Tag: МВФ

  • Висновки місій МВФ та Світового банку

    Висновки місій МВФ та Світового банку

    Делегації Міжнародного валютного фонду та Світового банку завершили переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Команда МВФ зустрілася з представниками нового уряду та Національного банку, щоб проаналізувати останні фінансово-економічні події та оновити макроекономічні прогнози. Наразі країна не має поточної фінансової угоди з Міжнародним валютним фондом, але фінансова установа оцінює розвиток румунської економіки на щорічній основі, спираючись на консультації в рамках Статті IV.

     

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у розмові з експертами МВФ повторив зобов’язання чинного кабінету міністрів утримувати дефіцит бюджету в межах 7% від Валового Внутрішнього Продукту та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. Прем’єр-міністр наголосив на заходах зі скорочення витрат на персонал, реструктуризації бюджетного апарату та реорганізації адміністративно-територіального устрою – пріоритетах на наступний період. Міністр фінансів Танцош Барна під час зустрічі з місією МВФ підтвердив зобов’язання уряду скоротити бюджетний дефіцит і створити більш ощадливу державу протягом наступних семи років, збільшивши видатки на інвестиції, що підтримують економіку.

     

    Міністр фінансів заявив про необхідність вжити низку заходів для поступового відновлення бюджетної рівноваги  й уникнення економічної кризи, подібної до тієї, з якою Румунія зіткнулася у 2009 році. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на кінець 2025 року на тому ж рівні, що й цільовий показник дефіциту, встановлений урядом – у 7%. Оцінки МВФ, однак, є більш оптимістичними з точки зору як економічного зростання – 3,3%, порівняно з 2,5%, розрахованими владою в Бухаресті, так і інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче урядового показника в 4,4%.

     

    Зі свого боку, представники Світового банку привітали урядовий план реформ і фокус на інвестиціях, зазначивши, що Румунія є сильним і стійким партнером. Для кращого управління спільними проєктами сторони домовилися про робочий механізм з більш частими зустрічами в найближчий період. Керуючий директор Групи Єужен Ругганаат заявив, що Світовий банк розширить інвестиції в Румунії в галузі енергетики, зеленого переходу, інфраструктури та інших сферах, що мають потенціал зростання. Представники установи також високо оцінили підтримку, яку Румунія надає Молдові та Україні, а також внесок Бухареста у забезпечення стабільності в регіоні.

     

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що влада продовжує підтримувати розвиток інфраструктури, а також сільськогосподарського, промислового та будівельного секторів. Вона також продовжить проєкти з покращення системи охорони здоров’я та енергетичних послуг.

  • 8 лютого 2025 року

    8 лютого 2025 року

    ЗОВНІШНЯ РОЗВІДКА – Служба зовнішньої розвідки зробила значний внесок у виконання національних стратегічних цілей та зобов’язань, взятих на себе Румунією в союзницькому та європейському форматах, заявив у суботу президент Клаус Йоганніс у посланні з нагоди 35-ї річниці створення Служби зовнішньої розвідки. За словами президента, інформація і сигнали, передані з різних вимірів національної безпеки, стали основою для прийняття важливих рішень румунської держави і стратегічного управління дедалі складнішими викликами безпеці, в рамках зусиль з перетворення Румунії на стійку державу, здатну протистояти дифузним і непередбачуваним викликам. Серед іншого, незаконна війна Росії в Україні, гібридні підривні дії Росії в Румунії і на всьому європейському континенті, збереження класичних безпекових ризиків, таких як кібер-тероризм, тероризм, ворожа розвідувальна діяльність, продовжують генерувати виклики в безпековому середовищі на міжнародному і національному рівнях і формувати роботу Служби зовнішньої розвідки разом з іншими установами системи національної безпеки, додав Йоганніс. Він ствердив, що важливо зміцнювати міжвідомчу співпрацю і співпрацю із зовнішніми партнерами, щоб підвищити здатність румунської держави ефективно реагувати на численні виклики безпеці, з наголосом на гібридні загрози.

     

    МВФ – Делегація Міжнародного валютного фонду завершила переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку передав експертам МВФ зобов’язання виконавчої влади утримувати дефіцит бюджету в межах 7% ВВП та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на тому ж рівні, що й урядовий дефіцит у 7% до кінця 2025 року. Оцінки Фонду є більш оптимістичними як щодо економічного зростання – 3,3% порівняно з 2,5%, передбаченими владою в Бухаресті, – так і щодо інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче за цільовий показник 4,4%, встановлений урядом.

     

    ЗАРПЛАТНЯ – Румунія, Литва, Болгарія та Польща мали найвищі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС у період з січня 2015 року по січень 2025 року, повідомляє Euronews. Згідно з даними Євростату, вони зафіксували зростання від 10% до 14%. Натомість найнижчі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС були у Франції (2,1%) і на Мальті (2,9%). 22 з 27 країн-членів ЄС встановили національні мінімальні зарплати, виняток становлять Данія, Італія, Австрія, Фінляндія, Італія та Швеція. Щомісячна мінімальна заробітна плата значно відрізняється в різних країнах-членах ЄС: Люксембург, Ірландія, Нідерланди, Німеччина, Бельгія та Франція є країнами, де мінімальна заробітна плата перевищує 1 500 євро на місяць, тоді як Хорватія, Греція, Мальта, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Латвія, Угорщина та Болгарія мають найнижчий рівень мінімальної заробітної плати – нижче 1 000 євро на місяць.

     

    ІГРИ НЕСКОРЕНИХ – Команда поранених військовослужбовців представлятиме Румунію на цьогорічних Іграх Нескорених у Ванкувері та Вістлері 2025. Ігри Нескорених – це міжнародні спортивні змагання, які вперше відбулися у 2014 році і мають на меті підвищити обізнаність громадянського суспільства про вдячність бійцям, які отримали поранення під час військових дій. Цьогорічні змагання відбудуться з 8 по 16 лютого у Ванкувері та Вістлері, Канада, і зберуть понад 500 учасників з 23 країн світу. Делегацію, яка супроводжуватиме румунську команду в Канаді, очолить директор Генштабу, генерал-майор Валентин Бринзей.

  • 7 лютого 2025 року

    7 лютого 2025 року

    МВФ – Збереження макроекономічної стабільності, стійкий темп інвестицій та продовження реформ є цілями румунського уряду на цей рік, заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку на зустрічі з делегацією МВФ у Бухаресті в п’ятницю. Під час консультацій він підкреслив зобов’язання уряду утримати дефіцит бюджету в межах 7% ВВП цього року і продовжити тенденцію до скорочення дефіциту в наступні роки, відповідно до Фіскального плану, узгодженого з представниками ЄС. У цьому контексті Марчел Чолаку наголосив на заходах щодо скорочення державних витрат на персонал, реструктуризації бюджетного апарату та адміністративно-територіальної реорганізації, які включені до числа пріоритетів уряду на найближчий період. Експерти МВФ також зустрілися з посадовцями Національного банку Румунії, в тому числі з його головою Мугуром Ісереску. Делегація МВФ не вимагала від Румунії радикальних фінансових заходів, підвищення податків або інших заходів жорсткої економії, запевнив міністр фінансів Танцош Барна, який зустрівся в четвер з новим головою місії МВФ в Румунії, південнокорейцем Джун Шик Кангом. Наразі Румунія не має угоди про фінансування з МВФ, але фінансова установа щорічно оцінює розвиток румунської економіки на основі консультацій, що є обов’язковим заходом нагляду для всіх країн-членів.

     

    ДАКІЙСЬКІ СКАРБИ – Контрольний орган прем’єр-міністра Румунії виявив порушення і недбалість в організації виставки в музеї Дренца в Ассені, де були викрадені дакійські скарби. Звіт, направлений до прокуратури, показує, що Національний музей історії Румунії та Міністерство культури вжили менш суворих заходів безпеки, ніж ті, що були встановлені для виставок у Мадриді та Римі, наприклад, відсутність постійних охоронців. Інше порушення стосується того, що виставка не мала висновку Керівної ради музею, як того вимагають чинні правила, а також того, що договір позики не був укладений у завіреній формі. Крім того, страхова вартість товарів, представлених на виставці в Нідерландах, була встановлена ​​останньою, а для деяких артефактів вона ґрунтувалася на переоцінці, проведеній 14 років тому. За даними нідерландської поліції, було отримано сотні повідомлень про крадіжку цінних румунських артефактів. Багато з них стосувалися того, де підозрюваних бачили після пограбування і з ким вони контактували. Минулого тижня поліція заарештувала трьох підозрюваних, двох чоловіків і жінку, які відмовилися сказати, де знаходяться викрадені артефакти. Усі троє підозрюваних досі перебувають під вартою. Арт-детектив Артур Бранд вважає, що існує 50% ймовірність того, що злодії вже встигли переплавити золоті артефакти – шолом і три браслети, які є предметами спадщини.

     

    ВВП – Румунія обігнала Польщу за показником валового внутрішнього продукту на душу населення, скоригованого за паритетом купівельної спроможності – згідно з дослідженням експертів Бухарестської академії економічних наук. Згідно з цитованим джерелом, Румунія також випереджає інші економіки регіону, такі як Угорщина, Хорватія та Греція, а її номінальний ВВП на душу населення, який протягом останніх п’яти років зростав у середньому на 11% на рік, перевищив 80% від середнього показника по ЄС.

     

    G7 – Міністри закордонних справ Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Ірландії, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Румунії та Швеції у спільному листі закликають країни G7 вжити подальших заходів для обмеження доходів Москви від продажу енергоносіїв. «За рахунок цих доходів Росія фінансує свою триваючу агресію в Україні в умовах, коли третина доходів Росії і дві третини її експорту пов’язані з енергоносіями», – йдеться в п’ятничній заяві румунського МЗС. За словами джерела, 12 держав «послідовно підтримують прийняття найжорсткіших обмежувальних заходів проти Росії». Таким чином, G7 заохочується використовувати верхню межу ціни на нафту, щоб вона продовжувала слугувати дієвим інструментом для обмеження потоків доходів Росії, накласти додаткові санкції на кораблі московського «флоту-примари» і причетних до цього суб’єктів, а також розглянути додаткові заходи, спрямовані на транспортування експортних товарів російського походження, додали в МЗС Румунії.

     

    ПРОГНОЗИ – Згідно з останніми макроекономічними прогнозами Європейської комісії, заробітна плата в Румунії зростатиме помірними темпами у 2025 та 2026 роках. Виконавчий орган ЄС обґрунтовує свій прогноз вже значним підвищенням мінімальної заробітної плати урядом у Бухаресті, зниженням інфляції та послабленням напруженості на ринку праці, що, як очікується, сприятиме подальшому зниженню рівня безробіття. Експерти Комісії прогнозують значне уповільнення зростання цін на енергоносії та продукти харчування. Також прогнозується, що середня інфляція продовжить знижуватися і досягне цільового діапазону Національного банку Румунії в 2,5% плюс-мінус один процентний пункт лише до кінця 2026 року.

     

    АВТО – Реєстрація нових автомобілів в Румунії минулого місяця склала майже 12 000 одиниць, що на 6 відсотків менше, ніж у січні 2024 року, повідомляє Асоціація автовиробників. Що стосується старих автомобілів, то їх кількість перевищила 27 000. Dacia все ще залишається лідером внутрішнього ринку з 4 000 проданих одиниць, за нею з великим відривом слідують Toyota і Skoda, з більш ніж 800 зареєстрованими автомобілями кожна. Минулого року виробництво автомобілів в Румунії встановило новий рекорд: понад 550 000 автомобілів, вироблених компаніями Dacia та Ford Otosan.

     

    ЗДОРОВ’Я – У Румунії відкрито понад 300 центрів для амбулаторної діагностики респіраторних застуд та грипу, список яких опублікувало Міністерство охорони здоров’я, щоб зменшити навантаження на відділення невідкладної допомоги лікарень, оскільки минулого тижня кількість випадків захворювання на грип подвоїлася. Минулого тижня в країні було зареєстровано понад 170 000 випадків респіраторних інфекцій, а 15 осіб померли від грипу, в результаті чого кількість жертв з початку епідемічного сезону зросла до 35. «Це найінтенсивніший період за останні роки з точки зору кількості захворювань», – заявив міністр охорони здоров’я Александру Рафіла. Він заявив, що не підтримує закриття шкіл і підкреслив, що учнів з респіраторними інфекціями не можна відправляти в колективи. Александру Рафіла порекомендував людям з симптомами респіраторних захворювань носити маски, уникати місць скупчення людей, а також всім зробити вакцинацію як єдиний спосіб запобігти поширенню грипу.

  • 3 – 9 листопада 2024 року

    3 – 9 листопада 2024 року

    Президент Клаус Йоганніс на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті

    Вступ Румунії до Шенгенської зони – це не просто політична мета, а тверда прихильність європейському проєкту, – заявив президент Клаус Йоганніс на п’ятому саміті Європейської політичної спільноти, що пройшов у Будапешті в четвер і п’ятницю. З іншого боку, глава румунської держави підкреслив, що міграція залишається важливим європейським викликом, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Результати виборів у США також були в центрі уваги, оскільки учасники зібралися, щоб обговорити, головним чином, підвищення конкурентоспроможності. Присутні європейські лідери закликали Дональда Трампа уникати торгових воєн, підтримувати Україну і утримуватися від порушення світового порядку. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що всі 42 присутні європейські лідери погодилися з тим, що вони повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку і перестати покладатися на Сполучені Штати. Міжнародна спільнота привітала Дональда Трампа з перемогою на виборах у США. У своєму посланні Президент Клаус Йоuанніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником Сполучених Штатів.

     

    Візит прем’єр-міністра Марселя Чолаку до Парижа

    Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили в Парижі зміцнення двостороннього Стратегічного партнерства, укладеного в 2008 році, з наголосим на економічній та оборонній складових. Глави урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання та давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження посиленої співпраці , – сказав Марчел Чолаку. Глава румунського  уряду високо оцінив міцну співпрацю в питаннях безпеки, а також той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція очолила бойову групу НАТО в Румунії одразу після вторгнення Росії в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.

     

    Румунсько-японське співробітництво

    У вівторок у Бухаресті глава румунського уряду зустрівся з делегацією японських інвесторів у галузі енергетики, досліджень і технологій, промисловості, інфраструктури та банківської справи на чолі із заступником міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Шінджі Такеучі. З цієї нагоди було високо оцінено рівень двосторонніх відносин, що розвиваються на основі Стратегічного партнерства, спільні цінності, які сповідують обидві країни, та економічні можливості, які відкриває сучасний міжнародний контекст. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, роль Румунії як фактора стабільності в Європі та регіоні, а також її геостратегічні, економічні та політичні переваги роблять її цікавою для іноземних інвесторів. Своєю чергою, японська економічна делегація висловила зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в різних проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, під час першого Румунсько-японського енергетичного форуму, що відбувся в Бухаресті в понеділок і вівторок, Міністерство енергетики підписало меморандум про взаєморозуміння з японською компанією щодо проєкту гідроелектростанції Тарніца-Лапуштешть в повіті Клуж (північний захід Румунії), а бухарестська державна компанія з виробництва електричної та теплоенергії ELCEN і Panasonic працюють над спільним проєктом комплексної системи фотоелектричних панелей, сонячних батарей та виробництва зеленого водню.

     

    Парламент Румунії схвалив румунську кандидатуру на пост єврокомісара 

    Пропозиція румунського уряду на посаду єврокомісара в майбутній виконавчій владі ЄС, кандидатура соціал-демократки Роксани Минзату була схвалена у вівторок профільними комітетами Парламенту Румунії. Депутатка Європарлменту, номінована Урсулою фон дер Ляєн на посаду віце-президентки Єврокомісії, отримає портфель “Люди, навички та підготовка”. На цій посаді вона відповідатиме за близько 20% багаторічного бюджету ЄС. Роксана Минзату зазначила, що посада виконавчого віце-президента Єврокомісії включає в себе й управління сферою готовності до надзвичайних ситуацій. На Роксану Минзату чекає ще один раунд слухань 12 листопада, цього разу в комітетах Європарламенту з питань зайнятості та культури й освіти.

     

    Візит місії МВФ до Бухареста

    На цьому тижні місія Міжнародного валютного фонду відвідала Бухарест, щоб обговорити з румунськими урядовцями останні економічні події. Це регулярний візит з метою оцінки та оновлення макроекономічного прогнозу, який складається з кількох компонентів: інфляції, платіжного балансу, державного боргу та бюджетного дефіциту, монетарної та фіскальної політики. Делегація зустрілася, зокрема, з представниками Центрального банку Румунії та Міністерства фінансів. Наразі Румунія не має чинної угоди з МВФ.

  • 16 квітня 2024 року

    16 квітня 2024 року

    ВИБОРИ – У Румунії розпочинається реєстрація кандидатів на місцевих виборах 9 червня. Політичні партії, альянси, організації громадян, що належать до національних меншин, та незалежні кандидати зможуть до опівночі 30 квітня подати до виборчих комісій списки своїх кандидатів до органів місцевого самоврядування. Сьогодні також розпочинається період реєстрації виборчих альянсів для участі у місцевих виборах. 9 червня румуни, які мають право голосу, також будуть покликані на виборчі дільниці на вибори до Європейського Парламенту.

     

    ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув свої прогнози зростання румунської економіки в цьому році в бік зниження з 3,8%, як передбачалося в жовтні, до 2,8%. Це випливає з останнього звіту «Перспективи розвитку світової економіки», опублікованого у вівторок міжнародною фінансовою організацією. Згідно з новими оцінками МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, економіка зросте на 2,8% в цьому році, прискорившись до 3,6% в 2025 році. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання інфляції в Румунії складе 6% цього року і 4% наступного року, порівняно з 10,4% у 2023 році. МВФ також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії залишиться на рівні 7,1% від ВВП у 2024 році, як і в жовтні, і як у 2023 році. Що стосується безробіття, то МВФ очікує його на рівні 5,6% у 2024 році та 5,4% у 2025 році.

     

    ЧОРНЕ МОРЕ – Президент Клаус Йоганніс звернувся з листом до парламенту з проханням схвалити участь Румунії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року. На тлі війни Російської Федерації проти України зросла загроза дрейфуючих мін, встановлених обома державами, що впливає на безпеку судноплавства і населення, про що свідчать численні інциденти, зафіксовані в Чорному морі, поблизу кордонів Румунії, йдеться в листі. Нагадаємо, що Туреччина запропонувала створити військово-морську цільову групу з протимінних заходів у Чорному морі (Mine Counter-Measures Task Group Black Sea/MCM BLACK SEA).

     

    ВІЗИТ – У супроводі кількох членів кабінету міністрів прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні відвідує Доху, столицю Катару. Заплановано кілька зустрічей з катарськими високопосадовцями, головним чином пов’язаних із зміцненням двостороннього співробітництва у таких ключових сферах, як сільське господарство, транспортна інфраструктура, нові технології та енергетика. Важливу роль відіграватиме діалог між представниками ділових кіл двох країн, а також обговорення організації майбутнього бізнес-форуму. Прем’єр-міністра Марчела Чолаку супроводжують міністри закордонних справ, транспорту, економіки, енергетики, сільського господарства та цифровізації. Після Катару румунська урядова делегація вирушить до Об’єднаних Арабських Еміратів.

     

    ПРАВОСУДДЯ – Колишньому прем’єр-міністру Петре Роману та колишньому віце-прем’єр-міністру Джелу Войкан Войкулеску може бути повідомлено про підозру у справі «Приходу шахтарів до Бухареста у 1990 році», після того, як президент Клаус Йоганніс у вівторок схвалив клопотання прокуратури про порушення проти них кримінальних справ за злочини проти людяності та направив ці клопотання до міністра юстиції. У цій же справі президент Клаус Йоганніс цього місяця також дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього глави держави Йона Ілієску, якого звинувачують у віддачі наказу розігнати силою протестувальників, переважно молодь зі столичної Університетської площі. Троє підозрюваних керували країною 13-15 червня 1990 року, коли антиурядові протести були жорстоко придушені силами правопорядку за допомогою шахтарів, викликаних з долини Жіу. Чотири людини були застрелені і понад 1000 отримали поранення.

     

    ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою заявив у вівторок в Бухаресті, що в історії Шенгенської зони немає жодного прикладу, коли б країна мала лише частину своїх кордонів в зоні вільного пересування. Він зробив ці заяви після зустрічі зі своєю німецькою колегою Ненсі Фезер. «Ми віримо, що історія підтвердиться в 2024 році і Румунія завершить цей кейс за підтримки держав-членів, Єврокомісії та в тісній співпраці з Австрією», – сказав міністр. У цьому контексті Кетелін Предою нагадав, що Румунія вже 14 років відповідає технічним критеріям для приєднання до Шенгенської зони вільного пересування. У свою чергу, Ненсі Фезер підтвердила підтримку Німеччиною вступу Румунії: «Ми продовжуємо підтримувати повне приєднання Румунії до Шенгенської зони, в тому числі сухопутних кордонів. Шенген є важливим досягненням нашого європейського проєкту. Зараз дуже важливо продемонструвати солідарність і силу», – підкреслила німецька міністерка.

     

    КУЛЬТУРА – Міністерка культури Румунії Ралука Туркан з понеділка перебуває з п’ятиденним візитом в Італії в рамках 60-ї Венеційської бієнале. Програма візиту включає участь у відкритті виставки «Що таке робота» художника Шербана Саву, представленої в Румунському павільйоні на бієнале, а також відвідування Нової галереї Румунського інституту культури і гуманітарних досліджень у Венеції.

     

  • Попередження Світового банку та МВФ

    Попередження Світового банку та МВФ








    Світовий банк, Міжнародний валютний
    фонд, Всесвітня продовольча програма ООН і Світова організація торгівлі
    закликали всі країни вжити термінових і скоординованих дій щодо продовольчої
    безпеки. У спільній заяві лідери чотирьох інституцій попередили, що війна в
    Україні посилює вже існуючий
    тиск через кризу, спричинену Covid-19 або зміну клімату, ставлять під загрозу
    мільйони людей у ​​всьому світі. Вищі ціни на основні харчові продукти і
    труднощі з поставками чинять все
    більший тиск на пересічних споживачів. Найвищий ризик для бідних країн, але
    зростає вразливість і в країнах із середнім рівнем доходу.




    Через
    війну в Україні, МВФ
    знизив прогнози розвитку світової економіки як на 2022, так і на 2023 рік,
    оскільки зростання цін на продукти харчування та енергоносії тисне на крихкі економіки, – зазначила, у четвер, директор розпорядник МВФ. Крісталіна Георгієва уточнила, що вторгнення Росії в Україну
    спричиняє потрясіння в усьому світі та створює труднощі для країн, які також
    намагаються
    оговтатися від пандемії. «Це величезна невдача для глобального відновлення. З
    економічної точки зору, зростання знижується, а інфляція зростає. Говорячи
    людською мовою, доходи людей падають, а труднощі зростають». – додала вона.






    Фонд,
    який має оприлюднити свої нові економічні прогнози у вівторок, перегляне у бік
    зниження прогнози
    для 143 економік, на які разом припадає 86% світового ВВП, але для більшості країн продовжує сподіватися на позитивне економічне зростання. Хоча не
    надала конкретної цифри щодо розвитку
    світової економіки, Крісталіна Георгієва зазначила, що зростання буде нижчим за січневий
    прогноз МВФ на 4,4%, який буде знижений
    на піввідсотка через порушення ланцюгів поставок.




    Безпосередньою
    небезпекою для багатьох економік є інфляція, яка залишатиметься на високому рівні
    протягом більш тривалого періоду, ніж очікувалося раніше. Небезпечним явищем, на думку МВФ, є також
    фрагментація світової економіки на великі геополітичні блоки з різними
    торговельними та технологічними стандартами, платіжними системами та резервними
    валютами. Така фрагментація
    є найбільшою загрозою для економічного порядку з часів Другої світової війни.




    У
    Румунії влада намагається прийти на допомогу населенню, яке серйозно
    постраждало від інфляції розміром
    понад
    10%, найвищої за останні 18 років. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке представив голові Світового банку Девіду
    Мальпассу під час візиту останнього
    до
    Бухареста,
    програму «Підтримка Румунії» на суму понад 17 мільярдів леїв (близько 3,5 млрд євро), з яких понад 60%
    призначені для інвестиції. Уряд Румунії також підтримує транзит товарів для
    полегшення експорту з України, планує розвивати потужності виробництва
    електроенергії та розширювати видобуток природного газу, в тому числі на чорноморському
    шельфі,
    і прагне краще використовувати аграрний
    потенціал
    Румунії.

  • 28 травня 2021 року


    КОРОНАВІРУС – Кількість людей,
    інфікованих Sars-CoV-2 в Румунії, продовжує зменшуватися. Влада оголосила у
    п’ятницю про виявлення 321 нового випадку після обробки майже 33 000 тестів. На
    жаль за минулу добу 43 особи померли, а загальна кількість смертей від нового
    коронавірусу перевищила 30170. Таким чином Бухарест та всі регіони Румунії перебувають у «зеленій»
    зоні поширення коронавірусу. Паралельно триває національна кампанія вакцинації.
    З її початку 27 грудня 2020 року майже 7,6 мільйонів доз було введено понад 4,2
    мільйонам людей, з яких більше 3,3 мільйонів отримали обидві дози вакцини.
    Понад 1000 лікарів, студентів, медсестер та адміністративного персоналу беруть
    участь з п’ятниці до 31 травня на добровільних засадах у другому ентапі
    Бухарестського марафону щеплення. На першому етапі марафону, з 7 по 10 травня,
    було щеплено понад 20 тисяч людей. З іншого боку, 1 червня набудуть чинності
    нові пом’якшення карантинних обмежень.




    ЗАМОРОЖЕНІ КОНФІЛКТИ – Румунія вперше
    зуміла внести до порядку денного засідання міністрів закордонних справ країн ЄС,
    яке відбулося у Лісабоні, питання заморожених конфліктів у країнах Східного
    сусідства. Міністр Богдан Ауреску заявив в ефірі Радіо Румунія, що
    запропоновані заходи націлені на створення позиції спеціального представника
    Європейського Союзу з питань заморожених конфліктів та стійкості країн Східного
    партнерства, застосування санкцій щодо таких регіонів, як Придністров’я, а
    також надання підтримки після пандемії. Глава румунської дипломатії пояснив, що
    весь Євросоюз усвідомлює небезпеку заморожених конфліктів, а також те, що за
    ними стоїть Росія. На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ
    держав-членів Європейського Союзу (у форматі Гімніча) у Лісабоні також були
    обговорені проблеми розширеного Чорноморського регіону, відносини між ЄС та
    Африкою і стратегічне бачення ЄС щодо Індо-Тихоокеанського регіону.




    ЕКОНОІМКА – Розбудова постпандемічної
    Румунії не означає повернення до попереднього стану, а значний прогрес на шляху
    до нового етапу і ця мета може бути досягнута за допомогою Національного плану
    відновлення та стійкості (PNRR), заявив у п’ятницю президент Клаус Йоганніс.
    Він виступив із закликом до загальної мобілізації та солідарності для підтримки
    та реалізації плану за кілька днів до його подання до Європейської комісії.
    Інвестиції не можуть працювати без реформ, пояснив глава держави, зазначивши,
    що Румунія матиме в розпорядженні близько 80 мільярдів євро. Настав час всім
    відповідальним політичним силам вийти з партійної логіки, продемонструвати
    солідарність, відповідальність і підтримати ці національні зусилля, – додав
    Клаус Йоганніс. Опозиційна Соціал-демократична партія
    заявила, що кабінет міністрів цим планом погодився на заходи жорсткої економії та
    повідомила про намір оголосити уряду вотум недовіри. У четвер і парламенти
    Австрії та Польщі ратифікували Європейський план відновлення на суму 672 млрд
    євро, що дає змогу завершити процес ратифікації на рівні ЄС. Кожна держава-член
    повинна подати національний інвестиційний план до Брюсселя, це вже зробили 19
    країн Євросоюзу, а Румунія планує це зробити 31 травня.




    КОРУПЦІЯ – Національне управління по
    боротьбі з корупцією в Румунії повідомило, що у квітні 2021 року 48 фігурантів
    у справах про корупцію були остаточно засуджені. Серед них -голова повітової ради,
    заступник мера, кеолишній мер одного з шести секторів Бухареста, президент та
    два директори Бухарестської торгово-промислової палати, начальник повітової
    поліції, військовий лікар, президент Колегії психологів Румунії. За даними цитованого джерела
    зазначеними 48 засудженими були скоєні такі злочини як: одержання хабара, давання хабара,
    купівля впливу, торгівля впливом, шахрайство з коштами з європейських фондів, а
    призначені суддями покарання варіюються від 6 років ув’язнення до 10 місяців
    умовного позбавлення волі.

    МІСІЯ МВФ – Експерти Міжнародного
    валютного фонду вважають, що румунська влада повинна відновити боротьбу з
    корупцією, а також зусилля з підвищення
    ефективності державного управління та вдосконалення управління державними
    підприємствами, – йдеться у висновках, опублікованих за результатами місії з
    оцінки румунської економіки.
    «Зусилля Румунії щодо боротьби з корупцією протягом періоду до вступу в ЄС були визнані на міжнародному рівні. Однак
    як боротьба з корупцією, так і зусилля, спрямовані на підвищення ефективності
    адміністрації, повинні бути активізовані. Не може бути зближення рівня життя з
    рівнем багатших економік ЄС без зближення стандартів економічного управління»’, – йдеться у заяві МВФ. Крім того, експерти МВФ вважають, що ще
    одним пріоритетом румунської влади є зміна тенденції погіршення фінансових
    показників діяльності державних підприємств, а це вимагатиме посиленого
    моніторингу та реформ, передусім в
    енергетичному і транспортному секторах.
    «Поліпшення управління державними підприємствами буде ключовим фактором для освоєння коштів з фондів ЄС, сприятиме зменшенню розривів
    у державній інфраструктурі з іншими країнами ЄС та досягненню кліматичних
    цілей. Покращення корпоративного управління державними підприємствами є одним найважливіших перших кроків»,
    – стверджують експерти МВФ.

  • 4 – 10 квітня 2021 року

    4 – 10 квітня 2021 року

    Після вакцинації, послаблення…


    Після періоду застою на
    рівні приблизно 50 тис. щеплень на день,
    найближчим часом у Румунії темпи вакцинації населення будуть пришвидшені. Влада
    закликає людей робити щеплення, але принаймні наразі, здається, проблема не
    в готовності румунів вакцинуватися, а в спроможності влади проводити щеплення. Багато
    людей скаржаться на те, що хочуть зробити щеплення, але не мають де і все це на
    тлі певної стриманості румунів до препарату від компанії AstraZeneca. У
    будь-якому випадку, найближчим часом будуть відкриті нові центри вакцинації по
    всій країні, будуть створені мобільні групи імунізації для сільських районів, а
    також до процесу вакцинації будуть залучені й сімейні лікарі, які матимуть змогу за
    бажанням робити щеплення у своїх кабінетах. Ось що сказав з цього приводу прем’єр-міністр
    Флорін Кіцу: «Наступні два місяці, квітень і травень, стануть для нас
    вирішальними, оскільки за ці два місяці Румунія отримає майже 8,3 мільйона доз
    вакцини. Це дуже важливі місяці, оскільки на кінець травня, за найбільш
    песимістичним сценарієм ми повинні мати 5 мільйонів щеплених людей, а за більш
    оптимістичним сценарієм – 6,3 мільйона.
    5 мільйонів вакцинованих людей означає майже 35% дорослого населення, яке має
    пройти імунізацію і тому, на мій погляд, важливим моментом буде кінець травня,
    коли ми повинні мати змогу говорити про початок відновлення економіки. Ось чому
    усе це дуже важливо і тут я закликаю всіх політиків, урядову коаліцію, обраних
    мерів, місцевих радників, голів повітових рад проводити у своїх громадах
    кампанії з підвищення рівня довіри до вакцинації, оскільки всі румуни мають
    отримувати актуальні дані щодо кампанії щеплення.»
    Теж на цьому тижні, уперше після
    довготривалого періоду карантинних обмежень, представники влади озвучили можливу
    перспективу поступового повернення до нормального життя. Цей процес, за
    оцінками можновладців може початися з 1 червня, але за словами глави уряду ця мета стане здійсненною за умови
    успішного впровадження кампанії щеплення. Флорін Кицу додав, що під
    його координацією було створено спеціальний міжвідомчий комітет, який визначатиме
    сфери втручання та їх координаторів, пріоритетні дії, конкретні заходи та
    графік їх реалізації. Тим часом влада продовжила не ще один місяць режим
    надзвичайної ситуації, а також специфічні обмеження, які будуть тимчасово
    послаблені напередодні та під час православного Великодня.

    Більше грошей тим,
    хто достроково виходить на роботу з «декретної» відпустки…


    Батьки, які перебувають у так званій «декретній» відпустці,
    отримають більший матеріальний стимул, тобто доплату в розмірі 1500 леїв
    (близько 300 євро), якщо вони повернутися на роботу до досягнення дитиною 6-місячного
    віку. Відповідну термінову постанову на цьому тижні прийняв уряд. Зберігаються
    й попередні стимули, а новий захід спрямований на стимулювання дострокового повернення
    осіб на роботу. За словами міністерки праці Ралуки Туркан, це рішення сприяє
    збільшенню доходів батьків, зменшує ризик депрофесіоналізації та забезпечує
    необхідну робочу силу на даний момент на рівні роботодавця. Постанова також
    передбачає доплату в розмірі 650 леїв (близько 130 євро) для батьків, які достроково
    виходять на роботу протягом періоду, в який вони мають право на відпустку для догляду
    за дитиною з вадами у віці від 3 до 7 років.




    Економічне майбутнє
    Румунії виглядає яскравим, щонайменше з Вашингтона…




    Міжнародний валютний
    фонд суттєво покращив свій прогноз розвитку румунської економіки, яка зросте на
    6% в цьому році. МВФ також покращив свою оцінку й на 2022 рік, коли за
    підрахунками його експертів ВВП Румунії зросте до 4,8%. Згідно з цими даними,
    показники зростання румунської економіки як у 2021 р., так і в 2022 р. випередять
    загальноєвропейські. На старому континенті цього року Румунію наздожене лише
    Іспанія, як випливає з доповіді «Перспектива світової економіки», опублікованої
    МВФ у вівторок. Наприкінці березня Світовий банк також покращив свої оцінки
    розвитку румунської економіки, вказуючи на зростання ВВП на 4,3% у поточному
    році. Влада розробила Державний бюджет Румунії на поточний рік, спираючись на
    економічне зростання в 4,31%. Що стосується інфляції, МВФ переглянув свій прогноз
    на поточний рік у бік зростання, стверджуючи, що в Румунії середньорічне
    зростання цін становитиме 2,8%. Щодо дефіциту поточного рахунку Румунії, МВФ
    заявляє, що він незначно зменшиться в цьому році, до 5% ВВП.




    Румунія та Італія «​​на
    одній хвилі» в європейських та трансатлантичних питаннях…


    Румунія та Італія постійно підтримували та
    підтримуватимуть надалі важливість сильного, всеохоплюючого Європейського
    Союзу, який є ближчим до своїх громадян, – заявив міністр закордонних справ
    Богдан Ауреску в середу в Римі після зустрічі зі своїм італійським колегою Луїджі
    Ді Майо. Він підтвердив цілі Румунії щодо вступу до ОЕСР та Шенгенської зони та
    подякував своєму італійському візаві за постійну підтримку у цих питаннях. Також
    було підтверджено, що обидві країни підтримують посилення ролі НАТО та
    стримувальної та оборонної складової, в тому числі на Східному фланзі. Міністр
    Ді Майо ще раз подякував Румунії за солідарність, виявлену минулого року, на
    першому етапі пандемії, направивши медичну бригаду на допомогу італійським
    лікарям. Він також розповів про дуже важливу роль румунської громади в Італії,
    яка офіційно налічує близько 1,1 мільйона осіб. «Це найбільша іноземна громада
    в Італії, найбільша румунська громада за межами країни, що є важливою ланкою
    між нашими країнами», – сказав Богдан Ауреску.




    Румунські важкоатлети успішно виступили в Москві


    На чемпіонаті Європи з важкої атлетики у Москві
    Румунія виграла 13 медалей: 7 золотих, 4 срібних та 2 бронзові. «Золото»
    виграли лише дівчата: Моніка Сунета Ченгері та Лоредана Тома – по 3 кожна, а
    Ралука Олару – одну. Хлопці можуть похвалитися лише двома срібними медалями,
    які виграв Валентин Янку-Йонаді.

  • Оптимістичний прогноз МВФ

    Оптимістичний прогноз МВФ

    Світова економіка, яка сильно постраждала в 2020 році, але в даний час стимульована стійкістю американської економіки, має відновитися швидше, ніж очікувалося як цього, так і наступного року, – показує оприлюднений у вівторок останній прогноз Міжнародного валютного фонду (МВФ). У 2020 році спад світової економіки був історичним, – зазначає МВФ. Однак, у 2021 році МВФ прогнозує, що світова економіка досягне показника 6%, а у 2022 році – 4,4%.

    Незважаючи на невизначеність шляху пандемії, вихід з цієї санітарної та економічної кризи стає все більш очевидним , – сказала Гіта Гопінат, головний економіст МВФ з осідком у Вашингтоні. Однак вона висловила своє побоювання у зв’язку зі різними темпами економічного відновлення між країнами.


    За прогнозами Фонду, зростання економіки країн єврозони складе 4,4% у 2021 році. Економіка Німеччини прискориться до 3,6%, Франції – 5,8%, Італії – 4,2% та Іспанії – 6,4%. Однак слід зазначити, що темпи зростання недостатні для надолуження минулорічного економічного скорочення на 6,6%, а Європа для відновлення має чекати принаймні до літа 2022 року.

    Міжнародний валютний фонд також покращив свої оцінки щодо румунської економіки. Якщо у жовтні минулого року МВФ прогнозував, що в 2021 році економіка Румунії зросте на 4,6%, згідно з новим прогнозом, ВВП нашої країни збільшиться цього року до 6%, а 2022 року – до 4,8%. Що стосується інфляції, МВФ переглянув у бік зростання свої оцінки, показавши, що в 2021 році у Румунії спостерігатиметься середньорічне зростання цін на 2,8%,порівняно з авансом у 2,5%, як прогнозувалося восени, та зменшиться до 2,1% у 2022 році. Щодо дефіциту поточного рахунку Румунії, МВФ прогнозує, що він дуже мало зменшиться в цьому році, до 5 % від ВВП та до 4,7% у 2022 році.

    Прем’єр-міністр ліберал Флорін Кицу привітав новини від МВФ, яких вважає фантастичними, та які, на його думку, свідчать про довіру міжнародної фінансової установи до правоцентристського коаліційного уряду Румунії. У свою чергу румунський міністр фінансів Александру Назаре заявив, що прогноз МВФ підтверджує правильний шлях, яким рухається румунська влада. Натомість, голова головної опозиційної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку ствердив, що «прогноз МВФ щодо зростання економіки Румунії є лише на папері та для правих керівників, в той час як для румунів це бідність». Він ствердив, що ціни на харчові продукти та комунальні послуги вибухнули, купівельна спроможність різко впала, курс лея до євро зріс до 5 леїв та більше половини ВВП побудовано на боргах, а це означає, що бухгалтерський облік Румунії зростає, але країна не розвивається економічно та соціально.

  • Підвищення пенсій

    Підвищення пенсій

    З 1 вересня у Румунії вартість пенсійного пункту
    зросла на 15%, а це означає збільшення пенсії близько 5 мільйонів
    пенсіонерів державної системи. Новий закон про пенсійне
    забезпечення передбачає поступове збільшення пенсійного пункту починаючи з 1
    вересня 2019 року до 2022 року, а також перерахунок кількох мільйонів вже
    виплачених пенсій.


    Новий нормативно-правовий акт також передбачає включення
    аспірантури та докторантури до трудового стажу і можливість придбання максимум п’яти
    років стажу. Мінімальну пенсію отримуватимуть лише ті, хто має мінімальний
    15-річний внесок до державного пенсійного фонду. Після вступу
    закону в силу мінімальна
    гарантована пенсія або соціальна допомога пенсіонерам збільшиться на 64 леї, з 640 до 704 лея.




    Наприкінці
    липня середня пенсія в Румунії становила 1189 леїв. При обмінному курсі близько
    4,7 лея за один євро, попри останнє збільшення середнього розміру пенсій,
    румунські пенсіонери залишаються серед найбідніших людей похилого віку в
    Європейському Союзі, – наголошують коментатори, які також відзначають, що в
    останні роки постійне зростання ціни все одно призвело до зменшення купівельної
    спроможності.

    У цьому контексті, у п’ятницю Міжнародний валютний фонд рекомендував румунській
    владі переглянути новий закон про пенсійне забезпечення, розпочати процес
    сталої фіскальної консолідації та вдосконалити управління державними
    компаніями. Експерти фонду стверджують, що новий закон про пенсії, прийнятий у
    червні 2019 року, потребує переоцінки, оскільки може поставити під загрозу
    фінансову стабільність держави. За оцінкою МВФ, зростання румунської економіки
    залишатиметься на рівні 4% у 2019 році та сповільниться до 3% у
    середньостроковій перспективі. Фахівці МВФ стверджують, що якщо не буде вжито
    додаткових заходів бюджетний дефіцит Румунії може сягнути 3,7% ВВП у 2019 році.




    Кандидатка від Соціал-демократичної
    партії на президентських виборах у листопаді, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
    запевнила, однак, що в бюджеті є кошти на всі заходи, що вживаються урядом. Вона каже,
    що підвищення пенсійного пункту – це акт справедливості, додавши, що соціал-демократичний
    уряд ніколи не ставитиме на терези доходи пенсіонерів та макроекономічні
    показники. Аналітики вважають підхід соціал-демократів зрозумілим, адже пенсіонери
    значною мірою є дисциплінованими виборцями лівої політичної сили.

    Сенатор
    Флорін Кицу, заступник голови опозиційної Націонал-ліберальної партії, яка
    підтримує чинного президента Клауса Йоханніса на другий президентський термін,
    однак, піддав гострій критиці заяви прем’єр-міністра. Неправда, що доходи
    пенсіонерів не пов’язані з макроекономічним дефіцитом, – пише провідний економіст
    на своїй сторінці у Facebook. Він констатує, що нещодавно схвалені міністром
    фінансів поправки до держбюджету свідчать про те, що усі ці маневри призведуть
    до дефіциту бюджету пенсійного забезпечення
    у 2,9 мільярда леїв, і вважає, що реальний дефіцит буде щонайменше вдвічі
    більший від прогнозованого.

  • 31 серпня 2019 року

    ПОЛІТИКА – Лідери керівної
    Соціал-демократичної партії (СДП) у суботу провели засідання виконкому
    партії, на якому узгодили стратегію соціал-демократів після виходу Альянсу
    лібералів та демократів (АЛДЕ) з правлячої коаліції.
    Прем’єр-міністр і голова СДП Віоріка Денчіле заявила, що в понеділок проведе телефонну
    розмову з главою держави Клаусом Йоханнісом щодо призначення тимчасово виконуючих
    обов’язки голів трьох міністерств, які раніше очолювали
    члени АЛДЕ. Вона додала, що звернеться до Конституційного суду, якщо президент не прийме пропозиції
    соціал-демократів. З іншого боку Віоріка Денчіле заявила, що
    не поспішає йти до парламенту по вотум довіри уряду, як того
    зажадав глава держави. Нагадаємо, що у п’ятницю Клаус Йоханніс
    підписав указ щодо взяття до відома рішення про відставку трьох міністрів АЛДЕ: Грацієли Гаврілеску – з посади
    міністра навколишнього середовища, Віорела Іліє – міністра з
    питань відносин з парламентом та
    Антона Антона – міністра енергетики. Четвертий міністр АЛДЕ, Рамона Менеску вийшла з лав
    партії і залишився на чолі МЗС. Права опозиція заявила, що планує оголосити
    кабінету міністрів вотум недовіри. Опозиційні Націонал-ліберальна партія та
    Союз «Рятуйте Румунію» заявили про готовність взяти на себе відповідальність за
    створення нового уряду та підтримують ідеєю проведення дострокових
    парламентських виборів. Чергові вибори депутатів і сенаторів мають відбутися
    наступного року.






    МВФ
    – Міжнародний Валютний Фонд рекомендує Румунії розпочати процес сталої фіскальної
    консолідації та переглянути
    новий закон про пенсії, який набуде чинності у неділю, а також покращити
    управління державними компаніями. Згідно з прогнозом МВФ зростання румунської
    економіки залишиться на рівні 4% у 2019 році та сповільниться до 3% у
    середньостроковій перспективі. В умовах зростання вразливості світової економіки,
    експерти МВФ радить офіційному Бухаресту скористатися зростанням економіки, щоб
    почати сталий процес фіскальної консолідації. За оцінками міжнародної
    фінансової установи, якщо не буде вжито додаткових заходів бюджетний дефіцит
    Румунії може сягнути 3,7% ВВП у 2019 році. Крім того, експерти МВФ стверджують,
    що новий закон про пенсії, прийнятий у червні 2019 року, потребує переоцінки,
    оскільки може поставити під загрозу фінансову стабільність держави.




    МОВА
    – У Румунії, Республіці Молдова та румунських громадах за кордоном, в тому числі
    в Україні, сьогодні організовуються різноманітні культурні заходи з нагоди Дня
    румунської мови. День румунської мови, запроваджений у 2013 році румунським
    парламентом, відбувається одночасно з аналогічним національним святом у
    Республіці Молдова та є даниною руху відродження румунської національної
    ідентичності у сусідній, переважно румуномовній державі. 31 серпня 1989 р., ще
    при Радянському Союзі, парламент у Кишиневі, оточений близько 750 тис. осіб,
    тобто однієї шостої частини населення, прийняв рішення про перехід від кирилиці на
    латинський правопис, а у 1991 році, після проголошення незалежності Р. Молдова румунська
    була оголошена державною мовою.




    ФЕСТИВАЛЬ
    – Сьогодні у Бухаресті стартує XXIV-ий
    Міжнародний фестиваль класичної музики ім. Джордже Енеску. Центральною темою
    цьогорічного фестивалю є «Світ у гармонії», а художнім керівником заходу є
    Володимир Юровський. У Бухаресті та 10 інших містах Румунії та п’ятьох країнах:
    Німеччині, Франції, Італії, Канаді та Респ. Молдова – цього року відбудуться
    пов’язані з Міжнародним фестивалем ім. Джордже Енеску події, вшановуючи таким
    чином музичну спадщину румунського композитора. На сценах концертних залів
    столиці пройдуть 84 концерти за участі понад 2500 найвідоміших музикантів
    світу. Ще 24 концерти відбудуться у містах: Клуж-Напока, Тімішоара, Ясси,
    Сібіу, Тіргу Муреш, Бакеу, Бирлад, Тирговіште, Сату-Маре та П’ятра Неамц. У
    цьогорічному фестивалі вперше візьмуть участь 25 видатних музикантів, серед
    яких Маріон Котіллард, Кирил Петренко і
    Міцуко Учида та дев’ять відомих симфонічних оркестрів. Концерти та
    виступи пройдуть у шістьох основних розділах: «Великі оркестри світу»,
    «Концерти опівночі», «Камерні виступи та концерти», «Музика ХХІ-го століття», «Тиждень Моцарта» та «Міжнародний
    форум композиторів». Програмою фестивалю також передбачено проведення
    конференцій, презентацій дисків та книг, вистав.




    ВОЛЕЙБОЛ
    – Жіноча збірна Румунії у неділю в Анкарі, Туреччині, зустріне команду
    сусідньої Сербії, в 1/8 фіналу чемпіонату Європи з волейболу. Сербія є
    чемпіоном світу та віце-чемпіоном Олімпійських ігор, в той час як румунки посіли останнє, четверте місце в групі С, що дає право на вихід до
    наступного етапу європейської першості. Вони виграли два з п’ятьох матчів групового
    етапу, що проходив у Будапешті, Угорщині – з Естонією та Угорщиною, і зазнали
    поразки від Нідерландів, Хорватії та Азербайджану. Кращий результат на
    чемпіонаті Європи з волейболу румунки здобули у 1963 році, коли завоювали
    бронзові медалі.




    ТЕНІС – Румунка
    Сорана Кирстя (106 WTA) сьогодні грає проти американки Тейлор Таунсенд (116
    WTA), в третьому колі Відкритого чемпіонату США з тенісу (US Open) – останньому
    в сезоні турнірі Великого Шолома. Сорана Кирстя залишилася єдиною представницею
    Румунії в одиночному розряді на US Open, після того як у другому колі змагань
    перша ракетка Румунії та четверта ракетка світу Сімона Халеп несподівано
    поступилася американській тенісистці Тейлор Таунсенд. Ралука Олару продовжує
    вситуп у турнірі в парному розряді, де
    у тандемі з китайкою Чжаоксюан Ян, зіграє у другому колі проти
    українсько-латвійської пари Людмили
    Кіченок/Єлена Остапенко. У у парному розряді серед чоловіків румунський
    тенісист Маріус Копіл в дуеті з австралійцем Ніком Киргіосом зіграють проти австрійського тандему Олівер Марах та Юрген
    Мельцер.

  • 27 травня 2019 року

    ВИБОРИ ДО ЄП – Після підрахунку більшості голосів,
    за підсумками недільних виборів до Європейського парламенту увійдуть
    представники шести політичних політичних сил. Найбільшу кількість голосів
    здобула найбільша опозиційна, права Націонал-ліберальна партія – 26,35%, друге
    місце зайняла головна керівна Соціал-демократична партія – 23,16%, а третім
    став альянс опозиційних партій Союз «Рятуйте Румунії»-PLUS -
    21,24%. Прохідний поріг подолали також партія Про Румунія – 6,7%, Демократичний
    союз угорців Румунії – 6,19% і партія «Народний рух» – 5,64%. Виборчий бар’єр на
    шляху до Європарламенту став нездоланним для інших семи партій, які взяли участь
    у перегонах, в тому числі для меншого партнера соціал-демократів по керівній
    коаліції – Альянсу лібералів і демократів. Багато закордонних румунів були
    змушені годинами стояти у довжелезних чергах, щоб проголосувати. За інформацією
    кореспондентів Румунського радіо у Римі, Мадриді або Лондоні та інших великих
    містах Європи люди скаржилися на погану організацію виборчого процесу. Міністр
    закордонних справ Теодор Мелешкану у відповідь зазначив, що ні в чому собі не
    докоряє, оскільки у неділю була зафіксована рекордна явка виборців – 49%. Він поширив заяву, в якій він вибачився
    перед діаспорою і повідомив, що наказав провести розслідування в країнах, де були
    зареєстровані відповідні проблеми. Він зажадав проведення термінового
    аналізу на рівні МЗС для визначення конкретних рішень та пропозицій щодо
    законодавчих змін, які сприятимуть створенню системи голосування з урахуванням
    потреб діаспори.
    Паралельно з виборами до Європарламенту у Румунії відбувся й скликаний
    президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань незалежності правосуддя.
    Понад 80% тих, хто голосував відповіли «Так» на два питання референдуму. Явка
    на референдумі склала 41%, перевищивши 30%, необхідних для того, щоб
    голосування було визнано таким, що відбулося. Президент Клаус Йоханніс заявив у
    понеділок, що румуни проголосували за європейське майбутнє країни, в якій «злодії та правопорушники сидять у в’язниці», і знову піддав критиці
    організацію виборчого процесу за
    кордоном.






    ЄВРОСОЮЗ – Президент Клаус Йоханніс візьме
    участь у неформальній зустрічі Європейської ради, яка відбудеться у вівторок у
    Брюсселі. На порядку денному – оцінка результатів виборів до Європарламенту від
    23-26 травня. Лідери країн-членів ЄС також попередньо розглянуть кандидатури на
    ключові посади в інституціях Євросоюзу.




    КОРУПЦІЯ – Верховний суд Румунії сьогодні виніс
    остаточний вирок лідеру керівної Соціал-демократичної партії та спікеру Палати
    депутатів Лівіу Драгні. Колегія з п’ятьох суддів залишила в силі рішення суду
    першої інстанції про його засудження до трьох з половиною років ув’язнення за
    підбурювання до зловживання службовим становищем. Він отримав цей вирок у
    справі про фіктивне працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні
    з питань захисту дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової
    ради. Нагадаємо, що раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби
    фальсифікувати результати референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна
    Бесеску.




    МВФ – Місія Міжнародного валютного фонду розпочала
    роботу у Бухаресті. Кредитори
    працюватимуть у Румунії до 7 червня і проведуть щорічну оцінку румунської
    економіки, відому як Консультація у відповідності до статті IV-ї.
    Представники МВФ обговорять з румунськими органами влади економічні досягнення
    та політику. Вони зустрінуться з представниками Міністерства фінансів,
    Національного банку Румунії та інших
    державних установ, а також з представниками приватного сектору та неурядових
    організацій. Румунія наразі не має угоди про фінансування з МВФ, але фінансова
    установа щорічно здійснює оцінку стану румунської економіки. Консультації
    являють собою заходи спостереження, які є обов’язковими для всіх держав-членів.




    ПАПА
    РИМСЬКИЙ
    – Триває онлайн-реєстрація бажаючих для участі в Літургіях, які Папа
    Франциск служитиме під час свого апостольського візиту до Румунії 31 травня – 2
    червня, здійсненого на запрошення президента Клауса Йоханніса і Католицької
    церкви Румунії. До тепер зареєструвалося більше сотні тисяч осіб з Румунії,
    Угорщини, Сербії та України. Незвичайним аспектом, як зазначають організатори,
    буде присутність паломників з далеких країн, такі як Пакистан, Руанда, Південна
    Африка, Нігер, Мадагаскар, Австралія, Ізраїль, Канада, Намібія або Реюньйон.
    Під гаслом «Ходімо разом!» Верховний Понтифік відвідає Бухарест, Ясси
    (найбільше місто на сході Румунії, де проживає велика римо-католицька
    спільнота), Блаж (центр країни, духовна столиця румунської греко-католицької
    церкви, де буде беатифіковано сімох єпископів, які померли мученицькою смертю в
    комуністичних тюрмах) і францисканське святилище Шумулєу Чук (що знаходиться в
    регіоні де більшість населення складають угорці). Нагадаємо,
    що в 1999 році Румунія стала першою переважно православною країною, яку
    коли-небудь в історії відвідав Папа Римський, Іван Павло II-й.

  • Висновки делегації МВФ в Румунії

    Висновки делегації МВФ в Румунії




    Делегація Міжнародного валютного
    фонду провела однотижневий візит до Бухареста, де обговорила з румунською владою макроекономічні перспективи та
    бюджетні плани на наступний рік. Візит, також,був підготовкою до консультаційної місії, яка відбудеться на
    початку наступного року.

    Економічна діяльність в Румунії залишається сильною, а рівень
    безробіття є історично низьким – це один з висновків МВФ. Проте, згідно з прес-релізом міжнародної фінансової установи, незважаючи на кількарічне економічне зростання, дефіцит бюджету мав
    висхідну,
    а не низхідну тенденцію, як це повинно було відбутися в добрі часи,а ціль на поточний рік, як і раніше, представляє ризики за відсутності
    додаткових заходів.




    Державний бюджет на 2019 рік та середньострокові фіскальні рамки повинні бути спрямовані на зменшення
    дефіциту, на узгодження із зобов’язаннями перед
    ЄС та збереженні
    державної заборгованості, вираженої у вигляді частки ВВП, на низхідній
    траєкторії. У зв’язку з
    цим,доречними
    є поточні ініціативи з
    оптимізації державних витрат, тобто аналіз витрат та централізована закупівля. Так
    само, на думку представників МВФ, фундаментальною є модернізація
    податкового управління. Експерти МВФ вважають, що підвищення рівня заробітної плати
    у державному секторі та заплановані зміни до пенсійної системи повинні бути переглянуті з огляду
    на фіскальну стабільність та довгострокове
    економічне зростання.




    Водночас, з метою збільшення потенціалу
    зростання,
    необхідними є цілеспрямовані структурні реформи та належне управління, – вважають
    експерти. У зв’язку з цим, консолідація установ, що займаються державними інвестиціями,продовжує бути пріоритетною, з метою зменшення значного інфраструктурного розриву, зафіксованого Румунією, зокрема, шляхом сприяння кращому освоєнню європейських фондів, говориться в прес-релізі МВФ.




    Фонд прогнозує економічне зростання для Румунії на рівні 4% в 2018 році, скорочення інфляції
    на 3,5% в кінці року, відносну стабілізацію дефіциту поточного рахунку в середньостроковій перспективі та дефіцит
    бюджету понад 3% ВВП, як цього року, так і
    наступного, якщо буде збережено поточну політику. У свою чергу, Європейський
    банк реконструкції та розвитку стверджує, що економіка Румунії планує зареєструвати, цього
    року, зростання на 4,2%, а наступного року економічний розвиток має зменшитися до 3,6%. Прогнози МВФ та ЄБРР значно
    перевищують прогнози Європейської комісії, яка прогнозує, що економічне зростання в Румунії скоротиться у наступний період, по мірі
    того як зростання
    приватного споживання сповільниться, а негативний чистий експорт збільшиться до
    3,6 % цього року та 3,8% у наступному році.

  • 07 – 13 жовтня 2018 року

    07 – 13 жовтня 2018 року

    Референдум
    щодо підтримки традиційної сім’ї оголошено таким що не відбувся




    21,1%
    громадян з правом голосу, тобто трохи менше 4 млн. осіб взяли участь в
    референдумі щодо внесення змін до Конституції Румунії, зокрема щодо обмеження
    конституційного визначення сім’ї як вільний союз між чоловіком та жінкою, а не між
    подружжям, як зараз. Згідно з остаточними даними Центрального виборчого бюро,
    91,5% тих, хто взяв участь у дводенному плебісциті підтримали цю ініціативу.
    Проте референдум визнали таким, що не відбувся, через низьку явку виборців:
    всього близько 21%, тоді як законодавство вимагає участі більше 30% виборців.
    Отже в результаті надзвичайно короткої, але досить брудної кампанії перед
    референдумом, особливо в соціальних мережах, 80% виборців вирішили бойкотувати плебісцит.
    Причини були різними, починаючи від нерозуміння цілей референдуму або
    байдужості, до небажання відповісти позитивно на заклики уряду СДП-АЛДЕ або
    мажоритарної Православної Церкви, яка виступала за уточнення конституційного
    визначення сім’ї. Відповідна поправка до Конституції була прийнята в парламенті
    і була заснована на громадянській ініціативі, ініціаторам якої вдалося зібрати
    3 мільйони підписів. З огляду на те, що більшість звинуватила «першу скрипку»
    керівної коаліції – Соціал-демократичну партію, її представники зараз
    відхрещуються, стверджуючи, що партія, відповідно до закону, лише
    проводила інформаційну кампанію. Лідер опозиційної Нацоінал-ліберальної партії
    Людовік Орбан вважає, що навпаки, головну провину за провал референдуму несе
    Влада, через відсутність справжньої
    інформаційної кампанії, і все виглядало ніби керівні Соціал-демократична
    партія та Альянс лібералів і демократів прагнуть зниження інтересу румунів до
    цієї теми. Найбільше цьому результату зраділи представники Союзу «Рятуйте
    Румунію», єдиної політичної сили, яка з самого початку виступила проти
    референдуму. І асоціація MozaiQ, що виступає на захист прав сексуальних меншин,
    каже, що низька явка свідчить про те, що люди відкидають прояви ненависті і спроби
    розколоти суспільство та відмовилися узаконювати політичний акт, спрямований на
    стигамтизацію і дискримінацію ЛГБТ-спільноти. Щойно після оголошення
    результатів референдуму міністр європейських справ Віктор Негреску оголосив, що
    в найближчі тижні на розгляд парламенту буде внесений законопроект про цивільне
    партнерство. Цей проект буде завершений, після обговорення з представниками громадянського
    суспільства і політичних партій, – розповів Негреску, на подив багатьох, про ці
    переговори, інформація про які тільки зараз стала публічною.




    Новий закон про пенсійне забезпечення


    Уряд
    Румунії у середу схвалив проект нового закону про державну пенсійну систему,
    який найближчим часом буде направлений до парламенту. Міністр праці Лія Олгуца Васілеску
    заявила, що жодна людина не отримає меншу пенсію після вступу закону в силу, уточнивши,
    що не змінюється ані стандартний пенсійний вік, ані страховий стаж для виходу
    на пенсію. Цей законопроект спрямований на збільшення пенсій та ліквідацію
    нерівності в системі. Серед іншого, розмір пенсії визначатиметься тільки з
    урахуванням внеску кожного працівника, а пенсіонери, які мають однаковий стаж
    роботи, але вийшли на пенсію в різний час отримуватимуть однакові пенсії.
    Майбутній закон запроваджуватиметься поетапно до 2021 року. Дія нового нормативно-правового
    акту поширюватиметься на понад 5 мільйонів пенсіонерів. Теж на цьому тижні двоє
    міністрів уряду Віоріки Денчіле потрапили у немилість парламентської опозиції,
    але врешті решт обидва як міністр економіки, так і міністр культури зітхнули з
    полегшенням після того як Палата депутатів відкинула ініційований їм опозицією
    вотум недовіри. Опозиційні партії стверджують, що некомпетентність міністра
    економіки та катастрофічні наслідки його діяльності ведуть Румунію до
    банкрутства, а міністру культури закидають нездатність провести на належному
    рівні підготовку до 1 грудня 2018 року, коли сповнюються 100 років від
    створення Румунської унітарної держави.




    У пошуку
    нового керівника антикорупційного управління


    Колегія
    у справах прокурорів Вищої ради магістратури (ВРМ) не підтримала пропозицію
    міністра юстиції Тудорела Тоадера щодо кандидатури Адіни Флорі на пост
    головного прокурора Національної антикорупційної дирекції. Згода ВРМ має
    дорадчий характер, а остаточне рішення має прийняти Президент Клаус Йоханніс.
    Раніше міністр юстиції кілька разів сказав, що він запропонує кандидатуру Адіни
    Флорі для затвердження президенту Румунії Клаусу Йоханнісу незалежно від
    позиції ВРМ. Під час слухань Адіна Флоря заявила, що таємні протоколи, укладені Румунською службою інформації з іншими державними установами, які викликали
    палку дискусію в суспільстві, вийшли за межі правового поля шляхом створення
    спільних оперативних груп. Вона також сказала, що до повноважень
    антикорупційного управляння входить розслідування корупційних злочинів на
    середньому і високому рівнях, а не фактів перевищення службових повноважень,
    які входять до компетенції прокуратур при Трибуналах. Адіна Флоря сказала, що крім
    хороших речей, в діяльності антикорупційних прокурорів останніми роками
    спостерігалося відхилення від принципів верховенства права. Посада головного
    прокурора Національної антикорупційної дирекції стала вакантною після того, як
    Конституційний суд зобов’язав Президента Румунії звільнити попереднього
    керівника управління Лауру Кодруцу Кьовеші. З іншого боку, теж на цьому тижні
    міністр Тудорел Тоадер повідомив, що уряд прийняв термінову постанову про
    створення спеціального відділення з розслідування злочинів скоєних
    магістратами, яке має перейняти до 23 жовтня всі відповідні справи, які зараз
    розслідуються Національним антикорупційним управлінням.




    Румунія
    та МВФ


    Міжнародний
    валютний фонд переглянув прогноз розвитку Румунії у бік зниження, з 5,1%
    ВВП навесні до 4%. Фонд очікує скорочення економіки країни в наступному році до
    3,4%. Ці дані містяться в оновленому звіті МВФ «Перспективи розвитку світової
    економіки», в якому прогнозує уповільнення зростання світової економіки. Тим
    часом Національний інститут статистики на цьому тижні оголосив, що у вересні
    інфляція в Румунії у річному вимірі знизилася до 5,03%, з 5,1% у серпні. На
    початку серпня Національний банк Румунії переглянув прогноз інфляції на кінець
    цього року до 3,5%.



  • 06 вересня 2018 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле та її
    іспанський колега Педро Санчес у четвер в Мадриді підписали двосторонні угоди
    про співробітництво в сфері оборони та про співпрацю в галузі державного управління. Прем’єри двох країн привітали відмінне двостороннє економічне співробітництво, як з
    точки зору товарообігу, що становить близько 4 мільярдів євро, так і з погляду обсягу іспанських інвестицій в Румунії.
    Главу румунського уряду супроводжують віце-прем’єр-міністр Паул Стенеску,
    міністр закордонних справ Теодор Мелешкану, міністр оборони Міхай Фіфор, міністр
    бізнес-середовища Штефан Опря та міністр європейських фондів Рована Плумб. Румунія та
    Іспанія мають стратегічне партнерство, підписане п’ять років тому. У цій країні проживає
    велика румунська громада, яка за деякими підрахунками налічує близько 870 тис. осіб.
    Фактично румуни складають найбільшу спільноту іноземців в Іспанії.




    СПІВПРАЦЯ – Верховна Рада сьогодні ратифікувала угоду між
    Румунією та Україною про співробітництво у сфері військових перевезень.
    Документ був підписаний 21
    квітня 2016
    року міністрами оборони двох сусідніх держав під час офіційного візиту до
    Бухареста Президента України Петра Порошенка. Угода
    визначає умови, процедури та органи, відповідальні за здійснення перевезень
    на території кожної із сторін на дорогах, залізницях, а також у територіальних
    водах, для підтримки миротворчих операцій, проведення спільних навчань та інших
    спільних заходів, в яких Румунія та Україна беруть участь. Румунія ратифікувала
    цю угоду в грудні 2017 року.




    АНТИКОРУПЦІЯ – Міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер
    сьогодні запропонував кандидатуру прокурора Прокуратури міста Констанца Адіни
    Флоря на посаду начальника Національної антикорупційної дирекції. Пропозиція
    Тудорела Тоадера буде внесена до Вищої ради магістратури для отримання згоди на
    призначення керівника антикорупційного управління, а потім має бути затверджена
    главою держави Клаусом Йоханнісом. Посада головного прокурора Національної
    антикорупційної дирекції стала вакантною після того, як Конституційний суд
    зобов’язав Президента Румунії звільнити попереднього керівника управління Лауру
    Кодруцу Кьовеші.




    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Омбудсмен Румунії Віктор Чорбя у четвер заявив, що розгляне заклик
    Президента Клауса Йоханніса звернутися до Конституційного суду з проханням
    перевірити чи прийнята у середу термінова постанова уряду про внесення змін до
    Державного бюджету на 2018 рік відповідає Конституції Румунії. Глава держави звернувся
    з таким проханням після того, як уряд схвалив нормативно-правовий акт про
    внесення змін до держбюджтеу без згоди Верховної ради оборони країни. З іншого
    боку, Клаус Йоханніс зазначив, що прем’єр-міністр Віоріка Денчіле проігнорувала його запрошення до діалогу з
    питань бюджетного коригування, що, на думку глави держави, створює небезпечний
    прецедент в інституційних відносинах. Замість переговорів між главою держави та
    прем’єр-міністром відбулася зустріч міністра фінансів Єуджена Теодоровіча та міністра
    юстиції Тудорела Тоадера з двома радниками Президента Румунії. Глава уряду
    пояснила своє рішення тим, що на четвер у неї був запланований офіційний візит
    до Іспанії.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Офіційний Бухарест опублікує до кінця
    листопада графік подій, пов’язаних з головуванням Румунії в Раді Європейського
    Союзу, – заявив міністр європейських справ Віктор Негреску. Він додав, що з організаторської
    та матеріально-технічної точок зору Румунія
    вже готова до проведення заходів, намічених на першу половину наступного року.
    Орієнтовний бюджет румунського головування в Раді ЄС складе від 60 до 80
    мільйонів євро, – заявив. З іншого боку Даніель Гоша, генеральний директор
    Групи з підготовки до головування. За його словами, була здійснена оцінка місцевих
    ресурсів з точки зору наявності приміщень для проведення засідань та розміщення
    членів делегацій, а також визначено порядок перевезення присутніх на заходах у
    Бухаресті та Сібіу наступного року.

    МВФ – Міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч заявив, що зустрінеться з представником МВФ у Бухаресті Алехандро Гайденбергом, який напередодні сказав, що міжнародний валютний фонд може змінити прогноз зростання ВВП Румунії. Міністр зазначив, що такі заяви повинні бути добре обґрунтованими, особливо якщо вони робляться перед широкою публікою. Алехандро Гайденберг заявив на прес-конференції, що МВФ розглядає можливість змінити прогноз економічного зростання цього року з 5,1% до 4-4,5% на тлі падіння економічної активності.

    ПРИРОДНИЙ ГАЗ – Міністр
    економіки Румунії Денуц Андрушке та його молдовський колега Кіріл Габуріч у
    четвер в Кишиневі підписали документ, що дозволить розширити газопровід, що
    зв’язує обидві держави. Йдеться про Протокол завершення процедури
    купівлі-продажу, за якою молдовська компанія переймається румунською газотранспортною компанією Трансгаз,
    що дозволить продовжити газопровід Ясси-Унгень до Кишинева. За словами румунського
    міністра економіки Бухарест продовжує виконувати свої обіцянки у відносинах з
    Республікою Молдова, яка таким чином забезпечує собі доступ до європейського
    ринку природного газу. У свою чергу, Кіріл Габуріч заявив, що завдяки цьому
    проекту Республіка Молдова зменшує свою залежність від російського газу.