Tag: допомога

Усі військові експерти та політологи стверджують, що Респ. Молдова є сусідом України, який найбільше постраждав після російського вторгнення в цю країну. Будучи солідарною з київською владою, яка намагається протистояти окупантам, Молдова, яка, приймає численних українських біженців, у свою чергу, стала мішенню для росіян. У середу держсекретар США Ентоні Блінкен підтвердив у Кишиневі підтримку Молдові та її прагненню зблизитися із Заходом.

Він привітав те, що назвав роботою в складних умовах прозахідного президента Майї Санду, яка рішуче повернула республіку в бік Європейського Союзу. Блінкен пообіцяв, що його країна підтримуватиме стійку демократію перед обличчям спроб дестабілізації з боку Росії. Крім того, він оголосив про допомогу в розмірі 50 мільйонів доларів на захист демократії від російських загроз і 85 мільйонів доларів інвестицій для зміцнення енергетичного сектору Республіки Молдова.

Як повідомляють кореспонденти Радіо Румунія в Кишиневі, глава американської дипломатії заявив, що ці кошти призначені для зменшення залежності Респ. Молдова від російських енергоресурсів і сприятимуть підвищенню стійкості державних інститутів. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру України посилили труднощі Респ. Молдова в енергетичному секторі і призвели до зростання цін на енергоносії, зробивши підприємства та звичайних споживачів уразливими – нагадав Ентоні Блінкен, перебуваючи в Кишиневі вдруге з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

Візит держсекретаря підтверджує відмінні відносини між Сполученими Штатами і Республікою Молдова і є сильним знаком підтримки, – заявила президентка Майя Санду. Послання підтримки з боку Вашингтона, як зазначають коментатори, слідує за тим, що надійшло цього місяця з Брюсселя. Республіка Молдова нещодавно підписала пакт про безпеку і оборону з Європейським Союзом, який, за словами підписантів, зробить співпрацю між Кишиневом і Брюсселем набагато тіснішою і надасть її більше інструментів для зміцнення своєї безпеки на багатьох рівнях, в тому числі військовому.

Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі зазначає, що Республіка Молдова тепер може брати участь у місіях в рамках Європейської політики безпеки і оборони і отримає допомогу для зміцнення свого військового потенціалу. Її військовослужбовці також будуть інтегровані в Європейський корпус швидкого військового розгортання і братимуть участь у спільних навчаннях і тренуваннях.

Клаус Йоганніс і Володимир Зеленський провели телефонну розмову у вівторок, 21 травня.

Про це повідомили румунський та український президенти у соцмережі Х.

У той час як президент Румунії заявив, що переговори були зосереджені на «подальшій підтримці України», глава української держави повідомив, що вони обговорили «новий пакет військової допомоги, який готується», без інших подробиць.

«Я щойно провів ґрунтовну телефонну розмову з Президентом Зеленським, зосередившись на нашій подальшій підтримці України, пріоритетах майбутнього саміту НАТО та посиленні спільної безпеки у Чорному морі», – написав Клаус Йоганніс.

Крім того, Клаус Йоганніс висловив відданість Румунії українській Формулі миру. «Також висловили нашу відданість українській Формулі миру», – також зазначив глава румунської держави.

«Провів розмову з Клаусом Йоганнісом і подякував Румунії за підтримку, зокрема за новий пакет військової допомоги, який готується», – йдеться у повідомленні Зеленського, розміщеному на X.

«Поінформував Президента Йоганніса про поточну ситуацію на полі бою та ключові оборонні потреби України, особливо в ППО різних типів. Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки», – зазначив Володимир Зеленський.

«Я вдячний Президенту Йоганнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – написав також Президент України.

Нагадаємо, що під час нещодавнього візиту до США Клаус Йоганніс дав зрозуміти, що Румунія готова розглянути можливість передати Україні один ЗРК Patriot.

Також по темі: ЗРК Patriot для України – дискусії на високому рівні

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив у п’ятницю, що Румунія продовжить надавати допомогу українським біженцям. Він заявив на прес-конференції в Яссах, що станом на сьогодні 84 000 громадян України знайшли прихисток у Румунії після початку війни 24 лютого 2022 року.

«Ми продовжимо допомогу, яку надаємо українським біженцям. Усім добре відомо, що з 84 000 осіб, які залишилися на території Румунії , більшість – це матері з дітьми, з онуками, ми зробили все, щоб вони продовжили навчання, в тому числі їхнею рідною мовою, незалежно від рівня освіти.  До топер фінансові зусилля з державного бюджету були покриті з європейських фондів. Румунія продовжуватиме підтримувати Україну, особливо в гуманітарній сфері, що є цілком природно. Ми сподіваємося, що нам більше не доведеться мати справу з втечею людей, як це було на початку війни», – сказав Марчел Чолаку.

У п’ятницю, 22 березня, міністр енергетики Себастіан Бурдужа зустрівся у Брюсселі з комісаром ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон і обговорив в тому числі наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру України. Себастіан Бурдужа оголосив, що Румунія підтримує Україну аварійною допомогою, позитивно відреагувавши сьогодні вранці на запит, отриманий від Києва.

«Сьогодні в Брюсселі відбулася важлива зустріч з єврокомісаром з питань енергетики Кадрі Сімсон. Ми обговорили ситуацію в регіоні, в тому числі наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру України, наймасштабніших з початку вторгнення. Румунія підтримує Україну аварійною допомогою, позитивно відреагувавши сьогодні вранці на запити Києва. Ми продовжимо підтримувати ці зусилля в межах можливостей національної енергетичної системи», – повідомив у п’ятницю міністр енергетики на своєму Facebook.

Нагадаємо, що НЕК «Укренерго» запросила аварійну допомогу у Польщі, Румунії та Словаччини для підтримки безпечної роботи власної енергосистеми після атаки росіян на енергетичну інфраструктуру 22 березня.

«Для підтримки безпечної роботи енергосистеми залучена аварійна допомога з енергосистем Румунії, Словаччини, Польщі», – повідомило «Укренерго».

Війна в Україні та експансіоністські амбіції Росії нагадали Європі, що мир не вічний, а політичні зобов’язання не є настільки надійною гарантією, як європейці очікували. Навіть НАТО потрібен час, щоб стати на захист союзника, який зазнав нападу. Але, окрім періоду реакції, Альянсу потрібні вже закуплені озброєння, бойова техніка, боєприпаси, а не проєкти озброєнь, що застрягли між обкладинками документів. НАТО також потрібні заздалегідь підготовлені запаси, щоб мати можливість якнайшвидше реагувати на потреби союзників. Урешті-решт у Брюсселі зрозуміли справжні масштаби небезпеки зі сходу та необхідність постійної та потужної підтримки України, яка зараз дуже великою ціною захищає Європу та її цінності. Європейський Союз почав діяти.

Посилення спроможностей європейської оборонної промисловості

Водночас в Єврокомісії шукають шляхи активізації роботи європейської оборонної промисловості, щоб ефективніше реагувати на потреби в умовах війни в Україні і зростаючої невизначеності щодо безпекових викликів у майбутньому. Нова стратегія ЄС є відповіддю на війну в Україні, яка продемонструвала необхідність перезапуску виробництва зброї та боєприпасів. Отже ЄС хоче перевести свою оборонну промисловість на «воєнні рейки», прагне докорінно змінити спосіб фінансування та продажу озброєнь, до чого його підштовхнула війна Владіміра Путіна в Україні та попередження західних країн про те, що войовнича Росія у найближчі кілька років може напасти на країну-члена НАТО. Наразі Єврокомісія виділила 500 мільйонів євро для збільшення виробництва боєприпасів у межах підтримки європейського оборонно-промислового комплексу. У неділю прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку повідомив, що з цієї суми Бухарест отримає від Брюсселя 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва пороху та боєприпасів.

У 2024 році міністерство оборони Румунії має найбільший бюджет за останні 30 років – понад 95 мільярдів леїв. Щонайменше 20% цих коштів, майже 4 мільярди євро, мають бути спрямовані лише на закупівлю нового обладнання. Проєкти закупівель також враховують уроки війни в Україні. Уже цього року Румунія має отримати перші безпілотні комплекси Bayraktar TB2. Водночас, окрім «Байрактарів» румунська армія також готується отримати сім безпілотних розвідувальних комплексів Watchkeeper X та 21 безпілотник від ізраїльської Elbit Systems.

Якщо хочеш миру – готуйся до війни!

На тлі триваючої невизначеності щодо подальшої допомоги від США Україні через внутрішньополітичні суперечки між республіканцями та демократами, Європа збільшує свої оборонні зусилля, щоб відновити свій потенціал стримування. Адже лише так можна зупинити Путіна. Тому, що як зазначив в інтерв’ю нашій радіостанції журналіст Овідіу Нахой справжні цілі Росії містяться в ультиматумі від грудня 2021 року. Ультиматум, який Москва висунула, не Україні, а західним державам, вимагаючи від НАТО повернутися до кордонів 1997 року, коли до Альянсу входило 17 країн. Журналіст зазначив, що заяви Путіна після оголошення результатів виборів і нинішня мілітаризація російського суспільства нагадують про Німеччину 1930-х років, яка готувалася до війни, тому і Захід має бути готовий. Отож ЄС зараз керується гаслом: «Якщо хочеш миру – готуйся до війни!»

«Європа відчуває ще більшу небезпеку. Усі очікують ескалації війни в Україні, тим більше, що у Росії зараз є вікно можливостей через проблеми з військовою технікою з українського боку. Сполучені Штати майже припинили військову допомогу Україні, є певні незначні суми, які президент може виділити, але вони мізерні порівняно з реальними потребами. Європейський Союз намагається зібратися з силами, щойно була зустріч у форматі «Веймарського трикутника» між лідерами Франції, Німеччини та Польщі, які взяли на себе зобов’язання вийти на міжнародні ринки і знайти необхідну військову техніку. Є чеська ініціатива з придбання 800 тисяч одиниць снарядів для України, які знайшла по всьому світу і зараз купує. Звісно, це робиться за підтримки усіх членів Альянсу, фінансової підтримки, логістичних зусиль, але це величезні зусилля з боку маленької Чеської Республіки. Усе це відбувається. Але пройде певний час, перш ніж, дійсно, це озброєння буде надане Україні, буде в розпорядженні ЗСУ. Отже у  Росії є вікно можливостей, яким вона, швидше за все, скористається зараз, коли Владімір Путін бачить себе переобраним і вважає себе повторно легітимізованим як глава російської держави, якщо таке підтвердження було потрібне. Отже, це найбільш тривожне очікування з європейського боку – ескалація бойових дій і ми бачили звіт Інституту з вивчення війни, який не виключає можливості того, що на тлі цієї нестачі військової техніки з українського боку росіяни можуть здійснити великий прорив на українському фронті. Наслідки цього важко передбачити на даний момент. Водночас ми маємо заяву президента Макрона, який не виключає можливості відправки військ в Україну. Думаю, що на тлі ускладнення ситуації на фронті динаміка з європейського боку зміниться і може бути надана дуже чітка і дуже переконлива відповідь.»

Заступник генесека НАТО Мірча Джоане: На нас чекає ще кілька років напружених відносин з РФ

Заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане заявив днями, що ми повинні готуватися щонайменше до ще кількох років напружених відносин з Російською Федерацією. Він підкреслив, що більш агресивна Росія означає, що Північноатлантичний альянс має бути більш готовим до її стримування. У контексті президентських виборів у Росії Мірчу Джоане запитали, що означатиме п’ятий термін Владіміра Путіна.

«Якщо хтось думає, що ці вибори були виборами в демократичному сенсі, то це, очевидно, не так. Це продовження цього політичного режиму в Москві і, на жаль, ми не бачимо зміни підходу ні до України, ні до Заходу, ні до НАТО. Тому ми повинні готуватися до ще кількох років, як мінімум, напружених відносин. НАТО робить свою роботу, ми захищаємо свою територію і своїх союзників, ми діємо відповідно. Більш агресивна Росія означає більш підготовлене НАТО до стримування цієї агресії.»

ЄС остаточно затвердив виділення Україні 5 млрд євро військової допомоги

Ситуація в Україні стала однією з центральних тем засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС 18 березня, на якому було прийняте остаточне рішення про виділення 5 млрд євро на військову підтримку України. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС обговорили питання агресії Росії проти України, останні події на місцях та підтримку України з боку ЄС. У ньому також взяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба, який представив пріоритети України на найближчий період. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підтвердила рішучу та багатовимірну підтримку України з боку ЄС, наголосивши на нагальності надання військової підтримки. У зв’язку з цим вона привітала ухвалення рішення щодо виділення додаткових 5 мільярдів євро на військову підтримку України в рамках Європейського фонду миру, що дозволить надати Києву необхідну допомогу. Вона також висловила підтримку різним ініціативам, спрямованим на доповнення джерел фінансування військової підтримки. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку нового пакету обмежувальних заходів проти Росії та визначення ефективних заходів для імплементації санкцій ЄС. Глава МЗС Румунії підкреслила особливу важливість міцних трансатлантичних зав’язків, спільної підтримки світового порядку, заснованого на правилах, та поваги до міжнародного права, особливо в контексті численних сучасних глобальних викликів. Вона високо оцінила підтримку Республіки Молдова з боку США і наголосила на важливості комплексного підходу до війни в Україні в плані подолання її наслідків для всього Чорноморського регіону.

Опитування

Понад три чверті румунів вважають, що війна в Україні є небезпечною для Румунії, а більше половини згодні з тим, що наша країна повинна виділяти більше грошей на армію. Принаймні це випливає з нещодавнього опитування, проведеного INSCOP на замовлення News.ro. 76% респондентів вважають, що війна в сусідній країні може мати негативні наслідки для Румунії, тоді як майже 22% дотримуються протилежної думки. 60% заявили, що згодні з тим, що в контексті конфлікту в Україні Румунія повинна виділяти більше грошей на збройні сили, в той час як трохи більше 36% не згодні з цим. Дані опитування були зібрані в період з 22 по 29 лютого на вибірці в 1100 осіб віком від 18 років і старше. Максимально допустима похибка становить плюс/мінус 2,95%.

50 українських пілотів проходитимуть навчання у Румунії

У цьому контексті президент Клаус Йоганніс дав згоду на перевезення територією Румунії міжнародної військової допомоги для України та схвалив підготовку українських льотчиків на винищувачах F-16 в Європейському навчальному центрі (EFTC), створеному на військово-повітряній базі Фетешть. Це новостворений центр, в якому з січня вже тренуються румунські пілоти.

У понеділок Спільні бюро Палати депутатів і Сенату отримали відповідний лист від глави румунської держави та взяли його до уваги. У ньому Клаус Йоганніс поінформував парламент про те, що він схвалив транзит обладнання та матеріальних цінностей, подарованих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських пілотів.

«Відповідно до положень статті 119 Конституції Румунії та Закону № 291/2007 про в’їзд, розміщення, проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії, за пропозицією Прем’єр-міністра Румунії, після консультації з Верховною радою національної оборони, я схвалив транзит територією країни обладнання та матеріальних цінностей, переданих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських військовослужбовців, метою якої є проходження навчання, використання та обслуговування переданого обладнання», – йдеться у документі, надісланому до парламенту главою держави.

Розбудова прикордонної інфраструктури

Тим часом Румунія та Україна продовжують розвивати спільну прикордонну інфраструктуру. У Сучавському повіті та Чернівецькій області сторони планують розбудувати пункти пропуску через румунсько-український кордон, а також з’єднати два регіони залізничним сполученням завдяки євроколії. Ці питання були обговорені під час зустрічі на кордоні голови Сучавської повітової ради Георге Флутура, голови Чернівецької обласної військової адміністрації Руслана Запаранюка, посла Румунії в Україні Александра Віктора Мікули та посла Сполучених Штатів Америки в Румунії Кетлін Кавалек.  За словами Руслана Запаранюка, Буковина вже підготувала проєктну пропозицію щодо будівництва найбільшого пункту пропуску для великовагового транспорту в селі Біла Криниця на кордоні з Румунією, що дозволить інтегрувати Чернівецьку область в міжнародні транспортно-логістичні системи. Голова Чернівецької ОВА зазначив, що ще одним стратегічним проєктом для області є розвиток залізниці ‒ продовження колії європейського зразка, яка заходить на територію області. Це дозволить з’єднати Чернівці та Сучаву ще одним видом сполучення.

Зі свого боку, голова Сучавської повітової ради підкреслив роль, яку відіграв пункт пропуску через кордон «Сірет» у транзиті біженців і товарів після початку війни в Україні.

«Секрет співпраці в кризові часи – це партнерство, яке ми маємо вже майже 30 років. За два роки через цю митницю пройшло 2,8 мільйона пасажирів. Через цю митницю пройшло понад 850 000 транспортних засобів. Ви бачили сьогодні дуже велику чергу вантажівок. Ми очікуємо, що вона буде ще більшою, тому що вони не мають куди їхати зі своїм вантажем. На півдні, в Тульчі, в напрямку Чорного моря, ризики великі і все менше людей їде туди. Коли польські фермери закрили кордон перевізники поїхали сюди, а ми подвоїли тут кількість митників і прикордонників. Нашим найбільшим болем є відсутність автомагістралі і саме тому я лобіюю з усіх сил необхідність прокладення автомагістралі до Сірету», – сказав Георге Флутур.

Він додав, що Румунія мала шанс стати членом НАТО і Європейського Союзу, а тепер вона не може бути егоїстичною і «простягає руку допомоги своїм сусідам і друзям».

Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила на п/п «Сірет», що вона високо цінує те, що Румунія зробила для підтримки України після вторгнення Російської Федерації.

«Я глибоко зворушена побаченими фотографіями співпраці, емпатії, яку румуни проявили в найважчий момент з початку війни. Сполучені Штати дуже цінують те, що зробила Румунія і ми стоїмо поруч з Україною в цей дуже складний час», – сказала Кетлін Кавалек. «Ми бачимо, наскільки тісною є співпраця між Україною та Румунією. США щойно оголосили про надання додаткового пакету озброєнь для підтримки народу України і ми надаватимемо цю підтримку і надалі, тому що знаємо, що це найважливіша допомога в цей важкий час. Ми, Сполучені Штати, працюємо з ЄС, з Румунією, з Молдовою, з Україною над покращенням інфраструктури на кордоні, не лише тут, в Сучаві, але й на півдні, в Констанці, на переправі через Дунай. І ми продовжуватимемо цю роботу разом, тому що, як сказав губернатор, разом ми сильніші», – зазначила посол США в Румунії Кетлін Кавалек.

 

Для якнайкращого розуміння та усвідомлення наслідків геополітичних процесів у навколишньому світі, передусім у Чорноморському регіоні, румунська громадська організація «Дім Чорного моря» пропонує широкому загалу два нових аналітичних проєкти: Чорноморські хроніки – геополітичний бортовий журнал біля Евксинського Понта (назва Чорного моря в Стародавній Греції, Стародавньому Римі та Візантії) та Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті.

Чорноморські хроніки матимуть форму щотижневих оглядів основних політичних, військових, економічних, геополітичних та безпекових подій, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Ці щотижневі аналітико-синтетичні матеріали міститимуть три основні структурні елементи: – білі хроніки: аналітична розшифровка безпекових подій у розширеному Чорноморському регіоні; – червоний код: визначення потенційно вибухонебезпечних подій у регіоні; – чорні лебеді: можливі сценарії/події/розвиток подій з низькою передбачуваністю та максимальним впливом, які можуть проявитися в регіоні, якщо згорнуться всі сприятливі фактори.

Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті – це новий аналітичний проєкт у вигляді оригінального щомісячного аналізу від спеціального гостя ГО «Дім Чорного моря» з Румунії або з країн регіону, про політичні, військові, економічні, геополітичні та безпекові події, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Іноді аналіз гостя може бути замінений інтерв’ю з одним із експертів ГО «Дім Чорного моря»  з «гарячих» геополітичних питань регіону.

Про це та про інше ми попросили розповісти головного ініціатора цих проєктів експертa з геополітики,  політолога, колишнього дипломата та голову громадської організації «Дім Чорного моря» Доріна Попеску.

 

– Очолювана Вами організація започаткувала у перші місяці цього року два нових проєкти. Як виникла ця ідея?

– Ми живемо у все більш напруженому світі, в якому відбувається все більше подій, багато з них накладаються одна на одну, важко розшифровуються, іноді навіть експертами і, звичайно ж, широкою громадськістю. Для того, щоб спростити розуміння широким загалом, а також експертами, геополітичних явищ, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні, регіоні, який має стратегічне значення для Румунії та НАТО в цілому й, отже, допомогти розшифрувати геополітичні події, що відбуваються в цьому регіоні, ГО «Дім Чорного моря», основною діяльністю якої є моніторинг геополітичних подій у розширеному Чорноморському регіоні, пропонує широкій громадськості та експертам з країн Чорноморського регіону щотижневий огляд основних політичних, геополітичних, військових, економічних та безпекових подій в регіоні. До речі, хочу наголосити, що, згідно з нашою давньою оцінкою, Чорноморський регіон є полігоном для випробувань і переговорів про новий світовий порядок. Тут ревізіоністські актори, такі як російська федерація, намагаються нав’язати своє бачення нового світового порядку і Чорноморський регіон є одним із, а можливо навіть найважливішим полігоном, тут випробовується новий світовий порядок. Цей регіон набув глобального значення, тому для експертів і громадськості вкрай важливо мати під рукою аналітичний інструмент, не витрачаючи час на пошук новинних сайтів у Румунії, Р.Молдова, Україні, російській федерації, країнах Кавказу. Ми в основному проводимо попередній аналіз найбільш важливих подій і повідомляємо про них, але не у вигляді інформаційних зведень, а проводячи попередню аналітичну оцінку, відзначаємо відповідні події і зводимо їх в єдиний документ, виставляємо його на розсуд громадськості, маючи на увазі, звичайно, нашу мету, щоб ця первинна аналітична оцінка дійшла до якомога більшої кількості людей. Отже, «Чорноморські хроніки» – це щотижневі огляди, які містять основні актуальні геополітичні, політичні, військові, безпекові та економічні події в Чорноморському регіоні, ці щотижневі огляди готуються експертами ГО «Дім Чорного моря» в Констанці, яку я очолюю.

– Інший ваш проєкт – Гість «Чорноморських хронік». У чому його особливість?

– Ми плануємо запросити до Констанци, до Чорного моря, поки що в режимі онлайн, найкращих експертів з Румунії та інших країн регіону, в першу чергу з Р.Молдова, України, Грузії, експертів високого рівня і з бездоганною репутацією, фахівців в системі міжнародних відносин, які щомісяця говоритимуть з нами про Чорне море. Кожен гість розповідатиме про найважливіші події в Чорноморському регіоні, пропонуватиме оригінальний, власний аналіз, який ми розміщуватимемо на сайті нашої організації та розсилатимемо всім зацікавленим особам, третього тижня кожного місяця. Таким чином, ми маємо два аналітичних продукти, які розповідають про Чорне море і, які будуть сприяти кращому усвідомленню громадськістю та експертами важливості, стратегічної значущості Чорноморського регіону.

– 10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України, а в 2022 році  Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді багато чого змінилося в регіоні Чорного моря. Як усе це вплинуло на румунсько-українські відносини?

– Одним з небагатьох позитивних наслідків цього конфлікту, повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, стала можливість для Румунії та України покращити, нормалізувати, зміцнити і навіть підняти до найвищого, стратегічного рівня свої двосторонні відносини. У цьому напрямку вже зроблено багато кроків. Розпочато переговори про підвищення двосторонніх відносин до рівня стратегічного партнерства, є заяви, але є також дипломатичні зусилля, спрямовані на визначення найкращих сфер, тем, які могли б принести додану вартість цьому стратегічному партнерству між нашими країнами. Отже, війна збільшила апетит Бухареста і Києва до налагодження стратегічних двосторонніх відносин і в цьому напрямку ведеться велика робота. Звичайно, є також низка проблем, історичного характеру, низка негативних уявлень, які впливали на наші двосторонні відносини до цього часу і які, мало-помалу, відходять на другий план, стають історією, але вони відходять, стають історією і минулим завдяки щоденним зусиллям дипломатів, експертів, тих, хто щиро вірить у покликання цих двосторонніх відносин приносити користь, як в Бухаресті, так і в Києві. Надзвичайно важливою ланкою у розвитку двосторонніх відносин є румунська спільнота в Україні та українська спільнота в Румунії. Разом ці дві спільноти є чи не найважливішим інструментом зміцнення двосторонніх відносин, тобто, окрім того, як столиці бачать двосторонні відносини своїх країн, відповідний внесок можуть зробити і роблять обидві спільноти. Чому ці дві спільноти відіграють абсолютно вирішальну роль у розвитку двосторонніх відносин? Тому що більшість старих упереджень у двосторонніх відносинах, які інерційно проявляються і сьогодні, пов’язані з дотриманням прав румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Якщо ці упередження відійдуть у минуле завдяки додатковим заходам і діям, вжитим двома країнами на користь румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії, то багато упереджень, з якими частина населення наших країн дивиться на ці двосторонні відносини, будуть розвіяні. Таким чином, це чудова можливість для Румунії та України зміцнити свої двосторонні відносини.

– Хоча про це мало говорили, але Румунія послідовно та безумовно допомагала Україні протягом останніх двох років, в тому числі у військовому плані. Як Ви оцінюєте позицію офіційного Бухареста у цьому сенсі?

– Румунія надала Україні явну, повну, багаторівневу допомогу в усіх сферах – соціальній, економічній, військово-технічній, політичній, геополітичній, правовій тощо, і продовжуватиме це робити. Зазначу, що Румунія анітрохи не зменшила темпів і рівня підтримки. Можливо, іноді, з певних статистичних причин, румунська влада вирішила не говорити про цю підтримку відкрито для громадськості, як це робили інші країни, але ця підтримка була масштабною, вона була добре виміряна, вона була добре структурована, вона була значною і вона була постійною і безумовною, звичайно, тому що завдяки цій підтримці Румунія практично гарантує частину своєї безпеки, якщо хочете, допомагаючи зупинити російську армію від просування в напрямку Румунії та інших країн НАТО. Ніхто в Румунії не має наміру зменшувати цю підтримку в найближчі місяці і роки. Румунія продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні в усіх вищезгаданих сферах. Ми залишаємося дуже впевненими у те, що, якщо підтримка України міжнародним співтовариством не ослабне, природні, законні цілі України щодо визволення своїх територій одного дня будуть досягнуті. Отже, я думаю, що ми знаходимося на цьому етапі. Підсумовуючи – війна надала особливу можливість Румунії та Україні перезапустити двосторонні відносини, навіть до рівня стратегічного партнерства; над цим стратегічним партнерством працюють; важливо, щоб історичні упередження, які кинули тінь на наші двосторонні відносини, були усунуті за допомогою різних заходів та дій з обох сторін; обидві меншини, румунська – в Україні та українська – в Румунії, мають бути краще залучені до цих процесів, оскільки те, як вони сприймають двосторонні відносини, буде вирішальним у формуванні майбутніх взаємин між Бухарестом і Києвом; російська федерація продовжує залишатися прямою військовою загрозою для України, більш віддаленою, гібридною загрозою для Румунії та Республіки Молдова; Україна та Румунія можуть знайти формулу та різні формати співпраці, включаючи створення форматів для посилення безпеки Республіки Молдова, яка є надзвичайно важливою в цьому регіональному рівнянні з точки зору ризиків та загроз, які генерує російська федерація. Зараз ми знаходимося на другому році війни. Ми чекаємо на розвиток подій, які призведуть до повного досягнення законних цілей української сторони щодо припинення цієї агресивної війни російської федерації проти України та війни за оборону України, шляхом повного звільнення території та відновлення територіальної цілісності України.»

– 2024 рік є роком чотирьох виборів у Румунії – до Європарламенту, місцевих, парламентських та президентських. Водночас, на тлі численних криз, в останні роки і в Румунії спостерігалося зростання популярності праворадикальних рухів і партій, які часто використовують «запозичену» від росії антиукраїнську риторику. Чи не вплине це на подальшу допомогу Румунії Україні?

– По-перше, російська федерація звикла використовувати політичні, електоральні вразливості в країнах, де проходять вибори. Це триває вже кілька років, російська федерація діє в гібридний спосіб у країнах, де відбуваються вибори. Яким чином? Підриваючи довіру суспільства до таких інституцій, як Європейський Союз, НАТО тощо, підриваючи довіру суспільства до функціонування власних національних інституцій – парламенту, збройних сил, спецслужб, силових структур тощо. Що стосується країн-членів ЄС і НАТО, то в першу чергу шляхом руйнування довіри населення країн-членів до функціонування цих інститутів – Європейського Союзу і НАТО, намагаючись деструктурувати відносини між двома сторонами Атлантики, а також намагаючись ще більше поглибити існуючі невеликі тріщини в трансатлантичних відносинах. російська федерація має на меті і здійснює гібридні дії в цьому сенсі, щоб ізолювати Україну і підірвати міжнародну підтримку України. На жаль, звичайно, період виборів у 2024 році в усіх країнах-членах ЄС створює сприятливе поле для гібридних дій російської федерації з точки зору спроб дестабілізувати політичну ситуацію в країнах-членах і НАТО та поглибити вразливості. З цієї точки зору, що ми маємо робити? Суворо уникати політизації стратегічних питань, таких як підтримка України і залишити управління підтримкою фахівцям. Ми повинні повністю уникати включення до виборчого порядку денного питань, які можуть зашкодити цій підтримці, уникати або політично та електорально виважено, зважено і добросовісно підходити до питань цього рішення і, безумовно, будуть голоси, які закликатимуть до скорочення цієї підтримки, будуть популістські заяви про те, що ця підтримка буцімто руйнує власні соціальні та економічні можливості Румунії, на шкоду її власним громадянам. Це не так, підтримка України – це підтримка безпеки Румунії, це підтримка майбутнього наших дітей. На жаль, проведення цих виборів розширить поле для маневру російської федерації, яка, в тому числі шляхом здійснення гібридних, провокаційних та дестабілізуючих дій в Румунії, намагатиметься зменшити цю підтримку. Усе залежить від здатності і бажання офіційного Бухареста зберегти цю підтримку, оскільки, повторюся, ця підтримка є такою, що зменшує або знімає ризик того, що Румунія може навіть стати прямою мішенню в майбутніх війнах і конфліктах, спричинених напруженістю, яка спостерігається зараз.

– І все-таки, наскільки, на Ваш погляд, зміниться позиція Румунії до українського питання після цьогорічних виборів?

– Я залишаюся впевненим, що навіть після цих виборів буде підтверджено, що демократія в Румунії є консолідованою, здатною протистояти цим викликам і, що зрілість і мудрість румунського населення, яке продовжуватиме підтримувати Україну, оскільки усвідомлює стратегічну важливість цієї підтримки, забезпечить мінімізацію токсичних наслідків цього виборчого року.

Європейський
Союз схвалив виділення Україні 50
мільярдів євро допомоги протягом
наступних чотирьох років. Глави держав
та урядів ЄС на засіданні в Брюсселі
вирішили надати Києву 17 млрд євро у
вигляді грантів та 33 млрд євро у вигляді
кредитів. Угорщина, яка досі виступала
проти додаткової підтримки України,
цього разу проголосувала за.
Прем’єр-міністра Угорщини Віктора
Орбана, який наклав вето на пакет у
грудні 2023 року, вдалося переконати
змінити свою позицію, тож лідери ЄС
одноголосно переглянули багаторічний
бюджет Євросоюзу, який розрахований до
кінця 2027 року.

Перегляд
бюджету на загальну суму 64,6 млрд. євро
також включає 1,5 млрд. євро для Інноваційного
фонду ЄС «Invest EU Horizon Europe» і Європейського
фонду оборони. Президент Європейської
комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що
схвалення пакету допомоги Україні є
дуже сильним сигналом для лідера Кремля
Володимира Путіна і
сигналом для американських партнерів,
оскільки пакет допомоги для України на
суму близько 65 мільярдів доларів
заблокований у Конгресі США з грудня
2023 року.

Зі
свого боку, комісар ЄС з питань внутрішнього
ринку Тьєррі Бретон заявив, що Європейський
Союз повинен забезпечити збільшення
виробничих потужностей своєї оборонної
промисловості дуже швидкими темпами.
Він підкреслив, що те, що було зроблено
в секторі виробництва боєприпасів, має
бути поширене на весь європейський
військовий сектор. Тьєррі Бретон: Нам
пощастило в Європі, що ми можемо робити
все в обороні, але не завжди в потрібний
час, тому належна оборонна готовність
– це дійсно, скажімо так, зміна парадигми,
яку ми повинні впровадити в усій нашій
оборонній промисловості. Ми почали з
боєприпасів, і ми прагнемо вдосконалити
наше виробництво, щоб дати Україні те,
що вона потребує. На своїй посаді я не
можу забезпечити постачання цих
боєприпасів в Україну, але я можу зробити
так, щоб оборонна промисловість збільшила
свої виробничі потужності.

Єврокомісар
також закликав Європейський інвестиційний
банк долучитися до фінансування оборонної
промисловості, оскільки, за його словами,
роль цієї установи полягає у підтримці
європейської політики, а оборона зараз
є ключовим елементом цієї політики.
Новина про те, що Європейський Союз
посилює свою допомогу Україні, була
зустрінута в Києві з полегшенням і
вдячністю. Президент України Володимир
Зеленський подякував лідерам країн ЄС
і наголосив на важливості того, що
рішення належить усім 27 країнам, що, за
його словами, ще раз продемонструвало
міцну єдність блоку ЄС. Зеленський
висловив переконання, що подальша
фінансова підтримка ЄС зміцнить
довгострокову економічну та фінансову
стабільність країни, що дозволить їй
протистояти військовій агресії Росії.

В Україні триває вже друга воєнна зима. Росія знову б’є по українських містах та намагається пошкодити об’єкти критичної інфраструктури, щоб змусити українців мерзнути та підштовхнути Київ до переговорів. Обидві сторони мало чого здобули в наступальних діях. Україна рішуче обороняється в районах Авдіївки, Бахмута, Горлівки тощо, де бої набули характеру війни на виснаження. Лінія фронту за останні місяці майже не змінилася, незважаючи на зусилля українських військ під час контрнаступу минулого літа та подальші наступи російських військ по всьому фронту, які майже щодня зазнають величезних бойових втрат. З огляду на це багато оглядачів схиляються до думки, що ситуація може призвести в цьому році до нового замороженого конфлікту, що буде на користь Москви. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році минуло вісім років, протягом яких нічого не відбувалося. Росія вміє використовувати заморожені конфлікти, як ми вже бачили це у Придністров’ї та на Південному Кавказі. Україна однак не збирається допустити замороження війни, тому що Путін використає це для реваншу. У Києві стверджують, що Росія розглядає сценарій заморозки війни в Україні, щоб відновити свій військовий потенціал до 2028 року та відновити агресію.

 

Демократичний світ має й надалі підтримувати Україну

У цьому контексті Адріан Дуце, віце-президент Центру євроатлантичної стійкості та член експертної групи Гельсінського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам наголосив на необхідності подальшої підтримки України. «Україна гостро потребує зовнішньої підтримки. Підтримка з боку Сполучених Штатів є надзвичайно важливою для продовження боротьби з російським агресором. Дійсно, в Конгресі США досі тривають дискусії довкола нового фінансового пакету для України, хоча, якщо уважніше подивитися на речі, 90% цих коштів не залишають території США, а навпаки, вони відроджують американську оборонну промисловість і створюють нові робочі місця для американців. Візьмемо, наприклад, випадок з ракетами «Стінгер», які не вироблялися з 2005 року, а торік компанія отримала новий контракт на суму понад 600 мільйонів доларів. Слід також сказати, що в одній статті у Washington Post йдеться про те, що 31 штат, 71 місто отримують вигоду роблячи свій внесок у цю допомогу Україні. І вона є дуже важливою, тому що Україна не може самотужки виграти цю війну. Українці можуть чинити опір, вони можуть продовжувати боротися. Але без послідовної фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україна не може досягти перемогти, а перемога необхідна для Європи, в першу чергу для демократичного світу, для всіх тих, хто захищає демократію.»

Водночас Адріан Дуце вважає, що путінський режим шукає можливості тимчасово «заморозити» війну в Україні, аби підсилитися, у  дійсності у Путіна в голові лише одна мета: «Інтереси Москви виходять далеко за рамки створення нового, скоріше затяжного, аніж замороженого конфлікту. Тому що український народ не змириться із замороженим конфліктом на своїй території. Москва хоче більшого, не лише східних територій України, не лише Криму. Росіяни з самого початку говорили, що хочуть усунути «київський режим», вони прагнуть, щоб держава Україна перестала існувати. Я не вірю, що Україна коли-небудь захоче або погодиться на заморожений конфлікт, за винятком безвихідної ситуації, тобто у разі припинення підтримки західних держав. Але Україна зробила значні кроки для того, щоб стати набагато сильнішою, набагато стійкішою, задовго до початку російської війни, до повномасштабного вторгнення в Україну. І зараз ми бачимо збільшення інвестицій у виробництво зброї та боєприпасів на території України. Так само роблять Норвегія, Бельгія, Великобританія. Ми добре знаємо, що ці країни вже заявили про надання Україні літаків F-16. Тільки вони прибудуть досить пізно або навіть дуже пізно для нагальних потреб українського наступу. Звичайно, допомога Україні буде продовжена. Європейські держави зрозуміли необхідність надання цієї допомоги, вони зрозуміли, що вона необхідна Україні для перемоги у війні.»

 

Україна може й надалі покладатися на всеосяжну підтримку Румунії

Президент Клаус Йоганніс під час нещодавньої зустрічі з главами та представниками іноземних представництв та місій, акредитованих у Румунії, заявив, що другий рік війни проти України продовжує приносити величезні жертви, примножуючи негативні наслідки в усьому світі. Він підкреслив, що зараз вкрай важливо, щоб Україна продовжувала отримувати фінансову підтримку та експертну допомогу для зміцнення інституційного та інвестиційного середовища з метою забезпечення стабільності та розвитку. «Румунія була і залишається на боці свого сусіда та українських громадян, які мужньо захищають свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність. Завдяки нашим значним зусиллям через Румунію пройшло понад 33 мільйони тонн українського зерна, що становить понад 60% продукції, яка була перевезена “шляхами солідарності” Європейського Союзу. Під час візиту Президента Зеленського до Бухареста в жовтні ми підписали дуже змістовну Спільну декларацію. Тоді ми вирішили розпочати конкретний процес приведення відносини між Румунією та Україною до рівня стратегічного партнерства і підтвердили це зобов’язання під час нашої нещодавньої телефонної розмови. Щодо долі війни, наша позиція залишається незмінною: тільки Україна може вирішувати, коли, в яких параметрах і як відбуватимуться будь-які мирні переговори. На регіональному, європейському та глобальному рівнях вкрай важливо, щоби ми залишалися твердо прихильними до України.»

 

Румунія давно засвоїла свій урок з Росією

І глава румунського уряду та лідер найбільшої керівної Соціал-демократичної партії  Марчел Чолаку заявив, що Румунія залишається солідарною з Україною. Він сказав, що румуни можуть зараз спати спокійно завдяки членству Румунії в НАТО, додавши, що членство в Альянсі принесло найбільші в історії країни гарантії безпеки і зовнішньої стабільності, що є життєво важливим для забезпечення подальшого розвитку країни. На тлі протестів румунських автоперевізників та фермерів Марчел Чолаку зазначив, що українцям потрібна допомога, а Бухарест забезпечить транзит українського зерна, додавши, що буде вжито заходів для того, щоб воно не залишалося у Румунії. «Ми спимо вдома спокійно, тому що Румунія є членом НАТО. Якби ми не були в НАТО, ми б не спали спокійно вдома. Ми солідарні з Україною. Ми ні в кого нічого не брали, щоб віддати українцям, навпаки, ми допомагаємо їм експортувати своє зерно. У Румунії не залишилося жодного зернятка, і я, як прем’єр-міністр, подбаю про те, щоб якщо це сталося, то більше такого не повторилося. Перевізники мають рацію, повинні бути окремі коридори, як це є по всій Європі, для транспортних засобів країн ЄС і третіх країн. Але не просіть мене кидати каміння в українців. Український  народ зараз потребує допомоги, не вони напали на Росію», – сказав Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр заявив, що Румунія «засвоїла свій урок з Росією». «Румунія  зуміла у своїй зовнішній політиці тримати цю країну на відстані і ніколи не вірити нічому, що приходить від Росії. «Єдине, що ми не змогли зупинити, так це російську зиму, яка постійно приходила від них. Але зрештою у нас є ресурси і без Росії», – сказав глава румунського уряду.

 

НАТО проводить найбільші з часів Холодної війни військові навчання

Тим часом країни НАТО розпочали найбільші навчання за останні десятиліття, в яких беруть участь понад 90 тисяч військових. У маневрах Steadfast Defender «Непохитний захисник» (Стедфаст дефендер) які триватимуть чотири місяці на території семи країн – Польщі, Естонії, Литви, Латвії, Румунії, Німеччини та Норвегії, беруть участь 32 країни – усі члени НАТО, а також кандидат на вступ Швеція. Сценарій навчань – напад на територію союзників та запуск статті 5-ої Договору НАТО про колективну оборону. У Steadfast Defender-2024 також візьмуть участь понад 50 військових кораблів – від авіаносців до есмінців, понад 80 винищувачів, гелікоптерів і безпілотників і щонайменше 1100 бойових машин, в тому числі 133 танки і 533 бронетранспортери. Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил Альянсу в Європі Крістофер Каволі заявив, що «навчання покажуть, що НАТО здатне проводити та підтримувати складні операції на суходолі, на морі, в повітрі, у кіберпросторі та в космосі, протягом кількох місяців, вздовж тисяч кілометрів, від Крайньої Півночі до Центральної та Східної Європи і в будь-яких умовах». Йдеться про перші за останні десятиліття оборонні плани НАТО, які містять деталі відповіді на можливу російську атаку.

Хоча в документах навчань Росія не згадується, Steadfast Defender відбуваються у досить напружений період, через два роки від повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В інтерв’ю Радіо Румунія румунський експерт з питань політики безпеки Харі Букур Марку підкреслив, що це є потужним сигналом для Москви, аби Путін стримав свої загарбницькі апетити, а також демонстрацією готовності НАТО до будь-якого розвитку подій. «Хоча Росія не згадується в навчаннях, тому що це сценарій, в якому не називається конкретний ворог, тобто за сценарієм це вигаданий агресор, але немає жодного сумніву в тому, хто це Росія. На цих навчаннях вперше в комплексній формі будуть діяти два командні центри, які були створені в 2018-2019 роках, чітко для того, щоб мати справу з дедалі агресивнішою поведінкою Росії. Я маю на увазі, що ніхто не чекав до лютого 2022 року, щоб вжити заходів проти російської агресії або точніше проти агресивної позиції Росії. З часу перебування на посаді попереднього президента США були зроблені дуже серйозні кроки, щоб дуже чітко дати зрозуміти Росії, що те, що вона зробила в 2014 році з Кримом є неприйнятним і вона не може продовжувати діяти таким чином.»

З іншого боку, як передає агентство Рейтерс, 30 січня представники Нідерландів, Німеччини й Польщі підписали угоду, спрямовану на скорочення бюрократичних перешкод для швидкого переміщення військ і озброєнь з Північного моря до східного флангу НАТО. Представники трьох країн-членів НАТО узгодили тіснішу співпрацю в межах проєкту військової мобільності Європейського Союзу під час форуму Європейського оборонного агентства у Брюсселі.  Раніше Румунія, Болгарія і Туреччина створили групу з мінної протидії у Чорному морі, зокрема для спільної боротьби з морськими мінами, які створюють загрозу для судноплавства в чорноморській акваторії після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Президент
Румунії Клаус Йоганніс
був серед політичних лідерів
країн-союзників, з якими глава Білого
дому Джо Байден провів у вівторок
телефонну конференцію. Як і більшість
подібних розмов з початку війни, вона
була присвячена допомозі Україні і
нагальним питанням оборони і безпеки.
Глава Білого дому, до якого приєднався
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг,
запевнив союзників, що підтримка України
триватиме стільки, скільки буде потрібно.

Навіть
якщо останні фінансові виділення
не передбачають коштів для Києва, через
спротив консервативного табору, Джо
Байден продовжує тиснути на консервативний
табір і каже,
що Республіканська партія, яка домінує
в Палаті представників, повинна дотримати
свого слова і забезпечити голосування
на користь допомоги Україні,щоб вона могла
зехистити себе.
Сполучені Штати, нагадує Reuters, очолюють
західну коаліцію на підтримку України
і є основним постачальником допомоги
у вигляді важкого і сучасного озброєння.
З іншого боку, президент Байден підтвердив
відданість США безпеці Румунії та інших
союзників на східному фланзі, включаючи
нещодавнє розгортання додаткових
американських винищувачів F-16 в нашій
країні.

За
даними Адміністрації
президента в
Бухаресті, дискусії також були зосереджені
на забезпеченні продовольчої безпеки
та критичних ланцюжках поставок.
Президент Йоганніс підкреслив, що Росія
повинна припинити напади на українські
порти на Дунаї, в безпосередній близькості
від Румунії, які є військовими злочинами
і спрямовані на знищення зернових
складів та критично важливої інфраструктури
постачання, що також впливає на транспорт
на Дунаї. Він окреслив напрями дій,
вжитих на національному і союзницькому
рівнях, шляхом посилення заходів
спостереження, підвищення пильності,
моніторингу і патрулювання повітряного
простору в Чорноморському регіоні, і
подякував НАТО, а також США та іншим
союзникам за допомогу в цьому відношенні.

Лідер
в Бухаресті закликав присутніх на
телефонній конференції лідерів
активізувати зусилля для забезпечення
стримування і оборони на східному фланзі
і в Чорному морі, більш ефективних і
краще відкаліброваних до поточної
ситуації в галузі безпеки. Клаус Йоганніс
підкреслив, що наразі необхідні посилені
можливості для виявлення та перехоплення
безпілотників, а також сильніша
протиповітряна оборона, відповідно до
рішень Вільнюського саміту. Румунія,
запевнив глава держави, буде продовжувати
солідарну підтримку України стільки
часу, скільки буде необхідно, на всіх
відповідних рівнях – в тому числі, в
питанні транзиту зерна. Президент США
та лідери країн-учасниць конференції високо
оцінили зусилля Румунії на підтримку
України, в тому числі, серед іншого, щодо
підготовки українських пілотів F-16.

Минулого тижня Президент Клаус Йоганніс представив Румунію на Генеральній Асамблеї Організації Об’єдняних Націй у Нью-Йорку. Виступаючи з трибуни ООН глава румунської
держави особливу увагу приділив війні в Україні та її наслідкам в регіоні.

Він
наголосив, що Румунія докладає значних
зусиль для відновлення регіональної та міжнародної безпеки і стабільності, а
також щодо забезпечення харчової безпеки світу, на тлі загрози глобальної
харчової кризи, спровокованої повномасштабною війною Росії про України.

«Ця війна продемонструвала, що Чорне море потребує
більшої глобальної уваги, оскільки воно має стратегічне значення для
трансатлантичної безпеки. Румунія також підтримує більш ефективну
багатосторонність, разом з глобальними партнерами-однодумцями, у боротьбі за
свободу і демократію. З першого дня війни Румунія діє у повній солідарності з мужнім
українським народом. Ми продовжимо надавати безпечний притулок і захищати
біженців, які прибувають з сусідньої держави, як ми це робили для понад 6
мільйонів українців, які перетнули наші кордони до тепер. Ми повністю
підтримуємо Формулу миру, запропоновану українською стороною, як найбільш
прийнятну основу для досягнення справедливого, тривалого і сталого миру. Ми
також підтримуємо повагу до міжнародного права та міжнародної відповідальності,
з тим, щоб усі винні у скоєнні звірств були притягнуті до відповідальності.»

Клаус Йоганніс сказав, що своїми діями Росія підриває
основи безпеки в Чорноморському регіоні і згадав про цілеспрямоване створення
нею заморожених конфліктів навколо себе. «Наш регіон, розширений Чорноморський
регіон, повинен бути захищений від наслідків війни Росії проти України, її
гібридної війни та від її злоякісного втручання. Румунія послідовно виступає за
те, щоб так звані затяжні або заморожені конфлікти в регіоні залишалися пріоритетними
на нашому порядку денному. Румунія також була в авангарді підтримки вразливих
партнерів у регіоні в багатовимірному плані. Дійсно, ми надали значну підтримку
нашому сусіду, Республіці Молдова, країні, яка найбільше постраждала від війни,
звичайно після України.»

Президент Румунії піддав критиці рішення Росії про вихід
із Чорноморської зернової ініціативи та завдання нею систематичних ударів по
портах, портовій та зерновій інфраструктурі на півдні України. «Своїм рішенням
про вихід з Чорноморської зернової ініціативи та атакуючи українські порти,
Росія ще більше загострює глобальну продовольчу кризу. Ми вкотре закликаємо
Російську Федерацію припинити блокування зернової угоди. Як безпосередній сусід
України та відповідальний міжнародний актор, що підтримує Україну, Румунія
відіграє активну роль у глобальних зусиллях із забезпечення продовольчої
безпеки. З початку війни ми сприяли доставці понад 25,5 мільйонів тонн зерна з
України. Румунія не залишить напризволяще своїх найбільш вразливих партнерів,
які потребують її підтримки, особливо в менш розвинених країнах, в тому числі в
Африці.»

У
четвер, 21 вересня, президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь у заході Всесвітнього
форуму лідерів на тему «Погляд
Румунії на війну проти України та її вплив на безпеку в Чорному морі», що відбувся в Колумбійському
університеті в Нью-Йорку.

Президент нагадав, що Румунія є країною-членом
Європейського Союзу і НАТО, яка має найдовший кордон з Україною, в якій триває
війна, саме тому румунський погляд на вплив війни на стратегічних сусідів і на
глобальному рівні є актуальним. «Розпочавши вторгнення в Україну, Росія кинула
прямий і жорсткий виклик світовому порядку, створеному після закінчення «холодної»
війни. Фундаментальною основою цього порядку є право – і водночас свобода -
кожної суверенної держави визначати свою політику, як зовнішню, так і
внутрішню, відповідно до демократичних цінностей, верховенства права та прав
людини. Вторгненням в Україну Росія намагається повернути ревізіонізм у
міжнародні відносини, а також сфери впливу у світовій та регіональній політиці.
Вона використовує застарілі концепції, такі як право так званих «великих держав»
нав’язувати свої зовнішньополітичні директиви так званим «меншим» державам.
Водночас вона підриває демократичні цінності, верховенство права та заснований
на правилах світовий порядок», – заявив глава румунської держави.

Занадто багато людей пожертвували своїм життям у ХХ-му
столітті, у боротьбі проти тих, хто просував такі концепції, тому на думку
румунського лідера усі демократичні держави мають колективний обов’язок
протидіяти таким діям. Клаус Йоганніс наголосив, що «агресія Росії почалася не
24 лютого 2022 року. Вона почалася ще у 2008 році, коли Росія напала на Грузію.
Вона продовжилася у 2014 році, коли так звані «зелені чоловічки» незаконно окупували Крим. А потім вона продовжилося на Донбасі. Румунія, будучи
дуже близькою до всіх цих конфліктів, постійно била на сполох про те, що
відбувається дуже жорстка і небезпечна ескалація і, на жаль, ми були праві. У
той час Росія стверджувала, що все міжнародне співтовариство, особливо те, що
вона називає «колективним Заходом», не бажає вступати в діалог і шукати рішення
існуючих проблем, створених самою Росією в Україні. Це, звичайно, не
відповідало дійсності. Міжнародна спільнота, в тому числі й Україна, вела
діалог з Росією. Були сотні годин переговорів в рамках, передбачених так
званими Мінськими угодами. І саме Росія грубо порушувала ці домовленості.»

Президент Румунії зазначив, що перед вторгненням у 2022
році, і НАТО, і США мали пропозиції щодо переговорів з Росією. Але Росія їх
відкинула. «Росія показала, що коли вона каже, що хоче вести переговори, вона
насправді намагається виграти час, щоб підготуватися до наступної агресії. Ось
чому, коли ми обговорюємо можливість закінчення нинішньої війни в Україні, ми
повинні уникати повернення до рамок типу «Мінська». Ми повинні уникати
створення ще одного «затяжного або замороженого конфлікту» в Чорноморському
регіоні. Тільки Росія виграє від такої домовленості. Румунія вже давно виступає
за запобігання і вирішення так званих затяжних або заморожених конфліктів у
цьому регіоні. Як я вже неодноразово говорив, війна проти України навчила нас,
що в такі моменти відсутність війни не означає наявність миру.»

Як
не дивно, – каже глава румунської
держави, – але
унаслідок безвідповідальних та незаконних дій Росії, нам вдалося
досягти неймовірних результатів на глобальному рівні. Тому що ми були змушені
діяти сміливіше, швидше і рішучіше.

«Україна та Республіка Молдова отримали статус
країн-кандидатів на членство в ЄС і готуються до початку передвступних переговорів; ми різко зменшили нашу енергетичну залежність
від Росії; Фінляндія
стала членом НАТО та, я впевнений, що незабаром приєднається і Швеція. І сама Україна зараз політично і
практично значно наблизилася
до Альянсу; НАТО
ухвалила історичні рішення щодо посилення оборони і стримування на східному
фланзі і в Чорному морі; Чорне
море безповоротно закріплено як регіон, що має стратегічне значення для
євроатлантичної безпеки і всі розуміють, що те, що відбувається в Чорному морі,
не залишається тільки в Чорному морі», -
наголосив Клаус Йоганіс.

Відповідаючи на риторичне запитання: як так могло
статися? Президент Румунії сказав, що Росія розраховувала на слабку міжнародну
спільноту і поступливу Україну. Але, погрожуючи силою, а потім застосувавши її,
вона домоглася абсолютно протилежного. «Росія прорахувалася і недооцінила нашу
відповідь, як спільноти цінностей і безпеки, і прорахувалася з відповіддю
України. Румунія, як стратегічний партнер США і союзник НАТО, зараз перебуває
на найвищому рівні безпеки в своїй новітній історії. Ми маємо більш узгоджений
і багатовекторний підхід до оборони на східному фланзі. Ми зробили конкретні
кроки для посилення співпраці з іншими союзниками на Чорному морі, особливо зі
Сполученими Штатами. Водночас ми з нетерпінням очікуємо на реалізацію нещодавно
прийнятої Чорноморської стратегії США, до якої Румунія зробила значний внесок»,
– сказав Клаус Йоганніс на заході в Колумбійському
університеті в Нью-Йорку,
додавши, що «заради нашої безпеки, заради безпеки кожного, Україна повинна
перемогти».

За його словами ця перемога припускає три неодмінні
умови: по-перше, не може бути миру без повного гарантування та відновлення
повної незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України; по-друге – Україна і Р.Молдова повинні і надалі отримувати повну підтримку в їхній
інтеграції до Європейського Союзу і, по-третє – не може бути миру без
правосуддя, тому агресор повинен заплатити ціну за свою агресію відповідно до
інструментів міжнародного права.