Tag: корупція

  • 15 лютого 2025 року

    15 лютого 2025 року

    ПРАВОСУДДЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд під заставу в один мільйон леїв (еквівалент 200 тисяч євро), начальнику Командування Сил логістики Збройних Сил Румунії генералу Кетеліну Штефеніце Зісу за зловживання службовим становищем з особливо тяжкими наслідками, – повідомляє Національна антикорупційна дирекція (НАД). Обвинувачений повинен внести цю суму в розпорядження НАД протягом семи днів. Прокуратура також висунула звинувачення полковнику у відставці Лучіану Амореріцей за кілька злочинів, пов’язаних з підробкою документів, використанням підроблених документів і зловживанням службовим становищем, а також бізнесмену Йонелу Олтяну. Слідство встановило, що у 2022-2023 роках обидва військовослужбовці схвалили оплату виставлених рахунків-фактур, хоча знали, що частина робіт на військовому кладовищі Генча в Бухаресті насправді не була виконана. Збиток оцінюється в майже 12 мільйонів леїв.

     

    МЮНХЕН – Необхідність досягнення справедливого, всеосяжного та сталого миру в Україні, є головною темою виступів міністра закордонних справ Румунії Еміля Гурезяну на 61-й Мюнхенській конференції з безпеки у Німеччині. Програма глави МЗС включала участь у заході «Вільне та відкрите Чорне море: оцінка викликів щодо сполучення, глобальної продовольчої безпеки та енергетики в регіоні», організованому Центром «Нова стратегія» та Центром аналізу європейської політики, на якому  Еміль Гурезяну наголосив на стратегічному значенні Чорного моря як з точки зору забезпечення євроатлантичної безпеки, так і з точки зору сприяння зв’язкам між Європою та Азією. Водночас, він вказав на подальше погіршення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні на тлі зройної агресії Росії проти України. Глава румунського зовнішньополітичного відомства  представив регіональні проєкти та ініціативи, спрямовані як на зміцнення безпеки регіону, так і на реалізацію його потенціалу з точки зору сполучуваності. Він підкреслив важливість співпраці на європейському та євроатлантичному рівнях для досягнення цих цілей, в тому числі шляхом продовження потужної присутності НАТО в Чорному морі, прийняття Чорноморської стратегії ЄС та повної імплементації Чорноморської стратегії США. Програма румунського міністра також включала зустріч з групою українських ветеранів. З цієї нагоди він висловив вдячність за мужність і стійкість ЗСУ та українського народу, підтвердив солідарність Румунії з Україною та запевнив у готовності Румунії продовжувати надавати багатосторонню підтримку Україні.

     

    ПРЕЗИДЕНТ – Місцеві підприємці зацікавлені в тому, щоб Румунія залишалася на проєвропейському та євроатлантичному шляху і підтримує прийняття заходів, які забезпечать стабільність і передбачуваність, що призведе до покращення спроможності державних інституцій проводити реформи та здійснювати інвестиції. Ці ідеї були представлені тимчасовому президенту Іліє Боложану в суботу членами Конфедерації роботодавців “Конкордія” та Фонду румунських бізнес-лідерів на зустрічі, організованій в Бухаресті. Бізнесмени також висловили своє занепокоєння щодо наслідків нещодавно прийнятих фіскально-бюджетних заходів та стійкості державних фінансів. Як повідомляє Адміністрація Президента, Іліє Боложан заявив, що він відкритий до діалогу між приватним сектором та політиками, які приймають рішення, з питань бізнесу та державної політики, що мають вплив на економіку. Він також запевнив, що зробить все від нього залежне для організації вільних, чесних і прозорих виборів та відновлення довіри до державних інституцій.

     

    РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Румунія не є ціллю будь-яких атак з боку Російської Федерації, – стверджує Посольство РФ у Бухаресті після атаки безпілотників у четвер на румунсько-українському кордоні. На сторінці диппредставництва у Facebook з’явилося повідомлення, яке цитує бухарестська преса, згідно з яким «Цілями ударів російських збройних сил на території України є винятково військові об’єкти (…) Не можна виключати, що інциденти, які мали місце 13 лютого, могли виявитися провокацією української сторони на тлі мирних переговорів із врегулювання конфлікту в Україні». Нагадаємо, що 13 лютого, два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

     

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Опозиційна партія “SOS Румунія” оголосила, що в понеділок подасть до парламенту ініціативу про вотум недовіри уряду, очолюваному соціал-демократом Марчелом Чолаку, документ, який також підтримав опозиційний Альянс за об’єднання румунів, який підписали 125 депутатів. Опозиційний Союз порятунку Румунії заявив, що вирішить, чи підтримає цю ініціативу, як тільки вона буде внесена на розгляд парламенту. Правляча коаліція, з іншого боку, заявляє, що пропозиція не має жодних шансів бути прийнятою. Жоден соціал-демократ не проголосує за вотум недовіри уряду Чолаку, – заявив віце-спікер Палати депутатів, соціал-демократ Даніель Сучу. Він додав, що цей крок, ініційований опозицією, поставить під загрозу стабільність в країні. Тимчасовий голова Націонал-ліберальної партії Келін Предою також заявив, що ліберали голосуватимуть проти відставки уряду. Також у понеділок у Палаті депутатів на вимогу опозиції на “Годину уряду” до парламенту прийде міністр освіти Даніель Давід. Депутати Альянсу за об’єднання румунів критикують запропоновані міністром заходи щодо скасування обов’язкового вивчення географії та історії учнями ліцеїв і вимагають, щоб ці предмети залишилися у шкільній програмі як основа для підготовки нових поколінь.

     

    ОБОРОНА – Стимулювання співпраці між такими компаніями, як Lockheed Martin, і румунською оборонною промисловістю через спільні проєкти і передачу технологій є стратегічним пріоритетом Румунії, – каже міністр національної оборони Ангел Тилвер. У кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки він зустрівся з Джимом Тайклетом, генеральним директором американської компанії Lockheed Martin – одного з головних партнерів Румунії в галузі промислової кооперації та військової техніки. Згідно з прес-релізом міноборони переговори були зосереджені на аналізі стану програм оснащення румунської армії високотехнологічними системами, виробленими американською компанією і визначенні шляхів оптимізації процесів введення в експлуатацію тих, що вже знаходяться в польових умовах, як важливих аспектів для зміцнення національної обороноздатності.

     

    РЕГБІ – У суботу в Ботошанах (північний схід) збірна Румунії приймає команду Португалії в останньому матчі в групі B Чемпіонату Європи з регбі 2025 року. Обидві команди вже кваліфікувалися на чемпіонат світу 2027 року в Австралії після перемог на цьогорічному ЧЄ: румуни перемогли Німеччину – 48:10 вдома та Бельгію – 31:14 на виїзді. Румунія пропустила лише один чемпіонат світу, у 2019 році, коли була дискваліфікована через помилку Федерації регбі Румунії у використанні натуралізованого, але не допущеного до змагань гравця з Тонгану.

  • 14 лютого 2025 року

    14 лютого 2025 року

    МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ – Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс розкритикував скасування президентських виборів у Румунії в листопаді 2024 року. У своєму сьогоднішньому виступі на Мюнхенській конференції з безпеки друга особа в новій адміністрації у Вашингтоні різко розкритикував європейських лідерів, порівнявши їх з автократами, які керували репресивними режимами на континенті за часів холодної війни. Він висловив стурбованість тим, що він назвав відходом Європи від своїх фундаментальних цінностей і навів кілька прикладів репресивних заходів проти свободи слова на європейському континенті, в тому числі скасування нещодавніх президентських виборів в Румунії. Джей Ді Венс зазначив, що найбільша небезпека для Європи походить зсередини і це викликає більше занепокоєння, ніж загрози з боку Росії чи Китаю. Він також закликав Європу більше інвестувати у власну оборону в той час, коли США повинні «зосередитися на регіонах світу, які перебувають у великій небезпеці». У відповідь на це тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан запевнив усіх партнерів Румунії, що країна залишається надійним союзником, твердо відданим об’єднаному Європейському Союзу, сильному Північноатлантичному альянсу і міцному трансатлантичному партнерству. На Мюнхенській конференції з безпеки глави держав і урядів та сотні експертів з питань оборони до неділі обговорюють великі глобальні проблеми, зокрема, можливий мир в Україні. Румунію представляє міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.

     

    РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Міністерство закордонних справ Румунії  рішуче засуджує безвідповідальний напад російських військ на Україну 13 лютого, під час якого два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

     

    ЧОРНОБИЛЬ – Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) оголосило, що вночі на саркофазі, що захищає залишки четвертого реактора Чорнобильської АЕС прогримів вибух, за яким послідувала пожежа. Персонал пожежної безпеки відреагував за лічені хвилини, жертв і постраждалих немає. Рівень радіації не перевищує допустимих норм, – повідомляє МАГАТЕ. Президент України Володимир Зеленський також повідомив, що російський ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив в укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. За даними глави держави, укриття на ЧАЕС було пошкоджене цим дроном. Тим часом у Бухаресті Національне агентство з охорони навколишнього середовища заявило, що інцидент на Чорнобильській АЕС не становить небезпеки для Румунії. Експерти агентства запевняють, що постійно вимірюють рівень радіоактивності навколишнього середовища на національному рівні, і що значення, зафіксовані після події в Україні, знаходяться в межах звичайних для цього періоду норм.

     

    ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан призначив ексміністра закордонних справ Крістіана Дяконеску своїм радником з питань оборони і безпеки, який також візьме на себе координацію роботи президентської канцелярії. Богдан Мазуру буде радником президента з питань зовнішньої політики, а Сімона-Лівія Мафтей та Б’янка-Теодора Фірезар були призначені радниками офісу тимчасового президента. Іліє Боложан заявив, що забезпечення економічної, соціальної та політичної стабільності Румунії є головним завданням його порядку денного протягом трьох місяців перебування на посаді. У своєму першому посланні після того, як замінив у палаці Котрочень президента Клауса Йоганніса, який подав у відставку, Іліє Боложан пообіцяв, що президентські вибори у травні будуть чесними і прозорими.

     

    ПРАВОСУДДЯ – У п’ятницю Вищий касаційний суд Румунії звільнив з-під варти колишнього депутата СДП Лауру Вікол та її чоловіка, бізнесмена Владіміра Чорбе у справі “Нордіс”. Рішення суду є остаточним. Вони були взяті під варту 4 лютого за рішенням Бухарестського апеляційного суду. Лауру Вікол та Владіміра Чорбе звинувачують у розкраданні десятків мільйонів євро у компаній групи Nordis та витрачанні цих грошей на відпочинок, приватні авіаперельоти, купівлю дорогих товарів та розкішних автомобілів. Розслідування спрямоване на окремих осіб і фірми, яких звинувачують у тому, що вони привласнили понад 195 млн євро авансом від покупців за елітні квартири, які останні так і не отримали. Загалом у справі Nordis проходять 40 осіб і 32 фірми.

     

    КОРУПЦІЯ – Керівник Тилу сухопутних військ Румунії, тризірковий генерал Кетелін Зісу проходить у справі антикорупційної прокуратури, в якій збитки оцінюються у 2,4 мільйона євро. Національний антикорупційний директорат розслідує факти зловживання службовим становищем у зв’язку з укладенням контракту на розширення військового кладовища Генча в Бухаресті. Контракт, про який йде мова, нібито був присуджений генералом компанії Garden Centre Group, що належить бізнесмену Йонелу Олтяну. Під час сьогоднішніх обшуків у людей, наближених до генерала, прокуратура знайшла розкішні годинники, дизайнерські сумочки і понад 2 000 картин. Ще 10 осіб, які проходять у справі і в яких були проведені обшуки, будуть заслухані прокурорами.

     

    ОБЛІКОВА СТАВКА – Рада Національного банку Румунії сьогодні прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти процентну ставку за кредитною лінією на рівні 7,5% річних та процентну ставку за депозитною лінією на рівні 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті. Минулого року центральний банк Бухаресті двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того облікова ставка залишалася незмінною з січня 2023 року.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції минулого місяця дещо знизився до 4,95% у порівнянні з січнем 2024 року, коли він становив 5,14%. Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, за останні 12 місяців продовольчі товари подорожчали на 4,5%, непродовольчі товари – на 4,6%, а послуги – на 6,5%. За оцінками Національного банку Румунії рівень інфляції знизиться до 3,5% на кінець цього року.

     

    СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу “FCSB” у четвер ввечері на виїзді обіграв з рахунком – 2:1 грецький PAOK у першому матчі плей-офф раунду плей-офф Ліги Європи за вихід до 1/8 фіналу. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румунський тренер Разван Луческу, пройде 20 лютого в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Румунії з гандболу серед чоловіків бухарестське “Динамо”  програло вдома угорській команді One Veszprem HC з рахунком 26:33 у групі А Ліги чемпіонів.

     

  • 11 лютого 2025 року

    11 лютого 2025 року

    КС – КС – У Румунії завершується термін повноважень президента Клауса Йоганніса, який подав у відставку, а з середи його обов’язки виконуватиме голова Сенату Іліє Боложан. Клаус Йоганніс подав у відставку в понеділок, коли парламент розпочав процедуру відсторонення його від виконання обов’язків глави держави. У вівторок Конституційний суд оголосив цю посаду вакантною і постановив, що з 12 лютого обов’язки президента виконуватиме Іліє Боложан, голова Сенату. Він оголосив про тимчасове відсторонення від виконання обов’язків лідера НЛП (у співурядуванні) і члена партії. Клаус Йоганніс був обраний главою держави на два терміни. Його останній термін мав закінчитися в грудні 2024 року, але Конституційний суд скасував президентські вибори через порушення виборчого процесу і вирішив, що Йоганніс залишатиметься главою держави до обрання нового президента. Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, другий – 18 травня.

     

    БЮДЖЕТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, який вчора подав у відставку, підписав у понеділок кілька указів, у тому числі про оприлюднення Закону про державний бюджет та Закону про державний бюджет соціального забезпечення на 2025 рік. Минулого тижня ці два законодавчі акти були прийняті парламентом. Бюджет розрахований на дефіциті у  розмірі 7 відсотків ВВП та економічному зростанні 2,5%. Серед міністерств, на які цього року спрямовано більше коштів, – міністерства енергетики, освіти, охорони здоров’я, транспорту, навколишнього середовища, оборони, а також міністерства інвестицій та європейських фондів. Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що умови виконані, щоб «підтримати розвиток країни через рекордні інвестиції, ресурси для забезпечення виплати зарплат і пенсій, а також для відновлення балансу у фінансах країни».

     

    УКРАЇНЦІ – 4,3 мільйона українців є біженцями в Європейському Союзі, через три роки після того, як Росія роз’язала війну проти їх країни. Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі зазначає, що за даними, доступними органам ЄС на початку цього року, в сусідній Румунії перебувало майже 180.000 українських біженців, в основному жінок і дітей. 1.160.000, або 27% від загальної кількості, перебувають у Німеччині, тоді як у Польщі їх майже мільйон. Далі йде Чеська Республіка з майже 400.000.

     

    КОРУПЦІЯ – Рівень корупції у світі все ще залишається дуже високим, а зусилля по боротьбі з цим явищем зменшуються, стверджує Transparency International, яка публікує свій Індекс сприйняття корупції за 2024 р. За даними організації, відсутність рішучих дій проти корупції має серйозні наслідки у світі в таких ключових сферах, як захист демократії, дотримання верховенства права, захист навколишнього середовища та боротьба зі зміною клімату, а також просування та захист прав людини. У 2024 році середній показник ЄС становить 62 бали, що на два бали нижче, ніж у попередні роки. Третій рік поспіль Румунія набирає 46 балів зі 100 можливих, на рівні з Мальтою, і входить до числа країн ЄС з найгіршими результатами в боротьбі з корупцією. Рекомендації Transparency International Румунія включають, серед іншого, впровадження Пактів доброчесності як поширеного інструменту моніторингу державних закупівель, підвищення обізнаності громадян про важливість застосування Закону про захист викривачів у сфері суспільних інтересів, оновлення законодавства у сфері публічної доброчесності. Transparency International Румунія також рекомендувала уряду прийняти антикорупційну програму, яка б дозволила Румунії набрати щонайменше 50 балів в Індексі сприйняття корупції до 2027 року.

     

    ЕКСТРЕННИЙ ВИКЛИК – Понад 100 державних установ та приватних компаній у Румунії підсвічені сьогодні червоним кольором, щоб відзначити Європейський день екстреного виклику 112. Спеціальна телекомунікаційна служба, ініціатор цієї символічної візуальної ініціативи, заявляє, що хоче привернути увагу до важливої ролі єдиного номера екстреної допомоги та заохотити громадян відповідально ним користуватися. Зловживання номером 112 може поставити під загрозу швидке втручання спеціалізованих бригад там, де це дійсно необхідно, кажуть у СТС. У 2024 році завдяки зусиллям СТС спільно з органами реагування (поліцією, інспекцією надзвичайних ситуацій, швидкою допомогою, жандармерією та гірськими рятувальниками), а також державними партнерами та приватними телекомунікаційними операторами, кількість неекстрених викликів зменшилася майже на мільйон порівняно з попередніми роками. Оператори служби екстреної допомоги 112 обробили понад 9,7 мільйона викликів, з яких 60,45% були екстреними, повідомляє Спеціальна телекомунікаційна служба.

     

    TikTok – Більше восьми з десяти румунських підлітків, які мають обліковий запис у китайській мережі TikTok, щодня заходять на платформу і отримували політичний контент під час виборчого періоду – згідно з опитуванням, проведеним World Vision Румунія. Третина сказали, що відчували себе поінформованими, коли бачили новини, майже чверть були розважені, двоє з десяти підлітків були збентежені, а кожен сьомий був обурений. Більше чверті поширювали політичний контент під час виборчого періоду – додається в опитуванні. Більше половини молодих людей заходять на платформу більше чотирьох разів на день. Близько 40% з них не перевіряють інформацію, надану в Інтернеті. Чверть молодих людей створюють контент на платформі – показує опитування.

     

    КОНСУЛЬТАЦІЇ  -У Бухаресті депутати від правлячої коаліції СДП – НЛП – ДСУР організовують від сьогодні публічні консультації з метою врегулювання заходів захисту для клієнтів, які укладають договори купівлі-продажу з забудовниками. В консультаціях візьмуть участь представники забудовників, нотаріусів та Національного агентства кадастру нерухомості. Мета полягає в тому, щоб доповнити законодавчу базу положеннями, які нададуть кінцевим покупцям тверді і достатні гарантії щодо авансів, сплачених в операціях з нерухомістю, і в той же час забезпечать розвиток і безперебійне функціонування ринку нерухомості в Румунії. Цей крок був зроблений після того, як сотні жертв справи «Nordis» закликали внести зміни до законодавства. Колишня депутатка СДП Лаура Вікол, її чоловік Владімір Чорбе, головний акціонер групи Nordis, та троє інших осіб були взяті під варту у цій справі. Розслідування спрямоване проти фізичних осіб і фірм, яких звинувачують у тому, що вони зібрали понад 195 мільйонів євро з клієнтів, не передавши їм їхні квартири.

  • 24 січня 2025 року

    24 січня 2025 року

    ДЕНЬ УНІЇ – Військові та релігійні церемонії, концерти та виставки прийшли сьогодні у всіх великих містах Румунії з нагоди Дня Об’єднання румунських князівств. У православних церквах були відправлені  релігійні служби, дзвони всіх церков дзвонили протягом однієї хвилини. 166 років тому, 24 січня 1859 року, Александру Йоан Куза був обраний господарем Волощини після того, як раніше, 5 січня, був обраний господарем Молдови. Акт політичної волі князівств до об’єднання став першим кроком у створенні сучасної румунської унітарної держави. З нагоди Дня об’єднання румунських князівств головні політичні лідери країни звернулися з привітаннями. «24 січня – це нагода підбити підсумки і замислитися над спадщиною, залишеною нашими предками, а також над нашою відповідальністю за її збереження і культивування», – підкреслив Президент Клаус Йоганніс. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що «Об’єднання є прикладом того, як важливий політичний проєкт, здійснений відповідно до волі народу, може стати реальністю».

     

    КОРУПЦІЯ – Мер популярного румунського гірського курорту Сіная, що в Південних Карпатах, ліберал Влад Опря, був затриманий у четвер та відпущений під підписку про невиїзд. Суд визначив суму застави у розмірі 600 000 леїв (понад 100 тисяч євро) у справі, в якій його підозрюють у скоєнні кількох корупційних злочинів. Йому також заборонено обіймати посаду, з якої він нібито вчинив злочин зловживання службовим становищем. За версією прокурорів Національної антикорупційної дирекції, Влад Опря вимагав та отримав від підприємця неправомірну вигоду на загальну суму майже 240 000 євро за сприяння в отриманні необхідної документації для будівництва готелю на території курорту.

     

    ПРОТЕСТ – Залізничники, військові відставники, поліцейські, шахтарі, лісівники, сталевари, працівники бухарестського метрополітену та пенсіонери оголосили про свою участь у сьогоднішній акції протесту перед будівлею уряду в центрі столиці. Протестувальники незадоволені постановою уряду, схваленою на початку цього року, яка заморозила будь-яку індексацію або підвищення заробітної плати для багатьох працівників бюджетного сектора, а також тим, що пенсії пенсіонерів не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Делегація профспілкових діячів провела переговори з представниками уряду, але безрезультатно. Останніми днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

     

    ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрінеться з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у вівторок, 28 січня. Про це повідомила прес-служба Північноатлантичного альянсу. 14 січня Еміль Гурезяну прийняв Джеймса О’Брайена, помічника Державного секретаря США у справах Європи та Євразії. Згідно з прес-релізом МЗС Румунії, з цієї нагоди румунський міністр високо оцінив внесок США у безпеку й оборону східного флангу НАТО, а також у розвиток стратегічного підходу до Чорноморського регіону. Обидва посадовці також високо оцінили двосторонні відносини, відзначивши «значні» успіхи, такі як включення Румунії до програми безвізового режиму, розвиток економічного та енергетичного співробітництва, а також скоординовані дії між Румунією, США та ЄС.

     

    ВИСЛАННЯ – Посольство Румунії в Белграді звернулося до сербської влади з проханням роз’яснити причини видворення громадянина Румунії з сусідньої країни. Подібний інцидент стався з кількома громадянами з інших країн ЄС та країн, що не входять до ЄС, які брали участь у навчальному семінарі для неурядових організацій. Румун, член організації, що займається соціальними проєктами, був затриманий і доставлений до поліцейського відділку в Белграді разом з іншими учасниками семінару. Їм наказали покинути Сербію протягом доби і заборонили в’їзд до країни на один рік без пояснення причин з міркувань національної безпеки. Румуни благополучно покинули сусідню країну. Вислання кількох громадян ЄС із Сербії є безпрецедентним випадком.

     

    ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» переміг азербайджанський ФК «Карабах» з рахунком – 3:2 у четвер увечері в Баку в сьомому турі Ліги Європи. Завдяки цій перемозі «FCSB» не тільки забезпечив собі місце в наступній стадії змагань, але й має гарні шанси на пряму кваліфікацію до 1/8 фіналу. 30 січня румуни зіграють в Бухаресті з англійським «Манчестер Юнайтед».

  • Нові звинувачення у корупції

    Нові звинувачення у корупції

    Викриття в ЗМІ та розслідування прокуратури продовжують очищувати списки кандидатів, з якими румунські політичні партії хочуть постати перед виборцями на парламентських виборах 1 грудня. Минулого тижня соціал-демократка Лаура Вікол подала у відставку з посади голови Комітету з правової політики Палати депутатів.

    Це стало наслідком журналістського розслідування, опублікованого медіа-платформою «Рекордер» щодо діяльності на ринку нерухомості компанії Nordis, яка, як стверджується, була нічим іншим, як гігантською аферою. Видання пише про «бізнес фінансово-політичного клану зі зв’язками на найвищому рівні», в центрі якого знаходиться Владімір Чорбе, чоловік Лаури Вікол. Пізніше вона вийшла й з Соціал-демократичної партії через нібито «медіа-лінчування».

    Потім настала черга Націонал-ліберальної партії, яка перебуває при владі разом із соціал-демократами. Палата депутатів підтримала подання Національного антикорупційного директорату про зняття недоторканності та проведення обшуку комп’ютера та помешкання колишнього міністра охорони здоров’я, ліберала Нелу Тетару, у справі за фактом хабарництва. Останній наполягає на своїй невинуватості і стверджує, що не брав грошей від пацієнтів та хоче справедливості.

    Прокурори, на підтримку своїх звинувачень, наводять 57 матеріальних доказів того, що він брав хабарі в постійній формі. ЗМІ розважає те, що лікар, який колись був шанованим громадським діячем і колишнім міністром-знаменитістю, брав у пацієнтів не тільки гроші на загальну суму в кілька десятків євро, але й живих курей. Хірург Нелу Тетару очолював міністерство освіти під час пандемії COVID-19.

    У Палаті депутатів представники націоналістичного, опозиційного Альянсу за об’єднання румунів та позафракційні депутати закликали до розширення розслідування Національного антикорупційного директорату і на період, протягом якого Тетару, як міністр, управляв процесом закупівель під час пандемії. За цих обставин Націонал-ліберальна партія вирішила звільнити лікаря з усіх посад і виключити його зі списків на парламентських виборах.

    Також минулого тижня сенатору Єуджену Пирвулеску було пред’явлено звинувачення і взято підписку про невиїзд у справі за фактом купівлі впливу, до якої, ймовірно, причетний колишній генеральний директор Державного управління з питань винаходів і товарних знаків (OSIM) Маріан-Кетелін Бурческу. На відміну від Тетару, Пирвулеску не є «гарячою картоплею» в руках лібералів. Він був обраний чотири роки тому за списком НЛП і залишався майже анонімним на публічній арені, поки не вибухнув корупційний скандал, але напередодні він вийшов з лав цієї партії і приєднався до передвиборчої команди претендента на президентський пост Мірчі Джоане, який був представлений громадськості як незалежний кандидат, хоча має один з найдовших строків перебування на посаді лідера Соціал-демократичної партії.

  • 17 жовтня 2024 року

    17 жовтня 2024 року

    ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у дводенному засіданні Європейської Ради в Брюсселі, на порядку денному якого такі теми, як Україна, ситуація на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція, закордонні справи та Республіка Молдова. Європейські лідери обговорять останні події в загарбницькій війні Росії, а також багатовимірну підтримку України. Щодо Близького Сходу, вони обговорять «тривожну» ситуацію та «ризики ескалації насильства в регіоні». На пропозицію Румунії до порядку денного засідання також буде включено обговорення ситуації в Республіці Молдова та питання підтримки вступу цієї країни до ЄС, зокрема, для підтримки внутрішніх реформ і зміцнення стійкості та стабільності. З огляду на майбутні вибори та референдум щодо європейської інтеграції Респ. Молдова, буде також обговорено питання російського втручання у виборчий процес. У середу відбувся перший саміт Ради співробітництва ЄС та країн Перської затоки, спрямований на зміцнення політичного та економічного партнерства між ЄС та його державами-членами у складному геополітичному контексті.

    ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер бере участь у засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 17 і 18 жовтня. На порядку денному – важливі для Альянсу теми, спрямовані на виконання рішень, ухвалених главами держав і урядів на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні в липні. Міністерський захід включає три дискусійні сесії – одну у форматі Альянсу щодо посилення сил і засобів стримування і оборони Альянсу, одну у форматі Ради Україна – НАТО і першу в історії сесію з країнами-партнерами з Індо-Тихоокеанського регіону/ІП4 (Австралія, Японія, Південна Корея і Нова Зеландія). Міністр оборони також візьме участь у міністерському засіданні Глобальної антиісламської коаліції

    ВИБОРИ – Четвер був останній день подання списків кандидатів на парламентські вибори в Румунії. 21 політична партія та організація вступили у виборчі перегони, які визначаться на виборчих дільницях у Національний день Румунії, 1 грудня. Список СДП до Сенату відкриє лікар Адріан Стрейну-Черчел, а до Палати депутатів – керівник Канцелярії прем’єр-міністра Міхай Гігіу. Ліберали відкривають свої списки до Сенату і Палати депутатів колишнім міністром освіти Соріном Кимп’яну і міністром енергетики Себастьяном Бурдужою. Списки Союзу Рятуйте Румунію очолюють колишній мер першого столичного району Клотільд Арманд та Клаудіу Несуї, тоді як Сила Правих має колишнього прем’єр-міністра Людовіка Орбана на чолі списку до Палати депутатів та лідера Партії «Народний рух» Еуджена Томака на чолі списку до Сенату. Колишній міністр спорту Едуард Новак також балотується від ДСУР. Альянс за об’єднання румунів представлений його лідером Джордже Сіміоном на чолі списку до Палати Депутатів, а до Сенату – координатором Департаменту економічного аналізу Фонду Чорноморського університету Петрішором Пеєю. Центральне виборче бюро встановило порядок на виборчих бюлетенях для діаспори, і кандидати СРР, «Сили правих» та ДСУР будуть на перших позиціях.

    АВТО – Асоціація автовиробників та імпортерів організувала  у четвер в Бухаресті новий Форум сталої та доступної мобільності, в якому взяли участь представники автомобільної промисловості з 35 країн, політичні лідери та особи, які приймають рішення. Автомобільна промисловість потребує більшої допомоги як з боку уряду, так і з боку Європейської Комісії, оскільки наступні два роки будуть дуже складними для цього сектору, який є двигуном економічного розвитку, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Він оголосив, що адміністрація в Бухаресті готує програми підтримки в той час, коли весь сектор переживає період занепаду, який без втручання може призвести до масових звільнень через кілька років. Прем’єр-міністр нагадав, що план реіндустріалізації Румунії включає об’єкти для національної автомобільної промисловості і в цілому має на меті перетворити країну на технологічний та інноваційний центр Південно-Східної Європи протягом наступних 10 років.

    ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата з 1 січня становитиме 4050 леїв (810 євро) – про це домовилися в середу уряд в Бухаресті та соціальні партнери, які зустрілися в Національному тристоронньому комітеті. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, Румунія зараз знаходиться на шляху до європейської мінімальної заробітної плати, відповідно до директиви, яка передбачає, що її рівень повинен становити від 47% до 52% від європейської мінімальної заробітної плати, оголосив прем’єр-міністр.

    КОРУПЦІЯ – Прокурори ДНК провели у четвер обшук в офісі колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару в муніципальній лікарні міста Хуші (східна Румунія), де він працює хірургом. Минулого тижня Тетару, депутату НЛП від повіту Васлуй, було пред’явлено звинувачення у справі, в якій його звинувачують в отриманні хабарів, як лікаря, в розмірі від 100 (еквівалент близько 20 євро) до 500 леїв (100 євро), а також продуктів харчування. Тетару стверджує, що він невинний і що він ніколи не обумовлював медичний акт.

     

    ВИБОРИ В МОЛДОВІ – 3,3 мільйона виборців у Респ. Молдова, як очікується, прийдуть на виборчі дільниці в неділю 20 жовтня на історичні вибори: вибори президента республіки та референдум щодо європейського майбутнього країни. За даними Центральної виборчої комісії, організовано 2 219 виборчих дільниць і вперше надруковано виборчі бюлетені не лише румунською, але й п’ятьма мовами національних меншин: українською, болгарською, гагаузькою, російською та ромською. Для молдован за кордоном буде відкрито 231 виборчу дільницю в 37 країнах, найбільше в Італії – 60, Німеччині – 26, Франції – 20 і Великобританії – 17. У Румунії буде відкрито 16 виборчих дільниць, стільки ж, скільки і в США, в той час як в Росії, з міркувань безпеки, будуть відкриті лише 2 виборчі дільниці, обидві в Москві. Дві виборчі дільниці також будуть відкриті в Україні, в Києві та Одесі. Чинний президент Майя Санду закликала громадян Респ. Молдова  взяти участь у референдумі і зазначила, що процес голосування займає всього 3 хвилини, в порівнянні з десятиліттями очікування приєднання її країни до вільного і розвиненого світу.

     

    ОЕСР – Вступ Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку принесе переваги, особливо в сфері інвестицій, і Молдова також може скористатися цією кон’юнктурою, заявила голова Національного банку Республіки Молдова Анка Драгу. Вона сказала, що інвестиції є набагато безпечнішими, зрозумілішими і динамічнішими в зоні ОЕСР, і що передовий досвід, який Румунія вдосконалює в процесі вступу до ЄС, так чи інакше передається Республіці Молдова. Драгу зазначила, що 65% від загального обсягу зовнішньої торгівлі Молдови здійснюється з Європейським Союзом, і половина з них – з Румунією або через Румунію.

  • 15 квітня 2024 року

    15 квітня 2024 року

    СЕРЕДНІЙ СХІД – «Ні регіон, ні світ не можуть дозволити собі більше війни», – заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, закликаючи до «максимальної стриманості» на засіданні Ради Безпеки після ударів Ірану по Ізраїлю. «Близький Схід знаходиться на межі. Народи регіону стикаються з реальною небезпекою руйнівного тотального конфлікту. Настав час для деескалації», – зазначив Антоніу Гутерріш. Іранська атака, що отримала назву «Чесна обіцянка», стала відповіддю на удар по іранському консульству в Дамаску 1 квітня, в результаті якого загинули сім членів Революційної гвардії, ідеологічної армії Ісламської Республіки. Іран звинуватив Ізраїль, який не підтвердив і не спростував цю інформацію. З часів іранської революції 1979 року Ізраїль оголошений ворогом Ісламської Республіки. Досі Тегеран не атакував Ізраїль безпосередньо і дві країни зазвичай конфліктували через треті сторони, такі як ліванське шиїтське угруповання «Хезболла».

    ВІЗИТ – Цього тижня прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить офіційний візит до Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів. Основними темами переговорів будуть енергетика, портова інфраструктура, сільське господарство та ІТ. Будуть також обговорені інвестиційні можливості Румунії в галузі відновлюваної енергетики, як офшорної, так і наземної. Сторони також мають намір розвивати державно-приватне партнерство для підтримки масштабних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Одним з таких проектів, за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку є автомагістраль «Молдова». Будуть також обговорені теми, що становлять регіональний та міжнародний інтерес.

    РУМУНІЯ-УКРАЇНА – Румунські та українські органи влади та організації працюють разом над забезпеченням рівних прав особам, які належать до національних меншин у двох країнах, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі з президентом Світового Конгресу Українців Павлом Ґродом у понеділок у Бухаресті. «Румунська меншина в Україні та українська меншина в Румунії є справжніми мостами для тіснішої співпраці між нашими народами», – написав Чолаку в дописі на урядовій сторінці в Х. Союз українців Румунії у партнерстві зі СКУ з 12 по 15 квітня організував  у Бухаресті Саміт лідерів Світового Конгресу Українців .

    КІБЕРБЕЗПЕКА – Міністерство енергетики Румунії у співпраці з кількома організаціями організувало у понеділок захід, присвячений першим в Румунії навчанням з кібербезпеки. Згідно з повідомленням відомства, метою навчань є визначення рівня готовності енергетичних компаній до можливих кібератак. На основі навчань буде проведена оцінка ризиків і, в залежності від результатів, будуть складені плани закупівель товарів і послуг з кібербезпеки, повідомило джерело.

    КОРУПЦІЯ – Васлуйський трибунал у понеділок змінив з тримання під вартою на домашній арешт запобіжний захід щодо колишнього повітового лідера керівної Соціал-демократичної партії Думітру Бузату, звинуваченого в отриманні хабаря. Обвинувачений зобов’язаний не залишати будинок без дозволу судового органу. Бузату був заарештований 23 вересня 2023 року після того, як антикорупційні прокурори спіймали його на гарячому під час отримання 1,25 мільйона леїв (еквівалент близько 250 000 євро) у вигляді хабаря за сприяння компанії в укладанні договору з державою. Гроші були знайдені слідчими в багажнику його автомобіля після того, як він нібито отримав їх у ресторані. Бузату (68 років), якого преса вважає одним з найвпливовіших місцевих соціал-демократів, був головою Васлуйської повітової ради з 2012 року і парламентарієм з 1992 року.

    ПАЛЬНЕ – У Румунії середня ціна літра бензину зросла на 3,2% у порівнянні з минулим місяцем, а ціна літра дизельного палива збільшилася на один відсоток. З середньою ціною 1,47 євро за літр бензину і 1,51 євро за літр дизельного палива, Румунія посідає третє місце в Європейському Союзі серед країн з найдешевшим пальним, після Болгарії та Мальти. Ціни на нафту можуть зрости після удару Ірану на Ізраїль, вважають аналітики, яких цитує Reuters. Усе залежатиме від того, як Ізраїль і Захід вирішать відповісти.

    СТРАЙК – Працівники Національного торгового реєстру Румунії у четвер розпочнуть загальнонаціональний японський страйк, – йдеться в прес-релізі, опублікованому в понеділок AGERPRES. Вони вимагають від уряду вжити термінових заходів для підвищення заробітної плати на 15%, враховуючи, що НТРР є державною установою з найнижчим рівнем заробітної плати в системі правосуддя. Водночас профспілчани вимагають встановлення надбавки за ризик та нервово-психічне перенапруження, яка передбачена для всіх інших категорій працівників професійної категорії «Правосуддя». Профспілкові лідери оголосили про проведення загальнонаціональних мітингів у всіх повітах з 23 по 25 квітня, а також мітингу біля Міністерства юстиції 26 квітня. У серпні буде ініційовано колективний трудовий конфлікт, – заявляють лідери профспілок.

    АВТОРАЛІ – Сімоне Темпестіні став першим румунським гонщиком в історії, який виграв етап Чемпіонату Європи з ралі після перемоги на Ралі Угорщини, першому етапі континентальних змагань сезону 2024 року. Восьмиразовий абсолютний чемпіон Румунії, Темпестіні, за словами спортивної преси, провів бездоганну гонку в Угорщині разом з другим пілотом Серджіу Їту. Він виграв дві з 13 спецділянок, ще в шести був на подіумі, а наприкінці майже 190 кілометрів показав час – 1 год 52 хв 50 сек 4/10. Спортсмен народився в Італії, але оселився в Румунії майже 15 років тому, а з 2016 року також є громадянином. Румунії.

     

  • Індекс сприйняття корупції 2023 року

    Індекс сприйняття корупції 2023 року


    Індекс
    сприйняття корупції відображає, як
    незалежні та бізнес-експерти сприймають
    корупцію в державному секторі в 180
    країнах
    і територіях. У рейтингу, складеному
    Трансперенсі Інтернешнл шляхом нарахування балів
    від 0 до 100, де нуль означає «дуже
    корумпований», а 100 «зовсім не корумпований»,
    а континентальними та світовими
    чемпіонами є три країни Північної
    Європи, Данія, Фінляндія та Норвегія,
    до яких приєдналася Нова Зеландія,
    Румунія посідає лише 63 місце, як і
    минулого року.

    З
    46 балами Румунія продовжує належати до
    країн Європейського Союзу з найгіршими
    показниками у впровадженні антикорупційних
    заходів, що відображає значні недоліки
    у сфері верховенства права. Її географічними
    та рейтинговими сусідами є Болгарія
    (45 балів) та Угорщина (42 бали) – країни з
    найгіршими показниками доброчесності
    в ЄС. За даними Трансперенсі Інтернешнл, більшість
    країн досягли незначного прогресу в
    боротьбі з корупцією в державному
    секторі або взагалі не досягли його.

    Незалежні,
    прозорі та забезпечені ресурсами судові
    органи та установи мають важливе значення
    для того, щоб тримати корупцію під
    контролем, стверджує організація. У
    багатьох країнах, в тому числі і в
    Румунії, все ще існує великий розрив
    між положеннями нормативних актів і
    способом їх виконання, Тому необхідні
    постійні дії і заходи для забезпечення
    вдосконалення антикорупційних механізмів
    і зміцнення доброчесності. Для Румунії
    рекомендації Трансперенсі Інтернешнл включають
    оновлення законодавства у сфері
    громадської доброчесності, щоб усунути
    прогалини та законодавчі неузгодженості
    та покращити ясність регулювання в цій
    сфері.

    Організація
    також рекомендує покращити організаційну
    прозорість та процесу
    прийняття рішень, у тому числі шляхом
    проведення ефективних консультацій з
    громадськістю та забезпечення легкого
    доступу до інформації, що становить
    суспільний інтерес, стандартизації та
    роз’яснення адміністративних процедур
    шляхом прийняття Адміністративно-процедурного
    кодексу. Також у випадку Румунії слід
    ухвалити законодавство, яке б визначало
    статус, кар’єру та ефективність роботи
    працівників публічної адміністрації,
    а Пакти доброчесності використовувати
    як інструмент моніторингу державних
    закупівель, особливо для процедур і
    контрактів з високим ризиком порушень,
    інцидентів, пов’язаних із порушенням
    доброчесності, або шахрайства.

    Трансперенсі
    Інтернешнл вкотре наголошує на
    необхідності постійного залучення всіх
    представників суспільства, від політичного
    класу та інституцій до приватного
    сектору та громадян, кожен з яких відіграє
    свою роль та несе свою відповідальність
    у зміцненні публічної доброчесності.
    Трансперенсі Інтернешнл нагадує, що
    вона сприяла створенню або зміцненню
    інституцій, які відіграють важливу роль
    у боротьбі з корупцією, а також розробила
    та впровадила стандарти етики та
    доброчесності для державного сектору
    та бізнес-середовища.

  • Корупційні справи в Румунії

    Корупційні справи в Румунії

    Новина
    про корупційну справу за участю Думітру
    Бузату, одного з найдавніших
    і найвпливовіших лідерів правлячої
    Соціал-демократичної партії, вже кілька
    днів не сходить з перших шпальт румунських
    інформаційних
    оглядів новин.
    Будучи парламентарем
    з 1992 по
    2012 рік,

    коли його
    було обрано
    головою Повітової
    ради Васлуй (одного з найбідніших повітів
    Румунії), Думітру Бузату накопичив
    вражаючі статки, згідно з його останньою
    чотиристорінковою декларацією про
    майновий стан.

    Серед
    іншого, він є власником або співвласником
    10 земельних ділянок сільськогосподарського,
    лісового або внутрішньогосподарського
    призначення та п’яти будівель. Площа
    сільськогосподарських та лісових угідь
    перевищує 130 гектарів. У п’ятницю ввечері
    він був затриманий прокурорами
    Національного
    антикорупційного управління з
    хабарем у розмірі 1,25 млн леїв (близько
    250.000 євро), отриманим від бізнесмена
    Еміля Савіна за сприяння його компанії
    отримати контракт з
    ремонту
    доріг. У звіті, на
    основі якого Національне
    антикорупційне управління (НАУ) подало
    запит до суду
    про взяття
    Бузату під варту, бізнесмен розповів
    прокурорам, що голова
    Васлуйської повітової ради вимагав
    щонайменше 10% від вартості робіт, які
    доручав різним підприємцям.

    Бізнесмен
    також стверджує, що протягом декількох
    років він відчував переслідування
    з боку Думітру Бузату, який кілька разів
    за останні місяці зв’язувався з ним і
    обіцяв втрутитися в суперечку, що виникла
    між компанією Еміля Савіна і Васлуйською
    повітовою радою.
    Спір стосувався виплати грошової суми
    за виконані роботи, яка не виплачувалася
    протягом останніх двох років. Проблеми
    з оплатою цих рахунків виникли через
    непорозуміння щодо
    хабара, який мав отримати голова
    Васлуйської повітової ради за
    сприяння компанії
    в отриманні контракту. На підставі
    доказів, представлених прокурорами
    НАУ,
    в суботу Суд
    м. Васлуй прийняв рішення про взяття
    під варту на 30 діб Думітру Бузату, який
    між
    часом був
    швидко виключений з Соціал-демократичної
    партії.
    У цій же справі за хабарництво та
    зловживання впливом був заарештований
    технічний експерт.

    Експерт
    нібито вимагав понад 700.000 леїв (близько
    140.000 євро) від представника будівельної
    компанії, з якою Васлуйська
    повітова
    рада підписала контракт на реконструкцію
    автошляхів
    за рахунок європейських фондів. В обмін
    на ці гроші, експерт
    повинен був підготувати експертний
    звіт на користь цієї компанії і вплинути
    на осіб, які приймають рішення, з тим,
    щоб вони оплатили рахунки за виконані
    роботи на суму близько трьох мільйонів
    євро.

    В
    іншій корупційній
    справі,
    цього разу в Бухаресті, минулого тижня,
    двох лікарів з Інституту пневмофтизіатрії
    Маріус Наста було взято під варту
    за звинуваченням в отриманні хабарів
    від пацієнтів. Шість інших лікарів були
    поміщені під судовий нагляд і мають
    бути розслідувані на волі. Бухарестський
    коледж лікарів рішуче засуджує і
    дистанціюється від випадків корупції
    в системі охорони здоров’я, заявляючи,
    що звинувачувати лікарів на загальному
    рівні неприродно.

  • Корупція під час пандемії?

    Корупція під час пандемії?


    2020
    та 2021 роки, перші та найважчі роки
    пандемії
    Covid-19, спричинили величезні бюджетні
    витрати у
    медичному секторі,
    без яких лікарні не змогли б впоратися
    з хвилею захворювань. Щоправда,
    були й
    підозри щодо деяких державних закупівель
    того періоду, що зовсім не рідкість для
    країни, де договори
    з державними
    установами,
    як правило, найвигідніші. Утім
    антикорупційні
    прокурори проявили
    пильність, а
    результати
    їхніх
    розслідувань,
    які стосуються відомих громадських
    діячів, починають з’являтися .

    НАУ затримало
    Віктора Піцурке, колишнього тренера
    національної збірної з футболу, та
    Габріеля Цуцу, директора Romarm, головної
    компанії, що виробляє та експортує
    продукцію військового призначення, у
    справі за
    фактом придбання
    невідповідних виробничих ліній та
    продажу захисних
    масок Міністерству
    оборони під час пандемії. Одна з компаній,
    яка здійснювала ці поставки, належить
    Алексу Піцурке, сину колишнього тренера,
    а
    Віктор Піцурке використав ніби-то
    свій вплив,
    щоб полегшити доступ свого сина до цих
    договорів.

    Прокуратура
    звинувачує Габріеля Цуцу у зловживанні
    службовим становищем з особливо тяжкими
    наслідками, торгівлі впливом вчиненій
    повторно та
    інтелектуальній підробці. Слідчі
    стверджують, що
    на тлі пандемії, спричиненої вірусом
    Covid-19, у період з березня 2020 року по
    вересень 2021 року Габріель Цуцу, як
    генеральний директор Romarm, за
    попередньою змовою з низкою комерційних
    товариств, в тому числі із комерційним
    товариством контрольованим
    іншою особою, яку розслідують
    в цій справі, за невигідних умов для
    керованої ним
    державної компанії, уклав
    два договори про державну закупівлю,
    спрямовані на придбання
    семи невідповідних верстатів для
    виробництва захисних масок.

    Збиток
    для компанії
    Romarm, отже, для
    румунської
    держави,
    перевищує
    8,6 мільйона леїв (понад
    1,7 млн євро).
    Прокурори стверджують, що Цуцу
    вимагав від представників компаній,
    які взяли
    участь у вищевказаних закупівлях,
    введення в комерційний оборот поставки
    невідповідних захисних масок Міністерству
    оборони свого друга, без того, щоб
    останній
    здійснював реальну комерційну діяльність,
    супутню договору поставки, під виглядом
    консалтингового договору.

    Натомість
    підозрюваний дав
    зрозуміти, що
    він має вплив на посадових осіб з Міноборони
    і що він переконає
    їх довірити договори
    поставки
    безпосередньо та без публічних процедур.
    За це здається
    він отримав
    через посередника суму в 50.000 лей, близько
    10 тисяч євро. Що
    стосується
    Віктора
    Піцурке, то це
    не буде для нього перше засудження,
    якщо факти, в яких його звинувачують,
    підтвердяться. Роки
    тому його було засуджено до
    одного року позбавлення волі
    умовно за завідомо неправдиве показання.

    Віктор
    Піцурке
    є найкращим бомбардиром легендарної
    бухарестської «Стяуа», з якою він
    завоював
    Кубок європейських чемпіонів і Суперкубок
    Європи у другій половині 80-х років. Він
    також був шанованим тренером, маючи в
    своєму послужному списку титули з
    клубними командами та дві кваліфікації
    національної збірної на континентальних
    фінальних турнірах.

  • Корупція під час пандемії

    Корупція під час пандемії

    За даними Національного антикопурційного управління, контекст пандемії підживлював корупцію в Румунії, і гроші не завжди відходили туди, куди потрібно, а саме на оснащення лікарень, захисні засоби, спеціалізоване обладнання чи ліки. Національне антикопурційне управління оголосило, що з моменту появи COVID-19 два роки тому, порушило 168 кримінальних справ за злочини, пов’язані з пандемією або фіктивною вакцинацією. За даними установи, Румунія провела наймаштабніше розслідування в Європейському Союзі за фактом видачі 3000 фальшивих зелених сертифікатів на Міжнародному пункті пропуску Петя (північний-захід) корумпованим медичним персоналом і працівниками лікарень.

    У половині зі справ, порушених минулого року, все ще тривають розслідування. Вісім справ з 22 обвинуваченими були скеровані до суду. Серед обвинувачених – директор національної компанії Unifarm, одного з головних дистриб’юторів фармацевтичної та парафармацевтичної продукції в Румунії, Іонел Еуджен Адріан, який, за словами прокурорів, нібито вимагав понад 700 тис. євро за укладення контракту з приватною компанією для закупівлі мільйонів невідповідних хірургічних масок і десятків тисяч інозяційних комбінезонів.

    Крін Болога, головний прокурор Національного антикопурційного управління, пояснює: «У Кризових періодах корупція процвітає. За таких обставин, звісно, ми маємо багато справ або відносно багато справ, що стосуються закупівель під час пандемії, пандемічної корупції. Протягом 2020 та 2021 років у нас було понад 160 справ, пов’язаних з епідеміологічною ситуацією. Зараз ми працюємо над 88 справами, 68 осіб були притягнені до відповідальності.»

    За його словами, «у період пандемії в Румунію було завезено різні медичні обладнання, маски з таких країн, як Туреччина, Китай та інших країн світу. Наразі ми намагаємося з’ясувати, які причини були підставою для закупівлі невідповідних матеріалів за величезні суми грошей та із порушенням процедур.» У Міжнародний день боротьби з корупцією, 9 грудня, Крін Болога стверджував, що на діяльність Національного антикорупційного управління серйозно впливає і перешкоджає той факт, що до законів у сфері правосуддя в Румунії досі не було внесено поправок. І це відбувається за умов коли, Європейська комісія неодноразово закликала Бухарест посилити боротьбу з корупцією.

    Більше того, з моменту вступу в ЄС у 2007 році, Комісія стежила за реформами проведеними Румунією у сферах правосуддя та боротьби з корупцією через Механізм співпраці та перевірки (MCV), що є важливою основою для прогресу в цих сферах. Влітку Transparency International у своєму звіті закликала уряди ЄС «подвоїти свої зусилля для забезпечення справедливого та правильного виходу з пандемії». Організація застерегла, що сприйняття більшості таке, що охорона здоров’я особливо постраждала від корупції, а рівень хабарництва у сфері охорони здоров’я вищий в Румунії та Болгарії.

  • Розслідування щодо закупівлі вакцин

    Розслідування щодо закупівлі вакцин




    Національне антикорупційне управління (НАУ) розпочало досудове
    розслідування за фактом можливих порушень в процедурі закупівлі вакцини проти
    Covid-19. Існують підозри у зловживанні службовим становищем з одержанням
    неправомірної вигоди для себе чи для іншої особи, але наразі нікому не було повідомлено
    про підозру. За даними НАУ, наразі кримінальне розслідування проводиться «in rem» тобто за фактом,
    а не проти певних осіб.




    До цього часу Румунія отримала 18,5 мільйонів вакцин проти Covid-19 від
    всіх чотирьох виробників, препарати яких були акредитовані на європейському
    рівні і на сьогодні має в наявності 3,7 мільйонів доз, – заявив координатор національної
    кампанії вакцинації, військовий лікар Валеріу Георгіце, який додав, що закупівля вакцин країнами
    Європейського Союзу, у тому числі Румунією, проводяться за встановленими
    процедурам, затвердженими на рівні Єврокомісії. Зі свого боку, міністр фінансів
    Дан Вилчану заявив, що не володіє інформацією щодо закупівлі вакцини проти
    Covid-19, поза механізмом, розробленим Європейською Комісією та за цінами,
    узгодженими на рівні Євросоюзу.




    Натомість Влад Войкулеску, колишній міністр охорони здоров’я, який займав
    цю посаду приблизно п’ять місяців, привітав рішення прокурорів розпочати
    провадження з цього питання. Він стверджує, що рішення про замовлення вакцин прийняв
    його безпосередній керівник, прем’єр-міністр Флорін Кицу, який надіслав відповідне
    замовлення Єврокомісії, не враховуючи думки Міністерства охорони здоров’я.




    Екс-міністр також каже, що Румунія «нераціонально» замовила занадто багато
    доз і згодом була змушена продавати або дарувати мільйони вакцин, більше ніж
    будь-яка інша країна Євросоюзу, не з гуманітарних причин, а тому, що інакше б сплив
    термін їх придатності. «Якби румуни не відчували, що їх постійно дурять, або їм
    брешуть в очі, напевно б більше довіряли тим, хто все більш наполегливо вимагає
    й закликає їх вакцинуватися», – написав також Влад Войкулеску на своїй сторінці в соцмережі.




    Вакцини проти Covid-19 були придбані на підставі договорів, укладених
    Європейською Комісією з фармацевтичними компаніями, а кількість доз розподіляється
    на основі запитів кожної держави-члена. Кількість вакцин можна регулювати за
    потребою. Інформаційне агентство Hotnews нагадує, що в середині липня
    прем’єр-міністр Флорін Кицу публічно заявив, що Румунія замовила на наступні
    кілька років 120 мільйонів доз вакцини проти Covid-19. І це в умовах, коли дотепер
    вакцину отримали близько 5,4 мільйона румунів із загальної кількості у 18,5
    мільйонів вакцин, які вже було отримано Румунією, майже 2,1 мільйона одиниць
    було подаровано та понад 2,2 мільйона продано. Бенефіціарами були Республіка
    Молдова, Сербія, Україна, Туніс, Єгипет, В’єтнам, Південна Корея та Данія. У
    той же час сплив термін придатності майже 750 тисяч доз, а термін придатності інших
    178 тисяч доз спливає 31 жовтня.











  • Проєвропейський парламент в Республіці Молдова

    Проєвропейський парламент в Республіці Молдова


    Законодавчі
    вибори, що відбулися в Республіці Молдова
    11 липня, мали
    як результат створення у
    колишній радянській
    румуномовній
    державі Парламенту
    відповідно до проєвропейської орієнтації
    Майї Санду, переможниці в кінці минулого
    року мандату Президента
    республіки. Дострокові вибори закріпили
    очевидну перемогу Партії дії та
    солідарності, заснованої п’ять років
    тому Майєю Санду, ця
    партія отримавши 63
    із 101 депутатського
    мандату.
    32 мандати
    отримав
    Блок комуністів і соціалістів,
    очолюваний колишніми проросійськими
    главами держав, комуністом Володимиром
    Вороніним та соціалістом Ігорем Додоном,
    а решта 6 депутатських
    мандатів отримала партія суперечливого
    бізнесмена
    Ілана Шора.

    У
    своєму виступі в новому законодавчому
    органі в
    Кишиневі, у
    понеділок,
    Майя Санду заявила про нульову
    толерантність до корупції та попередила
    депутатів, що порядок слід
    навести починаючи із
    законодавчої влади:
    Республіка Молдова скоро відзначить 30 років незалежності. Після стількох невдач, принаймні
    зараз, через 30 років, ми можемо побудувати країну для всіх людей, а не для привілейованих груп, які скористалися довірою
    громадян, щоб накопичувати незаслужені
    статки і підпорядковувати державу
    власним інтересам.

    У
    державі,
    яку
    протягом багатьох років потрясали
    справи
    корупції на
    високому рівні,
    що
    в
    основному залишилися
    невирішеними,
    перед новим законодавчим органом зараз
    стоїть
    складне завдання закласти основи
    судової реформи та пришвидшити розслідування шахрайства на високому рівні. Настав час здійснити революцію в управлінні країною. Нам потрібен парламент, який дотримується закону. Нові законодавчі акти повинні спочатку виноситися на публічні дебати. Людей потрібно заохочувати висловлювати їхні думки, а експертів необхідно
    покликати зробити
    свій
    внесок,
    – оцінила Майя
    Санду.

    Щодо майбутнього уряду, Майя Санду заявила, що сподівається, що він забезпечить нову модель економічного розвитку: «Щоб подолати
    бідність та
    забезпечити добробут для всіх, ми повинні
    розвивати економіку. […] Ми маємо
    історичну можливість узгодити політику
    з інтересами громадянина. Це залежить
    від кожного з нас. Наша країна буде
    такою, якою ми зробимо її.
    Ми пожнемо те, що посіяли».

    Які
    шанси у Майї Санду на успіх у перетворенні
    Республіки Молдова на державу для людей,
    із
    громадянами в
    центрі проєктів,
    та наведенні
    порядку в державних установах?

    Це буде вперше за межами ЄС, тобто своєрідна європеїзація
    без інтеграції, – прокоментував
    університетський
    професор
    Дан Дунгачу
    в ефірі Радіо Румунія. У цьому відношенні, якими б оптимістичними не були перспективи, нам потрібно усвідомити, що це експеримент.
    І з цієї точки зору, ми повинні зберегти
    наш реалізм, – сказав Дан Дунгачу,
    який додав, що ситуація
    виглядає
    позитивною, бо ніколи в історії ця країна не мала таку солідну та надійну проєвропейську владу.

  • Звіт ЄС щодо верховенства права 

    Звіт ЄС щодо верховенства права 

    У вівторок Єврокомісія оприлюднила звіт щодо верховенства права у країнах-членах ЄС. Незалежність судової влади, свобода слова або боротьба з корупцією розглядаються у цьому щорічному інструменті, що розробляється вже другій рік поспіль. Звіт містить конкретні зауваження щодо 27 країн-членів Європейського Союзу, але системні питання стосуються переважно Угорщини та Польщі, – заявив єврокомісар з питань юстиції і верховенства права Дідьє Рейндерс.

    ЄК розкритикувала влади Угорщини та Польщі за зниження рівня свободи ЗМІ та незалежності судової влади, а також піддала критиці й Словенію за обмеження свободи ЗМІ. До речі, ситуація свободи преси викликає велике занепокоєння у рамках ЄС: у багатьох державах Євросоюзу спостерігається зростання переслідувань, погроз і насильства щодо журналістів, – заявила віцепрезидентка Єврокомісії Вера Йоурова.

    Стосовно Румунії звіт в основному розглядає питання реформи системи правосуддя. Комісія встановила, що вживаються заходи для скасування різко критикованих поправок, внесених до законів правосуддя у період 2017-2019 рр. та висловила занепокоєння щодо подальшого існування Спеціального відділу з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених суддями та прокурорами. Ініціатива скасування цього відділу повинна дотримуватися положень європейського законодавства, – зазначають представники Єврокомісії. Вказуючи на нещодавнє рішення Конституційного суду Румунії, який постановив, що Конституція Румунії має перевагу над європейським законодавством, Європейська Комісія, навпаки, стверджує, що таким чином ставиться під сумнів принцип верховенства європейського законодавства.

    За словами Віри Йоурової, європейське законодавство має перевагу над національним, і всі рішення Європейського суду є обов’язковими для влади та судових інстанцій країн-членів. У звіті ЄК серед іншого зазначається як занепокоюючим фактором кадровий дефіцит румунської судової системи. Станом на грудень 2020 року у судовій системі були вакантними 10% посад суддів та майже 16% посад прокурорів, а це впливає на ефективність системи загалом. До того ж, хоча внесене у 2018 році положення, що дозволяло суддям та прокурорам з 20-річним стажем достроково вийти на пенсію, були скасовані Парламентом у березні цього року, майже 300 магістратів вийшли на пенсію в 2020 році та майже 250 у першому кварталі цього року, що загостроює кадрову кризу.

    У розділі присвяченому корупції, ЄК зазначає, що серед експертів та керівників компаній існує думка, що рівень корупції в державному секторі залишається високим, але розслідування та покарання явища корупції на середньому та високому рівнях залишаються ефективними. Нарешті, Єврокомісія спостерігає, що в Румунії надалі продовжують порушувати справи проти журналістів – розслідувачів.

  • Transparency International про корупцію в сфері охорони здоров’я

    Transparency International про корупцію в сфері охорони здоров’я








    Одним із наслідків пандемії коронавірусу є зростання
    рівня корупції в системі охорони здоров’я. Дослідження, опубліковане
    антикорупційною організацією Transparency International, показує, що пандемія
    COVID-19 спричинила зростання рівня сприйняття корупції серед громадян ЄС. 40 тис.
    респондентів із ​​27 країн Євросоюзу взяли участь у європейському барометрі
    корупції, проведеному в період з жовтня по грудень 2020 року. Менше половини з
    них вважають, що влада їхньої країни «прозоро» управляє кризою. Згідно з
    опитуванням, у Франції, Польщі та Іспанії щонайменше 60% респондентів вважають,
    що їхні уряди не ведуть прозору боротьбу з пандемією.




    Найбільше від корупції потерпає система охорони
    здоров’я. «Сфера медичних послуг була джерелом корупції, в той час коли уряди
    намагалися впоратися з пандемією COVID-19», – зазначає Transparency
    International у своєму звіті. Хоча лише 6% респондентів сказали, що давали
    хабар за доступ до медичних послуг, 29% зазначили, що скористалися особистими зв’язками
    для отримання пільгового доступу. Згідно з дослідженням, багато життів можуть
    бути втрачені, коли інші особи, завдяки особистим зв’язкам, отримують вакцину
    від COVID-19 або проходять лікування раніше за тих, у кого є більш нагальні
    потреби.




    Рівень хабарництва в секторі охорони здоров’я був
    найвищим в Румунії (22%) і Болгарії (19%), тоді як особисті зав’язки найчастіше використовували
    в Чехії (54%) і Португалії (46%). З іншого боку, Угорщина та Польща стали країнами,
    які використали кризу охорони здоров’я як привід для підриву демократії шляхом
    застосування нових заходів, що ведуть до ослаблення демократичних інститутів.

    У
    Німеччині депутати керівної консервативної партії (ХДС) були звинувачені
    у втручанні в цей ринок. Більше 60% опитаних у цій країні вважають, що уряд
    знаходиться під впливом приватних груп інтересів. На рівні Європейського Союзу
    більше половини респондентів мають майже однакову думку про дії їхніх урядів. Водночас
    третина опитаних європейців вважає, що в їх країні корупція залишилась на тому
    ж рівні або зросла.




    Автори звіту зазначають, що політики сприйняли
    кризу як «можливість скористатися становищем», прикриваючись зусиллями з
    придбання захисних масок. Transparency International закликає країни ЄС посилити
    свої зусилля для забезпечення справедливого та рівного виходу з поточної
    пандемії. «Ці результати повинні розглядатися як сигнал тривоги як для урядів,
    так і для установ Європейського Союзу», – зазначив у заяві Міхіл ван Хултен,
    директор Transparency International в Європейському Союзі.