Tag: допомога

  • 9 – 15 березня 2025 року

    9 – 15 березня 2025 року

    Президентські вибори без Келіна Джорджеску

    У Румунії добігає кінця тиждень, протягом якого кандидати на найвищу посаду в державі могли подати свої кандидатури на травневі вибори. Процес перевірки продовжиться після 15 березня, крайнього терміну, встановленого Центральним вборчим бюро (ЦВБ). Момент, на який всі чекали, настав, коли до ЦВБ надійшла кандидатура проросійського, екстреміста Келіна Джорджеску. Нагадаємо, що він, фактично невідомий 4 місяці тому, несподівано переміг у першому турі минулорічних президентських виборів, але Конституційний суд анулював результати голосування – безпрецедентне рішення – після того, як встановив, що весь виборчий процес був сфальсифікований на користь Джорджеску за широкого вртручання Росії. Не дивно, що в неділю ЦВБ відхилив його кандидатуру, на підставі рішення Конституційного суду від грудня минулого року. На думку ЦВБ, кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки він, не дотримуючись правил виборчої процедури, порушив саме зобов’язання захищати демократію, яка базується на чесних і неупереджених виборах. У вівторок Конституційний суд підтвердив рішення ЦВБ, поклавши край передвиборчій авантюрі Джорджеску, яка розпочалася в TikTok і завдала стільки шкоди політичній системі. Найбільш радикальні прихильники Джорджеску організували бурхливі протести після рішення ЦВБ, поранивши жандармів та спричинивши руйнування.

     

    Старі та нові кандидати

    Залишившись сиротами після того, як їхній ідейний батько вийшов з президентських перегонів, лідери двох популістських та ультранаціоналістичних партій у Парламенті Джордже Сіміон від Альянсу за обєднання румнуів та Ана-Марія Гавріле від Партії молодих людей вирішили, за порадою Джорджеску, брати участь у перегонах, щоб потім один з них зняв свою кандидатуру. Самоназвана сувереністська зона також представлена Діаною Шошоаке від «SOS Румунія», яка робить другу спробу після минулорічного відхилення її кандидатури Конституційним судом. Також у сувереністській зоні знаходиться колишній прем’єр-міністр і колишній лідер соціал-демократів Віктор Понта, чия участь у президентських перегонах призвела до його виключення з Соціал-демократичної партії. Понта також намагався стати президентом у 2014 році, але тоді програв Клаусу Йоганнісу. Іншим претендентом на другу спробу є колишній лідер лібералів Крін Антонеску. Він є спільним кандидатом від правлячої коаліції СДП-НЛП-ДСУР і представляє проєвропейський табір. Він боротиметься за голоси виборців, лояльних до членства Румунії в європейських та євроатлантичних структурах, з Нікушором Даном, нинішнім мером Бухареста, який вперше балотується на посаду президента, та головою Союзу «За порятунок Румунії» Еленою Ласконі. Остання пройшла до фіналу виборів у 2024 року, які однак не відбулися.

     

    Розшукують Хорацію Потру

    На цьому тижні Верховний суд відхилив апеляції, подані найманцем Хораціу Потрою, близьким соратником Келіна Джорджеску, його сином Доріаном Потрою та іншим членом сім’ї Александру Потрою, і залишив у силі заочні ордери на арешт, видані два тижні тому на їхні імена. Ці троє особи були оголошені в розшук після того, як покинули територію Румунії. Троє інших найманців залишаються під вартою. Натомість судді вирішили звільнити 11 найманців з групи Потри з-під варти і помістити їх під домашній арешт, а чотирьох інших поставили під судовий контроль. Після обшуків у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії Келіна Джорджеску, слідчі виявили справжній військовий арсенал у будинках, які використовували Хораціу Потра та його соратники, а також купу готівки та золотих злитків у сейфі, схованому під підлогою. Прокуратура стверджує, що Потра і група найманців намагалися проникнути на протести, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів, щоб створити хаос.

     

    Заходи для румунів з низькими пенсіями а також для привілейованих румунів державної системи

    Уряд Румунії схвалив термінову постанову про фінансову підтримку пенсіонерів у цьому році. Це стосується румунів, які перебувають у державній пенсійній системі та державній військовій пенсійній системі, чиї доходи менші або дорівнюють 2.574 леям (близько 515 євро). Вони отримають фінансову підтримку в розмірі 800 леїв, що становить близько 160 євро. У такій ситуації опинилися понад 2,5 мільйона пенсіонерів. Вони отримають гроші двома рівними частинами, перша – у квітні, друга – у грудні. Від людей зі низькими доходами до привілейованих румунів державної системи: міністр навколишнього середовища Мірча Фекет оголосив, що уряд скасував безсоромні бонуси, які раніше отримували працівники Romsilva, коли виходили на пенсію. «Ми гарантуємо, що в Romsilva більше не буде таких ситуацій,  як це сталося у випадку з преміями в розмірі 100.000 євро при виході на пенсію кількох співробітників, деякі з яких повернулися на свої посади, як тільки отримали гроші», – сказав міністр. За словами міністра, тільки за останні два роки понад 1.200 працівників лісового управління отримали майже 200 мільйонів леїв (40 мільйонів євро).

     

    Чемпіон Румунії з футболу FCSB покинув Лігу Європи

    Чемпіон Румунії з футболу FCSB (ФЧСБ) з Бухареста покинув Лігу Європи після поразки у матчі з французьким «Олімпіком Ліон». Після перемоги в Бухаресті з рахунком 3:1, французи перемогли й в четвер вдома з рахунком 4:0. Виступ румунів, однак, заслуговує на похвалу. У групі, команда FCSB здобула 4 перемоги і 2 матчі внічию, програвши лише двом відомим британським командам, «Манчестер Юнайтед» і «Глазго Рейнджерс». Після двох перемог над грецькою командою «Паок Салоніки», яку тренує румунський тренер Резван Луческу, вони вийшли до одної восьмої фіналу.

  • Румунія продовжує підтримувати Україну

    Румунія продовжує підтримувати Україну

    Глава румунської дипломатії Еміль Гурезяну у середу провів робочу зустріч з главами дипломатичних представництв країн ЄС, акредитованих у Румунії. Згідно з прес-релізом МЗС, у контексті безпекової ситуації в сусідній Україні та рішень, прийнятих політичними лідерами ЄС на останніх зустрічах на європейському рівні, Еміль Гурезяну наголосив на підтримці Румунією зміцнення безпекової та оборонної політики Євросоюзу. Він також підкреслив необхідність того, щоб ці зусилля здійснювалися у взаємодоповненні з Північноатлантичним альянсом, і підтвердив важливість міцного трансатлантичного партнерства, яке, за його словами, має вирішальне значення для європейської безпеки і процвітання.

    У заяві також наголошується на готовності Румунії продовжити всебічну підтримку сусідньої України. Водночас, пан Гурезяну підкреслив внесок Бухареста у досягнення справедливого і тривалого миру відповідно до принципів міжнародного права. З іншого боку, глава дипломатії підтвердив підтримку Румунією продовження процесу розширення ЄС та наголосив на важливості вступу до Євросоюзу як східних, так і західнобалканських партнерів, на основі їхніх власних заслуг. Що стосується сусідньої Республіки Молдова, Еміль Гурезяну відзначив кроки, зроблені цією країною на європейському шляху і наголосив на необхідності продовження підтримки з боку ЄС та держав-членів ЄС зусиль нинішньої влади у Кишиневі на шляху європейської інтеграції.

    Глава румунської дипломатії також привітав нещодавні події на рівні Європейського парламенту про створення Фонду реформ та зростання для Молдови, який має надати 1,9 млрд євро фінансової підтримки на проведення необхідних реформ. З іншого боку, згідно з прес-релізом МЗС, Еміль Гурезяну підкреслив на зустрічі з послами країн ЄС в Бухаресті важливість подальшого розвитку європейської економічної конкурентоспроможності шляхом зміцнення Єдиного ринку, просування інновацій та взаємозв’язку. Він наголосив, що наступна Багаторічна фінансова програма ЄС має відповідати пріоритетам, узгодженим на європейському рівні в рамках Стратегічного порядку денного на 2024-2029 роки. У цьому контексті глава румунської дипломатії підкреслив важливу роль Політики згуртування та Спільної аграрної політики як важливих інструментів для створення міцної основи для реалізації політики конкурентоспроможності та досягнення конвергенції на європейському рівні.

    Минулого місяця в.о. президента Іліє Боложан також сказав главам дипломатичних представництв, акредитованих у Румунії, що основні напрямки румунської зовнішньої політики залишаються незмінними. Він послався на стратегічне партнерство Румунії зі Сполученими Штатами Америки, а також на членство країни в НАТО і Європейському Союзі: «Ми залишаємося державою, яка твердо вірить у майбутнє Європейського Союзу, залишаємося проатлантичним і відповідальним союзником», – заявив Іліє Боложан.

  • Європарламент підтримує Республіку Молдова

    Європарламент підтримує Республіку Молдова

    Європейський парламент прийняв рішення надати Республіці Молдова найбільший пакет фінансової підтримки в історії цієї країни на загальну суму 1,9 млрд євро. Фонд реформ і зростання для Республіки Молдова має на меті допомогти їй вирішити основні проблеми, з якими вона стикається, зокрема, наслідки збройної агресії Росії проти України на її безпеку, економіку та населення. Пакет передбачає надання 520 млн євро грантів, а також 1,5 млрд євро кредитів під низькі відсотки, які дозволять Молдові провести реформи, не накопичуючи неприйнятного боргу.

    Програма також передбачає попереднє фінансування у розмірі 18% від загальної суми підтримки, що дозволить швидко мобілізувати ресурси для зміцнення енергетичної безпеки, антикорупційної інфраструктури та модернізації державних послуг. 20% грантових коштів буде спрямовано на зміцнення інституцій Молдови за допомогою систем цифрового врядування, навчання державних службовців та судову реформу, що є життєво важливими кроками для ефективного управління коштами ЄС.

    Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан заявив, що ці кошти створять умови для того, щоб молдовська держава стала економічно, інституційно та соціально сильнішою і наблизилася до Європейського Союзу. Зігфрід Мурешан: “Гроші будуть використані для дорожньої та залізничної інфраструктури, включаючи міст через Прут, щоб краще зв’язати Республіку Молдова з Європейським Союзом. Гроші будуть використані для енергетичних з’єднань, як електричних, так і газових, між Республікою Молдова та Румунією. Гроші підуть в освітні установи, школи, дитячі садки. Гроші підуть на модернізацію лікарень, в тому числі на будівництво двох великих регіональних лікарень, однієї на півночі і однієї на півдні Республіки Молдова.”

    Однак Зігфрід Мурешан попередив, що якщо Республікою Молдова в майбутньому керуватимуть уряди, які не дотримуватимуться своїх зобов’язань, Європейський план зростання опиниться під загрозою. Після затвердження пакету фінансової підтримки Європейський парламент вирішив відкрити офіс зв’язку в Кишиневі. Він слугуватиме точкою контакту між Брюсселем і національними парламентами, громадянським суспільством та місцевими партнерами в регіоні Східного партнерства Європейського Союзу, Україні, Грузії та Республіці Молдова.

    Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу привітав це рішення і заявив, що офіс сприятиме вдосконаленню законодавчого процесу та інформуванню громадян про переваги інтеграції до європейської сім’ї. Віце-прем’єр-міністр Молдови з питань європейської інтеграції Христина Герасимов сказала, що це рішення є потужним сигналом підтримки. Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу в березні 2022 року і отримала статус кандидата в червні того ж року.

     

  • Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

     

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.
    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

     

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи», – наголосив він. «Закінчення цієї збройної агресії на умовах, які не покарають агресора і не стримають його імперіалістичні та реваншистські територіальні апетити, ризикує заохотити майбутні імперіалістичні проєкти, жертвами яких можуть стати інші європейські країни. Несправедливий мир в Україні може відкрити двері для нової російської війни в регіоні та заохотити Росію до подальшої агресії в Європі. Мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть створити передумови для справедливого і тривалого миру, якщо їхні підходи будуть збалансовані і з повагою до норм міжнародного права. Нові мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть принести мир у цій війні, якщо вони будуть здійснені збалансовано і справедливо, вони повинні бути реалізовані на основі чітких і однозначних принципів: жодних обговорень миру в Україні без України і жодних обговорень безпеки в Європі, без Європи. Не можна побудувати тривалий мир в Україні без надійних і функціональних гарантій безпеки. Їхня роль полягає в тому, щоб запобігти спалаху нової подібної агресії. Для України надійні гарантії безпеки – це ті, що включають розбудову військового потенціалу, інституційний зв’язок з Європою та НАТО, а також негайне зовнішнє військове втручання та підтримку з боку партнерів у разі нової зовнішньої агресії.»

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії», – додав голова СУР. «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів Румунії Варужан Памбукчан нагадав, що в 1991 році Україна здобула незалежність і стала третьою за потужністю ядерною державою у світі. Але тоді Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на гарантії передбачені Будапештським меморандумом, який також гарантував Україні повагу до її незалежності та суверенітету, а також до її міжнародно визнаних на той час кордонів. З точки зору міжнародних документів все виглядало дуже чітко, і це було добре для стабільності та миру у світі, адже стало на одну ядерну державу менше. Але в 2014 році Росія анексувала Крим, порушивши підписаний нею меморандум. Варужан Памбукчан: «Досягнення миру, на мій погляд є дуже важливим, але, в той же час, я думаю, що дуже важливо, щоб цей мир супроводжувався гарантіями. Я не дуже добре розбираюся в міжнародному праві, але вважаю, що це мають бути гарантії, які не можна буде порушувати так легко і без наслідків. Гадаю, що зараз найважливіше зосередитися саме на цьому – на гарантіях для України. Отже, я думаю, що зараз дійсно важливо, щоб будь-яка мирна угода в Україні, супроводжувалася реальними гарантіями того, що те, що в ній записано, буде дотримуватися протягом тривалого періоду часу.»

     

    Своєю чергою, генеральний директор Департаменту відносин зі східним сусідством Міністерства закордонних справ Румунії Дан Янку наголосив, що справедливий і тривалий мир в Україні означає й чітке встановлення того, хто несе відповідальність, хто є агресором і хто є жертвою в цій ситуації. Він сказав, що тривалий мир потрібен, щоб не допустити нової агресії проти України або проти іншої держави, а для цього потрібні реальні і, перш за все, надійні гарантії. «На додаток до цих речей, я вважаю, що нам також потрібні зусилля на багатьох інших рівнях, в тому числі національному та європейському. Нам потрібно продовжувати нашу підтримку України, тому що підтримка України зараз означає підтримку безпеки Румунії. Ми повинні посилити наші інвестиції в безпеку європейської оборонної промисловості, ми повинні докладати більше зусиль для зміцнення наших сил стримування й оборони на східному фланзі, і ми також повинні надавати більше підтримки вразливим партнерам, а тут я конкретно маю на увазі Республіку Молдова.»

    Дан Янку відзначив і стратегічні можливості в двосторонньому плані, які з’явилися на тлі цієї жорстокої та нещадної війни. «Розвиток наших відносин з Україною в напрямку стратегічного партнерства – це справді історична можливість, яка дозволила побудувати з Україною всеосяжні, відкриті та спрямовані на перспективу прагматичні відносини, засновані на взаємній довірі. Ці зусилля ми докладаємо разом з українською владою, щоб виправдати очікування, про підняття наших відносини на вищий рівень, а саме на рівень стратегічного партнерства. Другою історичною та стратегічною можливістю, яка відповідає інтересам Румунії, є європейська інтеграція, той факт, що Україна та Республіка Молдова є не тільки країнами-кандидатами, але вже розпочали переговори про вступ до ЄС.»

     

    У круглому столі, організованому СУР з нагоди третіх роковин від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України, по відеозв’язку взяв участь і Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. Він подякував українцям в Румунії, уряду Румунії за те, що вони продовжують рішуче стояти поруч з Україною. «Я знаю, що українці Румунії, ми знаємо, що провід держави Румунії, що більшість румунів розуміють, що Росія – це величезна, політична, військова, економічна загроза як для України, так і для цілого світу, зокрема і для сусідів. І ми бачимо, що дуже активно Росія втручається в політичний процес, як і в Румунії, так і всюди у світі, творить ворожнечу між етнічними групами, саботує інфраструктуру ваших країн. Водночас ми з великим засмученням дивимось і шоковані бачити, що російська дезінформація вкорінюється в політичний дискурс в Сполучених Штатах. Тому сьогодні нам дуже важливо говорити простою мовою і повторювати, що Україна є жертвою, а Росія є агресор, що Україна, незважаючи на передбачення, що програє війну проти Росії, вже третій рік стоїть і захищає себе від другого найбільшого війська у світі. Ми знаємо також і маємо повторювати те, чому Росія напала на Україну. І це не через розширення НАТО, а, щоб знищити український народ і, щоби відновити Російську імперію.»

    Серед учасників круглого столу був і голова Комітету з питань культури та засобів масової інформації Сенату Румунії Крістіан-Августин Нікулеску-Циґирлаш, один з тих румунських парламентаріїв, які особисто були на передовій в Україні, зокрема у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Бучі тощо. «Я побачив трагізм такої війни і дикість росіян, які обстрілювали і руйнували будинок за будинком. Можу сказати, що мене вразило те, що по дорозі від Миколаєва до Херсона кожен будинок був уражений артилерією. Я думав, що дійсно падають бомби, які руйнують кілька будинків, але ні, тут, це було точкове, дике руйнування всього, як дуже чітке послання про знищення супротивника, а не про ведення бойових дій. Також, коли ти бачиш дитячі лікарні, атаковані кластерними бомбами, і бачиш дітей, поранених цими осколками, ти розумієш, що таке дикість режиму і народу, який не має нічого спільного з міжнародним правом, з міжнародними принципами. Не може християнський народ, нападати на когось на Різдво, на Святвечір. Така поведінка є абсолютно обурливою і образливою для будь-якого християнина.»
    Румунський сенатор заявив про необхідність зведення мостів, як символічних, так і справжніх, між Румунією та Україною. «Я і мої колеги з повітової державної адміністрації Марамуреша і Закарпаття боролися за реальні інвестиції, міцну інвестицію, я маю на увазі міст через Тису, міст, який слугуватиме інтересам двох народів і після війни. Тому що настане час після війни, коли ми сприятимемо відбудові і розвитку України, коли, крім мостів дружби і мостів почуттів, будуть потрібні й справжні мости, щоб підтримати цю логістику розвитку і будівництва.»

     

    Теж по відеозв’язку до учасників цього масштабного заходу приєдналася депутатка Верховної Ради України, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, як наголосила, що в цей складний для Європи час, усі європейські країни мають продемонструвати більшу згуртованість. «Ми з вами усі спостерігаємо за такими певними сумами в міжнародній архітектурі безпеки в публічних висловлюваннях. Тому мені здається, що навіть більш важливо мати коаліції країн, які дійсно дуже близькі. І я вірю, і вважаю щиро, що ми дуже близькі з Румунією. Так нам не завжди подобається те, що відбувається публічному просторі, особливо за океаном, але я думаю що це наш час, це час Європи, стати сильнішою, стати більш суб’єктною. І мені здається, що ми, як і три роки тому, які п’ять років тому, і зараз є в цьому партнерами. І Румунія зацікавлена в тому, щоб Європа була сильною. І ми будемо дуже сильними партнерами, я дуже дякую за всю допомогу, яку Румунія надала, у нас дуже багато спільних інфраструктурних проєктів і вони будуть тільки розвиватися.»

     

    Колишній радник президента з питань національної безпеки, експерт з міжнародних відносин та безпеки Юілан Фото також наголосив на тому, що потужна підтримка України в її протистоянні російській агресії відповідає національним інтересам Румунії. «Безпека України – це безпека Румунії, а це означає, що ми рухатимемося вперед. І, відверто кажучи, я хотів би, щоб ми просувалися вперед трохи швидше зі стратегічним партнерством, а також щоб ми краще використовували угоду про безпеку. Тому що це також дозволить нам набагато тісніше співпрацювати у сфері безпеки, ніж ми це робили до цього часу. Ще однією сферою, де Румунія та Україна повинні дуже добре співпрацювати, і де українська громада може простягнути дуже важливу руку допомоги, є курс на Європейський Союз. Європа не залишить Україну, справи в Європі йшли добре протягом останнього року, саме через війну Європа добре просунулася в напрямку, в якому вона не мала сміливості рухатися. І я вважаю, що той факт, що американці залишають нас трохи незахищеними, матиме позитивний вплив на нас, навіть якщо ми ще трохи розгублені, тому що це зобов’язує нас і ще раз показує нам, що ми повинні раз і назавжди взяти свою долю у власні руки.» Юліан Фота висловив переконання, що «Європа продовжуватиме наполягати на тому, що Україна і Республіка Молдова будуть членами ЄС у найближчому майбутньому». Він вважає, що ніхто не зможе зупинити Україну в своєю прагненні до вступу в НАТО, адже позиція адміністрації США може змінитися через чотири роки.

     

    Президент Європейського Конгресу Українців Богдан Райчинець розповів про масовий мітинг «Разом за Україну», який відбувся напередодні в центрі Праги і сказав, що українська діаспора в країнах Європи продовжує активно діяти на підтримку України. «Підтримка продовжується далі, вона не тільки теоретична, а й фінансова. Це збір коштів на Збройні сили України і передусім тиск на наші європейські суспільства, які, на жаль, останні кілька років не були спроможні створити реальний імпакт, як ми кажемо, для того, щоб Європа теж таки фундаментально допомогла Україні в тому, щоб російські сили були зупинені. І в цьому і наша потреба, і ми будемо далі відпрацьовувати, всі українці разом. Тому я радий, що наші місії також очолюють колеги з Румунії, одна з найбільших українських організацій в Європі чи взагалі в світі. Ми раді співпраці, я радий, що ми чітко визначили наступні точки роботи, не тільки в прямій підтримці Україні, а й в роботі з молоддю, в освітніх напрямках та інше.»

    Голова Асоціації «Дім Чорного моря», колишній дипломат і провідний аналітик Дорін Попеску, окреслив нинішню геополітичну ситуацію в більш оптимістичному ключі, стверджуючи, що зараз настав час взяти все у свої руки. «Ми маємо величезні можливості прокинутися від летаргії. Що може бути кращою новиною, ніж те, що наші амбіції, наші потреби, нарешті, можуть бути вирішені нами самими? Чи може бути щось краще, ніж можливість побачити, що нас об’єднує, наскільки згуртованими ми можемо бути, що ми можемо зробити в чутливих і вразливих військових місцях, звідки наші друзі і партнери обіцяють або погрожують вийти? У нас все ще є покликання будувати, перезапустити нашу спільну військову оборонну промисловість. У Румунії, в Європи, в України є чудова можливість чесно і відповідально взяти на себе здатність захищати наш світ принципів, цінностей і норм, в який ми віримо. Нарешті ми маємо можливість будувати, ставати сильними, ми, Європа, моємо можливість надати силу і життєздатність цьому благородному клубу, який завжди був схильний до спокуси забезпечити свою безпеку за рахунок свого більшого, сильнішого і мудрішого брата.»

     

    Під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем, були визначені найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

     

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

     

     

  • Європейська підтримка України

    Європейська підтримка України

    Брутальний провал п’ятничних американо-українських переговорів у Вашингтоні не залишає місця для ілюзій щодо того, що Сполучені Штати відіграватимуть головну роль у встановленні миру в Україні. Тепер таку роль повинні взяти на себе самі європейці. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер в неділю у Лондоні, де прийняв неформальний саміт приблизно 15 союзників України, в присутності президента Володимира Зеленського. Вони пообіцяли робити більше для безпеки Європи і більше озброюватися, але також наполягли на необхідності збереження сильної підтримки з боку США.

     

    Агентство Франс Прес зазначає, що зустріч підкреслила різницю в підходах між президентом США Дональдом Трампом, який прагне швидкої мирної угоди між Росією і Україною, та європейськими лідерами, які, схоже, готові продовжувати військову підтримку Києва допоки він не досягне миру, який вважатиме прийнятним народ України. Європа, за словами Стармера, повинна взяти на себе важку ношу, але для того, щоб захистити мир на нашому континенті і досягти успіху, ці зусилля повинні бути рішуче підтримані Сполученими Штатами. Декілька європейських країн збільшать свої оборонні витрати, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

     

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що ЄС повинен терміново переозброїтися і готуватися до найгіршого. Вона оголосила, що представить комплексний план переозброєння Євросоюзу на позачерговому саміті ЄС 6 березня, в якому також йтиметься про необхідність для країн ЄС отримати фінансовий простір для збільшення військових витрат. Учасники саміту обговорили необхідність надання Україні всеосяжних гарантій безпеки в майбутньому, які, за словами голови Єврокомісії, мають забезпечити економічне виживання та військову стійкість.

     

    Незадовго до саміту в Лондоні прем’єр-міністр Великої Британії оголосив, що він працює з президентом Франції Еммануелем Макроном над планом припинення бойових дій в Україні, який потім буде представлений Сполученим Штатам. План також передбачає створення коаліції охочих серед європейських країн, які нададуть  Україні гарантії безпеки в разі укладення мирної угоди з Росією, але також матиме підтримку США. В.о. президента

     

    Румунії Іліє Боложан також взяв участь у саміті в Лондоні. Він підтвердив, що учасники саміту вирішили продовжити фінансову та військову підтримку Києва до припинення вогню. “Європейські держави повинні взяти на себе більший тягар заради миру в Європі, а це означає збільшення оборонних витрат.”

     

    Іліє Боложан підкреслив, що гарантії безпеки, які можуть бути надані Україні, не можуть бути забезпечені без підтримки США. Ці гарантії безпеки стосуються не лише України, але практично всього східного флангу, від Балтійського моря до Чорного, – сказав румунський лідер.

  • Підсумки саміту в Лондоні

    Підсумки саміту в Лондоні

    У Лондоні завершився саміт з питань оборони та безпеки Європи, в якому взяли участь лідери Великої Британії, Данії, Італії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції, України, Чехії, Швеції, а також міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта.

     

    Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що лідери домовилися про продовження військової допомоги та посилення економічного тиску на Росію, і вони наполягатимуть на тому, що Україна має бути за столом мирних переговорів. Він зазначив, що учасники планують створити коаліцію країн, які хочуть зробити свій внесок у безпеку України. Кір Стармер підкреслив, що Британія готова відправити війська на землю і літаки в повітря разом з іншими країнами, додавши, що «для того, щоб мати мир на нашому континенті, ми повинні мати американську підтримку».

     

    Британський прем’єр-міністр Кейр Стармер, який організував зустріч у Лондоні, заявив, що представить США альтернативний план, узгоджений з Францією та Україною, який поставить Київ у сильну переговорну позицію. Він також оголосив про додатковий план постачання Україні 5 000 ракет для ППО.

     

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «нам терміново потрібно переозброїти Європу і зробити Україну неперетравлюваною для будь-кого, хто захоче її проковтнути». Єврокомісія запропонує план на засіданні Європейської Ради 6 березня.

     

    Румунію на саміті у Лондоні представив виконувач обов’язків президента Іліє Боложан, який зазначив, що обговорені гарантії безпеки стосуються не лише України, але й усього східного флангу НАТО, від Балтійського до Чорного морів.

     

    Глава румунської держави сказав. що учасники домовилися «до припинення вогню, тобто до досягнення перемир’я і продовжувати фінансову та військову підтримку України». «По-друге, підготовка європейських країн до взяття на себе більшого тягаря за мир в Європі. І в цьому відношенні збільшення оборонних бюджетів розглядатиметься в найближчий період», – сказав Боложан.

     

    Він сказав, що до кінця наступного тижня присутні країни ухвалять відповідні рішення. «Гарантії безпеки не можуть бути надані без США, але за активної участі європейських держав. Відновлення діалогу між Україною та США сприяло б припиненню вогню», – також наголосив Іліє Боложан.

  • Три роки повномасштабної війни: Румунія поруч з Україною

    Три роки повномасштабної війни: Румунія поруч з Україною

    24 лютого Румунія вкотре підтвердила свою непохитну підтримку України в умовах повномасштабної російської агресії, яка триває вже понад три роки.

     

    У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Києві відбувся саміт «Підтримуй Україну» під головуванням Президента Володимира Зеленського. Захід об’єднав понад 40 лідерів держав, урядів, представників ЄС та міжнародних організацій, безпосередньо або по відеозв’язку. Серед них і виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан. Він підтвердив тверду прихильність Румунії до України, підкресливши, що Бухарест готовий координувати свої дії з Європою та США для досягнення справедливого і тривалого миру. Іліє Боложан підкреслив, що безпека України має важливе значення для Румунії і всієї Європи, наголосивши, що світ має підтримувати Київ і на етапах миру та відбудови.

    В.о. президента Іліє Боложан

    «Сьогодні виповнюється три роки від початку російського вторгнення в Україну, а незабаром виповниться 11 років відколи Україна мужньо захищає свою свободу, незалежність і територію. Користуючись нагодою, хочу підкреслити нашу повагу до хороброго українського народу, який героїчно і з величезними жертвами бореться проти російської агресії. Я подумки поруч з тими, хто постраждав внаслідок війни, з тими, хто втратив членів сім’ї, з пораненими, людьми, які втратили своє помешкання та переселенцями. Безпека України має важливе значення як для Румунії, так і для всього європейського континенту. У ці критичні часи, коли обговорюються мирні зусилля, ми повинні продовжувати нашу підтримку України не тільки зараз, але й на майбутніх етапах мирного процесу та відновлення», – сказав Іліє Боложан.

    Визнаючи, що «це буде складний шлях», румунський лідер підтвердив підтримку України з боку Румунії. «Румунія стояла поруч з Україною з самого початку, ми підтримували її та продовжуватимемо це робити в майбутньому. В інтересах усіх нас, як і Сполучених Штатів Америки, покласти край цій війні, яка триває надто довго і забрала надто багато життів».

    Іліє Боложан наголосив на необхідності залучення України та Європейського Союзу до мирних переговорів, попередивши, що тільки справедлива і потужна угода може гарантувати довгостроковий мир. «У той же час, Україна та Європейський Союз повинні бути залучені до мирних переговорів. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма партнерами – європейськими, американськими та союзниками – для того, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру».

    Глава румунської держави закликав до збільшення інвестицій в оборонний сектор і до кращої координації дій між союзниками. «Цілком очевидно, що нам потрібно збільшити інвестиції в оборонний сектор, щоб зміцнити нашу безпеку, мати план і координацію дій для оборони і стримування. Солідарність друзів України залишається важливою і підтримка всіх нас має значення зараз, коли на кону доля миру. Успіх цих зусиль буде продемонстрований лише тоді, коли Україна стане стабільною, процвітаючою і бенефіціаром угоди з надійними гарантіями безпеки.»

    * * *

    Раніше прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що “справедливий і тривалий мир в Україні може бути досягнутий лише за допомогою Сполучених Штатів, стратегічного партнера Румунії”. Глава румунського уряду висловив переконання, що, незважаючи на жорстку політичну риторику останніх днів, зусилля, спрямовані на припинення війни, увінчаються успіхом. «Для мене і, гадаю, для більшості румунів, важливими є не різкі заяви світових лідерів, а кінцева мета – справедливий і тривалий мир в Україні. А мир може бути досягнутий лише за допомогою стратегічного партнера Румунії – Сполучених Штатів Америки.» Марчел Чолаку підкреслив, що “румуни заплатили високу економічну ціну через наслідки цього конфлікту. Настав час подумати про повоєнну епоху, без обурливих цін на енергоносії та газ, в якій Румунія, разом з усією Європою, повернеться до економічного процвітання”, додавши, що румунські компанії повинні відігравати важливу роль у відбудові України.

    * * *

    Палата депутатів відзначила треті роковини з початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України підсвічуванням головного фасаду Палацу Парламенту кольорами українського прапора. Український прапор також був піднятий над головним входом до найбільшої адміністративної будівлі Європи та другої в світі після Пентагону. У понеділок, 24 лютого, члени Палати депутатів Румунії вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих за три роки невиправданої війни Росії проти України. Це стало й символічним підтвердженням солідарності румунської держави з українським народом.

    Палац парламенту

    Того ж дня Міністерство закордонних справ Румунії, у поширеній заяві, зазначило, що «24 лютого 2025 року ми вшановуємо три роки з дня, коли Російська Федерація розпочала свою незаконну, нелегітимну та неспровоковану агресивну війну проти України. Це зазіхання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України є найсерйознішою загрозою регіональній та європейській безпеці з часів Другої світової війни».
    Румунське зовнішньополітичне відомство нагадало, що «ця агресивна війна призвела до численних людських жертв, зруйнованих доль і величезних матеріальних збитків, а також супроводжується військовими злочинами, скоєними російськими військами на території України».
    «У ці сумні роковини Румунія висловлює своє повне співчуття і солідарність з Україною та українським народом, який вже 11 років веде законну оборонну війну проти агресії Російської Федерації, що почалися в 2014 році з незаконної анексії Кримського півострова”, – йдеться у заяві МЗС Румунії.

    * * *

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.

    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

    Круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи».

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії. Ізоляціоністські голоси залишаються периферійними в нашій країні, навіть якщо вони зростають у децибелах і ботах», – додав голова СУР.

    «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Учасники круглого столу, організованого СУР, проаналізували події, які докорінно змінили хід новітньої історії, та підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету, свободи та майбутнього України. Було наголошено, що ці три роки були роками страждань, але також і надзвичайної мужності. Український народ продемонстрував усьому світові, що означає бути стійким, гідним і рішуче налаштованим жити у свободі. Перед обличчям несправедливої і жорстокої агресії Україна встояла і водночас надихнула всю міжнародну спільноту об’єднатися на захист фундаментальних цінностей міжнародного права, демократії та миру.

    Союз українців Румунії запропонував для обговорення цілу низку актуальних тем сьогодення під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем.

    Організатори під час дискусій намагалися визначити найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

    * * *

    Понад 600 представників політики, дипломатії, академічних кіл та громадянського суспільства підписали лист на підтримку України, в якому наголосили як має виглядати західна стратегія щодо війни та Російської Федерації. Від Румунії його підписали засновник Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару, професор Арманд Гошу та генерал Жан Гавріле.

    Прапор України
    «Через три роки після 24 лютого 2022 року європейці все ще не усвідомили повною мірою глибинного значення російської агресії проти України та її наслідків за межами України. Американці, усвідомлюючи виклики глобальній безпеці на Далекому Сході, чіпляються за ілюзію балансуючого альянсу, ігноруючи серйозні наслідки будь-якого компромісу з путінським режимом, в тому числі і для самої Росії. Виходячи з цих реалій, понад 600 діячів вважають, що у США і Європи немає іншого вибору, окрім як надати Україні всі ресурси, необхідні їй для військової перемоги над Росією», – йдеться у документі.

    Підписанти наголошують, що «у цьому контексті будь-який сценарій замороженого конфлікту, особливо якщо він супроводжуватиметься розгортанням європейських військ уздовж лінії розмежування, формалізує поділ України. Окрім приречення мільйонів українців на рабство під владою Путіна і зради пам’яті десятків тисяч загиблих солдатів і цивільних осіб, такий сценарій створив би небезпечний прецедент, продемонструвавши, що держава може використовувати силу для анексії нових територій, включаючи вразливі регіони на російському Далекому Сході, такі як Зовнішня Маньчжурія, анексована Росією в 19 столітті».

    «Аргумент про те, що тільки українці повинні вирішувати умови можливого миру з Росією, дедалі важче маскує бажання деяких західних держав ухилитися від своїх обов’язків. Однак цінності та інтереси, які захищають українці, повністю збігаються з тими, які повинен захищати Захід в цілому. Безпека, стабільність і виживання Заходу безпосередньо залежать від безпеки, стабільності і виживання України. Так само безпека Сполучених Штатів невіддільна від безпеки Європи. Настав час для Заходу відповісти на тотальну агресію Росії глобальною стратегією. Для цього йому необхідно чітко визначити політичні та військові цілі, що дозволять усунути загрозу, яку становить сьогодні Росія і, водночас, надіслати чіткий сигнал тим представникам російської олігархії, котрі усвідомлюють катастрофу, яку готує очолювана Путіним партія війни», – зазначається у листі-зверненні.

  • Вуйко Лазер – крамниця і благодійний центр

    Вуйко Лазер – крамниця і благодійний центр

    На початку року ми відкриваємо ініціативи, спрямовані на благо громади. Сьогодні хочемо розповісти про проєкт, який з часом показав, що кожна пожертва, кожен прояв доброти сприяє появі усмішок на обличчях тих, хто потребує допомоги і зрештою – перетворенню світу на краще і сповнене надії місце: “Благодійний магазин «У вуйка Лазера»”.

    Цей проєкт ініціювала Елена Ралука Смук Тенасе, президентка Асоціації медицини заради громадського здоров’я, натхненна популярною фігурою в Бухаресті кінця XIX – початку XX століття – вуйка Лазера, єврея, який торгував старими речами, а також британською концепцією Charity Shop, яка пропонує елегантність тим, хто відвідує подібні крамниці.

    Елена Ралука Смук Тенасе, президентка Асоціації медицини заради громадського здоров’я та співзасновниця благодійної крамниці «У вуйка Лазера», розповіла про цей проєкт: «Концепція “Charity Shop/Благодійна крамниця” добре відома закордоном. Наприклад, в Англії Червоний Хрест має такі крамниці вже понад 100 років. Багато великих благодійних організацій створюють такі проєкти для поповнення своїх фондів. Як ви знаєте, кошти, як правило, надходять від пожертв або збору коштів за кордоном або через такі магазини. Ми задумалися про створення такої крамниці у 2017 році, коли зрозуміли, що до нас надходять пожертви, речі, які ми не можемо використати, але які перебувають у дуже хорошому стані і можуть стати для нас допомогою. Люди можуть дарувати нам нові речі або речі в хорошому стані, наприклад, одяг, предмети побуту, книги, ювелірні прикраси. Вони повинні бути в дуже доброму стані, тому що у нас ще немає системи переробки, наприклад, кравецької майстерні, де ми могли б відлатати або переробити деякі речі і дати їм нове життя. Тому наразі ми можемо приймати речі лише в ідеальному стані, звісно, чисті та без плям.»

    Хоча хотіла б розширити проєкт, можливо, за рахунок партнерства з хімчисткою або швейною компанією, Елена Ралука Смук Тенасе сказала, що наразі немає можливості створити ще один магазин такого типу: «Це проєкт, який вимагає постійної присутності людини, яка його придумала або мріяла про нього. Це магазин, але це також центр для громади, я маю на увазі, що за цим магазином стоїть ціла історія: він допомагає нам збирати кошти, щоб мати можливість існувати і реалізовувати наші проєкти, але в той же час це місце зустрічі, це місце, де люди мають можливість бути щедрими, де люди можуть, наприклад, обмінятися кількома словами, це справжня громада. І тому, щоб зберегти наш дух, ми поки що не плануємо відкривати ще одну крамницю з такою тематикою.»

    У період свят крамниця «У вуйка Лазера» допомагає громадам по всій країні в рамках проєкту «Діти, черевики та шкарпетки», – каже президентка Асоціації медицини заради громадського здоров’я Елена Ралука Смук Тенасе: «Це проєкт, який я дуже люблю і який став нашою торговою маркою. Це проєкт, який ми реалізували у 2019 році після візиту до однієї з громад і він здійснюється виключно за допомогою друзів благодійної крамниці. Тобто люди приходять ще в жовтні і висловлюють бажання підтримати нас у цьому проєкті. Вони дарують пару черевиків, кілька пар шкарпеток та інші приємні речі, які кладуть у коробку і гарно її упаковують. Так наші подарунки отримали понад 800 дітей по всій країні. Це діти з різних районів, це діти з малозабезпечених сімей, з дитячих центрів або сільських шкіл, ми не робимо різниці. Ми йдемо туди, де у нас є співробітники, де нас просять про допомогу або де ми вважаємо, що можемо долучитися. Цей проєкт дуже дорогий моєму серцю! Це ті місяці, ті дні, коли ми збираємося разом з друзями магазину, де ми розповідаємо історії. Наприклад, з’являється дитина, якій ти допомагаєш і ця подарункова коробка стає приводом для того, щоб зібратися всією сім’єю, або піти з сім’єю на шопінг, або згуртувати маленький осередок на роботі, де кілька колег роблять одну коробку, або 10 коробок, або 20 коробок. Це надзвичайний момент щедрості та людської солідарності і це дає нам велику впевненість у тому, що те, що ми робимо, ми робимо гарно і добре.»

    В рамках іншого проєкту асоціація передає лікарням кольорові олівці та розмальовки. Таким чином крамниця «У вуйка Лазера» перетворилася на простір, де люди можуть знайти натхнення, а також відчути себе частиною великої справи, справи, в якій є місце добру.

     

  • Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

    Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

    У понеділок, 16 грудня 2024 року, міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка була присвячена таким темам як: агресія Росії проти України, події в Грузії, ситуація на Середньому Сході та в Сирії, а також ситуація в Білорусі. Крім того, під час неформального сніданку міністерка закордонних справ Румунії взяла участь в обговоренні шляхів підвищення ефективності зовнішньої політики ЄС у контексті вступу Кайї Каллас на посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віце-президента Європейської комісії 1 грудня 2024 року.

    Дискусія щодо російської агресії проти України була зосереджена на підтвердженні рішучої підтримки України з боку ЄС на всіх рівнях в рамках мандату нової Європейської Комісії. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підтвердила важливість продовження багатовимірної підтримки України. Вона привітала ухвалення 15-го пакету санкцій проти Росії, а також ухвалення перших списків в рамках пакету санкцій за гібридні дії Росії. Вона підкреслила, що ці списки є потужною відповіддю ЄС на участь Росії у дестабілізації сусідніх партнерів та держав-членів ЄС. Вона наголосила на важливості використання ЄС усіх наявних інструментів для протидії впливу дезінформації та гібридної кампанії з метою зміцнення стійкості європейських демократій. Міністерка також підтримала якнайшвидше розблокування Європейського фонду миру, а також посилення мандату Місії ЄС з військової допомоги для кращого реагування на потреби українських збройних сил на місцях.

    Отже, в Брюсселі відбулося перше засідання Ради міністрів закордонних справ, до складу якої входять глави дипломатій 27 країн-членів ЄС, але вперше її очолила новий Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, естонка Кайя Каллас. Водночас цього тижня відбудеться саміт лідерів країн ЄС, зимова Європейська Рада, яку також вперше очолить новий президент Європейської Ради колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта.

    Сьогодні ми спробуємо дізнатися, чого варто очікувати за підсумками цих двох важливих зустрічей в плані подальшої допомоги Україні як у близькому майбутньому, так і після 20 січня, коли Дональд Трамп офіційно складе присягу і приступить до виконання обов’язків президента США.

    Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі Богдан Ісопеску каже, що Кая Каллас може здатися емоційною, тендітною політикинею, але вона є надзвичайно потужним голосом, коли мова заходить про підтримку України. «Перш за все, щодо України, Європа зайняла своєрідну вичікувальну позицію по відношенню до Сполучених Штатів, ніхто не знає, що станеться, коли адміністрація Трампа прийде до влади, але меседж Європи дуже, дуже чіткий: ми підтримуємо Україну. Європейський Союз рішуче налаштований підтримувати Україну незалежно від того, що вирішать Сполучені Штати, але якщо допомога з іншого боку Атлантики буде скорочена, Європейський Союз автоматично візьме на себе основний тягар. Наразі Кая Каллас та 27 міністрів закордонних справ ухвалили 15-й пакет санкцій проти Росії. Він включає в себе не тільки санкції проти Росії, але і проти північнокорейських чиновників, проти компаній із Сербії, з Китаю, які постачають певний вид продукції, яку Росія може використовувати в цій війні.»

    З іншого боку з 1 січня протягом шести місяців Польща головуватиме в Раді ЄС, одній з ключових інституцій Євросоюзу, де ухвалюватимуться й важливі рішення щодо України. Нещодавно польський міністр у справах Європейського Союзу Адам Шлапка зазначив, що головування Польщі в Раді ЄС зосередиться на семи вимірах безпеки: зовнішня безпека, внутрішня безпека, безпека в інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному вимірах, а про яку безпеку в Європі можна говорити, коли поруч триває війна.

    Наш кореспондент у Брюселі Богдан Ісопеску нагадав, що Польща, так само, як, наприклад, і країни Балтії, дуже голосно заявляє про свою підтримку України і часто звинувачує весь Захід і решту Європейського Союзу в тому, що вони недостатньо допомагають українському народу. «Слід очікувати від польського головування прискорення законодавчих ініціатив, прискорення різних ініціатив щодо України, проукраїнських проєктів, допомоги Україні та з різних інших питань. І це після певного періоду застою, тому що, як відомо, угорське головування, хоча Румунії воно принесло повноправне членство в Шенгені, в цілому, на рівні ЄС не мало особливих досягнень, тому що Угорщина йде проти течії в ЄС. Під час угорського головування було дуже мало результатів, тому великі сподівання зараз покладаються на Польщу.»

    З іншого боку, експерт з міжнародних відносин, професор Факультету європейських студій Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Валентин Наумеску каже, що хоча на цьому тижні не буде прийнято якихось ключових рішень, він є особливим тим, що будуть накреслені основні орієнтири зовнішньої політики нового керівництва ЄС. «Звичайно, нас у нашому регіоні найбільше цікавить, як Європейський Союз позиціонуватиме себе в умовах осяжного закінчення війни в Україні, як Європейський Союз намагатиметься компенсувати можливе скорочення американської військової допомоги, можливо, не замінити її повністю, але, безумовно, європейці готові й надалі допомагати Україні. А також, схоже, що тут буде сюрприз, про який повідомляють подекуди, в деяких європейських виданнях, що президент Макрон може порушити питання, звісно, без ухвалення жодного рішення цього тижня, про можливу участь європейців з миротворчими військами після укладення угоди про припинення вогню і, по суті, Європейський Союз візьме на себе основний тягар підтримки, скажімо так, стану перемир’я на лінії фронту, про який буде домовлено. Отже, такими є головні заходи або, принаймні, важливі проєкти, станом на цей тиждень.»

    Тим часом, ситуація на фронті в Україні залишається складною, росіяни постійно штурмують на кількох напрямках. І в Києві, і в Москві говорять про можливість досягнення угоди про припинення вогню, але мають радикально протилежні підходи. Новобраний президент США Дональд Трам заявив днями, що досяг «невеликого прогресу» в зусиллях з припинення російсько-української війни. Тим часом Президент України Володимир Зеленський зауважив, що війну не можна закінчити «просто папірцем», тому лише сильна Україна, за підтримки Заходу, може змусити Росію сісти за стіл переговорів.

    Генерал у відставці Вірджил Белечану, колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі, каже, що з огляду на ситуацію на фронті мирні переговори неминучі, тому й Україна, і Росія намагаються створити більш вигідні для себе умови. «Я вважаю, що цей момент, як би парадоксально це не звучало, несприятливий, передусім для Російської Федерації. Це несприятливий момент для припинення вогню, встановлення лінії розмежування, а потім демілітаризованих зон, в першу чергу, для Російської Федерації, а потім для України. По-перше, для Російської Федерації, тому що в Курську все ще перебувають українські війська, які, сподіваємося, залишатимуться там якомога довше, і звідси запитання: чи погодиться Путін на припинення вогню, лінію розмежування і присутність миротворчих військ всередині Російської Федерації в такому історичному регіоні, як Курськ?» На думку Вірджила Белечану, Путін намагатиметься тягнути час, щоб витіснити українські війська з Курської області, чого до тепер йому не вдалося.

    Російські війська продовжують наступ на східному фронті в Україні, наближаючись до Покровська на Донеччині, яке є стратегічним містом. Путіна не хвилюють шалені військові втрати, він намагається будь-якою ціною продовжити наступ в очікуванні зміни влади в США. Чи повинна Європа хвилюватися з приводу такого розвитку подій?, – запитали ми військового аналітика Раду Тудора. «Не тільки Європа повинна турбуватися, а всі демократії, тому що якщо Україна буде окупована, якщо Росія переможе, це буде сигналом заохочення для всіх диктатур світу, для тих країн, які своїми загарбницькими методами, війнами, які вони можуть розв’язати проти інших незалежних держав, можуть відчути себе заохоченими відсутністю підтримки або поразкою України. Саме тому нещодавно Президент США Джо Байден оголосив про пакет допомоги Україні у розмірі 1 мільярд доларів. Очевидно, що ця новина з’явилася у складному контексті, але якщо подивитися на загальну картину, то жодна зі сторін, що беруть участь у цьому конфлікті, ні російські загарбники, ні українські захисники не змогли якось змінити стратегічний баланс. Є тактичні успіхи, є елементи, які, безумовно, дають привід для занепокоєння, але вони не змінюють баланс сил, а скоріше це пунктуальні кроки, які якимось чином намагаються утримати загрозу, щоб мати перевагу на переговорах. Тому що вже почалися інтенсивні переговори про те, що справедливий мир повинен означати для всіх. Кожна нормальна людина хоче миру, і він може бути досягнутий шляхом припинення загарбницької війни, яку веде Росія, шляхом виведення загарбницьких військ з території України.»

    Президент України Володимир Зеленський закликає до тривалого миру, який Росія не зможе порушити. Під час зустрічі в Парижі з Еммануелем Макроном і Дональдом Трампом він наголосив, що хоче для своєї країни тривалого миру, який Росія не зможе зруйнувати за кілька років, спровокувавши новий конфлікт. Зеленський сказав, що просто припинення вогню без належних гарантій безпеки не буде достатнім, тому що Росія відновить сили і нападе знову – так, як вже робила. Водночас ми чули заяву про те, що українській армії бракує сил для відвойовування окупованих територій.

    Чи означає це, що Київ готовий на територіальні поступки? Аналітик Раду Тудор відповідає: «Дуже важко повірити в те, що ми матимемо формальну передачу території. Інакше всі ці величезні зусилля, яких доклала Україна, з десятками тисяч загиблих військовослужбовців, десятками тисяч цивільних осіб, людей похилого віку, дітей, жінок, вбитих російськими ракетами, були б марними. Я вважаю, що зараз можна говорити про припинення бойових дій, а потім про дипломатичні переговори, як каже президент Зеленський, навколо ідеї справедливого миру. Отже, першим етапом має бути припинення бомбардувань, страждань цивільного населення і руйнування суверенної і незалежної країни – України, яка, на жаль, в результаті російських бомбардувань, зазнала збитків у розмірі понад 500 мільярдів доларів США. Я вірю, що зусиллями нової Європейської Комісії на чолі з президенткою Урсулою фон дер Ляєн, нового президента США Дональда Трампа, зусиллями генерального секретаря НАТО Марка Рютте, може бути створена дипломатична основа, де кожна сторона могла б сісти за стіл переговорів, і Україна могла б сказати: так, ми готові говорити, але за однієї умови – ми не віддаємо ні сантиметра нашої окупованої території. Інакше всі жертви будуть марними.»

    Тим часом після блискавичного наступу сирійські повстанці зайняли Дамаск та оголосили про падіння режиму Башара Аль-Асада, який втік до Москви. Тож постають запитання чи вплине зміна військово-політичної ситуації у Сирії на російсько-українську війну, чи падіння дружнього Кремлю режиму ослабить режим Путіна, котрий отримав сильного репутаційного удару. Відомий румунський політичний та військовий оглядач Клаудіу Деджерату каже, що втеча Асада загрожує Росії втратою двох військових баз у Середземномор’ї та великими проблемами на африканському напрямку. «Це, безумовно, вплине, тому що і Росія, і Іран зазнали удару в Сирії, і деморалізуючий ефект, ймовірно, буде помітний у керівництві двох країн. І це, безумовно, також є сигналом того, що обидві країни більше не мають здатності управляти значними силами і засобами на відстані.»

  • 13 грудня 2024 року

    13 грудня 2024 року

    ПАРЛАМЕНТ – Новий парламент Румунії, сформований за результатами виборів 1 грудня, буде скликаний президентом Клаусом Йоганнісом наступного тижня, 20 грудня. Маючи майже дві третини місць, проєвропейські партії, а також депутати від національних меншин розпочали цього тижня переговори про створення широкого коаліційного уряду. Лідери Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії» та Демократичного союзу угорців Румунії домовилися, що кожна з проєвропейських політичних груп отримає в майбутньому уряді, який скрадатиметься з 16 міністрів, низку міністерств пропорційно до своєї частки в законодавчому органі. До парламенту також увійшли три так звані сувереністські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей. Політичні розрахунки показують, що існує велика ймовірність того, що члени уряду будуть приведені до присяги до Різдва. Крім цього проєвропейські партії обговорюють можливість висунення спільного кандидата у президенти.

     

    F-16 – Румунія отримала чергову партію з трьох винищувачів F-16 Fighting з Норвегії Про це повідомило Міністерство національної оборони Румунії. Три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані у Норвегії, приземлилися сьогодні на 71-й авіабазі ім. Генерала Емануїла Йонеску в Кимпія Турзій і половинять 48-у винищувальну ескадрилью. Крім того, в прес-релізі міністерства зазначається, що «разом з трьома літаками, які прибули сьогодні, 48-а винищувальна ескадрилья має 15 літаків F-16, придбаних у Королівства Норвегія разом з відповідним пакетом товарів і послуг». Два місяці тому Норвегія поставила нашій країні ще одну партію з трьох літаків F-16 в рамках угоди про закупівлю 32 винищувачів.

     

    ГАЗОВА КРИЗА – Минулої ночі парламент Молдови проголосував за введення надзвичайного стану в країні на 60 днів, починаючи з 16 грудня. Цей крок був зроблений після  рішення російського гіганта «Газпром» припинити постачання газу до Придністровського регіону з 1 січня. 56 зі 101 депутата проголосували за ініціативу прем’єр-міністра Доріна Речана, який заявив, що «це було голосування за те, щоб покласти край газовому шантажу Москви». Молдова отримує близько 2 мільярдів кубометрів газу на рік з Росії для Кучурганської електростанції, яка забезпечує 70% енергетичних потреб Молдови. Припинення «Газпромом» поставок газу в Придністровський регіон з 1 січня вплине на підприємства і населення на лівому березі Дністра, а для правого берега, кажуть експерти, влада буде змушена купувати електроенергію на міжнародному ринку за вищими цінами.

     

    УКРАЇНА – Міністри закордонних справ шести європейських країн, у четвер в Берліні, підтвердили свою підтримку України на її незворотному шляху до членства в НАТО і пообіцяли Києву подальшу військову підтримку у війні з Росією, а також постконфліктні гарантії безпеки. Наприкінці зустрічі глави зовнішньополітичних відомств Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії та Великої Британії, а також новий представник ЄС із зовнішньої політики Кайя Каллас підписали Берлінську декларацію, в умовах, коли гіпотеза про мирні переговори між Україною та Росією набуває все більшої ваги з поверненням Дональда Трампа до Білого дому. Декілька країн-членів, включаючи США та Німеччину, насторожено ставляться до перспективи швидкого вступу України до НАТО, але в разі укладення угоди між Росією та Україною, країни-партнери Києва могли б направити миротворців в Україну як гарантію безпеки.

     

    СТАТИСТИКА – У Румунії рівень безробіття в третьому кварталі 2024 року склав 5,6%, що на 0,6 відсоткових пункти вище за показник, зафіксований у другому кварталі цього року. Дані, опубліковані Національним інститутом статистики, показують, що економічно активне населення в Румунії становить близько 8 мільйонів осіб, з яких трохи більше 7 мільйонів румунів – зайняті, а 460 тисяч – безробітні. За даними НІС, рівень безробіття досяг найвищого рівня серед молоді у віці від 15 до 24 років і склав близько 27%.

     

    СТРАЙК – Після загального страйку, що відбувся два тижні тому, у п’ятницю в Італії пройшла нова 24-годинна акція протесту перевізників. З 21:00 за місцевим часом у четвер ввечері по всій країні зупинилися поїзди і таксі. Крім того, пасажирські кораблі також не курсували між материком і островами. Місцевий транспорт працював лише три години вранці та три години ввечері. Страйкували також працівники охорони здоров’я та освіти, повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Римі. У неділю, 15 грудня, аналогічний страйк торкнеться і повітряного транспорту. Підвищення заробітної плати, поновлення національного контракту та безпека на робочому місці є основними вимогами профспілок, які ініціювали акції протесту.

     

    ФУТБОЛ – Збірна Румунії дізналася суперників у груповому етапі відбору на Чемпіонат світу з футболу-2026 у зоні УЄФА. За підсумками жеребкування, яке відбулося 13 грудня у Цюриху, «триколірні» за право поїхати на мундіаль зіграють у групі Н з чотрима командами: Австрією, Боснією-Герцеговиною, Кіпром та Сан-Марино. Відбір стартує у березні і триватиме до листопада 2025 року за традиційною груповою системою (“домашні” і “виїзні” поєдинки). У разі, якщо румунська збірна виграє свою групу (всього 12 груп), то вона отримає пряму путівку до фінальної стадії ЧС. Якщо ж румунські футболісти опиняться у числі 12 команд, що посядуть другі місця, то їм доведеться зіграти у стикових міні-турнірах. «Триколірні» не виходили до фінального турніру чемпіонату світу з 1998 року.

  • Війна в Україні, далекобійний етап

    Війна в Україні, далекобійний етап

    На 1000-й день війни Україна завдала удару по військовій цілі на території Росії американськими ракетами великої дальності ATACMS. Це був перший випадок, коли за згодою США ракети цього типу були застосовані на території Росії, а послаблення обмежень є частиною зусиль адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб дати Україні все можливе до інавгурації Дональда Трампа 20 січня. Це рішення також має на меті утримати Пхеньян від відправки нових військ до Росії.

    Як це рішення впливає на хід війни? Відповідь на це питання в інтерв’ю Радіо Румунія спробував дати професор Юліан Кіфу, президент Центру запобігання конфліктам і раннього попередження: “Давайте не забувати, що це не зброя, здатна змінити правила гри, це не ядерна зброя наприкінці Другої світової війни. Тож вона автоматично не забезпечує перемогу, ні. Але вона забезпечує покарання. Це відповідь на залучення Російською Федерацією Північної Кореї як воюючої сторони і відповідь на масовані атаки на українську енергосистему. Ці два елементи ескалації необхідні для надійного відновлення балансу і стримування, як це відбувалося кожного разу, коли мала місце певна форма відплати. Й ось, дивіться, цього разу Захід, в першу чергу Сполучені Штати, знайшов спосіб скасувати цю заборону. Звичайно, це також стосується британських і французьких ракет Storm Shadow і Scalp, які мають американські компоненти. Це буда єдина перешкода для їхнього використання Україною в польових умовах.”

    Невдовзі прийшла і відповідь Кремля. Владімір Путін підписав указ про внесення змін до ядерної доктрини Росії, знизивши рівень загрози, який би виправдовував ядерну відплату у відповідь на ширший спектр звичайних атак. На місцях Москва продовжує контрнаступ у Курській області – місці єдиного великого військового успіху Києва цього року – і здобуває ключові точкові перемоги вздовж лінії фронту. Чи може Москва продовжувати військовий наступ?

    Знову професор Юліан Кіфу: “Ми маємо справу з довготривалою війною. Цілі Росії не змінилися. Росія хоче поставити Україну на коліна, посадити в Києві маріонетковий уряд і мати Україну без виходу до моря, очевидно, щоб досягти кордонів НАТО, в тому числі тут, на Чорному морі, і це питання особливо цікавить нас. З іншого боку, якщо ми говоримо про фінансові аспекти, звичайно, це дуже дорого коштує і Путін закладає майбутнє власної держави. На цьому економічному та фінансовому фронті є великі проблеми. Ми бачимо, що центральний банк вже підняв процентні ставки до 21%, безпрецедентно за останні 20 з чимось років, є великі проблеми з інфляцією, є великі проблеми з виробництвом. Ці речі впливають на їхній фронт. З початку року на 40 квадратних кілометрах було втрачено еквівалент п’яти дивізій, в першу чергу техніки, але також і людей.”

    Повільна і складна війна, яку часто називають війною на виснаження, коли обидві сторони намагаються виснажити одна одну, виснажила ресурси обох країн після майже трьох років конфлікту. І, схоже, вона продовжуватиме поглинати колосальні суми і забирати ще більше життів. Росія встановила рекордний оборонний бюджет на 2025 рік, що становить третину державних витрат. Водночас Сполучені Штати оголосили про новий пакет допомоги для України.

    У світі дедалі частіше говорять про можливість закінчення війни у 2025 році. Президент Володимир Зеленський заявив нещодавно, що Україна повинна зробити все для закінчення війни у 2025 році, наголошуючи, що війна має закінчитись дипломатичним шляхом. Зараз всі очікують інавгурації нового президента США Дональа Трампа, який неодноразово казав, що він хоче швидко закінчити війну в Україні.

    Але, як каже румунський аналітик Дан Дунґачу, зберігається занепокоєння щодо розвитку подій в Україні, оскільки ніхто не має чіткого уявлення про те, що насправді означає вплив нової адміністрації США на ситуацію на лінії фронту. Усі чекають на переговори, але досі не дуже зрозуміло, за яких умов вони відбуватимуться», – каже аналітик. «Мир в Україні – це, безумовно, мета. Умови цього миру потрібно обговорювати. Безперечно, що з того, що можна припустити про нову адміністрацію Трампа, перспектива, про яку найбільше говорять, така: адміністрація Трампа хоче закінчити цю війну, в тому числі тому, що головна ставка адміністрації Трампа і президента Сполучених Штатів – не продовжувати війни, а зупинити їх. Якщо головна ставка президента Трампа – стати найважливішим американським президентом в історії, принаймні за останні сто років, очевидно, що варіант війни – не найкращий варіант для нього. Трамп намагатиметься покласти край цій війні, зупинити її, і це, ймовірно, буде першим зовнішньополітичним успіхом його адміністрації. Ось чому я вважаю, що ми повинні враховувати наполягання на припиненні війни і початку переговорів. Війна повинна бути зупинена, переговори повинні вестися з усвідомленням того, що Україна залишатиметься важливою на східному фланзі для американської адміністрації. Польща, Україна, Румунія залишаться стратегічно важливими на цій карті, тому що Росії, так би мовити, треба «оголосити шах». З цієї точки зору, українська армія, яка є дуже сильною і підготовленою на театрі військових дій, буде розглядатися як частина НАТО, навіть якщо формально вона не буде частиною НАТО.»

    Виконавчий директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару каже, що війну можна зупинити допомагаючи більше Україні як військово, так і шляхом посилення санкцій проти Росії. «Щоб перемогти, нам потрібно доставляти більше, доставляти вчасно. І, по-друге, щоб перемогти, ми дійсно повинні чинити тиск на Росію, щоб зменшити її доходи для ведення війни, в першу чергу, з точки зору експорту нафти», – каже Джордже Скутару. «Ми, я маю на увазі Європейський Союз і навіть Румунію, зараз майже подвоїли імпорт добрив з Російської Федерації. З одного боку, ми говоримо, що хочемо бути енергетично незалежними від Росії, але ми переносимо нашу залежність з енергетичного сектору на залежність з точки зору продовольчої безпеки, тому що на даний момент Росія веде політику демпінгу, пропонуючи дуже вигідні ціни на експорт добрив, тобто мінеральних добрив, у результаті чого європейський ринок значною мірою заполонив цей продукт з Російської Федерації. Ми не можемо проводити амбівалентну політику, з одного боку, платити Україні за те, що вона чинить опір, а з іншого боку, продовжувати опосередковано фінансувати російську військову машину, продовжуючи імпортувати різні категорії продукції з Російської Федерації або не вживаючи певних заходів, які дійсно впливають на джерела доходів Російської Федерації – і я маю на увазі насамперед експорт енергоресурсів, те, як Росія порушує санкції. Побачимо, що робитиме нова адміністрація США, адже принаймні, з точки зору позиції щодо вуглеводнів, щодо нафти, підхід республіканців і президента Трампа дуже чіткий: вони збираються збільшувати видобуток нафти. Один з перших наслідків, який може статися, – це зниження світової ціни і, як наслідок, зменшення ресурсів, що відчують на собі дві держави з ворожою політикою щодо Америки – я маю на увазі Іран і Російську Федерацію.»

    У цьому контексті крім Формули миру Володимира Зеленського, що ґрунтується на принципах, цілях і нормах Статуту ООН, є ще багато різних мирних планів, які розглядають в різних світових канцеляріях, в тому числі в США. Професор Дан Дунґачу говорить про чотири можливі сценарії. «По суті, є чотири сценарії майбутнього України: сценарій Південної Кореї – Україна стає Південною Кореєю, сценарій Західної Німеччини – Україна стає Західною Німеччиною, а втрачені території – Східною Німеччиною, сценарій Ізраїлю – Україна стає Ізраїлем, тобто безпрецедентні гарантії безпеки з боку США, або Україна стає ядерною державою. Отже, ці сценарії розглядаються і невідомо, в якому напрямку підуть справи, але ці чотири сценарії розглядаються, коли згадується Україна або її найближче майбутнє.»

     

     

  • Стійкість Європи перед російськими загрозами

    Стійкість Європи перед російськими загрозами

    Європа вступила в третю зиму війни, першого конфлікту цього століття на старому континенті. Росія розпочала військові дії неспровокованим вторгненням в Україну, причому Москва заявила, що окупує нову територію у відповідь на просування Північноатлантичного альянсу на схід і щоб запобігти інтеграції Києва в євроатлантичні структури. З 20 січня Дональд Трамп вступить на другий президентський термін. У Європі побоюються, що нова адміністрація Білого дому змінить військову стратегію США на шкоду Європі та Північноатлантичному альянсу.

    У цьому контексті Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер закликав підприємства країн-членів Альянсу бути готовими до сценарію воєнного часу та відповідним чином налаштувати свої лінії виробництва та розподілу, щоб бути менш вразливими до шантажу з боку Росії та Китаю. За його словами, союзники по НАТО будуть змушені виділяти на оборону близько 3% свого ВВП. Водночас НАТО погодилася перебрати від Сполучених Штатів координацію військової допомоги Україні через місію, яка також матиме структури в Румунії. Рішення, прийняте на саміті у Вашингтоні, також передбачає виділення 40 млрд євро на підтримку України наступного року.

    Російська війна проти України ставить всю Європу перед викликом для власної безпеки й оборони та загрожує справжньою війною, а брязкання зброєю привернуло увагу тих, хто звик до десятиліть миру і процвітання. Поступово, протягом останніх кількох десятиліть, оборонні фонди зменшувалися на тлі цього, здавалося б, вічного миру. Тепер Європа має зробити все можливе, щоб запобігти зростаючим ризикам і загрозам.

    В інтерв’ю Радіо Румунія генерал запасу ВПС Румунії Адріан Дуце зазначив, що після тривалого періоду миру, забезпеченого Північноатлантичним альянсом та іншими європейськими альянсами, ми бачимо, що війна знову повернулася до Європи і, як сказав колишній керівник британської розвідувальної служби, ми не тільки знаходимося під загрозою війни, але війна вже триває на європейській землі. «Європа вже вжила заходів, насамперед на знак солідарності з Україною. Європейські держави підтримують Україну у протистоянні російській агресії, і в колективній європейській свідомості перемога Росії є неприйнятною. Про це говорив адмірал Бауер під час Берлінської конференції 19-20 листопада, де було багато розмов про заходи, які європейські держави повинні вжити, щоби бути готовими до того, що політика США зміниться з Дональдом Трампом у Білому домі. Однак, мушу зазначити, що навіть якщо і відбудеться зміна підходу з боку США, то це вже зміна парадигми, адже вже було заявлено, що США не залишать Європу непідготовленою перед обличчям загроз зі Сходу і зроблять все можливе для зміцнення європейської оборони.»

    Генерал запасу Адріан Дуце каже, що хоча Європа зробила важливі кроки, щоб вивести свою оборону на вищий рівень, вона має прискорити свої зусилля в цьому плані, адже після тривалого періоду недофінансування оборонної промисловості вона опинилася в ситуації, коли запаси озброєння майже вичерпані, виробничі потужності перебувають у скрутному становищі і не в змозі виробляти в необхідному обсязі, а конкуренція між Європою і Росією в цій сфері поки що несприятлива для Європи. Водночас перший в історії ЄС єврокомісар з оборони й космосу Андрюс Кубілюс пообіцяв найближчим часом розробити Білу книгу європейської оборони, із визначенням ключових пріоритетів щодо зміцнення європейської безпеки.

    Професор Сорбонни з історії сучасних міжнародних відносин, доктор філософії Штефан Попеску також наголошує на проблемі дуже низьких запасів озброєнь в західних країнах. «Саме тому ми не можемо підтримати Україну відповідно до її потреб. Просто подумайте, що французи разом з британцями, я не думаю, що вони мають більше 300 танків, вони не їх просто мають, дві армії разом, найважливіші в Європі, не мають більше 300 артилерійських знарядь, що дуже мало. Промислові лінії неможливо розширити за ніч. Потрібні постійні інвестиції, особливо в той час, коли потрібно задовольняти не лише власні потреби в озброєнні, але й виконувати замовлення важливих стратегічних партнерів Заходу, яких ми не можемо залишити без уваги, а потім, звичайно ж, і Україну. Україна повинна залишитися після заморожування конфлікту або врегулювання, вона повинна бути надійним військовим гравцем, і це в інтересах усіх, це в інтересах довіри до нас, до Організації Північноатлантичного договору і до Європейського Союзу.»

    Чи здатні НАТО і Європейський Союз доповнити, збільшити військову підтримку, щоб збалансувати можливе зменшення підтримки, яку надають Сполучені Штати Україні в її військовій боротьбі з російським агресором? Як нова адміністрація Трампа може вплинути на безпеку Європи в контексті війни в Україні? Адріан Дуце відповідає: «Нова американська адміністрація дещо змінить свою орієнтацію, як заявили американські офіційні особи, вони приділятимуть більше уваги Індо-Тихоокеанському регіону і дещо зменшать свою участь в Європі. Але це не означає, що США підуть з Європи. США збираються знайти ті шляхи, які сприятимуть зміцненню європейської оборони, з одного боку, шляхом посилення промислового співробітництва та розвитку цієї європейської технологічної та промислової бази, тому що це дезидератум на даний момент, а Європа працює над тим, щоб надолужити втрати останніх десятиліть. Це тривала робота, але ми впевнені, що ці зусилля принесуть свої плоди. Європа має достатньо ресурсів і вона вже довела, що вживає правильних заходів для допомоги Україні, щоправда, не таких значних, як хотілося б Україні, але існує дуже широкий спектр заходів різного роду, і європейська солідарність з Україною є взірцевою.»

    З 20 січня ми матимемо нову адміністрацію в Білому домі. Дональд Трамп офіційно приступить до виконання повноважень. Якщо Сполучені Штати припинять або зменшать свою підтримку України, чи зможе Європа компенсувати цю важливу американську військову підтримку перед обличчям Росії, яка не рахується з жертвами, щоб окупувати Україну кілометр за кілометром?

    Професор Штефан Попеску каже, що Сполучені Штати дуже уважно стежать за можливими розривами між Китаєм і Росією. Залучення північнокорейських військ у Курську область, а також зближення, входження, скажімо так, під російську опіку Північної Кореї, надання російських технологій балістичних ракет Північній Кореї – все це сприймається Пекіном з дуже великою тривогою, занепокоєнням. «Я переконаний, що оскільки це останній термін Дональда Трампа на посаді президента, який також ознаменує його входження в історію, американці залишатимуться відданим гравцем у регіоні, відданим з точки зору їхньої уваги до Російської Федерації. Важливо, щоб Україна не втратила мир, щоб вона продовжувала мати юридичний суверенітет, щоб вона могла стати на європейську, євроатлантичну або в будь-якому випадку західну орбіту. І я вважаю, що ми повинні підтримувати американську позицію і мати постійний діалог, особливо ті з нас, хто знаходиться в цьому регіоні, для того, щоб пояснити їм якомога краще, залучити їх до нашого регіону. Але я вважаю, що з огляду на те, що Чорне море є головним вікном проєкції російської сили, американці будуть підтримувати міцну присутність у цій вузловій точці, яка також включає Румунію, навіть якщо вони підуть на рішення про заморожування фронту. Й останнє: сама Україна більше не може вести довготривалу війну. Україна – держава з сучасними соціальними структурами, це не Афганістан, щоби вести нескінченну війну на два десятиліття.»

    Своєю чергою генерал Адріан Дуце вважає, що Європа зуміє бути по-справжньому стійкою в нинішніх умовах, навіть і без підтримки США. «Буде важко, але Європа на правильному шляху у зміцненні своєї оборони і розбудові стійкості перед обличчям російської агресії. Заяви керівників оборонних відомств країн-членів ЄС, як і заяви європейських політиків, свідчать про те, що підтримка України буде безумовною і триватиме стільки часу, скільки буде потрібно. Європа не змириться з поразкою України, і навіть якщо президент США обіцяє мир у дуже короткі терміни, навряд чи він буде досягнутий за той час, який поставив перед собою Дональд Трамп. Європа продовжує зміцнювати всі свої оборонні потужності.»

    Європа має достатню силу, щоб зупинити Росію, – каже генерал у відставці Адріан Дуце.

  • Онлайн-сервіси «Повертайся додому»

    Онлайн-сервіси «Повертайся додому»

    Громадська організація «Повертайся додому» (м. Київ, Україна), запустила інформаційну платформу та Telegram-бот «Повертайся додому», створені для підтримки українців, які рятуючись від обстрілів виїхали за кордон після повномасштабного російського вторгнення.

    Ці онлайн-сервіси допомагають українцям підтримувати зв’язок з Батьківщиною, бути поінформованими про можливості підтримки та практичні кроки при поверненні з-за кордону, а також приймати усвідомлене, зважене та обґрунтоване рішення про добровільне повернення в Україну, зокрема і на короткий період для підтримки зв’язків з родиною, перевірки безпекової ситуації, а також оцінки умов, можливостей та перспектив на майбутнє.

    Про це ВСРР повідомила ГО «Повертайся додому», основна діяльність якої полягає у сприянні громадянам з питань повернення в Україну.

    ГО «Повертайся додому» засновано 2022 року як волонтерську ініціативу з метою реагування на виклики, спричинені збройною агресією РФ проти України. Повномасштабне вторгнення призвело до руйнівних наслідків та змусило мільйони українців шукати прихисток та безпеку по всьому світу. Водночас більшість українців, які виїхали за кордон після повномасштабного вторгнення, бачать своє майбутнє в Україні та наголошують про бажання зрештою повернутись додому.

  • 1000 днів війни в Україні

    1000 днів війни в Україні

    Представники багатьох країн світу, в тому числі Румунії, політики та дипломати висловили слова підтримки і солідарності з Києвом з нагоди 1000 днів з дня повномасштабного російського вторгнення в Україну, а лідери інституцій ЄС відзначили хоробрість та мужність українських бійців та українського народу.

     

    Румунія солідарна з Україною

    «Ми дійшли до 1000 дня незаконної війни Росії проти України. Румунія продовжуватиме підтримувати Україну та її хоробрий народ у досягненні перемоги та справедливого та тривалого миру, економічної стабільності та стійкості, інтеграції до ЄС та НАТО», – написав Президент Клаус Йоганніс у мережі Х.

    Своєю чергою міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що зараз «дуже важливо, щоб ми залишалися єдиними і продовжували підтримувати Україну не лише у військовій сфері, а й в енергетичному секторі, тим більше, що цей сектор серйозно постраждав».

    І Палата депутатів у вівторок відзначила 1000 днів з початку російської агресії проти України, а днем раніше, на знак солідарності з Україною, під час засідання Сенату Румунії, румунські парламентарі вшанували пам’ять загиблих у війні громадян України хвилиною мовчання. 19 листопада над головним входом до Палацу Парламенту майорів український прапор, а вечором фасад будівлі був підсвічений у кольори українського прапора.

     

    СУР відіграв важливу роль у допомозі переселенцям

    У 1000-й день повномасштабної російської агресії проти України голова Союзу українців Румунії, депутат Парламенту Румунії Микола-Мирослав Петерецький привітав значну та багатовимірну підтримку, яку Румунія надає Україні, та рішучість румунських політичних лідерів зберігати її доти, доки вона буде необхідною. «Румунська держава надала Україні скоординовану гуманітарну, військову, політичну, фінансову та матеріальну підтримку, яка сприяла зміцненню політичної, економічної та військової стійкості сусідньої держави. Румунія підтримала український народ і владу з перших моментів збройної агресії, розв’язаної Російською Федерацією, коли через нашу країну пройшли понад 5,7 мільйонів громадян України. Румунський парламент одним із перших у світі рішуче засудив повномасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України. Румунія забезпечила основний експортний маршрут для українського зерна, постачала електроенергію в надзвичайних ситуаціях, коли українська енергосистема була пошкоджена російськими ракетами і, що не менш важливо, подарувала Україні систему Patriot, необхідну для захисту української території від повітряних ударів. Це лише кілька прикладів, які свідчать про те, що Румунія була і залишається для України не просто сусідом, а надійним, навіть стратегічним партнером, другом, на якого можна покластися в будь-якій ситуації», – написав голова СУР у своєму зверненні, нагадавши, що Союз українців Румунії, за підтримки багатьох партнерів та у тісній співпраці з румунською владою, відіграв важливу роль у процесі допомоги та інтеграції українських біженців.

    «Сьогодні, через 1000 днів від початку повномасштабної агресії Росії проти України, дуже важливо усвідомлювати наслідки війни для України, для її сусідів, для Європи і для світу загалом, важливість підтримки, яку Румунія надала і продовжує надавати Україні та її громадянам, виклики в процесі реконструкції та відновлення України після закінчення військових протистоянь. Ми повинні знову підтвердити нашу солідарність з українським народом і нашу непохитну підтримку України, яка є життєво важливою для відновлення тривалого миру в Європі у повній відповідності з міжнародним правом», – підсумував Микола-Мирослав Петерецький у своєму зверненні.

     

    ЄС і далі підтримуватиме Україну

    Цього ж дня Європейський парламент пообіцяв Україні, що ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно для досягнення справедливого миру. Законодавчий орган ЄС організував пленарне засідання в Брюсселі, в якому через відеозв’язок взяв участь президент Володимир Зеленський. Глава української держави сказав, що без європейської допомоги Україна потрапила б під російську окупацію. Він подякував блоку ЄС за допомогу, яка дозволила протистояти Москві та закликав світ дати рішучу відповідь на нові погрози Володимира Путіна після того, як російський президент схвалив зміни до військової доктрини країни, яка тепер передбачає ядерну відповідь на напад зі звичайною зброєю, якщо його підтримає ядерна держава. Змінюючи ядерну доктрину, за словами українського лідера, російський президент показує, що він не хоче миру і прагне знищити Україну і світ.

    І ЗСУ поширили звернення з нагоди 1000 днів опору повномасштабному вторгненню Російської Федерації, в якому закликали українців підтримувати армію та єднатися, щоб разом забезпечити перемогу та довгоочікуваний мир. «Тисячу днів ми б’ємося з агресором, який хоче, щоб нас просто не було. Тисячу днів ми захищаємо наш європейський дім. Ми воюємо за наші родини, наших друзів, наших колег, наших сусідів. За Київ і Харків, Львів та Одесу, Маріуполь і Чернігів, Сімферополь і Луганськ, Донецьк і Запоріжжя. Головне – ми б’ємося за майбутнє наших дітей», – йдеться у зверненні.

     

    Зустріч міністрів оборони ЄС у Брюсселі

    Також з нагоди 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну у Брюсселі відбулася зустріч міністрів оборони країн ЄС, на яку був запрошений Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Міністри обговорили військову допомогу Україні після заяви США про те, що вони дозволили Києву використовувати без обмежень надану зброю для ударів по законних цілях в Росії. Під час дискусій щодо підтримки України з боку Європейського Союзу міністр оборони Румунії підкреслив значний внесок Румунії та наголосив на необхідності більш ефективного колективного підходу. «Враховуючи період глобальної невизначеності, який ми переживаємо, важливо й надалі демонструвати нашу солідарність і забезпечувати стійкість підтримки, що надається нашому українському партнеру», – зазначив очільник румунського оборонного відомства.

    З початку війни європейські країни надали Україні допомогу на суму 130 млрд євро, з яких 45 млрд євро – військова підтримка. Румунія, серед іншого, передала Україні новітній комплекс протиповітряної оборони Patriot PAC-3. На сьогоднішній день 67 тисяч українських солдатів пройшли підготовку в ЄС, у тому числі в Румунії, де група українських пілотів проходить навчання на винищувачах F-16. Щоб продемонструвати свою підтримку Києву, через тисячу днів війни в Україні, будівлі головних інституцій ЄС – Єврокомісії, Ради ЄС та Європарламенту, також були підсвічені в понеділок увечері жовто-блакитними кольорами українського прапора.

     

    Наслідки війни відчуваються далеко за межами її кордонів України

    «Україна залишається непереможеною після 1000 днів руйнівної війни», – заявила 19 листопада посол США в Бухаресті Кетлін Кавалєк в ефірі Румунського Радіо. Вона зазначила, що, за даними ООН, кількість жертв російської агресії в Україні перевищила 11 000 цивільних осіб, у тому числі понад 600 дітей. Посол США додала, що Москва продовжує здійснювати шокуючі воєнні злочини, включаючи катування цивільних осіб і військовополонених, і що російські бомби зруйнували школи, лікарні та пам’ятники української історії, культури та ідентичності. Кетлін Кавалєк подякувала Румунії за підтримку України і нагадала, що ставки у цій війні та її наслідки виходять далеко за межі кордонів України, а доказом цього є численні інциденти на території Румунії, маючи на увазі численні випадки порушення румунського кордону російськими безпілотниками.

     

    Посол Ігор Прокопчук подякував за значну підтримку, яку Румунія надала Україні

    Війна, яка почалася 24 лютого 2022 року, не була «неминучою», вона була «результатом рішення однієї людини в Кремлі», – заявив у вівторок,19 листопада, посол України в Румунії Ігор Прокопчук. Він взяв участь у спеціальному заході з нагоди 1000 днів від початку російського вторгнення в Україну разом із іншими дипломатами, військовослужбовцями та членами сімей українських солдатів, які все ще перебувають у полоні. На заході відбувся показ документального фільму Сергія Фоменка «Люди зі сталі» – постановки, яка розповідає про драму тих, хто захищав Маріуполь у перші місяці вторгнення. Це також історія подальшої боротьби родин захисників Маріуполя та Азовсталі за звільнення з полону своїх рідних та близьких.

    В інтерв’ю нашій радіостанції на запитання: в чому секрет опору і стійкості українських воїнів, українського народу у важкій і кривавій боротьбі з Російською Федерацією Посол України в Румунії сказав: «Я думаю що у відповіді на це питання треба позначити, що у 1991 році український народ відновив свою незалежність, до якої він прагнув століттями. У пам’яті українського народу залишалися згадки і про старовинні часи, державу Київська Русь і звичайно про середньовічну державу – Гетьманат тому насправді відчуття і прагнення до власної державності Воно завжди було присутнім і це те, до чого прагнули і домагалися українці. Звичайно, треба брати до уваги так само і відчуття належності української нації до європейської сім’ї народів. Тут варто згадати про революції, які були зорганізовані українцями: у 2004 році Помаранчева революція і, звичайно, 2013-2014 роки – Революція достоїнства, обидві з яких власне переслідували цілі єднання, інтеграції України з Європейським Союзом. Тому комбінація різних факторів, вона виявилася власне в цій надзвичайній стійкості і українців, і українського народу всіх національностей, коли стала справа з російським повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року.»

    Говорячи про реальні кроки, здатні наблизити справедливий та чесний мир в Україні Ігор Прокопчук зазначив. «Жодна інша держава світу не зацікавлена у мирі, так як зацікавлені українці. Тому що власне руйнування, втрата життя цивільними військовими, вона відбувається на території нашої держави. Вже 2 роки тому, як Президент України представив Формулу миру, яка спирається на базових принципах міжнародного права, яка спирається на Статут Організації Об’єднаних Націй. Для нас це є бачення того, яким чином має бути встановлений справедливий і тривалий мир на українській території. Більше того через те, що в основу цього бачення закладено основні принципи статуту ООН, ми вважаємо що реалізація саме цієї Формули миру має універсальний характер і може бути застосовано в разі потреби для вирішення конфліктів в інших регіонах світу. В червні цього року було проведено перший Глобальний саміт в Швейцарії, який зібрав понад сто держав і міжнародних організацій, велика кількість з них на рівні глав держав та урядів. І на цьому першому Глобальному саміті обговорювалися шляхи подальшої практичної імплементації Формули миру з того часу, були проведені окремі тематичні конференції по кожному з пунктів Формули миру для того, щоб напрацювати спільне бачення конкретних заходів що міжнародне співтовариство має реалізувати. Крайня така конференція була присвячена гуманітарним питанням і проходила вона в Канаді. До гуманітарних питань включено тему повернення військовополонених, тему повернення цивільних, які до цього часу залишаються в російському полоні і тема повернення українських дітей, які були насильницьким способом вивезені на територію Російської Федерації і де вживається багато дій для того, щоб позбавити їх зв’язку з українською ідентичністю і з українською культурою. Саме реалізація Формули миру повинна привести нас до відновлення тривалого і справедливого миру в українській державі, миру який буде повністю поважати суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, що звичайно включає, так само, й Автономну Республіку Крим, і Донецьку, і Луганську області, й інші території, які зараз знаходяться під тимчасовою окупацією Російської Федерації. Лише повноцінне відновлення суверенітету і територіальної цілісності України дозволить вести мову про те, що агресор не отримав жодного винагородження за свою агресію і те, що справді як міжнародне співтовариство, ми виявили здатність захистити базові положення міжнародного права.»

    Український дипломат наголосив, що Україна та українці завжди пам’ятатимуть співчуття, солідарність та підтримку, проявлені румунським народом та урядом з першого дня повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. «Хотів би подякувати за значну підтримку, яка надавалася Румунію Україні з перших днів початку повномасштабного вторгнення Росії. Хотів би особливо виділити гуманітарний аспект, оскільки, рятуючись від російських ракет та снарядів, мільйони українців змушені були покинути свої оселі і шукати порятунку, чи то в Україні, чи перетинаючи кордон на територіях інших держав. Мільйони українців рухалися через територію Румунії, багато з них залишилися тут і всі українці, які вирішили залишитися на території Румунії, відзначали тепло, з яким зустрічали їх румунські друзі. Допомога виявлялася в усьому: надавалося харчі, пропонувалася оселя, пропонувались різні послуги. Цей час надання допомоги він фактично відіграв серйозну, трансформуючу роль у взаємному пізнанні двох народів. Я хотів би також відзначити, з точки зору трансформації, високу інтенсивність двосторонніх контактів, якими позначився останній період. Зокрема, виділити візит президента України Володимира Зеленського до Бухареста у жовтні минулого року, де він висловив глибоку подяку Румунії румунському народу за багатовимірну підтримку і допомогу надану Україні. З точки зору сьогоднішнього дня я хотів би особливо подякувати за рішення, прийняте президентом та урядом і парламентом румунської держави про донацію системи Patriot для України. Перебуваючи під постійними масованими ракетними обстрілами Росії, Україна особливо потребує зміцнення своїх протиповітряних засобів, тому передача системи Patriot це власне те, що дозволятиме реально захищати і рятувати життя цивільних в Україні. Ми дуже вдячні за це і ми так само вдячні за рішучу політичну позицію в Румунії на підтримку України і нашу спільну переконаність в тому що ми досягнемо перемогу і мир, справедливий мир буде відновлено.»

  • Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

    Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

    24 – 25 жовтня в Бухаресті відбувся 13-й Aspen – GMF Bucharest Forum, захід, організований Аспен Інститутом-Румунія та Німецьким фондом Маршалла США. Форум став платформою для актуальних і складних дебатів, присвячених вирішенню складних питань у динамічному та нестабільному регіональному та міжнародному контексті. Цього року учасники проаналізували вплив нових технологій, що розвиваються, на національні економіки та безпеку, тенденції в енергетиці та технологіях та їхні наслідки для глобальних ринків, виклики трансатлантичних відносин у контексті виборів у США та вплив війни Росії проти України на регіональну стабільність.

    Цей флагманський форум публічної дипломатії має стратегічне значення в Чорноморському регіоні, об’єднуючи глобальних і регіональних політичних лідерів, провідних представників приватного сектору, відомих експертів та дипломатів серед яких і спецпредставник Грецї з питань України Спірос Ламбрідіс, який дав інтерв’ю нашій радіостанції, в якому наголосив, що Захід не втомився допомагати Україні, яка неодмінно буде відбудована і стане такою країною, могутньою і процвітаючою, на яку вона заслуговує.

     

    Пане Ламбрідіс, вітаю і ласкаво просимо до Бухареста. Я дуже радий зустрічі з Вами. Моє перше запитання: Ви є спеціальним посланником Греції щодо України, які Ваші головні завдання?

    Моє головне завдання, як і багатьох інших країн Європейського Союзу та Альянсу демократій заради України, координувати різні дії моєї країни щодо України, як у відновленні, так і в представництві на різних форумах, де порушуються питання стосовно України. Наприклад, наступного понеділка я їду в Монреаль, де відбудеться велика конференція з питань внутрішньо переміщених осіб, викрадених дітей, а також військовополонених. Нещодавно я був на конференції з розмінування. Коротше кажучи, я є людиною, яка, скажімо так, представляє Грецію там, де обговорюється Україна в більш-менш усіх сферах діяльності.

    Пане посол, які ваші цілі? Яке ваше завдання тут, у Бухаресті, на Aspen-GMF Bucharest Forum?

    Перш за все, для мене велика честь бути присутнім на цьому дуже престижному заході. І меседж полягає в тому, що Захід хоче показати, що питання України не забуте, що Захід не втомився допомагати стороні, яка є об’єктом агресії, якою, очевидно, є Україна, і що, врешті-решт, правопорядок і міжнародні цінності повинні переважати. І саме тому ми поруч з Україною від самого початку і будемо поруч з нею стільки часу, скільки буде потрібно, тому що справедливість, повага до суверенітету, територіальної цілісності та демократії в Україні для нас не підлягає обговоренню. Отже, меседж такий: перш за все, ми повинні бути впевнені, що Україна буде відбудована і стане такою країною, могутньою і процвітаючою, на яку вона заслуговує. Але для того, щоб досягти цього, ми повинні мати Україну. Тому зараз наші зусилля зосереджені на тому, щоб допомогти Україні відбити цю жахливу агресію з боку Російської Федерації, і це саме те, що ми робимо.

    Ваша Високоповажносте, що ще можуть зробити країни НАТО та Європейського Союзу, щоб допомогти Україні у боротьбі з Росією?

    Основна проблема полягає в тому, що, як я вже казав, іноді ходять чутки – звичайно, це фейки, спрямовані на дуже специфічні джерела, що Захід загалом, зокрема, як ви вже згадували, дві основні великі організації, ЄС і НАТО, втомилися допомагати або послаблюють свою оборону допомагаючи Україні. Тому говорити про те, що вони недостатньо допомагають або не хочуть допомагати, – абсолютна брехня. НАТО та ЄС, практично ті країни, які там представлені, тому що, як ви добре знаєте, власне НАТО не бере участі в цьому конфлікті, як стверджують росіяни. Це не війна між НАТО і Росією. Це не так. Але країни, демократії, які є в НАТО і в ЄС, робитимуть усе і стільки, скільки потрібно, щоб постійно підтримувати Україну. Як ви знаєте, у фінансовому плані існує Регламент щодо започаткування Ukraine Facility, який передбачає величезні суми грошей. І незабаром він буде замінений новим фондом на наступні 4 роки. Так само й НАТО, звичайно, після Вашингтонської конференції, саміту у Вашингтоні прийняло рішення про низку кроків, які посилять практичну і моральну допомогу Україні. І ви знаєте, що це за кроки: більше тренувань, більше непрямої допомоги – гуманітарної, нелетальної і летальної допомоги Україні. Знову ж таки, я повторюю, що власне НАТО не бере в цьому участі. І, звичайно, більше представництва адміністративного характеру в самому Києві з офісом НАТО. Отже, багато чого відбувається і відбуватиметься ще більше. Ми будемо йти цим курсом стільки часу, скільки буде потрібно.

    Пане посол Ламбрідіс, як могло б виглядати закінчення війни в Україні за найбільш реалістичним сценарієм?

    Реалістичний сценарій, чи ідеалістичний, ми не хочемо бачити жодного сценарію, який в ім’я реалізму принесе в жертву або людей, або території, або гідність України. Тому остаточна формула миру, яка врешті-решт переможе, бо війна закінчиться, війна не буває вічною, має базуватися на тому, що передбачено резолюцією Організації Об’єднаних Націй і що передбачено міжнародним правом. Тому повна територіальна цілісність і суверенітет для України і, звичайно, повні права для народів усіх залучених регіонів, незалежно від їхнього походження чи мови, якою вони розмовляють, людські життя і людська гідність та людська еволюція до прогресу повинні поважатися всіма. І ви дуже добре розумієте, що я маю на увазі. Люди в Криму чи на Донбасі, які вважають, що вони повинні мати якісь права і все це повинно поважатися. У цьому немає жодних сумнівів. Але це не може бути зроблено ціною каліцтва цілої країни, такої як Україна, відсікання її частин або сумніву в її суверенітеті.

    Пане посол, Росія заявляє, що присутність солдатів НАТО на території України буде серйозною ескалацією війни. А як щодо передбачуваної участі північнокорейських солдатів і, можливо, африканських солдатів на боці Росії? Це не буде серйозною ескалацією?

    Це було б так. Але західні країни, скажімо, ми більш серйозні і прискіпливі до того, що заявляємо. Ми не заявляємо про щось лише тому, що про це згадують у соціальних мережах. У нас немає доказів участі, чисельності, цієї великої кількості африканських або північнокорейських солдатів. Тому ми не коментуємо ці речі. Ми бачимо заперечення цього Росією. Це може бути прямо чи опосередковано зроблено іншими режимами, подібними до російського. Ми дуже добре знаємо, що вона отримує зброю і ракети з Ірану та інших джерел, але це не означає, що Північна Корея чи африканські країни беруть у цьому безпосередню участь. Тому ми це не коментуємо. Тепер, що стосується коментарів Росії про те, що війська НАТО, якщо вони будуть присутні в Україні, будуть серйозною ескалацією, це абсолютно гіпотетично і теоретично, тому що на українській землі немає жодних європейських, натовських чи інших військ!!! Той факт, що ми відкрито тренуємо українські збройні сили в інших сусідніх країнах, є частиною загальної допомоги, яку ми хочемо надати Україні. Але в самій Україні нічого не відбувається.

    Наступне запитання в тому ж ключі. На думку Москви, відправлення американської та європейської зброї і боєприпасів в Україну не є законним. А використання іранської та північнокорейської зброї, боєприпасів та електронних компонентів, що надходять з Китаю, є законним?

    Я думаю, що ви дуже гарно відповіли на своє запитання. Звичайно, це не легітимно. Усі ці країни, які ви згадали, і все це основне озброєння, яке надходить до Росії, дуже добре сприймається і вітається Росією. Чого вони очікують? Що ми залишимо Україну воювати зі списами і стрілами? Звичайно, ми допомагаємо Україні захищати себе і оборонятися. Це наш обов’язок. Є угоди між країнами Заходу й Україною. Власне, нещодавно ми також підписали з Україною двосторонню угоду про співробітництво у сфері безпеки. Тому ми допомагаємо Україні і продовжуємо це робити. Це природно. Ми допомагаємо тому, хто зазнає агресії. Це стаття 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. Це наш обов’язок, моральний, практичний і ми пишаємося тим, що робимо це.

    Пане посол, як західні країни могли б краще боротися з російською пропагандою, фейковими новинами, дезінформацією тощо?

    Це більш загальне питання про те, як дуже відкрите і дуже вільне суспільство Заходу справляється з інформацією, яка сьогодні надходить з усіх джерел: легітимна, нелегітимна, правдива, достовірна, недостовірна, фейкові новини, не фейкові новини. Тому я вважаю, що пересічна людина на Заході повинна, перш за все, сама розуміти, що вона хоче сприймати як новини, серйозно ставитися до цього і краще розбавляти і перетравлювати те, що в переважній більшості надходить щодня до наших вух чи очей під виглядом інформації. Дуже часто ця інформація є фейковою, існує ціла, як ви знаєте, індустрія пропаганди, що походить із сумнівних джерел. Ви згадали про Росію. Я можу згадати вам, кілька років тому, більш жахливе джерело, яким був ІДІЛ. І тоді, як ви пам’ятаєте, члени Халіфату стверджували, що ми ось-ось завоюємо… пів-Європи. Отже, як громадяни, як відповідальні громадяни і освічені люди, ми повинні бути більш уважними до того, що ми слухаємо. Насправді, коли ми очолюємо суспільні, урядові установи на Заході, ми робимо все можливе, щоб захистити себе від таких ситуацій. З іншого боку, ми не можемо запроваджувати цензуру, щоб бути там, бо це те, що ми відстоюємо – свободу слова і вільну демократію, де кожен може говорити все, що він хоче. З іншого боку, ми повинні мати можливість, знову ж таки, як громадяни, судити про те, що ми сприймаємо, а що відкидаємо.

    І на завершення інтерв’ю, пане посол Спірос Ламбрідіс, якими на Вашу думку можуть бути сценарії європейського безпекового порядку після закінчення війни в Україні?

    Це для мене джерело оптимізму, не зовсім наївного оптимізму. Але ви знаєте, як студент і як аспірант, я завжди був на боці ідеалістів міжнародних відносин. Я не є прихильником реалістів, хоча кажуть, що вони зазвичай наполегливіші і саме вони виграють ці ідеологічні битви. Так от, для мене майбутня мирна архітектура Європи повинна включати Росію. Росія – європейська держава. Її не можна виключати, але для цього сама Росія і режим у Кремлі повинні зрозуміти, що такою поведінкою вона виключає себе з сім’ї цивілізованих європейських народів. Ми з розпростертими обіймами чекатимемо на Росію, яка прийме демократичні цінності, суверенітет інших, незалежність інших, поважатиме всіх інших, щоб всі інші могли поважати Росію і включити її в мирну загальну архітектуру Європи. У світі є набагато більше проблем, ніж фактичні помилки відтворення авторитарних режимів через ревізію та нові імперії. І, на жаль, Путін не єдиний, хто плекає такі божевільні мрії. Ви знаєте, є й інші люди, які також стверджують, що вони повинні відновити старі імперії. Це неправильно. Планета потребує нашої уваги. Клімат змінюється. Є масові рухи людей, які змушені тікати зі своїх країн, тому що вони непридатні для життя. Отже, ми маємо всі ці попередження навколо нас, і все ж ми маємо справу з однією людиною, яка веде цілу націю в дуже хибному напрямку і дає дуже поганий приклад іншим лідерам, які можуть піти подібним шляхом. Тому Росія не повинна перемогти, тому що це був би дуже поганий приклад того, куди рухається міжнародний світовий порядок.