Tag: допомога

Старт передвиборчої кампанії

Агітаційна кампанія на виборах президента Румунії розпочалася опівночі в четвер і завершиться вранці 23 листопада. На найвищу посаду в державі балотуються 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежні. Голосування в першому турі відбудеться по всій країні в неділю 24 листопада з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчої дільниці будуть виборці в черзі або на дільниці, голова відповідної виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, після чого система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони мають тимчасове або постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому секторі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу. Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткових списків. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати або поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Другий тур президентських виборів запланований на 8 грудня. Між двома турами, 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться вибори до двопалатного парламенту країни.

 

Румунія та вибори в Республіці Молдова

Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голоси, віддані напередодні на референдумі щодо європейської інтеграції та президентських виборах у сусідній країні. 50,46% тих, хто взяв участь у референдумі, який був оголошений Центральною виборчою комісією в Кишиневі таким що відбувся, відповіли “ТАК” на питання “Чи підтримуєте Ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові вступити до Європейського Союзу?”. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка балотується на новий термін, набрала понад 42% голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Александр Стояногло отримав майже 26%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Міністерство закордонних справ Румунії привітало проведення президентських виборів і референдуму в Республіці Молдова за найвищими демократичними стандартами, але висловило занепокоєння з приводу безпрецедентного за масштабами, складністю і токсичністю втручання Росії, яке спостерігалося ще до початку виборчого процесу.

 

Офіційний візит до Чорногорії

Під кінець свого перебування на посаді президента Румунії Клаус Йоганніс здійснив у середу офіційний візит до Чорногорії, де обговорив зі своїм колегою Яковом Мілатовічем європейський курс цієї країни, який Румунія рішуче підтримує. Офіційний Бухарест підтримує процес розширення Європейського Союзу за рахунок приєднання його партнерів на Західних Балканах і країн-кандидатів у східному сусідстві, – заявив президент, який вважає, що ця політика є найкращою інвестицією в демократичну консолідацію Європи. Клаус Йоганніс і Яков Мілатовіч також обговорили шляхи збільшення інвестицій і посилення торгівлі та говорили про співпрацю в рамках НАТО, як в Чорноморському регіоні, так щодо підтримки України і зміцнення східного флангу. У п’ятницю, з нагоди Дня Збройних сил Румунії, були заплановані військові церемонії в країні, на військових базах у театрах військових дій, де дислокуються румунські солдати, в державах, де Румунія має акредитованих аташе з питань оборони, а також на кладовищах і пам’ятниках румунських солдатів в Австрії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Чехії, Республіці Молдова, Словаччині та Угорщині.

 

Погані новини від МВФ

Цього тижня Міжнародний валютний фонд погіршив свій прогноз зростання економіки Румунії на цей рік до 1,9%, порівняно з 2,8%, які він прогнозував у квітні. На 2025 рік МВФ прогнозує зростання на 3,3%. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% в кінці цього року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6% і знизиться до 5,4% в 2025 році. Також цього тижня Палата депутатів Румунії ухвалила в останньому читанні проєкт закону про мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантований мінімальний розмір базової заробітної плати встановлюється щорічно, періодично оновлюється після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховує прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

 

Допомога від Європейської Комісії

У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Гроші призначені для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема це стосується однієї або кількох з 39 культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник, кукурудза тощо. Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року. Лише цього року, за оцінками уряду, від посухи постраждало близько 2 мільйонів гектарів орної площі.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на референдумі щодо інтеграції до Європейського Союзу цієї осені. Перебуваючи з офіційним візитом у Кишиневі, пан Йоганніс заявив, що стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Молдови залишиться непохитною в довгостроковій перспективі та закликав усіх міжнародних партнерів надавати Молдові послідовну підтримку в процесі вступу до ЄС. Президентка Республіки Молдова Майя Санду подякувала Румунії за багаторічну підтримку у започаткуванні переговорів про вступ до ЄС, боротьбі з пандемією COVID-19 та нестачею електроенергії, спричиненою російськими бомбардуваннями в Україні. Вона сказала, що Румунія відіграла ключову роль у зміцненні енергетичної незалежності її країни. Президенти підписали спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Р. Молдова. Візит президента Румунії до Кишинева відбувся в контексті святкування Дня румунської мови в Румунії та Молдові 31 серпня.

ЗАКОНОДАВСТВО – У понеділок, 2 вересня, стартує осіння сесія Парламенту Румунії. На порядку денному законодавчого органу стоїть законопроект про підвищення порогу пенсійного податку до 3 000 леїв (близько 600 євро), аби особи, чиї пенсії зросли після перерахунку, не втратили частину прав через перевищення нинішнього порогу у 2 000 леїв (близько 400 євро). За словами міністерки культури Ралуки Туркан, колишнього міністра праці, правляча коаліція вважає, що законопроект має бути невідкладно внесений на розгляд парламенту з тим, щоб він набув чинності вже у жовтні. Пенсії, перераховані на основі нового закону, прийнятого парламентом у 2023 році і заснованого на принципі накопичувальних внесків, набудуть чинності вже цього місяця. З 4,7 мільйона пенсіонерів в Румунії 3,8 мільйона отримають вищі суми, тоді як пенсії 900 000 осіб залишаться незмінними.

ПОВІНЬ – Зливи в останні кілька днів спричинили руйнування на південному сході Румунії, причому найбільше постраждало узбережжя, де рівень води перевищив 200 літрів на квадратний метр, що еквівалентно піврічній нормі. По всьому узбережжю все ще діють попередження про сильні опади. Серед найбільш постраждалих курортів – Аджиджа, Тузла, Венус, Сатурн, Мангалія і Вама-Векє. У Мангалії вода на деяких вулицях досягла 1 метра, а у Вама-Вече зливи розірвали пляж навпіл, перекинули машини і зруйнували тераси. Загалом було затоплено 17 готелів і гостелів. Пожежники отримали понад 800 дзвінків від людей з проханням про допомогу, а за добу вони врятували з води 61 людину.

СТАТИСТИКА – 16% домогосподарств у Румунії не змогли вчасно оплатити основні поточні витрати минулого року. Принаймні це випливає з аналізу умов життя, проведеного Національним інститутом статистики. Найпоширенішими випадками заборгованості були витрати на утримання житла та електроенергію. Сплата банківських кредитів також є пріоритетом для громадян, але 7% домогосподарств мали заборгованість через нестабільне фінансове становище. Аналіз НІС показав, що це явище поширене серед домогосподарств, які складаються з двох дорослих і трьох або більше дітей.

ШКОЛИ – Кількість шкіл у Румунії, які використовуватимуть електронні журнали у навчальному році, що розпочинається 9 вересня, збільшиться на 63% порівняно з минулим роком. Міністерство освіти Румунії повідомляє, що майже 1 900 шкіл використовуватимуть електронні журнали, що на 733 більше, ніж у 2023 році. Згідно зі списком, опублікованим установою, 167 з них знаходяться в Бухаресті. Згідно з чинними правилами, всі ці школи використовують приватні застосунки або програми, а школам заборонено вимагати оплату за ці послуги від учнів або їхніх законних представників. Усі електронні журнали матимуть автентифікацію для вчителів, батьків та учнів.

СТРАХУВАННЯ  – Чотири з п’яти будинків у Румунії є вразливими до стихійних лих, пожеж або вибухів, згідно з даними Національного союзу страхових та перестрахових компаній. у цілому по країні лише 17% будинків захищені від ризиків і негараздів за допомогою добровільного страхування. Лише три регіони перевищують середній показник по країні: Бухарест та навколишній повіт Ільфов, де цей показник становить 29%; західний регіон, де добровільним страхуванням охоплено 20% будинків, а також центр країни, де цей показник становить 18%.

ТУРИЗМ – Міністр економіки, підприємництва та туризму Румунії Раду Опря вважає, що румунська туристична галузь має великий потенціал, але попереджає, що успіху неможливо досягти без чітко визначеного плану. Виступаючи на курорті Нептун на чорноморському узбережжі Румунії, він заявив, що необхідне реальне державно-приватне партнерство і що стратегія розвитку туризму наразі перебуває на стадії міжвідомчого погодження. Пан Опря висловив своє невдоволення рішенням місцевих органів влади на узбережжі, які зіпсували концепцію курорту, схваливши будівництво багатоквартирних будинків поруч з готелями. Міністр сказав, що така урбанізація псує казкову атмосферу, яку може подарувати туристам узбережжя і попередив, що «без цікавої історії туризм не продається».

Згідно з опитуванням, проведеним румунською організацією «Save the Children/Врятуймо дітей», кожна третя українська дитина, яка тікаючи від війни знайшла прихисток у Румунії (38%) каже, що вона стала менш щасливою після того, як покинула свою батькивщину. 57% опитаних дітей сказали, що вони або дуже нещасні, або менш щасливі. 23% з них не ходять до школи, хоча у них є можливість продовжити навчання дистанційно. Три чверті дітей сказали, що вони не мають доступу до послуг, яких би хотіли, наприклад, до місць для занять хобі, зустрічей з друзями або проведення дозвілля.

 

Саме тут на допомогу приходять неурядові організації, такі як «Врятуймо дітей» – Румунія, які чудово справляються з кризовими ситуаціями. Ми розпитали Габрієлу Александреску, виконавчу президентку організації, які саме послуги пропонують ці організації, чия діяльність, особливо під час кризи, має вирішальне значення: «Неурядові організації можуть відігравати вирішальну роль у захисті дітей-біженців, особливо в умовах великого напливу людей, таких як біженці з України. Перш за все, вони можуть швидко мобілізувати ресурси і негайно втрутитися для надання гуманітарної допомоги. Організації також можуть запропонувати допомогу і підтримку різними способами, включаючи надання притулку, їжі, медичної допомоги, доступ до соціальних послуг і освіти. Вони також можуть надавати послуги психологічної консультації, щоб допомогти дітям впоратися з травмами і труднощами, з якими вони стикаються. На додаток до термінової допомоги у відповідь на кризову ситуацію, неурядові організації можуть надавати програми інтеграції та створювати безпечні, інклюзивні простори для біженців у громадах. Біженці часто потребують, зокрема, інформації, рекомендацій, консультацій, щоб отримати доступ до своїх прав і наявних послуг, таких як доступ до системи освіти, медичних послуг, працевлаштування для батьків, а також доступ до послуг психологічної допомоги. У той же час, через тренінги та навчальні курси, що пропонуються фахівцями, організації можуть ділитися своїм досвідом, покращуючи таким чином якість пропонованих послуг і підвищуючи їхню ефективність, наприклад, на користь дітей. Неурядові організації можуть лобіювати та відстоювати інтереси. Вони можуть зробити значний внесок у покращення життя та захисту дітей-біженців. Наприклад, після війни в Україні організація «Врятуймо дітей» – Румунія швидко розпочала надавати комплексну гуманітарну допомогу. Нею вже скористалися 340 000 людей, в тому числі 170 000 дітей. Ми також працювали на 10 пунктах пропуску через кордон, у 5 центрах з надання притулку, трьох мобільних таборах для біженців і трьох транзитних зонах. У цих локаціях ми створили безпечні простори для дітей, задовольняли нагальні потреби, надавали емоційну підтримку, життєво важливу інформацію для дітей і дорослих, а потім, для підтримки процесу інтеграції в середньостроковій і довгостроковій перспективах, створили вісім консультаційних центрів, де надаємо консультації, інформацію, кейс-менеджмент, психосоціальну підтримку, заходи для дітей і підлітків, матеріальну і фінансову підтримку. Отже, організації можуть багато чого зробити.»

 

Серед українських дітей, які ходять до школи фізично або навчаються одночасно фізично в Румунії та дистанційно за українською програмою, 87% висловили перевагу фізичній освіті над дистанційною, а 72% дітей, які відвідують школу фізично або одночасно фізично та онлайн, підтвердили, що почуваються менш самотніми, коли ходять до школи фізично. 60% підтвердили, що можуть завести друзів з приймаючої країни в умовах фізичної школи. Це підтверджують висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей» у 2022 році, яке виявило «прямий зв’язок між відвідуванням школи та почуттям самореалізації та приналежності дітей».

 

«До кожної дитини, переміщеної зі своєї країни, потрібно ставитися з гідністю, задовольняти її основні потреби та поважати її права. Особливу увагу слід приділяти психоемоційному здоров’ю і, в тісному зв’язку з ним, інструментам освітньої та соціальної інтеграції. Відвідування школи має важливе значення для соціальних зв’язків і, врешті-решт, для емоційного благополуччя цих дітей», – каже Габрієла Александреску. Вона додала, що однією з найбільш вразливих категорій є діти без батьків, яким назустріч прийшла організація «Врятуймо дітей»: «Нам доводилося стикатися з такими ситуаціями і це дійсно одна з найбільш вразливих категорій дітей, які потребують допомоги. Дуже важко бути біженцем і не мати присутності та захисту батьків. Але існують процедури і Румунія має процедури для негайного захисту цих дітей. З нашого досвіду (ми працюємо в цій сфері з 1994 року) кількість дітей-біженців без обох батьків невелика, але є значна кількість дітей-біженців з неповних сімей. Цей досвід для них глибоко зворушливий і тривожний, оскільки ці діти перебувають у вкрай вразливому становищі і піддаються великому ризику. У такій ситуації, коли діти залишаються без одного або обох батьків, пріоритетним завданням організації «Врятуймо дітей» є надання дітям підтримки та захисту, забезпечення їхньої безпеки та надання їм необхідних ресурсів для подолання труднощів, з якими вони стикаються. Важливо, щоб ми діяли швидко, ефективно, визначали найкращі рішення для кожної окремої дитини і працювали з місцевою владою, щоб забезпечити належний догляд і захист цих дітей. Особлива увага має бути приділена їм, забезпеченню їхніх прав і безпеки цих дітей.»

 

У суспільстві часто обурюються турботою, іноді надмірною, як вони кажуть, про дітей біженців за рахунок румунських дітей. Ось що Габрієла Александреску відповіла на це: «Ми розуміємо і поважаємо висловлену стурбованість, особливо в нинішньому контексті нашого суспільства. Важливо підкреслити, що наша місія полягає в тому, щоб допомагати всім вразливим дітям, незалежно від їх походження. З моменту нашого заснування в 1990 році ми взяли на себе зобов’язання надавати допомогу і підтримку всім дітям, у тому числі біженцям, відповідно до наших гуманітарних цінностей і міжнародних стандартів. Важливо, щоб ми зосереджувалися на рішеннях, які забезпечують благополуччя всіх дітей, незалежно від їхніх обставин і працювали разом над створенням більш безпечного та інклюзивного середовища для всіх членів нашої спільноти. Водночас ми вважаємо, що важливо постійно комунікувати та надавати чітку інформацію, щоб суспільство в цілому розуміло, як працюють програми і, що в цілому програма або проєкт, що спрямовані на певну цільову групу або вразливу групу, не реалізується за рахунок інших вразливих груп. Наприклад, ми брали участь у підтримці переселенців і дітей з України, а що може бути більш вразливим, ніж діти, які тікають від війни, від бомб, від смерті! Тож ми взялися допомагати їм, розробили спеціальні програми, але не перериваючи того, що ми робили в Румунії, щоб зменшити дитячу смертність, надати послуги з охорони здоров’я матерям та дитям, дати румунським дітям доступ до освіти в бідних громадах, захистити їх від насильства, захистити дітей, які залишилися без батьківської підтримки. Я думаю, що люди повинні усвідомити, що найстрашніше для дітей – це війна, найстрашніше – це втратити своє місце, свій дім, свою сім’ю, тому вони повинні зрозуміти, що ці люди потребують нашої постійної підтримки, тому що вони перебувають у вразливому становищі в своїй країні.»

 

Понад 7,5 мільйонів дітей опинилися в епіцентрі війни в Україні, піддаючись ризику переміщення, розлуки зі своїми сім’ями, порушення доступу до охорони здоров’я та освіти. Військова агресія проти України призвела до величезного припливу біженців – за даними УВКБ ООН станом на 31 січня понад 18 млн. осіб транзитом перетнули кордони Румунії, Польщі, Словаччини, Угорщини та Р.Молдова, переважна більшість з них – діти та жінки. З початку війни (24 лютого) до Румунії в’їхали майже 3,5 млн. громадян України. На сьогодні в Румунії перебуває понад 108 тис. українців (дані УВКБ ООН від 28 січня). З тих, хто вирішив залишитися на румунській території, 4 398 подали прохання про надання притулку, а понад 113 тис. мають дозвіл на тимчасове проживання.

 

Організація «Врятуймо дітей» надала допомогу майже 232 тис. українських біженців, з них 125 660 діти.

– 26 401 особа отримали підтримку через програму фінансової допомоги

– 9 493 дитини та 11 346 дорослих отримали підтримку через консультаційні центри «Врятуймо дітей»

– 1 500 дітей отримали доступ до освіти

– 183 600 обідів було роздано спеціальною мобільною кухнею на п/п в Ісакча.

 

Понад 150 тисяч громадян України отримали тимчасовий захист в Румунії, а близько 80 тис. продовжують користуватися підтримкою румунського уряду і суспільства, – заявив посол України в Румунії Ігор Прокопчук на нещодавній прес-конференції, організованій організацією «Врятуймо дітей», присвяченій інтеграції дітей-біженців. Посол висловив свою вдячність за підтримку Румунією біженців з України. Дипломат зазначив, що громадянське суспільство та неурядові організації першими відреагували на гуманітарну кризу та великий наплив громадян України, які перетнули кордон з Румунією, рятуючись від війни в Україні.

 

З іншого боку під час нещодавньої зустрічі з керівництвом Інспекторату з питань освіти у Бухаресті посол України подякував за особливу увагу та допомогу, яку Інспекторат надав і надає українським дітям-переселенцям у сфері освіти і психологічної реабілітації. Він наголосив, що в Румунії вдалося розвинути унікальний досвід функціонування ефективного освітнього механізму – освітніх хабів та підкреслив важливість їх подальшого функціонування та необхідність пристосування програм румунської державної освіти, щоб поряд з інтеграцією давати змогу українським дітям зберегти ідентичність та зв’язок з українською програмою навчання. Керівництво Інспекторату наголосило, що Інспекторат і надалі надаватиме підтримку задоволенню освітніх потреб та психологічній реабілітації українських дітей.

 

15 серпня – День ВМС Румунії

 У четвер у великих портових містах на Чорному морі і Дунаї відзначили День ВМС Румунії. Найбільш вражаючі заходи відбулися в Констанці, де до тисяч глядачів приєдналися президент Клаус Йоганніс, спікер Сенату Ніколає Чуке, міністр оборони Ангел Тилвер та міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. У демонстраційних навчаннях, найбільшому військово-морському заході року, взяли участь понад 2000 румунських і союзних моряків, 15 морських і річкових кораблів, кораблі берегової охорони, винищувачі F-16, два американських і французький патрульні і розвідувальні літаки, військові вертольоти «Пума» і парашутисти. Наприкінці навчань військові кораблі і літаки, вітрильники і цивільні катери пройшли парадом перед тисячами людей, які були присутні на заході. Глава держави заявив, що союзники вважають Румунію надійним стовпом регіональної безпеки і головним контрибутором у процес зміцнення сил стримування і оборони НАТО на східному фланзі. Він сказав, що, хоча ці часи позначені численними викликами безпеці, в контексті війни, розв’язаної Росією в Україні, Румунія сьогодні є безпечною і стабільною країною, а її громадяни захищені від будь-яких потенційних загроз. Глава держави додав, що Румунія продовжує бути важливим стовпом регіональної та євроатлантичної безпеки та є солідарною зі своїми союзниками по НАТО і партнерами з Європейського Союзу в їхніх зусиллях з надання допомоги Україні, яка вже понад два з половиною роки бореться проти жорстокої та незаконної агресії. У День Військово-морських сил глава держави сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії – символом національної сили і стійкості.

 

Румунські пожежники гасять пожежі в Греції та Албанії

У вівторок Румунія направила другий контингент пожежників для підтримки зусиль по боротьбі з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, 40 пожежників і два автомобілі пожежогасіння та швидкого реагування були доставлені до Греції повітряним транспортом, ще дві пожежні автоцистерни ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. Урешті-решт масштабну пожежу, що вирувала поблизу Афін, вдалося загасити, у тому числі за допомогою румунських вогнеборців. У понеділок інспекторат також повідомив, що один румунський пожежник, який допомагав гасити полум’я, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребував спеціалізованого лікування. Місії продовжаться найближчими днями, залежно від ситуації на місцях. Цілі села в Греції були евакуйовані. Метеорологи оголосили «червоний» рівень небезпеки виникнення пожеж через високу температуру повітря, що досягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, а також сильний вітер. З середи два румунські літаки також допомагають албанським вогнеборцям гасити лісові пожежі в цій країні. Згідно із заявою міністерства оборони, це літак Spartan, призначений для гасіння пожеж, і літак Hercules для логістичної підтримки.

 

Розслідування підозрілих смертей у лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку направив свою Контрольну службу до Міністерства охорони здоров’я, щоб визначити, чи це відомство належним чином провело перевірку в квітні в лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті після того, як медсестра відділення інтенсивної терапії повідомила про 17 підозрілих смертей пацієнтів протягом декількох днів. Тоді результати перевірки МОЗ показали, що звинувачення не підтвердилися і що були лише проблеми з комунікацією всередині лікарні. У середу голова контрольного органу Міністерства охорони здоров’я Сорін Лука подав у відставку на тлі розслідування прокуратури і арешту двох лікарок реанімаційного відділення лікарні Святого Пантелеймона, яких звинувачують у навмисному спричиненні смерті щонайменше одного пацієнта у важкому стані.

 

Румунські футбольні клуби в європейських змаганнях

Віцечемпіон Румунії CFR «Клуж» вийшов у плей-офф Ліги Конференцій, обігравши вдома в четвер увечері ізраїльський «Маккабі» (Петах-Тіква) з рахунком 1:0 у другому матчі третього попереднього раунду. CFR Клуж виграв і перший матч з аналогічним рахунком. У середу володар Кубка Румунії «Корвінул Гунедоара» у Лізі Європи на виїзді поступився з розгромним рахунком 6:1 казахстанській «Астані» і вибув з єврокубків. Також у вівторок чинний чемпіон Румунії з футболу бухарестський FCSB вибув з Ліги чемпіонів, після поразки від чеської «Спарти» Прага, з рахунком 3:2 вдома у другому матчі третього попереднього раунду. Перший матч завершився нічиєю 1:1. FCSB продовжить боротьбу в плей-офф Ліги Європи, де зіграє проти австрійського LASK Лінц. Тим часом, Олімпійський і спортивний комітет Румунії повідомив у середу про отримання від організаційного комітету Олімпійських ігор у Парижі бронзову медаль, яка буде передана гімнастці Ані Марії Бербосу, ​​за третє місце, зайняте у вільних вправах. Минулої суботи, перед завершенням Олімпійських ігор, Спортивний арбітражний суд вирішив, що Ана Марія Бербосу виграла бронзову медаль, а її співвітчизниця Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Це рішення скасувало рішення суддів від 5 серпня. Міжнародний олімпійський комітет постановив, що американка Джордан Чайлз, яка після оскарження результату була оголошена бронзовою призеркою змагання, повинна повернути медаль. Нагадаємо, Румунія завершила участь в Олімпійських іграх у Парижі з дев’ятьма медалями: трьома золотими, чотирма срібними і двома бронзовими, посівши 23 місце у медальному заліку.

Наприкінці квітня у Бухаресті відбулася конференція «Два роки вимушеного переміщення. Плани на майбутнє», присвячена підтримці українських громадян за кордоном в умовах широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Організаторами заходу виступили український благодійний фонд «Горєніє», Союз українців Румунії, чернівецький благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи», а також асоціація «Casa Mării Negre/Дім Чорного моря» з Констанци, Румунія, за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

Ініціатори поставили собі за мету створити діалоговий майданчик для спільного обговорення поточної ситуації з допомогою українським переселенцям, які перебувають за кордоном та планують повернутися в Україну. Основним завданням конференції було здійснити оцінку готовності українських біженців залишатися довше та інтегруватися в суспільства, які вони обрали для життя після початку війни, а також їхньої готовності повернутися в Україну та визначити їхні очікування щодо послуг і програм з адаптації репатріантів до місць постійного проживання. Учасники конференції проаналізували результати роботи у сфері надання допомоги українцям з лютого 2022 року, визначили низку питань, які з об’єктивних причин не вдалося ефективно вирішити, намагалися ідентифікувати можливі спільні дії на найближче майбутнє. Особлива увага була приділена питанням освіти, зокрема, функціонування освітніх просторів (хабів) тощо.

Серед учасників та спікерів конференції були представники української громади в Румунії, неурядові організації та державні агенції Румунії, представники міжнародних місій та дипломати. Президент Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» Денис Гречко привітав присутніх і висловив велику вдячність всім румунським державним установам, які сприяють максимальному безболісному перебуванню українців у Румунії і створюють всі належні умови щодо працевлаштування, адаптації і все те, що дозволяє українцям відчувати себе тут в безпеці.

«Я вірю в те, що весь сектор неурядових організацій підтримає мої слова стосовно того, що ми будемо робити все, що в наших можливостях, все, що від нас залежить задля досягнення нашої мети, задля повернення українців в Україну і створення максимально безпечних, належних умов для адаптації тих, хто зараз приймає або прийняв рішення щодо повернення в Україну. Ми чекаємо вас вдома, а поки ви тут, ми будемо намагатись створити найбільш комфортні умови задля вашого безпечного та комфортного перебування. Я вважаю, що такі діалогові заходи максимально важливі, вони дозволяють почути один одного, вони дозволяють українцям почути про наявні сервіси, можливості, інструменти підтримки їх з боку румунського суспільства. Представники державних інституцій можуть побачити, що саме потребують українці, які знаходяться за кордоном і я впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо посприяти безпечному та комфортному перебуванню українців тут і вкотре зауважую, що вдома чекають на вас.»

Надзвичайний та Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, у своєму виступі відмітив важливість консолідації суспільства та створення діалогових майданчиків для підтримки українських громадян закордоном та наголосив на тому, що Українська держава очікує на повернення вимушених переселенців і працюватиме над створенням необхідних умов та стимулів.

«Протягом вже понад 2 років з часу початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну українці, які опинилися на території Румунії, отримали підтримку з боку уряду, вони отримали підтримку з боку громадян Румунії, недержавних організацій. І спочатку цього року я брав участь неодноразово у заходах конференціях, де проводилася оцінка того, що було зроблено за останні два роки і того, що фактично зараз потребує особливого реагування. І саме в цьому контексті я вважаю, що конференція, яка відбувається сьогодні, вона дозволить так само з точки зору безпосередньо громадян України оцінити питання, які потребують вирішення і дозволять сформувати певний план дій, який дозволятиме нам рухатися вперед, реагувати на потреби і вирішувати проблеми. Хочу наголосити, що інтерес української держави полягає в тому, щоби відновити справедливий мир і щоби громадяни України, які зараз знаходяться поза межами нашої держави повернулися в Україну. Ми всіх чекаємо назад в Україні і це є базова позиція української держави. Тому ми підтримуємо, звичайно, максимально те, щоби проблеми, з якими зараз там можуть стикатися українці за кордоном, щоб вони вирішувалися, але по великому рахунку ми всіх чекаємо назад. Ми знаємо про те, що відбудова української держави, відновлення після всіх тих руйнувань, яких зараз завдали російські агресори, це потребуватиме зусиль всієї української нації. Нещодавно, під час проведення в Бухаресті зібрання Світового Конгресу Українців була участь з боку міністерства закордонних справ України, де було представлено проєкт стратегії МЗС України по роботі з глобальними українцями і власне він так само ставить за мету розширення практичної взаємодії центру всіх установ, центральних органів влади України, із закордонним українством з тим, щоби зберігати зв’язок зберігати підтримку для внутрішнього розвитку нашої держави І, звичайно, створювати умови для того, щоби українці повертались.»

Союз українців Румунії на  конференції представив голова столичної філії СУР Михайло Трайста, який нагадав, що етнічні українці Румунії з самих перших хвилин війни були душею та серцем поруч з переселенцями, які тікали в російських окупантів.

«Починаючи з 24 лютого, коли російська федерація розпочала несправедливо і негідно для демократичної держави, агресію проти мирної держави України, Союз українців Румунії через усі свої філії розпочав дії на підтримку сусідньої держави, а також громадян України, які перетнули кордони Румунії, рятуючись від російської агресії. У всіх своїх заходах Союз українців Румунії тісно співпрацював з румунською державою, яка також діяла оперативно ще раз підтвердивши свій статус надійного партнера України. Союзу українців Румунії вдалося негайно мобілізувати всіх своїх членів для закупівлі або збору продуктів харчування для відправки в Україну, для забезпечення центрів для біженців, які прихистили переселенців із зон бойових дій. Водночас СУР централізував наявні житлові приміщення, оснастивши їх усім необхідним для розміщення максимальної кількості українських біженців, а також мобілізувався для їх транспортування. Десятки тисяч біженців були розміщені в оселях приватних осіб, у більшості випадків членів Союзу українців Румунії, в різних пансіонатах, готелях, гуртожитках тощо. Ще з початкової фази агресії російської федерації, Союз українців Румунії мобілізував та координував роботу близько 2100 волонтерів, які постійно перебували на всіх митних пунктах у три зміни, надаючи гуманітарну допомогу, пакети з продуктами харчування та водою, а також забезпечували переклад для українських біженців. Завдяки контактам, які Союз українців Румунії має в Україні, він постійно підтримував зв’язок з представниками влади сусідньої держави, які були добре обізнані щодо потреб як українських воїнів, які захищають рідні землі, так і з тими, хто координував центр внутрішніх біженців. Таким чином, процес транспортування гуманітарної допомоги був надзвичайно ефективним, оскільки СУР точно знав про потреби чи нестачі в сусідній державі, та міг відповідним чином діяти при зборі та транспортуванні гуманітарної допомоги Україні.»

Під час конференції в онлайн та офлайн форматі було презентовано наявні програми підтримки українських переселенців в регіонах України, роль урядових та міжнародних організацій у процесах захисту прав українських біженців, економічні перспективи та можливості для українських переселенців, які повертаються додому, а також можливості міжнародних та українських неурядових організацій щодо сприяння реінтеграції переселенців після повернення в Україну.

Представник Уповноваженого Верховної ради України з прав людини у Дніпропетровської області Михайло Карпенко представив інструменти захисту порушених прав переселенців, які знаходяться за кордоном чи повертаються в Україну.

«Тільки об’єднавши наші зусилля, всього цивілізованого світу, завдяки підтримці небайдужих людей, благодійних фондів і урядів країн, які виступають за мир, за права людини, за те, щоби світ розвивався в мирі і безпеці, тільки разом, об’єднавшись, ми зможемо зупинити агресора і захистити права людей, не тільки українців, а й інших країн, тому що ми розуміємо, що Україна прийняла на себе перший удар і відстоює право світу бути вільним і з увагою ставитись до людей. На душі спокійно, що ви знаходитесь в безпечних умовах і, що Румунія надала, я впевнений, гідні умови для вашого тимчасового перебування в цій країні. Тому я вітаю всіх учасників сьогоднішньої конференції, прошу всіх бути щирими, не по протоколу, а говорити справді про те що болить, про ті обставини, з якими ви стикаєтесь, тому що ця конференція для того, щоб був позитивний результат і позитивні рішення.»

Президент румунської асоціації «Дім Чорного моря» Дорін Попеску висловив готовність підтримати українські організації у роботі, націленій на підтримці переселенців.

«24 лютого 2022 року громадяни України, багато українців, втратили країну, з якої були змушені тікати до інших країн. Україна, їхня країна, стала для них втраченим раєм. За кілька годин Румунія, моя країна, стала для них казковою країною. Тисячі людей мобілізувалися, за кілька годин вони прийшли з гарячим чаєм, бутербродами, вони прийшли з добротою, з любов’ю, з щедрістю. Центральна влада мобілізувалася повільніше, місцева влада мобілізувалася важче, але вони це зробили. Моя країна, яку я люблю, Румунія стала за кілька годин країною обітованою. Коли Денис з України запропонував мені зробити очолювану мною асоціацію «Дім Чорного моря» співорганізатором цього заходу, я погодився без застережень, тому що хочу, щоб зображення моєї Румунії з перших днів – відкритого дому, гостинного, теплого дому для українських біженців, продовжувала розвиватися. Давайте не втомлюватися і зберігати цю фотографію живою. Ми всі втомилися – і національна влада, і громадянське суспільство, наша реальна підтримка українських біженців зменшується, тоді як їхні потреби та кількість зростають. Ми не маємо права втомлюватись.»

Анна Сушко, представниця українських переселенців, які знайшли прихисток у Румунії та співзасновниця Асоціації українських вчителів в Румунії розповіла про румунську модель інтеграції українських дітей в систему освіти і наголосила на важливості забезпечення можливості продовжувати навчання за українською навчальною програмою.

«Наша асоціація в минулому році мала змогу розпочати системний діалог з урядом Румунії за допомогою ЮНІСЕФ, за допомогою інших організацій, ми мали декілька зустрічей з представниками уряду і пропонували їм свою систему бачення м’якої інтеграції українських дітей до освітньої системи в Румунії. Цього року на базі мого хабу вдалося реалізувати цей підхід, діти мали змогу навчатися частково в румунській школі, відвідувати уроки разом з румунськими дітьми і румунськими вчителями, була допомога зі сторони українських вчителів і таким чином діти розпочали не тільки вивчати румунську мову, вони розпочали хоча б активно її використовувати і розуміти навіщо вони вивчають румунську мову. Цей рік дозволив українським батькам трохи м’якіше відноситися до тих змін, які чекають нас в майбутньому. Я відвідала цього року і минулого року ООН і презентувала унікальність нашої співпраці України та Румунії на сесії щодо статусу жінок. Я є членкинею незалежної делегації українських жінок в ООН і два роки поспіль маю нагоду виступати в стінах ООН і говорити і на державних зустрічах, і на зустрічах з NGO про ту колосальну роботу, яку робить саме сектор NGO в Румунії, наскільки ви впливаєте на рішення вашого уряду і вас чують. І це є прикладом і для нашого уряду насправді. Українці дуже люблять незалежність тому зараз ми маємо за це розплачуватися і виборювати цю незалежність і для нас українська школа це є зв’язок з Україною. Якщо ми будемо шукати дуже прості рішення і максимально дивитися на ті рішення, які приймаються сусідніми країнами, ви знаєте, Румунія, ще раз повторюсь, є дійсно унікальною країною, яка має право зараз показати, наскільки ви людяні, ну тобто це є прикладом зараз для кожної країни Європи, яка максимально інтегрує наших дітей, при цьому, не дивлячись на те, що діти тягнуть дві освітні програми. Те, в якому стані дитина буде повертатися, з якими емоціями і з якою пам’яттю про її роки тут в Румунії, це має дуже велику силу для майбутніх відносин наших країн. Я дуже вдячна уряду Румунії я дуже вдячна людям Румунії, які дійсно показали, що таке дружба, що таке підтримка, що таке розуміння і емпатія. Я дуже сподіваюся що Румунія і Україна надалі будуть партнерами і це унікальний досвід дійсно можна імплементувати до інших ситуацій.»

І віце-президент благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» Сергій Гакман подякував румунам за прихисток українських жінок і дітей та наголосив на важливості подальшого зближення двох сусідніх народів.

«9 лютого 1996 року я був начальником Міграційної служби Чернівецької області і першим в Україні надав статус біженця. Я тоді ще не знав що пройде певна кількість років і потребу в захисті матимуть мої співгромадяни, які будуть також шукати притулку в інших країнах. І тому для мене ця тема є надзвичайно рідною і надзвичайно болючою. Я надзвичайно вдячний уряду Румунії, парламенту Румунії, всім громадянам Румунії, які з перших днів надали дуже серйозну допомогу нашим громадянам. Український і румунський народи ніколи не були такими близькими і ми маємо зараз докласти всіх зусиль для того, щоби ось ця теплота, яка зараз з’явилася між нашими державами, щоб ми їх перетворили на проєкти розвитку – економічні, політичні, культурні і так далі, і тому подібне. Користуючись нагодою, я ще раз хочу подякувати всім румунам за те, що вони допомагають нашим жінкам і дітям, допомагають їм знайти тут затишок, де вони можуть перебувати в безпеці, де вони зможуть зараз не турбуючись за своє життя думати про своє майбутнє.»

Дискусія під час заходу торкалась найбільш важливих тем, які стосуються громадян України закордоном, зокрема питання щодо продовження статусу тимчасового захисту та пов’язані з цим правові, гуманітарні питання та питання планування безпеки, питання соціальної підтримки українських переселенців у Румунії, виникаючі перешкоди на шляху інтеграції українців в європейські громади та безліч інших питань.

За результатами конференції будуть розроблені та запущені нові програми підтримки для українців, які вирішили залишитися в країнах ЄС на довший період часу, а також нові програми підтримки для українців, які вирішили повернутися додому.

24-25 липня 2024 року Міністерство закордонних справ Румунії організувало Щорічну зустріч румунських дипломатів (RADR-2024) на тему «Дипломатичні дії в нестабільному світі».

Цьогорічна зустріч зібрала понад 170 членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії, високопоставлених румунських та іноземних гостей, таких як віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Республіки Молдова Крістіна Герасімов, віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Великого Герцогства Люксембург Ксав’є Беттель, генеральний секретар Європейської служби зовнішньої діяльності, представники Адміністрації Президента Румунії, Уряду, Парламенту, бізнес-спільноти та громадянського суспільства. Учасники обмінялися думками щодо дипломатичних шляхів та ролі міжнародного співробітництва у мінливому геополітичному контексті та щодо викликів регіональній безпеці.

 

Щорічна зустріч румунських дипломатів – 2024

Було проведено п’ять тематичних сесій, присвячених управлінню численними кризами в трансатлантичному просторі, ролі європейської інтеграції в побудові стійкої Європи, проблемі гібридних загроз, економічній дипломатії та процесу вступу до ОЕСР. Виступи румунських та іноземних спікерів і дебати, що відбулися після них, відобразили важливість фундаментальних вимірів, на яких Румунія будує свою зовнішню політику: європейське будівництво і трансатлантична згуртованість. З усіх виступів випливало, що в найскладніші часи з часів Другої світової війни, спільні зусилля зовнішніх і внутрішніх партнерів мають важливе значення для посилення готовності до структурних змін у сучасному міжнародному середовищі.

На додаток до тематичних сесій за участі гостей з-закордону, протягом трьох днів були організовані закриті робочі сесії, присвячені виключно членам румунського дипломатичного та консульського корпусу. Ці сесії були зосереджені на розробці дипломатичних стратегій та інтегрованих підходів у зовнішній політиці Румунії. Вони також обговорили аспекти економічної дипломатії Румунії, заходи, необхідні для забезпечення того, щоб цьогорічні виборчі процеси пройшли в найкращих можливих умовах, а також кроки, заплановані для поліпшення консульських послуг для громадян Румунії, які проживають за кордоном.

 

Румунія продовжує підтримувати Україну

Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску заявила на початку Щорічної зустрічі румунських дипломатів, що міжнародна ситуація залишається «нестабільною» і що ми все ще живемо у «найскладніший період» з часів Другої світової війни.

Глава МЗС Румунії Лумініца Одобеску

Вона наголосила, що в нестабільному світі нам потрібна безпека. «Я почну з нашого регіону, з російської агресії проти України, яка вимагає стратегічного підходу. З початку війни Румунія постійно підтримує Україну. Ми продовжуватимемо це робити допоки це буде необхідно, паралельно з нашою участю у міжнародних та європейських зусиллях щодо санкцій проти Росії. Ми докладаємо цих зусиль, щоб допомогти Україні вистояти і заблокувати можливе поширення російської агресії на інші країни, що матиме катастрофічні наслідки для всіх нас. Це інвестиції в нашу власну безпеку, в європейську безпеку і в глобальний порядок, заснований на правилах. На двосторонньому рівні було вирішено підняти відносини з Україною до рівня стратегічного партнерства і ми вже провели перше спільне засідання румунського та українського урядів у жовтні 2023 року в Києві. Ми беремо участь в ініціативах ЄС і НАТО з підтримки оборонних зусиль України, а на полях нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні уклали угоду про співпрацю в галузі безпеки. Таким чином, Румунія бере участь у довгостроковій мережі підтримки безпеки України.»

Глава зовнішньополітичного відомства зазначила, що підхід Румунії має регіональний характер, наголосивши на необхідності врахування й положення Республіки Молдова при обговоренні ситуації в Україні. «Наші міркування є настільки ж геополітичними, як і прагматичними, і базуються на реаліях поблизу нашого кордону. Регіональне бачення Румунії націлене на перетворення Чорноморського регіону на зону миру, безпеки та взаємозв’язку. З метою зміцнення безпеки і співпраці в регіоні ми прагнемо розвивати регіональні партнерства. Разом з Болгарією і Туреччиною в липні ми активізували Військово-морську протимінну групу. Ми уклали угоди про військову мобільність з Болгарією і Грецією, ще одна угода обговорюється з Туреччиною. Міністерство закордонних справ відіграє важливу роль у національних зусиллях з посилення позицій Альянсу в регіоні і на східному фланзі, в тому числі в оборонному плануванні і зміцненні командних структур. Ми також просуваємо наше бачення сусідства в Європейському Союзі, нещодавно отримавши підтримку в розробці стратегічного підходу ЄС до Чорноморського регіону.»

Крім цього за словами Лумініци Одобеску офіційний Бухарест розвиває діалог і співпрацю з США, Францією та іншими союзниками і партнерами, які зацікавлені здійснити свій внесок у забезпечення стабільності в Чорноморському регіоні. Вона додала, що в тому ж дусі регіональної відповідальності Румунія була й залишається поруч з Республікою Молдова, найбільш вразливої країни в регіоні, яка найбільше постраждала від конфлікту в Україні.

 

Переговори з віце-прем’єркою України

На полях Щорічної зустрічі румунських дипломатів відбулися переговори Лумініци Одобеску з віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною. У межах розмови урядовиці обмінялися думками щодо прогресу України в процесії євроінтеграції, а також щодо результатів нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні. Лумініца Одобеску високо оцінила значні зусилля української влади, враховуючи особливо складний контекст, створений розв’язаною Російською Федерацією війною. Глава румунської дипломатії підтвердила послідовну та конкретну підтримку Румунією на найвищому рівні незмінного європейського курсу України, наголосивши, що розширення на схід є стратегічним вибором Європейського Союзу. Вона наголосила, що Україна має продовжувати стало впроваджувати відповідні реформи для стабільного просування процесу євроінтеграції і привітала ефективне запровадження в дію Ukraine Facility, інструменту, який забезпечить передбачувану та стійку підтримку України до 2027 року.

Щодо результатів саміту НАТО у Вашингтоні Лумініца Одобеску підкреслила важливість прийнятих рішень, які підтверджують тверду підтримку незворотності євроатлантичного шляху України. Вона додала, що місія з надання Україні допомоги в галузі безпеки та тренувальної допомоги, призначення цивільного представника НАТО в Києві, а також зобов’язання НАТО щодо фінансової підтримки є практичними заходами, які активно підтримує Румунія.

Зустріч Лумініци Одобеску з віце-прем’єркою України

Своєю чергою Ольга Стефанішина подякувала румунській владі за багатовимірну та послідовну підтримку України, відзначивши позитивні результати двосторонньої співпраці з Румунією. Під час спільної пресконференції за підсумками дискусій у Бухаресті вона заявила: «Для мене велика честь, що Україну запросили взяти участь у вашій щорічній зустрічі всього дипломатичного корпусу, а я дійсно рада бути тут, тому що є так багато речей, які Україна хоче донести до вас слова вдячності і слова солідарності за всю цю величезну роботу і зусилля, докладені вашим міністерством, вашим урядом, вашою країною і вашим народом, стояти не тільки з Україною, але й стояти за Європу, за її безпеку і за її майбутнє. І, звичайно, сьогодні ми зібралися тут, щоб обговорити один з найсильніших можливих стовпів Європи, Об’єднаної Європи – це Європейський Союз і розширення Європейського Союзу.»

Вона представила останні кроки, зроблені на внутрішньому рівні для просування порядку денного реформ і підкреслила, що Румунія залишається одним з важливих партнерів для України на євроінтеграційному шляху. «Важко уявити сильніший сигнал, який можна надіслати українському народу і всім, хто бореться за свободу, ніж можливість жити у демократичній, процвітаючій країні. Безпрецедентна єдність усіх країн-членів ЄС, зокрема наших сусідів, Румунії, зобов’язали нас бути сильнішими, більш відданими, стійкими. Ми докладемо всіх зусиль, щоб та рішучість, яку ми продемонстрували з початку повномасштабного вторгнення, зберіглася протягом всього процесу вступу.»  

Віцепрем’єрка наголосила на необхідності зберегти цей імпульс, для того щоб Україна невпинно продовжувала процес внутрішніх трансформацій, що наближають її до ЄС. Вона висловила вдячність міністерці закордонних справ Румунії Лумініці Одобеску за особисту участь у Першій Міжурядовій конференції України та ЄС та за готовність Румунії ділитися власним досвідом та експертизою. Окремо Ольга Стефанішина відзначила внесок Румунії в посилення оборонних потужностей України. Зокрема, на полях Вашингтонського саміту НАТО, Румунія разом зі США, Нідерландами, Італією та Німеччиною виступили з заявою щодо передачі Україні додаткових систем ППО.

 

Румунія підтримує євроінтеграцію України та Р. Молдова

Президент Клаус Йоганніс прийняв членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії

І президент Клаус Йоганніс провів зустріч з румунськими дипломатами. Глава румунської держави заявив, що залишається рішучим прихильником процесу розширення Європейського Союзу, підкресливши, що Румунія залишається відданою підтримці європейського курсу України та Республіки Молдова. «Я був і залишаюся рішучим прихильником процесу розширення ЄС, враховуючи трансформаційну силу і здатність цієї політики об’єднувати країни і народи навколо європейських цінностей і принципів на благо всіх. Нам потрібен амбітний і передбачуваний графік для партнерів, залучених до процесу розширення, як у Східній Європі, так і на Західних Балканах, заснований на власних заслугах країн-кандидатів. Румунія рішуче підтримала історичне рішення про відкриття переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова, прийняте на засіданні Європейської Ради 14-15 грудня 2023 року і ми залишатимемося відданими підтримці європейського шляху цих країн.»

Він додав, що Румунія, як сусід України і чорноморська держава, знаходиться на передовій лінії війни Росії проти України, зазначивши, що Бухарест і надалі підтримуватиме український народ у війні проти агресора. «Я також сприяв розвитку конструктивних і принципових відносин з Україною. З першого дня війни Румунія проявила повну солідарність і вжила широких багатовимірних заходів на підтримку України. Я підтримую тісний контакт з президентом Зеленським і ми з ним поглиблено обмінюємося оцінками та ідеями при кожній нагоді.»

 

Підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно

Попри все більш нестабільний глобальний контекст Румунія продовжує вірити у демократію та її цінності, підтримує своїх друзів і партнерів, має динамічну економіку і зріле суспільство, яке відкидає екстремізм, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі з румунськими дипломатами. У своїй промові він також торкнувся і відносин з Україною.  «На жаль, агресія Росії проти України триває. Тут наш підхід дуже чіткий: ми твердо підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. І ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно. Це дуже конкретна підтримка – від гуманітарної допомоги тим, хто прибуває із зони конфлікту, до шляхів солідарності Україна-ЄС. Один лише дунайський коридор охоплює майже 50% транзиту українських товарів на зовнішні ринки. Ці шляхи також відіграватимуть центральну роль у відбудові України та її інтеграції до єдиного ринку. Крім того, Румунія рішуче підтримує вступ України до Європейського Союзу, а всього два тижні тому у Вашингтоні було підписано угоду між нашими країнами про співробітництво у сфері безпеки.»

Зустріч румунських дипломатів з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку

 

Марчел Чолаку привітав зусилля румунської дипломатії, спрямовані на зміцнення безпеки Чорноморського регіону і забезпечення підтримки союзників і партнерів у перетворенні Чорного моря на зону миру, безпеки і взаємозв’язку. «Чорне море має бути не зоною війни, а мостом між Європою, Азією і Середнім Сходом», – сказав прем’єр-міністр Румунії.

 

Щорічна зустріч румунських дипломатів надала можливість представити оцінки накладених одна на одну і затяжних криз, з якими наразі стикається світ, а також обмінятися думками щодо найкращих підходів румунської дипломатії до їх вирішення.

Чорноморський регіон являє собою стратегічний розлом на геополітичній карті Європи зі змінною динамікою конфлікту та перехресними інтересами безпеки. Після початку повномасштабної війни Росії проти України та блокади українських портів у Чорному морі цей регіон набув більшого геополітичного та геоекономічного значення. Росія вже змінила баланс безпеки в Чорному морі на свою користь, анексувавши Крим у 2014 році та взявши під контроль Азовське море. Російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року перетворило Чорне море на гарячу зону, простір протистояння, позначений посиленням процесу мілітаризації. Росія і Туреччина відіграють центральну роль у зміні геополітичних координат. Таким чином, з точки зору Росії, Чорне море є стартовим майданчиком для поширення свого впливу на Середземне море, Середній Схід, Північну Африку та Південну Європу. Туреччина є найважливішим гравцем НАТО в Чорному морі. Анкара також вважається мостом для торгівлі між Азією та Європою.

Державний секретар і голова Департаменту оборонної політики, планування та міжнародних відносин Міністерства національної оборони Румунії Сімона Коджокару в інтерв’ю Румунському Радіо підкреслила, що Чорне море є стратегічним вузлом у контексті поточної жорстокої та незаконної війни, яку Росія розв’язала 24 лютого 2022 року проти України. Чорне море стало центральною точкою євроатлантичної безпеки і є особливо важливою територією для Румунії, для Північноатлантичного альянсу. Цей новий контекст підриває безпеку та свободу судноплавства в Чорному морі, підвищуючи рівень загроз і викликів безпеці та стабільності країн регіону. тим часом  довгострокова стратегія Російської Федерації спрямована на відновлення своїх сфер впливу в регіоні, що продовжує становити загрозу безпеці та стабільності. То які ж гарантії безпеки має отримати Україна? Сімона Кожокару: «Безпека та стабільність України та досягнення міцного та справедливого миру в Україні є стратегічним інтересом Румунії. Дуже важливо зберегти союзницьку єдність. Ви знаєте, що ми готуємося до особливо важливого саміту союзників у Вашингтоні в середині липня, ювілейного саміту, 75 років з дня створення Альянсу, і ми наголосили на тому, що повинні залишатися єдиними. Наша єдність, це запорука допомогти і перемоги України. Єдність означає підтримка України у збільшенні її оперативної сумісності, у збільшенні її обороноздатності та наближенні до НАТО. Звісно, Україну треба підтримувати до перемоги.»

Ми є свідками не лише звичайної війни в Україні, а й гібридної війни Росії проти сусідів і Заходу загалом, а також радіоелектронної війни, яка також триває в Чорноморському регіоні, з негативними наслідками для діяльності багатьох цивільних авіакомпаній. Росія вже веде радіоелектронну війну, наслідки якої відчуваються, в тому числі в східній частині Румунії. Якою б тривожною не здавалася ця інформація, вона відображає суть звіту, нещодавно опублікованого Євроатлантичним центром стійкості. Наскільки впливають на нас ці дії Росії з глушіння супутникового сигналу? Відповідь на це запитання дає полковник запасу Йон Петреску, військовий аналітик та колишній голова медія-тресту Збройних сил Румунії. «Слушне питання, але я б наголосив на різниці між Чорним морем і Балтійським. У Балтійському морі росіяни застосовують відому традиційну політику маскування, тобто вони імітують щось, щоб ввести супротивника в оману, як наприклад поява на карті чи якомусь веб-сайті в Москві нового розмежування російських морських просторів, що насторожило непосвячених, у тому сенсі, що вони нібито хочуть змінити морський кордон Російської Федерації в Балтійському морі. У Чорному морі все інакше, і гарною новиною сьогодні є той факт, що три чорноморські країни-члени НАТО – Туреччина, Болгарія та Румунія, домовились про спільну операцію з розмінування Чорного моря з тим, щоб упорядкувати нормальний морський рух у цьому районі. Рішення, на яке Росія не відреагувала з тієї простої причини, що російські комерційні кораблі також виграють від такої операції. По-друге, тут, у Чорному морі, є люди, які мають історію, яка позначає не лише їхнє минуле, але й те, як вони проєктують своє майбутнє. Нещодавній візит румунського прем’єр-міністра до Туреччини та спільні заяви, зроблені ним і президентом Туреччини, продемонстрували, що між Румунією та Туреччиною існують традиційні зв’язки, які є дуже важливими в поточному геополітичному рівнянні, включаючи їхній статус як країн-членів НАТО. Це підтверджує та скріплює печаткою нову співпрацю, узгоджену за взаємною згодою.»

Нещодавно у восьмому Чорноморсько-балканському безпековому форумі, організованому відомим румунським аналітичним Центром «Нова стратегія», взяв участь американський генерал резерву Девід Петреус, який вважає, що є кілька чинників, які слід враховувати, коли йдеться про перемогу України у війні, розв’язаній Росією. Американський генерал також згадав пакет військової допомоги США Україні. Девід Петреус: «Єдиний спосіб визначити перемогу – це сказати, що Україна відновлює контроль над усією своєю територією, повертаючись до своєї конфігурації до 2014 року. Найголовніше питання – чи буде це можливо, і я думаю, що єдиною відповіддю на це питання – залежить. Перш за все, багато чого залежить від продовження допомоги, запропонованої Сполученими Штатами Америки, яка надто довго була затверджена. Очевидно, що 61 мільярд доларів – це набагато більша сума, ніж навіть ті 44 мільярди, які вже надали американці. Україна зараз переживає ще один складний період в умовах російського наступу у харківському напрямку, а потім побачимо, що буде з літнім наступом.»

Генерал Девід Петреус також каже, що перемога України  залежить і від можливості передачі Заходом Києву заморожених внаслідок санкцій російських активів вартістю 300 мільярдів євро. Колишній директор ЦРУ презентував у Бухаресті свою книгу «Конфлікт, еволюція війни з 1945 року до України», написану спільно з істориком Ендрю Робертсом. У дебатах також взяв участь відомий економіст Нуріель Рубіні. останній згадав про вплив конфлікту в Україні на Європу. «Західні держави повинні залишатися єдиними в питанні надання фінансової, економічної та військової підтримки Україні, щоб не дозволити Російській Федерації виграти у цій війні», – зазначив відомий американський економіст Нуріель Рубіні. Він додав, що зараз існують чотири ревізіоністські держави – Китай, Росія, Північна Корея та Іран, які ставлять під сумнів фінансову, комерційну, політичну, безпекову та військову стабільність, встановлену західними державами після Другої світової війни. Нуріель Рубіні: «Росія виживає з кількох причин: Росії було вигідно подорожчання товарів, вона багато витрачає на армію, це змушує економіку працювати, але вона не виробляє товарів для населення, лише військову техніку, призначену для подальшої руйнації України. Існують величезні, неприйнятні бюджетні дефіцити, які призведуть до інфляції та падіння національної валюти, тому Росія, здається, почувається добре завдяки деяким тимчасовим факторам, але після цієї війни і, на жаль, це буде заморожений конфлікт якщо не зміниться режим у Москві, а це дуже малоймовірно, Росія занепаде з технологічної, економічної та фінансової точок зору, стане карликом під впливом Китаю і опиниться у ще більшому застої, ніж до війни.»

Таким чином, Чорне море має нове значення з точки зору регіональної безпеки, яке швидко змінилося після окупації Росією Криму. Яку роль грає Румунія у забезпеченні стабільності в цьому регіоні разом із НАТО та своїм стратегічним партнером Сполученими Штатами? Сімона Кожокару: «Визначальну роль, ми відіграємо надзвичайно важливу роль міцного союзника в Чорноморському регіоні. Як відомо минулого року на саміті НАТО у Вільнюсі було ще раз підкреслено важливість Чорного моря для безпеки союзників і прийнято кілька надзвичайно важливих рішень, як наприклад оборонні плани, спрямовані на зміцнення оборони та посилення східного флангу шляхом створення бойових груп, в тому числі в Румунії, що призвело до збільшення можливостей стримування. Ми обговорюємо посилення цього стримування та обороноздатності, тому що ми повинні продемонструвати, що у нас є необхідні можливості, що у нас є необхідна воля протистояти будь-яким ризикам і загрозам у Чорному морі.»

Полковник Йон Петреску підкреслив, що наразі Україна є передовою обороною Румунії та Європи в акваторії Чорного моря. «Стосовно громадського занепокоєння щодо позиції Вищої ради національної оборони в питанні передати або ні Україні ЗРК «Patriot», ми мусимо сказати правду. Якщо ми хочемо уникнути війни безпосередньо на наших кордонах, то мусимо допомагати ЗСУ чинити опір на східному фронті, як для звільнення окупованих путінськими військами територій, так і для оборони центральної частини України, яка сильно притиснута військами росіян у харківському напрямку. І російській громадській думці, зокрема, й європейській громадській думці загалом, не говорять правди: так, російські війська наступали, так, вони зайняли деякі села, але ці села-привиди – це не що інше, як розбомблені, зруйновані будівлі, без жителів, з трупами полеглих у боях російських й українських солдатів. Отже, просування Росії не означає досягнення великих економічних цілей чи надзвичайно багатих земель, я маю на увазі видимі багатства. Ці наративи про завоювання територій  просували на тлі снарядного голоду ЗСУ. Побачимо, яким буде це літо, яке, на мій погляд не повторить історію нового ряду вигідних РФ подій, з тієї простої причини, що Україна зрозуміла на рівні простого громадянина, що вона не самотня.»

Увесь цей час Румунія є однією з небагатьох країн у світі, яка мала і продовжує мати збалансовану позицію, і на рівні державного управління, урядів були румунські діячі, які наполягають на необхідності підтримки України стільки, скільки це буде потрібно.