Tag: допомога

Цього літа Румунія пережила кілька хвиль екстремальної спеки, проте обійшлося без лісових пожеж, хоча ризик їх виникнення існував. За цих обставин румунські пожежники перебувають напоготові в країнах Європейського Союзу, які серйозно постраждали від пожеж, у відповідь на їхні прохання про міжнародну допомогу.

Греція є однією з країн, які звернулися з проханням про допомогу в боротьбі з пожежами. Згідно з прес-релізом Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій (IGSU), румунські вогнеборці у вівторок успішно завершили місію з гасіння пожежі в районі міста Александруполіс, після чого були відправлені в район Дадія для гасіння понад трьох кілометрів палаючої рослинності. Загалом 52 румунські рятувальники були задіяні у місії з виявленні та гасіння пожежі біля однієї з лікарень міста Александруполіс. У понеділок чергова група з 56 осіб вирушив з Румунії до Греції з десятьма пожежними машинами, машиною швидкого реагування та автобусом. Рішення було прийнято на прохання Греції, надіслане у неділю через Європейський механізм цивільного захисту.

Готовність Румунії допомогти була повідомлена 20 серпня Координаційному центру з реагування на надзвичайні ситуації Європейської Комісії Департаментом з надзвичайних ситуацій через Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій, який виступає в якості національного контактного центру.

Румунські пожежники вже не вперше цього літа вирушають на гасіння пожеж, що вирують у Греції. У другій половині липня і на початку серпня десятки румунських вогнеборців були відправлені на місця пожеж на материковій частині Греції і деяких островах.

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку відзначив самовідданість, мужність і зусилля рятувальників. Румунія і Європа солідарні з грецьким народом, який потребує підтримки і ми сподіваємося, що разом зможемо якнайшвидше повернути все до нормального життя, – заявив тоді глава румунського уряду .

З іншого боку, Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій повідомила, що румунські пожежники на французькому острові Корсика брали участь у гасінні лісової пожежі, що спалахнула поблизу містечка Корте. Це була перша місія румунських пожежників на Корсиці. Під час гасіння пожежі румунські вогнеборці працювали разом з французькими військовими і цивільними пожежними командами. Для проведення повітряної розвідки і забезпечення ефективного покриття всієї постраждалої території були задіяні два вертольоти і два пожежних літаки.

Відомство нагадує, що 15 серпня Румунія направила на Корсику спеціалізований модуль для гасіння лісових пожеж, що складався з 20 пожежників.

Після руйнівних землетрусів в Туреччині, Румунія відразу приєдналася до міжнародних команд, направлених туди для допомоги місцевим рятувальникам. Бухарест направив дві пошуково-рятувальні групи до сильно постраждалих районів на півдні Туреччини. Наразі на місці працюють 120 румунських рятувальників у супроводі семи спеціально навчених собак. Другий екіпаж був направлений у середу ввечері в супроводі автомобілів обладнаних інтервенційним обладнанням.

Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій Раед Арафат пояснив: «Ми відправили першу бригаду без авто; було набагато простіше з обладнанням на піддонах, так як була підготовлена команда, а там турецька влада забезпечила їх транспортними засобами і всім необхідним. Що стосується другої команди, однак, враховуючи, що колеги з Туреччини відчувають великий тиск і до них прибуває велика кількість рятувальних команд, ми також вважали за краще бути мобільними, і для цього відправили машини на місце, щоб наші команди могли пересуватися. Вони пробудуть там стільки, скільки потрібно. Якщо нам знадобиться обмін персоналом або надсилання матеріально-технічної підтримки далі, це відбудеться швидко, за підтримки наших колег з ВПС, у надії, що ми зможемо врятувати якомога більше людей і, звичайно, забезпечити необхідної підтримки колег, які останнім часом зіткнулися з безпрецедентною ситуацією».

Румунські команди діють під керівництвом Європейського цивільного захисту, механізму, через який близько 5000 рятувальників залучені до втручання. Що стосується Сирії, яка так само сильно постраждала від землетрусу, то Румунія вирішила надіслати туди лише гуманітарну допомогу, уточнив Раед Арафат. У чому полягатиме ця допомога, кількість і вид транспорту є елементами які будуть встановлені найближчим часом, також сказав румунський чиновник.

З іншого боку, Міністерство закордонних справ продовжило репатріацію громадян Румунії, які просили про це після землетрусу. Посольство Румунії в Анкарі підтримує зв’язок із десятками румунів, які не просили репатріації, але хотіли бути в контакті з представниками румунської влади або мали запитання щодо ситуації в Туреччині. Румунів серед жертв землетрусу немає, заявив в ефірі громадської радіостанції речник Міністерства закордонних справ Раду Філіп: «На щастя, на даний момент громадян Румунії, які загинули внаслідок землетрусу, немає. Звичайно, ми повинні брати до уваги масштаб стихійного лиха, а також той факт, що ситуація постійно змінюється. Є запити від громадян Румунії, як групові, так і індивідуальні. Ці запити стосувалися або надання консульської допомоги, або це були запитами на репатріацію. Мої колеги з посольства спілкуватимуться з усіма, хто звертатиметься за допомогою, інформацією, запитом про репатріацію, і, наскільки це буде можливо, виконуватимуть їх».

Поки жодного офіційного запиту про репатріацію від жодного громадянина Румунії з Сирії не надходило.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба «від щирого серця» подякував Румунії за допомогу Україні з початку кризи, викликаної російською військовою агресією, і звернувся із закликом допомогти його країні отримати важке озброєння для стабілізації лінії фронту, наголосивши на тому, що «мужність має також межі» – передає агентство Аджерпрес.

Я хотів би від щирого серця подякувати Румунії, нашому доброму другу і сусіду, за все, що вона зробила з початку цього широкомасштабного вторгнення в Україну, – сказав Кулеба в четвер під час відеоконференції на форумі безпеки, що проходив у Бухаресті.

Йдеться про 22-ге видання Міжпарламентського форуму з питань безпеки під назвою «Війна в Україні: зміна карти глобальної безпеки», організованого у Палаці Парламенту.

Виступаючи перед учасниками форуму, Кулеба наголосив на тому, що Путін хоче спровокувати кризу в Європі і керується «ненавистю до благополуччя європейців».

«Ми зіткнулися з безпрецедентним викликом, коли постійний член Ради Безпеки розпочав агресію проти іншої держави. Ця війна є безпрецедентною в нашому столітті, і ми не повинні помилятися щодо справжніх намірів Росії. Путін готовий перекроїти кордони, знищити Європу» – сказав Дмитро Кулеба.

Міністр закордонних справ України закликав демократичні держави надати Україні допомогу особливо з важким озброєнням, сказавши, що «мужність має межі, і мужність не може зробити все сама, якщо їй бракує засобів».

«Україна, Молдова, Грузія та країни Балтії є головними цілями Росії, але й інші європейські країни вже зазнають нападів Росії різними засобами. Тому важливо продовжувати підтримувати Україну. Ми, українці, довели, що можемо перемогти росіян. Втрати на сході України пов’язані з використанням важкого озброєння. Існують також межі мужності, мужність не може зробити все сама, якщо їй бракує засобів. У деяких районах російські сили переважають українські в десять разів, тому всі інші країни повинні активізуватись і надати швидку допомогу Україні. Важке озброєння потрібне для стабілізації ситуації на всій лінії фронту. Нам потрібно мати достатньо військових засобів, щоб перемогти Росію. Будь-яка акція на підтримку України – це фактично інвестиція в регіональну стабільність», – зазначив глава МЗС України.

На тлі неухильного зростання цін на паливо, Європейська комісія вирішила допомогти румунським автоперевізникам, які неодноразово зверталися із закликом про підтримку. Так, Європейський виконавчий орган схвалив схему допомоги Румунії вартістю 60,7 млн євро для підтримки компаній, що працюють у сфері автомобільних перевезень вантажів і пасажирів. Комісія вважає, що ця допомога необхідна, доречна та пропорційна, щоб усунути серйозні проблеми в економіці держави-члена.

Ця схема була затверджена як частина Тимчасових кризових рамок про державну допомогу, прийнятих Комісією в березні 2022 року відповідно до положень Договору про функціонування Європейського Союзу, в яких визнає, що економіка блоку зазнає серйозних проблем.Згідно з повідомленням Європейської комісії, за допомогою цієї схеми допомоги Румунія підтримуватиме сектор автомобільного транспорту, який сильно постраждав від зростання цін на паливо, на тлі нинішньої геополітичної кризи та санкцій, прийнятих у відповідь на неї. «Ця схема є важливим заходом для пом’якшення економічного впливу війни Путіна проти України», – заявила Маргрете Вестагер, виконавчий віце-президент з політики конкуренції.

Захід буде доступним для всіх підприємств, незалежно від розміру, які працюють у сфері автомобільних перевезень вантажів та пасажирів, які мають діючу ліцензію та постраждали від поточної кризи. Бенефіціари матимуть право на отримання допомоги у формі прямих грантів обмеженої вартості.Європейська комісія уточнила, що допомога, яка не перевищуватиме 400 000 євро на компанію, буде надаватися до 31 грудня 2022 року. Щоб забезпечити юридичну визначеність, Комісія до цієї дати оцінить, чи тривалість рамок тимчасової кризи доведеться продовжити.

Більше того, під час застосування цього заходу Комісія буде постійно контролювати її зміст і сферу застосування з огляду на розвиток подій на енергетичному ринку та інших ринках факторів виробництва, а також у світлі загальної економічної ситуації.Тимчасові кризові рамки включають низку гарантій, з-поміж яких пропорційну методологію, згідно з якою має існувати кореляція між розміром допомоги, що може бути надана компаніям, масштабом їх економічної діяльності та ступенем їх впливу на економічні наслідки кризи.

Державам-членам Європейського Союзу комісія радить мати на увазі недискримінаційне встановлення вимог щодо захисту навколишнього середовища або безпеки постачання під час надання допомоги компаніям на додаткові витрати, спричинені високими цінами на енергоносії.

Сполучені
Штати Америки готові «зрушити небо та землю», щоб допомогти Україні перемогти у
війні з Росією. Таку заяву зробив міністр оборони США Ллойд Остін у вівторок на
американській військовій авіабазі Рамштайн на південному сході Німеччини, де
Вашингтон згуртував своїх союзників для надання більш суттєвої підтримки України.

На
прохання Пентагону 40 країн, зокрема члени НАТО, об’єдналися, щоб забезпечити
додаткові можливості для українських військових. Відразу ж після початку війни
в Україні, Німеччина виступила проти поставок важкого озброєння, і за це була
розкритикована деякими європейськими лідерами. Тепер Берлін повідомив, що безпосередньо передасть Україні 30 зенітних танків Gepard, оснащених гарматами та радарами. Це кардинальна зміна, яка може вплинути на інші рішення. Крім того,
Німеччина сприятиме підготовці українських військових. Велика Британія також повідомила,
що поставить Україні нові моделі ракет, Франція – високоточні боєприпаси, а
Нідерланди – броньовані гаубиці.

У
Рамштайні Румунію представляв міністр оборони Васіле Динку. Він також провів
коротку зустріч зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим, під час якої
висловив повну солідарність з Україною та висловив готовність підтримувати
постійний і відкритий діалог у разі потреби, – йдеться у повідомленні Міністерства
оборони. Румунський чиновник представив конкретні шляхи підтримки України,
підкреслив надзвичайно важливу роль гуманітарного логістичного центру в Сучаві
(північ), який ефективно використовується кількома державами.

Щодо
розвитку конфлікту, міністр Васіле Динку підтвердив підтримку Румунією
суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних
кордонах, засудив звірства, скоєні в містах і селах цієї країни, і підкреслив
нагальну потребу безумовного відкриття та функціонування гуманітарних коридорів.
Те, що американці обрали місцем зустрічі Рамштайн, це напевно, не випадково, американська
авіабаза, окрім матеріально-технічних переваг, має ще й символічний ефект у
війні в Україні, оскільки вважається центральним пунктом НАТО у цій війні.

На місці подій Росія
посилила бомбардування залізничної інфраструктури України, щоб зупинити постачання
західної зброї. Москва стверджує, що взяла під контроль Херсонську область на
півдні країни. Маріупольський завод «Азовсталь» досі бомбардують. З іншого
боку, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив НАТО у втручанні
у війну через посередників. Він також заявив, що зброя, яка постачається в
Україну із Заходу, стане легітимною ціллю.

Парламент Румунії схвалив Закон «Про ратифікацію Угоди про реалізацію програми технічної та фінансової допомоги» на основі безвідплатної фінансової допомоги на суму 100 мільйонів євро, наданої Румунією Республіці Молдова. Міністерство закордонних справ Румунії привітало це рішення. Як повідомили в МЗС Румунії, документ, підписаний прем’єр-міністрами Румунії Ніколаєм Чуке та Республіки Молдова Наталією Гавріліце, 11 лютого, в Кишиневі, в ході спільного засідання двох Урядів, стане основним інструментом, за допомогою якого Румунія надасть, протягом наступних семи років підтримку Республіці Молдова в її зусиллях щодо сталого розвитку та прогресу на шляху реформ та інтеграції до Європейського Союзу.

В рамках проєктів профінансованих на основі Угоди, Румунія братиме участь у зміцненні стійкості Республіки Молдова в ключових для суспільства секторах, таких як енергетика, транспорт і транспортна інфраструктура, охорона навколишнього середовища та зміна клімату, громадські роботи та інфраструктура, малі та середні підприємства, незалежність ЗМІ, реформа державного управління, внутрішні справи, охорона здоров’я, освіта, культура і спадщина, дослідження, туризм, конкурентоспроможність і промисловість. МЗС також зазначило, що підписаний у лютому документ перейме й розширить функції угоди між урядами двох країн що стосується програми технічної та фінансової допомоги на основі безповоротної фінансової допомоги у розмірі 100 мільйонів євро, наданої Румунією Республіці Молдова, підписаної у квітні 2010 року.

Вищенаведена угода дозволила Румунії профінансувати важливі проєкти, такі як реконструкція та модернізація понад 1000 дитячих садків і навчальних закладів у Республіці Молдова або забезпечення внеску в розвиток газопроводу Яси-Кишинів, стратегічного проєкту енергетичного взаємопідключення між Румунією та Республікою Молдова. В останні роки активізувалися відносини між Європейським Союзом та Республікою Молдова. Остання приєдналася до Східного партнерства ЄС у 2009 році, а Угода про асоціацію ЄС – Республіка Молдова набула чинності 1 липня 2016 року. Водночас Європейський Союз є найбільшим донором Республіки Молдови, підтримує реформи та надає гуманітарну допомогу. Республіка Молдова є найбільшим бенефіціаром допомоги ЄС на душу населення у європейському сусідстві.

Допомога ЄС використовується для ключових реформ у таких секторах, як правосуддя, освіта, економічний розвиток та енергетика. У цьому контексті та після російського вторгнення в Україну, президент Майя Санду направила нещодавно до Брюсселя запит на вступ Республіки Молдова до Європейського Союзу. Румунія залишається найважливішим прихильником європейської інтеграції Кишинева.

Сучавська українська громада не залишилась байдужою до важкої ситуації в Україні, спричиненої російським вторгненням. Сучавський повіт це прикордоний повіт з Україною і ще з 25 лютого через пункт пропуску Серет-Порубне почали в’їхати до Румунії чимало
українців, які залишили свої домівки у пошуку безпечного місця. Етнічні українці Сучавського
повіту щедро відкрили двері власних домівок та допомагали біженцям, щоб бодай
трохи полегшити їхній біль.

Голова Сучавської філії Союзу
українців Румунії (СУР) Ілля Саучук також невтомно працює, щоб допомогти переселенцям. Він розповів нам, що 24
лютого негайно скликав засідання комітету Сучавської філії СУР, на якому був встановлений план дій для
підтримки українських біженців, які почали прибувати до Сучавського повіту. З 25 лютого чимало членів
філії та волонтерів знаходяться на пункті пропуску Серет-Порубне, де забезпечують переклад, залучено понад 50 викладачів української мови
та інших знавців української мови. Біженців зустрічали з гарячою
їжею, предметами першої необхідності, шукали для них житло і
транспорт для тих, хто хотів дістатися до інших європейських країн. У цьому їм багато допомогла Євангельська церква
міста Феґераш, яка забезпечила безкоштовний транспорт і тимчасове проживання
в місті Фегераш і посприяла біженцям дістатися
до Німеччини. Мікроавтобус Сучавської
філії СУР також забезпечив транспорт людей та постачав гуманітарну допомогу.

«Я допоміг бажаючим з
перекладом документів для подання
заявок на отримання статусу
біженця. Також я брав участь у засіданнях Центру
командування з підтримки біженців
України, створеного на пункті пропуску в Сереті. Ми допомогли біженцям розміститися у сім’ях, а також у центрах, організованих в Серетському коледжі імені Лацку Воде, на стадіоні міста Серет, а також у Мілішівцях, де тимчасово проживали індійські студенти, які прибули з
України. У Серетському культурному центрі тимчасово розмістилися близько 400 осіб, а в приміщенні Сучавської філії СУР проживають і тепер п’ятеро жінок з дітьми, яким ми надаємо все необхідне. Я також є членом Повітової
комісії із питань запису українських дітей до румунських шкіл, яка діє при Сучавському повітовому шкільному інспектораті. Зараз у школах
Сучавського повіту навчається 139 дітей з України. Ми також організували
кампанію зі збору гуманітарної допомоги для українських біженців, які знайшли притулок в
Румунії, а також для
тих, хто залишився в Україні. Ми відправили вантажівки з гуманітарною допомогою
до населених
пунктів Глибока, Терешини, Чернівці тощо. Приїхали представники українських місцевих влад і забрали допомогу, яку ми збирали
в селах
Балківці, Негостина тощо. Ми дуже добре співпрацюємо з
Посольством України в Румунії. Секретарка нашої філії пані Оксана Кіріак допомогла багатьом українським біженцям дістатися
до Посольства України в Бухаресті, щоб вирішили різні проблеми з документами. Ми
допомогли українським громадянам знайти роботу, рекомендуючи їм місцевий сайт працевлаштування Ajofm Сучава. Сучавська
філія СУР продовжує приймати біженців та надавати всю необхідну
їм підтримку, намагаючись вирішувати всі проблеми,
з якими вони стикаються, – додав голова Сучавської філії СУР Ілля Саучук.

Пані
Оксана зі своїми знайомими приїхали з Києва. Вони знайшли прихисток в приміщенні Сучавської
філії СУРу, де себе добре почувають: «До Румунії ми прибули
самі, ми їхали на авто. Наші друзі дали нам номер телефону і ми позвонили пані Оксані,
яка нас забрала. До нових умов ми пристосувались скажімо добре, у чужій країні
важче, але нас добре зустріли, у нас дуже хороші умови, за що ми дякуємо, все дуже
добре. Члени Союзу українців Румунії дуже хороші люди, ми їм будемо дякувати
все життя, що вони нас добре прийняли, вони нам допомагають дуже багато, до нас
відносяться теж дуже добре. Ми вас запрошуємо до себе у гості до Києва, коли у
нас буде все добре. А майбутнє своє бачимо під мирним небом, в мирній країні та щоб на всій планеті завжди був мир.»

Діти, які записалися до дитсадків та шкіл Сучавського повіту, в тому числі до шкіл, де викладається
українська мова, оскільки у окремих селах та містах цього повіту проживає автохтонне
українське населення, добре адаптувалися. Вчителька Мірабела
Карпяк викладає українську мову у Серетський гімназії імені Петра Мушата, де записалося
четверо дітей з України. Ось, що вона розповіла: «Ще
з перших днів коли почало нещастя в Україні я була біля кордону і допомогала
нашим братам українцям. Зараз у нашій школі вчаться чотири дітей з України.
Двоє малих ходять до дитячого садка, а інші двоє у п’ятий та сьомий клас. Янній десять
років, вона з міста Харків. Вже місяць минуло від коли Яна ходить до нашої школи. Вона кожного ранку
чекає біля школи на мене і каже мені: Мірабела, я прийшла до школи, бо мені тут
подобається. Тоді ми разом заходимо в клас, де на нас чекають учні. Коли
перерва діти розмовляють з Яною, вони запрошують її в парк, в музеї. Її день
народження буде у весняних канікулах, 19
квітня, але ми вже подарували Яні те що
її потрібно було. Ми всі одна сім’я. Яні дуже подобається танцювати, вона брала участь
у численних танцювальних конкурсах в Україні, саме тому я запросила пані керівницю
танцювального гурту Зірку Янош, щоб приймила Яну на курси танцювання. Яна
весела, вона не встигає думати про нещасття, яке відбувається в Україні.»

Ілля
Перчик, учень 12 класу Сучавської теологічної семінарії, який паралельно вивчає
українську мову у Сучавському національному коледжі імені Міхая Емінеску, взяв
участь разом зі своїми колегами у допомозі українським переселенцям,
які прибули до Сучавського повіту. Вони працювали волонтерами, зокрема на Сучавському
залізничному вокзалі. Ось, що розповів Ілля: «Так трапилось, що в
сусідній державі, в Україні, сталася велика біда, прийшла війна яка несе за
собою великих збитків. Невинні люди помирають, інші залишають свої домівки,
щоб захистити своє життя та життя близьких, багатьом доводиться тікати зі своєї
рідної землі, блукаючи по незнайомим місцям. І саме в такий важкий час,
весь світ згуртувався, допомагаючи різними способами. Не залишилася в стороні і
Румунія. Так, з першого дня війни, на кордоні з Україною, та в інших місцях,
зібралися різні волонтерські групи. Всі з великим ентузіазмом допомагають
нужденним що люди яким потрібна допомога навіть не очікували такої турботи.
Таким чином з’являється справжнє обличчя, та стає зрозумілим, хто є хто. Маючи
таку змогу, я зі своїми друзями, які вивчаємо українську мову, стали
волонтерами, допомагаючи на різних фронтах. Одна волонтерська точка була на
залізничному вокзалі в Сучаві, і саме тут ми допомагали великому напливу людей,
яким треба було підказати, що і як робити, куди їхати, або ж допомагали речами
та їжею, що завозилися благодійниками. За період що я перекладав, я познайомився
з великою кількістю переселенців, більшість з яких збиралися їхати далі, в інші
країни, як Польша, Германія, Італія, т.і. Вони розповідали мені свою історію, а
я в свою чергу повчав і тішив їх своїм словом, яке звучало на їхній рідній
мові. Тому для них, це являлося надією, що все буде добре. Були періоди
великого напливу людей, де треба було лишитися навіть на ніч, щоб надати їм
допомогу. Та попри безсонні ночі, не відчувалася втома, тому що всі зі своїм
подяками та усмішками заряжали нас. Також треба згадати, що в семінарії зробили
спеціальну програму, де україномовні допомагали з перекладом та з сортуванням
одягу, їжі та продуктами першої необхідності, які завантажували на фурах після
чого все це відправляли в Україну для людей, які мали потребу в цьому. Не
дивлячись на все, що відбувається у світі, я всім серцем вірю, що буде мир на
цій землі, тому що відношення людей до таких подій показує, що людяність яка
проявляється в любові до ближнього, не зникла, і саме це тримає світ.»

З першим
днів приходу українських громадян до Сучавського повіту священники Радівецької
та Сучавської Архієпископії Румунської Православної Церкви, Греко-католицької церкви та представники інший релігійних культів, які розмовляють українською мовою, і не лише, надавали моральну підтримку та гуманітарну
допомогу біженцям на пункті пропуску Серет-Порубне. Отець Негостинської
православної парафії Сучавського повіту Данієль Петрашук також допомагав та далі допомагає
українських біженцям, в його домі перебувало чимало переселенців: «Ми їх приймали з гарячою
їжею, напоями, шукали безкоштовний транспорт, забезпечували їм переклад, житло у сім’ях наших парафіян. Також ми допомогали тим, які проходили транзитом наш
повіт та які бажали йти до інших країн Європи. Ми також збирали гуманітарну
допомогу для біженців, які залишились в Україні та інших людей, які її
потребували. У церкві ми разом молилися за мир в Україні. Відтоді наша допомога
українським переселенцям неперестає. Ми священники далі ходимо, по черзі, на
пункт пропуску, збираємо та відправляємо гуманітарну допомогу до України. Також
ми роздаємо допомогу біженцям, які знайшли притулок у селах нашого повіту.
Біженці дуже вдячні нам за підтримку. Нещодавно нас відвідали священники з Сторожинця та Каменки, які нам розповіли про ситуацію в
Україні. Ми їм передали зібрану гуманітарну допомогу, щоб вони перевезли її до
України та роздавали людям, які найбільше її потребують. Гуманітарну допомогу надіслали епархії Румунської Рравославної Церкви, а також знайомі з Італії. Цю допомогу з Італії збирає вчитель Петро Шойман зі своїми друзями у місцевості Балківці Сучавського
повіту, а звідти ми відправляємо її до України. Молимось, щоб в Україні настав
мир! Слава Україні!»

У
Негостині знайшла притулок також пані Ірина зі своїми діточками. Ось, що вона
сказала: «Ми
прибули до Румунії 10 березня. Нам допомогли спочатку моя подруга, з якою я
працювала в Україні. Вона зараз проживає в Румунії. Вони нас зустріли і ми
розмістилися в селі Негостина, з початку у їхніх друзів, а потім у них. З
початку було незвично через мову, яка дуже відрізняється, але дуже повезло,
тому що в цьому селі дуже багато розуміють українську мову, багато людей
допомогали нам відразу, і подруга і друзі. Ми спілкуємося з місцевими жителями
українською, тому що багато хто знає українську і це дуже добре. Важко сказати щось про майбутнє але ми сподіваємося,
що війна скоро закінчиться і ми
повернемось додому, в наш будинок.»

І
громада села Балківці активно мобілізувалась, щоб прийти на допомогу
українським переселенцям. Кожний старається і докладає всі зусилля, щоб стати
корисним українцям, які опинилися
у важкій ситуації, одні перекладають, інші забезпечують житло, інші збирають і доставляють гуманітарну
допомогу. Серед них активно працює вчитель Петро Шойман, який чимало ночей
перекладав на пункті пропуску Серет-Порубне, а потім допоміг у створенні центру
приймання біженців у школі Балківці та центру збирання допомоги у Будинку культури села: «Прийшли люди з Харкова, Маріуполя,
Чернівців, Києва, Борисполя, Полтави. Що ми могли зробити полюдське ми зробили. На третій тиждень від коли почала війна і
коли влада почала більше займатися з біженцями, за сприяння Михаєли Кондак, у
якій є приятелі в Італії, вони нам надіслали чотири вантажівки з гуманітарною
допомогою. І ми всі ці продукти, засоби гігієни, харчування для дітей та
одяг ми зберігали у Будинку культури і
потім з нашими водіями ми відправили до України, до Києва, Чернівців, до Ліцея
імені Ольги Кобилянської, Православної церкви, до Бояни. І далі щотижня по
три-чотири мікробуси ми відправляємо до України. Приходять знайомі та везуть ці
продукти там де потрібно. На даний момент у Балківцях проживають приблизно 30 біженців
і ми їм також допомагаємо. Даємо їм продукти та все що потрібно. У мене вдома живуть
тепер дідусь з внуком. З волонтерами та мером села Василем Шойманом та з
священником села ми продовжуємо працювати. Ми українці з Румунії бачимо,
що треба далі допомоги. Думаю, що асоціація нам далі допоможе. Слід уточнити, що Союзу
українців Румунії також багато допомагає біженцям, були відправлені чимало гуманітарних транспортів. Далі будемо робити те, що треба, Хай Бог помагає! Слава Україні!
Героям слава!»

Сучавська українська громада не залишилась байдужою до важкої ситуації в Україні, спричиненої російським вторгненням. Сучавський повіт це прикордоний повіт з Україною і ще з 25 лютого через пункт пропуску Серет-Порубне почали в’їхати до Румунії чимало
українців, які залишили свої домівки у пошуку безпечного місця. Етнічні українці Сучавського
повіту щедро відкрили двері власних домівок та допомагали біженцям, щоб бодай
трохи полегшити їхній біль.

Голова Сучавської філії Союзу
українців Румунії (СУР) Ілля Саучук також невтомно працює, щоб допомогти переселенцям. Він розповів нам, що 24
лютого негайно скликав засідання комітету Сучавської філії СУР, на якому був встановлений план дій для
підтримки українських біженців, які почали прибувати до Сучавського повіту. З 25 лютого чимало членів
філії та волонтерів знаходяться на пункті пропуску Серет-Порубне, де забезпечують переклад, залучено понад 50 викладачів української мови
та інших знавців української мови. Біженців зустрічали з гарячою
їжею, предметами першої необхідності, шукали для них житло і
транспорт для тих, хто хотів дістатися до інших європейських країн. У цьому їм багато допомогла Євангельська церква
міста Феґераш, яка забезпечила безкоштовний транспорт і тимчасове проживання
в місті Фегераш і посприяла біженцям дістатися
до Німеччини. Мікроавтобус Сучавської
філії СУР також забезпечив транспорт людей та постачав гуманітарну допомогу.

«Я допоміг бажаючим з
перекладом документів для подання
заявок на отримання статусу
біженця. Також я брав участь у засіданнях Центру
командування з підтримки біженців
України, створеного на пункті пропуску в Сереті. Ми допомогли біженцям розміститися у сім’ях, а також у центрах, організованих в Серетському коледжі імені Лацку Воде, на стадіоні міста Серет, а також у Мілішівцях, де тимчасово проживали індійські студенти, які прибули з
України. У Серетському культурному центрі тимчасово розмістилися близько 400 осіб, а в приміщенні Сучавської філії СУР проживають і тепер п’ятеро жінок з дітьми, яким ми надаємо все необхідне. Я також є членом Повітової
комісії із питань запису українських дітей до румунських шкіл, яка діє при Сучавському повітовому шкільному інспектораті. Зараз у школах
Сучавського повіту навчається 139 дітей з України. Ми також організували
кампанію зі збору гуманітарної допомоги для українських біженців, які знайшли притулок в
Румунії, а також для
тих, хто залишився в Україні. Ми відправили вантажівки з гуманітарною допомогою
до населених
пунктів Глибока, Терешини, Чернівці тощо. Приїхали представники українських місцевих влад і забрали допомогу, яку ми збирали
в селах
Балківці, Негостина тощо. Ми дуже добре співпрацюємо з
Посольством України в Румунії. Секретарка нашої філії пані Оксана Кіріак допомогла багатьом українським біженцям дістатися
до Посольства України в Бухаресті, щоб вирішили різні проблеми з документами. Ми
допомогли українським громадянам знайти роботу, рекомендуючи їм місцевий сайт працевлаштування Ajofm Сучава. Сучавська
філія СУР продовжує приймати біженців та надавати всю необхідну
їм підтримку, намагаючись вирішувати всі проблеми,
з якими вони стикаються, – додав голова Сучавської філії СУР Ілля Саучук.

Пані
Оксана зі своїми знайомими приїхали з Києва. Вони знайшли прихисток в приміщенні Сучавської
філії СУРу, де себе добре почувають: «До Румунії ми прибули
самі, ми їхали на авто. Наші друзі дали нам номер телефону і ми позвонили пані Оксані,
яка нас забрала. До нових умов ми пристосувались скажімо добре, у чужій країні
важче, але нас добре зустріли, у нас дуже хороші умови, за що ми дякуємо, все дуже
добре. Члени Союзу українців Румунії дуже хороші люди, ми їм будемо дякувати
все життя, що вони нас добре прийняли, вони нам допомагають дуже багато, до нас
відносяться теж дуже добре. Ми вас запрошуємо до себе у гості до Києва, коли у
нас буде все добре. А майбутнє своє бачимо під мирним небом, в мирній країні та щоб на всій планеті завжди був мир.»

Діти, які записалися до дитсадків та шкіл Сучавського повіту, в тому числі до шкіл, де викладається
українська мова, оскільки у окремих селах та містах цього повіту проживає автохтонне
українське населення, добре адаптувалися. Вчителька Мірабела
Карпяк викладає українську мову у Серетський гімназії імені Петра Мушата, де записалося
четверо дітей з України. Ось, що вона розповіла: «Ще
з перших днів коли почало нещастя в Україні я була біля кордону і допомогала
нашим братам українцям. Зараз у нашій школі вчаться чотири дітей з України.
Двоє малих ходять до дитячого садка, а інші двоє у п’ятий та сьомий клас. Янній десять
років, вона з міста Харків. Вже місяць минуло від коли Яна ходить до нашої школи. Вона кожного ранку
чекає біля школи на мене і каже мені: Мірабела, я прийшла до школи, бо мені тут
подобається. Тоді ми разом заходимо в клас, де на нас чекають учні. Коли
перерва діти розмовляють з Яною, вони запрошують її в парк, в музеї. Її день
народження буде у весняних канікулах, 19
квітня, але ми вже подарували Яні те що
її потрібно було. Ми всі одна сім’я. Яні дуже подобається танцювати, вона брала участь
у численних танцювальних конкурсах в Україні, саме тому я запросила пані керівницю
танцювального гурту Зірку Янош, щоб приймила Яну на курси танцювання. Яна
весела, вона не встигає думати про нещасття, яке відбувається в Україні.»

Ілля
Перчик, учень 12 класу Сучавської теологічної семінарії, який паралельно вивчає
українську мову у Сучавському національному коледжі імені Міхая Емінеску, взяв
участь разом зі своїми колегами у допомозі українським переселенцям,
які прибули до Сучавського повіту. Вони працювали волонтерами, зокрема на Сучавському
залізничному вокзалі. Ось, що розповів Ілля: «Так трапилось, що в
сусідній державі, в Україні, сталася велика біда, прийшла війна яка несе за
собою великих збитків. Невинні люди помирають, інші залишають свої домівки,
щоб захистити своє життя та життя близьких, багатьом доводиться тікати зі своєї
рідної землі, блукаючи по незнайомим місцям. І саме в такий важкий час,
весь світ згуртувався, допомагаючи різними способами. Не залишилася в стороні і
Румунія. Так, з першого дня війни, на кордоні з Україною, та в інших місцях,
зібралися різні волонтерські групи. Всі з великим ентузіазмом допомагають
нужденним що люди яким потрібна допомога навіть не очікували такої турботи.
Таким чином з’являється справжнє обличчя, та стає зрозумілим, хто є хто. Маючи
таку змогу, я зі своїми друзями, які вивчаємо українську мову, стали
волонтерами, допомагаючи на різних фронтах. Одна волонтерська точка була на
залізничному вокзалі в Сучаві, і саме тут ми допомагали великому напливу людей,
яким треба було підказати, що і як робити, куди їхати, або ж допомагали речами
та їжею, що завозилися благодійниками. За період що я перекладав, я познайомився
з великою кількістю переселенців, більшість з яких збиралися їхати далі, в інші
країни, як Польша, Германія, Італія, т.і. Вони розповідали мені свою історію, а
я в свою чергу повчав і тішив їх своїм словом, яке звучало на їхній рідній
мові. Тому для них, це являлося надією, що все буде добре. Були періоди
великого напливу людей, де треба було лишитися навіть на ніч, щоб надати їм
допомогу. Та попри безсонні ночі, не відчувалася втома, тому що всі зі своїм
подяками та усмішками заряжали нас. Також треба згадати, що в семінарії зробили
спеціальну програму, де україномовні допомагали з перекладом та з сортуванням
одягу, їжі та продуктами першої необхідності, які завантажували на фурах після
чого все це відправляли в Україну для людей, які мали потребу в цьому. Не
дивлячись на все, що відбувається у світі, я всім серцем вірю, що буде мир на
цій землі, тому що відношення людей до таких подій показує, що людяність яка
проявляється в любові до ближнього, не зникла, і саме це тримає світ.»

З першим
днів приходу українських громадян до Сучавського повіту священники Радівецької
та Сучавської Архієпископії Румунської Православної Церкви, Греко-католицької церкви та представники інший релігійних культів, які розмовляють українською мовою, і не лише, надавали моральну підтримку та гуманітарну
допомогу біженцям на пункті пропуску Серет-Порубне. Отець Негостинської
православної парафії Сучавського повіту Данієль Петрашук також допомагав та далі допомагає
українських біженцям, в його домі перебувало чимало переселенців: «Ми їх приймали з гарячою
їжею, напоями, шукали безкоштовний транспорт, забезпечували їм переклад, житло у сім’ях наших парафіян. Також ми допомогали тим, які проходили транзитом наш
повіт та які бажали йти до інших країн Європи. Ми також збирали гуманітарну
допомогу для біженців, які залишились в Україні та інших людей, які її
потребували. У церкві ми разом молилися за мир в Україні. Відтоді наша допомога
українським переселенцям неперестає. Ми священники далі ходимо, по черзі, на
пункт пропуску, збираємо та відправляємо гуманітарну допомогу до України. Також
ми роздаємо допомогу біженцям, які знайшли притулок у селах нашого повіту.
Біженці дуже вдячні нам за підтримку. Нещодавно нас відвідали священники з Сторожинця та Каменки, які нам розповіли про ситуацію в
Україні. Ми їм передали зібрану гуманітарну допомогу, щоб вони перевезли її до
України та роздавали людям, які найбільше її потребують. Гуманітарну допомогу надіслали епархії Румунської Рравославної Церкви, а також знайомі з Італії. Цю допомогу з Італії збирає вчитель Петро Шойман зі своїми друзями у місцевості Балківці Сучавського
повіту, а звідти ми відправляємо її до України. Молимось, щоб в Україні настав
мир! Слава Україні!»

У
Негостині знайшла притулок також пані Ірина зі своїми діточками. Ось, що вона
сказала: «Ми
прибули до Румунії 10 березня. Нам допомогли спочатку моя подруга, з якою я
працювала в Україні. Вона зараз проживає в Румунії. Вони нас зустріли і ми
розмістилися в селі Негостина, з початку у їхніх друзів, а потім у них. З
початку було незвично через мову, яка дуже відрізняється, але дуже повезло,
тому що в цьому селі дуже багато розуміють українську мову, багато людей
допомогали нам відразу, і подруга і друзі. Ми спілкуємося з місцевими жителями
українською, тому що багато хто знає українську і це дуже добре. Важко сказати щось про майбутнє але ми сподіваємося,
що війна скоро закінчиться і ми
повернемось додому, в наш будинок.»

І
громада села Балківці активно мобілізувалась, щоб прийти на допомогу
українським переселенцям. Кожний старається і докладає всі зусилля, щоб стати
корисним українцям, які опинилися
у важкій ситуації, одні перекладають, інші забезпечують житло, інші збирають і доставляють гуманітарну
допомогу. Серед них активно працює вчитель Петро Шойман, який чимало ночей
перекладав на пункті пропуску Серет-Порубне, а потім допоміг у створенні центру
приймання біженців у школі Балківці та центру збирання допомоги у Будинку культури села: «Прийшли люди з Харкова, Маріуполя,
Чернівців, Києва, Борисполя, Полтави. Що ми могли зробити полюдське ми зробили. На третій тиждень від коли почала війна і
коли влада почала більше займатися з біженцями, за сприяння Михаєли Кондак, у
якій є приятелі в Італії, вони нам надіслали чотири вантажівки з гуманітарною
допомогою. І ми всі ці продукти, засоби гігієни, харчування для дітей та
одяг ми зберігали у Будинку культури і
потім з нашими водіями ми відправили до України, до Києва, Чернівців, до Ліцея
імені Ольги Кобилянської, Православної церкви, до Бояни. І далі щотижня по
три-чотири мікробуси ми відправляємо до України. Приходять знайомі та везуть ці
продукти там де потрібно. На даний момент у Балківцях проживають приблизно 30 біженців
і ми їм також допомагаємо. Даємо їм продукти та все що потрібно. У мене вдома живуть
тепер дідусь з внуком. З волонтерами та мером села Василем Шойманом та з
священником села ми продовжуємо працювати. Ми українці з Румунії бачимо,
що треба далі допомоги. Думаю, що асоціація нам далі допоможе. Слід уточнити, що Союзу
українців Румунії також багато допомагає біженцям, були відправлені чимало гуманітарних транспортів. Далі будемо робити те, що треба, Хай Бог помагає! Слава Україні!
Героям слава!»

Румунська економіка, яка протягом двох років постраждала від пандемії
Covid-19, мала перспективи на відновлення, особливо після рішення румунської
влади на початку березня скасувати режим надзвичайної ситуації та карантинні обмеження. На жаль, російське вторгнення в Україну спричинило
нові проблеми, окрім існуючих, такі як різке зростання цін на енергоносії, що
вплинуло на зростання цін на всі продукти.

Під час візиту до Бухареста Комісар ЄС з питань економіки Паоло
Джентілоні відмітив вже помітний вплив на рівень інфляції, який у лютому зріс
до 6,2% в ЄС та до 7,9% в Румунії. Цього року,
– зазначив чиновник з Брюсселя, – Румунія може мати економічне зростання у
понад 4%, але російське вторгнення в Україну його сповільнить. Однак, у нових
умовах, коли після пандемії коронавірусу, війна породжує побоювання, необхідно
координувати дії на рівні співтовариства, щоб обмежити кризу та підтримувати
економічне відновлення за допомогою Планів відновлення та стійкості. Хоча плани
були розроблені ще до війни і могли бути піддані певному коригуванню в рамках
чинних правил співтовариства, вони залишаються надзвичайно важливими, оскільки
є двигунами економічного зростання у складному контексті, – сказав європейський
чиновник.

Наприклад, Румунія може через Національний план відновлення та стійкості
скористатися 29 мільярдами євро. Румунський уряд готує пакет заходів для
кращого управління наслідками підвищеного рівня інфляції та конфлікту в
Україні, щоб протидіяти зростанню цін на енергоносії та продукти харчування, -
зазначив міністр фінансів Адріан Кичу. Він додав, що Румунія отримала від Європейської комісії згоду на більшу гнучкість у використанні коштів з європейських фондів, щоб 70-80% нових заходів для підтримки купівельної спроможності румунів було здійснено за рахунок ЄС. Серед цих заходів підтримка понад 3,5 мільйонів румунів з низькими доходами. Їм можна б
допомогти продовольчими талонами, щоб впоратися з хвилею підвищення цін. У
цьому сенсі ведуться дискусії в урядовій коаліції.

Соціал-демократична партія пропонує продовольчі талони на 50 євро, які б
кожні два місяці надавалися сім’ям з дітьми, людям з інвалідністю або малозабезпеченим пенсіонерам. Купони на 30 євро також можна б роздавати учням, які
походять з бідних сімей, щоб вони могли придбати шкільне приладдя, одяг чи їжу.
З іншого боку, Націонал-ліберальна партія підтримує ідею надання продовольчих
талонів і навіть пропонує подвоїти вартість окремих купонів.