Radio România Internațional

Tag: дефіцит

  • Економічний прогноз для Румунії

    Економічний прогноз для Румунії

    Минулого року в румунській економіці відбулося не таке серйозне падіння, як очікувалось, а повернення до рівня докризової економічної діяльності відбудеться до кінця цього року, згідно з весняним прогнозом Європейської комісії. Зазначивши, що все ще існує певна міра невизначеності через непередбачувану еволюцію пандемії та можливі проблеми у постачанні вакцин, європейська виконавча влада прогнозує, що валовий внутрішній продукт Румунії в цьому році зросте на 5,1%, рівень, який розташовує країну на 3 місце в ЄС, після Іспанії та Франції.

    Водночас, Європейська Комісія підрахувала аванс для румунської економіки до 4,9% у 2022 році.Все це в умовах коли попередні прогнози свідчили про зростання лише на 3,8% до 2021 року та на 4% у 2022 році, нагадує міністр фінансів Александру Назаре. Ці позитивні сигнали надзвичайно радують нас, але я повторюю заклик до обережності – ми повинні зберегти рекордні темпи державних інвестицій, одночасно контролюючи бюджетні витрати, так щоб Румунія зазнала стійкого економічного зростання, – каже міністр. Завдяки зусиллям фіскальної консолідації та значному зростанню ВВП, вказується у прогнозі ЄК, дефіцит державного бюджету Румунії має шанси поступово зменшуватися.

    За даними Комісії, він знизиться до 8% ВВП цього року та 7,1% ВВП наступного року, від 9,2% минулого року.Прогнози також показують, що в цьому році інфляція зазнає незначне зростання до 2,9%, а наступного року – зниження до 2,7%. Поточний аналіз Комісії показує значне покращення перспектив економічного зростання для держав ЄС в цілому порівняно із зимовими економічними прогнозами. Натомість державний борг досягне свого піку в 2021 році. Це пояснюється тим, що й досі необхідна підтримка з боку держав та європейських установ для громадян та компаній.

    До речі, комісар з питань економіки Паоло Джентілоні зазначив, що від заходів бюджетної підтримки ми не повинні відмовитися занадто швидко: «Ми не повинні допускати помилок, які можуть підірвати економічне відновлення, тобто занадто раннє скасування політики з надання підтримки. На якість, міцність та тривалість економічного відновлення може все ще впливати пандемія, але наша економічна доля залежить в першу чергу від нас самих».

    Комісія прогнозує, що державні інвестиції у відсотках від ВВП досягнуть у 2022 році найвищого рівня за останні 10 років, в результаті механізму відновлення та стійкості та національним планам відновлення. Згідно з документом Комісії, пандемія коронавірусу була шоком історичних масштабів для європейської економіки, яка минулого року скоротилася на 6,1%.

  • 30 березня 2021 року

    ПРОТЕСТИ – Президент Клаус Йоганніс заявляє, що протести є природним проявом у функціональних демократіях, але наголошує, що жорстокість, екстремізм, ксенофобія є абсолютно неприйнятними. «Румунія – це функціональна і зріла демократія, в якій гарантується вільне вираження думок. Свобода думки не може бути обмежена, ми всі маємо право на свою думку та право публічно висловлювати її. Це принцип, що не підлягає обговоренню й основа вільного суспільства», – сказав Клаус Йоганніс. З такою заявою глава держави виступив після вчорашніх протестів у Бухаресті та кількох великих містах Румунії, де другий день поспіль багато людей виходять на вулиці аби висловити свою незгоду з новими карантинними обмеженнями через пандемію. Раніше прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що після року обмежень громадяни мають право протестувати, але вони повинні робити це відповідно до закону. З іншого боку, лідер опозиційної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку стверджує, що громадяни вийшли на вулиці, щоб протестувати через відчай, бідність і тому, що вони втомилися від цієї кризи. На його думку, можливим рішенням є переосмислення введених обмежень. Міністр внутрішніх справ Лучан Боде оголосив, що понад 1200 штрафів було виписано протестувальникам по всій країні. За даними правоохоронних органів, у столиці постраждали 12 правоохоронців. Одночасно до відділків поліції було доставлено 188 людей. У свою чергу префект Бухареста Алін Стойка підкреслив, що після протестів обмеження не будуть скасовані.

    КОРОНАВІРУС – Понад 6.200 нових випадків
    коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Румунії минулої доби, після проведення
    приблизно 30 тис. тестів. Загалом із початку пандемії в країні виявили понад 946
    тис. випадків зараження коронавірусом, померли серед заражених понад – 23.400.
    За минулу добу було зафіксовано 175 смертей, а кількість пацієнтів у відділеннях інтенсивної
    терапії становить 1405, що є новим антирекордом. З іншого боку в Румунії триває
    національна кампанія щеплення. До тепер було щеплено понад 2 млн. осіб, а
    більше половині з них було введено і повторну дозу. Влада планує робити по
    100 тисяч щеплень на день уже в квітні, – заявив прем’єр-міністр Флорін Кицу.
    Координатор кампанії з імунізації населення, лікар Валеріу Георгіце, у вівторок оголосив, що з квітня вакцинацію проти COVID-19 здійснюватимуть і сімейні лікарі. Він також повідомив, що іноземці, які мають право на проживання в Румунії, зможуть записатися на щеплення на онлайн-платформі після 10 квітня. У квітні Румунія отримає понад 3,3 мільйона доз вакцин проти COVID-19. Тим часом з цього тижня вступили в силу більш жорсткі карантинні обмеження. Таким
    чином при захворюваності на Covid-19 в понад 4 випадки на тисячу жителів у
    п’ятницю, суботу та неділю магазини та постачальники послуг працюватимуть до
    18:00 години, а з 20:00 і до 5:00 ранку забороняється виходити з помешкання, за
    винятком обґрунтованих ситуацій. При рівні захворюваності в 7,5 випадків на
    тисячу жителів відповідні заборони діють і в робочі дні.




    ОЧЕС – Румунський дипломат Лазер Коменеску став генеральним
    секретарем Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).
    Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску заявив, що це великий успіх
    румунської дипломатії та підтвердження постійної прихильності Румунії співпраці
    Чорноморському регіоні. Лазар Коменеску був міністром закордонних справ, послом
    Румунії в Німеччині з 2009 по 2015 роки і керівником представництва Румунії при
    ЄС з 2001 по 2008 рр. В даний час до складу ОЧЕС входять 13 держав-членів, а
    саме Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Республіка
    Молдова, Північна Македонія, Румунія, Російська Федерація, Туреччина, Україна
    та Сербія. Румунія виконувала обов’язки головуючої країни в ОЧЕС протягом 2020
    року, ушосте від створення організації у 1992 році.

    ДЕФІЦИТ
    – Дефіцит зведеного бюджету Румунії у лютому зріс до 12,76 млрд. леїв (близько
    2,6 млрд. євро), відповідно до 1,14% Валового Внутрішнього Вродукту, на 0,33% більше
    порівняно з січнем 2021 року та на 0,73% – порівняно з аналогічним періодом
    минулого року. Міністерство фінансів Румунії пояснює це рекордне зростання
    збільшенням видатків на боротьбу з наслідками пандемії Covid-19. Плановий
    дефіцит держбюджету 2021 р. становить 7,16% ВВП.

    СИРІЯ – Уряд
    Румунії надасть фінансову підтримку на суму 150 тис. євро сирійським біженцям у
    2021 році та виконає раніше взяті на себе багаторічні зобов’язання, – заявив
    глава МЗС Румунії Богдан Ауреску. Згідно із заявою румунського
    зовнішньополітичного відомства, міністр Ауреску у вівторок виступив на міністерській
    сесії П’ятої конференції з питань підтримки майбутнього Сирії та регіону,
    організованої ЄС та ООН, яка відбулася в режимі відеоконференцій. Румунія надалі
    підтримуватиме зусилля з поліпшення гуманітарної ситуації в Сирії та сталого розвитку
    держав регіону, які приймають значну кількість біженців, а також зусилля ЄС та
    ООН, спрямовані на вирішення сирійської кризи, – додав Богдан Ауреску . Він закликав
    до посилення зусиль з політичного врегулювання сирійської кризи, висловивши
    підтримку посиленій ролі ЄС та міжнародної спільноти в активізації переговорів
    з цього питання.

    ФУТБОЛ -
    Національна футбольна збірна Румунії гравців віком до 21 року сьогодні завершила нульовою нічиєю вирішальний
    матч в групі А чемпіонату Європи-2021 з футболу серед молоді U21, який
    проводять Угорщина та Словенія. Румуни залишилися непереможними, але цього виявилося недостатнім для виходу в чвертьфінал Євро-2021. У суботу Румунія перемогла з рахунком 2:1
    команду Угорщини, а у першому матчі групового етапу румуни зіграли внічию з
    Нідерландами – 1:1. З 24 по 31 березня відбувається розіграш групового етапу, а
    з 31 травня по 6 червня – плей-офф на виліт, починаючи з чвертьфіналів. Дві
    найкращі команди з кожної групи виходять в плей-офф. З іншого боку, основна національна
    збірна Румунії з футболу у середу зіграє на виїзді третій матч кваліфікації чемпіонату
    світу-2022 проти футболістів Вірменії. У неділю вдома Румунія поступилася
    команді Німеччини – 0:1, у другому матчі
    кваліфікації, а в четвер – перемогла, теж у Бухаресті, національну збірну
    Північної Македонії – 3:2. У групі J також грають збірні Ісландії та
    Ліхтенштейну. Згідно з регламентом переможці відбірних груп вийдуть
    безпосередньо на ЧС-2022, а другі команди зіграють у березні 2022 року в
    плей-офф, що складатиметься з двох одноматчевих етапів.

  • Дебати довкола держбюджету на 2021 рік

    Дебати довкола держбюджету на 2021 рік




    Румунські можновладці сподіваються, що менш ніж за
    тиждень, точніше до 20 лютого, проєкт Державного бюджету на цей рік, який був
    винесений на публічне обговорення минулого тижня, буде схвалений парламентом.
    Те саме стосується супровідних законів, включаючи термінову постанову про скасування
    в цьому році відпочинкових купонів та обмеження пенсій на рівні, досягнутому
    після останнього підвищення минулого року. Ситуація непроста, враховуючи те, що
    пандемія застала Румунію в процедурі надмірного дефіциту, влада була змушена виділити
    додаткові кошти на охорону здоров’я, а також максимально обмежити негативні
    наслідки для ділового середовища.




    Урядовці заявляють, що розробили проєкт держбюджету,
    який закладає основи багаторічного підходу до реформ та державних фінансів, з
    поступовим зменшенням дефіциту з 7,16% ВВП в цьому році до 3,4% у 2024 році. Він
    ставить наголос на інвестиціях, на які спрямовано 5,5% ВВП – найвищий відсоток до
    тепер. Цей проєкт, також має підтримку Європейської Комісії, від якої має прийти
    більша частина грошей на реформи та інвестиції, сказав прем’єр-міністр Флорін Кицу,
    який додав, що очікує від міністрів, які просили більших бюджетів, ніж у
    попередні роки, ефективності і результативності.




    Флорін Кицу: «Ми використовуватимемо проміжні показники і в
    середині року проведемо оцінку з точки зору виконання бюджету. Я бачив і в
    попередні роки цей фільм, коли протягом року деякі міністри вимагали дуже великий
    бюджет, а виконання бюджету було катастрофічним в середині року. Ми обговоримо
    ситуацію коли плануємо розглянути коригування бюджету, в середині року, після
    аналізу виконання бюджету з мандатами на столі. Оскільки ми домовились
    збільшити бюджет, є великі витрати, які ми повинні підтримати, але я хотів би
    бачити й виконання, хочу бачити результати, хочу бачити результати реформи
    державних компаній.»





    Однак опозиційна Соціал-демократична партія стверджує,
    що дохідна і видаткова частини бюджету свідчать про нереальність його виконання
    в нинішніх умовах. Соціал-демократи кажуть, що коштів, передбачених бюджетом
    вистачить лише на дев’ять місяців, і вважають, що уряд запровадить нові
    податки. Сенатор Раду Опря заявив, що СДП не має наміру блокувати проєкт держбюджету
    в парламенті, але запропонує різні доповнення і поправки, які вважають
    необхідними для відновлення економіки та підвищення рівня життя в рамках
    бюджетного дефіциту, прогнозованого урядом.




    Згідно з економічним прогнозом, опублікованим
    минулого тижня Європейською комісією, після 5% скорочення у 2020 році економіка
    Румунії відновиться в цьому році завдяки приватному споживанню та інвестиціям, що
    призведе до зростання ВВП на 3,8% у 2021 році та 4% у 2022 році. За тим же
    прогнозом, експорт також відновиться на тлі поліпшення економічних умов у країнах,
    які є основними торговельними партнерами Румунії.

  • 2020 – важкий рік для економіки

    2020 – важкий рік для економіки




    Результати економічного аналізу за
    2020 рік, здійсненого Міністерством фінансів Румунії показують, що наприкінці
    грудня бюджетний дефіцит Румунії сягнув майже 10% ВВП – удвічі більший, ніж дефіцит
    наприкінці 2019 року. Збільшення бюджетного дефіциту пояснюється, з точки зору доходів,
    скороченням бюджетних надходжень з березня по грудень, а також відстроченням сплати деяких фіскальних зобов’язань окремих суб’єктів підприємницької діяльності
    в умовах кризового періоду, спричиненого пандемічним контекстом.


    Також дефіцит пояснюється збільшення
    виплат з відшкодування ПДВ для підтримки ліквідності в приватному секторі та бонусами
    за своєчасне сплачення податку на прибуток та податку на доходи
    мікропідприємствами.


    Крім того, зазначають фінансисти,
    було схвалено низку нормативно-правових актів щодо збільшення інвестиційних
    витрат та здійснення позапланових виплат, зумовлених епідемією коронавірусу. Водночас
    для мінімізації негативних економічних наслідків, спричинених епідеміологічною ситуацією,
    було затверджено низку програм державної підтримки для продовження діяльності
    МСП та великих компаній за допомогою державних гарантій.


    Згідно з опублікованими даними,
    суми, що дорівнюють 4,45% ВВП, були спрямовані на підтримку бізнес-середовища у
    вигляді податкових пільг, інвестицій та позапланових витрат, призначених для
    боротьби з наслідками епідемії.


    Усе це на тлі скорочення у 2020 році
    економічної діяльності. Серед іншого на несприятливу динаміку економіки вплинули
    зменшення надходжень з акцизного збору на енергоносії. Це пов’язано головним
    чином із зменшенням споживання пального, через обмеження туристичної діяльності
    та переведення працівників на дистанційну роботу.


    За даними Національного Банку Румунії,
    головний ризик для економіки Румунії полягає в тому яким чином початок
    податкової консолідації відобразиться на державному бюджеті. Експерти Центрального
    банку прогнозують, що тільки у 2022 році економіка Румунії повернеться до
    обсягів 2019 року.


    Зараз офіційний Бухарест працює
    над доопрацюванням проєкту Державного бюджету Румунії на 2021 рік, який має на
    меті не перевищити у 2021 році рівень бюджетного дефіциту в 7% ВВП, погоджений з Європейською
    комісією. Цей бюджет має підтримати відновлення
    економіки та закласти основи сильної економіки у період 2021-2024 рр., – заявив
    прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу.


    Держбюджет у лютому буде внесений
    на розгляд парламенту і супроводжуватиметься комплексним пакетом реформ у трьох
    сферах – зарплати у бюджетній сфері, пенсійна система та управління податками.


    З іншого боку, опозиційна Соціал-демократична
    партія, яка звинувачує уряд у підготовці до заходів жорсткої економії, представила
    власну версію державного бюджету, стверджуючи, що навіть за нинішніх умов можна
    підвищити рівень життя всіх румунів.


  • 11 січня 2021 року

    ЩЕПЛЕННЯ – Четверта партія вакцини Pfizer/BioNTech
    прибула до Румунії в понеділок вранці. 150 000 доз були доставлені спеціальними
    рейсами до Бухареста, Клуж-Напоки і Тімішоари, звідки будуть розподілені по
    центрах вакцинації. Теж у понеділок координатор національної кампанії
    вакцинації проти нового коронавірусу, доктор Валеріу Георгіце, заявив, що перша
    партія вакцини від компанії Модерна має прибути до Румунії в середу. За словами
    військового лікаря, мова йде про 14 000 доз вакцини. Він уточнив, що в першому кварталі
    Румунія отримає приблизно 450 000 доз. З початку національної кампанії щеплення 27 грудня у Румунії вже було
    вакциновано проти COVID-19 125 тис. людей. Було зафіксовано 350 побічних
    ефектів, але вони були незначними і загальними. Другий етап щеплення, який
    стосується людей похилого віку та хворих на хронічні захворювання, має
    розпочатися 15 січня. З іншого боку, з початку пандемії в Румунії загальна
    кількість заражених новим коронавірусом, перевищила 673 000, а кількість
    смертей перевищила 16 700. Більше тисячі людей перебувають у реанімації. Приблизно
    600 тисяч осіб вже одужали.




    ОСВІТА – У понеділок в Румунії відновилося
    навчання після різдвяно-новорічних канікул, проте освітній процес відновиться
    виключно у дистанційному режимі До
    завершення семестру залишилося три тижні і за цей час вчителі та учні мають
    виконати освітню програму, потім буде тиждень міжсеместрових канікул, а 8
    лютого, коли розпочнеться другий семестр, три мільйони дошкільнят та учнів
    можуть повернутися до очного навчання. Представники Національної учнівської ради
    вимагають децентралізації рішення щодо відновлення очного навчання, зокрема
    відновлення роботи навчальних закладів у населених пунктах, де рівень захворюваності
    нижчий 3 випадків на тисячу осіб. Міністр освіти Сорін Кимпяну, нещодавно на
    зустрічі з представниками профспілок, вчителів, а також батьківських й
    учнівських організацій сказав, що відновлення очного навчання залежить від
    розвитку пандемії і відновлення роботи шкіл та дитячих садків, ймовірно, буде
    диференційованим залежно від рівня зараженості в кожному населеному пункті
    країни. Сорін Кимпяну також сказав, що потрібно думати про здоров’я вчителів та
    учнів, але необхідно надолужувати навчальний матеріал, особливо учням, які
    мають складати іспити.




    КОРОНАВІРУС – Група
    експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я для розслідування походження
    COVID-19, якій минулого тижня КНР не надала дозвіл на в’їзд, прибуде до Китаю в
    четвер. Про це повідомляють агентства France Presse та Reuters з посиланням на Міністерство
    охорони здоров’я Китаю. Цей візит надзвичайно чутливий для Пекіна, який прагне
    уникнути будь-якої відповідальності за спричинення пандемії, яка вбила майже 2
    мільйони людей у ​​всьому світі, зазначає AFP. Спочатку запланований на минулий
    тиждень, візит був скасований в останню мить через відсутність дозволів від
    китайської влади. Китай дав свою згоду рівно через рік після оголошення першої
    смерті в цій країні через те, що тоді було лише невідомим вірусом, виявленим в
    Ухані. Близько 91 мільйона людей заразилися Covid-19 у всьому світі і понад дві
    третини з них вже одужали.




    ДЕФІЦИТ – Дефіцит торгового балансу Румунії зріс майже на 910 млн євро за
    перші 11 місяців 2020 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, до
    16,4 млрд євро. Відповідні дані у понеділок оприлюднив Національний інститут
    статистики. Згідно з офіційною статистикою, з 1 січня по 30 листопада 2020 р. експорт
    становив близько 57 млрд. євро, а імпорт досяг 73,5 млрд. євро. Таким чином,
    експорт впав на 11%, а імпорт скоротився майже на 8% порівняно з аналогічним періодом
    2019 року.




    США – Голова комітету з регламенту Палати представників, демократ Джим МакГоверн
    заявив, що резолюція про засудження дій чинного президента, республіканця
    Дональда Трампа буде винесена на розгляд конгресменів на пленарному засіданні в
    середу. Демократи покладають на Трампа відповідальність за інциденти від 6
    січня, стверджуючи, що саме він закликав своїх прихильників увірватися до
    будівлі Капітолію. Каденція Трампа добігає кінця 20 січня, тому часу на
    його усунення дуже мало. Однак Конституція США дозволяє конгресменам за кілька
    днів вносити пропозиції, обговорювати та виносити на голосування в Палаті
    представників питання про імпічмент президента. У Сенаті процедура імпічменту може
    бути проведена навіть після того, як Дональд Трамп покине Білий дім.



  • ЄС закликає до бюджетної обачності

    ЄС закликає до бюджетної обачності






    Наприкінці грудня Європейська комісія направила попередження
    керівній правоцентристської коаліції Румунії в якому заявляє, що прагне діалогу
    з Урядом Румунії при розробці Держбюджету на 2021 рік та
    імплементації коригувальних заходів в короткостроковій та середньостроковій перспективах
    з метою уникнення ризику фінансової нестійкості.


    За відсутності відповідних заходів валовий зовнішній борг
    Румунії може перевищити 100% ВВП у 2027 році, а його покриття стане
    ризикованим, – зазначає Єврокомісія, яка наголошуючи: «Враховуючи
    серйозність фінансової ситуації, ми наполегливо рекомендуємо розглянути й інші
    можливі ініціативи щодо фіскальної політики, починаючи вже з 2021
    року як щодо доходів, так і щодо видатків.»


    Лист ЄК був опублікований в румунських ЗМІ на цьому тижні
    майже одночасно з новим закликом віцепрезидента Європейської комісії Валдіса
    Домбровскіса до кабінету міністрів Румунії, стосовно необхідності більш ефективного
    управління бюджетним дефіцитом, після різкого зростання видатків у 2020 році, попри
    скорочення бюджетних надходжень через пандемію.




    «Ми очікуємо від Румунії солідного держбюджету на 2021
    рік», – написав у четвер брюссельський високопосадовець після телефонної
    розмови з міністром фінансів Румунії Александром Назаре. Румунській міністр
    фінансів пообіцяв, що пріоритетом уряду залишається як стимулювання інвестицій,
    так і освоєння коштів з європейських фондів. Александр Назаре також запевнив,
    що уряд Румунії розглядає можливість фіскальної консолідації та поступового
    зменшення бюджетного дефіциту, починаючи з цього року, з метою його
    зниження до гранично допустимої межі в 3% ВВП у 2024 році.




    Усе це має бути здійснено не впливаючи, однак, на
    здатність Румунї вживати заходів, спрямованих на підтримку економіки в цій
    складній ситуації, спричиненій пандемією Covid-19. Зі свого боку міністр
    економіки, підприємництва і туризму Клаудіу Несуй в інтерв’ю румунському
    телеканалу наголосив на необхідності глибокого реформування державних
    підприємств.




    Опозиційна Соціал-демократична партія, яка була при владі
    до осені 2019 року, вважає, що попередження Європейської комісії
    підтверджує, що нинішній правоцентристський уряд буде змушений вжити заходів
    щодо фіскальної консолідації, тобто жорсткої економії. За словами лідера
    соціал-демократів Марчела Чолаку, на відміну від інших країн Європейського
    Союзу, Румунія витратила державні кошти не маючи серйозного плану стимулювання економіки
    та економічного відновлення, замість цього б’є «антирекорди» запозичень.



  • 23 листопада 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Президент Румунії Клаус Йоганніс
    у понеділок заявив, що стратегія вакцинації від COVID буде затверджена на наступному засіданні Верховної ради оборони країни (ВРОК), яке він скличе у найближчим часом. У понеділок глава держави обговорив з міністрами
    оборони, охорони здоров’я та внутрішніх справ тему кампанії вакцинації, яку вважає питанням національної безпеки, котра відбудеться після пройдення всіх етапів
    схвалення та продажу вакцини. Клаус Йоганніс повідомив, що вакцинація
    проводитиметься поетапно і за місцем роботи для медичного персоналу та у
    спеціальних центрах щеплення, у сімейних лікарів та за допомогою мобільних
    бригади для інших категорій. Згідно зі стратегією, пріоритетними групами є медпрацівники,
    а також персонал різних центрів, особи з групи ризику та працівники у ключових
    сферах. Міністерство оборони забезпечить охорону центрального складу та шести регіональних
    складів. Уся офіційна інформація буде передана на офіційному веб-сайті, -сказав глава держави, який вважає, що чітке
    спілкування з громадянами є не менш важливим ніж боротьба з дезінформацією.
    Клаус Йоганніс наголосив, що затверджені міжнародними органами вакцини є
    безпечними, ефективними та єдиним життєздатним рішенням для припинення
    пандемії. Румунія отримає від Європейської комісії кількома партіями 10,7
    мільйона доз вакцини від COVID-19.     За минулу добу в Румунії зафіксовано 4 207 випадків
    зараження новим коронавірусом, після проведення 9 938 тестів на національному
    рівні, – оголосила Група стратегічної комунікації. Таким чином загальна
    кількість випадків коронавірусу в країні становить майже 423 тис., а приблизно
    70% з них вже одужали. Так само за останню добу було зареєстровано 130 випадків
    смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу сягнула 10 177. Водночас
    кількість хворих на COVID-19 румунів за кордоном сягнула 6.864, але кількість
    померлих залишається незмінною – 126 осіб.




    ВИБОРИ – Громадяни Румунії зможуть скористатися своїм
    виборчим правом у всіх населених пунктах, які перебуватимуть під карантином 6
    грудня, коли відбудуться парламентські вибори в Румунії, оскільки в цьому
    відношенні немає обмежень, – заявив прем’єр-міністр Людовик Орбан. Він також
    повідомив, що громадяни, заражені новим коронавірусом, та особи, які
    перебувають у карантині чи самоізоляції, зможуть голосувати за допомогою
    мобільної урни. Прем’єр-міністр зробив ці уточнення в умовах, коли все більше
    міст і сіл Румунії закриваються на карантин через високий показник зараженості.




    БЮДЕЖТ – Уряд Румунії сьогодні представив Національний
    план відновлення та економічної стійкості, проєкт, завдяки якому Румунія
    отримає 30 мільярдів євро коштів з європейських фондів розвитку, починаючи з
    наступного року. Гроші будуть вкладені в охорону здоров’я, освіту,
    інфраструктуру та оцифрування. До речі, охорона здоров’я налічується серед
    галузей, які отримають найбільше коштів після третього в цьому році
    коригування держбюджету, яке уряд планує затвердити у вівторок. На тлі пандемії
    дефіцит зріс до майже 100 млрд. леїв (понад 20 млрд. євро). Міністр фінансів
    Флорін Кицу заявив, що дефіцит бюджету складе 9,1% ВВП. Він також зазначив, що
    внаслідок кризи, спричиненої пандемією, збільшились видатки та зменшились
    доходи бюджету, оскільки постраждалим компаніям було надано численні податкові
    пільги та допомогу.




    ДЕМОКРАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
    Ауреску сьогодні відкрив 32-е засідання
    Керівної ради Співтовариства демократій, яке проходить в системі відеоконференції, під егідою румунського головування в Співтоваристві демократій. Протягом
    двох днів учасники обміняються думками щодо просування державами-членами
    принципів Варшавської декларації, засновницького акту Співтовариства Демократій.
    Румунія головує у Співтоваристві демократій у період з вересня 2019 року по
    вересень 2021 року, з основними цілями сприяння демократії у всьому світі,
    сприяння залученню молоді до демократичних процесів, а також взаємозв’язку між
    демократичними процесами та інформаційними технологіями. Спільнота демократій,
    створена в 2000 р. шляхом приєднання 106 держав, є найбільшою платформою для
    обговорення та обміну досвідом щодо демократії на глобальному рівні.




    ОПИТУВАННЯ – Майже половина (48%) румунів, які працюють
    на дому, раді тому, що не змушені проводити багато часу в дорожніх заторах, але
    більше чверті (26%) заявляють, що їх емоційний стан погіршився. Принаймні це
    випливає з соцопитування, оприлюдненого у понеділок. Згідно з дослідженням,
    проведеним компанією Reveal Marketing Research, серед переваг 45% опитаних назвали
    більш гнучкий графік роботи, а 42% сказали, що мають можливість проводити
    більше часу з родиною. Дослідження також показує, що, хоча 79% румунів вважають,
    що вони працюють з такою ж ефективністю як і раніше в офісі, 44% респондентів
    заявили, що працюють більше. Крім того, майже половина опитаних кажуть, що
    дистанційна робота забезпечує певний комфорт з певних точок зору, але 56% від
    загальної кількості учасників дослідження зазначили, що вони не працюють у
    відповідному середовищі. Дослідження було проведено в жовтні 2020 року, було
    опитано 600 респондентів віком від 18 років із великих міст, які працюють
    частково або повністю дистанційно.

    ЗАБРУДНЕННЯ – Покращення якості повітря з 2009 по
    2018 рік зменшило кількість передчасних смертей в Європі, але європейці все ще
    потерпають від забруднення повітря, йдеться у звіті, опублікованому
    Європейською комісією в понеділок. У 2018 році добові граничні значення твердих
    частинок повітря тонкої речовини були перевищені шістьма державами-членами ЄС:
    Болгарією, Хорватією, Чехією, Італією, Польщею та Румунією. У звіті Агентства
    також зазначається, що розрив між законодавчими обмеженнями якості повітря у
    Союзі та рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я залишається
    питанням, яке Європейська Комісія має намір вирішити шляхом зміни стандартів ЄС
    відповідно до плану дій щодо нульового забруднення повітря.

  • Як виглядає держбюджет Румунії

    Як виглядає держбюджет Румунії








    Міністр фінансів Флорін Кицу заявив у вівторок, що
    дефіцит бюджету Румунії за перші дев’ять місяців цього року перевищив 6% ВВП,
    або, іншими словами, сягнув загальної суми 67 млрд. леїв (близько 13,7 млрд
    євро). Для порівняння, минулого року дефіцит бюджету Румунії був удвічі меншим,
    ніж сьогодні. «Румунія, як і вся світова економіка, переживає найбільшу за
    останні 100 років кризу», – заявив міністр Кицу, додавши, що цю думку широко
    поділяють всі, хто аналізує розвиток світової економіки. Водночас він поділяє
    їхню думку про те, що «Румунія переживає цей період із набагато кращою
    ситуацією, ніж оцінювали всі аналітики, Єврокомісія та інші. А основний
    сценарій V-образного відновлення економіки залишається в силі і підтверджується
    даними».




    Під час онлайн-конференції Флорін Кицу пояснив,
    звідки береться цей дефіцит бюджету. «Половина бюджетного дефіциту, зафіксована
    до цього часу, тобто 3,5% ВВП, – це кошти, що залишилися у суб’єктів
    підприємницької діяльності у вигляді податкових пільг, інвестицій або
    виняткових витрат, здійснених для боротьби з наслідками епідемії COVID-19. Виплата
    деяких податкових зобов’язань була відстрочена, сума відшкодованого ПДВ була більшою
    ніж протягом перших 9 місяців минулого року, бонуси за виплату при погашенні
    податку на прибуток становлять 570 млн. леїв (приблизно 116 млн. євро). У той
    же час ми інвестували більше, ніж минулого року на 6,83 млрд. леїв (близько 1,4
    млрд. євро). Звичайно, є також виняткові платежі, спричинені коронавірусною кризою
    у розмірі 10,35 млрд. леїв (2,11 млрд. євро). Якби не було цих витрат ми мали б
    ці гроші в бюджеті і тоді дефіцит був би набагато меншим.»




    З позапланових бюджетних видатків, викликаних
    пандемією COVID, значна частина коштів була спрямована на активні заходи, такі
    як технічне безробіття та виплата майже половини валової зарплати працівникам,
    які продовжують працювати. Міністр фінансів також уточнив, що за звітній період
    на інвестиції було виділено 30 млрд. леїв (понад 6 млрд. євро), з яких майже
    третина – це безвідплатні зовнішні кошти. Найбільші суми були спрямовані на
    транспорт, оборону, громадські роботи, охорону здоров’я, навколишнє середовище
    та сільське господарство Румунії. Міністр Флорін Кицу заявив, що з точки зору
    виплат понад 1 млрд. леїв (близько 224 млн. євро) – це додаткові суми,
    пов’язані зі збільшенням пенсій, починаючи з 1 вересня. За офіційними
    підрахунками, дефіцит бюджету цього року зросте до 8,6% ВВП, більше половини
    безпосередньо пов’язано з кризовим періодом, який переживає Румунія.

  • 10 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У Румунії за останню добу зареєстрували 779 нових
    випадків захворювання на COVID-19. Таким чином загальна кількість випадків
    коронавірусу в країні становить 62.547, а 30 300 людей вже одужали. Теж за останню добу від коронавірусу
    було зареєстровано 29 летальних випадків, а загальна кількість померлих становить 2729 осіб. У відділеннях
    інтенсивної терапії перебувають 476 тяжко хворих. Найбільше інфікованих за
    минулу добу було виявлено в Бухаресті та повітах Сучава й Арджеш. Фахівці
    вкотре закликають дотримуватися заходів захисту від вірусу. Вони застерігають,
    що участь у приватних вечірках, на подвір’ї або на барбекю з членами родини не
    знижує ризик зараження новим коронавірусом, навіть якщо зустрічі відбуваються просто
    неба. Сьогодні Національний інститут громадського здоров’я вирішив включити
    Іспанію до зони «жовтого» рівня небезпеки зараження коронавірусом. Відповідно
    до цього рішення, яке набуває чинності з вівторка опівночі усі, хто прибуває
    з Іспанії до Румунії, зобов’язані стати на 14-денну ізоляцію. Також усі рейси з
    Іспанії до Румунії будуть скасовані. З іншого боку, Італія продовжила до 7
    вересня обов’язкову 14-денну ізоляцію для громадян Румунії та Болгарії, які
    прибувають на її територію.


    ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд м.Бухарест у понеділок
    постановив, що не має повноваження розглядати подання Управління по боротьбі з
    організованою злочинністю і тероризмом про відновлення розслідування у справі проти
    колишніх начальників Жандармерії за фактом жорсткого розгону в Бухаресті протесту
    румунської діаспори проти тодішнього соціал-демократичного уряду 10 серпня 2018
    року. Розгляд справи було перенесено до Бухарестського трибуналу, суд
    задовольнивши відповідне клопотання колишніх керівників Жандармерії, які проходять
    у цій справі. Минулого тижня Апеляційний суд відклав обговорення цієї справи. Нагадаємо,
    що минулого вівторка головний прокурор Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом Джорджіана Хосу частково скасувала рішення прокурора
    по справі про закриття провадження та постановила відновити кримінальне
    розслідування у справі щодо колишніх начальників Жандармерії. Справа була
    закрита в кінці червня, після того, як прокурор по справі прийшов до висновку,
    що немає доказів того, що протест був спробою державного перевороту, як
    стверджує Румунська Жандармерія, а також – жодних доказів того, що протест був
    підготовлений заздалегідь. Рішення про відновлення розслідування повинно бути
    затверджено суддею, після чого справа буде передана до Військової прокуратури.
    Колишнім начальникам Жандармерії інкримінують, серед іншого, зловживання
    службовим становищем, службове підроблення та підробку документів.


    ДЕФІЦИТ – Торговельний дефіцит Румунії за першу половину року
    сягнув 8 млрд 665 млн євро, на 935,7 млн ​​євро більше порівняно з аналогічним
    періодом 2019 року. Відповідні дані були у понеділок опубліковані Національним Інститутом
    Статистики (INS). Згідно з поширеним документом з 1 січня по 30 червня 2020
    року експорт становив 28,590 млрд євро, а імпорт – трохи більше 37 млрд
    євро. Таким чином за цей період експорт зменшився на понад 18%, а імпорт на
    понад 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.




    ПАРЛАМЕНТ
    – Сьогодні керівництво парламенту прийняло рішення запросити прем’єр-міністра
    Румунії Людовіка Орбана в середу до законодавчого органу, щоб представити звіт
    про результати боротьби епідемією COVID-19. Прем’єр-міністр також представить
    заходи, які уряд планує вжити в перспективі початку нового навчального року та проведення
    місцевих виборів. 27 липня тимчасово виконуючий обов’язки спікера Сенату Роберт
    Казанчук та голова Палати депутатів Марчел Чолаку надіслали прем’єр-міністру
    Людовіку Орбану листа з проханням представити звіт з цих питань на спільному пленарному
    засіданні двох палат румунського парламенту.




    КІНО
    – У неділю було оголошено список переможців ХІХ-ого Міжнародного кінофестивалю
    «Трансільванія», який відбувся у місті Клуж-Напока. Фільм «Молочні зуби: Перше
    кохання», дебютна робота австралійського режисера Шеннона Мерфі, став
    переможцем TIFF 2020. Це історія важко хворої дівчини-підлітка, яка безтямно
    закохалася в торговця людьми. Перше справжнє кохання повертає дівчині сенс
    життя, а все решта не має значення. Водночас премію FIPRESCI, яку надає
    Міжнародна федерація кінокритиків у рамках програми «Дні румунського кіно»,
    була присуджена румунсько-українській кінострічці «Не все буде добре», знятій
    румуном Адріаном Пирву та українкою Оленою Максьом, яка розповідає про трагічне
    життя багатьох дітей, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської аварії 1986
    року. Докладніше про це після новин.

    ЛІВАН – Майже через тиждень після руйнівного вибуху, в результаті якого 158 осіб загинули
    і 6000 отримали поранення, міжнародне співтовариство зібрало екстрену допомогу для
    Лівану в розмірі майже 253 мільйонів євро і пообіцяло, що вона буде розподілена
    безпосередньо серед населення. Гроші були зібрані на відеоконференції донорів,
    організованій Францією. Розслідування причин вибухів триває, а лідери з
    усього світу закликали до прозорого розслідування. Тим
    часом в столиці Бейруті посилилися протести, що призвело до відставки трьох
    міністрів. Протестувальники вимагають два дні поспіль відставки уряду,
    звинувачуючи політичний істеблішмент в некомпетентності і корупції. Сутички між
    протестувальниками та правоохоронцями сталися на знаменитій площі Мучеників в
    центрі Бейрута. Присутні скандували «Революція» і штурмували будівлі декількох
    міністерств. За даними Червоного Хреста Лівану 250 осіб отримали поранення, 65
    з них госпіталізовані. Один поліцейський загинув.

    БІЛОРУСЬ – Президент Білорусі Александр Лукашенко був
    переобраний на новий президентський термін, набравши 80,23% голосів, повідомила
    Центральна виборча комісія, посилаючись на попередні результати вчорашніх
    виборів. Останнім диктатор Європи, як називають Лукашенка, був переобраний на
    шостий термін на чолі країни, якою він править залізною рукою з 1994 року.
    Світлана Тіхановска, колишня вчителька англійської мови, що стала головним
    суперником Лукашенка на президентських виборах, набрала майже 10% голосів. Тим
    часом майже в усіх областях Білорусі відбуваються вуличні протести і сутички. У
    неділю, в результаті зіткнень між правоохоронними органами та
    протестувальниками щонайменше одна людина загинула і кілька десятків отримали
    поранення.

  • Заходи щодо відновлення економіки

    Заходи щодо відновлення економіки




    Політика процентних ставок Національного банку Румунії
    повинна бути розсудливою, вважає керівник Департаменту
    фінансової стабільності Центрального банку Еуджен Редулеску,
    який вважає, що більш агресивне зниження процентних ставок майже одразу
    призведе до краху валютного курсу і одночасно, до погіршення
    довіри закордонних партнерів. Розмір дефіциту бюджету та поточного рахунку, а
    також перспектива їх подальшого поглиблення спричинили
    найважливіші рейтингові агентства змінити перспективу рівня оцінювання Румунії від
    стабільної на негативну, тобто за півкроку до виходу із групи країн,
    рекомендованих для інвестицій, стверджує Еуджен Редулеску.


    Представник НБР
    вважає, що вплив, який ця ситуація матиме на національну економіку, загалом, і
    на фінансову ситуацію, зокрема, був би жахливим, оскільки спроможність
    фінансувати дефіцит на зовнішньому ринку була б серйозно погіршена, а вартість
    позик може вибухнути. Крім того, Еуджен Радулеску уточнив, що Румунія вступила
    в цей період пандемії без резервів, як бюджетних, так і санітарних. Представник
    НБР вважає, що Центробанк поводився розсудливо, збільшуючи ліквідність у
    банківській системі та знижуючи референтну процентну ставку.


    З іншого боку, після засідання уряду, що відбулося в
    четвер в Бухаресті, виконавчий орган оголосив, що програма для малих та
    середніх підприємств була вдосконалена, і заявив, що готовий підвищити виділений бюджет, так щоб через кілька тижнів,
    число компаній, які залучили би ці кошти, збільшилося втричі. Нині понад 3.000 комерційних
    товариств отримали фінансування на загальну суму майже 2,5 мільярда леїв
    (близько 520 мільйонів євро).




    Міністр фінансів Флорін Кицу оголосив, що програма може
    підтримувати якнайбільше 40.000 компаній, а при необхідності, виконавча влада
    виділить на це нові суми грошей. На
    засіданні уряду також було прийнято меморандум, на основі якого будуть складені
    нормативні акти, завдяки яким подібна програма з фінансової підтримки великих
    компаній буде реалізована.




    Флорін Кицу пояснив, які саме компанії можуть звертатися
    до цих платформ: До категорії малих та середніх підприємств входять
    ті компанії, чий оборот перевищує 20 мільйонів леїв (близько 4,1 мільйони євро)
    за 2019 рік або ті компанії, що входять до категорії великих підприємств – і
    тут ми додали ще одну категорію компаній, які якось залишилися поза програмою
    МСП та інших програм – а саме компанії, які є афілійованими компаніями або
    компаніями-партнерами та мають понад 250 працівників. Отже, зараз, до цієї
    програми, я думаю, що ми включили майже всі компанії з Румунії, які можуть
    отримати доступ до цих кредитів.


    Межа, виділена програмі великих компаній, була
    встановлена ​​в 8 мільярдів леїв (близько один мільярд шістьсот мільйонів євро),
    і вона почне діяти максимум через місяць.

  • Економіні наслідки пандемії коронавірусу

    Економіні наслідки пандемії коронавірусу




    Відповідно
    до методології ЄС, частка валового державного боргу в Румунії становитиме 40,9%
    ВВП вкінціцього року, порівняно з 35,2% ВВП у 2019 році, згідно з Програмою конвергенції 2020 року,
    опублікованою Міністерством державних фінансів у Бухаресті. Ця ситуація зумовлена ​​очікуваним скороченням економіки
    приблизно на -1,9%, знеціненням національної валюти відносно євро – основної
    валюти, в якій деномінована
    державна заборгованість – і
    дефіцитом понад 3% ВВП, як результат наслідків поширення коронавірусу
    SARS-CoV-2. Розрахований за європейською методологією Європейської системи
    рахунків (ESA), бюджетний дефіцит Румунії, прогнозований для кінцяпоточного року,становитиме 6,7% ВВП, що приблизно на 2,4 процентних пунктибільше порівняно з рівнем 2019 року.


    Збільшення
    відбудеться на тлі підвищення бюджетних
    витрат до 39,5% ВВП – що означає
    збільшення на 3,5 процентних пункти порівняно з 2019 роком. Це пов’язано зі значним збільшенням
    частки соціальних трансфертів у ВВП, а також збільшенням частки субсидій, за
    даними Міністерства фінансів. Водночас
    прогнозується,
    що загальні бюджетні доходи
    збільшаться від
    31,7% ВВП минулого року до 32,7% ВВП у 2020 році, прогноз, що базується на
    помірній позитивній еволюції фонду заробітньої
    плати та
    зменшенні приватного споживання на тлі
    пандемічної
    кризи. Фінансисти зазначають, що
    це призвело, з одного боку, до втрати доходів через уповільнення економічної діяльності, а з іншого – до збільшення
    витрат на медичне обладнання та соціальну допомогу, наприклад, технічне
    безробіття або допомогу батькам, які залишаються вдома, з дітьми, після
    припинення занять у навчальних закладах.


    Водночас, Міністерство нагадує, що
    незалежно від пандемічної кризи,щодо Румунії було порушено процедуру надмірного дефіциту, оскільки
    дефіцит Європейської системи рахунків перевищив поріг у 3% ВВП у 2019 році, а
    рекомендацією було повернутися
    до цього дефіциту до 2022
    року. На тлі особливої ​​ситуації у сфері
    охорони здоров’я, Європейська Комісія,між
    часом, запровадила Загальну норму
    про дерогацію, яка дозволяє державам-членам відступати від встановлених
    фіскальних цілей, а
    витрати, пов’язані з пандемією COVID-19, користуватимуться спеціальним режимом.


    На
    практиці, для
    Румунії це означатиме, що
    коли вона буде оцінена стосовно досягнення мети бюджетного дефіциту, це буде
    здійснено шляхом виключення витрат, пов’язаних із COVID-19. У документі міністерства
    також вказується, що
    валові інвестиції зменшаться на 2,6% до 2020 року, а на це вплине той факт, що експорт та імпорт товарів і
    послуг зафіксують
    негативну динаміку. Що стосується інфляції, то, за оцінками, вона складе 3%
    наприкінці 2020 року. Водночас, в
    середньостроковій перспективі найбільш вірогідним сценарієм економічного
    зростання є, на думку фінансистів, те, що воноповернеться до прогнозованого потенціалу до
    пандемії COVID-19 відповідно до 3-4%.

  • Фінансові заходи та суперечки

    Фінансові заходи та суперечки

    Прийшовши до влади в жовтні минулого року, монокольорний
    ліберальний уряд у Бухаресті на чолі з лідером НЛП Людовиком Орбаном був змушений, за
    відсутності більшості в парламенті, керувати справами країни в основному за
    допомогою термінових постанов – до чого звертається уряд лише у надзвичайних ситуаціях, регулювання яких неможливо
    відкласти. Довго і жорстко критикована НЛП, коли вона перебувала в опозиції, Постанова 114, затверджена
    їхніми
    соціал-демократичними попередниками, стала першим нормативним актом, який
    ліберали змінили, також через термінову постанову, на початку цього року. Названа «податком на жадібність», термінова
    постанова 114, наклала податки для банків та телекомунікаційних
    компаній та заблокувала ріст ціни на газ та електроенергію для побутових споживачів.


    Але, вважаючи її шкідливою для економіки, ліберали скасували значну частину
    положень цієї термінової постанови, яка внесена до
    Сенату, була відхилена. За словами лідера ліберальних
    сенаторів, Даніеля Фенекіу, винною є СДП, яка через більшість в Сенаті відхилила
    термінову постанову НЛП.
    Даніель Фенекіу: Уявіть собі, шановні колеги, як
    енергетичні компанії або банки сприймають таке рішення: тобто півтора місяця тому були внесені зміни, через півтора місяця до
    них повертаються.


    Сенатор СДП Даніель Замфір каже, що, навпаки,
    голосування проти документа, виданого урядом на чолі з Людовиком Орбаном, було на користь простих людей. Даніель
    Замфір: «Усі термінові постанови підтримують фінансово-банківську систему,
    корпорації, але спрямовані проти людей.


    Оскільки Сенат є першою Палатою де обговорено
    термінову постанову, цей документ направлено Палаті депутатів, яка приймає останнє рішення. Відмінності політичного бачення щодо румунської економіки лібералів, які тепер перебувають при владі, і
    соціал-демократів в опозиції, не виявляються, однак, лише в терміновій
    постанові 114.Звинувачуючи
    виключно рішення,
    прийняті СДП, яка була при владі до минулої осені,
    ліберальний міністр
    фінансів Флорін Кицу
    заявив, що Румунія вступить у процедуру надмірного дефіциту, цього не уникнути,
    і це відбудеться найшвидше у березні.


    Однак економічний стратег
    соціал-демократів Адріан Кичу нагадує, проте, що СДП, коли пішла у відставку , залишила дефіцит на рівні 2,8%, який потім НЛП поглибила до 4,6%. «Витратити гроші легко. Складніше
    знати, як витрачені гроші можуть зменшити дефіцит та зміцнити економіку , – зазначає
    Адріан Кичу, який вважає, що, крім того,
    перспектива проведення дострокових парламентських виборів може бути небезпекою для дефіциту. Керівник
    НБР Мугур Ісереску
    вважає, що інвестори вже почали звикати до румунської політичної
    невизначеності.

  • 10 лютого 2020 року

    УРЯД – У Бухаресті, призначений прем’єр-міністр, ліберал Людовик Орбан вніс до парламенту список міністрів та оновлений план дій уряду, щоб розпочати процедуру призначення нового уряду. Він уточнив, що новий уряд має той самий склад як той, який було звільнено минулого тижня в результаті резолюції про вотум недовіри. Резолюція була ініційована СДП та ДСУР у відповідь на взяття урядом відповідальності за законопроект про обрання мерів у двох турах. Ліберали вже оголосили, що не будуть голосувати за призначення власної виконавчої влади, сподіваючись, що це призведе до дострокових виборів. Соціал-демократи не бажають дострокових виборів, але стверджують, що вони готові до будь-яких виборів. Водночас, соціал-демократи звернулися сьогодні до Конституційного суду Румунії, будучи невдоволені тим, що Людовик Орбан був призначений вдруге главою уряду і посилаються на інституційний конфлікт між Парламентом і Адміністрацією Президента.

    КОНФЕРЕНЦІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску зустрівся, у понеділок, у Відні з Генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелем Гроссі, в рамках Міжнародної конференції з ядерної безпеки – ICONS 2020, яка проводиться під спільним головуванням Румунії та Республіки Панама. Під час зустрічі були розглянуті аспекти політичного і технічного співробітництва між Бухарестом та Віденським агентством, а також актуальні питання міжнародного порядку денного з наголосом на іранській справі. Ауреску згадав про те, що МАГАТЕ призначило Інститут ядерних досліджень у м. Пітешть (південь Румунії) – Міжнародним центром передового досвіду у галузі дослідницьких реакторів (ICERR) протягом наступних п’ять років. Він також підкреслив досвід, накопичений Національним інститутом наукового розвитку з питань фізики та ядерної інженерії Хорія Хулубей в галузі виведення з експлуатації науково-дослідних реакторів, організування підготовчих курсів у ядерній галузі та ядерній криміналістиці.ICONS 2020 – важлива подія МАГАТЕ у галузі ядерної безпеки, яка проводиться кожні три роки.

    ДЕФІЦИТ – Дефіцит торгового балансу поглибився, в 2019 році, в Румунії, і досяг 17,28 млрд євро, що на 2,16 млрд. більше, ніж той зафіксований у попередньому році. Експорт збільшився на 1,9%, а імпорт – на 4,2%, згідно з даними, опублікованими в понеділок Національним інститутом статистики (INS). Важливу вагу в структурі експорту та імпорту займають наступні групи товарів: транспортна техніка та обладнання, а також інша вироблена продукція. 6,9% від загального експорту були харчові товари та живі тварини, у той час як імпорт склав 7,8%.

    ГРИП – Кількість румунів, які втратили життя через сезонний грип, досягла 25, після смерті ще двох осіб – двох жінок – віком понад 66 років. Минулого тижня в Румунії було офіційно оголошено епідемію грипу. Понад 16.000 учнів з усієї країни страждають від часткового або повного припинення навчання через грип. Фахівці кажуть, що зростаюча тенденція захворювань збережеться в найближчі тижні, оскільки багато румунів не були щеплені.

    КОРОНАВІРУС – Двох громадян Румунії, яких було перевезено з Китаю до Німеччини за допомогою медичних евакуаційних польотів, ініційованих на рівні Європейського Союзу, було привезено військовим літаком до Бухаресту. За даними Міністерства охорони здоров’я, їх стан здоров’я хороший, у них не будучи симптомів хвороби. Вони залишаться 14 днів під медичним наглядом. Новий коронавірус став причиною смерті понад 900 людей у материковому Китаї, де кількість інфікованих перевищила 40.000, йдеться у звіті, опублікованому у понеділок китайською владою, що підтверджує певну стабілізацію прогресу епідемії. Більшість міжнародних авіакомпаній припинили рейси до материкового Китаю.

    ОСКАР – Південно-корейська повнометражна драма «Паразити» Пон Джун Хо отримала чотири нагороди з п’яти можливих на 92-ій церемонії вручення премії «Оскар», за найкращій фільм, найкращу режисуру, оригінальний сценарій, та стала першим найкращим іноземним фільмом в історії премій Оскар. Воєнна драма «1917» Сема Мендеса з десяти можливих отримала три нагороди: за найкращі операторську роботу, візуальні ефекти та звук. Фільм «Джокер», який був фаворитом перегонів і мав 12 номінацій, переміг у двох категоріях: найкращий саундтрек і найкращий актор (Хоакін Фенікс). Найкращою акторкою в головній ролі стала Рене Зелвегер у кінострічці «Джуді».«Одного разу в Голлівуді» з десяти можливих статуеток теж отримав лише дві: найкращий актор другого плану (Бред Пітт) та найкращий художник-постановник, у той час як найкращою акторкою другого плану стала Лора Дерн у «Шлюбній історії».

  • 28 січня 2020 року

    ДЕФІЦИТ – Дефіцит
    Державного бюджету Румунії у 2019 році становив 4,6% ВВП, що на 0,2
    процентного пункту перевищує показник передбачений у листопадовому коригуванні бюджету,
    заявив у вівторок міністр фінансів Флорін Кицу. У 2018 році дефіцит бюджету
    становив 2,88% ВВП. Збільшення дефіциту було викликане зменшенням загальних
    доходів на 0,1 процентного пункту та збільшенням загальних витрат на 1,7
    процентного пункту. Експерти кажуть, що дефіцит держбюджету у 2019 році є
    найбільшим за останні 9 років. Кицу також оголосив, що 21 січня Румунія
    позичила 3 мільярди євро на зовнішньому ринку. Кошти були залучені у формі 12-ти-
    і 30-річних єврооблігацій, а вартість дванадцятирічних запозичень була
    найменшою в історії країни.




    СПЕЦПЕНСІЇ – Палата депутатів Румунії у вівторок прийняла
    проєкт закону про скасування спеціальних пенсій. 247 депутатів проголосували «за»,
    жоден народний обранець не проголосував «проти», а 21 «утримався». Нормативно-правовий
    акт був ініційований керівною Націонал-ліберальною партією і скасовує всі
    спеціальні пенсії, крім військових, працівників Міністерства внутрішніх справ
    та персоналу спецслужб. Залишаються в силі пожиттєві надбавки до пенсії для
    артистів, спортсменів та журналістів.
    Тим часом тривають протести суддів та секретарів судового засідання проти рішення
    про скасування для них спеціальних пенсій. Представники секретарів судзасідання
    у вівторок після зустрічі з прем’єр-міністром заявили, що припинять свою
    діяльність, якщо цей закон буде прийнятий у парламенті.




    F-16 – Міністр оборони Румунії Ніколає Чуке обговорив у
    Португалії основні подальші кроки для укомплектування ескадрильї багатоцільових
    винищувачів F-16, що мають на озброєнні ВПС Румунії. Зокрема йдеться про придбання
    ще п’яти літаків, – зазначається у заяві міністерства оборони. Крім 12 уже
    придбаних літаків, у цьому році Румунія закупить в Португалії чотири літаки, а наступного
    року – ще один для укомплектування
    ескадрильї з 17 літаків, – заявив румунський міністр після зустрічі зі своїм португальським
    колегою Жоао Гомешем Кравіньу. «Португалія та Румунія поділяють одне й те саме
    спільне бачення щодо викликів та загроз, що стоять перед НАТО», – заявив Жоао
    Гомеш Кравіньу.




    ГРИП – Від початку сезону від ускладнень грипу у Румунії померли
    щонайменше 8 осіб. Про це у вівторок повідомив Національний центр спостереження
    та контролю за інфекційними захворюваннями. Останні випадки – це
    65-річна жінка та 46-річний чоловік, які потерпали від інших захворювань та не
    були щеплені проти грипу. Експерти кажуть, що наразі в Румунії не має епідемії
    грипу, але не виключено, що кількість захворювань зросте в найближчі тижні.
    Кількість румунів, яким до цього часу було зроблено імунізацію проти грипу, більша
    ніж минулого року, коли померло майже 200 людей, але цей показник набагато нижчий,
    ніж рекомендує ВООЗ. У різних регіонах через грип та ГРВІ школи та дитсадочки закривають
    на карантин.




    БУХАРЕСТ – У поточному році покращення умов руху
    транспортних засобів та боротьба із забрудненням є основними пріоритетами
    столичного муніципалітету, – заявила на прес-конференції генеральний мер
    Бухареста, соціал-демократка Габрієла Фіря. Значні кошти будуть виділені на
    охорону здоров’я, культуру, консолідацію будівель із сейсмічним ризиком,
    соціальну допомогу та громадські послуги. З бюджету столиці також будуть надані
    субсидії для громадського транспорту та постачання теплової енергії мешканцям
    столиці. Габрієла Фіря висловила
    сподівання, що зуміє переконати членів міськради у тому, що це «добре складений
    бюджет, в умовах фінансової економії», спричинених урядом Румунії. У понеділок
    міністр фінансів, ліберал Флорін Кицу заявив, що планує фінансово-економічну перевірку
    у мерії, щоб побачити, як витрачаються державні гроші.




    КОРОНАВІРУС – У вівторок
    Європейський Союз ввів у дію внутрішню систему раннього попередження
    для поширення інформації про виявлення нового коронавіруса з Китаю після того,
    як цей небезпечний вірус був зафіксований у Франції та Німеччині. У Китаї вже
    померло понад 100 осіб, причому в останній день смертність збільшилася на 25%,
    а кількість підтверджених випадків захворювання перевищує 4500. Коронавірус,
    який походить від тварин і викликає пневмонію, поширився в Азії, США, Австралії
    та Європі. У Румунії у студента, який прибув з Китаю, медики не підтвердили
    коронавірус, але між часом з підозрою на коронавірус госпіталізували одну жінку.

  • Дебати довкола спеціальних пенсій

    Дебати довкола спеціальних пенсій




    Спеціальні пенсії, призначені певним категоріям бюджетників, в основному працівникам судової системи та
    силових структур, стали предметом суперечок між основними політичними партіями.
    На відміну від звичайних пенсій, спеціальні пенсії не ґрунтуються на принципі
    внеску і часто досягають тисяч
    євро. Крім того, дебати розпалюються й обмеженнями державного бюджету, чий дефіцит вже перевищив межу ЄС на
    рівні 3% ВВП. З оглядом на це, прем’єр-міністр та лідер лібералів Людовік Орбан оголосив, що його партія вже прийняла політичне
    рішення вважати, що пенсії повинні обчислюватися за принципом внеску до пенсійного фонду, за винятком службових
    пенсій, що надаються військовим.
    Людовік Орбан: Принцип внеску є єдиним
    правильним принципом, згідно з яким людина отримує відповідно
    до того, скільки вона внесла до пенсійного фонду за
    період, коли була активною, за
    винятком службових пенсій, які надаються військовослужбовцям.




    Орбан додав, що ліберали не погоджуються з запропонованою поправкою
    соціал-демократів щодо скасування спеціальних пенсій для спортсменів, митців та
    вчених, оскільки вони вважають цей захід надмірним. Наразі не ясно, чи надалі
    магістрати отримуватимуть спеціальні пенсії. Магістрати Бухарестського
    трибуналу та Апеляційного суду вирішили призупинити свою діяльність на
    невизначений строк, починаючи з середи, незадоволені можливим скасуванням службових
    пенсій. Подібне рішення було взято й суддями кількох апеляційних судів у
    країні. І судові інспектори зустрілися на загальних зборах, де вирішили, що
    скасування спеціальних пенсій є неконституційним і порушує принципи
    незалежності та недоторканості суддів.





    Т.в.о. лідера СДП Марчел Чолаку
    вважає, що законодавча пропозиція НЛП про скасування спеціальних пенсій є
    неконституційною і що, ліберали повинні скерувати її до парламентських комітетів
    для внесення змін після зустрічей із представниками тих, яких стосуються законодавчі
    зміни. Утім, він визнав, що в деяких випадках ці пенсії перевищують особистий
    заробіток протягом трудового життя і що така практика не існує ніде в світі. У
    грудні Комісія з питань праці прийняла сприятливий звіт щодо законопроекту про
    ліквідацію спеціальних пенсій, за винятком тих, які призначені для військових
    та структур МВС. Проект буде внесений до парламенту для розгляду та прийняття 28 січня
    на позачерговій сесії.