Tag: допомога

Міністри
внутрішніх справ держав-членів ЄС на позачерговому
засіданні Ради ЄС у Брюсселі 28 березня затвердили
план із десяти пунктів щодо кращої координації для підтримки українських
біженців. План передбачає негайне створення тимчасової платформи ЄС з реєстрації всіх тих, хто в’їжджає до Євросоюзу, посилення координації транспортних шляхів для біженців, картування можливостей прийому в країнах-членах
та індекс потреб у кожній європейській країні. План передбачає також розробку заходів із протидії експлуатації українських
біженців кримінальними угрупованнями. Міністри
домовилися залучити Європол і активувати Європейську міждисциплінарну платформу
проти кримінальних загроз.

За даними єврокомісарки з внутрішніх справ
Йлви Йоханссон до Євросоюзу прибули майже 3,8 мільйона українських біженців, переважно
жінки, діти та люди похилого віку, які втекли від російського вторгнення в Україну. Кількість щоденних прибуття до
Європейського Союзу скоротилася з 200 тисяч, у пікові дні, до
приблизно 40 тисяч на даний момент. Більшість людей обрали притулок у Польщі,
за нею йдуть Австрія та Чехія, тому пані Ілва Йоханссон вважає, що Європейський Союз має створити стимули
для українців, переїхати до інших країн-членів ЄС. Не
йдеться про квот, про скільки
біженців, яка країна має прийняти, наразі
переговори між країнами-членами ЄС, мають на увазі полегшити тягар
для держав, у тому числі країн, що не входять до ЄС, що на
кордоні з Україною, які ґрунтуються виключно на волонтерстві.

Таким чином,
Франція, Німеччина, Австрія та Нідерланди вже запропонували прийняти майже 15
тисяч біженців з маленької та бідної Республіки Молдова, яка
стикається з величезним напливом українців. До
Румунії, також сусідньої з Україною, в’їхало майже 600 тисяч
українських біженців, але більшість з них лише транзитом до Західної Європи.
На тлі схвалених заходів з надання допомоги біженцям
румунською державою, в понеділок Сенат Румунії
прийняв надзвичайну постанову, яка встановлює надання
гуманітарної підтримки та допомоги іноземним громадянам, які
походять з України та які перебувають в особливих ситуаціях. У цьому
випадку Палата депутатів Румунії має прийняте остаточне рішення.

Між часом, кількість візитів
єврокомісарів до Бухареста зростає. На початку цього тижня до
Румунії прибув Комісар ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні. Він обговорив з румунською владою зокрема
питання інтеграції біженців на ринок праці, доступ українських дітей-біженців до
освіти, соціальне та медичне страхування
біженців. Президент Румунії Клаус Йоганніс
під час зустрічі з Комісаром ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні зажадав гнучкості щодо невикористаних фінансових ресурсів у
період 2014-2020 років, щоб їх можна використати для подолання кризи українських біженців. До речі, Європейська комісія має намір виділити до 17 мільярдів
євро, частина з яких походить від невикористаних бюджетних коштів, країнам, які
приймають найбільшу кількість біженців.

Активний прихильник Кишинева, офіційний Бухарест минулого тижня зробив ще один крок у своїх зусиллях допомогти Республіці Молдова на її європейському шляху – єдиний, здатний забезпечити її стабільність, процвітання, економічний та соціальний розвиток.

Уряд Румунії схвалив у п’ятницю угоду про безвідплатну фінансову допомогу в розмірі 100 мільйонів євро, узгоджену з виконавчою владою Республіки Молдова на спільному засіданні минулого місяця. Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке: «Уряд Республіки Молдова отримує доступ до цієї безвідплантої фінансової допомоги у розмірі 100 мільйонів євро завдяки угоді, яка є основним елементом підтримки зусиль Республіки Молдова щодо її розвитку, реалізації реформ та європейських устремлінь».

Кошти будуть спрямовані на
будівництво мережі водопостачання і водовідведення, на ремонт закладів
освіти та культури, особливо в сільських місцевостях. Проєкти, які будуть
профінансовані за рахунок цих грошей, створять нові робочі місця та допоможуть повернути віру людей в краще майбутнє на своій батьківщині, – вважає влада Республіки
Молдова. Ця угода, фактично, є інструментом,
за допомогою якого ми маємо намір підтримувати міцне з’єднання Республіки
Молдова з європейським простором, через дороги та мости, через електричні та
газові мережі, через проєкти розвитку сільських регіонів, – уточнив прем’єр-міністр
Румунії Ніколає Чуке.

Прем’єр-міністр Румунії додав, що домовленості,
спрямовані на будівництво нового мосту, в Унгені, через річку Прут, який буде інтегрований в систему майбутньої
мережі швидкісних автомагістралей Румунії, до автомігістралі Тиргу-Нямц-Яси-Унгень, а також на укріплення
прикордонного мосту між Галацами та Джурджулешти, мають велике практичне та
символічне значення для зв’язку між Румунією та Республікою Молдова. До речі, підтримка, яку Бухарест надає Кишиневу, проявляється у кількох напрямках. До цієї сфери можна віднести,
наприклад, Меморандум про взаєморозуміння між урядами Румунії та Республіки
Молдова про співпрацю у сфері енергетичної безпеки, так само як угоду, яка передбачає зниження роумінгових тарифів та вартості міжнародних телефонних дзвінків між двома країнами, а також рішення Міністерства освіти Румунії щороку надавати громадянам Республіки Молдова 2.550 стипендій у державних закладах середньої та вищої освіти до 2026 року.

Офіційні дані показують, що Румунія є найбільшим торговим партнером Республіки Молдова та одним із основних інвесторів у її економіку. Обсяг товарообігу між двома країнами на 2021 рік становив 2 мільярди 400 мільйонів доларів – рекордна сума у двосторонніх відносинах, а політика двох братніх країн спрямована на те, щоб повною мірою використати величезний потенціал співпраці.

Березневий день. Північний вокзал. У залах очікування багатолюдно. Куди б не поглянути
повсюди люди, переважна більшість жінки і діти, на стільцях або стоячи, всі
чекають білля багажах. Цього разу жоден з
них не поїде у відпустку, і не чекатиме на
нього потяг аби відвести
додому. Усі вони українці, які тікають від війни. Розпочавшись 24 лютого о 5
ранку, російське вторгнення в Україну спричинило до тепер понад 3
мільйони біженців, з яких понад 500 тисяч прибули до Румунії.

«Перед моїм від’їздом, в Одесі було відносно тихо, але в останні дні перед
від’їздом, з огляду на те, що поблизу міста є військові частини і що ми також
маємо вихід до моря, була чутна стрілянина, українська армія намагалася збити
ракети націлені на місто. Щодня гуділи сирени, щоб люди могли сховатися. На
жаль, там, де я живу, це район з високими багатоквартирними будинками і без жодного
укриття. Ми могли сховатися лише в кутку, між двома стінами. Тому сім’я
наполягала на тому, щоб я взяла дівчат і поїхала звідти якомога швидше.»

Прибувши до Бухареста, Тоня спочатку зупинилася в готелі. Проте через
кілька днів гроші закінчилися, тож їй довелося взяти дочок і валізу та
шукати допомогу на Північному вокзалі. Тут вона познайомилася з волонтеркою Ілінкою
Штефенеску. Голова асоціації AREFU, створеної в пам’ять про своїх
предків, серед яких є кілька культурних постатей культурного та мистецького
життя Румунії, Ілінка вирішила зосередити всю свою енергію на допомозі біженцям з України. Тому започаткувала акцію «Краще разом», яка надає підтримку
українцям на Північному Вокзалі: «Одного вечора я була вдома з чоловіком, ми
дивилися кінофільм, а я споглядала оком на те, що говорять у Facebook, у групі «Об’єднанні
заради України». Хтось написав, що на Північному вокзалі вже немає бутербродів для
біженців. Тож я сказала своєму чоловікові: «Я йду на вокзал, понести туди їжу».
І ось, ми обоє сіли в автомобіль, приїхали сюди, на вокзал, купили бутерброди,
і з того дня минуло вже два тижні, я тут, і мій чоловік мені теж допомагає,
робить покупки, відвозить біженців до готелю. От таке наше життя щодня.»

Більшість тих, хто тікає від війни, – жінки з дітьми. І попри всі зусилля
волонтерів облаштувати маленькі ігрові майданчики в залах очікування аби якось змусити
малечу посміхнутися, ознаки посттравматичного стресу очевидні, каже Ралука
Петру, психолог-волонтер. Після кількох закликів у Facebook у групі «Об’єднанні
за Україну» мешканці столиці принесли сюди всілякі ліки. І так стало можливим
організувати невеликий аптечний пункт у Залі очікування №2, яким управляє
Червоний Хрест і лікарі-волонтери, такі як Мара Лазер, яка вже більше тижня
намагається «виліковувати» болі біженців: «Є проблеми особливо з дітьми,
застуда, ангіна, літні жінки з серцево-судинними проблемами, гіпертонією, були
й люди з цукровим діабетом. І багато з них дуже напружені, в стані сильного стресу і
потребують знеболюючих.»

Як і переважна більшість тих, хто втік від війни,
Тоня приїхала зі своїми двома дочками віком
5 і 13 років, маючи
при собі всього одну валізу. Висока, худа, красива,
незважаючи на нахмурені та заплакані очі, вона розповідає, як росіяни повністю
зруйнували рідне місто її бабусі: «Моя
бабуся та решта родини родом з Чернігова, а те місто майже стерли зі земної
кулі, воно повністю зруйноване. А поруч з Одесою знаходиться обложене місто
Миколаїв. Коли ми покинули Україну, я не встигла взяти теплого взуття. Я
зв’язалася з деякими далекими родичами, які погодилися взяти нас до них і дати
нам кімнату. Ми їдемо поїздом до Німеччини.»

Але не всім біженцям є куди їхати. З тих 500 тис. українців, які прибули до Румунії з початку
російського вторгнення, понад 4 тис. Подали заяви про надання притулку
в нашій країні. Проте всі вони потребують
допомогу від громадянського суспільства та органів влади.
Перебуваючи на вокзалі з перших днів конфлікту, працівники Головного управління соціальної допомоги муніципалітету Бухареста
координують мобілізаційними
заходами, намагаючись якомога
швидше реагувати на потреби біженців. Міхай Якобоая, голова цієї установи: «Одним треба забезпечити лише транспорт, іншим – житло.
Проживання – це, так би мовити, повний пакет: відпочинок, харчування, засоби
гігієни, абсолютно все. Сюди приходять люди, які реєструються як волонтери,
перекладачі або люди, які пропонують житло, але ми намагаємося уникати таких
пропозицій і віддавати перевагу Центру, створеному спеціально для
централізованого проживання в Бухаресті та належного транспорту, де це
необхідно. Громадянське суспільство допомагало нам із самого початку, а це
означає як НУО, так і незалежні волонтери, які приходять, підписуються та
допомагають.»

Однак у Румунії, де середня зарплата становить 780 євро на місяць, не кожен
може дозволити собі прийняти біженців чи забезпечити їм одяг та їжу. Навіть і так, є
інші методи, якими кожен з нас може допомогти, каже психолог Ралука Петру: «Найкраще, що можна зробити, це подарувати їм тепло,
прийняти їх якомога краще, усмішка для них багато важить, а також те, що ми
можемо сказати їм знайомою мовою, «будьте спокійними, все буде гаразд, ви в
безпеці». Більші жести, наприклад, пропонувати їм солодощі, соску для малюків
або речі, які можуть здатися їм розкішшю, також мають велике значення. Люди
привезли сюди іграшки. Дорослі дуже добре реагують на те, що з ними розмовляють,
маємо зразкову мобілізацію перекладачів як з української, так і російської мов.
Ці люди нам дуже допомогли, а також допомогли біженцям відчути те, що ми їх
цінуємо. На вокзал не прибуває поїзд із 600 людьми, а поїзд із 600 душами.»

Пів на дванадцяту. Для декого з нас настає
тихий недільний полудень. Для інших, таких як Ілінка Штефенеску, це просто
новий день, проведений в оточенні людей, які втратили все. Вимушена залишити
Румунію в 1970-х роках, рятуючись від режиму Чаушеску, Ілінка, яка прожила в
Парижі 24 роки, зі сльозами на очах розповідає про драматичні історії, з якими
вона зустрічається вже кілька днів. «Уявіть собі трагедію цих людей. Дехто приїжджає
тільки в тому, що встиг натягнути на себе, без нічого, у крихкому
психологічному стані, особливо діти, які побачили, що таке війна та бомби. Інші
реально тікали від бомб, я бачила сім’ї, яким нічого не вдалося взяти із собою,
бо вони рятувалися від бомб. Я не розумію, як можуть бути люди, які на це ніяк
не реагують, це ненормально. Ми повинні допомагати один одному, чим можемо, ми
люди і не можемо відводити очі в такі моменти. Якщо є ще люди, які не вірять у
існування цієї війни, я чекаю їх на Північному вокзалі, лише на годину, щоб
подивитися, що роблять тут волонтери. Вони всі чудові!»

Тим часом бомби продовжують падати на українські населені пункти, а українці
продовжують рятуватися втечею. І ось яке питання не дає мені спокою. Що
потрібно зробити, щоб підтримати ентузіазм румунів, щоб вони продовжували
надавати допомогу? Психолог і волонтер Ралука Петру має відповідь: «Дуже
важливо, як ми приймаємо пожертви, а коли щось не приймаємо,
треба робити це без агресії. Це залежить від нас, волонтерів. Ну а на рівні
всього суспільства дуже важливо пам’ятати, що ці люди знаходяться в
екстремальній ситуації. Будь-які порівняння на кшталт: «А чому ви не
допомагаєте так само й своїм?» абсолютно недоречні. На нас, люди добрі, не
падають бомби кожні 5 хвилин, в нас ніхто не стріляє і ніхто не розстрілює гуманітарні коридори. А на запитання, «Чи допомогли б вони нам?», я можу з
упевненістю сказати, що так, вони б теж допомагали іншим у подібній ситуації.»

На вокзалі багатолюдно. Тоня, у супроводі її дочок, тягне за собою валізу і чекає на потяг, який
відвезе їх до Німеччини, до нового життя.

На території Сату-Марського повіту буде
створено центр для збору гуманітарної допомоги зі Трансільванії для України. Рішення
було прийняте в понеділок, 21 березня 2022 року, після зустрічі префекта Сату-Марського
повіту Раду Роки з депутаткою Верховної Ради України Роксоланою Підласою.

Згідно з дописом на сторінці Інституту
префекта Сату-Маре у Facebook, 21 березня префект Раду Рока мав зустріч з
народною депутаткою України Роксоланою Підласою. У зустрічі також взяли участь євродепутат
Крістіан Тергеш, голова Сату-Марської філії Союзу українців Румунії Люба Горват
та священник Маріус Драгош православної парафії Халмеу.

«Ми разом вирішили, що на території Сату-Марського
повіту буде визначено місце, де буде створений центр для збору всієї гуманітарної
допомоги з Трансільванії й не тільки. А звідси, з Сату-Марського повіту,
українська сторона, за підтримки пані депутатки Роксолани Підласи, забезпечить доставлення гуманітарних конвоїв до України, до районів, які постраждали від війни», – ствердив префект Раду Рока.

У цьому ж контексті народна депутатка України Роксолана Підласа подякувала мешканцям Сату-Марського повіту за те, як вони долучилися до надання допомоги громадянам України, які тікають від війни. «Я приїхала до Сату-Маре з відкритим серцем і хочу подякувати всім вам за вашу участь і за людяність, яку ви проявляєте. Як народна депутатка Закарпатської області, я вирішила безпосередньо долучитися та спробувати забезпечити чіткий міст співпраці між українською стороною та Сату-Маре», – зазначила Роксолана Підласа.

Упродовж трьох тижнів від початку війни в сусідній Україні, Румунія прийняла понад півмільйона українських біженців, а масовий виїзд із України продовжується. З них близько 80 тисяч залишилися на території Румунії, в тому числі 32 тисячі неповнолітніх.

Перевірки на прикордонних пунктах
пропуску проходять безперебійно, і румунська влада не відмовляє у
в’їзді навіть українським чоловікам, на яких поширюються
положення воєнного стану, запровадженого в їхній країні після вторгнення
російської армії, – пояснив міністр внутрішніх справ Лучіан Боде: «Для нас
першочерговим завданням є надання гуманітарної допомоги тим, хто втік від
війни. Очевидно, що в структурах Міністерства внутрішніх справ відомо, скільки чоловіків, скільки жінок та скільки дітей прибуло. Оскільки на кордоні вони пред’являють дійсні проїзні
документи, румунська держава, прикордонна поліція не можуть заборонити їм в’їзд
на територію Румунії, навіть якщо мова йде про чоловіків старше 18 років, на
яких поширюються положення воєнного стану. Ви добре знаєте, що є винятки – ті, у
кого є троє неповнолітніх дітей, ті, хто пред’являє медичні документи, – але ця
перевірка на 100% є обов’язком української держави. Наша відповідальність
полягає в тому, щоб жоден неперевірений громадянин не в’їжджав на територію
Румунії.»

Велика кількість біженців продовжує перетинати прикордонні пункти пропуску,
і після прибуття до Румунії вони отримують всю необхідну підтримку -
харчування, житло, медичну допомогу, транспорт, доступ до освіти для дітей або
можливість працевлаштування для тих, хто цього вимагає. Українські біженці мають доступу до телефонної лінії, щоб легше спілкуватися з медичним персоналом їхньою мовою. Асоціація Zi de bine зробила це можливим у партнерстві з компанією, яка
надає послуги з телемедицини.

А для більш ефективного управління потоками
біженців знову відкривається залізничне сполучення Зорлень-Фелчу на кордоні з
Республікою Молдова, – повідомив міністр транспорту Сорін Гріндяну. Закрите з
2015 року, залізничне сполучення перетинає річку Прут і забезпечує пряме
сполучення зі станцією Кантемір, прикордонним залізничним пунктом Республіки
Молдова. Таким чином, ми продовжуємо наші конкретні зусилля для підтримки
українських біженців, які прибувають до Румунії через кордон з Республікою
Молдова, – пояснив Сорін Гріндяну. Міністр також зазначив, що вживаються
всі заходи для забезпечення транзитних коридорів, які забезпечують ефективне
сполучення з іншими важливими містами Румунії, а також із пунктами пропуску на
кордоні з сусідніми країнами.

Українські
священники Румунії проявили велику солідарність з українським
народом та прийшли на допомогу українським біженцями, які покинули свої домівки, тікаючи від війни та які опинилися на території Румунії. З початку напливу біженців з
України до Румунії українські священники постійно знаходяться на пунктах
пропуску румунсько-українського кордону, надають їм всю необхідну підтримку, продукти
харчування та напої, забезпечують переклад, знаходять для них безкоштовний транспорт, місця для поселення або переночування та намагаються
їх заспокоїти. Водночас вони збирають та відправляють гуманітарну допомогу до України.

Отець Маріус Лаурук Сігетської української православної парафії Українського Православного Вікаріату
Румунії, що належить до Румунського Патріархату, розповідає як допомагають священник та парафіяни
українських церков Марамуреського повіту біженцям: «Український Православний Вікаріат Румунії через отця вікарія Миколи Лаурук від самого
початку засудив агресію Російської федерації проти України. Керівництво
вікаріату вирішило допомогти біженцям та українцям, які залишилися на
території України. Кожного дня отець протоієрей Петро Рагован разом з черговими
нашими священниками і волонтерами стоять
при пункті пропуску в місті Сігету-Мармацієй допомогаючи біженцям, шукаючи їм безкоштовний
транспорт, житло на одну ніч або на довший період. Вони також дають їм гарячу їжу та інші продукти харчування. Паралельно, на рівні нашого вікаріату збираємо гуманітарну допомогу для біженців та
України: консерви, ліки, ковдри, пелюшки, сухи молоко тощо.
Нам допомагають священники та віруючі з Мараморощини та Банату, які належать
до Українського православного вікаріату, а також різні неурядові організації з
Тімішоари, Сібіу та всієї Румунії. Прийшли нам на допомогу Румунський
Патріархат, Асоціація Kiwanis, Сігетський меморіал жертвам комунізму, різні українські
громади з США та численні інші доброчинці з Румунії та інших держав Європи. До
України віправляємо, головно, ліки та
харчі, за допомогою Союзу українців Румунії та інших організацій. Український
православний вікаріат вже відправив понад 30 тонн гуманітарної допомоги.
Дякуємо всім тим, хто підтримує нашу роботу та всі ми молимося, щоб ця війна
припинилася.»

Священники разом з віруючими у
кожній українській парафії Мараморощини моляться за мир. У суботу, 3 березня, в Українській православній
церкві «Воздвиження
Чесного Хреста» в місті Сігету-Мармацієй була відправлена спеціальна
молитва за мир в Україні, в якій взяли участь як парафіяни церкви, так і багато
біженців, які проживають тепер у цьому місті.

Біля пункту пропуску на
румунсько-українському кордоні у місті Сірет зустрічають біженців й священники Сучавсько-Радівецької Архієпископії
Румунської православної церкви, серед них священники, які володіють
українською мовою. Отець православної парафії Негостина Сучавського повіту Даниїль
Петрашук також невтомно допомагає біженцям: «Як тільки почали приходити перші
біженці з України через пункт пропуску Порубне-Сірет, ми священники Радівецької та Сучавської Архієпископії Румунської Православної Церкви, які розмовляємо українською мовою і не тільки, прийшли допомагати біженцям. По-перше, ми їх заспокоювали, давали їм гарячої їжі та напоїв та намагалися забезпечити їм тимчасове
проживання, а також направляли їх до автобусів, тому що
багато з біженців перетинають Румунію транзитом. У нашому храмі я закликав
своїх віруючих, щоб вони допомагали біженцям фінансово, продуктами та приймали їх у своїх домівках. Під час богослужіння ми разом молилися за мир в
Україні та в усьому світі.»

Допомагають українським біженцям також українські священники Українського Греко-Католицького Вікаріату та представники інших релігійних конфесій Румунії, які надають їм харчування, тимчасове житло, моляться за Україну та за український народ.

Українські
священники Румунії проявили велику солідарність з українським
народом та прийшли на допомогу українським біженцями, які покинули свої домівки, тікаючи від війни та які опинилися на території Румунії. З початку напливу біженців з
України до Румунії українські священники постійно знаходяться на пунктах
пропуску румунсько-українського кордону, надають їм всю необхідну підтримку, продукти
харчування та напої, забезпечують переклад, знаходять для них безкоштовний транспорт, місця для поселення або переночування та намагаються
їх заспокоїти. Водночас вони збирають та відправляють гуманітарну допомогу до України.

Отець Маріус Лаурук Сігетської української православної парафії Українського Православного Вікаріату
Румунії, що належить до Румунського Патріархату, розповідає як допомагають священник та парафіяни
українських церков Марамуреського повіту біженцям: «Український Православний Вікаріат Румунії через отця вікарія Миколи Лаурук від самого
початку засудив агресію Російської федерації проти України. Керівництво
вікаріату вирішило допомогти біженцям та українцям, які залишилися на
території України. Кожного дня отець протоієрей Петро Рагован разом з черговими
нашими священниками і волонтерами стоять
при пункті пропуску в місті Сігету-Мармацієй допомогаючи біженцям, шукаючи їм безкоштовний
транспорт, житло на одну ніч або на довший період. Вони також дають їм гарячу їжу та інші продукти харчування. Паралельно, на рівні нашого вікаріату збираємо гуманітарну допомогу для біженців та
України: консерви, ліки, ковдри, пелюшки, сухи молоко тощо.
Нам допомагають священники та віруючі з Мараморощини та Банату, які належать
до Українського православного вікаріату, а також різні неурядові організації з
Тімішоари, Сібіу та всієї Румунії. Прийшли нам на допомогу Румунський
Патріархат, Асоціація Kiwanis, Сігетський меморіал жертвам комунізму, різні українські
громади з США та численні інші доброчинці з Румунії та інших держав Європи. До
України віправляємо, головно, ліки та
харчі, за допомогою Союзу українців Румунії та інших організацій. Український
православний вікаріат вже відправив понад 30 тонн гуманітарної допомоги.
Дякуємо всім тим, хто підтримує нашу роботу та всі ми молимося, щоб ця війна
припинилася.»

Священники разом з віруючими у
кожній українській парафії Мараморощини моляться за мир. У суботу, 3 березня, в Українській православній
церкві «Воздвиження
Чесного Хреста» в місті Сігету-Мармацієй була відправлена спеціальна
молитва за мир в Україні, в якій взяли участь як парафіяни церкви, так і багато
біженців, які проживають тепер у цьому місті.

Біля пункту пропуску на
румунсько-українському кордоні у місті Сірет зустрічають біженців й священники Сучавсько-Радівецької Архієпископії
Румунської православної церкви, серед них священники, які володіють
українською мовою. Отець православної парафії Негостина Сучавського повіту Даниїль
Петрашук також невтомно допомагає біженцям: «Як тільки почали приходити перші
біженці з України через пункт пропуску Порубне-Сірет, ми священники Радівецької та Сучавської Архієпископії Румунської Православної Церкви, які розмовляємо українською мовою і не тільки, прийшли допомагати біженцям. По-перше, ми їх заспокоювали, давали їм гарячої їжі та напоїв та намагалися забезпечити їм тимчасове
проживання, а також направляли їх до автобусів, тому що
багато з біженців перетинають Румунію транзитом. У нашому храмі я закликав
своїх віруючих, щоб вони допомагали біженцям фінансово, продуктами та приймали їх у своїх домівках. Під час богослужіння ми разом молилися за мир в
Україні та в усьому світі.»

Допомагають українським біженцям також українські священники Українського Греко-Католицького Вікаріату та представники інших релігійних конфесій Румунії, які надають їм харчування, тимчасове житло, моляться за Україну та за український народ.

Допомогу біженцям з України, які прибули до Румунії, надають численні
урядові та неурядові організації, власники пансіонатів, готелів, лікарні, церкви,
пересічні румуни та етнічні українці зі всіх куточків країни.

Союз українців Румунії також приходить на допомогу громадянам-біженцям з України та відправляє гуманітарну допомогу до західної України. Голова
СУР та представник
української меншини в Палаті депутатів Румунії Микола-Мирослав Петрецький подає деталі: «Союз українців Румунії щодня
відправляє до України транспорти гуманітарної допомоги, призначеної для
мешканців східних та центральних регіонів України, які знайшли притулок у
західних областях своєї держави. Гуманітарні конвої супроводжують представники
Союзу українців Румунії, котрі приймають матеріальні та грошові пожертвування
від різних компаній, громадських організацій та пересічних громадян. Транспорти
містять засоби першої необхідності, вкрай необхідні продукти харчування, воду,
одяг, засоби гігієни, ковдри, подушки, спальні мішки, звичайні
ліки, підгузники, дитяче харчування тощо. Водночас, представники СУР
знаходяться на пунктах пропуску, розташованих на корддоні з Україною і надають
всю необхідну підтримку в цій непрості дні. Філії Союзу українців Румунії у
прикордонних повітах вже переповнені, але всім українським громадянам, біженцям
в Румунії, які потребують підтримки чи допомоги, допомагає вся українська
громада Румунії.»

Нагадаємо, що Союз українців Румунії створив також благодійний
фонд під назвою «За мир в Україні та солідарність з українським народом» для
надання гуманітарної підтримки громадянам України в постраждалих від конфлікту
зонах, до якого можуть залучатися етнічні українці Румунії та не тільки. Усі громадяни України, які прибули до Румунії, які потребують будь-якої
допомоги далі можуть звертатися до представників СУР у Сучавському,
Марамуреському, Тулчанському, Ботошанському та Сату-Марському прикордонних повітах, та інших повітах. Вони отримують всю підтримку, яку активно надають українці
Румунії.

І жителі села Вишівська долина Марамороського повіту, де компактно
проживають етнічні українці, мобілізувались та допомагають біженцям. Директорка Восьмирічної школи села Вишівська долина Марія Папарига
розповідає як допомогають жінки-українки з Румунії людям, які тікають від війни
в Україні: «Знаєте жінка залишається жінкою аби що трапилося, а зокрема у таких
важких моментах, коли інші жінки переходять нелегкі часи їхнього життя. Коли
говоримо про матерів, то ми говоримо і про їхніх дітей. Жінки села Вишівська
долина відразу відгукнулися на заклик надання гуманітарної допомоги тим
українцям, які тікають від війни. Доклали всі свої зусилля, щоб пожертвувати
різні необхідні речі: ковдри, засоби гігієни, харчові продукти, що не скоро псуються, а також гроші. Крім того жінки нашого села та інших сіл
Марамороського повіту і не лише прийняли у своїх помешканнях тих, які не мали
де переночувати та які ще не вирішили чи далі йти до своїх близьких, які
проживають у інших країнах Європи. Я прочитаю Вам кілька речень однієї мами,
яка перебула три дні в одній українській сім’ї у Вишівській долині. Тоді коли
вона виїхали зі своїми дітьми до іншої країни Європи, вона написала нам:
«Добрий ранок! Ми сідаємо в літак. Від всього серця дякуємо Вам та всій
вашій родині! Дякуємо чоловікам, що привезли нас в аеропорт і ще дві з половиною години
постояли з нами, вони дуже сильно нам допомогли. Ви врятували наше життя. Ми
ніколи цього не забудемо. Ми кожен день будемо молитися за здоров’я всієї вашої
родини. Дякуємо Вам браття румуни! Ми молимося, щоб Бог надіслав Вам у
тисячу разів більше благ, обіймаємо сердечно Ваших діточок.» Жінки українки з
Румунії також проводять також багато годин на пункту пропуску у місті Сігету
Мармацієй і допомагають з перекладом з української мови на румунську і
навпаки. Дякуємо всім жінкам-українкам з Румунії, які так серйозно втручаються
допомогти. Дай Боже миру на землі! Дай Боже, щоб все було добре, а наші жінки,
щоб були здорові та в силі дбати про своїх близьких і надалі. Нехай Бог допоможе
всім!»

У Румунії набирає обертів потужна хвиля підтримки українських біженців. Крім допомоги з харчуванням, розселення, перевезенням, велику роль має переклад. На кожному пункті пропуску на румунсько-українському кордоні, українці Румунії допомагають біженцям з України й з перекладом. Допомагають їм також перекладачі з всієї країни, які створили в соцмережах групи допомоги. Викладач української мови Факультету іноземних мов Бухарестського університету, лектор Олена Біволару також допомагає з перекладом своїм співвітчизникам: «24 лютого одразу після початку військових дій та в’їзду перших біженців до Румунії я зрозуміла, що буде велика потреба у перекладачах, тому організувала групу перекладачів волонтерів, в яку входять студенти, магістранти, випускники секції української мови Факультету іноземних мов Бухарестського університету та просто знавці мови. Наразі нас близько 40 перекладачів, які проживають в основному у Бухаресті, але маємо волонтерів у Яссах, Клужі та інших містах. Таким чином коли до нас надходять запити щодо письмових або усних перекладів, я ставлю на групу запит і волонтери займаються його рішенням. Ми співпрацюємо також із урядовими організаціями, такі як прес-бюро Уряду, з Національною радою у справах біженців, але також з багатьма неурядовими організаціями, такі як Код фор Румунії (Code for Romania), Юнісеф, також надходять запити від професійних асоціацій, наприклад Спілка адвокатів Румунії. Ми постійно тримаємо зв’язок із групою соціальних працівників від Бухарестського університету, організованою Анною Редулеску, яка активно допомагає Департаменту з надзвичайних ситуацій. Також ми будемо працювати з групою психологів, які нададуть підтримку біженцям. Хочу подякувати всім перекладачам, які сумлінно працюють щоб допомогти якомога більшій кількості людей.»

На допомогу українським біженцям
прийшли й українські священники Українського православного вікаріату Румунії
та Українського греко-католицького
вікаріату Румунії, Сучавсько-Радівецької Архієпископії Румунської православної церкви, а також представники інших релігійних конфесій Румунії, як
духовно, доброю порадою та молитвами за Україну, так і матеріально, усім необхідним в таких
ситуаціях. Нещодавно Український Православний Вікаріат Румунії відправив
гуманітарну допомогу українським біженцям, яку зібрав від своїх парафіян та
всіх небайдужих громадян Румунії та закликав українців Румунії молитися
за Україну.

Допомогу біженцям з України, які прибули до Румунії, надають численні
урядові та неурядові організації, власники пансіонатів, готелів, лікарні, церкви,
пересічні румуни та етнічні українці зі всіх куточків країни.

Союз українців Румунії також приходить на допомогу громадянам-біженцям з України та відправляє гуманітарну допомогу до західної України. Голова
СУР та представник
української меншини в Палаті депутатів Румунії Микола-Мирослав Петрецький подає деталі: «Союз українців Румунії щодня
відправляє до України транспорти гуманітарної допомоги, призначеної для
мешканців східних та центральних регіонів України, які знайшли притулок у
західних областях своєї держави. Гуманітарні конвої супроводжують представники
Союзу українців Румунії, котрі приймають матеріальні та грошові пожертвування
від різних компаній, громадських організацій та пересічних громадян. Транспорти
містять засоби першої необхідності, вкрай необхідні продукти харчування, воду,
одяг, засоби гігієни, ковдри, подушки, спальні мішки, звичайні
ліки, підгузники, дитяче харчування тощо. Водночас, представники СУР
знаходяться на пунктах пропуску, розташованих на корддоні з Україною і надають
всю необхідну підтримку в цій непрості дні. Філії Союзу українців Румунії у
прикордонних повітах вже переповнені, але всім українським громадянам, біженцям
в Румунії, які потребують підтримки чи допомоги, допомагає вся українська
громада Румунії.»

Нагадаємо, що Союз українців Румунії створив також благодійний
фонд під назвою «За мир в Україні та солідарність з українським народом» для
надання гуманітарної підтримки громадянам України в постраждалих від конфлікту
зонах, до якого можуть залучатися етнічні українці Румунії та не тільки. Усі громадяни України, які прибули до Румунії, які потребують будь-якої
допомоги далі можуть звертатися до представників СУР у Сучавському,
Марамуреському, Тулчанському, Ботошанському та Сату-Марському прикордонних повітах, та інших повітах. Вони отримують всю підтримку, яку активно надають українці
Румунії.

І жителі села Вишівська долина Марамороського повіту, де компактно
проживають етнічні українці, мобілізувались та допомагають біженцям. Директорка Восьмирічної школи села Вишівська долина Марія Папарига
розповідає як допомогають жінки-українки з Румунії людям, які тікають від війни
в Україні: «Знаєте жінка залишається жінкою аби що трапилося, а зокрема у таких
важких моментах, коли інші жінки переходять нелегкі часи їхнього життя. Коли
говоримо про матерів, то ми говоримо і про їхніх дітей. Жінки села Вишівська
долина відразу відгукнулися на заклик надання гуманітарної допомоги тим
українцям, які тікають від війни. Доклали всі свої зусилля, щоб пожертвувати
різні необхідні речі: ковдри, засоби гігієни, харчові продукти, що не скоро псуються, а також гроші. Крім того жінки нашого села та інших сіл
Марамороського повіту і не лише прийняли у своїх помешканнях тих, які не мали
де переночувати та які ще не вирішили чи далі йти до своїх близьких, які
проживають у інших країнах Європи. Я прочитаю Вам кілька речень однієї мами,
яка перебула три дні в одній українській сім’ї у Вишівській долині. Тоді коли
вона виїхали зі своїми дітьми до іншої країни Європи, вона написала нам:
«Добрий ранок! Ми сідаємо в літак. Від всього серця дякуємо Вам та всій
вашій родині! Дякуємо чоловікам, що привезли нас в аеропорт і ще дві з половиною години
постояли з нами, вони дуже сильно нам допомогли. Ви врятували наше життя. Ми
ніколи цього не забудемо. Ми кожен день будемо молитися за здоров’я всієї вашої
родини. Дякуємо Вам браття румуни! Ми молимося, щоб Бог надіслав Вам у
тисячу разів більше благ, обіймаємо сердечно Ваших діточок.» Жінки українки з
Румунії також проводять також багато годин на пункту пропуску у місті Сігету
Мармацієй і допомагають з перекладом з української мови на румунську і
навпаки. Дякуємо всім жінкам-українкам з Румунії, які так серйозно втручаються
допомогти. Дай Боже миру на землі! Дай Боже, щоб все було добре, а наші жінки,
щоб були здорові та в силі дбати про своїх близьких і надалі. Нехай Бог допоможе
всім!»

У Румунії набирає обертів потужна хвиля підтримки українських біженців. Крім допомоги з харчуванням, розселення, перевезенням, велику роль має переклад. На кожному пункті пропуску на румунсько-українському кордоні, українці Румунії допомагають біженцям з України й з перекладом. Допомагають їм також перекладачі з всієї країни, які створили в соцмережах групи допомоги. Викладач української мови Факультету іноземних мов Бухарестського університету, лектор Олена Біволару також допомагає з перекладом своїм співвітчизникам: «24 лютого одразу після початку військових дій та в’їзду перших біженців до Румунії я зрозуміла, що буде велика потреба у перекладачах, тому організувала групу перекладачів волонтерів, в яку входять студенти, магістранти, випускники секції української мови Факультету іноземних мов Бухарестського університету та просто знавці мови. Наразі нас близько 40 перекладачів, які проживають в основному у Бухаресті, але маємо волонтерів у Яссах, Клужі та інших містах. Таким чином коли до нас надходять запити щодо письмових або усних перекладів, я ставлю на групу запит і волонтери займаються його рішенням. Ми співпрацюємо також із урядовими організаціями, такі як прес-бюро Уряду, з Національною радою у справах біженців, але також з багатьма неурядовими організаціями, такі як Код фор Румунії (Code for Romania), Юнісеф, також надходять запити від професійних асоціацій, наприклад Спілка адвокатів Румунії. Ми постійно тримаємо зв’язок із групою соціальних працівників від Бухарестського університету, організованою Анною Редулеску, яка активно допомагає Департаменту з надзвичайних ситуацій. Також ми будемо працювати з групою психологів, які нададуть підтримку біженцям. Хочу подякувати всім перекладачам, які сумлінно працюють щоб допомогти якомога більшій кількості людей.»

На допомогу українським біженцям
прийшли й українські священники Українського православного вікаріату Румунії
та Українського греко-католицького
вікаріату Румунії, Сучавсько-Радівецької Архієпископії Румунської православної церкви, а також представники інших релігійних конфесій Румунії, як
духовно, доброю порадою та молитвами за Україну, так і матеріально, усім необхідним в таких
ситуаціях. Нещодавно Український Православний Вікаріат Румунії відправив
гуманітарну допомогу українським біженцям, яку зібрав від своїх парафіян та
всіх небайдужих громадян Румунії та закликав українців Румунії молитися
за Україну.