Radio România Internațional

Tag: економіка

  • Чи буде вгамована інфляція?

    Чи буде вгамована інфляція?








    За останній рік у
    Румунії найбільше подорожчали природний газ і харчова олія, в той час як єдине
    зниження було зафіксовано у сфері послуг повітряного транспорту. Відповідні
    дані на цьому тижні опублікував Національний інститут статистики. Ціни на газ
    зросли майже на 50%, на харчову олію – більш ніж на 28%, паливо – на понад 25%.

    Картопля, один із основних продуктів харчування, особливо для осіб з низькими
    доходами, також подорожчала більш ніж на 22%. Національний інститут статистики
    також повідомив, що тарифи на електроенергію зросли на понад 8%. Румуни також змушені
    зі своїх кишень викладати все більше на водопостачання та каналізацію, а також за
    вивіз побутових відходів та за поштові послуги. Загалом річний рівень інфляції
    в листопаді знизився до 7,8% з 7,9% у жовтні.




    За даними Євростату, оприлюдненими восени, Румунія входила
    до списку країн Євросоюзу з найвищою інфляцією, а єдиною утішливою новиною було
    те, що інші країни посіли п’єдестал першої трійки «лідерів». Згідно з останнім
    звітом про інфляцію, розробленим Національним банком Румунії, річний рівень
    інфляції в грудні становитиме 7,5% і очікується, що знизиться до 5,9% лише
    наприкінці наступного року.




    Нинішнє зростання цін є тимчасовим явищем, викликаним
    тим, що інфляція впала в перший рік пандемії, коли економіка не працювала, а
    тепер, коли вона відновила свою діяльність, на ринку є багато грошей, – каже президент
    Ради з питань конкуренції Богдан Кіріцою. За його словами ціни на природний
    газ, наприклад, повернуться до рівня до пандемії. З іншого боку, зниження цін
    на енергоносії буде не таким великим, зважаючи на наслідки переходу на зелену
    енергетику, каже він.




    Богдан Кіріцою: «Я не бачу сенсу ні в тому, щоб
    обмежувати ціни в середньостроковій перспективі, ні в нарахуванні надбавок. Потрібні
    лише разові втручання на деяких ринках. Я, наприклад, погодився на доплату за
    електроенергію. Коли є проблема на певному ринку та коли йдеться про допомогу,
    допомога має бути спрямована на людей, які є більш уразливими. Ми не можемо вдаватися
    до нашої старої системи, в якій брали
    гроші з усіх і давали гроші всім, це дуже неефективна система, вона не має жодного
    сенсу.»





    Тим часом прямо чи опосередковано усі румуни відчувають
    вплив інфляції на свої доходи. Top
    of FormТим часом Т

  • Антиінфляційні заходи Національного банку Румунії

    Антиінфляційні заходи Національного банку Румунії

    У
    вівторок Національний банк Румунії вирішив підвищити, як облікову ставку, так і
    процентну ставку, за якою комерційні банки можуть позичати у Центрального
    банку, намагаючись таким чином стримувати галопуючу інфляцію. Облікова ставка
    зросла з 1,5% до 1,75% на рік, лише через місяць після подібного зростання.


    Аналітики
    очікували зростання облікової ставки, особливо тому, що інші центральні банки в
    регіоні нещодавно прийняли такі рішення. Згідно
    з комюніке Національного банку Румунії, річний рівень інфляції продовжував
    зростати та становить тепер понад 3,5%, тобто вище прогнозованого рівня банком,
    на тлі різкого зростання цін на природний газ та
    електроенергію в липні, до чого додається вплив зростання цін на паливо та
    значне зростання цін на овочі у вересні. Очікується,
    що рівень річної інфляції далі зростатиме до середини наступного року, в
    основному в результаті зростання цін на енергоносії за останні три місяці, які
    очікуються й в першому кварталі 2022 року, в контексті стрімкого зростання цін
    на міжнародному рівні.

    Економічний
    аналітик Адріан Кодирлашу пояснив для Радіо Румунії, що зростання цін також є
    глобальним наслідком того факту, що чимало країн відмовляються від джерела
    енергії, які забруднюють навколишнє середовище, і ця тенденція збережеться в
    довгостроковій перспективі: Очікується, що в майбутньому ціни будуть далі
    нестабільними. Можливо вони не зростуть набагато більше, ніж поточного рівня,
    за винятком нафти, але вони залишаться нестабільними, враховуючи той факт, що
    енергетичні системи зазнають трансформації, щоб відповідати новим екологічним
    вимогам. Отож, є цей шок. Також на ціну будь-якого товару чи послуги
    споживчого кошика вплине принаймні один із цих енергетичних продуктів. Чому?
    Оскільки ці продукти сприяють виробництву товару або наданню послуг, у нас буде
    так звана друга хвиля інфляції або наслідки другої хвилі, тобто збільшення
    рівня інфляції через вплив зростання цін енергетичних продуктів на всі товари
    та послуги споживчого кошика.




    За
    даними Національного Банку Румунії, очікується, що рівень інфляції впаде
    відносно швидко і досягне рівня нижче 3,5% у третьому кварталі 2023 року. Однак
    до того часу Національний інститут статистики повідомляє, що річний рівень
    інфляції зріс до 7,9% у жовтні 2021 року від 6,3% у вересні, враховуючи той
    факт, що електроенергія, природний газ, паливо та харчова олія зросли найбільше
    за останній рік. Крім того, жовтень є першим місяцем, в якому не відбулося
    жодного скорочення цін, порівняно з тим же місяцем попереднього року.

  • 3 – 9 жовтня 2021 року

    3 – 9 жовтня 2021 року

    Епідеміологічна ситуація в Румунії


    У Румунії епідеміологічна ситуація цього тижня набула
    нових обертів. Був зафіксований антирекорд у 15.000 нових лабораторно
    підтверджених випадків захворювання на коронавірус та близько 300 смертей за добу.
    Рівень зараження в країні перевищив 6 випадків на тисячу жителів. У Бухаресті
    та інших населених пунктах було зафіксовано навіть понад 10 випадків на тисячу
    мешканців. Лікарні переповнені через велику кількість хворих на COVID-19, у
    відділеннях інтенсивної терапії немає вільних місць, а медичний персонал
    виснажений. Щоб забезпечити лікування хворих, влада схвалила закупівлю 500
    потужних концентраторів кисню та вирішила активувати Механізм цивільного
    захисту ЄС з метою придбання препарату, який використовується для лікування
    пацієнтів з COVID-19. Це рішення було прийняте з огляду на те, що через два-три
    тижні можуть виникнути проблеми із запасами цих ліків у румунських лікарнях. На
    тлі епідеміологічної ситуації режим надзвичайної ситуації був продовжений на ще
    30 днів, починаючи з 10 жовтня. Водночас було прийнято рішення, що в населених
    пунктах із захворюваністю понад шість випадків коронавірусу на тисячу мешканців
    санітарно-захисну маску необхідно носити у приміщенні, у громадському
    транспорті, на роботі, у магазинах, а також у відкритих громадських місцях, за
    деякими винятками. Велика кількість захворювань за останній період активізувала
    кампанію вакцинації, 30.000 доз будучи введені щодня. Загальна кількість
    осіб, які були щеплені двома дозами становить майже 5,5 млн осіб.



    Уряд Флоріна Кицу не вистояв резолюції про недовіру


    Уряд на чолі з лідером лібералів Флоріном Кицу не вистояв
    резолюції про недовіру, поданою опозиційною Соціал-демократичною партією.
    Звільнення прем’єр-міністра Флоріна Кицу, підхід, який на думку
    Соціал-демократичної партії (PSD) має на меті вивести Румунію з політичної,
    економічної та соціальної кризи, здійснилося за допомогою парламентарів
    правоцентристського Союзу «За порятунок Румунії» (USR), які були партнерами
    лібералів у правлячій коаліції до вересня цього року та які вважають Флоріна Кицу відповідальним за розпад коаліції,
    але й за допомогою ультранаціоналістичного Альянсу за об’єднання румунів (AUR). Президент Клаус Йоханніс
    запланував консультації з парламентськими партіями на понеділок, але скептично
    ставиться до швидкого вирішення цієї проблеми. Поки що лідери основних партій
    зберігають свої розбіжні позиції щодо вирішення політичної кризи. Для
    соціал-демократів дострокові вибори є єдиним рішенням, вони виключають
    можливість підтримати уряд меншості Націонал-ліберальної партії та
    Демократичного союзу угорців Румунії у Парламенті. До проведення дострокових
    виборів лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку пропонує уряд
    технократів. Союз «За порятунок Румунії» наполягає на відновленні коаліції з
    Націонал-ліберальною партією, але з іншим прем’єр-міністром, і за словами
    лідера союзу Дачіана Чолоша, Флорін Кицу може увійти до складу майбутнього
    уряду, якщо цього хочуть ліберали. З іншого боку, відставлений міністр
    фінансів, ліберал Дан Вилчану стверджує, що Націонал-ліберальна партія далі
    підтримує Флоріна Кицу на посаду прем’єр-міністра. На його думку коаліцію не
    можна відновити, якщо Союз «За порятунок Румунії» ставить умови. На думку
    Альянсу за об’єднання румунів, для
    виходу з цієї політичної ситуації є лише два варіанти: уряд фахівців або
    дострокові вибори, а Демократичний союз угорців Румунії хоче відновити коаліцію
    з Націонал-ліберальною партією і поки що не погоджується з варіантом
    дострокових виборів.




    У пошуках рішень на стрімке зростання цін на енергоносії



    На неофіційній нараді в Словенії, європейські лідери не
    змогли узгодити єдину відповідь на стрімке зростання цін на енергоносії. Президент Клаус Йоганніс, який представив Румунію
    та цій зустрічі, озвучив її підсумки: «Ми вперше обговорили ціни на
    енергоносії, особливо ціни на електроенергію і погодилися прискорити всі кроки.
    Єврокомісія зобов’язалася і ми очікуємо, що вона працюватиме над цим питанням і
    за тиждень запропонує підхід, конкретні рішення, тому що ми не можемо йти у
    зиму зі зростанням цін.» Євродепутати, які обговорили підвищення цін на енергоносії, ствердили, що
    заходи щодо відмови від викопного палива не врахували нестачу відновлюваних
    джерел, що атомну енергетику маргіналізували, і той факт, що Росія шантажує
    Європу. У Румунії стрімке зростання цін на електроенергію та на газ збіглося з
    повною лібералізацією енергетичного ринку 1 липня. За словами міністра
    енергетики Вірджіла Попеску, уряд
    схвалив компенсацію рахунків за електроенергію та газ для побутових споживачів
    у розмірі 0,68 леїв за кіловат, але постійне зростання цін на європейському
    ринку вимагає нового втручання. Все більше говориться про згадане
    тимчасовим виконуючим обов’язки прем’єр-міністром Флоріном Кицу обмеження цін
    на енергоносії та природний газ. Таке рішення може прийняти лише уряд з усіма
    повноваженнями. Опозиційна Соціал-демократична партія нагадує, що два тижні
    тому подала до Сенату законопроєкт про обмеження цін на енергоносії.


    Економічні прогнози



    Національний банк Румунії стурбований зростанням цін на
    енергоносії та уточнив, що його прогноз щодо рівня інфляції на кінець цього
    року, в 5,6%, буде перевищено у контексті зростання цін у цьому секторі. З іншого боку, румунська економіка в цьому
    році зросте на 7,3%, згідно з останнім прогнозом Світового банку для регіону
    Європи та Центральної Азії. Основною проблемою на короткий строк є утримання кризи
    під контролем, обмеження її економічних, соціальних та медичних наслідків.
    Відповідь уряду разом із підтримкою Європейського Союзу, а також еволюція
    кампанії вакцинації матимуть вирішальне значення для відновлення економіки.
    Інші виклики пов’язані з низьким рівнем освоєння європейських фондів, що
    викликає питання про здатність країни скористатися перевагами нових фондів щодо
    відновлення – також зазначається у звіті. За оцінками Світового банку,
    економіка Румунії зросте на 4,8% у 2022 році та на 3,9% у 2023 році.

  • Пандемічний шок та криза робочої сили

    Пандемічний шок та криза робочої сили

    Серед побічних ефектів пандемії, а саме економічні проблеми та психологічні
    травми, з’явилося й так зване явище «знеохочених людей». Ці люди не
    працюють, не шукають роботу та не є зареєстровані в центрах зайнятості.


    В офіційних
    статистиках ця категорія людей відокремлена від категорії безробітних, -
    пояснює економічний аналітик Кетелін Гінерару: «Безробітний не є знеохочений. У
    нього немає роботи, але він все ще шукає місце праці, в той час як знеохочена
    людина навіть не шукає роботу, тому що вважає, що, принаймні на даний момент, для неї немає місця праці або можливості працевлаштування, яким б вона була зацікавлена. Отож, такою є знеохочена людина. Разом з пандемією виникли
    різні явища. Спочатку все було менш зрозумілим, оскільки вважалося, що це шок
    обмеженої тривалості. Однак вже наближається кінець 2021 року, і справи йдуть
    не дуже добре. Деякі робочі місця зникли і більше не з’являлися, є багато
    підприємців, які закрили власний бізнес і більше не відкрили його, особливо в
    галузях, де зазвичай зайнятість була значна, навіть якщо не йшла мова про дуже
    висококваліфікованих людей, а саме: роздрібна торгівля, сектор ГоРеКа
    (готелі, ресторани, кав’ярні) та навіть транспорт. Очевидно, що деякі робочі
    місця, які зникли, не були знову відкриті, й тому є люди, які більше не шукають
    роботу, оскільки знають, що відповідні місця праці зникли.»


    За даними
    Національного інституту статистики, цього року в Румунії кількість знеохочених
    зросла втричі. Якщо у першому кварталі 2020 року приблизно 30.000 осіб були
    знеохочені виходити на ринок праці, тепер їх понад 144.000. Ще гіршим є той
    факт, що середній вік цих людей становить від 35 до 49 років, тобто йде мова
    про людей, які мали бути в повній силі й активними. Однак, дані статистики можна інтерпретувати й по-іншому, а саме у залежності від
    окремих ситуацій та причин.     Якими є ці причини, ми дізнаємося від експерта з
    людських ресурсів Петру Пекурару: «Наявні ряд причин. З одного боку,
    роботодавці бажають певних працівників, тобто вони хочуть молодих
    співробітників, які мають певні навички, а не обов’язково літніх працівників,
    які повинні освоювати ці навички. Той факт, що роботодавці шукають
    певних співробітників, – це знеохочує людей і так з’являється ця категорія
    «знеохочених». З іншого боку, я думаю, що існує
    досить багато ліберальних професій, які не вимагають працевлаштування
    особи. Йде
    мова про так звану сіру зону між працевлаштуванням і непрацевлаштуванням,
    наприклад фріланс. Я також познайомився з працівниками або колишніми
    працівниками, які більш не хочуть працювати, які знехочені або зневірені. Є
    люди, які відчувають себе ізольованими, і ця категорія населення постійно
    зростає.»




    Крім того, є
    люди, які багато часу працювали у певні компанії та вже не хочуть повертатися
    на роботу, де велике навантаження на працівника. Вони навіть не хочуть
    перекваліфікуватися. Насправді невизначена економічна та соціальна ситуація,
    створена пандемією, не стимулює професійну переорієнтацію, – вважає Кетелін
    Гінерару: «Якщо людина знеохочена, це означає, що вона більше нічого не шукає,
    тому що знає, що більше не може працювати, більше не може знайти відповідну
    роботу, вона навіть не може отримати кваліфікацію. А питання щодо
    перепідготовки все ще має деякі обмеження. Наприклад, люди мають певне
    сприйняття ринку праці, а іноді воно набагато відрізняється від сприйняття
    економічних аналітиків. Вони вважають, що економіка – нестабільна, вони не
    знають, які курси перепідготовки відвідувати, не визначилися із
    професією або не знають,
    в якому напрямку розвиватися. Речі досить невизначені. Програми
    кваліфікації або перепідготовки повинні враховувати майбутнє, а не минуле. Але
    тоді, коли майбутнє невизначене, дуже важко знати, куди прямувати.»




    Але як влада
    могла б підтримувати цих людей? Експерти з людських ресурсів посилаються на
    досвід інших країн, які стикаються з тим самим явищем.
    Петру Пекурару пояснює: «Чимало країн створили для цих людей різні центри
    підтримки, були поставлені у розпорядження телефонні номера для підтримки. Наявні чимало соціальних послуг, які можна взяти за зразок і відтворити в Румунії.
    Уявіть собі наявність місцевого центру підтримки де ці люди могли б
    познайомитися з іншими подібними їм особам. Там вони могли б повернути до себе
    довіру, щоб зробити маленькі кроки у бажаному напрямку. Але зараз їх немає. Ці люди, на жаль, нікому не належать.»




    Крім цієї
    емоційної чи соціальної підтримки, поки що складно розробити суто економічну
    стратегію, – стверджує експерт Кетелін Гінерару: «Наразі досить важко зрозуміти,
    що треба робити. Ми повинні знати, що певні види діяльності взагалі зникнуть.
    Хай ніхто не думає, що ми повернемося саме до того, що було раніше. Світ
    змінився і далі буде змінюватися. Пандемічний шок
    приніс системні зміни. Якщо бажається підготовка та перепідготовка робочої сили,
    ми повинні мати на увазі, що все зміниться і що багато видів діяльності, які
    потенційно породжували зростання зайнятості, зазнали серйозних проблем через
    карантинні обмеження. Як буде виглядати світ після пандемії? Важко сказати. Однак передбачається, що ця проблема знеохочених людей триватиме деякий
    час. Тому у нас будуть досить великі проблеми.»

  • 4 серпня 2021 року

    КОРОНАВІРУС
    – Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу заявив, що пандемію COVID-19 не
    можна перемогти за рахунок «дискримінації» і обмежувальних заходів, а лише
    шляхом вакцинації та підвищення обізнаності населення, тому що лише імунізація
    гальмує поширення хвороби. За словами глави держави, зниження кількості
    випадків зараження SARS-CoV-2 стало можливим завдяки вакцинації, а румуни
    повинні зрозуміти, що в іншому випадку існує ризик четвертої хвилі пандемії, як
    і в інших європейських країнах. У той же час, міністр освіти Сорін Кимпяну
    заявив, що новий навчальний рік почнеться 13 вересня в очному форматі, без
    різних сценаріїв у залежності від розвитку епідемії. Він виключив можливість
    обов’язкової вакцинації працівників освіти, але закликає освітян пройти
    щеплення. Міністр Кимпяну уточнив, що в цьому місяці знову будуть проводитися
    інформаційні заходи щодо усвідомлення важливості вакцинації працівниками
    освіти, у спробі підвищити рівень імунізації до початку навчального року. Кількість
    нових випадків COVID-19, підтверджених за минулу добу продовжує зростати. У
    середу в Румунії було виявлено 271 новий випадок після обробки майже 30 тисяч тестів.
    Продовжує зростати і кількість пацієнтів, які потребують госпіталізації. В
    даний час їх 456, з яких 67 у відділеннях інтенсивної терапії.




    ВІДНОВЛЕННЯ
    ЕКОНОМІКИ     – Португалія, Люксембург і Бельгія стали першими країнами, які
    отримали фінансування в рамках їх Національних планів відновлення і стійкості.
    Це аванс із сум, обіцяних в рамках величезного Фонду відновлення економіки
    Євросоюзу після пандемії у розмірі 800 мільярдів євро. Згідно з поширеною
    заявою Європейська комісія протягом місяця перекаже кошти й іншим
    країнам-членам. Усі держави, за винятком Нідерландів і Болгарії, передали свої
    Національні плани відновлення і стійкості на затвердження Європейської комісії.
    Румунія наразі не отримала зелене світло на використання цих європейських коштів.
    Днями німецьке видання Die Welt писало, що до плану Румунії ставляться
    скептично, а Єврокомісія планує ухвалити рішення щодо нього до кінця вересня.
    Прем’єр-міністр Флорін Кицу, навпаки, заявляє, що план на 95% узгоджений з ЄС.






    Р.МОЛДОВА
    – У Республіці Молдова у п’ятницю має бути затверджений новий проєвропейський уряд
    країни. Експерти кажуть, що в парламенті ніяких несподіванок не буде, адже
    більшість у ньому має Партія «Дія і солідарність» президентки Майї Санду.
    Минулого тижня вона висунула кандидатуру Наталії Гавріліце на посаду
    прем’єр-міністра, за поданням партії «Дія і солідарність», котра має 63 зі 101 місця
    в молдовському парламенті. Новий уряд складатиметься з 13 міністерств. Серед основних
    короткострокових пріоритетів уряду – ефективне управління кризою в галузі
    охорони здоров’я, викликаною пандемією COVID-19, реформа судової системи та
    боротьба з корупцією, збільшення доходів населення і відновлення зовнішнього
    фінансування.




    КІНО – Міжнародний
    кінофестиваль – Трансільванія (TIFF) повертається. Він Відбудеться у місті
    Сібіу (центр Румунії) з 5 по 8 серпня, за ці дні буде показано понад 30
    фільмів. Кінофестиваль відкриється показом документального фільму «Дика Румунія»,
    знятого Даном Діну і Косміном Думітракє. Стрічка була визнана в цьому році
    найулюбленішим румунським фільмом в рамках клузького формату TIFF, де вона
    отримала приз глядацьких симпатій. «Дика Румунія», робота над якою почалася
    десять років тому, є найбільшим проєктом у сфері фотографії та документального
    кіно про природу Румунії.




    ПОЖЕЖА -
    Нові лісові пожежі спалахують в північному Середземномор’ї, незважаючи на
    надлюдські зусилля пожежників, які вже більше тижня намагаються зупинити
    поширення вогню. Греція, Туреччина, Албанія, Болгарія, Італія входять до списку
    країн, де пожежі знищили тисячі гектарів лісу та іншої рослинності. Майже щодня
    евакуювали сотні людей. У Туреччині, де в результаті пожежі загинуло вісім осіб,
    пожежникам вдалося взяти під контроль сотні пожеж, але через гарячий вітер
    спалахують нові осередки вогню. У Греції пожежа дійшла до околиць Афін, де
    знищила житлові будинки. Країну охопила найсильніша за останні десятиліття хвиля
    спеки. Очікуються температура повітря до 46 градусів за Цельсієм, що
    перевершить анти-рекорди 1987 року.

    ВІДХОДИ – Румунські прикордонні поліцейські виявили баржу, завантажену понад 1000 тонн металобрухту та інших відходів, деякі небезпечні, у порті Чернаводи. Баржа була завантажена в Сербії і прямувала до Туреччини. Під час перевірки було виявлено, що серед металевих відходів були інші види відходів, окрім заявлених, походження яких неможливо встановити, деякі навіть небезпечні – складові з відпрацьованих автомобілів, що містять масла, емульсії та інші небезпечні речовини. Було встановлено, що відходи перевозили з порушенням законодавства Румунії, а комісари з питань охорони навколишнього середовища заборонили транзит баржі територією Румунії та повернення до країни відправлення. Прокуратурою розпочато кримінальне провадження за фактом порушення правил поводження з відходами та їх перевезення.






    СПОРТ – Румунський
    спортсмен Александру Новак сьогодні вийшов в фінал з чоловічого метання списа
    на Олімпійських іграх в Токіо з найкращим особистим результатом у поточному сезоні.
    Новак зумів закинути спис на дистанцію 83 метри 27 сантиметрів. У фіналі він знаходиться
    на сьомому місці в загальному заліку. Також на олімпійських змаганнях з легкої
    атлетики Б’янка Гелбер посіла шосте місце у фіналі змагань з метання молота
    серед жінок. Її результат – 74 метри 18 сантиметрів, що стало для неї новим
    особистим рекордом. Рареш Тоадер, на жаль, не пройшов кваліфікацію у фінал
    змагань з метання ядра. І Кріста Інче програла в поєдинку за бронзову медаль в
    категорії 62 кг в жіночих змаганнях з вільної боротьби.





  • Якою буде доля Криворізького ГЗКОРу?

    Якою буде доля Криворізького ГЗКОРу?

    Міністр
    економіки Клаудіу Несуй оцінив нещодавно, що Румунія повинна продати на
    аукціоні активи та всю дебіторську заборгованість, яку вона має на
    Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті окислених руд (КГЗКОР) в Україні.




    «Я запропонував прем’єр-міністру те, що ніхто не мав сміливості запропонувати
    протягом десятиліть: вийти з цього шкідливого комуністичного бізнесу, який все
    ще марно витрачає гроші румунів абсолютно без жодної цілі, крім збагачення кількох
    компаній, «підключених» до державних грошей. Зокрема, нам потрібно продати
    активи та всю дебіторську заборгованість, яку ми там маємо. Тож давайте повернемо те,
    що можна і перестанемо платити ще мільйон євро на рік кільком компаніям, довільно призначеним
    у 1999 році»    , – написав міністр економіки на своєму профілі у Facebook.




    Будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд розпочалося
    в 1983 році, коли ще існували Радянський Союз та Рада економічної
    взаємодопомоги (РЕВ), за участі Німецької Демократичної Республіки, Чехословацької
    Соціалістичної Республіки, Народної Республіки Болгарія та Соціалістичної
    Республіки Румунія. До 1990 року проєкт був реалізований на 70%, але через розпад
    соціалістичного табору будівельні роботи були припинені. У 1998 році інвестиція
    пішла на консервацію до знайдення рішення.


    «Вже 22 роки цей завод взагалі не працює. Інші держави, з якими ми були асоційовані,
    підрахували свої втрати і продали стільки, скільки змогли, з того, що вони підрахували
    як національний внесок. Однак румунська держава вирішила залишитися на гачку цього
    заводу, разом з українською державою, на території якої знаходиться ця купа металобрухту,
    звідки щорічно крадуть майже все що можна красти. Чи знаєте ви, що румунська
    держава робить упродовж десятиліть? Вона платить по одному мільйону євро
    на рік трьом компаніям за «безпеку та охорону». Три фірми, які з року в рік добряче
    заробляють на охороні руїни. Кожен рік. Нещодавно я отримав рахунок за поточний
    рік. Це обходиться нам іще в 5,4 мільйона леїв. Ці компанії обрані не випадково. Вони
    зазначені у нормативно-правовому акті, як обов’язкові охоронці. Повторюю, рік за роком… Напевне
    ви думаєте, що ці три компанії були обрані на конкуренційних засадах через тендер
    або іншу природну у 2021 році процедуру. Але ні. Ці три компанії були названі постановою
    уряду в 1999 році. Три компанії: Arcom SA, Arcif SA та Uzinexport SA. До тепер вони
    отримали понад 70 мільйонів леїв. Це 1 мільйон євро на рік»    , – стверджує Клаудіу
    Несуй.




    На початку 80-тих
    років уряд Соціалістичної Республіки Румунія прийняв рішення про участь у будівництві найбільшого комбінату окислених руд у світі. У жовтні 1983 року
    між Болгарією, Румунією, Чехословаччиною, НДР та СРСР була підписана угода про
    створення гігантського комбінату, який мав забезпечити окатишами металургійні
    комбінати країн Центральної і Південно-Східної Європи. «Генеральним підрядником»
    будівництва колоса була призначена румунська сторона. Офіційний Бухарест
    зобов’язався інвестувати приблизно 800 млн. доларів, тобто покрити третину
    вартості проєкту.




    Загальна кошторисна вартість будівництва комбінату
    становить 2,4 млрд. доларів. Будівництво мали завершити 1992 року, але впровадження
    проєкту було припинено у 1990 році, коли будівельна готовність комбінату становила
    майже 70%. Німці і болгари вийшли з проєкту на початку 90-тих. Частка України,
    яка після розпаду Радянського Союзу стала його правонаступницею в справі
    будівництва, становить – 56,4%, Румунії – 28%, решта належить Словаччині.
    Зважаючи на бюджетні труднощі, починаючи з 1999 року Україна майже повністю
    припинила фінансування цього проєкту. На той час Румунія виконала 80% від своїх
    зобов’язань.






    «Криворізький комбінат, занедбаний в Україні, перебуває у власності
    румунської держави разом із українською державою. Спочатку в його будівництві
    брало участь кілька держав, але залишилися лише ці дві. Комбінат більше не
    працює і не має перспективи перезапуску. Є спадком державної планової соціалістичної
    економіки. Він був заснований Соціалістичною Республікою Румунія разом з іншими
    державами соціалістичного табору в 1986 році. Румунія тоді заплатила 640
    мільйонів перевідних рублів (еквівалент приблизно 1 мільярду доларів) за його
    будівництво. В обмін на ці гроші Румунія мала отримувати обкатиші для
    виробництва сталі. Загалом румунська держава мала отримати приблизно 30
    мільйонів тонн обкатишів протягом 10 років. На практиці вона отримала лише 159
    тис. тонн. Це 0,53% від того, що мала б отримати. Черговий «успішний бізнес»
    держави»     – написав Міністр економіки Румунії.




    Після 1991 року ця тема була однією
    з головних в рамках румунсько-українських переговорів з економічних питань,
    однак за останні 30 років жодних домовленостей на цю тему досягнуто не
    було. Позиція Румунії щодо КГЗКОРу полягала в тому,
    що румунська сторона включає до коштів, які підлягають компенсації, витрати на
    будівництво об’єктів КГЗКОРу за їх балансовою вартістю (у перевідних рублях) на
    момент прийому передачі, включаючи соціальну інфраструктуру, а також вартість
    обладнання, що було поставлено металургійним підприємствам колишнього
    Міністерства металургії СРСР за межі України, з урахуванням нарахованих
    відсотків за наданий кредит. У списку боргів, які Румунія має повернути,
    опублікованому в травні 2012 року, інвестиційні витрати на зведення криворізького
    комбінату посідають друге місце.




    Україна після 2004
    року шукала інвесторів, зацікавлених в завершенні будівництва комбінату. Про
    свою зацікавленість у КГЗКОР заявляли ТОВ Смарт-груп (м. Запоріжжя),
    Arcelor Mittal, Северсталь, ЗАТ «Металоінвест», Магнітогорський меткомбінат (РФ) і Sinosteel
    (Китай). У 2006 році Кабінет Міністрів України планував створити на базі КГЗКОР
    спільне підприємство у формі акціонерного товариства з державною часткою в
    статутному фонді не менше 50+1 акція, але так і не втілив наміри у життя,
    оскільки створюючи спільне підприємство із добудови КГЗКОРу без
    Румунії та Словаччини, Київ ризикував порушити міжнародні зобов`язання,
    оскільки майже всі виробничі об`єкти комбінату були побудовані цими двома країнами.

  • 03 – 10 липня 2021 року

    03 – 10 липня 2021 року

    Продовжено ще на один
    місяць режим надзвичайної ситуації



    Запроваджений у травні 2020 року, після двомісячного надзвичайного стану, через пандемією COVID-19, режим надзвичайної ситуації в Румунії був продовжений на ще 30 днів, починаючи з понеділка, 12 липня. Рішення, прийняте урядом, передбачає, за словами керівника Департаменту з надзвичайних ситуацій Раєда Арафата, низку змін. Серед них – організування заходів просто неба за участю до 1000 осіб та скорочення дистанції з чотирьох до двох квадратних метрів для учасників весіль або хрестин. Водночас, сертифікат на одужання від коронавірусу діє 180 днів порівняно з 90 днями як було раніше, а зобов’язання робити щеплення для тих, хто супроводжує дітей на ігрові майданчики, скасовується.


    Зростання
    економіки



    За даними нещодавно оприлюдненого літнього прогнозу Єврокомісії румунська економіка зросте в цьому році на 7,4 %, а в наступному – на 4,9%. Валовий внутрішній продукт Румунії зріс у порівнянні з кварталом на 2,8%, в основному за рахунок приватного споживання та інвестицій. Натомість, чистий експорт був суттєво негативним, через незначний зовнішній попит та перебої з поставками, – зазначає Єврокомісія. Очікується, що приватне споживання залишатиметься стабільним, зокрема через скасування протиепідемічних обмежень, особливо в галузях, які сильно потерпали внаслідок пандемії, а також зростанням заробітної плати в перші місяці поточного року – показує прогноз Єврокомісії.


    Звільнення з посади міністра фінансів



    Створений минулого року, у грудні, коаліційний уряд Націонал-ліберальної партії, Союзу за порятунок Румунії-ПЛЮС та Демократичного союзу угорців Румунії залишився без ще одного міністра після того як у четвер ліберальний прем’єр-міністр Флорін Кицу звільнив з посади міністра фінансів ліберала Александра Назаре. Теж від четверга прем’єр-міністр Флорін Кицу тимчасово виконуватиме й обов’язки міністра фінансів, посаду яку він обіймав коли входив до складу колишнього однопартійного уряду Націонал-ліберальної партії. При оцінці діяльності Міністерства фінансів, прем’єр-міністр виявив затримку важливих проектів, пов’язаних з освоєнням європейських фондів та протидією ухиленню від сплати податків. Александра Назаре відкинув звинувачення та сказав, що причиною його звільнення став той факт, що він не приєднався до команди, яка підтримує прем’єр-міністра Флоріна Кицу на посаді голови Націонал-ліберальної партії. Нинішній лідер лібералів Людовік Орбан каже, що прем’єр-міністр не мав його згогу та партії для звільнення Александра Назаре та що мандат Назаре був успішним. На вересневому конгресі партії Людовік Орбан та Флорін Кицу будуть змагатися за посаду голови Націонал-ліберальної партії. Все більш помітні суперечки між ними є лише епіфеноменом урядової коаліції, розчавленої великою напругою і дедалі дисфункціональністю. Лідери керівної коаліції не змогли домовитися скликати позачергову сесію парламенту, щоб прийняти рішення про розпуск Спеціального відділу з розслідування злочинів, вчинених суддями та прокурорами, відділ, який був задуманий колишньою лівою владою, – зазначають оглядачі.


    Проєкт «Освічена Румунії» після п’ять років



    Президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив, що наступного тижня уряд через меморандум визначить цілі та завдання проєкту Освічена Румунія, започаткованого в 2016 році в рамках публічних дебатів та який до сьогодні не приніс змін для системи освіти. Він зазначив, що після обговорень протягом останніх днів керівна коаліція висловила свою підтримку проєкту та формулює чіткий план дій з відповідними фахівцями і чіткими термінами для реалізації. Реформи у сфері освіти мають бути фінансовані через Національний план відновлення та стійкості, за рахунок державних та інших європейських коштів. Проєкт Освічена Румунія користується історичною фінансовою підтримкою у приблизно 4 мільярди євро, – додав глава румунської держави. Цілями освітньої реформи є децентралізація освіти, працевлаштування кваліфікованих вчителів, визначення нових стандартів для шкільної інфраструктури та обладнань, оцінювання знань, орієнтованих на розвитку навичок та розширення доступу до освіти.


    «Ініціатива трьох
    морів»



    На цьому тижні глава румунської держави Клаус Йоганніс взяв участь у шостому саміті «Ініціативи трьох морів», який об’єднує 12 країн-членів ЄС, розташованих між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями. На порядку денному зустрічі в Софії, що мала на меті встановити орієнтири для розвитку цього простору, фігурувала оцінка досягнутого прогресу, з наголосом на пріоритетні стратегічні проєкти щодо взаємозв’язку, які були встановлені на саміті в Бухаресті та доповнені пізніше, а також функціонування Інвестиційного фонду «Ініціативи трьох морів», державами-засновниками якого є Румунія та Польща. Глава румунської держави наполягав на реалізації пріоритетних стратегічних проєктів взаємозв’язку, з наголосом на Rail2Sea та Via Carpathia, якими Румунія дуже зацікавлена. Бухареста вважає, що проєкти є суттєвими для того, щоб «Ініціатива трьох морів» реально принесла довгостроковий економічний розвиток, а також сприяла економікам держав-учасниць стати більш стійкими з стратегічної точки зору, у тому числі в контексті зусиль для відновлення економіки після пандемії.


    Євро-2020
    та Олімпійські ігри



    У неділю, 11 липня, в Лондоні відбудеться фінал
    Євро-2020, в якому зіграють збірні Італії та Англії. Бухарест прийняв чотири
    матчі з фінального турніру, три в групах і одну у 1/8 фіналу. Бухарест прийняв
    чотири матчі в рамках Євро-2020, три в групах та один у одній восьмі. Збірна
    України зіграла в столиці Румунії двічі. Основна збірна Румунії з футболу,
    на жаль, провалила кваліфікацію на Євро-2020. Натомість, молодіжна збірна
    Румунії з футболу (гравці до 23 років) візьме участь у Олімпійських іграх в
    Токіо. Румунія потрапила до групи В, і 22 липня вона зіграє з Гондурасом, 25
    липня – з Південною Кореєю, а 28 липня – з Новою Зеландією. Молоді румунські
    футболісти пройшли кваліфікацію на Олімпіаду після виходу в півфінал чемпіонату
    Європи-2019 (гравців до 21 року) в Італії та Сан-Марино. Останній раз Румунія
    брала участь в олімпійському футбольному турнірі в 1964 році теж в Токіо.

  • Оптимістичний економічний прогноз для Румунії

    Оптимістичний економічний прогноз для Румунії

    За даними нещодавно
    оприлюдненого літнього прогнозу Єврокомісії Румунія матиме найвищі темпи
    економічного зростання в Європейському Союзі в 2021 році. ЄК передбачає, що
    румунська економіка зросте в цьому році на 7,4 %, а в наступному – на 4,9%.
    Новий прогноз на 2021 рік перевищує
    весняний прогноз на 2,3%, оскільки, згідно Єврокомісії, економічні
    показники були високими в першому кварталі цього року. У той же час рівень довіри до уряду споживачів та
    бізнес-середовища залишився високим.


    Очікується, що приватне споживання залишатиметься стабільним, зокрема через скасування протиепідемічних
    обмежень, особливо в галузях, які сильно потерпали внаслідок пандемії, а також
    зростанням заробітної плати в перші місяці року, – показує прогноз
    ЕК. Більше того, прогнозується, що інвестиції залишатимуться значними в період
    2021-2022 рр. за підтримки державного та приватного секторів. Також очкується зростання обсягів експорту Румунії
    у зв’язку з відновленням діяльності основних торгових партнерів Румунії, але
    внесок чистого експорту у економічне зростання Румунії залишатиметься, на думку
    Єврокомісії, негативним у період 2021-2022 рр. Економічне зростання продовжиться
    і в наступному році, хоча і повільнішими темпами. Прем’єр-міністр Флорін Кицу зазначив, що прогноз ЄК є результатом того, що
    приватний сектор позитивно відреагував на вжиті заходи та переконаний, що всі
    заявлені реформи будуть впроваджені.

    З іншого боку, доктор економічних наук, професор Мірча Кошя пояснює, що означають за його баченням ці
    показники для Румунії: «Очікуване зростання на 7% – це показник, який в
    дійсності не вказує на зростання, а на надолуження. З економічної точки зору, зокрема
    макроекономічної, є велика різниця між надолуженням та економічним зростанням.
    Отже, ми надолужуємо, це означає, що ми наближаємось до рівня від якого ми
    почали. Це не обов’язково означає, що це дуже добрий період, це не обов’язково
    означає, що ми будемо краще жити. А якщо ми проаналізуємо всі дані стосовно
    цього показника, то зрозуміємо, що насправді ці дані занепокоюючі, тому що таке
    рекордне економічне надолуження на рівні Європи не основується на здорових
    принципах. У порівнянні з іншими сусідніми країнами, цей надзвичайно високий
    показник вказує на те, що насправді румунська економіка не ґрунтується на
    реальному економічному зростанню, а повністю – на кредитах    ».


    На рівні ЄС очікується в цьому році економічне
    зростання на рівні 4,8 % та наступного року – на 4,5%, після того, як економічне
    відновлення перевищило всі очікування у першому кварталі 2021 р., а покращення
    епідеміологічної ситуації привело до послаблення протиепідемічних обмежень у другому кварталі.

  • 30 травня – 05 червня 2021 року

    30 травня – 05 червня 2021 року

    Covid-19
    продовжує відступати



    На тлі постійного зменшення кількості нових заражень Sars-CoV-2, з 1 червня в Румунії почався новий етап
    послаблення карантинних обмежень. Можна організувати приватні вечірки, спортивні змагання з
    глядачами в закритих приміщеннях, знову відкриваються нічні клуби та дискотеки, дитячі майданчики та закриті басейни. У всіх цих
    випадках кількість учасників більше не обмежується, якщо всі присутні щеплені.
    Так само культурі заходи просто неба можна організувати за участі до 1000 осіб,
    в залежності від рівня зараженості у кожному населеному пункті. Послаблення
    карантину також передбачає скасування маскового режиму у закритих приміщеннях,
    в яких працюють до 5 осіб, але лише для тих, хто пройшов повний курс вакцинації. Теж
    від 1 червня діти віком понад 12 років можуть вакцинуватися проти Covid-19 вакциною Pfizer, але лише за попередньою згодою батьків або опікунів.
    Це рішення було прийняти на тлі уповільнення темпів вакцинації, що викликає занепокоєння влади. Урядова мета зробити 5 мільйонів щеплень проти COVID-19 до 1 червня не було
    досягнута.

    Національний план відновлення та стійкості Румунії поданий до Європейської комісії


    Правоцентристський коаліційний уряд Румунії публічно представив 2 червня
    Національний план відновлення та стійкості (НПВС) – близько 1200 сторінок,
    надісланих до Європейської Комісії зі заходами, на основі яких Румунія може
    залучити близько 29 млрд. євро. Гроші, у формі грантів та позик, є частиною
    комплексного плану на суму близько 672 млрд. євро, розробленого в Брюсселі для
    того, щоб всі країни-члени ЄС могли подолати економічні наслідки пандемії
    Covid-19. З 29 мільярдів євро, які надійдуть до Румунії, влада хоче, щоб за 5
    років, побудувати понад 400 км автошосе, сотні шкіл та ясел або відремонтувати
    десятки лікарень. Прем’єр-міністр Флорін Кицу уточнив, що позики, які Румунія
    надаватиме через Національний план відновлення та стійкості будуть
    використовуватися лише для інвестицій: «Нам потрібні автошосе, нам потрібні
    лікарні, нам потрібні школи, і позики, які ми робитимемо через Національний
    план відновлення та стійкості, та які мають набагато низькі відсотки – йдеться про 0%,
    нуль з чимось, це відсотки за якими позичаються Німеччина, Іспанія, Італія, в
    зоні євро. Отже, для Румунії є перевагою те, що ми можемо позичатися за такі
    відсотки, і ми зможемо їх інвестувати». Національний план відновлення та
    стійкості також містить низку реформ – у таких сферах як пенсії, судочинство,
    державні компанії та оплата праці в державній системі. Соціал-демократи
    кажуть, що бідність румунів та зниження рівня життя є єдиною визначеністю
    Національного плану відновлення та стійкості. Через день після презентації
    Національного плану відновлення та стійкості, прем’єр-міністр Флорін Кицу повідомив,
    що грошові допомоги на дітей цього року не збільшуватимуться, як того вимагає
    закон, а новий закон про пенсійне забезпечення набуде чинності в першому
    кварталі 2023 року з можливим поступовим збільшенням пенсійного віку для жінок.
    Соціал-демократична партія оголосила, що оскаржить у Конституційному Суді законопроєкт, згідно з яким допомоги на дітей не
    будуть збільшуватися з 1 липня. Соціал-демократи також хочуть винести вотум
    недовіри чинному уряду.

    Румунія може стати повноправним членом Шенгенського простору


    Європейська комісія
    підтримує якомога більш швидкого приєднання Румунії, Болгарії та Хорватії до
    Шенгенського простору, – повідомила у середу комісарка ЄС
    з питань внутрішніх справ Ільва Йоханссон. Єврокомісія вважає, що три країни виконали критерії для
    повноправного входження до Шенгенської зони, саме тому Рада ЄС може невдовзі прийняти відповідне рішення. На даний
    момент, до простору вільного пересування входять 22
    держави-члена ЄС. До Шенгенського простору належать також
    країни, що не є членами ЄС: Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн.

    Запрацювала Європейська
    прокуратура

    Європейська
    прокуратура на чолі з колишнім головним прокурором антикорупційного управління
    Румунії Лаурою Кодруцю Кьовеші на цьому тижні офіційно
    запрацювала в Люксембурзі. Діяльність установи націлена на
    боротьбу з шахрайством пов’язаним із бюджетом ЄС. Нова
    структура буде перевіряти витрачання мільярдів євро із плану
    відновлення після пандемії коронавірусу. З 27 держав-членів ЄС, лише п’ять не беруть
    участі в роботі Прокуратури ЄС: Угорщина, Польща,
    Ірландія, Швеція та Данія.

    Націонал-ліберальна партія на роздоріжжі

    Прем’єр-міністр Флорін Кицу оголосив про свою кандидатуру на посаду керівника
    Націонал-ліберальної партії НЛП (головної партії правоцентристського уряду). Таким чином, на посаду голови НЛП балотуватимуться на внутрішніх виборах, які відбудуться 25 вересня, чинний голова, спікер Палати депутатів
    Людовік Орбан та прем’єр-міністр Флорін Кицу. Прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що НЛП потребує
    нового дихання, додавши, що він забезпечить перебування партії при владі ще
    принаймні вісім років. До
    речі, чільні ліберали підтримують його кандидатуру. Cпікер Палати депутатів Людовік Орбан привітав рішення прем’єр-міністра Флоріна Кицу балотуватися разом з ним на
    пост голови НЛП та висловив своє переконання, що змагання не вплине на
    діяльність партії або керівної коаліції: «Я балотуюсь на
    новий термін з глибокого почуття відповідальності перед Національно-ліберальною
    партією та нашою спільною долею.» Людовік Орбан висловив своє переконання, що між ним і
    Флоріном Кицу не буде «тріщин», спричинених внутрішньопартійною боротьбою,
    враховуючи цілі НЛП: План дій уряду, національна кампанія вакцинації від
    COVID-19 та Національний план відновлення та стійкості.

  • 31 травня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У понеділок Румунія отримала найбільшу партію вакцини BioNTech/Pfizer
    – майже 1,1 мільйона доз. Цей препарат може бути використаний для щеплення проти COVID-19 дітей віком від 12 до
    15 років, після того, як Європейське агентство з лікарських засобів у п’ятницю
    дозволило щеплення проти коронавірусу препаратом від BioNTech/Pfizer осіб цієї
    вікової групи. Від початку вакцинаційної
    кампанії, яка стартувала наприкінці грудня минулого року, у Румунії було
    щеплено приблизно 4,3 мільйона людей, з яких три чверті отримали обидві дози
    вакцини. Упродовж минулих вихідних по всій Румунії відбулися вакцинаційні
    марафони, таким чином влада йде на зустріч тим, хто хоче прищепитися. Тим часом
    кількість нових добових випадків коронавірусу продовжує зменшуватися. Усі повіти перебувають у «зеленій» карантинній
    зоні епідеміологічної небезпеки з розповсюдження COVID-19, тобто рівень
    захворюваності у них складає менше одного випадку та тисячу жителів упродовж
    останніх 14 днів. У понеділок було повідомлено про 153 нові випадки
    коронавірусної хвороби. Водночас 36 людей померли, а 425 пацієнтів перебувають
    у відділеннях інтенсивної терапії.




    ЕКОНОМІКА – Національний план відновлення та стійкості Румунії був офіційно
    поданий сьогодні до Європейської комісії. Про це заявив міністр європейських
    інвестицій та проєктів Румунії Крістіан Гіня. 30 окремих документів для кожного
    розділу Плану було завантажено в комп’ютерну систему Європейської Комісії.
    Після того, як Брюссель відхилив перший варіант плану, нова редакція НПВС буде оприлюднена 2 червня,
    а Румунія за словами Крістіана Гіні, є однією з небагатьох держав-членів
    Європейського Союзу, які це роблять. На запитання, чому зміст НПВС буде
    оприлюднений лише після того, як він буде направлений до Брюсселя, прем’єр-міністр,
    ліберал Флорін Кицу заявив, що документ вже був представлений в спеціалізованих
    парламентських комітетах, а експерти головної опозиційної Соціал-демократичної партії,
    вже ознайомилися з редакцією, яка була передана до Європейської комісії. Лідер соціал-демократів
    Марчел Чолаку заявив, однак, що він розчарований тим, що план не обговорювався в
    деталях і, що йому були представлені лише його принципи. Наразі не відомо ані
    які реформи уряд передбачив у цьому плані, ані які гроші отримають МСП від
    загальної суми майже 30 мільярдів євро, які Брюссель поставив у розпорядження
    Румунії, – зазначив лідер Соціал-демократичної партії.

    E-ARC – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у понеділок у Бухаресті під час церемонії інавгурації штаб-квартири Євроатлантичного центру стійкості (E-ARC), що це «абсолютно необхідний інструмент» і висловив своє переконання, що він принесе додану вартість у поточному геополітичному контексті. Діяльність центру буде зосереджена на конкретних сферах, включаючи реагування на нові та руйнуючі технології, а також комунікації або транспорт, а Румунія хоче залучити не тільки найкращих вітчизняних фахівців, а й експертів з країн-членів ЄС та НАТО, а також з країн-партнерів у регіоні. У церемонії інавгурації взяли участь міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоана та віце-президент Європейської комісії, Комісар ЄС з питань міжінституційних відносин та прогнозування Марош Сефчовіч.




    НАТО – Організація Північноатлантичного договору відповіла «з найбільшою
    здатністю до адаптації» у контексті, в якому вона зараз стикається з
    «найскладнішим середовищем безпеки одного покоління». Цю заяву у понеділок
    зробив заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане, який
    перебуває з робочим візитом у Румунії з метою відвідання командування
    Південно-Східного багатонаціонального підрозділу, який бере участь у військових
    навчаннях НАТО «Steadfast Defender 21». Мірча Джоане підкреслив, що ці
    військові навчання «заплановані давно, вони не спрямовані проти когось і мають
    суто оборонний характер». Близько 4000
    солдатів та понад 600 транспортних засобів та літаків з 12 держав НАТО беруть
    участь у Румунії у навчаннях «Noble Jump 2021», що етапом швидкого реагування
    союзних військ в рамках широкомасштабних військових навчань «Steadfast Defender
    21», які в даний час проходять у понад 20 країнах-союзниках або партнерах НАТО.
    Цей етап розпочався 19 травня, коли, згідно зі сценарієм навчань, НАТО
    попередила Об’єднані сили з дуже високим рівнем реакції Північноатлантичного
    альянсу, які мають бути перекинуті з Туреччини до Румунії через Болгарію.

    ВИБУХ – Міністр внутрішніх справ Румунії Лучан Боде заявив, що Румунія є
    безпечною країною, а вбивство в Араді (на заході країни) є поодиноким випадком.
    Він пообіцяв, що виконавців
    умисного вбивства буде встановлено та притягнуто до відповідальності. У суботу внаслідок
    вибуху авто загинув відомий арадський бізнесмен. Генеральна прокуратура Румунії
    почала досудове розслідування за фактом умисного вбивства. Префект Арадського
    повіту Тот Чаба наказав вжити додаткові заходи громадського порядку. Бізнесмен
    володів однією з небагатьох ферм африканських сомів у Східній Європі, створеною
    протягом кількох років у периметрі колишньої фабрики, розташованої в декількох
    кілометрах від міста Арад. Крім цього він планував створити ферму для штучного
    розведення крокодилів.



    ЄС-НАТО -
    Віце-президент Європейської комісії, Комісар ЄС з питань міжінституційних та
    перспективних відносин, заявив у понеділок, що був дуже вражений діяльністю
    Румунії у боротьбі з вразливостями, посилаючись, в контексті, на
    Євроатлантичний центр стійкості, відкритий у понеділок у Бухаресті. У своїй
    промові на Форумі безпеки Атлантико-Чорноморського регіону 2021 року,
    організованому Інститутом Аспену в Румунії, Марош Сефчович наголосив, що
    Європейському Союзу та НАТО потрібно бути краще підготовленими, оскільки, за
    його словами, «ми переживаємо часи, коли відходимо від багатосторонності і рухаємося
    до багатополярного світу, в якому великі держави змагаються між собою». Марош
    Сефчовіч взяв участь разом із заступником генерального секретаря НАТО Мірчею
    Джоаною та міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску в роботі панелі
    «Відповідь на виклики – НАТО та ЄС у постпандемічному світі».

    НАРОДЖУВАНІСТЬ
    – Минулого року Румунія
    мала найменшу з 1930 року кількість новонароджених дітей. Торік
    у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян було зареєстровано всього 178 тисяч дітей. Дані Національного
    інституту статистики також показують, що в 2020 році рівень народжуваності
    знизився порівняно з попередніми роками, становивши 34 новонароджених на 1000 жінок
    дітородного віку. Станом на 1 січня цього року кількість дітей віком від 0 до 18 років, які
    проживали в Румунії, становила майже 3,9 млн., що майже на 38 тисяч менше порівняно з попереднім роком.

  • 29 травня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У ці вихідні по всій
    Румунії проходять нові вакцинаційні марафони. Наприклад, у Бухаресті під час
    такого марафону, який завершиться в понеділок вранці, мають отримати другу дозу
    вакцини ті, хто прищепився три тижні тому, а також ті, хто ще не був щеплений
    жодною дозою. У Брашові (центрі Румунії) спеціальний караван щеплення протягом
    п’яти днів об’їздить усі площі та найбільш людні місця. У місті Петрошань
    (захід) охочі можуть зробити щеплення не виходячи з власної машини. За минулу
    добу у Румунії було щеплено майже 70 тисяч людей. З початку вакцинаційної кампанії,
    яка стартувала наприкінці грудня минулого року, у Румунії було щеплено понад
    4,2 мільйона людей, з яких близько 3,5 мільйона отримали обидві дози вакцини.
    Тим часом кількість нових добових випадків коронавірусу продовжує зменшуватися.
    У суботу було зареєстровано 265 випадків. Водночас 73 людини померли, а 452 пацієнти
    перебувають у відділеннях інтенсивної терапії.




    РУМУНИ ЗВІДУСІЛЬ
    – З нагоди Дня румунів звідусіль, який відзначатиметься у неділю, 30 травня, Румунський
    Патріархат закликав до єдності румунів зі всього світу. Ми закликаємо всіх
    румунів, які проживають за межами Румунії, постійно підтримувати зв’язок зі
    своїми співвітчизниками, які залишились на Батьківщині, задля збереження єдності
    румунської родини та громади, зазначається у посланні Патріарха Даниїла. Згідно
    із законом, прийнятим у 2015 році на прохання організацій румунів, які проживають
    за кордоном, День румунів звідусіль відзначається щороку в останню неділю
    травня. За останнє десятиліття Румунський Патріархат створив численні парафії
    для закордонних громад, які проживають як навколо кордонів Румунії, так і в більш
    віддалених куточках світу.




    НАТО – Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане
    у понеділок здійснить візит до Румунії, у супроводі голови Військового комітету
    НАТО генерала ВПС Стюарта Піча. Порядок денний візиту є насиченим, включаючи
    відвідування командування Південно-Східного багатонаціонального дивізіону, який
    бере участь у військових навчаннях НАТО «Steadfast Defender 21», зустріч з
    міністром оборони Румунії Ніколаєм Чуке та начальником Штабу оборони Збройних
    Сил Румунії генерал-лейтенантом Данієлєм Петреску, а також участь в Атлантико-Чорноморському
    форумі безпеки, який проведе Інститут Аспена в Румунії. Під час візиту Мірча
    Джоане візьме участь у церемонії відкриття Євроатлантичного центру стійкості
    (E-ARC), на якій будуть також присутні президент Румунії Клаус Йоганніс,
    міністр закордонних справ Богдан Ауреску та віце-президент Європейської комісії,
    комісар ЄС з питань міжінституційних
    відносин та прогнозування Марош Сефчовіч.




    ЕКОНОМІКА – МВФ оцінює, що економічне зростання Румунії в
    2021 році складе 7%, що на 3% більше порівняно з початковим прогнозом. Також
    прогнозується, що дефіцит бюджету становитиме не 7,2%, як оцінювалось раніше, а
    6,8%. Фактично МВФ підтверджує, що Румунія має найвищий темп економічного
    зростання в ЄС, пише на своїй сторінці у Facebook прем’єр-міністр Флорін Кицу.
    За словами прем’єр-міністра, результат проведених реформ починає проглядатися, а
    найкращий період для румунів лише починається.




    ВАКЦИНА – Вакцина проти COVID-19 від BioNTech/Pfizer може
    застосовуватися і для дітей віком від 12 до 15 років. Європейське агентство з
    лікарських засобів (ЕМА) у п’ятницю дозволило щеплення проти COVID-19 зазначеним
    препаратом осіб цієї вікової групи, а Румунія почне щеплення відповідної
    категорії населення вже з наступного тижня, заявив голова Національного
    координаційного комітету з питань імунізації, лікар Валеріу Георгіце. Це перша
    вакцина, яка отримала дозвіл на імунізацію підлітків, молодших за 18 років у 27
    країнах-членах ЄС. Відповідно до педіатричного дослідження, проведеного на
    рівні ЄС, вакцина є на 100% ефективною у запобіганні COVID-19. Європейське
    агентство з лікарських засобів рекомендує кожній державі-члену вирішувати
    самостійно, коли і як робити щеплення дітей у віці від 12 до 15 років.

  • 28 травня 2021 року


    КОРОНАВІРУС – Кількість людей,
    інфікованих Sars-CoV-2 в Румунії, продовжує зменшуватися. Влада оголосила у
    п’ятницю про виявлення 321 нового випадку після обробки майже 33 000 тестів. На
    жаль за минулу добу 43 особи померли, а загальна кількість смертей від нового
    коронавірусу перевищила 30170. Таким чином Бухарест та всі регіони Румунії перебувають у «зеленій»
    зоні поширення коронавірусу. Паралельно триває національна кампанія вакцинації.
    З її початку 27 грудня 2020 року майже 7,6 мільйонів доз було введено понад 4,2
    мільйонам людей, з яких більше 3,3 мільйонів отримали обидві дози вакцини.
    Понад 1000 лікарів, студентів, медсестер та адміністративного персоналу беруть
    участь з п’ятниці до 31 травня на добровільних засадах у другому ентапі
    Бухарестського марафону щеплення. На першому етапі марафону, з 7 по 10 травня,
    було щеплено понад 20 тисяч людей. З іншого боку, 1 червня набудуть чинності
    нові пом’якшення карантинних обмежень.




    ЗАМОРОЖЕНІ КОНФІЛКТИ – Румунія вперше
    зуміла внести до порядку денного засідання міністрів закордонних справ країн ЄС,
    яке відбулося у Лісабоні, питання заморожених конфліктів у країнах Східного
    сусідства. Міністр Богдан Ауреску заявив в ефірі Радіо Румунія, що
    запропоновані заходи націлені на створення позиції спеціального представника
    Європейського Союзу з питань заморожених конфліктів та стійкості країн Східного
    партнерства, застосування санкцій щодо таких регіонів, як Придністров’я, а
    також надання підтримки після пандемії. Глава румунської дипломатії пояснив, що
    весь Євросоюз усвідомлює небезпеку заморожених конфліктів, а також те, що за
    ними стоїть Росія. На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ
    держав-членів Європейського Союзу (у форматі Гімніча) у Лісабоні також були
    обговорені проблеми розширеного Чорноморського регіону, відносини між ЄС та
    Африкою і стратегічне бачення ЄС щодо Індо-Тихоокеанського регіону.




    ЕКОНОІМКА – Розбудова постпандемічної
    Румунії не означає повернення до попереднього стану, а значний прогрес на шляху
    до нового етапу і ця мета може бути досягнута за допомогою Національного плану
    відновлення та стійкості (PNRR), заявив у п’ятницю президент Клаус Йоганніс.
    Він виступив із закликом до загальної мобілізації та солідарності для підтримки
    та реалізації плану за кілька днів до його подання до Європейської комісії.
    Інвестиції не можуть працювати без реформ, пояснив глава держави, зазначивши,
    що Румунія матиме в розпорядженні близько 80 мільярдів євро. Настав час всім
    відповідальним політичним силам вийти з партійної логіки, продемонструвати
    солідарність, відповідальність і підтримати ці національні зусилля, – додав
    Клаус Йоганніс. Опозиційна Соціал-демократична партія
    заявила, що кабінет міністрів цим планом погодився на заходи жорсткої економії та
    повідомила про намір оголосити уряду вотум недовіри. У четвер і парламенти
    Австрії та Польщі ратифікували Європейський план відновлення на суму 672 млрд
    євро, що дає змогу завершити процес ратифікації на рівні ЄС. Кожна держава-член
    повинна подати національний інвестиційний план до Брюсселя, це вже зробили 19
    країн Євросоюзу, а Румунія планує це зробити 31 травня.




    КОРУПЦІЯ – Національне управління по
    боротьбі з корупцією в Румунії повідомило, що у квітні 2021 року 48 фігурантів
    у справах про корупцію були остаточно засуджені. Серед них -голова повітової ради,
    заступник мера, кеолишній мер одного з шести секторів Бухареста, президент та
    два директори Бухарестської торгово-промислової палати, начальник повітової
    поліції, військовий лікар, президент Колегії психологів Румунії. За даними цитованого джерела
    зазначеними 48 засудженими були скоєні такі злочини як: одержання хабара, давання хабара,
    купівля впливу, торгівля впливом, шахрайство з коштами з європейських фондів, а
    призначені суддями покарання варіюються від 6 років ув’язнення до 10 місяців
    умовного позбавлення волі.

    МІСІЯ МВФ – Експерти Міжнародного
    валютного фонду вважають, що румунська влада повинна відновити боротьбу з
    корупцією, а також зусилля з підвищення
    ефективності державного управління та вдосконалення управління державними
    підприємствами, – йдеться у висновках, опублікованих за результатами місії з
    оцінки румунської економіки.
    «Зусилля Румунії щодо боротьби з корупцією протягом періоду до вступу в ЄС були визнані на міжнародному рівні. Однак
    як боротьба з корупцією, так і зусилля, спрямовані на підвищення ефективності
    адміністрації, повинні бути активізовані. Не може бути зближення рівня життя з
    рівнем багатших економік ЄС без зближення стандартів економічного управління»’, – йдеться у заяві МВФ. Крім того, експерти МВФ вважають, що ще
    одним пріоритетом румунської влади є зміна тенденції погіршення фінансових
    показників діяльності державних підприємств, а це вимагатиме посиленого
    моніторингу та реформ, передусім в
    енергетичному і транспортному секторах.
    «Поліпшення управління державними підприємствами буде ключовим фактором для освоєння коштів з фондів ЄС, сприятиме зменшенню розривів
    у державній інфраструктурі з іншими країнами ЄС та досягненню кліматичних
    цілей. Покращення корпоративного управління державними підприємствами є одним найважливіших перших кроків»,
    – стверджують експерти МВФ.

  • Дискусії в парламенті Румунії довкола НПВС

    Дискусії в парламенті Румунії довкола НПВС






    Реформи,
    інвестиції та краще управління державними коштами – основні цілі румунського уряду,
    які були закладені в Національному плані відновлення та стійкості, представленому
    прем’єр-міністром Флоріном Кицу у парламенті Румунії. Ці приблизно 30 мільярдів
    євро, виділені Єврокомісією на відновлення економіки досягнуть усіх куточків
    Румунії для реалізації того, чого не було зроблено за останні 30 років, пообіцяв глава уряду.

    Прем’єр-міністр також уточнив, що на основі Національного плану відновлення та
    стійкості Румунія отримає гроші на інвестиції, особливо в галузях транспорту,
    освіти та охорони здоров’я, але для цього необхідно забезпечити швидке впровадження
    реформ. Він наголосив на необхідності надання гарантій перед європейськими
    партнерами, щодо продовження заходів для припинення марнотратства
    державних коштів.




    Флорін Кицу: «Цей план або реформа не означає зменшення
    доходів, зменшення пенсій, не є початком інших апокаліптичних сценаріїв. Однак
    він передбачає спосіб ефективного управління наявними на сьогодні коштами, для збільшення
    та виплат пенсії та зарплати до 2030 року, без дестабілізації фінансового
    становища Румунії.»



    Національний план відновлення та стійкості сильно
    відрізняється від інших подібних проєктів, впроваджених до цього часу, за кошти
    з європейських фондів, заявив
    прем’єр-міністр. Він також підкреслив, що НПВС був складений як відповідь на кризу, спричинену пандемією COVID-19 й орієнтується
    на інвестиції та реформи. Прем’єр-міністр зауважив, що передбачені інвестиції
    будуть здійснені разом з приватними румунськими інвесторами та водночас привернув
    увагу на те, що всі інвестиції повинні бути завершені до 2026 року, інакше будуть
    втрачені європейські кошти.




    Європейська комісія зацікавлена ​​в стабільності зарплат
    і пенсій держслужбовців, наголосив у свою чергу лідер Націонал-ліберальної
    партії Людовік Орбан, тоді як співголова партії USR-PLUS Дан Барна висловився
    оптимістично щодо політичної підтримки запропонованим
    урядом реформ.




    Однак НПВС викликав невдоволення опозиції, яка піддала
    жорсткій критиці спосіб розробки документа та звинуватила уряд у намірі впровадити
    заходи жорсткої економії. Тому найбільша опозиційна Соціал-демократична партія,
    оголосила, що ініціює вотум недовіри уряду через НПВС. Лідер соціал-демократів
    Марчел Чолаку: «Усі запропоновані вами заходи призведуть до замороження
    доходів, збільшення пенсійного віку та збільшення податків для підприємств та
    населення. Ви видаєте себе за апостолів прозорості, але в дійсності ви є «сурмою»
    заходів жорсткої економії.»




    Лідер ультранаціоналістського Альянсу за об’єднання
    румунів Джордже Сіміон заявив, що всі парламентарії партії, яку він
    представляє, готові підтримати будь-які дії проти уряду Флоріна Кицу.




    31 травня Румунія подасть Національний план відновлення
    та стійкості до Європейського Союзу, а 2 червня він буде повністю оприлюднений.
    Бухарест має можливість отримати від ЄС на відновлення економіки 29,2 млрд
    євро, з них 14,2 млрд у вигляді безвідплатних грантів та 15 млрд у вигляді
    позик під низькі відсотки.

  • 20 травня 2021 року

    КОРОНАВІРУС
    – Прем’єр-міністр Румунії Флорін Кицу запевняє, що з наступного місяця будуть
    прийняті інші послаблення протиепідемічних заходів. Глава уряду заявив, що це
    не обов’язково залежить від досягнення цілі 5 мільйонів щеплених до 1 червня.
    Координатор національної кампанії з імунізації від COVID-19 Валеріу Георгіце, також вважає, що ціль навряд чи буде
    досягнута до кінця травня, але передбачає, що цей показник буде досягнутий в
    першій половині червня. Станом на сьогодні понад чотири мільйони румунів
    імунізовані проти COVID-19, причому Румунія посіла сьоме місце в Європі за вакцинацією
    населення повною схемою вакцини та 19-те у світі. Зараз щеплення в Румунії
    роблять всім бажаючим без попереднього запису, після пред’явлення документа, що
    посвідчує особу. За останні дні десятки тисяч людей були вакциновані за
    системою drive-through (не виходячи з авто) та в рамках так званих
    вакцинаційних марафонів, що проводяться в різних містах країни. З іншого боку,
    Група стратегічної комунікації повідомила, що станом на четвер кількість
    госпіталізованих з діагнозом COVID-19 становить 4137 осіб, з них 663 – у
    відділеннях інтенсивної терапії. За минулу добу було виявлено 628 випадків
    зараження новим коронавірусом, після обробки понад 31 тисячі тестів. За цей
    період померла 61 особа, а загальна кількість смертей складає 29 777. З моменту
    спалаху пандемії за кордоном від нового коронавірусу померло 190 громадян
    Румунії.


    СТАТИСТИКА
    – У період 2019-2050 рр. міське населення збільшиться у 15 країнах-членах ЄС, а
    у дев’ятьох країнах, в тому числі у Румунії – зменшиться. Принаймні це випливає
    з останнього прогнозу демографічної перспективи в країнах ЄС, опублікованого в
    четвер європейським бюро статистики – Євростат. Мальта, Ірландія та Швеція
    зафіксують найбільший приріст міського населення до 2050 року. На протилежному
    полюсі поряд з Румунією знаходяться Латвія, Греція та Польща. У той же час, за
    підрахунками Євростат сільське населення збільшиться в Ірландії, Швеції, Данії
    та Бельгії. Натомість Румунія входить до списку 20 країн-членів, які зафіксують
    зменшення кількості сільського населення – також показує Євростат. У випадку
    Румунії дані, опубліковані Національним інститутом статистики, показують, що станом
    на 1 січня 2021 року населення за місцем проживання становило понад 22 млн. осіб,
    з них 12,5 млн. – мешканці міст.


    ВІЙСЬКОВІ
    НАВЧАННЯ     – Більше 4000 румунських і союзницьких військовослужбовців, з майже
    600 технічними одиницями візьмуть участь у багатонаціональних навчаннях NOBLE
    JUMP 2021, які проходять з 19 травня по 2 червня на території Румунії, -
    повідомило у четвер Міністерство оборони. Згідно з прес-релізом оборонного
    відомства, NOBLE JUMP 2021 – це третій етап навчань НАТО STEADFAST DEFENDER 21,
    які включають відпрацювання союзними військами швидкої дислокації у Румунії.
    NOBLE JUMP 21 припускає розгортання сухопутних
    військ Об’єднаних сил з дуже швидким рівнем реакції (VJTF) на наземних
    маршрутах (автомобільних та залізничних), в повітрі та на морі на румунській
    території, маючи кінцевим пунктом призначення Національний навчальний центр
    «Getica» у населеному пункті Чінку Брашовського повіту. Вправа включає,
    загалом, відпрацювання взаємосумісності багатонаціональних штабів.

    ЕКОНОМІКА – У Румунії тривають дискусії довкола Національного плану відновлення та стійкості. У четвер прем’єр-міністр Румунії Флорін Кицу провів чергову онлайн-зустріч віце-президентом Європейської Комісії Маргарет Вестагер, а також планує зустрітися з представниками найбільшої опозиційної Соціал-демократичної партії довкола цього документу. Раніше соціал-демократи вимагали консультацій з цього питання, наполягаючи на обговоренні плану в парламенті. СДП пропонує ряд змін до румунського плану погрожуючи не голосувати за ратифікацію європейського договору, на основі якого всі національні плани відновлення будуть реалізовані в європейських державах. НПВС також був детально проаналізований на вчорашньому засіданні уряду. Офіційний Бухарест пообіцяв подати до Єврокомісії Національний план відновлення та стійкості до кінця поточного місяця.


    США-РОСІЯ
    – Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає конструктивними
    результати переговорів у кулуарах Арктичної ради в Рейк’явіку (Ісландія) з
    державним секретарем США Ентоні Блінкеном. За словами російського дипломата,
    обидві сторони розуміють необхідність «подолати нездорову ситуацію, яка
    склалася в відносинах Москви та Вашингтона в останні роки». «Ми підготуємо
    пропозиції для наших президентів щодо розвитку діалогу про стратегічну
    стабільність», – сказав міністр закордонних справ Росії. Він додав, що вважає
    цю мету ключовою, оскільки «більшість держав міжнародного співтовариства
    стурбовані її вирішенням». Тим часом у заяві Державного департаменту США зазначається,
    що під час зазначеної зустрічі Ентоні Блінкен висловив «глибоке занепокоєння»
    розміщенням російських військ в Україні та поблизу її кордонів. Водночас він висловив
    стурбованість американської сторони станом здоров’я ув’язненого російського опозиціонера
    Олексія Навального та «придушенням опозиційних організацій» в Росії.

  • Оптимістичний прогноз економічного розвитку

    Оптимістичний прогноз економічного розвитку




    Національний інститут статистики у
    вівторок оприлюднив дані, які підтверджують зростання ВВП Румунії на 2,8% у першому кварталі 2021
    року, порівняно з останнім кварталом минулого року. Паралельно цю інформацію підтвердив
    Євростат (Статистичне бюро Єврокомісії), згідно з яким у першому кварталі цього року економіка
    Румунії була найбільш динамічною серед країн-членів ЄС.


    Водночас, за даними Національного
    інституту статистики Румунії, за щорічним оцінюванням, у першому кварталі цього
    року порівняно з першим кварталом минулого року, залежно від методу розрахунку
    – валового чи сезонного – економіка Румунії зафіксувала спад на 0,2%, або, відповідно,
    стагнацію. Наприкінці квітня Національна
    комісія з питань стратегії та прогнозу переглянула у бік зростання свій прогноз
    зростання ВВП на поточний рік, а Європейська комісія та Міжнародний валютний
    фонд підтвердили зі свого боку цю оцінку.


    Після оприлюднення у вівторок даних
    Національного інституту статистики та Євростату, прем’єр-міністр, ліберал Флорін
    Кицу у своїй заяві вказав на найшвидше економічне відновлення в історії Румунії
    після найбільшої кризи за останні сто
    років. Він також підкреслив, що очолюваний ним правоцентристський коаліційний
    уряд, працює над новими заходами, щоб постпандемічна
    економіка стала міцнішою та більш конкурентоспроможною. І, – підсумував
    прем’єр-міністр Кицу, – у найближчі роки ми очікуємо на зростання економіки
    Румунії, яке перевищить всі попередні
    оцінки.


    Експерт з економічних питань Ауреліан
    Докіа також заявив, що оцінки виглядають набагато краще, ніж очікувалося: «Ми вже
    досягли майже максимального рівня досягнутого румунською економікою у першому
    кварталі 2020 року. Отже, ми надолужили всі
    втрати, які зазнали у 2020 році, а економічний прогноз на 2021 рік наближається
    до найвищого рівня, який ми коли-небудь мали».


    Голова опозиційної Соціал-демократичної
    партії Марчел Чолаку оцінив, що насправді історичним є лише повний крах
    купівельної спроможності румунів. Представник соціал-демократів навів приклади підвищення
    рахунків за електроенергію на 17%, подорожання палива на 9%, «захмарні» ціни на
    продукти харчування та зростання інфляції, що перевищила 3% та яка, за його
    словами, «зруйнувала вщент доходи, і так заморожені прем’єр-міністром Кицу».




    Його колега по партії, колишній
    міністр оборони Міхай Фіфор, також зазначає у своїй заяві, що за економічним
    зростанням у першому кварталі цього року, представленим чинним урядом як блискучий
    результат своєї діяльності, порівняно з останнім кварталом минулого року, у
    дійсності криється реальний показник, який є по-справжньому актуальним, а саме
    порівняння між І кварталом 2021 року та І кварталом 2020 року. Те, що
    прем’єр-міністр Флорін Кицу вважає блискучим результатом, – вважає Міхай Фіфор,
    – у дійсності є найгіршим економічним результатом упродовж першого кварталу
    останніх п’яти років, навіть гіршим, ніж минулого року, коли у Румунії був
    запроваджений повний локдаун.