Tag: взаємини

БЕЗПЕКА – Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що Румунії не існує прямої загрози, і він не має “жодних сигналів і жодних ознак” того, що існує небезпека нападів або інших “небажаних подій”, спрямованих проти Румунії. “З усієї інформації, яку я маю, я можу сказати вам, що Румунія є безпечною країною. Румунам не потрібно боятися, але ми, безумовно, завжди повинні бути готові до несподіваних подій”. За словами глави держави, сьогодні Румунія, перебуваючи в НАТО, користується найважливішими гарантіями безпеки, які вона коли-небудь мала. “Дуже, дуже важливо розуміти, що ми не одні, ми разом з нашими союзниками, і ми дуже добре справляємося з будь-якою ситуацією”, – додав Клаус Йоганніс.

 

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Уряд у Бухаресті планує цього року підвищити заробітну плату деяким категоріям державних службовців на 10 відсотків, двома рівними траншами. Проєкт постанови з з цього питання був винесений Міністерством праці на громадське обговорення. Деякі з державних службовців, які отримають вигоду від цього підвищення, нещодавно влаштували акції протесту, вимагаючи більшого підвищення зарплат, але прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у вівторок, що бюджет не може дозволити більшого підвищення у 2024 році. Згідно з проєктом постанови, вищі зарплати отримають працівники закладів культури, Торгового реєстру, дипломати, працівники оборонного сектору, мерій та установ, що фінансуються з власних доходів уряду і парламенту.

 

ВИСТАВКА – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у середу, що існують перспективи того, що румунська оборонна промисловість за короткий час укладе значні контракти і принесе в економіку мільярди євро. Відвідавши міжнародну виставку “Чорноморська оборонна та аерокосмічна промисловість” в Бухаресті, прем’єр-міністр сказав, що це найбільша подія такого роду, присвячена оборонній промисловості в Чорноморському регіоні. Присутність 400 компаній з 31 країни демонструє “важливість” цього заходу, додав Чолаку.  Представлені всі п’ять військових оперативних сфер: наземна, повітряна, військово-морська, кібернетична і космічна, а головним експонатом заходу є багатоцільовий літак п’ятого покоління F-35, який ВПС США вперше привезли на виставку в Європі. Виставка має на меті визначити можливості і знайти рішення для співпраці як у сфері виробництва, так і бізнесу, сприяючи міжнародному просуванню румунської оборонної промисловості.

 

ВЗАЄМИНИ – Румуни зможуть подорожувати до Туреччини без закордонного паспорта, лише на основі посвідчення особи, вирішив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган під час офіційного візиту прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку до Анкари. Прем’єр-міністр Румунії взяв участь разом з главою турецької держави у першому спільному засіданні урядів двох країн, під час якого було прийнято рішення про те, що румунські фермери відновлять експорт і транзит м’яса до Туреччини. У той же час вони обговорили розширення співпраці в галузі оборони та енергетики.

 

ПАРТНЕРСТВО – Республіка Молдова та Європейський Союз уклали угоду про партнерство у сфері безпеки та оборони. Згідно з умовами документа, підписаного в Брюсселі, Кишинів зможе, серед іншого, брати участь у спільних військових навчаннях з країнами-членами ЄС та в механізмі оборонних закупівель ЄС. Республіка Молдова стала першою державою-партнером ЄС, яка уклала угоду про безпеку з Європейським Союзом.

 

ТЕАТР – У Крайові (південний захід) триває Міжнародний шекспірівський театральний фестиваль з театральними виставами, мультимедійними інсталяціями, концертами, кінопоказами під відкритим небом, презентаціями книг, конференціями та дебатами. “Макбет”, привезений Безіменним театром з Кишинева, та вистава “Дванадцята ніч”, поставлена Андрієм Шербанем у Державному театрі в Констанці – вистави сьогоднішньої програми. Shakespeare Village – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території Крайового іподрому, є місцем проведення десятків концертів і вистав, а на набережній розмістився імерсивний клуб Shakespeare Dimensions – обіцянка шекспірівського всесвіту у віртуальній реальності. Цього року Міжнародний Шекспірівський фестиваль, якому виповнюється 30 років, налічує понад 300 вистав та заходів і об’єднує провідних театральних режисерів світу, серед яких Роберт Вілсон, Деклан Доннеллан, Пітер Брук та Роберт Лепаж.

ВЗАЄМИНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску прийняла міністра європейських справ Угорщини Яноша Боку, який перебуває з візитом у Румунії напередодні шестимісячного головування Угорщини в Раді ЄС з 1 липня. Було обговорено питання європейського та міжнародного порядку денного в контексті, позначеному численними викликами, а також перехідний період між двома європейськими виборчими циклами. Глава румунської дипломатії підкреслила зацікавленість у просуванні рішень щодо політики розширення ЄС стосовно України та Республіки Молдова, а також щодо вступу Румунії до Шенгенської зони із сухопутними кордонами. Угорська сторона підтвердила свою підтримку у досягненні цієї мети. Щодо поточного стану двосторонніх відносин, було відзначено важливість стратегічного партнерства між Румунією та Угорщиною та можливості для секторальної співпраці.

 

ІНВЕСТИЦІЇ – Уряд Румунії на сьогоднішньому засіданні схвалив кілька інвестиційних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Зокрема, 11 мільярдів леїв (понад 2,2 мільярда євро) буде використано на ремонт залізничної лінії, що з’єднує східні міста Фокшани та Роман. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, майже 150 км залізничного шляху буде відновлено протягом наступних трьох років. Він також повідомив, що 1 мільярд леїв (близько 200 мільйонів євро) було виділено на ремонт 42-кілометрової ділянки автомагістралі А1 Бухарест-Пітешть, найбільш завантаженої автомагістралі країни. Ще 1 млрд. леїв (близько 200 млн. євро) було виділено Міністерству сільського господарства на фінансову підтримку птахівників і свинарів. За словами прем’єр-міністра, сьогодні також обговорюватимуться пропозиції Міністерства культури щодо проблем із заробітною платою в музеях країни та інших закладах, де існують розбіжності в оплаті праці, а рішення буде прийнято наступного тижня після того, як міністр фінансів запропонує вій варіант.

 

ХАРЧУВАННЯ – Міністерство сільського господарства у середу опублікувало проєкт рішення про скорочення харчових відходів, оскільки Румунія щороку викидає понад 2,5 мільйона тонн харчових продуктів. Усі оператори агропродовольчого сектору будуть зобов’язані реєструвати на Національній платформі перед знищенням прострочених продуктів харчування щорічні плани скорочення харчових відходів та щорічні звіти про кількість продуктів харчування, які були передані на безоплатній основі. За даними Європейської Комісії, втрати та відходи харчових продуктів збільшують ризик продовольчої безпеки та впливають на навколишнє середовище, а зменшення цього явища допомагає у боротьбі зі зміною клімату, оскільки на нього припадає близько 16% загальних викидів парникових газів від продовольчої системи ЄС.

 

ЗАМАХ – Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо перебуває в реанімації, стан його здоров’я стабільний. Він переніс кількагодинну операцію після поранення в груди і живіт у середу в одному з центральних районів міста, де він проводив виздне засідання уряду. Підозрюваний у нападі був затриманий поліцією. За даними місцевих ЗМІ, це 71-річний чоловік, поет і громадський активіст. Політики при владі заявляють, що напад був політично мотивованим. Роберт Фіцо – суперечливий лівий політик, якого звинувачують у проросійських симпатіях. Повернувшись до влади минулого року, він скасував військову підтримку України і оголосив про плани реформування суспільного мовлення, які спричинили масштабні вуличні протести. Світові лідери засудили напад на словацького прем’єра, безпрецедентний у новітній європейській історії. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що такі екстремістські дії загрожують фундаментальним європейським цінностям.

 

МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ – Румунський порт Констанца на Чорному морі збільшив свої операційні потужності завдяки двом новим терміналам: один з них дозволить розвантажувати колісні вантажівки безпосередньо з кораблів і оброблятиме до 80 000 транспортних засобів на рік, а вантажний термінал площею 5 гектарів працюватиме з агабаритним обладнанням для важких і великогабаритних вантажів. Нові інвестиції, здійснені компанією з Дубаю, ОАЕ, допоможуть перетворити порт Констанца на регіональний хаб, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку на церемонії відкриття. Констанца вже є найбільшим контейнерним портом на Чорному морі, а наступного року має відкритися ще одна багатофункціональна платформа, в яку буде інвестовано 50 мільйонів євро.

 

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. У своєму весняному прогнозі Європейська комісія оцінює економічне зростання в Румунії на рівні 3,3%, а рівень інфляції – майже 6%, що більш ніж удвічі перевищує середньоєвропейський показник.

 

ТЕАТР – З сьогоднішнього дня і до 26 травня у місті Крайова (південь Румунії) проходить 14-й Міжнародний Шекспірівський фестиваль. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій, віртуальних подорожей відбудуться по всій Крайові та на околицях міста, на традиційних майданчиках, а також у найбільш незвичних і несподіваних місцях. Шекспірівське село – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території Крайовського іподрому, стане місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю – всесвітньо відомі імена в галузі театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Робер Лепаж, Філіп Парр, Хесус Еррера, Крістіан Фрідель.

 

ПАМ’ЯТКИ РУМУНІЇ – Румунські замки Пелеш і Пелішор, колишні комуністичні в’язниці, Собор Трьох Архієреїв в Яссах, Єпископська церква Успіння Божої Матері в монастирі Арджеш і печера Мовіле були внесені до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міністерство культури подало до Центру всесвітньої спадщини заявки на ці об’єкти, які, завдяки своїм винятковим якостям, мають потенціал для міжнародного визнання їхньої важливості для нинішніх і майбутніх поколінь. Румунія також готує транснаціональну номінацію – разом з Болгарією, Хорватією та Сербією – для «Кордонів Римської імперії – Дунайські межі, східний сегмент».

 

ФУТБОЛ – ФК Корвінул «Хунедоара» вперше виграв Кубок Румунії після перемоги у серії післяматчевих пенальті над Оцелул «Галац» з рахунком 3:2. Матч відбувся у середу ввечері на муніципальному стадіоні в Сібіу. У своєму першому фіналі Корвінул, команда другої ліги, виграв трофей і має шанс на виступ в єврокубках, якщо отримає ліцензію УЄФА. Нагадаємо, що  цьому сезоні бухарестський клуб FCSB став чемпіоном Румунії з футболу.

Для якнайкращого розуміння та усвідомлення наслідків геополітичних процесів у навколишньому світі, передусім у Чорноморському регіоні, румунська громадська організація «Дім Чорного моря» пропонує широкому загалу два нових аналітичних проєкти: Чорноморські хроніки – геополітичний бортовий журнал біля Евксинського Понта (назва Чорного моря в Стародавній Греції, Стародавньому Римі та Візантії) та Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті.

Чорноморські хроніки матимуть форму щотижневих оглядів основних політичних, військових, економічних, геополітичних та безпекових подій, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Ці щотижневі аналітико-синтетичні матеріали міститимуть три основні структурні елементи: – білі хроніки: аналітична розшифровка безпекових подій у розширеному Чорноморському регіоні; – червоний код: визначення потенційно вибухонебезпечних подій у регіоні; – чорні лебеді: можливі сценарії/події/розвиток подій з низькою передбачуваністю та максимальним впливом, які можуть проявитися в регіоні, якщо згорнуться всі сприятливі фактори.

Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті – це новий аналітичний проєкт у вигляді оригінального щомісячного аналізу від спеціального гостя ГО «Дім Чорного моря» з Румунії або з країн регіону, про політичні, військові, економічні, геополітичні та безпекові події, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Іноді аналіз гостя може бути замінений інтерв’ю з одним із експертів ГО «Дім Чорного моря»  з «гарячих» геополітичних питань регіону.

Про це та про інше ми попросили розповісти головного ініціатора цих проєктів експертa з геополітики,  політолога, колишнього дипломата та голову громадської організації «Дім Чорного моря» Доріна Попеску.

 

– Очолювана Вами організація започаткувала у перші місяці цього року два нових проєкти. Як виникла ця ідея?

– Ми живемо у все більш напруженому світі, в якому відбувається все більше подій, багато з них накладаються одна на одну, важко розшифровуються, іноді навіть експертами і, звичайно ж, широкою громадськістю. Для того, щоб спростити розуміння широким загалом, а також експертами, геополітичних явищ, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні, регіоні, який має стратегічне значення для Румунії та НАТО в цілому й, отже, допомогти розшифрувати геополітичні події, що відбуваються в цьому регіоні, ГО «Дім Чорного моря», основною діяльністю якої є моніторинг геополітичних подій у розширеному Чорноморському регіоні, пропонує широкій громадськості та експертам з країн Чорноморського регіону щотижневий огляд основних політичних, геополітичних, військових, економічних та безпекових подій в регіоні. До речі, хочу наголосити, що, згідно з нашою давньою оцінкою, Чорноморський регіон є полігоном для випробувань і переговорів про новий світовий порядок. Тут ревізіоністські актори, такі як російська федерація, намагаються нав’язати своє бачення нового світового порядку і Чорноморський регіон є одним із, а можливо навіть найважливішим полігоном, тут випробовується новий світовий порядок. Цей регіон набув глобального значення, тому для експертів і громадськості вкрай важливо мати під рукою аналітичний інструмент, не витрачаючи час на пошук новинних сайтів у Румунії, Р.Молдова, Україні, російській федерації, країнах Кавказу. Ми в основному проводимо попередній аналіз найбільш важливих подій і повідомляємо про них, але не у вигляді інформаційних зведень, а проводячи попередню аналітичну оцінку, відзначаємо відповідні події і зводимо їх в єдиний документ, виставляємо його на розсуд громадськості, маючи на увазі, звичайно, нашу мету, щоб ця первинна аналітична оцінка дійшла до якомога більшої кількості людей. Отже, «Чорноморські хроніки» – це щотижневі огляди, які містять основні актуальні геополітичні, політичні, військові, безпекові та економічні події в Чорноморському регіоні, ці щотижневі огляди готуються експертами ГО «Дім Чорного моря» в Констанці, яку я очолюю.

– Інший ваш проєкт – Гість «Чорноморських хронік». У чому його особливість?

– Ми плануємо запросити до Констанци, до Чорного моря, поки що в режимі онлайн, найкращих експертів з Румунії та інших країн регіону, в першу чергу з Р.Молдова, України, Грузії, експертів високого рівня і з бездоганною репутацією, фахівців в системі міжнародних відносин, які щомісяця говоритимуть з нами про Чорне море. Кожен гість розповідатиме про найважливіші події в Чорноморському регіоні, пропонуватиме оригінальний, власний аналіз, який ми розміщуватимемо на сайті нашої організації та розсилатимемо всім зацікавленим особам, третього тижня кожного місяця. Таким чином, ми маємо два аналітичних продукти, які розповідають про Чорне море і, які будуть сприяти кращому усвідомленню громадськістю та експертами важливості, стратегічної значущості Чорноморського регіону.

– 10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України, а в 2022 році  Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді багато чого змінилося в регіоні Чорного моря. Як усе це вплинуло на румунсько-українські відносини?

– Одним з небагатьох позитивних наслідків цього конфлікту, повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, стала можливість для Румунії та України покращити, нормалізувати, зміцнити і навіть підняти до найвищого, стратегічного рівня свої двосторонні відносини. У цьому напрямку вже зроблено багато кроків. Розпочато переговори про підвищення двосторонніх відносин до рівня стратегічного партнерства, є заяви, але є також дипломатичні зусилля, спрямовані на визначення найкращих сфер, тем, які могли б принести додану вартість цьому стратегічному партнерству між нашими країнами. Отже, війна збільшила апетит Бухареста і Києва до налагодження стратегічних двосторонніх відносин і в цьому напрямку ведеться велика робота. Звичайно, є також низка проблем, історичного характеру, низка негативних уявлень, які впливали на наші двосторонні відносини до цього часу і які, мало-помалу, відходять на другий план, стають історією, але вони відходять, стають історією і минулим завдяки щоденним зусиллям дипломатів, експертів, тих, хто щиро вірить у покликання цих двосторонніх відносин приносити користь, як в Бухаресті, так і в Києві. Надзвичайно важливою ланкою у розвитку двосторонніх відносин є румунська спільнота в Україні та українська спільнота в Румунії. Разом ці дві спільноти є чи не найважливішим інструментом зміцнення двосторонніх відносин, тобто, окрім того, як столиці бачать двосторонні відносини своїх країн, відповідний внесок можуть зробити і роблять обидві спільноти. Чому ці дві спільноти відіграють абсолютно вирішальну роль у розвитку двосторонніх відносин? Тому що більшість старих упереджень у двосторонніх відносинах, які інерційно проявляються і сьогодні, пов’язані з дотриманням прав румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Якщо ці упередження відійдуть у минуле завдяки додатковим заходам і діям, вжитим двома країнами на користь румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії, то багато упереджень, з якими частина населення наших країн дивиться на ці двосторонні відносини, будуть розвіяні. Таким чином, це чудова можливість для Румунії та України зміцнити свої двосторонні відносини.

– Хоча про це мало говорили, але Румунія послідовно та безумовно допомагала Україні протягом останніх двох років, в тому числі у військовому плані. Як Ви оцінюєте позицію офіційного Бухареста у цьому сенсі?

– Румунія надала Україні явну, повну, багаторівневу допомогу в усіх сферах – соціальній, економічній, військово-технічній, політичній, геополітичній, правовій тощо, і продовжуватиме це робити. Зазначу, що Румунія анітрохи не зменшила темпів і рівня підтримки. Можливо, іноді, з певних статистичних причин, румунська влада вирішила не говорити про цю підтримку відкрито для громадськості, як це робили інші країни, але ця підтримка була масштабною, вона була добре виміряна, вона була добре структурована, вона була значною і вона була постійною і безумовною, звичайно, тому що завдяки цій підтримці Румунія практично гарантує частину своєї безпеки, якщо хочете, допомагаючи зупинити російську армію від просування в напрямку Румунії та інших країн НАТО. Ніхто в Румунії не має наміру зменшувати цю підтримку в найближчі місяці і роки. Румунія продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні в усіх вищезгаданих сферах. Ми залишаємося дуже впевненими у те, що, якщо підтримка України міжнародним співтовариством не ослабне, природні, законні цілі України щодо визволення своїх територій одного дня будуть досягнуті. Отже, я думаю, що ми знаходимося на цьому етапі. Підсумовуючи – війна надала особливу можливість Румунії та Україні перезапустити двосторонні відносини, навіть до рівня стратегічного партнерства; над цим стратегічним партнерством працюють; важливо, щоб історичні упередження, які кинули тінь на наші двосторонні відносини, були усунуті за допомогою різних заходів та дій з обох сторін; обидві меншини, румунська – в Україні та українська – в Румунії, мають бути краще залучені до цих процесів, оскільки те, як вони сприймають двосторонні відносини, буде вирішальним у формуванні майбутніх взаємин між Бухарестом і Києвом; російська федерація продовжує залишатися прямою військовою загрозою для України, більш віддаленою, гібридною загрозою для Румунії та Республіки Молдова; Україна та Румунія можуть знайти формулу та різні формати співпраці, включаючи створення форматів для посилення безпеки Республіки Молдова, яка є надзвичайно важливою в цьому регіональному рівнянні з точки зору ризиків та загроз, які генерує російська федерація. Зараз ми знаходимося на другому році війни. Ми чекаємо на розвиток подій, які призведуть до повного досягнення законних цілей української сторони щодо припинення цієї агресивної війни російської федерації проти України та війни за оборону України, шляхом повного звільнення території та відновлення територіальної цілісності України.»

– 2024 рік є роком чотирьох виборів у Румунії – до Європарламенту, місцевих, парламентських та президентських. Водночас, на тлі численних криз, в останні роки і в Румунії спостерігалося зростання популярності праворадикальних рухів і партій, які часто використовують «запозичену» від росії антиукраїнську риторику. Чи не вплине це на подальшу допомогу Румунії Україні?

– По-перше, російська федерація звикла використовувати політичні, електоральні вразливості в країнах, де проходять вибори. Це триває вже кілька років, російська федерація діє в гібридний спосіб у країнах, де відбуваються вибори. Яким чином? Підриваючи довіру суспільства до таких інституцій, як Європейський Союз, НАТО тощо, підриваючи довіру суспільства до функціонування власних національних інституцій – парламенту, збройних сил, спецслужб, силових структур тощо. Що стосується країн-членів ЄС і НАТО, то в першу чергу шляхом руйнування довіри населення країн-членів до функціонування цих інститутів – Європейського Союзу і НАТО, намагаючись деструктурувати відносини між двома сторонами Атлантики, а також намагаючись ще більше поглибити існуючі невеликі тріщини в трансатлантичних відносинах. російська федерація має на меті і здійснює гібридні дії в цьому сенсі, щоб ізолювати Україну і підірвати міжнародну підтримку України. На жаль, звичайно, період виборів у 2024 році в усіх країнах-членах ЄС створює сприятливе поле для гібридних дій російської федерації з точки зору спроб дестабілізувати політичну ситуацію в країнах-членах і НАТО та поглибити вразливості. З цієї точки зору, що ми маємо робити? Суворо уникати політизації стратегічних питань, таких як підтримка України і залишити управління підтримкою фахівцям. Ми повинні повністю уникати включення до виборчого порядку денного питань, які можуть зашкодити цій підтримці, уникати або політично та електорально виважено, зважено і добросовісно підходити до питань цього рішення і, безумовно, будуть голоси, які закликатимуть до скорочення цієї підтримки, будуть популістські заяви про те, що ця підтримка буцімто руйнує власні соціальні та економічні можливості Румунії, на шкоду її власним громадянам. Це не так, підтримка України – це підтримка безпеки Румунії, це підтримка майбутнього наших дітей. На жаль, проведення цих виборів розширить поле для маневру російської федерації, яка, в тому числі шляхом здійснення гібридних, провокаційних та дестабілізуючих дій в Румунії, намагатиметься зменшити цю підтримку. Усе залежить від здатності і бажання офіційного Бухареста зберегти цю підтримку, оскільки, повторюся, ця підтримка є такою, що зменшує або знімає ризик того, що Румунія може навіть стати прямою мішенню в майбутніх війнах і конфліктах, спричинених напруженістю, яка спостерігається зараз.

– І все-таки, наскільки, на Ваш погляд, зміниться позиція Румунії до українського питання після цьогорічних виборів?

– Я залишаюся впевненим, що навіть після цих виборів буде підтверджено, що демократія в Румунії є консолідованою, здатною протистояти цим викликам і, що зрілість і мудрість румунського населення, яке продовжуватиме підтримувати Україну, оскільки усвідомлює стратегічну важливість цієї підтримки, забезпечить мінімізацію токсичних наслідків цього виборчого року.

Новий уряд в Бухаресті

У четвер Парламент Румунії дав вотум довіри кабінету міністрів, очоленому лібералом Ніколаєм Чуке, – у новому складі з 20 міністерськими кріслами, розподіленими між СДП, НЛП і ДСУР. Румуни чекають, щоб виконавча влада приступила до роботи та вирішила існуючі проблеми, люди втомилися від криз і обіцянок, сказав президент Клаус Йоханніс на церемонії принесення присяги: «Політична криза минула, але інші кризи та проблеми не зникли. Пандемія не закінчилася, енергетична криза не закінчилася, вони лише набувають нових форм, до цьогорічного держбюджету потрібно буде внести поправки, держбюджет на наступний рік – доопрацювати і проголосувати. Люди чекають вчасної виплати зарплат і пенсій і дуже багато чого потрібно терміново вирішити. Для цього потрібен сильний уряд, солідна більшість у парламенті, і зараз ми маємо такий уряд». Перемовини між СДП, яка має найбільшу кількість парламентарів, і правлячими НЛП та ДСУР починаючи з 2020 року, тривали довго, і партії, нарешті, домовилися про те, що будуть займати посаду прем’єр-міністра у системі ротації. Це після того, як їм вдалося розробити урядову програму, що містить заходи, які очікує електорат від кожної з партій, і встановити справедливий алгоритм розподілу міністерських крісел. Набагато простіше було з ДСУР, який залишається в новому рівнянні виконавчої влади з тими ж трьома міністерствами: регіонального розвитку, довкілля та спорту та з посадою віце-прем’єр-міністра. Урядова програма передбачає виділення 7% ВВП на інвестиції, виконання Національного плану відновлення та стійкості та використання Інвестиційного плану «Ангель Саліньї» для зменшення розривів у розвитку між регіонами країни. Будуть підвищені виплати на соціальну допомогу, допомогу на дитину, мінімальна зарплата в країні, а також пенсії. На початку наступного року буде проаналізовано механізм захисту споживачів від підвищення цін на енергоносії та вжито подальших заходів, щоб румунське населення та компанії не постраждали від кризи на енергоносії. При Міністерстві освіти буде створено комітет, який працюватиме над новим законом у цій галузі, і протягом наступних 10 років у транспортну інфраструктуру буде вкладено десятки мільярдів євро. У сфері юстиції виконання умов Механізму співробітництва та перевірки є одним із завдань нової коаліції. Водночас НАТО, ЄС і Стратегічне партнерство зі США є опорами, на яких Румунія буде базувати всю свою політику оборони та безпеки, зміцнення профілю та ролі Румунії в двох структурах залишаються пріоритетними для офіційного Бухареста.

Епідемситуація в Румунії

Одна із найпроблемніщих міністерських посад, особливо зараз в умовах пандемії, була перейнята лікарем Александром Рафілою, представником Румунії у ВООЗ. Він хоче прискорити вакцинацію та модернізувати 46 лікарень, а також розглядає кілька заходів для уникнення пандемічної хвилі, подібної до теперішньої четвертої хвилі: «Нас зараз цікавить партнерство з людьми, які працюють у системі охорони здоров’я, і ми зацікавлені в тому, щоб знайти найкращий спосіб отримати підтримку населення для заходів громадського здоров’я. Я був глибоко вражений сотнями смертей, які щодня реєструвалися в нашій країні. Здається неймовірним, що країна Європейського Союзу має найбільшу кількість смертельних випадків серед населення, і ми повинні бути готові зробити все можливе, щоб це не повторилося і дати людям надію. Протягом 2022 року ми знайдемо шлях до нормального життя». Кількість нових випадків COVID-19 продовжила зменшуватися цього тижня в Румунії, опустившись нижче 2000 випадків за добу. Але кількість смертельних випадків все ще висока, близько 200 щодня. Інтерес населення до вакцинації спав, і зараз близько 40% населення отримали принаймні одну дозу вакцини. Лише кілька повітів ще не вийшли з червоного сценарія, а Міністерство освіти оголосило, що навчальні заклади в Бухаресті та в інших населених пунктах, у яких рівень захворюваності менше 3 випадків на тисячу жителів, можуть вирішити чи перейдуть на очне навчання.

Переговори між Клаусом Йоханнісом та Майєю Санду в Бухаресті

У контексті відзначення 30-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Республікою Молдова, президенти Клаус Йоханніс і Майя Санду провели, цього тижня, переговори в Бухаресті, в ході яких підтвердили спеціальні стосунки між двома країнами. Президент Йоханніс зазначив, що Республіка Молдова користується повною, тривалою та надпартійною підтримкою в Бухаресті, підкресливши, що дискусії було зосереджено на всіх сферах, де Румунія та Республіка Молдова мають спільні проєкти, особливо в частині енергетичного взаємозв’язку та зміцнення енергетичної безпеки, розвитку транспортної інфраструктури, перспектив продовження надання безвідплатної допомоги Р.Молдова та співробітництва в галузі освіти. Бухарест також підтвердив підтримку зусиль Кишинева з євроінтеграції. Румунія є нашим рішучим прихильником в економічному, політичному, дипломатичному, культурному, освітньому планах, заявила Майя Санду, яка також розповіла про культурну, історичну та мовну єдність двох країн.

23 серпня прем’єр-міністр Флорін Кицу
здійснив одноденний візит до Києва для участі в установчому саміті Кримської платформи
– ініціативи України, спрямованої на посиленні політики невизнання незаконної
анексії Криму. Главу уряду в Києві супроводжував Міністр закордонних справ
Румунії Богдан Ауреску.

На міжнародному саміті Флорін
Кицу озвучив позицію Румунії до цієї ініціативи. Він оголосив про приєднання
Румунії до Кримської платформи та підтвердив непохитну підтримку Румунії суверенітету
та територіальної цілісності України, а також тверду прихильність політиці
невизнання незаконної анексії Кримського півострова. «Користуючись нагодою,
повідомляю, що сьогодні Румунія приєднується до Міжнародної Кримської платформи.
Як відомо, Румунія була і буде сильним прихильником суверенітету та
територіальної цілісності України. Водночас Румунія залишається твердо відданою
реалізації політики невизнання незаконної анексії Криму Російською Федерацією.»

Водночас прем’єр-міністр Кицу
висловив підтримку Румунії європейським та євроатлантичним прагненням України
та сказав, що їх реалізація має бути підтримана процесом реформ, який принесе
користь усім громадянам України, у тому числі румунської національності.
«Румунія підтримує прагнення України стати членом європейської та
євроатлантичної спільноти. Румунія була першою державою-членом ЄС, яка
ратифікувала Угоду про асоціацію Україна-ЄС. На саміті НАТО в Бухаресті також
було визнано право України стати членом Альянсу, коли будуть виконані умови. З
власного досвіду ми знаємо, що для досягнення цих цілей потрібні бачення,
сильна громадська підтримка та політична воля. Як сусід і партнер України, я
рішуче закликаю політичне керівництво України прискорити необхідні економічні
та соціальні реформи для досягнення демократичної трансформації суспільства та
його довгострокового процвітання. Переваги відчує усе українське суспільство, у
тому числі румунська громада, яка проживає в Україні, та сприятимуть заохоченню
суспільної злагоди, стабільності та процвітання.»

Прем’єр-міністр Румунії зазначив,
що зовнішні загрози та виклики можна легше долати, коли держави приділяють
належну увагу і вирішенню двосторонніх проблем. «Ми чітко усвідомлюємо поточні
виклики та загрози для наших цінностей, стабільності та регіональної безпеки
Чорноморського регіону: сьогоднішній саміт є яскравим свідченням цього. Ці
виклики можна подолати лише шляхом рішучих та послідовних дій, шляхом посилення
нашої стійкості та посилення співпраці. Найефективнішою відповіддю, яку ми
можемо дати, є зміцнення нашої демократії, повна підтримка основних прав і
свобод кожного громадянина, забезпечення належного функціонування державних
інститутів та верховенства права. Ми повинні проявляти солідарність проти
спільних викликів та заохочувати діалог та співпрацю. Румунія докладає
послідовних зусиль для розробки позитивного та взаємовигідного двостороннього
порядку денного з Україною. Я впевнений, що розбіжності можна вирішити, якщо підходити
до них конструктивно, відкрито, завжди маючи на увазі, що ми поділяємо спільні
прагнення, стратегічні інтереси та цінності. Я впевнений, що саме в цьому дусі розвиватиметься
наша співпраця у майбутньому.»

У кулуарах саміту прем’єр-міністр
Флорін Кицу провів зустріч зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем, під
час якого він повторив готовність Румунії розвивати двосторонню торговельно-економічну
співпрацю, в тому числі шляхом проведення вже цього року нового засідання Румунсько-Української
Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного
співробітництва. Флорін Кицу відзначив, що співпраця в галузі транспорту,
енергетики й транскордонній сфері з Україною є важливою для Румунії. Прем’єр-міністри
висловили готовність активізувати галузеву співпрацю, передусім у сфері
транспорту та інфраструктури та відкриття спільних пунктів пропуску через
спільний кордон. У цьому контексті Флорін Кицу наголосив на необхідності якнайшвидшого визначення стійких рішень для забезпечення прав осіб, які належать до румунської меншини.

Денис Шмигаль зазначив, що
Україна прискорила роботу з підготовки угод щодо будівництва мосту через р.
Тиса та відкриття нового пункту пропуску на спільному кордоні, як було
домовлено у ході телефонної розмови в лютому цього року. «Будівництво нового
мосту через річку Тиса між українським селом Біла Церква та румунським містом
Сігету Мармацієй з відкриттям відповідного міжнародного пункту пропуску є одним
з важливих двосторонніх проектів. Він не лише матиме сприятливий економічний і
транскордонний ефект, але й посилить практичну інтеграцію України до
європейського простору», – підкреслив прем’єр-міністр України.

Глава українського уряду
зауважив, що Україна передала свої пропозиції стосовно проведення консультацій
між Україною та Румунією щодо мостового переходу й сподівається провести їх
найближчим часом. Прем’єр-міністр України також подякував Румунії за надання
100,8 тисячі доз вакцини AstraZeneca та засобів індивідуального захисту на
загальну суму 1,2 млн євро.

Президент Румунії Клаус Йоганніс у середу 12 травня, провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова відбулася з ініціативи української сторони. Як повідомляють Адміністрація Президента Румунії та Офіс Президента України глави двох сусідніх держав обмінялися думками щодо тривожної безпекової ситуації в регіоні, а також щодо стану та перспектив двосторонніх відносин між Румунією та Україною.

Румунія підтримує Україну

Президент Румунії підтвердив тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також її європейських та євроатлантичних прагнень, у свою чергу президент Володимир Зеленський подякував Румунії за незмінну позицію з цих питань. Клаус Йоганніс також підкреслив, що спільні заяви на заходах, які нещодавно проводила Румунія, особливо на саміті «Бухарестської дев’ятки», а також в рамках тристоронньої зустрічі на рівні міністрів закордонних справ Румунія-Польща-Туреччина, у якій взяв участь і український міністр закордонних справ, демонструють підтримку України. У свою чергу Володимир Зеленський привітав Спільну заяву лідерів країн групи «Бухарест 9», у якій підтверджується розуміння небезпеки політики Російської Федерації в регіоні Чорного моря.

Питання безпеки в Чорному морі

Володимир Зеленський поділився останньою інформацією щодо тривалої мілітаризації тимчасово окупованого українського Криму та звернув увагу на постійне погіршення гуманітарної ситуації на півострові. Він особисто запросив президента Румунії до Києва взяти участь в інавгураційному саміті Кримської платформи та заходах з нагоди відзначення Дня Незалежності України у серпні 2021 року. Глава румунської держави висловив занепокоєння офіційного Бухареста нещодавнім погіршенням безпеки у Східному сусідстві та Чорному морі, біля східного кордону України та на Кримському півострові, незаконно анексованому Російською Федерацією, високо оцінивши позицію президента України, націлену на зменшення напруженості.

Важливість забезпечення прав національних меншин

Особливу увагу під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Клаус Йоганніс приділив питанню забезпечення захисту прав румунської меншини в Україні, з наголосом на праві на освіту румунською мовою, і підкреслив необхідність їх якнайшвидшого вирішення шляхом діалогу. У зв’язку з цим президент Румунії наголосив на важливості якнайшвидшого укладання Протоколу про двостороннє співробітництво в галузі освіти між Румунією та Україною та якнайшвидшого відновлення роботи Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Клаус Йоганніс високо оцінив відкритість України щодо перспективи укладення всеосяжної Угоди про права осіб, які належать до румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Так само, в розмові зі своїм українським колегою глава румунської держави підкреслив важливість посилення діалогу між центральними та місцевими органами виконавчої влади України та представниками румунських організацій з питань, що стосуються прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні. Він наголосив, що ефективне визначення сталих рішень щодо збереження прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні, дасть поштовх для зміцнення двосторонніх відносин на всіх її рівнях. Зі свого боку Володимир Зеленський заявив, що повністю розуміє стурбованість румунської сторони забезпеченням реалізації прав осіб, які належать до румунської меншини і висловив готовність до пошуку рішень, щоб культурна та мовна самобутність румунської меншини була захищена відповідно до міжнародних стандартів.

Румунія передасть Україні партію вакцини від коронавірусу

Окремо було обговорено заходи урядів обох держав, спрямовані на боротьбу з наслідками пандемії COVID-19, зокрема щодо забезпечення ширшого доступу країн до якісних і сертифікованих вакцин. У цьому контексті президент Румунії поінформував свого українського візаві, що румунська сторона готова надати Україні найближчим часом гуманітарну допомогу у вигляді засобів індивідуального захисту та антисептиків, а також партії вакцин, для підтримки активної боротьби з пандемією COVID-19, що є додатковим підтвердженням потенціалу двостороннього співробітництва.

Європейські устремління України

Сторони також обговорили нещодавні кроки України в напрямку європейської інтеграції. Глава української держави представив своєму колезі ініціативу української сторони щодо підтримки державами-членами ЄС майбутнього членства України в Європейському Союзі та закликав приєднатися до низки країн, президенти яких уже підписали такі двосторонні документи з Україною. «Це стане вагомим практичним внеском Румунії, поряд з іншими державами-членами ЄС, у підтримку європейської перспективи Української держави», – наголосив Володимир Зеленський.

Посилення торговельних відносин

Президенти відзначили зростання у 2020 році показників торговельно-економічного співробітництва між Румунією та Україною всупереч обмеженням, спричиненим пандемією коронавірусу. На думку Володимира Зеленського, активізації економічної співпраці та зміцненню міжлюдських контактів сприятиме й реалізація запланованих прикордонних інфраструктурних проектів, зокрема будівництво мосту через річку Тиса.

Наприкінці розмови президент України Володимир Зеленський запросив президента Румунії Клауса Йоганніса відвідати Україну з офіційним візитом.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів у суботу, 19 червня
2021 року, на полях Анталійського дипломатичного форуму, зустріч з міністром закордонних справ України
Дмитром Кулебою. Про це повідомила прес-служба МЗС Румунії.

Міністри здійснили оцінку реалізації питань
погоджених президентами Румунії та України під час телефонної розмови 12
травня 2021 року, а також після зустрічі глав зовнішньополітичних відомств двох
країн 23 квітня в Бухаресті, коли
український міністр разом із грузинським колегою взяв участь у розширеному
засіданні тристороннього форуму Румунія-Польща-Туреччина, який відбувся в румунській столиці.

Міністр закордонних справ Румунії підкреслив необхідність якнайшвидшого
визначення сталих рішень щодо прав осіб, які належать до румунської меншини в
Україні. Міністри також обговорили ситуацію з безпекою в Чорному морі та
європейські та євроатлантичні прагнення України.

Богдан Ауреску наголосив на необхідності відновлення діяльності Змішаної
міжурядової Румунсько-Української комісії та завершення переговорів щодо
Протоколу про двостороннє румунсько-українське співробітництво в галузі освіти.
Зі свого боку Дмитро Кулеба підтвердив готовність української сторони до якнайшвидшого
виконання необхідних формальностей.

Глава румунської дипломатії знов озвучив прохання до України, враховуючи визнання українською стороною в квітні 2021 року ідентичності
румунської мови і так званої «молдавської» мови, офіційно визнати неіснування «молдавської»
мови.

Водночас міністри закордонних справ обговорили поточні кроки щодо
розширення консульського представництва у двох державах шляхом створення
консульського відділу в Ізмаїлі, як складової Генерального консульства Румунії
в Одесі та Консульства України в Сігету Мармацієй.

У зв’язку з пандемією COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Дмитро
Кулеба подякував главі румунської дипломатії за гуманітарну допомогу, надану Україні 28 травня 2021 року у вигляді медичного обладнання та матеріалів на
суму понад 1,1 млн євро, а також за рішення Уряду Румунії, прийняте 16 червня 2021
року про надання Україні чергової гуманітарної допомоги з резерву Міністерства
охорони здоров’я, безкоштовно, у вигляді 100 800 доз вакцини проти COVID-19.

Міністри Румунії та України обмінялись думками з питань, що представляють
регіональний інтерес, зокрема з приводу тривожної безпекової ситуації в Чорноморському регіоні. Богдан Ауреску висловив вдячність за
стримане ставлення, проявлене в цьому контексті Україною, що може сприяти
зменшенню напруженості. У той же час він підкреслив підтримку Румунією
продовження та поглиблення співпраці України з Північноатлантичним альянсом на
основі вже встановлених механізмів, виходячи з євроатлантичних прагнень
України, а також із зобов’язань щодо всебічних реформ, взятих на себе українською
державою. Міністри, також, обговорили результати Саміту НАТО, що відбувся 14 червня.

Дмитро Кулеба подякував румунській стороні за постійну підтримку Румунією зусиль
України щодо євроатлантичної інтеграції. Він також подякував за запрошення
України разом з Грузією на засідання міністерського трикутника
Румунія-Польща-Туреччина (23 квітня 2021 року), а також за тверду підтримку
партнерів у Спільній декларації саміту Бухарестської дев’ятки (10 травня 2021
року).

У п’ятницю відбувся офіційний візит до України румунської делегації на чолі з державним секретарем МЗС
Румунії Даном Некулеєску. До складу делегації також увійшли державний секретар МВС Румунії, начальник
Департаменту з надзвичайних ситуацій
Раєд Арафат та посол Румунії в Україні Крістіан Леон Цуркану.

У
Чернівцях румунська сторона передала українській стороні гуманітарну допомогу
для підтримки боротьби з пандемією SARS-CоV-2 на суму майже 1,5 млн. євро. На церемонії передачі 40-тонного гуманітарного вантажу від Румунії, що складається із засобів індивідуального захисту для медичних працівників та дезінфекторів, румунський дипломат, в присутності заступника міністра закордонних справ України Василя Боднаря та голови Чернівецької облдержадміністрації Сергія Осачука, наголосив на необхідності посилення спільних зусиль у боротьбі з пандемією.

«Ми стикаємось із загальним викликом, який не знає географічних меж та має найсерйозніші наслідки на наше здоров’я, тому вважаємо, що найкращий спосіб подолати ці проблеми і повернутися до нормального життя – це співпраця та взаємодопомога», – заявив Дан Некулеєску. Зі свого боку Василь Боднар подякував Румунії за надану допомогу та справді європейську солідарність.

З цієї нагоди румунський дипломат провів двосторонні переговори
із заступником міністра закордонних справ України Василем Боднаром та з
керівництвом Чернівецької обласної державної адміністрації, на якій були обговорені шляхи посилення
двосторонньої співпраці. Так само румунські та українські дипломати провели
дискусію з представниками організацій румунської національної меншини в Україні
з наголосом на освіті рідною мовою.

У п’ятницю, 23 квітня 2021 року, міністр закордонних
справ Богдан Ауреску провів зустріч зі своїм українським колегою Дмитром
Кулебою. Переговори відбулись у кулуарах тристоронньої зустрічі міністрів
закордонних справ Румунії-Польщі-Туреччини, яка пройшла минулого тижня у
Бухаресті, і на яку вперше були запрошені взяти участь глави зовнішньополітичних
відомств України та Грузії.

Румунія та Україна – за крок від стратегічного
партнерства

Як повідомляє прес-служба румунського МЗС, міністри
закордонних справ Румунії та України розглянули нагальні питання двостороннього
порядку денного з наголосом на політико-дипломатичному діалозі, посиленні
економічних відносин, стимулюванні взаємозв’язку, а також на необхідності знайдення
сталих рішень щодо прав румунської меншини в Україні. Міністри також обговорили
тривожну безпекову ситуацію в Чорному морі та інші питання регіонального
інтересу. Богдан Ауреску та Дмитро Кулеба також обговорили пропозицію
української сторони підняти двосторонні відносини до рівня стратегічного
партнерства. «Україна прагне офіційно започаткувати стратегічне партнерство з
Румунією. Це означатиме особливі відносини між нашими державами. Ми з Богданом
Ауреску домовилися втілити це у дійсність», – заначив Дмитро Кулеба.

Проблема навчання румунською мовою в Україні

Окрему увагу під час дискусій було приділено забезпеченню
прав української національної меншини в Румунії та румунської національної
меншини в Україні. Стосовно цього міністр закордонних справ Румунії знову
наголосив на необхідності якнайшвидшого відновлення діяльності відповідної Змішаної
міжурядової Румунсько-Української комісії. Дмитро Кулеба погодився з цією
оцінкою, заявивши, що українська сторона найближчим часом виконає формальності,
пов’язані з призначенням українського співголови в зазначеній комісії. Богдан
Ауреску наголосив на важливості сталих зобов’язань української центральної влади
щодо повного забезпечення прав румунської громади в Україні, в тому числі
шляхом постійного діалогу з українськими регіональними та місцевими органами
влади. Він подякував своєму колезі за згоду української сторони на реалізацію стипендіальної
програми Уряду Румунії для учнів початкової школи (1-4 класи) в українській
державній системі освіти.

«Молдавська» мова як
пережиток СРСР

Міністр Ауреску наголосив на неїснуванні так званої «молдавської
мови», а міністр Дмитро Кулеба підтвердив, що так звана «молдавська мова» рівна
румунській мові, аспект, який відобразиться на імплементації режиму викладання
офіційними мовами держав Європейського Союзу, включаючи румунською, передбаченого
відповідним українським законодавством. У цьому сенсі Дмитро Кулеба повідомив
свого румунського візаві про те, що Міністерство освіти України вже направило
доручення місцевим органам влади застосовувати ці положення українського
законодавства, в тому числі в Одеській області. Також український міністр
прийняв минулорічну пропозицію міністра Богдана Ауреску розпочати переговори
щодо всеосяжної Угоди про права осіб, які належать до румунської меншини в
Україні та української меншини в Румунії.

Гуманітарна допомого та посилення економічної співпраці

Двосторонні дискусії також стосувались останніх подій,
пов’язаних з пандемією COVID-19. У цьому контексті глава румунської дипломатії
оголосив про надання в найближчій перспективі гуманітарної допомоги для України
у вигляді засобів індивідуального захисту на суму понад 1 мільйон євро, у
відповідь на запит, який українська сторона направила через НАТО. З іншого боку
міністри висловили спільну зацікавленість у подальшому розвитку двосторонніх
економічних проєктів, особливо з питань зв’язку між Румунією та Україною. Були
розглянуті шляхи розширення економічної співпраці, створення нових можливостей
у торгівлі, активізації діяльності робочої групи зі співпраці в енергетиці та збільшення
людських контактів. Міністри обговорили можливість відкриття додаткових
пропускних пунктів на румунсько-українському кордоні та втілення спільних
інфраструктурних проєктів. Показовим у цьому сенсі є проєкт будівництва нового
мосту через Тису між Сігету-Мармацієй (Румунія) та Білою Церквою (Україна).

Суверенітет та регіональна співпраця

Міністри закордонних справ Румунії та України обмінялись
думками з питань, що представляють регіональний інтерес, зокрема тривожної
ситуації з безпекою в Чорноморському регіоні. Водночас глава румунської
дипломатії наголосив на підтримці Румунією європейських та євроатлантичних
прагнень України. Міністр закордонних справ України подякував румунській
стороні за постійну підтримку Румунією суверенітету та територіальної
цілісності України, а також за зусилля щодо європейської та євроатлантичної
інтеграції.

Трикутник «Румунія-Польща-Туреччина» плюс Україна та Грузія

Під час Тристоронньої зустрічі «Румунія-Польща-Туреччина»
з питань безпеки, що пройшла у Бухаресті, було проведено спеціальну робочу
сесію за участю міністрів закордонних справ Грузії Давіда Залкаліані та України
Дмитра Кулеби. З ініціативою запрошення глав МЗС двох держав-партнерів виступив
глава румунської дипломатії, що відбулося вперше від запуску цього
тристороннього формату співпраці. Дискусії між п’ятьма міністрами закордонних
справ зосередилися на останніх подіях у галузі безпеки, особливо на тлі зосередження
російських військ на кордоні з Україною та в незаконно анексованому Криму, а
також на наслідках цих дій для регіональної безпеки та, зокрема,
євроатлантичної безпеки. Богдан Ауреску: «Мова йде про безпеку на Чорному морі.
Ця зустріч не могла відбутися у більш сприятливий час, враховуючи тривожну
ситуацію з безпекою в регіоні. У контексті зосередження російських військ я
детально обговорив зі своїми колегами останні тривожні безпекові події в Україні
та навколо неї, перспективу подальшого розвитку подій, а також заходи щодо
деескалації, зокрема про те, як ми можемо конкретно підтримати Україну.
Повідомлення про відведення російських військ, що є кроком у правильному
напрямку, аж ніяк не змінює необхідність продовжити аналіз причин цієї дуже
напруженої ситуації та визначити заходи щодо деескалації та уникнення подібних
ситуацій у майбутньому.»

Посилення співпраці країн НАТО з Україною та Грузією

Союзники на східному фланзі НАТО – Румунія, Польща та
Туреччина – підтвердили потребу збереження стабільного та безпечного простору в
регіоні найближчого сусідства НАТО та відзначили важливість діалогу з Україною
та Грузією, зокрема з питань безпеки у Чорному морі. Глава МЗС України Дмитро
Кулеба висловив вдячність партнерам за рішучу та своєчасну реакцію на
підвищення Москвою напруги, яка, серед іншого, вплинула на рішення Кремля
заявити про початок відведення військ від українського кордону. Сторони, також,
обговорили шляхи поглиблення взаємодії з НАТО у контексті реалізації курсу
України та Грузії на євроатлантичну інтеграцію.

Невідкладна допомога для дітей транскордонного регіону
Румунія-Україна

Нещодавно була підписана грантова угода про фінансування транскордонного
проєкту в рамках спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 рр. за
пріоритетом «Підтримка розвитку послуг охорони здоров’я та доступу до сфери
охорони здоров’я».

Таким чином у рамках програми румунсько-української
транскордонної співпраці Сучавська повітова лікарня швидкої медичної допомоги
імені Св. Йоанна Нового та Чернівецька міська дитяча клінічна лікарня імені
Ісидора Боді виграли грант 1 мільйон 320 тисяч євро. Цей проєкт під
назвою «Невідкладна допомога для дітей транскордонного регіону
Румунія-Україна» став першою інвестицією
типу HARD (що має інфраструктурну складову понад 1 000 000 євро),
котрий фінансується Програмою Румунія-Україна на 2014-2020 роки, впровадження
якого вже розпочалося. Його тривалість становить 24 місяці, а метою є підвищення
доступності та якості екстреної медичної допомоги, що надається дітям у
Чернівецькій області та Сучавському повіті.

Інфраструктурна складова буде здійснена в Україні та
передбачає завершення будівництва термоблоку, який зможе приймати реанімобілі,
а нове відділення оснастять сучасною апаратурою та обладнанням, що забезпечить
доступ до невідкладної медичної допомоги дітям у віці 0-18 років. А сучавська
лікарня, в рамках цього проєкту придбає нову повністю обладнану карету швидкої
допомоги.

Реалізація транскордонного проєкту є не тільки
надважливою для галузі з погляду впровадження інноваційних лікувальних
методологій та асиміляції багатьох протоколів, що регулюють надання
невідкладної лікарської допомоги у прикордонних регіонах двох країн, але й для
поглиблення інших напрямків співпраці, зокрема посилення ролі місцевого
самоврядування двох прикордонних територій у налагодженні та поглибленні такої
діяльності. У цьому контексті дуже корисним є досвід румунської сторони, адже українська
сторона перебуває на початкових етапах реалізації подібних програм ЄС, а
всебічна підтримка і сприяння офіційної румунської влади є визначальними для
успішного просування спільних транскордонних інфраструктурних проєктів.

Нові знання, набуті медичними працівниками, що візьмуть
участь у тренінгах, організованих в рамках проєкту, а також система
телемедицини, яка буде впроваджена Чернівецькою міською дитячою клінічною
лікарнею, стануть практичними способами розвитку системи надання екстреної та
невідкладної медичної допомоги у Сучавському повіті Румунії та Чернівецькій
області України, а також посилення транскордонного
співробітництва в географічному ареалі Спільної операційної програми
Румунія-Україна 2014-2020 рр.

ВМС ЗС України провели онлайн конференцію з Морськими
Силами Румунії

8 лютого відбулася румунсько-українська
онлайн-конференція з питань розробки Положення про корабельну службу
Військово-Морських Сил Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО.
Метою заходу була організація надання дорадчої допомоги представниками
румунської сторони й ознайомлення з досвідом Морських Сил Румунії – державою
членом Північноатлантичного альянсу. Про це повідомила служба зв’язків з громадськістю Командування
ВМС ЗС України.

Представники румунської сторони підтвердили намір щодо
надання всебічної консультаційно-дорадчої допомоги у питаннях організації
переходу на нові для українських ВМС стандарти і порядок організації несення
служби. Слід зазначити, що румунські військово-морські сили проходили шлях
переходу від власних стандартів на стандарти Північноатлантичного альянсу і
добре знайомі з проблемами, які можуть виникати під час переформатування
порядку несення служби.

Під час зустрічі було окреслено ключові аспекти, на які в
першу чергу слід звернути увагу у перехідний період. Серед них система освіти і
підготовки корабельно-катерного складу українських ВМС, зміна керівних
документів. За результатами зустрічі румунські партнери зазначили свою готовність
до тісної і плідної співпраці в подальшому та ведення прямого і відкритого
діалогу.

2020 рік ознаменувався як для Румунії, так і для України
непередбачуваними обставинами пандемії нового коронавірусу, що сколихнула увесь
світ та радикально змінила наше повсякденне життя. У двосторонньому плані
румунсько-українських відносин вона дещо загальмувала торговельні зв’язки, але
не завадила посиленню співпраці в інших сферах, як наприклад військова.

Загублені в перекладі

2020-й рік почався з несподіваного скандалу. Промова
президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня соборності викликала
шквал обурення в румунському суспільстві. Особливо гостро на слова українського
президента відреагували користувачі соцмереж та ЗМІ. 23 січня чимало румунських
публікацій вийшли із заголовками про те, що Володимир Зеленський звинуватив
Румунію в окупації Північної Буковини у 1918 році. Румунська сторона
відреагувала на це швидко, але досить спокійно. Більшість провідних румунських
експертів зійшлися на думці, що не варто занадто гостро реагувати на слова
українського президента, оскільки промова Зеленського була орієнтована на
внутрішню аудиторію, а основний її меседж – необхідність національної єдності у
непростий для України час. Зважену реакцію продемонструвало й МЗС Румунії.
Державний секретар румунського зовнішньополітичного відомства Дан Некулеєску
провів зустріч з послом України в Румунії, якого попросив роз’яснити посилання
на Румунію у публічному виступі Президента України, висловивши своє здивування
та наголосивши на необхідності правильного розуміння історії. Того ж дня Посол
України в Румунії Олександр Баньков на своїй сторінці у Facebook пояснив, що
йдеться про неточний переклад слів президента України. «Дійсно, мова йде про
офіційний переклад, але він є лише перекладом і не змінює оригінальний текст.
Ті, хто хоче, можуть просто перевірити оригінальне відео», – зазначив Баньков,
підкресливши, що на сайті ОПУ слово, «occupied» замінили словом «taken».

Військова співпраця

На щастя цей неприємний епізод не зіпсував відносини між
Бухарестом і Києвом, які продовжили співпрацю в військово-технічній сфері. У
2020 році сторони активно працювали над розширенням можливостей для військового
співробітництва. Це питання було обговорене під час зустрічі міністрів оборони
двох країн в кулуарах Мюнхенській конференції з безпеки. Під час розмови було
підкреслено значний прогрес, досягнутий в рамках румунсько-українського
співробітництва в галузі оборони, а також сприятливі перспективи його розвитку
з наголосом на підвищенні рівня сумісності шляхом спільної участі у
двосторонніх та багатонаціональних військових навчаннях. А на початку вересня у
Бухаресті в кулуарах
«Чорноморсько-Балканського безпекового форуму», міністри оборони Румунії
та України, Ніколає Чуке та Андрій Таран підписали Угоду між Урядом Румунії та
Кабінетом Міністрів України про співробітництво у військово-технічній сфері,
перший подібний документ, підписаний Україною з країною-членом НАТО. Документ
визначає правову базу військово-технічного співробітництва між двома країнами,
спрощує процедуру здійснення державних закупівель у відповідній сфері, а також
дозволяє розширити партнерство між Україною та Румунією, спрямовану на
зміцнення безпеки у регіоні Чорного моря. Зокрема угода сприятиме зміцненню
двостороннього співробітництва шляхом створення необхідної законодавчої бази
для установ та суб’єктів підприємницької діяльності двох країн для розробки
спільних проєктів у таких сферах, як придбання, ремонт та модернізація
озброєння та військової техніки, дослідження та розробки у військово-технічній
галузі, обміну інформацією та досвідом у галузі стандартизації, кодифікації та
контролю якості військової техніки.

Візит Дмитра Кулеби до Бухареста

Теж у першій половині вересня Румунію з робочим візитом
відвідав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Під час свого
дводенного перебування в Бухаресті глава українського зовнішньополітичного
відомства зустрівся з представниками української громади в Румунії, провів
переговори з міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску, виступив як
почесний гість на щорічній нараді румунських дипломатів, а також зустрівся з
прем’єр-міністром Румунії Людовіком Орбаном та з членами комітетів з питань
зовнішньої політики двох палат румунського парламенту. На спільній
прес-конференції глав зовнішньополітичних відомств, Богдан Ауреску заявив, що
сторони провели дуже змістовні та всебічні дискусії щодо двостороннього порядку
денного, з наголосом на шляхах вирішення існуючих проблем, серед яких
пріоритетним є забезпечення прав осіб, які належать до румунської меншини в
Україні. Міністри також обговорили подальші кроки для розвитку
політико-дипломатичного діалогу, діалогу в різних сферах для кращого
використання потенціалу двох країн. Зі свого боку Дмитро Кулеба нагадав, що це
був перший візит міністра закордонних справ України до Румунії з 2017 року,
додавши, що Україна та Румунія більше ніколи не повинні дозволяти, щоб у
відносинах між ними були такі паузи. Він сказав, що Київ зацікавлений у
відновленні всіх контактів: і по лінії парламенту, і по лінії
прем’єр-міністрів, і між президентами. Дмитро Кулеба наголосив, що
добросусідські відносини – це про пошук спільного замість пошуку розбіжностей і
висловив радість з приводу того, що в Бухаресті він відчув саме готовність
шукати спільне і вирішувати питання, щодо яких сторони мають розбіжності.

Поромна переправа через Дунай «Ісакча-Орлівка»

У серпні на румунсько-українському кордоні нарешті
запрацювала поромна переправа через Дунай «Ісакча-Орлівка». Ідею поромного сполучення
через Дунай в районі румунської Ісакчі та української Орлівки почали обговорювати
ще в 1998 році. Принципові домовленості щодо проєкту були укладені в 2006 році,
а будівництво розпочалося в 2015-му. Відкриття переправи кілька разів
відкладалося, а перші тестові рейси були виконані восени 2019-го року. Згідно з
попередніми домовленостями на цій лінії, відкритій на ділянці де відстань між
берегами річки складає 900 м, наразі постійно працюють 2 пороми – один
румунського оператора, а інший – українського, що дозволяє оформляти
відправлення поромів щопівгодини. За рішенням сторін, через пункт пропуску
наразі можуть прямувати лише вантажівки. Щодня поромна переправа Ісакча-Орлівка
здатна перевозити в кожному напрямку до 500 одиниць транспорту, з якого близько
150 вантажного і 350 легкового, а також до 1000 пасажирів. Відкриття пункту
пропуску Ісакча-Орлівка та регулярного пасажирського сполучення між Тулчею та
Ізмаїлом налічується серед проєктів, які вже багато років обговорюються
сторонами Єврорегіону «Нижній Дунай», структури транскордонного
співробітництва, до якої входять: Одеська область України, Галацкій,
Тулчанський і Бреїлській повіти Румунії та Кагульський і Кантемірський райони
Республіки Молдова.

Транскордонна співпраця

24 листопада відбулося п’яте засідання
Спільного моніторингового комітету Спільної оперативної програми
Румунія-Україна 2014-2020. Зустріч відбулася в режимі відеоконференції за
участі представників двох держав-партнерів. Таким чином, станом на листопад укладено
контракти на 46 проєктів типу SOFT (проєкти, що не включають інфраструктурну
складову або мають інфраструктурну складову на суму до 1 млн. євро), загальною
вартістю понад 15 млн. євро. Після завершення процесу оцінки, було
відібрано для фінансування через цю програму 12 проєктів типу HARD (з
інфраструктурною складовою на суму більше 1 млн. євро на кожен проєкт) вартістю
понад 17 млн. євро. Зараз вони перебувають на стадії попереднього укладання
договору. Учасники зустрічі також обговорили прогрес,
досягнутий у реалізації чотирьох основних інфраструктурних проєктів, що
фінансуються програмою, загальна вартість яких становить приблизно 21 млн.
євро. Вони знаходяться на просунутих стадіях впровадження, а реальний прогрес
робіт уже очевидний. До тепер у рамках Програми Румунія-Україна здійснено
платежі на суму 16 мільйонів євро.

Другий Румунсько-Український громадянський форум

Й останньою найбільш значущою подією 2020 року в контексті двосторонніх відносин став ІІ-ий Румунсько-Український громадянський форум, який через пандемію коронавірусу, був проведений у грудні режимі відеоконференції. Організаторами заходу виступили Асоціація експертів з питань світової безпеки та глобальних питань Румунії, громадянська організація «Українська призма» та Група стратегічних та безпекових студій України. Протягом п’яти днів румунські та українські експерти, до яких долучилися й представники ряду молдовських громадянських організацій, політики та дипломати, обмінялися думками та досвідом, а також продовжили діалог на експертному рівні, започаткований минулого року, спрямований на вироблення спільного підходу до різних питань та сприяння досягненню цілей, що відповідають інтересам сусідніх країн. Учасники обговорили такі теми як: Нові виклики в регіоні на тлі змін безпекового середовища та пандемії коронавірусу; Пріоритети регіональної співпраці між Україною та Румунією; Перспективи співпраці у трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова та Україна-Румунія – перспективи економічного співробітництва. Останній день форуму був присвячений аналізу виконання рекомендацій Румунсько-Українського форуму 2019 року та обговоренню дорожньої карти на майбутнє. За підсумками дискусій учасники окреслили напрямки співпраці, де сторони можуть досягти прогресу в цьому році: це питання безпекового діалогу і безпеки Чорного моря, в тому числі приєднання Румунії до платформи деокупації анексованого Росією Криму, розвиток і посилення економічних зав’язків, питання національних меншин, а також протоколи співпраці в сфері освіти.

Сучавський університет імені Штефана Великого
у партнерстві з Ужгородським національним університетом та українською Міжнародною асоціацією
інституцій регіонального розвитку впроваджують проєкт «Розумна енергія
транскордонного співробітництва» (CBCSmartEnergy), в рамках Спільної
операційної програми Румунія-Україна 2014-2020. Про це повідомила прес-служба румунського
університету в заяві, поширеній 24 грудня.

Проєкт почав реалізовуватися 12 березня
2020 року, а його термін дії – 18 місяців. Загальний бюджет складає понад 331
тис. євро, з яких Європейський Союз виділить 298. тис євро. Сума гранту для сучавського
вищого навчального закладу становить 158 тис. євро, а для УжНУ – 81 тис. євро.

Основною метою проєкту
є підвищення рівня використання нових технологій та інновацій у галузі
відновлюваної енергетики, що забезпечуються сприянням та підтримкою досліджень
та інновацій у сталий спосіб у прикордонних регіонах Румунії та України. Також
планується створення потужної платформи для спільних науково-дослідних заходів
та досліджень (включаючи закупівлю відповідного обладнання) у галузі
відновлюваної енергії та ефективності використання ресурсів.

З огляду на те, що загальна мета Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 стосується поліпшення економічного розвитку та покращення
якості життя шляхом спільних інвестицій, проєкт CBC SmartEnergy сприяє цій меті,
надаючи нові рішення щодо енергозбереження та економічного розвитку на місцевому
рівні. Його конкретними цілями є створення інституційної та інформаційної бази
для проведення спільних теоретичних та практичних досліджень з питань
енергоефективності у прикордонних регіонах Румунії та України, з наголосом на
університетах та громадах, які беруть участь у цьому проєкті.

Іншим важливим напрямом є стимулювання відновлюваної
енергетики та енергоефективності шляхом впровадження спільних дослідницьких
ініціатив, створення енергетичних лабораторій для громад Сучави та Ужгорода щодо
моніторингу енергії, розробки нових рішень для громад та пілотних локацій.
Передбачається проведення курсів підготовки фахівців у галузі енергоефективності,
запровадження навчальних програм у галузі енергетичного менеджменту в Румунії
та Україні, а також створення розумних енергетичних лабораторій на благо
населення прикордонних регіонів.

Також, в рамках проєкту, передбачається здійснення
досліджень енергетичного аудиту із застосуванням нових технологій та інноваційних
методів для місцевих громад, які беруть у ньому участь. Це має
призвести до покращення регіональної ситуації шляхом сталого використання
енергії у транскордонному регіоні в результаті співпраці університетів-партнерів
з професійними установами. Буде запроваджено стратегічний підхід до
енергоефективності, а діяльність, спрямована на сприяння та підтримку
досліджень у галузі енергоефективності буде узгоджена з діяльністю
Європейського Союзу.

Проєкт має назву «Розумна енергія
транскордонного співробітництва», й оскільки його успіх значною мірою залежить
від створення сприятливого підприємницького середовища, особлива увага
приділяється залучення всіх зацікавлених сторін, включаючи значну частину населення
двох регіонів, оскільки підвищення рівня обізнаності громадськості про
енергоефективність спричинить зміну у сприйнятті та заохочуватиме розвиток
підприємницького середовища. Для того, щоб створити таке сприятливе
підприємницьке середовище, дуже важливо залучити якомога більше молодих
підприємців та створити позитивний соціальний менталітет щодо інновацій та
підприємництва, що робить це ключовою метою стратегії комунікації проєкту.
Також особлива увага приділяється залученню органів місцевої влади до досягнення
цілей проєкту, щоб його основне послання було передано якомога ефективніше
широкій громадськості, а також зацікавленим суб’єктам.

Адміністративно-територіальні одиниці з
обох сторін румунсько-українського кордону отримають аудиторську допомогу в
процесі вжиття заходів та прийняття інноваційних рішень щодо енергоефективності
будівель та моніторингу енергії за допомогою найсучаснішого обладнання. Для
цього з румунської сторони було укладено угоди про партнерство з
територіальними громадами населених пунктів Сучава, Сірет, Вама, Літень, Дерменешть, Шкея, Мітоку
Драгомірней.

За словами румунського координатора
проєкту, інженера Раду-Думітру ПЕНТЮКА, завідувача кафедри електротехніки Факультету
електротехніки та обчислювальної техніки Сучавського університету «підвищення рівня
обізнаності, серед зацікавлених осіб (студентів, магістрів, докторантів) та
широкого загалу щодо використання нових технологій та інновації у галузі
відновлюваної енергетики є надзвичайно важливою метою, яку усвідомлюють усі
партнери транскордонного проєкту CBC SmartEnergy.»

З результатами проєкту будуть
ознайомлені члени академічного середовища, а також представники бізнесового та дослідницького
середовища, які хочуть просувати нові технології у прикордонних регіонах за
допомогою різних заходів. У Сучавському та Закарпатському регіонах-партнерах будуть
створені групи спеціалістів за допомогою спільних навчальних сесій провідних експертів
спеціалізованих лабораторій для навчання та консультування зацікавлених сторін
з питань сталої енергетики та зміни клімату, шляхом організації тематичних
семінарів та сесій обміну передовими практиками.

Крім цього будуть
створені нові лабораторії, що займатимуться здійсненням заходів, пов’язаних з
енергоефективністю та проведенням консультацій/тренінгів у галузі відновлюваних
джерел. Лабораторії будуть оснащені найсучаснішим обладнанням, а їхніми
можливостями матимуть змогу скористатися 20 студентів та 8 викладачів Ужгородського
національного університету, які пройдуть навчання в галузі
енергоефективності під керівництвом фахівців Сучавського університету з
використанням обладнання останнього покоління, придбаного за кошти проєкту.