Tag: відносини

  • Дипломатичні відносини між Румунією та Федеративною Республікою Німеччина

    Дипломатичні відносини між Румунією та Федеративною Республікою Німеччина

    Поява двох німецьких держав на карті Європи після 1945 року стала результатом глибоких розбіжностей між США, Великою Британією та Радянським союзом щодо майбутнього країни, яка розв’язала страшну війну. Дві Німеччини, Західна і Східна, ставилися одна до одної з глибокою ворожістю. Вальтер Халльштейн, перший президент Європейського економічного співтовариства, дав своє ім’я доктрині, згідно з якою Федеративна Республіка Німеччина не мала дипломатичних відносин з країнами, які визнали Німецьку Демократичну Республіку. А країни, які входили до одного блоку, із солідарності не мали дипломатичних відносин з німецькою державою протилежного блоку. Таким чином, Румунія, яка була частиною комуністичного блоку, не мала жодних відносин з Федеративною Республікою Німеччина.

    З другої половини 1960-х років ситуація почала змінюватися. У 1967 році Румунії вдалося встановити дипломатичні відносини із Західною Німеччиною завдяки змінам у підході до європейських відносин, а два взаємні візити міністра закордонних справ Румунії Корнеліу Менеску до Федеративної Республіки Німеччина і міністра закордонних справ Західної Німеччини Віллі Брандта до Бухареста заклали основу для зближення. У 1994 році Центр усної історії Румунського товариства радіомовлення взяв інтерв’ю у дипломата Васіле Шандру, який пригадав контекст, в якому відбувалися ці зміни: «Візит віце-канцлера Вілі Брандта, який на той час був також міністром закордонних справ, відбувся одразу після встановлення Румунією дипломатичних відносин з Федеративною Республікою Німеччина. Контекст був таким: влітку 1966 року в Бухаресті відбулася зустріч Політичного консультативного комітету Варшавського договору. Документ, прийнятий з цієї нагоди, започаткував ідею скликання Європейської наради з питань співробітництва та безпеки в Європі. У ньому також містився заклик до нормалізації відносин з обома німецькими державами. У дусі цього документа Румунія ініціювала встановлення нормальних дипломатичних відносин з Федеративною Республікою Німеччина, зробивши це з власної позиції, за власним рішенням, без будь-яких консультацій зі своїми союзниками. Звичайно, це викликало реакцію невдоволення, особливо з боку Радянського cоюзу та інших держав Варшавського договору, які стверджували, що встановлення відносин з Німеччиною повинно було бути колективним актом».

    Нова філософія долі в Європі призвела до перезавантаження сприйняття. Дипломат Васіле Шандру: «Ініціатива Румунії була позитивно сприйнята Федеративною Республікою Німеччина, і на початку 1967 року були встановлені дипломатичні відносини. Румунія раніше встановила офіційні консульські та торговельні відносини із Західною Німеччиною. Ми вже мали торговельно-консульське представництво в Кельні. Наступним кроком було підняття цих відносин на найвищий рівень дипломатичних відносин. З точки зору Західної Німеччини, встановлення дипломатичних відносин з Румунією означало, по суті, відмову від доктрини Халльштейна, що було вражаючим кроком, я б сказав, навіть в умовах тодішньої холодної війни. До того часу Західна Німеччина займала дуже тверду позицію не встановлювати жодних відносин з державами, які мали відносини з Німецькою Демократичною Республікою. Позиція Федеративної Республіки Німеччина полягала в тому, щоб не визнавати існування другої німецької держави».

    Васіле Шандру вважає, що й особиста участь також багато в чому сприяла створенню нової атмосфери: «Віллі Брандт поїхав на узбережжя, де його прийняв Ніколає Чаушеску, з яким він мав розмову, що тривала близько п’яти годин. Дискусії з Ніколає Чаушеску були переважно політичними і стосувалися не лише політичної ситуації в Європі, але й партійних зв’язків між комуністичною та соціалістичною партіями. Як Віллі Брандт підготувався до візиту? Він приїхав з дружиною і сином Ларсом, у нього був син, який став учасником цих лівих рухів у Німеччині. Тож він підійшов до візиту не лише на політичному рівні, але й на особистому, як до способу зблизитися з нашою країною. Пані Брандт та її син мали окрему програму на узбережжі, у них була дуже цікава програма, вони були дуже задоволені візитом, вони мали змогу побачити концерти румунського фольклору та відвідати культурні пам’ятки. Це був візит з програмою, яка також допомогла створити імідж Румунії».

    Комуністичний високопосадовець та інсайдер Паул Нікулеску-Мізіл у 1997 році сказав, що крім оптимізму, з яким ми дивимося на це сьогодні, все було складно: «Коли я був у в’язниці, я слухав телевізійний репортаж Корнела Менеску про те, як встановлювалися дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Німеччина. Він сказав, що поїхав до Німеччини, зустрівся з Брандтом, і Брандт сказав йому: давай встановимо дипломатичні відносини, вони потиснули один одному руки і сказали: «Так, ми згодні». Давайте будемо серйозними. Я знаю, як встановлювалися ці відносини, я був членом Постійної Президії. Це питання обговорювалося і обговорювалося, як це зробити, як туди дістатися, як відреагує Радянський союз, як він відреагує, чи це добре, чи це погано. Це обговорювалося днями і днями. І коли поїхав Менеску, він поїхав з чітким мандатом: поїхати і укласти дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Німеччина, іншого варіанту немає. Було б абсурдно говорити інакше. Я був у багатьох офіційних делегаціях. У мене був мандат з дому, і якщо він не відповідав ситуації там, я повинен був доповідати додому і просити схвалення».

    У 1967 році Румунія стала другою країною комуністичного блоку, яка встановила відносини із Західною Німеччиною після Радянського союзу. Це був дипломатичний крок, який відновив давні відносини Румунії зі всім німецьким простором.

     

  • Ретроспективний огляд румунсько-українських відносин у 2024 році

    Ретроспективний огляд румунсько-українських відносин у 2024 році

    У 2024 році Румунія та Україна продовжили розвивати потенціал двосторонніх взаємин, розбудову взаємовигідних відносини у всіх сферах та їх виведення на рівень стратегічного партнерства.

    Телефонна розмова президентів Румунії та України

    У перші дні січня 2024 року президент Румунії Клаус Йоганніс провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Глави двох держав обговорили економічну співпрацю та оборонну підтримку України. Під час розмови президенти Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський провели ґрунтовний обмін думками та оцінками щодо безпекової ситуації в Україні та в регіоні, зокрема на Чорному морі, а глава румунської держави запевнив свого українського візаві у незмінній рішучій підтримці України з боку Румунської держави. Лідери двох держав також обговорили розвиток двосторонніх відносин та пріоритети на 2024 рік, зокрема транскордонні проєкти, що становлять взаємний інтерес, а також спільне прагнення досягти суттєвого прогресу у процесі підняття відносин між двома країнами до рівня стратегічного партнерства. Під час розмови Президент Румунії високо оцінив ухвалене Україною законодавство щодо національних меншин і привітав прогрес, досягнутий у питанні визнання Україною неіснування так званої «молдавської» мови. Клаус Йоганніс та його український колега також обговорили підтримку Румунією європейської інтеграції України, а також євроатлантичний курс України, пріоритети на рівні Альянсу в 2024 році та продовження відповідної підтримки України. Було також обговорено двосторонню оборонну співпрацю, зокрема аспекти підготовки українських пілотів на винищувачах F-16.

     

    Розвиток відносин у сфері цифровізації та кібербезпеки

    Також на початку січня минулого року Румунія та Україна уклали угоду про розвиток відносин у сфері цифровізації та кібербезпеки. Цей документ заклав основу для створення механізму, за допомогою якого Європейський Союз фінансуватиме проєкти з передачі технологій і знань Україні. «Завдяки угоді, підписаній з українською стороною, Румунія зміцнює свою позицію регіонального центру новітніх технологій та кібербезпеки. Таким чином, ми закладаємо основи механізму, за допомогою якого Європейський Союз фінансуватиме конкретні проєкти з передачі технологій та знань Україні, а Румунія буде провідним партнером», – заявив міністр досліджень, інновацій та цифровізації Румунії Богдан Іван. «Домовилися про перші кроки – підвищення стійкості українських інтернет-мереж, розвиток 5G-коридорів між кордонами України й Румунії та про участь України в програмах фінансової підтримки ЄС», – написав, своєю чергою міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Телеграм. Він також зазначив, що Румунія допоможе у відновленні цифрової інфраструктури, пошкодженої через війну. Міністр подякував своєму румунському колезі за співпрацю та додав, що відтепер дві сусідні країни реалізовуватимуть спільні проєкти за фінансової підтримки Європейського Союзу.

     

    Україна на порядку денному в Давосі

    Всесвітній економічний форум у Давосі, Швейцарія, є одним з найважливіших майданчиків для обговорення найбільш чутливих питань глобальної політики, а в 2024 році його центральною темою стала війна в Україні, точніше шляхи її припинення і досягнення миру. Саме на полях зустрічі радників з питань національної безпеки та політичних радників лідерів держав щодо реалізації Формули миру у швейцарському Давосі стартували румунсько-українські переговори про укладення двосторонньої безпекової угоди, яку президенти двох країн підписали у липні у Вашингтоні. В інтерв’ю нашій радіостанції міністерка Лумініца Одобеску заявила: «Напередодні Давоського економічного форуму, на запрошення Швейцарії та України, відбувся новий раунд переговорів щодо мирної формули з 10 пунктів президента Володимира Зеленського, яку Румунія підтримує, в тому числі в рамках підготовки до можливого мирного саміту, про який нещодавно оголосив президент Зеленський. На полях цієї зустрічі, яка відбулася напередодні Давоського економічного форуму, фізична присутність як румунської, так і української делегацій була використана для проведення першого раунду дискусій з двох тем, які цікавлять і нас, й українську сторону, а саме: початок переговорів про укладення стратегічного партнерства між Румунією та Україною, розпочатий під час візиту президента Зеленського до Румунії минулого року, а друга дискусія стосувалася рамок співпраці між Румунією та Україною у сфері безпеки та оборони. Цей останній пункт також випливає з приєднання Румунії, разом з 23 іншими державами, до заяви G7 про підтримку України, яка була прийнята минулого року, щойно після Вільнюського саміту, й яка містить рамки співпраці та принципи співпраці між державами, котрі підписали цю декларацію або асоційовані з нею, та Україною.»

     

    Співпраця у сфері адміністрування виборів і референдумів

    Постійний виборчий орган Румунії (АЕР) і Центральна виборча комісія (ЦВК) України підписали у вівторок, 6 лютого, Меморандум про взаєморозуміння з метою поглиблення і розвитку двостороннього співробітництва у сфері адміністрування виборів і референдумів. Церемонія підписання Меморандуму відбулася в Бухаресті, в штаб-квартирі Постійного виборчого органу, а документ підписали президенти двох установ – Тоні Гребле та Олег Діденко. «Я переконаний, що підписання цього Меморандуму між АЕР та ЦВК України сприятиме зміцненню та розширенню співпраці між двома органами з метою захисту демократії та міжнародно визнаних належних виборчих процесів», – заявив з цієї нoагоди Президент АЕР Тоні Гребле. Голова Центральної виборчої комісії України Олег Діденко своєю чергою подякував АЕР за готовність ділитися інформацією та кращими практиками щодо організації та безперешкодного управління виборчими процесами за кордоном. У Постійному виборчому органі Румунії зазначили, що документ про співпрацю замінює Меморандум, укладений між двома сторонами у 2014 році, і має на меті, серед іншого, сприяти підвищенню інституційної спроможності двох органів адміністрування виборів, реалізації та захисту виборчих прав громадян, у тому числі вразливих груп, розробку та впровадження інноваційних технологій у виборчій сфері, забезпечення кібербезпеки та підвищення кваліфікації різних категорій фахівців, які беруть участь в організації та проведенні виборів і референдумів.

     

    Два роки повномасштабного російського вторгнення. Румунія солідарна з Україною

    На знак пошани до стійкості українського народу, будівлі Адміністрації Президента, Парламенту, Уряду та Міністерства закордонних справ Румунії були підсвічені у кольорах українського прапора в суботу ввечері, 24 лютого, у другу річницю російського вторгнення в Україну. А в понеділок, 26 лютого, на пленарному засіданні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих громадян України, які стали жертвами російської незаконної агресії. Румунські лідери у річницю повномасштабного вторгнення рф висловили свою підтримку і солідарність з Україною. Президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія продовжуватиме надавати підтримку Україні доти, доки це буде необхідно та підтримуватиме зусилля сусідньої країни щодо інтеграції до Європейського Союзу. «Румунія і весь вільний світ підтримують Україну, країну, яка бореться за життя і демократію», –  зазначив тодішній спікер Сенату і лідер керівної Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку наголосив, що румунська влада діє в дусі повної єдності і солідарності з Україною до досягнення перемоги і справедливого миру. У поширеній 24 лютого заяві кабінету міністрів зазначається, що «Уряд Румунії високо цінує рішучість і стійкість, продемонстровані Україною та українським народом, і вважає, що все міжнародне співтовариство має моральний і політичний обов’язок перед Україною притягнути до відповідальності всіх винних у скоєнні воєнних злочинів. Румунія була на боці України з перших моментів цієї трагедії і докладала постійних і значних зусиль для підтримки української держави та населення, яке серйозно постраждало від цієї трагедії.»

     

    Саміт СКУ в Бухаресті

    Союз українців Румунії (СУР), у партнерстві зі Світовим Конґресом Українців, (СКУ) 12-15 квітня провів Саміт СКУ, знакову для української діаспори подію, яка цього року уперше відбулася у Румунії. Офіційне відкриття Саміту СКУ, що зібрав понад 200 лідерів українських громад з 55 країн світу з 5 континентів, відбулося у п’ятницю, 12 квітня, у Палаці Парламенту. У ньому взяли участь румунські та українські урядовці, керівництво СКУ та акредитовані в Бухаресті дипломати, які наголосили на важливості допомоги Україні у війні, розв’язаній проти неї російською федерацією, на необхідності допомоги українським біженцям та на важливості їхнього повернення в Україну після закінчення війни, щоби долучитися до зусиль з відбудови країни. Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що «в нинішньому драматичному контексті, можливо найскладнішому за всю буремну історію українського народу, більше ніж коли-небудь, здатність Світового Конґресу Українців реагувати, діяти та втручатися має бути системною, інтегрованою, парадигмальною за своєю природою, та мати в основі єдине стратегічне, згуртоване та функціональне бачення на рівні всієї організації». «Нині існує багато викликів і ми мусимо думати, як організувати життя – об’єднати новий український світ довкола України. Наше головне завдання – аби українці, які вимушено виїхали, змогли потрапити в українське середовище й український світ закордоном», – сказав Президент СКУ Павло Ґрод, який закликав світове українство до єдності. Державний радник Канцелярії прем’єр-міністра Румунії Віктор Опаскі привітав учасників Саміту СКУ українською мовою. Він зачитав звернення прем’єра Марчела Чолаку, який наголосив, що Румунія продовжить підтримувати легітимну боротьбу України, доки це буде потрібно, а також відновлення її територіальної цілісності в межах офіційно визнаних кордонів. У своєму виступі міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підкреслила, що справедливий і тривалий мир в Україні безпосередньо залежить від притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах в Україні та проти України. Вона зазначила, що запропонована президентом Зеленським Формула миру, підтримана більшістю міжнародної спільноти, в тому числі Румунією, базується на принципах міжнародного права та Статуту ООН. Посол України в Румунії Ігор Прокопчук підкреслив, що Румунія є надійним другом і сусідом України, яка пізнала його в біді, своєю чергою посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України з питань світового українства Мар’яна Беца подякувала Румунії за сприяння проведенню Саміту СКУ в Бухаресті і за підтримку України. Учасники Саміту СКУ розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота.

     

    Україна на порядку денному Бухарестського безпекового форуму

    23-24 травня у Бухаресті відбувся 8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан. Захід був організований румунським аналітичним центром «Нова стратегія» (New Strategy Center) у партнерстві з міністерствами оборони та закордонних справ. Форум є важливою платформою для поглибленого аналізу найбільш актуальних і складних тем, пов’язаних з міжнародними відносинами, безпековими дослідженнями та оборонними питаннями. Організатори об’єднали експертів, аналітиків та високопоставлених державних діячів з різних країн світу, загалом понад 160 спікерів та учасників у понад 40 панельних дискусіях. Румунія продовжить всіляко підтримувати Україну, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у своєму зверненні до учасників Форуму. Прем’єр-міністр підкреслив, що Румунія стала одним з головних постачальників енергоносіїв, а також згадав про інвестиції, спрямовані на те, щоб Румунія стала головним логістичним хабом для української продукції. Перемога України над російською федерацією стане перемогою демократії, наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у відео-зверненні до учасників форуму. Він подякував Румунії та румунському народу, особливо за допомогу у зміцненні обороноздатності України та за транзит української продукції через румунську територію  для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

     

    Відкриття зернового терміналу у н.п. Дорнешть

    На кордоні Румунії та України, поблизу румунської станції Дорнешть, розпочав роботу новий перевантажувальний термінал для зернових вантажів.  31 травня відбулась урочиста церемонія його відкриття. Новий термінал був побудований у рамках державно-приватного партнерства, а обсяг інвестицій у створення нового комплексу становить 10 млн євро, кошти надані Grampet Group, найбільшою групою приватних залізничних компаній з румунськими акціонерами в Південно-Східній Європі. Можливості терміналу забезпечують безперервну роботу 24 години на добу. Його максимальна місткість становить 3 млн тонн вантажів. Навантажувально-розвантажувальні станції можуть одночасно обробляти вісім вагонів, що забезпечує швидкість переробки 500 тонн на годину.

     

    Румунія та Україна уклали двосторонню безпекову угоду

    11 липня в кулуарах саміту НАТО у Вашингтоні президенти Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Румунією та Україною, яка стала 23-м подібним документом, підписаним офіційним Києвом. Угода передбачає підтримку України у створенні національного координаційного центру з озброєнь. Водночас, як повідомила українська сторона, Румунія передасть Україні систему Patriot, підтримуватиме її з тією ж динамікою, що й упродовж 2022–2024 років, а також сприятиме максимально швидкому транзиту всієї необхідної техніки своєю територією до України. Крім того, Румунія та Україна продовжать співпрацювати у сфері забезпечення стабільності та стійкості, підтримки процесу відновлення та відбудови української держави. Румунія також намагатиметься забезпечити максимальне використання своїх транспортних і логістичних маршрутів для сприяння як короткостроковим, так і середньостроковим і довгостроковим проєктам у процесі відновлення України, а також надаватиме довгострокову допомогу і підтримку оборонній промисловості України в досягненні її мети – задоволення потреб її сил безпеки і оборони, – йдеться в угоді. Особливістю цієї угоди є конкретні пункти співпраці для зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні. Румунія допомагатиме Україні в розмінуванні Чорного моря та надаватиме підтримку через інструменти ЄС і НАТО. Під час прес-конференції у Вашингтоні президент Клаус Йоганніс наголосив, що двосторонні безпекові зобов’язання були укладені на виконання Спільної декларації G7 про підтримку України, додавши, що таким чином Румунія приєдналася до інших союзників і партнерів, які вже підписали подібний двосторонній документ з Україною.

     

    Ольга Стефанішина на Щорічній зустрічі румунських дипломатів

    24-25 липня 2024 року Міністерство закордонних справ Румунії організувало Щорічну зустріч румунських дипломатів (RADR-2024) на тему «Дипломатичні дії в нестабільному світі». Минулорічна зустріч зібрала понад 170 членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії, високопоставлених румунських та іноземних гостей, серед яких і віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. На полях Щорічної зустрічі румунських дипломатів відбулися переговори міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску з Ольгою Стефанішиною. У межах розмови урядовиці обмінялися думками щодо прогресу України в процесії євроінтеграції, а також щодо результатів саміту НАТО у Вашингтоні. Лумініца Одобеску високо оцінила значні зусилля української влади, враховуючи особливо складний контекст, створений розв’язаною російською федерацією війною. Глава румунської дипломатії підтвердила послідовну та конкретну підтримку Румунією на найвищому рівні незмінного європейського курсу України, наголосивши, що розширення на схід є стратегічним вибором Європейського Союзу. Вона наголосила, що Україна має продовжувати стало впроваджувати відповідні реформи для стабільного просування процесу євроінтеграції і привітала ефективне запровадження в дію Ukraine Facility, інструменту, який забезпечить передбачувану та стійку підтримку України до 2027 року. Своєю чергою Ольга Стефанішина подякувала румунській владі за багатовимірну та послідовну підтримку України, відзначивши позитивні результати двосторонньої співпраці з Румунією.

     

    Візит нового глави МЗС України до Бухареста

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у середу, 18 вересня, здійснив офіційний візит  до Румунії, на запрошення своєї румунської колеги Лумініци Одобеску. Порядок денний переговорів був зосереджений на поточній стадії та перспективах розвитку двосторонніх відносин, а також на необхідності посилення політико-дипломатичного діалогу в контексті останніх подій на європейському та євроатлантичному просторах. Глави МЗС двох судніх країн провели у Бухаресті предметний обмін думками щодо розвитку подій у розв’язаній російською федерацією війні проти України, виокремивши основні виклики, на які Україна має відповісти у найближчий період. Очільниця румунського зовнішньополітичного відомства заявила, що Румунія продовжуватиме брати участь у процесі імплементації Формули миру Володимира Зеленського, а також у зусиллях міжнародного співтовариства щодо притягнення до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах і злочинах проти людяності в Україні та проти України. Своєю чергою міністр закордонних справ України подякував за відчутну підтримку, яку уряд і народ Румунії надають Україні та українцям з перших днів повномасштабного вторгнення росії. Андрій Сибіга сказав, що Україна та Румунія розвиватимуть взаємодію як стратегічні партнери в усіх галузях та з усіх питань, що становлять взаємний інтерес.

     

    Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії

    18 жовтня 2024 року віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою прийняв у Бухаресті свого українського колегу Ігоря Клименка. Робочий візит міністра внутрішніх справ України до Румунії, перший за останні 20 років, відбувся рівно через рік після іншої важливої події у двосторонніх відносинах між Румунією та Україною, а саме першого спільного засідання урядів двох країн, яке відбулося у жовтні 2023 року в Києві. Міністри обговорили шляхи зміцнення співпраці у ключових сферах, що становлять взаємний інтерес, таких як боротьба з торгівлею людьми, наркотиками та зброєю, нелегальною міграцією, поліцейське співробітництво, обмін інформацією та досвідом для підвищення рівня загальної громадської безпеки в контексті війни в Україні, втручання в надзвичайні ситуації, переміщення осіб та транспортних засобів через кордон. Під час зустрічі сторонами також було відзначено послідовний діалог на всіх рівнях між структурами двох міністерств, а також перспективи його активізації в найближчий період. Прикладом у цьому відношенні стало зміцнення двосторонньої договірно-правової бази співробітництва шляхом підписання Кетеліном Предою та Ігорем Клименком у Бухаресті Угоди про співробітництво у галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій. Цей документ створив необхідну двосторонню правову базу для надання Румунією та Україною взаємної допомоги, за запитом, у разі неминучої надзвичайної ситуації. Угода зміцнює засади для надання подальшої підтримки українській владі, оскільки дозволить направляти в Україну на її прохання групи допомоги та необхідне обладнання, а також проводити усі види заходів реагування, передачу досвіду, пошуково-рятувальні операції на території України з метою порятунку людських життів, захисту здоров’я населення, обмеження матеріальних збитків та захисту культурних цінностей.

     

    Румунія передала Україні новітній ЗРК Patriot

    У жовтні Україна отримала від Румунії новітню систему протиракетної оборони Patriot. Відповідний закон, що дозволив румунській стороні передати Україні один зенітно-ракетний комплекс Patriot у конфігурації 3+, із семи, які Румунія придбала у США в 2017 році за майже 4 млрд доларів, 5 вересня підписав президент Клаус Йоганніс. Рішення передати Україні систему Patriot Румунія ухвалила 20 червня у Вищій раді оборони країни, зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні через російські удари по цивільному населенню та інфраструктурі. 2 вересня відповідний законопроєкт про безоплатну передачу Україні ЗРК Patriot схвалив уряд, того ж дня відбулося голосування в Сенаті Румунії (верхній палаті парламенту), а на другий день закон в останньому читанні прийняла Палата депутатів. Володимир Зеленський подякував Румунії за Patriot для України.  «Я дякую кожній країні, яка допомагає нам з ППО. Особлива подяка Румунії за системи Patriot. Разом ми можемо досягти ще більшої ефективності – ми можемо покласти край російському терору, спільно знищивши «Шахеди» і ракети», – написав президент Володимир Зеленський в мережі X ввечері 2 жовтня.

     

  • 6 вересня 2024 року

    6 вересня 2024 року

    ШКОЛИ – Бідність різко впливає на шкільну успішність, репетиторство є дискримінаційним, деякі діти губляться на цьому шляху, а більшість хотіли б емігрувати – стверджує організація «Рятуйте дітей Румунії». Європейські дані показують, що все більша частка румунських дітей втрачає доступ до освіти. У 2022-2023 навчальному році майже 16% дітей середнього шкільного віку не відвідували школу, а понад чверть дітей молодшого шкільного віку – 25% – опинилися в такій же ситуації. Розбіжності, пов’язані з умовами життя, є дуже великими: частка дітей, які достроково припинили навчання, становить лише 3% у великих містах, 14% у малих містах і 27% у сільській місцевості. На національному рівні двоє з п’яти учнів, які пішли до школи дев’ять років тому, не входять до числа тих, кому вдалося отримати середній бал вище 5 за результатами атестації, а діти, які навчаються в сільській місцевості, перебувають у невигідному становищі: частка учнів із середнім балом нижче 5 у сільських школах більш ніж у 2,5 рази вища. Більше про ситуацію в румунській системі освіти після огляду вістей.

     

    КОМПЕНСАЦІЯ – Румунські фермери, посіви яких постраждали від цьогорічної посухи, отримають компенсацію до 15 жовтня, оголосив міністр сільського господарства Флорін Барбу. Перебуваючи в повіті Мехедінць на південному заході країни, регіоні, який сильно постраждав від нестачі опадів, він оголосив, що компенсація буде виплачена в розмірі 200 євро за гектар. Міністр запевнив, що Румунія має достатній обсяг виробництва пшениці і кукурудзи і не матиме жодних проблем у цьому відношенні. Барбу зазначив, що цьогорічний осінній урожай пшениці на 1,8 млн. тонн перевищує показник 2023 року, а виробництво кукурудзи покриє як внутрішнє споживання, так і експорт. З метою підтримки фермерів Міністерство сільського господарства в Бухаресті розглядає можливість надання кредиту з фіксованою відсотковою ставкою у 1,95%  та призупинення стягнення заставного майна для фермерів зі 100-відсотковим збитком, щоб допомогти їм пережити цей складний період.

     

    ВИБОРИ –  Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою на цьогорічних парламентських та президентських виборах. Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле пояснив, що всі, хто бажає скористатися своїм правом голосу поштою, мають до 24 вересня подати відповідну заяву, скориставшись онлайн-формою на веб-сайті Постійного виборчого органу. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Парламентські вибори заплановані на 1 грудня.

     

    ЦИФРОВІЗАЦІЯ – Міністерство досліджень Румунії запустить 19 вересня першу комплексну програму оцифрування для місцевих державних адміністрацій, щоб зробити їхні послуги більш доступними для громадян. Муніципалітетам буде виділено 75 тис. леїв (еквівалент близько 150 тис. євро), а повітовим радам – 250 тис. леїв (50 тис. євро). У своєму дописі в соціальній мережі міністр Богдан Іван зазначив, що електронний процес подання заявок складається лише з п’яти кроків, щоб муніципалітети та повітові ради могли швидко подавати заявки, не стикаючись з бюрократичними бар’єрами. Фінансування буде надаватися в порядку черги», – додав міністр. Найважливішою перевагою програми DigiLocal є взаємозв’язок ІТ-систем муніципалітетів та повітових рад з офіційною платформою онлайн-платежів румунської держави ghișeul.ro.

     

    ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ – Торгово-промислова палата Румунії (ТППР) інтенсивно просуває економічні відносини з Японією, а Румунія може представляти бізнес-можливості для японських компаній, враховуючи результати діяльності румунських підприємців у сфері ІТ, зеленої енергетики та інноваційних технологій – вважає президент ТППР Міхай Дарабан. У четвер він мав офіційну зустріч з послом Японії в Бухаресті Катае Такаші, який підкреслив важливість і потенціал економічного співробітництва між двома країнами. Дипломат зазначив, що Японія розглядає Румунію як стратегічного партнера в східноєвропейському регіоні і закликав японських інвесторів вивчити ділові та інвестиційні можливості тут.

     

    ПАРТНЕРИ – Як стратегічні партнери і союзники по НАТО, Сполучені Штати і Румунія діють разом перед обличчям незаконної агресії Росії, щоб підтримати Україну і зміцнити колективну оборону в рамках Альянсу. Про це заявила Кетлін Кавалек, посол США в Бухаресті, на фотовиставці, присвяченій 25-річчю стратегічного партнерства між двома країнами, яка була відкрита в місті Галаць (найбільшому місті-порті Румунії на Дунаї). Виставка під назвою «Ми, народ: 25 років стратегічного партнерства» – це фотонарис, що досліджує дипломатичні, безпекові, економічні та культурні відносини між румунським і американським народами.

     

    ЦІНИ – Ціни на житло в Румунії продовжують зростати швидшими темпами, ніж в середньому по ЄС або єврозоні, але динаміка є нижчою, ніж у деяких країнах регіону, заявив Флорін Драгу, голова Директорату фінансової стабільності Національного банку Румунії. За його словами, зростання в першому кварталі року склало 5,5%, в той час як в таких країнах, як Польща, темпи зростання склали 18%, а в Болгарії – 16%. Пан Драгу додав, що зростання цін на житло також пов’язане з більш високими витратами на будівництво, які за останній рік зросли на 10%, в той час як обсяги в секторі скоротилися на 13%. Водночас, попит на житло зростає на тлі позитивної динаміки заробітних плат. Представник НБР зазначив, що кількість операцій з нерухомістю зросла на 11% по всій країні і підкреслив, що близько 60% з них були зосереджені в шести найбільших регіональних центрах Румунії: Бухаресті, Яссах, Клуж-Напоці, Тімішоарі, Брашові та Констанці.

     

    ЗВИНУВАЧЕННЯ – Румунський соціолог і викладач університету Альфред Булай був взятий під варту на 30 днів за звинуваченням у двох випадках зловживання службовим становищем в сексуальних цілях і двох випадках сексуального насильства. Рішення суду не є остаточним, але підлягає виконанню. Раніше співробітники поліції провели обшуки в будинку і автомобілі Булая. Обшук також відбувся в помешканні помічниці професора. Прокуратура оголосила, що у неї є ще 20 скарг, які будуть проаналізовані. Альфред Булай (61 рік), колишній професор Національної школи політичних і адміністративних досліджень і широко відомий політичний оглядач, нібито сексуально домагався кількох студенток, згідно з журналістським розслідуванням, проведеним сайтом Snoop.

  • Відносини Румунії з Ватиканом

    Відносини Румунії з Ватиканом

    Румунський простір, який сьогодні є переважно християнсько-православним, був місцем духовної та релігійної інтерференції. Багатоконфесійне співіснування християн задокументоване з часів Середньовіччя, джерела фіксують присутність меншин поряд з більшістю: католиків поряд з православними, реформатів і євангелістів поряд з католиками і православними, греко- і римо-католиків поряд з реформатами і православними, неопротестантів та інших конфесій. Найдавніша католицька присутність на румунській території знаходиться на внутрішньокарпатській території, а саме в архієпархії Алба-Юлія, яка була заснована ще в XI-му столітті.

    У римо-католицькому соборі в Алба-Юлія похований князь Трансільванії і регент Угорщини Янош Гуньяді, батько угорського короля Матвія Корвіна, католик румунського походження, який помер від чуми в 1456 році. Рання католицька присутність на румунських позакарпатських територіях пов’язана з Угорським та Польським королівствами. Католицькими єпископствами на східних і південних схилах Карпат були Сіретське на півночі, засноване в ХІІІ-му столітті, Мілковське у регіоні Карпатської дуги, також з ХІІІ-го століття, і Северінське, на злитті Карпат і Дунаю, з ХІV-го століття. До піднесення Османської імперії на південному сході Європи наприкінці ХІV-го століття католики і православні, хоча часто розділені політичними ідеями, були частиною одного християнського світу. Пізні хрестові походи були союзами між католицькими і православними королями і князями, а в антиосманських коаліціях ХVІІ-го та ХVІІІ-го століть брали участь армії всіх християнських конфесій.

    У міру того, як османський вплив на північ від Дунаю зменшувався з ХVІІІ-го століття і західні ідеї модернізації проникали у Молдовське та Волоське князівства, католицька присутність також зростала. Перші два королі Румунії з династії Гогенцоллернів-Зігмарінгенів, Кароль I і Фердинанд I, за яких сформувалася і розширилася сучасна румунська держава, були католиками. У 1883 році за Папи Лева XIII-го була заснована Бухарестська римо-католицька архиєпархія. А апостольський лист «Praecipuum munus» від 27 квітня 1883 року, яким Святий Престол підніс апостольське вікаріатство Валахії до рангу архиєпископства, став визнанням важливості румунської держави, яка в 1881 році стала королівством.

    Наприкінці Першої світової війни Румунія та Ватикан формалізують двосторонні відносини. Хоча католицька присутність у Румунії була історичною основою відносин між двома країнами, у 1920 році розпочалося створення посольств. Першим румунським дипломатом, акредитованим у Ватикані став Дімітріє Пенеску, який вручив свої вірчі грамоти Папі Пію XI-му.

    У 1927 році Конкордат, підписаний двома сторонами, гарантував практику католицького богослужіння в Румунії. Документ, який набув чинності 7 липня 1929 року, передбачав, що католицька віра «повинна сповідуватися і здійснюватися вільно і публічно на всій території Румунії». Конкордат також передбачав визнання правосуб’єктності Католицької Церкви Румунії, релігійні лідери повинні були бути громадянами Румунії, а Католицька Церква могла відкривати школи, лікарні та інші соціальні та освітні установи.

    Представництво Румунії у Ватикані було підвищено до рівня посольства 22 грудня 1938 року, а в 1940 році воно знову стало легацією. Наприкінці Другої світової війни, переможена і окупована радянською армією Румунія була повністю підкорена новим комуністичним режимом. Антизахідна політика прорадянського режиму в Бухаресті досягла найжорсткіших форм, у відносинах з Ватиканом це означало денонсацію 17 липня 1948 року Конкордату 1927 року. Односторонній розрив дипломатичних відносин з Ватиканом означав демонтаж католицьких храмів у Румунії та переслідування віруючих. У той час як іноземці зазнали лише вигнання, громадяни Румунії поповнили ряди політичних в’язнів.

    Мати Клара, світське ім’я якої було Катерина Ласло, вступила до монастиря у віці 13 років і була засуджена до 15 років ув’язнення, з яких відсиділа 14. У 2003 році вона розповіла Центру усної історії Румунського радіо про те, як, будучи адміністратором будівлі Апостольської Нунціатури в Бухаресті, стала свідком її виселення щойно після того, як румунська влада вирішила розірвати зв’язки зі Святим Престолом.

    «Його Високоповажність О’Хару викликали до Міністерства закордонних справ і сказали, що він і його соратники протягом 48 годин повинні покинути країну, але мають право передати будівлю під опіку посольства на свій вибір. Оскільки посольство Швейцарії було нейтральним, він обрав цю країну. О’Хару звинуватили в шпигунстві, в тому, що він був шпигуном Папи Римського. І протягом 48 годин він мав виїхати. Тоді було прийнято, коли посольство від’їжджало, мати прощальну вечерю з іншими послами, які ще залишалися в країні. Була організована прощальна вечеря, а о 12 годині, коли вона закінчилася, всю будівлю опечатали, залишили тільки одні двері в підвалі для сестер, для нас, які там жили, а також будинок на подвір’ї де жили троє ченців. Ми вийшли із запаленими свічками до вхідних дверей, звідти вийшли всі дипломати і саме там нам дали ключ від швейцарського посольства.»

    Хоча взаємини Румунії з Ватиканом були розірвані між 1948 і 1989 роками, певна відлига у двосторонніх відносинах спостерігалася після того, як у 1968 році Папа Павло VI (1963-1978) прийняв на неофіційній аудієнції голову Ради Міністрів Йона Георге Маурера та міністра закордонних справ Корнелія Менеску. 26 травня 1973 року румунький комуністичий лідер  Ніколає Чаушеску здійснив урочистий візит до Ватикану, де був прийнятий Папою Павлом VI.

    Після 1989 року в Румунії були вжиті заходи для забезпечення свободи релігійних обрядів. Дипломатичні відносини між Румунією та Святим Престолом були відновлені в останній день 1989 року, 31 грудня, через дев’ять днів після падіння комуністичної диктатури 22 грудня, а на рівні посольств – 15 травня 1990 року.

    Справді особливим моментом у двосторонніх відносинах стала зустріч у Ватикані 5 січня 1989 року, коли Патріарха РПЦ Феоктиста, який перебував у Римі на шляху до Індії, з приватним візитом прийняв Папа Іван Павло ІІ (1978-2005). І вони розвинулися аж то того, що в 1999 році Румунію з першим візитом Папи Римського до православної країни відвідав Іван Павло ІІ.

  • 17 червня 2024 року

    17 червня 2024 року

    ЄВРО-2024 – Збірна Румунії завдала поразки Україні з рахунком 3:0 у першому матчі групи E на чемпіонаті Європи в Німеччині. Голи забили: Ніколає Станчу (30 хвилина), Резван Марін (53-тя хвилина), Деніс Дрегуш (57-ма хвилина). Також сьогодні ввечері Бельгія та Словаччина зіграють у Франкфурті в іншому матчі групи E, а Франція та Австрія зіграють в Дюссельдорфі в групі D. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Збірна Румунії також зустрінеться з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента.

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні бере участь у неформальному засіданні Європейської Ради, на якому європейські лідери обговорюють склад майбутньої Єврокомісії після нещодавніх виборів до Європарламенту. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є фавориткою на другий термін після того, як її висунула Європейська народна партія, яка залишається головною політичною фракцією в новому Європарламенті. Глави держав та урядів ЄС ведуть переговори щодо її кандидатури і паралельно кожна країна висуває в середньому по одному комісару для певної сфери. Також ведуться переговори про розподіл сфер або портфелів комісарів для кожної країни. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі повідомляє, що іншою темою саміту є підтримка і ситуація в Україні, особливо після конференції у Швейцарії на вихідних і заяв президента Путіна про умови початку мирних переговорів. Поки що європейська реакція показує, що пропозиції Москви зовсім не відповідають принципам, які підтримують як Україна, так і демократії в Організації Об’єднаних Націй.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку розпочав дводенний офіційний візит до німецької землі Баварія з нагоди 25-річчя румунсько-баварських відносин. У вівторок він разом з прем’єр-міністром землі Маркусом Содером проведе перше спільне румунсько-баварське урядове засідання. Обговорюватимуться питання зовнішньої та європейської політики, безпеки, співробітництва у внутрішніх справах, соціальних питань та праці. «Економічний вимір є основою нашої співпраці. Серед німецьких земель Баварія є найважливішим інвестором і торговельним партнером Румунії, з обсягом торгівлі понад 8 мільярдів євро», – підкреслив Марчел Чолаку. «Ми б хотіли, щоб великі компанії, які базуються в Баварії в автомобільній, машинобудівній та аерокосмічній галузях, інвестували в Румунію», – додав глава румунського уряду. Румунська громада є найбільшою іноземною громадою в Баварії. За офіційними даними, там проживає 213 000 румунів.

    ФОРМУЛА МИРУ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що що РФ може розпочати мирні переговори хоч завтра, якщо окупанти виведуть війська із законних українських територій, але додав, що Володимир Путін не бажає закінчувати війну. На пресконференції за результатами Глобального саміту миру у Швейцарії, де лідери понад 100 країн та міжнародних організацій обговорили мирні пропозиції Києва, президент Зеленський заявив, що підсумкове комюніке про засади миру може послужити основою для майбутніх мирних переговорів. «Ми передамо наступним поколінням ефективний механізм імплементації Статуту ООН і комюніке, ухвалене днями на саміті, повністю відображає наш намір і залишається відкритим для приєднання всіх, хто поважає Статут ООН», – сказав Володимир Зеленський. У саміті взяли участь 93 країни, серед яких не було Росії та Китаю. Водночас підсумковий документ підписали лише 80 країн. Серед тих, хто не підтримав документ – Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

    ВИБОРИ – Центральне виборче бюро оголосило, що має обробити ще протоколи з 3 виборчих дільниць на виборах міських голів, які відбулися 9 червня. Згідно з останніми частковими даними, Соціал-демократична партія отримала майже 35% дійсних голосів на виборах мера, за нею йде Націонал-ліберальна партія – майже 30%. Альянс за об’єднання румунів посів третє місце здобувши трохи більше 6% голосів. Водночас ЦВД має ще опрацювати протоколи ще 11 виборчих дільниць на виборів до місцевих та повітових рад. СДП та НЛП також займають перші два місця. Що стосується виборів 33 членів Європейського парламенту, яких Румунія направить до Брюсселя та Страсбурга, то не були оброблені дані лише з однієї виборчої дільниці. У цьому випадку лідирує виборчий альянс СДП-НЛП – 48,55% голосів.

    ПРОМИСЛОВІСТЬ – Товарообіг у сфері промисловості Румунії за перші чотири місяці року зріс на понад 7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Про це повідомив Національний інститут статистики. Зростання відбулося в основному за рахунок промисловості засобів виробництва, де приріст обороту склав понад 13%. До цього сектору також належить виробництво зброї та боєприпасів. Найменше зросли енергетична промисловість та виробництво продуктів харчування – на 3% та 4% відповідно. За даними НІС, замовлення в обробній промисловості зросли на 3% як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, за звітний період, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Сьогодні у Франції стартувала передвиборча кампанія до дострокових парламентських виборів, які відбудуться у два тури 30 червня та 7 липня. Вибори були призначені президентом Еммануелем Макроном після того, як він розпустив Національні збори за підсумками виборів до Європарламенту, на яких ультраправі отримали приголомшливий успіх, а президентська партія була здула дуже низьку підтримку електорату, головним чином, через падіння купівельної спроможності. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія у Парижі, президент Макрон минулого тижня пояснив своє рішення про розпуск парламенту необхідністю внести ясність на французьку політичну сцену після двох років напруженості в парламенті, який блокував роботу уряду, що не має абсолютної більшості, особливо після результатів виборів до ЄП і закликав демократичні сили згуртувати ряди проти крайнощів, як лівих, так і правих. Опитування громадської думки поставили на перше місце ультраправе Національне об’єднання – 32-33% голосів, майже так само, як і на європейських виборах, за ним йдуть новий «Народний фронт» – 25% і правоцентристський президентський альянс – 19-20%.

     

  • Розширене партнерство між Румунією та Індією

    Розширене партнерство між Румунією та Індією

    Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску та її індійський колега д-р Субрахманьям Джайшанкар підписали в Нью-Делі Спільну декларацію з нагоди 10-ї річниці розширеного партнерства між Румунією та Індією. Цей момент є важливою віхою в історії співпраці між двома країнами і дозволяє вивести відносини на більш високий рівень співробітництва. За повідомленням МЗС, зустріч двох посадовців відбулася на полях міжнародної конференції та надала можливість для змістовного обміну думками з регіональних та глобальних питань, що становлять спільний інтерес, на тлі розвитку безпекової ситуації.

    Спільна декларація спрямована на зміцнення двосторонніх румунсько-індійських відносин та співпраці в багатосторонньому контексті. У ній також підкреслюється галузевий пріоритетний підхід у трьох сферах, а саме: енергетика, ІТ та промисловість. Обидва міністри привітали прогрес, досягнутий у розвитку двосторонніх відносин, і підтвердили спільну прихильність зміцненню співпраці в пріоритетних сферах, з наголосом на економічних відносинах і галузевому співробітництві. Зустріч також надала можливість для суттєвого обміну думками щодо регіональних та глобальних питань, які становлять спільний інтерес на тлі розвитку подій у сфері безпеки.

    Обидва високопосадовці підкреслили важливість співпраці у вирішенні проблем та просуванні регіональної та міжнародної стабільності, уточнило МЗС Румунії. Спільна декларація про встановлення розширеного партнерства між Румунією та Індією, підписана 8 березня 2013 року, передбачає поглиблення співпраці у таких галузях як економіка і торгівля, оборона, космос, сільське господарство, харчова промисловість, інфраструктура, малий і середній бізнес, фармацевтична промисловість, енергетика, цивільна ядерна енергетика, видобуток нафти і газу, нафтохімічна промисловість, автомобільна промисловість, інформаційні технології та комунікації, культура, наука і технології, вища освіта і дослідження, туризм.

    У 2022 році товарообіг між двома країнами перевищив 1 мільярд доларів. Наразі Індія посідає четверте місце в переліку торговельних обмінів Румунії з азіатським регіоном. Румунія та Індія встановили дипломатичні відносини у 1948 році на рівні представництва. Сім років потому відносини були підвищені до рівня посольств. Дипломатичне представництво Румунії в Індії було відкрито в 1955 році, а дипломатичне представництво Індії в Бухаресті – в 1959 році.

    За даними МЗС, у 2023 році в Індії проживало бл. 700 осіб з румунським громадянством. Румуни, які проживають в Індії, активні в різних секторах: бізнесі, освіті, мистецтві, науці та ін. Індія офіційно обігнала Китай, ставши найнаселенішою країною світу, з населенням понад 1,4 мільярда осіб. На думку експертів, демографічний вибух слід розглядати не як тягар, а як цінний актив, який може сприяти економічному зростанню.

  • 75 років дипломатичних відносин між Румунією та Ізраїлем

    75 років дипломатичних відносин між Румунією та Ізраїлем


    Румунія
    була однією з перших країн, яка визнала
    Державу Ізраїль, і зробила важливі кроки
    для вшанування пам’яті жертв Голокосту,
    продемонструвавши свою відданість
    боротьбі з антисемітизмом, заявив у
    Бухаресті Амір Охана, спікер Кнесету,
    однопалатного парламенту Ізраїлю. Він
    був присутній на спільному засіданні
    Сенату і Палати депутатів, присвяченому
    75-річчю безперервних дипломатичних
    відносин між Румунією та Ізраїлем. Це
    був перший виступ спікера Кнесету перед
    румунськими парламентарями.

    Амір
    Охана нагадав, що Румунія була єдиною
    країною комуністичного блоку, яка не
    розірвала дипломатичні відносини з
    Ізраїлем. Амір Охана: Відносини
    між Румунією та Ізраїлем кращі, ніж
    будь-коли, і ми будемо працювати разом,
    щоб зміцнювати їх і надалі. Друзі
    допомагають друзям. Румунія та Ізраїль
    завжди будуть допомагати один одному.

    Тимчасова
    виконувачка обов’язків спікера Сенату
    Аліна Горгіу заявила, що Румунія є
    регіональною моделлю в плані боротьби
    з антисемітизмом і примирення з
    Голокостом. Вона закликала до поглиблення
    співпраці в певних сферах. Аліна Горгіу:
    Існує необхідність більш тісної
    співпраці між Парламентом
    Румунії і
    Кнесетом
    з питань, які є важливими для всіх нас:
    продовольча безпека, перехід на зелену
    енергію, високі технології, кібербезпека
    для розвитку
    стійкості. Це теми, в яких ми можемо
    багато чому навчитися від
    Ізраїлю.

    У
    свою чергу,
    спікер
    Палати депутатів Марчел Чолаку нагадав
    про роль єврейської громади
    з Румунії та
    ізраїльтян румунського походження у
    підтримці міцних зв’язків. Марчел Чолаку:
    Це також результат тісних зв’язків,
    які створили і підтримують дві громади
    – ізраїльські
    громадяни румунського походження та
    єврейська громада в нашій країні.
    Культура та історія єврейської громади
    є важливою пам’яткою і невід’ємною
    частиною нашої національної історії
    та культури. Водночас,
    історія моєї країни зберігає пам’ять
    про те, що євреї, разом з іншими жителями
    цих країв,
    без вагань зробили свій внесок у перемогу
    у великих війнах, які мали
    як результатнезалежність
    і суверенітет нашої країни.

    Ізраїль
    – це країна, яка відродилася завдяки
    мудрості та творчості, вважає
    Сільвіу Векслер, голова
    Федерації єврейських громад Румунії.
    На його думку, румунсько-ізраїльські
    відносини є особливими:
    Румунія
    і румунський народ є дійсно невід’ємною
    частиною ДНК Ізраїлю. Це правда, що
    сьогодні ми святкуємо встановлення
    дипломатичних відносин, але в дійсності
    між Румунією та Ізраїлем існує зовсім
    інший зв’язок, справжня дружба, перевірена
    і підтверджена знову і знову, не тільки
    у
    святкову
    моменти,
    не тільки тоді, коли добре і красиво,
    але особливо у важкі часи.




    В урочистому засіданні
    взяли участь члени Уряду,
    дипломатичного корпусу, представники
    єврейських громад Румунії.

  • Американці в Румунії у другій половині 1940-х років

    Американці в Румунії у другій половині 1940-х років

    Румунсько-американські відносини різко погіршилися під час Другої світової війни. Румунія і США були супротивниками по різні боки зі збігу обставин, а не тому, що мали яблуко розбрату, яке можна було б розділити. Румунія вступила в союз з Німеччиною, щоб захистити себе від агресії з боку СРСР, тоді як США були союзниками СРСР, тому що вони разом боролися проти Німеччини.


    Однак Румунія і США підтримували мінімальні контакти, які допомогли їм знову зблизитись. Одним із прикладів був табір для американських полонених, які потрапили до Румунії, про який розповідав американський філософ і член Націонал-селянської партії Георге М. Іонеску в інтерв’ю 2004 року Центру усної історії Румунського радіомовлення. Поблизу комуни Джеамена в повіті Арджеш (південно-центральна частина країни) знаходився німецький військовий аеродром, звідки німецькі літаки перехоплювали американську авіацію, коли та починала бомбардування місцевості: Над селищем був повітряний бій. Американці впали, вісім десантників вийшли з хмар, бо в бомбардувальнику Б-26 було вісім військовослужбовців. З них четверо впали мертвими з парашутами і четверо пораненими. Вітер поніс їх через ліс, у напрямку до села Чірешу. Цивільна оборона, мерія, військові були мобілізовані, щоб піти і впіймати їх. Я не пішов, Нехай йдуть ті, хто казав що парашутисти стрибнули аби нашкодити нам. Вони стрибнули, бідолахи, бо їхній літак розбився. Американці вийшли з лісу і здалися. Їх погрузили у два вози і відвезли в Пітешть, в лікарню, де їх дуже добре доглядали і вилікували.



    У дусі чесної гри опоненти Румунії подякували за гуманне поводження з американськими полоненими. Георге М. Іонеску: Приблизно через місяць по радіо Лондона було сказано: Ми дякуємо доктору Нелеку, хірургу і керівнику госпіталю, за увагу і турботу, яку він приділив американським солдатам і вилікував їх. Звичайно, після того, як вони були вилікувані, їх відвезли в табір, в Предял, де, як відомо, румуни дуже добре ставилися до американських солдатів. Вони проводили конференції, грали в теніс, це був своєрідний курорт, не схожий на табір для військовополонених, як у росіян. Ми поховали чотирьох загиблих на кладовищі в місті Личень, в церкві Бадя Кирстей. У кожного був медальйон, на якому було написано як його звали, з якого він полку, скільки йому було років, всі цивільні дані. Американці мали їхні точні записи, і не минуло й тижня чи 10 днів після 23 серпня 1944 року, як вони прийшли, ексгумували їх і забрали кожного в Оклахому, де були їхній дім і сім’я.



    Георге Барбул, особистий секретар маршала Іона Антонеску, у 1984 році в діалозі з істориком Владом Джеорджеску на Радіо Свобода сказав, що хоча Румунія і США були ворогами, вони вели переговори: Перший прямий контакт з американцями встановив у Стокгольмі Радулеску, директор кабінету міністрів Міхая Антонеску. Його співрозмовником був особистий спостерігач Рузвельта в Європі, спостерігач, який не мав офіційних повноважень. Президент США вдався до цієї системи, щоб не використовувати звичайний дипломатичний шлях і, відповідно, не накликати на себе докори союзників у тому, що до них ставляться по іншому. Результат цієї зустрічі Міхай Антонеску підсумував наступним чином: президент Рузвельт хотів знати, де буде лінія з’єднання в Європі між американською і радянською арміями. Це повідомлення, зроблене Радулеску, справило глибокий вплив на Бухарест. Маршал Антонеску відчув підтвердження свого аналізу, що, чинячи військовий опір росіянам і не даючи їм прорватися до європейської лінії, він робить послугу не тільки Румунії, але й англо-американцям.



    Після поразки Німеччини у 1945 році, окупована радянською армією Румунія могла сподіватися лише на те, що американська дипломатія врятує її від перспективи комунізації. Згодом з’явилися сподівання, що американці висадяться на Балканах, але це виявилося ілюзією. Однак у 2000 році ліберальний лідер Раду Кимп’яну зізнався, що американські емісари говорили румунським політикам, що США мають дуже мало впливу в Румунії: Ніколає Пенеску розповів мені наступну сцену, яка трапилась наприкінці 1944 року. Націонал-селянська партія зберігала свої файли з певними секретними звітами або секретними ситуаціями з паном Мельбурном. Він був офіцером американської місії зі зв’язками з політичними партіями. Цей Мельбурн мав квартиру в столичному кварталі Гредіна Ікоаней (Іконний сад). І представникам Націонал-селянської партії потрібен був документ, який зберігався у Мельбурна. Після того, як вони ознайомилися із документом, сіли випити каву, а Мельбурн їм так і сказав: Мушу вам зізнатися, що ми тут не маємо впливу, ви під впливом Москви. Спробуйте домовитися з ними і намагайтеся розмовляти з ними. Вони повернулися до Маніу і розповіли йому про те, що їм сказав Мельбурн. А Маніу відповів на це тим, що ми будемо йти вперед з тим, у що віримо.



    Хоча історія розділила їх з 1945 по 1989 рік, Румунія і США зберегли взаємну спорідненість. А після 1989 року, як очікувалося, двосторонні відносини повернулися у нормальне русло.

  • Бухарест – Кишинів, особливі відносини

    Бухарест – Кишинів, особливі відносини

    Через 30 років після здобуття незалежності Республіка Молдова (колишня радянська республіка, переважно румуномовна) все ще шукає кращого майбутнього для своїх громадян. Громадян, число яких з року в рік все зменшується, тому що багато хто вирішив покинути країну і шукати кращого життя на Заході. Це сумний наслідок політики, що протягом років вели особи, які приймають рішення в Кишиневі. Політика, яка породила багато проблем, переважно економічних. Надія на краще, однак, відродилася з приходом до влади Майї Санду – реформістського і проєвропейського президента, яка вирішила докорінно модернізувати державу та її установи. Шанси на це є, особливо тому, що в Кишиневі зараз є уряд, який працює синхронно з президентом. Але також і парламент, де є більшість, яка також підтримує ці зусилля щодо реформи. І підтримка Бухареста такому підходу є оперативною та беззастережною.

    В інтерв’ю громадському телебаченню глава румунської дипломатії Богдан Ауреску нагадав, що 23 липня він був першим європейським чиновником, який відвідав Кишинів після надзвичайно важливого моменту дострокових парламентських виборів, і обговорив із молдовськими чиновниками питання відновлення співпраці. «Все, що ми зробили цього року – і я нагадую той факт, що першим главою держави, який відвідав Республіку Молдова в грудні минулого року, після того, як Майя Санду перемогла на виборах, був президент Румунії Клаус Йоханніс», – каже Богдан Ауреску, «отже, усе, що ми зробили цього року, було спробувати після дострокових виборів, які привели до влади цю нову прореформістську та проєвропейську більшість, підтримати ці реформи».

    Можна сказати, що ми дійшли до того моменту, коли пріоритети двостороннього порядку денного вже не можна обійти, і ми бачимо, що це вже є взаємним інтересом еліт, а не лише громадян – тому що вже довгий час, практично, громадяни були відкритішими ніж представники влади, які з різних причин не співпрацювали і не могли реалізувати всі ті імпульси, які завжди приходили з боку населення з обидвох берегів Пруту, – зазначив в інтерв’ю Радіо Румунія політичний оглядач Влад Цуркану, колишній радник президента Р. Молдова: Цієї осені після дострокових виборів від 11 липня та після встановлення нового уряду, влада в Кишиневі розпочала масштабні реформи практично в усіх сферах і вона усвідомлює, що без внеску дружніх держав, таких як Румунія, буде непросто. Візьмемо, наприклад, газову кризу, про яку можна сказати, що вже закінчилася. У ті дні невизначеності важливими для клімату в Кишиневі та для безпеки політичних зусиль у Кишиневі були сигнали підтримки з боку Бухареста та інших європейських столиць. На мій погляд, непогано знати, що в разі форс-мажорних обставин у нас є можливість отримати газ з Румунії, через газопровід, який був побудований завдяки великому внеску Румунії. У Республіці Молдова є багато вразливих точок – в енергетичній системі, в інформаційній системі, в системі безпеки, якими й надалі користуватимуться недрузі Республіки Молдова. Такі ризики, які тривалий час ігнорувалися, знову з’являться, і досвід Румунії в цих та інших сферах буде дуже корисним для перетворень, які ми розпочали тут, у Республіці Молдова.

    Проєвропейський уряд, який отримав значну більшість у парламенті – 63 місця зі 101 – повинен довести, що він здатний реалізувати ті реформи, які обіцяв, і, додає Влад Цуркану, по мірі того як Респ. Молдова виходить з ізоляції, передбачаються різноманітні проєкти, які стануть прикладом того, що Республіка Молдова йде європейським шляхом і вирішить усі ті проблеми, які накопичилися. А допомога Румунії дуже важлива. Влад Цуркану: Є багато напрямків співпраці. Міністри закордонних справ Румунії та Республіки Молдова підписали «дорожню карту» щодо пріоритетних напрямків співробітництва, міністри освіти – угоду про взаємне визнання дипломів, свідоцтв і наукових звань. Однак найважливіше в порядку денному інфраструктури – це відновлення енергетичного підключення Республіки Молдова до електроенергетичної системи ЄС. Тому що це одна з тих вразливих точок, про які я говорив. Республіка Молдова контрактує електроенергію з Кучурганської ТЕС, яка розташована на лівому березі Дністра, на території невизнаної Дністровської Республіки. І це завжди виливало свинець до ніг Республіки Молдова, тому що вона мала бути дуже обережною у відносинах з Російською Федерацією, щоб не залишитися без електроенергії.

    Згадана дорожня карта є дуже конкретною і стосується кожної сфери інтересів у двосторонніх відносинах. Документ було підписано під час нещодавнього офіційного візиту Майї Санду до Бухареста в контексті сповнення цього року 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами. Документ, який має на меті втілити в життя в наступному періоді все необхідне для досягнення основних цілей: стимулювання європейської інтеграції Республіки Молдова, досягнення більш глибокого взаємозв’язку цієї країни з ЄС, а також стимулювання економічного та соціального розвитку у такий спосіб, щоб громадяни Респ. Молдова користувалися справді європейськими стандартами у всьому, що означає життя, суспільство, управління та правосуддя.

  • 6 – 13 листопада 2021 року

    6 – 13 листопада 2021 року

    Політична ситуація в Румунії



    У Румунії правляча
    Націонал-ліберальна партія більше не хоче відновлювати альянс з Союзом за
    порятунок Румунії та обрала Соціал-демократичну партію, з якою керувала у
    період з 2013 по 2014 рік. До майбутнього уряду також входитиме Демократичний союз
    угорців Румунії. У вівторок ці партії провели перші офіційні переговори щодо
    формування парламентської більшості, а наступні дискусії були зосереджені на
    програму урядування. Є багато розділів, над якими Націонал-ліберальна партія,
    Соціал-демократична партія та Демократичний союз угорців Румунії домовилися з
    самого початку, але є й розбіжності. Наприклад, у ході переговорів з
    економічних питань соціал-демократи запропонували підвищення мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії а також фінансової допомоги для дітей, але
    ліберали кажуть, що збільшення цих доходів залежить від бюджету. Після
    створення спільної програми урядування, обговорення перейде до формування
    нового Кабміну. Нагадаємо, що після виходу у вересні Союзу за порятунок Румунії з уряду, кабінет міністрів меншості Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу
    угорців Румунії був відправлений у відставку через резолюцію про недовіру,
    подану Соціал-демократичною партією, за яку проголосував і Союз за порятунок
    Румунії. Після консультацій з політичними партіями, глава румунської держави
    Клаус Йоганніс призначив відтоді двох прем’єр-міністрів від Союзу за порятунок Румунії
    та, відповідно, від Націонал-ліберальної партії, але вони не отримали вотум
    довіри в Парламенті.

    Перевантажена
    медична система та низький рівень вакцинації

    Зі зменшенням
    кількості нових випадків зараження коронавірусом в Румунії інтерес
    румунів до вакцинації спав, навіть якщо звіт Національного інституту
    громадського здоров’я цього тижня повідомив, що майже 70 відсотків випадків
    зараження та 90 відсотків смертей були зафіксовані серед невакцинованих людей.
    Румунська влада попереджає, що якщо до кінця року темпи вакцинації збережуться,
    то в Румунії буде 8,5 мільйона щеплених, а саме половина населення віком понад
    12 років, що означає недостатній рівень імунізації. Намагаючись подолати
    четверту хвилю пандемії коронавірусу, румунська влада збільшила бюджет
    Міністерства охорони здоров’я на понад 330 мільйонів леїв (понад 66 мільйонів
    євро). Гроші надходять від Резервного фонду уряду та будуть інвестовані в
    придбання ліків проти коронавірусу та в національні медичні програми. В той час
    як система охорони здоров’я важко випробувана переповненістю лікарень та
    великою кількістю серйозних випадків Covid-19, цього тижня Румунія зіткнулася з
    новою пожежею в медичному пункті, цього разу в ковідній лікарні в місті Плоєшть
    (південний схід країни). Двоє пацієнти померли, а одна медсестра отримала
    опіки. Це не перший випадок такого роду в Румунії. Минулого місяця під час
    пожежі, що сталася в інфекційній лікарні Констанці (південний схід країни),
    загинули 7 пацієнтів. Раніше в місті П’ятра-Нямц (північно-східна частина
    країни) загинули 10 пацієнтів, а в столичному Інституті імені Матея Балша
    загинули 4 пацієнти під час пожежі, що вибухнула в палатах для хворих на
    COVID-19.

    У Румунії було
    відновлене навчання


    Майже дві третини із
    трьох мільйонів учнів та дошкільнят Румунії повернулися до школи у понеділок
    після двотижневих вимушених канікул через пандемію COVID-19. Відкрилися школи,
    в яких щонайменше 60% працівників були вакциновані проти коронавірусу. Координатор
    кампанії вакцинації військовий лікар Валеріу Георгіце каже, що учням потрібні
    курси з фізичною присутністю, а дорослі повинні докладати зусиль, щоб
    забезпечити їм безпеку в школі. У свою чергу тимчасово виконуючий обов’язки
    міністра освіти Сорін Кимпяну заявив, що нові умови, в яких діти повернулися до
    школи, хоча й суперечливі, довели до того, що більше вчителів
    зробили щеплення. Крім того, для надолуження навчального матеріалу, якого необхідно було вивчати під час вимушених канікул, Міністерство освіти
    змінило структуру навчального року та скоротило зимові канікули для учнів
    середніх та старших класів.

    Рекордна інфляція в
    Румунії


    Рівень інфляції в Румунії
    продовжує значно зростати, вище прогнозів та веде до найбільшого зростання цін
    за останні роки. Річний звіт про інфляцію, опублікований у четвер Національним
    банком Румунії, показує, що рівень інфляції наступного місяця досягне 7,5%, а
    до кінця наступного року знизиться до 5,9%. Згідно з Національним банком
    Румунії та політичними оглядачами зростання цін на енергоносії та паливо
    призвело до зростання цін на різні товари, яке не припиниться до середини
    наступного року. Речник Центробанку Дан Сучу заявив для Радіо Румунії, що спалах інфляції та значне
    підвищення цін вже відбулися, а зміни, які будуть після цього, будуть
    незначними. Дан Сучу: «Більшість зростань вже відбулися. Це не
    означає, що відтепер у нас будуть падати ціни. Ймовірно, підвищення цін буде
    ще, але воно буде незначним». У цьому контексті Національний банк Румунії
    вирішив у вівторок підвищити як облікову ставку, так і процентну ставку, за
    якою банки позичають в Центробанк, намагаючись утримати галопуючу інфляцію під
    контролем.

    Румунсько-американські
    дискусії у Вашингтоні

    Глава
    румунської дипломатії Богдан Ауреску, який на початку тижня перебував з
    офіційним візитом у Вашингтоні з метою поселення співпраці з США у сфері безпеки, наголосив на заморожені конфлікти в Чорноморському
    регіоні. Впродовж понад двох десятиліть Румунія наголошувала у Вашингтоні на
    важливості безпеки в Чорноморському регіоні, як частини трансатлантичної
    безпеки, – сказав Богдан Ауреску. Раніше румунський чиновник попросив
    американського держсекретаря Ентоні Блінкена збільшити присутність США в
    регіоні та в Румунії. Дві країни підтвердили свою прихильність щодо зміцнення
    стратегічного партнерства, від співробітництва у військовій сфері та сфері
    безпеки до політичного співробітництва в сферах економіки, енергетики та
    людських відносин. Крім того, він підтвердив зацікавленість Румунії, як
    стратегічного партнера США, у досягненні конкретного прогресу у включенні
    країни до Програми безвізового режиму (Visa Waiver), яка може призвести до
    скасування візового режиму для громадян Румунії, котрі подорожують до
    Сполучених Штатів.

  • 100-річчя відносин між Румунією та Польщею

    100-річчя відносин між Румунією та Польщею

    Наприкінці Першої світової війни карта Центральної та Східної Європи виглядала по-іншому, ніж вона була раніше. Османська, Російська та Австро-Угорська імперії зникли, а національні держави зайняли їхнє місце. Перша світова війна забрала життя майже 10 мільйонів осіб та, хоча це була ненависна війна, переможені бажали розвивати політики повернення втрачених територій теж за допомогою зброї. З іншого боку, переможці намагалися розробити політику альянсу, яка б запобігала можливості виникнення нової війни. Однак Другу світову війну не можна було уникнути, і вона велася, за окремими винятками, між тими самими ворогами Першої світової війни.

    Румунія та Польща мали спільні інтереси після 1918 року. Вони стали ще ближчими, після того як повторне встановлення спільного кордону сприяло відновленню відносин, які датуються з Середньовіччя. Історик Іоан Скурту розповів, як почалося зближення між двома державами у 1921 році: «Конвенція від березня 1921 року була військовою конвенцією та передбачала взаємодопомогу у разі неспровокованого нападу з боку Радянської Росії на східному кордоні. Польща зіткнулася з радянськими російськими та українськими військами та її необхідний був такого роду договір з Румунією для забезпечення підтримки. З іншого боку, Польща хотіла мати друга на південному кордоні, а Румунія – на північному кордоні. Отже, дві держави мали спільний інтерес. Традиційно Молдова та Польща були сусідніми державами.»


    Румунії та Польщі необхідні були визнання, і цього можна було досягти шляхом політики регіонального співробітництва. Другим стовпом визнання стало просування принципів Ліги Націй на європейському рівні, які поставили ліквідацію війни в центрі консолідації миру. Так як говориться, що мир забезпечується шляхом підготовки до війни, так і румунсько-польське зближення було побудоване навколо військового співробітництва, матеріалізованого вищезгаданою військовою конвенцією, оновленою у 1926 році. Історик Іоан Скурту розповідає про зміст цього акта: «Конвенція передбачала розроблення документа про військове співробітництво між двома державами. Між представниками штаб-квартир двох країн відбулося кілька зустрічей, були встановлені конкретні шляхи співпраці. Але між часом у 1926 році цю конвенцію було оновлено у формулі, яка передбачала, що обидві держави підтримуватимуть одна одну у разі неспровокованої атаки з боку іншої держави. Вже не було чіткого уточнення на східному кордоні – на кордоні з Радянським Союзом. Переговори розвивалися в напрямок пошуку співпраці між двома арміями на інших кордонах.»

    Однак перспективне румунсько-польське військове співробітництво згодом ускладнилось. Іоан Скурту пояснює: «Польща мала територіальний спір з Чехословаччиною, яка стала союзником Румунії після Малої Антанти. Тому військові плани не вдалося остаточно доопрацювати, досягти конкретних елементів, провести спільні військові навчання тощо. З відродженням Польщі та Чехословаччини, між політичними лідерами двох держав виникли розбіжності у поглядах, пов’язаних з прагненням кожного бути на передовій як союзник. Тоді коли ще в 1919 році міністр закордонних справ Румунії Таке Йонеску запропонував створити союз від Балтійського моря до Чорного моря, ані Польща, ані Чехословаччина не погодилися з ним. Тешинський регіон, який підлягав спору був дуже багатий запасами вугілля. Тоді вугілля відігравало надзвичайно важливу роль. Чехословаччина мала проблеми з кордоном з Угорщиною, а Польща – ні. Тому Польща не була зацікавлена співпрацею з Чехословаччиною, що могло призвести до ворожості з боку Угорщини.»

    Європейська дипломатична переорієнтація в середині 1930-х років, спроби Франції та Великої Британії, гарантів мирних договорів після Першої світової війни, приручити все більш агресивну нацистську Німеччину призвели до змін у сприйнятті. Розташована між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом – наступником царської Росії, двома великими силами, з якими вона боролася протягом тривалого часу ще з Середньовіччя та які розгромили її у 1795 році, Польща хотіла забезпечити собі мир на своїх кордонах. Іоан Скурту уточнює: «Польська дипломатія працювала і в певний момент її вдалося встановити тісні відносини з Радянським Союзом, домовитися про своєрідний Пакт про ненапад. Потім вдалося укласти своєрідний Пакт про ненапад з Німеччиною у 1934 році. Обидві держави, Польща та Німеччина зобов’язалися дотримуватися Паризького пакту, підписаного 1928 року, який передбачав відмовлятися від війни як засіб вирішення суперечок між державами. Полковник Бек, міністр закордонних справ Польщі, провів жваву кампанію проти Ніколає Тітулеску, президента Ліги Націй, який мав на меті створити систему колективної безпеки, спрямованої проти Німеччини. Врешті-решт, історія показала, що та політика зазнала банкрутства. Польща була атакована Німеччиною 1 вересня 1939 року, а 17 вересня 1939 року й Радянським Союзом.»

    На жаль, і Польща, і Румунія стали жертвами Пакту Ріббетропа-Молотова, Польща у 1939 році незабаром після німецько-радянської угоди, а Румунія влітку 1940 року. На згадку про давню дружбу Румунія змогла допомогти Польщі, дозволяючи політичному керівництву, армії та польській скарбниці перетнути територію Румунії та дістатися до Заходу.

  • Міжвоєнна Буковина

    Міжвоєнна Буковина

    Буковина або Країна букових лісів – провінція на півночі Румунії із звивистою історією. У Середньовіччі вона була частиною Київської Русі, Галицького, а потім Молдовського князівств. Буковина була ядром, з якого народилася середньовічна держава Молдова, яка також називається й Верхньою країною, а місто Сучава було її першою столицею. Резиденція найдовшого молдовського князя Штефана Великого з другої половини XV століття була в Сучаві. У 1774 році Буковина була анексована Австрією, а в 1918 році була об’єднана з Королівством Румунія. У червні 1940 р. після двох ультиматумів Радянський Союз анексував Бессарабію та Північну Буковину, звільнені у 1941 р. У 1944 р. Радянський Союз знову анекував дві території, а Північну Буковину включив до складу України.

    Буковина була і є багатокультурною та багатоетнічною провінцією. На Буковині жили і продовжують жити румуни, українці, німці, поляки, євреї, угорці, роми та інші. За даними перепису від 1910 року, проведеного владою Габсбургів, населення Буковини становило 800.198 мешканців, з них 39% українці, 34% румуни, 13% євреї, 8% німці, 4,5% поляки, 1,3% угорці. У міжвоєнний період, коли Буковина була частиною Великої Румунії, повага до етнічних прав у Буковині дотримувалася найвищих демократичних стандартів, а рівень життя був на прийнятному рівні. Діагноз підтверджується як економічною статистикою, так і свідченнями. Одне з цих свідчень, записаних у 1998 р. Центром усної історії Румунського радіомовлення, належить вчителю Міхаю Максиму, вчителю села Ватра Молдовіцей: «Це село знаходиться в підкарпатському районі Обчин. Це дуже красивий регіон з хорошими селянами, провідними домогосподарями, які у відповідний період між двома світовими війнами, особливо у Молдовиці та Ватрі Молдовиці, були представниками кількох національних меншин. Але стосунки між людьми, які належать різним національним громадам та релігіям були дуже хорошими. Не було етнічних чи релігійних, ані навіть політичних конфліктів. Більшість людей були працівниками лісового господарства. А інші були домашніми господарями, так би мовити, їм жилося добре».

    Місцеві жителі, актори малої історії, займалися традиційними заняттями. Жителі гірського району були прив’язані до лісу. Міхай Максим описав спільноту, в якій він працював учителем: «Основним заняттям жителів села Молдовіца було лісове господарство. Їх називали «лісовиками». Тобто вони обробляли деревину, яку потім відвозили на завод. Що стосується стосунків між інтелектуалами, зокрема, то в Молдовіці було багато інтелектуалів, лікарів, стоматологів, начальників залізниць, інженерів, вчителів, професорів, священиків та інших категорій інтелігенції. Це був дуже розвинений робітничий центр. У Молдовіці була одна з фабрик церковного фонду, яка була зарахована до числа найкращих галузевих фабрик. Дуже часто інтелектуали зустрічалися або в будинку сільської мерії, або на заводі, і обговорювали різні відносини, але це не були політичні відносини».

    Рівень економічного процвітання дуже важливий у житті людей. Тому рівень життя є показником того, як працює суспільство в певний час, з політичної, соціальної та культурної точок зору. Міхай Максім розповів, як жив учитель тих часів: «Фінансове становище вчителя у період між двома війнами було відносно хорошим. Наприклад, вчитель-заступник, який вперше працював у сфері освіти, мав заробітну плату близько тисячі шістсот леїв на місяць, але ціни на оренду та необхідні послуги протягом місяця складали близько 800 леїв. Тобто половину зарплати залишалася і його кишені. Тому я не можу сказати, що були часи, коли вчителям жилося погано. Однак, порівняно з іншими категоріями чиновників, ними дещо нехтували з точки зору оплати праці. Але оскільки більшість учителів були дуже скромними, їм цього вистачало. Наприклад, я працював у селі Бряза і там у мене була зарплата 1600, з яких 800 леїв я сплачував господареві, решту мені залишалися. І більшість вчителів за ті решти грошей купували книги. Хочу сказати, що вчителі між двома війнами мали дуже гарні бібліотеки і були людьми, які багато читали».

    Видатні члени комун – вчителі були шанованими людьми. Фактично, щоб компенсувати деякі економічні недоліки, громади захищали своїх учителів. Міхай Максим: «Дійсно, на той час учитель та директор отримували частку від церковного деревного фонду. Так само, якщо ти жив у будинку школи без оренди, і школа мала клаптик землі, то вона орендувала його, а гроші, отримані за оренду, були розподілені між усіма вчителями села. Тож була реальна підтримка з боку місцевих органів влади. Злободенним вчителям початківцям хотілося би жити так, як жили учителі в 1937, 1938, 1939 до 1940 р. Бо тоді вони жили дуже добре.»

    Свідчення, що демонструють розвиваюче демократичне суспільство, корисні зараз для того, щоб побачити, яким деградованим може стати суспільство в умовах диктаторських режимів. І Буковина повністю зазнала обидві диктатури 20 століття, фашизм і комунізм. А історії на мікро та макрорівнях є двома взаємодоповнюючими частинами людського існування.

  • Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»

    Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»

    У Сату-Марському повітому
    музеї 10-11 вересня 2021 року пройшов X-й Міжнародний симпозіум
    Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність,
    організований Сату-Марською філією Союзу українців Румунії. Були обговорені
    історичні питання, сучасний стан українсько-румунських відносин та їх подальший
    розвиток.

    ucra-scena-simpozion.jpg


    Голова Сату-Марської філії Союзу українців Румунії Ірина-Люба Горват розповідає як пройшов Міжнародний
    симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»:
    «У симпозіумі взяли участь понад 65 науковців з Румунії та
    України, а також представники Союзу Українців Румунії, місцевої влади Сату Маре
    та органів влади Закарпатської області України, вищих навчальних закладів,
    музейних закладів, громадських організацій, загальноосвітніх шкіл Румунії та
    України, журналісти. Нашими партнерами були Повітова рада Сату Маре,
    Сату-Марський повітовий музей, Ужгородський національний університет,
    Філологічний факультет Клузького університету ім. Бабеша Бояя», Чернівецький
    національний університет імені Юрія Федьковича, Бібліотека ім. Петра Дулфу м.
    Бая Маре, Чернівецький Благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи»,
    Всесвітня служба радіо Румунія, Північно-західна газета і Північно-західне
    телебачення, Сату Маре. Виступили з привітальними словами голова Союзу українців Румунії, депутат
    Микола
    Мирослав Петрецький,
    префект повіту Сату Маре Тамаш Ференц Альтфаттер, голова Закарпатської обласної державної
    адміністрації АнатолійПолосков,
    заступник голови Закарпатської облради Василь Іванчо, мер міста Сату-Маре Габор Керескені, директор
    Повітового музею Сату Маре Лівіу Марта. Упродовж двох
    днів дискусії пройшли у двох розділах: «Історія, політологія і міжнародні
    відносини»та «Археологія, етнологія та культурологія». Науковий рівень симпозіуму був дуже
    високий. Учасники симпозіуму представили дуже цікаві доповіді, які
    вже були надруковані у першій частині збірнику з однойменною назвою
    «Румунсько-українські відносини Історія та сучасність в серпні 2021 року, а
    інші будуть надруковані у другій частині збірнику сподіваємося до кінця року
    2021 або на початку 2022 року.»


    ucra-participanti-simpozion.jpg




    Головною метою
    симпозіуму є зміцнення румунсько-українських відносин, висвітлення та розвиток
    добрих стосунків між науковцями, ствердила голова Сату-Марської філії Союзу
    українців Румунії Ірина-Люба Горват, яка додала:
    «Симпозіум «Румунсько-українські відносини.
    Історія та сучасність» без сумніву є новим словом у комплексному дослідженні
    історичних, політичних та культурних зв’язків між двома дружніми країнами,
    стимулом до нових наукових досягнень.Кожний його етап і кожне видання збірника з однойменною
    назвою приносять нові гучні імена вчених, відкривають маловідомі теми,
    історичні факти, які ще вчора були таємницею. Це науковий прогрес, до якого ми всі повинні прагнути. Починаючи з 2015 року Союз
    українців Румунії повністю підтримує морально, науково та фінансово організацію
    симпозіуму і робить можливим видання збірника «Румунсько-українські відносини.
    Історія та сучасність». З цієї нагоди дякуємо керівництву Союзу українців Румунії та голові СУР, пану депутату Миколі Мирославу Петрецькому,
    та сподіваємось, що і далі будемо користуватися такою з підтримкою.»

    Директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту,
    кандидат історичних наук Василь Коцан
    поділився
    своїми враженнями від участі у міжнародному симпозіум
    і та підбив підсумки роботи секції, в
    якій він взяв участь:
    «У міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські
    відносини. Історія та сучасність»беру
    участь вже п’ятий рік поспіль. Хочу
    відмітити, що цьогорічний симпозіум, як і попередній бу проведений на високому
    рівні, як з боку організаторів, так і з боку учасників. Захід вирізнявся як
    завжди масштабністю. Слід відзначити високий науково-професійний рівень
    доповідачів на цьому симпозіумі. Всі доповіді містили конкретні результати
    наукових досліджень, вони викликали зацікавленість, позитивну оцінку аудиторії.
    Симпозіум був дуже добре організований, проходив у формі пленарного, а також
    двох секційних занять. У секції, у якій вдалося мені взяти участь були
    представлені доповіді з питань розвитку сучасного стану археології, етнології,
    народознавста, філології, зокрема фольклористики. Цікавими були доповіді наших
    львівських колег, присвячені екологічним проблемам сучасності у прикордонних
    регіонах України та Румунії. Досить жвавими були обговорення тих доповідей, які
    стосувалися традиційної народної культури прикордонного регіону, зокрема у них
    мова йшла про важливість наукових комплексних експедицій у формуванні фондових
    колекцій музею, у виховуванні студентської молоді навичок щодо збору польового
    етнографічного матеріалу, опису пам’яток, артефактів старовинне. Також студенти
    під час експедиції мають змогу вивчати різні аспекти матеріальної духовної
    культури, що фактично потім стає їм у пригоді вже у їх професійній
    діяльності. Також були цікаві доповіді про народну магію, демонологію. Цікавими
    були статистичні дані наведені у доповіді що стосувалася сімейно-шлюбних
    відносин і так далі. На особливу увагу заслуговує як завжди під час даного
    симпозіуму така тепла сімейна атмосфера. У такій неформальній обстановці
    дискусії продовжувалися і поза межами роботи секції. Всі науковці радо
    обмінювалися досвідом, результатами власних досліджень і вимальовували для себе можливість
    подальшої співпраці не тільки у рамках даного симпозіуму а й в цілому у науково
    дослідній роботі. Хочу висловити щиру подяку організаторам симпозіуму, зокрема
    панові голові Союзу українців Румунії Миколі Мирославу Петрецькому та генеральному
    секретареві СУР Ірині-Любі Горват за можливість брати участь у роботі
    симпозіуму. Для мене особисто участь у симпозіумі була надзвичайно приємною та
    корисною. Я особисто і наш музей – Ужгородський Скансен сподіваємось на
    подальшу плідну співпрацю, співробітництво і взаємодію, як на особистому, так і
    між нашими закладами. І зрозуміло з нетерпінням чекатимемо наступних
    зустрічей.»

    ucra-auditoriu-simpozion.jpg




    Професор Національного
    лісотехнічного університету України, завідувач кафедри екологічної економіки (місто Львів) Іван Дубович розповідає
    про важливість цього
    наукового симпозіуму:
    «Уважаю, що цей захід був проведений на високому організаційному і фаховому
    рівні. Під час пленарних і секційних засідань обговорювались важливі питання
    румунсько-українських відносин. Проблеми, які обговорювались на X-му Міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські
    відносини: історія та сучасність» дають можливість науковцям з України, Румунії
    та інших держав спільно аналізувати важливі аспекти історичного та сучасного
    характеру різних сфер людської діяльності, а на їх основі розробляти ефективну,
    взаємовигідну міжнаціональну стратегію розвитку, де б були враховані інтереси
    всіх громадян та відображені добросусідські румунсько-українські відносини на
    всіх рівнях (національному, регіональному, локальному, транскордонному).
    Необхідно зазначити, що на основі результатів симпозіуму, на високому фаховому
    рівні опубліковані наукові статті у науковому збірнику «Румунсько-українські
    відносини: історія та сучасність», Х-ий випуск. Головним редактором цього збірника
    є Ірина Люба Горват.»




    Голова
    Сату-Марської філії Союзу українців Румунії Ірина-Люба Горват подає деталі про
    збірник «Румунсько-українські відносини. Історія та
    сучасність»
    : «Черговий випуск
    міжнародного наукового збірника «Румунсько-українські відносини. Історія та
    сучасність», присвячений актуальним і малодослідженим проблемам історії,
    політології, етнографії та мовознавства. Статті, які
    відібрані для публікації в рецензованому виданні, відзначаються науковою
    новизною, значною кількістю використаних джерел, переважна більшість з яких
    уводиться до наукового обігу вперше. Наукові статті та повідомлення, поміщені
    на сторінках рецензованого збірника, відзначаються актуальністю і науковою
    новизною піднятих проблем. Вони написані на основі значної кількості архівних
    та опублікованих документів, спогадів очевидців, матеріалів різноманітних
    етнологічних наукових експедицій. Вражає географія вищих навчальних закладів та
    наукових установ – Клузький університет імені Бабеша-Бояя (Румунія),
    Жешувський університет (Республіка Польща), Національний авіаційний
    університет, Львівський національний університет імені Івана Франка,
    Національний лісотехнічний університет, Мелітопольський державний університет
    імені Богдана Хмельницького, Ужгородський національний університет,
    Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації
    працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
    державних підприємств, установ та організацій (Україна). Хочеться подякувати
    вченим, які гідно представили вищеназвані авторитетні наукові центри Румунії,
    Польщі та України. Теплих слів заслуговують наукові співробітники Повітового
    музею Сату Маре і Закарпатського музею народної архітектури та побуту
    Закарпатської обласної ради, які вже упродовж багатьох років радують читачів
    ґрунтовними розвідками з етнології та культурознавства.»

  • Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»

    Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»

    У Сату-Марському повітому
    музеї 10-11 вересня 2021 року пройшов X-й Міжнародний симпозіум
    Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність,
    організований Сату-Марською філією Союзу українців Румунії. Були обговорені
    історичні питання, сучасний стан українсько-румунських відносин та їх подальший
    розвиток.

    ucra-scena-simpozion.jpg


    Голова Сату-Марської філії Союзу українців Румунії Ірина-Люба Горват розповідає як пройшов Міжнародний
    симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»:
    «У симпозіумі взяли участь понад 65 науковців з Румунії та
    України, а також представники Союзу Українців Румунії, місцевої влади Сату Маре
    та органів влади Закарпатської області України, вищих навчальних закладів,
    музейних закладів, громадських організацій, загальноосвітніх шкіл Румунії та
    України, журналісти. Нашими партнерами були Повітова рада Сату Маре,
    Сату-Марський повітовий музей, Ужгородський національний університет,
    Філологічний факультет Клузького університету ім. Бабеша Бояя», Чернівецький
    національний університет імені Юрія Федьковича, Бібліотека ім. Петра Дулфу м.
    Бая Маре, Чернівецький Благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи»,
    Всесвітня служба радіо Румунія, Північно-західна газета і Північно-західне
    телебачення, Сату Маре. Виступили з привітальними словами голова Союзу українців Румунії, депутат
    Микола
    Мирослав Петрецький,
    префект повіту Сату Маре Тамаш Ференц Альтфаттер, голова Закарпатської обласної державної
    адміністрації АнатолійПолосков,
    заступник голови Закарпатської облради Василь Іванчо, мер міста Сату-Маре Габор Керескені, директор
    Повітового музею Сату Маре Лівіу Марта. Упродовж двох
    днів дискусії пройшли у двох розділах: «Історія, політологія і міжнародні
    відносини»та «Археологія, етнологія та культурологія». Науковий рівень симпозіуму був дуже
    високий. Учасники симпозіуму представили дуже цікаві доповіді, які
    вже були надруковані у першій частині збірнику з однойменною назвою
    «Румунсько-українські відносини Історія та сучасність в серпні 2021 року, а
    інші будуть надруковані у другій частині збірнику сподіваємося до кінця року
    2021 або на початку 2022 року.»


    ucra-participanti-simpozion.jpg




    Головною метою
    симпозіуму є зміцнення румунсько-українських відносин, висвітлення та розвиток
    добрих стосунків між науковцями, ствердила голова Сату-Марської філії Союзу
    українців Румунії Ірина-Люба Горват, яка додала:
    «Симпозіум «Румунсько-українські відносини.
    Історія та сучасність» без сумніву є новим словом у комплексному дослідженні
    історичних, політичних та культурних зв’язків між двома дружніми країнами,
    стимулом до нових наукових досягнень.Кожний його етап і кожне видання збірника з однойменною
    назвою приносять нові гучні імена вчених, відкривають маловідомі теми,
    історичні факти, які ще вчора були таємницею. Це науковий прогрес, до якого ми всі повинні прагнути. Починаючи з 2015 року Союз
    українців Румунії повністю підтримує морально, науково та фінансово організацію
    симпозіуму і робить можливим видання збірника «Румунсько-українські відносини.
    Історія та сучасність». З цієї нагоди дякуємо керівництву Союзу українців Румунії та голові СУР, пану депутату Миколі Мирославу Петрецькому,
    та сподіваємось, що і далі будемо користуватися такою з підтримкою.»

    Директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту,
    кандидат історичних наук Василь Коцан
    поділився
    своїми враженнями від участі у міжнародному симпозіум
    і та підбив підсумки роботи секції, в
    якій він взяв участь:
    «У міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські
    відносини. Історія та сучасність»беру
    участь вже п’ятий рік поспіль. Хочу
    відмітити, що цьогорічний симпозіум, як і попередній бу проведений на високому
    рівні, як з боку організаторів, так і з боку учасників. Захід вирізнявся як
    завжди масштабністю. Слід відзначити високий науково-професійний рівень
    доповідачів на цьому симпозіумі. Всі доповіді містили конкретні результати
    наукових досліджень, вони викликали зацікавленість, позитивну оцінку аудиторії.
    Симпозіум був дуже добре організований, проходив у формі пленарного, а також
    двох секційних занять. У секції, у якій вдалося мені взяти участь були
    представлені доповіді з питань розвитку сучасного стану археології, етнології,
    народознавста, філології, зокрема фольклористики. Цікавими були доповіді наших
    львівських колег, присвячені екологічним проблемам сучасності у прикордонних
    регіонах України та Румунії. Досить жвавими були обговорення тих доповідей, які
    стосувалися традиційної народної культури прикордонного регіону, зокрема у них
    мова йшла про важливість наукових комплексних експедицій у формуванні фондових
    колекцій музею, у виховуванні студентської молоді навичок щодо збору польового
    етнографічного матеріалу, опису пам’яток, артефактів старовинне. Також студенти
    під час експедиції мають змогу вивчати різні аспекти матеріальної духовної
    культури, що фактично потім стає їм у пригоді вже у їх професійній
    діяльності. Також були цікаві доповіді про народну магію, демонологію. Цікавими
    були статистичні дані наведені у доповіді що стосувалася сімейно-шлюбних
    відносин і так далі. На особливу увагу заслуговує як завжди під час даного
    симпозіуму така тепла сімейна атмосфера. У такій неформальній обстановці
    дискусії продовжувалися і поза межами роботи секції. Всі науковці радо
    обмінювалися досвідом, результатами власних досліджень і вимальовували для себе можливість
    подальшої співпраці не тільки у рамках даного симпозіуму а й в цілому у науково
    дослідній роботі. Хочу висловити щиру подяку організаторам симпозіуму, зокрема
    панові голові Союзу українців Румунії Миколі Мирославу Петрецькому та генеральному
    секретареві СУР Ірині-Любі Горват за можливість брати участь у роботі
    симпозіуму. Для мене особисто участь у симпозіумі була надзвичайно приємною та
    корисною. Я особисто і наш музей – Ужгородський Скансен сподіваємось на
    подальшу плідну співпрацю, співробітництво і взаємодію, як на особистому, так і
    між нашими закладами. І зрозуміло з нетерпінням чекатимемо наступних
    зустрічей.»

    ucra-auditoriu-simpozion.jpg




    Професор Національного
    лісотехнічного університету України, завідувач кафедри екологічної економіки (місто Львів) Іван Дубович розповідає
    про важливість цього
    наукового симпозіуму:
    «Уважаю, що цей захід був проведений на високому організаційному і фаховому
    рівні. Під час пленарних і секційних засідань обговорювались важливі питання
    румунсько-українських відносин. Проблеми, які обговорювались на X-му Міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські
    відносини: історія та сучасність» дають можливість науковцям з України, Румунії
    та інших держав спільно аналізувати важливі аспекти історичного та сучасного
    характеру різних сфер людської діяльності, а на їх основі розробляти ефективну,
    взаємовигідну міжнаціональну стратегію розвитку, де б були враховані інтереси
    всіх громадян та відображені добросусідські румунсько-українські відносини на
    всіх рівнях (національному, регіональному, локальному, транскордонному).
    Необхідно зазначити, що на основі результатів симпозіуму, на високому фаховому
    рівні опубліковані наукові статті у науковому збірнику «Румунсько-українські
    відносини: історія та сучасність», Х-ий випуск. Головним редактором цього збірника
    є Ірина Люба Горват.»




    Голова
    Сату-Марської філії Союзу українців Румунії Ірина-Люба Горват подає деталі про
    збірник «Румунсько-українські відносини. Історія та
    сучасність»
    : «Черговий випуск
    міжнародного наукового збірника «Румунсько-українські відносини. Історія та
    сучасність», присвячений актуальним і малодослідженим проблемам історії,
    політології, етнографії та мовознавства. Статті, які
    відібрані для публікації в рецензованому виданні, відзначаються науковою
    новизною, значною кількістю використаних джерел, переважна більшість з яких
    уводиться до наукового обігу вперше. Наукові статті та повідомлення, поміщені
    на сторінках рецензованого збірника, відзначаються актуальністю і науковою
    новизною піднятих проблем. Вони написані на основі значної кількості архівних
    та опублікованих документів, спогадів очевидців, матеріалів різноманітних
    етнологічних наукових експедицій. Вражає географія вищих навчальних закладів та
    наукових установ – Клузький університет імені Бабеша-Бояя (Румунія),
    Жешувський університет (Республіка Польща), Національний авіаційний
    університет, Львівський національний університет імені Івана Франка,
    Національний лісотехнічний університет, Мелітопольський державний університет
    імені Богдана Хмельницького, Ужгородський національний університет,
    Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації
    працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
    державних підприємств, установ та організацій (Україна). Хочеться подякувати
    вченим, які гідно представили вищеназвані авторитетні наукові центри Румунії,
    Польщі та України. Теплих слів заслуговують наукові співробітники Повітового
    музею Сату Маре і Закарпатського музею народної архітектури та побуту
    Закарпатської обласної ради, які вже упродовж багатьох років радують читачів
    ґрунтовними розвідками з етнології та культурознавства.»

  • Румунія на міжнародній арені в 60-70-ті роки

    Румунія на міжнародній арені в 60-70-ті роки




    У 1960-1970 рр. Румунія шукала свою позицію в міжнародній політиці. Потрапивши після 1945 р. до сфери впливу Радянського Союзу разом із усією Східною Європою, вона була змушена змінити свою політичну модель та модель економічного та соціального розвитку. Неминуче постраждала і зовнішня політика, розрив відносин із західним світом була першою директивою Москви. Після 1948 року, коли комуністичний режим був повністю встановлений, та до початку 1960-х рр. ізоляціонізм та ворожість до Заходу, проти капіталістичного світу були напрямками зовнішньої політики Румунії. Смерть Сталіна в 1953 р., засудження його злочинів Хрущовим, втручання СРСР проти угорської революції в 1956 р. були важливими орієнтирами зміни міжнародних відносин у рамках соціалістичного табору. Радянський Союз починав зменшувати контроль над державами, які окупував після 1945 р., а їхні комуністичні керівництва намагалися відновити свої стосунки після війни.

    Румунія також намагалася відновити свою міжнародну ідентичність. Міністерство закордонних справ відчуло потребу мати лідера-реформатора, та його знайшли в особі Корнеліу Менеску, посла Румунії в Угорщині. У 1961 році Менеску був відкликаний до Бухареста та йому повідомили, що він був призначений міністром закордонних справ Румунії главою держави Георге Георгіу-Дежем. У 1961 році Румунія мала дипломатичні відносини з близько 30 державами. Для Корнеліу Менеску це було занадто мало, і першим його кроком стало відкриття до ООН, де Румунія знайшла друзів. Одним з них був бірманський політик У Тант, третій генеральний секретар організації. Румунія була прийнята до ООН у 1955 році.

    В інтерв’ю Центру усної історії Румунського радіомовлення, в 1994 році, коли йому було 78 років Корнеліу Менеску заявив: «У Тант був великим другом Румунії. У Тант допоміг нам стати почесним членом ООН. У Тант допоміг нам створити Центр ООН в Бухаресті. Цей політик зробив все, що він міг щоб допомогти нам. У 1968 році, коли Румунії загрожувало вторгнення, У Тант, першим, з яким я зв’язався в Нью-Йорку, пообіцяв скликати спеціальну міжнародну конференцію ООН, щоб підтримати нас. Тож ця людина завжди заслуговує нашої поваги та вдячності.»

    Корнеліу Менеску допоміг Румунії відновити відносини зі Заходом. Першою була Франція: «У 1961 році, коли я став очолювати Міністерство закордонних справ, Румунія мала дипломатичні відносини майже виключно з державами-учасницями Варшавського договору. Зі західними державами, з якими ми були у тому самому таборі у боротьбі проти армій Гітлера, після 1945 року ми були майже у стані війни. Відносини були майже заморожені. Після 1961 року наші відносини систематично розширювались. По-перше, ми відновили відносини з такими країнами, як Франція. У 1961 році наші відносини з Францією майже не існували. Я зустрівся з міністром закордонних справ Франції Куве де Мурвілем в 1961 році, в перший рік моєї праці на посаді міністра закордонних справ, у Нью-Йорку, і він запросив мене до Франції. Я погодився на місці. Це зі моєї сторони був жестом відваги, оскільки не годилося приймати таке рішення самостійно. Звичайно, пізніше я отримав згоду керівництва країни.»

    Ще однією західною країною, до якої орієнтувалася Румунія, була Італія. Корнеліу Менеску стверджує: «Румунія непростимо ставилася до міжнародних організацій, відкидаючи їх, відмовляючись від їхньої допомоги. Для мене дискусія з прем’єр-міністром Італії Амінторе Фанфані, в Бухаресті, стала незабутньою. Коли я сказав йому, що Румунія потребуватиме допомоги від передових промислових країн, як наприклад від Італії, він мені відповів: Ну, тепер ви прийшли з таким проханням? Я довго чекав на вас, але ви не прийшли. Ми надали цю допомогу тому, хто її вимагав, особливо Югославії. Такими були слова Фанфані.»

    У 1967 році був зроблений великий крок – були встановлені зв’язки з Федеративною Республікою Німеччиною. Корнеліу Менеску уточнює: «У той період я дав інтерв’ю репортеру Россі від американського щоденника Christian Science Monitor, який працював у Нью-Йорку. Він обговорив зі мною питання нашого ставлення до Федеративної Республіки Німеччини, чи ми хочемо мати стосунки, чи вважаємо, що було б добре мати офіційні та стабільні стосунки. І він поставив мені ще одне запитання: Чи я вважаю Німеччину фашистською? На це запитання я відповів: Категорично, ні! Це інтерв’ю викликало велике невдоволення всіх колег Варшавського договору, особливо Демократичної Німеччини, яка рішуче протестувала. Вони дорікали мені, яким правом я висловився таким чином. Даремно, все було з’ясовано. Це було те, що потрібно було зробити.»

    Корнеліу Менеску був успішним міністром закордонних справ, який користувався політичною підтримкою на найвищому рівні. Він був обраний головою 22-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 19 вересня 1967 року, це вперше коли представник однієї соціалістичної країни був призначений на таку посаду. Румунія мала чудовий зовнішній імідж, яким користувалася протягом 8 десятиліття 20 століття.