Tag: дефіцит

ВИБОРИ – Кінцевий термін, до якого партії, альянси, організації громадян, які належать до національних меншин, і незалежні кандидати можуть подати кандидатури на президентські вибори в Румунії в травні до Центрального виборчого бюро, закінчується в суботу опівночі згідно з календарем, затвердженим урядом. Наразі Крін Антонеску, якого підтримує правляча коаліція СДП-НЛП-ДСУР, та мер столиці Нікушор Дан – незалежний кандидат – пройшли через фільтри ЦВБ та КСР. Колишній прем’єр-міністр Віктор Понта, лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Елена Ласконі,  лідерка SOS Румунія Діана Шошоаке та депутат Європарламенту Крістіан Терхеш від імені Румунської націонал-консервативної партії також зареєстрували свої кандидатури в якості незалежних кандидатів у Центральному виборчому бюро. Нещодавнє рішення Конституційного суду остаточно відхилити кандидатуру незалежного сувереніста Келіна Джорджеску, який несподівано переміг у першому турі скасованих минулорічних президентських виборів, спонукало партії, які його підтримують – АОР і Партію молодих людей – підготувати нову виборчу стратегію. У п’ятницю лідер партії «АОР» Джеордже Сіміон зареєструвався в ЦВБ для участі в президентських виборах у травні. Лідерка Партії молодих людей Ана-Марія Гавріле також оголосила, що балотуватиметься в президенти. Також у п’ятницю Лавінія Шандру, кандидатка від Гуманістичної соціал-ліберальної партії на найвищу посаду в державі, подала свою кандидатуру до ЦВБ.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД – КСР опублікував обґрунтування рішення, яким Келіна Джорджеску було знято з перегонів за найвищу державну посаду. Судді КСР зазначають, що він не позбавлений довічної заборони балотуватися на цю посаду. Конституційний суд зазначає, що відмова в реєстрації кандидатури на підставі того, що особа, про яку йдеться, порушила конституційні принципи і цінності, не призводить до вічного позбавлення цієї особи права бути обраною Президентом Румунії. Ці аспекти аналізуються в кожному конкретному випадку і в певному часовому проміжку у зв’язку з циклічним характером виборів та оцінкою відповідності кандидатів основоположним конституційним принципам і цінностям. Щодо компетенції Центрального виборчого бюро аналізувати конституційні умови права, встановлені в судовій практиці Суду від грудня минулого року, судді повідомляють, що вони визнали цю компетенцію ЦВК безпосередньо і виключно для поточного виборчого процесу.

ВІЗИТ – Президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо наступного тижня відвідає Болгарію та Румунію, повідомляє міжнародна фінансова установа у своєму прес-релізі. Візит президента ЄБРР припадає на час, коли установа готує нові п’ятирічні стратегії для обох країн, які будуть винесені цього року на громадське обговорення. Минулого року інвестиції ЄБРР в Румунії зросли з 658 млн євро до 707 млн євро. У Румунії Оділ Рено-Бассо зустрінеться з прем’єр-міністром Марчелем Чолаку, міністром фінансів Танцошом Барною, міністром енергетики Себастьяном Бурдужою, а також з представниками бізнесу, дипломатами та представниками громадянського суспільства.

ДІАСПОРА – Громадяни Румунії в діаспорі, які проживають в іншій країні-члені ЄС, зможуть отримати посвідчення особи, видане румунською державою, згідно з терміновим розпорядженням, винесеним на громадське обговорення Міністерством внутрішніх справ. Наразі вони отримують тимчасове посвідчення особи. Крім того, законопроект пропонує повністю оцифрувати видачу документів цивільного стану. Заява також подаватиметься на підставі спеціальної довіреності, завіреної в дипломатичних представництвах або консульських установах Румунії. Дипломатичні представництва також зможуть видавати перший документ, що посвідчує особу, неповнолітнім, які досягли 14-річного віку. Отримані документи, що посвідчують особу, можна буде використовувати як проїзні документи в Європейському Союзі, а також для отримання послуг, що надаються румунськими державними установами.

ДЕФІЦИТ – Дефіцит торгового балансу Румунії в січні збільшився на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчать дані Національного інституту статистики. У 2024 році Румунія експортувала товарів на суму 92,6 млрд євро та імпортувала товарів на суму 133,4 млрд євро. Країна продовжує мати значний дефіцит, особливо з Китаєм, Німеччиною та Польщею, тоді як вона має профіцит з Великобританією, Молдовою та США, хоча і в менших обсягах. Вразливим сектором залишається торгівля сільськогосподарською та харчовою продукцією, де Румунія в основному експортує сировину та імпортує готову продукцію. Щоб зменшити дефіцит торговельного балансу в цій сфері, який становить близько 5 млрд євро, експерти рекомендують стратегію, орієнтовану на експорт продукції з доданою вартістю, а також більш ефективне використання статистичних даних для прийняття більш обґрунтованих економічних рішень.

КНИГА – З 13 по 16 березня в Брюсселі проходить Міжнародний книжковий ярмарок 2025, одна з найважливіших подій такого роду в Європі, в якій бере участь Румунія, представивши близько 500 назв на стенді Румунського інституту культури. Тут представлені книги та альбоми, перекладені кількома мовами, в основному французькою, в тому числі за підтримки програм Iнституту культури Румунії, які мають на меті надати румунським авторам міжнародну популярність. Поряд з румунськими книгами, на стенді Iнституту культури Румунії також представлені автори з Республіки Молдова, а до кінця ярмарку Інститут організовує кілька заходів, на яких автори зможуть поспілкуватися з іноземними авторами та бельгійською громадськістю. Брюссельський книжковий ярмарок є однією з найважливіших культурних подій у столиці Бельгії, яка також є столицею Європейського Союзу, і щороку збирає тисячі авторів, ілюстраторів, видавців і критиків, а також десятки тисяч читачів.

СТАТИСТИКА – На кінець минулого року чисельність робочої сили в Румунії становила 8,17 мільйона осіб. З них майже 7,7 мільйона були зайняті, а 478.000 були безробітними, згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики. Рівень зайнятості був на 20% вищим серед чоловіків, ніж серед жінок, і дуже низьким серед молоді. Рівень безробіття в країні на кінець 2024 року становив 5,9%, а серед молоді віком до 24 років – 25%.

МИТА – Президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити 200-відсоткові мита на будь-який алкоголь, що надходить до США з Європейського Союзу. Ця погроза є відповіддю на плани ЄС запровадити 50% мито на імпорт віскі американського виробництва у відповідь на запроваджені Трампом тарифи на весь імпорт сталі та алюмінію. Президент США закликав до негайного скасування тарифу ЄС на американське віскі, назвавши блок «ворожим і образливим» і «сформованим з єдиною метою – отримати вигоду від США». Представник Єврокомісії заявив, що Брюссель зв’язався з американською стороною, щоб обговорити ситуацію. Президент Європейського центрального банку Крістін Лагард попередила, що ескалація суперечок щодо тарифів, запроваджених президентом Дональдом Трампом, може мати руйнівний вплив на світову економіку, повідомляє Bloomberg.

ФУТБОЛ – Апеляційний комітет Європейського футбольного союзу (УЄФА) у четвер оштрафував футбольний клуб «ФКСБ» та частково закрив його стадіон через інциденти, що сталися під час матчу-відповіді 1/8 фіналу Ліги Європи з ліонським «Олімпіком» 6 березня. Чемпіон Румунії з футболу ФКСБ був оштрафований на 30.000 євро і зобов’язаний закрити частину Національної арени для проведення наступного єврокубкового матчу через расистську або дискримінаційну поведінку своїх уболівальників. ФКСБ також був оштрафований на 1500 євро за запалювання фаєрів. Перемігши минулого тижня в Бухаресті з рахунком 3:1, ФКСБ вилетів з Ліги Європи після того, як «Олімпік» Ліон переміг вдома з рахунком 4:0 у матчі-відповіді в четвер увечері.

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 7,12% ВВП за підсумками перших 11 місяців цього року в порівнянні з 6,19% ВВП за 10 місяців і 4,58% ВВП за аналогічний період минулого року, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів у вівторок. За даними джерела, загальні доходи за перші одинадцять місяців 2024 року склали 523,94 млрд леїв, збільшившись на 12,7%, в той час як витрати консолідованого загального бюджету склали 649,66 млрд леїв, збільшившись на 20,6% в номінальному вираженні в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (1 євро = близько 5 леїв – ред.).

 

ПОСТАНОВА – Уряд прийняв постанову, спрямовану на скорочення витрат державного сектору до 2025 року. Виконавча влада прагне скоротити бюджетні витрати на один відсоток ВВП, або 19 мільярдів леїв, водночас збільшивши бюджетні надходження за рахунок впровадження реформ у Національному плані відновлення та стійкості. Фіскально-бюджетні заходи критикують кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців. Відсутність соціального діалогу та поспіх, з яким було прийнято постанову, викликають невдоволення профспілок працівників освіти, державного управління та соціальної допомоги, а також Федерації роботодавців енергетики.

 

ПОДАТКИ – Бензин і дизельне паливо подорожчають в Румунії з 1 січня 2025 року через підвищення приблизно на 6% акцизів на паливо, згідно з документом, опублікованим Міністерством фінансів. Ціна літра бензину зросте на 0,17 лея (що еквівалентно більш ніж 3 євроцентам), а дизельного палива – на 0,16 лея. Акцизи на спиртні напої та ігристі вина також зростуть на 4,4% з 1 січня. Також з початку наступного року місцеві податки будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції, рішення про що прийматиме кожна мерія. У Бухаресті міська рада вирішила збільшити ці податки на 10,4%.

 

ШЕНГЕН – Румунська прикордонна поліція готова увійти до Шенгенської зони з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року, коли буде скасовано контроль на 40 пунктах перетину кордону – автомобільних, залізничних та портових. Згідно із заявою Генеральної інспекції прикордонної поліції, з початку наступного року поїздки з Румунії до та з інших країн Шенгенської угоди будуть схожі на поїздки всередині країни. Однак, особи, які мають намір подорожувати на територію іншої країни Шенгенської зони, повинні мати при собі дійсний проїзний документ, а саме паспорт або посвідчення особи, оскільки румунські прикордонники здійснюватимуть вибіркові та несистематичні перевірки, – додається в повідомленні.

 

РАДА ЄС – У середу, 1 січня, Польща перебирає на себе ротаційне шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу від Угорщини, і міжнародні ЗМІ пишуть, що Варшава, як очікується, буде грати набагато більш примирливу гру, ніж Будапешт, протягом шести місяців, намагаючись просунути європейські питання вперед – починаючи з підтримки України. Польща є одним з найстійкіших прихильників Києва, в той час як націоналістичний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан викликав роздратування в Брюсселі своїм липневим візитом до Москви, де зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним. Головування Польщі починається на невизначеному тлі повернення республіканця Дональда Трампа до Білого дому, в той час як європейці побоюються американського відсторонення від України і торгової напруженості з США, – також зазначають коментатори.

 

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

 

ІНФЕКЦІЇ – У Румунії за тиждень з 23 по 29 грудня було зареєстровано 57 184 випадки респіраторних інфекцій, у тому числі три нові смерті від вірусу грипу, повідомив у вівторок Національний інститут громадського здоров’я. Кількість людей, які померли від грипу в цьому сезоні, досягла чотирьох. На сьогоднішній день понад 1,1 мільйона людей отримали щеплення від грипу.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у вівторок вийшла до 1/8 фіналу турніру WTA 250 з призовим фондом 275.094 доларів США в Окленді (Нова Зеландія) після перемоги над українкою Юлією Стародубцевою з рахунком 6-3, 2-0. Румунці (26 років, 85 WTA) знадобилася рівно година, щоб виграти свій перший матч у Стародубцевої (24 роки, 101 WTA), і в 1/8 фіналу вона зустрінеться з переможницею матчу між американкою Медісон Кіз та італійкою Лючією Бронзетті. Колишня перша ракетка світу Сімона Халеп отримала wild card на турнір в Окленді, але була змушена знятися через травму. В Австралії румунка Анка Тодоні вийшла до другого кола турніру WTA 500 у Брісбені, загальний призовий фонд якого становить 1.520.600 доларів США, після перемоги над Крістіною Букша 7-6 (7/3), 6-2. У другому раунді Тодоні зустрінеться з чешкою Ліндою Носковою.

ПЕРЕГОВОРИ – У Бухаресті на переговорах між проєвропейськими партіями щодо майбутньої коаліції досягнуто прогресу щодо структури нового уряду. Соціал-демократична партія матиме сім міністерств, Націонал-ліберальна партія – чотири, Союз порятунку Румунії – три, а Демократичний союз угорців Румунії – два. Про це заявив перший віце-президент соціал-демократів Сорін Гріндяну. Поки що не вирішено, які саме портфелі дістануться кожній партії та імена майбутніх міністрів. З іншого боку, соціал-демократи та угорці виступають за єдиного коаліційного кандидата на виборах Президента Румунії. Після скасування Конституційним судом виборів на найвищу посаду, майбутній уряд має до кінця року встановити графік президентських виборів, – вважають в Демократичному союзу угорців Румунії. Проєвропейські партії сподіваються сформувати кабінет міністрів до Різдва.

 

ФОНДИ ЄС – Румунія отримала 1,9 мільярдів євро зі Структурних фондів та Фондів згуртування ЄС, створені на 2021-2027 фінансовий рік, а загальний рівень освоєння коштів у розмірі 6,11% наближається до середнього показника по ЄС у 6,19%. Про це повідомив міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу. Для програм, що управляються централізовано, рівень освоєння структурних фондів та фондів згуртування є вищим і становить 7,3%, – зазначив Кичу у дописі на своєму Facebook. Він підкреслив, що Румунія все ще має наздоганяти регіональні програми, де рівень освоєння становить 3,2%. Міністр висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, запровадила в управлінні та реалізації європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння коштів є європейських фондів у період 2014-2020 років.

 

ДЕФІЦИТ – Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші десять місяців цього року був на 5,5 млрд євро вищим, ніж за аналогічний період 2023 року. Це випливає з даних, оприлюднених Національним банком. Більше половини цього дефіциту є наслідком зростання імпорту товарів. Також, згідно з даними НБР, загальний зовнішній борг зріс більш ніж на 18 млрд євро до понад 186 млрд євро. Аналітики кажуть, що разом з дуже високим бюджетним дефіцитом це основні проблеми румунської економіки, які потрібно вирішувати одночасно, що дуже складно. Вони вважають, що належне бюджетне коригування зменшить витрати і збільшить доходи за рахунок боротьби з корупцією та справедливої системи оподаткування.

 

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбудеться концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

 

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

 

ФЕРМИ – Перші румунські морські ферми в територіальних водах Чорного моря знаходяться на стадії підготовки. Про це повідомив міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісового господарства Мірча Фекєт. Він зазначив, що першим інвесторам, в рамках публічних тендерів, були надані ділянки площею 60 гектарів у внутрішніх морських і територіальних морських водах. Це 10 периметрів, розташованих між курортом Мамая і портовим містом Констанца, перед озером Сіное, а також на ділянках між курортами Аджиджа та Ефоріє Норд, Венус і 2 травня – Вама Векє. Міністр також повідомив, що протягом наступних 20 років на відстані 2-3 кілометрів від берега будуть вирощувати морепродукти і рибу, що має високу економічну цінність, така як лососева форель, морський окунь і морський лящ.

БЕЗПІЛОТНИКИ – Населення повіту Тулча, що на Дунаї, у четвер ввечері отримало повідомлення RO-Alert на свої мобільні телефони на тлі ударів російських безпілотників по території сусідньої України. Згодом Міністерство оборони в Бухаресті повідомило, що російські сили здійснили нові атаки на українські цивільні об’єкти та портову інфраструктуру поблизу річкового кордону з Румунією. З метою моніторингу ситуації 4 літаки ВПС Румунії та ВПС Іспанії були підняті на бойове чергування в режимі розширеного повітряного патрулювання. За даними Міноборони, один з безпілотників, можливо, ненадовго перетнув повітряний простір Румунії, але про його падіння на землю не повідомлялося. Міністерство оборони надіслало рішучий сигнал із засудженням цих нових російських атак проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву.

ХХХ – Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальні справи проти трьох журналістів, двох американців і одного румуна, які нібито незаконно перетнули російський кордон з України, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, повідомили у п’ятницю російські інформаційні агентства, передає AFP. Румунський журналіст Мірча Барбу працює в редакції новинного сайту HotNews.ro. Загалом за подібними звинуваченнями розпочато розслідування проти 12 іноземних журналістів. Журналісти, які стали мішенню для нападів, не перебувають на території Росії, але за російським кримінальним кодексом їм загрожує до п’яти років ув’язнення.

КІБЕРЗЕБПЕКА – У п’ятницю в Бухаресті була підписана угода про розміщення в Румунії штаб-квартири Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в промисловості, технологіях і дослідженнях (ECCC), йдеться в заяві румунської виконавчої влади, в якій зазначається, що розміщення Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в Бухаресті є великим досягненням для Румунії. «Вперше наша країна приймає європейське агентство, що підтверджує все більш важливу роль Румунії у зміцненні європейської кібербезпеки, особливо в нинішньому міжнародному контексті, позначеному численними викликами безпеці», – йдеться в прес-релізі.

ЦИКЛОН – Влада Румунії мобілізує додаткові сили в повітах, які, як очікується, постраждають від дощів, принесених циклоном Ешлі з Середземномор’я. Починаючи з другої половини дня неділі, протягом щонайменше 24 годин по всій країні йтиме сильний дощ, а погода значно похолодає, з різким падінням температури з 34 до 15 градусів за Цельсієм. В уряді вже відбулося кілька оперативних нарад з метою підготовки місцевих органів влади до можливих екстремальних погодних умов. Паралельно ведеться моніторинг ситуації на Дунаї. Очікувані паводки на річці не створять жодних проблем – заявив генеральний директор компанії «Румунські води» Сорін Лукач. За розрахунками гідрологів, на початку наступного місяця потік Дунаю на вході в країну досягне 7600 кубометрів на секунду, а в поєднанні з дощами і водою, яку принесуть основні річки в постраждалих районах, він досягне максимуму в 9500 кубометрів на секунду, що є керованою позначкою.

ДЕФІЦИТ – Згідно з даними, опублікованими в п’ятницю Міністерством фінансів, бюджетний дефіцит Румунії за перші вісім місяців цього року сягнув понад 80 млрд леїв (близько 16 млрд євро), або майже 4,6% ВВП, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей період державні витрати перевищили 450 млрд леїв (близько 90 млрд євро), тоді як доходи склали лише 375 млрд леїв (близько 75 млрд євро). У нещодавно ухваленому урядом бюджетному коригуванні дефіцит на поточний рік був переглянутий з 5 до 6,94% ВВП.

ДОСЛІДНИКИ – Ніч дослідників була відзначена у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії заходами, покликаними показати громадськості, що означає бути дослідником і наскільки цікавою може бути дослідницька робота. Зокрема, Національний музей природознавства імені Грігоре Антіпи в столиці запросив любителів науки відкрити для себе, серед іншого, невидимі деталі зразків за допомогою електронної мікроскопії. Астрономічний інститут Румунської академії виставив фрагменти метеоритів, знайдені в різних куточках планети, а також моделі основних типів космічних апаратів, що використовуються людиною для дослідження космічного простору. У столичному парку «Світ дітей» дослідники представили інноваційні проекти, оригінальні експерименти та унікальні демонстрації природних явищ і передових технологій. Щороку наприкінці вересня дослідники з 23 країн і понад 400 міст Європи відзначають внесок науки у сталий розвиток кращого суспільства на публічних зустрічах.

ЗЕЛЕНИЙ ДІМ – У п’ятницю в Румунії розпочалася нова сесія фінансування для фізичних осіб в рамках програми «Фотоелектричний зелений дім». Адміністрація Фонду з питань довкілля виділила рекордний бюджет у розмірі 2 мільярдів леїв (близько 400 мільйонів євро), які допоможуть 67.000 домогосподарств зменшити рахунки за «зелену» електроенергію. Вперше фінансування також передбачає придбання акумуляторів для зберігання виробленої електроенергії. Бажаючі подати заявку повинні бути резидентами Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені панелі, нерухомість повинна бути виключно для житлового використання і не повинна мати жодних боргів перед державою.

ІММІГРАНТИ – Румунія стає все більш привабливою країною для іноземних працівників завдяки економічному зростанню та дефіциту місцевої робочої сили в різних секторах. Минулого року кількість індивідуальних трудових договорів перевищила 200 000. Більшість з них походять з азіатських країн зі скромним рівнем життя. Експерти зазначають, що інтегрувати іноземних працівників нелегко, але їхній внесок у місцеву економіку є важливим для підтримки темпів розвитку. Румунська влада хоче запровадити правову базу для допомоги іммігрантам. За даними Національного інституту статистики, у квітні-червні робоча сила в Румунії становила близько 8,4 мільйона осіб, з яких 7,9 мільйона були зайняті, а 421 000 – безробітні.

Вибори за виборами!

Уряд Румунії затвердив календар цьогорічних президентських виборів. Перший тур відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Минулого тижня кабінет міністрів також визначився з датою проведення парламентських виборів, які пройдуть 1-го грудня, у Національний день Румунії. Цього року у червні вже відбулися вибори до Європейського парламенту та місцевих органів влади. Згідно з опитуванням CURS, проведеним у період з 6 по 22 серпня, кандидати від керівних Соціал-демократичної партії – Марчел Чолаку та Націонал-ліберальної партії – Ніколає Чуке вийшли б до другого туру президентських виборів, якби голосування відбулося в неділю. На парламентських виборах СДП лідирує за кількістю голосів виборців, за нею йде її партнер по уряду, НЛП. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, лідера соціал-демократів, нинішня коаліція СДП-НЛП все ще може працювати в майбутньому. Він вважає, що наступний уряд може бути приведений до присяги ще до Різдва, 23 грудня. Чолаку заявив, що, незважаючи на різкі заяви з обох сторін на тлі висунення кандидатів у президенти, чинний уряд працюватиме в нинішньому вигляді до парламентських виборів. Прем’єр-міністр також заявив, що в майбутньому СДП не бачить іншої коаліції при владі, окрім як з Націонал-ліберальною партією. Лідер лібералів Ніколає Чуке також висловився за продовження роботи уряду, незалежно від того, що станеться в коаліції.

 

Пенсійний хаос

Тиждень у Румунії пройшов під знаком хаосу, спричиненого новим законом про підвищення державних пенсій. Новий закон мав на меті усунути деякі невідповідності в системі, але в результаті сотні тисяч людей залишилися незадоволеними. Незважаючи на те, що значна частина пенсій зросла, багато хто отримав рішення про перерахунок, згідно з яким їхні доходи є нижчими або навіть набагато нижчими, ніж вони отримували раніше. Крім того, деякі категорії пенсіонерів кажуть, що після перерахунку вони більше не зможуть отримувати регулярну індексацію протягом наступних років. Вони також бояться, що ці рішення, які зменшують їхні пенсії, можуть бути застосовані в майбутньому, хоча і прем’єр-міністр, і профільний міністр неодноразово запевняли, що, незалежно від результатів перерахунку на папері, жодна пенсія не буде меншою. Люди також скаржаться на прорахунки. У будь-якому випадку, так звані «спеціальні пенсії» деяких категорій працівників, які є значно вищими і не залежать від страхових внесків, жодним чином не постраждали. Щоб зменшити напругу з 1 жовтня податковий поріг для пенсій буде підвищено з 2 000 леїв (400 євро) до 3 000 леїв (600 євро), – оголосила міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Поки що невідомо, чи вплине пенсійний хаос на майбутні вибори.

 

Дефіцит бюджету перевищив очікування

Згідно з даними Міністерства фінансів дефіцит бюджету Румунії за підсумками перших 7 місяців цього року перевищив поріг у 4% від Валового Внутрішнього Продукту. Аналіз виконання бюджету показує, що в січні-липні держава отримала загальні доходи в розмірі понад 331 мільярд леїв (еквівалент понад 66 мільярдів євро), що більш ніж на 15% більше, ніж за перші 7 місяців 2023 року. Витрати, однак, зросли більш ніж на 23% до понад 402 мільярдів леїв (понад 80 мільярдів євро). Слід нагадати, що цьогорічний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП. З іншого боку, міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу оголосив, що Румунія вже отримала кошти з фондів Політики згуртування на суму майже 24 мільярди євро у 2014-2020 фінансовому році і досягла рівня освоєння понад 99%.

 

Спека та посуха

Румунські фермери, чиї посіви були знищені посухою, отримають компенсацію від уряду. Заходи, які будуть схвалені наступного тижня, мають на меті забезпечити кошти для відшкодування збитків, понесених аграріями цього літа, а також створити механізм страхування осінніх та весняних посівів. Міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що буде надано до 3 000 леїв на гектар (близько 600 євро), що призведе до розблокування кредитування для фермерів, відповідно до результатів переговорів з представниками банків. Необхідні кошти будуть отримані з національного бюджету, плюс 17 млн євро з фонду ризиків ЄС. Схема державної допомоги, відома як «фермерський кредит», також буде доповнена 400 мільйонами леїв (близько 80 мільйонів євро). Зазначимо, що після надзвичайно спекотного і сухого літа в Румунії в кількох районах почалася ґрунтова посуха.

 

Дві гарні новини

Румунія офіційно отримала позитивний висновок у сфері конкуренції в рамках процесу вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Згідно з прес-релізом Ради з питань конкуренції, висновок був виданий після завершення процесу оцінки діяльності, проведеної в період 2018-2022 років. Під час перевірки Рада мала продемонструвати, що її діяльність відповідає вимогам міжнародної організації. Також були надані рекомендації, стан виконання яких буде представлений через рік. Вступ до ОЕСР є пріоритетом для Румунії, який вважається третьою головною стратегічною метою після вступу до НАТО та Європейського Союзу. З іншого боку 15 жовтня очікується, що США оголосять рішення про скасування віз для румунів, яке буде застосовано з 2025 року, – повідомили урядові джерела в Бухаресті.

ВИБОРИ – Уряд на сьогоднішньому засіданні детально визначив календар виборчих дій, технічні заходи та витрати на підготовку, організацію та проведення виборів президента Румунії. Так, перший тур голосування відбудеться 24 листопада 2024 року, а 8 грудня – другий, у разі необхідності. 5 жовтня – крайній термін подання кандидатур та виборчих знаків до Центрального виборчого бюро, а 25 жовтня розпочинається виборча кампанія. Уряд також продовжив Національну програму місцевого розвитку ще на два роки, щоб підтримати понад 3 000 проєктів, які вже реалізуються. У середу кабінет міністрів також затвердив “Національний план створення безпечного шкільного середовища”, який доповнює заходи, спрямовані на боротьбу з насильством у школах. Серед іншого, будуть субсидовані терапевтичні сеанси для дітей, які стали жертвами насильства або були залучені до такого акту. У рамках програми також будуть організовані спеціальні курси для вчителів та створена онлайн-бібліотека з матеріалами про боротьбу з насильством у школах. Крім того, у сфері освіти прийнято ще один нормативно-правовий акт, який передбачає надання стипендій румунським учням через фінансовані державою культурні проєкти.

 

ДЕФІЦИТ – За підсумками перших семи місяців цього року дефіцит бюджету Румунії перевищив 4% Валового Внутрішнього Продукту. Про це повідомляє Міністерство фінансів. Аналіз виконання бюджету показує, що в січні-липні держава отримала загальний дохід у розмірі понад 331 мільярд леїв (еквівалент понад 66 мільярдів євро), що на понад 15% більше, ніж за перші 7 місяців 2023 року. Витрати, однак, зросли більш ніж на 23% до понад 402 мільярдів леїв (більше 80 мільярдів євро). Нагадаємо, що цьогорічний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП. Минулого тижня Фіскальна рада попередила, що дефіцит бюджету Румунії на кінець року становитиме понад 7%, а за відсутності заходів фіскально-бюджетної консолідації існує ризик, що він наблизиться до 8%. З іншого боку, міністр інвестицій та європейських проектів Адріан Кичу оголосив, що Румунія вже отримала кошти з фондів Політики згуртування на загальну суму 23,84 млрд. євро у 2014-2020 фінансовому році і досягла рівня освоєння у понад 99%.

 

ОСВІТА – Дуальна освіта, в тому числі на університетському рівні, отримає 1 млрд євро фінансування з європейських фондів та державного бюджету до 2029 року. Про це оголосив у середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, виступаючи на заході для студентів з усього світу. Він закликав молодь не залишати країну: «На мою думку, життєво важливо виховувати нові покоління фахівців через систему технологічної освіти», – сказав він.

 

ОЕСР – Румунія офіційно отримала позитивний висновок у сфері конкуренції в рамках процесу вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Згідно з прес-релізом Ради з питань конкуренції, висновок був виданий після завершення процесу оцінки діяльності, проведеної в період 2018-2022 років. Під час перевірки Рада мала продемонструвати, що її діяльність відповідає вимогам міжнародної організації. Також були надані рекомендації, стан виконання яких буде представлений через рік. Вступ до ОЕСР є пріоритетом Румунії і вважається третьою головною стратегічною метою після вступу до НАТО та Європейського Союзу.

 

ІНЦИДЕНТ – Два морських судна зіткнулися в середу в гирлі Суліна в дельті Дунаю на південному сході Румунії після того, як одне з них просигналізувало про відмову головного двигуна і спробувало в екстреному порядку стати на якір. Під час операції судно під прапором Панами, завантажене ячменем, зіткнулося з іншим судном під прапором Ліберії, що перевозило дизельне паливо. Постраждалих немає, судноплавство каналом здійснюється у нормальному режимі, ознак забруднення немає. Адміністрація порту Суліна розпочала розслідування для встановлення точних причин інциденту.

 

СПОРТ – Сьогодні ввечері в Парижі стартували Паралімпійські літні ігри, які триватимуть до 8 вересня. Від Єлисейських полів до знаменитої площі Згоди, сотні танцюристів, виконавців та віртуозів беруть участь у шоу під назвою «Парадокс», яке, за словами організаторів, має на меті змусити людей замислитися про їхню унікальність, що виходить за рамки фізичних характеристик їхніх тіл. На Паралімпійських іграх Румунія буде представлена шістьма спортсменами в трьох дисциплінах: дзюдо для сліпих (Александру Болога і Даніель Варгоцкі), пара-велосипед (Едуард Новак і Теодор Матікан) і настільний теніс (Камелія Чіріпан і Бобі Сіміон). Камелія Чіріпан та Бобі Сіміон першими розпочнуть змагання у другій половині четверга у змішаному парному розряді проти японської пари Юрі Томоно та Койо Івабучі.

 

ПОГОДА – Минулої ночі в кількох регіонах Румунії пройшли грози. Метеорологи оголосили десятки попереджень про небезпечні погодні умови, включаючи «червоний», найвищий рівень небезпеки, який наклався на вже існуючий «жовтий» рівень у Східних Карпатах, центрі, на півдні та сході країни. В Яссах, на північному сході країни, сильна гроза налякала мешканців, які масово дзвонили на номер екстреної допомоги 112. Поривчасті вітри повалили кілька дерев і пошкодили автомобілі. Вулиці по всьому місту були підтоплені, а на одному з проспектів у центрі міста рівень води перевищив 10 сантиметрів. Сильний вітер зірвав дах, а два рейси бюджетних авіаліній приземлилися в аеропорту Ясси із запізненням в кілька десятків хвилин через складні погодні умови. Також на північному сході, в повіті Ботошани, пожежники були викликані для гасіння пожежі, що спалахнула після того, як блискавка влучила в дерево. Десятки вулиць і підвалів були також підтоплені в місті Клуж-Напока (північний захід) після зливи, сильного вітру і грози.