Tag: держбюджет

ДЕРЖБЮДЖЕТ
– Президент Клаус Йоганніс у понеділок підписав Закон «Про державний бюджет Румунії
на 2020 рік» та Закон «Про державний бюджет соціального страхування на 2020 рік»,
– повідомила Адміністрація президента. 23 грудня уряд меншості на чолі з лібералом
Людовіком Орбаном на пленарному засіданні парламенту взяв на себе
відповідальність за проект бюджету Румунії на поточний рік. Прем’єр-міністр пояснив,
що уряд вперше вдався до цієї законодавчої процедури щодо держбюджету через
необхідність його прийняття до кінця року. За словами Людовіка Орбана у бюджеті
на поточний рік було закладено зростання економіки на 4,1%, інфляція на рівні
3,1%, а середній курс національної валюти – 4,75 лея за євро. Спікери двох
палат парламенту, обидва від опозиційних партій, оскаржили в Конституційному
суду прийняття держбюджету за процедурою взяття відповідальності уряду.

СВЯТА – У Румунії, яка є переважно православною країною, православні християни та греко-католики сьогодні відзначають Хрещення Господнє, яке у народі називають також Боботяза (Водохреще). На берегах річок або біля церков священики провели ритуал освячення води на згадку про хрещення, яке Ісус Христос прийняв у водах Йордану. Для римо-католицьких віруючих 6 січня є днем Трьох царів, які, за легендою, цього дня принесли немовляті Ісусові дари.Натомість у православних, які використовують Юліанський календар, зокрема місцевих росіян-ліпованців, українців та сербів – сьогодні Святвечір. У цей день віруючі тримають чорний піст до появи першої зірки на небі, традиція пов’язана з легендою про Віфлеємську зірку, яка сповістила колись волхвам про народження Ісуса Христа.

УРЯД – Уряд
Румунії на чолі з Людовіком
Орбаном сьогодні провів перше в цьому році засідання, центральною темою якого була організація та функціонування кількох
міністерств. Відповідно до нової урядової структури, у результаті зменшення кількості міністерств до 16, буде об’єднано або переведено
у підпорядкування інших відомств цілу низку державних агентств,
а для належної роботи нових структур буде прийнято ряд постанов.
Що стосується Міністерства
оборони та Міністерства внутрішніх справ, то відповідні проєкти постанов будуть розглянуті спочатку у
Верховній раді оборони країни і потім
прийняті урядом. Прем’єр-міністр Людовік Орбан зажадав від міністрів до 15 січня завершити процедуру розробки відповідних
нормативно-правових актів,
з тим, щоб весь урядовий апарат став більш гнучким та більш відповідально використовував
бюджетні кошти.

ВІЗИТИ – Президент та прем’єр-міністр Румунії Клаус Йоганніс
та Людовік Орбан завтра здійснять робочі візити, під час яких зустрінуться з низкою
європейських чиновників. Глава держави полетить на південь Німеччини, де проведе
переговори з прем’єр-міністром землі Баварії Маркусом Содером, лідером
керівного Християнсько-соціального союзу (ХСС) і візьме участь у засіданні
земельного уряду, на якому виступить з промовою. Клаус Йоганніс також візьме
участь у щорічному засіданні фракції ХСС у Бундестазі, нижній палаті парламенту
Німеччини, де представить бачення Румунії на майбутнє Європи. Теж у вівторок
прем’єр-міністр Людовік Орбан відбуде до Брюсселя. Протягом трьох днів глава румунського
уряду проведе зустрічі з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн та
генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Його програма також включає
зустрічі з президентом Європейської ради Шарлєм Мішелєм та спікером
Європарламенту Давідом Сассолі.

ІНЦИДЕНТ – Державна санітарна інспекція прийшла до
висновку, що причиною інциденту в бухарестській лікарні швидкої допомоги «Флоряска»,
у результаті якого хвора на рак пацієнтка померла після операції, під час якої
лікарі випадково її підпалили, є людська помилка. «За допущені порушення» на
суму 30 тис. леїв (близько 6300 євро) було оштрафовано лікарню, а також всю
операційну групу – від медсестер до головного хірурга. Як повідомляється в
прес-релізі Міністерства охорони здоров’я, за підсумками службового
розслідування керівництвом лікарні було прийнято рішення про звільнення професора
Мірчі Беурана з посади керівника ІІІ-го хірургічного відділення за невиконання
договірних зобов’язань. Нагадаємо, що наприкінці минулого місяця Національна служба
управління якістю охорони здоров’я призупинила акредитацію лікарні, оскільки
керівництво закладу протягом доби не повідомило про інцидент.

ЕКОНОМІКА – Криза
робочої сили та зростаюча інфляція стануть у цьому році найбільшим викликом для
бізнес-середовища Румунії. Такими є висновки барометру про стан економіки, результати
якого були опубліковані провідною консалтинговою компанією. Бізнесмени передбачають
в цьому році уповільнення економічного зростання на тлі посилення
макроекономічних дисбалансів. У споживчій економіці більшість інвесторів
оцінюють, що бізнес буде генерувати найвищий рівень інтересу. Послуги,
будівництво, транспортування та професійна і науково-технічна діяльність також увійдуть
до списку найцікавіших інвестицій. З іншого боку очікується значне скорочення інвестицій
у сільське господарство, лісівництво та рибальство.

УРЯД – Президент Румунії Клаус Йоханніс
у середу заявив, що нинішній уряд на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле
має знову звернутися по вотум довіри до парламенту. Він закликав якнайшвидше
розпочати відповідну процедуру та зазначив, що відхилив усі кандидатури на
посади міністрів, подані у понеділок прем’єр-міністром. Соціал-демократи втратили
більшість у парламенті, після того, як у понеділок Альянс лібералів і
демократів (АЛДЕ), менший партнер по коаліції, оголосив про припинення партнерства
з Соціал-демократичною партією та перехід в опозицію. Троє з чотирьох міністрів
АЛДЕ подали у відставку, а лідер партії Келін Попеску-Терічану склав з себе
повноваження спікера Сенату. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що СДП
залишається при владі і продовжить впровадження програму дій уряду, завдяки
якій перемогла на парламентських виборах у 2016 році. Вона додала, що Міністр
закордонних справ Рамона Менеску, яка посіла цей пост за квотою АЛДЕ,
залишиться на посаді попри вимогу Терічану піти у відставку.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Дефіцит зведеного
бюджету Румунії, тобто сукупності всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної
системи Румунії, за підсумками січня-липня 2019 року становив 18 мільярдів
леїв, тобто майже чотири мільярди євро. Таким чином дефіцит сягнув 1,76% Валового Внутрішнього Продукту і є на 52% більшим, ніж упродовж
аналогічного періоду минулого року, враховуючи, що витрати на персонал зросли
на 21,5%. Згідно з даними, опублікованими на веб-сайті Міністерства фінансів,
витрати на інвестиції склали 15 млрд. леїв, що на 4,9 млрд леїв більше, ніж за
аналогічний період попереднього року.

НАТО – Міністр
оборони Румунії Габріель Леш перебуває з робочим візитом у Гельсінках де
сьогодні стартувала дводенна неформальна зустріч міністрів оборони країн-членів
ЄС. Зустріч проходить під головуванням Верховного представника Європейського
Союзу із закордонних справ та політики безпеки Федеріки Могеріні та в
присутності Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга і заступника
Генерального секретаря ООН з миротворчих операцій Жана-П’єра Лакруа. Центральними
темами зустрічі є: узгоджені морські дії, штучний інтелект та нові технології,
а також наслідки кліматичних змін на навколишнє середовище. У четвер
відбудеться спільне засідання з міністрами закордонних справ, присвячене
актуальним питанням у галузі гібридних загроз.

ПАРЛАМЕНТ – Палата депутатів (нижня палата) Румунії сьогодні, на позачерговій
сесії, скликаній опозицією, більшістю голосів відхилила проект закону про
амністію та помилування певної категорії осіб. Нормативно-правовий акт,
ініційований у 2017 році колишнім міністром юстиції, соціал-демократом Флоріном
Йордакє, того ж року був схвалений Сенатом (верхньою палатою парламенту) і
передбачає звільнення від відбування покарання, осіб,
засуджених до позбавлення волі строком до 5 років. На порядку денному
позачергової сесії Палати депутатів також є проект про скасування Закону про право
на повторне (компенсаційне) касаційне оскарження вироку та відхилення термінової
постанови №114 про вжиття низки заходів у сфері державних інвестицій та
бюджетно-податкових заходів.

ГАЗ -
Національне управління з питань регулювання у сфері енергетики (ANRE) попереджає про ризик
того, що взимку не всі румунські споживачі зможуть
бути забезпечені газом. ANRE каже
про достатньо обґрунтовану вірогідність того, що
потік російського газу через сусідню Україну зменшиться. Водночас потужність інших точок з’єднання обмежена, тому може виникнути
необхідність тимчасово припинити постачання
газу окремим категоріям споживачів та використання окремими теплоенергетичними
одиницями мазуту замість газу. Румунська влада уперше говорить
про небезпеку припинення імпорту газу з огляду на те, що термін дії контракту на транзит російського газу через
територію України закінчується 31 грудня 2019 року. Два дні тому голова ANRE Думітру Кіріце заявив, що завдання по закачуванню газу до наступної
зими у підземні сховища виконано на 97%.

ВОЛЕЙБОЛ – Жіноча збірна Румунії з волейболу у четвер
зіграє проти команди Азербайджану в останньому матчі групи C чемпіонату Європи, який проходить у
Будапешті, Угорщині. У перших
чотирьох іграх групового етапу румунки здобули перемогу над збірними Угорщини
та Естонії з однаковим рахунком 3:1 та програли Голландії – 0:3 і Хорватії – 1:3.
Перші чотири команди з кожної групи проходять у фінальний етап змагань. Нагадаємо,
що кращий результат на чемпіонаті Європи з волейболу румунки здобули у 1963
році, коли завоювали бронзові медалі.

РЕКОРД – Комплекс міських фонтанів, розташованих на площі
Унірій в центрі Бухареста, був офіційно визнаний The World Record Academy «Найдовшим
синхронізованим хореографічним фонтаном у світі». Про це у середу повідомила компанія,
що управляє ним – ApaNova. Міжнародне визнання Академією світових
рекордів відбулося через рік після запуску шоу водних фонтанів з вогнями
та музикою «Симфонія води», яке відбувається на вихідні у центрі столиці. До
тепер було проведено 70 шоу «Симфонія води», за якими спостерігали майже 220 тис.
туристів та мешканців Бухареста.

НАФТОЗАЛЕЖНІСТЬ – Румунія налічується серед держав
Європейського Союзу, найменш залежних від імпорту нафти, з часткою 61% від
чистого імпорту у споживанні нафти. Принаймні це випливає з даних за 2017 рік,
опублікованих Євростатом. Менш залежними ніж Румунія від імпортованої нафти є Великобританія,
де чистий імпорт становив 35% споживання нафти, а також Данія – країна, в якій
рівень залежності від імпорту нафти є негативним (мінус 4% ). З іншого боку,
найбільш залежними від імпорту нафти державами-членами ЄС є Естонія зі ступенем
залежності 115%, Мальта – 104%, Словенія – 103% та Болгарія – 102%.

ОМБУДСМЕН – Румунський Омбудсмен Ренате Вебер сьогодні направила
до Конституційного Суду конституційне подання щодо відповідності Конституції положень
нового Адміністративного кодексу. Уповноважений з прав людини пояснила своє
рішення тим, що: термінова постанова про Адміністративний кодекс порушує порядок делегування законодавчих
повноважень, суперечить вимогам Конституції щодо представницького мандату і
впливає на режим фундаментальних інститутів держави. Адміністративний кодекс
був прийнятий урядом незважаючи на гостру критику з боку опозиції та
громадянського суспільства.

ДЕРЖБЮДЖЕТ -
Президент Клаус Йоханніс сьогодні підписав закон «Про Державний
бюджет Румунії на 2019 рік». Він сказав, що хотів би промульгувати значно
кращій бюджет для Румунії та румунів, але цього не сталося. Президент піддав
критиці той факт, що головна керівна Соціал-демократична партія присвятила лише
один день на повторний розгляд цього нормативно-правового акту, який глава
держави повернув у парламент, а також те, що парламентська більшість не
врахувала його зауваження і пропозиції. Це не просто безвідповідальність,
це прояв зловмисності, – сказав Клаус Йоханніс. За словами глави держави, всі
дії соціал-демократів при владі – це велика чорна діра для румунської економіки
та суспільства загалом. Нагадаємо, що у середу парламент прийняв у своєму
первісному вигляді Закон «Про Державний бюджет Румунії на 2019 рік». Напередодні
президент звернувся до Конституційного суду з поданням щодо конституційності
відповідного закону, але судді Конституційного суду визнали його таким, що відповідає
Конституції Румунії. Керівна коаліція стверджує, що бюджетом передбачені ресурси,
необхідні для всіх основних галузей економіки, особливо для освіти, охорони
здоров’я та інвестицій.

ТЕРАКТ -
Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило збройні напади в
п’ятницю на дві мечеті в новозеландському місті Крайстчерч, внаслідок яких близько
50 осіб загинуло і щонайменше 20 отримали поранення. МЗС Румунії висловило
глибоке співчуття родинам жертв і підтвердило підтримку Румунії у боротьбі з
тероризмом. Прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн оголосила про підвищення
рівня національної загрози, після кривавого інциденту, який вона назвала
терористичним актом. Вона повідомила про затримання чотирьох підозрюваних, які
мали екстремістські погляди, стверджуючи, що досі вони не були в жодному списку
поліцейського моніторингу. Прем’єр-міністр наголосила, що Нова Зеландія є країною
різноманітності, добра, співчуття, домом для тих, хто поділяє ці цінності, що
не будуть потрясені цими нападами. Політичні та ісламські лідери ряду азійських
країн висловили свою огиду в зв’язку з цими нападами, у результаті яких
загинули кілька їхніх співгромадян.

ЗУСТРІЧ -
Президент Клаус Йоханніс зустрівся з віце-прем’єр-міністром і міністром
закордонних справ Хорватії Марією Пейчинович-Бурич, яка відвідала Бухарест з офіційним
візитом. Як передає прес-служба Адмінітрації Президента Румунії переговори були
зосереджені на двосторонньому політичному діалозі, економічному співробітництві
та ситуації румуномовних громад в Хорватії і хорватської меншини у Румунії.
Клаус Йоханніс наголосив на важливості продовження тісної румунсько-хорватської
співпраці з точки зору головування, вперше для обох країн, у Раді Європейського
Союзу в рамках однієї трійки разом з Фінляндією. У цьому контексті глава
румунської держави заявив що до тепер Румунія досягла гарних результатів у
виконанні свого мандата на посаді головуючої країни в Раді ЄС. Сторони висловили
впевненість у тому, що неформальний саміт у Сібіу 9 травня стане гарною нагодою
продемонструвати єдність, проєвропейську підтримку та окреслити позитивну перспективу
для майбутнього Європейського Союзу.

ПРОТЕСТ – У п’ятницю, 15 березня, о 15.00
годині за Бухарестським часом численні
компанії та їх працівники по всій країні, футболісти і клуби, лікарі, журналісти та ЗМІ, представники мерій, видатні діячі різних галузей, учні, студенти,
профспілки, водії, а також пересічні румуни на 15 хвилин
припинили свою діяльність, в знак солідарності з акцією протесту «Румунія
хоче автострад». Її ініціював сучавський бізнесмен, який побудував
за власні кошти та сьогодні символічно відкрив перший метр автостради в історичній румунській провінції Молдові (північний схід країни). Цим самим ініціатор протесту та учасники
хотіли привернути увагу влади до
поганого стану дорожньої інфраструктури в Румунії, передусім на відсутності автомагістралей. Станом на кінець 2018 року, через майже тридцять років від падіння комунізму та через 10 років від
вступу до Європейського Союзу, Румунія мала лише близько 800 кілометрів
автомагістралі.

ЄВРОСОЮЗ – Учасники VIII-го Європейського саміту регіонів і міст у п’ятницю прийняли
Бухарестську декларацію, під назвою «Будівництво ЄС з основи, разом з регіонами та
містами». Ця заява у п’ятницю була
офіційно вручена президенту Клаусу Йоханнісу
головою Європейського комітету
регіонів Карлом-Хайнцем Ламберцем і є внеском місцевих і
регіональних обранців країн ЄС до підготовки стратегічного
порядку денного на 2019-2024 роки. Документ включає десять заходів, спрямованих
на зміцнення демократичної основи Європейського Союзу та посилення дій ЄС на
місцевому рівні задля кращого майбутнього
європейських громадян.

ЄВРОСОЮЗ – «Наступні багаторічні фінансові рамки Європейського Союзу повинні відповідати як пріоритетам
спітовариства, так і
новим викликам, які не завжди можна передбачити», – заявив перший віце-президент
Європейської Комісії Франс Тіммерманс у Бухаресті. Досягнення згоди між
країнами-членами, а потім між Радою ЄС, Європейською
Комісією та Європейським Парламентом щодо багаторічних фінансових рамок є
«надзвичайно складним завданням», -
сказав Тіммерманс після неформальної зустрічі міністрів і державних секретарів
з європейських справ країн ЄС. Під час цієї зустрічі відбулися й дискусії
довкола багаторічних фінансових рамок на 2021-2027 роки, а також довкола
майбутнього Європи із наголосом на
пріоритетах, які повинні орієнтувати роботу Євросоюзу протягом наступних п’яти
років у рамках підготовки нової стратегічної програми ЄС.

ЕКОФІН – Міністр
фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч сьогодні в Брюсселі очолив третє засіданні
Ради з економічних і фінансових питань (ЕКОФІН). На ньому було розглянуто такі
питання, як директива про структуру акцизних зборів на алкоголь та алкогольні
напої, директива про загальний режим
акцизного збору або про оподаткування цифрових послуг. У понеділок румунський міністр
взяв участь у розширеному засіданні Єврогрупи та очолив роботу саміту «Макроекономічний
діалог». Згідно з веб-сайтом Ради ЄС, основними пунктами порядку денного були: доповідь
Європейської Комісії щодо основних висновків другої посиленої наглядової місії
в Греції, тематична дискусія щодо зростання економіки та зайнятість населення,
ринки нерухомості та оновлений проект бюджету Латвії.

ДЕРЖБЮДЖЕТ -
Закон про державний бюджет на 2019 рік, який президент Клаус Йоханніс зі своїми
пропозиціями повернув для повторного розгляду парламентом, буде винесений на голосування в середу на
пленумі двох палат законодавчого органу Румунії. Рішення було прийняте у
вівторок на спільному засіданні постійних бюро Сенату та Палати депутатів. У
понеділок Клаус Йоханніс підписав закон про бюджет соціального забезпечення з
тим, щоб пенсіонери, – сказав він, – не потерпали через «некомпетентність Соціал-демократичної
партії». За словами президента, головна керівна партія є єдиним винуватцем у
тому, що Румунія досі не має державного бюджету, тому що уряд був зобов’язаний
внести на розгляд парламенту проект держбюджету у листопаді 2018 року, а не з
тримісячним запізненням.

СТАТИСТИКА – У
Румунії споживчі ціни зросли в лютому в порівнянні з січнем приблизно на 0,8%,
а річна інфляція зросла до 3,8% на тлі підвищення цін на продукти харчування,
непродовольчі товари та послуги. За даними Національного інституту статистики,
оприлюдненими сьогодні, у січні річний рівень інфляції становив 3,3%. Нещодавно
Національний банк Румунії підвищив прогноз зростання споживчих цін в 2019 році
до 3% на кінець поточного року. А прогноз на 2020 рік підвищений до 3,1%. Що
стосується дефіциту зовнішньої торгівлі, то в січні, за даними Національного
інституту статистики, він зріс до 1,2 млрд. євро. Експорт склав 5,5 млрд. євро, а
імпорт перевищив 6,7 млрд. євро.

ТЕНІС – Румунка
Сімона Халеп, друга ракетка світу, сьогодні в 1/8 фіналу турніру в
американському Індіан-Уеллсі зіграє проти Маркети Вондрусової з Чехії (61 WTA).
У третьому колі змагання з призовим фондом у понад 9 мільйонів доларів США
Сімона здолала представницю України Катерину Козлову.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент сьогодні прийняв закони «Про Державний бюджет Румунії на 2019 рік» та «Про
бюджет соціального забезпечення». У держбюджеті передбачається зростання
реального ВВП Румунії на 5,5% при інфляції на рівні 2,8% та дефіциті у розмірі
2,76% ВВП. Валовий внутрішній продукт за оцінками урядовців в цьому році
перевищить тисячу мільярдів леїв (еквівалент понад 200 мільярдів євро). Уряд
зазначає, що найбільш привелейованими сферами в цьому році є охорона здоров’я,
освіта та інвестиції. Парламентарії опозиційних партій проголосували проти,
стверджуючи, що цей держбюджет побудований на завищених показниках. У свою
чергу Президент Клаус Йоханніс піддав критиці бюджет, розроблений
парламентською більшістю «Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та
демократів», стверджуючи, що він демонструє повну зневагу керівної коаліції до реальних
очікувань румунів.

КОРУПЦІЯ -
Колишня очільниця антикорупційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші у
п’ятницю була викликана до Спеціального відділення з розслідування злочинів,
вчинених магістратами Генеральної прокуратури Румунії. Прокурори цього
відділення оголосили їй підозру у зловживанні службовим становищем, хабарництві
та в даванні завідомо неправдивих показань. На виході Лаура Кодруца Кьовеші
заявила, що оголосила відвід прокурору у справі та головному прокурору
відділення. Вона відкинула всі звинувачення, стверджуючи, що не випадково
отримала повістку про виклик безпосередньо перед відльотом до Брюсселя, де має
взяти участь у слуханнях в Європарламенті щодо призначення головного прокурора Європейської
прокуратури. Провідні європейські ЗМІ називають її головним фаворитом у конкурсі на цю посаду.
Провадження проти неї було порушене за скаргою колишнього депутата від
Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох
корупційних справ і в даний час ховається в сусідній Сербії. Президент Клаус Йоханніс
закликав прокурорів відділення з розслідування злочинів, вчинених магістратами
якнайшвидше прояснити ситуацію у провадженні, порушеному проти колишнього головного
прокурора антикорпційного управління. Глава держави зазначив, що це відділення не
повинне бути політичним інструментом для порушення розслідувань з метою залякування
суддів і прокурорів. У свою чергу права опозиція каже, що це «політично
замовлена» справа чинної румунської влади. Європейська комісія заявила, що
уважно стежить за останніми подіями в контексті проведення конкурсу на призначення
головного прокурора Європейської прокуратури і з точки зору незалежності
судової системи в Румунії, нагадуючи, що офіційний Брюссель неодноразово
наполягав на важливості забезпечення незалежної і професійної юстиції.

ФІНАНСИ ЄС – Посли країн ЄС у
п’ятницю схвалили угоду, досягнуту румунським головуванням Ради ЄС і
Парламентом ЄС щодо внесення низки змін до чинних
норм, спрямованих на зниження ризиків у банківському секторі ЄС. Заходи зі
зменшення ризику, погоджені сьогодні, забезпечать
достатній рівень капіталу в банківському секторі для
безпечного кредитування фізичних та юридичних осіб. У той же час, платники
податків будуть захищені від наслідків можливих
труднощів, з якими стикатимуться банки, – заявив
міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч. Відповідні
поправки збільшують вимоги до банків щодо капіталу, для
зменшення стимулів банків до надмірних ризиків. Пакет також містить основу для
співпраці та обміну інформацією між різними структурами, які
беруть участь у нагляді та резолюції транскордонних
банківських груп.

БЕЗПЕКА – Президент
Румунії Клаус Йоханніс у суботу з позиції верховного представника країни, яка
головує в ЄС, відкриє дебати на Мюнхенській безпековій конференції, разом з
канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Єгипту Абделєм Фаттахом
Ас-Сісі, як верховного представника держави, що головує в Африканському Союзі. Глава
румунської держави наголосить на необхідності посилення ролі НАТО як гаранта євроатлантичної
безпеки та підкреслить, що співпраця і координація між НАТО і ЄС є гарантією
безпеки і процвітання. Клаус Йоханніс хоче привернути увагу до того, що
Чорноморський регіон є одним за найважливіших стратегічних орієнтирів в
поточному контексті безпеки, а Румунія прагне залишатися опорою стабільності в
регіоні та надалі буде джерелом стабільності і безпеки в НАТО й ЄС. Мюнхенська
конференція з питань безпеки є одним із найбільших заходів, на яких щорічно
виступають лідери провідних країн світу.

ТЕНІС – Третя ракетка світу, румунка Сімона Халеп вийшла у фінал тенісного турніру серії WTA – Qatar Total Open, з призовим фондом в понад 900 тис. доларів США. У чвертьфінальному матчі
Халеп виграла після драматичного поєдинку з українкою Еліною Світоліною. Українська
спортсменка у вирішальному сеті вигравала 4:1, але програла п’ять геймів
поспіль. Таким чином, матч завершився перемогою румунки з рахунком 6:3, 3:6, 6:4.
У фіналі змагання Сімона Халеп зіграє з переможницею матчу Анжеліка Кербер
(Німеччина) – Елісе Мертенс (Бельгія).

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент приступив до розгляду проекту Державного бюджету
Румунії на 2019 рік, а понеділок був останнім днем, коли румунські парламентарії
могли запропонувати зміни до відповідного законопроекту, прийнятого урядом у
п’ятницю. У вівторок і середу пройдуть дебати у рамках спільного засідання
бюджетно-фінансових комітетів двох палат румунського парламенту, а в середу
проект бюджету має бути обговорений на пленарному засіданні. На п’ятницю
заплановано остаточне голосування. У проекті Державного бюджету Румунії на 2019
рік уряд передбачає зростання реального ВВП на 5,5% при інфляції на рівні 2,5%
та дефіциті у розмірі 2,5% ВВП. Валовий внутрішній продукт за оцінками урядовців
в цьому році перевищить тисячу мільярдів леїв (еквівалент понад 200 мільярдів євро).
Також планується продовжити виділення 2% ВВП на оборону, відповідно до
зобов’язань Румунії перед НАТО. Водночас були передбачені необхідні суми для
підвищення пенсій на 15% у вересні ц.р.. Права опозиція піддала гострій критиці
як майже тримісячну затримку, з якою був прийнятий держбюджет, так цілу низку його
показників, які називає нереальними.

ЄВРОСОЮЗ – Міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч перебуває з робочим
візитом в Брюсселі де сьогодні взяв участь у засіданні Єврогрупи, на якому була обговорена пропозиція про бюджетний інструмент конвергенції та
конкурентоспроможності. У вівторок Єуджен Теодоровіч очолить друге засідання
Ради ЄС з економічних і фінансових справ (ЕКОФІН). До порядку денного внесені,
серед іншого, такі питання як: прийняття компромісної пропозиції румунського головування
в Раді ЄС щодо пакета документів з питань фінансового нагляду та схвалення висновків
Звіту про фіскальну стабільність та керівних принципів бюджету ЄС на 2020 рік.

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії збільшив до 3% прогноз інфляції на кінець цього
року. Про це у понеділок повідомив голова НБР Мугур Ісереску, який представив щоквартальний
звіт про інфляцію. У листопаді 2018 року прогноз НБР зростання цін у 2019 році становив
2,9% на кінець цього року та 3,2% в 2020 році. За оцінками національного банку, річний
рівень інфляції знизиться у третьому кварталі 2019 року до 2,4% під впливом екзогенні
складових і споживчого кошику, а потім повернеться до прогнозного діапазону. Теж
у понеділок Національний інститут статистики оголосив, що чистий середній заробіток
в Румунії зріс на 5,9% у грудні минулого року порівняно з попереднім місяцем,
досягши майже 3000 леїв (близько 620 євро). Найвища чиста середня зарплата була
зафіксована у сфері інформаційних технологій, включаючи ІТ-послуги, а найнижча
– у готелях та ресторанах.

ГАСТРОНОМІЯ – У місті Сібіу (центральна Румунія) сьогодні стартувала чотириденна зустріч членів Платформи Європейських гастрономічних
регіонів. З цього приводу також відбудеться церемонія офіційне вручення звання
Європейського гастрономічного регіону в 2019 році Сібіуському повіту і грецьким
островам. Цей титул з 2016 року щорічно присуджується Міжнародним інститутом
гастрономії, культури, мистецтва та туризму, а дотепер його володарями були сім
регіонів. Останніми це звання отримали Голуейській регіон Ірландії і провінція Північний
Брабант на півдні Нідерландів.

ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії завдала поразки – 3:2 Чехії
і вийшла в півфінал Кубка Федерації, де зустріне команду Франції. У вирішальному
матчі в неділю Ірина Бєгу/Моніка Нікулеску обіграли з рахунком 6:7, 6:4, 6:4 кращу
пару в світі Барбора Крейчікова/Катерина Синякова. В одиночних поєдинках третя
ракетка світу Сімона Халеп перемогла Кароліну Пліскову (5 WTA) і Катерину
Синякову (44 WTA), а Міхаєла Бузернеску (29 WTA) зазнала поразки від Кароліни
Пліскової та Катерини Синякової. Збірна Румунії другий раз з 1973 року зіграє в
півфіналі Кубка Федерації.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Правляча
коаліція «СДП-АЛДЕ» завершила обговорення проекту Державного бюджету Румунії на 2019 ріцк, який у п’ятницю буде схвалений урядом. Про це сьогодні повідомив міністр
фінансів Єуджен Теодоровіч після нового раунду переговорів між членами керівної
коаліції, а також з мерами найбільших міст Румунії. Останнім не вдалось переконати
міністра фінансів відмовитися від передачі соціальних видатків місцевим органам
влади. У середу на зустрічі з ними, лідер керівної
СДП Лівіу Драгня пообіцяв виділити їм на 27% більше коштів, ніж у минулому
році. Але міські голови кажуть що цього недостатньо, оскільки місцеві органи
влади мають покрити більшу частину соціальних витрат. Проект бюджету
передбачає економічне зростання на 5,5%, інфляцію на рівні 2,8% та дефіцит ВВП
– 2,5%.

РЮВС ЄС – Тероризм, поліцейське
співробітництво, Шенгенська зона та міграція є основними темами на порядку денному неформальної зустрічі міністрів внутрішніх справ країн-членів ЄС у Бухаресті. У нараді, організованій румунським головуванням у Раді ЄС, яку очолює міністр
внутрішніх справ Румунії Кармен Дан, також взяли участь комісар ЄС з питань міграції, внутрішніх справ та громадянства Димітріс Аврамопулос, комісар ЄС з
питань внутрішньої безпеки Джуліан Кінг, координатор ЄС з протидії
тероризму Жиль де Кершов,
голова Комітету з громадських свобод, юстиції та внутрішніх справ
Європарламенту Клод Мораєс, виконавчий директор FRONTEX Фабріс Леґгері та інші європейські чиновники. Неформальна зустріч членів Ради юстиції
та внутрішніх справ ЄС у Бухаресті продовжиться у п’ятницю в розділі «Юстиція».

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле сьогодні зустрілася з
президентом Європейської Ради Дональдом Туском і віце-президентом Європейської
комісії Франсом Тіммермансом. Було розглянуто важливі питання
європейського порядку денного. Під час зустрічі з Дональдом Туском
Віоріка Денчіле підтвердила підтримку Румунією сильної та унітарної
Європи у всіх її вимірах – політичному, економічному та соціальному. Що стосується Brexit, глава уряду заявила,
що румунське головування в Раді ЄС надалі
стежитиме за дотриманням прав європейських громадян
після виходу Великобританії з Євросоюзу.
Під час переговорів з першим віце-президентом Європейської Комісії було
розглянуто питання верховенства права та незалежності судової влади в Румунії.
Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле запевнила, що румунський
уряд робитиме
все для дотримання цінностей
і принципів, що лежать в основі європейського співтовариства:
захист прав і свобод громадян, верховенство
права, незалежність правосуддя, а
також для того, аби громадяни Румунії користувалися тими ж
правами і свободами, що й будь-який громадянин інших країн ЄС.
Також у четвер румунська прем’єрка взяла участь у відкритті конференції «Боротьба
з антисемітизмом: спільний підхід для кращого захисту єврейських громад в
Європі – від практики до дій», організованої Румунією в контексті ротаційного
головування в Раді ЄС. Вона заявила, що Румунія стала регіональним взірцем у боротьбі з антисемітизмом і ксенофобією, а також прикладом щодо освіти і заходів для збереження пам’яті про Голокост.

КІНО -
Румунія на цьогорічному Берлінському кінофестивалі, що проходить з 7 по 17 лютого,
буде представлена фільмом «Монстри» режисера Маріуса Олтяну. Світова прем’єра
єдиної румунської повнометражної кінострічки, відібраної для участі у
кінофестивалі, відбудеться 9 лютого. «Монстри» представляє один день у житті
молодого подружжя, яке родина, суспільство, друзі любить разом, але осуджують і
відхиляють, коли молодята самі по собі, через свої потреби, переконання і
життєвий вибір. У 2018 році дебютний фільм «(Не) торкайся мене» режисерки Адіни
Пінтіліє отримав «Золотого ведмедя» на фестивалі у Берліні. Фільм перевіряє
межі між художнім, документальним і візуальним мистецтвом шляхом нетрадиційного
дослідження людської інтимності.

МІНІСТРИ – Президент
Румунії Клаус Йоханніс сьогодні знову відхилив кандидатуру соціал-демократки Лії Олгуци Васілєску на
посаду міністра регіонального розвитку. Глава держави надіслав листа
прем’єр-міністрові Віоріці Денчіле, в якому повідомив про своє рішення і
пояснив причини. Клаус Йоханніс сказав, що відхилив кандидатуру пані Васілеску,
оскільки вона не має необхідної підготовки та досвіду для такої складної сфери як
регіональний розвиток та державне управління. Соціал-демократична партія одразу
відреагувала, стверджуючи, що Клаус Йоханніс ніколи б не став президентом
Румунії, якби були враховані критерії, на підставі яких він відкинув
кандидатуру Лії Олгуци Васілєску. Соціал-демократи нагадують, що в минулому
глава держави підписав указ про її призначення на посаду міністра праці де вона
розробила дуже складні закони про заробітну плату і про пенсію. Клаус Йоханніс
втретє відкинув кандидатуру Лії Олгуци Васілєску на посаду очільника
Міністерства розвитку. Він також має оголосити про своє рішення й щодо
кандидатури Мірчі Дрегіча на посаду міністра транспорту. Суперечка довкола призначення
цих двох міністрів триває з листопада минулого року, коли прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле вирішила провести кадрові перестановки в своєму кабінеті
міністрів.

ПРОТЕСТ – Офіцери,
працівники поліції та пенітенціарних установ, а також військові у запасі
протестують у Бухаресті вимагаючи поліпшення умов праці, справедливої зарплати
для працівників і припинення дискримінації військових пенсіонерів. Акція
протесту пройде перед міністерствами внутрішніх справ і юстиції, а також перед
парламентом під час неофіційної зустрічі Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх
справ на рівні міністрів, яка відбудеться у Бухаресті в рамках румунського
головування в Раді Європейського Союзу. За даними галузевих профспілок,
зарплати працівників в галузі оборони, громадського порядку і національної
безпеки були заморожені терміновими постановами, а військові пенсії скоротилися
більш ніж на 30%. Члени профспілок також кажуть,
що бюджетні видатки на поліпшення умов праці та забезпечення приміщень і
логістики постійно скорочуються.

ЛЖЕЛІКАР – У Румунії
проводиться розслідування відносно громадянина Італії, який видавав себе за лікаря
і провів кілька пластичних операції в приватних клініках Бухареста, не маючи медичної
світи. 38-річний Маттео Політі був затриманий у середу прикордонниками в Араді при
спробі втекти на потязі до сусідньої Угорщини. Італійця оправили до столиці, де
проти нього було порушено кримінальну справу за незаконне заняття лікувальною
діяльністю. Маттео Політі не отримав дозвіл на медичну практику від Колегії
лікарів, яка звернулась зі скаргою до прокуратури. Міністр охорони здоров’я
Соріна Пінтя стверджує, що відповідальність за право на медичну практику надане псевдолікареві
лежить належить на приватних клініках, які прийняли його на роботу. Протягом
одного року псевдохірург працював під Під чужим ім’ям Метью Моуд і з підробленими документами. Маттео
Політі є уродженцем Венеції і має лише 8-річну освіту. В Італії він був
паркувальником, а в 2011 році був засуджений до півтора року умовного покарання,
після того, як кілька років видавав себе за лікаря.

ГОЛОВУВАННЯ В ЄС
– Бачення, яке Румунія хоче закласти в основу свого головування в Раді ЄС
спирається на ідеї європейської згуртованості, що є однією з ключових тез цього
мандату, – заявив у понеділок міністр європейських справ Джордже Чамба. За його
словами, головною метою є проведення переговорів щодо майбутніх наступних
багаторічних фінансових рамок ЄС на 2021-2027 роки. Він нагадав чотири основні
вектори румунського головування: «Європа конвергенції», «Європа безпеки»,
«Європа як регіональний актор» та «Європа спільних цінностей».

ДЕФІЦИТ – Дефіцит
державного бюджету Румунії за підсумками 2018 року не перевищить 3% Валового
внутрішнього продукту, – запевнив міністр фінансів Єуджен Теодорович. Він
зробив цю заяву після того, як економісти правих опозиційних парламентських
політичних сил заявили, що дефіцит може сягнути 5%, що значно вище граничного
показника на рівні Європейського Союзу. З іншого боку, міністр фінансів заявив,
що проект Державного бюджету на 2019 рік може бути оприлюднений вже на цьому
тижні і буде представлений на розгляд парламенту на початку лютого. Нещодавно
Президент Румунії Клаус Йоханніс відзначив, що відсутність проекту держбюджету
на поточний рік є серйозною проблемою, яку керівна коаліція має терміново
вирішити, а правляча Соціал-демократична партія повинна дати цьому пояснення.

АНТИКОРУПЦІЯ
– Колегія прокурорів Вищої ради магістратури у понеділок взяла до відома відкликання
згоди Анки Журми на тимчасове
виконання обов’язків головного прокурора Національної атикорупційної дирекції.
Міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, що вона відмовилася від тимчасового
заступництва, а відповідне рішення є суто особистою справою. Рішення Анки Журми
було повідомлене Колегії прокурорів Вищої ради магістратури, яка сьогодні мала
розглянути питання про продовження виконання нею обов’язків керівника антикорупційного
управління на шість місяців. Вона була тимчасово призначена на цю посаду Генеральним прокурором Румунії
Августіном Лазером у липні 2018 року, звільнення головного прокурора НАД Лаури
Кодруци Кьовеші. Раніше Анка Журма два терміни поспіль очолювала службу
міжнародного співробітництва антикорупційного управління Румунії. Нагадаємо, що
наприкінці грудня міністр юстиції Тудорел Тоадер повторно запропонував президенту
Клаусу Йоханнісу розглянути кандидатури п’яти прокурорів на керівні посади в Генеральній
прокуратурі. Глава держави зазначив, що вони перебувають на розгляді компетентного
департаменту Адміністрації Президента.

БРЕКЗИТ -
Голосування голосування в британському парламенті щодо угоди про вихід Великої Британії
з Євросоюзу відбудеться 15 січня. Про це повідомляє BBC з посиланням на джерела
в уряді. Щоб уникнути відхилення угоди парламентаріями, британська прем’єрка
Тереза Мей у грудні була змушена відкликати її на невизначений термін. У
неділю Тереза Мей заявила, що відхилення угоди в парламенті призведе до
невідомих наслідків. Якщо британські депутати не підтримають угоду про умови брекзиту,
Велика Британія або вийде з ЄС без угоди або буде змушена відкласти вихід, намічений
на 29 березня. Британський уряд в даний час намагається переконати депутатів
підтримати угоду з Брюсселем, але поки що безрезультатно.

РІЧНИЦЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні звернувся до румунського народу
з нагоди 28-ої річниці початку Антикомуністичної революції. Він заявив, що в 1989 році румуни вигукували «Геть комунізм!», гасло, яке лунає досі, що має стати сигналом для
політиків, які в ці дні демонструють, що не хочуть розпрощатися з комуністичним
минулим. Захист ідеалів Румунської революції означає захист верховенства права
та цінностей свободи і демократії, таких як повага до громадян, зазначає глава
румунської держави, наголошуючи на необхідності якнайшвидшого завершення
розслідування в справі «Революції», а ті, хто скоїв злочин і зловживання в
грудні 1989 року повинні бути покарані. Парламент Румунії у четвер провів
урочисте засідання, присвячене румунській антикомуністичній революції. Пам’ятні
заходи на честь загиблих в грудні 1989 року відбулися четвер в Бухаресті та
інших містах країни. Нагадаємо, що після чотириденних протестів, що почалися в
Тімішоарі 16 грудня 1989 року, які комуністична влада спробувала придушити, що
призвело до загибелі та поранення десятків людей, армія перейшла на бік
протестувальників, які створили першу демократичну політичну платформу.
Революційна хвиля швидко поширилися на всю країну і кульмінувала 22 грудня,
коли диктатор Ніколає Чаушеску спробував втекти на гелікоптері. У цілому з 16
по 25 грудня 1989 року загинуло понад 1000 осіб, майже 3400 людей отримали
поранення, а Румунія стала єдиною країною у Центрально-східній Європі, в якій
зміна режиму мала кривавий характер і в якій лідери – Ніколає та Елена Чаушеску
були страчені.

ПРАВОСУДДЯ – Сенат Румунії сьогодні прийняв скандальні поправки до
закону про Вищу раду правосуддя. Це був останній нормативно-правовий акт із
трьох основних законів, що регулюють правосуддя, до яких парламентарії внесли
низку суперечливих поправок, після закону про судоустрій та про статус суддів і
прокурорів. Теж у четвер Верховний
суд повідомив, що звернеться до Конституційного Суду Румунії з поданням щодо конституційності
ряду поправок, внесених Парламентом до закону про статус суддів і прокурорів. Зміни, які лівоцентристська правляча більшість внесла до цих
законів, були піддані гострій критиці опозиційними партіями та частиною
громадянського суспільства. Крім того, сотні суддів та прокурорів провели перед
будівлями судів мовчазний протест проти суперечливої судової реформи, яку вони
називають непрозорою. Докладніше про це
ТУТ.

КРИТИКА – Посольства семи країн ЄС в Румунії у четвер оприлюднили спільну
заяву, в якій закликають всіх учасників процесу реформування правосуддя уникнути
будь-яких дій, які можуть призвести до послаблення незалежності судової влади
та боротьби з корупцією. У відкритому листі дипломатичні представництва
Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів та Швеції наголошують
на ризиках, що можуть викликати схвалені парламентом поправки до законів, що
регулюють судочинство в Румунії. «Ми визнаємо, що Румунія досягла значного
прогресу упродовж останнього десятиріччя у створенні дорожньої карти та
здійсненні реформ у сфері правосуддя. Проте ми вважаємо, що поправки до законів
щодо судової реформи в їх нинішньому вигляді, а також ініційовані поправки до
Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу ставлять під
загрозу цей прогрес, – зазначається у відкритому листі.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – У парламенті триває засідання, на якому
розглядається проект Державного бюджету Румунії на 2018 рік. Бюджети
найважливіших відомств були схвалені в урядовому варіанті, майже без правок, а
всі зміни, запропоновані опозицією були відхилені більшістю.
Держбюджет-2018 побудований на прогнозі
росту ВВП до 5,5%, середньорічного курсу 4,55 леїв до євро та середньомісячної
зарплатні в 2646 леїв (близько 565 євро). Уряд передбачає на наступний рік
дефіцит у розмірі 2,97% ВВП. Пріоритетними напрямами бюджетної політики в 2018
році стануть охорона здоров’я, освіта та інфраструктура. Права парламентська
опозиція критикує урядовий проект, стверджуючи, що цей бюджет є ризикованим і
призведе до збільшення державного боргу. Остаточне голосування щодо Державного бюджету Румунії та Бюджету соціального забезпечення намічене на 22 грудня.

САНКЦІЇ ЄС – Президент Польщі Анджей Дуда підписав два суперечливі закони, які є
частиною суперечливої судової реформи, які збільшують урядовий контроль над
судовими структурами, всього через кілька годин після того, як Європейська
комісія вперше в історії вирішила розпочати щодо Польщі санкційну процедуру
відповідно до статті 7 Договору про Європейський Союз, через порушення
верховенства права. У результаті цього Варшава може втратити право голосу в
Європейській Раді. Перший віце-президент Ради Європи Франс Тіммерманс заявив,
що іншого варіанту не було і що Польща має три місяці для виконання
рекомендацій ЄК, після чого лідери країн ЄС мають розглянути питання про
схвалити санкції. Франція та Німеччина оголосили, що підтримують рішення
Єврокомісії, але Угорщина заявляє, що використає своє право вето, щоб зупинити
те, що називає «зловживанням санкціями відносно демократично обраного уряду».