Tag: економіка

Стриманий ще, відколи новий Податковий кодекс розглядався у парламенті, Президент Клаус Йоханніс тепер повинен вирішити, чи підпише цей нормативний акт, прийнятий парламентом у Бухаресті. Новітня історія показує, що ми не можемо дозволити собі економічних експериментів або державної політики з пів мірою, зокрема, коли вони посягають на нашу свободу і довгострокове процвітання, сказав президент.

За його словами, стає дуже необхідним, принаймні, відмовитись від деяких ілюзій – у першу чергу, від ілюзії, що процвітання може бути побудоване на бюджетних дефіцитах і державному боргу, ілюзії, що економічна та податково-бюджетна політика можуть компенсувати відсутність реальних реформ, ілюзії, що колись здобуте процвітання не буде втрачене, що зовсім неправильно, стверджує Клаус Йоханніс Я думаю, що ми повинні не тільки турбуватись про зниження податків, а й про спосіб у який це робиться. Крім того, будучи напередодні виборчого року, ми повинні зрозуміти відстань між політичною спокусою та економічною дійсністю.

Стриманий і він що стосується нового Податкового кодексу, керівник Національний банк Мугур Ісереску вважає, що застосування тимчасових заходів на шкоду довгострокового розвитку було б помилкою, і місією майбутньої економічної політики є зберегти макроекономічні баланси, важко відновлені після кризи:Зусилля з бюджетно-податкової консолідації призвели не тільки до усунення надмірного дефіциту, а й до досягнення середньострокової мети, структурного дефіциту на рівні 1% в кінці минулого року. У той же час, виробництво сягнуло рівня 2008 року, економічне зростання тепер не тільки здорове , а й стійке.

Бюджетна дисципліна і фінансова стабільність повинні стати нормальністю стверджує керівник Нацбанку – ідея підтримана прем’єр-міністром Віктором Понта, здивований, однак, що президент Йоханніс піддав критиці Податковий кодекс: Податковий кодекс був одноголосно прийнятий після обговорення в парламенті. Тепер я думаю, що всі фахівці в галузі фінансів знають, що вони зробили, і переконані в тому, що нам потрібен цей Податковий кодекс, щоб зберегти економічне зростання, створити робочі місця і скоротити розрив між Румунією та іншими європейськими країнами.

У таборі прихильників також знаходиться і спікер Палати депутатів Валеріу Згоня: Цей Податковий кодекс добрий не для політичної партії, а для Румунії, у важливій економіці регіону. А це меседж, що ми регіональний лідер, що ми можемо залучити нові інвестиції, що дуже багато з компаній, які залишають Західну Європу і переносять своє виробництво не в Малу Азію або Китай та Індію, а на південний схід Європи.

Таким чином, частина румунів, які працюють за кордоном, можуть повернутися додому, щоб працювати в цих перенесених компаніях, стверджує Згоня.

БЕЗПЕКА – Парламент Румунії у вівторок прийняв Стратегію національної безпеки на період 2015-2019 роки. У понеділок президент Клаус Йоханніс презентував
документ на спільному засіданні двох палат румунського парламенту. Глава держави
зазначив, що
стратегія
спрямована, серед іншого, на захист основних прав і свобод усіх громадян Румунії та забезпечення їх
безпеки. Президент підкреслив, що нова стратегія побудована на концепції розширеної безпеки і включає в себе такі сфери як економіка, освіта,
охорона здоров’я або захист довкілля. Стратегічне партнерство з США та членство в НАТО й Європейському Союзі залишаються
головними напрямами зовнішньої політики і безпеки. З іншого боку, парламент схвалив у вівторок
створення двох структур НАТО в
Бухаресті: Підрозділу по інтеграції сил НАТО та Штабу багатонаціональної дивізії.

НАТО – Сполучені Штати
Америки проведуть попереднє розміщення танків, артилерії та іншої військової
техніки в країнах Східної і Центральної Європи, – заявив у вівторок в Талліні
міністр оборони США Ештон Картер. Агентство Рейтерс повідомляє, що він
зазначив, що Румунія, Болгарія, Польща та країни Балтії погодилися розмістити у
себе елементи цього озброєння. Частина додаткової зброї буде також дислокована
в Німеччині. Після того як навесні минулого року Росія анексувала український
півострів Крим лідери країн-членів НАТО домовилися активізувати військові
навчання в Східній Європі і підвищити потенціал швидкого реагування альянсу. У
Міністерстві оборони РФ заявляють, що розміщення танків і важкого озброєння в
країнах НАТО, що межують з Росією стане найбільш агресивним кроком Вашингтона з
часів холодної війни.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – 1500 військовослужбовців
та понад 100 одиниць військової техніки з Румунії, Болгарії, Грузії, Греції,
Молдови, Польщі, США і Туреччини в ці дні беруть участь у військових навчаннях
Сил спеціального призначення. Навчання триватимуть до п’ятниці у гарнізонах та
аеродромах на південному сході Румунії, в тому числі на морському узбережжі.
Військові навчання Rapid Trident 15, в яких беруть військові з 25 країн НАТО, а
також ResoluteCastle 15,
за участі румунських та американських військових та військової техніки) тривають і в центральній частині Румунії.

ОБОРОНА – Міністр
оборони Румунії Мірча Душа, який перебуває з робочим візитом у Брюсселі, де бере участь у зустрічі глав оборонних відомств країн-членів НАТО, у вівторок
провів розмову зі своїм молдовським колегою Віорелом Чіботару. Останній обговорив з Генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом пакет допомоги, спрямований на зміцнення
обороноздатності Республіки Молдова, який альянс має схвалити найближчим часом. За словами Мірчі Души це рішення є важливим політичним сигналом НАТО в
підтримці зусиль молдовської влади щодо зміцнення безпеки і національної
оборони. На зустрічі міністри оборони країн НАТО обговорюють, серед іншого, динаміку безпекового середовища, стадію впровадження плану дій з підвищення боєготовності військ країн НАТО та
підготовку до майбутнього саміту НАТО у Варшаві, влітку
2016 року.

БЕЗРОБІТТЯ
– У Румунії у першому кварталі цього року рівень безробіття склав 7,4%, на 0,7
процентних пунктів більше в порівнянні з попереднім кварталом, повідомляє
Національний інститут статистики. Найвищий рівень безробіття (24,7%)
спостерігався серед молодих людей віком до 24 років. Рівень зайнятості
населення у віці від 15 до 64 років була в першому кварталі поточного року 59%,
а молодих людей у віці 15-24 роки – 23%. Рівень зайнятості населення у віці від
20 до 64 років становив майже 64%, на 6% нижче планового показника,
встановленого в Стратегії Європа 2020.

ЕКОНОМІКА – Одностороння пропозиція румунської влади скоротити податок на додану вартість з 24 до 19%, викликає стурбованість і може мати значний негативний вплив на фінансову ситуацію Румунії, – попередила сьогодні прес-секретар Європейської комісії Анніка Брайдтардт. Як передає RFI, Єврокомісія зажадала від румунської влади, перш ніж приймати рішення, провести серйозну оцінку впливу цього рішення на економіку країни. У понеділок Комітет з питань бюджетно-фінансової політики Палати депутатів одноголосно схвалив відповідний законопроект, одним з основних нововведень якого є зниження ПДВ з 24 до 19% з 1 січня 2016 року. Окрім зниження ПДВ, новий Податковий кодекс передбачає, серед іншого, скасування з 1 січня наступного року податку на споруди спеціального призначення, скасування акцизного податку з палива та відповідно 16%-го податку на доходи з дивідендів. Проект нового Податкового кодексу буде внесений у середу на розгляд Палати депутатів.

СПОРТ – Румунія у вівторок
здобула перше золото Європейських ігор в Баку (Азербайджані).
Румунська шпажистка Ана Марія Бринзе перемогла у фіналі особистого турніру росіянку Яну
Звєрєву 15:11. Інша румунська шпажистка, Сімона Герман, здобула бронзову
нагороду. Теж сьогодні румунський шабліст Тіберіу Дольнічану виграв срібну
медаль, поступившись у фіналі українцю Андрію Ягодці – 10:15.

Делегація Європейської Комісії, перебуває
від сьогодні в Бухаресті, для проведення оцінки дотримання Румунією положень
кредитної програми stand-by. Міністр
фінансів Єуджен Теодорович заявив, що від результатів цих переговорів залежить
прибуття, 15 липня поточного року, місії МВФ до Румунії. Представники
Єврокомісії зацікавлені структурними реформами, покращенням енергетичного
сектору, який зазнав важливих витрат через спосіб, в якому був застосований
професійний менеджмент у державних компаніях,
а також лістингом на фондовому ринку та процесом приватизації.

Інша тема, яка
фігурує на порядку денному пов’язана із заходами пом’якшення податкової
політики, передбачених у Новому податковому кодексі, зокрема їх вплив на
середньостроковий бюджетний дефіцит, якого Румунія зобов’язалась дотриматися в
рамках кредитної програми stand-by, яка добігає кінця у вересні. Наприкінці травня, технічна місія створена з
представників МВФ, Єврокомісії та Світового банку перебувала в Бухаресті де
провела переговори на цю тему. МВФ
рекомендував уряду переглянути заходи податкового пом’якшення, оскільки для
компенсації цих заходів, скорочення витрат не є достатнім для збереження рівня надходжень до
бюджету, починаючи від 2016 року.

Уряд наполягав
тоді, що Румунія потребує податкового пом’якшення, чого визнали і
міжнародні фінансисти, які, однак, вимагали додаткових гарантій у зв’язку зі
збереженням дефіциту бюджету. На початку місяця, представник МВФ в Бухаресті
Гільєрмо Толоса сказав, що проект Податкового кодексу треба буде істотно
переглянути, оскільки в іншому випадку, уряд не зможе дотриматися встановлених
дефіцитних показників. Толоса також сказав, що були інтенсивні дискусії довкола
структурних реформ, зокрема у сфері енергетики, де були зареєстровані значні
втрати.

Це третя угода,
яку Румунія має з МВФ, від початку економічної кризи. Перша угода була укладена
у 2009 році, друга у 2011 році, а третя у вересні 2013 року на суму два
мільярда євро строком на два роки. Румунська влада повідомила, що бажає успішно
завершити нинішню угоду, після чого має прийняти рішення про продовження
партнерства з МВФ, враховуючи той факт, що Румунія є стабільною країною з макроекономічної точки зору та позичає гроші
під відносно малі відсотки на
міжнародних фінансових ринках.

Підбадьорений набранням чинності двох заходів з сильним економічним і соціальним впливом – зниження ПДВ на продукти харчування та подвоєння допомоги дітям- прем’єр-міністр Віктор Понта представив у вівторок у парламенті, ситуацію румунської економіки. Його виступ і репліки опозиції відбулись під час так званої «години прем’єра», недавно встановлена за британською моделлю.

Прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що Румунія знаходиться на першому місці в ЄС що стосується економічного зростання після того, як три роки тому перебувала в рецесії. Валовий внутрішній продукт зріс на 4,2 відсотка в першому кварталі цього року, в той час як зовнішній борг майже повністю погашений, зазначив Понта, за словами якого позитивна еволюція економіки не випадкова.

Віктор Понта: Це зростання не основується на кон’юнктурних елементах, а на внутрішньому споживанні, експорті, зростанні в промисловості та сфері послуг, а головне в цьому році, у нас є зростання в будівельній сфері, яке й надалі треба заохочувати. 2015 рік розпочався з істотного збільшення прямих іноземних інвестицій. Ми майже повністю заплатили кредит, взятий і витрачений нашими колегами з опозиційної Демократ -ліберальної партії. Ми виконали кожен раз всі цільові показники щодо дефіциту погоджені з міжнародними партнерами.

Він подякував парламенту за підтримку уряду для реалізації двох важливих заходів для румунської економіки: зниження ПДВ на продукти харчування та безалкогольні напої до 9%, і подвоєння допомоги дітям. Він закликав надалі підтримати прийняття нового Податкового кодексу, Генерального плану з транспорту і нового Закону про державні закупівлі. Цифри, представлені прем’єром в його промові не вразили ліберальну опозицію, яка нагадала, що в останні роки соціал-демократичного правління різко збільшилася кількість компаній, оголошених неплатоспроможними, а сімейні доходи скоротилися.

Депутат НЛП Людовик Орбан Відколи ви прем’єр-міністр, більше 370 тисяч підприємств були закриті, і майже 80000 компаній стали неплатоспроможними. Як можна підтримати розвиток місцевого капіталу, коли державні інвестиції систематично скорочуються?

Також ліберали нагадали прем’єру про доповідь Єврокомісії, яка критикує, між іншим, відсутність передбачуваності щодо податково-бюджетних заходів і прийняття стратегії нестійких інвестицій. Висновки НЛП: довіра до уряду дорівнює нулю, а деякі зрушення відбулись, незважаючи на соціал-демолкратичне правління, а не завдяки йому.

Перший календарний день літа приніс румунам дві добрі новини. З одного
боку, президент Клаус Йоханніс підписав закон про подвоєння суми державної
соціальної допомоги на дітей, а з іншого – набуло чинності рішення про
зменшення ставки податку на додану вартість на продукти харчування з 24 до 9%.

Допомога на дітей зросла на символічну суму в 42 лея (менше 9 євро) до 84 леїв
в місяць, але для державного бюджету це означає додаткові витрати у розмірі 900
млн леїв, тобто 200 млн євро лише цього року.

Прем’єр-міністр Віктор Понта, однак, запевняє, що це не відіб’ється
негативно на фінансовій ситуації країни. Він стверджує, що як зниження ставки
ПДВ на продукти харчування, так і подвоєння державної соціальної допомоги на
дітей стало можливим завдяки збільшенню продуктивності та покращенню
податкового контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів до
державного бюджету. Тим часом Міністерство праці працює над пакетом
законодавчих заходів щодо запровадження диференційованої системи надання
соціальної допомоги на дітей залежно від доходу сім’ї. Проект, що буде
винесений на громадське обговорення у вересні вже викликав цілу хвилю суперечок
і вважається дискримінаційним.

У понеділок, 1 червня, набуло чинності й довгоочікуване зниження ставки ПДВ
на продукти харчування з 24% до 9%. Гіпермаркети, однак, знизили ціни раніше,
ще з травня вказуючи на цінниках відразу дві ціни, як стару, так і нову. Навіть
якщо, як стверджують аналітики, зниження ПДВ не позначиться повною мірою на
цінах, воно сприятиме збільшенню споживання і стимулюватиме зростання
економіки. Принаймні, на це сподівається уряд, покладаючись на позитивні тенденції в економіці. Згідно з останнім прогнозом темп зростання
румунської економіки за перші місяці поточного року був відчутно
більшим, ніж прогнозувалося фахівцями, що дозволяє уряду здійснити позитивне
коригування прогнозу основних макропоказників на 2015-й і наступні роки.

Національна комісія з питань прогнозу нещодавно поліпшила оцінку
економічного зростання на поточний рік з 2,8% до 3,3%, не виключаючи можливості
прискорення темпу зростання економіки країни в наступні роки до 4% в 2018 році.
Європейська комісія, Світовий банк і Європейський банк реконструкції та
розвитку, які раніше прогнозували зростання румунської економіки на рівні
2,5-2,8%, зараз вважають, що в найближчі роки зростання ВВП Румунії перевищить
3%. Зростання ВВП країни у першому кварталі 2015 року порівняно з аналогічним
періодом минулого року становило 4,3%.

Продовження зниження процентних ставок за кредитами у національній валюті
призвело до збільшення залишків коштів у гаманцях румунів, що суттєво
підвищило рівень споживання. Одним із важливих індикаторів тенденції покращення
якості життя є автомобільний ринок, на якому продажі вантажних автомобілів в
перші місяці року зросли на 20%. Експерти стверджують, що зниження ПДВ на
продукти харчування призведе до збільшення споживання унаслідок зниженням цін
на харчі на 12% і збільшить ріст ВВП на душу населення на 0, 5%.

Представники
політичних партій проведуть консультації з президентом Клаусом Йоханнісом з
метою досягнення політичного консенсусу щодо вступу Румунії до єврозони.
Рішення було прийняте незабаром після зустрічі між главою держави Клаусом
Йоханнісом, прем’єр-міністром Віктором Понтою та керівником Національного
банку Мугуром Ісереску. Такий консенсус дозволить прийняття національної
стратегії для переходу на євро та розроблення більш строгого графіку
економічних, фінансових, правових та інституційних реформ з метою забезпечення Румунії
стабільного та передбачуваного курсу, –
зазначається у прес-релізі Адміністрації Президента.

Постійна мета Бухареста в
останні роки, а саме приєднання країни до зони євро також неодноразово була
відкладана з точку зори дати. Дебати довкола дати є небезпечними, – привертає
увагу керівник Національного банку, який три тижні тому заявив, що
розроблення дорожньої карти щодо вступу до зони євро є більш важливою ніж
встановлення дати вступу, а у відсутності цієї карти немає значення проводити
дебати 1 січня 2019 року – передбачена дата урядом у Програмі конвергенції,
представленій Європейській комісії.

У ході дискусій від четверга
було вирішено створення Керівного комітету для переходу на євро, комітет, який би забезпечував проектування, координування та моніторинг етапів
та обов’язків для досягнення цієї мети. Для приєднання до зони євро, необхідні
спільні зусилля з боку Уряду, Парламенту та Національного банку, – підкреслив
місяць тому і прем’єр-міністр Віктор Понта, який додав, що на даний час Румунія
виконує критерії для вступу до єврозони. Але, щоб дійсно була підготовлена,
Румунія повинна мати конкурентоспроможну економіку, – стверджує влада в
Бухаресті.

За
останніми даними, Румунія зазнала економічного росту. Експерти Світового банку
прогнозують, що економіки Румунії та Польщі, поряд з економіками інших країн
Центрально-східної Європи далі зростатимуть більш швидкими темпами ніж на Заході, в
наступні два роки. Елементи, які сприятимуть економічній експансії це
зміцнення внутрішнього попиту, поступове повернення інвестицій та зростання
експорту, – пише газета Financial Times, яка отримала доповідь Світового банку
про економічний прогноз на найближчі два роки. Економіка Румунії зросла на
2,8% минулого року, в той час як останній
прогноз Світового банку вказує той самий ріст для цього року.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) трохи покращив, оцінки про зростання румунської економіки в 2015 році з 2,8%, скільки прогнозував у січні до 3%. У 2016 році, ЄБРР оцінює, що румунська економіка зросте на 3,2%, один з найвищих темпів зростання в Європі серед країн, що розвиваються. Фінансова установа мотивує свої прогнози в основному у зв’язку з останніми і очікуваними скороченнями облікової ставки, що стало можливим завдяки низькій інфляції і скороченням цін на енергоносії та продукти харчування, елементи, що мають стимулюючу роль для внутрішнього попиту в 2015 і 2016 рр.

З іншого боку, державні витрати, як очікується, зростуть, щоб освоїти більше коштів ЄС, а сильніше економічне зростання в єврозоні може збільшити експорт Румунії в майбутньому. Щодо середньої річної інфляції в Румунії, ЄБРР вважає, що вона залишиться на рівні 0,5% в 2015 році, через зниження ПДВ на продукти харчування в червні, а також низьких інфляційних очікувань та низькі ціни на сировину. Доповідь ЄБРР надходить після обнадійливих даних оголошених останнім часом статистикою.

Валовий внутрішній продукт Румунії виріс на 1,6% в першому кварталі цього року, порівняно з четвертим кварталом 2014 року, і в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс на 4,3%. Відповідно до Програми конвергенції 2015 – 2018, опублікованій в кінці квітня на веб-сайті Міністерства фінансів, румунська економіка зросте на 3,2% в 2015 році, у зв’язку з підвищенням внутрішнього попиту, і до 2018 року зростання буде на рівні 4%.

На початку травня, Європейська комісія трохи покращила оцінки економічного зростання Румунії в 2015 році до 2,8% порівняно з 2,7% як очікувала в лютому. У всіх 35 країнах, де працює ЄБРР, фінансова установа прогнозує економічний застій в 2015 році, зростання буде на рівні 1,4% в 2016 році. Але ця цифра приховує значні регіональні різниці. З початку своєї діяльності, ЄБРР інвестував близько семи мільярдів євро у майже 370 проектів у Румунії.

Оптимізм в Європейській комісії у зв’язку з економікою ЄС, весняний прогноз вказує на помірне зростання в державах-членах, нерівномірно, однак, від однієї країни до іншої. Брюссель покращив оцінки зростання єврозони в цьому році до 1,5%, в порівнянні з 1,3% передбачене в лютому, в той час як в 2016 році зростання буде на рівні 1,9%, у 19-ох державах-членах. Мотивація? Зона євро виграла від падіння цін на нафту, сильної глобальної економічної перспективи, зниження курсу євро і нових заходів грошово-кредитної політики, вжитої Європейським Центральним банком.

Внутрішній попит є основним фактором, що впливає на збільшення ВВП, цього року очікується збільшення приватного споживання в Європі, і в наступному році посиляться інвестиції, повідомляє також Комісія. Європейське економічне зростання зміцнюється. Хоча ця тенденція обнадіює, ми повинні переконатися, що зростання економіки є тривалим і стійким, сказав Валдіс Домбровскіс, Європейський комісар з євро і соціального діалогу. Відновлення підтримується Німеччиною, найбільшої економіки в Європі, яка зросте на 1,9% цього року і на 2% у наступному році.

Крім того, ВВП Іспанії, як очікується, зросте на 2,8% в 2015 році і на 2,6% в 2016 році експерти кажуть, що зростання економіки призведе до зниження безробіття, але й до зростання інфляції. Європейська комісія погіршила, однак, прогноз для Греції у бік зниження до 0,5%, в порівнянні з попередніми оцінками на 2,5%. Економічна ситуація в Греції погіршилася сильно з початку року, привертає увагу Європейська Комісія, країна як і раніше залежить від іноземної допомоги. Для Румунії, прогнозується економічне зростання на 2,8 відсотка в цьому році, за підтримки приватного споживання та відновлення інвестицій. І прискорення внутрішнього попиту, підтримуване скороченням непрямих податків може збільшити в наступному році до 3,3% зростання румунської економіки.

Інфляція, як очікується, зазнає рекордно низького рівня і зайнятість зросте в перший раз з моменту економічної кризи. Рівень безробіття знизиться до 6,6% цього року і 6,4% наступного року. Тим часом, зростання ВВП буде вище потенціалу у 2,8%, в основному за рахунок приватного споживання та інвестицій. Приватні інвестиції також продовжать зростати в цьому році, і державні також, через освоєння європейських коштів. Дефіцит бюджету досягне 1,6 від ВВП цього року і 3,5% наступного року, -стверджує ЄК у весняному прогнозі.

ВЕЛИКДЕНЬ – Православні і греко-католики, а також нео-протестанти всього світу, в тому числі Румунії,
відзначають головне свято церковного року Воскресіння Христове. Опівночі віруючі зібралися навколо церков і в монастирях, де вони отримали Благодатний вогонь від священиків і заспівали Христос воскрес!. У Патріаршому соборі в Бухаресті,
Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл роздав сотням вірян Благодатний
вогонь, привезений спеціальним рейсом з Єрусалима і закликав усіх молитися за християн, які страждають за свою віру. Воскресіння Ісуса Христа є основою християнської віри, а свято Воскресіння Сина Божого є перемогою милосердної любові Христа над гріхом,
пеклом і смертю.

РЕЙТИНГ – Міжнародне рейтингове агентство
Standard & Poor’s вважає, що економічний розвиток Румунії є стабільним, з
твердою перспективою зростання і підтвердило рейтинг країни BBB-/A-3. Ця
перспектива може бути поліпшена, якщо румунська влада продовжить
податково-бюджетну консолідацію та реструктуризацію державних підприємств,
стверджують фахівці агентства. За їх оцінками темп зростання румунської
економіки становитиме близько 3% протягом наступних чотирьох років, а
внутрішній попит сприятиме цьому. На думку Standard & Poor’s найбільшими
ризиками для економічного розвитку Румунії є низький рівень освоєння коштів ЄС,
регіональний політичний контекст і неочікувано низький обсяг прямих іноземних
інвестицій.

КРИЗА – Російський уряд висловив стурбованість з приводу рішенням Фінляндії та Швеції зміцнити відносин з НАТО. Відповідна заява була зроблена в результаті спільної заяви міністерств оборони п’яти країн
Північної Європи, які висловили свою солідарність із країнами Балтії і стверджують, що останні дії Росії є найбільшим викликом європейській безпеці, а Північна Європа
має бути готовою до можливої кризи. Фінляндія, розташована на кордоні з Росією, та
Швеція не є
членами НАТО, але зміцнили свою співпрацю з альянсом.

ГЕНОЦИД
ВІРМЕН – Папа Римський Франциск у неділю під час літургії в Соборі Св. Петра у
Римі вперше використав слово геноцид говорячи про масове винищення вірмен
Османською імперією, попри ризик погіршення дипломатичних відносин з
Туреччиною, передає AFP. У минулому столітті людство пережило три дуже великі
і безпрецедентні трагедії. Перша з них, яка розглядається багатьма як перший
геноцид XX століття, завдала страждань вашому вірменському народові, – сказав
Папа Франциск цитуючи уривок з документу, який підписали у 2000 році Іоан Павло
ІІ-ий і Католикос усіх вірмен Гарегін II-ий. У двох інших геноцидах, зазначив
він, винні нацизм і сталінізм. Нагадаємо, що Вірменія стверджує, що близько 1,5
мільйона вірмен були вбиті в період між 1915 і 1917 роками під кінець
Османської імперії. Багато істориків і понад двадцять держав, включаючи
Францію, Італію і Росію, визнали Геноцид вірмен. Туреччина, однак, каже, що це
була громадянська війна, яка забрала життя від 300.000 і 500.000 вірмен і
стільки ж турків.

ВЗАЄМИНИ – Президент США Барак Обама заявив, що його
зустріч з кубинським лідером Раулем Кастро може стати поворотним моментом у
відносинах між двома країнами. Він сказав, що зустріч булавідвертою і продуктивною. Барак Обама зазначив, що дві країни, які були в минулому ворожими, матимуть і
надалі розбіжності у поглядах, але відтепер відносини між ними будуть розвиватися на основі взаємного інтересу. Перша за останні 50 років офіційна зустріч лідерів двох країн пройшла у Панамі на саміті двох Америк. США і Куба здійснили перші кроки у бік нормалізації двосторонніх відносини у грудні минулого
року, після десятиліть
напружених стосунків,
успадкованих з часів Холодної
війни. Нагадаємо, що з 1982 року, Куба перебуває у списку Держдепартаменту США держав-спонсорів тероризму, а дипломатичні відносини між двома країнами були розірвані в 1961 році.

КОСМОС – 12 квітня
відзначається Всесвітній день авіації і космонавтики в ознаменування першого
польоту людини в космос. У 1961 році в цей день, космічний корабель Восток-1,
пілотований Юрієм Гагаріним, був запущений з космодрому Байконур і здійснив один оберт навколо Землі за 108 хвилин. Під час польоту на висоті від
175 до 380 км Гагарін здійснив і першу телевізійну трансляцію з космосу. Місія
була особливо небезпечною, оскільки половина попередніх польотів в рамках
програми Спутник з собаками на борту завершилися провалом.

СПОРТ – Румунський
штангіст Флорін Йонуц Кроїтору у неділю завоював срібну медаль у ривку та
бронзову у двоєборстві, у ваговій категорії 62 кг, на чемпіонаті Європи з
важкої атлетики серед чоловіків та жінок, який проходить в грузинському місті
Тбілісі. Золоту медаль завоював Валентин Христов з Болгарії. Румунія завоювала
ще одну медаль у суботу, в перший день змагань, коли Моніка Ченгері виграла бронзу
в ривку у ваговій категорії 48 кг.

Через
п’ять років після початку економічної кризи в Європі, в Румунії стабілізувалась
економічна та фінансова ситуація, звичайно з очевидними недоліками та
підбадьорюючими перевагами. Таким є головний висновок щорічної доповіді
Єврокомісії щодо Румунії. Стосовно недоліків, європейська виконавча влада
зазначає той факт, що Румунія не досягла домовленості зі своїми міжнародними
кредиторами. І тому, що лівий уряд в Бухаресті був непохитним щодо двох тем з
серйозними соціальними наслідками:
лібералізація цін на природній газ та реструктуризація великих енергетичних
компаній, не був підписаний лист про наміри.

Окремі
економічні експерти вважають, що непохитне ставлення кабінету міністрів в
Бухаресті є доказом того, що протягом останніх двох років, Румунія все менше
залежала від угоди типу попереджувальний стенд-бай, підписаної з МВФ, ЄС та СБ. У доповіді Єврокомісії також зазначається, що вразливими зонами
румунської економіки є низький рівень інвестицій, недоліки у збиранні податків
до держбюджету, реформування пенсійної системи та державні закупівлі.

Натомість,
серед плюсів Румунії фігурують: податкове пом’якшення у галузі праці, зокрема
після скорочення внесків до Фонду соціального забезпечення для
роботодавців та покращення боротьби з
корупцією, яка досягла свого піку. Водночас,
Єврокомісія відзначає крок вперед зроблений Бухарестом щодо поглинання коштів
з європейських фондів, рівень яких наприкінці 2014 року перевищив 50%.

До речі,
міністр по спеціальності Еуджен Теодорович сказав у інтерв’ю румунському
суспільному радіо, що, на жаль, багато з цих проектів за рахунок коштів від
європейських фондів не мали реальний вплив на румунську економіку. Більше того,
він хоче спрощення всієї системи поглинання європейських коштів та очищення
апарату центральних і місцевих органів виконавчої влади, щоб усунути будь-яку
підозру. Останній захід є дуже добре
сприйнятим, враховуючи той факт, що Румунія посідає небажане місце у списку
країн за нецільове використання європейських коштів.

З іншого
боку, за даними опублікованими Євростатом, у Румунії мінімальна заробітна плата
становить 218 євро, будучи одним з
найнижчих рівнів мінімальної зарплати серед країн ЄС, перед Болгарії – 184
євро, в той час як у інших державах Центральної та східної Європи таких як
балтійські країни або Польща розмір мінімальної заробітної плати коливає від
350 до 400 євро. А це в умовах, коли у період 2008-2015 рр., у Румунії мінімальна
заробітна плата зросла на 95%.

У кінці року, упродовж якого в Україна змінила владу після кривавого повстання, втратила Кримський півострів і контроль над частиною східного Донбасу, українські лідери попередили, що країна знаходиться на межі банкрутства. Глава про-європейського уряду Арсеній Яценюк закликав провести конференцію міжнародних донорів, щоб забезпечити Україну додатковими коштами та уникнути дефолту. Для цього країні необхідно додатково 15 мільярдів доларів, сказав Яценюк, представляючи програму діяльності уряду в Верховній Раді.

Аналітики кажуть, що зусилля з погашення боргу за російський газ та підтримки гривні, призвели до того, що валютні резерви України скоротилися до найнижчого рівня за останні десять років. Сильно вдарили по бюджету країни і бойові дії проти проросійських сепаратистів на сході. Вони призвели до загибелі кількох тисяч осіб, завдали значної майнової шкоди і спричинили закриття сталеливарних заводів і шахт в Луганській та Донецькій областях, які складали пяту частину промислового виробництва України.

Новий заклик про допомогу з Києва приходить після того як навесні міжнародні кредитори вирішили надати Україні кредити на суму понад 27 млрд доларів. З початку цієї програми, Київ вже отримав двома траншами 4,6 млрд. Розблокування решти коштів, однак, залежить він прийняття плану жорсткої економії, що може призвести, попереджають політичні коментатори, до хвилі соціального невдоволення, якою Москва та її послідовники на сході України неодмінно скористаються.

Ані в сусідній Республіці Молдова рішучий вибір західних цінностей ще не відобразився на здоровї економіки. Прозахідні партії з тристоронньої коаліції в Кишиневі, виграли парламентські вибори 30 листопада, що є підтвердженням правильності обраного курсу після укладення угод про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС. Але в той же час всього за три місяці молдовський лей знецінився по відношенню до долара США на 7,5%. І, за прогнозами фахівців, може продовжити падіння в найближчі тижні, якщо Національний банк Молдови не втрутиться швидко. В той же час 2015 рік може принести значне збільшення цін на газ, палива, електроенергії та опалення.

Москва, на перший погляд, мала б відчути радість від того, що її колишні сателіти, які зробили вибір на користь Заходу, стикаються з економічними труднощами, але й економіка Росії не відчуває себе дуже добре. Санкції, введені Заходом через дії російської влади в Україні і падіння цін на нафту продовжують негативно впливати на рубль, курс якого майже щоденно оновлює свій мінімум до долара і євро. Від запровадження санкцій курсу рубля впав на 70% по відношенню до долара і більш ніж на 55% по відношенню до євро. Центральний банк Росії висловив готовність витратити на валютні інтервенції пяту частину своїх поточних резервів.