Radio România Internațional

Tag: кіно

  • 3 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Румунія сьогодні переступила поріг
    за 54 тисячі підтверджених хворих на коронавірус. Теж за останню добу від
    коронавірусу було зареєстровано 19 летальних випадків, а загальна кількість
    померлих становить 2432 особи. Новий рекорд був також встановлений щодо кількості
    активних випадків COVID-19, яка перевищила 18.400 осіб. У відділеннях
    інтенсивної терапії перебувають 419 хворих. Сьогодні Чехія внесла Румунію до «червоного»
    списку держав з COVID-19. Таким чином, румуни зможуть в’їжджати до цієї країни
    лише, якщо зроблять тест на коронавірус. раніше і Бельгія ввела подібні обмеження, які
    стосуються румунів з 24 повітів центральної, південної, південно-східної та
    південної-західної Румунії. Нещодавно й Італія продовжила на невизначений строк зобов’язання
    14-денної самоїзоляції для румунів, які приїжджають на півострів. Нові умови в’їзду
    для румунів на свою територію запровадили також Угорщина й Словенія.




    СОЦОПИТУВАННЯ
    – Згідно з опитуванням, проведеним платформою працевлаштування BestJobs, більше
    половини румунських працівників (55%) стверджують, що вони дуже стурбовані
    зростанням кількості інфікованих коронавірусом, але не вважають, за доцільне
    повторне введення надзвичайного стану. Більшість респондентів (47%) вважають,
    що повторне запровадження надзвичайного стану обвалить економіку, а ще 10%
    вважають, що ситуація ще не настільки серйозна. Водночас 36% опитаних вважають,
    що влада має вжити більш рішучих заходів для обмеження поширення вірусу.
    Збільшення кількості хворих на Covid-19 протягом останнього місяця викликано
    недотриманням правил гігієни і соціального дистанціювання – вважають 58%
    респондентів, і лише 15% покладають провину на владу, яка на їхню думку мала б вжити більш жорсткі
    правила і забезпечити їх дотримання. Більшість працівників кажуть, що вони
    вживають заходів обережності, виходячи з дому чи заходячи в закриті приміщення:
    носять маску (84%), часто миють руки (73%), уникають людних місць (70%),
    дезінфікують руки щоразу, коли доторкаються предметів і поверхонь за межами
    будинку (63%), не торкаються носа, рота і очей немитими руками (58%). У той же
    час приватні компанії продовжують вводити нові правила для запобігання
    поширенню вірусу і вживають заходів для захисту співробітників. Так, 55%
    опитаних кажуть, що роботодавець надає їм маски і дезінфікуючі засоби і зобов’язує
    їх носити, а 39% кажуть, що роботодавці частіше дезінфікують офісні приміщення. У той же час 37% опитаних
    кажуть, що їм вимірюють температуру тіла на вході до компанії, а 28% зазначили,
    що роботодавець дозволяє входити в офіс обмеженій кількості працівників, щоб забезпечити
    дотримання правил дистанціювання.




    КІНО
    – Кінострічка «Колектив» стане першим румунським документальним фільмом,
    номінованим на Оскара в наступному році, оголосив голова Міжнародного
    кінофестивалю «Трансільванія» Тудор Джурджу. ХІХ-й Міжнародний кінофестиваль
    «Трансільванія» триває у місті Клуж-Напока. Цього року заходи безпеки та
    соціальної дистанції є пріоритетними, а покази кінострічок відбуваються просто
    неба у декількох місцях Клуж-Напоки та на околицях міста. У рамках події до 9
    серпня буде показано понад 130 фільмів, а за словами організаторів, цьогорічний
    фестиваль присвячений великому режисеру Федеріко Фелліні. Актриса Марія Плоає
    отримає премію кінофестивалю за визначний внесок у розвиток кінематографу.




    ПАРЛАМЕНТ – На цьому тижні Парламент
    Румунії знову збереться на позачергове засідання. У наступні дні відбудуться слухання в спеціалізованих комітетах, а прем’єр-міністр Людовік Орбан має знову
    представити звіт про заходи щодо боротьби з пандемією коронавірусу. На вівторок
    намічене засідання парламентського комітету з питань розслідування державних закупівель
    та управління надзвичайними ситуаціями. У Сенаті протягом цього періоду комісії
    з питань конституційності та законодавства, має обговорити громадянську ініціативу
    щодо внесення зміни до Конституції «Без кримінальників на державних посадах». Ініціатива
    вже була схвалена Палатою депутатів. Якщо відповідний законопроєкт буде
    прийнятий Сенатом, уряд має провести референдум щодо внесення змін до
    Конституції протягом 30 днів від схвалення законодавчої пропозиції. З іншого
    боку, спікери двох палат парламенту, соціал-демократи Марчел Чолаку та Роберт
    Казанчук зажадали від прем’єр-міністра та лідера Націонал-ліберальної партії Людовіка
    Орбана, представити плани боротьби з пандемією, початку нового навчального року
    та проведення парламентських та місцевих виборів.



    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 200 румунських військових
    моряків та союзників з Болгарії та США беруть участь у міжнародних навчаннях Eurasian Partnership Mine Countermeasure Dive-2020, що проводяться ВМС Румунії. Основна мета навчань – протидія
    підводним загрозам, заплановані навчальні заходи базуються на сценаріях пошуку,
    нейтралізації та знищення морських мін. Eurasian Partnership Mine Countermeasure Dive – це єдине
    щорічне багатонаціональне навчання, що організовується в басейні Чорного моря,
    покликане посилити підготовку військових дайверів країн НАТО. Навчання
    триватимуть до 7 серпня.

    ОСВІТА – Ціле покоління дітей у всьому
    світі не пішло до школи, вперше в історії сучасної освіти через пандемію Covid-19 – показує громадська організація «Рятуйте
    дітей-Румунія», згідно з якою найбільш уразливими були маргіналізовані діти. У
    Румунії майже половина школярів (47%) мали обмежений доступ до онлайн-освіти
    під час карантину, не маючи підключення до Інтернету, планшету чи комп’ютера.
    Розпочинаючи кампанію «Я хочу до школи», НУО закликає представників органів центральної
    та місцевої влади вжити конкретних кроків для виправлення та запобігання
    подібних ситуацій у перспективі початку нового навчального року в середині
    вересня. Серед заходів, які пропонує організація – це надання освітніх
    інструментів, необхідних для дистанційного навчання всім потребуючим учням,
    підготовка вчителів до онлайн-уроків, а також підготовка всіх шкіл до
    забезпечення медичної безпеки та фізичної дистанції,аби діти навчалися в гідних
    та безпечних умовах.

  • 2 серпня 2020 року

    ГЕНОЦИД РОМІВ – Президент Румунії Клаус Йоганніс
    сьогодні оприлюднив звернення з нагоди Європейського дня пам’яті жертв
    голокосту ромів. Він заявив, що Румунію можна вважати регіональним взірцем з
    точки зору взяття на себе відповідальності за Голокост та боротьби з
    антисемітизмом. Ми повинні зберігати живою пам’ять про жертв та посилювати
    зусилля по боротьбі з антисемітизмом, ксенофобією та запереченням Голокосту, -
    сказав глава держави. І МЗС Румунії поширило заяву, в якій зазначає, що спроба
    обійти мовчанням протягом кількох десятиліть теми страждань, які пережили європейські
    роми у концтаборах сприяло збереженню упереджень та стигматизації цієї громади.
    МЗС підтримує ідею спільної відповідальності за подолання цих упереджень та продовження
    боротьби проти дискримінації та екстремістських дій етнічного чи расистського
    характеру. 2 серпня 1944 року близько 3000 ромів з табору Аушвіц-Біркенау стали
    жертвами нацистського режиму. Загалом у Європі близько 500 тис. ромів було знищено
    під час Голокосту. У Румунії 25 тис. ромів були депортовані до Придністров’я за
    наказом тодішнього румунського диктатора та нацистського союзника Йона
    Антонеску. Близько 11 тис. ромів втратили життя.


    КОРОНАВІРУС – Станом на 2 серпня загальна кількість
    підтверджених випадків зараження коронавірусом у Румунії перевищила 53 тис.
    осіб, з них 1075 було підтверджено за останню добу. Теж за останню добу від
    коронавірусу було зареєстровано 34 летальні випадки, а загальна кількість
    померлих становить 2413 осіб. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають
    приблизно 400 хворих. На тлі зростання кількості хворих на COVID-19 були введені нові обмежувальні заходи.
    Зокрема з 1 серпня стало обов’язковим носіння маски на вулиці у кількох
    регіонах Румунії. У залежності від епідеміологічної ситуації, люди зобов’язані
    носити маску постійно, у певні проміжки часу, або лише у певних місцях
    скупчення людей. На узбережжі наразі графік роботи терас і клубів залишається
    незмінним, але в певні години масковий режим є обов’язковим на набережних.
    Починаючи з неділі, протягом наступних 14 днів графік роботи терас, барів та
    ігорних залів буде обмежений у Бухаресті та сімох повітах, через велику
    кількість випадків Covid-19, виявлених за останні дні. У кількох населених
    пунктах запроваджено карантин. З іншого боку, кілька держав заявили, що
    запроваджують нові або продовжують раніше введені обмеження в’їзду для громадян
    Румунії.




    КІНО – У місті Клуж-Напока триває ХІХ-й Міжнародний кінофестиваль
    «Трансільванія». Цього року заходи безпеки та соціальної дистанції є
    пріоритетними, а покази кінострічок відбуваються просто неба у декількох місцях
    Клуж-Напоки та на околицях міста. У рамках події до 9 серпня буде показано понад 130 фільмів, а за
    словами організаторів, цьогорічний фестиваль присвячений великому режисеру
    Федеріко Фелліні. Актриса Марія Плоає отримає премію кінофестивалю за визначний
    внесок у розвиток кінематографу.




    МУЗИКА – Сьогодні завершується VI-й Фестиваль електронної музики Untold, найбільший подібний захід у Румунії. Через обмеження та правила соціальної
    дистанції в умовах пандемії коронавірусу, фестиваль відбувся в режимі онлайн.
    Організатори підготували для любителів електронної музики насичену і цікаву
    програму, за участі виняткових гостей, як наприклад: Девід Гуетта, Мартін
    Гаррікс, Дімітрій Вегас та Like Mike, Pussycat Dolls, Іггі Азалія, Скрипт, Пол
    Калкбренер, Шарлотта де Вітте та Річі Хоттін. Понад 80 000 шанувальників цього
    жанру музики підключилися до онлайн-концертів
    фестивалю, який стартував у четвер ввечері.

  • Бухарестський міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест»-онлайн

    Бухарестський міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест»-онлайн

    До наступної зустрічі з публікою цього року Міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест» запрошує любителів анімації з усіх куточків світу у віртуальну подорож світом кращих анімаційних короткометражних фільмів за всю історію фестивалю. Міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест» – єдиний у Румунії фестиваль, присвячений виключно анімаційному фільму. Заснований у 2006 році, фестиваль приносить на великий екран сотні фільмів з усього світу, у шести конкурсних категоріях, ретроспективні огляди, програми, присвячені відомим школам анімації, жанровим фестивалям, великим іменам у цій галузі.

    15-ий фестиваль відбудеться цього року з 9 по 15 листопада у Бухаресті. Директор «Анім’ест» Міхай Мітріке розповів про фільми, які ми можемо побачити на веб-сайті фестивалю до наступного конкурсу. «Ми постійно думаємо про своїх глядачів, аудиторію Анім’ест і вирішили скористатися онлайн-засобами, сайтом і застосунком Animest, а також запропонувати глядачам своєрідне резюме того, що Анім’ест здійснив упродовж 15 років. Тому що я переконаний, що не всі наші глядачі бачили всі короткометражні фільми на фестивалях. Тож ми запустили те, що ми називаємо UnitedShorts, тому що минулого року ми запустили цей логотип фестивалю і подумали, що це прекрасна можливість привабити спільноту Анім’ест до фестивалю цієї осені. Це добірка фільмів, які ми показали упродовж часу, з перших видань Анім’ест, обрали насамперед фільми-призери фестивалю. Йдеться про кінострічки, зроблені студентами, а також про фільми, створені студіями, які були запрошені на фестиваль. Можу сказати, що до початку наступного Анім’ест ми покажемо близько 50 короткометражних фільмів, що здобули найбільше нагород на попередніх фестивалях. Буде також добірка веселих, кумедних короткометражних анімаційних фільмів, на певні теми та з певними історіями, які піднімуть настрій членів співтовариства Анім’ест.»

    Однією з найважливіших місій фестивалю є відродження та просування місцевої анімації. Місцева конкуренція на фестивалі зростає з 2007 року, коли він стартував. Нове покоління, яке брало участь у семінарах, організованих Анім’ест, вже має фахівців в анімаційних студіях країни, а також студентів великих європейських вищих навчальних закладів. В останні роки румунські анімаційні фільми пройшли відбір та отримали нагороди великих фестивалів, – каже директор Анім’ест Міхай Мітріке. «Це було одним із завдань, які ми поставили перед собою, одна з причин, чому ми ініціювали фестиваль – підтримати румунську анімацію і допомогти публіці заново відкрити для себе авторську анімацію та інше, тому що я не можу сказати, що в ці роки ми презентували лише авторську анімацію. У нас також були гості з великих студій «Піксар», «Дісней», «Лайка», які проводили майстер-класи та намагалися пояснити, як робиться анімаційний фільм на цьому рівні. Однак я радий, що окрім кількості глядачів, яка з кожним роком збільшується, зросла і кількість анімаційних режисерів. Пригадую, що у 2009, 2010 роках багато режисерів казали, що вони зробили анімаційний фільм просто, щоб побачити, чи будуть відібрані до конкурсної програми Анім’ест, тобто робили фільм спеціально для участі у фестивалі. Це, власне, те, чого ми хотіли, те, що ми сподівалися, що станеться.»

    Анім’ест також зумів залучити відомих майстрів анімаційного кіно, які заснували цей жанр у Румунії, а також оцифрувати створені ними фільми. Іон Труйке (короткометражний фільм якого «Ідальго» у 1976 р. був відібраний до конкурсної програми Каннського кінофестивалю), Лумініца Казаку, Зено Богденеску та Ісабела Петрашинку отримали призи Анім’ест за їх внесок у розвиток румунського анімаційного кіно. Розповідає Міхай Мітріке. «Ми також шкодуємо з приводу того що не встигли запросити багатьох інших режисерів, які працювали в студії «Анімафільм», яка діяла в Румунії з 1964 по 1989 роки. На жаль, нам не вистачило 14-ох фестивалів, щоб повернути їх на великі екрани. На жаль багатьох з них вже немає серед нас і нам не вдалося зробити ретроспективу діяльності кожного з них, але ми не відмовимося від цієї ідеї та обов’язково зробимо це в найближчі роки. З іншого боку, ми, організатори фестивалю, раді, ​​що нам вдалося показати на фестивалі твори низки відомих режисерів анімаційного кіно, аніматорів старої гвардії «Анімафільм». Ми знову представили їх широкому загалу і ознайомили з їх творами молоде покоління.»

    З 2011 року Міжнародний фестиваль анімаційного кіно Анім’ест, проходить і в Кишиневі, а починаючи з 2017 року, володар трофею Анім’ест, визначений професійним міжнародним журі, входить до списку претендентів на премію Американської кіноакадемії у номінації «Найкращий анімаційний короткометражний фільм».

  • «Вдома, My Home» – дебютний документальний фільм Раду Чорінчука

    «Вдома, My Home» – дебютний документальний фільм Раду Чорінчука

    На 42-му кінофестивалі Sundance, який відбувся на початку лютого 2020 року, дебютний документальний фільм Раду Чорнічука «Вдома, My Home» був удостоєний спеціальної нагороди журі світового кінематографічного документального кіно «за досконалу операторську роботу, плинність і стійкість рухів камери».

    Фільм зняли двоє румунських режисерів Раду Чорнічук та Мірча Тополяну. Кінострічка мала також відкрити 13-й фестиваль «One World Romania/Єдиний Світ Румунія», який був відкладений через пандемію коронавірусу. «Вдома, My Home» розповідає історію сім’ї, яка 20 років прожила у напівдиких умовах у дельті Векерешть, на окраїні Бухареста. Однак одного для влада оголосила дельту заповідником – першим міським природним парком Румунії, а подружжя Енакє та їх дев’ятеро дітей були виселені. Після багаторічного життя в умовах майже дикої природи вони були змушені пристосовуватися до міських умов – батьки шукати роботу, діти – йти до школи та стати складовою суспільства, яке їм не раде.

    Протягом чотирьох років режисер Раду Чорнічук був свідком великої пригоди родини Енакє: від життя в повній гармонії з природою, до складного життя у великих міських джунглях столиці. Спеціальний репортер Раду Чорнічук є одним із співзасновників Будинку журналіста та автором численних репортажів для The Guardian, Al-Jazeera, News Channel 4, ZDF. Він отримав чимало національних та міжнародних премій: Superscrieri (Cуперзапис 2014 року), Королівське телевізійне товариство Великобританія/Royal Television Society UK (2014 р.), Міжнародна амністія Великобританія /Amnesty InternationalUK (2014 р.) та премія ім. Гарольда Вінкотта за бізнес-економічну та фінансову журналістику/Harold Wincott Award for Business Economic and Financial Journalism (2016 р.).

    У розмові з режисером Раду Чорнічуком ми запитали нашого гостя, як він здійснив перехід від журналістики до документального фільму. «Це сталося досить природним шляхом, в тому сенсі, що багато репортажів, зроблених у Будинку журналіста, я завжди розглядав як теми для документального фільму. У цьому випадку я зрозумів, що не можу розповісти цю історію лише за допомогою обмежувальних інструментів репортажу. Тоді я спробував знайти спосіб розповісти цю історію докладніше та якомога ближче до того, як вона прокручувалась в моїй голові. Для мене ці чотири роки, скільки я працював над фільмом «Вдома, My Home», стали справжньою кіношколою, я взяв участь у різних семінарах в Європі де зустрів багатьох професіоналів, від яких багато чому навчився, часом болісно багато. Усе це випливало з необхідності розповісти цю історію глибше і складніше, ніж я міг би це зробити у репортажі.»

    «Вдома, My Home» став одним із найулюбленіших фільмів глядачів кінофестивалю Sundance-2020, презентуючи захоплюючі портрети наймолодших членів сім’ї Енакє та виклики, з якими вони стикаються, в той час, коли багато дітей ростуть із планшетами Apple iPad як звичайна . щоденна розвага», – пише видання SOUNDVENUE.

    Раду Чорнічук розповідає. «Я хотів би сказати, що «Вдома, My Home» – це фільм сімейної драми. Це історія родини, знята упродовж чотирьох років, з яких майже два роки я знімав їх у дельті Векерешть. Потім, ще два роки я знімав їх життя у місті, спостерігав за їхньою соціальною інтеграцією. Це документальний фільм, знятий у співпраці зі сценаристами Ліною Вдовий та Мірчею Тополяну. Жоден з нас не мав досвіду кінематографії, але нам вдалося налагодити ефективну співпрацю, а у певний момент до нас приєднався досвідчений продюсер. З огляду на те, що ми є журналістами і мали доступ до деяких каналів, через які ми завжди спілкувалися з громадськістю, проєкт став досить помітним. Це була також спроба консолідувати соціальний проєкт, який ми розпочали, і який мав на меті зробити якомога менш болісними зміни в житті цих дітей та їхніх батьків, зусилля, які також були підтримані громадськістю. Завдяки тим, хто нас підтримав, ми змогли здійснити й мультимедійний проєкт «Вдома». Йдеться про альбом, зроблений дітьми упродовж першого перехідного року, в якому вони фактично задокументували період, що минув від виселення з дельти і до закінчення першого року навчання у школі. До цього вони не ходили до школи.»

    У той же час знімальна група фільму розробила й соціальний проєкт, до якого долучилися численні спеціалісти та гуманітарні організації. 11 членів родини жили ізольовано від суспільства: без документів, без освіти та без доступу до системи охорони здоров’я. Зараз усі дев’ятеро дітей подружжя Енакє мають документи, ходять до школи, регулярно йдуть до лікаря, а батьки мають роботу, – розповів Раду Чорнічук. «Зняти цей фільм мене спонукала ціла низка суперечливих речей. Я бачив, що вони мають дуже низький соціальний статус, але вони зачарували мене своїм вражаючим почуттям сім’ї і своєю турботою одне про одного. Я до цього багато років провів за кордоном, де багато працював, був близький до вигорання, і, з огляду на цей досвід, я ще більше захопився цими людьми. Мене вразила ця історія, ці люди вразили мене своєю єдністю, своєю взаємодією незважаючи на важке матеріальне становище. Це не було для мене чимось новим, але чимось, про що я забув. Я покинув батьківську оселю дуже рано і якось забув, що означає мати поруч братів, мати батьків, які піклуються про тебе. Це мене підштовхнуло зробити щось більше ніж просто репортаж про цих людей. Цей фільм змусив мене менше боятися любові та вразливості.»

    acasa-myhome-fotook.png

  • Дні українського кіно в Румунії

    Дні українського кіно в Румунії

    4-6 листопада у Бухаресті, у кінематографі Музею
    румунського селянина уперше пройшли Дні українського кіно. У програмі показів були
    представлені три сучасних, найновіших
    українських повнометражних фільми, зокрема картина Романа Бровка «Заборонений», яка оповідає історію
    життя та загадкову смерть відомого поета-шістдесятника, правозахисника, Героя
    України – Василя Стуса та його боротьбу із радянською системою, стрічка Ярослава
    Лодигіна «Дике поле» – екранізація роману культового українського письменника
    Сергія Жадана і музична комедія «Шляхетні волоцюги» режисера Олександра
    Березаня, а також
    короткометражні фільми альманаху «Все починається в Києві» та ще одна стрічка – класика українського кіно
    – «Білий птах з чорною ознакою».




    До складу української делегації увійшли перший заступник директора
    мережі кінотеатрів «Київкінофільм» Лариса Зубенко, координатор національних і
    міжнародних проєктів мережі кінотеатрів «Київкінофільм» Олена Бабій, керівник
    «Європейської кінофундації», продюсер фільму «Заборонений» Артем Денисов та
    Олег Москаленко, виконавець головної ролі фільму «Дике Поле».




    Дні українського кіно почалися у понеділок відкритою дискусією про виробництво
    та дистрибуцію кіно в Україні та Румунії, а також про можливість налагодження
    двосторонньої співпраці в цій сфері і проведення аналогічного заходу в Києві. З
    вітальним словом до учасників заходу звернувся Посол України в Румунії
    Олександр Баньков, який сказав, що румунські глядачі мають змогу побачити, як
    культові кінострічки української класики, так і ознайомитись із сучасними
    фільмами українських режисерів: «Це
    перша така спроба, яка я сподіваюсь, буде дуже позитивно сприйнята публікою і наступного року ми зробимо все для
    того, щоб продовжити її та якомога більше знайомити публіку Румунії, не тільки
    людей, які говорять українською і розуміють українську, але й румунів, знайомити
    з сучасним українського кінематографом і з класикою українського
    кінематографа.»




    Голова Бухарестської філії Союзу Українців Румунії Михайло
    Трайста подякував усім присутнім і сказав, що Дні українського кіно в Бухаресті
    фактично є початком Тижня української культури в румунській столиці: «8 і 9
    листопада ми вдруге святкуємо День української мови в Румунії і дуже раді, що
    завдяки цим фільмам ми маємо справжній Тиждень української культури в Румунії. Тому
    що наші заходи триватимуть до неділі, у п’ятницю та суботу у Бухаресті відбудеться
    міжнародна конференція на тему «Українці Румунії: історія, сучасність і перспектива»,
    в якій візьмуть участь 80 науковців з України – Києва, Чернівців, Одеси, а
    також з Угорщини, Чехії та Словаччини, ще декілька заходів пройдуть у неділю.
    Отож ми дійсно можемо назвати цей тиждень Тижнем української культури в
    Румунії.»




    Олена Бабій, координатор національних і міжнародних
    проєктів мережі кінотеатрів «Київкінофільм», що є ініціатором цієї події,
    розповіла, що до програми показів увійшли фільми різні за жанром і за тематикою,
    але привернула увагу до кінострічки, що є класикою українського кіно – «Білий
    птах з чорною ознакою», яка на її думку є дуже зрозумілою Румунії, оскільки оповідає
    про роки Другої світової війни і про той вир, в який потрапили й український, і
    румунський народи: «Дуже приємно, що ми приїхали до Бухареста, це перші Дні
    українського кіно в Румунії. Ми організували це спільно з нашими партнерами і
    сподіваємось, що будемо мати також відповідь від румунської сторони і зможемо
    прийняти Дні румунського кіно в Києві. Ми розпочали міжнародну діяльність не
    так давно, в 2017 році і почали ми її як партнери в організації проєкту Дні
    українського кіно у Ризі (Латвії), після чого ми запросили латвійських
    кінематографістів з латвійськими фільмами до Києва. Потім нас запросили зробити
    Дні українського кіно у Софії, і цього року и вже втретє будемо з Днями
    українського кіно і от з Артемом Денисовим, з фільмом заборонений ми одразу з
    Бухареста вирушаємо до Софії і далі українські фільми мандруватимуть Європою.
    Окрім нашої міжнародної діяльності у нас дуже багато авторських проєктів, але є
    один проєкт, який дуже дорогий для мене, оскільки я є його автором, я його як
    дитину виносила, народила і дуже горда цим. Цей проєкт називається «Київ із
    кінематографом у серці» і тут ми представляємо фільми, які будь-яким чином
    пов’язані з Києвом. Ми дуже
    сподіваємось, що можливо ми щось покажемо і про Бухарест, про румунську
    столицю, оскільки наші міста є містами побратимами, я, наприклад пам’ятаю
    чудовий фільм «12:08 на схід від Бухареста», який я колись подивилася і
    запам’ятала не все життя.»

    У середу Посол України в Румунії Олександр Баньков разом з Артемом Денисовим Оленою Бабій
    провели зустріч з Генеральним директором Національного центру кінематографу
    Румунії Анкою Мітран, під час якої було обговорене питання подальшого співробітництва
    з метою продовження ініційованого у цьому році кінофестивалю – Дні українського
    кіно в Бухаресті та можливого проведення Днів румунського кіно у Києві. Окремим
    аспектом зустрічі був обмін досвідом щодо державної підтримки кіноіндустрії в
    Румунії та Україні у контексті останніх змін в українському законодавстві.

  • Дні українського кіно у Бухаресті

    Дні українського кіно у Бухаресті

    4-6 листопада 2019 року у Бухаресті відбудуться Дні українського кіно в Румунії, у рамках яких пройдуть румунські прем’єри спеціальної добірки українських фільмів.

    У кінотеатрі столичного Музею румунського селянина будуть показані п’ять українських стрічок: «Заборонений», «Все починається у Києві», «Дике поле», «Білий птах з чорною ознакою» та «Шляхетні волоцюги».

    Організаторами та партнерами заходу виступають Держкіно України, Європейський фонд кіно, Мережа кінотеатрів КП «Київкінофільм», Cоюз Українців Румунії, кінозал Музею румунського селянина та Посольство України в Румунії.

  • Документальний фільм «Каїсе» – лауреат премії Ґопо та кінофестивалю Астра

    Документальний фільм «Каїсе» – лауреат премії Ґопо та кінофестивалю Астра

    Документальна кінострічка «Каїсе» режисера Александра Мавродіняну, світова прем’єра
    якої відбулася на Міжнародному кінофестивалі «Трансільванія»-2018, у минулому році
    стала лауреатом кінопремії «Астра» як кращий фільм у розділі «Румунське кіно». І
    теж у 2018 році «Каїсе» був нагороджений премією «Ґопо» за кращий документальний фільм.




    «Каїсе представляє тривожний погляд на румунське суспільство, ставлячи на
    перший план людину, який
    кидає виклик загальному цинізму і надає притулок і новий шанс кільком юнакам». Так
    пояснило своє рішення журі кінофестивалю «Астра». Фільм захоплююче представляє
    як непередбачувані відносини між тренером з боксу і його кращим підопічним, так
    і битви, які вони мусять вести поза рингом. В одному тренувальному залі на
    околиці Бухареста, тренер з боксу (Думітру Добре) наприкінці своєї кар’єри присвятив
    себе групі дітей з неблагополучних сімей, яких намагається перетворити на
    майбутніх чемпіонів. Розчарований,
    але наполегливий, тренер покладає всі свої надії на талановитого 13-річного
    юнака, на прізвисько «Каїсе» (Крістіан Палку). Ми поговорили з режисером Александром Мавродіняну про те, як він дізнався про цю
    зворушливу і людську історію, що означає зняття документального фільму з нуля,
    без команди і фінансування, і як історія людей, з якими він познайомився
    випадково, стала і його історією.

    Александру Мавродіняну розповів про те, як був
    сприйнятий глядачами його документальний фільм «Каїсе». «Він був осмислений глядачами в кількох основних
    ключах. Багато хто побачив у ньому соціальну драму, але я радий, що більшість
    глядачів сприйняли документальний фільм як людську історію, як його задумав я.
    Як данину тим маленьким і анонімним героям навколо нас, які роблять свою
    щоденну роботу. Ці люди є для мене джерелом натхнення і кожен раз, коли планую
    зняти новий фільм я йду в цьому напрямку. Таким героєм для мене тренер Добре,
    головний персонаж цього фільму.»




    Александру Мавродіняну почав працювати над цим документальним фільмом в
    2013 році, в той час, коли тільки закінчив знімати «Людину-птаха», історію про Міхейце
    Ніколає, який прагнув удесяте виграти чемпіонат Румунії з планеризму. У той час
    режисер не планував зняти новий фільм, але змінивши тренувальний зал, він
    зустрівся з тренером Добре та його учнем Каїсе. Спочатку Александру Мавродіняну
    побудував історію про Каїсе, хотів розповісти про подолання власних бар’єрів.
    Він зняв понад 350 годин і півроку монтував знятий матеріал. А потім зненацька усвідомив,
    що обрав помилковий напрямок і, що справжнім героєм фільму, по суті, є тренер. Той,
    хто емоційно сприймає кожен момент і кожен раз ризикує втратити все, що він
    побудував, а Кеїсе був не першим його підопічним, який одного дня вирішив покінчити
    з боксом.




    Александру Мавродіняну: «Я зустрів Добре і Каїсе в перший день роботи в новому
    тренувальному залі. Вони обидва зачарували мене, «обдурили» і я несвідомо кинувся
    в цю пригоду, не знаючи звідки отримаю фінансування, не маючи знімальної групи.
    Але мене настільки вразили відносинами між ними, які були настільки гарними, що
    я вирішив взяти камеру і почати зйомки. Через кілька днів я зрозумів, що й
    камера полюбила їх, що є необхідним елементом для документального фільму.
    Тобто, можна мати чудову історію, але цього недостатньо, коли героям не
    вдається передати емоції. Іноді це було важким випробуванням, тобто важко
    уявити скільки часу я проводив з ними та часто розумів, що це якось марно, у
    мене було відчуття, що я знімаю те, що не зможу використати у фільмі. Але я був
    пройнятий майже нав’язливим прагненням. Фільм побудований на драматургійній
    структурі, характерній художнім фільмам і я думаю, що це була одна з
    причин, чому його оцінили глядачі. Ми побудували його так, тому що навіть якщо це
    документальний фільм, недостатньо представити героїв та їхню історію. Недостатньо
    мати дуже сильних героїв тому, що аби привернути увагу глядача потрібна й
    інтрига.»


    Александру Мавродіняну є автором кількох
    документальних і короткометражних фільмів, але каже, що жоден з них не мав таких
    відгуків, як «Каїсе». «На цей фільм я отримав відгуки, яких ніколи раніше не мав
    щодо жодного іншого мого фільму. Усі вони були викликані різними
    аспектами фільму. Я зрозумів, що цей документальний фільм має здатність викликати
    емоції, дістати з людей найкраще. І це робить мене щасливим. Ми, кінорежисери, радіємо
    позитивній критиці, ми часто говоримо про вдалий фільм, про те, що отримали
    шанс зняти ще один фільм, але головною метою нашої роботи є знайти ключ до
    серця аудиторії, зробити фільм таким, що вражає публіку.»

  • 31 травня 2019 року

    АПОСТОЛЬСЬКИЙ
    ВІЗИТ     – Папа Римський Франциск у п’ятницю в Бухаресті заявив, що, незважаючи на
    численні труднощі і недоліки в останні 30 років Румунія зробила багато кроків
    вперед у своєму демократичному проекті, який зобов’язалася здійснити. Верховний
    Понтифік зустрівся з представниками румунської влади, громадянського суспільства
    і дипломатичного корпусу, акредитованого у Бухаресті. Під час зустрічі з
    президентом Клаусом Йоханнісом Папа Франциск віддав данину шани пожертві синів
    і дочок Румунії, які своєю культурою, спадщиною своїх цінностей та своїм
    трудом збагачують країни, в які вони емігрували, а плодами своїх зусиль
    допомагають своїм сім’ям на батьківщині. У свою чергу, президент Клаус Йоханніс
    сказав, що дипломатія Верховного Понтифіка продовжує бути фактором «забезпечення миру» та «рівноваги»
    у підході до вирішення глобальних проблем на світовому порядку денному. Він
    додав, що румуни вважають візит Папи Франциска новим стимулом до створення
    суспільства справедливості і миру, а також – світу людської любові. Румунської
    Православної Церкви Папа Франциск сьогодні розпочав триденний державний,
    пастирський та екуменічний візит до Румунії. Він проходить під гаслом «Ходімо
    разом!» і відбувається рівно через 20 років від історичного візиту до Румунії Папи
    Івана Павла ІІ-го, першого
    візиту Верховного Понтифіка до переважно православної країни. Програмою сьогоднішнього
    перебування у Бухаресті передбачено й відправлення літургії у католицькому соборі Святого Йосифа. У суботу
    Папа Франциск відвідає Шумулєу Чук, район у Трансільванії де зосереджені
    угорські католики та місто Ясси на північному сході Румунії, де компактно
    проживає велика громада румунських католиків. У неділю Верховний Понтифік
    відвідає місто Блаж, в самому серці Трансільванії, духовний центр румунського
    греко-католицтва, де здійснить беатифікацію семи греко-католицьких єпископів,
    які пожертвували своїм життям за віру під час комуністичного режиму.



    КІНО
    – У п’ятницю, 31 травня, у місті Клуж-Напока (північно-західна Румунія) стартував ХХVІІІ-й Міжнародний кінофестиваль «Трансільванія». В офіційній програмі
    кінофестивалю змагаються 12 фільмів, але в рамках заходу відбудеться показ понад
    200 кінострічок. Цього року фестиваль присвячений кінематографам Франції, Китаю
    та Албанії. Водночас румунський кінематограф представлятимуть майже 40 фільмів.
    Почесним гостем кінофестивалю в цьому році є відомий актор Ніколас Кейдж, який
    отримає нагороду за свій внесок у розвиток світового кіно.



    МІГРАЦІЯ
    – Чотирьом громадянам Румунії і двом громадян Болгарії було оголошено про підозру
    у кримінальному провадженні за фактом незаконного переправлення мігрантів через
    державний кордон і створення організованого злочинного угруповання. Вони були затримані
    співробітниками поліції в районі міста Калафат (південний захід Румунії), коли намагалися
    переправити нелегалів в Румунію на човні через річку Дунай. Генеральний інспекторат
    прикордонної поліції у п’ятницю повідомив, що четверо румунів зізналися, що намагалися
    допомогти групі мігрантів дістатися західного кордону країни і незаконно
    потрапити до однієї з країн Шенгенського простору. За даними прикордонників семеро
    іранських нелегалів були передані болгарській стороні у відповідності до румунсько-болгарського
    протоколу про співпрацю.


    ДІТИ – Країни-члени Європейського Союзу у 2016 році витратили понад 350 млрд. євро (2,4% ВВП ЄС) на сімейні пільги, що становить 9% від загального обсягу соціальних видатків. Відповідні дані у п’ятницю оприлюднив європейський статистичний офіс – Євростат. Найменші щорічні витрати на сімейні пільги, менше 200 євро на особу, були зафіксовані у Румунії та Болгарії (обидві по 120 євро), Литві (150 євро) та Греції (170 євро), а найбільші у Люксембурзі (3000 євро/особу), Данії (1700 євро), Швеції (1400 євро), Німеччини та Фінляндії (1200 євро). Дані Євростату були опубліковані до Міжнародного дня захисту дітей, який відзначається в усьому світі 1 червня.


    ТЕНІС -
    Румунська тенісистка Сімона Хелеп вийшла до третього кола турніру серії Великого
    шолому – Відкритого чемпіонату Франції з тенісу (Ролан Гаррос) в Парижі із
    загальним призовим фондом понад 40 млн. євро. У поєдинку другого раунду турніру
    румунка обіграла Магду Лінетт з Польщі. За вихід до четвертого кола змагання
    третя «ракетка» турніру побореться з українкою Лесьою Цуренко, яка напередодні взяла
    гору над Александрою Круніч з Сербії. Інша румунка, яка вийшла до третього кола
    Ролан Гаррос 116-та «ракетка» світу Ірина Бегу зіграє в суботу проти американки
    Аманди Анісімової.


  • 16 травня 2019 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле та
    глава уряду Боснії та Герцеговини Деніс Звіздіч у четвер у Бухаресті обговорили
    двостороннє економічне співробітництво та перспективу вступу цієї крани до Європейського Союзу. Продовження
    процесу розширення ЄС, шляхом вступу західнобалканських партнерами, таких як
    Боснія та Герцеговина, є пріоритетом головування Румунії в Раді Європейського
    Союзу, оскільки ця політика є єдиною гарантією безпеки та процвітання регіону, -
    заявила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. У свою чергу Деніс Звіздіч підкреслив,
    що європейська інтеграція і членство в НАТО є дуже важливими для майбутнього
    Боснії та Герцеговини, а також є важливим елементом забезпечення стабільності
    на Балканах і для економічного розвитку регіону. Сторони обговорили розвиток
    двостороннього економічного співробітництва в різних галузях, таких як
    енергетика, металургія, автопромисловість, сільське господарство, інформаційні
    технології, інновації, дослідження, освіта і туризм.


    БЕЗПЕКА ЄВРОПИ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану бере участь у засіданні Комітету міністрів Ради Європи, яке проходить у четвер і п’ятницю у Гельсінкі під головуванням Фінляндії. Під час Гельсінської зустрічі також відбудеться офіційне перейняття Францією головування у Комітеті міністрів. Головною темою зустрічі є необхідність розподілу відповідальності за забезпечення демократичної безпеки в Європі. Комітет міністрів складається з одного представника кожної із 47 держав-членів Ради Європи, а головування у ньому здійснюється протягом шести місяців кожною країною-членом Ради Європи в алфавітному порядку.

    КІНО – Світова прем’єра фільму «Гомера» румунського
    режисера Корнеліу Порумбою відбудеться у суботу на Каннському кінофестивалі. Кінострічка побореться за Золоту пальмову гілку з картинами таких відомих
    кінематографістів, як Квентін Тарантіно, Педро Альмодовар, Кен Лоуч, Терренс Малік
    і брати Дарденн. Нагадаємо, що в 2015 році журі Каннського кінофестивалю
    нагородило Корнеліу Порумбою призом «Особливий талант» за фільм «Скарб», а в
    2009 році він здобув приз Міжнародної федерації кінопреси та Приз журі
    престижної програми «Особливий погляд» на кінофестивалі в Каннах за кінострічку
    «Поліцейський, прикметник». Дебютний повнометражний фільм румунського режисера
    дістав приз «Золотої камери» 2006 року цього кінофестивалю. 72-й Каннський
    міжнародний кінофестиваль стартував 14 травня і завершиться 25 травня.




    НІЧ МУЗЕЇВ – У суботу, 18 травня, в Румунії відбудеться
    15-а акція «Ніч музеїв». По всій країні, в тому числі в Бухаресті, понад 150
    музеїв і культурних установ чекатимуть усіх бажаючих оглянути музейні
    експозиції, а вхід буде вільний. Так само будуть проведені різноманітні культурно-розважальні
    заходи, адаптовані до всіх вікових категорій: виставки, кінопокази, вистави,
    концерти тощо. Ініційована Міністерством культури Франції, під патронатом Ради
    Європи, ЮНЕСКО та Міжнародної ради музеїв, акція користується великою
    популярністю і проводиться у Румунії Національною мережею музеїв.




    5G – Румунія стала
    однією з перших країн у світі, яка запустила послуги зв’язку 5G після того, як
    мобільний оператор запустив тестові передавачі 5G у Бухаресті. Абоненти
    матимуть доступ до зв’язку п’ятого покоління по мірі поширення на ринку
    апаратів, сумісних з мобільними мережами 5G.Відповідний
    оператор мобільного зв’язку планує до кінця року розширити мережу п’ятого
    покоління для інших великих міст країни.




    ТАКСІ -
    Сьогодні вступили в силу зміни, внесені урядом до Закону про таксі, після недавніх
    протестів водіїв таксі. Вони стверджували, що відповідно до колишнього
    нормативно-правового акту було неможливо притягнути до
    відповідальності водіїв за порушення законодавства про перевезення на таксі,
    незалежно від того чи використовують вони мобільні застосунки або ні. Так,
    згідно зі змінами, які набули чинності сьогодні водій, який надає платні послуги
    з пасажирських перевезень без ліцензії може бути оштрафований на місці із
    забороною користуватися транспортним засобом протягом шести місяців. Влада заявляє,
    що незабаром буде прийнятий нормативно-правовий акт, що регулюватиме порядок перевезень
    пасажирів, здійснюваних з використанням мобільних додатків типу Uber.

  • Премії Гопо

    Премії Гопо

    Кінострічка Moромети 2, режисера Стере Гуля, була великим переможцем Премій
    Гопо 2019 року, найважливіша подія, присвячена кіно в Румунії. Фільм був
    нагороджений, серед іншого,за звук, декори, костюми, бокс офіс, найкращий монтаж та візуальні
    ефекти. «Було
    дуже важко сняти
    цей фільм. Це був
    довгоочікуваний фільм, і якби я зазнав невдачі, розчарування було б
    великим», – зізнався
    режисер. Він також розповів про нове покоління акторів. Стере Гуля: «Мене дуже
    вразили актори молодого
    покоління. Було
    велике задоволення для мене, що я їх виявив, і вони також придумали щось таке,
    що мені потрібно.»




    Насправді, Стере Гуля – це той, котрий виявив актора Йосипа Паштіне, лауреата премії Гопо за дебют.
    Йосип Пуштіне:
    «Спасибі вам, пане
    Гуля за наданий шанс, що ви дали мені можливість бути частиною цього великого проекту. Для мене це багато значить, і я дякую від душі. Ви надзвичайна
    людина.»




    19 румунських художніх фільмів, що
    вийшли в прокат минулого року, змагалися. Статуетку кращого режисера отримав Константін Попеску за фільм «Поророка», який отримав інші нагороди: краща
    актриса у другорядній ролі, Юлія Луменаре, а нагороду кращий актор в головній ролі отримав Богдан Думітраке, який зазначив: «Дякую всім тим, з ким я працював
    над цим фільмом, зокрема Константину, за таку щедру і складну роль. Цю нагороду присвячую моїм дочкам, Марі і Зої.»




    Краща актриса в головній ролі призначена Косміна Стратан за роль у фільмі
    «Любов 1. Собака» режисера Флоріна Шербана. Кращий сценарій написав Раду Жуде для фільму «Мені байдуже,
    якщо в історію ми ввійдемо як варвари.» Кращим документальним фільмом визнано «Абрикос», режисера Александру Мавродяну, кращий дебютний фільм – «Солдати. Історія з
    Ферентар» Івани Младеновіч, і кращий короткометражний
    проголосовано Різдвяний
    подарунок» режисера Богдана Мурешану.




    На заході були й
    емоційні моменти, коли були вручені нагороди за заслугу актрисі Іляні
    Стані Іонеску та за всю
    діяльність актору Костянтину Дінулску. Були вручені й інші
    призи, які не були
    винесені на голосування:
    спеціальний приз вручено оператору Іону Ніка, співробітник
    режисера Іона Попеску Гопо, приз глядача за фільм«Моромети 2», і один спеціальний за підтримку кіновиробництва, наданий Дану Кішу. Переможців призів Гопо відібрали
    приблизно 600 активних членів румунської кіноіндустрії.

  • 7 лютого 209 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Правляча
    коаліція «СДП-АЛДЕ» завершила обговорення проекту Державного бюджету Румунії на 2019 ріцк, який у п’ятницю буде схвалений урядом. Про це     сьогодні повідомив міністр
    фінансів Єуджен Теодоровіч після нового раунду переговорів між членами керівної
    коаліції, а також з мерами найбільших міст Румунії. Останнім не вдалось переконати
    міністра фінансів відмовитися від передачі соціальних видатків місцевим органам
    влади. У середу на зустрічі з ними, лідер керівної
    СДП Лівіу Драгня пообіцяв виділити їм на 27% більше коштів, ніж у минулому
    році. Але міські голови кажуть що цього недостатньо, оскільки місцеві органи
    влади мають покрити більшу частину соціальних витрат. Проект бюджету
    передбачає економічне зростання на 5,5%, інфляцію на рівні 2,8% та дефіцит ВВП
    – 2,5%.




    РЮВС ЄС – Тероризм, поліцейське
    співробітництво, Шенгенська зона та міграція є основними темами на порядку денному неформальної зустрічі міністрів внутрішніх справ країн-членів ЄС у Бухаресті. У нараді, організованій румунським головуванням у Раді ЄС, яку очолює міністр
    внутрішніх справ Румунії Кармен Дан, також взяли участь комісар ЄС з питань міграції, внутрішніх справ та громадянства Димітріс Аврамопулос, комісар ЄС з
    питань внутрішньої безпеки Джуліан Кінг, координатор ЄС з протидії
    тероризму Жиль де Кершов,
    голова Комітету з громадських свобод, юстиції та внутрішніх справ
    Європарламенту Клод Мораєс, виконавчий директор FRONTEX Фабріс Леґгері та інші європейські чиновники. Неформальна зустріч членів Ради юстиції
    та внутрішніх справ ЄС у Бухаресті продовжиться у п’ятницю в розділі «Юстиція».


    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле сьогодні зустрілася з
    президентом Європейської Ради Дональдом Туском і віце-президентом Європейської
    комісії Франсом Тіммермансом. Було розглянуто важливі питання
    європейського порядку денного. Під час зустрічі з Дональдом Туском
    Віоріка Денчіле підтвердила підтримку Румунією сильної та унітарної
    Європи у всіх її вимірах – політичному, економічному та соціальному. Що стосується Brexit, глава уряду заявила,
    що румунське головування в Раді ЄС надалі
    стежитиме за дотриманням прав європейських громадян
    після виходу Великобританії з Євросоюзу.
    Під час переговорів з першим віце-президентом Європейської Комісії було
    розглянуто питання верховенства права та незалежності судової влади в Румунії.
    Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле запевнила, що румунський
    уряд робитиме
    все для дотримання цінностей
    і принципів, що лежать в основі європейського співтовариства:
    захист прав і свобод громадян, верховенство
    права, незалежність правосуддя, а
    також для того, аби громадяни Румунії користувалися тими ж
    правами і свободами, що й будь-який громадянин інших країн ЄС.
    Також у четвер румунська прем’єрка взяла участь у відкритті конференції «Боротьба
    з антисемітизмом: спільний підхід для кращого захисту єврейських громад в
    Європі – від практики до дій», організованої Румунією в контексті ротаційного
    головування в Раді ЄС. Вона заявила, що Румунія стала регіональним взірцем у боротьбі з антисемітизмом і ксенофобією, а також прикладом щодо освіти і заходів для збереження пам’яті про Голокост.




    КІНО -
    Румунія на цьогорічному Берлінському кінофестивалі, що проходить з 7 по 17 лютого,
    буде представлена фільмом «Монстри» режисера Маріуса Олтяну. Світова прем’єра
    єдиної румунської повнометражної кінострічки, відібраної для участі у
    кінофестивалі, відбудеться 9 лютого. «Монстри» представляє один день у житті
    молодого подружжя, яке родина, суспільство, друзі любить разом, але осуджують і
    відхиляють, коли молодята самі по собі, через свої потреби, переконання і
    життєвий вибір. У 2018 році дебютний фільм «(Не) торкайся мене» режисерки Адіни
    Пінтіліє отримав «Золотого ведмедя» на фестивалі у Берліні. Фільм перевіряє
    межі між художнім, документальним і візуальним мистецтвом шляхом нетрадиційного
    дослідження людської інтимності.




    МІНІСТРИ – Президент
    Румунії Клаус Йоханніс сьогодні знову відхилив кандидатуру соціал-демократки Лії Олгуци Васілєску на
    посаду міністра регіонального розвитку. Глава держави надіслав листа
    прем’єр-міністрові Віоріці Денчіле, в якому повідомив про своє рішення і
    пояснив причини. Клаус Йоханніс сказав, що відхилив кандидатуру пані Васілеску,
    оскільки вона не має необхідної підготовки та досвіду для такої складної сфери як
    регіональний розвиток та державне управління. Соціал-демократична партія одразу
    відреагувала, стверджуючи, що Клаус Йоханніс ніколи б не став президентом
    Румунії, якби були враховані критерії, на підставі яких він відкинув
    кандидатуру Лії Олгуци Васілєску. Соціал-демократи нагадують, що в минулому
    глава держави підписав указ про її призначення на посаду міністра праці де вона
    розробила дуже складні закони про заробітну плату і про пенсію. Клаус Йоханніс
    втретє відкинув кандидатуру Лії Олгуци Васілєску на посаду очільника
    Міністерства розвитку. Він також має оголосити про своє рішення й щодо
    кандидатури Мірчі Дрегіча на посаду міністра транспорту. Суперечка довкола призначення
    цих двох міністрів триває з листопада минулого року, коли прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле вирішила провести кадрові перестановки в своєму кабінеті
    міністрів.




    ПРОТЕСТ – Офіцери,
    працівники поліції та пенітенціарних установ, а також військові у запасі
    протестують у Бухаресті вимагаючи поліпшення умов праці, справедливої зарплати
    для працівників і припинення дискримінації військових пенсіонерів. Акція
    протесту пройде перед міністерствами внутрішніх справ і юстиції, а також перед
    парламентом під час неофіційної зустрічі Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх
    справ на рівні міністрів, яка відбудеться у Бухаресті в рамках румунського
    головування в Раді Європейського Союзу. За даними галузевих профспілок,
    зарплати працівників в галузі оборони, громадського порядку і національної
    безпеки були заморожені терміновими постановами, а військові пенсії скоротилися
    більш ніж на 30%. Члени профспілок також кажуть,
    що бюджетні видатки на поліпшення умов праці та забезпечення приміщень і
    логістики постійно скорочуються.




    ЛЖЕЛІКАР – У Румунії
    проводиться розслідування відносно громадянина Італії, який видавав себе за лікаря
    і провів кілька пластичних операції в приватних клініках Бухареста, не маючи медичної
    світи. 38-річний Маттео Політі був затриманий у середу прикордонниками в Араді при
    спробі втекти на потязі до сусідньої Угорщини. Італійця оправили до столиці, де
    проти нього було порушено кримінальну справу за незаконне заняття лікувальною
    діяльністю. Маттео Політі не отримав дозвіл на медичну практику від Колегії
    лікарів, яка звернулась зі скаргою до прокуратури. Міністр охорони здоров’я
    Соріна Пінтя стверджує, що відповідальність за право на медичну практику надане псевдолікареві
    лежить належить на приватних клініках, які прийняли його на роботу. Протягом
    одного року псевдохірург працював під Під чужим ім’ям Метью Моуд і з підробленими документами. Маттео
    Політі є уродженцем Венеції і має лише 8-річну освіту. В Італії він був
    паркувальником, а в 2011 році був засуджений до півтора року умовного покарання,
    після того, як кілька років видавав себе за лікаря.




  • 04 лютого 2019 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ
    – Проект Державного бюджету Румунії на 2019 рік буде внесений на
    розгляд парламенту у п’ятницю, хоча минулого тижня міністр фінансів Єуджен Теодоровіч
    заявив, що він буде прийнятий у вівторок і того ж дня – направлений до
    парламенту. Раніше Єуджен Теодоровіч
    повідомив, що проект бюджету на 2019 рік зосереджується переважно на охороні
    здоров’я, освіті та інвестиціях. У неділю лідер керівної Соціал-демократичної
    партії Лівіу Драгня заявив, що частина коштів,
    виділених спецслужбам, має бути
    перенаправлена ​​на такі важливі сфери, як охорона здоров’я. У свою чергу
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле сказала, що будуть враховані реальні, а не
    електоральні зауваження мерів великих міст щодо виділення коштів. Мери більшості великих міст незадоволені наданими їм грошима і вимагають більших фінансових ресурсів, оскільки місцеві
    органи влади мають покрити більшу частину соціальних витрат. Проект бюджету передбачає економічне зростання на 5,5%, інфляцію на рівні 2,8% та дефіцит ВВП – 2,5%. Документ був підданий гострій критиці з боку правої опозиції.




    ГРИП – У Румунії від грипу померли 79 особи. Країна стикається з масштабною епідемією грипу, а лікарі рекомендують робити щеплення,
    суворо дотримуватися гігієни і уникати велелюдних місць. Міністр охорони
    здоров’я Соріна Пінтя заявила, що в лютому не очікується зниження
    захворюваності на грип.


    РЮВС ЄС – Засідання
    Ради юстиції та внутрішніх справ ЄС, яке відбудеться у Бухаресті стане нагодою для
    Румунії заявити, що приєднання до Шенгенського простору є важливою національною
    метою, – сказала у понеділок міністр внутрішніх справ Кармен Дан. Очільниця МВС
    підкреслила, що для Румунії це питання є дуже важливим і вона зобов’язана довести
    це до відома міністрів внутрішніх справ країн ЄС. Кармен Дан зазначила, що на
    зустрічі в Бухаресті будуть обговорені також такі теми, як міграція, боротьба з
    тероризмом і співпраця поліції, що є пріоритетами румунського головування в
    Раді ЄС. У засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ ЄС, що відбудеться на
    цьому тижні в Бухаресті, візьмуть участь понад 30 міністрів, делегації з усіх
    держав-членів, а також представники відповідних міністерств Ісландії, Норвегії,
    Ліхтенштейну та Генерального
    секретаріату Ради ЄС.




    ПРОТЕСТ – Офіцери, працівники поліції та пенітенціарних
    установ, а також військові у запасі протестуватимуть у четвер і п’ятницю в
    Бухаресті вимагаючи поліпшення умов праці, справедливої зарплати для
    працівників і припинення дискримінації військових пенсіонерів. Акція протесту
    пройде перед міністерствами внутрішніх справ і юстиції, а також перед парламентом
    під час неофіційної зустрічі Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ на рівні
    міністрів, яка відбудеться у Бухаресті в рамках румунського головування в Раді
    Європейського Союзу. За даними галузевих профспілок, зарплати працівників в
    галузі оборони, громадського порядку і національної безпеки були заморожені терміновими
    постановами, а військові пенсії скоротилися більш ніж на 30%. Члени профспілок також
    кажуть, що бюджетні видатки на
    поліпшення умов праці та забезпечення приміщень і логістики постійно скорочуються.




    КІНО – Румунія на цьогорічному Берлінському
    кінофестивалі, що проходитиме з 7 по 17 лютого, буде представлена фільмом «Монстри»
    режисера Маріуса Олтяну. Світова прем’єра єдиної румунської повнометражної
    кінострічки, відібраної для участі у кінофестивалі, відбудеться 9 лютого.
    «Монстри» представляє один день у житті молодого подружжя, яке родина,
    суспільство, друзі любить разом, але осуджують і відхиляють, коли молодята самі по
    собі, через свої потреби, переконання і життєвий вибір. У 2018 році дебютний
    фільм «(Не) торкайся мене» режисерки Адіни Пінтіліє отримав «Золотого ведмедя»
    на фестивалі у Берліні. Фільм перевіряє межі між художнім, документальним і
    візуальним мистецтвом шляхом нетрадиційного дослідження людської інтимності.




    ГАНДБОЛ – Румунська команда SCM Крайова зіграла в нічию – 20:20 у неділю з данським
    Нікобінгом в групі D жіночих гандбольних змагань Кубка EHF. У цьому ж змаганні,
    але в групі А, інша румунська команда Мегура
    Чіснедіє програла вдома з рахунком 32:19 данському Есб’єргу. У суботу, Чемпіон
    Румунії з жіночого гандболу CSM Бухарест переміг вдома 32:26 Словенський Крім
    Меркатор у 2-й групі Ліги чемпіонів. Після цієї перемоги CSM Бухарест займає
    3-е місце в групі з 8 очками.

  • «Півтора принца», новий фільм Ани Лунгу

    «Півтора принца», новий фільм Ани Лунгу

    Світова прем’єра третього фільму румунської режисерки Ани Лунгу «Півтора принца» відбулася на цьогорічному Сараєвському кінофестивалі, а у вересні він вийшов у румунський прокат.

    У фільмі йдеться про харизматичну
    трійку: розлученого батька, роль якого виконує актор Маріус Маноле, одиноку
    жінку, роль якої зіграла Іріс Спірідон, та ґея, роль якого виконав
    Іштван Теглаш. Вони живуть разом у звичайній бухарестській квартирі та між ними
    виникає напруження, коли Ірис закохується в угорського письменника з
    Трансільванії, роль якого грає Ласло Матрай.




    Розповідає Ана Лунгу. «Фільм «Півтора принца» пов’язаний з моїми двома
    попередніми проектами. Я маю на увазі свій підхід, тому що, якщо перший фільм «Черево
    кита» я зняла з моєю подругою Аною Сель, цей фільм я здійснила з Іріс Спірідон, іншою доброю подругою. В обох випадках
    ми вирішили написати сценарії, натхнені з реальних події в їхньому житті і з
    самого початку ми вирішили, що вони гратимуть головну роль. І насправді, ми
    спробували скоріше описати певний світ, певний соціальний прошарок, людей віком
    близько 30-40 років, які все ще шукають своє місце в сучасному румунському
    суспільстві. Це трохи збентежені, трохи неадаптовані люди. Саме тому я обрала
    розлученого батька, ґея та одиноку жінку. Гадаю, що вони є характерними для покоління,
    до якого належу я, покоління, яке як наголошено у фільмі, не дотримується класичних правил зрілості. Я намагалася не
    судити, не робити оціночних суджень, але мені здається, що сім’я, в якій я
    жила у дитинстві в її традиційній формі, все рідше зустрічається навколо нас. І
    це інша тема, яка турбувала і надалі турбує нас, мене і співсценарістку
    фільму Ірис Спірідон.»




    Іріс Спірідон,
    акторка і співсценаріст фільму, грає роль актриси з дуже особистим всесвітом: у дитинстві була закохана в Ісуса, читає одну книгу
    в день і погоджується грати тільки у виставах, які мають незаперечну
    культурну цінність. Говорить Іріс Спірідон. «Ми порушуємо у цьому фільмі майже
    всі теми, які непокоять мене і Ану. Ми говорили про це протягом багатьох років
    і саме тому ми та друзі з нашого оточення звикли говорити дуже відкрито про ці
    речі. Наприклад, я не люблю говорити про банальності і дуже часто, навіть коли переді
    мною незнайомі, я запитую їх про серйозні речі. Чи вони вірять в Бога, що вони
    думають про кохання, як правило це серйозні теми. Досить часто люди бояться
    таких питань, але мені здається, що це єдиний шлях не гаяти свій час. Ми
    вирішили з Аною порушити у фільмі й тему смерті, ця тема давно не дає мені
    спокою і присутня у всіх моїх виставах. Так вийшло, що під час зйомок померла
    моя подруга, і це змусило нас в другій половині фільму ще серйозніше задуматися
    над цим питанням. Але усе почалося з моєї дружби з Маріусом та Іштваном, і я
    пам’ятаю, що написала Ані, що мені буде шкода втрачати подібні відносини. Я подумала,
    що було б добре залишити їх десь, зберегти як нашу історію, тому що можливо ми
    ніколи вже не будемо такими. Це була наша молодість і я захотіла якось зберегти ці
    спогади.»



    Про те як працювалося над фільмом, знятим друзями, з невеликим бюджетом,
    без фінансової підтримку Національного центру кінематографії, в якому актори
    грають себе, розповідає Ана Лунгу. «Як каже Ірис та жартує актор Маріус Маноле,
    цей фільм ми репетуємо приблизно п’ятнадцять років відколи стали друзями. Що
    стосується нашого методу роботи, то це сталося так: ми почали зйомки зі
    сценарієм, який писали і переписували з Ірис близько двох років. Ми сміялися,
    але, як і в будь-якій серйозній справі, були й важкі моменти, коли ми не знаходили
    рішень для фільму. Ми створювали якусь ситуацію, репетували, знімали і вибрали
    те, що нам здавалося добре. Таким був наш метод роботи. І гадаю, що брак коштів
    може розглядатися з цієї точки зору як перевага, тому що у мене була дуже маленька
    знімальна команда, а мені, як кінематографісту, дуже подобається працювати з невеличкими
    командами. Крім того, я думаю, що це допомагає акторам бути максимально
    натуральними.»





    Крім
    вже згаданих акторів у зйомках фільму «Півтора принца» брали участь режисер Раду Афрім та хореограф Резван Мазілу.

  • Підсумки кінофестивалю TIFF 2018

    Підсумки кінофестивалю TIFF 2018










    Опустилася завіса, пролунав грім оплесків,
    завершився XVII-й Міжнародний кінофестиваль «Трансильванія» (TIFF). Подія, що відбулася в
    місті Клуж-Напока (північний захід), в цьому році пройшла під знаком південноамериканського
    кіно. Гран-прі кінофестивалю здобув фільм «Спадкоємиці/The Heiresses» з Парагваю.

    Глядачі
    бурхливими оплесками привітали режисера кінострічки Марсело Мартінессі, який взимку
    отримав «Срібного ведмедя» на Берлінському кінофестивалі, а приз на сцені
    Клузького національного театру був вручений знаменитою румунською сопрано Анжелою
    Гьоргіу.




    Марсело Мартінессі, – йдеться в заяві організаторів
    TIFF, – вразив винятковою суворістю, захоплювальним
    темпом стрічки, вигравши конкурс, в якому 11 інших дуже якісних фільмів зробили
    дуже складним вибір журі. Режисер Дагур Карі, кіномитець Стефан Фоенкінос
    (кастинг-директор і режисер), письменниця Ребекка Ленкіуікс, актор Влад Іванов
    і режисерка Агнес Кочіш визначили й лауреата премії за кращу режисуру. Ним став
    ісландець Хлинур Пальмасон, режисер фільму «Зимові брати/Winter Brothers», що вражає «сильною
    пристрастю, красою та кінематографічною енергією».




    Троє акторів фільму «Суша/Anchor And Hope», іспанця Карлоса Маркуса-Марсета, продемонстрували
    «виняткову здатність доповнювати один одного на екрані, високий інтелект і
    чарівність, створюючи дуже зворушливі і сповнені гумором ролі», в результаті
    чого премія за краще виконання ролі була присуджена Наталії Тені, Уні Чаплін та
    Давіду Вердагеру. Трофей був вручений
    спеціальним гостем фестивалю, американським актором французького походження Жаном-Марком
    Барром.




    Дві сміливі кінострічки – «Дім/«The Home») Асгара Юсефінеджада та «Найшла коса на камінь/Scythe Hitting Stone» Анни
    Круглової, були нагороджені Спеціальним призом журі. А фільм австрійського
    режисера Рута Мадера «Керівництво по життю/Life Guidance» отримав премію
    Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI на кінофестивалі в Клуж-Напоці в тематичному
    розділі «Бути чи не бути політкоректним».




    І на цей раз глядачі мали змогу проголосувати за
    кращу стрічку, обравши данський трилер «Винний/The Guilty», режисера Густава Меллера.
    Почесний гість цьогорічного Міжнародного кінофестивалю «Трансильванія»,
    французька акторка Фанні Ардан отримала премію за видатні досягнення в галузі
    кіно. А її промова викликала у глядачів шквал емоцій.






    Спеціальний приз за 50-річну кар’єру було
    присуджено й славетній румунській акторці театру та кіно угорського походження
    Анні Селеш. І, нарешті, приз Журі франкомовної молоді, який присуджують
    телеканал TV5 Monde, Французький інститут та Міжнародне французьке радіо – RFI
    Румунія, отримала кінострічка «Молитва/La Prière» режисера Седріка Кана
    за «гармонійний візуальний дискурс, а також саундтрек і героїв, які поглинають глядача у фільм».

  • 24 травня 2018 року

    АВТОПРОМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні заявив, що уряд має докласти всіх зусиль
    для того, щоб привабити в Румунію якомога більше високопродуктивних іноземних
    компаній, особливо в тих сферах, де є особливі конкурентні переваги. Під час
    дискусії в місті Пітешть, організованої Асоціацією автовиробників, він
    зазначив, що Румунія входить в першу десятку держав ЄС-автовиробників, а станом на кінець
    минулого року в країні було вироблено
    350 тис. автомобілів. У цілому автомобільна промисловість забезпечує більше чверті експорту Румунії, а профільні компанії є справжніми стовпами
    румунської економіки, – сказав президент. Нагадаємо, що французька група Renault є головним акціонером автозаводу Дачія в Міовень, що поруч з містом Пітешть, а американська
    компанія Ford вклала значні
    кошти в автозавод у місті Крайова. Представники цих двох великих компаній
    неодноразово зверталися до влади Румунії з проханням покращити транспортну
    інфраструктуру для підтримки світової конкурентоспроможності виробничих
    операцій.




    ІНТЕРВ’Ю
    – Уряд Румунії продовжить нинішню політику зниження податків і збільшення
    мінімальної заробітної плати та державних пенсій до 2020 року для покращення
    життєвого рівня населення, – сказав у середу в інтерв’ю агентству Reuters лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня. Він додав, що влада може
    зробити необов’язковими відрахування до другого рівня пенсійного забезпечення.
    З іншого боку Європейська комісія прогнозує, що бюджетний дефіцит Румунії в
    цьому році становитиме 3,4% ВВП, вище
    цільового показника в 2,9%, якщо влада не вжиє додаткових заходів з обмеження
    витрат. Лівіу Драгня, однак, висловив своє переконання, що Уряд Румунії
    дотримається планового дефіциту без додаткових заходів, а також підтвердив
    прогноз зростання ВВП на 5,5% в цьому році. З а його словами до 2020 року
    соціальні внески будуть скорочені, а мінімальна заробітна плата складе не менше
    300 євро, в той час як мінімальна пенсія збільшиться до 200 євро.


    ОБВИНУВАЧЕННЯ – Колишнього прем’єр-міністра Румунії Петра Романа сьогодні викликали до
    Генеральної Прокуратури в рамках кримінального провадження за фактами
    загибелі більше тисячі румунів під час
    Антикомуністичної революції 1989 року, в якому йому було пред’явлено звинувачення в злочинах проти людяності.
    Минулого місяця глава держави Клаус Йоханніс дав згоду на притягнення до
    кримінальної відповідальності в цьому проваджені колишнього президента
    Румунії Йона Ілієску, Петра Романа та екс-віце-прем’єра Джелу Войкана Войкулеску.
    Прокурори звинувачують їх в організації військової диверсії, спрямованої на узаконення
    свого перебування на чолі держави після втечі комуністичного диктатора Ніколая
    Чаушеску. У грудні 1989 року померло 1166 людей, понад вісімсот з
    них загинули після повалення режиму Чаушеску. На цьому тижні ГПР пред’явила
    звинувачення й Іону Ілієску. Обидва, Роман та Ілієску, відкинули усі
    пред’явлені їм обвинувачення.




    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Теодор Мелешкану у четвер заявив, що він не згоден
    з розсекречуванням нещодавно затвердженого державного меморандуму про можливе
    переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму. Він сказав,
    що незважаючи на його позицію, остаточне рішенні в цьому питанні належить
    прем’єр-міністру Віоріці Денчіле. Аналіз доцільності переміщення румунського
    дипломатичного представництва буде завершено за місяць, – сказав міністр
    закордонних справ. Нагадаємо, що озвучений чинним урядом намір перенести
    посольство спровокував гостру суперечку між лівою керівною коаліцією СДП-АЛДЕ
    та Президентом Клаусом Йоханнісом, якого підтримує ліберальна опозиція.

    США-КНДР – Президент США Дональд
    Трамп у четвер повідомив, що направив лідеру КНДР Кім Чен Ину листа в якому, повідомив
    останнього про скасування їх зустрічі, наміченої на 12 червня в Сингапурі. Дональд
    Трамп пояснив своє рішення «відкритою ворожнечою» в останніх заявах північнокорейського
    режиму. Про можливу зустріч між лідерами США та КНДР було оголошено після
    історичної зустрічі в квітні між Кім Чен Ином та президентом Південної Кореї
    Мун Дже Іном в демілітаризованій зоні на спільному кордоні. Нещодавно Північна
    Корея оголосила, що повністю знищила свій головний випробувальний ядерний
    полігон.




    КІНО – У п’ятницю в місті Клуж-Напока (північний захід) стартує 17-й Міжнародний
    кінофестиваль Трансільванія (TIFF). Фестиваль відкриється показом суперечливої
    кінострічки «Фокстрот» в присутності режисера Самуеля Моаза. Це історія,
    натхненна ізраїльсько-палестинським конфліктом. В цьому році в рамках
    фестивалю буде відзначено Сторіччя Великого Об’єднання показом низки румунських
    фільмів, в тому «Повстання (1965)», кінострічки, що принесла режисеру Мірчі
    Мурешану премію «За дебют» Каннського
    кінофестивалю. У Клуж-Напоці відбудеться і прем’єрний показ дебютної стрічки
    «Чарльстон» режисера Андрея Крецулескуа, історії про безглуздий любовний
    трикутник, «створений» з двох чоловіків і жінки, яку обидва втратили, а також
    документального фільму «Вільні дакійці» Андрея Горгана і Моніки Лезурян-Горган.