Tag: дефіцит

ПОСУХА – Міністр сільського господарства Флорін Барбу закликав Європейську Комісію надати термінову компенсацію румунським фермерам, які постраждали від тривалої посухи. За його словами, понад два мільйони гектарів посівів кукурудзи та соняшнику постраждали, а середні втрати оцінюються в 200-230 євро на гектар. Він закликав до термінового відшкодування фермерам загальних витрат у понад 75 мільйонів євро на осінні посіви 2023 року шляхом прийняття єдиного нормативно-правового акту ЄС, в якому б були передбачені технічні правила та джерела фінансування, як з боку Європейського Союзу, так і додаткову національну допомогу. Міністр Флорін Барбу додав, що втрата доходів сільськогосподарськими виробниками ставить під загрозу життєздатність фермерських господарств та інтереси харчової безпеки Румунії.

 

ДЕФІЦИТ – Перші шість місяців цього року завершилися з дефіцитом у понад 60 мільярдів леїв, що становить 3,6% Валового Внутрішнього Продукту Румунії. За оцінками Європейської комісії, на кінець 2024 року він становитиме 6,9% ВВП, а за розрахунками Фіскальної ради – навіть більше 7%. Уже в рамках процедури надмірного дефіциту, ініційованої Брюсселем, країна матиме сім років, щоб повернутися до дефіциту бюджету в 3% ВВП за новими європейськими фіскальними правилами. Поступового зниження цього показника можна досягти лише на основі реалістичної програми і, звичайно, шляхом її дотримання, зазначають експерти. Останній звіт «Румунія – Моніторинг Єврозони», підготовлений групою експертів НБР, показує, що збільшення бюджетних надходжень є абсолютно необхідним і не може зводитися до кращого збору податків, але також вимагає змін у податковому режимі. Тиск на державний бюджет збільшиться, якщо враховувати зобов’язання мати військові витрати на рівні 2,5% від ВВП, взяті у відносинах з НАТО, – додають автори аналізу.

 

ПОЖЕЖІ В ГРЕЦІЇ – У вівторок Румунія відправила другий контингент пожежників для підтримки зусиль з боротьби з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій (ГІНС), 40 пожежників і два пожежних автомобілі та автомобілі швидкого реагування прибули до Греції повітряним шляхом, а ще два лісові пожежні автомобілі ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. У понеділок ГІНС повідомив, що румунський пожежник, який брав участь у гасінні пожежі в Греції, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребує спеціалізованого лікування. Грецькі служби з надзвичайних ситуацій борються з найбільшою в цьому році лісовою пожежею, яка охопила 200 квадратних кілометрів рослинності і лісу на північний схід від Афін. Цілі села були евакуйовані. Метеорологи попередили, що майже половина країни перебуватиме під червоним кодом пожежної небезпеки через високу температуру, що сягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, і сильний вітер. Країни ЄС, а також Туреччина і Сербія направили до Греції пожежників, літаки і рятувальні машини після того, як грецький уряд активував Європейський механізм взаємного цивільного захисту.

 

СВЯТО – Цього тижня румуни матимуть нові міні-канікули з нагоди християнського свята Успіння Пресвятої Богородиці та Дня ВМФ Румунії, що відзначається 15 серпня. Морське узбережжя буде улюбленим місцем відпочинку, а чорноморські курорти очікують на найбільш багатолюдні вихідні у поточному літньому сезоні – понад 140 000 туристів. Згідно зі статистикою, заповнюваність готелів на березі моря становитиме понад 90%. З нагоди 122-ї річниці з дня заснування Військово-морські сили Румунії оголосили, що День ВМС Румунії відзначатиметься в чорноморських та дунайських портах, а також в Бухаресті, заходами, що включатимуть показові навчання, виставки техніки і озброєння, інтерактивні майстер-класи, культурні заходи з військово-морським колоритом і концерти військової музики.

 

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська авіакомпанія TAROM продовжила рішення про призупинення польотів до Тель-Авіва, Аммана та Бейрута до 16 серпня включно. Про це йдеться у повідомленні національного авіаперевізника. Компанія тимчасово призупинила польоти за цими напрямками з 6 серпня у зв’язку з попередженнями, виданими владою, останніми подіями на Середньому Сході та погіршенням ситуації з безпекою в регіоні. «TAROM радить усім пасажирам стежити за офіційними повідомленнями для отримання останньої інформації та зв’язуватися з компанією для перенесення своєї подорожі на більш пізній термін. Пасажири також мають можливість вимагати відшкодування вартості авіаквитка», – йдеться у повідомленні.

 

ІСПИТИ – У Румунії триває осіння сесія іспитів на атестат про повну середню освіту, в якій беруть участь майже 33 тисячі випускників ліцеїв. Сьогодні відбулося оцінювання з іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться наступного понеділка з тесту з румунської мови та літератури. 20 серпня відбудеться обов’язковий письмовий тест за профілем, а 21 серпня – письмовий тест за вибором за профілем та спеціалізацією. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні – 30 серпня.  Під час літньої сесії 78% учнів успішно склали іспити на атестат про повну середню освіту.

За перші чотири місяці цього року дефіцит торговельного балансу Румунії (імпорт мінус експорт) склав понад 9,3 млрд євро, що на 440 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це випливає з останніх даних, опублікованих у понеділок Національним інститутом статистики (НІС). За звітний період експорт склав майже 31,3 млрд євро, а імпорт – понад 40,6 млрд євро.

За даними НІС, за перші чотири місяці року значні частки в структурі експорту та імпорту займали машини та транспортне обладнання, а також інші промислові товари. Вартість внутрішньоєвропейської торгівлі товарами становила близько 73% як від загального обсягу експорту, так і від загального обсягу імпорту.

У цьому контексті аналітики розглядають торговельний дефіцит, поряд з бюджетним дефіцитом, як одну з головних вразливостей румунської економіки. З одного боку, державні доходи значно нижчі за видатки, а з іншого – експорт нижчий за імпорт. Експерти кажуть, що після періоду, коли дефіцит торговельного балансу почав виправлятися, зараз ця тенденція посилюється, чинячи тиск на обмінний курс євро/лей.

Однак, на їхню думку, високі валютні резерви Румунії повинні виправити великий торговельний дефіцит, який зберігається вже кілька років і зробити експорт більш конкурентоспроможним. Нагадаємо, що за даними Національного інституту статистики, наприкінці минулого місяця валютні резерви Румунії перевищили 65 мільярдів євро, порівняно з приблизно 62,5 мільярдами наприкінці квітня, що є рекордом для показника, від якого безпосередньо залежить стабільність обмінного курсу та цін.

Цей розвиток подій має позитивні наслідки як з точки зору зміцнення довіри фінансових ринків та інвесторів до Румунії, так і з точки зору забезпечення стабільності обмінного курсу національної валюти. Аналітики також відзначають, що тенденція до збільшення валютних резервів триває вже деякий час і є позитивною для Румунії. Вони вказують на дуже нестабільну міжнародну ситуацію та міжнародні фінансові ринки, які наразі не впевнені, в якому напрямку йтимуть.

Саме тому, кажуть експерти, великі міжнародні резерви є своєрідним паском безпеки на випадок турбулентності, яка може виникнути у перспективі. Однак вони також вказують і на менш сприятливі аспекти, відображені у збільшенні валютних резервів, вказуючи на те, що частина валюти, яка надходить до Румунії, походить з європейських фондів, які потім конвертуються в леї і використовуються Міністерством фінансів для фінансування різних інвестиційних проєктів.

Багато аналітиків також бачать негативну сторону в тому, що Румунія продемонструвала неабияку стабільність обмінного курсу в останні роки, незважаючи на турбулентність, яка охопила всі ринки. В умовах, коли національна інфляція зросла до 16%, а обмінний курс майже не змінився, румунський експорт постраждав і не може конкурувати за такого обмінного курсу.

ВИБОРИ – У Румунії понад 200.000 кандидатів зареєструвалися для участі у місцевих виборах 9 червня і 494 – у виборах до Європейського парламенту. Наймолодшому кандидату трохи більше 23 років, а найстаршому – 100. Понад 18 900 000 виборців можуть проголосувати на більш ніж 19 800 виборчих дільницях по всій країні та за кордоном. 30 асоціацій та фондів були акредитовані Постійним виборчим органом для спостереження за місцевими та парламентськими виборами 9 червня. Вони можуть допомагати у всіх операціях виборчих дільниць.

 

ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску на зустрічі зі своїми колегами з ЄС наголосила на важливості надання швидкої військової допомоги Україні та якнайшвидшого ухвалення нового пакету санкцій проти Росії. Румунський урядовець також привернула увагу до гібридних атак Росії на Республіку Молдова. На зустрічі в Брюсселі також обговорювався розвиток ситуації на Близькому Сході. Міністр Одобеску наголосила на необхідності врегулювання кризи в Газі шляхом продовження зусиль зі звільнення всіх заручників, припинення вогню, надання всеосяжної гуманітарної допомоги та відновлення політичного процесу, спрямованого на досягнення тривалого миру на основі рішення про дві держави.

 

УКРАЇНА – Верховний представник ЄС із закордонних справ і безпеки Жозеп Боррель у вівторок закликав до «балансу» між потребою України атакувати цілі на російській території за допомогою обладнання, наданого Заходом, і ризиком ескалації конфлікту, який може спричинити такий підхід, повідомляє AFP. Напередодні засідання Ради міністрів оборони ЄС у Брюсселі Жозеп Боррель заявив, що буде обговорюватися можливість дозволити Україні використовувати європейську зброю для атак на території Росії. Також у Брюсселі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що використання Україною зброї, наданої західними союзниками, проти цілей на території Росії не зробить НАТО і його членів стороною конфлікту. На цьому тлі президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо підписали у вівторок в Брюсселі десятирічну двосторонню угоду про безпеку, яка перебачає поставку Києву 30 винищувачів F-16.

 

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – На цьому тижні виконавча влада в Бухаресті прийме рішення про підвищення мінімальної заробітної плати в економіці до 3700 леїв (приблизно 740 євро) з 1 липня, згідно з рішенням керівництва правлячої коаліції СДП-НЛП, повідомляють політичні джерела. Коаліція також вирішила, що розмір заробітної плати, звільненої від будь-яких податків, збільшиться з 200 (близько 40 євро) до 300 леїв (близько 60 євро). З іншого боку, за даними Національного агентства зайнятості, рівень безробіття на національному рівні становив 3,1% на кінець квітня, що трохи нижче, ніж у попередньому місяці. Загальна кількість безробітних в Румунії минулого місяця становила майже 250 тисяч осіб.

 

ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 3,24% ВВП за перші чотири місяці цього року. Згідно з даними, опублікованими міністерством фінансів, доходи держави склали майже 183 мільярди леїв (близько 37 мільярдів євро), а витрати – близько 240 мільярдів леїв (близько 48 мільярдів євро). На квітневий дефіцит, за словами міністерства, також вплинула авансова виплата пенсій перед Великодніми святами. У відсотковому відношенні до ВВП витрати цього року були на 2% вищими, ніж за аналогічний період 2023 року, додають у міністерстві. Цьогорічний державний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП, що менше, ніж 5,68% минулого року.

 

ТУРИЗМ – Бронювання на літній сезон на румунському узбережжі Чорного моря, здійснені за перші два місяці року, зросли на 25% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, повідомляє Національна асоціація туристичних агентств. Середня ціна перебування становить 2 250 леїв, що більше, ніж минулого року, при середній тривалості перебування чотири ночі. У 2024 році перевага надається готелям, що працюють за системою «все включено», і в даний час на узбережжі налічується понад 50 таких закладів – на 28% більше, ніж у 2023 році. Улюбленими курортами румунських туристів є Мамая, Ефоріє Норд, Венера та Нептун-Олімп.

 

ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідує Кишинів, щоб обговорити підтримку Сполученими Штатами членства Молдови в ЄС та енергетичну безпеку. Він побував у Молдові два роки тому, на початку березня, через кілька днів після вторгнення Росії в сусідню Україну. Після Кишинева американський чиновник вирушить до Праги, де візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, щоб обговорити пріоритети наступного саміту НАТО у Вашингтоні в липні. Нагадаємо, Республіка Молдова подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року і через три місяці отримала статус кандидата. У грудні 2023 року лідери ЄС прийняли рішення про початок переговорів про вступ.

 

UNITER 2024 – «Антологія зникнення» режисера Раду Афріма, поставлена на сцені Ясського національного театру (північний схід), була оголошена у понеділок ввечері найкращою виставою на церемонії нагородження премій UNITER 2024, події, яка щороку нагороджує найкращі досягнення румунського театру. Нагороди за провідні ролі отримали Черасела Йосіфеску та Тудор Куку-Думітреску, приз за дебют отримала акторка Рамона Ніколає, а нагороду «Іон Карамітру» отримав актор Валер Деллакеза. Оана Пелля та Дан Кондураке були відзначені нагородами за життєві досягнення. Найкращою радіотеатральною виставою була визнана «Літо, коли у моєї мами були зелені очі», художня режисура Діани Міхайлополь, за участю Родіки Мандаке та Маріуса Маноле, прем’єра якої відбулася минулого року на Культурному каналі Румунського радіо.

Індекс Confidex, який вимірює рівень довіри румунських менеджерів до економіки, досяг найвищого значення за останні чотири роки – 52,5, показує останнє опитування на цю тему. На тлі зниження інфляції, зростання ВВП і підвищення оптимізму у внутрішньому і міжнародному діловому середовищі щодо розвитку економіки, значення індексу перевищило попередній пік в 50,2, зафіксований в першій половині минулого року. Згідно з опитуванням, частка менеджерів, оптимістично налаштованих щодо стану румунської економіки, зросла до 34%, порівняно з 26% у попередньому півріччі. Однак 38% обрали нейтральну і обережну позицію.

Ці цифри є показником стійкості, гнучкості та адаптивності румунського бізнес-середовища до різких змін ринкових умов, з якими воно зіткнулося в останні роки, починаючи з пандемії COVID-19, за якою послідувало зростання цін на енергоносії, потім війна проти України, податкові зміни та інфляційна хвиля, яка ще не минула, показує дослідження Confidex. Згідно з опитуванням, найбільш оптимістично налаштовані компанії зі сфери послуг, за ними йдуть ІТ, будівництво та торгівля. Більш обережний підхід демонструють підприємства сільського господарства, енергетики та промисловості.

З іншого боку, Румунія досягла значного прогресу в подоланні розриву з розвиненими країнами після 2000 року, зафіксувавши найшвидше зростання продуктивності праці в Центральній і Східній Європі, – каже Чаба Балінт, член Ради директорів Національного Банку Румунії. За його словами, Валовий Внутрішній Продукт на душу населення по відношенню до купівельної спроможності досяг понад 75% від середньоєвропейського показника, чому сприяло накопичення прямих іноземних інвестицій і збереження низького рівня державного боргу протягом певного часу.

Чаба Балінт: «За останні майже два з половиною десятиліття всі румунські повіти досягли значного прогресу з точки зору ВВП на душу населення, але збільшилися розриви у розвитку між регіонами. Досі ми отримували вигоду від відносно низького співвідношення державного боргу до ВВП, що забезпечувало простір для маневру для підтримки економічного зростання, але збільшення боргу також створило вразливі місця. По мірі того, як Румунія швидко зменшувала розрив з іншими країнами, виникли значні дисбаланси, спричинені поглибленням подвійного дефіциту. І дефіцит бюджету і дефіцит поточного рахунку платіжного балансу залишаються на дуже високих рівнях протягом багатьох років.»

 Ефективне освоєння коштів з європейських фондів є дуже важливим для фінансування інвестицій, але бюджетна корекція або пошук власних джерел економічного зростання також є важливими, – вважає представник НБР.

У своєму весняному прогнозі Європейська комісія очікує, що румунська економіка зросте на 3,3%, але з дефіцитом у майже 7% ВВП, що є найвищим показником в ЄС.

Національний банк Румунії вирішив зберегти ключову процентну ставку на рівні 7% річних, рівень, який залишався незмінним протягом року і чотирьох місяців. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, а також ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах у центральному банку, також були збережені на колишньому рівні. За оцінками експертів НБР, річна інфляція в січні 2024 року зросла, відповідно до прогнозів, до 7,41%, але в лютому знизилася до 7,23%.

Вищі темпи інфляції порівняно з кінцем минулого року є, в основному, результатом річної динаміки цін на електроенергію, а також подорожчання палива та тютюнових виробів на тлі підвищення акцизів та зростання цін на сиру нафту, зазначили в НБР. За оцінками фахівців цієї установи, в найближчі місяці річна інфляція продовжить знижуватися, але за дещо вищою траєкторією, ніж це було показано в середньостроковому прогнозі від лютого 2024 року.

Інфляція перебуває під впливом невизначеності та ризиків, зумовлених нещодавніми фіскальними заходами, спрямованими на підтримку фіскальної консолідації, а також заходами щодо обмеження торговельної надбавки на основні продовольчі товари, дію яких було продовжено до кінця року. Водночас зростає невизначеність та ризики, пов’язані з майбутньою фіскальною політикою та політикою доходів, що випливають з виконання бюджету за перші два місяці року, динаміки заробітних плат у державному секторі та повного впливу нового Пенсійного закону.

Динаміка цін на нафту також впливатиме на інфляцію, зазначає Національний банк. Невизначеність та ризики для перспектив економічної активності, а отже, і для середньострокової інфляційної динаміки, продовжують генерувати війна в Україні та конфлікт на Близькому Сході, а також економічні події в Європі, зокрема в Німеччині. Як і у випадку з дефіцитом бюджету, який є надто високим порівняно з вимогами Європейської Комісії та потенційно дестабілізуючим для фінансів країни, прем’єр-міністр Марчел Чолаку також оптимістично налаштований щодо інфляції.

Він запевнив, що інфляція знизиться найближчим часом і досягне 5% до кінця року. Глава уряду нагадав, що коли він вступив на посаду в червні минулого року, інфляція вимірювалася двозначними цифрами і постійно знижувалася завдяки заходам, вжитим виконавчою владою. Ми також досягнемо цільового показника дефіциту, запевнив глава уряду. Він зазначив, що поглиблення дефіциту відбувається не за рахунок споживання, а за рахунок інвестицій, які повернуться в економіку і будуть відображені в податках.

Зимовий прогноз Європейської Комісії містить покращені оцінки для економіки Румунії. Очікується, що зростання становитиме 2,5% цього року, порівняно з 1,8% восени, а інфляція знизиться до 9,7% цього року і 5,5% у 2024 році – нижче, ніж у попередньому прогнозі. Приватне споживання, хоча і постраждає від високої інфляції, зросте, вважає Європейська комісія, і це станеться в результаті підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, зарплат у громадському секторі , а також продовження обмеження цін на енергоносії до 2025 року. Оптимістичний прогноз Комісії також ґрунтується на впливі грошей з Національного плану відновлення та стійкості, тоді як інші фонди ЄС підтримуватимуть місцеві інвестиції. І останнє, але не менш важливе, комісія зазначає, що Румунія мала високі темпи економічного зростання на рівні 4,3% за перші три квартали минулого року.

Хороша еволюція економіки супроводжується, однак, майже кожного разу збільшенням макроекономічних дисбалансів, пояснив фінансовий аналітик Драгош Кабат в ефірі Радіо Румунія, і саме це відбувається зараз в Румунії: Хоча ми маємо високі темпи економічного зростання, що нас дуже радує , це не супроводжується зменшенням дефіциту та державного боргу. На жаль, це супроводжується посиленням, збільшенням цих дефіцитів, що в певний момент у майбутньому доведеться коригувати. І це зазвичай відбувається в часи рецесії, коли нам також доводиться скорочувати дефіцит. Це означає, що рецесія в Румунії відчувається набагато сильніше, ніж, наприклад, в інших країнах Європейського Союзу.

Дані показують, що дефіцит поточного рахунку Румунії збільшився минулого року більш ніж на 52% до понад 26 млрд євро. У своєму повідомленні Національний банк зазначає, що це зростання в основному пов’язане зі збільшенням дефіциту товарного балансу, причому імпорт майже на 9,2 млрд євро перевищив експорт. Аналітик Драгош Кабат вважає, що якщо тенденція останніх десятиліть збережеться, Румунія зафіксує нові негативні рекорди щодо зовнішнього дефіциту та державного боргу, оскільки, за його словами, по мірі зростання валового внутрішнього продукту виникає ефект мультиплікації дефіцитів. Дані, оприлюднені Центральним банком, також показують, що загальний зовнішній борг Румунії минулого року зріс більш ніж на 6,1 млрд євро, перевищивши 142,7 млрд євро, а прямі іноземні інвестиції склали майже 10,7 млрд євро.

У
другій половині жовтня, в Берліні,
Німеччина провела дві зустрічі, спрямовані
на те, щоб допомогти Україні швидко
відновити критичну інфраструктуру та
забезпечити відновлення країни після
закінчення війни. Йдеться про
німецько-український економічний форум та про «Recovery of Ukraine», конференцію,
організовану урядом Німеччини, у
якості
поточного головуючого у G7, та Європейською
Комісією. Це саміт експертів, а не
конференція
донорів, заявив канцлер Німеччини Олаф
Шольц перед зустріччю, в якій, мали
взяти
участь представники основних економічних
держав G7 і G20, а також міжнародні
організації, громадянське суспільство
та бізнесмени.

У
серпні Світовий банк, Європейська
комісія та український уряд оцінили
збитки, завдані російським вторгненням
станом на 1 червня, у понад 252 мільярди
доларів, а потреби у реконструкції та
відновленні становлять майже 350 мільярдів
доларів. Це
було до того, як Росія посилила свої
удари по українських енергетичних
об’єктах і містах. Фінанси України з
кожним днем зменшуються, а рахунок війни
стає все більшим і більшим. Враховуючи,
що цього року валовий внутрішній продукт
скоротиться лише на 30-35%, Україні вже
важко платити за війну на додаток до
виконання існуючих боргових зобов’язань
і власної реконструкції.

У
цьому контексті, канцлер
Німеччини та голова Європейської комісії
Урсула фон дер Ляєн пропонує створити
Фонд Маршалла для України, названий за багатомільярдною програмою, створеною
Вашингтоном після Другої світової війни
для допомоги у відбудові Європи. «Тепер
ми маємо розпочати будівництво зруйнованих
житлових будинків, шкіл, доріг, мостів,
інфраструктури та енергопостачання,
щоб Україна могла швидко стати на ноги»,
– заявили двоє європейських лідерів
газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung. Від
форми
перебудови, зазначили
вони, залежить, якою
країною буде Україна в майбутньому.
«Конституційна
держава з сильними інституціями? Гнучка
та сучасна економіка? Жвава демократія,
яка належить Європі?»

Усе
міжнародне співтовариство повинно буде
«рішуче взяти участь у відбудові
України», підтримка, яка
може тривати «кілька років, навіть
десятиліть», також оцінив
канцлер Німеччини
на Берлінській
конференції. Нам потрібен план Маршалла
для XXI століття, це завдання для
поколінь, яке потрібно
розпочати прямо зараз, закликав він.
Федеральний чиновник також уточнив,
що реконструкція є
своєчасністю майбутнього.
«Подумаємо
про те, як створити більш розвинену,
більш стійку та стійкішу Україну. Ця
країна могла б стати великим виробником
зеленої енергії та експортером
високоякісної промислової та
сільськогосподарської продукції, а
також цифровим центром з одними з
найкращих експертів у світі», – сказав
Шольц. А голова Єврокомісії Урсула фон
дер Ляєн закликала до глобальних зусиль
для відновлення України.

Оскільки
жодна країна чи Союз не може впоратися
з такими зусиллями поодинці, залучення
потужних партнерів, таких як США, Канада,
Японія, Велика Британія, Австралія та
інші країни, а також таких установ, як
Світовий банк, є життєво важливим. Кожен
євро, кожен долар, кожен фунт, кожна ієна
є інвестицією в Україну, але також і в
демократичні цінності в усьому світі,
зазначила
голова Єврокомісії: Тисячі зруйнованих
будинків. Кілька сотень шкіл перетворилися
на руїни. Незліченні мости, дороги,
електростанції, залізничну інфраструктуру та промисловість розбомбили. Для
українців це не просто статистика. Це
їхній щоденний досвід. Це про те, щоб
мати дах над головою, тепле місце взимку
та навчальні
зали, де їхні діти
в безпеці. Йдеться про те, щоб ходити на
роботу, приносити додому їжу та заробляти
на життя. Це важкі, страшні та болісні
дні для українців. Європа підтримує
Україну з першого дня. Ми ніколи не
зможемо зрівнятися з тими жертвами, які
українці приносять щодня. Але ми можемо
бути з ними. Ми запровадили найжорсткіші
санкції проти Росії. Загалом ЄС,
країни-члени та європейські фінансові
установи надали Україні понад 19 мільярдів
євро допомоги без урахування військової
допомоги.

Крім
того, європейці відкрили свої серця та
домівки для понад восьми мільйонів
українців, які втекли від путінських
бомб, і для чотирьох мільйонів українців,
які шукали тимчасового захисту в наших
державах-членах, також сказала Урсула
фон дер Ляєн: Для
мене ключовими є три питання.
По-перше, ми повинні запевнитися,
що Україна отримує
підтримку, якої вона
потребує, у будь-який момент
– від допомоги до реабілітації та
довгострокової реконструкції. По-друге,
нам потрібна правильна архітектура,
щоб зробити підтримку максимально
широкою та інклюзивною. І по-третє,
оскільки Україна отримала статус
кандидата на вступ до ЄС, ми повинні
міцно інтегрувати зусилля з відновлення
України як частину її шляху до Союзу.

У
відеозверненні,
президент України Володимир Зеленський
закликав до швидких міжнародних
інвестицій у свою країну, згадавши про
фінансову
потребу у
розмірі
38 мільярдів доларів, щоб збалансувати
національний дефіцит у наступному році.
У Брюсселі Комісія вже проводить
найбільшу операцію в рамках Механізму
цивільного захисту ЄС для широкого
спектру заходів підтримки для України,
включно в секторах
охорони здоров’я, енергетики, продовольства
та сільського господарства. Щоб підтримати
Київ, Комісія також запропонувала заходи
для сприяння торгівлі, зокрема призупинення
імпортних мит на український експорт.
Брюссель також активував Директиву про
тимчасовий захист, яка надає українським
біженцям від війни доступ до праці,
житла, освіти та охорони здоров’я по
всьому ЄС.

Фахівці
з питань статистики дають підстави для
оптимізму в глибоко дефіцитному
періоді
у цьому плані. По-перше, дефіцит державного
бюджету Румунії
за перші вісім місяців року зменшився
порівняно з аналогічним
періодом 2021 року з 3,3% до 2,4% валового
внутрішнього продукту. За підсумками
перших семи місяців року дефіцит становив
близько 2% ВВП. Доходи бюджету зросли на
20 відсотків порівняно з минулим роком
і досягли майже 300 мільярдів леїв, що
дорівнює
60 мільярдам євро. Бюджетні видатки
досягли близько 330 мільярдів леїв, що
на 17% більше, ніж у минулому році.

За
даними Мінфіну, збільшення відбулося
в основному за рахунок збільшення
видатків на соціальну допомогу, місцевих
бюджетів та видатків на товари та
послуги. Цільовий показник дефіциту на
поточний рік становить 5,8% валового
внутрішнього продукту. Ще одним приводом
для помірного оптимізму може бути
переглянутий у бік збільшення прогноз
Міжнародного валютного фонду щодо
економічного зростання Румунії на
поточний рік.
Таким чином, зростання економіки Румунії
може скласти 4,8%, тобто
більш ніж на 2 відсотки порівняно з
попередньою оцінкою. Нова цифра була
оприлюднена після оціночної місії,
проведеної Фондом влітку.

За
даними Мінфіну, експерти міжнародної
фінансової установи оцінили важливість
застосування макроекономічної політики
для забезпечення стабільності та
стимулювання структурних реформ з метою
підтримки економічного зростання, а
корекція означатиме підтвердження дій
уряду. Перегляд прогнозу МВФ у бік
зростання,
підтверджений статистичними даними
про розвиток румунської економіки за
перше півріччя та іншими сигналами з
місцевого та міжнародного ринків,
показує, що вплив заходів, вжитих
виконавчою владою, є правильний з
макроекономічної точки зору, стверджує
міністр фінансів Адріан Кичу.

Однак
він додав,
що цього недостатньо і що Румунія повинна
продовжувати просувати низку реформ,
у тому числі реформу
системи соціального страхування. Міністр
запевнив, що реформи, включені до
Національного плану відновлення та
стійкості, відбуваються у встановлені
терміни та сприятимуть забезпеченню
економічної стабільності разом із
державними інвестиціями та консолідацією
бюджету. З іншого боку, необхідно, щоб
виконавча влада вирішила питання
нерівності в
оплаті праці, підвищила конкурентоспроможність
економіки та відродила експорт,
протистояла зростанню інфляції.

У
короткостроковій перспективі уряд
діятиме, обіцяє міністр фінансів, у
напрямок
захищення уразливих
категорій
населення в умовах енергетичної кризи
та зростання цін. На рівні коаліції, де
домінують соціал-демократи та ліберали,
вже йдуть дискусії щодо підвищення
пенсій та мінімальної зарплати, а
оглядачі
передбачають, що рішення у
цьому питанні
матиме сильний політичний відбиток і
вплине на дефіцит бюджету в кінці року.