Tag: економіка

  • Дебати довкола держбюджету на 2021 рік

    Дебати довкола держбюджету на 2021 рік




    Румунські можновладці сподіваються, що менш ніж за
    тиждень, точніше до 20 лютого, проєкт Державного бюджету на цей рік, який був
    винесений на публічне обговорення минулого тижня, буде схвалений парламентом.
    Те саме стосується супровідних законів, включаючи термінову постанову про скасування
    в цьому році відпочинкових купонів та обмеження пенсій на рівні, досягнутому
    після останнього підвищення минулого року. Ситуація непроста, враховуючи те, що
    пандемія застала Румунію в процедурі надмірного дефіциту, влада була змушена виділити
    додаткові кошти на охорону здоров’я, а також максимально обмежити негативні
    наслідки для ділового середовища.




    Урядовці заявляють, що розробили проєкт держбюджету,
    який закладає основи багаторічного підходу до реформ та державних фінансів, з
    поступовим зменшенням дефіциту з 7,16% ВВП в цьому році до 3,4% у 2024 році. Він
    ставить наголос на інвестиціях, на які спрямовано 5,5% ВВП – найвищий відсоток до
    тепер. Цей проєкт, також має підтримку Європейської Комісії, від якої має прийти
    більша частина грошей на реформи та інвестиції, сказав прем’єр-міністр Флорін Кицу,
    який додав, що очікує від міністрів, які просили більших бюджетів, ніж у
    попередні роки, ефективності і результативності.




    Флорін Кицу: «Ми використовуватимемо проміжні показники і в
    середині року проведемо оцінку з точки зору виконання бюджету. Я бачив і в
    попередні роки цей фільм, коли протягом року деякі міністри вимагали дуже великий
    бюджет, а виконання бюджету було катастрофічним в середині року. Ми обговоримо
    ситуацію коли плануємо розглянути коригування бюджету, в середині року, після
    аналізу виконання бюджету з мандатами на столі. Оскільки ми домовились
    збільшити бюджет, є великі витрати, які ми повинні підтримати, але я хотів би
    бачити й виконання, хочу бачити результати, хочу бачити результати реформи
    державних компаній.»





    Однак опозиційна Соціал-демократична партія стверджує,
    що дохідна і видаткова частини бюджету свідчать про нереальність його виконання
    в нинішніх умовах. Соціал-демократи кажуть, що коштів, передбачених бюджетом
    вистачить лише на дев’ять місяців, і вважають, що уряд запровадить нові
    податки. Сенатор Раду Опря заявив, що СДП не має наміру блокувати проєкт держбюджету
    в парламенті, але запропонує різні доповнення і поправки, які вважають
    необхідними для відновлення економіки та підвищення рівня життя в рамках
    бюджетного дефіциту, прогнозованого урядом.




    Згідно з економічним прогнозом, опублікованим
    минулого тижня Європейською комісією, після 5% скорочення у 2020 році економіка
    Румунії відновиться в цьому році завдяки приватному споживанню та інвестиціям, що
    призведе до зростання ВВП на 3,8% у 2021 році та 4% у 2022 році. За тим же
    прогнозом, експорт також відновиться на тлі поліпшення економічних умов у країнах,
    які є основними торговельними партнерами Румунії.

  • На порядку денному – Держбюджет на 2021 рік

    На порядку денному – Держбюджет на 2021 рік


    Нарешті уряд оприлюднив проєкт Державного бюджету Румунії
    на поточний рік. Він побудований на дефіциті в 7% ВВП, який, на думку урядової
    коаліції, утвореної з Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок
    Румунії»-ПЛЮС та Національного союзу угорців Румунії, сприятиме економічному
    відновленню та зупинить надмірне та необґрунтоване витрачання державних коштів.

    Прем’єр-міністр Румунії, ліберал Флорін Кицу обіцяє перезавантаження економіки,
    виправлення того, що він називає аномаліями, спричиненими змінами до чинного законодавство,
    здійсненими соціал-демократами за останні чотири роки, колі ті були при владі,
    а також відновлення довіри до Румунії Європейської Комісії, іноземних інвесторів
    та рейтингових агентств. Він також каже, що чекає детальних звітів про стан
    державних компаній, включаючи плани реорганізації тих, що мають збитки. У
    бюджетній сфері, – зазначив глава уряду, – витрати на доплати і надбавки до заробітної
    плати бюджетників становлять близько 600 мільйонів леїв, майже 120 млн євро.

    В
    умовах пандемії, коли держава витрачає значні кошти на систему охорону
    здоров’я, ампутація цих доплат і надбавок призупинить це марнотратство, кажуть урядовці,
    які наводять приклад так званої доплати за роботу на комп’ютері або так звану COVID-доплату у розмірі 30% від базового
    окладу, яку отримують співробітники префектур. Пакет заходів спрямованих на заощадження
    державних коштів також передбачає збереження на нинішньому рівні розміру
    допомоги на дитину, а підвищення пенсій було
    відкладене до 1 січня 2022 року. Крім цього у поточному році бюджетники не
    отримуватимуть відпочинкові купони, а студенти втратили право безоплатного
    проїзду залізничним транспортом.




    Опозиційна Соціал-демократична партія, яка має найбільшу кількість
    депутатів і сенаторів у румунському парламенті, вже оголосила, що внесе
    поправки до всіх важливих розділів проєкту держбюджету. Соціал-демократи піддали
    гострій критиці дії керівної коаліції, звинувачуючи
    її у недалекоглядності та небажанні вирішувати проблеми. Це бюджет жорсткої економії
    та скорочень, він не орієнтований на людей і не дає позитивних сигналів для
    економіки, – стверджують соціал-демократи. Окрім суперечок між політиками,
    заходи жорсткої економії призвели до посилення соціальної напруженості в
    суспільстві. З початку року, майже щодня профспілки пікетують уряд, різні міністерства або осередки керівних партій. Допоміжний
    медичний персонал, поліцейські, працівники пенітенціарної служби, машиністи
    локомотивів або державні службовці вимагають гідних зарплат, справедливих
    пенсій та якісних державних послуг.


    Представники однієї з найбільших національних конфедерацій
    «Cartel Alfa», заявляють, що для прогресу Румунії потрібен бюджет,
    зосереджений на розвитку Румунії, а не бюджет жорсткої економії. Деякі рішення уряду викликали й гостре
    невдоволення представників галузі ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні), які сильно
    потерпають від обмежувальних заходів для боротьби з пандемією. Збитки у галузі ГоРеКа сягають
    близько 7 мільярдів євро в 2020 році, стверджує Організація роботодавців в цій
    сфері, в якій діє 7% активної робочої сили Румунії. Це означає 400 000 людей,
    які прямо чи опосередковано працюють у сфері гостинності. Частка ГоРеКа в
    загальному обсягу ВВП Румунії складає 5% ВВП.

  • 2 лютого 2021 року

    ШКОЛА – Президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок заявив, що 8 лютого, коли розпочнеться другий семестр поточного навчального року, у більшості шкіл
    відновиться очне навчання. «Ми також повинні враховувати ситуацію в кожному
    населеному пункті і в кожній школі мають бути вжиті дуже суворі протиепідемічні
    заходи, оскільки всі ми хочемо, щоб школа була безпечною як для дітей, так і
    для вчителів», – сказав глава держави. Він пояснив, що за зеленим сценарієм,
    тобто в населених пунктах, де рівень зараженості становить менше одного випадку
    на тисячу жителів, усі діти йтимуть до школи, за жовтим – діти дошкільного віку,
    учні I-IV класів та VIII і XII-го класів, а за червоним сценарієм -
    працюватимуть лише дитячі садки та І-ІV класи, решта вчитимуться в режимі
    онлайн. «У населених пунктах, де рівень захворюваності більший, в населених
    пунктах, закритих на карантин, звісно всі залишатимуться вдома», – додав президент
    Йоганніс. Він зробив цю заяву за підсумком робочої зустрічі з прем’єр-міністром
    Флоріном Кицу, міністром освіти Соріном Кимпяну, міністром охорони здоров’я
    Владом Войкулеску та іншими посадовими особами у галузі охорони здоров’я.


    ЕКОНОМІКА – Бюджет Румунії на 2021 рік та стадія
    реалізації Національного плану сталого відновлення економіки були обговорені у
    вівторок в режимі відеоконференції міністром фінансів Александром Назаре та комісарами
    ЄС Валдісом Домбровскісом та Паоло Джентілоні. Згідно із заявою Міністерства
    фінансів, під час зустрічі Александру Назаре заявив, що румунська влада
    зменшить дефіцит бюджету в 2021 році, щоб зберегти перспективу відновлення та
    економічного зростання на наступний період. У той же час будуть використані
    ресурси технічної допомоги, необхідні для розробки Національного плану сталого
    відновлення економіки, з тим, щоб він відображав як вимоги Єврокомісії, так і
    національні цілі, додав Назаре. Згідно з прес-релізом, єврокомісар Паоло
    Джентілоні зазначив, що Єврокомісія готова поставити у розпорядження Румунії усі
    інструменти технічної допомоги для розробки Національного плану сталого
    відновлення економіки.


    ПРОТЕСТИ – У вівторок у Бухаресті та інших містах
    Румунії відбулися нові протести профспілок проти заморожування зарплат у
    державному секторі та обмеження розміру пенсій. Члени профспілок працівників Поліції
    Румунії також долучилися до протесту, організованого представниками конфедерацією
    «Cartel ALFA», вимагаючи гідної та реалістичної мінімальної зарплати,
    справедливих пенсій, правильного застосування законодавства та розблокування
    соціального діалогу. У понеділок перед будівлею уряду протестували й члени
    Федерації «SANITAS», вимагаючи дотримання прав працівників медичної системи.
    Профспілка вимагає дотримання запланованого на 2021 рік підвищення заробітної
    плати, виправлення несправедливості щодо категорій працівників з найнижчими
    доходами в системі, виплати бонусів з урахуванням базової заробітної плати, що
    виплачується всім працівникам системи охорони здоров’я, та надання соціальним
    працівникам доплати за роботу в умовах підвищеного ризику.




    ПОЖЕЖА – Віцепрем’єр-міністр Дан Барна оголосив, що у п’ятницю буде
    представлений звіт щодо причин пожежі у найбільшій інфекційній лікарні Румунії – Національному інституті інфекційних хвороб імені Матея Балша в Бухаресті. Внаслідок пожежі,
    яка спалахнула на першому поверсі одного з корпусів, в палаті, де були госпіталізовані
    хворі на COVID-19, троє людей згоріли живцем. Понад 100 пацієнтів було
    евакуйовано та перевезено до інших лікарень, з яких семеро померли. Документ представить
    і загальну ситуацію в системі охорони здоров’я, – зазначив віцепрем’єр. Такі трагедії
    неможливо передбачити, вони трапляються у всьому світі, але в Румунії вони
    трапляються надто часто, – сказав Дан Барна, наполягаючи на необхідності вжиття
    жорстких заходів. З іншого боку, міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску
    заявив, що сьогодні він отримає звіт про причини пожежі, яка виникла в
    листопаді 2020 року в реанімаційному відділенні Нямецької повітової лікарні, в
    результаті якої загинуло 10 пацієнтів, також хворих на коронавірус. У понеділок
    Колегія лікарів Румунії закликала владу перейти від обіцянок до фактичного будівництва
    нових лікарняних підрозділів відповідно до сучасних стандартів.



    КОРОНАВІРУСРумунія посідає 4 місце в Європейському Союзі за рівнем
    охоплення населення країни щепленням проти COVID-19 із показником 3,75%, – повідомиву
    вівторок голова Національного координаційного комітету з питань
    вакцинації відSARS-CoV-2,
    військовий лікар Валеріу Георгіце. Він додав, що середній показник по ЄС
    становить близько 2,95%. Станом на
    вівторок було щеплено майже 600 тис.
    румунів. З 3 лютого по 14 квітня зареєстровано
    для вакцинації першою дозою 574
    544 людини та 931 331 – для повторної
    дози.
    Румунія отримує вакцину із
    запізненням, як і решта європейських країн, але компанія-виробник запевняє, що
    з середини цього місяця кількість поставлених доз збільшиться. Тим часом, за
    даними Групи стратегічної комунікаційної, загальна кількість заражень з початку
    пандемії перевищила в Румунії 732 тисячі осіб. Більшість із них вже одужали,
    але 18500 осіб померли. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають майже
    1000 пацієнтів. За кордоном коронавірусною інфекцією заразилося понад 8 тисяч
    румунів, а кількість померлих становить 151 особа.

    ТЕНІС – Румунка Ірина Бегу (79 місце в
    рейтингу WTA) вийшла до 1/8 фіналу
    тенісного турніру WTA 500 в Мельбурні під назвою «Gippsland
    Trophy» із загальним призовим фондом понад 565 тис. доларів США. У вівторок у другому колі змагання вона
    обіграла Аляксандру Саснович з Білорусі з рахунком 5:7, 6:4,
    6:4. В 1/8 фіналу румунська тенісистка зіграє проти британки Джоанни Конти. Нагадаємо, що учора і
    друга ракетка світу, румунка Сімона Галеп
    вийшла до 1/8 фіналу тенісного турніру після
    перемоги над росіянкою Анастасією Потаповою (19 років, 101 WTA) з рахунком 6:4,
    6:4. У вівторок інша румунка Ірина Бегу (79 місце в рейтингу WTA) у другому
    колі змагання зіграє проти Аляксандри Саснович з Білорусі. У наступному поєдинку
    Галеп зустрінеться з німкенею Лаурою Зігемунд (51 WTA).

  • 2020 – важкий рік для економіки

    2020 – важкий рік для економіки




    Результати економічного аналізу за
    2020 рік, здійсненого Міністерством фінансів Румунії показують, що наприкінці
    грудня бюджетний дефіцит Румунії сягнув майже 10% ВВП – удвічі більший, ніж дефіцит
    наприкінці 2019 року. Збільшення бюджетного дефіциту пояснюється, з точки зору доходів,
    скороченням бюджетних надходжень з березня по грудень, а також відстроченням сплати деяких фіскальних зобов’язань окремих суб’єктів підприємницької діяльності
    в умовах кризового періоду, спричиненого пандемічним контекстом.


    Також дефіцит пояснюється збільшення
    виплат з відшкодування ПДВ для підтримки ліквідності в приватному секторі та бонусами
    за своєчасне сплачення податку на прибуток та податку на доходи
    мікропідприємствами.


    Крім того, зазначають фінансисти,
    було схвалено низку нормативно-правових актів щодо збільшення інвестиційних
    витрат та здійснення позапланових виплат, зумовлених епідемією коронавірусу. Водночас
    для мінімізації негативних економічних наслідків, спричинених епідеміологічною ситуацією,
    було затверджено низку програм державної підтримки для продовження діяльності
    МСП та великих компаній за допомогою державних гарантій.


    Згідно з опублікованими даними,
    суми, що дорівнюють 4,45% ВВП, були спрямовані на підтримку бізнес-середовища у
    вигляді податкових пільг, інвестицій та позапланових витрат, призначених для
    боротьби з наслідками епідемії.


    Усе це на тлі скорочення у 2020 році
    економічної діяльності. Серед іншого на несприятливу динаміку економіки вплинули
    зменшення надходжень з акцизного збору на енергоносії. Це пов’язано головним
    чином із зменшенням споживання пального, через обмеження туристичної діяльності
    та переведення працівників на дистанційну роботу.


    За даними Національного Банку Румунії,
    головний ризик для економіки Румунії полягає в тому яким чином початок
    податкової консолідації відобразиться на державному бюджеті. Експерти Центрального
    банку прогнозують, що тільки у 2022 році економіка Румунії повернеться до
    обсягів 2019 року.


    Зараз офіційний Бухарест працює
    над доопрацюванням проєкту Державного бюджету Румунії на 2021 рік, який має на
    меті не перевищити у 2021 році рівень бюджетного дефіциту в 7% ВВП, погоджений з Європейською
    комісією. Цей бюджет має підтримати відновлення
    економіки та закласти основи сильної економіки у період 2021-2024 рр., – заявив
    прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу.


    Держбюджет у лютому буде внесений
    на розгляд парламенту і супроводжуватиметься комплексним пакетом реформ у трьох
    сферах – зарплати у бюджетній сфері, пенсійна система та управління податками.


    З іншого боку, опозиційна Соціал-демократична
    партія, яка звинувачує уряд у підготовці до заходів жорсткої економії, представила
    власну версію державного бюджету, стверджуючи, що навіть за нинішніх умов можна
    підвищити рівень життя всіх румунів.


  • ЄС закликає до бюджетної обачності

    ЄС закликає до бюджетної обачності






    Наприкінці грудня Європейська комісія направила попередження
    керівній правоцентристської коаліції Румунії в якому заявляє, що прагне діалогу
    з Урядом Румунії при розробці Держбюджету на 2021 рік та
    імплементації коригувальних заходів в короткостроковій та середньостроковій перспективах
    з метою уникнення ризику фінансової нестійкості.


    За відсутності відповідних заходів валовий зовнішній борг
    Румунії може перевищити 100% ВВП у 2027 році, а його покриття стане
    ризикованим, – зазначає Єврокомісія, яка наголошуючи: «Враховуючи
    серйозність фінансової ситуації, ми наполегливо рекомендуємо розглянути й інші
    можливі ініціативи щодо фіскальної політики, починаючи вже з 2021
    року як щодо доходів, так і щодо видатків.»


    Лист ЄК був опублікований в румунських ЗМІ на цьому тижні
    майже одночасно з новим закликом віцепрезидента Європейської комісії Валдіса
    Домбровскіса до кабінету міністрів Румунії, стосовно необхідності більш ефективного
    управління бюджетним дефіцитом, після різкого зростання видатків у 2020 році, попри
    скорочення бюджетних надходжень через пандемію.




    «Ми очікуємо від Румунії солідного держбюджету на 2021
    рік», – написав у четвер брюссельський високопосадовець після телефонної
    розмови з міністром фінансів Румунії Александром Назаре. Румунській міністр
    фінансів пообіцяв, що пріоритетом уряду залишається як стимулювання інвестицій,
    так і освоєння коштів з європейських фондів. Александр Назаре також запевнив,
    що уряд Румунії розглядає можливість фіскальної консолідації та поступового
    зменшення бюджетного дефіциту, починаючи з цього року, з метою його
    зниження до гранично допустимої межі в 3% ВВП у 2024 році.




    Усе це має бути здійснено не впливаючи, однак, на
    здатність Румунї вживати заходів, спрямованих на підтримку економіки в цій
    складній ситуації, спричиненій пандемією Covid-19. Зі свого боку міністр
    економіки, підприємництва і туризму Клаудіу Несуй в інтерв’ю румунському
    телеканалу наголосив на необхідності глибокого реформування державних
    підприємств.




    Опозиційна Соціал-демократична партія, яка була при владі
    до осені 2019 року, вважає, що попередження Європейської комісії
    підтверджує, що нинішній правоцентристський уряд буде змушений вжити заходів
    щодо фіскальної консолідації, тобто жорсткої економії. За словами лідера
    соціал-демократів Марчела Чолаку, на відміну від інших країн Європейського
    Союзу, Румунія витратила державні кошти не маючи серйозного плану стимулювання економіки
    та економічного відновлення, замість цього б’є «антирекорди» запозичень.



  • 30 грудня 2020 року

    ЕКОНОМІКАУряд Румунії у середу прийняв термінову постанову, що продовжує вжиття заходів підтримки компаній, що постраждали від пандемії коронавірусу, та інші схеми допомоги секторам, які зіткнулися з найбільшими
    проблемами. Прем’єр-міністр Флорін Кицу
    оголосив, що заробітна плата та преміальні
    працівників центральних
    та місцевих органів державної влади, в тому числі державних посадовців у наступному році будуть заморожені на рівні грудня 2020
    року. Загалом, заходи, передбачені щойно схваленим
    нормативно-правовим актом дозволять заощадити держбюджету понад 17 млрд леїв, приблизно 3,5 млрд євро. Він також
    зазначив, що ці
    заходи спрямовані на відновлення економіки і ляжуть в основу бюджету на 2021
    рік, який буде внесений на розгляд парламенту наприкінці січня.




    КОРОНАВІРУС – За минулу
    добу в Румунії зафіксовано майже 4900 випадків зараження новим коронавірусом,
    після проведення приблизно 25 тис. тестів на національному рівні, – оголосила
    Група стратегічної комунікації. Найбільшу кількість інфікованих було зареєстровано
    у Бухаресті. З точки зору захворюваності найгірша ситуація спостерігається в
    повіті Ільфов, навколо столиці – майже 5 на тисячу осіб. Так само за останню
    добу було зареєстровано 127 випадків смерті, а у відділеннях інтенсивної
    терапії знаходяться 1 149 осіб. З приблизно 630 тисяч інфікованих від початку
    пандемії, майже 88% одужали від COVID-19.




    ВАКЦИНА – Кампанія щеплення
    від COVID-19 продовжилася сьогодні у 25 центрах в Бухаресті та інших містах Румунії. На першому етапі вакцинують представників медичної галузі. Близько 3000 медпрацівників ковідних лікарень були вакциновані за перші три дні національної
    кампанії імунізації. Влада заявила, що протягом трьох днів від початку кампанії
    спостерігались загальні та незначні побічні ефекти, місцевого типу, з болем у
    місці ін’єкції та кількома загальними реакціями, гарячковими або алергічними. У вівторок до Румунії надійшла друга партія вакцини проти Covid-19 – понад 140 тисяч доз від компанії Pfizer-BioNTech. . Кампанія щеплень розпочалась у неділю в Румунії, одночасно
    з більшістю країн ЄС.




    ЗЕМЛЕТРУС – Хорватські рятувальники
    продовжують пошуки людей під завалами будівель, зруйнованих землетрусом, силою
    6,4 бали, який стався в районі історичного міста Петріня (в центрі). За попередніми
    даними, щонайменше семеро людей загинули, ще кілька десятків отримали
    поранення. За даними France Presse, понад 20 000 людей провели ніч на вулиці,
    побоюючись можливих повторних поштовхів. Президент Клаус Йоганніс заявив, що
    Румунія солідарна з Хорватією та її громадянами і готова надати необхідну допомогу.
    Інші країни регіону та Європейська комісія також запропонували свою підтримку.




    БРЕКЗИТ – Довгоочікувана
    угода про вихід Великобританії з ЄС у середу була підписана президентом
    Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Шарлєм Мішелєм.
    Угода регулює відносини між ЄС та Великобританією починаючи з п’ятниці, 1 січня
    2021 року. Європейські лідери назвали цей момент «історично важливим» та «великим
    кроком вперед». Документ був ратифікований Палатою громад Великої Британії та має бути ратифікований Європейським парламентом та законодавчими органами 27 держав-члені. Брюсселю та Великобританії вдалося у переддень Різдва досягти домовленості щодо відносин після Брекзиту, після
    місяців складних переговорів. Великобританія, яка
    офіційно вийшла з ЄС 31 січня 2020 року, остаточно вийде з єдиного ринку та
    митного союзу ЄС 31 грудня, але після цього сторонами не буде запроваджено жодного
    мита на товари, що походять з Європейського Союзу чи Великобританії.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – Сьогодні
    в Ізраїлі стартував Фестиваль румунського кіно, в онлайн-форматі, організований
    Румунським культурним інститутом. Програма заходу, що триватиме до 30 січня
    2021 року, передбачає показ низки фільмів, що належать до кінематографічної спадщини Румунії,
    таких відомих режисерів як: Лучан Пінтіліє, Йон Попеску-Ґопо, Мірча Данелюк,
    Андрей Блаєр. З нагоди фестивалю Посол Румунії в Державі Ізраїль Раду Йоанід віддав
    данину пам’яті румунському режисеру Раду Габрі.

  • Бюджетно-економічні заходи румунського уряду

    Бюджетно-економічні заходи румунського уряду






    Новий
    прем’єр-міністр Румунії, колишній міністр фінансів, ліберал Флорін Кицу розпочав
    свій мандат рішеннями, прийнятими на основі математичних розрахунків,
    завдяки яким він сподівається впоратися з передбачуваною економічною кризою
    після подолання медичної кризи. Згідно з проєктом урядової постанови, винесеної
    на публічне громадське обговорення у понеділок ввечері, зарплати державних
    службовців у 2021 році не зміняться, а надбавки будуть заморожені на рівні
    цього року. Положення про надання спеціальних пенсій мерам будуть (тимчасово) призупинені
    на весь наступний рік, а розрахункова одиниця для підрахунку штрафів,
    залишиться на нинішньому рівні – 145 леїв (еквівалент приблизно 30 євро).




    Трипартійна
    урядова коаліція обіцяє й надалі допомогу працівникам та компаніям, які потерпають
    від пандемії COVID-19 і всі ці заходи матимуть значний фінансовий вплив і
    повинні бути враховані при розробці Державного бюджету Румунії на 2021 рік.
    Держбюджет на 2021 рік матиме дефіцит 7% ВВП і продовжить до 30 червня програми
    підтримки економіки, затверджені цього року. Йдеться, перш за все, про компенсацію,
    що виплачується працівникам під час призупинення дії індивідуальних трудових
    договорів та підтримку роботодавців шляхом повернення 41,5% від валової
    зарплати працівників з метою збереження їхніх робочих місць.




    Прем’єр-міністр
    Флорін Кицу також оголосив про затвердження виплат державної допомоги для
    сектору ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) і туристичних агентств, а також про
    подальшу видачу туристичних купонів для стимулювання туризму на національному рівні.
    Урядові джерела також повідомили, що бюджет наступного року збільшить допомогу
    на дітей на 10% з 1 січня та ще на 10% з 1 серпня 2021 року.




    Навіть
    якщо здаються щедрими, ці заходи все одно не відповідають очікуванням
    суспільства. Профспілки вже погрожують протестами проти нових заходів уряду,
    менш ніж через тиждень після його затвердження. Одна з найбільших профспілкових
    конфедерацій – Картель Альфа, оголосила, що не згодна зі збільшенням
    мінімальної валової зарплати лише на 70 леїв (15 євро). Ця сума, заявляє
    прем’єр-міністр, забезпечить збереження робочих місць, але лідери Картель Альфа
    кажуть, що вона навіть не покриває додаткових витрат на захисні маски.




    Заходи,
    стверджують вони, сповіщають про нову політику жорсткої економії, яка перекладає
    втрати економічної кризи на робітників та бідних. Інша велика конфедерація -
    Національний профспілковий блок, вважає, що запропонований урядом рівень
    мінімальної валової зарплати є компромісним рішенням, оскільки величезна
    кількість працівників отримують мінімальну заробітну плату.




    Економічні
    аналітики не вважають побоювання профспілок необґрунтованими. З 1 січня, після
    повної лібералізації профільного ринку, ціна на електроенергію зросте до 26%,
    що спричинить загальне та стрімке зростання цін у всіх галузях.



  • 22 – 28 листопада 2020 року

    22 – 28 листопада 2020 року

    Румунія, через дев’ять місяців після виявлення першого випадку коронавірусу



    Через дев’ять місяців після виявлення першого випадку зараження Covid-19, упродовж яких в Румунії було зареєстровано сотні тисяч випадків зараження новим коронавірусом, кількість щоденних смертей, пов’язаних із Sars-CoV-2, залишається високою як і кількість пацієнтів, які потрапили до відділень інтенсивної терапії. Експерти зазначають, що хоча з початку цього тижня кількість нових щоденних інфікованих коронавірусом трохи зменшилась, порівняно з аналогічними днями минулого тижня, цього недостатньо, щоб вважати обнадійливим знаком. Вони вважають, що для того, щоб сказати, що ситуація стабілізується, знадобиться 14 тижнів з доброю еволюцією. Влада ввела карантин у певних населених пунктах, але лише там, де цього вимагала епідеміологічна ситуація. Наслідки вже помітні, рівень зараження спадає після введення низки обмежувальних заходів, таких як обов’язкове носіння захисної маски як у закритих приміщеннях, так і на вулиці, обмеження нічного пересування людей та виключно дистанційне навчання всіх навчальних закладів. Президент Клаус Йоганніс заявив, що після виборів, намічених на 6-е грудня, Румунія не запроваджуватиме загальнонаціональний карантин. Однак зараз не час для розслаблення, – зазначив глава держави, який закликав румунів і надалі дотримуватися заходів з охорони здоров’я та проводити зимові канікули в обмеженому родинному колі. Він висловив сподівання, що коли будуть оприлюднені незаперечні дані про вакцину проти коронавірусу, скептицизм щодо щеплення зменшиться. Згідно з опитуванням Групи передових соціально-поведінкових досліджень, лише 30% румунів готові зробити щеплення від нового коронавірусу, як тільки в Румунії з’явиться така можливість. Між часом румунська влада представила Національну стратегію вакцинації проти COVID-19, яку вважає питанням національної безпеки. Стратегія буде затверджена наступного тижня на засіданні Верховної ради оборони країни. Згідно зі стратегією, пріоритетними групами є медпрацівники, а також персонал різних центрів, особи з групи ризику та працівники у ключових сферах. Міністерству національної оборони належить дуже важлива роль підтримки міжінституційних зусиль у кампанії з вакцинації проти COVID-19, забезпечуючи через спеціалізовані структури логістику, необхідну для розвитку цієї кампанії на національному рівні. Стратегія розподілу враховує конкретні умови зберігання та перевезення, необхідні для кожної вакцини.



    Уряд затвердив третє в цьому році коригування Державного бюджету



    Уряд у понеділок затвердив третє в цьому році коригування Державного бюджету Румунії, останнє на 2020 рік, що доводить бюджетний дефіцит до понад 96 млрд леїв (понад 19,5 млрд євро). На відміну від літнього прогнозу, до кінця року дефіцит досягне 9,1% ВВП, а падіння економіки становитиме 4,2%. За словами прем’єр-міністра Людовіка Орбана, зміни до державного бюджету були необхідними для покриття витрат, спричинених пандемією COVID-19, для виплати пенсій та збалансування місцевих бюджетів. Він додав, що все більше викликів і витрат виникає в умовах, в яких пандемія, а також низка законодавчих ініціатив спричиняють зростання соціальних витрат. Додаткові гроші будуть виділені Міністерству праці на виплату пенсій, технічне безробіття та гнучкий графік роботи. Міністерство охорони здоров’я також отримає більше грошей на боротьбу з COVID-19. Будуть виділені кошти на виплату надбавок за коронавірусний ризик для працівників швидкої допомоги, які не були включені до попереднього нормативно-правового акту, що передбачав доплати лікарям, які знаходяться на «передовій» боротьби з новим коронавірусом. Міністр фінансів Флорін Кицу заявив, що внесок Румунії до європейських фондів щодо виробництва вакцини проти SARS-CoV-2 був збільшений. Також додаткові гроші будуть виділені для підтримання інвестицій, що досягнуть 55 млрд леїв (близько 11 млрд. євро), значно більше порівняно з початковими бюджетними розрахунками. Освіта та сільське господарство також отримали додаткові кошти при останньому перерозподілі бюджетних коштів цього року. Міністерство сільського господарства отримує додаткові гроші для виплати компенсацій фермерам, які постраждали від посухи. Натомість, Міністерство фінансів та Міністерство внутрішніх справ втрачають при коригуванні бюджету, а також Адміністрація Президента та Палата депутатів.



    Уряд представив Національний план відновлення та економічної стійкості



    Уряд Румунії представив, у четвер увечері, Національний план відновлення та економічної стійкості, який використовуватиме європейські гроші, для того щоб румунська економіка справилася з кризою, спричиненою пандемією COVID-19. Проєкт забезпечить прискорений розвиток країни протягом найближчих чотирьох років, а гроші ЄС будуть витрачені на нові лікарні, сотні кілометрів шосейних доріг, інвестиції в шкільну інфраструктуру або оцифрування адміністрації. План передбачає використання понад 30 мільярдів євро коштів з європейських фондів для інвестиції у найважливіші сфери румунського суспільства. З понад 30 мільярдів євро, гранти складають близько 14 мільярдів євро, а решта представляють позики під процентні ставки, які Європейська комісія залучає від імені всіх держав-членів. Від четверга план перебуває на громадському обговоренні. Громадянське суспільство може висувати свої пропозиції, які будуть проаналізовані урядом, після чого план буде відправлений до Брюсселя. Кілька неурядових організацій, які мають досвід у галузі освіти, охорони здоров’я та соціальній сфері, вже висловили намір внести свій внесок у цей план. Документ повинен включати, зокрема заходи спрямовані на підтримку вразливих категорій населення та приділяти більше уваги дітям та молоді з малозабезпечених середовищ, щоб вони могли продовжувати своє навчання у школі, – стверджують представники неурядових організацій.

  • Національний план економічного відновлення

    Національний план економічного відновлення




    Старі та погано
    обладнані лікарні, брак медпрацівників або недостатньо підготовлений медперсонал,
    дистанційне навчання без достатньої кількості планшетів, фабрики, що тимчасово зупинили
    виробництво, сектор ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) на межі виживання,
    закриті театри та кінотеатри, малі виробники сільськогосподарської продукції, що
    торгують у холоді, просто неба , після
    закриття ринків.




    Так виглядає
    Румунія сьогодні, адже пандемія COVID-19 нікого не пробачила і вплинула на всю
    економіку та суспільство загалом. Національний план відновлення економіки після
    скінчення кризи в галузі охорони здоров’я, відповідно до якого Румунія планує
    освоїти понад 30 мільярдів євро коштів європейських фондів, був винесений на
    публічне обговорення у четвер ввечері, за спеціальному засіданні уряду та в присутності
    президента Клауса Йоганніса.




    Проєкт
    забезпечить прискорення розвитку країни на наступні чотири роки, а кошти з
    фондів Європейського Союзу будуть витрачені на будівництво нових лікарень,
    сотні кілометрів швидкісних автотрас, інвестиції в шкільну інфраструктуру або
    на оцифрування адміністрації. Президент Калус Йоганніс: «Залучені кошти будуть витрачені на
    вкрай необхідні інвестиції в галузі
    інфраструктури охорони здоров’я, особливо для будівництва нових лікарень
    та розширення існуючих медичних закладів. Ми плануємо вкласти додаткові кошти в
    шкільну інфраструктуру та кошти для місцевих громад, включаючи інвестиції для оцифрування
    державного управління та відродження міст. Настав час скористатися цифровою
    адміністрацією та отримати доступ до навичок необхідних у майбутньому.»




    Безвідплатні гранти
    складають близько 14 мільярдів євро із загальної суми у 30 мільярдів євро, а
    решту буде отримано через позики, залучені Європейською комісією від імені всіх
    держав-членів. Прем’єр-міністр Людовік Орбан також пояснив, що цей план
    доповнює інші європейські фінансові ресурси: «Усі заходи, усі програми, які
    включені до Національного плану відновлення та стійкості економіки, доповнюють інші
    джерела фінансування, які Румунія планує залучити в найближчий період. Ми
    матимемо у розпорядженні понад 46 мільярдів євро для згуртованості, сільського
    господарства та для фонду справедливого перехідного періоду.»




    Після публічного
    обговорення Національний план відновлення та стійкості економіки буде представлений
    у Брюсселі, щоб з наступного року отримувати власне фінансування румунських проєктів.
    Наразі представники громадянського суспільства мають можливість вносити свої пропозиції.
    З цього приводу неурядові організації, які мають досвід роботи в галузі освіти,
    охорони здоров’я чи соціальної сфери, вже висловили намір подати пропозиції до
    Плану та закликали уряд запросити їх на реальні консультації. Громадські
    організації заявляють, що документ повинен передусім включати заходи для підтримки
    людей, які належать до вразливих категорій населення і, що слід приділити більшу
    увагу дітям та молоді з неблагополучних та малозабезпечених верств населення, аби
    вони могли продовжити навчання.

  • 8 – 14 листопада 2020 року

    8 – 14 листопада 2020 року

    У Румунії продовжено дію режиму надзвичайної ситуації на тлі пандемії
    коронавірусу

    Через значне збільшення
    кількості захворювань на COVID-19, які щодня складають близько 10 тисяч нових
    випадків, Румунія продовжує дію режиму надзвичайної ситуації принаймні ще на
    місяць. Рішення було прийняте урядом у четвер, перед тим як прем’єр-міністр
    Людовік Орбан заявив у парламенті, що не планує вводити інших обмежень, окрім чинних.
    Починаючи з цього тижня носіння маски є обов’язковим як у закритих публічних приміщеннях,
    так і на вулиці, уночі людям дозволяється пересуватися лише за наявності обґрунтованих
    причин та підтверджуючих документів, всі навчальні заклади перейшли на дистанційне
    навчання, а магазини працюють тільки до 21:00. Потрібно дотримуватися захисних
    заходів, оскільки лише таким чином можна зменшити кількість нових випадків
    зараження, – повторив президент Клаус Йоганніс. Глава держави також заявив, що
    заходи, запроваджені кілька тижнів тому, починають давати результати, але цього
    недостатньо, оскільки щодня з’являються нові виклики. З іншого боку, президент
    вважає, що вакцина проти COVID-19 буде доступна в Румунії в першому кварталі
    наступного року, а вакцинація розпочнеться з медпрацівників, які знаходяться на
    «передовій». За останні два тижні існував ризик геометричної прогресії
    з точки зору збільшення числа випадків захворювання на COVID-19, але зараз спостерігається
    тенденція скорочення кількості інфікованих, сказав прем’єр-міністр Людовік
    Орбан. З результатів тестувань останніх днів ми констатуємо припинення тренду
    зростання кількості нових випадків, можна сказати що існує певна тенденція
    обмеження кількості випадків, але поки що ми не можемо сказати чи знаходимося на
    плато щодо кількості інфікованих, – додав
    прем’єр. Цього тижня у декількох
    населених пунктах, включаючи кілька повітових центрів, був запроваджений повний
    карантин. З іншого боку, медичні працівники, які неодноразово вимагали фінансової
    підтримки, засоби індивідуального захисту та наймання додаткового персоналу для
    догляду та лікування пацієнтів із COVID-19, влаштували акції протесту та презентували
    свої вимоги представниками уряду.


    Дані Національного інституту статистики Румунії підтверджують відновлення економіки
    Румунії у третьому кварталі поточного року


    На макрорівні інформація цього тижня
    підтверджує сценарій відновлення румунської економіки в третьому кварталі поточного
    року, – заявив міністр фінансів Флорін Кицу. На засіданні уряду в четвер, він сказав,
    що середній чистий дохід за вересень зріс на 7,8% порівняно з аналогічним
    періодом минулого року, а інфляція, яка продовжила падіння до 2,1%, є найнижчою
    з 2017 року. Флорін Кицу, який представив останні економічні показники, додав,
    що Румунія знаходиться на п’ятому місяці зростання промислового виробництва,
    всі позитивні дані можна побачити у доходах і це є засадою для коригування держбюджету,
    запланованого на наступний тиждень. Дані, представлені в п’ятницю НІС,
    підтверджують слова міністра – третьому кварталі Румунія зафіксувала економічне
    зниження на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, але порівняно з
    попереднім кварталом поточного року вона зафіксувала зростання на 5,6%. Це
    хороші ознаки. Звичайно, ми не повинні бути надто оптимістичними, але очевидно,
    що маємо тенденцію до відновлення і вона має бути підтримана інвестиціями, освоєнням
    коштів з європейських фондів, підтримкою компаній, залученням приватних
    інвестицій, – сказав прем’єр-міністр Людовік Орбан.


    Президент Клаус Йоганніс привітав новообраного президента США Джо Байдена


    Президент Клаус Йоганніс привітав Джо
    Байдена з перемогою на виборах Президента США, зазначивши, що Румунія, як
    надійний стратегічний партнер США, залишається твердо відданою продовженню зусиль
    щодо досягнення спільних стратегічних цілей в галузі безпеки, оборони та
    економіки. Бухарест міцно підтримує Вашингтон у вирішенні поточних викликів -
    від охорони здоров’я до економіки та зміни клімату, від безпеки до прав людини,
    метою якої є забезпечення кращого майбутнього наших народів. Як стратегічний
    партнер США та союзник у НАТО Румунія продовжує виділяти обіцяні кошти на
    оборонні витрати та сприяти безпеці, процвітанню та стійкості світового
    співтовариства демократії, – запевнив глава держави. Я з нетерпінням
    чекаю на святкування у 2021 році 10-ї річниці Спільної декларації про
    стратегічне партнерство на 21 століття між Румунією та США, прийнятої під час Вашого
    перебування на посаді віце-президента, – написав президент Клаус Йоганніс.


    МЗС Румунії виділить 250 тисяч євро для впровадження проєктів на підтримку громадянського
    суспільства та незалежних ЗМІ в Республіці Молдова


    Міністерство закордонних справ Румунії
    за рішенням міністра Богдана Ауреску виділить добровільний внесок у розмірі 250
    000 євро для реалізації проєктів на підтримку громадянського суспільства та
    незалежних ЗМІ в сусідній Республіці Молдова. Кошти будуть виділені із бюджету
    поточного року на міжнародне співробітництво в галузі розвитку та гуманітарної допомоги
    і буде наданий Європейським фондом за
    демократію, створеним у 2013 році ЄС для зміцнення демократії та прав людини в
    сусідньому з ЄС регіоні. Це рішення є частиною політики Румунії щодо підтримки
    європейського курсу Республіки Молдова – країни, де у неділю відбудеться другий
    тур президентських виборів. За результатами першого туру, два тижні тому, виборці
    обиратимуть між проєвропейською кандидаткою Майєю Санду та чинним проросійським
    президентом Ігорем Додоном. Останній етап передвиборчої кампанії в Республіці
    Молдова відбувся на тлі несподіваних перестановок уряду в Кишиневі. П’ять
    міністрів уряду Кіку від Демократичної партії були усунені з посади і замінені
    людьми, близькими до Соціалістичної партії. Таким чином, де-факто уряд
    знаходиться у меншості, оскільки на даний момент він користується підтримкою
    лише 37 депутатів-соціалістів, тоді як для більшості необхідний щонайменше 51
    голос.





  • 1 – 7 листопада 2020 року

    1 – 7 листопада 2020 року

    Нові
    заходи румунської влади для обмеження
    поширення пандемії COVID-19



    У Румунії кількість виявлених заражень новим коронавірусом, летальних випадків та пацієнтів, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії з кожним днем ​​стрімко зростає. Це є причиною занепокоєння румунської влади, яка змушена ввести нові обмеження, щоб обмежити поширення пандемії! Заходи, вжиті до цього часу вже недостатні, заявив у четвер на засіданні уряду президент Румунії Клаус Йоганніс, який додав, що потрібні більш суворі заходи. «Школи мають перейти на дистанційне навчання. Працівники як державного, так і приватного секторів повинні перейти на дистанційний режим роботи повсюди де це можливо, магазини треба закрити найпізніше о 21 годині, слід обмежувати нічний рух, забороняти державні та приватні вечірки, ярмарки та ринки треба закрити, носіння захисної маски буде обов’язковим по всій країні у всіх громадських місцях, у закритих приміщеннях та на вулиці.» Щодо економічної діяльності, глава держави сказав, що компанії та підприємства повинні змінити свій графік роботи, щоб у громадських засобах транспорту могла бути забезпечена достатня відстань між людьми. Ми хочемо дати можливість лікарям лікувати важкі випадки в лікарнях. Так само ми прагнемо, щоб економіка продовжила працювати, не хочемо зупиняти румунську економіку, намагаємось вживати заходи, які б захищали людей, а економіка продовжила працювати» – додав президент Клаус Йоганніс. Оголошені заходи діятимуть протягом 30 днів, з понеділка, 9 листопада.

    Офіційні візити прем’єр-міністра Румунії Людовіка Орбана до Ізраїлю та Палестини

    У вівторок та середу прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан перебував з офіційними візитами в Ізраїлі та Палестині. В Єрусалимі прем’єр-міністри Людовік Орбан та Біньамін Нетаньягу підтвердили привілейовані відносини між Румунією та Ізраїлем на політичному, економічному, оборонному та безпековому рівнях та закликали до посилення співпраці й в інших сферах. За підсумками зустрічі був підписаний Протокол про внесення змін до Двосторонньої конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків. Цей протокол призначений сприяти прямим іноземним інвестиціям та стимулювати торгівлю. Також глава румунського уряду мав зустріч із президентом Ізраїлю Реувеном Рівліном, який високо оцінив зусилля Румунії взяти на себе відповідальність за минуле, збереження пам’яті про Голокост та боротьби проти антисемітизму. Прем’єр-міністр Румунії також обговорив з главою дипломатії в Єрусалимі питання майбутнього мирного процесу на Близькому Сході. У Рамаллі Людовік Орбан під час зустрічі зі своїм палестинським колегою Мохаммадом Штайє сказав, що візит є важливою віхою у розвитку двосторонніх відносин і може стати доброю нагодою для зміцнення співпраці між Румунією та Палестиною у таких сферах, як освіта, внутрішні справи та сільське господарство. Людовік Орбан підкреслив особливе значення румунської громади на Близькому Сході та подякував своєму колезі за підтримку, яку надала румунській громаді палестинська влада. Вони також обговорили майбутнє мирного процесу на Близькому Сході. У цьому контексті Людовік Орбан зазначив, що Румунія пропонує свою підтримку будь-яким діям, які можуть призвести до вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту шляхом прямих переговорів, на основі міжнародного права та відповідних резолюцій ООН. Теж у середу прем’єр-міністр Румунії зустрівся з президентом Палестини Махмудом Аббасом.

    У Румунії стартувала виборча кампанія до парламентських виборів 6 грудня

    У п’ятницю, 6 листопада, у Румунії, стартувала виборча кампанія до парламентських виборів 6 грудня, яка завершиться 5 грудня о 7:00. Румуни в діаспорі матимуть можливість голосувати протягом двох днів, тобто 5 та 6 грудня. Для 329 мандатів депутатів та 136 мандатів сенаторів, на парламентських виборах змагаються Націонал-ліберальна партія, Соціал-демократична партія, Партія «Народний рух», Партія «Про Румунія», Демократичний союз угорців Румунії, альянс Союз «За порятунок Румунії» (СЗПР) та Партії «Свобода, єдність і солідарність» (ПЛЮС). У виборах також беруть участь позапарламентські партії та незалежні кандидати. Нагадуємо, що національні меншини, крім угорської, мають забезпечене місце в Палаті депутатів. Що стосується діаспори, то її представлятимуть чотири депутати та два сенатори. За кордоном понад 39.000 румунів подали документи на реєстрацію для голосування поштою на парламентських виборах. Через пандемію були введені обмеження щодо проведення виборчої кампанії, як це відбулося і під час місцевих виборів, у вересні. На заходах, які відбуваються у закритих приміщеннях, кількість учасників обмежена до максимум 20 осіб, а у випадку заходів просто неба – максимум 50 осіб. Для заходів просто неба організатори повинні забезпечити площу. Таким чином, щоб для кожної особи були наведені не менше 4 кв. метрів. Для заходів, що організуються просто неба, група може складатися максимум з 6 осіб, а у випадку закритих приміщеннях – максимум 2 особи.

    Осінній прогноз Єврокомісії щодо румунської економіки


    Економіка Румунії цього року зареєструє скорочення на 5,2%, набагато менше, ніж передбачалось раніше, завдяки інвестиціям та будівельним роботам, – показує осінній економічний прогноз, опублікований в четвер Європейською комісією. Оцінки виконавчої влади ЄС більш оптимістичні, ніж навесні. Тоді Європейська Комісія прогнозувала, що в 2020 році румунська економіка зафіксує скорочення на 6%. Для наступних двох років Європейська Комісія прогнозує, що економіка Румунії поступово відновлюватиметься з зростанням на 3,3% у 2021 році та на 3,8% у 2022 році. Однак, реальне зростання не повернеться до кінця 2022 року до докризового рівня. Натомість, за оцінками Єврокомісії, державний дефіцит Румунії зросте до 10,3% від ВВП у 2020 році, порівняно з 9,2% від ВВП, як прогнозували навесні, і буде продовжувати зростати в найближчі роки, досягнувши 11,3% від ВВП у 2021 році та 12,5% від ВВП у 2022 році. Єврокомісія прогнозує для Румунії зростання рівня безробіття в 2020 році до 5,9% (від 3,9% у 2019 році) та до 6,2% у 2021 році.

  • Як виглядає держбюджет Румунії

    Як виглядає держбюджет Румунії








    Міністр фінансів Флорін Кицу заявив у вівторок, що
    дефіцит бюджету Румунії за перші дев’ять місяців цього року перевищив 6% ВВП,
    або, іншими словами, сягнув загальної суми 67 млрд. леїв (близько 13,7 млрд
    євро). Для порівняння, минулого року дефіцит бюджету Румунії був удвічі меншим,
    ніж сьогодні. «Румунія, як і вся світова економіка, переживає найбільшу за
    останні 100 років кризу», – заявив міністр Кицу, додавши, що цю думку широко
    поділяють всі, хто аналізує розвиток світової економіки. Водночас він поділяє
    їхню думку про те, що «Румунія переживає цей період із набагато кращою
    ситуацією, ніж оцінювали всі аналітики, Єврокомісія та інші. А основний
    сценарій V-образного відновлення економіки залишається в силі і підтверджується
    даними».




    Під час онлайн-конференції Флорін Кицу пояснив,
    звідки береться цей дефіцит бюджету. «Половина бюджетного дефіциту, зафіксована
    до цього часу, тобто 3,5% ВВП, – це кошти, що залишилися у суб’єктів
    підприємницької діяльності у вигляді податкових пільг, інвестицій або
    виняткових витрат, здійснених для боротьби з наслідками епідемії COVID-19. Виплата
    деяких податкових зобов’язань була відстрочена, сума відшкодованого ПДВ була більшою
    ніж протягом перших 9 місяців минулого року, бонуси за виплату при погашенні
    податку на прибуток становлять 570 млн. леїв (приблизно 116 млн. євро). У той
    же час ми інвестували більше, ніж минулого року на 6,83 млрд. леїв (близько 1,4
    млрд. євро). Звичайно, є також виняткові платежі, спричинені коронавірусною кризою
    у розмірі 10,35 млрд. леїв (2,11 млрд. євро). Якби не було цих витрат ми мали б
    ці гроші в бюджеті і тоді дефіцит був би набагато меншим.»




    З позапланових бюджетних видатків, викликаних
    пандемією COVID, значна частина коштів була спрямована на активні заходи, такі
    як технічне безробіття та виплата майже половини валової зарплати працівникам,
    які продовжують працювати. Міністр фінансів також уточнив, що за звітній період
    на інвестиції було виділено 30 млрд. леїв (понад 6 млрд. євро), з яких майже
    третина – це безвідплатні зовнішні кошти. Найбільші суми були спрямовані на
    транспорт, оборону, громадські роботи, охорону здоров’я, навколишнє середовище
    та сільське господарство Румунії. Міністр Флорін Кицу заявив, що з точки зору
    виплат понад 1 млрд. леїв (близько 224 млн. євро) – це додаткові суми,
    пов’язані зі збільшенням пенсій, починаючи з 1 вересня. За офіційними
    підрахунками, дефіцит бюджету цього року зросте до 8,6% ВВП, більше половини
    безпосередньо пов’язано з кризовим періодом, який переживає Румунія.

  • Економічні заходи для подолання кризи

    Економічні заходи для подолання кризи






    Основним занепокоєнням уряду, після
    здоров’я населення, на сьогодні є перезапуск економіки та уникнення тривалої
    рецесії, як це сталося в 2008 році, – заявив міністр фінансів Румунії. У дописі
    в соціальній мережі Флорін Кицу презентував економічні заходи, спрямовані на
    протидію негативним наслідкам пандемії. «Ми віддаємо перевагу тимчасовим
    позикам для державного бюджету та підтримки ділового середовища, аби
    забезпечити необхідну фінансову ліквідність та підтримати підприємницьку діяльність,
    – зазначив міністр, нагадуючи, що на сьогодні всі держави світу підтримують
    свої національні економіки, розуміючи, що настає період перевизначення бізнесу
    та перепозиціонування транснаціональних корпорацій у всьому світі.




    Цифри показують, що пакет
    підтримки економіки Румунії до кінця року перевищить 7% Валового Внутрішнього Продукту.
    Тільки за перші дев’ять місяців 2020 року в економіку було влито 34 млрд. леїв
    (близько 7 млрд. євро), тобто 3,2% ВВП. Найбільша допомога була надана у
    вигляді цілої низки фіскальних заходів, еквівалентних майже 3 мільярдам євро. Загальна
    сума податкових пільг за сплату податку на прибуток склала 250 мільйонів леїв
    (близько 52 мільйонів євро), а сума відшкодування ПДВ була більшою ніж минулого
    року. Майже сім мільярдів леїв (близько 1,5 мільярда євро) пішли на інвестиції
    – найбільша сума за останні десять років, – каже Флорін Кицу.

    Витрати,
    безпосередньо пов’язані з COVID-19, є дуже великими, – нагадує міністр, – і до
    них додаються гарантійні програми на суму майже 3% ВВП – гроші, які надходять в
    економіку через банківську фінансову систему та гарантуються державою. Мова йде про масштабну програму
    стимулювання, яка зупинила економічний спад у 2020 році, завдяки якій Румунії
    вдасться уникнути технічної рецесії цього року, а також гарантує сильне
    економічне зростання в 2021 році, – додав міністр, згідно з яким заходи будуть
    продовжені. Зараз, серед іншого, держава розглядає можливість відстрочення на
    12 місяців сплати податків без гарантій для компаній, які не сплатили податкові
    зобов’язання після введення надзвичайного стану, 16 березня, в результаті
    пандемічної ситуації.

    Відповідно до проєкту розпорядження, підготовленого
    Міністерством фінансів, кожна компанія матиме власний графік погашення.
    Документ Міністерства фінансів передбачає, що боржники не повинні мати
    непогашених фіскальних зобов’язань до введення надзвичайного стану, а компанії,
    які після відповідного запиту отримують відстрочення, будуть зобов’язані вчасно
    сплачувати всі подальші податки та збори. Важливою умовою для отримання відстрочення
    є те, щоб компанія не перебувала у ліквідаційній процедурі через стан
    неплатоспроможності.



  • 27 вересня – 3 жовтня 2020 року

    27 вересня – 3 жовтня 2020 року

    Місцеві вибори в умовах пандемії


    У неділю, 27 вересня, 46% румунів
    з правом голосу прийшли на виборчі дільниці, щоб на місцевих виборах в Румунії обрати
    своїх представників в органах місцевого самоврядування на наступні чотири роки.
    Незважаючи на нижчий відсоток для місцевих перегонів, явка виборців була непоганою
    в умовах пандемії, через яку в неділю були вжиті безпрецедентні протиепідемічні
    заходи. Виборчий процес пройшов у досить напруженій атмосфері та окреслив головні
    тенденції жорсткого протистояння на парламентських виборах у грудні. Уперше ліберали, які
    перебувають при владі, виграли політичну
    боротьбу, здобувши майже удвічі більше посад голови повітової ради і завоювавши
    більшість крісел мерів повітових центрів. Крім того, Націонал-ліберальна партія (НЛП) розбила монополію соціал-демократів у повітах,
    які в останні 20-30 років перебували під повним контролем останніх. Однак Соціал-демократична
    партія (СДП), яка має більшість у парламенті, все ще зберігає лідерство за
    кількістю міських голів та голів повітових рад. Проте соціал-демократи втратили
    Бухарест, який повністю контролювали протягом чотирьох років. Незалежний кандидат
    Нікушор Дан, за підтримки Націонал-ліберальної партії та Союзу «За порятунок
    Румунії»-ПЛЮС, став новим мером столиці, замість Габрієли Фірі. Крім цього кандидати
    правоцентристського передвиборного альянсу, створеного спеціально до виборів у
    Бухаресті, здобули перемогу в трьох із 6 секторів столиці. Ліва СДП здобула
    найбільше місць у міській раді, але дві праві політичні сили мають достатньо місць
    аби створити більшість і разом управляти
    містом, багатим на ресурси, але бідним на бачення та проєкти. Завдяки другому
    місцю за кількістю голосів у столиці та перемозі у кількох великих містах,
    таких як Тімішоара та Брашов, де його кандидати випередили лібералів, Союз «За
    порятунок Румунії»-ПЛЮС підтвердив свій статус альтернативної політичної сили.
    Перемога німця в Тімішоарі та француженки в 1-му, найбагатшому, секторі, Бухареста,
    є доказом того, що ця політична сила приносить нову якість у румунську політику.
    Без особливих ускладнень в умовах пандемії виборчий процес був, однак, затьмарений
    скандалами та взаємними звинуваченням, якими обмінялися Соціал-демократична
    партія та Союз «За порятунок Румунії»-ПЛЮС щодо махінацій в Бухаресті, особливо
    в 1-му секторі.






    Рекордне зростання добової кількості випадків Covid-19


    На цьому
    тижні Кількість хворих на коронавірус у Румунії за добу вперше перевищила 2000
    осіб. Фахівці попереджали про це, особливо напередодні початку нового
    навчального року. Щоденні показники нових заражень коронавірусом зростають по
    всій Європі, а експерти говорять про початок другої хвилі пандемії. У Румунії загальна
    кількість інфікованих з початку пандемії перевищила 130 тис., а кількість
    померлих наближається до 5000. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають понад
    500 хворих, але лише третина з них підключені до апарату ШВЛ, – сказав міністр
    охорони здоров’я Нелу Татару. На національному рівні захворюваність на COVID-19
    становить близького 1 на 1000 жителів, але є значні відмінності по регіонах
    Тому повторне введення режиму обмежень або введення карантину здійснюватимуться
    в залежності від ситуації на рівні кожного населеного пункту, а не всього повіту,
    – заявив прем’єр-міністр Людовік Орбан. Він також закликав компетентні органи
    здійснювати щоденні перевірки для вчасного вжиття заходів з охорони громадського
    здоров’я. Міністрів внутрішніх справ, транспорту, праці та охорони здоров’я мають
    розробити чіткій план дій щодо реалізації цих заходів.




    Звіт Єврокомісії про стан верховенства права в країнах ЄС
    та відповідь Бухареста


    Коронавірусна
    криза поглинула майже всю енергію румунських політиків, які майже забули про зобов’язання
    відновити авторитет судової влади, котрий серйозно похитнувся від суперечливих
    змін до законів, що регламентують здійснення правосуддя та до Кримінального і Кримінально-процесуального
    кодексів, ініційованих соціал-демократичною більшістю. У своєму останньому звіті про ситуацію з верховенством права в Румунії Єврокомісія представила головні
    проблеми – закони, що регламентують здійснення правосуддя, робота Національної ради телерадіомовлення,
    доступ до публічної інформації та надмірна кількість термінових постанов. У
    документі наголошується, що у 2020 році чинний уряд підтвердив свою готовність усунити
    усі ці проблеми, спричинені суперечливою судовою реформою, здійсненою в період
    2017-2019 роки, яка мала негативні наслідки на судову систему. Згідно з документом
    ЄК, ці суперечливі зміни, що негативно впливають на незалежність судової влади,
    надалі є чинними, а однією з таких проблем є створене тоді Управління з
    розслідування злочинів, скоєних суддями та прокурорами. Подальше впровадження цієї
    суперечливої реформи збільшує невизначеність у функціонуванні системи
    правосуддя, особливо завдяки їх наслідкам, попереджає Європейська Комісія. Того
    ж дня, щойно після оприлюднення звіту в Брюсселі, Міністерство юстиції Румунії винесло
    на громадське обговорення пропозиції щодо внесення змін до законів, що
    регламентують здійснення правосуддя. Вони спрямовані на посилення ролі Вищої
    ради магістратури в організації та проведенні, через Національний інститут магістратури, іспитів
    для добору кандидатів на посаду судді чи прокурора та професіоналізацію процесу
    добору магістратів (суддів та прокурорів) шляхом усунення будь-яких можливостей
    вступу до судових органів без іспиту. Також профільне міністерство пропонує
    скасування можливості дострокового виходу магістратів на пенсію, посилення
    принципу незалежності прокурорів у судовій діяльності та, нарешті, ліквідацію
    Управління з розслідування злочинів, скоєних суддями та прокурорами.




    Невтішний економічний
    прогноз


    Європейський
    банк реконструкції та розвитку погіршив прогноз для румунської економіки в 2020
    та 2021 роках в умовах пандемічної кризи. Згідно з останніми оцінками
    міжнародної фінансової установи в цьому році економіка Румунії скоротиться на
    5% порівняно з прогнозом зниження на 4% у травні. У 2021 році ЄБРР прогнозує зростання
    ВВП Румунії на 3%, порівняно з прогнозом на 4% оприлюдненим навесні. Отже,
    після сильного зростання на понад 4% у
    2019 році Румунія увійшла в рецесією у 2020 році. Основними причинами спаду є зниження споживання та скорочення
    експорту, зазначає ЄБРР.







  • Економічні наслідки кризи

    Економічні наслідки кризи

    Пандемічна ситуація спричинила в першій половині поточного року сильне
    скорочення румунської економіки. За даними Національного інституту статистики,
    валовий внутрішній продукт скоротився у другому кварталі більш ніж на 12% порівняно з першим кварталом.


    Скорочення ВВП було спричинене погіршенням майже всіх галузях економіки, найбільший негативний внесок мали промисловість, обсяг діяльності якої зменшився
    приблизно на 14%, культурні та рекреативні індустрії, ремонт побутових товарів
    та інші послуги, обсяг діяльності яких зменшився майже на 30%. З іншого боку, будівництво,
    інформаційна технологія, державне управління та оборона, соціальне забезпечення
    в державній системі, освіта, охорона здоров’я та соціальна допомога внесли позитивний
    внесок.


    Міністр фінансів Флорін Кицу зазначає, що румунська економіка зафіксує
    зростання на граничному рівні в третьому кварталі і, таким чином, уникне
    технічної рецесії, тобто зниження ВВП упродовж двох кварталів поспіль. Він
    додає, що в наступному кварталі найбільший ризик походить від внеску сільського
    господарства до ВВП, але вказує на позитивну роль інвестицій.


    Навіть у таких умовах фінансовий аналітик Ауреліан Докія вважає малоімовірним, щоб наприкінці року скорочення
    ВВП складало лише прогнозовані 4% урядом. Ауреліан Докія: Статистика підтвердила, що в першій
    половині року економіка Румунії сильно скоротилася відповідно до багатьох економік європейських
    країн та
    навіть інших держав світу. Важко
    повірити, що до кінця року ситуація
    покращиться та що загальний річний спад ВВП складе менше
    4%, як прогнозує уряд,
    оскільки румунська економіка впала на 10%. Це зовсім непросто, враховуючи той факт, що побоювання застою в економіці Румунії
    дуже великі, а європейська економіка та економіки основних
    партнерів Румунії, зокрема Німеччини, демонструють деякі ознаки пожвавлення,
    але малоімовірно, що вони
    негайно повернуться до попереднього рівня. Отож, протягом всього року, скорочення ВВП в Румунії може становити
    5-6%.




    У цьому контексті пандемії, аналіз Національного
    Інституту Статистики показує, що більше третини домогосподарств в Румунії стикаються
    з труднощами або з великими труднощами щодо покриття поточних витрат, та,
    якщо взяти до уваги і домогосподарства, що заявляють про певні труднощі у
    покритті щоденних витрат, кількість сягає 77% усіх домогосподарств. Згідно з
    дослідженням, лише для кожного п’ятого домогосподарства витрати не створюють
    особливих проблем. Більше половини домогосподарств вважають, що дохід,
    необхідний для покриття поточних витрат, повинен бути вищим за 3000 леїв на
    місяць (понад 600 євро) – також показує вище зазначене дослідження.