Tag: кіно

Дебютний документальний фільм режисера Аді Дохотару «Смерть Йосифа Загора» отримав відзнаку на Astra Film Festival у Сібіу та був показаний на відкритті фестивалю One World Romania. Це один із найзворушливіших румунських фільмів минулого року. Він розповідає історію відеографа Йосифа Загора, який документує останні чотири роки свого життя, самотність та хворобу, говорячи про свої страхи перед примусовим виселенням з трьох різних місць, де він жив у важких умовах та старості. Йосиф Загор використовував свою стару камеру, щоб записувати відео про своє життя та життя інших мешканців соціального помешкання.

Основна тема документальної стрічки ̶ це житло, яке розглядається через призму вразливості, демонструючи проблемний контекст, в якому доступ до нього для вразливих чи маргіналізованих осіб стає дедалі важчим. Водночас фільм також розповідає про процеси виселення цих людей і те, в який спосіб воно відбувається. Стрічка має на меті дати головному герою, Йосипу Загору, можливість висказатися і створити контекст самопредставлення, виступаючи за надання простору вразливим людям, щоб розповісти власну історію та стати помітними.

Детальніше про це розповів режисер фільму «Смерть Йосифа Загора» Аді Дохотару. «У 2017 році кілька друзів з неурядових організацій розповіли мені про ситуацію людей, які перебували під загрозою виселення. Їх було близько 50 осіб. Тоді я зустрів Йосифа Загора та його сусідів. Йосиф мав стару, запорошену касетну відеокамеру, яку він давно не використовував. Я попросив його зняти на відео не лише свою ситуацію, але й ситуацію його сусідів, щоб ми могли зробити їхню проблему відомою як органам влади, так і громадськості. Однак тоді нам не вдалося уникнути виселення. Але ми таки відклали це на деякий час, принаймні ці люди не були виселені взимку. Як видно з документального фільму, я підтримував зв’язок з Йосифом Загором та частиною його сусідів і з часом між нами зміцнились дружні стосунки. Переглядаючи записані ним касети і розмовляючи про його проблеми та проблеми інших людей у схожій ситуації, ми навіть стали друзями. І так, з часом, ми вирішили створити стрічку, яка дасть голос таким вразливим людям».

Аді Дохотару, який дебютує з цим документальним фільмом, надає перевагу методології участі та в своїх проєктах використовує техніку перформативної антропології, щоб возвеличити своїх співавторів. Він пише закони та вірші, займається громадянськими та екологічними дослідженнями. «Я зняв фільм «Смерть Йосипа Загора», бо зазнав поразки. Як активіст, як дослідник і як політик, я разом з іншими експертами, учасниками громадського руху та вразливими людьми, з якими зустрічався, запропонував державну політику, згідно з якою влада інвестує в соціальне житло. Середній показник по ЄС для соціального та доступного житла становить трохи менше 10%, але в Румунії він ще нижчий ̶ лише 1%», ̶ каже режисер Аді Дохотару.

Аді Дохотару: «Дійсно, ситуація в Румунії набагато гірша, ніж в середньому по Європі. Одна з великих проблем полягає в тому, що після 1989 року, як ми всі знаємо, державний житловий фонд був приватизований. Альтернативною політикою, яка б допомогла цим людям, було б збереження набагато більшої кількості державного житла. Це дало б шанс вразливим верствам населення, людям похилого віку або жінкам, які намагаються вийти з насильницьких шлюбів. Така політика допомогла б більшій кількості вразливих груп. На жаль, цього не сталося. Фонд державного житла був приватизований, а нове державне житло не будувалося, як це відбувалося на Заході. І я хотів би сказати, що в останні десятиліття навіть спостерігається міжнародна тенденція в цьому плані, навіть у Західній Європі фонд державного житла зменшився. Зрештою, чому держава самоусунулася від такої публічної політики? У нас неоліберальна держава, яка здебільшого не заохочує соціальну та екологічну політику. Саме тому певні сфери, наприклад, житлове будівництво, регулюються державою. Чи можна це змінити і як саме ̶ це довга дискусія. Врешті-решт, у фільмі я спробував показати, через що проходять люди, в житті яких держава фактично відсутня або присутня дуже мало. І, як я вже казав, ця ситуація не є характерною лише для Румунії, а спостерігається загалом. Ми живемо в дуже конкурентному, дуже індивідуалістичному контексті, кожен бореться за себе, і нам бракує часу бути чутливими до проблем інших людей, будучи дуже обтяженими власними проблемами. У цьому сенсі ми маємо багато роботи не лише як особистості, але й як суспільство. І для того, щоб щось змінилося, потрібні громадські та політичні рухи, які б піднімали різні питання. А на даний момент таких порядків денних, що стосуються рівня життя інших людей, житла, дуже мало, особливо в провідних партіях».

Режисер стрічки ̶ Аді Дохотару, продюсер ̶ Моніка Лезурян-Горган, продакшн-компанія Filmways. Спільними продюсерами стали Sustainable Organized Society, Аді Дохотару та Раду Гачу. Монтаж ̶ Александру Попеску. Фільм створено за підтримки Магістерської програми з документального кіно Факультету театру та кіно Університету ім Бабеша-Бойяї у Клуж-Напоці.

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 3,8% з 3,5% раніше. Це випливає з останнього щоквартального звіту установи. На кінець 2026 року НБР прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%. Голова Національного банку Румунії Муґур Ісереску пояснив, що, починаючи з першого кварталу цього року, в тому числі в результаті заходів бюджетної консолідації, Румунія увійде в період дефіциту попиту – позитивний елемент з точки зору інфляції, але який може вплинути на зростання економіки. Він підкреслив, що дуже важливо, щоб у поєднанні з фіскальною та монетарною політикою ця нова ситуація не призвела до рецесії. Муґур Ісереску також зазначив, що національна валюта – лей, ймовірно, дещо знеціниться і навіть перевищить поріг у 5 леїв за євро цього року. Голова НБР підкреслив, що як тільки внутрішньополітична напруженість буде подолана, лей залишиться якорем стабільності, а центральний банк залишить більше гнучкості для обмінного курсу. Нагадаємо, що нещодавно Рада НБР прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти незмінними поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті.

ВІЙНА В УКРАЇНІ – Лідери провідних європейських держав збираються сьогодні в Парижі на екстрену зустріч, щоб обговорити європейську безпеку та війну в Україні. У зустрічі беруть участь прем’єр-міністри Німеччини, Великобританії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів та Данії, президент Європейської Ради, президентка Європейської Комісії та генеральний секретар НАТО. Про це повідомила Адміністрація Президента Франції. Сьогоднішні переговори можуть бути пізніше розширені в інших форматах, з метою об’єднання всіх партнерів, зацікавлених у мирі та безпеці в Європі. Паризька зустріч відбувається в особливо делікатний момент у відносинах між Європейським Союзом і Сполученими Штатами, після нещодавніх ініціатив президента Дональда Трампа та його команди, в тому числі щодо переговорів про мир на старому континенті безпосередньо з Володимиром Путіним, без участі європейських країн й України, – нагадує кореспондент Радіо Румунія. З іншого боку, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Україна і Європа будуть залучені до “реальних мирних переговорів”. Як повідомляє Reuters, заява пана Рубіо свідчить про те, що зустріч між представниками США і Росії, яка відбудеться найближчими днями в Саудівській Аравії, є лише попередньою, на якій Вашингтон побачить, чи справді Москва готова до переговорів. Російсько-американські переговори мають розпочатися в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді у вівторок, – зазначає ВВС.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Вотум недовіри коаліційному уряду, очолюваному соціал-демократом Марселем Чолаку, не буде зареєстрований сьогодні в парламенті. Про це оголосив лідер опозиційного Альянс за єдність румунів Джордже Сіміон. У повідомленні, опублікованому у Facebook, він заявив, що очікує, що всі опозиційні парламентарі, в тому числі від Союзу порятунку Румунії та Партії молодих людей, приєднаються до цієї ініціативи. Він також зазначив, що очікує від них реакції до п’ятниці. Резолюція про вотум недовіри, підписана 125 представниками націоналістичних партії Діани Шошоаке – SOS Румунія та Альянсу за єдність румунів, мала бути подана до законодавчого органу сьогодні. Під час збору підписів лідерка проєвропейського опозиційного Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі порадила своїм колегам не підтримувати ініціативу, пояснюючи це тим, що в Румунії потрібні спокій і стабільність.

ЕНЕРГЕТИКА – Очікується, що цього тижня Уряд Румунії ухвалить рішення щодо продовження чинної схеми компенсації-обмеження тарифів на електроенергію та природний газ для домогосподарств. Однак міністр енергетики Себастьян Бурдужа висловився за те, щоб ця підтримка була спрямована на вразливі категорії споживачів, для яких оплата комунальних послуг є надто важким тягарем.

ВИБОРИ – Німеччина виходить на фінішну пряму у своїй передвиборчій кампанії до недільних парламентських виборів, яка проходить у більш поляризованому, ніж коли-небудь раніше кліматі через імміграцію та ще більше загострюється через відкриту підтримку ультраправих з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, – повідомляє AFP. Згідно з опитуваннями, націоналістичний антиімміграційний рух AfD посяде друге місце на парламентських виборах, отримавши щонайменше 20% голосів, поступившись консерваторам, які набирають 30-32%. У своїй промові напередодні Мюнхенської конференції з безпеки віце-президент США Джей Ді Венс закликав традиційні німецькі партії,передусім праві політичні сили, відмовитися від “брандмауера” або “санітарного кордону”, який вони створили після Другої світової війни і не співпрацювати з ультраправими. “Я відкидаю таке втручання в німецькі парламентські вибори і у формування уряду, який буде сформований в Німеччині. Я не дозволю американському віце-президенту вказувати мені, з ким я маю розмовляти тут, у Німеччині”, – заявив лідер християн- демократів Фрідріх Мерц, фаворит опитувань на посаду наступного канцлера. У свою чергу, канцлер соціал-демократів Олаф Шольц назвав втручання віце-президента США “неприйнятним”. Натомість лідерка AfD Аліс Вайдель привітала зауваження Джей-Ді Венса і наголосила на схожостях між її програмою та програмою адміністрації Трампа.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Мешканці  Тульчанського повіту минулої ночі отримали чергове повідомлення RO-Alert про можливість падіння об’єктів з повітряного простору в районі кордону Румунії з Україною. За повідомленням Інспекторату з надзвичайних ситуації “Дельта Тульча”, попередження було надіслано на основі інформації, отриманої від Міністерство оборони. Громадянам рекомендовано вжити заходів захисту, не панікувати, а в разі необхідності дзвонити за номером екстреної допомоги 112. Як повідомляє оборонне відомство румунські радіолокаційні системи не зафіксували жодного несанкціонованого проникнення літальних апаратів у повітряний простір країни.

БАФТА – Трилер про процес обрання Папи Римського “Конклав” і драма про долю іммігранта “Бруталіст” стали головними переможцями недільної церемонії вручення нагород Британської кінопремії BAFTA, отримавши по чотири нагороди, повідомляє Reuters. «Конклав» режисера Едварда Бергера, було визнано найкращим фільмом року, він також переміг у номінаціях “Найкращий британський фільм”, “Найкращий адаптований сценарій” і “Найкращий монтаж”. “Бруталіст”, фільм про угорського іммігранта Брейді Корбета, архітектора і жертву Голокосту, який залишив Європу наприкінці Другої світової війни, щоб спробувати відновити своє життя і кар’єру в Сполучених Штатах, був серед фаворитів у номінації “Найкращий фільм”. Кінострічка здобула нагороди в категоріях “Найкраща чоловіча роль” (Едріан Броуді) та “Найкращий режисер” (Брейді Корбет). Кінострічка також отримала нагороду за “Найкращу операторську роботу” та “Найкращий саундтрек”. Однією з найбільших несподіванок 78-ї церемонії BAFTA стала перемога Майкі Медісон у номінації “Найкраща жіноча роль” за фільм “Анора”, в якому вона грає екзотичну танцівницю, закохану в сина російського олігарха.

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея Крецулеску, має в акторському складі чотирьох знакових акторів нової хвилі, які грають кілька ролей: Родіку Лазер, Шербана Павлу, Анді Васлуяну та Доріана Богуце. Фільм складається з трьох частин, знятих послідовними кадрами, ЕКС. МАШИНА. НІЧ поєднує кілька жанрів і стилів, конструюючи історію про те, як (НЕ) знімати кіно – «мейк-ап з атмосферою абсурдистської/постмодерністської хроніки», як зазначає режисер. За словами актора Шербана Павлу, фільм «є новим у всіх відношеннях: те, як він написаний, те, як він змонтований, акторський склад фільму, який робить кілька речей, в тому числі і мій персонаж».

Андрей Крецулеску: «Це дуже румунський фільм. Звичайно, скажете ви, але всі румунські фільми можна вважати дуже румунськими. Це правда, але цей фільм, хоча він може здатися складним або неправдивим, також дуже ретро, він також дуже розмовний, і саме тому я називаю його «дуже румунським». Це дуже розмовний фільм, більше того, у мене є відчуття – вже підтверджене реакцією глядачів, як на Міжнародному кінофестивалі Трансільванія (TIFF), так і на прем’єрних показах – що це фільм, до якого румуномовна аудиторія може трохи більше вібрувати. Але, очевидно, коли я сказав, що він румунський, я не мав на увазі, що це фільм лише для румунської аудиторії. Я сказав, що він дуже румунський, тому що, як ви вже знаєте, це дуже, дуже розмовний фільм. Тому я вважаю, що румуномовні глядачі мають величезну перевагу перед глядачами, які змушені читати субтитри, де, очевидно, втрачається майже половина сенсу діалогу. Це також фільм, який важко або й неможливо продати, тому що як би ви не хотіли вказати на нього пальцем і сказати, що він вписується в цей жанр, можлива класифікація буде неправильною з самого початку, тому що ви не зможете охопити практично всі рівні, якими ходить цей фільм, як м’яч у грі, якщо завгодно. Тому знайдуться глядачі, які побачать у ньому трилер, інші – комедію чи сатиру, треті – метакінематографічний дискурс. Усі ці визначення та класифікації правильні. Насправді, немає ідеального визначення, але немає і неправильного, так би мовити. Це багато фільмів в одному».

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, кривавий трилер, який перетворюється на власне «making of», а також розмову про кіно, страх і вигадку, прем’єра якого відбулася під час Днів румунського кіно на TIFF (Міжнародному кінофестивалі Трансільванія) і який нещодавно вийшов на екрани румунських кінотеатрів. Андрей Крецулеску: «Насправді, я спочатку планував справжній трилер, класичний трилер, так би мовити, трилер про 10 персонажів, які потрапляють під час шторму в гірську хатину і з різних причин вбивають один одного. Це була дуже кривава історія, і вона чудово звучала на папері як сценарій. Але потім прийшла пандемія, і нам довелося переосмислити весь задум. А на додатку до пандемії я ще й став батьком, і тоді я подумав, що фільм, де люди вбивають одне одного, можливо, не для мене. Тож я подумав, що, можливо, було б цікавіше, складніше зняти фільм про те, як зняти трилер, про людей, які хочуть створити кривавий трилер. Тож оригінальний трилер якимось чином існує і в цьому фільмі, просто він має іншу перспективу. З іншого боку, я подумав, що було б простіше, якби замість фільму з десятьма акторами в акторському складі у нас був би фільм з чотирма акторами. Але ці чотири актори грають близько 12 персонажів загалом. Тож ми і виграли, і не виграли, так би мовити. І це було набагато складніше, тому що ми від самого початку ніби нав’язали собі цю структуру – робити фільм з трьох великих кадрів, знятих послідовно, тобто без вирізки. І це було важко для всіх у команді, окрім мене, скажімо так. Важко абсолютно всім, але водночас це більш захоплююче, тому що це більш чесно. Без нарізки, все, що відбувається, відбувається перед тобою. Ніяких зрізів, ніяких великих планів. Я, як автор фільму, не обумовлюю вашу перспективу, не обмежую вас – через монтаж – на кого чи на що дивитися. Ви, глядач, маєте картину, і ви вирішуєте дивитися на те, що, на вашу думку, вас захопило чи заінтригувало. Ось чому послідовна зйомка здається мені дещо більш чесною пропозицією в наших особливих стосунках режисер – глядач».

Продюсерами фільму виступили Кодруца Крецулеску, Влад Редулеску та Клаудіу Мітку від імені компаній Kinosseur, Avanpost Media та Wearebasca. Операторська робота Андрея Бутіке, монтаж Кетеліна Крістуціу, декорації та костюми Меліни Іонеску. Звукорежисер – Александру Драгомір, художник-постановник – Маріус Лефтераке. Андрей Крецулеску отримав визнання критиків у 2015 році, коли його короткометражний фільм «Рамона» здобув нагороду в розділі «Тиждень критики» Каннського кінофестивалю. Його дебютний повнометражний фільм «Чарльстон» (2017) мав світову прем’єру в конкурсній програмі фестивалю в Локарно, був показаний на понад 30 міжнародних фестивалях і користувався великим успіхом серед румунських глядачів.

Театр і документальне кіно зараз домінують у румунських культурних новинах. У Бухаресті триває Національний театральний фестиваль (НТФ) – культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року під назвою “Драматургія можливого”. До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. До офіційної програми увійшли понад 30 вистав театрів з Бухареста та з усієї країни, серед яких “Антологія зникнення” – автор і режисер Раду Афрім; “Дванадцята ніч” Вільяма Шекспіра, режисер Андрей Шербан; “Гедда Габлер” Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр. Цього року на фестивалі також виступатимуть гості з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подія організована Спілкою театральних діячів Румунії. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури Румунії.

Тим часом, в неділю ввечері у місті Сібіу розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra”. Понад 100 документальних фільмів будуть показані протягом тижня до 27 жовтня. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду за допомогою сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять авторитетні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – “Центральна та Східна Європа”, “Румунія”, “Нові голоси документального кіно” та “Студентський конкурс”.

“Молоді європейські кінематографісти цього року знову мають унікальні можливості на фестивалі. Вісім проєктів європейських режисерів та продюсерів отримають менторську підтримку від визнаних професіоналів кіноіндустрії. Студенти також зможуть скористатися спеціальною програмою DocStudent Hub, в рамках якої мають змогу взяти участь у воркшопах, майстер-класах та практичних заняттях з мистецтва, виробництва та дистрибуції документального кіно. Участь візьмуть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста, – повідомляють організатори.

Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra” у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі і включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на Європейську кінопремію.

ДРОНИ – Румунії необхідно доповнити законодавство про здатність реагувати на проникнення ворожих або несанкціонованих безпілотних літальних апартів  в її повітряний простір. Таким є висновок сьогоднішньої зустрічі членів Комітету з питань оборони Сенату та представниками Міністерства оборони, – повідомила голова комітету Ніколета Паулюк. За її словами, вони обговорили необхідність термінового прийняття законопроектів, які б дозволили міноборони виконувати свої місії: «Немає ніякої небезпеки, що ми не зможемо виконувати свої місії, оскільки повітряний простір захищений, тому що ми є членом НАТО», – сказала Ніколета Паулюк. У суботу ввечері жителі південно-східних повітів Тулча і Констанца були попереджені про можливість падіння об’єктів з повітря. Пізніше військові виявили рештки російського безпілотника в безлюдній місцевості поблизу села Періправа. Міністерство оборони Румунії рішуче засудило російські атаки проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву. Своєю чергою, МЗС Румунії знову висловило рішучий протест проти чергового порушення повітряного простору Румунії і категорично закликало припинити повторні атаки на українське населення та цивільну інфраструктуру.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими в середу Національним інститутом статистики, річна інфляція в Румунії знизилася до 5,1% у серпні 2024 року з 5,42% у липні. За цей період ціни на продукти харчування зросли на 4,25%, на непродовольчі товари – на 4,35%, а на послуги – на 8,60%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,4% з 4,9% раніше і очікує, що вона досягне 3,4% на кінець 2025 року, як повідомив у серпні голова НБР Муґур Ісереску.

ВИБОРИ – Виборчий період президентських виборів в Румунії розпочнеться в четвер створенням Центрального виборчого бюро, згідно з календарем, затвердженим урядом Румунії. Члени ЦВБ будуть обрані шляхом жеребкування, а днем пізніше таємним голосуванням буде обраний його голова. Кандидатури на пост президента повинні бути подані не пізніше 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Громадяни Румунії, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зможуть голосувати дистанційно, а термін подачі заявок спливає 24 вересня. Перший тур виборів на найвищу посаду в румунській державі відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Румуни також будуть покликані на виборчі дільниці 1 грудня, в Національний день Румунії, коли пройдуть і парламентські вибори.

ЗАКОНОДАВСТВО – Сенат, верхня палата парламенту Румунії, прийняв законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу, що передбачає однаковий правовий підхід до торгівлі людьми та сутенерства за допомогою примусу. Наразі сутенери в деяких випадках можуть уникнути відбування покарання за ґратами, якщо, наприклад, жертви скажуть, що їх не примушували займатися сексом за гроші. Ініціативу підтримали всі парламентські фракції. Для того, щоб ця поправка до Кримінального кодексу набула чинності, вона також має бути прийнята Палатою депутатів. З іншого боку, нещодавно було оновлено список психоактивних речовин, заборонених в Румунії, до списку наркотиків було додано 14 нових назв. 13 з них відносяться до категорії наркотиків високого ризику, а одна – до категорії середнього ризику.

КІНО – 12-й Бухарестський фестиваль музичного кіно пройде з 14 по 22 вересня на площі Джордже Енеску в центрі румунської столиці. За словами організаторів, фестиваль перезапускається з новою концепцією і пропонує публіці вечори концертів у різних музичних стилях, від класичного репертуару до джазу, від кіномузики до поп-ф’южн, виводячи на авансцену сотні відомих виконавців та оркестрів. Захід організований мерією Бухареста через столичний культурний центр АRCUB, під егідою Днів Бухареста, що відзначають 565 років з часу першої документальної згадки про місто. Вхід на фестиваль буде вільним.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу на церемонії нагородження медалістів Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі, що дуже важливо, щоб спорт зайняв своє “належне місце” серед головних національних пріоритетів. Глава держави підкреслив, що медалі, завойовані румунськими спортсменами в Парижі, є символом відродження румунського спорту. Румунія завоювала загалом чотири золоті, чотири срібні та три бронзові медалі на Олімпійських та Паралімпійських іграх. На Паралімпійських іграх золоту медаль виграв 28-річний Флорін-Александру Болога у дзюдо для сліпих у ваговій категорії до 73 кг, а Камелія Чіріпана виграла бронзу в жіночому одиночному розряді з настільного тенісу. На Олімпійських іграх золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки) та важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у ваговій категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Марія Бербосу у вільних вправах.

ПРИВАТНІ ПЕНСІЇ – Сенат Румунії негласно прийняв законодавчу пропозицію, ініційовану групою депутатів від Союзу «За порятунок Румунії», яка передбачає щорічне прогресивне підвищення ставки внеску до другого рівня пенсійної системи. У пояснювальній записці до закону зазначається, що, починаючи з дати публікації закону в Офіційному віснику Румунії, ставка внеску до приватного пенсійного фонду щорічно збільшуватиметься на 1% з 1 січня кожного року, доки не досягне рівня у 10%. Пенсійну систему ІІ рівня слід розглядати як інвестицію, яка збільшує державні витрати в короткостроковій перспективі, але стане дешевшою в довгостроковій перспективі, – йдеться в пояснювальній записці, – і цей захід матиме значний позитивний вплив на рівень доходів населення, яке досягає пенсійного віку, полегшуючи навантаження на державу, яка стикатиметься з проблемою старіння населення. Законодавча пропозиція буде розглянута в останньому читанні Палатою депутатів.

ЕНЕРГЕТИКА – Половина електроенергії, виробленої в Європейському Союзі цього року, була отримана з відновлюваних джерел, йдеться у звіті, опублікованому Європейською комісією в середу. Крім того, ЄС вдалося масово відмовитися від російського газу, а споживання газу в ЄС значно скоротилося завдяки заходам з підвищення ефективності, – додається у звіті. У той же час, запаси газу на наступну зиму були забезпечені до 1 листопада і зараз перевищують 90% спроможності газосховищ. Згідно з доповіддю ЄК, рівень заповнення шести румунських газосховищ становив майже 90% ще в серпні.

У Національному театрі ,,І. Л. Караджале” в Бухаресті відбулася 18-та церемонія вручення нагород Ґопо, метою якої було відзначити досягнення румунського кіно за останні роки. “Свобода”, режисера Тудора Джурджіу, була кінострічкою, яка зібрала 10 статуеток Ґопо, найбільше цього року, включаючи нагороду за найкращий повнометражний фільм. Фільм Раду Жуде “Не чекай занадто багато від кінця світу”, визнаний міжнародною пресою, нагороджений “Срібним леопардом” – спеціальним призом журі в Локарно, пропозиція Румунії на “Оскар” 2024 року, отримав лише дві нагороди: премію за сценарій, яку розділив з цьогорічним фаворитом Гали–премій Ґопо “Свобода”, та нагороду за найкращу жіночу роль, яку отримала Ілінка Манолаке.

Одна з найпопулярніших румунських актрис, Родіка Мандаке, була нагороджена на гала-вечорі премією Ґопо за життєві досягнення. Серед останніх ролей Родіки Мандаке на великому екрані – фільм “Головоломка” (режисера Андрея Зінке, 2012), де вона грає разом з акторами Даном Нуцу, Адріаном Тітієні та Іоаною Павелеску. У 2020 році Родіка Мандаке знялася разом з Іштваном Тегласом, Маделіною Краю та Анді Васлуяну у фільмі “Лука” режисера Гораціу Мелеєле. За роль у цьому фільмі Родіка Мандаке отримала нагороду за найкращу жіночу роль другого плану від Спілки кінематографістів Румунії. Родіка Мандаке була однією з найулюбленіших актрис Бухарестського національного театру та театру “Одеон”, де зіграла у численних виставах.

Актор Маріус Маноле вручив її нагороду за життєві досягнення на 18-й церемонії вручення премії Ґопо: “Для мене, для мого покоління і для сотень ваших студентів, які зараз є чудовими акторами на сценах країни, ви є найкращим орієнтиром, який утримує баланс. Ви – людина, яка дає нам відвагу, ви – людина, яка показує нам, що енергія ніколи не вмирає. Ви показуєте нам, що коли виступаєте у виставі, навіть якщо можете виглядати як листок на вітрі, коли виходите на сцену, ти стаєте горою сили. У момент, коли мені важко, а ви тримаєте мене за руку, все стає легше. На жаль, ми вже не маємо тієї допитливості, яку ви зберегли, і було б добре навчитися цьому знову. Ви показуєте нам, що готові вчитися у будь-кого, слухати будь-кого і говорити з будь-ким. Шість десятиліть роботи, шість десятиліть життя, по-справжньому присвячених цій захоплюючій і прекрасній професії, яку ми всі любимо. Найважливіша порада, яку я отримав від Родіки Мандаке, полягає в наступному: часи завжди важкі, сезон завжди поганий, але публіку ніколи не можна обманювати”.

Кар’єра актора Дана Нуцу, що триває понад п’ять десятиліть, була відзначена нагородою “За життєві досягнення” на 18-й церемонії вручення премії Ґопо. Режисер відомий своїми незабутніми ролями у фільмах “Неділя о 6-й годині” (реж. Лучіан Пінтіліє, 1965), “Меандр” (реж. Мірча Сеукан, 1966), “Ранок хорошого хлопця” (реж. Андрей Блайєр, 1966), “100 леїв” (реж. Мірча Сеукан, 1973) та “По той бік пісків” (реж. Раду Габря, 1974), а також документальними фільмами, знятими в рамках програми “Майстерня Аристотеля”, яку він заснував у 2006 році. Маючи бунтарську вдачу і часто порівнюваний з Джеймсом Діном або Томом Куртеней, Дан Нуцу раптово перервав свою кар’єру наприкінці 1970-х років, щоб емігрувати до США, повернувшись до країни після 2000 року.  Разом з продюсеркою Крістіною Гофман, Дан Нуцу заснував у 2006 році Aristoteles Workshop – майстерню документального кіно, присвячену митцям з усього світу. На сьогоднішній день цей проєкт створив понад 40 фільмів, багато з яких були відібрані та нагороджені призами на відомих фестивалях.

Актриса Оана Пелля вручила Дану Нуцу нагороду “За життєві досягнення”: “Я хочу подякувати Тудору Джурджу за те, що дав мені можливість публічно розповісти про велике кохання мого життя. Людину, яку обожнювала і обожнює камера. Людину, яка одного дня обрала свободу, залишивши позаду виняткову кар’єру. Людину, якій Бог подарував чарівність і красу. Мені шкода нових поколінь, які ніколи не мали можливості полюбити його. Якби я свого часу навіть емігрувала до Америки, то емігрувала би заради нього. Я тоді ще не відкрила для себе Де Ніро”.  

Нагороду “Молода надія” отримав Ніко Беккер за роль Думітру у фільмі “На північ”. Ще одну нагороду за фільм “На північ” отримав Джордже Кіпер-Ліллемарк за найкращу операторську роботу. “Між революціями” режисера Влада Петрі був визнаний найкращим документальним фільмом. У категорії короткометражних фільмів нагороду Гопо отримав фільм “Туди, куди не допливають човни” режисера Влада Бузеяну.

ЗАКОРДОРННІ РУМУНИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав сьогодні до збереження румунської ідентичності, мови та традицій у посланні з нагоди Дня румунів звідусіль, який є нагодою підтвердити прихильність до єдності та солідарності. Глава держави зазначив, що він постійно сприяв створенню професійних спільнот між румунами в країні та румунами за кордоном, таким чином зміцнюючи зв’язки між бізнесменами, науковцями, лікарями, вчителями та румунськими митцями «тут» і «там», які, працюючи разом, створили багато успішних проєктів. Сьогодні в Бухаресті завершується 7-й фестиваль «Тут-Там», який включав низку заходів, організованих Департаментом з питань румунів звідусіль у партнерстві зі Спілкою румунських митців. Протягом трьох днів захід об’єднав румунських митців з країни та з-за кордону з різних творчих сфер: мистецтва, дизайну, музики, кіно тощо, а також представників асоціативного, академічного та бізнес-середовищ румунських громад за кордоном. У цьогорічному фестивалі взяли участь сотні румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу.

ДІАСПОРА – Повага до прав та інтересів румунських громадян за кордоном, постійний діалог та просування історичних та культурних цінностей є постійними цілями роботи румунських дипломатів, – заявила сьогодні глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. У своєму посланні з нагоди Дня румунів Звідусіль вона підкреслила, що пріоритети її мандату пов’язані з консульським компонентом, а саме з наданням ефективних консульських послуг за найвищими стандартами. Лумініца Одобеску запевнила, що МЗС Румунії робить все можливе для того, щоб вибори до Європейського парламенту 9 червня пройшли за кордоном в оптимальних умовах.

ЗАКОНОДАВСТВО – Завтра на пленарному засіданні Сенату (верхньої палати парламенту Румунії) відбудеться обговорення законодавчої пропозиції, ініційованої Націонал-ліберальною партією, що перебуває при владі в коаліції з Соціал-демократичною партією, спрямованої на захист та збереження ставки єдиного податку на наступні 10 років. Документ передбачає, що після набуття чинності закону і до 31 грудня 2033 року не буде прийнято жодних нормативно-правових актів, які б змінювали або скасовували ставку єдиного податку на доходи і прибуток, отримані на території Румунії. Ініціатори стверджують, що цей захід забезпечить передбачуваність, фінансову стабільність і середовище довіри для населення та інвесторів. Соціал-демократи, партнери лібералів по правлячій коаліції, поки що не підтримують такий підхід, оскільки вони більше виступають за перехід до прогресивного оподаткування. З іншого боку очікується, що Палата депутатів проголосує за пропозицію посилити покарання за торгівлю людьми, дитяче рабство і дитячу порнографію. За ці злочини торговці людьми можуть отримати тюремне ув’язнення терміном до 12 років і до 20 років, якщо йдеться про неповнолітніх. Законопроєкт також робить неможливим умовно-дострокове звільнення від відбування покарання особи, яка вчинила такі злочини і запроваджує кримінальну відповідальність за замах на злочин, що стосується дитячої порнографії. Уряд Румунії також нещодавно прийняв Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми, яка передбачає створення інтегрованого механізму виділення коштів на захист і допомогу жертвам торгівлі людьми.

КІНО – Трилер «Анора» американського режисера Шона Бейкера став володарем Золотої пальмової гілки 77-го Каннського кінофестивалю. Гран-прі фестивалю отримав індійський фільм Паяла Кападіа «Усе, що ми уявляємо», а Приз журі – стрічка «Емілія Перес» французького режисера Жака Одіара. Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу», отримав у п’ятницю ввечері «Квір-пальму» – альтернативну нагороду, яка щороку присуджується художньому фільму, присвяченому «ЛГБТ-персонажам або темам». Фільм «Насті» румунських режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску і Тудора Джурджіу був показаний у секції «Спеціальні покази» і пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного Іліє Нестасе, першого бунтаря в історії тенісу. Світова прем’єра проєкту Йоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія»  відбулася у Каннах в імерсивному конкурсі, присвяченому віртуальній реальності і представленому вперше в історії заходу. Фільм румунської артистки натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.

ШІ – У Румунії буде створено Науково-дослідний інститут штучного інтелекту, що сприятиме розробці власних технологічних рішень, співпраці з міжнародними партнерами та підготовці найкращих фахівців у цій галузі. Про це повідомив міністр фінансів Марчел Болош на своєму Facebook. Він зазначив, що очолюване ним міністерство почало використовувати штучний інтелект для виявлення аномалій і поведінкового аналізу в боротьбі з шахрайством. У Технічному університеті міста Клуж-Напока (північний захід) розпочалося будівництво першого в Румунії дослідницького центру штучного інтелекту, в який було інвестовано понад 105 мільйонів леїв (близько 21 мільйона євро).

ЛІКИ – Європейська комісія звернулася до держав-членів ЄС з проханням призупинити дію дозволів на продаж кількох генеричних лікарських засобів. Рекомендація Брюсселя з’явилася після того, як Європейське агентство з лікарських засобів провело аудит індійської лабораторії, яка тестувала ці препарати, і виявило порушення в даних і процедурах тестування більш ніж 350 ліків. Це викликало серйозні занепокоєння щодо достовірності тестів, які мають показати, чи вивільняє генеричний препарат таку ж кількість активної речовини в організм людини, як і оригінальні ліки. Список, опублікований на сайті агентства, також включає понад 40 лікарських засобів, дозволених в Румунії. Агентство зазначає, що деякі з рекомендованих до призупинення ліків можуть бути критично важливими через відсутність альтернатив у деяких країнах ЄС. У цьому контексті Єврокомісія вирішила, що національні органи влади зможуть відкласти призупинення продажу цих ліків на термін до 2 років.

ПА НАТО – Близько 400 парламентарів з 32 країн-членів НАТО і 25 країн-партнерів та парламентських організацій беруть участь у весняній сесії Парламентської асамблеї Альянсу, яка проходить в Софії, Болгарія. Учасники обговорюють важливі теми євроатлантичного порядку денного з питань оборони і безпеки, з особливим  наголосом на підтримці України і пріоритетах майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні в липні. На відкритті пленарного засідання в понеділок виступить Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а міністр оборони України Рустем Умеров виступить по відеозв’язку. На зустрічі в Софії парламентарі з країн-членів НАТО обговорять і приймуть рішення щодо заявок Мальти і Косова на отримання статусу асоційованого члена. Серед тем, що обговорюватимуться на форумі, будуть виклики на Західних Балканах, а також стратегії підтримки партнерів, які перебувають у зоні ризику, і посилення взаємодії з Глобальним Півднем (країнами з низьким і середнім рівнем доходів в Азії, Африці, Латинській Америці і Карибському басейні).

ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок. Про це повідомив Державний департамент США. Він проведе переговори про американську підтримку прогресу Р.Молдова на шляху до членства в Європейському Союзі, а також про енергетичну безпеку. Ентоні Блінкен був у Молдові два роки тому, на початку березня, через кілька днів після вторгнення Росії в сусідню Україну. Після візиту до Кишинева американський чиновник вирушить до Праги на неформальну зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО для обговорення пріоритетів наступного саміту НАТО, який пройде в липні у Вашингтоні.

Цього року на знаменитому Каннському кінофестивалі, одному з найважливіших кінозаходів у світі, який добігає кінця, були показані й румунські кінострічки.

Художній фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву, світова прем’єра якого відбулася в «Офіційному конкурсі», розповідає історію Аді, 17-річного підлітка з невеличкого села в дельті Дунаю, який завдяки зусиллям своїх батьків навчається в місті Тульча. Коли його батьки стикаються з правдою, яку вони не в змозі зрозуміти, безумовна любов, яку підліток мав би отримувати від них, раптово зникає, тому Аді змушений приймати важливі для себе рішення.

Наприкінці показу фільм був «нагороджений» глядачами щедрими оплесками. Більше того, рецензії, що з’явилися пізніше, високо оцінюють румунську стрічку та її режисера. «Три кілометри до кінця світу» – третій повнометражний фільм режисера Емануеля Пирву, після його дебютної стрічки «Меда або не такий вже й райдужний бік справи» (2017) та фільму «Марокко», міжнародна прем’єра якого відбулася на кінофестивалі в Сан-Себастьяні у 2021 році.

«Офіційна конкурсна програма Каннського фестивалю – це те, про що ти, як режисер, мабуть, мрієш усе життя, місце, де ти хочеш, щоб твої фільми побачили, де ти хочеш бути. Існує так багато «шляхів», які ти можеш пройти в один момент – від ідеї фільму до сценарію, від локації до власне зйомок, від акторської гри до монтажу, що ти навіть не знаєш, де саме це пов’язано. Це точно від Бога. Велике дякую всім причетним, ми створили чудову команду і це наше перше визнання», – сказав Емануель Пирву.

Ще один румунський фільм – «Насті», режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску та Тудора Джурджіу, був представлений у секції «Спеціальні покази». Документальна кінострічка пропонує глядачам захопливий погляд на життя легендарного Іліє Настасе, першого бунтаря в історії тенісу. Він домінував на румунській та світовій тенісній сцені у 1970-х роках, ставши першим лідером рейтингу ATP після його створення. Наприкінці показу в Каннах Іліє Нестасе аплодували стоячи.

Режисер документального фільму Тудор Джурджіу каже, що вибір фільму для показу в Каннах – це надзвичайна подія. «У Франції Іліє Настасе люблять так само, як і в Румунії. Включення документального фільму до конкурсної програми фестивалю є визнанням нашої командної роботи і доказом того, що можна бути відібраним до програми у Каннах навіть з фільмом, який не обов’язково належить до категорії авторського кіно», – зазначив Тудор Джурджіу.

Цього року на Каннському кінофестивалі вперше відбудеться «імерсивний конкурс». Йдеться про твори VR (віртуальної реальності), а серед 8 проєктів є і румунський – «Людські скрипки: Прелюдія».  Створений артисткою Йоаною Міскіє, він натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата брутто зросте до 3 700 леїв (близько 740 євро) з 1 липня, а сума у розмірі  200 леїв (40 євро), що не підлягає оподаткуванню для роботодавців буде збережена до кінця року. Про це оголосив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в четвер після закінчення тристоронньої зустрічі представників уряду, роботодавців та профспілок. З іншого боку, уряд збільшив фінансову підтримку для інвалідів. З 1 липня допомога для дорослого з важкою формою інвалідності становитиме 529 леїв (105 євро), а для дитини з важкою формою інвалідності – 463 леї (92 євро). Згідно з офіційними даними, це підвищення торкнеться близько 390 тисяч осіб. Влада також схвалила державну допомогу національній авіакомпанії Tarom, а міністр транспорту Сорін Ґріндяну каже, що це важливий крок на шляху до порятунку компанії.

ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його взято під варту за звинуваченням у державній зраді. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У  будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску викликала тимчасово повіреного у справах Російської Федерації в Румунії, якого поінформувала що дипломат посольства був оголошений персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року.

КОРУПЦІЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд щодо колишнього керівника оперативного управління Румунської служби інформації Флоріана Колді. Такий самий запобіжний захід було обрано щодо генерала у відставці Думітру Думбраве, колишнього керівника юридичної дирекції РСІ та адвоката Дору Треїле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом та відмиванні грошей. Їх викликали за заявою бізнесмена Кетеліна Гідега, засудженого до чотирьох років ув’язнення у справі, розслідуваній Європейською прокуратурою за шахрайство з європейськими коштами. Підприємець стверджує, що два колишні генерали через адвоката Дору Треїле вимагали від нього 600 000 євро, обіцяючи домогтися умовного терміну покарання.

ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У п’ятницю в Бухаресті стартували заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з Румунії та з-за кордону, а також представників асоціацій, академічних кіл та бізнесу з румунських громад за кордоном.

ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.

ВІЗИТ – У четвер Її Величність Маргарита, Берегиня Румунської Корони та Його Королівська Високість Принц Раду відвідали Агенцію НАТО з підтримки і постачання в Люксембурзі і зустрілися з румунами, які працюють в цій установі. З цієї нагоди Її Величність Маргарита зазначила, що метою її візиту до Люксембургу є підтримка Республіки Молдова на її європейському шляху, в той час як Принц Раду зазначив, що румунська нація орієнтована на західні цінності. Принц Раду також сказав, що він радий, що величезні зусилля, які докладає Республіка Молдова, «з такими малими засобами і з такою вразливістю, але з такою великою гідністю», визнаються скрізь. Також у четвер вони були прийняті на приватному обіді у Великому герцогському палаці Його Королівською Високістю Анрі, Великим герцогом Люксембургу.

СПІВПРАЦЯ – Румунія продовжує допомагати Республіці Молдова в таких сферах, як постачання електроенергії, відновлення шкіл і студентських гуртожитків та надання спеціального обладнання для правоохоронних органів. Румунія виділить 11,5 млн. леїв (понад 2 млн. євро) на реконструкцію студентського гуртожитку в Кагулі на півдні сусідньої держави, відповідно до нормативно-правового акту, прийнятого на засіданні уряду в четвер. Рішення було прийнято на основі угоди, укладеної між урядами двох країн у лютому 2022 року про грант у розмірі 100 мільйонів євро.

КІНО – Три румунські фільми були показані на 77-му Каннському кінофестивалі, який триватиме до 25 травня, коли буде вручена заповітна Золота пальмова гілка. Художній фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву взяв участь в офіційному конкурсі, в той час як документальна стрічка «Насті» режисерів Тудора Джурджіу, Крістіана Паскаріу і Тудора Д. Попеску була представлена в секції «Спеціальні покази». Крім того, американському актору румунського походження Себастьяну Стану аплодували в Каннах протягом 8 хвилин за роль Дональда Трампа у фільмі «Учень».  Французька актриса румунського походження Анамарія Вартоломей також була на червоній доріжці, зігравши у двох іноземних постановках, головну роль у «Марії», фільмі про життя актриси Марії Шнайдер, і роль другого плану в новій версії «Графа де Монте-Крісто». Слід також згадати і про Міхая Малаймаре-молодшого, оператора-постановника фільму Френсіса Форда Копполи «Мегаполіс», у великому конкурсі.

Одна з найочікуваніших європейських культурних подій весни, Каннський міжнародний кінофестиваль у розпалі, виводячи на червону доріжку великі імена світового кіно, поява яких захоплює як фотографів, так і глядачів. Румунія також входить до цього обраного клубу. Серед них – художній фільм «Три кілометри до краю світу» режисера Емануеля Пирву, включений до офіційного конкурсу, та документальний фільм «NASTY» режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску та Тудора Джурджіу.

У змаганні за великий трофей драма «Три кілометри до краю світу» зосереджена на Аді, 17-річному підлітку із села Дунайської дельти, який зусиллями батьків навчається в Тульчі. Приїхавши додому на літні канікули, юнак насолоджується життям з родиною та найкращою подругою Ілінкою. Коли сім’я стикається з правдою, яку вони не можуть ні зрозуміти, ні прийняти, безумовна любов, яку Аді мав би отримати від батьків, раптово зникає, і у Аді залишається лише одне рішення. Головні ролі у фільмі зіграли Богдан Думітраке, Лаура Васіліу, Чіпріан Чюждя, Інгрід Міку-Береску та Валеріу Андріуце. Актори Адріан Тітіені, Річард Бовноцкі, Аліна Берзунцяну, Влад Брумару та Раду Габріель також є частиною акторського складу. Показ художнього фільму відбувся минулої п’ятниці, отримавши бурхливі оплески глядачів, але й схвальні відгуки.

У четвер в рамках офіційної програми в розділі «Спеціальні покази» буде представлено документальний фільм «NASTY». Фільм пропонує глядачам захоплюючий погляд на життя легендарного Іліє Настасе, першого бунтаря в історії тенісу, який домінував на румунській та світовій тенісній сцені у 1970-х роках. На додаток до свого справжнього таланту, він був відомий своїм електризуючим стилем гри, а його ексцентрична особистість і вулканічний, часто суперечливий темперамент зробили його відомим.

І останнє, але не менш важливе – показ фільму «Людські скрипки: Прелюдія», режисерки та продюсерки Йоани Міскіє, що розповідає про трансформаційну силу музики у темні часи. Це вигадана історія Альми, молодої жінки, яка любить скрипку, але живе у світі терору. Головну героїню озвучує Кабірія Морґернстерн. Ще один актор румунського походження, але який не знімається в румунських фільмах, – Себастьян Стан.

Він грає молодого Дональда Трампа в фільмі «Учень» Алі Аббасі, який розповідає про прихід Трампа до влади в Америці 1980-х років. Французько-румунська акторка Анамарія Вартоломей також знялася у двох фільмах. В одному з них, «Марія», режисерки Джессіки Палуд, присвяченому життю актриси Марії Шнайдер, Анамарія Вартоломей грає головну роль. Натомість, у фільмі «Граф Монте-Крісто» Матьє Делапорта та Александра де ла Пательє Анамарія Вартоломей грає роль другого плану.