ятницю проєкт нормативного акта буде схвалений урядом, а наступного тижня – проголосований парламентом. Найбільші суми будуть спрямовані на пенсійні виплати та на продовження інвестицій, а видатки на товари, зарплати та послуги будуть скорочені в усіх міністерствах і установах, зазначив міністр фінансів. Бюджети міністерств планується скоротити на 5% порівняно з минулим роком, за винятком сфери охорони здоров’я, внутрішніх справ, освіти, транспорту та національної оборони. Інвестиції перевищуватимуть 7% ВВП для підтримки економічного зростання та розвитку країни. У сфері сільського господарства пріоритетами залишаються підтримка розвитку галузі тваринництва, продовження програми ІНВЕСТАЛІМ, фінансування зрошувальних систем. Мінекономіки продовжить масштабну підтримку підприємців за програмами Start-up Nation і Construct Plus, а оборонна промисловість і цього року отримає понад 2% ВВП. Як і в попередні роки, Міністерство транспорту продовжить інвестувати в автомагістралі, швидкісні дороги та покращення національної дорожньої мережі.

     

    ДИПЛОМАТІЯ – Глава румунської дипломатії Еміль Гурезяну обговорив з виконавчим віце-президентом Європейської комісії, відповідальним за соціальні права та компетенції, якісні робочі місця та навчання, Роксаною Минзату, низку важливих досьє, що стосуються поточного європейського порядку денного. Вони обговорили такі теми, як збереження підтримки процесу розширення ЄС, продовження підтримки України та Республіки Молдова, розробка стратегічного бачення для Чорного моря. Вони також обговорили питання просування цілей конвергенції та згуртованості в переговорах щодо наступної Багаторічної фінансової програми після 2027 року та посилення європейських дій у сфері оборони. Румунський міністр взяв участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ у Брюсселі та зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

     

    СКАРБ – З’являється нова інформація про скарб, що належить Румунії, викрадений у ніч із п’ятниці на суботу з музею в Нідерландах. Поліція цієї країни оголосила, що має докази того, що кілька підозрюваних у крадіжці походять із провінції на північному заході Нідерландів. Влада Нідерландів також заявляє, що в музеї та його околицях були проведені масштабні технічні та тактичні розслідування, а команда з десятків слідчих і спеціалістів працює над справою, щоб затримати злодіїв і повернути викрадене. За словами міністра культури Румунії Наталії Інтотеро, йдеться про золотий шолом з Коцофенешть і три дакійські браслети з Сармісегетузи Регії – артефакти культурної спадщини, а також невід’ємні частини історії та ідентичності румунського народу, безцінну культурну спадщину не лише для Румунії, але й для всього світу. Міністерка культури звільнила з посади директора Національного музею історії Румунії Ернеста Оберлендера-Тирнов’яну, розкритикувавши його за те, як він публічно та інституційно спілкувався з громадськістю у справі викрадення скарбів. Нагадаємо, на виставку до Нідерландів артефакти відправив саме Національний Музей історії.

     

    ВШАНУВАННЯ – У середу Румунська академія урочисто відкрила «Рік кардинала Юліу Хоссу» сесією вшанування. 2025 рік було встановлено законом як «Рік кардинала Юліу Хоссу», щоб відзначити його життя, діяльність, особистість, мученицьку смерть, вирішальну роль у досягненні Великого об’єднання та зусилля, які він докладав для порятунку євреїв під час Голокосту. Блискучий трансільванський інтелектуал, кардинал Юліу Хоссу ознаменував історію Румунії. Був заарештований і ув’язнений у комуністичних тюрмах за відмову зректися греко-католицької віри та діяльність на захист об’єднаних із Римом віруючих. Президент Клаус Йоганніс звернувся з посланням з нагоди «Року кардинала Юліу Хоссу», в якому нагадує слова кардинала: «Наша віра — це наше життя!» – і ствердив, що вони можуть стати потужним закликом до громадянської свідомості, до єдності та мужності, до солідарності з нашими ближніми та з майбутнім країни.

     

    ВИБОРИ – У вівторок коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР у Бухаресті ухвалив рішення, що визначає виборчий календар напередодні першого туру президентських виборів, що пройдуть  4 травня. Виборчий період розпочниться 18 лютого, а крайній термін подання кандидатур до Центральної виборчої комісії – 15 березня. Виборча кампанія розпочниться 4 квітня і завершиться вранці 3 травня. Голосування в Румунії відбудеться 4 травня, а за кордоном – на 950 виборчих дільницях, організованих протягом трьох днів – 2, 3 і 4 травня. Румунські виборці за кордоном можуть також проголосувати поштою, зареєструвавшись на сайті www.votstrainatate.ro.

     

    РЕФОРМА – Президентка Європейської комісії Урсула фон де Ляєн запропонувала масштабну економічну та регуляторну реформу ЄС, яка має на меті стимулювати розвиток ЄС, щоб він не відставав від глобальних конкурентів, таких як Китай та Сполучені Штати. Нова стратегія під назвою «Компас конкурентоспроможності» поєднує в собі промислову політику, інвестиції та реформи. Урсула фон де Ляєн зазначила, що ЄС має «можливо, найбільш освічену робочу силу в світі». Вона сказала, що економіка ЄС є другою за величиною у світі, але Європа відстає через слабкі місця, такі як бізнес-модель, яка протягом багатьох років покладалася на дешеву робочу силу з Китаю, дешеву енергію з Росії та аутсорсинг інвестиційної безпеки. Ці дні минули, підкреслила президентка Європейської комісії. Запропонована нею стратегія складається з трьох розділів. Перший стосується посилення конкурентоспроможності за допомогою інновацій, декарбонізації, зменшення залежності і підвищення безпеки ланцюжка постачання технологій і ресурсів. У другому йдеться про спрощення законодавства та бюрократичної тяганини, а в третьому – про громадян ЄС, які завдяки навчанню та добре оплачуваній роботі є джерелом і ціллю цієї реформи.

  • S&P погіршило прогноз кредитного рейтингу Румунії

    S&P погіршило прогноз кредитного рейтингу Румунії

    Для Румунії та її економічних і фінансових перспектив 2025 рік починається так само, як закінчився попередній: фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні «BBB-», що є останнім кроком у категорії, рекомендованій для інвесторів, але переглянуло перспективу прогнозу зі стабільного на негативний. Наприкінці минулого року агентство Fitch також переглянуло прогноз рейтингу Румунії за довгостроковими кредитами в іноземній валюті на негативний, але зберегло попередній рівень BBB-. Standard & Poor’s попереджає про те, що фрагментоване та невизначене політичне середовище, ймовірно, призведе до затримки порядку денного фіскальної консолідації уряду.

     

    Усі великі витрати перед виборами підштовхнули дефіцит до майже 8,7% ВВП, нагадують експерти агентства, що значно перевищило їхні очікування, що сигналізує про проблеми з контролем витрат в умовах сповільнення економіки. Експерти також кажуть, що більш м’яка фіскальна політика збереже високий рівень дефіциту поточного рахунку та дедалі більше фінансуватиметься за рахунок боргових зобов’язань, що наражатиме країну на небезпеку шоку довіри з боку іноземних інвесторів.

     

    У своїй першій реакції міністр фінансів Танцош Борно заявив, що зміна прогнозу рейтингового агентства зі стабільного на негативний свідчить про необхідність вжиття заходів для скорочення бюджетного дефіциту, розсудливого бюджету та більш обережної держави. “Румунія як і раніше рекомендується інвесторам як безпечна країна. Прийняті урядом рішення щодо скорочення бюджетного дефіциту і зміцнення економічного зростання повинні бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з нашими європейськими партнерами”, – написав міністр на своїй сторінці в Facebook.

    Він підкреслив, що цьогорічний бюджет, який незабаром буде направлений до парламенту на затвердження, посилює цей ощадливий підхід до управління державними коштами. Якщо розвиток економіки підтвердить побоювання рейтингових агентств і відбудеться втрата стабільного рейтингу, це призведе до збільшення вартості запозичень Румунії. На думку аналітиків, скептицизм серед інвесторів і рейтингових агентств зберігається через політичну нестабільність і затримку структурних реформ.

     

    Однак наприкінці минулого року новостворений коаліційний уряд СДП – НЛП – ДСУР ухвалив термінову постанову, що відображає бажання різко скоротити всі непотрібні витрати, особливо в адміністративній, центральній та місцевій сферах, з метою зменшення дефіциту. Виконавча влада також заморозила зарплати та пенсії, індексація яких штовхнула б бюджет небезпечно вниз. Ці заходи вже викликали хвилю невдоволення серед деяких категорій державних службовців, тому на коаліційний уряд чекає серйозне соціальне випробування.

     

    Більше того, 2025 рік волею обставин також став роком виборів, як і 2024 рік. У травні румуни обиратимуть нового президента після того, як Конституційний суд скасував президентські вибори в грудні минулого року на підставі того, що виборчий процес був порушений.

  • Бюджетний дефіцит має бути скорочений

    Бюджетний дефіцит має бути скорочений

    Румунія закінчує 2024 рік з дефіцитом у 8,6%, – свідчать дані Міністерства фінансів. Експерти зазначають, що це величезний показник і один з найвищих в ЄС. Економічне зростання не є стійким, оскільки базується на великих внутрішніх і зовнішніх дисбалансах, і уряд повинен намагатися тримати витрати під жорстким контролем, – кажуть вони.

    За словами міністра фінансів Танцоша Барни, дефіцит має скоротитися цього року, що є справжнім викликом. Він уточнив, що мета на 2025 рік – бути ощадливим в управлінні державними грошима, враховуючи, що 2024 рік був важким для Румунії зі всіх точок зору. Танцош Барна: “Це був рік виборів з великою кількістю рішень, це був рік, в якому були перераховані пенсії, підвищені зарплати в декількох сферах, а інвестиції були підтримані безпрецедентними сумами. І я думаю, що це найважливіший елемент бюджету 2024 року, навіть незважаючи на те, що рік закінчився з дефіцитом у 8,6%. 2025 рік вимагає дефіцит у 7% і, дійсно, це виклик, якщо ми хочемо зберегти суми, виділені на інвестиції, ми повинні виплачувати зарплати на рівні листопада, а пенсії – на рівні листопада 2024 року. Ми повинні підтримувати систему освіти, систему охорони здоров’я, всі державні установи, щоб вписатися в цей дефіцит, але водночас це також має бути рік, коли ми почнемо створювати ту ощадливу державу, яка не обкладає податками, щоб наймати ще більше і надавати ті ж послуги з більшою кількістю працівників за високими, високими витратами.”

    Танцош Барна нагадав, що в 2024 році Румунія взяла на себе 7-річне зобов’язання перед Європейською комісією, і в кінці періоду вона повинна досягти дефіциту в 3%. Він також повідомив, що влада не розглядає підвищення ПДВ або будь-які зміни податку на заробітну плату в державному бюджеті на 2025 рік. Міністр фінансів повідомив, що проєкт державного бюджету буде поданий на розгляд правлячої коаліції до 27 січня, з метою його ухвалення парламентом у перший тиждень лютого.

    Уряд на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку нещодавно схвалив термінову постанову про деякі фіскально-бюджетні заходи у сфері державних витрат з метою обґрунтування загального бюджету на 2025 рік. Ці заходи викликали невдоволення в приватному секторі, який скаржиться на законодавчу непередбачуваність і податкове законодавство, що змінюється з дня на день. Зі свого боку, профспілки попереджають про протести в найближчий період і звернулися до Народного адвоката з проханням звернутися до Конституційного суду щодо статті, яка заморожує індексацію пенсій. Постанова, яка набула чинності 1 січня, також заморожує зарплати, скасовує податкові пільги та обмежує певні надбавки.

  • Дефіцит державного бюджету як під час пандемії

    Дефіцит державного бюджету як під час пандемії

    Дефіцит бюджету Румунії за перші 11 місяців цього року склав 7,11% валового внутрішнього продукту (ВВП), або близько 125,7 млрд леїв (понад 25 млрд євро), згідно з інформацією, отриманою бухарестськими ЗМІ. Цільовий показник дефіциту бюджету на 2024 рік становить 8,58% ВВП, або 152 мільярди леїв. Це означає, що значні витрати заплановані й на грудень. Вищий дефіцит бюджету як частка ВВП востаннє був зафіксований у 2020 році, в рік пандемії COVID-19, коли цей показник становив 9,6%.

    Дефіцит – це різниця між меншими доходами уряду та більшими витратами, які він повинен покрити. Оскільки держава не має цих грошей, вона змушена їх позичати.Чим більший дефіцит і чим довший, тим більш тривожними стають темпи зростання державного боргу. У поєднанні з уповільненням економічного зростання, як прогнозується для Румунії в наступні роки, високий бюджетний дефіцит може призвести до тривожних ситуацій як та, що прогнозується на 2031 рік. На цей рік бюджетний план передбачає, що Румунія заплатить 3,5% ВВП (100 мільярдів леїв) на виплату відсотків за своїм державним боргом, порівняно з 2% зараз.

    Офіційні дані та дані, зібрані пресою, показують, що наступний уряд прийде до влади у складній економічній ситуації: величезний дефіцит бюджету, рекордні відсоткові ставки за державними запозиченнями в Європейському Союзі та частково призупинені європейські фонди. Наразі нинішній уряд, до складу якого входять Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія не в змозі ухвалити закон про державний бюджет на наступний рік. Оскільки новий законодавчий орган ще не сформований, майбутня парламентська більшість, від якої залежить ухвалення кількох розділів бюджету, залишається неясною. Без державного бюджету мерії не можуть підготувати власні бюджети, і громадяни негайно відчують наслідки цього.

    Міністр фінансів, ліберал Марчел Болош визнав «що політична нестабільність породжує труднощі щодо стратегії позик на зовнішніх ринках, щоб забезпечити фінансування дефіциту бюджету та державного боргу, оскільки бюджет на 2025 рік не може бути остаточно затверджений». Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив минулими місяцями, що колосальні позики, які зробила його виконавча команда, призначені в першу чергу для інвестицій. Він навів приклад деяких західноєвропейських країн, таких як Португалія, Іспанія чи Італія, які заборгувалися ще до того, як створили чудову нинішню інфраструктуру.

    Однак коментатори стверджують, що значна частина дефіциту пов’язана з виборчими заходами: значним підвищенням пенсій і зарплат у державному секторі, ухваленими урядом у 2024 році, який у Румунії мав стати роком усіх виборів: місцевих, виборів до Європарламенту, парламентських та президентських виборів.

  • 16 листопада 2024 року

    16 листопада 2024 року

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс провів у п’ятницю двосторонні консультації з канцлером Німеччини Олафом Шольцем з нагоди офіційного візиту глави румунської держави до Берліна. Німецький лідер поінформував свого візаві про телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, в якій він попросив його припинити напади на Україну. Президент Йоганніс також підкреслив, що Німеччина є надійним союзником Румунії, який робить значний внесок у зміцнення східного флангу НАТО і допомагає Україні протистояти російській агресії. Дискусії між двома лідерами також були зосереджені на розвитку економічних відносин, стимулюванні інвестицій та зміцненні співпраці в європейських справах. Канцлер Олаф Шольц запевнив Румунію в підтримці Німеччини, щоб вона могла якнайшвидше повністю приєднатися до Шенгенської зони.

    БЮДЖЕТ – Головний переговірник з питань бюджету в Європарламенті, румунський євродепутат Віктор Негреску оголосив, що він домігся згоди між Європарламентом, Радою ЄС та Європейською комісією щодо бюджету Європейського Союзу на наступний рік. Новий бюджет передбачає майже 200 млрд. євро асигнувань, що на 10,5 млрд. євро більше, ніж у попередньому році. Він також передбачає збільшення приблизно на 6% видатків на ключові сфери і програми ЄС. Негреску також повідомив, що домігся виділення 3 млрд. євро на цілі згуртування для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від нещодавніх повеней. Угода про бюджет ЄС на 2025 рік, переговори щодо якої вів румунський євродепутат, включає бюджетні пріоритети, які безпосередньо стосуються Румунії. Серед отриманих збільшень є деякі в таких сферах, як конкурентоспроможність, соціальна політика, навколишнє середовище, а також розширення Шенгенської зони, на яку виділено 10 мільйонів євро. Тепер міжінституційна угода буде затверджена на листопадовому пленарному засіданні Європейського парламенту.

    ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії привітало рішення Європейської Комісії про виділення допомоги у розмірі 790 млн євро, які будуть використані румунською державою для покриття витрат на закриття чотирьох неконкурентоспроможних вугільних шахт. Цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до її зобов’язань в рамках Національного плану відновлення та стійкості. Гроші покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також роботи з безпеки та екологічної реабілітації.

    НАГОРОДА – Посол Габріела Данкеу була удостоєна нагороди «Посол року 2024» в Італії на знак визнання її політико-дипломатичної, культурної та економічної діяльності від імені Румунії в Італії. З цієї нагоди пані Данкеу підкреслила, що ця нагорода є результатом роботи всієї румунської дипломатичної та консульської команди в Італії, що складається з членів Посольства в Римі, семи кар’єрних консульств, чотирьох почесних консульств та двох культурних інститутів. Серед найважливіших організованих заходів – спільне засідання в Римі румунського та італійського урядів, підписання прем’єр-міністрами двох країн Спільної декларації про розвиток Посиленого стратегічного партнерства або широка програма культурних заходів, проведених в найважливіших історичних місцях протягом останніх двох років. Нагороду «Посол року» щорічно вручає «Gazzetta Diplomatica» в пам’ять про Джованні Джаннуцці, видатного представника італійської дипломатії.

    ЯРМАРКИ – Великі міста Румунії готуються до зимових свят, і цьогорічні різдвяні ярмарки обіцяють бути вражаючими і запропонувати відвідувачам безліч розваг та спеціальних товарів. Один з найбільш відвідуваних різдвяних ярмарків у Східній Європі, в Сібіу (в центрі), відкрився в п’ятницю ввечері. Головною атракцією є різдвяна ялинка, прикрашена тисячами вогнів на центральній площі міста, а також льодовий каток і 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Ярмарок у Сібіу щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) у п’ятницю ввечері тисячі людей відвідали відкриття різдвяного ярмарку, головна тема якого цього року натхненна казкою «Красуня і чудовисько». Однією з головних атракцій Крайовського ярмарку є літаючі сани Санти – найвищі у Східній Європі.

    ВИСТАВКА – У Національному музеї мистецтв у Тімішоарі (західна Румунія) відсьогодні проходить виставка «Світло Караваджо». Найважливіший експонат виставки – «Хлопчик, якого вкусила ящірка» – це картина Мікеланджело Мерізі да Караваджо 1597 року, а також 42 інші роботи художників з кола великого італійського художника. Твори коштують десятки мільйонів євро і були привезені з Флоренції під охороною жандармів. Виставка триватиме до кінця лютого.

    НАФТА – Видобуток сирої нафти в Румунії впав на 3,8% за перші дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, та досяг 2 млн тонн нафтового еквівалента, повідомляє Національний інститут статистики. За цей же період імпорт сирої нафти склав 5,7 млн тонн, що майже втричі перевищує внутрішній видобуток. Згідно з останнім прогнозом енергетичного балансу, опублікованим Національною комісією з питань стратегії та прогнозування, очікується, що внутрішній видобуток скорочуватиметься до 2027 року в середньому на 2,5 відсотка на рік внаслідок природного зменшення покладів. З іншого боку, до цього часу імпорт зростатиме на 1,5% щороку.

  • Яким буде бюджет ЄС?

    Яким буде бюджет ЄС?

    У середу Європейський парламент проголосував за пропозицію щодо бюджету ЄС на наступний рік. Він становить 201 мільярд євро. Але це не остаточна версія, оскільки Парламент ще має досягти згоди з Радою ЄС. Це, враховуючи, що Рада, представлена главами держав і урядів, хотіла б, щоб ЄС інвестував приблизно на 10 млрд євро менше. Але депутати Європарламенту кажуть, що, навпаки, потрібно більше грошей, враховуючи дещо крихку з економічної точки зору ситуацію.

    З іншого боку, Рада вимагає обережності і заявляє, що не хоче чинити тиск на національні бюджети або на населення. Європейський парламент наголошує на спільній політиці ЄС, тоді як Рада більше зосереджується на національних питаннях. Румунський депутат Європарламенту Віктор Негреску є одним із двох представників законодавчої влади у відносинах із Радою. Він вважає, що: ʺВерсія Європарламенту пропонує більше можливостей для держав-членів, тому що ми намагалися інтегрувати ті заходи, які мають безпосередній вплив на життя громадян. Якщо ми говоримо про Erasmus або Механізм цивільного захисту – це механізми прямого втручання. Якщо ми говоримо про сільське господарство і підтримку молодих фермерів, чи про покращення транспортної інфраструктури, то ми знову ж таки бачимо, що ці програми мають безпосередній вплив на підвищення рівня життя.ʺ

    Крім того, версія бюджету, запропонована Європарламентом, вигідна всім країнам з меншими внесками до європейського бюджету, які потім отримують вигоду від розподілу грошей через програми і політику Співтовариства. Які переваги для Румунії? Знову Віктор Негреску: ʺЯ маю на увазі, зокрема, підтримку, запропоновану Європейським парламентом для програми, присвяченої захисту кордонів, в якій ми згадуємо про підтримку повного приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони. Я маю на увазі координацію системи соціального забезпечення, яка дозволила б європейській діаспорі, в тому числі румунській, легше переносити свої соціальні права та пільги, включаючи пенсії, з однієї держави в іншу. Я маю на увазі послідовну підтримку сільськогосподарської галузі або послідовну підтримку Республіки Молдова, яка є вищою, ніж та, що запропонована Радою.”

    Парламент і Рада розпочнуть переговори, в яких, звісно, братиме участь і Європейська комісія. Вона теж має свою версію бюджету, третю, але дуже близьку до версії Парламенту. Бюджет ЄС має бути прийнятий у другій половині листопада.

  • 24 жовтня 2024 року

    24 жовтня 2024 року

    ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських виборів у Румунії розпочнеться у п’ятницю о 00.00 за місцевим часом і завершиться 23 листопада о 7.00. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий тур – 8 грудня. Між ними 1 грудня відбудуться парламентські вибори. У президентських перегонах беруть участь 14 кандидатів, 10 з яких висунуті політичними партіями, а 4 – незалежні. Нагадаємо, що 9 червня в Румунії відбулися вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту .

     

    ОПИТУВАННЯ – Марчел Чолаку, кандидат Соціал-демократичної партії  на посаду президента Румунії, очолює рейтинг намірів виборців у першому турі президентських виборів. За ним йдуть Джордже Сіміон, кандидат Альянсу за об’єднання румунів та Мірча Джоане, незалежний кандидат. Принаймні це випливає з опитування, проведеного INSCOP Research в період з 11 по 18 жовтня 2024 року. Згідно з соціологічним дослідженням, 24,1% виборців проголосували б за Марчела Чолаку, 20,7% – за Джордже Сіміона, 18,1% – за Мірчу Джоане, 15% – за Елену Ласконі (Союз «За порятунок Румунії»), 8,2% – за Ніколає Чуке (Націонал-ліберальна партія). Іншому незалежному кандидату, Крістіану Дяконеску віддали б перевагу 5,1% виборців, Келемену Гунору (Демократичний союз угорців Румунії) – 3,8%, Крістіану Терхешу (Румунська національна консервативна партія) – 1,9%, Людовіку Орбану (Партія Народний рух та Сила правих) – 1,9%, Ані Бірчалл (незалежна кандидатка) – 0,9%. 0,4% опитаних заявили, що проголосували б за іншого кандидата. Згідно з опитуванням, 72% респондентів заявили, що обов’язково візьмуть участь у президентських виборах. Опитування було проведене на замовлення газети Libertatea. Дані були зібрані шляхом телефонних розмов з вибіркою 1106 осіб, максимально допустима похибка даних становить +/-2,95%.

     

    ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Себастіан Бурдужа запевнив, що румунські газосховища повністю заповнені і Румунія зможе пережити зиму без необхідності вдаватися до імпорту. Він додав, що наразі країна не імпортує російський газ, а в разі потреби може звернутися до Туреччини або Азербайджану. Міністр також заявив, що люди, які мають труднощі з оплатою рахунків, будуть захищені навіть після 1 квітня 2025 року – дати, до якої ціни на газ та електроенергію будуть обмежені.

     

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася в четвер з віце-прем’єр-міністром із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіпом Івановічем, який перебуває з візитом у Бухаресті, підкресливши, що Румунія і надалі підтримуватиме процес вступу Чорногорії до ЄС. За повідомленням МЗС, обидва високопосадовці привітали високу динаміку політико-дипломатичного діалогу в цьому році і підтвердили свою прихильність зміцненню і розширенню двосторонніх відносин, з наголосом на економічній складовій. Вони також наголосили на продовженні тісної координації дій на європейському та міжнародному рівнях. З іншого боку, глава румунського зовнішньополітичного відомства відзначила стратегічне значення Західних Балкан на рівні ЄС та НАТО, підкресливши роль цього регіону у зміцненні безпеки, стабільності та процвітання європейського континенту. На порядку денному також були поточні виклики, пов’язані з агресивною війною Росії проти України, та підтримка, надана Республіці Молдова в її європейському курсі та зміцненні її стійкості перед обличчям втручання Москви.

     

    F-16 – Міністерство національної оборони оголосило в четвер, що три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися на авіабазі Кимпіа Турзій (центр) для оснащення 48 винищувальної ескадрильї. Раніше ВПС Румунії отримали дев’ять літаків цього типу. Уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір на придбання 32 літаків F-16 з початковою логістичною підтримкою і додатковим пакетом товарів і послуг (від уряду США). Завершення отримання всієї партії заплановано на кінець 2025 року. Літаки поставляються в робочому стані, наявний ресурс яких забезпечує їх експлуатацію протягом перехідного періоду не менше 10 років до літаків 5-го покоління F-35, що робить їх придбання, по суті, передачею потенціалу між двома союзними країнами НАТО, – зазначили в міноборони.

     

    ООН – Міністерство закордонних справ Румунії вітає відзначення 24 жовтня 79-ої річниці створення Організації Об’єднаних Націй, підкреслюючи, що підтримка і зміцнення багатосторонності, зосередженої на системі ООН, залишається важливою і є єдиною потенційно ефективною і адекватною відповіддю на масштаб і складність глобальних криз, що впливають одночасно на всі держави-члени ООН. Щорічна подія знаменує набуття чинності Статуту ООН у всьому світі в 1945 році після його ратифікації більшістю держав-підписантів, у тому числі п’ятьма постійними членами Ради Безпеки. 24 жовтня 1945 року також є датою фактичного заснування ООН як глобальної організації, що працює у трьох основних сферах: міжнародний мир і безпека, розвиток і права людини.

     

    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму два мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Схема відкрита для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема 39 культур (таких як пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник і кукурудза). Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року.

     

    БЮДЖЕТ ЄС – У середу Європейський парламент прийняв за бюджет на 2025 рік у розмірі 201 млрд євро. Формула, запропонована парламентом, надає перевагу країнам з меншими внесками до бюджету ЄС, таким як Румунія, які потім отримують вигоду від розподілу грошей через програми та політику ЄС. Однак остаточне рішення щодо бюджету буде прийнято після переговорів з країнами-членами в Раді ЄС, де була запропонована на 10 мільярдів менша сума.

     

    ТЕАТР – Вистави за творами Єуджена Йонеску, Миколи Гоголя та Вільяма Шекспіра представлені сьогодні на сценах Бухареста, в рамках 34-го Національного театрального фестивалю. У рубриці “НТФ наживо” на Радіо Румунія Културал будуть представлені вистави “Людина та шкапа” Джордже Чіпріана, у постановці Дана Тудора, та “Родинна душа” Петра Барбу, у постановці Аттіли Візауера. Триптих Лівіу Ребреану – “катастрофа”, “Іцик Штруль, дезертир….”, “Смертельний хоровод” також можна буде почути на Радіо Румунія Културал, а на Радіо Румунія Актуалітець транслюватиметься “Бухарест – Underground” Савіана Стенеску і Томи Енаке, у постаноці останнього. До 28 жовтня любителі театру матимуть можливість відвідати вистави, відбір яких до фестивалю має на меті, за словами організаторів, виразити “можливості”. До офіційної програми увійшло понад 30 вистав з Бухареста та інших міст Румунії.

     

    ДРОНИ – Мешканці румунського повіту Тульча, що розташований на іншому березі навпроти українських міст на Дунаї, у середу ввечері отримали попередження про появу російських безпілотників у румунському повітряному просторі та ймовірність падіння уламків. У Міноборони Румунії згодом повідомили, що для спостереження за ситуацією були підняті два військові літаки, а радари постійно відстежують цілі. Ймовірність зони ураження на румунській території не вказувалася. Це вже друге таке попередження менш ніж за тиждень і четверте цього місяця.

     

    СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу FCSB (Бухарест) сьогодні на виїзді зустріає шотландський “Глазго Рейнджерс” у третьому матчі нового формату Ліги Європи. Наразі FCSB має дві перемоги: 4:1 над латвійським RFS та 1:0 над чемпіоном Греції PAOK (Салоніки), який тренує румун Разван Луческу. FCSB, Lazio, Lyon, Tottenham  та Anderlecht – єдині команди з максимальною кількістю очок після перший двох турів у Лізі Європи. У чоловічому гандболі чемпіони “Динамо Бухарест” у середу ввечері вдома обіграли португальський “Спортінг Лісабон” з рахунком 33:29 у групі А Ліги чемпіонів. Спортінг залишається на першому місці з 9 очками, тоді як Динамо з 8 очками посідає третє місце.

     

  • Позитивний рейтинг від Standard & Poor’s

    Позитивний рейтинг від Standard & Poor’s

    Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило хороший рейтинг державного боргу Румунії та стабільний прогноз за довгостроковим і короткостроковим боргом в іноземній валюті. Загалом, при визначенні рейтингу країни беруться до уваги такі фактори, як розвиток економіки, обсяг державних і приватних іноземних інвестицій, прозорість ринку капіталу та валютні резерви, а також ступінь політичної стабільності. Так, у випадку Румунії рішення було прийнято, головним чином, на основі її хороших економічних показників, помірного рівня зовнішнього боргу і сильних перспектив зростання на наступні три роки.

    У звіті також підкреслюється хороша ситуація на ринку праці, де рівень безробіття залишається близьким до історичного мінімуму. Згідно з документом, економіка Румунії зросте на 1,6% цього року, але подвоїться протягом наступних трьох років, складаючи в середньому близько 3%, оскільки країна отримає значне європейське фінансування, як з Багаторічної фінансової програми, так і з Механізму відновлення та стійкості.

    Рейтинг Румунії може бути знижений, попереджає рейтингове агентство, якщо дефіцит перевищить прогнози і якщо збережуться інші дисбаланси, такі як висока інфляція або дефіцит поточного рахунку – різниця між високим імпортом і низьким експортом. Агентство також попередило, що поточні передвиборчі витрати призведуть до збільшення дефіциту бюджету Румунії до 7,3% цього року.

    За оцінками агентства, загалом витрати зростатимуть щороку після підвищення зарплат у державному секторі на 20%, що коштуватиме близько одного відсотка ВВП, та підвищення пенсій з вересня цього року, що коштуватиме ще еквівалент 0,6% ВВП. Standard & Poor’s також вказує на зростання військових витрат до майже 2,5% валового внутрішнього продукту цього року та високі державні інвестиції у розмірі близько 7% ВВП, які лише частково покриваються за рахунок європейських фондів.

    У дописі в Інтернеті прем’єр-міністр Марчел Чолаку зазначив, що рішення агентства, після аналогічного влітку, оголошеного Fitch, є доказом макроекономічної стабільності та перспектив розвитку, які має Румунія. Прем’єр-міністр визнав, що попереду ще багато роботи, маючи на увазі план скорочення дефіциту протягом наступних семи років шляхом раціоналізації витрат і збільшення збору доходів за рахунок оцифрування Національного податкового управління, зменшення ухилення від сплати податків і продовження інвестицій.

    Прем’єр-міністр підтвердив, що аналіз Standard & Poor’s підтверджує «безпечний шлях для Румунії: виробництво, інвестиції, робочі місця, купівельна спроможність та макроекономічна стабільність». Зі свого боку, міністр фінансів Марчел Болош заявив, що підтвердження рейтингу Румунії є позитивним сигналом, який зобов’язує уряд продовжувати реформи, зробити державні витрати більш ефективними та зменшити тиск на бюджет.

  • План скорочення бюджетного дефіциту

    План скорочення бюджетного дефіциту

    Рейтингові агентства, економісти та аналітики б’ють на сполох через надмірний дефіцит бюджету Румунії, який цього року може сягнути 8% ВВП. Країни-члени Європейського Союзу мають подати Єврокомісії план скорочення дефіциту до 15 жовтня. Румунія входить до числа країн, які цього не зробили, але соціал-ліберальний уряд в Бухаресті обіцяє вкластися в цей термін і представити семирічний план, щоб привести дефіцит в узгоджені ЄС межі.

    Адріан Кичу, міністр інвестицій та європейських проєктів: «Цей семирічний план передбачає низку реформ, які, до речі, нікого не повинні здивувати. Вони зафіксовані в Національному плані відновлення та стійкості. Існує лише активний графік реалізації цих реформ. З того, що я знаю, і з того, що станеться, я сподіваюся, що станеться, тому що я вважаю, що ми коаліція відповідальних людей, до 15 жовтня цей план буде на столі коаліції, затверджений і направлений до Єврокомісії. Це, зрештою, загальний план. Це перша оцінка, яку ми надсилаємо, після чого, очевидно, будуть технічні переговори з Комісією, які можуть тривати до квітня 2025 року, коли буде, по суті, останнє коригування з боку Комісії щодо всіх держав-членів. Румунія – не єдина країна, яка перебуває в процедурі надмірного дефіциту».

    Найважливішими заходами для фіскально-бюджетної консолідації є скорочення витрат при одночасному збільшенні збору державних доходів за рахунок оцифрування, вважає міністр Кичу. За його словами, необхідно продовжувати скорочувати непотрібні витрати у сфері великих державних послуг, де інституції потребують реформування та підвищення якості. З іншого боку, оцифрування Національного агентства з податкового упрвління – ANAF – має принести не лише 0,5% ВВП у вигляді повернутих до бюджету доходів, але навіть 2-3 процентних пункти наступного року, вважає Адріан Кичу.

    Румунія, підкреслив міністр інвестицій та європейських фондів, потребує семирічного плану скорочення дефіциту, узгодженого з Європейською комісією, враховуючи, що вона має дуже високі інвестиційні витрати, які, на його думку, ніхто в цій країні не хоче відкласти або скасувати. Нещодавно виконавча влада в Бухаресті зробила перше в цьому році коригування бюджету, позитивне.

    Він ґрунтується на бюджетному дефіциті в 6,9% ВВП і переглянутому прогнозі економічного зростання до 2,8% з попередньо оцінених 3,4%. Міністр фінансів Марчел Болош заявив з цього приводу, що додаткові фінансові ресурси були виділені на великі інвестиційні проєкти, що є лейтмотивом урядового дискурсу. Болош, підтриманий своїм шефом, прем’єр-міністром Марчелем Чолаку, також запевнив, що дефіцит є стійким.