Tag: вакцина

КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії планує продовжити на ще 30 днів режим
надзвичайної ситуації. Крім цього кабінет міністр планує схвалити незначне послаблення
карантинних обмежень під час православних Великодніх свят. Прем’єр-міністр
Флорін Кицу сьогодні на своєму Facebook оголосив, передусім буде скасована комендантська
година у Великодню ніч. Інші пом’якшення стосуються продовження на 2 години до
20:00 графіку роботи магазинів у Страсну п’ятницю, а чорноморські курорти зможуть
працювати в період свят за умови
дотримання усіх чинних правил, але з максимальною місткістю 70% (так само, як працюють
зараз гірські курорти). Тим часом у четвер в Румунії було зареєстровано майже
5000 нових випадків COVID-19, 172 смерті, пов’язані з новим коронавірусом, а
1495 пацієнтів перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, що є новим антирекордом.
Найбільша кількість підтверджених випадків була зареєстрована знов у Бухаресті.
Тим часом триває кампанія щеплення проти COVID-19. Станом на 8 квітня
COVID-щеплення щонайменше однією дозою отримали приблизно 2,2 млн
осіб.

ВАКЦИНА – Влада Румунії вирішила продовжити щеплення вакциною від компанії
AstraZeneca всіх вікових груп населення, після того як Європейське агентство з
лікарських засобів визнало можливий зв’язок між діючою речовиною вакцини та
випадками тромбозу. Особи, які отримали першу дозу від AstraZeneca, повторну
дозу вакцини проти COVID-19 отримають від того ж виробника. Нагадаємо, що ЄАЛЗ наголосило,
що надалі вбачає більше користі, аніж ризиків у використанні вакцини від
коронавірусу, розробленої компанією AstraZeneca. Кілька країн, зокрема:
Великобританія, Іспанія, Німеччина, Нідерланди та Італія – ​​вирішили продовжити
щеплення цією вакциною лише осіб старшого віку.

ПРАВА ЛЮДИНИ – Міжнародна
правозахисна організація Amnesty International зазначає у своєму щорічному
звіті, що в контексті пандемії коронавірусу у всьому світі спостерігаються порушення
прав людини. Криза COVID-19 посилила нерівність, дискримінацію та утиски, йдеться
у звіті. Організація зазначає, що найбільше постраждали такі чутливі категорії,
як люди з хронічними захворюваннями, біженці чи медпрацівники та меншини. Що
стосується Румунії, Amnesty International заявила, що заходи, вжиті урядом в
умовах пандемії, викликали занепокоєння, зокрема щодо забезпечення правопорядку,
свободи мирних зібрань та права на освіту.

РОМИ -
Міжнародний день ромів відзначається щороку міжнародним співтовариством 8 квітня, на
знак визнання культури, історії та прав мільйонів ромів у всьому світі, а також
для привернення уваги до викликів дискримінації, з якими стикаються ромські
громади в Європі та в світі. У Румунії 8 квітня також відзначається «Свято етнічних
ромів Румунії». У заяві, поширеній з цього приводу, президент Клаус Йоганніс
підкреслив, що толерантне і відкрите суспільство повинно відкинути будь-які
расистські та ксенофобські прояви. Глава держави зазначає, що в цей надзвичайно складний період, позначений
серйозними наслідками пандемії COVID-19, внесок кожного громадянина у загальне
добро та соціальну солідарність – це елементи, які можуть допомогти нам
подолати труднощі, з якими ми стикаємось. Прем’єр-міністр Флорін Кицу
наголосив, що румунське суспільство впродовж історії доводило, що полікультурна
гармонія є джерелом «здійснень та натхнення», а традиції кожної етнічної групи
доповнюють національну культурну спадщину.

ПРОТЕСТИ – Президент Клаус Йоганніс заявляє, що протести є природним проявом у функціональних демократіях, але наголошує, що жорстокість, екстремізм, ксенофобія є абсолютно неприйнятними. «Румунія – це функціональна і зріла демократія, в якій гарантується вільне вираження думок. Свобода думки не може бути обмежена, ми всі маємо право на свою думку та право публічно висловлювати її. Це принцип, що не підлягає обговоренню й основа вільного суспільства», – сказав Клаус Йоганніс. З такою заявою глава держави виступив після вчорашніх протестів у Бухаресті та кількох великих містах Румунії, де другий день поспіль багато людей виходять на вулиці аби висловити свою незгоду з новими карантинними обмеженнями через пандемію. Раніше прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що після року обмежень громадяни мають право протестувати, але вони повинні робити це відповідно до закону. З іншого боку, лідер опозиційної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку стверджує, що громадяни вийшли на вулиці, щоб протестувати через відчай, бідність і тому, що вони втомилися від цієї кризи. На його думку, можливим рішенням є переосмислення введених обмежень. Міністр внутрішніх справ Лучан Боде оголосив, що понад 1200 штрафів було виписано протестувальникам по всій країні. За даними правоохоронних органів, у столиці постраждали 12 правоохоронців. Одночасно до відділків поліції було доставлено 188 людей. У свою чергу префект Бухареста Алін Стойка підкреслив, що після протестів обмеження не будуть скасовані.

КОРОНАВІРУС – Понад 6.200 нових випадків
коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Румунії минулої доби, після проведення
приблизно 30 тис. тестів. Загалом із початку пандемії в країні виявили понад 946
тис. випадків зараження коронавірусом, померли серед заражених понад – 23.400.
За минулу добу було зафіксовано 175 смертей, а кількість пацієнтів у відділеннях інтенсивної
терапії становить 1405, що є новим антирекордом. З іншого боку в Румунії триває
національна кампанія щеплення. До тепер було щеплено понад 2 млн. осіб, а
більше половині з них було введено і повторну дозу. Влада планує робити по
100 тисяч щеплень на день уже в квітні, – заявив прем’єр-міністр Флорін Кицу.
Координатор кампанії з імунізації населення, лікар Валеріу Георгіце, у вівторок оголосив, що з квітня вакцинацію проти COVID-19 здійснюватимуть і сімейні лікарі. Він також повідомив, що іноземці, які мають право на проживання в Румунії, зможуть записатися на щеплення на онлайн-платформі після 10 квітня. У квітні Румунія отримає понад 3,3 мільйона доз вакцин проти COVID-19. Тим часом з цього тижня вступили в силу більш жорсткі карантинні обмеження. Таким
чином при захворюваності на Covid-19 в понад 4 випадки на тисячу жителів у
п’ятницю, суботу та неділю магазини та постачальники послуг працюватимуть до
18:00 години, а з 20:00 і до 5:00 ранку забороняється виходити з помешкання, за
винятком обґрунтованих ситуацій. При рівні захворюваності в 7,5 випадків на
тисячу жителів відповідні заборони діють і в робочі дні.

ОЧЕС – Румунський дипломат Лазер Коменеску став генеральним
секретарем Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).
Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску заявив, що це великий успіх
румунської дипломатії та підтвердження постійної прихильності Румунії співпраці
Чорноморському регіоні. Лазар Коменеску був міністром закордонних справ, послом
Румунії в Німеччині з 2009 по 2015 роки і керівником представництва Румунії при
ЄС з 2001 по 2008 рр. В даний час до складу ОЧЕС входять 13 держав-членів, а
саме Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Республіка
Молдова, Північна Македонія, Румунія, Російська Федерація, Туреччина, Україна
та Сербія. Румунія виконувала обов’язки головуючої країни в ОЧЕС протягом 2020
року, ушосте від створення організації у 1992 році.

ДЕФІЦИТ
– Дефіцит зведеного бюджету Румунії у лютому зріс до 12,76 млрд. леїв (близько
2,6 млрд. євро), відповідно до 1,14% Валового Внутрішнього Вродукту, на 0,33% більше
порівняно з січнем 2021 року та на 0,73% – порівняно з аналогічним періодом
минулого року. Міністерство фінансів Румунії пояснює це рекордне зростання
збільшенням видатків на боротьбу з наслідками пандемії Covid-19. Плановий
дефіцит держбюджету 2021 р. становить 7,16% ВВП.

СИРІЯ – Уряд
Румунії надасть фінансову підтримку на суму 150 тис. євро сирійським біженцям у
2021 році та виконає раніше взяті на себе багаторічні зобов’язання, – заявив
глава МЗС Румунії Богдан Ауреску. Згідно із заявою румунського
зовнішньополітичного відомства, міністр Ауреску у вівторок виступив на міністерській
сесії П’ятої конференції з питань підтримки майбутнього Сирії та регіону,
організованої ЄС та ООН, яка відбулася в режимі відеоконференцій. Румунія надалі
підтримуватиме зусилля з поліпшення гуманітарної ситуації в Сирії та сталого розвитку
держав регіону, які приймають значну кількість біженців, а також зусилля ЄС та
ООН, спрямовані на вирішення сирійської кризи, – додав Богдан Ауреску . Він закликав
до посилення зусиль з політичного врегулювання сирійської кризи, висловивши
підтримку посиленій ролі ЄС та міжнародної спільноти в активізації переговорів
з цього питання.

ФУТБОЛ -
Національна футбольна збірна Румунії гравців віком до 21 року сьогодні завершила нульовою нічиєю вирішальний
матч в групі А чемпіонату Європи-2021 з футболу серед молоді U21, який
проводять Угорщина та Словенія. Румуни залишилися непереможними, але цього виявилося недостатнім для виходу в чвертьфінал Євро-2021. У суботу Румунія перемогла з рахунком 2:1
команду Угорщини, а у першому матчі групового етапу румуни зіграли внічию з
Нідерландами – 1:1. З 24 по 31 березня відбувається розіграш групового етапу, а
з 31 травня по 6 червня – плей-офф на виліт, починаючи з чвертьфіналів. Дві
найкращі команди з кожної групи виходять в плей-офф. З іншого боку, основна національна
збірна Румунії з футболу у середу зіграє на виїзді третій матч кваліфікації чемпіонату
світу-2022 проти футболістів Вірменії. У неділю вдома Румунія поступилася
команді Німеччини – 0:1, у другому матчі
кваліфікації, а в четвер – перемогла, теж у Бухаресті, національну збірну
Північної Македонії – 3:2. У групі J також грають збірні Ісландії та
Ліхтенштейну. Згідно з регламентом переможці відбірних груп вийдуть
безпосередньо на ЧС-2022, а другі команди зіграють у березні 2022 року в
плей-офф, що складатиметься з двох одноматчевих етапів.

ЕКОНОМІКА – Президент Румунії Клаус Іоанніс оголосив у
середу після обговорення з керівниками правої керівної коаліції, що складається
з Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії»-ПЛЮС та Демократичного
союзу угорців Румунії, про досягнення домовленості щодо Національного плану
відновлення та стійкості. 30 мільярдів євро з європейських фондів – це шанс для
розвитку Румунії та здійснення відкладених на стільки років реформ, – сказав
глава держави, який додав, що ці гроші дозволять румунській економіці та
суспільству посилити опір у разі майбутнього кризи. Раніше міністр інвестицій та європейських проєктів Крістіан Гіня повідомив, що цього
тижня уряд прийме остаточну форму НПВС, у рамках якого Румунія отримає понад 30
мільярдів євро європейських фондів на розвиток протягом наступних п’яти років.
За його словами, однією з важливих складових плану є боротьба з бідністю.
Крістіан Гіня також згадав про програму зниження рівня відсіву учнів, яка має охопити
1600 шкіл, та спеціальну програму стипендій для учнів старших класів, особливо
тих, які живуть у сільській місцевості. Він також розповів про інвестиції у
збільшення доступу румунів до системи охорони здоров’я, включаючи будівництво
нових лікарень та модернізацію наявних.

КОРОНАВІРУС – У Румунії триває кампанія щеплення.
За даними Національного комітету з питань вакцинації з 27 грудня було
вакциновано майже 1,6 мільйонів осіб. Більшість людей були імунізовані
вакциною Pfizer/BioNTec, а решта – від компаній Moderna та AstraZeneca.Румунія вирішила
продовжити вакцинацію препаратом від AstraZeneca, керуючись науковими даними та
рекомендаціями Європейського агентства з лікарських засобів, – заявив
координатор національної кампанії імунізації Валеріу Георгіце. За його словами,
рішення було непростим, з огляду на те, що багато європейських країн вирішили
тимчасово призупинити щеплення цією вакциною після повідомлень про проблеми зі
згортанням крові у людей, яким була введена перша доза. Третій етап вакцинації,
що охоплює широкі верства населення, розпочався у понеділок. На даний момент
щеплення проводяться в населених пунктах, де захворюваність на COVID-19
перевищує 4,5 видків на тисячу жителів. Решта населення може записатись до
списку очікування на вакцинацію на спеціальній онлайн-платформі. З іншого боку, за останню добу було зафіксовано майже 6200
нових випадків зараження коронавірусом, після проведення понад 39 тис. тестів.
За цей час від COVID-19 померли 89 людей. 1.266 пацієнтів перебувають у
відділеннях інтенсивної терапії. Від початку пандемії у Румунії захворіли понад
875 тис. людей, з яких приблизно 90% – одужали. Водночас загальна кількість
смертей перевищила 21 800.

COVID-19 – Усе більше східноєвропейських країн
стикаються з третьою хвилею пандемії, яка знову посилює тиск на систему охорони
здоров’я. Угорщина побила антирекорд госпіталізованих хворих на COVID-19. У цій
країні з менш ніж 10- мільйонним населенням у лікарнях перебувають понад 9800 хворих
на коронавірус, з яких близько 1000 – у відділеннях реанімації. Болгарія
посідає четверте місце серед країн ЄС за кількістю смертей упродовж останніх 14
днів, після Словаччини, Чехії та Угорщини. Ситуація набагато гірша в Чехії, яка
є країною з найбільшим рівнем захворюваності серед країн ЄС – майже 16 випадків
на тисячу жителів за останні два тижні. З іншого боку, у вівторок Європейське
агентство з лікарських засобів висловило свою тверду впевненість в тому, що
переваги вакцини проти COVID-19, виробленої AstraZeneca, перевищують ризики. Багато
європейських країн тимчасово призупинили використання AstraZeneca після повідомлень
про можливі побічні ефекти. За даними ресурсу Worldometers, у всьому світі
новим коронавірусом інфіковано понад 121 мільйон людей. Від початку пандемії
рік тому щонайменше 2,6 мільйонів людей померли, а майже 97 мільйонів одужали.

РИНОК ПРАЦІ – Уряд у середу обговорив в першому читанні
законопроект, що забороняє бюджетникам одночасно отримувати пенсію і зарплату, винесений
раніше Міністерством праці на публічне громадське обговорення. Згідно з новими
положеннями пенсіонери в державній системі зможуть працювати надалі до
70-річного віку, але будуть змушені на цей період відмовитися від отримування пенсії.
Міністерка праці Ралука Туркан заявила, що ті бюджетники, хто зараз отримує і
пенсію, і зарплату будуть зобов’язані протягом 30 днів з моменту опублікування
нормативно-правового акту обрати між пенсією та зарплатою. Йдеться про 35 000 працівників
державного сектора. Виключенням будуть деякі види доходу, такі як погодинна
оплата або авторські права. Також, згідно із законопроєктом, право отримувати
одночасно отримувати пенсію та заробітну плату збережуть за собою члени
Румунської Академії та парламентарії чи місцеві обранці, які працюють на день
набуття чинності закону.

ПРОТЕСТ – Члени Національної конфедерації профспілок «Cartel Alfa», однієї з найбільших профспілкових організацій у Румунії, у середу протестували в Бухаресті проти рішень уряду щодо замороження зарплат у державному секторі та збільшення мінімальної заробітної плати лише на 41 лей (приблизно 8 євро) та скасування відпочинкових купонів. Президент конфедерації Богдан Госсу заявив, що державний бюджет, у прийнятій нещодавно парламентом редакції, матиме негативні наслідки як на зарплати, так і на пенсії, оскільки їх замороження фактично зменшує купівельну спроможність.

ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції в
єврозоні в лютому становив 0,9%, будучи стабільним порівняно з січнем, тоді як
в Європейському Союзі він зріс з 1,2% до 1,3%. Про це у середу повідомило
Європейське бюро статистики – Євростат. Державами-членами ЄС з найвищим рівнем
інфляції були Польща, Угорщина та Румунія. За даними Євростату в Румунії річний
рівень інфляції зріс до 2,5% у лютому, з 2% у січні. У лютому 2020 року річний
рівень інфляції в Румунії становив 2,9%.

ОХОРОНА
ЗДОРОВ’Я – Румунія побудує кілька нових
лікарень протягом наступних 4 років за кошти з європейських фондів. Цю заяву
зробив прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу, який сказав, що хотів би, щоб
досягнення цієї пріоритетної мети стало емблемою його уряду. Єдиною умовою для використання
європейських коштів, – пояснив прем’єр-міністр, – є завершення будівництва нових
лікарень до 2026 року, так само як решта проєктів, які будуть здійснені в
рамках Національного плану відновлення та стійкості (НПВС), для впровадження якого
ЄС поставить у розпорядження Румунії 30 млрд. євро. Глава румунського уряду запевнив,
що механізм платежів у рамках НПВС буде максимально спрощеним та прозорим, «відмінним
від того, що було до тепер в освоєнні коштів з європейських фондів». Таким
чином, і приватні юридичні особи, а не лише державні компанії та установи,
зможуть подавати проєкти. Нещодавно прем’єр-міністр Флорін Кицу також оголосив,
що на освіту виділені кошти становлять 9% бюджету Національного плану
відновлення та стійкості, а на охорону здоров’я – майже 3 мільярди євро.

КОРОНАВІРУС
– У Румунії триває кампанія щеплення. За даними Національного комітету з питань
вакцинації з 27 грудня було вакциновано майже 1,2 мільйони осіб. Більшість
людей були імунізовані вакциною Pfizer/BioNTec, а решта – від компаній Moderna
та AstraZeneca. За останню добу було зафіксовано майже 3300 нових випадків
зараження коронавірусом, після проведення понад 18 тис. тестів. За цей час від
COVID-19 померли 46 людей. 1.093 пацієнти перебувають у відділеннях інтенсивної
терапії. Від початку пандемії у Румунії захворіли понад 828 тис. людей, з яких
приблизно 90% – одужали. Водночас загальна кількість смертей перевищила 20 900.
Учні випускних класів продовжуватимуть ходити до школи і під час дії «червоного»
рівня епідемічної небезпеки, але за змішаною системою, половина в очному,
половина у дистанційному режимі, передбачається у спільному наказі міністерств
освіти й охорони здоров’я. Цей режим діятиме до рівня захворюваності у 6
випадків на тисячу жителів. Захисна маска є обов’язковою, крім уроків навчання
гри на духових інструментах, а для дошкільнят і уроків фізкультури, що
проводяться у відкритих приміщеннях. З іншого боку станом на сьогодні «червоний»
рівень епідемічної небезпеки діє в повітах Тіміш (захід), Марамуреш (північний
захід), Ільфов (південь), Клуж (північний захід) та Брашов (центр). У цих
регіонах рівень захворюваності перевищує три випадки на тисячу мешканців. У
п’ятницю і Бухарест був віднесений до «червоної» зони епідемічної небезпеки, де
за даними Управління громадського здоров’я рівень захворюваності становить 3,12
випадків на тисячу осіб. Столиця вийшла із «червоної зони» 20 січня. З цієї
причини Управління з надзвичайних ситуацій Бухареста прийняло рішення про заборону
роботи ресторанів, кав’ярень та інших закладів харчування у закритих
приміщеннях. У місті Тімішоарі (захід) та чотирьох суміжних населених пунктам з
опівночі на понеділок запроваджується
карантин через високий рівень зараженості SARS-CoV-2. Теж у понеділок у місті
Римніку-Вилча (південь) та чотирьох інших населених пунктах у Вилчанського повіту вступає в силу «червоний» рівень
епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

ГЕНДЕРНА
РІВНІСТЬ – Частка жінок у національних парламентах країн ЄС зросла з 21% у 2004
році до 33% у 2020 році, згідно з даними, оприлюдненими сьогодні Євростатом.
Хоча частка жінок у національних парламентах ЄС значно варіюється, жодна країна
ЄС не має більше жінок, ніж чоловіків у парламенті. У 2020 році найвища частка парламентарок
у національному парламенті була в Швеції (майже 50%), Фінляндії (46%), Бельгії
(43%) та Іспанії (42%), а найнижча в Угорщині та Мальті (обидві з 13 %),
Румунії та Чехії (по 20%). У 2020 році найбільша частка міністерок була у
Фінляндії (55%), Австрії (53%) та Швеції (52%), Франції (51%) та Бельгії (50%),
а найменша – у Мальті (8%), Греції (11%), Естонії (13%) та Румунії (17%). Дані
Євростату були опубліковані до Міжнародного жіночого дня, який відзначається 8
березня.

ПАПА
РИМСЬКИЙ – В останній день свого історичного візиту до Іраку глава Католицької
церкви Папа Франциск зустрівся з членами християнської громади на півночі
країни. У Мосулі та Каракоші, напівзруйнованих містах членами терористичної організації
«Ісламська держава», Верховни й Понтифік підніс молитву за жертв терактів та воєн.
У другій половині дня Папа Франциск проведе літургію просто неба в Ербілі,
столиці Іракського Курдистану, який вважається оазисом миру в зруйнованому
війною регіоні та місцем притулку для багатьох іракських християн. У суботу Папу
Римского прийняв духовний лідер мусульман-шиїтів аятолла Алі аль Сістані. У
суботу Папа також відвідав Ур – стародавнє місто, де, згідно з віруваннями,
народився пророк Авраам, якого вважають святим як християни, так і мусульмани та
іудеї. Там він очолив екуменічну молитву за мир, засудивши «тероризм, який
зловживає релігією». До тепер Папа
Римський відвідав такі мусульманські країни, як: Туреччина, Йорданія, Єгипет,
Бангладеш, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати та Палестинські території,
кожен раз закликаючи до міжконфесійного діалогу.

КОРОНАВІРУС – У Румунії триває
кампанія щеплення. За даними Національного комітету з питань вакцинації з 27
грудня було вакциновано понад 1,1 мільйони осіб. Більшість людей були
імунізовані вакциною Pfizer/BioNTec, а решта – від компаній Moderna та
AstraZeneca. За останню добу було зафіксовано 4.064 нових випадки зараження
коронавірусом, після проведення майже 34 тис. тестів. За цей час від COVID-19
померли 69 людей. 1.070 пацієнтів перебувають у відділеннях інтенсивної
терапії. Від початку пандемії у Румунії захворіли понад 820 тис. людей, з яких
приблизно 90% – одужали. Водночас загальна кількість смертей перевищила 20 850.
Станом на сьогодні червоний рівень епідемічної небезпеки діє в повітах Тіміш
(захід), Марамуреш (північний захід), Ільфов (південь), Клуж (північний захід)
та Брашов (центр). У цих регіонах рівень захворюваності перевищує три випадки
на тисячу мешканців. У п’ятницю і Бухарест був віднесений до «червоної» зони
епідемічної небезпеки, де за даними Управління громадського здоров’я рівень
захворюваності становить 3,12 випадків на тисячу осіб. Столиця вийшла із
«червоної зони» 20 січня.

ПАПА РИМСЬКИЙ – Духовний лідер мусульман-шиїтів Іраку та
світу загалом, аятолла Алі аль Сістані, сьогодні прийняв Папу Римського
Франциска, лідера 1,3 мільярдів католиків, у священному шиїтському місті Наджаф
на півдні Іраку. Зустріч є потужним закликом до співіснування у країні,
розділеній сектантством та насильством. Зустріч двох релігійних лідерів
відбулася на другий день візиту Верховного Понтифіка до Іраку, і вперше Папа
Римський зустрівся з таким високим шиїтським священнослужителем. Теж сьогодні
Папа відвідав місце археологічних розкопок Ур, шумерського міста, де, як
кажуть, народився Авраам, патріарх іудаїзму, християнства та ісламу. Тут Папа
Франциск очолив екуменічну молитву за мир, засудивши «тероризм, який зловживає
релігією». У неділю Папа Франциск вирушить у Мосул, місто, спустошене війною з
Ісламською державою, куди почали повертатися християни, які жили там до
джихадистів. До тепер Папа Римський відвідав такі мусульманські країни, як:
Туреччина, Йорданія, Єгипет, Бангладеш, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати
та Палестинські території, кожен раз закликаючи до міжконфесійного діалогу.

КІНО – Художній фільм «Невдалий секс, або Божевільне
порно» румунського режисера Раду Жуде здобув «Золотого ведмедя» на Берлінале,
де й відбулася його світова прем’єра. Таким чином кінострічка, знята у
копродукції Румунії з Люксембургом, Хорватією та Чехією у п’ятницю була
удостоєна головного призу 71-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, перший
етап якого проходив в онлайн-форматі з 1 по 5 березня. Фільм є аналізом
стосунків між людиною та суспільством, маючи за відправну точку наслідки, які
викликає аматорський порно-відеоролик, завантажений вчителькою середньої школи
на спеціалізований сайт. Раду Жуде став лауреатом Берлінале не вперше – у 2015
році він удостоївся «Золотого ведмедя» за режисуру картини «Браво!/ Aferim!».