Остання поправка до Держбюджету Румунії на поточний рік
Уряд Румунії у винятковому порядку затвердив третю корекцію Державного бюджету на поточний рік. Більшість коштів була спрямована на виплату грошей у відповідності до виграних бюджетниками судових справ щодо повернення частки зарплат, урізаної урядом кілька років тому. Додаткові кошти були виділені на погашення заборгованостей ряду органів місцевого самоврядування і лікарень, а також для відшкодування шкод Національним управлінням з майнової реституції. Міністр з бюджетних питань Даріус Вилков заявив, що таким чином бюджет на 2015 рік буде звільнений від обовязку сплати понад 1 млрд леїв: “Як МВФ, так і Єврокомісія підтримують проект щодо внесення поправки і оцінюють те, що уряду вдалося раніше, вже у 2014 році, виконати платіжні зобовязання, створюючи, таким чином, більші фіскальні можливості для 2015 року.” Уперше, заборгованість перед державним бюджетом та місцевими бюджетами буде дорівнювати нулю, тоді як загальний дефіцит державного бюджету не перевищив плановий рівень у 2,2% від ВВП. Румунська влада оголосила, з іншого боку, значне збільшення наступного року бюджетів декількох відомств, зокрема міністерств охорони здоровя, освіти і транспорту. Міністр Даріус Вилков, стверджує, водночас, що в проекті Державного бюджету на 2015 рік не передбачено ніякого збільшення податків, а особливий наголос ставиться на інвестиціях з європейських фондів.
НАТО – Румунія – Україна
Міністр закордонних справ Богдан Ауреску взяв участь, у вівторок, у Брюсселі, у засіданні Комісії Україна-НАТО, в ході якого підкреслив важливість зміцнення особливого партнерства між Україною та Північноатлантичним альянсом і підтвердив підтримку Румунії щодо наближення України до НАТО. Згідно прес-релізу МЗС Румунії, Ауреску оголосив, у цьому контексті, про початок роботи трастового фонду НАТО з організації кібер-захисту України, який очолить Румунія. Він наголосив, що Румунія зробить все можливе, щоб гарантувати успішне впровадження проектів цього фонду, спрямованого на підвищення здатності України реагувати на нові загрози. Міністр закордонних справ Румунії також висловив упевненість в тому, що Україна зуміє зміцнити демократію і гарантуватиме основні права осіб, що належать до національних меншин. Згідно МЗС Румунії, основні теми порядку денного зустрічі Комісії НАТО-Україна були повязані з ситуацією безпеки в Україні, зобовязань української влади продовжувати демократичні реформи і аналіз стадії реалізації заходів НАТО щодо підтримки України. “Була прийнята спільна заява міністрів закордонних справ країн НАТО і України, яка відновлює підтримку НАТО щодо суверенітету і стабільності України, засудженні військові дії Росії в Україні, а також плани мілітаризації Чорного моря, які мають наслідки на стабільність в регіоні. Учасники зустрічі засудили, також, погіршення ситуації з правами людини в Криму”, – зазначається у прес-релізі МЗС Румунії.
Ціна на газ
Міністр енергетики Разван Ніколеску заявив, що ціни на енергоносії для населення, зокрема на природний газ вітчизняного виробництва не будуть підвищені з 1 січня 2015 року. Ніколеску сказав, що в останні дні поширилися різні чутки на тему ціни на енергоносії, в першу чергу на природний газ, і запевнив, що вартість газу для населення не зросте, принаймні в перші шість місяців наступного року. Тоді буде представлений новий графік лібералізації газового ринку на період липень 2015 — липень 2021 років, в якому буде врахована низхідна тенденція динаміки цін на нафту в регіоні, а також — збільшено період лібералізації, узгоджений з міжнародними фінансовими інститутами, оголосив Департамент з питань енергетики. Повна лібералізація газового ринку, в тому числі для населення, мала бути здійснена до 31 грудня 2018 року. Нещодавно, однак, румунський парламент проголосував за продовження цього строку на два з половиною роки.
НАД перейняла розслідування справи голосування за кордоном
Національна антирокупційна дирекція перейняла від Генеральної прокуратури справу за фактом голосування на закордонних виборчих дільницях під час недавніх виборів. У першому та другому турах президентських виборів тисячі закордонних румунів не змогли проголосувати через погану організацію виборчого процесу, а після масштабних протестів у звязку з цим двоє міністрів закордонних справ подали у відставку. Через два дні після другого туру президентських виборів, Генеральна Прокуратура порушила кримінальну справу за фактами можливих порушень у ході голосування на численних закордонних виборчих дільницях. Одна з тем справи стосується можливості створення додаткових виборчих дільниць за кордоном та існування нормативно-правової бази для збільшення їх кількості між першим і другим турами президентських виборів. 29 листопада новообраний президент Румунії Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці в соціальній мережі, що чекає якнайшвидшого завершення розслідування фактів порушення чинного законодавства під час голосування румунських громадян за кордоном. На прохання прокоментувати передачу відповідної справи для розслідування прокурорам Національної дирекції антикорупції, премєр-міністр Віктор Понта відповів, що система правосуддя має виконати свій обовязок.
Переговори між главою МЗС Румунії Б.Ауреску і держсекретарем США Д.Керрі
У четвер в Базелі глава румунської дипломатії Богдан Ауреску обговорив з державним секретарем США Джоном Керрі ситуацію в регіоні після виборів у Р.Молдова та стратегічне партнерство між Румунією і США, – зазначається в прес-релізі румунського МЗС. В кулуарах засідання Ради міністрів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), дипломати двох держав підкреслили важливість якнайскорішого створення нового про-європейського уряду в Кишиневі. Теж у четвер заступник помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Хойт Йі, в ексклюзивному інтервю нашому кореспонденту у Вашингтоні заявив, що його країна очікує перших контактів з новообраним президентом Клаусом Йоханнісом, додавши, що США визнають важливий внесок Румунії в забезпечення безпеки в регіоні. Румунська влада стверджує, що наступного року, Бухарест і Вашингтон завершать найважливіший стратегічний проект на сьогоднішній день розміщення в Девеселу (південна Румунія) елементів протиракетної оборони НАТО.
Румунія в Індексі сприйняття корупції
Румунія, другий рік поспіль займає 69 місце в Індексі сприйняття корупції, який щорічно складає міжнародна організація Transparency International. Набравши 43 бали Румунія посідає найнижчу позицію серед країн ЄС, на тому ж місці з Болгарією, Грецією та Італією. Загалом на європейському рівні найбільш корумпованою країною є Україна, яка отримала лише 26 балів зі 100 можливих і знаходиться на 142 місці зі 175 позицій у світі. З протилежного боку, Данія і Фінляндія залишаються найменш корумпованими країнами Європи. У доповіді Transparency International були відзначені й труднощі, що стоять перед деякими країнами в боротьбі з корупцією.
