Tag: взаємини

Минулого тижня відбувся ІІ-ий Румунсько-Український громадянський форум, який
через пандемію коронавірусу проходив у режимі відеоконференції. Організаторами
заходу виступили Асоціація експертів з питань світової безпеки та глобальних питань
Румунії, громадянська організація «Українська призма» та Група стратегічних та
безпекових студій України.

Метою заходу було обговорення важливих тенденцій
двосторонніх відносин, глобального контексту та їх впливу на ситуацію в
регіоні, а також нових викликів та загроз. Протягом п’яти днів румунські та
українські експерти, до яких долучилися й представники ряду молдовських громадянських
організацій, обмінялися думками та досвідом, а також продовжили діалог на
експертному рівні, започаткований минулого року, спрямований на вироблення
спільного підходу до різних питань та сприяння досягненню цілей, що
відповідають інтересам сусідніх країн. Учасники обговорили такі теми як: Нові
виклики в регіоні на тлі змін безпекового середовища та пандемії коронавірусу; Пріоритети
регіональної співпраці між Україною та Румунією; Перспективи співпраці у
трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова та Україна-Румунія – перспективи
економічного співробітництва. Останній день форуму був присвячений аналізу виконання
рекомендацій Румунсько-Українського форуму 2019 року та обговоренню дорожньої
карти на майбутнє.

Більш докладно про це розповіла в ексклюзивному
інтерв’ю Українській редакції ВСРР Анжела Гремаде, президентка бухарестської
Асоціації експертів з питань світової безпеки та глобальних питань: «Упродовж п’яти днів форуму ми зосередилися на різних
темах. Найважливішими були ті труднощі, що виникли в організації візитів на
найвищому рівні як через пандемічний контекст, так і через деякі розбіжності у
поглядах, які румунська та українська сторони мають щодо певних делікатних
питань у двосторонньому діалозі. І тут я маю на увазі проблему румунської
меншини в Україні. Особливо в умовах продовження впровадження положень закону «Про
освіту», а також закону «Про засади державної мовної політики». До них додається
реалізація адміністративно-територіальної реформи, яка практично провела деякі
внутрішні лінії на шкоду окремим румунським громадам в Україні. Це були
найважливіші теми першого дня. На другий день і в наступні дні ми обговорили дії
Румунії та України як партнери або конкуренти в регіоні, багато говорили про
регіональний безпековий контекст, враховуючи наявність замороженого конфлікту в
Придністровському регіоні. Так само ми обговорили різні підходи до двосторонніх
відносин між Україною та Румунією, включаючи Республіку Молдова, оскільки,
треба наголосити, що вже багато часу, коли Румунія говорить про Україну, вона
обов’язково згадує Республіку Молдову як стратегічний пріоритет, включаючи
прикордонну безпеку.»

Підбиваючи основні підсумки румунсько-українського
форуму, заступник голови правління Ради зовнішньої політики «Українська призма»
Сергій Герасимчук відзначив, що державні структури почали прислуховуватися до думок
і рекомендацій експертів та поділився ключовими аспектами роботи Форуму. «По-перше
інтерес до Форму проявили не тільки представники громадянського суспільства, а й
представники органів державної влади. У дискусіях брали участь представники МЗС
України та Румунії, представник двосторонньої торгово-промислової палати, заступник
міністра регіональної політики України, відтак ми бачимо, що тепер представникам
громадянського сектору легше достукатися до представників влади, нас більшою
міро стали чути. Другий момент: усі учасники форуму наголошували на тому, що
зараз відкривається прекрасне вікно можливостей для співпраці в трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова,
оскільки у всіх трьох країнах пройшли вибори і зараз на певний час можна
сподіватися на якусь політичну стабільність. По-третє: деякі проблеми
залишаються досі актуальними, незважаючи на всі спроби їх подолати, зокрема це
питання економічної співпраці між Україною та Румунією, показники є досить
низькими, за ситуацією з ковідом вони не могли покращитись і над цим потрібно
працювати. Є, також, певні проблеми з програмами транскордонного співробітництва
і учасники форуму наголошували на тому, що має бути кращий і глибший моніторинг
за діяльністю цих програм з боку організацій громадянського суспільства, які є
виконавцями проєктів і, які є аплікантами. Зрештою, коли говорити про майбутнє,
то ми говорили, що у нас суттєво покращились відносини у безпековій сфері і були
підписані двосторонні документи між Україною та Румунією, відбувався візит
міністра оборони. Так само динамічним є діалог на рівні міністрів закордонних
справ Кулеби та Ауреску і наступного
року у 2021 році ми очікуємо на подальший прогрес у цій сфері, сподіваємось, що
нарешті відбудеться візит президента Йоганніса до України і сподіваємося на те,
що питання національних меншин, яке все ще залишається проблемним не завадить
співпраці за іншими проєктами.»

Румунія та Україна мають посилити економічну
складову двосторонніх відносин і цій складовій стосунків між двома країнами
було приділено особливу увагу, – каже Анжела Гремаде. «У наступні дні ми
вирішили зупинитися на економічній проблематиці, оскільки вона залишається дедалі
актуальною і тут також є певні перешкоди, які ускладнюють наші зусилля у
просуванні двосторонніх інтересів. Для нас
було дуже важливо включити до порядку денного форуму та обговорити цю тему,
оскільки, хоча на минулорічному форумі ми не зупинилися настільки докладно на
цьому питанні, пізніше ми склали оглядовий звіт, в якому економічні питання
були включені в окремий розділ. А в останній день ми працювали над
рекомендаціями на 2021 рік і тут ми порушили всі теми, включаючи чутливі, які мають
бути обговорені, та наполягали на прозорості процесу прийняття рішень в обох
країнах.»

Сергій Герасимчук, зі свого боку, наголосив на необхідності продовжити
рухатись наміченим курсом та закріплювати минулорічні досягнення на двосторонньому
рівні. «Ми відзначили, що частина рекомендацій 2019 року були втілені, зокрема
те, що стосується інтенсифікації безпекового діалогу, у нас проходять спільні
військові навчання з Румунією, можна говорити, так само, про підвищення рівня діалогу
на рівні міністерств закордонних справ, візит міністра Кулеби до Румунії був
одним із перших під час ковідного карантину. Разом з тим можемо зауважити, що бракує
ще безпосередньо двосторонніх контактів і більшість ініціатив, які втілюються
між Україною та Румунією, втілюються, все таки, під парасолькою Європейського Союзу
та НАТО, а не безпосередньо на двосторонньому рівні. І ми хотіли би покращити
цю динаміку, покращити саме двосторонню, або навіть тристоронню співпрацю.
Однією з цікавих ініціатив, які озвучувались на форумі було створення
міжпарламентської асамблеї Україна-Румунія-Р.Молдова.»

Анжела Гремаде зазначила, що результати п’ятиденних дискусій показують те, що справді має
бути зроблено надалі і, які кроки мають бути здійснені для посилення двосторонньої
співпраці: «Перш за все, ми повинні збільшити кількість експертів у державних
установах, які б уважно стежили за тим, що відбувається в Україні, адже Румунія
повинна бути постачальником досвіду європейської інтеграції. Насправді
європейська інтеграція України також є стратегічним пріоритетом Румунії, вона
включена в нашу зовнішню політику. По-друге, ми повинні реально довести або посилити
свій статус адвоката українських інтересів у різних міжнародних організаціях,
тим самим зміцнюючи свій статус регіонального лідера, країни, яка справді має
значення в регіоні, передусім в чорноморському. Було багато розмов про можливості
безпеки, про те, що обидві держави мають зробити для просування вперед, мова йде про
моніторинг усього, що відбувається на Чорному морі – ризиків та загроз безпеці,
що можна зробити разом, що можна зробити в рамках НАТО або в інших регіональних
форматах. Були розмови про те, як краще просувати економічні інтереси не обов’язково держав,
а й суб’єктів підприємницької діяльності з точки спільного морського порядку
денного та інших європейських політик, присвячених Чорному морю. Ми також
домовились обговорити такі делікатні питання, такі як нацменшини, на яких ми раніше
не зупинялися, але в 2020 році виник контекст, який практично не дав нам
можливості уникнути його обговорення. Крім цього ми заохочуємо прозорість
процесів прийняття рішень та продовження роботи двосторонніх комісій. Це ті
теми, які ми вирішили розглянути в 2021 році, не обов’язково на Форумі, а й при
прийнятті спільних позицій чи в рамках заходів, набагато обмеженіших за
кількістю учасників, але за участі експертів з різних державних установ залежно
від розглянутої теми.»

Мабуть однією з головних проблем і перешкод у подальшій розбудові двосторонніх
відносин між Румунією та Україною залишається ситуація із забезпеченням права
на освіту рідною мовою для румунської громади в Україні, що гальмує виведення
двосторонніх відносин на рівень стратегічного партнерства. Ось, що сказав з
цього приводу український експерт Сергій Герасимчук: «Ця проблема насправді
дуже застаріла й обидві сторони тривалий час підкреслюють, що для меншин
робиться недостатньо, хоча це не стає на заваді для співпраці в інших сферах. Я
сподіваюсь, що компромісу буде досягнуто й одним зі шляхів досягнення такого
компромісу ми вважаємо більш широке підключення громадського сектору до діалогу
по тематиці національних меншин, зокрема у частині підготовки відповідних
двосторонніх документів. Тобто якщо більше представників громадянського суспільства
й експертів будуть брати участь у такому діалозі, якщо більше відбуватимуться консультацій,
то більшими є шанси на прогрес. Ну і болючим досі залишається питання визнання
Україною румунів і молдован як двох окремих меншин, однак ця проблема, як на
мене, скоріше є проблемою у відносинах Кишинева та Бухареста, а не Києва та
Бухареста. Щойно в Кишиневі визнають, що на території Р.Молдова проживає
румунська нація, я думаю в Києва не буде з цим ніяких питань. Але допоки у
молдован України є материнська держава, якою є Республіка Молдова, це питання навряд
чи вдасться вирішити у діалозі Бухареста з Києвом.»

Румунська експертка Анжела Гремаде зауважила, водночас, що незважаючи на пандемію
коронавірусу, за рік, що минув в румунсько-українських відносинах був досягнутий
відчутний прогрес. Вона навела приклад міжурядової угоди про військово-технічну
співпрацю, Румунія ставши першою країною НАТО, з якою Україна уклала подібну
угоду. «Перш за все, була підписана ця військово-технічна угода у вересні,
точніше 5 вересня, коли Бухарест з офіційним візитом відвідали міністри
оборони, а потім закордонних справ України. Переговори щодо цієї угоди тривали 10
років і на ній українська сторона багато наполягала, враховуючи контекст
безпеки. Тож це один з плюсів цьогорічного двостороннього діалогу. Другим
пунктом, який ми згадали і, якому сприяв пандемічний контекст у регіоні, була
допомога заради розвитку та гуманітарна допомога, Румунія ставши однією з небагатьох
європейських країн, серед зовнішніх пріоритетів якої була Україна, якій вона надала
кілька видів допомоги як для системи охорони здоров’я, так і для певних
українських установ, в їхніх зусиллях по боротьбі з пандемією. Було стратегічне
спілкування, багато рішень було прийнято швидко, були вжиті швидкі дії для
зменшення наслідків пандемії, наприклад, згадаю про український літак Антонова, який
допоміг Румунії доставити засоби індивідуального захисту з Китаю. Є речі, які
демонструють позитивну тенденцію двостороннього діалогу. Є також цікава
ініціатива про створення спільної робочої групи експертів міністерств
енергетики України та Румунії для подальшого просування спільних енергетичних
проєктів.»

На останок я запитав своїх співрозмовників які проблеми Румунія та Україна
мають вирішувати першочергово? Сергій Герасимчук: «Я думаю, що найгострішими
питаннями, які зараз є і де ми можемо досягти прогресу – це питання безпекового
діалогу і безпеки Чорного моря. І ми сподіваємось, що Кримська платформа, яка зараз
створюється Україною буде одним з інструментів для такого діалогу не тільки на двосторонньому,
а й на багатосторонньому рівнях. Другий момент це розвиток і посилення
економічних зав’язків, що, так само, відповідає концепції економізації зовнішньої
політики України, на якій зараз наголошує президент України. Ну і ми нікуди не
подінемось від питання національних меншин, але діалог щодо цього питання має
бути стриманим і конструктивним, що власне двом сторонам і вдається, особливо
на тлі тих скандальних відносин, які зараз розвиваються між Україною та Угорщиною.»

У свою чергу Анжела Гремаде зазначила: «У майбутньому мають бути підписані ті
протоколи співпраці в сфері освіти, довкола яких ще ведуться переговори і досі
не було досягнуто спільного знаменника. Також стоїть питання запрошення Румунії
приєднатися до платформи деокупації анексованого Росією Криму. Наскільки мені
відомо, українська сторона вже направила запрошення, але румунська сторона ще
не дала офіційної відповіді, хоча наш інтерес у цьому плані очевидний. І
звичайно, третє питання – це питання нацменшин. Тут мова йде про спосіб в який українська
влада впроваджуватиме адміністративно-територіальну
реформу та два закони, про які я згадувала раніше, щодо освіти та щодо мовної
політики.»

Громада румунських євреїв в Ізраїлі – одна з
найважливіших завдяки чисельності та ґрунтовного внеску у створення та розвиток Ізраїльської держави.
Румунію та Ізраїль пов’язують привілейовані стосунки, підтверджені у вівторок, під
час зустрічі в Єрусалимі, прем’єр-міністрами Людовіком Орбаном та Біньаміном
Нетаньягу. Ці відносини знайшли своє відображення у поглибленому політичному
діалозі, активізації економічного співробітництва та посиленні співпраці у
сферах оборони та безпеки.

Очільники двох урядів привітали початок діяльності з
1 жовтня румунсько – ізраїльської робочої групи в економічній галузі та
конкретні ініціативи у сферах спільного інтересу, таких як сільське
господарство та управління водними ресурсами, охорона здоров’я, високі технології
та штучний інтелект. Глави двох урядів розглянули можливість спільного
виробництва вакцини проти Covid-19 та обговорили перспективи двостороннього
співробітництва у сфері енергетичної безпеки.

Прем’єр-міністр Людовік Орбан: «Під
час переговорів ми розглянули питання зміцнення відносин між Румунією та
Ізраїлем, питання поглиблення співпраці у багатьох сферах діяльності, від оборони до охорони здоров’я. Відомо, що Держава Ізраїль має
ефективну медичну систему, надзвичайно розвинену в багатьох галузях медицини,
тому співпраця у галузі охорони здоров’я, особливо в контексті пандемії, є дуже
корисною. Ми також обговорили можливі конкретні проєкти у цій галузі. Ми також
обговорили співпрацю у галузі сільського господарства та особливо у галузі меліорації земель.»

За підсумками зустрічі був підписаний Протокол про
внесення змін до Двосторонньої конвенції щодо уникнення подвійного
оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків. Цей протокол
призначений сприяти прямим іноземним інвестиціям та стимулювати торгівлю. Також
глава румунського уряду мав зустріч із президентом Ізраїлю Реувеном Рівліном,
який високо оцінив зусилля Румунії взяти на себе відповідальність за минуле, збереження
пам’яті про Голокост та боротьби проти антисемітизму. Також він привітав проєкт
побудови Національного музею історії євреїв та Голокосту в Румунії.

Прем’єр-міністр Румунії також провів переговори з главою ізраїльської
дипломатії Габі Ашкеназі, під час яких висловив впевненість, що нормалізація
відносин Ізраїлю з Об’єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном та Суданом
сприятиме стабільності та безпеці Cереднього Сходу. Що стосується мирного процесу в цьому регіоні,
прем’єр-міністр підтвердив підтримку Бухареста стосовно комплексного і сталого рішення,
заснованого на рішенні двох держав, Ізраїлю та Палестини, про співіснування в
мирі та безпеці, як єдиний життєздатний варіант, який відповідає прагненням
обох сторін. Ізраїльський міністр зовнішніх справ високо оцінив виважену та
помірковану позицію Румунії у цьому питанні.

У середу, 7
жовтня 2020 р., Державний секретар МЗС Румунії Дан Некулеєску провів черговий раунд
консультацій із заступником міністра закордонних справ України Василем Боднарем
з метою реалізації рішень, прийнятих двома міністрами закордонних справ
Богданом Ауреску та Дмитром Кулеба під час нещодавнього візиту останнього до
Бухареста.

Про це повідомляє прес-служба МЗС Румунії.

Порядок денний
переговорів був зосереджений на стадії та перспективах двосторонніх відносин, з
наголосом на становищі румунської меншини в Україні, безпеці в Чорноморському
регіоні, а також на співпраці у регіональних форматах.

Державний
секретар Дан Некулаеску знову наголосив на необхідності дотримання Києвом прав етнічних
румунів відповідно до міжнародних зобов’язань, взятих на себе Україною. Він
висловив готовність Румунії підтримати зусилля з досягнення сталих і, в той же
час, прийнятних рішень для осіб, які належать до румунської меншини в Україні.
У цьому сенсі він нагадав про конструктивні пропозиції міністра закордонних
справ Румунії Богданап Ауреску на зустрічі з міністром закордонних справ
України Дмитром Кулебою у Бухареста, 8 вересня 2020 року.

Сторони
домовились продовжити якомога ефективніше обговорення в рамках Змішаної
міжурядової Румунсько-Української комісії з питань забезпечення прав осіб, які
належать до національних меншин, а також продовжити двосторонні переговори щодо
укладення Протоколу про двостороннє співробітництво в галузі освіти. Дипломати обговорили
й проєкти, впроваджені на підтримку румунської громади.

Державний
секретар Дан Некулеєску підкреслив важливість прогресу в економічному та
галузевому співробітництві, наголосивши на покращенні фізичного зв’язку на тлі
відкриття пунктів пропуску через кордон та реалізації проєктів у енергетичній
галузі. Сторони домовились про більш ефективне використання існуючих механізмів
двосторонньої співпраці, в тому числі механізмів, передбачених Спільною
міжурядовою румунсько-українською комісією з економічного, промислового та науково-технічного
співробітництва.

Дан Некулеєску
підтвердив підтримку Румунією європейських та євроатлантичних прагнень України,
а також суверенітету та територіальної цілісності сусідньої держави в рамках
міжнародно визнаних кордонів. Водночас він наголосив на важливості продовження
внутрішнього процесу реформ в Україні на основі зобов’язань, взятих на себе
Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.

Дипломати також домовились
координувати зусилля щодо зміцнення рамок регіональної співпраці в
багатосторонніх організаціях, з особливим наголосом на Організації економічного
співробітництва на Чорному морі, в якій на сьогодні головує Румунія.

Румунія передасть
Україні партію захисного та медичного обладнання від коронавірусної хвороби – маски,
комбінезони, окуляри, дезінфікуючі засоби, а також десять капсул для
перевезення інфікованих біологічними матеріалами. Про це повідомила прес-служба
Міністерства національної оборони Румунії.

Партія захисних
засобів походить із запасів Міністерства національної оборони і буде передана
Міністерству оборони України на підставі Меморандуму, затвердженого на
засіданні Уряду Румунії 24 вересня.

Засоби індивідуального
захисту, загальною вартістю близько 450 тис. леїв (приблизно 100 тис. доларів
США) будуть надані в контексті запобігання та боротьби з вірусом SARS-CoV-2 у
сусідній країні.

Допомога сприятиме
покращенню боротьби з вірусом в Україні,
а також зміцненню двосторонніх відносини в оборонній галузі.

Це не перша форма
підтримки, яку Румунія надає сусідній країні під час пандемії COVID-19. У
червні уряд прийняв рішення про надання Румунії гуманітарної допомоги Україні на
суму 2 млн доларів США, а наприкінці травня Румунське агентство з міжнародного
співробітництва заради розвитку (RoAid) надало Чернівецькому клінічному
онкологічному диспансеру фінансову допомогу для придбання засобів, необхідних
для попередження розповсюдження вірусної інфекції Covid-19.

Останнім часом румунсько-українські
відносини зазнали позитивних зрушень. Глава української дипломатії Дмитро Кулеба
був запрошений на цьогорічну нараду румунських послів, а міністри оборони Ніколає Чуке та Андрій Таран підписали у Бухаресті угоду між Урядом Румунії та Кабінетом Міністрів
України про співробітництво у військово-технічній сфері.

Гуманітарна допомога Румунії для Республіки Молдова та
України, надана відповідно до європейської концепції Team Europe, відповідає
потребі солідарності на двосторонньому та багатосторонньому рівнях, має
безсторонній характер та призначена для громадян цих держав, причому не маючи
жодної політичної конотації, – заявив в інтерв’ю румунському агентству AGERPES міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску.

Говорячи про нещодавнє рішення Уряду Румунії щодо надання
гуманітарної допомоги сусідній Україні для боротьби з коронавірусом, глава
румунського зовнішньополітичного відомства сказав, що Румунія залишається
надійним партнером України в цій кризі. «У нинішньому епідеміологічному
контексті закордонна політика Румунії просуває солідарність на міжнародному
рівні та продовжує активно підтримувати зусилля міжнародного співтовариства у
боротьбі з пандемією COVID-19 та її наслідками. Окрім медичних місій румунських
медпрацівників до Італії, Республіки Молдова та США та розміщення на своїй
території стратегічного резерву медичного обладнання Європейського Союзу
«rescEU», Румунія конкретними діями демонструє свою солідарність зі східним сусідством шляхом доставлення гуманітарного
вантажу до Республіки Молдова і надання гуманітарної допомоги найближчим часом
Україні», – сказав міністр.

У випадку України мова йде про гуманітарну допомогу на
суму 2 млн доларів США, що включає в себе медикаменти, дезінфікуючі засоби та засоби
індивідуального захисту, котрі будуть надані офіційному Києву найближчим часом,
– каже Богдан Ауреску. «Нещодавно Уряд Румунії вирішив надати Україні
гуманітарну допомогу, що складається з дезінфікуючих засобів, медичного
обладнання та санітарних матеріалів на суму близько 1,75 мільйона євро, аби
допомогти сусідній країни в її зусиллях по боротьбі з пандемією COVID-19.
Україна серйозно потерпає від пандемії, в тому числі регіони, де проживають
чисельні етнічні румунські громади, а ця допомога є проявом солідарності
Румунії, нашою підтримкою зусиль по боротьбі з наслідками пандемії COVID-19 на
здоров’я населення та економіки, посиленими збройним конфліктом на сході
країни», – наголосив глава румунського МЗС.

Міністр закордонних справ Румунії нагадав і про інші
форми підтримки для України, такі як сприяння транзиту понад 800 громадян
України територію Румунії або надання грошової допомоги на суму 10 тис. євро
від Румунського агентства з міжнародного співробітництва заради розвитку
(RoAid) для придбання засобів індивідуального захисту для медпрацівників
Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру. У той же час на
європейському рівні Бухарест підтримав ініціативу щодо виділення східним
партнерам ЄС фінансової допомоги на суму 963 млн євро, що має безпосередню
користь для громадян Республіки Молдова та України в умовах пандемії.

Починаючи з 18 червня Євросоюз почав роботу над новими
рамками політики Східного партнерства, заснованими на прогресі у здійсненні
реформи в сфері правосуддя, до якого буде прив’язано рішення про надання
подальшої фінансової підтримки. У зв’язку з цим Богдан Ауреску нагадав, що перші дискусії довкола майбутньої політики
Східного партнерства були розпочаті під час Румунського головування в Раді
Європейського Союзу у першому півріччі 2019 року, з огляду на те, що чинна
політика ЄС «Порядок денний 2020 – 20 досягнень до 2020 року» завершується
цього року. «Після процесу обговорення було досягнуто широкого консенсусу
стосовно необхідності посилення цієї
ініціативи для здобуття конкретних результатів, відчутних для громадян», – зазначив глава румунського
МЗС.

«Румунія була і залишається постійним прихильником
процесу демократичної трансформації, заснованої на європейських цінностях, у
країнах Східного партнерства, відповідно до індивідуальних зобов’язань, взятих
на себе цими державами. Я твердо переконаний, що всебічні реформи, узгоджені в
двосторонніх угодах з ЄС, мають бути продовжені та поглиблені відповідно до
нового порядку денного пріоритетних цілей, який буде прийнятий на саміті
Східного партнерства у першій половині наступного року. Позиція Румунії не
змінилася. Ми надалі рішуче підтримуємо просування європейським шляхом
Республіки Молдова, України та Грузії, як асоційованих членів Європейського
Союзу, а більша увага до верховенства права, реформи правосуддя та належного
врядування є суттєво важливими для розвитку цих трьох країн», – заявив Богдан
Ауреску.

Глава МЗС Румунії додав, що Бухарест може поділитися
своїм досвідом перетворення політики ЄС на ефективні національні проєкти, з
країнами Східного партнерства, аби полегшити цей процес.

Повну версію інтерв’ю англійською мовою можна прочитати ТУТ.

Рік тому у румунському місті Констанці, відбувся Міжнародний круглий стіл «Безпекові загрози в
Чорноморському регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській
геополітичній парадигмі», на якому експерти з Румунії та України обговорили безпекові проблеми у Чорноморському регіоні,
пов’язані з агресією Росії та загрози для міжнародного порядку внаслідок її
гібридних атак.

Гостем нашої сьогоднішньої програми є один з
організаторів відповідного круглого столу, колишній румунський дипломат та
експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім Чорного моря»
Дорін Попеску, який наголосив на зростаючій напруженості в Чорноморському
регіоні: «Чорноморський регіон – це справжній випробувальний полігон як для
країн регіону, так і для держав з-поза акваторії Чорного моря,
полігон, на якому, швидше за все, випробовується новий світовий порядок, з
численними ризиками та загрозами гібридного характеру, починаючи зі
славнозвісних «чорних лебедів» 2014 року – Криму та Донбасу, які надалі
породжують невизначеність, непередбачуваність геополітичного характеру, породжують
велику напруженість, багато вогнищ конфліктів та системне і принципове
непорозуміння між прибережними державами та великими політичними акторами в
цьому регіоні. Тож, в принципі, мова йде про геополітично неспокійний регіон, з
численними вогнищами напруженості та конфлікту, які можуть вибухнути в
будь-який момент. Це своєрідна порохова бочка з тліючим гнітом.»

Ми запитали румунського експерта Доріна Попеску, що
змінилося за минулий рік в плані безпеки Чорного моря. «На жаль, мало що
змінилося на краще. Жоден із ризиків та жодна загроз, про які ми говорили
минулого року, не зникли, навпаки, криза «Covid-19»
створила можливість для багатьох державних та недержавних суб’єктів у регіоні та
у світ, використати її як інструмент консолідації власної позиції у плані зовнішніх
відносин, незалежно чи то йдеться про регіональний чи зональний рівні. Європейський
Союз не зумів проявити себе як сильний і надійний глобальний гравець під час пандемії,
а багато країн використали цю пандемію як платформу для інформаційної війни,
для маніпуляцій, для дезінформації, для посилення процесу історичного
ревізіонізму тощо. Тож, в принципі, якщо говорити про зміни, то можна
констатувати лише зміни на гірше, спричинені, зокрема, пандемією, але не
тільки. Усі позитивні процеси перебувають у застої. Так само зберігається нестабільність
та системна недовіра між прибережними країнами та великими державами, які мають
інтереси в розширеному Чорноморському регіоні.»

На запитання яким чином змінилися румунсько-українські
відносини за останні дванадцять місяців, президент асоціації «Дім Чорного моря»
висловив своє розчарування відсутністю змін на краще у стосунках між сусідніми
Румунією та Україною: «Це чудовий момент, щоб задати собі це питання, адже минув
рік з дня інавгурації нового Президента України, пана Володимира Зеленського. У
всіх ґрунтовних оцінках та глибоких аналізах, які читав в українських ЗМІ
протягом останніх двох тижнів, я не знайшов жодної суттєвої згадки про Румунію.
З очевидної причини – у румунсько-українських двосторонніх відносинах не
спостерігається помітної еволюції. На двосторонньому рівні між Румунією та
Україною не було жодних значимих контактів, жодних змін, ні позитивних, ні
негативних. Ба більше негативним аспектом, на мій погляд є, на жаль, продовження
процесу схвалення так званого мовного пакету, тобто прийняття Верховною Радою України
ряду законів, безпосереднім або побічним наслідком яких є обмеження прав
етнічних меншин в Україні, в тому числі румунської. Українська сторона не
прийняла жодної пропозиції міжнародних організацій чи своїх європейських сусідів,
країн-членів ЄС, щодо перегляду цього мовного пакету.»

За словами Доріна Попеску навіть спільні проблеми, з
якими стикаються Румунія та Україна, такі як, наприклад, поширення нового
коронавірусу, не стали поштовхом до зближення і згуртування обох держав перед
серйозними викликами сучасності. «Я також хочу зазначити, що, на жаль, між
двома потужними сусідніми країнами, Румунією та Україною, не було взаємних
проявів солідарності під час пандемії, хоча і Румунія, і Україна сильно
постраждали від поширення коронавірусу. І це в умовах, коли найбільш постраждалі
регіони Румунії та України – Сучавський повіт та Чернівецька область, мають
прямий соціальний контакт. Я не бачив жодного помітного жесту ні з Бухареста,
ні з Києва, жодної заяви про солідарність в боротьбі з пандемією. Не було жодного
сильного, важливого, значимого офіційного контакту на найвищому рівні, на рівні
Міністерства закордонних справ, в двосторонньому плані. Румунії немає в підсумках
зовнішньої політики України за перший рік мандату нового президента Володимира
Зеленського, не має засад для ініціювання, ні в Києві, ні в Бухаресті, масштабної
ініціативи. Напевно це спричинено зниженою здатністю до ініціативи в плані двосторонніх відносин, як у Києві, так і в Бухаресті, а відповідальність несуть
обидві сторони.»

Уряд
Румунії прийняв рішення про
виділення гуманітарної допомоги Україні для
боротьби з коронавірусом, на суму $2 млн. Про це 12 червня на
своєму офіційному Twitter-каналі
повідомив міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску.

«В дусі партнерства та солідарності Уряд Румунії вирішив
надати Україні медичні засоби у вигляді
допомоги в боротьбі з COVID-19, на суму приблизно 2 млн доларів (1,75 млн євро).
Румунія залишається надійним партнером України в цій кризі», – написав міністр.

Відповідне рішення Уряд Румунії прийняв минулого
четверга. На початку засідання прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що
Румунія надасть гуманітарну допомогу Україні для боротьби з наслідками пандемії
COVID-19. Глава румунського уряду
підкреслив, що допомога не буде спрямована лише в регіони України, де компактно
проживають етнічні румуни.

«Є запит від України щодо надання гуманітарної допомоги,
я вже говорив з міністром (ред. охорони здоров’я) Тетару про підготовку проєкту
постанови щодо надання гуманітарної допомоги Україні, яка стикається з високим
рівнем загрози епідемії коронавірусу. Поширення коронавірусної інфекції
спостерігається й в районах, де проживають румуни, особливо в Чернівецькій
області, але допомога, яку ми надаємо, не буде спрямована виключно, як це
робили інші, для потреб румунів в Україні, а буде призначена для всієї України,
для найбільш постраждалих регіонів, для підтримки України загалом в боротьбі з
коронавірусом», – сказав прем’єр.

Відповідно до рішення уряду, схваленого 11 червня, Міністерству
охорони було виділено з резервного фонду державного бюджету коштів на суму 8,5
мільйонів леїв, для надання безвідплатної допомоги Україні.

У поширеному Міністерством охорони здоров’я прес-релізі зазначається,
що кошти будуть використані для придбання медикаментів, дезінфікуючих засобів, а
також засобів індивідуального захисту. «Ця підтримка базується на угоді, укладеній між
Міністерством охорони здоров’я Румунії та Міністерством охорони здоров’я
України у галузі охорони здоров’я та медичних наук, 29 березня 1996 року», -
також йдеться у заяві.

З іншого боку, під час минулотижневої міністерської
зустрічі щодо Східного партнерства, державний секретар зі стратегічних питань
Дан Некулеєску наголосив на важливості солідарності ЄС з країнами Східного Партнерства
для подолання наслідків спалаху хвороби COVID-19 у регіоні та привітав рішення Єврокомісії
про виділення східним партнерам ЄС фінансової допомоги на суму 963 млн євро, з
яких Україна має отримати 190 млн євро. Кошти будуть використані на середньо- і
довгострокові потреби щодо підтримки соціального та економічного відновлення
регіону після пандемії.

Нагадаємо, що наприкінці травня Румунське
агентство з міжнародного співробітництва заради розвитку (RoAid), у контексті
виконання взятих на себе на європейському рівні зобов’язань, надало Чернівецькому
клінічному онкологічному диспансеру фінансову допомогу щодо придбання засобів,
необхідних для попередження розповсюдження вірусної інфекції Covid-19. Допомога
була спрямована на покращення медичних послуг і задоволення потреб населення,
яке потерпає від пандемії. Кошти були використані для придбання захисних масок,
щитків, хірургічних рукавичок та інших засобів індивідуального захисту для
медичних працівників.

Ця допомога стала продовженням заходів, які
румунське агентство RoAid здійснює в сфері охорони здоров’я. Раніше RoAid
виділило 70 тисяч євро на ремонт відділення радіології Чернівецького обласного
онкологічного диспансеру. Пізніше, у результаті ефективного співробітництва між
румунським агентством та чернівецьким медичним закладом, проєкт був
продовжений, сторони підписавши нову угоду про співпрацю для подальшого
оснащення онкодиспансеру механічними медичними ліжками вартістю 20 тисяч євро.

А цьогорічна фінансова допомога – це третій
етап двосторонньої співпраці між Румунією та Україною у галузі охорони здоров’я
та прояв солідарності і підтримки України з боку Румунії для запобігання
поширенню коронавірусної інфекції.

Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у четвер, 6 червня, провів телефонну розмову
зі своїм українським візаві Дмитром Кулебою.

Про це повідомили
в прес-службі МЗС Румунії.

Міністри обговорили
способи реалізації права на освіту румунською мовою, а також інші питання захисту прав осіб, які належать до
румунської національної меншини в Україні. У цьому контексті вони домовились відновити
найближчим часом роботу Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з
питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Так само
міністри обговорили деталі візиту глави українського зовнішньополітичного
відомства до Румунії, який буде організований найближчим часом, – йдеться у заяві
МЗС.

Під час розмови Богдан
Ауреску зазначив, що румунська влада, відповідно до рішення Президента Румунії Клауса
Йоганніса та Прем’єр-міністра Людовіка Орбана, планує надати в наступний період конкретну
медичну гуманітарну допомогу Україні для подолання наслідків пандемії, а Дмитро Кулеба висловив
особливу подяку за пропозицію румунської сторони.

Міністри
закордонних справ також торкнулися останніх подій, пов’язаних з пандемією нового
коронавірусу, у тому числі з точки зору полегшення транзиту через Румунію з
метою репатріації громадян України (понад 600 громадян України перетнули Румунію
з початку кризи). З цього приводу Богдан Ауреску наголосив на важливості
міжнародної солідарності та висловив готовність румунської сторони надалі
допомагати громадянам України.

Міністр
закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував румунській стороні за
ефективну співпрацю в забезпеченні транзиту українських громадян, які повертаються
додому в контексті пандемії COVID -19, а також за постійну підтримку Румунією
суверенітету та територіальної цілісності України та її зусиль з європейської
та євроатлантичної інтеграції.

Були розглянуті й
інші питання, що становлять спільний інтерес на регіональному рівні.

Як повідомляє МЗС України, очільники зовнішньополітичних відомств обговорили й перспективи двостороннього політичного діалогу на вищому рівні, подальшого розвитку торгівлі, інвестицій, прикордонної інфраструктури та енергетичної сфери. Глави МЗС окремо зупинилися на питаннях військово-технічного співробітництва із наголосом на підтримання безпеки у регіоні Чорного моря.

Сторони погодилися, що європейські країни мають бути солідарними у питанні протидії намаганням Російської Федерації «легалізувати» тимчасову окупацію українських земель.

Це друга, починаючи з 25 березня 2020 року, телефонна розмова Богдана Ауреску та Дмитра Кулеби.

Попри
відсутність прогресу в політико-дипломатичному
напрямку, в останні роки стрімко набирає обертів військово-технічна співпраця
між Румунією та Україною. Станом на сьогодні сторони активно працюють над
розширенням можливостей для військового співробітництва шляхом укладання
двосторонньої угоди про військово-технічну співпрацю.

Це питання було обговорене під час зустрічі, яку міністр оборони Румунії Ніколає
Чуке провів 14 лютого з українським колегою Андрієм Загороднюком в кулуарах
Мюнхенській конференції з безпеки. Як повідомляє прес-служба румунського
оборонного відомства, під час розмови було підкреслено значний прогрес, досягнутий
в рамках румунсько-українського співробітництва в галузі оборони, а також
сприятливі перспективи його розвитку з наголосом на підвищенні рівня сумісності шляхом
спільної участі у двосторонніх та багатонаціональних військових навчаннях.

Міністри проаналізували безпекову ситуацію в регіоні та обговорили конкретні
умови співпраці щодо імплементації «натівського» пакету заходів щодо безпеки у
Чорному морі, прийнятого у квітні 2019 року у Вашингтоні. Обидві сторони
висловили зацікавленість в активізації спільних дій з метою забезпечення
стабільного клімату у розширеному Чорноморському регіоні, що має особливе
значення для європейської безпеки.

Міністр оборони Румунії також наголосив на необхідності посилення співпраці
України з НАТО та ЄС, а також порадив використати конкретні інструменти для
партнерів, вітаючи прогрес, досягнутий у процесі підготовки та розвитку
можливостей Збройних сил України. У цьому контексті Ніколає Чуке відзначив високий
рівень співпраці у проєктах, розроблених НАТО та ЄС, особливо щодо практичної
реалізації ініціатив, передбачених у Комплексному пакеті допомоги НАТО для
України.

Згідно з прес-релізом Міністерства оборони України особливу увагу сторони
приділили темі безпеки в Чорноморському регіоні. Андрій Загороднюк наголосив на важливості співробітництва нарівні військово-морських сил та посиленні спільної роботи з партнерами в Східно-Європейському
регіоні з метою забезпечення
стабільності в акваторії Чорного моря. Міністри
«висловили занепокоєння дестабілізаційними діями Російської Федерації в Чорному та Азовському морях, а також
подальшою мілітаризацією окупованого Росією Кримського півострова»,-зазначається
у заяві.

З-поміж інших важливих аспектів, міністри наголосили на необхідності
продовження двостороннього співробітництва, участі військовослужбовців обох
країн у спільних багатонаціональних навчаннях та співпраці в рамках діяльності
багатонаціонального інженерного батальйону «Тиса».

Нагадаємо, що у вересні минулого року,
другий рік поспіль для підвищення рівня сумісності і можливостей в районі
Нижнього Дунаю пройшли двосторонні румунсько-українські навчання «Riverine 2019» за участю підрозділів військово-морських сил ЗСУ,
морської охорони Державної прикордонної служби України, морських сил і
берегової охорони Румунії. А в грудні в Бухаресті українська делегація, на чолі з начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем
Збройних Сил України генерал-лейтенантом Русланом Хомчаком взяла участь у
святкових заходах та військовому параді з нагоди Національного дня Румунії, а
також в офіційній церемонії, в ході якої Президент Румунії Клаус Йоганніс
представив особовому складу новопризначеного начальника Генерального Штабу
Оборони Збройних Сил Румунії генерал-лейтенанта Данієля Петреску.

Рік, який щойно минув не приніс суттєвих зрушень у відносинах
між Румунією та Україною. Це був рік поглиблення стосунків на рівні експертів та
посилення військової співпраці, поглиблення транскордонних партнерських контактів
і міжкультурної взаємодії. Але на офіційному рівні, на жаль, не було
жодних відчутних зрушень у поглибленні співпраці чи вирішенні проблемних питань двосторонніх відносин.

Співпраця у військові галузі

Першою значущою подією в минулому році
стала зустріч глава оборонних відомств Румунії та Україні в кулуарах зустрічі міністрів
оборони країн-членів НАТО в Брюсселі. Міністри обговорили нинішню стадію
двосторонньої співпраці, її перспективу розвитку та поточну ситуацію безпеки в
Чорноморському регіоні. Сторони узгодили спільні дії для забезпечення безпеки в Чорному морі
та домовились про укладання додаткових угод, які сприятимуть розвитку
двостороннього співробітництва, зокрема у військово-технічній галузі. А вже у вересні близько 300 військових моряків з України та
Румунії взяли участь у двосторонніх військових навчаннях Riverine-2019, які пройшли
на Дунаї, між Ізмаїлом (Україна) та Тульчею (Румунія). Військові навчання за
участі Румунії та України, які в цьому році пройшли вже вдруге, мають на меті
зміцнити румунсько-українську транскордонну співпрацю у військово-морській
галузі на річці Дунай. За даними Генерального штабу Військово-морських сил
Румунії, в останні роки співробітництво між румунськими та українськими
військовими флотами зазнало стрімкого розвитку шляхом проведення спільних
навчань, а також шляхом розвитку освітніх партнерств. 30 листопада – 1 грудня 2019 року відбувся офіційний
візит делегації Збройних Сил України на чолі з начальником Генерального штабу -
Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Русланом Хомчаком
до Румунії. У Бухаресті Руслан Хомчак зустрівся з Міністром оборони Румунії
Ніколаєм Чуке та з начальником Генерального
Штабу Оборони Збройних Сил Румунії генерал-лейтенантом Даніелєм Петреску. Під
час офіційних зустрічей були обговорені актуальні питання продовження
стратегічного діалогу щодо безпекової ситуації в Чорноморському регіоні, обміну
досвідом з реформування й розвитку збройних сил та визначено пріоритетні
напрямки військового співробітництва двох країн. 1 грудня 2019 року в Бухаресті
українська делегація взяла участь у святкових заходах та військовому параді з
нагоди Національного дня Румунії, а також в офіційній церемонії, в ході якої
Президент Румунії Клаус Йоганніс представив особовому складу новопризначеного
начальника Генерального Штабу Оборони Збройних Сил Румунії генерал-лейтенанта
Данієля Петреску. Візит до Румунії став першим візитом начальника Генерального
штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-лейтенанта Руслана
Хомчака за кордон на двосторонньому рівні.

І-й Форум громадянського суспільства
Румунії та України

Тед в лютому відбувся І-ий Форум громадянського суспільства Румунії та України, що пройшов в Яссах та
Бухаресті під гаслом «Сприйняття гібридних загроз та інформаційної війни в
Румунії та Україні. Як вирівняти спільні інтереси та варіанти?». Захід був проведений
румунською Асоціацією експертів з питань світової безпеки та глобальних справ у
співпраці з громадянською організацією «Українська призма». Румунські та
українські аналітики обмінялися думками та досвідом, а також започаткували
діалог на експертному рівні, спрямований на вироблення спільного підходу до
різних питань та сприяння досягненню цілей, що відповідають інтересам двох
сусідніх країн. Учасники також обговорили такі теми як: спільні гібридні
загрози, стратегія двосторонніх відносин, вибори під час гібридної війни, якими
будуть надалі стосунки Румунія-Україна-Молдова тощо. У рамках цього проекту експерти
домовились розробити комплекс рекомендацій та рішень для заохочення переходу до
нового етапу двостороннього діалогу між Бухарестом та Києвом, в якому
стереотипи вже не впливають на його характер. Після Форуму група відомих
експертів (двоє з Румунії та двоє з України) підготувала два вичерпні оціночні
звіти, які також містять ряд рекомендацій щодо налагодження між двома країнами
більш відповідального діалогу. У своєму аналітичному звіті
«Румунсько-український двосторонній порядок денний: дорожня карта у сфері
безпеки й оборони та щодо економічного співробітництва» експерти Клаудіу
Деджерату та Леонела Лека запропонували
поміркувати над головними викликами румунсько-українських відносин, а також над
перевагами тіснішого двостороннього діалогу між Бухарестом та Києвом.

«Книга Добра» у Румунії

Теж наприкінці лютого на запрошення
Кронпринцеси Румунії Маргарети, Бухарест відвідала українська делегація,
що складалася з 80 юних українців, дітей з сімей учасників АТО, обдарованих
хлопців і дівчат з різних регіонів України. Прибули вони до румунської столиці,
щоб передати Берегині Румунської Корони, Кронпринцесі Маргареті для зберігання
в Королівському музеї, унікальний примірник «Книги Добра», що включає в себе
розповіді та малюнки про добро, доброту та благодійність від дітей з усіх
областей України. «Книга Добра» відтепер зберігатиметься і в Румунії. До цього
часу вона була передана бібліотекам Ватикану, Туреччини, Литви, Латвії, Естонії
та України.

Румунсько-українські круглі столи у
Констанці та Бухаресті

20 травня у місті Констанца відбувся
румунсько-український круглий стіл на тему «Безпекові загрози в Чорноморському
регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській геополітичній парадигмі»,
а 21 травня у Бухаресті – на тему «Гібридна агресія, як нова форма зовнішньої
політики: 5 років досвіду міжнародної протидії окупації українських територій
Російською Федерацією» за участі експертів провідних науково-аналітичних та
експертних центрів двох сусідніх країн. Серед учасників обох заходів були
українські та румунські експерти, зокрема Євген Магда, Сергій Гакман, Сергій
Федуняк, Маріан Зідару, Васіле Сіміляну, Дорін Попеску, Олександр Руснак,
дипломати, військові, активісти, представники ЗМІ тощо. У Констанці та
Бухаресті відбулася й презентація книги про Іловайську трагедію колишнього
морського піхотинця, добровольця батальйону «Дніпро-1» Романа Зіненка, котрий
пережив Іловайськ і зібрав свідчення очевидців про військові злочини Росії на
території України.

Румунія – почесний гість «Місяць
Авторських Читань – 2019» у Львові

Улітку цього року Румунія вперше стала країною-почесною
гостею найбільшого літературного фестивалю Центральної Європи «Місяць
Авторських Читань – 2019». З 5 липня до 4 серпня мешканці Львова та гості міста мали можливість ознайомитися з творчістю понад тридцятьох сучасних румунських письменників, твори яких добре відомі не лише в Румунії, а й далеко за межами країни. Любителі
літератури мали змогу не просто познайомитися з творами низки знакових румунських
письменників, а й зустрітися з ними і насолодитися читанням творів разом з їх
авторами. Румунія упродовж останніх років була почесним гостем на найвідоміших
світових літературних та книжкових фестивалях, що є свідченням визнання
румунської сучасної літератури на світовому рівні. Розмови з сучасними
літераторами Румунії дозволили українським любителям літератури не лише
ознайомитися з їхньою творчістю, а й дізнатися цікаві речі про румунське
суспільство загалом.

Зустріч двох президентів

Найважливішою подією року у двосторонніх
відносинах Румунії з Україною стала зустріч двох президентів на полях 74-ої
Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку. Глави держав обговорили актуальні питання
двостороннього співробітництва між Румунією та Україною та перспективи розвитку
політичного діалогу на найвищому рівні. Президент Клаус Йоганніс висловив
готовність до поглиблення співпраці між Румунією та Україною, наголосивши на
необхідності пошуку рішень проблем, що стоять на порядку денному. Глава
Румунської держави підтвердив постійну підтримку, яку Румунія надає Україні на
шляху зближення з ЄС, а також підтримку суверенітету і територіальної
цілісності України. Клаус Йоганніс підкреслив послідовну підтримку Румунією
політичного діалогу та глибокої практичної співпраці між Північноатлантичним
альянсом та Україною, на прикладі здійснення першого етапу Трастового фонду
НАТО із забезпечення кіберзахисту України, в якому Румунія є лідерською
країною. Президенти Румунії та України зійшлися на необхідності посилити діалог
з питань регіональної безпеки та обмінялися думками щодо напрямів врегулювання
конфлікту на сході України. Глави двох сусідніх держав також обговорили питання
енергетичної безпеки, заявивши про опозицію обох країн проекту «Північний
потік-2». У цьому контексті президент Клаус Йоганніс згадав про зусилля,
докладені Румунським головуванням в Раді ЄС щодо успішного внесення змін до
Європейської директиви у цій галузі. Так само була обговорена важливість
посилення економічних відносин між двома країнами, а президент Володимир
Зеленський закликав румунських інвесторів вкладати кошти в Україну. Клаус
Йоганніс наголосив на необхідності відповідного вирішення, шляхом пошуку чітких
функціональних рішень, проблем, спричинених Законом України «Про освіту»,
прийнятим у вересні 2017 року, який негативно вплинув на права осіб, які
належать до румунської меншини, щодо забезпечення освіти рідною мовою, з тим,
щоб рівень і якість освіти румунською мовою не зазнали обмежень. Президент
Румунії згадав у цьому контексті значні зусилля, які докладає румунська держава
для забезпечення найкращих умов для осіб, які належать до національних меншин
Румунії, в тому числі й української, у результаті чого румунська модель у цій
галузі високо цінується на міжнародному та європейському рівнях. Володимир
Зеленський зазначив, що розуміє занепокоєння румунської сторони та надав
запевнення, що Київ працюватиме над вирішенням проблем, утворених прийняттям
закону про освіту, з тим, щоб права осіб, які належать до румунської меншини,
навчатися рідною мовою не зазнали змін. Глава Української держави подякував
Клаусу Йоганнісу за незмінну підтримку Румунії суверенітету і територіальної цілісності
України. Наприкінці президент Володимир Зеленський запросив Клауса Йоганніса
відвідати Україну найближчим часом.

Дні українського кіно в Бухаресті

На початку листопада у Бухаресті уперше
пройшли Дні українського кіно. У програмі показів були представлені три
сучасних, найновіших українських повнометражних фільми, зокрема картина Романа
Бровка «Заборонений», яка оповідає історію життя та загадкову смерть відомого
поета-шістдесятника, правозахисника, Героя України – Василя Стуса та його
боротьбу із радянською системою, стрічка Ярослава Лодигіна «Дике поле» -
екранізація роману культового українського письменника Сергія Жадана і музична
комедія «Шляхетні волоцюги» режисера Олександра Березаня, а також
короткометражні фільми альманаху «Все починається в Києві» та ще одна стрічка – класика українського
кіно – «Білий птах з чорною ознакою». Члени української делегації провели
зустріч з Генеральним директором Національного центру кінематографу Румунії
Анкою Мітран, під час якої було обговорене питання подальшого співробітництва з
метою продовження ініційованого у цьому році кінофестивалю – Дні українського
кіно в Бухаресті та можливого проведення Днів румунського кіно у Києві. Окремим
аспектом зустрічі був обмін досвідом щодо державної підтримки кіноіндустрії в
Румунії та Україні у контексті останніх змін в українському законодавстві.

Президент Румунії
Клаус Йоганніс у Нью-Йорку зустрівся з Президентом України Володимиром
Зеленським на полях 74-ої Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.

Про це повідомила
прес-служба Адміністрація президента Румунії.

У цьому контексті
сторони обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва між
Румунією та Україною та перспективи розвитку політичного діалогу на найвищому
рівні. Президент Клаус Йоганніс висловив готовність до просування співпраці між
Румунією та Україною, в тому числі шляхом залучення двох президентів,
наголосивши на необхідності пошуку рішень проблем питань, що стоять на порядку
денному.

Зокрема, президент
Румунії наголосив на необхідності відповідного вирішення, шляхом пошуку чітких
функціональних рішень, проблем, спричинених Законом України «Про освіту»,
прийнятим у вересні 2017 року, який негативно вплинув на права осіб, які
належать до румунської меншини, щодо забезпечення освіти рідною мовою, з тим,
щоб рівень і якість освіти румунською мовою не зазнали обмежень. Клаус Йоганніс
згадав у цьому контексті значні зусилля, які докладає румунська держава для
забезпечення найкращих умов для осіб, які належать до національних меншин
Румунії, в тому числі й української, у результаті чого румунська модель у цій
галузі високо цінується на міжнародному та європейському рівнях.

Водночас глава Румунської
держави підтвердив постійну підтримку, яку Румунія надає Україні на шляху
зближення з ЄС, а також підтримку суверенітету і територіальної цілісності
України. Клаус Йоганніс підкреслив послідовну підтримку Румунією політичного
діалогу та глибокої практичної співпраці між Північноатлантичним альянсом та
Україною, на прикладі здійснення першого етапу Трастового фонду НАТО із
забезпечення кіберзахисту України, в якому Румунія є лідерською країною.

Президенти Румунії
та України зійшлися на необхідності посилити діалог з питань регіональної
безпеки та обмінялися думками щодо напрямів врегулювання конфлікту на сході
України, включаючи наступну зустріч на високому рівні у рамках «Нормандського
форматі». У цьому контексті президент Румунії привітав нещодавній обмін
полоненими, який стався 7 вересня між Україною та Російською Федерацією.

Глави двох сусідніх
держав також обговорили питання енергетичної безпеки, заявивши про опозицію обох
країн проекту «Північний потік-2». У цьому контексті президент Клаус Йоганніс
згадав про зусилля, докладені Румунським головуванням в Раді ЄС щодо успішного внесення
змін до Європейської директиви у цій галузі.

Так само була
обговорена важливість посилення економічних відносин між двома країнами, а
президент Володимир Зеленський закликав румунських інвесторів вкладати кошти в
Україну.

Президент України
зазначив, що розуміє занепокоєння румунської сторони та надав запевнення, що
Київ працюватиме над вирішенням проблем, утворених прийняттям закону про
освіту, з тим, щоб права осіб, які належать до румунської меншини, навчатися
рідною мовою не зазнали змін. Глава Української держави подякував Клаусу
Йоганнісу за незмінну підтримку Румунії суверенітету і територіальної
цілісності України.

Наприкінці
президент Володимир Зеленський запросив Клауса Йоганніса відвідати Україну
найближчим часом.

20 травня у
місті Констанца відбувся румунсько-український круглий стіл на тему «Безпекові
загрози в Чорноморському регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській
геополітичній парадигмі», а 21 травня у Бухаресті – на тему «Гібридна
агресія, як нова форма зовнішньої політики: 5 років досвіду міжнародної
протидії окупації українських територій Російською Федерацією» за участі
експертів провідних науково-аналітичних та експертних центрів двох сусідніх
країн.

Зустрічі були
організовані Асоціацією «Дім Чорного моря/BlackSeaHouse» (Констанца,
Румунія), Асоціацією геополітики ім.
Йона Коні (Бухарест, Румунія), ГО «Центр регіональної співпраці «Діалог»
(Чернівці, Україна), ГО «Центр політичних наративів демократії» (Чернівці,
Україна) та Благодійним фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» (Чернівці,
Україна) за підтримки Музею національної історії та археології Констанци ,
відповідно мерії 1-го сектору Бухареста. Серед учасників
обох заходів були українські та румунські експерти, зокрема Сергій Гакман,
Сергій Федуняк, Маріан Зідару, Васіле
Сіміляну, Дорін Попеску, Олександр Руснак, дипломати, військові, активісти, представники ЗМІ
та української громади Румунії.

Ідея проведення цих
круглих столів виникла не випадково. Обумовлено це тим, що Україна за останні
роки набула неабиякий досвід протидії гібридній війни, яким може поділитися з
іншими країнами в тому числі з Румунією, – розповів один з ініціаторів, український
політолог Сергій Гакман: «Ми вже давно займаємось аналізом дій які
відбуваються зараз дій які відбуваються зараз між Україною та Росією, яких
можна охарактеризувати як гібридна агресія Російської Федерації проти
незалежної держави Україна і в цьому контексті нещодавно і пан Магда випустив
свою книгу, а я випустив більш скромнішу, проте українською, румунською,
польською та англійською мовами. З огляду на все це хотілося б поділитися тими
враженнями, тими знаннями, які у нас є і водночас послухати, що про це думають
наші європейські колеги і, зокрема наші колеги з Румунії. Крім того, враховуючи
те , що ми були в очікуванні Гаагського суду щодо долі українських моряків, то
вирішили включити до цього обговорення також проблему українських полонених і
запросили матерів цих полонених, бо великою мірою ніхто не знає наскільки є
доля цих людей важкою і ніхто так не переживає за це як самі матері або дружини
цих людей.»

Акцентуючи увагу
учасників круглих столів на основній темі засідання, колишній румунський
дипломат та експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім
Чорного моря» Дорін Попеску торкнувся небезпеки
гібридних загроз для всього Чорноморського регіону. «Це зустрічі на рівні
експертів з Румунії та України з питань стабільності та безпеки в розширеному
Чорноморському регіоні. Круглий стіл у Костанці, організований Асоціацією «Дім
Чорного моря» у співпраці з Музеєм національної історії та археології, та в
Бухаресті стали чудовими нагодами для зустрічі та плідного обміну думками щодо
стабільності та безпеки у регіоні Чорного моря, особливо тому, що безпекова
ситуація стикається зі все більшою кількістю
гострих, чутливих проблем. Було визначено низку особливостей щодо
розширення гібридної сфери загроз, конфліктів і воєн у регіоні. Зокрема йдеться
про підвищення рівня гібридизації загроз і воєн, постійно ускладнюються форми,
засоби, інструменти кожної держави для досягнення власних інтересів, часто на шкоду
колективній безпеці. Ми обговорили роль НАТО, роль Євросоюзу, який зараз зазнає
не найкращих часів з точки зору європейської філософії, стикається з різким
зростанням популізму та євроскептицизму. Ми говорили й про гібридні загрози з
боку Москви, розглянули можливі дії у відповідь.»

На заходах було
презентовано книгу «Гібридна агресія Росії: уроки для світу» одного з найкращих українських експертів у
вивченні гібридних загроз, відомого українського викладача і журналіста Євгена Магди, який презентував сучасну
стратегію дій Кремля проти України та Європи загалом. Він наголосив на
важливості продовження подібного діалогу на експертному рівні для поглиблення
румунсько-українських відносин. «Румунія зараз головує в Європейському
Союзі, але, на жаль, з різних причин, не було масштабних візитів українського
керівництва до Румунії та румунського керівництва до України. Я вважаю, що
подібний діалог на експертному рівні і діалог, в тому числі учасників громадянського
суспільства, він є потрібний, бо ми є сусідами, ми зацікавлені у двосторонній
співпраці, її розвитку. Власне Україна має зараз унікальний досвід протидії Росії і цей досвід необхідно
транслювати, насамперед, на наших
сусідів. Я, наприклад, бачу, що в Румунії ми зустрічаємо більше порозуміння,
більше зацікавленість ніж часто це буває у країнах старої Європи. Ну не
буває сусідів між якими немає жодних
суперечностей, це тільки буває в ідеальному світі і в нашому ідеальному баченні.
Але я думаю, що наша взаємодія, як в даному випадку, вона в хорошому сенсі
підпирає міждержавні відносини на офіційному рівні, тому що в сучасному світі
ми не можемо спиратися виключно на
офіційні дипломатичні контакти.»

У Констанці та
Бухаресті відбулася й презентація книги про Іловайську трагедію колишнього
морського піхотинця, добровольця батальйону «Дніпро-1» Романа Зіненка, котрий
пережив Іловайськ і зібрав свідчення очевидців про військові злочини Росії на
території України. Він сказав, що не заспокоїться доки винуватці не будуть
покарані. Представниці громадської організації «Берегиня» (Дніпро), матері
українських військовополонених та зниклих безвісті (зокрема одного з 24
українських моряків, захоплених Росією під час проходження Керченської
протоки), звернулися до присутніх із закликами допомоги та наголосили на потребі
міжнародної підтримки у звільненні бранців Кремля і пошуку зниклих.

Відомий
румунський політолог, головний редактор наукового журналу «Геополітика» Васіле
Сіміляну зазначив, що попри непорозуміння, Румунія залишається надійним другом
та захисником інтересів України в Європейському Союзі, а дотримання
європейських цінностей і стандартів допоможе двом сусіднім країнам подолати розбіжності
у поглядах та посилити двосторонні відносини. «Такі заходи
необхідні для взаємного пізнання, особливо в сучасній ситуації гібридної війни
та заморожених конфліктів, конфлікту на сході України та ситуації в Криму.
Взаємопізнання є дуже необхідним, враховуючи те, що відносини між Румунією та
Україною є дуже коливальними. Згадаймо
якими вони були до суперечки між Румунією та Україною у міжнародному суді в
Гаазі, після чого зусиллями румунських та українських дипломатів, університетських
кіл, вони змінилися на краще, виникла взаємна відкритість. На жаль, рішення президента
Порошенка не було достатньою мірою пояснене і вплинуло на румунську громаду в
Україні, в умовах, коли у Румунії, як відомо, українській меншині надаються
багато прав. Я думаю, що це непорозуміння і, можливо, занадто прямий підхід України,
що створило певні труднощі в румунсько-українських відносинах. Але якщо в
майбутньому усі європейські механізми будуть перейняті та застосовані Україною з
більшою відкритістю та прозорістю, і я зрозумів від нового керівництва України,
що така прозорість буде, включаючи проведення консультацій з громадськістю з
дуже чутливих питань, то на мою думку ми зможемо реалізувати дуже гарний румунсько-український
проект.»

Сергій Гакман
сказав, що головним висновком круглих столів є те, що Україна стала
жертвою російської гібридної війни проте
наступною жертвою може стати будь-яка інша країна, в тому
числі європейська і навіть статус члена НАТО не убезпечує від
гібридної війни.