У неділю понад 9,4 мільйона румунів висловили свій вибір за наступного президента країни в першому турі голосування. Явка склала 52,55%, що набагато вище, ніж п’ять років тому, коли вона становила 42,19%. Понад 820 000 румунів проголосували за кордоном, з найбільшою явкою у Великобританії (150 000), Німеччині (145 000) та Італії (123 000). Великою несподіванкою голосування став незалежний кандидат Келін Джорджеску, 62-річний інженер-аграрник, який посів перше місце в уподобаннях електорату.
Він працював експертом зі сталого розвитку та був державним секретарем у міністерстві навколишнього середовища. Очолював директорат в МЗС, потім кілька років обіймав різні посади в ООН у сфері збереження навколишнього середовища. З 2013 року він був призначений директором Європейського дослідницького центру Римського клубу, а зараз є професором Університету в м. Пітешть (південь). Міжнародна преса повідомляє, що румуни голосують за екстремізм, що є геополітичною катастрофою.
Виборчий землетрус у Румунії: проросійський кандидат, якого ніхто не очікував, вийшов на перше місце в першому турі президентських виборів, випередивши проєвропейського прем’єра Марчела Чолаку, зазначає AFP. Ультраправий румунський політик і критик НАТО отримав шокуючий результат, який ставить під загрозу стійку проукраїнську позицію Румунії, повідомляє Reuters. Келін Джорджеску був пов’язаний з Альянсом за об’єднання румунів (АЄР), партією, яка кілька разів згадувала його ім’я як кандидата на посаду прем’єр-міністра.
Пізніше він був усунений керівництвом АОР, яке звинуватило його в тому, що його проросійська та антинатовська позиція завдала шкоди іміджу партії. В інтерв’ю 2021 року Келін Джорджеску назвав щит протиракетної оборони НАТО в Девеселу «ганьбою дипломатії» і заявив, що Альянс не захистить жодного зі своїх членів, якщо вони зазнають нападу з боку Росії. Крім того, він назвав національними героями Іона Антонеску, фактичного лідера Румунії у Другій світовій війні, який був засуджений до смертної кари за свою роль у Голокості, і Корнеліу ЗелюКодряна, лідера легіонерського руху – одного з найбільш жорстоких і антисемітських в Європі .
Проти Джорджеску порушено кримінальну справу за просування культу особистостей людей, підозрюваних у геноциді. Найкращий шанс для Румунії – це «російська мудрість», сказав він в іншому інтерв’ю. Надзвичайно релігійний і націоналістичний, він виступав за зменшення залежності Румунії від імпорту, підтримку фермерів і збільшення внутрішнього виробництва продуктів харчування та енергії.
Келін Джорджеску залишався поза увагою преси і зосередився на соціальних мережах. Румуни проголосували за нього, в тому числі з діаспори, незважаючи на його сильні антисемітські, легіонерські, «месіанські», проросійські та антизахідні виступи. «Я сказав, що ми займаємося не політикою, ми займаємося історією. Це збулося», – зазначив він після закриття виборчих дільниць.
Після виборів до місцевих органів влади та Європейського парламенту, що відбулися одночасно 9 червня, румуни готуються до виборчого марафону. Вони голосуватимуть три неділі поспіль – 24 листопада та 8 грудня на президентських виборах, а 1 грудня, в Національний день Румунії , – на парламентських виборах. Лідери парламентських партій, представники непарламентських партій та незалежні кандидати є одними з 14 кандидатів, які змагаються за посаду президента, яку посідає нині Клаус Йонаніс, чий другий і останній президентський термін, згідно з передбаченнями Конституції, добігає кінця наступного місяця.
Тисячі людей кандидуть для 330 місць для депутатів і 136 місць для сенаторів у Парламенті Румунії. Близько 200 конвертів з поштовими голосами на парламентських і президентських виборах вже отримані і «чекають» до підрахунку голосів, висловлених на виборчих дільницях, – оголосив голова Постійного виборчого органу Румунії Тоні Гребле. Він додав, що 6.650 громадян отримали конверти для голосування поштою і повинні відправити свій вибір не пізніше, ніж за два дні до початку фізичного голосування, щоб бути вчасно отриманими. Якщо вони вкажуть, що проголосували поштою помилково, вони можуть проголосувати на найближчій виборчій дільниці в країні проживання.
Голова Постійного виборчого органу Румунії Тоні Гребле провів прес-конференцію з міністеркою закордонних справ Лумініцою Одобеску, присвячену виборам за кордоном. Гребле нагадав, що Румунія має рекордну кількість виборчих дільниць, організованих для діаспори – 950, що налічує мільйони людей. Глава румунської дипломатії зазначила, що в трьох турах виборів у Фінляндії, Франції, Іспанії та Великобританії є 11 виборчих дільниць з різними адресами.
Лумініца Одобеску також зазначила, що адреса деяких виборчих дільниць в Іспанії змінилася у зв’язку з нещодавніми катастрофічними повенями в цій країні. Вона закликала румунських громадян за кордоном ознайомитися зі списками виборчих дільниць та мати при собі необхідні документи, які дають право на волевиявлення – посвідчення особи або паспорт, дійсні у день голосування. Всі закордонні виборчі дільниці будуть під постійним відеоспостереженням – додала міністерка.
Цього тижня завершується видача виборчих бюлетенів для голосування у першому турі президентських та парламентських виборів, а також інших необхідних матеріалів, таких як: контрольні печатки, печатки з написом “ПРОГОЛОСУВАВ”, самоклеючі штампи та протоколи про результати голосування. Голосування за кордоном у першому турі президентських виборів відбуватиметься протягом трьох днів: у п’ятницю 22 листопада з 12.00 до 21.00 за місцевим часом, у суботу 23 листопада та неділю 24 листопада з 7.00 до 21.00 за місцевим часом.
Німеччина підтримує повне приєднання Румунії до Шенгену
Швидке приєднання Румунії до Шенгенської зони й наземними кордонами допоможе забезпечити збільшення економічних обмінів, – заявив прем’єр-міністр Баден-Вюртемберга Вінфрід Кречманн у понеділок у Бухаресті, після зустрічі з президентом Клаусом Йоганнісом. Дискусії були зосереджені на розвитку співпраці в економічній, політичній, соціальній та суспільній сферах, включаючи освіту, шляхом розширення успішних проєктів дуальної професійної освіти. Було підписано дві декларації про співпрацю – одна між урядами Румунії та федеральної землі Баден-Вюртемберг, а інша – між міністерствами внутрішніх справ. Серед німецьких земель Баден-Вюртемберг є головним торговельним партнером Румунії, обсяг торгівлі з яким минулого року склав 8,32 млрд. євро, що в 12 разів більше, ніж 11 років тому. Німецький урядовець також зустрівся з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. Останній наголосив на необхідності якнайскорішого проведення засідання спільного урядового комітету, щоби всі нові проєкти, визначені у сферах спільних інтересів, таких як економіка, енергетика, охорона навколишнього середовища, культура, внутрішні справи, сільське господарство, освіта і, не в останню чергу, охорона здоров’я, могли бути реалізовані якнайшвидше.
Україна отримала румунський Patriot
ЗРК Patriot, який Румунія подарувала сусідній країні, вже прибув до України. Це підтвердив представник Міністерства оборони Румунії Константін Спину у коментарі Радіо Свобода. «Можу підтвердити, що система Patriot прибула в Україну», – заявив речник міноборони у коментарі. Напередодні президент Володимир Зеленський знову подякував Румунії за допомогу, підкресливши, наскільки корисною є ця система для Збройних сил України: «Я дякую кожній країні, яка дійсно допомагає нам з ППО. Особливо дякую Румунії за Patriot – сказав президент Зеленський. Нагадаємо, що минулого місяця Уряд, Парламент та Президент Румунії схвалили закон про передачу Україні сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot у новітній версії 3+.
Саміт діаспори
100 румунів з діаспори, які відзначилися в різних сферах діяльності, таких як підприємництво, управління, охорона здоров’я, мистецтво, наука або спорт, були відзначені на 9-му Саміті RePatriot, який відбувся в четвер у Палаці Парламенту в Бухаресті. Румунія зараз є однією з найбезпечніших країн Європи, а інвестиції здійснюються в усіх сферах, – це ідея, підкреслена на саміті діаспори. Громадяни, які мільйонами виїхали з країни за останні 35 років, повинні бути заохочені до повернення, стверджували в унісон представники влади, присутні на заході.
До США, без віз
Румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів Америки без віз, швидше за все, з наступного року, сказав посол Румунії в США Андрей Мурару: «Фінансовий рік у Сполучених Штатах закінчився й остання умова, яку Румунія повинна була виконати, була виконана. Звичайно, ми чекаємо підтвердження від американських партнерів в найближчий період, але наша оцінка, заснована на кількості візових заявок в цьому році, а також на сильній тенденції до зниження в останні роки, полягає в тому, що Румунія опустилася нижче 3% рівня відмов. Скасування візового режиму США є найкращим визнанням незворотної солідарності між румунами та американцями.» Але Румунія все ще має зробити важливі кроки в найближчі місяці, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму, – попередила посол США в Бухаресті пані Кетлін Кавалєк. Вона додала, що подальші консультації між двома урядами відбудуться цієї осені, щоб переглянути дотримання Румунією низки раніше узгоджених заходів безпеки.
Діти, поранені в секторі Газа, лікуються в румунських медзакладах
Іноземці залишають Ліван, оскільки Ізраїль посилює бомбардування його столиці Бейрута. Кілька десятків румунів у четвер були евакуйовані літаком Міністерства національної оборони Румунії. З іншого боку, в першій половині цього тижня вісім дітей, поранених у секторі Газа, та їхні 24 родичі були доставлені до Бухареста, також літаком Міністерства національної оборони Румунії, для проходження лікування в румунських лікарнях. Бухарест надає цю підтримку на основі запиту про міжнародну допомогу від Всесвітньої організації охорони здоров’я через Європейський механізм цивільного захисту. «Наші зусилля з надання допомоги поєднуються з дипломатичними кроками, спрямованими на відновлення безпеки, укладення угоди про припинення вогню і звільнення всіх заручників», – заявив прем’єр-міністр Румунії, який взяв участь в заході з надання допомоги разом з міністеркою закордонних справ Лумініцою Одобеску і державним секретарем Міністерства внутрішніх справ, головою ДНС Раєдом Арафатом.
Муґура Ісереску переобрано головою НБР
Голова Національного банку Румунії Муґур Ісереску був поновлений Парламентом на цій посаді на наступний п’ятирічний термін. Найдовший у світі керівник центрального банку, він обіймає цю посаду з 1990 року, з невеликою однорічною перервою, коли був прем’єр-міністром. Леонардо Бадя, перший заступник голови, Флорін Джорджеску та Космін Марінеску, заступники голови, також увійшли до схваленого парламентом нового складу Виконавчої ради центрального банку. Законодавчий орган також підтвердив повноваження деяких членів Ради директорів Управління фінансового нагляду та Національної ради телерадіомовлення. Також були схвалені звернення глави держави про розгортання на території Румунії місії НАТО з надання Україні допомоги у сфері безпеки та про навчання в Румунії українських морських піхотинців.
12-15 квітня у Бухаресті відбувався Саміт Світового Конґресу Українців, в якому взяли участь понад 200 очільників та представників українських громад із 55 країн світу та 5 континентів. Усе – аби окреслити стратегії подальшої підтримки України й захисту її інтересів в умовах безпрецедентних безпекових та екзистенційних викликів.
Після урочистого відкриття, в якому взяли участь лідери СКУ, представники румунського та українського урядів, міжнародні експерти, дипломати, почесні гості, партнери, прихильники та друзі СКУ, розпочалася безпосередня робота саміту, що відбувалась у форматі засідань, панельних дискусій та круглих столів. Загалом учасники саміту зосередилися на обговоренні різних актуальних тем, серед яких – єдність та сила українських громад, українська школа за кордоном, адвокаційна робота на підтримку України, як СКУ може наблизити перемогу, відбудова України під час війни та після перемоги тощо. Особлива увага була приділена розробці конкретного плану заходів та обговорення ідей і пропозицій щодо подальших дій закордонного українства в контексті нових безпрецедентних викликів для українського народу, а також щодо подальшої підтримки України – гуманітарної, політичної, військової, фінансової, освітньої, яка вкрай необхідна в умовах повномасштабної війни.
Докладніше про це в інтерв’ю Українській редакції Всесвітньої служби Радіо Румунія розповів президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. «Головне було, щоб ми обговорили і вдосконалили наш план дій. Це був дуже практичний саміт, де ми опрацювали конкретні плани щодо трьох наших головних пріоритетів, які є: перше – перемога України, друге – це відбудова України і третє – це сильний український світ. І під кожним з трьох наших пріоритетів є серія різних акції щодо перемоги: це є адвокація, це є допомога – збільшення зброї, військової підтримки для України, це є політичні питання, такі як вхід України в НАТО, вхід України до Європейського Союзу. Це також мирний план президента Зеленського, просування цього плану, це питання відбудови, як ми можемо сьогодні і в майбутньому долучитися до цієї відбудови. Ми висвітлювали і обговорювали як можна долучитися до наших проєктів Energize Ukraine, де ми стараємося знаходити обладнання для електричної мережі України. Щодо сильного українського світу – ми обговорювали, як будувати цей світ. Бо реально українці, які, незалежно від того чи приїхали рік тому, чи приїхали 10 років тому, чи народжені за кордоном, важливо, щоби вони не асимілювалися, Важливо, щоб вони інтегрувалися в суспільство, де вони живуть, але щоб вони лишалися українцями. Аби ми могли й надалі просувати інтереси України, це є надважливо для України, бо без міжнародної підтримки Україна сама не зможе вижити. І тому ми обговорили можливість як це формувати. Це є й українські садочки, й українські школи, й українські молодечі організації, й релігійне життя, українські церкви, різні сфери спорту, молоді, культурного напрямку, тобто як конкретно будувати цей потужний український світ. Ми обговорили усе це дуже конкретно. Крім цього, ми обмінялися найкращими практиками, бо тут є багато досвіду, були представники понад п’ятдесяти країн, які тут зібралися, понад двісті делегатів, котрі мають позаду дуже багатий досвід. Тож ми обмінювалися ідеями як найкраще працювати, як співпрацювати разом.»
Голова СУР Микола-Мирослав Петрецький та президент СКУ Павло Грод
Саміт СКУ відбувся в приміщенні Парламенту Румунії, а його співорганізатором виступив Союз українців Румунії, на чолі з депутатом Миколою-Мирославом Петрецьким, який заявив, що вибір місця проведення Саміту Світового Конґресу Українців не був випадковим. За його словами, Румунія є надійним партнером України, а двосторонні відносини є дуже тісними і набули стратегічного характеру. Водночас у Румунії діє дуже потужна й організована етнічна українська громада. Лідери СКУ відзначили надзвичайний організаційний хист проводу СУР та визнали українську громаду Румунії найпотужнішою у своєму регіоні. На цьому наголосив і Павло Ґрод. «По-перше: в Румунії є дуже організована українська громада, у них тут дуже потужні організації Союзу українців Румунії. По-друге: це є стратегічно важлива країна для України, бо Румунія стала дуже великим союзником на всіх рівнях – військовому, економічному, культурному і тут сильно підтримують українську громаду, я скажу загальну українську громаду, бо це є і тимчасові переселенці, й автохтонні українці, які живуть на цих територіях понад 700 років. І це близько до України. Тому багато було делегатів, які приїхали з України, яких ми запрошували як гостей. Чи це з Міністерства юстиції, щоб обговорити питання конфіскації російських активів, чи це з Міністерства закордонних справ. Крім цього присутність в Румунії також дала нам нагоду поїхати в Україну, щоб також попрацювати з владою і зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським.»
Отже перед початком саміту СКУ в Бухаресті делегація Світового Конґресу Українців на чолі з президентом СКУ Павлом Ґродом провела у Чернівцях офіційну зустріч з президентом України Володимиром Зеленським, який повертався з Вільнюса. Зокрема, обговорили потребу у міжнародній підтримці України, Володимир Зеленський наголосив на важливості роботи СКУ з урядами, парламентами та громадами інших країн, щоб забезпечувати міжнародну підтримку України. Передусім це стосується адвокації військової допомоги, Формули миру, ініційованої президентом Зеленським, а також вступу України до НАТО та Європейського Союзу. Також йшлося про участь світової української спільноти в наближенні перемоги та відбудові України. Павло Ґрод представив Президентові Зеленському ключові проєкти СКУ – “Unite With Ukraine” для допомоги українським захисникам, що зібрав близько 60 мільйонів доларів, а також “Energize Ukraine” – ініціативу СКУ для підтримки та відновлення української енергосистеми.
Зустріч Проводу СКУ з Володимиром Зеленським
Ця зустріч була надзвичайно важливою, адже СКУ та Офіс Президента отримали нагоду скоординувати ключові пріоритети та плани у подальшій співпраці», – заявив Павло Ґрод. «Президент озвучив кілька головних пріоритетів і ми змогли опрацювати ці пріоритети. Це є двосторонні відносини, у тому розумінні, що ми працюємо як партнери України і президент попросив, щоб ми долучилися до адвокаційних кампаній, зокрема щодо вступу України до НАТО, бо в липні у Вашингтоні відбудеться зустріч лідерів НАТО. Долучитися до адвокації щодо вступу України до Європейського Союзу, а також долучитися до акції, щоб заохочувати країни брати участь у Саміті миру, який відбудеться у червні в Швейцарії. Важливо є, щоб ми попрацювали особливо з такими країнами, як Бразилія, Південна Африка, які мають занадто нейтральну позицію. Тому президент просив, щоб наші громади, СКУ до цього долучилися. По-друге, Володимир Зеленський озвучував важливість української ідентичності і просив, щоб ми опрацювали це питання. Очевидно, що ми це робимо, але він наголосив, що це для нього також важливі пріоритет, у тому розумінні, що мільйони українців виїхали і якщо вони не втримують свою українську ідентичність, вони не повернуться. А питання повернення є дуже важливим для України. Ми обговорювали й багато інших тем, різні теми щодо повернення, як, наприклад, закон про множинне громадянство. Як можна його удосконалити? Президент це дуже підтримує і ми мали нагоду йому пояснити наші зауваження щодо цього закону. Головне – має бути рівність всіх громадян. Немає різниці, чи хтось має другий паспорт чи ні, це було принципово. Ми мали нагоду відверто поспілкуватися, зрозуміти чого президент очікує від нас, могли представити інтереси на різних рівнях нашої громади. І це дуже важливо, бо ми працюємо, знову ж таки, з 80 країнами світу, де працюють наші українські організації і ми можемо сконцентровано передати ці ключові меседжі, згуртувати їх і тоді працювати з окремими міністерствами. Бо в нас є дуже багато справ, від освіти до гуманітарної сфер, до імміграційної та інших галузей. І тому президент нам порадив працювати з кабінетом міністрів, з його радниками і дійсно є відкриті двері до нас у співпраці з українським урядом.»
Президент СКУ Павло Грод
Учасники розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота. Пало Грод розповідає: «Основний документ, який ми опрацювали і представили сьогодні – це дорожня карта. І в цій дорожній карті ми озвучили ключові пріоритети і конкретні дії. Це головне, бо резолюції, гасла це легко, але треба діяти конкретно. Тому ми всіх закликали до конкретних планів по різних галузях. Наприклад, в освіті. Як ми маємо працювати, які наші наступні кроки щодо вдосконалення процесу освіти. Так само опрацювали нашу стратегію щодо конфіскації заморожених російських активів. Тобто перед нами дуже багато роботи. Ми всі зійшлися, щоб опрацювати наші наступні кроки, дуже конкретні кроки. Я б сказав, що є два найголовніші наші підходи до цього. Це, по-перше, сильна адвокація, робота з урядами тих країн, де ми проживаємо, аби переконати їх сильніше підтримувати Україну. Щоб ми не тільки з гаслами виходили на вулицю, хоча і це важливо, між іншим, ці наші вуличні акції є дуже важливими, але наші громади мусять також, після тих акцій, заходити в кабінети політиків, які вирішують ці питання і конкретно представляти їх. Тому завдяки зв’язку безпосередньо із Офісом Президента ми знаємо точно, що потрібно, чого просити в пріоритетному порядку від кожної країни і, що вони дійсно дають або не дають вчасно. Коли є такий постійний зв’язок і ми маємо ці інформації, то наші громади можуть закликати їхні уряди конкретно діяти, а не тільки по гаслах.»
Союз українців Румунії (СУР), у партнерстві зі Світовим Конґресом Українців, (СКУ) 12-15 квітня провів Саміт СКУ, знакову для української діаспори подію, яка цього року уперше відбулася у Румунії.
Офіційне відкриття Саміту СКУ, що зібрав понад 200 лідерів українських громад з 55 країн світу з 5 континентів, відбулося у п’ятницю, 12 квітня, у Палаці Парламенту. У ньому взяли участь румунські та українські урядовці, керівництво СКУ та акредитовані в Бухаресті дипломати, які наголосили на важливості допомоги Україні у війні, розв’язаній проти неї російською федерацією, на необхідності допомоги українським біженцям та на важливості їхнього повернення в Україну після закінчення війни, щоби долучитися до зусиль з відбудови країни.
Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що «в нинішньому драматичному контексті, можливо найскладнішому за всю буремну історію українського народу, більше ніж коли-небудь, здатність Світового Конґресу Українців реагувати, діяти та втручатися має бути системною, інтегрованою, парадигмальною за своєю природою, та мати в основі єдине стратегічне, згуртоване та функціональне бачення на рівні всієї організації». «На мій погляд відчувається потреба в більшій силі на рівні наявних українських громад. Нам потрібні сильні, представницькі організації з більшим впливом в території. Найбільші потоки українських біженців були до країн Європи. Українська діаспора в Європі невпинно і безповоротно зростає. У цьому контексті вважаю, що нам потрібно посилити координаційну та функціональну роль, що зростатиме як з точки зору чисельності, так і з погляду впливу, і стане реальним та функціональним виконавчим ядром Світового Конґресу Українців у тісному зв’язку з українською діаспорою в США, Канаді та інших державах чи континентах. Нам потрібно створити систему комунікації, співпраці та взаємодоповнення між стабільними спільнотами (діаспорою) та біженцями. Має бути створена парадигма співпраці, функціональна модель. Частина українських біженців з часом залишиться на постійне проживання в країнах прихистку і стане частиною власне української діаспори. Щонайменше десять років ми будемо свідками реконфігурації нашої діаспори в контексті масових потоків біженців. Нам потрібні стабільні інструменти для підтримки та інтеграції біженців у наші стабільні громади. Україні потрібно, щоб її громадяни поверталися додому, брали участь у відбудові батьківщини, аби надати сенс нашому національному опору загарбникам. Тому вже зараз ми маємо розробити інструменти для заохочення повернення додому українських біженців.»
Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті (Фото: www.uur.ro)
Нині існує багато викликів і ми мусимо думати, як організувати життя – об’єднати новий український світ довкола України. Наше головне завдання – аби українці, які вимушено виїхали, змогли потрапити в українське середовище й український світ закордоном», – сказав Президент СКУ Павло Ґрод, який закликав світове українство до єдності. «Я мав нагоду перед другою каденцією відвідати наші громади і вони чудові громади, розвиваються школи, молодечі організації, церкви – всі елементи дуже потрібного нам українського світу. Але що бракує – це єдність. Ми об’єднані під єдиною парасолею Світового Конґресу Українців, я за це вам дуже вдячний. Але я вас закликаю, щоб ви єдналися у ваших країнах, у ваших громадах, у ваших містах. Бо ми коли ви єдині і можете говорити одним голосом, ви може бути значно більш впливові, бо цей політичний вплив у наших країнах буде надважливим. Ми бачимо в останні 2 роки, як починає впливати російська дезінформація на політику різних країн. Навіть такі країни, як Сполучені Штати, які ми думали, будуть підтримувати Україну до самої перемоги, ми тепер бачимо, що там російська дезінформація панує. І тому важливо, щоб наші громадяни були об’єднані, щоб ми були політично впливові, щоб використовувати цей вплив на Україну. Бо російський ворог швидко нас не покине, як росія старалася знищити Україну дев’яносто років тому Голодомором сьогодні старається далі.»
Державний радник Канцелярії прем’єр-міністра Румунії Віктор Опаскі привітав учасників Саміту СКУ українською мовою. Він зачитав звернення прем’єра Марчела Чолаку, який наголосив, що Румунія продовжить підтримувати легітимну боротьбу України, доки це буде потрібно, а також відновлення її територіальної цілісності в межах офіційно визнаних кордонів. Водночас, у посланні глава уряду наголосив, що Румунія підтримає ухвалення якомога більш амбітного пакету на підтримку України на саміті НАТО у Вашингтоні. «Румунія та румунський народ підтримали Україну та український народ з перших митей агресивної війни, розв’язаної російською федерацією проти України. 8,7 мільйонів громадян України проїхали транзитом через Румунію, а 125 тисяч українців знайшли прихисток у нашій країні. Румунія підтверджує свою чітку і тверду підтримку незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України. Румунія продовжуватиме підтримувати законну боротьбу України доти, доки це буде необхідно, а також відновлення її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Румунія підтримує Україну політично і дипломатично, бере участь у міжнародних зусиллях з ізоляції Російської Федерації, активно сприяє імплементації європейських пакетів санкцій проти Російської Федерації та підтримує притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах проти України. Румунія підтримувала і активно підтримує Україну на багатосторонньому рівні, в тому числі на її європейському та євроатлантичному шляху, а також підтримала рішення про початок переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова. Румунія була залучена на рівні ЄС до схвалення плану, який надає Україні багаторічну фінансову підтримку на суму 50 мільярдів євро в період 2024-2027 років. Що стосується виміру НАТО, Румунія підтримує прийняття якомогабільш амбітного пакету на підтримку України на Вашингтонському саміті.»
У своєму виступі міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підкреслила, що справедливий і тривалий мир в Україні безпосередньо залежить від притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах в Україні та проти України. Вона зазначила, що запропонована президентом Зеленським Формула миру, підтримана більшістю міжнародної спільноти, в тому числі Румунією, базується на принципах міжнародного права та Статуту ООН. «Румунія та Україна є не лише сусідніми державами та близькими партнерами, вони тісно пов’язані спільною прихильністю до фундаментальних цінностей, таких як свобода, демократія та суверенне право кожного народу самостійно вирішувати власну долю та майбутнє. Нагадаю, що хоча це добре відомо і не може ніким заперечуватися, український народ чітко висловив свою волю щодо свого майбутнього – процвітаючого демократичного майбутнього, безпечного європейського майбутнього, майбутнього у складі Європейського Союзу, майбутнього у складі НАТО, майбутнього у мирі – саме це майбутнє намагається забрати росія. Це майбутнє, за яке Україна героїчно бореться щодня, це майбутнє України, яке Румунія підтримає. Румунія є одним з найактивніших захисників інтересів України як на двосторонньому рівні, так і в усіх форматах міжнародного діалогу та співпраці. Румунія також є одним з найактивніших прихильників інтеграції України до Європейського Союзу. Я особисто зверталася з цим закликом на всіх засіданнях Ради міністрів закордонних справ щодо продовження політичної та практичної підтримки України в усіх сферах.»
Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті (Фото: www.uur.ro)
Посол України в Румунії Ігор Прокопчук підкреслив, що Румунія є надійним другом і сусідом України, яка пізнала його в біді. «Переконаний, що місце і час проведення цього важливого заходу обрані невипадково. Румунія не тільки добрий сусід, але у цей критичний для України час засвідчила свою солідарність з українським народом та відданість відносинам добросусідства, які мають міждержавний стратегічний характер. Я дякую за сьогоднішнє звернення від прем’єр міністра Чолаку, від міністра закордонних справ Одобеску, якими було підтверджено спільне бачення Україною та Румунією тих викликів, які постають через продовження брутальної, агресивної війни російської федерації проти України і ті завдання, які ми спільно ставимо перед собою для того, щоби перемогти безжального агресора. На виконання домовленості президента України Володимира зеленського після його візиту до Бухареста в жовтні минулого року, ми працюємо над піднесенням відносин між Україною та Румунією до рівня стратегічного партнерства. Ми працюємо над двостороннім документом про співпрацю в безпековій сфері. Україна та Румунія зробили критичний внесок в підтримання глобальної продовольчої безпеки. Ми продовжуємо дякувати Румунії та румунському народу за ту турботу, за прихисток, які були надані українцям, які ховалися від війни і прибули до Румунії фактично з першого дня початку широкомасштабної війни.»
Своєю чергою посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України з питань світового українства Мар’яна Беца подякувала Румунії за сприяння проведенню Саміту СКУ в Бухаресті і за підтримку України. «Ми безумовно вдячні Румунії за прийом Саміту Світового Конгресу Українців тут, в Румунії і за підтримку України в ході нашої боротьби з російською агресією. Разом з тим, оскільки війна все ще триває, це говорить про те, що ми, як держава ми, як українці за кордоном, маємо зробити набагато більше для наближення нашої перемоги. Я вдячна Світовому Конгресу Українців за те, як ви максимально допомагає зараз Україні – і інформаційна допомога, і волонтерська ваша діяльність, кожна організація, кожен українець, кожен волонтер робить свій внесок наближення нашої перемоги і це надзвичайно важливо і ми як держава, як уряд, як міністерство ми бачимо це, ми цінуємо вашу роботу і вашу роль.» Вона підкреслила важливість збереження та розвитку української національної ідентичності у світі, як вирішальної складової національної стійкості.
Посол Канади в Румунії Гевін Бучан заявив, що боротьба проти російського вторгнення в Україну, боротьба за Україну повинна відбуватися скрізь у світі. «Ми повинні протистояти спробам росії переключити увагу, відволікти нас від боротьби за демократію і свободу, яка ведеться не лише для України та українців, але й для всієї Європи, і навіть для всього вільного світу. У нас є сильні друзі в цьому регіоні – Польща, країни Балтії, Молдова, я зустрічався з президенткою Санду в січні і мені було дуже зрозуміло, що боротьба України за Молдову є також екзистенційною боротьбою для них. Якщо російські війська дійдуть до Одеси, Молдова не має жодних ілюзій, що їхня незалежність протримається хоч на день довше. Румунія, румуни також є відданими прихильниками України. Як ви чули від прем’єр-міністра, міністра закордонних справ та представників президента, вони є справжніми союзниками України в цій боротьбі. Але я думаю, що усі ми маємо відігравати свою роль, і ширша українська спільнота має відігравати свою роль, як я вже казав, в боротьбі з хвилями російської дезінформації, які насуваються, які фінансуються, які проявляються через ботів у соціальних мережах. Адже вони намагаються переконати світ, що Україна програла, так чи інакше, вони намагаються переконати світ у тому, що конфлікт, який мав тривати два тижні, триває вже два роки і завдав таких втрат, яких росіяни навіть не уявляли. Вони знаходять одного-двох людей, яких легко переконати, і це означає, що боротьба з вторгненням, боротьба за Україну має відбуватися скрізь, у всіх наших столицях, в залах НАТО, в Європейському Союзі, можливо, найбільше в Конгресі у Вашингтоні. І ми всі маємо відігравати певну роль у цьому.»
Офіційне відкриття заходу завершилося врученням медалі Святого Володимира, після чого дві групи українських переселенців, які знайшли прихисток у Румунії, підготували присутнім незабутню творчу програму, проілюструвавши ситуацію в Україні через емоції розлуки, триваючу агресію, але, перш за все, з надією на перемогу.
Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті (Фото: www.uur.ro)
У суботу та неділю, 13-14 квітня, дискусії були зосереджені на розробці плану заходів та обговорення ідей і пропозицій щодо подальших дій закордонного українства в контексті нових безпрецедентних викликів для українського народу, а також щодо подальшої підтримки України – гуманітарної, політичної, військової, фінансової, освітньої, яка вкрай необхідна в умовах повномасштабної війни, розв’язаної Володимиром Путіним 24 лютого 2022 року. На порядку денному дискусій були такі теми, як:
Єдність та сила українських громад – запорука спільного успіху: інтеграція українських переселенців у громади, сприяння політиці їхнього повернення в Україну, механізми протидії русскому міру та шляхи розбудови молодіжного руху в діаспорі.
Українська школа за кордоном – вектор збереження української ідентичності: визначальна роль українознавчих шкіл за кордоном у збереженні національної ідентичності, проблеми та перспективи української освіти у діаспорі, шляхи та методи подолання освітніх викликів та нові освітні ініціативи задля розвитку української освіти у світі.
Адвокаційна робота на підтримку України: дієві практичні інструменти адвокації у різних регіонах світу, а також успішні практичні кейси адвокації з різних громад.
Як СКУ може наблизити перемогу: актуальна військово-політична ситуація в Україні, нинішня ситуація на фронті та основні, найбільш актуальні завдання і напрями діяльності СКУ, які зможуть якісно підтримати Україну вїї боротьбі проти російського імперіалізму у коротко- та середньостроковій перспективах.
Відбудова України під час війни та після перемоги.
Зміцнення єдності та співпраці серед глобальної мережі українських громад: шляхи об’єднання численних українських громад у світі навколо СКУ та його складових організацій, а також взаємодія в цьому питанні з партнерами СКУ та іншими інституціями.
Погляд у майбутнє. «В єдності наша сила – разом до перемоги і відбудови»: висновки та представлення результатів роботи Саміту СКУ.
Учасники розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота.
“Починаючи з 2015 року, щороку в останню неділю травня ми відзначаємо День румунів звідусіль як день, присвячений усім румунам, але особливо тим, хто живе за кордоном. Де б ми не проживали, ми святкуємо цей день разом, оцінюючи те, що було зроблено, але особливо те, що ще треба зробити, щоб ми відчували себе більш захищеними і більш впевненими в Румунію, яка захищає наші права і служить нашим інтересам”, – йдеться в посланні президента Клауса Йоганніса, який закликав до збереження румунської ідентичності, мови і традицій. Глава румунської держави наголосив на необхідності того, щоб діаспора залишалася сильним голосом в Бухаресті, так і в інших столицях світу.
“Повага до прав та інтересів румунських громадян за кордоном, постійний діалог та просування історичних та культурних цінностей є постійними цілями роботи румунських дипломатів”, – заявила міністр закордонних справ Лумініца Одобеску.
У своєму посланні спікер Сенату Ніколає Чуке закликав румунів з діаспори ніколи не забувати, що вони є румунами, і передавати цю любов до своєї батьківщини своїм дітям. “Діаспора стала голосом, який має важливе значення в будь-якій дискусії про майбутнє Румунії. Румуни скрізь є частиною нації, незалежно від того, як далеко вони знаходяться. Вони знають, що в їхніх серцях є Румунія, де б вони не були”, – сказав Ніколає Чуке.
“Кожен румун, який назавжди залишає Румунію, є “невдачею” для цієї країни, а не святом”, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Виступаючи в неділю на заході, організованому в Національній опері з нагоди Дня румунів звідусіль, прем’єр-міністр оголосив, що в липні буде підписана угода, яка дозволить румунам в Іспанії мати подвійне громадянство, і висловив переконання, що Румунія повністю приєднається до Шенгенської зони до кінця року, після того, як в березні стала членом зони вільного пересування з морським і повітряним кордонами.
Культурний момент, організований в Національній опері, завершив триденний 7-ий фестиваль “Тут-Там”, з нагоди якого до Бухареста прибуло понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу. Під високим патронатом Президента Румунії, подія включала низку заходів, організованих Департаментом з питань румунів звідусіль у партнерстві зі Спілкою румунських митців.
З цієї нагоди Департамент у питань румунів звідусіль закликав до впровадження закону, спрямованого на створення Громадських центрів у діаспорі – проєкт, що має велике значення, покликаний підтримати громади за кордоном.
ЄВРОСОЮЗ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сьогодні в Брюсселі взяла участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Головні теми обговорення – агресія Росії проти України та ситуація на Середньому Сході. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до учасників по відеозв’язку і закликав збільшити та пришвидшити військову допомогу для України, зокрема постачання додаткових систем ППО, а також підтримати удари України по військових цілях на території РФ. «Ми рішуче засуджуємо нещодавні напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру в Україні. Саме тому важливо збільшити військову допомогу Україні», – заявила глава румунської дипломатії напередодні зустрічі. Також у Брюсселі відбувся неформальний обмін думками з низкою міністрів закордонних справ країн Середнього Сходу та Генеральним секретарем Ліги арабських держав. Європейські міністри також коротко обговорили події в Грузії, Венесуелі та Ірані. «Грузія є партнером Румунії», – заявила Лумініца Одобеску в Брюсселі, підкресливши необхідність підтримки народу цієї країни та її європейського курсу.
ВИБОРИ В ЛИТВІ – Президент Клаус Йоганніс у понеділок привітав свого литовського колегу Гітанаса Науседу з переобранням на посаду президента і підкреслив «відмінну» співпрацю між двома країнами. «Я з нетерпінням чекаю продовження відмінної співпраці між Румунією і Литвою як партнерами по ЄС і союзниками по НАТО, оскільки ми стикаємося з численними викликами в регіоні і в світі», – написав глава румунської держави в соціальній мережі. Чинний президент Литви Гітанас Науседа був переобраний у неділю після другого туру президентських виборів.
ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – 500 військовослужбовців країн НАТО – Румунії, США, Франції, Польщі та Італії, взяли в понеділок участь у навчаннях на полігоні Смирдан на південному сході Румунії. Ці навчання є частиною більш масштабних багатонаціональних навчань Dacian Strike/Дакійський удар», пройшли одночасно на двох інших полігонах Румунії та Болгарії. Сценарій навчань передбачав як наземні, так і повітряні бої. Координацію навчань здійснювало багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід», яке діяло з Навчального центру Смирдан. У них також взяли участь ВПС Румунії і Королівські ВПС Великої Британії. В контексті передової присутності НАТО в південно-східній Європі багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід» координує підготовку і інтеграцію сил, що перебувають під оперативним управлінням, з метою стримування можливої агресії в районі операцій.
ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок для переговорів про підтримку Сполученими Штатами вступу Молдови до Європейського Союзу, а також про енергетичну безпеку. Про це повідомив Державний департамент США. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в США, після візиту до Молдови Ентоні Блінкен вирушить до Праги, Чехія, де візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, на якій обговорюватимуться пріоритети наступного саміту Альянсу у Вашингтоні в липні.
ТЕАТР – Найкращі румунські театральні діячі будуть нагороджені на 32-й церемонії вручення нагород Румунської театральної спілки UNITER, яка проходить сьогодні ввечері в Національному театрі імені Йона Луки Караджале» в Бухаресті. Серед 15 категорій, в яких будуть вручені нагороди, – найкраща радіо-драма, найкращий актор у головній ролі, найкраща актриса у головній ролі, найкраща режисура, найкраща вистава. Цього року, після виявлення потреби, що випливає з еволюції та взаємозв’язку театру з новими технологіями, було створено чотири нові номінації: «Найкращий анімаційний театр/дитячий театр», «Найкращий оригінальний музичний та звуковий дизайн», «Найкращий відеодизайн», «Найкращий світловий дизайн». Організатори підкреслили, що цей гала-вечір об’єднує всіх митців, незалежно від віку і святкує всіх разом.
ДІАСПОРА – З нагоди Дня румунів звідусіль, який відзначається з 2015 року в останню неділю травня, уся румунська політична еліта поширила привітання, в яких підкреслено, що своєю працею ті, хто виїхав за кордон, роблять так, щоб Румунію цінували у світі. Президент Клаус Йоганніс закликав до збереження румунської ідентичності, мови і традицій, підкресливши, що діаспора має залишатися сильним голосом, який чують як в Бухаресті, так і в столицях інших країн світу. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску нагадала, що добробут і безпека громадян Румунії, які проживають за кордоном, а також постійний діалог з діаспорою залишаються пріоритетами румунської дипломатії. Спікер Сенату Ніколає Чуке закликав румунів у діаспорі ніколи не забувати, що вони є румунами і передавати любов до батьківщини своїм дітям, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що уряд і надалі підтримуватиме закордонних румунів.
ФУТБОЛ – Другий матч плей-офф Суперліги між ФК Csikszereda з другого дивізіону та бухарестським Динамо завершує сьогодні ввечері на стадіоні «Меркуря Чук» поточний футбольний сезон у Румунії. У першому матчі в Бухаресті «Динамо» перемогло з рахунком 2:0. Новий чемпіон столичний FCSB представлятиме Румунію в Лізі чемпіонів, Corvinul «Гунедоара» (команда з другої ліги, володар Кубка Румунії) гратиме в Лізі Європи, а CFR «Клуж» (друге місце в Суперлізі) та Universitatea «Крайова» гратимуть в Лізі Конференцій. Останні матчі внутрішнього чемпіонату були затьмарені в суботу ввечері прощальним матчем так званого Золотого покоління румунського футболу, яке в 1990-х роках вийшло до трьох світових і двох європейських першостей.
ЗАКОРДОРННІ РУМУНИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав сьогодні до збереження румунської ідентичності, мови та традицій у посланні з нагоди Дня румунів звідусіль, який є нагодою підтвердити прихильність до єдності та солідарності. Глава держави зазначив, що він постійно сприяв створенню професійних спільнот між румунами в країні та румунами за кордоном, таким чином зміцнюючи зв’язки між бізнесменами, науковцями, лікарями, вчителями та румунськими митцями «тут» і «там», які, працюючи разом, створили багато успішних проєктів. Сьогодні в Бухаресті завершується 7-й фестиваль «Тут-Там», який включав низку заходів, організованих Департаментом з питань румунів звідусіль у партнерстві зі Спілкою румунських митців. Протягом трьох днів захід об’єднав румунських митців з країни та з-за кордону з різних творчих сфер: мистецтва, дизайну, музики, кіно тощо, а також представників асоціативного, академічного та бізнес-середовищ румунських громад за кордоном. У цьогорічному фестивалі взяли участь сотні румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу.
ДІАСПОРА – Повага до прав та інтересів румунських громадян за кордоном, постійний діалог та просування історичних та культурних цінностей є постійними цілями роботи румунських дипломатів, – заявила сьогодні глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. У своєму посланні з нагоди Дня румунів Звідусіль вона підкреслила, що пріоритети її мандату пов’язані з консульським компонентом, а саме з наданням ефективних консульських послуг за найвищими стандартами. Лумініца Одобеску запевнила, що МЗС Румунії робить все можливе для того, щоб вибори до Європейського парламенту 9 червня пройшли за кордоном в оптимальних умовах.
ЗАКОНОДАВСТВО – Завтра на пленарному засіданні Сенату (верхньої палати парламенту Румунії) відбудеться обговорення законодавчої пропозиції, ініційованої Націонал-ліберальною партією, що перебуває при владі в коаліції з Соціал-демократичною партією, спрямованої на захист та збереження ставки єдиного податку на наступні 10 років. Документ передбачає, що після набуття чинності закону і до 31 грудня 2033 року не буде прийнято жодних нормативно-правових актів, які б змінювали або скасовували ставку єдиного податку на доходи і прибуток, отримані на території Румунії. Ініціатори стверджують, що цей захід забезпечить передбачуваність, фінансову стабільність і середовище довіри для населення та інвесторів. Соціал-демократи, партнери лібералів по правлячій коаліції, поки що не підтримують такий підхід, оскільки вони більше виступають за перехід до прогресивного оподаткування. З іншого боку очікується, що Палата депутатів проголосує за пропозицію посилити покарання за торгівлю людьми, дитяче рабство і дитячу порнографію. За ці злочини торговці людьми можуть отримати тюремне ув’язнення терміном до 12 років і до 20 років, якщо йдеться про неповнолітніх. Законопроєкт також робить неможливим умовно-дострокове звільнення від відбування покарання особи, яка вчинила такі злочини і запроваджує кримінальну відповідальність за замах на злочин, що стосується дитячої порнографії. Уряд Румунії також нещодавно прийняв Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми, яка передбачає створення інтегрованого механізму виділення коштів на захист і допомогу жертвам торгівлі людьми.
КІНО – Трилер «Анора» американського режисера Шона Бейкера став володарем Золотої пальмової гілки 77-го Каннського кінофестивалю. Гран-прі фестивалю отримав індійський фільм Паяла Кападіа «Усе, що ми уявляємо», а Приз журі – стрічка «Емілія Перес» французького режисера Жака Одіара. Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу», отримав у п’ятницю ввечері «Квір-пальму» – альтернативну нагороду, яка щороку присуджується художньому фільму, присвяченому «ЛГБТ-персонажам або темам». Фільм «Насті» румунських режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску і Тудора Джурджіу був показаний у секції «Спеціальні покази» і пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного Іліє Нестасе, першого бунтаря в історії тенісу. Світова прем’єра проєкту Йоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія» відбулася у Каннах в імерсивному конкурсі, присвяченому віртуальній реальності і представленому вперше в історії заходу. Фільм румунської артистки натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.
ШІ – У Румунії буде створено Науково-дослідний інститут штучного інтелекту, що сприятиме розробці власних технологічних рішень, співпраці з міжнародними партнерами та підготовці найкращих фахівців у цій галузі. Про це повідомив міністр фінансів Марчел Болош на своєму Facebook. Він зазначив, що очолюване ним міністерство почало використовувати штучний інтелект для виявлення аномалій і поведінкового аналізу в боротьбі з шахрайством. У Технічному університеті міста Клуж-Напока (північний захід) розпочалося будівництво першого в Румунії дослідницького центру штучного інтелекту, в який було інвестовано понад 105 мільйонів леїв (близько 21 мільйона євро).
ЛІКИ – Європейська комісія звернулася до держав-членів ЄС з проханням призупинити дію дозволів на продаж кількох генеричних лікарських засобів. Рекомендація Брюсселя з’явилася після того, як Європейське агентство з лікарських засобів провело аудит індійської лабораторії, яка тестувала ці препарати, і виявило порушення в даних і процедурах тестування більш ніж 350 ліків. Це викликало серйозні занепокоєння щодо достовірності тестів, які мають показати, чи вивільняє генеричний препарат таку ж кількість активної речовини в організм людини, як і оригінальні ліки. Список, опублікований на сайті агентства, також включає понад 40 лікарських засобів, дозволених в Румунії. Агентство зазначає, що деякі з рекомендованих до призупинення ліків можуть бути критично важливими через відсутність альтернатив у деяких країнах ЄС. У цьому контексті Єврокомісія вирішила, що національні органи влади зможуть відкласти призупинення продажу цих ліків на термін до 2 років.
ПА НАТО – Близько 400 парламентарів з 32 країн-членів НАТО і 25 країн-партнерів та парламентських організацій беруть участь у весняній сесії Парламентської асамблеї Альянсу, яка проходить в Софії, Болгарія. Учасники обговорюють важливі теми євроатлантичного порядку денного з питань оборони і безпеки, з особливим наголосом на підтримці України і пріоритетах майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні в липні. На відкритті пленарного засідання в понеділок виступить Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а міністр оборони України Рустем Умеров виступить по відеозв’язку. На зустрічі в Софії парламентарі з країн-членів НАТО обговорять і приймуть рішення щодо заявок Мальти і Косова на отримання статусу асоційованого члена. Серед тем, що обговорюватимуться на форумі, будуть виклики на Західних Балканах, а також стратегії підтримки партнерів, які перебувають у зоні ризику, і посилення взаємодії з Глобальним Півднем (країнами з низьким і середнім рівнем доходів в Азії, Африці, Латинській Америці і Карибському басейні).
ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок. Про це повідомив Державний департамент США. Він проведе переговори про американську підтримку прогресу Р.Молдова на шляху до членства в Європейському Союзі, а також про енергетичну безпеку. Ентоні Блінкен був у Молдові два роки тому, на початку березня, через кілька днів після вторгнення Росії в сусідню Україну. Після візиту до Кишинева американський чиновник вирушить до Праги на неформальну зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО для обговорення пріоритетів наступного саміту НАТО, який пройде в липні у Вашингтоні.
ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його заарештували за звинуваченням у державній зраді. Ним виявився молодий політик з міста Плоєшть Александру Піскан. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. У зв’язку з цим румунське МЗС оголосило дипломата російського посольства персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року. Згодом речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва дасть відповідну відповідь на це рішення.
КІНО – Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу», відібраний до офіційного конкурсу на «Золоту пальмову гілку» Каннського міжнародного кінофестивалю, отримав у п’ятницю ввечері «Квір-пальму» – альтернативну нагороду, яка щороку присуджується художньому фільму, присвяченому «ЛГБТ-персонажам або темам». Фільм режисера Емануеля Пирву розповідає історію Аді, 17-річного підлітка, який проводить літні канікули в рідному селі в дельті Дунаю. Однієї ночі на нього жорстоко нападають на вулиці. Наступного дня його світ повністю перевертається з ніг на голову, батьки не дивляться на нього так, як раніше, і позірний спокій села починає порушуватися. Журі «Квір-пальм» цього року очолив бельгійський режисер Лукас Донт («Близько», «Дівчина»), якому довелося обирати з 18 фільмів в усіх секціях. Також у Каннах були показані дві інші румунські стрічки. Фільм «Насті» режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску і Тудора Джурджіу був показаний у секції «Спеціальні покази» і пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного Іліє Нестасе, першого бунтаря в історії тенісу. Світова прем’єра проєкту Йоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія» відбулася у Каннах в імерсивному конкурсі, присвяченому віртуальній реальності і представленому вперше в історії заходу. Фільм румунської артистки натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.
ЕВАКУАЦІЯ – Шість громадян Румунії, які звернулися по допомогу в евакуації, залишили Нову Каледонію, – повідомляє румунське міністерство закордонних справ. МЗС повідомило, що один румунський громадянин був евакуйований 22 травня авіарейсом, організованим французькою владою у співпраці з владою Австралії та Нової Зеландії, до Австралії. Інші п’ятеро румунів залишили територію Франції сьогодні. З них двоє були евакуйовані до Австралії військовим літаком австралійських ВПС, інші троє – цивільним рейсом, організованим французькою владою. Французький уряд оголосив надзвичайний стан у Новій Каледонії після безладу, спричиненого ухваленням парламентом у Парижі законопроєкту, який дозволить французам, які проживають на тихоокеанському острові, голосувати на провінційних виборах. Протестувальники підпалюють автомобілі та офісні приміщення, а також грабують магазини. Щонайменше семеро людей загинули і сотні були заарештовані.
ПА НАТО – Близько 400 парламентарів з 32 країн-членів НАТО і 25 країн-партнерів та парламентських організацій беруть участь у весняній сесії Парламентської асамблеї Альянсу, яка стартувала сьогодні в Софії, Болгарія. До понеділка учасники обговорюють важливі теми євроатлантичного порядку денного з питань оборони і безпеки, з особливим наголосом на підтримці України і пріоритетах майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні в липні. Парламентарі візьмуть участь у роботі п’яти комітетів Парламентської асамблеї, обговорять проєкти їхніх доповідей та ухвалять важливі політичні рекомендації. На відкритті пленарного засідання в понеділок виступить Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а міністр оборони України Рустем Умеров виступить по відеозв’язку. На зустрічі в Софії парламентарі з країн-членів НАТО обговорять і приймуть рішення щодо заявок Мальти і Косова на отримання статусу асоційованого члена. Серед тем, що обговорюватимуться на форумі, будуть виклики на Західних Балканах, а також стратегії підтримки партнерів, які перебувають у зоні ризику, і посилення взаємодії з Глобальним Півднем (країнами з низьким і середнім рівнем доходів в Азії, Африці, Латинській Америці і Карибському басейні).
ППО – Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс та його польський колега Дональд Туск надіслали листа Президентці Європейської Комісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом створити спільний європейський щит протиповітряної оборони за європейській кошти в умовах, коли всі країни стикаються з фінансовими труднощами. У своєму листі прем’єр-міністри пропонують, щоби щит, подібний до ізраїльської системи протиракетної і протиповітряної оборони «Залізний купол», захищав Європу від ворожих літаків, ракет і безпілотників, підкреслюючи при цьому, що схвалення такого проєкту на європейському рівні дасть чіткий сигнал у всіх напрямках про рішучість ЄС захищати себе. З іншого боку, шість країн НАТО, що межують з Росією, домовилися побудувати «стіну з безпілотників» для захисту своїх кордонів від «провокацій», оголосив литовський уряд. «Йдеться не лише про фізичну інфраструктуру, системи спостереження, але й про дрони та інші технології, які дозволять нам захиститися від викликів з боку ворожих країн і запобігти контрабанді», – заявила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте після переговорів зі своїми колегами з двох інших країн Балтії – Латвії та Естонії, а також Фінляндії, Норвегії та Польщі.
ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.
ДІТИ – З початку цього року в Румунії було зареєстровано майже 10 000 повідомлень про зникнення дітей, – повідомляє організація «Врятуймо дітей». Більше половини з них були добровільними, а основними причинами втеч дітей є різні форми насильства, жорстокого поводження і нехтування, зміни в сімейній динаміці, а також надмірно авторитарне виховання або вживання батьками алкоголю і наркотиків. Діти потребують дорослих, яким вони можуть довіряти, відкритого спілкування, вміння слухати, співпереживання, турботи та співчуття, – кажуть психологи організації «Врятуймо дітей». У Міжнародний день зниклих дітей, який відзначається сьогодні, організація нагадує, що щороку в Європі близько 250 000 дітей вважаються зниклими безвісти. Для звернення за допомогою в таких випадках діє загальноєвропейська гаряча лінія – 116 00, котра працює й в Румунії.
ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У Бухаресті тривають заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Сьогодні відбулося офіційне відкриття сесії спілкування, і закордонні румуни мали можливість вести прямий діалог з представниками румунської держави, щоб передати свої проблеми, потреби і труднощі, з якими вони стикаються в країнах перебування і після повернення до Румунії, а також можливість познайомитися один з одним, обмінятися досвідом, кращими практиками і спланувати спільні проєкти. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з країни та з-за кордону, а також представників асоціативного, академічного та бізнес-середовищ румунських громад за кордоном.
ПТАХИ – Новий вид птахів був вперше помічений в Румунії. Це середземноморська чайка, яку спостерігали в повіті Бреїла, на південному сході країни. Цей птах характерний для країн навколо Середземного моря і північно-західного узбережжя Африки. Чайка має червоний дзьоб, блакитнувато-сірі ноги і дуже світло-сіру спину. Про це повідомило Румунське орнітологічне товариство, яке зазначає, що у світі налічується близько 50 видів чайок. За останні роки кількість цих птахів скоротилася більш ніж на 50% і зараз вони вважаються вразливими. Причинами цього є наземні хижаки та зменшення харчових ресурсів. Експерти кажуть, що поява виду за межами його відомого ареалу може бути першою ознакою експансії, але кажуть, що потрібні додаткові дослідження, перш ніж можна буде робити висновки.
Обов’язок
політиків – знайти рішення для повернення
румунів, які живуть в діаспорі, -
заявив у середу в Римі прем’єр-міністр
Марчел Чолаку. У будинку
мерії в Римі він зустрівся з представниками
румунської громади в Італії, попередньо
зустрівшись із мером міста Роберто
Гуалтьєрі.
В
Італії проживає понад мільйон румунів,
а їхній середній вік становить 34-35 років,
– зазначив прем’єр-міністр, який також
повідомив, що Італія є другим за величиною
партнером Румунії в Європейському
Союзі, з торговельними відносинами на
суму понад 20 мільярдів євро в минулому
році, а представники румунської діаспори
займають друге місце за кількістю
компаній, які вони заснували на півострові.
Як
прем’єр-міністр, навіть не знаєш,
чи це можна назвати радістю, чи ні, – зазначив
Марчел Чолаку. Незважаючи на те, що
Румунія наразі має найбільшу кількість
активних працівників – понад 5,7 мільйона
– все ще відчувається нестача робочої
сили. У цьому контексті прем’єр-міністр
Чолаку закликав румунів, які
проживають
в Італії, повернутися додому хоча б на
деякий час, щоб допомогти розвитку
рідної країни, враховуючи досвід, який
вони набули в Італії протягом десятиліть,
і який так необхідний і в Румунії.
Країна,
– підкреслив прем’єр, – переживає
важливий момент, пов’язаний із залученням
європейських коштів, у тому числі через
Національну програму відновлення та
стійкості. Крім того, реформи, передбачені
в НПВС,
якщо вони будуть реалізовані, змусять
Румунію розвиватися, з адміністративної
точки зору, так само, як інші європейські
держави.
Однак,
«Румунії не дозволено пропустити цей
останній потяг ні на мить і ні за яких
обставин», – заявив румунам в Італії
прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який
зазначив, що усвідомлює, що для того,
щоб полегшити їх повернення до країни,
необхідно суттєво покращити державні
послуги,такі
як наприклад,
у сфері охорони здоров’я та освіти.
Завдяки зусиллям італійської влади,
інтеграція румунської громади в Італії
є чудовою, а її внесок у розвиток Італії
є дуже важливим.
Той
факт, що румунсько-італійські відносини
сьогодні знаходяться на відмінному
рівні, також є результатом зусиль наших
співвітчизників, як на професійному,
так і на особистому рівні, а румунська
громада відіграє важливу роль у
двосторонніх відносинах. – підкреслила
Посол Румунії в Римі Габріела Данкеу.
Представляючи найбільшу громаду
іноземців на півострові, переважна
більшість румунів все ще підтримує
зв’язки зі своєю батьківщиною,
в тому числі й духовні. Саме тому, у
розмові з мером Риму Роберто Гуалтьєрі,
прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив,
що одним з очікувань румунів є наявність
власного православного собору в
італійській столиці.
«Making Waves» – найдовготриваліший за часом захід,
присвячений румунському кіно в Америці, який в цьому році проходить вп’ятнадцяте,
запропонував з 18 по 24 лютого чергову топову подію з добіркою нових румунських
фільмів, які американська публіка могла бачити в Інтернеті. Продюсерами та
кураторами фестивалю, який вже став традиційним у Нью-Йорку, є Коріна Шутеу,
Міхай Кірілов та Оана Раду, котрі стали ядром команди, яка ініціювала та проводить
захід з 2006 року.
Міхай Кірілов, художній директор компанії Making Waves. «У
цьому році нам довелося переналаштувати фестиваль. Щороку Making Waves запрошував
режисерів та акторів на зустріч з американською аудиторією, а після кінопоказу проводив
дискусії. А цьогорічний фестиваль нічим не поступився попереднім. Фестиваль зазвичай
триває тиждень, протягом якого відбувається показ приблизно семи румунських повнометражних
фільмів, іноді й кількох короткометражних. Цього року саме через те, що
онлайн-формат дозволяє продовжити пропозицію, ми включили в програму крім 7
художніх фільмів, також пакет із шести короткометражних фільмів. Перевага онлайн-показів
полягає в тому, що румунські фільми були доступні не лише спільноті Нью-Йорка,
як це сталося в попередні роки, а й всій американській спільноті. Днями я
навіть розмовляв з нашими партнерами з кінематографічного центру Джейкоба Бьорнса,
який є традиційним партнером Making Waves, які були здивовані великою кількістю
переглядів. У цьому році фестиваль працював на основі передплати, дійсної на
всі покази, а висновок такий: і ми, і наші партнери з кіноцентру Джейкоба Бьорнса
дуже задоволені тим, що фільми побачила така кількість американських глядачів.
Фестивалю вдалося утримати аудиторію, ми особливо говоримо про нью-йоркську
аудиторію, яка складається як з американської аудиторії, яка любить румунське
кіно, так і з членів румунської діаспори, які хочуть побачити новинки
румунського кіно. Запорукою успіху була послідовність. Making Waves пережив дуже
звивисті періоди, перекалібрувався у певний момент, ставши самостійним заходом,
що працює за рахунок добровільних внесків. А пожертви американської громадськості
лише збільшують лояльність аудиторії, яку ми зібрали і яка з нетерпінням чекає
на фестиваль. Цього року це географічне відкриття Америки виявилось корисним. Тому
що до цього фестиваль Making Waves проходив в Нью-Йорку, в різних відомих кінозалах.
Тільки в 2019 році, до 30-ої річниці Революції 1989 року, у нас була
розгалужена програма з 30 фільмів, які увійшли в історію за ці 30 років, і це
була мандрівна програма, яка охопила кілька американських міст.»
«Мальмкрог» режисера Крісті Пую, «Спадщина» – Доріана Богуце,
«Кампанія» – Маріана Крішана, «Грізна Івана» режисерки Івани Младенович, «Ляльковий
дім» – Тудора Платона, «Вдома» – Раду Чорнічука та «колектив» Александра Нанау -
були показані в цьому році на фестивалі Making Waves. «Це був чудовий рік для
румунського документального кіно, особливо з соціальним відтінком, зокрема
кінострічок «колектив» чи «Вдома», які отримали вражаюче міжнародне визнання,
завдяки чому вони й були показані на відкритті та закритті поточного фестивалю Making
Waves. Між цими обкладинками новий опус Крісті Пую – Мальмкрог, повертається в
американський віртуальний простір після прем’єри на минулорічному Нью-Йоркському
онлайн-кінофестивалі, щоб продовжити розбурхувати уми», – написав критик Міхай Кірілов,
художній директор Making Waves.
Окрім того, що документальний фільм режисера Александра
Нанау «колектив», увійшов в шорт-лист двох номінацій «Оскара», міжнародна преса
вважає його одним із найкращих фільмів про журналістику, коли-небудь знятих. Американский
журнал Rolling Stone включив його до списку найкращих фільмів 2020 року, а Time
Magazine розмістив фільм на 2 місці у рейтингу найкращих документальних
фільмів, знятих минулого року. IndieWire писав, що це один з найкращих фільмів
про журналістику, коли-небудь знятих. Крім цього кінострічка Александра Нанау
також отримала визнання від New York Times, Variety або The Guardian.
Михай Кірілов, художній директор
фестивалю Making Waves зазначив. «Щороку, коли проводимо відбір фільмів, ми
намагаємось поєднувати фільми та авторів, які вже мають резонанс в
американському просторі, з новими режисерами та іменами. Те саме ми зробили й
цього року. Звичайно, вибір фільму «колектив» режисера Александра Нанау для
відкриття фестивалю був само собою зрозумілим. Це був найгучніший фільм і не
лише в американському просторі, але особливо там він отримав надзвичайно
сприятливі хроніки з 2019 року, оскільки фільм вийшов у прокат в Торонто.
Звичайно, через пандемію фільм мав нерівний шлях, але пандемія зовсім не
зіпсувала його репутацію та вплив, про що свідчить ця гонка без перешкод до
оголошення лауреатів премії «Оскар». Тож нам здалося абсолютно нормальним приділити
цьому фільму особливу увагу в Америці, надавши йому честь відкрити
кінофестиваль. І я сподівався, що Making Waves надасть ще більшу видимість
фільму, оскільки наближається день остаточного рішення членів Американської кіноакадемії.»
Щоб підтримати фестивальний
дух, організатори підготували для публіки низку унікальних інтерв’ю з актрисою Іриною Редулєску
та режисерами Маріаном Крішаном, Тудором Платоном та Іваною Младенович.
Майже 4.000 громадян Румунії,
які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зареєструвались
на порталі votstrăinătate.ro, та вказали, що бажають голосувати на виборчій дільниці на парламентських
виборах від 6
грудня, більшість із них – у Великобританії, Німеччині, Іспанії та Італії. Період реєстрації для цього варіанту голосування, який
розпочався 1 квітня, закінчився. Однак
був продовжений термін для реєстрації голосування поштою до
22 жовтня. Цю останню форму голосування обрали до тепер майже 12.500 осіб,
переважна більшість із них – у Великобританії, Німеччині,
Швейцарії, Іспанії, Франції та Італії.
Постійне виборче управління повідомляє, що через пандемію Covid-19 кілька
країн, включно з Європи, не дозволять відкривати виборчі дільниці, ні за межами
дипломатичних місій, ні всередині них. У цих умовах рекомендується всім румунам
у діаспорі вибрати голосування поштою, як безпечний та зручний спосіб голосування
дистанційно, без витрат та без ризиків, особливо в контексті невизначеності,
пов’язаної з еволюцією санітарної кризи.
Президент Румунії Клаус Йоганніс також закликав румунів з діаспори зареєструватися для голосування поштою на грудневих парламентських виборах,
зазначивши, що немає гарантії, що виборчі дільниці зможуть відкритись у всіх
країнах. «Тоді, коли ми просували голосування поштою, ми вважали, що було б добре
для румунів у діаспорі мати можливість голосувати, навіть якщо вони не можуть
дістатися до виборчої дільниці. Тоді ми не думали про пандемію. Але
процедура заочного голосування є дуже корисною, і я закликав би діаспору обирати
цю форму голосування, – сказав нещодавно глава румунської держави на
прес-конференції.
Офіційні особи Великобританії рекомендували румунській владі забезпечити голосування поштою на парламентських виборах від 6 грудня. Голосуючи поштою, ми
уникаємо поїздок до виборчих дільниць та контактів з незнайомими людьми, а
також дотримуємось правила соціальної дистанції, – вважає Дан Мігалакє,
посол Румунії в Лондоні. Подібні відповіді надійшли від інших держав, таких як
Мальта, Нідерланди, Канада, Нігерія, Нова Зеландія, де румунська влада ризикує
не мати можливості провести парламентські вибори навіть у приміщеннях консульських
представництв. Слід зазначити, що в Іспанії та Італії, де на минулорічних
президентських виборах проголосувало понад 320.000 румунів, говорять про
обмеження, і рекомендується не відкривати виборчі дільниці. Нагадуємо, що загалом на президентських виборах від минулого року майже
один мільйон румунів проголосували за кордоном.
Перший тур президентських виборів у
Румунії пройшов без сюрпризів, так що у вирішальному турі, 24 листопада, зіткнуться
кандидат від правої НЛП, чинний президент Клаус Йоганніс та лідерка соціал-демократів Віоріка Денчіле. Несподіванкою міг бути вихід у
другий тур кандидата від Альянсу Союз
Рятуйте Румунію-ПЛЮС,
Дана Барни,
і диспут був проводився між тими ж ідеологічними координатами.
Однак, Барна
посів третє місце, із значно нижчими відсотками, ніж здобутими
Альянсом Союз Рятуйте Румунію-ПЛЮС на недавніх виборах до Європарламенту, що, мабуть, не буде
без політичних наслідків. Клаус Йоганніс насолоджувався перемогою з лібералами, яку він хоче довершити через два тижні.
Непримиренний
противник соціал-демократів, яких він вважає відповідальними за шкідливі
реформи у сфері правосуддя та економіки, Йоганніс попередив, що вони ще не переможені, і закликав виборців голосувати. Клаус Йоганніс: Дорогі мої, війна з СДП не завершена. У нас все ще є один бій, у нас є ще один крок,через два тижні. Щодо другого туру,я кажу тим, хто був
на вулиці зі мною, що вони повинні захищати верховенство закону.Голосуйте, щоб ваша боротьба не була марною!
Тим, хто хоче лікарні, школи, автошляхи, кажу, приходьте на вибори, щоб остаточно
усунути СДП від влади та
все це зробити
разом! Тим, хто не хоче, щоб їхні діти та онуки залишали країну, голосуйте, бо тепер ми можемо змінити речі! А багатьом з діаспори, які вже пішли, кажу:
приходьте на вибори, бо тепер ви можете змінити ситуацію!
Зі свого боку, лідерка СДП заявила, що вона бореться не за партію, а за
єдність і гідність румунів, і зазначила про впевненість у перемозі. Віоріка Денччіле: «Я дякую всім, хто проголосував серцем.
Сьогоднішнє голосування свідчить про надану
підтримку. Сьогоднішній
голос допомагає нам
продовжувати нашу виборчу кампанію, в якій ми вийдемо перед румунами, як з тим,
що ми зробили, але, перш
за все, з тим, що ми хочемо зробити для них, коли виграємо президентські
вибори. Наша боротьба не проти якоїсь політичної партії, ми не хочемо ліквідувати жодну
політичну партію, тому що це демократія, кожна політична партія повинна
висловити свою точку зору. Наша боротьба буде, як і раніше, за румунів, за Румунію, за рівновагу та
консенсус, за єдність, за гідне представлення Румунії як на внутрішньому,
так і закордонному планах».
Соціологи кажуть, що електорат, який
віддав перевагу Клаусу Йоганнісу, розташований посередині, між
виборцями Дана Барни – у значній мірі молодими людьми, які мають середню або вищу освіту, службовці – і тими,
кого приваблює Віоріка Денчіле, тобто літні люди, пенсіонери, з середньою освітою. Таким чином, нинішній президент має
понад половину виборців віком від 35 до 64 років із середньою освітою. Явка у першому турі становила майже 48% і це найнижчий показник, який
зафіксовано на президентських виборах.
З іншого боку, румуни поза межами кордонів
зразково змобілізувались,
і кількість тих, хто пішов на вибори, до яких додаються 25 тисяч, які вирішили
голосувати
поштою, що є організаційною прем’єрою, досягла рекордної цифри 675 тисяч. Вони мали можливість
голосувати протягом
трьох днів, саме щоб уникнути нескінченних черг та стресу, як це було в діаспорі на попередніх
президентських виборах та останніх виборах до Європарламенту. За кордоном Клаус
Йоганніс також є переможцем. Він
набрав понад 50% голосів, але за ним слідує Дан
Барна, а Віоріка Денчіле лише п’ята, з приблизно 3%.
ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – У Румунії у суботу офіційно почалася президентська передвиборча кампанія. Остаточний список кандидатів на виборах Президента Румунії-2019 містить 14 осіб від усіх парламентських партій зокрема: чинний президент Клаус Йоганніс, якого підтримує Націонал-ліберальна партія, лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, Теодор Палеологу від Партії «Народний рух» колишнього президента Траяна Бесеску, Мірча Діакону, кандидатуру якого підтримують Альянс лібералів та демократів і партія Про Румунія, а також лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемент Хунор. Про бажання стати президентом також заявили кандидати від низки позапарламентських партій: Кетелін Іван, Нінел Пейя, Себастьян-Константін Попеску, Джон-Йон Бану, Рамона-Іоана Брюйнсельс та Віорел Катараме, а також двоє незалежних кандидатів – Богдан Станоєвіч та Александру Кумпенашу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада. Відповідно до рішення уряду, закордонні румуни зможуть голосувати у першому турі виборів президента з 8 по 10 листопада, а у другому турі з 22 по 24 листопада. Так само, румуни які мешкають за кордоном і раніше зареєструвались в Інтернеті, мають можливість голосувати поштою. Серед країн, де буде створено найбільше виборчих дільниць
налічуються: Іспанія (148), Італія (142), Німеччина (84), Великобританія (73),
Франція (48), США (38) та Республіка Молдова (36).
УРЯД – Президент Румунії Клаус Йоганніс щонайпізніше
у вівторок назве кандидата на посаду прем’єр-міністра, після другого раунду консультацій
з парламентськими партіями. У п’ятницю після перших дискусій з представниками
парламентських партій глава держави заявив, що країні терміново потрібен новий
перехідний уряд, що, найімовірніше буде створений Націонал-ліберальною партією
або навколо неї. Ліберали ініціювали резолюцію про недовіру уряду, в результаті
якої у четвер кабінет міністрів соціал-демократів на чолі з Віорікою Денчіле був
відправлений у відставку. За словами Клауса Йоганніса новий прем’єр повинен
буде створити нову урядову команду, яка має якнайшвидше розробити Державний
бюджет Румунії на наступний рік та забезпечити належне проведення
президентських виборів. Хоча підтримує ідею проведення дострокових
парламентських виборів, президент визнав, що для цього дуже важко досягти
консенсусу.
РУМУНИЗВІДУСІЛЬ – Міністерство у справах румунів звідусіль
оприлюднило звіт про роботу за 2017-2019 роки. Тимчасово виконуюча обов’язки міністра Наталія
Інтотеро заявила, що бюджет, виділений на проведення заходів для румунів з
усього світу, склав понад 33 мільйони леїв, приблизно 7 мільйонів євро. Відомство
профінансувало понад 460 проектів як для діаспори, так і для румунських
історичних громад. В останньому випадку програми і проекти були зосереджені на
освіті. У звіті Міністерства у справах румунів звідусіль зазначається, що майже
завершено процес отримання доступу до коштів з європейських фондів у розмірі
майже 5,4 мільйона леїв. У рамках цього проекту буде розроблена нова стратегія
для румунів зі всього світу, яка включає проведення соціологічного дослідження
румунської діаспори. Документ включатиме таку інформацію, як соціальний склад
румунських громад, карта проживання румунських громадян за кордоном, причини,
які зумовили їх від’їзд за кордон, причини, які можуть визначити повернення до
Румунії, або райони, в яких закордонні румуни вважають, що румунська держава
має проявити більшу активність.
ПДР – З суботи, 12 жовтня, використання мобільного телефону за кермом у
Румунії карається штрафом у розмірі до 1160 леїв (близько 250 євро). Згідно з
новими Правилами дорожнього руху, водіям усіх категорій транспортних засобів
заборонено тримати в руці або користуватися будь-яким іншим пристроєм, який
може записувати чи відтворювати текстові чи фото- або відеозображення, під час
руху транспортного засобу, яким вони керують. Якщо використовуючи телефон водій
порушує ще одне правило дорожнього руху, він може бути тимочасово позбавлений
права керування транспортним засобом. Відповідні положення поширюються і на
велосипедистів та на водіїв мопедів. Розмовляти по телефону можна виключно
використовуючи систему hands free. Відповідні зміни до Правил дорожнього руху були внесені після низки ДТП, спричинених водіями, які в момент удару користувалися мобільними
пристроями.
Румунські сенатори відхилили вотум недовіри румунському міністру закордонних справ Теодору Мелешкану, член коаліційного уряду Соціад-демократична партія-Альянс лібералів та демократів, якому опозиція вимагала відставки за погану організацію виборчого процесу у діаспорі на виборах до Європарламенту та референдумі від минулого місяця. Опозиційні Національно-ліберальна партія, Союз «Рятуйте Румунію» та Партія «Народний рух» дорікнули міністру за те, що він мав намір обмежити кількість людей, які бажали голосувати 26 травня, та відкрив менше виборчих дільниць в районах з великою кількістю румунських громадян.
Сенатор Cоюзу Рятуйте Румунію Міхай Гоціу вважає, що Теодор Мелешкану не взяв на себе відповідальність за те, що румуни були змушені годинами стояти в чергах на виборчих дільницях, а в деяких випадках навіть не змогли проголосувати, та за те що він вважав за краще звинуватити посольства і членів дипломатичного корпусу. Міхай Гоціу: Ви вирішили, що великі міста, де добре відомо на урядовому рівні, що є дуже великі румунські громади, треба покарати й виборчі дільниці в тих містах треба закрити. Ми не сумніваємося в тому, що ви навмисно неправильно оцінили кількість урн та бюлетенів, необхідних на виборчих дільницях у великих містах.
У відповідь лідер Альянсу лібералів та демократів Келін Попеску-Тарічану, заявив, що не існувала можливість збільшити кількість виборчих дільниць. Келін Попеску Терічану: З боку уряду не було жодного наміру запобігти у якийсь спосіб голосуванню, але кількість виборчих дільниць була встановлена на основі оцінки румунських дипломатичних місій та консульств за кордоном. Немає жодних свідчень про місця проживання та кількість румунів, які проживають за кордоном.
У свою чергу, ліберал Флорін Кицу звернув увагу на те, що в майбутньому такого роду помилки можна повторити: Міністр Мелешкану та коаліція Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів свідомо бойкотували одночасну організацію обох виборів, не виконавши чітких зобов’язань, передбачених законом. Єдиним органом, що мав повноваження збільшити кількість виборчих дільниць в діаспорі та забезпечити всю логістику, необхідну для організації референдуму, є Міністерство закордонних справ.
У відповідь міністр закордонних справ стверджує, що проведення референдуму з питань правосуддя одночасно з виборами до Європейського Парламенту ускладнило виборчий процес, а в день голосування десятки представників партій не були присутніми на виборчих дільницях. Він визнає, що необхідно змінити процес голосування за кордоном. Теодор Мелешкану: Відповідно до чинного законодавства, ми не могли зробити нічого більше, і ми маємо всю готовність постати перед парламентською комісією, яка буде створена. Наша ідея така: ініціювати раннє голосування протягом від трьох до семи днів, щоб усунути будь-яку іншу форму бюрократії та прискорити процес голосування.
Парламент Румунії вже створив спільну комісію, яка буде обговорювати зміни, що мають бути внесені до виборчого процесу за кордоном.
