Tag: економіка

Національний інститут
статистики повідомив, що економіка Румунії порівняно з попереднім роком, зросла
на 3,7% , ВВП будучи на рівні 710 млрд леїв (158 млрд євро). Зростанню ВВП
посприяли всі сектори економіки, за винятком сільського господарства,
лісівництва та рибальства. За даними Європейського статистичного бюро
(Євростат) Румунія була третьою європейською країною за темпами зростання ВВП
у четвертому кварталі 2015 року.

В інтерв’ю Радіо Румунія економічний аналітик Константін Рудніцкі сказав, що основним двигуном
економічного зростання було внутрішнє споживання, яке збільшилося на 15% в
результаті зростання заробітних плат та скорочення ПДВ, зокрема на продукти
харчування. Румунський експерт сказав, що Румунія заслуговує на чільне
місце в ЄС, але попередив, що такі темпи економічного зростання не є дуже здоровими, якщо така динаміка продовжиться.
Константін Рудніцкі: Румунська економіка зросла зокрема завдяки внутрішньому
споживанню. Інвестиції не мали значного внеску в цей період. Це не обов’язково
здоровий шлях зростання, було б добре щоб подібне економічне зростання не
тривало довгий період часу і не мало надто високий темп. Слід приділити велику увагу фірмам. Не треба надавати різні пільги компаніям, зацікавленим інвестувати в економіку, а треба
дбати про те, щоб вони могли працювати в умовах жорсткої конкуренції в європейській економіці.

Загальний обсяг інвестицій в
румунській економіки зріс в минулому році на понад 8%, у порівнянні з 2014
роком, коли становив близько 16 млрд євро. Більше 40% інвестицій були здійснені в
сфері торгівлі та послуг, в той час як в сільському господарстві, промисловості
та будівництві вони дещо скоротилися.

З іншого боку, Комітет з питань праці Палати депутатів схвалив законопроект, який передбачає
надання повної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею дворічного віку
та усунення обмеження на рівні 3.400 леїв (майже 750 євро) щомісячно. Депутати
стверджують, що цей закон необхідний для підвищення рівня народжуваності.
Міністр праці Ана Костя сказала, що уряд розробить порядок реалізації цього
закону, але хотів би, щоб пакет заходів, був узгоджений з комітетом. Ана
Костя: У нас не має інших пропозицій, ми лише хотіли трохи обмежити рівень
грошової допомоги з огляду на забезпечення певної рівноваги та протидії різним
правопорушенням. Саме з цієї причини, були встановлені певні обмеження, щоб уникнути дискримінації.

Законопроект буде винесений
на розгляд Палати Депутатів і якщо буде прийнятий, набуде чинності 1 липня.

З початку 2016
року, світова економіка продовжила свою сильно негативну еволюцію, яка була
помітна упродовж всього минулого року та існує висока ймовірність, що погіршення економічної ситуації в Китаї може розширитися, а найближчим часом
світ знову може опинитися на грані економічної кризи. Про це попереджає все
більша кількість експертів, згідно яким наявні схожі риси із подіями, які
мали місце напередодні кризи, що почалася 2007 року та нинішньою ситуацією.
Якщо тоді головною причиною виникнення світової кризи була іпотечна криза в
США, нинішньою причиною може бути економічна криза в Китаї, спровокована теж
проблемами ринку нерухомості.

Більше того, як
тоді, так і сьогодні фондові ринки падають без жодних ознак, що ця тенденція
буде зворотною найближчим часом. Водночас, спостерігається тенденція відтоку значних пакетів акцій. З іншого боку, деякі експерти стверджують, що те, що відбувається
на фондовому ринку можна вважати волатильністю. Фінансовий
консультант Іонел Бленкулеску належить до категорії тих, хто вважає, що є причини для занепокоєння. У інтерв’ю даному Радіо Румунія Іонел Бленкулексу
ствердив, що світовій економіці загрожує нова глобальна фінансова криза:
Вперше за останні десятиліття накопичилося декілька факторів економічного
занепаду. Йде мова про різке падіння ціни на нафту, зниження до історичного
мінімуму ціни на сировину та ситуація, що склалася в Китаї. Отож, всі ці
причини, до яких додається драматична ситуація в Європейському Союзі на тлі
кризи з біженцями та ситуації банків, які не активізували свою діяльність,
призводять до чіткого висновку, що ми опинитися на грані серйозної економічної
кризи.

Європейські
фондові біржі зазнали різкого спаду, зокрема через паніку яка здається, що охопила
фінансові ринки. Втрати співпадають з найгіршим стартом на біржовому ринку,
індекси будучи тими самими як два роки тому. Причинами побоювання інвесторів не
є ясними, однак вони спричиняють шкоди зокрема для банківських акцій. Пояснення
полягає в тому, що через дуже малі або іноді негативні процентні ставки за
депозитами, інвестори обирають безпечніші стратегії інвестування. Глобальна
економіка буде небезпечною в 2016 році, економічне зростання буде майже
непомітним в розвинених країнах, що компенсуватиме наявні слабкості на ринках
країн, які розвиваються, зі інфляцією та надто низькими процентними ставками та
напругою, що може посіяти насіння великої фінансової кризи,
попереджували, ще на початку року фінансові експерти. Чи може Румунія уникнути
нової фінансової кризи?

Думітру Мірон,
професор Академії економічних наук нагадує, що Румунія підключена до світової
економіки та не може бути застрахована від проблем, з якими стикається:
Враховуючи той факт, що торговельний дефіцит Румунії становив 12
мільярдів доларів минулого року,
означає, що ми вже не є такими ізольованими та що всі канали експорту-імпорту
та припливу і відпливу капіталу, репатріація прибутку є елементами зв’язку з
турбулентним середовищем.

Якщо б виникла
нова криза, ми зазнали б ті самі збитки як і минулого разу, комунікаційні
канали є тими самими: іноземний капітал, експорт та паніка. Економіст Драгош
Кабат в інтерв’ю одному фінансовому виданню сказав, що банки вже не будуть
надавати кредити на місцевих ринках, що спричинить зниження рівня ліквідності.
Ефект буде відразу помітний у випадку освоєння коштів від європейських фондів,
тому що вже не буде співфінансування. На експорт впливатиме зниження попиту, а
внутрішній попит знизиться внаслідок виникнення паніки. Нарешті, дефіцит
збільшиться. Вже не будуть дисбаланси як у 2008 році, але ми не є повністю
захищеними, – сказав економічний аналітик.

На папері,
макроекономічна ситуація в Румунії виглядає досить добре – темпи економічного
зростання складають 3%, національна валюта досить стабільна та борг
Міжнародному валютному фонду, який був зроблений в кризовий період 2009 року,
був сплачений – показує проведений аналіз спеціалізованою фірмою у бізнесі та
управлінням кредитами. Але статистики можуть ввести в оман, тому що зазначається
в документі, загальні економічні показники ринку приховують нерівний розвиток
економіки зі сильним наголосом на торгівлю та зі занепадом промислового
сектору, до чого додається зростаюча
поляризація доходів на світовому рівні.

Поки що, Європейська комісія переглянула у бік збільшення зростання економіки Румунії, яка досягне піку в 4,2% цього року, а наступного року становитиме 3,7%. Основним двигуном економічного зростання залишатиметься внутрішній попит, в той час як чистий внесок експорту залишиться в негативній площині. У разі виникнення нової кризи, перші ознаки такі як: зростання безробіття, зниження заробітної плати, скорочення активності, будуть помітні в Румунії у другій половині 2016 року.

Періодична доповідь щодо інфляції, представлена
головою Національного банку Румунії Мугуром Ісереску підтверджує перспективу
поглиблення інфляції в мінусі упродовж перших п’яти місяців цього року, у
результаті зниження стандартної ставки
ПДВ і низки непрямих податків. Потім, сказав Ісереску, інфляція повернеться в позитивну
площину, після того як наслідки зниження ПДВ на продукти харчування і послуги
розвіються, а також на тлі ослаблення податково-бюджетної політики і збільшення
витрат по заробітній платі на одиницю продукції.

Голова НБР попереджає, що
зміни від місяця до місяця споживчих цін відновили позитивну тенденцію і що продовжують
рости ціни на багато продуктів. Мугур Ісереску: «За винятком червня, коли
ціни на продовольство знизилися завдяки ПДВ, протягом попереднього періоду, а також
у період до грудня та, ймовірно й в майбутньому, у Румунії більше цін ростуть
ніж падають. Звідси думка, поширена серед населення, що ціни як і раніше ростуть.»

Ця тенденція зростання була спричинена такими факторами, як наприклад
те, що ціни на пальне впали менш ніж очікувалось, подорожчання деяких товарів сільськогосподарського
призначення внаслідок неврожаю на рівні всього ЄС, зниження в останні місяці курсу
національної валюти, а також атипове подорожчання тютюнових виробів. Згідно НБР,
неясності на внутрішньому плані, призводять в основному до підвищення рівня
інфляції, з огляду на те, що вони в основному пов’язані з тим, що плановий
дефіцит державного бюджету на цей рік передбачено на рівні близько до 3%, що дедалі спостерігається тиск у напрямку
збільшення бюджетних витрат, а бюджетні надходження мають сильний висхідний
тренд.

Крім того, за словами Мугура Ісереску нещодавно узгоджені плани зі
збільшення зарплати не були прив’язані до підвищення продуктивності. Мугур Ісереску: «У
даний час, продуктивність праці в промисловості не підтримує цю динаміку підвищення
зарплат. Тому потрібно, або прискорити структурні реформи, що ведуть до прискорення
темпів зростання продуктивності, або проявити більшу поміркованість в
підвищенні заробітної плати, з тим, щоб не порушити рівновагу між ними.»

Голова
Національного банку Румунії також повідомив, що останнім
часом спостерігалося значне збільшення споживання, особливо в сфері продуктів
харчування, а також відновлення кредитування з огляду на низькі відсотки і
переорієнтацію румунів на кредити в національній валюті. Зовнішні фактори впливу,
здається, вказують врівноважений баланс ризиків, але це не означає, однак, що
Центральний банк не враховує невизначеність у світовій економіці, що окреслює дуже
складний 2016 рік.

Світовий банк поліпшив прогнози зростання економіки Румунії в цьому році з 3,2 до 3,9%, а на 2017 рік з 3,5% до 4,1%, згідно останній доповіді установи про еволюцію світової економіки, опублікованій в середу. Оптимістичні прогнози СБ долучаються до поліпшених оцінок, оголошених наприкінці 2015 року, Європейською комісією і Міжнародним валютним фондом, які підтверджують позитивну еволюцію румунської економіки в останні роки. Єврокомісія оцінила у своєму осінньому прогнозі, що у 2016 році ВВП зросте на 4,1% і 3,6% у 2017 році.

МВФ прогнозує зростання на 3,9% цього року, у той час як уряд у Бухаресті прогнозує зростання ВВП майже на 4 відсотки. Повертаючись до доповіді Світового банку, установа переглянула у бік зростання прогноз економічного зростання за минулий рік від 3 до 3,6%. Для Європи та Центральної Азії, в тому числі Румунії, але не єврозони, фінансова установа оцінює темпи зростання на 3 відсотки у 2016 і 3,5% в 2017 і 2018 рр. У Болгарії, ріст ВВП буде на рівні 2,2% цього року і 2,7% у наступному році, В Угорщині темпи зростання складуть 2,5% і 2,7%, а в Польщі 3,7% в цьому році і 3,9% наступного року.

СБ зберігає оптимістичний прогноз щодо еволюції економіки Румунії в 2018 році, коли ВВП зросте на 4%. З іншого боку, Світовий Банк попереджає, що регіон стикається з багатьма ризиками, в тому числі можливістю посилення геополітичної напруженості, збереження ціни на сировину на низькому рівні і зниження грошових переказів з розвинених країн. Міжнародна фінансова установа стверджує, що прискорене зростання в регіоні буде залежати від підтримки інвестицій, які залишаються на низькому рівні. У багатьох країнах державні інвестиції стримуються обмеженим фіскальним простором, а приватні інвестиції залежать від того, що компанії прагнуть вирішити проблему заборгованості.

У деяких державах-членах ЄС, таких як Болгарія і Румунія, інвестиції підтримуються європейськими структурними фондами, але поглинання залишається проблемою. За даними Світового банку, одним з регіональних факторів, які можуть вплинути на Румунію і Болгарію є економічний спад в Туреччині. На глобальному рівні, стверджують автори доповіді, на зростання вплинуть проблеми економік, що розвиваються, але ВВП зросте трохи з 2,4% в 2015 році до 2,9% цього року, яке підтримане прискоренням зростання розвинених економік.

У листопаді Організація економічного співробітництва і
розвитку (ОЕСР) вдруге за останні три місяці знизила прогнози зростання
світового ВВП. Рішення тісно пов’язане з уповільненням торгівлі на ринках країн, що розвиваються, а це впливає
на більш розвинені країни, такі як Німеччина і Японія.

За даними ОЕСР зростання
світової економіки в цьому році складе 2,9%, на 0,1% менше ніж оцінювалося у
вересні, а наступного року зростання світового ВВП прискориться до 3,3%, хоча проміжні
вересневі прогнози організації припускали зростання до 3,6%. ОЕСР вважає, що світова
торгівля цього року зросте лише на 2%, порівняно з 3,4% в 2014 році. Головний економіст ОЕСР Кетрін Манн, попередила:
«Ці дані нас дуже турбують. Надійна торгівля і глобальне економічне зростання
йдуть пліч-опліч.»

Криза з іммігрантами в Європі
може, з іншого боку, стимулювати економічне зростання за рахунок збільшення
державних витрат. За оцінками експертів ОЕСР приплив біженців може додати від 0,1
до 0,2 процентних пункти до зростання ВВП в 2016 і 2017 роках. Якщо біженці будуть
швидко інтегровані в європейське суспільство, країни, які їх прийняли матимуть
значну економічну вигоду від цього, зазначається в повідомленні організації.
Європейська комісія очікує, що близько трьох мільйонів прохачів притулку прибудуть
до ЄС в 2017 році.

Що стосується румунської економіки, то за осінніми оцінками
Єврокомісії, вона продовжить зростання в наступні роки. Наш кореспондент у
Брюсселі Черасела Редулеску повідомляє, що за оцінками ЄК цього року бюджетний дефіцит Румунії
не перевищить планові 1,5%, і це на
тлі продовження зниження рівня безробіття. «Європейська комісія прогнозує, що
економіка Румунії продовжить рости в найближчі роки, досягаючи максимуму в 4,1%
у наступному році завдяки консолідації споживання на тлі зменшення податкового
навантаження на платників податків. Віце-президент ЄК Валдіс Домбровський каже,
що ці прогнози свідчать про поліпшення економічних показників Румунії. Він стверджує,
що це було б неможливим без рішучих дій, вжитих у плані реформи державних
фінансів. Тим не менш він вважає ключовим продовження структурних реформ, а
також забезпечення стабільності державних фінансів та сталого економічного
зростання в короткостроковій і середньостроковій перспективах за допомогою відповідальної
бюджетної політики. Європейська комісія також очікує, що рівень безробіття в
Румунії продовжить тенденцію зниження в найближчі роки.»

І в Бухаресті Національний банк Румунії знову змінив свій
прогноз інфляції на 2015 і 2016 роки. Таким чином, за останніми оцінками рівень
інфляції становитиме -0,7% в кінці цього року і 1,1%. Проміжні попередні прогнози
НБР припускали інфляцію на рівні -0,3% цього року і 0,7% у 2016-му. Голова НБР Мугур Ісереску
сказав, що в третьому кварталі 2015 року, індекс споживчих цін змінився по нижчій
траєкторії, ніж очікувалося, зокрема завдяки трьом чинникам: «Основним
чинником, що зіштовхнув інфляцію униз, зокрема на негативну територію, не тільки
за межі цільового коридору, було зниження ПДВ на всі продукти харчування,
безалкогольні напої та громадські послуги. Крім того значний вплив мало зниження
цін на нафту на світовому ринку й отже, зниження цін на пальне в Румунії та
низькі інфляційні очікування.»

За словами голови центрального банку Румунії, інфляція залишиться
на негативній території до кінця наступного року і повернеться до цільового
діапазону НБР – в межах від 1,5 до 3,5% – лише у 2017 році. Мугур Ісереску, однак,
наголосив на високій невизначеності щодо майбутньої інфляції на тлі
непердбачуваності як зовнішнього, так і внутрішнього економічного середовища. У
цьому контексті, він сказав, що ті, хто взяв відносно дешевий кредит у національній
валюті – леях протягом цього періоду не повинні боятися потрясінь у цьому
сегменті, тому що центральний банк використає весь наявний інструментарій, щоб
підтримати відносну стабільність на всіх рівнях, незалежно від того чи йтиметься про ціни, курс валют або відсоткові ставки.

Голова НБР також сказав, що
кредитний бум в іноземній валюті в докризові роки, хоча був спричинений,
частково, впевненістю румунів у приєднанні Румунії до єврозони в 2015 році, був
в основному обумовлений іншими факторами. Мугур Ісереску: «Масштабне кредитування в іноземній
валюті було пов’язано й зі встановленням цільових показників, які не здавалися
надто амбітними, але двигуном валютного кредитування були більші процентні
ставки в Румунії. Ми приватизували великі банки з іноземними банками, вони принесли
на наш ринок багато хорошого – капітал, менеджмент, якісне управління, довіру,
але водночас вони прийшли з цим продуктом – кредит в іноземній валюті, і ніхто у
2006-2007 роках не думав, що він стане таким шкідливим.»

Прагнення до кращого, бажання бути європейцями наштовхнули
румунів на думку, що якщо Румунія є частиною Європейського Союзу, вони можуть жити,
як у країнах, які вже давно є членами європейського співтовариства і, як потім
виявилося, ці мрії були надто оптимістичними ілюзіями, – сказав голова Національного банку Румунії
Мугур Ісереску.

Уряд у Бухаресті хоче ухвалити на цьому тижні, проект державного бюджету на наступний рік, щоб відправити його в парламент для обговорення та затвердження. Міністерства оборони, внутрішніх справ, освіти та охорони здоров’я отримають більше грошей в 2016 році, і менше – міністерства праці та транспорту. Доходи бюджету прогнозуються в 3,6 млрд леїв (0,8 млрд євро) більше ніж цього року, у той час як витрати збільшаться на приблизно 13 млрд леїв (3 млрд євро), які повинні покрити пом’якшені фіскальні заходи прийняті Урядом і Парламентом. Розрахунки ґрунтуються на дефіциті в 3% від ВВП, дозволений в ЄС, і на економічному зростанні в 4 відсотки.

Що стосується можливого підвищення мінімальної заробітної плати міністр фінансів Анка Драгу сказала, що це слід пов’язати з проведенням дослідження про наслідки такого рішення на приватний сектор в першому кварталі 2016 року. Вона сказала, що збільшення може призвести до зниження конкурентоспроможності румунських компаній, і вони можуть бути змушені відмовитися від частини співробітників або скоротити виробництво та експорт. Водночас, таке рішення може віддалити інвесторів у деяких секторах і збільшити число працівників на чорному ринку.

Згідно Драгу, підвищення мінімальної заробітної плати може вплинути і на молодих робітників. Незначний вплив може мати на державний сектор в умовах, коли бюджетні зарплати були збільшені з 10% до 25%. Дискусії мають місце в умовах, коли нинішній уряд вирішив заморозити поки що мінімальну зарплату на рівні 1050 леїв (238 євро), хоча колишній уряд пообіцяв збільшити її до 1200 леїв (272 євро) з 1 січня 2016 року. Соціал-демократична партія оголосила, що не згодиться з тим, щоб мінімальна заробітна плата не була збільшена. Лідер партії Лівіу Драгня застеріг уряд, що мінімальна зарплата на рівні 1200 леїв, передбачена у проекті бюджету, складеному колишнім Кабінетом Понта була встановленого на основі дослідження, проведеного Міністерством праці, на прохання МВФ.

У свою чергу, лідер Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу сказала, що ліберали «в принципі» задоволені бюджетом і підкреслила, що Уряд Чолоша потребує підтримки. З іншого боку, Національний інститут статистики оголосив, що ВВП в перші три квартали цього року порівняно з аналогічним періодом в 2014 році зріс на 3,7%. Зростанню ВВП сприяли всі сектори економіки, крім сільського господарства, лісового господарства та рибальства.

Керівник Нацбанку Мугур Ісереску вважає, що після відставки кабінету міністрів треба
негайно сформувати новий уряд, щоб не залишити місце невизначеності в період,
коли економіка країни є на доброму шляху. Мугур Ісереску: Наслідки
політичних змін на економіку будуть залежати від швидкості, з якою буде
сформований новий уряд та від прийнятих ним рішень. Я можу Вам сказати, що на
даний момент макроекономічна ситуація в цілому стабільна і економічне становище
в країні є добрим. Ми застосували план дій щоб справитися у разі ускладнення
ситуації.

Центральний
банк вирішив у четвер залишити незмінними облікову ставку на рівні 1,75% річних
і обов’язкові мінімальні резервні вимоги у національній та іноземній валютах.
Губернатор Центрального банку сказав, що ці рішення були прийняті через нинішні
невизначені ситуації: на внутрішньому плані через відсутність державного бюджету на наступний рік, а на
міжнародному плані через еволюцію основних економік, що розвиваються, особливо
Китаю. Мугур Ісереску: На внутрішньому плані, процес призначення нового
уряду підсилює невизначеність у зв’язку з напрямами макроекономічної політики,
особливо в контексті, коли держбюджет на 2016 рік ще не окреслений. І на міжнародному
плані існує невизначеність стосовно економічної еволюції в Китаю та інших
основних економік, що розвиваються, з наслідками на темпи економічного
зростання у єврозоні але й на світовому рівні.

З
іншого боку, Мугур Ісереску сказав, що річний рівень інфляції був негативним і
навіть був нижчим, ніж очікувалося, зокрема внаслідок зниження цін на паливо.
Він додав, що рівень інфляції буде негативним і в наступні три квартали, а
потім трохи зросте, але не подолає 1,5% до початку 2017 року. Більше того, додав
губернатор, кредитування збільшилося зокрема в леях, вперше після 8 років
кредити в леях перевищили кредити у
валюті.

І Європейська Комісія у своєму осінньому економічному прогнозі
підтвердила добру еволюцію румунської економіки та поліпшила прогноз ВВП
Румунії на 2015 рік до 3,5% та на 2016 рік до 3,7%. У своєму останньому
оприлюдненому звіті, у четвер, Європейський банк реконструкції та розвитку
стверджує, що Румунія зареєструє у поточному році найбільше економічне
зростання у Південно-Східній Європі.

КОНСУЛЬТАЦІЇ – Президент Румунії Клаус
Йоханніс оголосив у п’ятницю, що на наступному тижні проведе новий раунд
консультацій довкола кандидатури на пост прем’єр-міністра. У четвер і п’ятницю
президент зустрівся з представниками парламентських партій і, вперше, з
представниками громадянського суспільства. Глава держави, який у четвер
призначив міністра освіти Соріна Кимпяну тимчасово виконуючим обов’язки глави уряду сказав,
що можливо наприкінці наступного тижня оголосить кандидатуру прем’єра. Консультації
відбулися після того як соціал-демократ Віктор Понта подав у відставку на тлі
масштабних протестів в останні дні. Пожежа, що сталася тиждень тому в
бухарестському рок-клубі, під час якої 32 особи загинули і більше 100 отримали опіки різних ступенів,
викликала суспільний гнів проти політичного класу. Десятки тисяч людей вже
кілька днів поспіль виходять на вулиці Бухаресті та інших міст, скандуючи різні
гасла проти політиків.

ЛІКУВАННЯ – 65 поранених в результаті минулотижневої пожежі в столичному клубі перебувають у критичному стані. Т.в.о. прем’єра Сорін Кимпяну оголосив, що наступного тижня уряд схвалить рішення про відшкодування витрат на лікування пацієнтів, які продовжать реабілітацію за кордоном, зокрема в таких країнах, як Нідерланди, Бельгія, Ізраїль, Німеччина або Франція. У свою чергу міністр охорони здоров’я Ніколає Бенічою заявив, що до тепер було зроблено декілька операцій з пересадки шкіри, а в деяких випадках було виконано хірургічні втручання для усунення обструкції дихальних шляхів. З іншого боку Національна антикорупційна дирекція оголосила, що колишньому меру 4-го сектора Бухареста Крістіану Попеску Пієдоне, який у середу подав у відставку з посади, було пред’явлено звинувачення в зловживанні службовим становищем і підробці документів. Він видав дозвіл на відкриття клубу, хоча його власники не отримали необхідного для цього дозволу пожежної служби. Раніше столичний суд ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту трьох власників клубу. Вони звинувачуються у вбивстві, вчиненому через необережність і в необережному тілесному ушкодженні.

ЕКОНОМІКА – Зростання економіки Румунії прискориться
в цьому році до 3,5% та до 4,1% наступного року, зокрема завдяки послабленню
фіскального тиску, що стимулює внутрішній попит, але це поглибить дефіцит
бюджету, стверджує Європейська комісія в своєму осінньому прогнозі, дещо
покращеному в порівнянні з весняними оцінками. Економічний прогрес може
перевищити очікування, якщо Румунія зуміє освоїти більше коштів з фондів ЄС.
Єврокомісія також покращила прогноз бюджетного дефіциту до 1,2% цього року і до
2,8% в 2016 році. Нагадаємо, що весною європейські експерти стверджували, що
дефіцит бюджету Румунії в цьому році становитиме 1,6%, а наступного року -
3,5%. З огляду на відносно низький рівень безробіття і скорочення на чотири
процентні пункти ПДВ, приватне споживання в Румунії збільшиться до історичного
максимуму в 2016 році, але залишиться відносно незмінним у 2017 році,
зазначається також в доповіді Єврокомісії. І Європейський банк реконструкції та
розвитку прогнозує зростання румунської економіки на 3,5% цього року і на 3,7%
в 2016 році.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Британський есмінець HMS «Дункан» 8-11 листопада зупиниться в порту Констанца. Румунські і
британські моряки проведуть спільні навчальні дії для визначення загальних
операційних процедур під час подальших навчань, запланованих в територіальних
водах Румунії і в міжнародних водах Чорного моря. HMS «Дункан» є шостим за рахунком і останнім британським
есмінцем типу 45 і оснащений радаром і системою протиповітряної оборони
останнього покоління. Поточні місії в міжнародних водах суден цього типу
включають боротьбу з піратством і незаконним обігом наркотиків, а також надання
гуманітарної допомоги потерпілим від стихійних лих в різних регіонах світу.
Коли входять в бойовий склад есмінці типу 45 забезпечує протичовнову і
протиповітряну оборону.

ДИПЛОМАТІЯ – Президент Республіки Молдова Ніколає Тімофті у п’ятницю
підписав указ про призначення Міхая Грібінчу послом в сусідній Румунії. На цій
посаді новий посол замінить Юрія Реніце, термін повноважень якого в Румунії закінчився.
Раніше Міхай Грібінча був послом Республіка Молдова в країнах Бенілюксу і представником Кишинева в НАТО. За даними
молдовських ЗМІ Міхай Грібінча є палким прихильником євроатлантичних цінностей.

АВІАКАТАСТРОФА – Кілька тисяч британських туристів застрягли на курорті Шарм-ель-Шейх, після того як влада Великої Британії вирішила призупинити авіасполучення з Шарм ель-Шейхом. Відповідне рішення було прийняте після того як прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон та президент США Барак Обама заявили, що снує висока вірогідність того, що падіння російського авіалайнера над Синаєм було спричинено вибухівкою. Катастрофа російського літака в Єгипті, що забрала життя 224 людей, за кількістю загиблих стала найбільшою в історії російської авіації.

Пожежа в нічному клубі Бухареста забрала 27 життів

27 осіб загинули і 146 отримали поранення в результаті сильної пожежі, що сталася в ніч проти суботи в одному з нічних клубів у центрі Бухареста. Постраждалі доставлені в різні лікарні Бухареста, багато з них у дуже важкому стані, із опіками різних рівнів тяжкості. За словами свідків пожежу спричинив феєрверк під час презентації нового альбому місцевого рок-гурту. На місці трагедії прибуло 11 пожежних розрахунків, 28 бригад мобільної служби швидкої медичної допомоги, реанімації та вивільнення – СМУРД, 29 карет швидкої допомоги та 2 автомобілі реанімації та інтенсивної терапії .Національний комітет із надзвичайних ситуацій провів вранці екстрене засідання під керівництвом віце-прем’єра Габріеля Опрі. Президент Клаус Йоханніс висловив висловив співчуття і солідарність з з родинами постраждалих у пожежі в столичному клубі. Прем’єр-міністр Віктор Понта скликав засідання уряду на сьогодні, 31 жовтня 2015 року, щоб оголосити три дні жалоби. За фактом пожежі в центрі столиці розпочате кримінальне провадження.

Парламент прийняв закон про поштове голосування

Громадяни Румунії, які проживають
за кордоном, зможуть голосувати поштою, але тільки на парламентських виборах
наступного року. Палата депутатів у середу прийняла відповідний закон для уникнення
ситуацій, як та, що виникла минулого року на президентських виборах, коли тисячі
закордонних румунів годинами стояли в черзі, щоб проголосувати, а багато з них
так і не змогли проголосувати через погану організацію виборчого процесу.
Соціал-демократи, які перебувають при владі, стверджують, що цей
нормативно-правовий акт є пілотним проектом і, в залежності від того, що відбудеться
в ході парламентських виборів восени наступного року, ця система буде
використана і на президентських перегонах, а також на виборах до
Європейського парламенту. Лідер Соціал-демократичної
партії Лівіу Драгня: «З огляду на те, що мова йде про трохи різні процедури,
які потребують більш серйозного аналізу двох виборчих турів, зокрема з точки
зору логістики та інфраструктури, ми вирішили уникнути можливих причин відкладення прийняття закону сьогодні. Усі, хто мав певні сумніви, побачать ті самі
положення і на президентських виборах.
Вони або переконаються, що помилилися, або навмисно намагаються затінити здобутий
разом успіх.» Опозиційна Націонал-ліберальна партія також підтримала цей закон,
в сподіванні, що після парламентських виборів 2016 року його положення будуть
поширені й на президентські перегони. Ліберал Міхай Войку: «Ми зробили один
крок, прийнявши закон про поштове голосування на парламентських виборах, але це
не повний стрибок уперед. Цього ми зуміли добитися при нинішній парламентській більшості.
Сподіваюся, ще парламентська більшість після виборів 2016 року розширить цей закон.»

Антикорупційний
наступ триває

Тимчасово відсторонений
від виконання повноважень на посаді мера міста Ясси Гьорге Нікіта і президент
однієї з найбільших в Румунії ​​групи компаній – UTI були заарештовані у четвер ввечері за
звинуваченням в одержанні, відповідно, даванні хабара. За даними Національної
антикорупційної дирекції Гьорге Нікіта вимагав і отримав неправомірну вигоду
взамін на укладення між муніципалітетом і компанією UTІ договору на суму понад 69 млн леїв (12
млн євро), в рамках реалізації проекту, що фінансуються з європейських фондів.
Договір стосувався організації пішохідних та транспортних потоків і зниження
рівня забруднення навколишнього середовища в Яссах. З іншого боку Національна антикорупційна
дирекцією порушила нову кримінальну справу проти нещодавно звільненої з-під
варти і поміщеної під судовий нагляд, колишнього міністра розвитку Елени Удрі.
Прокурори звинувачують пані Удрю, яка зараз є депутатом, в одержанні у період
коли вона була міністром, майже 4 млн доларів хабара від бізнесмена в обмін на своє сприяння в укладенні договору з державою. Народні обранці дали згоду на порушення
кримінальної справи і затримання Елени Удрі, але не дали дозвіл на її арешт.

Економічні заходи
та показники

Уряд на засіданні
у вівторок схвалив внесення низки поправок до Податкового кодексу, серед яких: зниження ПДВ на питну воду до 9%, зміна податкового режиму мікропідприємств,
звільнення від сплати податку на прибуток закладів середньої освіти і зниження
податку на дивіденди від 16% до 5%. Представники румунського бізнесу привітали останнє
рішення, що набуде чинності з 1 січня 2016 року і поширюватиметься на
дивіденди, що отримуватимуть румунські фізичні та юридичні особи, а також нерезиденти.
Теж на цьому тижні уряд затвердив новий пакет законів щодо державних закупівель,
який запроваджує останні європейські стандарти в цій області і спрямований на
поліпшення інфраструктури. Найближчим часом відповідна законодавча ініціатива
буде внесена до парламенту. Економічний аналітик Представництва Європейської
комісії в Бухаресті Кармен Меркуш, посилаючись на дані румунських та зарубіжних
фахівців, заявила, що Румунія ніколи не була в кращій макроекономічній ситуації
завдяки програмам фінансової допомоги від зовнішніх кредиторів. Водночас, Румунія
піднялася на 11 місць і займає 37 сходинку зі 189 країн у рейтингу Світового
банку за умовами ведення бізнесу і випереджає такі країни як Італія, Угорщина,
Росія, Хорватія або Греція.

Р.Молдова без уряду

Президент Румунії Клаус Йоханніс у четвер прийняв до уваги звільнення про-західного
молдовського уряду і наголосив на необхідності якнайшвидшого утворення нового
стабільного кабінету міністрів для продовження європейського курсу Молдовської
держави. Клаус Йоханніс в котрий раз підтвердив готовність Румунії надати повну
підтримку сусідній країні в цьому напрямку. У свою чергу глава румунської
дипломатії Богдан Ауреску зазначив: «Дуже важливо, щоб весь відповідальний політичний
клас у Кишиневі, особливо про-європейські партії, які здобули підтримку своїх
громадян у листопаді минулого року, підтримка, що була підтверджена про-європейським вибором на місцевих
виборах у червні, зрозуміли необхідність стабільності, необхідність створення про-європейської
коаліції і необхідність реформи в європейському дусі.» Парламент Молдови
відправив уряд у на чолі з ліберал-демократом Валерієм Стрельцем у відставку.
Резолюція про вотум недовіри уряду була ініційована про-російськими опозиційними
Комуністичною та Соціалістичною партіями, та підтримана демократами, які входять
до правлячої коаліції, але, як і ініціатори звинуватили Валерія Стрельця у
некомпетентності та корумпованості. Останній відкинув звинувачення,
стверджуючи, що з допомогою резолюції про недовіру уряду ліві політичні сили намагаються
дестабілізувати країну і змінити курс європейської інтеграції.

Національний банк Румунії представив у вівторок доповідь про фінансову стабільність, яка цього року зосередилась на аналізі приватного сектора, враховуючи, що третина румунських компаній мають постійні втрати і не використовують ефективно важливе джерело фінансування – європейські кошти. Згідно з документом, немає в даний час ніяких серйозних системних ризиків, але помічаються дві інші системні небезпеки: перша пов’язана з невизначеністю зовнішніх економічних процесів, і друга, з відновленням неадекватних внутрішніх економічних політик.

Інші ризики, помірного рівня, стосуються скромного розвитку кредитування компаній, ризику зараження від грецького банківського сектора і кредитного ризику, останній, однак, скорочується. Керівник Нацбанку Мугур Ісереску знову застеріг, що будь-яке скорочення податків, як це передбачено в новому податковому кодексі, повинно враховувати фінансову стабільність. Він попередив, що без підтримки макростабільності ринкова економіка страждатиме. Мугур Ісереску: «Податкове послаблення, якщо не зроблено з урахуванням макроекономічної стабільності є обманом. Необґрунтоване зниження податків нарешті призводить до інфляції, до підвищення процентних ставок, обмінного курсу і, мабуть, що є найголовнішим, до заборгованості по платежах до бюджету.

Одне з питань доповіді, присвячено державному зовнішньому боргу Румунії. На думку голови Центрального банку, це має суттєве значення для тривалого економічного зростання. Мугур Ісереску: В даний час державний борг Румунії є стійким. Подальше збільшення частки державного боргу у ВВП може стати небезпечним, контрпродуктивним і може призвести до вкрай складних ситуацій. Дотримання у наступні роки середньострокової мети буде гарантією збереження помірного дефіциту, помірного зростання з року в рік загального державного боргу, щоб стимулювати економічне нарощування.

У своїй останній доповіді МВФ значно поліпшив прогноз зростання економіки Румунії в цьому і в наступному році. Таким чином, ВВП Румунії зросте на 3,4% в 2015 році і 3,9% в 2016 році, в порівнянні з 2,7% і 2,9% скільки оцінювалось навесні. Фінансова установа прогнозує, що інфляція у цьому році буде мінус 0,4%, і негативною залишиться і в 2016 році.

Керована державою економіка була важливою
для комуністичного режиму. Після встановлення першого комуністичного уряду в
Румунії, 6 березня 1945 року, Комуністична партія Румунії приступила до
реалізації цієї системи. Для трансформації економіки, комуністична партія
користувалася державними установами, здобутими під опікою радянської армії,
своїми співробітниками, ідеологічною роботою, натиском і стимулами. Період
переходу від вільної ринкової економіки до централізованої планованої економіки
тривав кілька років, але з добре визначеними і виконаними цілями. Методом
роботи була націоналізація або конфіскація, а банки були з-поміж перших
установ, що перейшли до державної власності. Вважаючись символами капіталізму,
банки були позбавлені як повноважень, так і активів та прав давати кредити.

Закон
№119 від 11 червня 1948 року націоналізував промислові підприємства, банки,
будинки страхувань, шахтарські і транспортні підприємства, які входили у
державну власність. Практично, були націоналізовані всі засоби виробництва, що
приносили прибуток. Ніколає Магереску, член ліберальної молоді та секретар
міністра фінансів Міхаїла Ромнічану, згадав у 1996 році, в ході інтерв’ю Центру
усної історії Румунського Радіомовлення, моменти, що послідували після
націоналізації: Всі працівники банків були перейняті Національним банком,
який став єдиним державним банком, що здійснював всі банківські операції. Він
був єдиним банком, від тоді почалася централізована державна система. Почався
цей процес з банківської системи, оскільки
всі економічні та фінансові важелі належали цій системі.

Націоналізація
банківської системи призвела до краху ринкової економіки та кредитної системи,
грошового обігу, що був двигуном здорової економії. Міхаїл
Магереску пригадав собі про нові умови, в яких змушена була працювати людина у
банку: Я проходив стажування у банку і мав найнижчу зарплату, будучи
стажистом, близько 45 мільйонів леїв, а хліб коштував тоді 200.000 або 400.000
леїв, можливо, й більше. Щоб знищити або конфіскувати всі ці засоби
виробництва, що були в руках середнього класу або буржуазії, уряд вирішив
провести грошову реформу, але це не була грошовою реформою в істинному
розумінні цього слова, це було тільки ліквідацією всіх сум, без надання чогось
в обмін. Нам працівникам пощастило, бо отримували ми зарплату, маленьку що
правда, але ми її отримували. Я пам’ятаю, що тоді, в 1947 році, отримав я 30 леїв, але за ці 30 леїв міг
щось собі купити. Інші особи, які не були зайнятими, як називали їх
комуністи, нічого не отримували. Це було великим ударом для буржуазії, яких
було позбавлено всіх грошей. Рік по тому уряд вирішив націоналізувати
всі приватні підприємства, це будучи другим ударом. У 1952 році, послідувала
друга грошова реформа. Такими були засоби, якими Комуністична партія бажала
знищити буржуазію і позбавити її всіх коштів, які були в країні.

Радянські
радники були важливим елементом у новій економіці, якій комуністичний уряд в
Бухаресті втілив у життя. Міхаїл Магереску: У Національному банку
особисто я бачив радянських консультантів. Тому що я був дуже молодим і
неодруженим, мене відправили працювати у дочірній банк у місті Плоєшть, але там
пробув я всього два роки і потім повернувся до Бухареста. Це відбулося в
1949-1950 рр.. Тоді в центральному банку в Бухаресті був радянський радник, чиє
ім’я було Ромашов, я пам’ятаю прекрасно його ім’я. Він прийшов з усіма
інструкціями з Московського ГостБанку, а ми всі перейшли зі всіма нашими
операціями на модель ГостБанку.

Але
Міхаїл Магереску хотів сказати, що режим покладався і на підтримці колишніх
працівників для досягнення своїх цілей: Особи, які управляли цим добре
удосконаленим процесом були колишні працівники. Якщо ти був так би мовити
чистим, не був власником маєтку або компанії, якщо ти був хорошим
працівником, тобі дозволяли працювати далі. Так що комуністи скористалися
послугами деяких колишніх працівників ще приблизно 8-9 років. Я можу краще
говорити про Національний банк, де я працював, поки вийшов на пенсію. Всі
колишні директори, які були старшими віком (понад 45 років) були поступово замінені
партійними кадрами і навіть звичайними працівниками без ніякої фінансової
підготовки.

Шляхом націоналізації, румунські банки пристосовувалися до типу економіки, яка ніколи не була випробована в жодній розвиненій країні. Керована державою економіка виглядала на папері кращою ніж ринкова економіка, але насправді виявиться навпаки.

Рівень інфляції в Румунії у серпні 2015 року знизився в річному вираженні до
мінус 1,9%, від мінус 1,7% в серпні минулого року, сягнувши історичного
мінімуму останніх 25 років. За
даними Національного інституту статистики це третій місяць поспіль зниження. Найбільше
подешевшали продукти харчування, на понад 7% в серпні в порівнянні з тим же
місяцем минулого року.

Зокрема, ціни знизилися на яйця, цукор, картоплю і
кукурудзяне борошно. На думку аналітиків, зниження податку на додану вартість
на продукти харчування з 24 до 9% та глобальне зниження цін на нафту в
основному виправдовують негативну річну інфляцію.

Негативна тенденція може зберегтися до
травня 2016 року, зокрема в результаті скорочення ПДВ на продукти харчування в
червні і скорочення загальної ставки ПДВ до 20% у січні наступного року.
Дезінфляція була стримкішою, ніж прогнозували аналітики, які стверджують, що до
2017 року рівень інфляціяїне повернеться в цільовий діапазон центрального
банку. Оприлюднені Національним інститутом статистики дані підтверджують літній
прогноз Національного банку Румунії, відповідно до якого інфляція залишиться
негативною протягом наступних трьох кварталів.

Попри це, голова НБР Мугур Ісереску
стверджує, що Румунії не загрожує дефляція тому, що зростає інфляційний тиск
через збільшення заробітної плати і збільшення споживання, яке до кінця може зрости ще на 10%. Навіть якщо не відобразиться повною мірою на цінах,
зниження ПДВ на продукти харчування та напої, сподівається уряд, з часом
призведе до збільшення споживання і стимулюватиме економічне зростання країни.

Національна комісія з питань прогнозу нещодавно поліпшила оцінку зростання
румунської економіки в 2015 році від 2,8% до 3,3%, і прогнозує прискорення темпів
економічного росту в наступні роки до 4 відсотків в 2018 році. Європейська
комісія, Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку стверджують,
що румунська економіка буде рости протягом найближчих років в середньому на 3%.
Нагадаємо, що Румунія знаходиться в першій трійці країн ЄС з найвищим темпом
економічного розвитку в другому кварталі цього року в порівнянні з аналогічним періодом
в 2014 році.

Економічне зростання, низька інфляція, стабільний курс національної валюти
– лея, по відношенню до євро і низький рівень державного боргу роблять румунську
економіку привабливою для іноземних інвесторів. Після Мальти і Чехії, Румунія є
третьою європейською країною за темпом зростання ВВП. У другому кварталі цього
року порівняно з тим же періодом минулого року, економіка Румунії зросла на
3,7%, Мальти – на 4,8%, а Чехії – на 4,4%.

Президент Клаус Йоханніс зазначив, що відхилив Податковий кодекс оскільки заходи з пом’якшення податкового тиску передбачені ним можуть мати серйозні наслідки на бюджет. Податковий кодекс не повинен проводити політику, яка призводить до надмірного оподаткування, але ні до різкого пом’якшення, сказав президент. Раніше і Європейська комісія застерігла, що, без поліпшення збору податків, їх скорочення, головним чином, ПДВ, може призвести до надмірного дефіциту, який буде суперечити європейськими правилами і зобов’язанням взятим у договорі укладеному Румунією з МВФ.

Рішення глави держави викликало різку реакцію від влади. Прем’єр-міністр Віктор Понта вважає, що це рішення застосоване проти національних інтересів. Потім, Соціал-демократична партія, номер один в уряді, напала на Націонал-ліберальну партію, номер один в опозиції, звинувативши її в політиканстві. Рована Плумб, тимчасовий президент СДП, після відставки Віктора Понта звинуваченого у корупції, зазначила: З моєї точки зору, ми стикаємося з величезним політичним фарсом. Це неймовірний політиканський цинізм представників нової ліберальної партії, які заперечують свій власний голос висловлений у парламенті. Тепер вони не визнають, що брали участь у всіх консультаціях та обговореннях в профільних комітетах, вони не визнають, що сприяли заходам, що містяться в Податковому кодексі, і не визнають що проголосували за прийняття Податкового кодексу.

Ліберали, нагадують у відповідь, що, незважаючи на сприятливе голосування в Парламенті за Податковий кодекс, який хоче бути дружнім з бізнесом, вони завжди висловлювали сумніви з приводу стійкості зниження податків. Заінтригована висловлюваннями пані Ровани Плумб, співголова Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу запропонувала їй не копіювати стилістично Віктора Понту і зберегти елегантність на рівні дискурсу. З іншого боку, ліберали виступають за проведення позачергової сесії законодавчого органу, яка буде присвячена розгляду Податкового кодексу, і рішуче відкидають взяття на себе відповідальності урядом. Аліна Горгіу: Взяття на себе відповідальності урядом було б знущанням над населенням Румунії, бізнес-середовищем в Румунії, враховуючи, що немає консенсусу політичних сил. Чому? Тому що не забезпечується законодавча стабільність у середньостроковій і довгостроковій перспективі .

Те, що повинно було бути політичними дебатами перетворилось на пристрасний дискурс та сумнівні висловлювання.