Tag: взаємини

Сьогодні нашим гостем є Дорін
Попеску, колишній дипломат та експерт з питань регіональної безпеки,
президент асоціації «Дім Чорного моря». Він є есеїстом, літературознавцем і політичним аналітиком, опублікував більше 140 досліджень, есе, рецензій, тематичних статей у різних публікаціях
у Румунії та за кордоном, в тому числі в Україні. Написав чимало статей, в
яких розглядає різні аспекти співпраці між Румунією й Україною та взяв участь
у численних експертних зустрічах, присвячених співробітництву
та перспективі партнерства, а також прогнозованим викликам і загрозам безпеці в
Чорноморському регіоні.

Дорін Попеску заснував асоціацію «Дім Чорного моря» у червні 2017 року як аналітичний центр для політичного аналізу та прогнозування в Чорноморському регіоні. Асоціація прагне підвищити рівень діалогу та співпраці між чорноморськими країнами, а її головними завданнями є обговорення та аналіз основних проблем та можливостей регіону, а також створення різних платформ для діалогу та спілкування між посадовцями й експертами з усіх країн Чорноморського регіону – Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії, Р.Молдова, Туреччини, Румунії та Росії, а також з інших країн-членів ЄС, що діють у регіоні.

З огляду на це ми запитали Доріна Попеску, що, на його думку, має стати
основою для протидії сучасним гібридним загрозам в Чорноморському регіоні? «Перше – це безперечно більш активна присутність Європейського Союзу в
регіоні. Ми маємо відносно достатню присутність, вплив, діяльність НАТО в
регіоні, але присутність Європейського Союзу в регіоні надзвичайно скромна. З
цієї точки зору Румунія мала б більш ефективно використати можливості, які надає
їй піврічне ротаційне головування в Раді ЄС. Дійсно ми включили Чорне море до
наших пріоритетів, говорячи про Чорноморську синергію, але Чорноморська
синергія є вичерпаним, невдалим проектом, який багато країн Європейського Союзу
практично відкинули. Водночас, хоча включила Чорне море до пріоритетів
головування, за ці шість місяців Румунія не організувала жодної конференції з
питань безпеки в регіоні Чорного моря. Отже, я вважаю за потрібне посилення
присутності і політичного впливу ЄС у Чорноморському регіоні. По-друге,
потрібно створити різні платформи згуртованості між країнами, які дійсно прагнуть
посилення згуртованості у Чорноморському регіоні. По-третє – потрібен набагато
більш динамічний, сталий, чесний і відвертий обмін думками між експертами чорноморських
країн. По-четверте – ми зможемо говорити про стабілізацію безпекової ситуації в
Чорноморському регіоні лише якщо матимемо сильний Європейський Союз і побачимо
якою буде Європа після виборів до Європарламенту – сильнішою чи слабшою.»

Румунський
експерт вважає, що «Східне партнерство» упродовж 10 років свого існування показало, що є малоефективним
інструментом Євросоюзу. «Східне
партнерство стало застарілим, недостатнім. Румунія, на щастя, офіційно виступила за зміну Східного партнерства, але, знову ж таки, не зуміла запропонувати
конкретну ініціативу на недавній конференції з відзначення 10 років від створення Східного партнерства. Польща запропонувала багато цікавих ініціатив, які зараз обговорюються і
я сподіваюся, що до грудня цього року буде погоджена філософія реформування Східного партнерства, яка
принесе набагато більше конкретних програм на користь країн-учасниць партнерства.»

Останнім часом
Румунія та Україна уповільнили процес співробітництва, після його стрімкого
розвитку у 2014-2015 роках. Спостерігається своєрідна відсутність інтересу з
обох сторін. Дорін Попеску: «Очевидно, що одним з недоліків
регіону є нездатність чорноморських країн налагоджувати та використовувати міцні двосторонні та/або багатосторонні канали зв’язку. Спостерігається певна обмежена потужність у цьому сенсі і в Бухаресті, і в Києві. Щодо Києва, імовірно ця відносно обмежена здатність налагоджувати відверті відносини з європейськими країнами, такими як Румунія, викликана ​​наявністю частки населення, а також суспільства, яка хоче повернення України до сфери російського впливу. Але в Бухаресті, у Румунії – глибоко європейській країні, що є членом ЄС і НАТО, не можна говорити про наявність політичного або геополітичного «пособництва» з Москвою, тут є лише інституційна нездатність, яка стає хронічною, осіб та установ, котрі відповідають за закордонну політику Румунії, надати реальної субстанції цій зовнішній політиці Румунії, особливо
в дуже каламутному сусідстві. Реальна сутність румунської зовнішньої політики, символічна ставка румунської зовнішньої політики є тут, на
сході Румунії, на сході ЄС і НАТО, на східному і південному флангах і в Чорноморському регіоні.»

Значні негативні
наслідки для румунсько-українських відносин спричинили зміни до «освітнього законодавства»,
точніше стаття 7 нового українського закону про освіту, яка на думку румунської
сторони має негативний вплив для румунських дітей в Україні, які «хочуть і мають
право навчатися рідною румунською мовою». На думку Доріна Попеску цю проблему
Румунія та Україна мають вирішити в дусі європейських цінностей: «Реальне
наближення України до Європейського Союзу та НАТО припускає впровадження
стандартів ЄС, включно щодо захисту національних меншин. Не може бути реального
зближення України з Європейським Союзом з перевагами виключно для громадян України української національності, очевидно, що переваги мають бути однаковими
для всіх. І в цьому контексті наша дружня та відкрита аналітична порада для партнерів
з України: проявіть більшу чутливість до захисту румунської етнічної меншини в
Україні, враховуючи, передусім, специфічні потреби нашої тамтешньої громади.»

В світлі останніх
змін в Україні, зокрема після обрання нового президента України, ми запитали
румунського аналітика Доріна Попеску чи можна очікувати «перезавантаження»
румунсько-українських відносин? «Перезавантаження – ні, але однозначно у нас
буде багато позитивних зрушень. Позитивних тому, що Володимир Зеленський є,
принаймні поки що, виразником сильної потреби в зміні українського суспільства.
Якщо ця потреба в змінах буде ефективно використана на напрямі зміцнення
європейського і євроатлантичного шляху України, і оскільки Зеленський може бачити
речі по-іншому, як людина з-поза системи, вільна від рутинних процедур, вільна від «жорсткого корсета» обструкціоністської бюрократичної системи, то я переконаний, що ми матимемо позитивні
зрушення, принаймні в першій частині його президентського терміну.»

Президент
Румунії Клаус Йоханніс у середу прийняв прем’єр-міністра Нідерландів Марка
Рютте, який перебував у Румунії з робочим візитом.

Глава румунської держави зазначив,
що відносини Румунії з Нідерландами мають важливу економічну складову,
а також соціальну, з огляду на те, що Нідерланди є найбільшим інвестором у
Румунії та враховуючи той факт, що в цій країні проживають близько 30 тис.
румунів. Під час зустрічі були обговорені актуальні проблеми ЄС, такі як: міграція, Брекзит та
головування Румунії в Раді ЄС у першій половині наступного року.

Як і очікувалося
приєднання Румунії до Шенгенської зони стало головною темою зустрічі, з огляду на те, що Нідерланди налічуються серед європейських країн, які виступають проти цього.
Голландський прем’єр зазначив, що його країна завжди прив’язувала вступ Румунії
до Шенгену з виконанням вимог Механізму співробітництва та контролю в сфері
правосуддя. Це питання найближчим часом розгляне й Європейська комісія та, щойно після оприлюднення висновків, ми визначимо наступні кроки, – сказав Марк
Рютте. У свою чергу, глава румунської держави наголосив на підтримці Румунії
для підвищення ефективності управління
кордонами ЄС і підтвердив прагнення Румунії якомога швидше приєднатися до
Шенгенської зони.

Клаус Йоханніс:
«Шенгенський простір був створений на базі угоди, яка
також передбачає кроки та умови, які мають бути виконані. Ці питання були неодноразово та широко
обговорені.» Європейська Комісія, – додав президент, – підтримує прагнення Румунії до
вступу в Шенген.

Ця чутлива для Бухареста тема була обговорена і під час зустрічі Марка Рютте з румунським колегою
Віорікою Денчіле. Остання нагадала, що Румунія виконала всі технічні критерії
членства, додавши, що офіційний Бухарест здатний виконувати всі свої
зобов’язання. Віоріка Денчіле: «Той факт, що Румунія виконала технічні критерії
вступу до Шенгенської зони, що також підтвердила Європейська комісія, спонукав
мене закликати прем’єр-міністра Нідерландів підтримати Румунію у досягненні
цієї мети. Я твердо вірю в те, що Румунія заслуговує бути в зоні вільного
пересування і вважаю, що не треба прив’язувати питання Механізму співробітництва та
контролю із шенгенськими критеріями.»

Прем’єр-міністр
Марк Рютте заявив, що переговори з румунським колегою також були зосереджені на двосторонніх відносинах, які,
на його думку, є дуже тісними, зважаючи на те, що обсяг торгівлі між Румунією
та Нідерландами постійно зростає, перевищивши 5 мільярдів євро.

З 12
по 14 квітня 2018 року Україну з
робочим візитом відвідав Державний секретар Міністерства закордонних справ
Румунії Дан Себастіан Некулеєску. Програма візиту була
дуже насиченою.

Зокрема 12 квітня румунський дипломат взяв участь в ХІ-му Київському Безпековому
Форумі де підкреслив стратегічну важливість Чорноморського регіону для
євроатлантичної безпеки і підкреслив роль солідарності серед союзників в
управлінні викликами і загрозами, в тому числі регіональними. Він також нагадав, що Румунія приділяє особливу увагу подальшому посиленню присутності НАТО
на східному фланзі і співпраці між НАТО та східноєвропейськими партнерами.

Дан Себастіан Некулеєску: Проблеми і конфлікти, які існують в Чорноморському
регіоні, є тривалішими, ніж агресія та порушення міжнародного права, що
відбулися 4 роки тому. Румунія була однією
з країн-членів Альянсу, а до цього партнером, які постійно попереджували про
наростання конфліктів і напруження в регіоні, що були викликом для всього
регіону. Потім у 2014 році відбулися ці трагічні події. І, як раніше, Румунія
вважає незаконну анексію Криму Росією серйозним порушенням міжнародного права.
Хочу чітко підкреслити, що Румунія підтримує суверенітет, територіальну
цілісність, незалежність України. Це наша принципова позиція, від якої ми не
відмовимося. І це чіткий сигнал, який би я хотів надіслати усім на цьому
форумі. Відтоді минуло 4 роки, мілітаризація Чорноморського регіону лише
збільшується, виклики залишаються, а проблеми наростають.

Дан Себастіан Некулеєску сказав, що кожна країна
повинна посилювати свою військову спроможність, а також
нарощувати і впроваджувати європейські стандарти в політиці та у військовій
сфері, додавши, що Україна може навчитися на досвіді Румунії, яка отримала
переваги від цих стандартів, що зараз служать всій нації. Румунія зацікавлена у
продовженні обговорення з Україною в усіх форматах, в форматі ЄС, і в форматі
НАТО, і двосторонньому форматі. Саме тому я тут. Ми маємо розв’язувати
проблеми, які між нами існують, але, водночас, підтверджувати принципи, від
яких ми не будемо відхилятися.

Того ж дня в МЗС України відбулися політичні консультації
Держсекретаря румунського зовнішньополітичного відомства із заступником Міністра закордонних справ України Василем Боднарем. Сторони обговорили основні питання
порядку денного двосторонніх відносин, наголосивши на необхідності знайдення
сталих рішень у питанні забезпечення права на освіту рідною мовою для осіб, які
належать до румунської меншини в Україні. Василь Боднар поінформував
румунського колегу про хід імплементації положень Закону України «Про освіту» та
актуальні питання захисту прав представників національних меншин в Україні, а
Дан Некулеєску підтвердив постійну турботу румунської влади про захист та
просування прав осіб, що належать до румунської меншини в Україні. У той же час сторони підтвердили зацікавленість у
розвитку економічного співробітництва, в тому числі транскордонного.

Саме проблемі освіти рідною мовою для етнічних румунів
України під час свого візиту приділив головну увагу румунський дипломат, який є
співголовою
Румунської частини Змішаної Румунсько-Української міжурядової комісії з питань
забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Ця тема була порушена і 13 квітня під час
зустрічі з його українським візаві, першим заступником Міністра культури України
Світланою Фоменко. Сторони обговорили стан імплементації Протоколу VI засідання змішаної міжурядової комісії, домовились про проведення наступного
засідання у жовтні цього року та обговорили низку питань, пов’язаних з
подальшим розвитком співробітництва в галузі освіти, науки, культури та
інформації, а також реалізації спільних культурно-мистецьких проектів.

В останній день свого візиту до України Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Себастіан Некулеєску відвідав місто Чернівці, де мав зустріч з представниками місцевих органів виконавчої влади та румунських громад. Румунський дипломат підкреслив, що в діалозі з
українською владою, румунська сторона твердо наголошує на необхідності
збереження прав етнічних румунів, зокрема права на освіту рідною мовою. Так
само були порушені питання транскордонного співробітництва, а також
необхідність якнайшвидшого завершення українською стороною реконструкції пунктів пропуску Дяківці-Раковец і
Красноїльськ-Вікову де Сус

Є рідкісні випадки, коли румунські провідні політики одночасно знаходяться в тому самому місці за кордоном, і порядок денний візиту настільки насичений. Пропозиція щодо переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіву до Єрусалиму, зміцнення двостороннього співробітництва в економічній та військовій сферах, а також стратегічні питання обговорювалися в четвер прем’єр-міністром Віорікою Денчіле, спікером Палати депутатів Лівіу Драгня та міністром закордонних справ Теодором Мелешкану з президентом Ізраїлю Реувеном Рівліном. Як прем’єр, так і Драгня, сильна людина урядової коаліції СДП-АЛДЄ, зустрілися і з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньяху, який привітав оголошення румунським урядом дискусій щодо переміщення Посольства.

По завершенні візиту глава уряду сказала кореспонденту Радіо Румунія в Ізраїлі, що офіційний візит до Ізраїлю мав дуже хороші результати. Віоріка Денчіле: У ході зустрічі з прем’єр-міністром Нетаньяху ми домовилися про проведення спільного засідання двох урядів у Бухаресті, на якому можемо конкретно обговорити різні проекти. Я зустрілась також з Президентом Ізраїлю і ми обговорили ситуацію в цьому регіоні, геополітичну ситуацію та призначення нового Посла Румунії в Ізраїлі. Не востаннє, я відвідала Храм Гробу Господнього та зустрілися з Патріархом Єрусалиму. Для мене стало великою радістю, що мене нагородили Хрестом і Зіркою Єрусалиму.

З країни президент Клаус Йоганніс не поділяє ентузіазм прем’єр-міністра і зізнається, що він не розуміє мету її візиту. Клаус Йоганніс: Будьте впевнені, що я запитаю пані Денчіле, з якою метою вона поїхала до Ізраїлю, і нічого не сказала про це, навіть не зателефонувала мені не прибула до мене. Навіть якщо СДП не подобається, я – президент країни, і я відповідаю за зовнішню політику».

Президент Йоганніс відхилив, у контексті, будь-які звинувачення в антисемітизмі і привітав той факт, що відносини між Румунією та Ізраїлем є чудовими. Висловлене ще в понеділок, перед візитом прем’єр-міністра, його роздратування викликано швидше за все, несподіваним способом, шляхом, якого уряд висунув тему переміщення посольства. Дискусія з цього питання не є помилкою, – оцінив глава держави. Проте він нагадав, що існує безліч резолюцій ООН та тверда рекомендація ЄС усім її членам: доки ізраїльтяни та палестинці не роз’яснять статус Єрусалиму, жодна держава не повинна переміщувати там своє посольство.

Оглядачі в Бухаресті передбачають, що вже напружені різними позиціями з багатьох внутрішніх тем, відносини між правим президентом і лівим урядом будуть також ускладнені і зовнішньою темою.

Румунія
зацікавлена у обговоренні з Україною усіх спірних питань в усіх форматах та
завжди підтримуватиме суверенітет, територіальну цілісність та незалежність
України.

Про
це заявив у четвер Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії та співголова румунської сторони Змішаної Румунсько-Української міжурядової комісії
з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин Дан Себастіан Некулеєску на ХІ-му Безпековому
Форумі у Києві.

«Румунія
вважає незаконною анексію Криму Росією та серйозним порушенням для міжнародного
права. Хотів би підкреслити, що Румунія підтримує суверенітет, територіальну
цілісність, незалежність України. Це наша принципова позиція, від якої ми не
відмовимося, а також це чіткий сигнал,
який би я хотів надіслати усім на цьому форумі, – заявив дипломат.

Дан Себастіан Некулеєску сказав, що кожна
країна повинна посилювати свою військову спроможність, а також впроваджувати європейські стандарти в
політиці та у військовій сфері: «Україна може навчитися на досвіді Румунії, ми
це пройшли і ми отримали переваги від натівських та європейських стандартів,
оскільки ці стандарти служать самому народу», – зазначив держсекретар МЗС
Румунії.

Румунський
дипломат додав, що Бухарест готовий до діалогу з Києвом в усіх форматах – в ЄС,
у НАТО, на двосторонньому рівні – і не блокуватиме діалог Україна-НАТО попри
суперечку щодо мови освіти румунської меншини в Україні. Те,
що румунська меншина в Україні та український уряд ще не дійшли згоди щодо мови
меншин, на його думку, не є підставою блокувати розвиток відносин України з
міжнародними структурами.

«Румунія зацікавлена у продовженні обговорення з
Україною в усіх форматах, в форматі ЄС, і в форматі НАТО, і двосторонньому
форматі. Саме тому я тут. Ми маємо розв’язувати проблеми, які між нами
існують, – додав Дан Себастіан Некулеєску.

Наприкінці лютого відбувся навчальний візит до Румунії групи інспекторів Вищої ради правосуддя України. Під час поїздки, здійсненої на запрошення Центру правових ресурсів Румунії в рамках проекту USAID «Навчальні програми професійного зростання» та за фінансової підтримки Програми «Нове правосуддя» (USAID) члени української делегації відвідали та ознайомилася зі структурою та функціонуванням Національного інституту магістратури, Вищої ради магістратури (ВРМ) Румунії та Судової інспекції.

Головною метою навчального візиту до Бухареста було ознайомлення українських інспекторів з румунським досвідом здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів, підвищення рівня знань румунських та європейських стандартів процедур притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, що сприятиме підтримці незалежності суддів України.

Учасники отримали важливі поради та знання для вдосконалення професійних навичок, пов’язаних із попередньою перевіркою дисциплінарних скарг на предмет їх прийнятності, перевіркою фактів неналежної поведінки суддів, аналізу та узагальнення результатів таких перевірок, а також щодо складання проектів висновків за їх наслідками. Члени української делегації мали змогу обговорити зі своїми румунськими колегами, суддями, прокурорами і представниками ЗМІ та НУО румунське законодавство, організацію і функціонування судової системи Румунії, а також подібні і відмінні риси правових систем Румунії та України.

Інспектор Судової інспекції Румунії Петре Рошу сказав, що ця зустріч з українськими колегами стала не лише корисною, а й приємною нагодою обмінятися досвідом та закласти основу майбутньої співпраці: «У ці дні відбувся візит, в рамках якого делегація українських судових інспекторів зустрілася з представниками Судової інспекції Румунії. Ця зустріч була спрямована на покращення інспекційної діяльності та вдосконалення законодавства в Україні та, водночас, спрямована на обґрунтування принципів функціонування нової структури, яка займатиметься перевіркою дисциплінарних проступків суддів. Упродовж кількох днів румунські інспектори представили практичні аспекти своєї повсякденної роботи, зокрема порушення та розгляду дисциплінарних проваджень. Наші гості з України відвідали осередок Судової інспекції, де відбулася зустріч двох делегацій на рівні головних інспекторів, під час якої були обговорені засади подальшої співпраці та можливі спільні проекти. Це був корисний та приємний обмін досвідом.»

Дискусії проводились переважно у формі інтерактивних лекцій та групових обговорень. Доповідачами виступили координатори навчальної програми – колишній член ВРМ і виконавчий директор Центру правових ресурсів Джорджіана Йоргулеску та юрист, колишній радник у Міністерствах юстиції та внутрішніх справ Крістіна Манда, члени ВРМ, судові інспектори, а також представники кількох ЗМІ та неурядових організацій.

Говорячи про результати навчального візиту до Румунії голова делегації та керівник служби інспекторів Вищої ради правосуддя України Володимир Куценко заявив: «У першу чергу я б хотів подякувати проекту USAID, який нам допоміг організувати цей візит. Хотів би, також, подякувати приймаючій стороні, всім колегам, які нас дуже тепло, дуже по-дружньому прийняли і намагалися якомога більше поділитися своїми досягненнями, своєю методикою, своїми навичками. Нам дуже багато розповідали про роботу тих органів, які ми відвідали і в підсумок візиту я хочу сказати, що ми дійсно отримали дуже багато інформації, дуже багато цікавих знань щодо роботи різних органів як Національного інституту магістратури, так і Вищої ради магістратури й особливо, нам дуже корисно було дізнатися про роботу Судової інспекції, більш детальніше і більш змістовно. Ми досягли нашої мети – отримали дуже багато знань.Я хотів би сказати, що в Україні у нас є інститут судових інспекторів створений досить недавно, навіть ця служба інспекторів вона ще не є інститутом і ми зараз якраз стоїмо на шляху майбутнього і подальшого розвитку. Тому ми не мали таких глибоких знань щодо подальших кроків розвитку, а цей візит нам допоміг зорієнтуватися на тому шляху, як нам рухатися далі. Від свого імені я можу сказати, що мені дуже сподобалась румунська система і добору кадрів, і професійного навчання, і ефективна робота Вищої ради магістратури.»

Володимир Куценко підкреслив ефективність роботи румунських судових інспекторів та відзначив для себе чимало практичних речей, які можна буде перейняти для розвитку судової інспекції в Україні: «Я б відмітив, що мені дуже імпонує шлях становлення Судової інспекції Румунії. Тому я вважаю, що розвиток Судової інспекції України, мабуть частково, йтиме тим же шляхом, тому що все ми не можемо перейняти, але найефективніші методики та, найголовніше, норми законодавства, можна імплементувати в Україні і запровадити досить ефективну систему роботи судових інспекторів. На першому етапі ми хотіли б частково запровадити в Україні деякі корисні напрацювання, які можна буде імплементувати без змін законодавства. Саме для цього ми взяли зразки документів, тому що у нас є ще й проблеми уніфікації документів. Ми якраз зараз цим займаємося і можливо імплементуємо деякі підходи, які побачили в Румунії.»

Під час зустрічі в Бухаресті Володимир Куценко та головний інспектор Судової інспекції Румунії Лучіан Нетежору домовились про взаємний обмін пропозиціями щодо співробітництва в цій галузі, зокрема обговорили можливість укладення Протоколу про співпрацю між Судовими інспекціями Румунії та України.

Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану
під час робочого візиту в Чернівці запропонував українській стороні розробити
спільний документ щодо імплементації закону про освіту, який зачіпає право на
освіту рідною мовою членів румунської громади в цій країні, що налічує майже
півмільйона осіб. Теодор Мелешкану зазначив, що стаття 7 нового українського
закону про освіту має негативний вплив на навчання румунською мовою.

Теодор Мелешкану: Румунія
продовжує наполягати на своїй оцінці,
згідно з якою стаття 7 Закону України Про освіту у нинішній редакції має
негативний вплив на право на навчання рідною мовою осіб, які належать до
румунської меншини і взагалі тих, рідною мовою яких є румунська. Я говорив з
паном Павлом Клімкіним про висновки Венеціанській комісії щодо статті 7, а також
про роль, яку може відігравати другорядне регулювання цих проблем, з тим, щоб
побачити, які рішення ми можемо знайти разом.

Глава МЗС України Павло Клімкін прийняв цю
пропозицію, стверджуючи, що ніхто не хоче зробити румунську громаду менш
румунською і українізованою, оскільки це фундаментальний інтерес України на
шляху до Європи, що передбачає й дотримання прав нацменшин. Теодор Мелешкану
заявив, що в Державному бюджеті 2018 року будуть передбачені кошти, необхідні
для відкриття двох пунктів перетину
румунсько-українського кордону з тим, щоб час очікування для його перетину
було максимально скорочено.

Теодор Мелешкану: Ми
обговорили з паном Клімкіним питання відкриття двох пунктів перетину кордону,
а в бюджеті на поточний рік Міністерством фінансів будуть передбачені необхідні
для цього суми. Я хочу сказати, що ці пункти перетину кордону з румунської
сторони фактично повністю готові до відкриття і ми тільки чекаємо завершення
робіт з іншої сторони в цьому році. Крім цього, ми обговорили можливість
відкриття пішохідних пунктів перетину кордону, де немає автомобільних та
вантажних потоків, щоб просто дати людям можливість мати прямий зв’язок.

Під час візиту міністра закордонних справ Румунії до
Чернівців двосторонні переговори провели й мністри освіти двох країн Лівіу Поп та
Лілія Гриневич. Так само румунська делегація взяла участь у церемонії відкриття
Йорденештської школи та відвідала ліцей імені Міхая Емінеску в селі Карапчів,
обидва заклади з румунською мовою викладання. А в приміщенні Генерального консульства
Румунії в Чернівцях відбулася зустріч членів румунської делегації з
представниками румунської громади в регіоні. Міністри поклали квіти й вінки до
пам’ятників Міхаю Емінеску і Тарасу Шевченку.

ВЗАЄМИНИ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його український колега Павло Клімкін у четвер в Чернівцях домовилися розпочати переговори щодо укладення протоколу про впровадження нового закону України про освіту, який би гарантував право членів румунської громади навчатися рідною мовою. Мелешкану зазначив, що Румунія висловлюватиме свою стурбованість доти, доки не буде знайдене реальне рішення, враховуючи те, що відповідний нормативно-правовий акт негативно впливає на право румунської меншини навчатися рідною мовою. З іншого боку глава румунського зовнішньополітичного відомства повідомив, що Уряд Румунії надаватиме стипендії румунським учням в Україні за особливі успіхи у навчанні. На церемонії відкриття нової школи в селі Йорденешти Чернівецької область він сказав, що Румунія ніколи не забуде тих, хто говорить румунською мовою, а вчителі зможуть проходити курси підвищення кваліфікації в країні в рамках проекту, який Бухарест ініціюватиме найближчим часом. На церемонії офіційного відкриття Йорденштської школи крім міністрів закордонних справ України та Румунії були присутні й міністри освіти двох країн Лілія Гриневич та Лівіу Поп. Нагадаємо, що на думку офіційного Бухареста прийнятий Верховною Радою України у вересні минулого року та підписаний президентом Петром Порошенком, освітній закон обмежує доступ етнічних меншин до навчання рідною мовою. Румунська громада України налічує близько півмільйона осіб.

ОЗБРОЄННЯ – Міністр оборони
Румунії Міхай Фіфор у
п’ятницю візьме участь у
церемонії підписання договору про закупівлю близько 230 бойових
броньованих машин PiranhaV. Відповідно до прес-релізу Міністерства оборони зразки
бойових колісних машин, якими оснащені Збройні Сили Румунії зараз є морально
застарілими як з технологічної точки зору, так і з техніко-тактичного погляду. 29
листопада Уряд Румунії прийняв рішення про закупівлю
бронетранспортерів 8х8 від General Dynamics European Land Systems – Mowag GmbH, – зазначається в поширеній сьогодні заяві.

КОРУПЦІЯ – Прокурори Національної
антикорупційної дирекції Румунії передали до суду обвинувальний акт стосовно колишнього
голови Національної комісії з питань акредитації лікарень Дана Ромулса Шербана.
Слідчі звинувачують його у зловживанні службовим становищем у зв’язку з незаконним
укладенням низки договорів про надання послуг. Збиток оцінюється в більш ніж 13
млн. леїв (близько 2,8 млн. євро). Також у цій справі в статусі обвинувачених
проходять ще двоє колишніх директорів Національної комісії з питань акредитації
лікарень.

ЄВРОСОЮЗ
– Сьогодні у Софії офіційно стартувало Болгарське головування в ЄС, яке сусідня
країна перейняла з 1 січня. На церемонії були присутні Президент Болгарії Румен
Радев, Президент Європарламенту Антоніо Таяні, Голова Європейської ради Дональд
Туск та Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. Болгарія сформулювала чотири
пріоритети – це молодь та майбутнє Європи, європейська інтеграція Західних
Балкан, безпека та боротьба з нелегальною міграцією і цифровий ринок. Гаслом
болгарського головування є «Єдність робить нас сильними». У графіку заходів
Болгарії передбачено понад 300 подій, зокрема кілька десятків зустрічей на
високому рівні, офіційних зустрічей та міністерських заходів. Серед них і саміт, присвячений європейській інтеграції країн Західних Балкан.
Нагадаємо, що Румунія головуватиме в ЄС упродовж першого півріччя 2019 року.

ПРОТЕСТИ
– Нові сутички між демонстрантами і поліцією в кількох туніських містах салися
у середу ввечері в третій день протестів проти заходів жорсткої економії,
прийнятих напередодні урядом. Сили правопорядку повідомляють, що понад двісті
осіб були заарештовані, а десятки поліцейських та цивільних осіб отримали
поранення в результаті зіткнень з учасниками акції протесту. Туніс, що
вважається на Заході єдиним успішним прикладом демократичних повстань
«арабської весни» 2011 року, стикається з економічними труднощами. Люди
незадоволені низкою рішень влади, згідно з якими з 1 січня подорожчало пальне і
деякі продукти, були підвищені податки на автомобілі, зросла вартість телефонних
розмов, Інтернету, розміщення в готелях та інших послуг. Заходи із жорсткої
економії були узгоджені офіційним Тунісом з міжнародними кредиторами. Після
повалення уряду в результаті повстань 2011 року, два теракти, скоєні бойовиками
в 2015 році серйозно вдарили по туризму в Тунісі, який складає 8% Валового
Внутрішнього Продукту країни.

ТЕНІС -
Румунська тенісистка Міхаєла Бузернеску (57 WTA) сьогодні перемогла 7:6, 6:1американку Елісон Ріске (89 WTA) у
чвертьфіналі турніру в Хобарті, Австралія з призовим фондом близько 225 тисяч
доларів. У півфіналі Бузернеску зіграє проти Лесі Цуренко з України (43 WTA).
Теж у четвер інша румунка Моніка Нікулеску (85 WTA) знялася з турніру перед
матчем з бельгійкою Елізе Мертенс (36 WTA). У понеділок розпочнеться Відкритий
чемпіонат Австралії (Australian Open) – перший у сезоні турнір Великого шолома, головною фавориткою якого виступає перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп. У
першому колі вона зіграє проти австралійки Дестені Аява (193 WTA). Крім Сімони
Халеп Румунія матиме в основній сітці одиночного розряду Відкритого чемпіонату
Австралії п’ять спортсменок – Сорна Кирстя (37 WTA), Ірина Бегу (40 WTA), Міхаєла
Бузернеску (57 WTA), Моніка Нікулеску (85 WTA), Ана Богдан (107 WTA), а також одного
тенісиста – Маріус Копіл (93 ATP). Ще три румунки – Александра Каданцу (171 WTA),
Ірина Бара (183 WTA) і Александра Дулгеру (190 WTA) гратимуть у кваліфікації
турніру в Австралії.