Tag: енергетика

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Державний бюджет Румунії на 2025 рік обговорюється Палатою депутатів та Сенатом після того, як 1 лютого його затвердив коаліційний уряд. Це бюджет розвитку, – сказав міністр фінансів Танцош Барна, – з рекордними коштами, виділеними на інвестиції і планами щодо скорочення державних витрат. Він озвучив основні цифри, на яких ґрунтується цьогорічний бюджет: економічне зростання на 2,5% та середня інфляція на рівні 4,4%. Головною метою уряду є скорочення бюджетного дефіциту до 7%, не враховуючи, однак, підвищення податків.

 

ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив в інтерв’ю Радіо Румунія, що Система “гарантія-повернення тари” досягла своїх основних цілей за перший рік роботи. Наступним кроком у 2025 році, за словами міністра, є те, щоб система стала звичним явищем у всіх румунських громадах. Мірча Фекєт також повідомив, що в січні цього року було повернуто понад 340 мільйонів ПЕТ-пляшок, скляних пляшок та алюмінієвих банок, а також було введено в експлуатацію близько 80 нових автоматичних пунктів збору тари.

 

ЗУСТРІЧ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні з послами країн-членів Європейського Союзу, акредитованими в Бухаресті. Зустріч була організована польським головуванням у Раді Європейського Союзу, – йдеться у прес-релізі. Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу 1 січня 2025 року на шестимісячний період, у складному геополітичному контексті, з пріоритетами європейської безпеки, підтримки України та зміцнення європейської економіки.

 

ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд Бухареста сьогодні обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів екс-голові  комітету з питань правової політики Палати депутатів від Соціал-демократичної партії  (СДП) Лаурі Вікол та її чоловіку Владіміру Чорбе, головним акціонерам компанії Nordis. Рішення суду, прийняте в середу ввечері, не є остаточним, але підлягає виконанню. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Серед інших звинувачень – відмивання грошей, ухилення від сплати податків, шахрайство з особливо тяжкими наслідками, ухилення від сплати податків, зборів або внесків, а також шахрайське нарахування податків, зборів або внесків. Йоана Бесеску, старша дочка колишнього президента Траяна Бесеску та колишня депутатка СДП Андрея Косма також дали показання в рамках розслідування фактів їхньої причетності до справи Nordis в якості нотаріусів. Загальна сума привласнених коштів перевищує 70 мільйонів євро.

 

ВІДСТАВКА – Ніколає Чуке, колишній лідер Націонал-ліберальної партії та екс-кандидат цієї політичної сили у президенти на виборах восени минулого року, оголосив у середу про своє рішення піти у відставку з посади сенатора Румунії. Він не пояснив причину такого рішення. “Настав час публічно оголосити про своє рішення піти у відставку з посади сенатора румунського парламенту. З поваги до моїх колег-лібералів, це рішення, про яке я раніше повідомив керівництву НЛП. Я хотів би, щоб цей жест був сприйнятий як природний, враховуючи, що я прийшов на цю посаду завдяки підтримці Націонал-ліберальної партії”, – написав Чуке в короткому повідомленні, опублікованому на своїй сторінці в Facebook.

 

ТЕНІС – Світ тенісу відреагував на заяву румунської тенісистки Сімони Галеп про завершення професійної спортивної  кар’єри, зроблену у вівторок ввечері в Клуж-Напоці (північний захід) після поразки в першому колі турніру Transylvania Open. Організатори турніру Великого шолома на Ролан Гаррос, який Галеп виграла у 2018 році, написали повідомлення на платформі X: «Наша чемпіонка 2018 року, Сімона Галеп, оголосила про завершення кар’єри. Ми бажаємо тобі всього найкращого в наступному розділі життя, Сімона!». Організатори Вімблдонського турніру також прокоментували заяву румунки: «Наша чемпіонка 2019 року в одиночному розряді @Simona_Halep завершила професійну тенісну кар’єру – ми бажаємо їй всього найкращого після завершення спортивної кар’єри!».

 

ЕНЕРГЕТИКА – Литва, Латвія та Естонія готуються до суботи, коли вони мають від’єднатися від російської електромережі, назавжди розірвавши свої енергетичні зв’язки з Москвою, що збереглися з радянських часів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до столиці Литви Вільнюса на символічну церемонію. Хоча Литва, Латвія і Естонія є членами ЄС і НАТО з 2004 року, підготовка до інтеграції в європейську електромережу затягнулася на кілька років через численні технічні та фінансові проблеми і необхідність диверсифікації джерел постачання. Від’єднання від російської енергосистеми стало ще більш нагальним після вторгнення РФ в Україну.

 

КОМІСАР ЄС – У вівторок у Бухаресті чинний президент Румунії Клаус Йоганніс обговорив з виконавчою віце-президенткою Європейської комісії Роксаною Минзату роль освіти у боротьбі з дезінформацією і маніпуляціями та зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Роксана Минзату, відповідальна в Єврокомісії за соціальні права і зайнятість, наголосила на необхідності інвестицій в базові навички, технічну і професійну освіту.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Міністр фінансів Румунії Танцош Барна заявив у понеділок, що Державний бюджет на 2025 рік буде підготовлений протягом наступних трьох тижнів. Він сказав, що при його складанні буде враховано дефіцит у розмірі 7% від Валового Внутрішнього Продукту, як це було погоджено з Європейською комісією, без інших фіскальних заходів. Економічне зростання на 2025 рік міністр оцінив у 2,5%, а інфляцію – у 5%. Водночас, за словами очільника мінфіну, новий уряд не підвищуватиме ПДВ цього року. Незважаючи на великий дефіцит, Танцош Барна каже, що гроші надійдуть від податкових служб, які збільшать збір податків цього року.

 

ПОДОРОЖЧАННЯ – Румунські працівники сільського господарства та харчової промисловості втратять гроші, а компенсація скорочення заробітної плати призведе до подорожчання продуктів харчування – попереджає національна федерація профспілок Sindalimenta, після того, як уряд прийняв постанову про скорочення бюджетних витрат. Представники харчової промисловості попереджають, що скасування податкових пільг в їхньому секторі та в сільському господарстві спричинить значні втрати заробітної плати для працівників, які шукатимуть роботу в інших, більш високооплачуваних секторах. Щоб не залишитися без персоналу, роботодавці будуть змушені компенсувати їм втрату заробітної плати, що швидко відобразиться на вартості продуктів на полицях магазинів і в кінцевому підсумку ляже на плечі всіх споживачів. Федерація також зазначає, що значне подорожчання румунських продуктів харчування значно ускладнить їх продаж у порівнянні з аналогічними імпортними продуктами, ціни на які будуть нижчими. Крім того, скасування податкових пільг призведе до банкрутства деяких компаній, які не зможуть витримати удару, а також – до збільшення кількості безробітних, з додатковими витратами для бюджету.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Себастьян Бурдужа заявив, що Румунія експортує електроенергію та природний газ до Республіки Молдова на комерційній основі і тільки після задоволення національних потреб. Він зазначив, що компанія “Nuclearelectrica” підписала договір про постачання електроенергії до сусідньої країни, а також ведуться переговори з компаніями “OMV Petrom” та енергетичним комплексом “Oltenia”. Загалом, технічні можливості для експорту електроенергії з Румунії до Молдови становлять 430 мегават, – сказав Себастьян Бурдужа. У сфері газу Кишинів може забезпечити всі свої потреби з Румунії, – додав він. Поставки російського газу до Європи через територію України, припинилися 1 січня, коли закінчився термін дії транзитної угоди між двома країнами. Раніше Молдова отримувала значну частину енергії з Кучурганської електростанції в промосковському сепаратистському регіоні Придністров’я, яка працювала виключно на російському газі.

 

ШЕНГЕН – 1 січня Румунія і Болгарія, члени ЄС вже протягом 18 років, стали й повноправними членами Шенгенської зони, скасувавши контроль і на сухопутних кордонах. Розширення безвізового простору до 29 членів відбулося після того, як у березні 2024 року ці дві країни були частково включені до зони вільного пересування, скасувавши прикордонний контроль у портах та аеропортах. Момент повноцінного вступу до Шенгенської зони був відзначений на румунсько-болгарському пункті пропуску Джурджу-Русе міністрами внутрішніх справ Румунії та Болгарії Кетеліном Предою та Атанасом Ільковим. Глава румунського МВС заявив, що це історичний момент, який знаменує повну і безповоротну інтеграцію Румунії до ЄС, момент з особливими практичними наслідками для кожного громадянина Румунії та для румунських компаній. Для безпечного переходу протягом наступних шести місяців буде застосовано метод аналізу ризиків – деякі транспортні засоби будуть відібрані для перевірок, але цей процес не вплине на основний потік пасажирів і транспортних засобів.

 

НАЦБАНК – Валютні резерви Національного банку Румунії (НБР) станом на кінець грудня 2024 року становили 62,13 млрд євро, що на 1,57% більше, ніж у листопаді 2024 року та на 3,96% більше, ніж у грудні 2023 року. Про це повідомив центральний банк. Золотовалютні резерви були збережені на рівні 103,6 тонни. Відповідно до динаміки міжнародних цін, його вартість становила 8,35 млрд євро порівняно з 8,39 млрд євро на 30 листопада 2024 року та 6,21 млрд євро на 31 грудня 2023 року. Платежі, що припадають на січень 2025 року за державним боргом в іноземній валюті, прямим або гарантованим Міністерством фінансів, склали близько 351 мільйона євро, повідомили в НБР.

 

ПРЕЗИДЕНТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснив у 2024 році 22 офіційні поїздки приватним літаком до 11 країн Європи, Азії та Північної Америки, що на сім менше, ніж у 2023 році. Про це повідомляють центральні ЗМІ. Під час цих візитів становила було здійснено лише 51 політ, на 39 менше ніж у 2023 році. Для цих поїздок Адміністрація Президента зафрахтувала літаки лише у двох приватних компаній, одна з яких була румунською. Загальна сума, сплачена за офіційні візити президента Йоганніса, залишається невідомою. Адміністрація Президента відмовляється оприлюднювати ці дані, хоча прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив у жовтні 2024 року, що розсекретить їх. За оцінками експертів, найдорожчими поїздками президента були візит до Південної Кореї у квітні та три поїздки до США у травні, липні та вереснім 2024 року.

 

ВИБОРИ – Президентські вибори в Румунії можуть відбутися 23 березня 2025 року, перший тур, і 6 квітня – другий. Про це повідомляють румунські ЗМІ з посиланням на джерела в урядовій коаліції. Перший тур виборів президента, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, послався на втручання зовнішнього державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка Союзу за порятунок Румунії Елена Ласконі (в опозиції). У діаспорі, де виборчі дільниці відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів встигли проголосували до того, як Конституційний суд визнав перший тур недійсним і скасував виборчий процес. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути підтверджено Конституційним судом.

 

ПРАВОПОРЯДОК – Двоє румунських поліцейських взяли участь в оперативних місіях разом зі своїми німецькими колегами в місцях проведення різдвяного ярмарку в землі Північний Рейн-Вестфалія. Генеральний інспекторат Румунської Поліції повідомляє, що місія була організована Державним управлінням кримінального розшуку землі Північний Рейн-Вестфалія та Генеральним консульством Румунії в Бонні. Двоє поліцейських, Лорена Марін і Сорін Джурджука, взяли участь у патрулюванні разом з німецькими поліцейськими в містах Дюссельдорф, Гаген, Кельн і Дортмунд з 2 по 19 грудня. Різдвяний ярмарок у Дортмунді щороку приваблює десятки тисяч відвідувачів з усієї Європи, й останнім часом поліцейські з Нідерландів, Іспанії та Болгарії також були залучені до забезпечення правопорядку і безпеки.

 

КОНЦЕРТИ – У 2025 році у Румунії пройдуть безліч концертів та музичних фестивалів. Найвідомішим музикантом, який прибуде до нашої країни цього року, є співак Джастін Тімберлейк, який виступить на фестивалі Electric Castle з 16 по 20 липня в місті Клуж-Напока. Маттео Бочеллі, син відомого тенора Андреа Бочеллі, виступить в Румунії в червні. Скрипаль і диригент Андре Ріє цього року знову повертається до Румунії. У листопаді він дасть чотири концерти в місті Клуж-Напока. Тіль Ліндеманн, вокаліст гурту Rammstein, буде іншим особливим гостем. Він приїде до Румунії в рамках свого дуже успішного турне “Мій світ”. Очікуються також виступи Річарда Клейдермана, Gipsy Kings, Джо Сатріані і Стіва Вая, а також Proconsul, Ірини Рімес і Holograf. Цього року пройдуть і вже традиційні фестивалі, такі як Untold, Beach, Please!, Summer Well та Folk You.

 

ГАНДБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу легко перемогла Туреччину з рахунком – 35:22 у п’ятницю, в першому матчі традиційного турніру NIRO Carpathian Trophy, організованого в місті Міовень (південь). У суботу румуни зіграють з Сербією, а в неділю з Грузією. З 8 по 11 січня румуни проведуть товариські матчі в Іспанії. З 14 січня по 2 лютого пройде Чемпіонат світу з гандболу, на який Румунія не змогла кваліфікуватися, поступившись у плей-офф Чехії з рахунком – 31:30 і 20:29.

 

АВТОСПОРТ – Румунський гонщик Емануель Гєнеш уп’ятнадцяте бере участь у ралі-рейді “Дакар”, найжорсткішому змаганні на витривалість в автоспорті, яке проходить з 3 по 17 січня в Саудівській Аравії. У 47-му за рахунком ралі-рейді він заявлений у категорії “без допомоги”. Він повертається до рейтингу в цій категорії після кількох етапів, в яких йому не дозволяли набирати очки, завдяки перемозі в 2020 році та фінішу на подіумі в 2021 році. Після ралі “Дакар” 2024 року румунський гонщик виграв ще одну срібну медаль на Міжнародному шестиденному ендуро і в 21-й раз фінішував у Red Bull Romaniacs, найскладнішому ралі-ендуро у світі, в категорії хард-ендуро.

САНКЦІЇ – Міністри закордонних справ ЄС погодили новий пакет санкцій проти Росії, 15-й з моменту її вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Нові економічні заходи спрямовані на боротьбу з обходом існуючих санкцій та на ослаблення російської військової та оборонної промисловості. 52 судна були додані до списку тих, хто підозрюється у приналежності до так званого “тіньового нафтового танкерного флоту” Росії та підпадає під санкції. Крім того, 32 інші компанії підпадають під експортні обмеження за “внесок у технологічний розвиток російського сектору оборони і безпеки”, – повідомила Рада ЄС. Окрім 20 російських фірм, під санкції потрапили компанії з Китаю, Індії, Ірану, Сербії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Індії. Ще 84 фізичні та юридичні особи є об’єктами заморожування активів і заборони на в’їзд до ЄС “за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України”. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас також спростувала повідомлення про те, що ЄС планує відправити миротворців в Україну. Румунія була представлена на засіданні Ради міністрів закордонних справ очільницею МЗС Лумініцою Одобеску.

 

ВИБОРИ – Мер Бухареста Нікушор Дан оголосив про свій намір балотуватися як незалежний кандидат на президентських виборах 2025 року. Він заявив, що Румунія зараз переживає найскладніший період з часів антикомуністичної революції 1989 року і що необхідні фундаментальні зміни в тому, як держава реагує на очікування громадян. Кандидатура мера столиці не була узгоджена з партіями, які сформують проєвропейську коаліцію в наступному парламенті. Відповідно до закону, для того, щоб балотуватися на найвищу державну посаду, мер має зібрати 200 000 підписів виборців. Тиждень тому Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори 1 грудня після звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес.

 

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських політичних сил: Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партіЇ (НЛП), Союзe порятунку Румунії (СПР) та Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР), які працюють над формуванням майбутньої парламентської більшості, сьогодні продовжили переговори щодо розподілу міністерських портфелів. Але існує напруженість, особливо щодо програми дій нового уряду та бюджетних прогнозів. Міністр фінансів Марчел Болош заявив лідерам чотирьох партій, що цього року дефіцит бюджету перевищить 8% і що шляхи збільшення доходів державного бюджету – це підвищення податків і скорочення державних витрат. Представники СРП були незадоволені даними, наданими очільником мінфіну і категорично відкинули сценарій підвищення податків. Вони закликали до скорочення витрат і попросили від прем’єр-міністра Марчела Чолаку дані про виконання бюджету за минулий місяць, щоби дізнатися на чому ґрунтуватися при складанні бюджету на 2025 рік та урядового плану дій. СПР також оголосив про скликання нової зустрічі в приміщенні уряду для остаточного узгодження списку міністерств, які отримає кожна партія. За неофіційними даними  переговорів сторони домовилися, що соціал-демократи отримають 7 портфелів, ліберали – 4, СПР – 3 і ДСУР – 2.

 

РЕВОЛЮЦІЯ – У Тімішоарі (західна Румунія) сьогодні візначають 35 років від початку революції, яка призвела до падіння комуністичного режиму. 16 грудня 1989 року парафіяни зібралися біля реформатської церкви, щоб підтримати пастора Ласло Токеша, якого політична поліція, Секурітате хотіла виселити. Їхній протест переріс у народне повстання. У результаті силового розгону загинуло понад 100 осіб і сотні були поранені. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії, а полум’я революції поширилося на всю країну. Під гаслом «35 років свободи» програма цього тижня включає численні пам’ятні заходи, конференції, виставки, вистави, концерти та кінопокази. Сьогодні в програмі заходів – відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції та традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

 

ПАРЛАМЕНТ – Сьогодні стартував  останній тиждень роботи нинішнього парламенту, який має багато незавершених законопроєктів. Минуло чотири роки, але багато проєктів та законодавчих ініціатив залишаються незавершеними, і за них візьметься новий парламент, скликаний на першу сесію у п’ятницю. Очікується, що до кінця тижня Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою умовою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні опівночі вступив в силу 60-денний надзвичайний стан в енергетичному секторі Республіки Молдова. Це сталося на тлі рішення  «Газпрому» з 1 січня припинити постачання газу у невизнане Придністров’я, де його використовують переважно для генерації електроенергії тамтешньою конденсаційною електростанцією, яка є життєво важливою основою економіки сепаратистського регіону, а також постачає близько 70% електроенергії, що споживається в усій Молдові. Під час надзвичайного стану влада може створити механізми для швидкого збору платежів від споживачів за використану енергію та запровадити заходи з раціоналізації споживання. Влада також може встановити спеціальний режим закупівель електроенергії, тобто укладати договори і швидко оплачувати їх, для забезпечення імпорту.

 

Президент Клаус Йоганніс на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті

Вступ Румунії до Шенгенської зони – це не просто політична мета, а тверда прихильність європейському проєкту, – заявив президент Клаус Йоганніс на п’ятому саміті Європейської політичної спільноти, що пройшов у Будапешті в четвер і п’ятницю. З іншого боку, глава румунської держави підкреслив, що міграція залишається важливим європейським викликом, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Результати виборів у США також були в центрі уваги, оскільки учасники зібралися, щоб обговорити, головним чином, підвищення конкурентоспроможності. Присутні європейські лідери закликали Дональда Трампа уникати торгових воєн, підтримувати Україну і утримуватися від порушення світового порядку. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що всі 42 присутні європейські лідери погодилися з тим, що вони повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку і перестати покладатися на Сполучені Штати. Міжнародна спільнота привітала Дональда Трампа з перемогою на виборах у США. У своєму посланні Президент Клаус Йоuанніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником Сполучених Штатів.

 

Візит прем’єр-міністра Марселя Чолаку до Парижа

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили в Парижі зміцнення двостороннього Стратегічного партнерства, укладеного в 2008 році, з наголосим на економічній та оборонній складових. Глави урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання та давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження посиленої співпраці , – сказав Марчел Чолаку. Глава румунського  уряду високо оцінив міцну співпрацю в питаннях безпеки, а також той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція очолила бойову групу НАТО в Румунії одразу після вторгнення Росії в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.

 

Румунсько-японське співробітництво

У вівторок у Бухаресті глава румунського уряду зустрівся з делегацією японських інвесторів у галузі енергетики, досліджень і технологій, промисловості, інфраструктури та банківської справи на чолі із заступником міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Шінджі Такеучі. З цієї нагоди було високо оцінено рівень двосторонніх відносин, що розвиваються на основі Стратегічного партнерства, спільні цінності, які сповідують обидві країни, та економічні можливості, які відкриває сучасний міжнародний контекст. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, роль Румунії як фактора стабільності в Європі та регіоні, а також її геостратегічні, економічні та політичні переваги роблять її цікавою для іноземних інвесторів. Своєю чергою, японська економічна делегація висловила зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в різних проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, під час першого Румунсько-японського енергетичного форуму, що відбувся в Бухаресті в понеділок і вівторок, Міністерство енергетики підписало меморандум про взаєморозуміння з японською компанією щодо проєкту гідроелектростанції Тарніца-Лапуштешть в повіті Клуж (північний захід Румунії), а бухарестська державна компанія з виробництва електричної та теплоенергії ELCEN і Panasonic працюють над спільним проєктом комплексної системи фотоелектричних панелей, сонячних батарей та виробництва зеленого водню.

 

Парламент Румунії схвалив румунську кандидатуру на пост єврокомісара 

Пропозиція румунського уряду на посаду єврокомісара в майбутній виконавчій владі ЄС, кандидатура соціал-демократки Роксани Минзату була схвалена у вівторок профільними комітетами Парламенту Румунії. Депутатка Європарлменту, номінована Урсулою фон дер Ляєн на посаду віце-президентки Єврокомісії, отримає портфель “Люди, навички та підготовка”. На цій посаді вона відповідатиме за близько 20% багаторічного бюджету ЄС. Роксана Минзату зазначила, що посада виконавчого віце-президента Єврокомісії включає в себе й управління сферою готовності до надзвичайних ситуацій. На Роксану Минзату чекає ще один раунд слухань 12 листопада, цього разу в комітетах Європарламенту з питань зайнятості та культури й освіти.

 

Візит місії МВФ до Бухареста

На цьому тижні місія Міжнародного валютного фонду відвідала Бухарест, щоб обговорити з румунськими урядовцями останні економічні події. Це регулярний візит з метою оцінки та оновлення макроекономічного прогнозу, який складається з кількох компонентів: інфляції, платіжного балансу, державного боргу та бюджетного дефіциту, монетарної та фіскальної політики. Делегація зустрілася, зокрема, з представниками Центрального банку Румунії та Міністерства фінансів. Наразі Румунія не має чинної угоди з МВФ.

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

 

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

 

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

 

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

 

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

 

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

 

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

 

Румунія стала найбільшим виробником газу в Європейському Союзі, завдяки видобутим у другому кварталі 2,3 млрд кубометрів газу, “скинувши з трону” Нідерланди, які видобули 2,2 млрд кубометрів. За словами міністра енергетики Себастіана Бурдужи, видобуток газу в Румунії збільшився на 1% порівняно з минулим роком. Він підкреслив, що основна заслуга в цьому належить компанії Romgaz, що входить до портфелю Міністерства енергетики, котра за перші шість місяців цього року видобула на 5% більше газу, ніж за аналогічний період минулого року. Міністр зазначив, що згідно з даними Євростату за цей же період ціна на газ для населення Румунії залишається четвертою найнижчою в ЄС.

«З 2027 року, завдяки видобутку газу на глибоководних ділянках чорноморського шельфу, ми фактично подвоїмо видобуток газу в Румунії. Ми матимемо ще кращу ціну на газ, залучимо ще більше інвестицій в економіку і підтримаємо весь регіон у зменшенні його залежності від російського газу», – прогнозує президент Національного агентства з регулювання енергетики Джордже-Серджіу Нікулеску.

В ефірі  суспільного радіо керівник енергетичного відомства розповів: «По-перше, це не могло б статися без постійних інвестиційних зусиль компаній, які видобувають природний газ в Румунії, адже всі ми знаємо, що видобуток природного газу на родовищах з кожним роком зменшується. Чим довше експлуатується родовище, тим більше воно виснажується і природний газ, що залишається в родовищі, важче вивести на поверхню. Але румунська державна компанія Romgaz взяла на себе зобов’язання і завдяки постійним інвестиційним зусиллям зуміла спочатку підтримати видобуток природного газу, тобто практично мінімізувати природне падіння завдяки інвестиціям, й ось ми маємо результат, що зараз вона зуміла збільшити видобуток природного газу завдяки інвестиціям. Нагадаю, що з червня 2022 року ми маємо додатковий мільярд кубометрів газу, який поступає в національну газотранспортну систему завдяки інвестиціям компанії Black Sea Oil&Gas, яка видобуває газ з Чорного моря. Що це означає для нас? Перш за все, нашу позицію регіонального лідера, найважливішого, найбільшого виробника природного газу в ЄС.»

За словами Джордже-Серджіу Нікулеску, цей статус дозволяє Румунії впливати на енергетичну політику в регіоні і, таким чином, краще задовольняти потреби румунської економіки та внутрішніх споживачів. З іншого боку, влада запевнила, що ціни на газ та електроенергію не будуть вищими цієї зими порівняно з минулою. Нагадаємо, що до 31 березня наступного року у Румунії діє схема компенсації – обмеження цін на ці ресурси для внутрішніх споживачів.

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських виборів у Румунії розпочнеться у п’ятницю о 00.00 за місцевим часом і завершиться 23 листопада о 7.00. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий тур – 8 грудня. Між ними 1 грудня відбудуться парламентські вибори. У президентських перегонах беруть участь 14 кандидатів, 10 з яких висунуті політичними партіями, а 4 – незалежні. Нагадаємо, що 9 червня в Румунії відбулися вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту .

 

ОПИТУВАННЯ – Марчел Чолаку, кандидат Соціал-демократичної партії  на посаду президента Румунії, очолює рейтинг намірів виборців у першому турі президентських виборів. За ним йдуть Джордже Сіміон, кандидат Альянсу за об’єднання румунів та Мірча Джоане, незалежний кандидат. Принаймні це випливає з опитування, проведеного INSCOP Research в період з 11 по 18 жовтня 2024 року. Згідно з соціологічним дослідженням, 24,1% виборців проголосували б за Марчела Чолаку, 20,7% – за Джордже Сіміона, 18,1% – за Мірчу Джоане, 15% – за Елену Ласконі (Союз «За порятунок Румунії»), 8,2% – за Ніколає Чуке (Націонал-ліберальна партія). Іншому незалежному кандидату, Крістіану Дяконеску віддали б перевагу 5,1% виборців, Келемену Гунору (Демократичний союз угорців Румунії) – 3,8%, Крістіану Терхешу (Румунська національна консервативна партія) – 1,9%, Людовіку Орбану (Партія Народний рух та Сила правих) – 1,9%, Ані Бірчалл (незалежна кандидатка) – 0,9%. 0,4% опитаних заявили, що проголосували б за іншого кандидата. Згідно з опитуванням, 72% респондентів заявили, що обов’язково візьмуть участь у президентських виборах. Опитування було проведене на замовлення газети Libertatea. Дані були зібрані шляхом телефонних розмов з вибіркою 1106 осіб, максимально допустима похибка даних становить +/-2,95%.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Себастіан Бурдужа запевнив, що румунські газосховища повністю заповнені і Румунія зможе пережити зиму без необхідності вдаватися до імпорту. Він додав, що наразі країна не імпортує російський газ, а в разі потреби може звернутися до Туреччини або Азербайджану. Міністр також заявив, що люди, які мають труднощі з оплатою рахунків, будуть захищені навіть після 1 квітня 2025 року – дати, до якої ціни на газ та електроенергію будуть обмежені.

 

ДИПЛОМАТІЯ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася в четвер з віце-прем’єр-міністром із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіпом Івановічем, який перебуває з візитом у Бухаресті, підкресливши, що Румунія і надалі підтримуватиме процес вступу Чорногорії до ЄС. За повідомленням МЗС, обидва високопосадовці привітали високу динаміку політико-дипломатичного діалогу в цьому році і підтвердили свою прихильність зміцненню і розширенню двосторонніх відносин, з наголосом на економічній складовій. Вони також наголосили на продовженні тісної координації дій на європейському та міжнародному рівнях. З іншого боку, глава румунського зовнішньополітичного відомства відзначила стратегічне значення Західних Балкан на рівні ЄС та НАТО, підкресливши роль цього регіону у зміцненні безпеки, стабільності та процвітання європейського континенту. На порядку денному також були поточні виклики, пов’язані з агресивною війною Росії проти України, та підтримка, надана Республіці Молдова в її європейському курсі та зміцненні її стійкості перед обличчям втручання Москви.

 

F-16 – Міністерство національної оборони оголосило в четвер, що три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися на авіабазі Кимпіа Турзій (центр) для оснащення 48 винищувальної ескадрильї. Раніше ВПС Румунії отримали дев’ять літаків цього типу. Уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір на придбання 32 літаків F-16 з початковою логістичною підтримкою і додатковим пакетом товарів і послуг (від уряду США). Завершення отримання всієї партії заплановано на кінець 2025 року. Літаки поставляються в робочому стані, наявний ресурс яких забезпечує їх експлуатацію протягом перехідного періоду не менше 10 років до літаків 5-го покоління F-35, що робить їх придбання, по суті, передачею потенціалу між двома союзними країнами НАТО, – зазначили в міноборони.

 

ООН – Міністерство закордонних справ Румунії вітає відзначення 24 жовтня 79-ої річниці створення Організації Об’єднаних Націй, підкреслюючи, що підтримка і зміцнення багатосторонності, зосередженої на системі ООН, залишається важливою і є єдиною потенційно ефективною і адекватною відповіддю на масштаб і складність глобальних криз, що впливають одночасно на всі держави-члени ООН. Щорічна подія знаменує набуття чинності Статуту ООН у всьому світі в 1945 році після його ратифікації більшістю держав-підписантів, у тому числі п’ятьма постійними членами Ради Безпеки. 24 жовтня 1945 року також є датою фактичного заснування ООН як глобальної організації, що працює у трьох основних сферах: міжнародний мир і безпека, розвиток і права людини.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму два мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Схема відкрита для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема 39 культур (таких як пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник і кукурудза). Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року.

 

БЮДЖЕТ ЄС – У середу Європейський парламент прийняв за бюджет на 2025 рік у розмірі 201 млрд євро. Формула, запропонована парламентом, надає перевагу країнам з меншими внесками до бюджету ЄС, таким як Румунія, які потім отримують вигоду від розподілу грошей через програми та політику ЄС. Однак остаточне рішення щодо бюджету буде прийнято після переговорів з країнами-членами в Раді ЄС, де була запропонована на 10 мільярдів менша сума.

 

ТЕАТР – Вистави за творами Єуджена Йонеску, Миколи Гоголя та Вільяма Шекспіра представлені сьогодні на сценах Бухареста, в рамках 34-го Національного театрального фестивалю. У рубриці “НТФ наживо” на Радіо Румунія Културал будуть представлені вистави “Людина та шкапа” Джордже Чіпріана, у постановці Дана Тудора, та “Родинна душа” Петра Барбу, у постановці Аттіли Візауера. Триптих Лівіу Ребреану – “катастрофа”, “Іцик Штруль, дезертир….”, “Смертельний хоровод” також можна буде почути на Радіо Румунія Културал, а на Радіо Румунія Актуалітець транслюватиметься “Бухарест – Underground” Савіана Стенеску і Томи Енаке, у постаноці останнього. До 28 жовтня любителі театру матимуть можливість відвідати вистави, відбір яких до фестивалю має на меті, за словами організаторів, виразити “можливості”. До офіційної програми увійшло понад 30 вистав з Бухареста та інших міст Румунії.

 

ДРОНИ – Мешканці румунського повіту Тульча, що розташований на іншому березі навпроти українських міст на Дунаї, у середу ввечері отримали попередження про появу російських безпілотників у румунському повітряному просторі та ймовірність падіння уламків. У Міноборони Румунії згодом повідомили, що для спостереження за ситуацією були підняті два військові літаки, а радари постійно відстежують цілі. Ймовірність зони ураження на румунській території не вказувалася. Це вже друге таке попередження менш ніж за тиждень і четверте цього місяця.

 

СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу FCSB (Бухарест) сьогодні на виїзді зустріає шотландський “Глазго Рейнджерс” у третьому матчі нового формату Ліги Європи. Наразі FCSB має дві перемоги: 4:1 над латвійським RFS та 1:0 над чемпіоном Греції PAOK (Салоніки), який тренує румун Разван Луческу. FCSB, Lazio, Lyon, Tottenham  та Anderlecht – єдині команди з максимальною кількістю очок після перший двох турів у Лізі Європи. У чоловічому гандболі чемпіони “Динамо Бухарест” у середу ввечері вдома обіграли португальський “Спортінг Лісабон” з рахунком 33:29 у групі А Ліги чемпіонів. Спортінг залишається на першому місці з 9 очками, тоді як Динамо з 8 очками посідає третє місце.

 

КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.

 

ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.

 

ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.

 

КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.

 

ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це  повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.

 

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.

 

Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії сьогодні схвалив перше в цьому році коригування бюджету. Воно є позитивним і збільшить дефіцит до 6,9% ВВП, навіть якщо Міністерство фінансів також очікує збільшення доходів. Гроші будуть використані в основному для співфінансування інвестиційних проєктів, але є також плани збільшити кошти для виплати підвищення заробітної плати, узгодженого після цьогорічних протестів. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що так само вчинили розвинені європейські країни, такі як Німеччина і Франція, які підтримали інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Він сказав, що цей дефіцит є стійким, враховуючи, що 8,5 леїв з кожних 10 витрачаються на будівництво автомагістралей, лікарень, шкіл, газових і водопровідних мереж та інші об’єкти місцевого значення. Прем’єр-міністр також заявив, що інвестиції повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти, як у випадку з будівництвом автомагістралей.

 

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

 

ООН – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у неділю у відкритті Саміту майбутнього в Нью-Йорку. Захід, який передував Тижню високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, розпочався з прийняття Договору заради майбутнього. Міністерка Лумініца Одобеску взяла участь в Інтерактивному діалозі щодо зміцнення багатосторонності заради міжнародного миру і безпеки, під час якого підтвердила підтримку Румунією ефективної багатосторонності, заснованої на принципах ООН. Вона також підкреслила важливість поваги до міжнародного права, прав людини і демократичних цінностей як необхідних передумов для реалізації Пакту заради майбутнього.

 

НАГОРОДА – Папа Франциск нагородив двох румунських депутатів – Овідіу Ганца, представника німецької меншини у Палаті депутатів Румунії, та Сільвіу Векслера, представника єврейської меншини, – орденом Пія IX-го в ступені лицаря, «за особливі заслуги перед Святим Престолом». Про це повідомив Демократичний форум німців Румунії. Пропозиція про нагородження орденом надійшла від кардинала Лучіана Мурешана, який особисто вручив відзнаку і диплом ордена в неділю в архієпископстві міста Блаж. Орден був заснований Папою Пієм IX в 1847 році і, згідно з реформою Папи Івана Павла II 1993 року, вручається в лицарському ступені мирянам за видатні заслуги перед Святим Престолом. Двоє румунських депутатів були нагороджені за підтримку Церкви, що об’єдналася з Римом.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Румунія отримає 21,6 млн. євро від Європейської Комісії для фермерів, які постраждали від несприятливих погодних умов навесні та на початку літа. Таке рішення було прийнято на засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства, що проходить у Брюсселі, на якому Румунію представляє міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Флорін Барбу. Єврокомісія запропонувала виділити близько 120 мільйонів євро з сільськогосподарського резерву для прямої підтримки фермерів Румунії, Болгарії, Німеччини, Естонії, Італії, Болгарії та Естонії. Флорін Барбу зазначив, що це перший випадок, коли фермери отримали компенсацію в рік, коли сталися стихійні лиха. За даними Міністерства сільського господарства, понад 16 000 фермерів подали заявки на визначення та оцінку збитків, завданих осіннім посівам  2023 року. Звіти про встановлення та оцінку збитків були укладені на площі понад 320 000 гектарів, більшість з яких постраждали у відсотках від 50% до 100%. Флорін Барбу повідомив, що цього року, за оцінками, постраждали майже 2 мільйони гектарів ярих культур, кукурудзи та соняшнику, і 100 000 гектарів осінніх культур, пшениці та ріпаку.

 

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у президентських виборах і 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким управляє Постійний виборчий орган.

 

ЕНЕРГЕТИКА – У п’ятницю, 27 вересня, розпочинається реєстрація на програму “Casa Verde Fotovoltaice” (“Зелений дім на фотоелектричних батареях”) для приватних осіб у Румунії. Вона відбуватиметься онлайн на спеціальній платформі програми і завершиться 9 жовтня. Максимальний розмір фінансування, що надається державою, збільшився з 20 000 до 30 000 леїв, а встановлення акумуляторів для зберігання енергії стало обов’язковим. Цього року передбачено рекордні асигнування на загальну суму 2 млрд леїв, розподілені за регіонами розвитку. Прийом заявок триватиме один день для кожного регіону. Бажаючі взяти участь у програмі повинні мати постійне місце проживання в Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені фотоелектричні панелі, причому нерухомість повинна бути виключно житловою, і не мати боргів перед державою. Минулого року гроші, виділені на програму, були використані за лічені хвилини.

Румунія та Сербія уклали меморандум про будівництво газового інтерконектора між двома сусідніми країнами. Документ був підписаний у понеділок на території ГЕС Залізні Ворота I міністром енергетики Румунії Себастіаном Бурдужею та  міністеркою гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравкою Дедович Ханданович. За їхніми словами, обидві країни планують розпочати будівництво вже наступного року. Очікується, що інвестиції будуть завершені до 2028 року, а проєкт є важливим кроком у зміцненні енергетичної безпеки обох країн і регіональної інтеграції ринків шляхом диверсифікації маршрутів поставок. Румунський міністр заявив, що завдяки цій інвестиції Румунія отримає переваги для всіх румунів: більш конкурентний ринок, який принесе найнижчу ціну для споживачів, енергетичну безпеку, деізоляцію енергетичних систем та диверсифікацію джерел постачання. Проєкт з’єднає газотранспортну систему Сербії з газопроводом BRUA в Румунії.

Себастіан Бурдужа сказав: «Ми підписали цей меморандум, спрямований на запуск газового інтерконектора, який ми назвали «Арад-Мокрін». Його протяжність становитиме близько 85 кілометрів, а кошторисна вартість – близько 80 мільйонів євро. Чим важливий цей інтерконектор? З одного боку, для енергетичної безпеки регіону, а також Румунії та Сербії, адже чим більше маршрутів, тим вищий рівень безпеки постачання, а з іншого боку, для того, щоб мати якомога нижчу ціну, справедливу ціну для кінцевого споживача.»

Міністр енергетики додав, що Румунія позиціонує себе як регіонального лідера в енергетичному секторі та постачальника геополітичної стабільності. «Ці елементи разом, а також інвестиції в саму інфраструктуру, створюють довіру та економічне зростання, робочі місця та розвиток всього регіону», – додав Себастіан Бурдужа. Він сказав, що Румунія посилює свій статус лідера в енергетичному секторі на регіональному рівні, надаючи свої ресурси та фахівців сусіднім країнам. У цьому контексті пан Бурдужа повідомив, що у першому кварталі цього року Румунія забезпечила майже 30% видобутку газу всього Європейського Союзу.

«Національна компанія Romgaz має надалі великі плани: Neptun Deep, інвестиція на суму чотири мільярди євро в Чорному морі, подвоїть видобуток румунського газу з 2027 року», – підкреслив Себастіан Бурдужа. У той же час, Румунія шукає технічні аргументи для перенесення узгодженого з європейською виконавчою владою кінцевого терміну закриття вугільних електрогенеруючих потужностей. Міністр економіки пояснив, що для переходу на газові джерела енергії потрібно більше часу, враховуючи, що 15% виробництва енергії в країні все ще залежить від вугілля.

ЕНЕРГЕТИКА – Румунія шукає технічні аргументи для перенесення узгодженого з Єврокомісією терміну закриття вугільних електростанцій. Профільний міністр Себастіан Бурдужа пояснив у понеділок, що для переходу на газові джерела енергії потрібно більше часу, оскільки 15% виробництва енергії у Румунії все ще залежить від вугілля. Перш ніж закривати вугільні потужності, їх необхідно замінити газовими джерелами, – сказав міністр, зазначивши, що, на жаль, інвестиції відстають. Ці заяви міністр енергетики зробив з нагоди підписання зі своєю сербською колегою меморандуму про будівництво газового інтерконектора між Румунією та Сербією. Вигодами стануть нижчі ціни на газ для споживачів та диверсифікація джерел постачання.

 

ПЕРЕРОБКА – Менш ніж за вісім місяців з дня запуску в Румунії Система «гарантії-повернення тари» подолала психологічний бар’єр, досягнувши одного мільярда зібраних одиниць упаковки. Про це повідомив міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт. «Мова йде про пластикову, скляну та алюмінієву  тару. Найбільша частка – це ПЕТ-пляшки, які, вишикувавшись в лінію, могли б п’ять разів оперезати Землю. Сьогодні великі переробники ПЕТ більше не імпортують сировину, оскільки «Системи гарантії- повернення тари» забезпечує достатню кількість. Ціль на цей рік – 3,2 мільярда упаковок, і я налаштований оптимістично, тому що реакція румунів вражає», – написав міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт на сторінці відомства у Facebook.

 

ВПС – У вівторок на авіабазі ім. Міхаїла Когелнічану, що на південному сході Румунії, відбулась церемонія сертифікації підрозділу ВПС Іспанії, розгорнутого в Румунії. Загін, до складу якого входять 150 військовослужбовців і вісім літаків F-18 «Горнет», протягом наступних чотирьох місяців виконуватиме місії з патрулювання повітряного простору під командуванням НАТО разом з військовослужбовцями ВПС Румунії. Він продовжує місію, яку в попередні місяці виконували загони з Великої Британії і Фінляндії. У церемонії взяв участь і міністр оборони Ангел Тилвер, який заявив, що місії з патрулювання повітряного простору, які останніми роками приймала База повітряної поліції імені Міхаїла Когелнічану сприяють безпеці повітряного простору Румунії, захищають територію і населення країни і водночас захищають кожен сантиметр простору НАТО.

 

ПРОДАЖІ – Обсяги роздрібної торгівлі в Європейському Союзі в червні зросли на 0,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, причому Румунія продемонструвала найбільше зростання – на 10,2%. Це випливає з даних, опублікованих у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат). За нею йдуть Люксембург (7,9%) і Хорватія (5,4%). Найзначніше падіння спостерігалося в Бельгії (мінус 7,3%), Естонії (мінус 4,1%) і Австрії (мінус 3,9%). В ЄС продажі продуктів харчування, напоїв і тютюну впали в червні в порівнянні з тим же місяцем минулого року, тоді як продажі непродовольчих товарів і автомобільного палива зросли.

 

ЕТИКА – Період громадських консультацій щодо проєкту Положення про університетські комітети з етики, розробленого Міністерством освіти, продовжено до 23 серпня. Згідно з документом, скарги на зловживання або порушення інших правил також можуть бути подані анонімно до реєстратури університету. Термін повноважень комітетів з етики становить чотири роки, а їхніми членами є особи, які користуються професійним авторитетом. Студенти матимуть щонайменше одного представника в комітетах з етики. Уряд внесе зміни до положень чинного закону про зловживання, які не допускають анонімних скарг, а також вживе заходів для захисту жертв. Такою є реакція влади на нещодавні повідомлення про такі випадки в університетах. Колишні студентки звинуватили у сексуальних домаганнях трьох викладачів університету, деяким з яких поліція вже висунула звинувачення.  Один з них, Альфред Булай, викладач Національної школи політичних і адміністративних досліджень, був звільнений з посади керівництвом ВНЗ, а двоє інших – Дорін Штефан Адам – викладач бухарестського Університету архітектури і Маріус Пієляну, також викладач Національної школи політичних і адміністративних досліджень – самі попросили про призупинення дії трудового договору.

 

СЕРЕДНІЙ СХІД – Вашингтон знову закликав Іран та Ізраїль уникнути війни, попередивши, що можлива відповідь Ірану на удар Ізраїлю по Тегерану ризикує спровокувати конфлікт, який може вийти з-під контролю. США нагадують, що ескалація конфлікту не відповідає нічиїм інтересам. У Білому домі відбулася спеціальна зустріч з цього питання на тлі зростаючих побоювань щодо можливого розширення конфлікту на Середньому Сході після того, як минулого тижня Іран і ліванське угруповання «Хезболла» пообіцяли помститися за вбивство ісламістських лідерів. Верховний комісар ООН з прав людини також закликав до «термінових дій», щоб запобігти «ширшому» конфлікту на Середньому Сході, повідомляють інформаційні агентства. У середу міністри закордонних справ 57 країн-членів Організації ісламської співпраці (ОІС) проведуть зустріч у Тегерані, щоб обговорити «триваючі злочини ізраїльської окупації проти палестинського народу», включаючи вбивство в Тегерані політичного лідера палестинського угруповання ХАМАС Ісмаїла Ганії. Вони також обговорять «його (Ізраїлю) агресію проти суверенітету Ірану», йдеться в заяві ОІС, яку цитує агентство EFE.

 

ФУТБОЛ – 79-річний Мірча Луческу, найуспішніший тренер в історії румунського футболу, у вівторок був офіційно призначений на посаду головного тренера збірної Румунії, яку він обіймав 38 років тому. Протягом своєї кар’єри Мірча Луческу тренував румунський “Корвінул Хунедоара”, бухарестське “Динамо”, “Пізу”, “Брешію”, “Реджану”, бухарестський “Рапід”, міланський “Інтер”, стамбульський “Галатасарай”, стамбульський “Бешикташ”, донецький “Шахтар”, санкт-петербурзький “Зеніт” і київське “Динамо”. Новий тренер підписав дворічний контракт, а його ціллю є вихід із командою на чемпіонат світу-2026, організований США, Мексикою та Канадою.

 

ОЛІМПІАДА-2024 – Румунська спортсменка Аліна Ротару-Коттманн, бронзова призерка чемпіонату світу з легкої атлетики 2023 року в Будапешті, у вівторок кваліфікувалася до фіналу зі стрибків у довжину на Олімпійських іграх в Парижі. Іліє Спринчан та Олег Нуце пройшли у півфінал чоловічої каное-двійки на дистанції 500 метрів. Наразі Румунія завоювала сім медалей: три золоті, три срібні та одну бронзову. Золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки), а бронзу завоював Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем. Румунські медалісти в Парижі отримають винагороди у 140 тис. євро за золото, 100 тис. євро за срібло і 60 тис. євро за бронзу.