Radio România Internațional

Tag: економіка

  • Позитивні економічні результати

    Коли говоримо про загальний консолідований бюджет ми маємо на увазі всі складові бюджетної системи. А виконання бюджету, означає забезпечення надходження запланованих доходів до всіх ланок бюджетної системи та фінансування заходів, затверджених у бюджеті держави. Міністерство фінансів у Бухаресті оголосило в понеділок, що виконання консолідованого бюджету Румунії завершилось в кінці вересня з профіцитом на рівні 0,06% від валового внутрішнього продукту. Доходи в розмірі 155, 4 мільярдів леїв, що становить 23,5% від ВВП були на 5,5% більші в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.



    Збільшились надходження із внесків до соціального страхування, акцизів, податків на нерухомість, використання майна, податку на прибуток або ПДВ. На цей результат вплинули надходження коштів від торгівлі сертифікатами на викиди парникового газу, випущених Міністерством економіки, а також другий транш з оподаткування спеціальних конструкцій. Суми, отримані від Європейського Союзу в рахунок виконаних платежів як і раніше є відносно низькими майже 0,8% від ВВП, але є більшими на 9,6%, ніж за аналогічний період 2013 року. Що стосується витрат, рівень яких складає 155 мільярдів леїв, вони скоротилися на 1,3 відсотки від ВВП.



    Витрати збільшилися у звязку з підвищенням мінімальної заробітної плати до 850 леїв, з 1 січня 2014 року, і 900 леїв, з 1 липня 2014 року. Інвестиційні витрати, що фінансуються з внутрішніх і зовнішніх джерел, були на рівні 16,5 млрд леїв, тобто 2,5% від ВВП порівняно з 19,4 мільярдами в аналогічний період минулого року. Одним словом, експерти бачать в нинішньому економічно-фінансовому контексті сприятливу ситуацію, що дозволить Румунії зберегти дефіцит на рівні 2,2% від ВВП за весь 2014 рік, як це було погоджено заздалегідь з МВФ.



    А це після того, як Румунія закінчила 2013 рік з дефіцитом консолідованого бюджету на рівні 2,5%. Влада у Бухаресті сподівається, що, підтримуючи фінансову дисципліну, в поєднанні з економічним зростанням в 5-6% на рік, Румунії вдасться упродовж часу надолужити розрив з розвинутими країнами Європейського Союзу.

  • Як виглядатиме економічне майбутнє Європи?

    Довіра в економіку єврозони та в ЄС у цілому впала у вересні до найнижчого рівня з листопада 2013 року, а інфляційні очікування серед домашніх господарств і виробників продовжували знижуватися. Дані опубліковані Європейською комісією показують, що індекс економічних очікувань, який вимірює рівень оптимізму населення до розвитку ринків впав для єврозони до 99,9 пунктів у вересні, в порівнянні з 100,6 пунктів у серпні. Єдиними секторами, де індекс економічного почуття трохи покращився це послуги і будівництво.



    І прогноз бізнесу що стосується Румунії показує незначний застій, а експерти кажуть, що це призведе до корекції оптимістичного прогнозу у третьому кварталі цього року. Чотири показники аналізуються – виробництво, послуги, роздрібна торгівля і будівництво. Економічний аналітик Авреліан Докія каже, що менеджери компаній змінили своє сприйняття щодо цьогорічної ситуації після того, як ряд країн ЄС зазнали економічного спаду, ніж очікувалося на початку 2014 року. “У багатьох країнах ці показники використовуються для корекції прогнозу зростання на наступний період. У цілому, в Європі, хоча на початку речі розглядалися з великим оптимізмом, упродовж року цей оптимізм був поміркований, навіть в таких країнах, як Німеччина, яка справилась досить добре під час кризи. Ці показники отримані від керівництва компаній показують застій або навіть спад, який, очевидно, ставить під сумнів зростання для всієї єврозони і ЄС у цілому. У Румунії існує певна кореляція між тим, що відбувається в Європі і національними показниками, тому що очевидно, на багато румунських компаній, що працюють на експорт впливає те, що відбувається в Європі”.



    Докія сказав, що, швидше за все, до кінця року Румунія не може розраховувати на позитивний стрибок що стосується зростання економіки. За його словами, після перших двох кварталів спаду, так званий технічний спад, у третьому кварталі, наймовірніше, буде стагнація, і за ніяких обставин не буде зростання, так що швидше у 2014 році зростання буде десь на рівні 2%, може бути, навіть менше, ніж 2%. Оцінки МВФ є більш оптимістичними, але і вони враховують зниження – міжнародна фінансова установа, скоротила оцінку зростання ВВП Румунії в цьому році до 2,4% з 2,8, як очікувалося в червні. В осінньому прогнозі Фонду, опублікованому на цьому тижні, ріст у 2015 року залишається на рівні 2,5% від ВВП.



    У доповіді World Economic Outlook зберігається скорочення світової економіки як для цього року, так і для 2015 і відмічається ризик застою в багатих країнах і підвищена геополітичної напруженості в Україні і на Близькому Сході. МВФ знизив прогнози зростання і в зоні євро з приводу ризику дефляції і високого рівня безробіття. Розвиток світової економіки може “застрягти” у періоді низьких темпів зростання, попередила директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард, а причини цього посереднього розвитку є проблеми в економіці єврозони та Японії. Ситуація відрізняється від країни до країни, але на світовї економіки може негативно вплинути матеріалізація геополітичних ризиків, стверджує Крістін Лагард.



    “Будь-яке загострення кризи в Україні буде мати негативні наслідки в безпосередній близькості, але може також вплинути на ціни на сировину та міжнародну торгівлю. Інші важливі ризики, повязані з ситуацією на Близькому Сході та епідемією Ебола. Якщо поширення вірусу не зупинять, всі, хто тепер говорить про епідемію, але не робить щось аби зупинити її, можуть опинитись в дуже серйозній ситуації “, попередила представник МВФ. На тлі низької інфляції і високого безробіття, низького споживання та інвестицій може посилитись економічний спад, попередила представник МВФ. Що стосується Румунії то вона не знаходиться в небезпеці дефляції, але і не впевнена, що інфляція буде залишатися на нижчому рівні протягом більш тривалого періоду, ствердив у Бухаресті голова Центрального банку.



    Мугур Ісереску заявив, що російське ембарго на харчові продукти призвело до зниження цін через імпорт дешевих продовольчих товарів не лише з ЄС, але і з Р. Молдова. Крім того, європейський контекст настільки складний, здається, призводить до зниження інфляції. Присутній на конференції про фінансовий ринок в Румунії, Мугур Ісереску підкреслив, що стабільність цін, а саме боротьба з інфляцією є необхідною умовою, але не достатньою для забезпечення фінансової стабільності. З іншого боку, Генеральна асоціація економістів з Румунії вважає, що Бухарест проходить через сприятливий період економічного відновлення і повинен зберегти тенденцію до зниження залежності від зовнішніх джерел фінансування.

  • 7 – 13 вересня 2014 року

    7 – 13 вересня 2014 року

    Коріна Крецу — Комісар ЄС з регіональної політики



    Майбутній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер презентував новий склад своєї команди на період 2014-2019 роки. Кандидат Румунії, європарламентарка Коріна Крецу була призначена комісаром з питань регіональної політики. Вона буде розпоряджатися бюджетом в 350 мільярдів євро, що будуть використані для прискорення економічного зростання і створення нових робочих місць, напрями котрі були оголошені пріоритетними в політичній програмі Жана-Клода Юнкера: “Нова комісія має виняткову можливість і обовязок почати новий старт в Європі і почати працювати, щоб вийти зі складної геополітичної ситуації і досягти відновлення економіки ЄС. Ми хочемо побудувати Європейський Союз, здатний створювати нові робочі місця і сприяти економічному зростанню.” Той факт, що представник Румунії відповідає за політику регіонального розвитку є, на думку премєр-міністра Віктора Понти, великим успіхом Бухареста.



    Нові санкції проти Росії



    Президент Барак Обама заявив, що США приєднуються до більш жорстких санкцій Євросоюзу проти Росії, через її вторгнення до України, які спрямовані проти фінансового, енергетичного та оборонного секторів. Обама сказав, що нові санкції збільшать політичну ізоляцію Росії, а також витрати російської економіки. Нові санкції Євросоюзу, що вступили в силу 12 вересня, обмежать доступ ряду провідних російських нафтових та оборонних компаній до європейських ринків капіталу. У відповідь Москва оголосила, що підготувала другий пакет санкцій щодо західних країн, які запровадили санкції проти неї. Нещодавно премєр-міністр Дмитро Медведєв заявив, що Москва реагуватиме «асиметрично» на нові санкції, не виключаючи можливості заборони польотів західних авіакомпаній у повітряному просторі Росії. Інші контрзаходи стосуються обмеження імпорту з ЄС легкових автомобілів та низки товарів легкої промисловості.



    Нові соціальні заходи



    Законопроект, що передбачає скорочення на 5% внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення був прийнятий на цьому тижні Палатою депутатів. Міністр фінансів Іоана Петреску запевняє, що в бюджеті є ресурси, необхідні для впровадження положень закону як цього, так і наступного року. У липні глава держави заявив, що він підтримує цю ініціативу, але повернув закон до парламенту, тому що має сумніви щодо гарантій забезпечення фінансової стійкості держбюджету. Теж на цьому тижні парламентарії прийняли закон про податкову амністію для пенсіонерів, матерів і бюджетників, які помилково отримали певні грошові суми. Нові положення стосуються близько 20.000 матерів, 50.000 пенсіонерів та 25.000 державних працівників. Закон набуде чинності 1 січня 2015 року, а гроші будуть повернуті рівними частинами протягом пяти років. Хоча стверджує, що ці соціальні ініціативи влади мають виключно передвиборний характер і спрямовані на прямий підкуп виборців у період президентської кампанії, за відповідні законопроекти проголосувала й опозиція.



    Стан румунської економіки



    Економічні показники Румунії демонструють, що вона стала одним з лідерів економічного відновлення в ЄС, прогрес досягнутий Бухарестом перевищивши очікування. За даними дослідження динаміки показника країнового ризику для Румунії, проведеного компанією Кофейс, приріст ВВП країни в 2013 році становив 3,5%, а прогноз на поточний рік є позитивним. Найбільший вклад у розвиток національної економіки мали сільське господарство та промисловість, зокрема галузь автомобілебудування, яка реалізувала свою продукцію переважно на експорт. За даними дослідження, зростання реального ВВП Румунії перевищило очікування, зокрема в останньому кварталі, коли сягнуло 5,1%. Основним фактором, який сприяв зростанню економіки торік були експорт (що зріс на 13,5%), зокрема сільськогосподарської продукції і техніки. З іншого боку, в 2013 році сільськогосподарське виробництво Румунії склало 17 мільярдів євро, що становить близько 5% сільськогосподарського виробництва ЄС, пояснюють аналітики Кофейс. Прогноз сільськогосподарського виробництва в 2014 році поки виглядає неоднозначно, але найбільш реалістичний сценарій передбачає, що цього року врожай буде нижчим, ніж в 2013 році. Експорт може зрости за рахунок попиту на нові легкові автомобілі, автомобільна промисловість маючи значний вклад в розвиток румунської економіки. Експерти прогнозують і активніше зростання внутрішнього попиту, завдяки збільшенню витрат населення на побутові товари, які до цих пір були обмежені низьким обсягом кредитування.



    Черговий імпічмент президента?



    Чинний спікер Сенату Келін Попеску Терічану ініціював третій імпічмент президента Траяна Бесеску. Він направив офіційну пропозицію з цього питання лідерам парламентських фракцій, запропонувавши і графік впровадження процедури відсторонення Траяна Бесеску від посади президента: 23 вересня питання про імпічмент розгляне парламент, а референдум запропоновано провести в один день з першим туром майбутніх президентських виборів, запланованих на 2 листопада. За словами Келіна Попеску Терічану поведінка президента виходить за рамки Конституції і в багатьох випадках, набула форму прямої підтримки певної політичної партії під час передвиборної агітації. Наразі спікеру Сенату не вдалося зібрати необхідну кількість підписів для продовження процедури імпічменту президента.

  • Економіка та енергетика

    Економіка та енергетика

    Світовий банк переглянув у бік зниження прогноз зростання глобальної економіки цього року. Водночас він поліпшив прогнозовану динаміку валового внутрішнього продукту Румунії з 2,5% в січні до 2,8%. А наступного року економічний прогрес Румунії оцінюється в 3,2%. Ці показники схожі з прогнозованими макропоказниками у всьому регіоні Центральної та Східної Європи.



    Згідно зі звітом цієї міжнародної фінансової установи, зростаючий зовнішній попит призведе до поліпшення ситуації на ринку праці в Румунії і до зростання споживання. У той же час, низький рівень інфляції дозволить центральному банку вести грошово-кредитну політику у такий спосіб, щоб підтримати економічне відновлення.



    Румунський уряд і Міжнародний валютний фонд, представники якого в ці дні перебувають в Бухаресті для проведення нової оцінки стадії дотримання румунською владою положень угоди “стенд-бай”, укладеної восени минулого року, в своїх планах враховують зростання ВВП в межах 2,2% до 2,5% в 2014 році та на рівні 2,5% наступного року. Румунська влада намагається в основному продемонструвати міжнародним кредиторам, що має ресурси, необхідні для скорочення на 5% внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення з 1 липня.



    З іншого боку уряд планує отримати щонайменше 435 мільйонів євро за 51% акцій компанії “Електріка”, розміщених на фондовій біржі. Відповідно до погодженого з МВФ графіка до 26 червня мають бути завершені приготування до лістингу, а 3 липня має початися продаж акцій “Електріка”. Премєр-міністр Віктор Понта впевнений в успіху цієї операції і каже, що отримані кошти будуть спрямовані на інвестиції: “Я впевнений, що лістинг акцій буде успішним, як це було у випадку акцій “Ромгаз” і “Транселектріка”. А весь залучений таким чином приватний капітал буде використаний для інвестицій в енергетичну інфраструктуру.”



    Міністр з питань енергетики Резван Ніколеску заявив, що мова йде про найбільший лістинг на Фондовому ринку Румунії, а вартість акції становитиме 11 – 13,5 леїв. 85% акцій зможуть купити великі інвестори і 15% – дрібні інвестори. Якщо буде підвищений інтерес останніх, то цей відсоток буде збільшений від 15% до 22%, а також для всіх можуть бути деякі знижки. Резван Ніколеску сказав, з іншого боку, що з 1 липня виробники природного газу будуть зобовязані продавати частину своєї продукції на біржі і з 2015 року ця вимога буде поширена і на постачальників газу.