Tag: мова

З нагоди Дня української мови в Румунії, що відзначається 9 листопада, відбулися різні заходи зокрема в навчальних закладах, де вивчається рідна українська мова, а саме в населених пунктах компактного проживання осіб, які належать до української меншини Румунії. День української мови був офіційно встановлений в Румунії Законом № 213/2018 року.

Учителька Анка Штюбіану, яка викладає українську мову у восьмирічній школі в селі Балківці Сучавського повіту, говорить про те, як учні цієї школи відзначили День української мови: «Люби чуже! Дихай рідним! Якщо душу маєш – такі чутливі слова пролунали з вуст першокласника Бальківецької школи на виставі, присвяченій українській мові. Кожного року у восьмирічні школі Бальківці відзначається День української мови цікавими виставами. Таким чином ми стараємося викликати любов і повагу учнів до рідної мови, прищепити їм почуття гідності відносно власної ідентичності. Цього року подія відбулася 8 листопада у шкільному залі, тематично прикрашеному різними традиційними предметами. Учасниками були учні першого і сьомого класів Якщо першокласники ніжними, лагідними голосами декламували вірші українською мовою, виявляючи її красу, важливість, цінність у житті людини, учні сьомого класу представили інсценізацію народної казки «Розум та щастя» та казки «У пригоді» Олени Пчілки. Вони з відповідальністю представилися та вразили всіх присутніх на події: викладачів, батьків та колег. Повчальні казки вразили  цікавим своїм змістом, способом, яким учасники виконували свої ролі, а також тематичним декором. Після закінчення вистави кмітливі учениці сьомого класу пригощали домашніми смачними солодощами всіх присутніх на події. Святковий настрій в українському дусі прикрасили нашим учням шкільний день і надіємося, що залишили сильний відгук у їхніх душах так як вчить нас Максим Рильський: «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови.»

Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску говорить про значення Дня української мови та про те як учні коледжу відсвяткували цей день: «Святкування Дня української мови в школах Сучави має велике значення для збереження культурної ідентичності та історичної пам’яті. Це свято є чудовою нагодою привернути увагу молоді до важливості рідної мови, яка є основою культурного надбання кожного народу. Учні Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску продемонстрували глибоке розуміння важливості української мови, створюючи плакати, які висвітлили її історичний розвиток, а також досягнення і творчість основних українських письменників. Їхні роботи представляли цінну інформацію, яка охоплює ключові етапи становлення української мови, розповідали про перші твори, написані українською, та ознайомилися з особистостями, що залишили значний слід у розвитку української літератури. Плакати ілюстрували, як українська мова розвивалася протягом століть, починаючи від старослов’янської писемності та перших згадок у давньоруських текстах до становлення мови як самостійної та її подальшого визнання. Учні детально зобразили шлях від літописів Київської Русі до сучасної української літературної мови. Вони представили інформацію про ранні зразки української писемності, зокрема «Остромирове Євангеліє» та «Ізборник Святослава». Учні підкреслили історичну значимість цих пам’яток як свідчення існування давніх українських текстів. Особливу увагу учні приділили письменникам, які зробили великий внесок у формування сучасної української мови: Іван Котляревський – автор «Енеїди», який вважається засновником нової української літератури, Тарас Шевченко – великий поет і символ національної ідентичності, який підніс українську літературу до високого художнього рівня, Пантелеймон Куліш – письменник, перекладач та видавець, який також активно працював над реформуванням української граматики, Іван Франко і Леся Українка – класики української літератури, чиї твори сприяли формуванню сучасної літературної мови та збагаченню її культурних надбань. Урок присвячений Українській мові дав можливість учням не лише поглибити знання з історії мови, а й усвідомити її цінність як культурного надбання, яке варто зберігати та передавати наступним поколінням. Святкування Дня рідної мови та писемності допомагає учням усвідомити цінність своєї мови, розвивати мовні навички, а також виховує повагу до культурного розмаїття.»

Президент Румунії Клаус Йоганніс на вихідних відвідав Кишинів, Республіка Молдова, щоб зустрітися зі своєю молдовською колегою Майєю Санду, саме в день святкування Дня румунської мови по обидва береги річки Прут. Обидва посадовці поклали букет квітів до погруддя поета Міхая Емінеску у громадському парку «Штефан Великий». Майя Санду заявила, що візит президента Румунії до Кишинева в День румунської мови, яка об’єднує дві країни, є символічним, і підкреслила постійну підтримку Румунії в енергетичній, економічній, культурній та освітній сферах.

Майя Санду: «Зв’язки між Республікою Молдова та Румунією завжди були міцними, але сьогодні Кишинів і Бухарест мають найміцніші та найглибші відносини в нашій історії. Ми вдячні Румунії за її підтримку у зміцненні стійкості Молдови. Початок переговорів про вступ до ЄС у червні цього року був би неможливий без постійної і повної підтримки Румунії».

У свою чергу, Президент Йоганніс підкреслив важливість румунської мови та латинського шрифту як невід’ємних елементів ідентичності та культури і нагадав, що румунська мова є офіційною мовою Європейського Союзу. Він підтвердив підтримку Румунією безпеки Республіки Молдова та її європейського курсу.

Клаус Йоганніс: «Газопровід Ясси-Унгени-Кишинів був повністю введений в експлуатацію в жовтні 2021 року і зміцнив енергетичну безпеку Респ. Молдови. У той же час ми маємо міцну співпрацю щодо розвитку інфраструктури передачі електроенергії, конкретним прикладом якої є будівництво сполучення Сучава-Белці. Румунія є найбільшим торговельним партнером Республіки Молдова протягом багатьох років. Стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Республіки Молдова залишатиметься непохитною в довгостроковій перспективі».

Президент Румунії закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на осінньому референдумі щодо інтеграції в ЄС і закликав усіх міжнародних партнерів надати Кишиневу послідовну підтримку на його європейському шляху. Йоганніс і Санду також парафували Спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Респ. Молдови.

Документ був підписаний «виходячи з особливого характеру двосторонніх відносин, заснованих на спільності мови, культури та історії» і передбачає, серед іншого, що Румунія бере на себе завдання підготувати Республіку Молдова до членства в ЄС у 2030 році та зміцнити її оборонний потенціал перед обличчям гібридних загроз, дезінформації, підриву демократичних процесів і верховенства права.

НАТО – Глава румунської держави Клаус Йоганніс оголосив у вівторок, що візьме участь у перегонах на посаду генерального секретаря НАТО, заявивши, що Східна Європа має цінний внесок у Північноатлантичний альянс. Я думаю, що НАТО потребує оновленого погляду на свою місію, із сильним представництвом цього регіону, – сказав він. У грудні завершується другий термін повноважень президента Румунії. У лютому Румунія повідомила союзників по НАТО, що має намір висунути кандидатуру Клауса Йоганніса на посаду генерального секретаря Альянсу, в контексті того, що США, Великобританія і Франція оголосили про свою підтримку прем’єр-міністру Нідерландів Марку Рютте. Пропозиції Румунії на вищі міжнародні посади обговорюються між Адміністрацією президента, Урядом і МЗС. Термін повноважень нинішнього генерального секретаря НАТО, норвежця Єнса Столтенберга, продовжено на рік, до жовтня. Він очолює Альянс з 2014 року. Також до жовтня заступником генерального секретаря НАТО буде румун Мірча Джоане, призначений на цю посаду у 2019 році. Румунія є членом Північноатлантичного альянсу з 2004 року.

ОЕСР – Економічний огляд 2024 для Румунії, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку, був представлений у вівторок у Бухаресті в присутності прем’єр-міністра Марчела Чолаку і Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Корманна. Генеральний директор ОЕСР заявив, що досягнення членства в ОЕСР залишається найважливішою стратегічною метою Румунії після вступу до НАТО і Європейського Союзу, і виконавча влада повністю віддана досягненню прогресу в проведенні необхідних реформ. Дослідження охоплює останні економічні показники Румунії, включає аналіз макроекономічної та структурної політики, а також розділ про “зелений” перехід і декарбонізацію. 25 січня 2022 року Рада ОЕСР вирішила розпочати дискусії щодо вступу Румунії до Організації. Румунію оцінюють у 26 галузевих комітетах організації.

РЕФП – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі у вівторок. Серед питань порядку денного був Механізм відновлення та стійкості. Міністри також обговорили економічні та фінансові наслідки російської агресії проти України. Головуюча країна та Комісія поінформували міністрів про основні результати зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків G20, що відбулася 26-29 лютого 2024 року. У вівторок міністри економіки та фінансів також взяли участь у дебатах з міністрами зайнятості та соціальних питань про інвестиції та соціальні реформи для стійких економік.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс привітав у вівторок у Бухаресті під час спільної прес-конференції зі своїм чорногорським колегою Яковом Мілатовичем “рішучі заходи”, вжиті цією країною у відповідь на російське вторгнення в Україну. Глава держави запевнив, що Румунія продовжить підтримувати Чорногорію та інші західнобалканські держави проти дестабілізуючих дій Росії. Водночас Клаус Йоганніс високо оцінив прогрес Чорногорії на шляху до необхідних реформ у процесі вступу до ЄС і закликав продовжувати їх “у стабільному темпі”. Він також запевнив, що продовжуватиме підтримувати європейську інтеграцію Чорногорії. Крім історичних відносин, Румунію і Чорногорію пов’язують питання безпеки, і, як члени НАТО, ми зосереджені на стабільності Західних Балкан і Чорноморського регіону, – сказав Яков Мілатович. На двосторонньому рівні глави двох держав обговорили підписання меморандуму про співпрацю.

ПРОТЕСТ – Сотні місцевих поліцейських від сьогодні протягом двох днів протестують перед будівлею Міністерства розвитку, громадських робіт і адміністрації, повідомив Національний профспілковий блок, до якого входять протестувальники. Основними вимогами є повне дотримання положень закону про оплату вихідних та святкових днів, а також обов’язкова виплата грошової допомоги на харчування. Профспілчани також вимагають внесення на розгляд сесії парламенту проєкту POCA (Оперативна програма розвитку адміністративної спроможності), розробленого Міністерством розвитку, та статуту для місцевих поліцейських. Національний профспілковий блок нагадує, що у грудні 2023 року Національна федерація об’єднаних профспілок поліції розпочала публічну кампанію, щоб привернути увагу до важливості працівників місцевої поліції в суспільстві.

ІНВЕСТИЦІЇ – За даними Національного інституту статистики, чисті інвестиції в економіку Румунії минулого року склали майже 190 млрд леїв (близько 38 млрд євро), що приблизно на 17% більше, ніж у попередньому році. Більшість інвестицій було спрямовано на нове будівництво, а також на техніку та транспортні засоби.

ЧЛЕНСТВО В НАТО – Румунія рішуче підтримує політику відкритих дверей Північноатлантичного альянсу, а вступ Швеції демонструє, що двері НАТО залишаються відкритими і що разом ми сильніші, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. Церемонія підняття прапорів Швеції, Румунії і НАТО з нагоди вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу відбулася в понеділок у штаб-квартирі Міноборони в Бухаресті. На церемонії міністр Тильвер заявив, що Швеція, як член НАТО, зробить рівний внесок як у вироблення політики і прийняття рішень Альянсу, так і в зміцнення союзницьких сил. Прапор Швеції, яка стала 32-м членом НАТО, також був піднятий того ж дня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі в присутності шведського прем’єр-міністра і Генерального секретаря Альянсу.

Р. МОЛДОВА – Словосполучення “румунська мова” і надалі використовуватиметься у всіх законодавчих актах Республіки Молдова, включаючи Основний закон. У понеділок судді Конституційного суду в Кишиневі відхилили скаргу, подану минулого року групою депутатів-соціалістів і комуністів після того, як парламент Молдови виконав рішення суду від 2013 року про правильне визначення офіційної мови.

ВСТУП ДО ЄС – Європейська комісія рекомендуватиме розпочаття переговорів про вступ до ЄС з Боснією і Герцеговиною, заявила у вівторок глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У своєму виступі в Європарламенті в Страсбурзі Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що Боснія зараз “повністю узгоджена” із закордонною політикою і політикою безпеки ЄС і поліпшила управління міграційними потоками. У лютому Сараєво виконало ще одну умову Брюсселя, прийнявши новий закон про боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Боснія і Герцеговина офіційно отримала статус кандидата на вступ до ЄС у грудні 2022 року.

Союз українців Румунії провів 17-18 грудня поточного року
в місті Сату Маре низку заходів на честь Дня української мови в Румунії. День
української мови, який офіційно був запроваджений законом
№213/2018, за законодавчою ініціативою депутата та голови Союзу українців
Румунії Миколи Мирослава Петрецького, святкується 9 листопада, але цього року
через пандемію коронавірусу був відзначений у грудні.

Голова СУР та депутат в Румунському Парламенті Микола-Мирослав Петрецький розповідає про найголовніші моменти цьогорічного
свята: «Дійсно цьогорічний захід відбувся в умовах пандемії коронавірусу. Минулого
року ми провели цей захід в режимі онлайн і для того щоб відзначити його цього
року фізично, Рада Союзу українців Румунії вирішила організувати його в грудні
у Сату-Марському повіті, беручи до уваги той факт, що там нацменшин дуже підтримують
як місцева, так і повітова влада, і той факт, що Сату-Марська філія СУР
має дуже добрі відносини з нашими партнерами з України. Таким чином,
цьогорічний захід був організований у партнерстві з Префектурою повіту Сату
Маре, з Повітовим шкільним інспекторатом, з Повітовим Музеєм Сату Маре, з
університетами України та Румунії, звичайно з нашими партнерами Суспільне
телебачення та Всесвітня служба радіо Румунія і, не востаннє, урядом Румунії. В
заході взяли участь представники 13-ох
філій СУР, де компактно проживає українське населення, викладачі української
мови, представники місцевої, повітової та центральної влади, Посольства України в Румунії, парламентарії та гості з Румунії та України.»

З нагоди
святкування Дня української мови в Румунії СУР преміював також переможців конкурсу
«Кращий вчитель української мови», який був ініційований та проведений СУРом.
Деталі подає Микола-Мирослав Петрецький: «Добре відомий той факт, що викладачі
відігравають величезну роль, і головно освіта українською мовою, у збереженні
нашої культури та мови, наших традицій та звичаїв. Незважаючи на
те, що це був перший випуск конкурсу, записалося понад 70 вчителів зі усіх
повітів Румунії, де викладається українська мова і були обрані найкращі 28 викладачі,
які були нагороджені інтерактивними дошками, відеопроектори та комп’ютерами. Сподіваємося, що цей інтерактивний пакет допоможе їм покращити навчання українською мовою і таким чином бути
ближче до людей.»

У рамках Дня
української мови відбулась також Конференція «Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи».
Микола Мирослав Петрецький уточнює: «Це вже традиційний захід, який проводить
СУР через Комісію культури. Взяли участь фахівці з української мови, фахівці з
історії, які обговорили питання історії українців Румунії і не тільки, нашу історію, сучасність
та майбутнє. Мене дуже приємно вразив той факт, що напередодні святкування Дня
української мови, у місті Орадя сусідському Бігорському повіті відбулась зустріч
української молоді Румунії, яка бажає зберегти все що ми перебрали від своїх
предків, нашу культуру, нашу мову та наші звичаї. Також мене дуже приємно
вразило є той факт, що вони дуже активно беруть участь у нашій події і таким
чином допомагають нам передавати цей скарб.»

Голова Сату-Марської філії та генеральний секретар СУР Ірина-Люба Горват разом зі своєю командою
доклали багато зусиль для організації Дня української мови в Сату-Маре.
Ось що вона ствердила: «У Сату-Марському повіті проживає велика кількість
українців, зокрема у селах: Мікула, Чуперчень-Агріш, Тарна Маре, Дечебал-Ветіш,
Мофтін, Теребешть, Ретешть, Ардуд, Думбрава, Пеуліан, Доба та у місті Сату
Маре. Сату-Марська філія СУР дуже добре співпрацьовує з представниками місцевої
влади, Повітового музею Сату Маре, різних культурних та освітніх установ Сату
Маре та України, обласних державних адміністрацій Закарпаття, які присутні на
майже всіх заходах, організованих Союзом українців Румунії. Українці Румунії
дуже люблять українську мову, доказом є той факт, що вони розмовляють нею вдома,
у церкві, навчають своїх діточок зберігати свою рідну українську мову. Наші
діти беруть участь у різних конкурсах та
культурних заходах, присвячених українській мові. День української мови в
Румунії, який був ініційований депутатом Миколою Мирославом Петрецьким має велике значення для нас етнічних
українців, будучи доброю нагодою проявляти свою любов до української
мови та зберігати свою мовну ідентичність.»

Вчителька українського відділу Школи номер 4 Поляни Марамуреського повіту Маріанна Рагован, яка виховує у дітей повагу до рідної української мови була присутня на цій події, де була нагороджена разом зі іншими вчителями премією «Кращий вчитель української мови». Ось, які враження склалися у неї від участі у цьому святі: «Я мала велику честь бути запрошеною на цій гарній події, де мені та іншим вчителям була вручена премія «Кращий вчитель української мови». В рамках події я мала нагоду брати участь також в конференції «Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи», краще познайомитися з українцями, які прибули з різних куточків Румунії та України. Дякую за запрошення голові СУР, депутату Миколі-Мирославу Петрецькому, голові Марамороської філії СУР мирославу Петрецькому та генеральному секретареві СУР пані Ірині Любі Горват, а також шкільному інспектору української мови Марамороського повіту пані Маріанні Клемкович та директору Школи Поляни Штефану Кіфу, та, не востаннє, моїм учням. Отримана премія є дуже важливою, вона мотивує мене докладати до своєї діяльності ще більше зусиль, далі успішно працювати з моїми учнями, виховувати у них любові до рідної української мови та до українських традицій та звичаїв. Я думаю так: щоб стати кращим вчителем потрібно мати кращі учні.»

Мова відіграє важливу роль у збереженні та утвердженні
етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності народу. Союз українців Румунії має значний внесок у
розвиток шкільництва та в просуванні цінностей української культури та традицій
у Румунії. Депутат Микола Мирослав-Петрецький стверджує: «Вже відомий той факт,
що впродовж одного року СУР організовує понад 300 культурних заходів, третину з
них у партнерстві з Міністерством освіти, шкільними інспекторатами, школами, де
викладається українська мова. Також організовує різні конкурси та курси з
підвищення кваліфікації викладачів, а також для студентів та учнів, сприяє
організації олімпіад з української мови та літератури в Румунії як на
повітовому, так і на національному рівнях, організовує різні заходи, табори. СУР впродовж одного року видає понад
20 книг про життя українців і не лише та шість газет і журналів: чотири на українській
мові та два на румунській мові. Також під час пандемії СУР багато допомагає
школам. На всіх конкурсах, організованих СУРом, беручи до уваги що ми
знаходимось у пандемічній ситуації, ми подарували учням та вчителям планшети,
комп’ютери та різні електронні
інструменти для того щоб діти легше могли вивчати
українську мову та щоб допомагати і
вчителям. І не востаннє, СУР під час зимових свят робить подарунки всім дітям, які вивчають українську мову. Цього року у нас ще
один новий проєкт, а саме нам вдалося підписати угоди про співпрацю між СУРом
та усіма церквами українських сіл і таким чином з нагоди Святого Миколая, СУР зробив
подарунки всім людям українського походження і не тільки.»

День української мови в Румунії
завершився короткою концертною програмою за участі вчительки Лоредани Еви Морар з Сату-марського
повіту та вокально-інструментального гурту «Червона Калина» з
Марамуреського повіту, які виконали гарні українські пісні та колядки.

Союз українців Румунії провів 17-18 грудня поточного року
в місті Сату Маре низку заходів на честь Дня української мови в Румунії. День
української мови, який офіційно був запроваджений законом
№213/2018, за законодавчою ініціативою депутата та голови Союзу українців
Румунії Миколи Мирослава Петрецького, святкується 9 листопада, але цього року
через пандемію коронавірусу був відзначений у грудні.

Голова СУР та депутат в Румунському Парламенті Микола-Мирослав Петрецький розповідає про найголовніші моменти цьогорічного
свята: «Дійсно цьогорічний захід відбувся в умовах пандемії коронавірусу. Минулого
року ми провели цей захід в режимі онлайн і для того щоб відзначити його цього
року фізично, Рада Союзу українців Румунії вирішила організувати його в грудні
у Сату-Марському повіті, беручи до уваги той факт, що там нацменшин дуже підтримують
як місцева, так і повітова влада, і той факт, що Сату-Марська філія СУР
має дуже добрі відносини з нашими партнерами з України. Таким чином,
цьогорічний захід був організований у партнерстві з Префектурою повіту Сату
Маре, з Повітовим шкільним інспекторатом, з Повітовим Музеєм Сату Маре, з
університетами України та Румунії, звичайно з нашими партнерами Суспільне
телебачення та Всесвітня служба радіо Румунія і, не востаннє, урядом Румунії. В
заході взяли участь представники 13-ох
філій СУР, де компактно проживає українське населення, викладачі української
мови, представники місцевої, повітової та центральної влади, Посольства України в Румунії, парламентарії та гості з Румунії та України.»

З нагоди
святкування Дня української мови в Румунії СУР преміював також переможців конкурсу
«Кращий вчитель української мови», який був ініційований та проведений СУРом.
Деталі подає Микола-Мирослав Петрецький: «Добре відомий той факт, що викладачі
відігравають величезну роль, і головно освіта українською мовою, у збереженні
нашої культури та мови, наших традицій та звичаїв. Незважаючи на
те, що це був перший випуск конкурсу, записалося понад 70 вчителів зі усіх
повітів Румунії, де викладається українська мова і були обрані найкращі 28 викладачі,
які були нагороджені інтерактивними дошками, відеопроектори та комп’ютерами. Сподіваємося, що цей інтерактивний пакет допоможе їм покращити навчання українською мовою і таким чином бути
ближче до людей.»

У рамках Дня
української мови відбулась також Конференція «Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи».
Микола Мирослав Петрецький уточнює: «Це вже традиційний захід, який проводить
СУР через Комісію культури. Взяли участь фахівці з української мови, фахівці з
історії, які обговорили питання історії українців Румунії і не тільки, нашу історію, сучасність
та майбутнє. Мене дуже приємно вразив той факт, що напередодні святкування Дня
української мови, у місті Орадя сусідському Бігорському повіті відбулась зустріч
української молоді Румунії, яка бажає зберегти все що ми перебрали від своїх
предків, нашу культуру, нашу мову та наші звичаї. Також мене дуже приємно
вразило є той факт, що вони дуже активно беруть участь у нашій події і таким
чином допомагають нам передавати цей скарб.»

Голова Сату-Марської філії та генеральний секретар СУР Ірина-Люба Горват разом зі своєю командою
доклали багато зусиль для організації Дня української мови в Сату-Маре.
Ось що вона ствердила: «У Сату-Марському повіті проживає велика кількість
українців, зокрема у селах: Мікула, Чуперчень-Агріш, Тарна Маре, Дечебал-Ветіш,
Мофтін, Теребешть, Ретешть, Ардуд, Думбрава, Пеуліан, Доба та у місті Сату
Маре. Сату-Марська філія СУР дуже добре співпрацьовує з представниками місцевої
влади, Повітового музею Сату Маре, різних культурних та освітніх установ Сату
Маре та України, обласних державних адміністрацій Закарпаття, які присутні на
майже всіх заходах, організованих Союзом українців Румунії. Українці Румунії
дуже люблять українську мову, доказом є той факт, що вони розмовляють нею вдома,
у церкві, навчають своїх діточок зберігати свою рідну українську мову. Наші
діти беруть участь у різних конкурсах та
культурних заходах, присвячених українській мові. День української мови в
Румунії, який був ініційований депутатом Миколою Мирославом Петрецьким має велике значення для нас етнічних
українців, будучи доброю нагодою проявляти свою любов до української
мови та зберігати свою мовну ідентичність.»

Вчителька українського відділу Школи номер 4 Поляни Марамуреського повіту Маріанна Рагован, яка виховує у дітей повагу до рідної української мови була присутня на цій події, де була нагороджена разом зі іншими вчителями премією «Кращий вчитель української мови». Ось, які враження склалися у неї від участі у цьому святі: «Я мала велику честь бути запрошеною на цій гарній події, де мені та іншим вчителям була вручена премія «Кращий вчитель української мови». В рамках події я мала нагоду брати участь також в конференції «Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи», краще познайомитися з українцями, які прибули з різних куточків Румунії та України. Дякую за запрошення голові СУР, депутату Миколі-Мирославу Петрецькому, голові Марамороської філії СУР мирославу Петрецькому та генеральному секретареві СУР пані Ірині Любі Горват, а також шкільному інспектору української мови Марамороського повіту пані Маріанні Клемкович та директору Школи Поляни Штефану Кіфу, та, не востаннє, моїм учням. Отримана премія є дуже важливою, вона мотивує мене докладати до своєї діяльності ще більше зусиль, далі успішно працювати з моїми учнями, виховувати у них любові до рідної української мови та до українських традицій та звичаїв. Я думаю так: щоб стати кращим вчителем потрібно мати кращі учні.»

Мова відіграє важливу роль у збереженні та утвердженні
етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності народу. Союз українців Румунії має значний внесок у
розвиток шкільництва та в просуванні цінностей української культури та традицій
у Румунії. Депутат Микола Мирослав-Петрецький стверджує: «Вже відомий той факт,
що впродовж одного року СУР організовує понад 300 культурних заходів, третину з
них у партнерстві з Міністерством освіти, шкільними інспекторатами, школами, де
викладається українська мова. Також організовує різні конкурси та курси з
підвищення кваліфікації викладачів, а також для студентів та учнів, сприяє
організації олімпіад з української мови та літератури в Румунії як на
повітовому, так і на національному рівнях, організовує різні заходи, табори. СУР впродовж одного року видає понад
20 книг про життя українців і не лише та шість газет і журналів: чотири на українській
мові та два на румунській мові. Також під час пандемії СУР багато допомагає
школам. На всіх конкурсах, організованих СУРом, беручи до уваги що ми
знаходимось у пандемічній ситуації, ми подарували учням та вчителям планшети,
комп’ютери та різні електронні
інструменти для того щоб діти легше могли вивчати
українську мову та щоб допомагати і
вчителям. І не востаннє, СУР під час зимових свят робить подарунки всім дітям, які вивчають українську мову. Цього року у нас ще
один новий проєкт, а саме нам вдалося підписати угоди про співпрацю між СУРом
та усіма церквами українських сіл і таким чином з нагоди Святого Миколая, СУР зробив
подарунки всім людям українського походження і не тільки.»

День української мови в Румунії
завершився короткою концертною програмою за участі вчительки Лоредани Еви Морар з Сату-марського
повіту та вокально-інструментального гурту «Червона Калина» з
Марамуреського повіту, які виконали гарні українські пісні та колядки.

З нагоди
Міжнародного дня рідної мови, 21 лютого, Балківецька восьмирічна школа та Сучавська
філія Союзу українців Румунії, в партнерстві з Сучавським шкільним
інспекторатом та мерією села Балківці провели повітовий конкурс «Свято рідної
мови» в режимі онлайн, присвячений учням, які вивчають рідну українську мову. Захід
відбувся за фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії.

Конкурс
«Свято рідної мови» розгортається, починаючи з 2011 року та ввійшов
до програми позашкільних заходів, внаслідок розробки проєкту восьмирічною Балківецькою
школою, координаторками проєкту виступають Анка Штюбіану та Лекреміоара Григорчук.

Головною
метою проєкту є заохочення учнів української меншини брати участь у різних
подіях, що сприяють утвердженню культурної ідентичності, яка лежить в основі
розвитку майбутнього європейського громадянина. Анка Штюбіану, яка викладає українську мову в селі
Балківці уточнює: «Народився
цей конкурс з любові до рідної мови, з бажання зберігати, розмовляти та удосконалювати
нашу рідну українську мову, формувати в учнів почуття гідності щодо власної ідентичності
усвідомити красу та багатство української літератури, чарівність української
мелодійної пісні, майстерність рідної ноші.»

Учителька Анка
Штюбіану, яка виховує учнів у дусі поваги до рідної мови та підготовляє їх до олімпіади з української мови
та літератури та інших шкільних та позашкільних конкурсів, розповідає як був
задуманий конкурс: «Ціль нашого бажання конкретизується у чотирьох розділах
конкурсу, це розділ «есе», «власний художній
твір», «представлення народного костюму» та «артистичний момент». На цих розділах учні
різного віку мають можливість показати плідну працю власної школи на ниві
української школи, творити власні вірші, коротенькі оповідання, представити рідний
скарб, рідну ношу, декламувати вірші, виконувати пісні, представити різні інсценування.
Цього року наш конкурс відбувся у форматі онлайн. Учні на високому рівні представили
свої роботи й таким чином віддали пошану рідній українській мові.»

У рамках конкурсу відбувся також особливий захід
під назвою «Літературні взаємовпливи», приурочений до 120-річчя з дня
народження українського письменника Румунії Дениса Онищука. В онлайн заході взяли участь голова Сучавської філії Ілля Саучук, директорка Балківецької школи Секстілія Ґерасе, мер села Балківці Василь Шойман, директори та вчителі шкіл, батьки та учні. У своїх промовах виступаючі
наголошували на тому, що рідна мова є важливим елементом культурної свідомості,
та відмітили важливість збереження рідної мови. Вони наголосили на тому, що цей
проєкт дає можливість підвищити обізнаність та пропагувати багатство та красу
рідної української мови, показати талант учнів.

На завершенні нашої передачі запрошуємо Вас послухати ученицю першого класу Марію Штюбіану, яка виконувати пісню «Рідна мова». Марія взяла участь у розділі «артистичний номер» та посіла перше місце в своїй віковій категорії.

З нагоди
Міжнародного дня рідної мови, 21 лютого, Балківецька восьмирічна школа та Сучавська
філія Союзу українців Румунії, в партнерстві з Сучавським шкільним
інспекторатом та мерією села Балківці провели повітовий конкурс «Свято рідної
мови» в режимі онлайн, присвячений учням, які вивчають рідну українську мову. Захід
відбувся за фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії.

Конкурс
«Свято рідної мови» розгортається, починаючи з 2011 року та ввійшов
до програми позашкільних заходів, внаслідок розробки проєкту восьмирічною Балківецькою
школою, координаторками проєкту виступають Анка Штюбіану та Лекреміоара Григорчук.

Головною
метою проєкту є заохочення учнів української меншини брати участь у різних
подіях, що сприяють утвердженню культурної ідентичності, яка лежить в основі
розвитку майбутнього європейського громадянина. Анка Штюбіану, яка викладає українську мову в селі
Балківці уточнює: «Народився
цей конкурс з любові до рідної мови, з бажання зберігати, розмовляти та удосконалювати
нашу рідну українську мову, формувати в учнів почуття гідності щодо власної ідентичності
усвідомити красу та багатство української літератури, чарівність української
мелодійної пісні, майстерність рідної ноші.»

Учителька Анка
Штюбіану, яка виховує учнів у дусі поваги до рідної мови та підготовляє їх до олімпіади з української мови
та літератури та інших шкільних та позашкільних конкурсів, розповідає як був
задуманий конкурс: «Ціль нашого бажання конкретизується у чотирьох розділах
конкурсу, це розділ «есе», «власний художній
твір», «представлення народного костюму» та «артистичний момент». На цих розділах учні
різного віку мають можливість показати плідну працю власної школи на ниві
української школи, творити власні вірші, коротенькі оповідання, представити рідний
скарб, рідну ношу, декламувати вірші, виконувати пісні, представити різні інсценування.
Цього року наш конкурс відбувся у форматі онлайн. Учні на високому рівні представили
свої роботи й таким чином віддали пошану рідній українській мові.»

У рамках конкурсу відбувся також особливий захід
під назвою «Літературні взаємовпливи», приурочений до 120-річчя з дня
народження українського письменника Румунії Дениса Онищука. В онлайн заході взяли участь голова Сучавської філії Ілля Саучук, директорка Балківецької школи Секстілія Ґерасе, мер села Балківці Василь Шойман, директори та вчителі шкіл, батьки та учні. У своїх промовах виступаючі
наголошували на тому, що рідна мова є важливим елементом культурної свідомості,
та відмітили важливість збереження рідної мови. Вони наголосили на тому, що цей
проєкт дає можливість підвищити обізнаність та пропагувати багатство та красу
рідної української мови, показати талант учнів.

На завершенні нашої передачі запрошуємо Вас послухати ученицю першого класу Марію Штюбіану, яка виконувати пісню «Рідна мова». Марія взяла участь у розділі «артистичний номер» та посіла перше місце в своїй віковій категорії.

На тлі впровадження в
Україні положень нового закону «Про освіту»,
який передбачає перехід середніх шкіл на українську, на перший план знову
вийшла проблема так званої «молдавської» мови. Відповідний нормативно-правовий
акт прописує правила переходу на українську і передбачає три моделі вивчення
державної мови в школах. Перша модель передбачена для корінних народів України,
які не проживають в середовищі своєї мови і у них немає держави, яка б цю мову
захищала і розвивала. Тут мова йде, передусім, про кримських татар. Вони
навчатимуться кримськотатарською мовою з 1 до 12 класи, разом з вивченням
української мови. Друга модель, яка поширюється й на румунську мову, призначена
для шкіл нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. І третя модель стосується
меншин, мова яких належить до тієї ж групи, що й українська, тобто, до
слов’янських мов.

Отож, відповідно до
закону про освіту школи з викладанням мовами нацменшин, які належать до мов
Євросоюзу мають перейти на українську мову навчання з вересня 2023-го. Але тут
постає питання: що робити зі школами з так-званою «молдавською» мовою навчання?
До якої категорії відносяться вони? У цьому контексті на початку навчального
року Національна Рада Румунів України, яка об’єднує понад 20
національно-культурних товариств та органів преси румунської спільноти України
(Чернівецька, Закарпатська, Одеська та Київська області) звернулася з відкритим
листом до міністерств освіти Румунії та України з проханням офіційно та остаточно вирішити проблему пов’язану з
викладанням «молдавської мови» у школах Одеської області. У листі зазначається,
що термін «молдавська» мова є пережитком комуністичної
епохи. Із суто політичних, а не лінгвістичних міркувань у XX ст. молдавську та
румунську мови тривалий час вважали різними, і лише після розпаду Радянського
Союзу стало відомо, що «молдавська» насправді є не мовою, а діалектом румунської
мови.

«Позиція
України, як це не дивно виглядає, щодо цього питання співпадає саме з політикою
сепаратистського Придністров’я, в якому російські пропагандисти штучно
зберігають «молдавську» мову у полоні кирилиці, видаючи абсурдні
«молдавсько-румунські» словники, продовжуючи традиції комуністичного режиму від
яких Київ відмовився в рамках політики декомунізації», – зазначають автори і
підписанти листа.

Національна
Рада Румунів України закликає Міністерство освіти та інші профільні міністерства
України «офіційно та публічно визнати, що так звана «молдавська» мова є
де-факто румунська мова. Неіснуюча «молдавська» мова, видумана Йосипом Сталіним,
цілеспрямовано та з геополітичних інтересів була впроваджена наприкінці ХХ-го
сторіччя в освітній процес Одещини для румуномовних громадян України (окремі з
яких ідентифікують себе як молдовани). «Молдавська» мова була впроваджена
штучно в навчальний процес шкіл Одещини у 1998 р. без проведення будь-яких
консультацій з батьками учнів, педагогами та фахівцями.»

Цю ситуацію в інтерв’ю
Румунському радіо прокоментував румунський поет, публіцист та голова Об’єднання
румунських письменників м. Чернівці, член Національної спілки письменників
України Ілля Тудор Зегря: «Проблема так званої «молдавської» мови – це проблема
всіх румунів в Україні, тому що це поділ румунської громади в Україні, яка,
наскільки нам відомо, налічує понад 400 000 людей, на румунів та молдаван. На
жаль, Київ підтримував і надалі підтримує ідею існування так званої молдавської
мови. Зокрема, йдеться про населені пункти, школи Одеської області. У
Чернівецькій області немає шкіл, в яких би навчання офіційно велося «молдавською»
мовою. Близько 10 років тому Чернівецьке товариство письменників офіційно
звернулося до Міністерства освіти Республіки Молдова, де, як відомо, Конституція
передбачає, що державною мовою є молдавська. До слова, як відомо окремі так звані
молдавани, які підтримують ідею існування «молдавської» мови в Україні,
апелюють лише до Конституції Р.Молдова. І ось ми звернулися до Міністерства
освіти Р.Молдова з проханням пояснити нам, якою мовою здійснюється навчальний
процес у Республіці Молдова. І у відповіді, яку ми отримали за підписом
тодішнього міністра освіти Михайла Шляхтицького було зазначено, що в Республіці
Молдова освіта ведеться румунською мовою, оскільки румунська мова є мовою, якою
розмовляє народ Республіки Молдова. Ми звернулися до Києва і пояснили, що в
Республіці Молдова навчання ведеться румунською мовою, хоча в Конституції
встановлено, що державною мовою є молдавська, але Київ, як це часто буває, вкотре
не дослухався до нашого звернення.»

У вищезгаданому листі Національна
Рада Румунів України також наголосила на неприпустимості невизначеності
офіційної позиції Міністерства Освіти і Науки України щодо впровадження діючого
освітнього законодавства у закладах освіти з викладанням так званою
«молдавською» мовою. «Ця ситуація є наслідком безпосередньої неспроможності або
небажання визнати біле білим, а саме визнати, що неіснуюча з наукової
точки зору «молдавська»
мова є румунською,
а викладання у
школах Одещини ведеться саме цією мовою». – пишуть автори листа.

Ілля Тудор Зегря зазначив: «Закон про освіту в Україні
передбачає, що школи мовами нацменшин в Україні перейдуть на українську в 2023
році. Йдеться, зокрема, про тих, рідною мовою яких є європейська мова, тобто про
нас – румунів, адже румунська мова є офіційною мовою ЄС. Таким чином ті, рідна мова яких є європейською мовою, мають
привілей навчатись рідною мовою ще два роки. «Молдавська» мова не є однією з
мов, що використовуються в ЄС, і школи в Одесі восени перейшли на українську.
Ми, румуни, угорці та болгари, маємо можливість користуватися привілеєм навчатися
рідною мовою ще два роки. Ми неодноразово зверталися до Києва з різними
проблеми освіти рідною мовою, але кожного разу Київ мовчав. Розраховуємо на
підтримку нашої історичної Батьківщини, на Бухарест, який повинен нагадати
уряду та керівництву України про зобов’язання, які Київ взяв на себе, коли підписав
базовий політичний Договір між Румунією та Україною. Стаття 13, статті 19-20
передбачають зобов’язання створювати належні умови та можливості для вивчення
румунської мови в Україні.»

В інтерв’ю нашій радіостанції
доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства, класичної
філології та неоелліністики Інституту філологіїКиївського національного університету імені Тараса Шевченка, мовознавець,
перекладач Сергій Лучканин, сказав, що з погляду лінгвістики, між тим варіантом
мови, який використовується як державний у Р.Молдова і тим варіантом, який є
державним у Румунії – румунська мова, не існує жодних відмінностей. «З погляду
лінгвістики можу ствердити абсолютно однозначно, що ніяких суттєвих
відмінностей, щоб визнавати варіант державної мови в Р. Молдова, як окремішній
молдавський, не має. Можна говорити лише про розмовну мову молдавських говірок,
яка включає діалектну мову окремих звуків. Отже можна говорити про говірковий
молдавський акцент, як закарпатський, полтавський акценти в українській мові,
можна погодитися і допускати вживання словосполучення молдавська
мова тільки з таким значенням, хоча б точніше було б висловлюватися і
говорити, що це молдавська говірка, діалект румунської мови», – зазначив Сергій
Лучканин.

8
листопада 2020-го року Клузька філія Союзу Українців Румунії у співпраці з
відділом української мови та літератури при місцевому університеті ім.
Бабеша-Бойоя організували та провели в режимі онлайн, використовуючи платформу ZOOM,
«Конкурс літературної творчості та ініціації в наукові дослідження».

Про
зародження цієї чудової ініціативи розповіла доктор-лектор Міхаела Гербіл: «Враховуючи пандемічну ситуацію в країні та
відсутність можливості організувати більш масштабну подію присвячену Дневі
української мови, за участі усіх філій СУР-у, за рішенням Ради СУР кожна філія отримала
можливість проводити онлайн-заходи місцевого характеру, поряд з центральним
заходом у Бухаресті. За цих умов керівництво СУР запропонувало, щоб кожна філія
організувала тематичні конкурси присвячені цьому дневі. Отож комітет філії СУР
у Клужі вирішив, що тут у рамках події «9 листопада – День української мови» проводитиметься онлайн-конкурс
під назвою «Конкурс літературної творчості та ініціації в наукові дослідження»,
назва і формат якого були запропоновані мною та затверджені комітетом філії.»

Цей
конкурс було задумано для студентів Клузького університету імені Бабеша-Бойоя,
які вивчають українську мову як спеціальність або як іноземну мову. «З огляду на різні рівні володіння української мови у
студентів-учасників – початковий, середній і високий – я створила тематичні категорії у
відповідності до рівня знань кожного студента, щоб дати можливість всім взяти
участь у конкурсі і проявити себе творчо», – додала пані Міхаела Гербіл.

Основними
завданнями конкурсу є: розвиток навичок спілкування українською мовою,
стимулювання творчості та дослідження і, в той же час, заохочення до змагання. А
відтак, перші дві категорії та дві підкатегорії організатори адресували
студентам, які володіють українською мовою на просунутому рівні. А останні дві
категорії орієнтовані на студентів, які вивчають українську мову на початковому
рівні.

До
складу журі увійшли: Людмила Дорош – редактор дитячого журналу «Дзвоник»;
Міхаела Гербіл – доктор-лектор Клузького університету імені Бабеша-Бойоя; Іоан
Гербіл – доцент того ж університету та голова клузької філії СУР. Лауреатами Конкурсу
літературної творчості та ініціації в наукові дослідження стали: Деніса-ЛоренаКозачук,
Джулія-Алісія Ель-Калед Прозороскі, Діана-Марія Співалюк, Беатріс Панас, Ана-Світлана
Онужик, Оксана-Мірабела Шмуляк, Лариса-Йоана Попадюк, Андрея-Корнелія Цудік, Марія-Летиція
Андеркеу, Андрея Пирже. Практично всі учасниці конкурсу отримали винагороди. А двом
студенткам Денісі-Лорені Козачук та Беатрис Панас, які взяли участь одразу у
двох категоріях конкурсу, було присуджено по два призи.

«Неочікуваним і особливим сюрпризом стали студентки
з початковим і середнім рівнем знань, які наважилися «перескочити» відповідні
їхньому рівню категорії, та взяли участь у конкурсі в І і ІІ категоріях. А це
нас тільки тішить і підштовхує до продовження проведення подій такого гатунку. З
іншого боку, дві наші студентки вирішили взяти участь аж у двох категоріях, а
це яскраво демонструє, що ми зуміли простимулювати цікавість студентів до української
мови.» – зазначила пані Гербіл.

Вона додала,
що результати конкурсу перевищили очікування організаторів, тому захід трохи
затягнувся, адже кожен член журі хотів висловити свої враження як на рахунок
самого конкурсу, так і виступів конкурсантів. Заглядаючи у майбутнє Міхаєла
Гербіл сказала, що «формат в якому ми започаткували конкурс для цього першого випуску, є
досить вдалим. Можливо до тематичних категорій можна би було щось додати чи
поміняти. Вже поступила перша пропозиція від однієї студентки – включити і
художнє читання віршів як окрему категорію, що ми й плануємо зробити.»

Підсумовуючи пані Гербіл зазначила: «З моєї точки зору захід пройшов добре, неочікувано добре. Студенти чудово
справилися із завданнями. Декотрі з них вже звикли до подібних конкурсів, інші
– ні. Та в будь-якому випадку всі залишилися задоволеними від досвіду,
отриманого від участі у конкурсі.»

Надіємося ця чудова
ініціатива стане початком успішного, багаторічного престижного конкурсу з
щорічним великим напливом конкурентів-студентів не тільки з Клуж-Напоки, які змагатимуться
за нагоду зарекомендувати себе в професійних колах з найкращої сторони. Успіхів
усім! (Автор: Ольга Сенишин)

8
листопада 2020-го року Клузька філія Союзу Українців Румунії у співпраці з
відділом української мови та літератури при місцевому університеті ім.
Бабеша-Бойоя організували та провели в режимі онлайн, використовуючи платформу ZOOM,
«Конкурс літературної творчості та ініціації в наукові дослідження».

Про
зародження цієї чудової ініціативи розповіла доктор-лектор Міхаела Гербіл: «Враховуючи пандемічну ситуацію в країні та
відсутність можливості організувати більш масштабну подію присвячену Дневі
української мови, за участі усіх філій СУР-у, за рішенням Ради СУР кожна філія отримала
можливість проводити онлайн-заходи місцевого характеру, поряд з центральним
заходом у Бухаресті. За цих умов керівництво СУР запропонувало, щоб кожна філія
організувала тематичні конкурси присвячені цьому дневі. Отож комітет філії СУР
у Клужі вирішив, що тут у рамках події «9 листопада – День української мови» проводитиметься онлайн-конкурс
під назвою «Конкурс літературної творчості та ініціації в наукові дослідження»,
назва і формат якого були запропоновані мною та затверджені комітетом філії.»

Цей
конкурс було задумано для студентів Клузького університету імені Бабеша-Бойоя,
які вивчають українську мову як спеціальність або як іноземну мову. «З огляду на різні рівні володіння української мови у
студентів-учасників – початковий, середній і високий – я створила тематичні категорії у
відповідності до рівня знань кожного студента, щоб дати можливість всім взяти
участь у конкурсі і проявити себе творчо», – додала пані Міхаела Гербіл.

Основними
завданнями конкурсу є: розвиток навичок спілкування українською мовою,
стимулювання творчості та дослідження і, в той же час, заохочення до змагання. А
відтак, перші дві категорії та дві підкатегорії організатори адресували
студентам, які володіють українською мовою на просунутому рівні. А останні дві
категорії орієнтовані на студентів, які вивчають українську мову на початковому
рівні.

До
складу журі увійшли: Людмила Дорош – редактор дитячого журналу «Дзвоник»;
Міхаела Гербіл – доктор-лектор Клузького університету імені Бабеша-Бойоя; Іоан
Гербіл – доцент того ж університету та голова клузької філії СУР. Лауреатами Конкурсу
літературної творчості та ініціації в наукові дослідження стали: Деніса-ЛоренаКозачук,
Джулія-Алісія Ель-Калед Прозороскі, Діана-Марія Співалюк, Беатріс Панас, Ана-Світлана
Онужик, Оксана-Мірабела Шмуляк, Лариса-Йоана Попадюк, Андрея-Корнелія Цудік, Марія-Летиція
Андеркеу, Андрея Пирже. Практично всі учасниці конкурсу отримали винагороди. А двом
студенткам Денісі-Лорені Козачук та Беатрис Панас, які взяли участь одразу у
двох категоріях конкурсу, було присуджено по два призи.

«Неочікуваним і особливим сюрпризом стали студентки
з початковим і середнім рівнем знань, які наважилися «перескочити» відповідні
їхньому рівню категорії, та взяли участь у конкурсі в І і ІІ категоріях. А це
нас тільки тішить і підштовхує до продовження проведення подій такого гатунку. З
іншого боку, дві наші студентки вирішили взяти участь аж у двох категоріях, а
це яскраво демонструє, що ми зуміли простимулювати цікавість студентів до української
мови.» – зазначила пані Гербіл.

Вона додала,
що результати конкурсу перевищили очікування організаторів, тому захід трохи
затягнувся, адже кожен член журі хотів висловити свої враження як на рахунок
самого конкурсу, так і виступів конкурсантів. Заглядаючи у майбутнє Міхаєла
Гербіл сказала, що «формат в якому ми започаткували конкурс для цього першого випуску, є
досить вдалим. Можливо до тематичних категорій можна би було щось додати чи
поміняти. Вже поступила перша пропозиція від однієї студентки – включити і
художнє читання віршів як окрему категорію, що ми й плануємо зробити.»

Підсумовуючи пані Гербіл зазначила: «З моєї точки зору захід пройшов добре, неочікувано добре. Студенти чудово
справилися із завданнями. Декотрі з них вже звикли до подібних конкурсів, інші
– ні. Та в будь-якому випадку всі залишилися задоволеними від досвіду,
отриманого від участі у конкурсі.»

Надіємося ця чудова
ініціатива стане початком успішного, багаторічного престижного конкурсу з
щорічним великим напливом конкурентів-студентів не тільки з Клуж-Напоки, які змагатимуться
за нагоду зарекомендувати себе в професійних колах з найкращої сторони. Успіхів
усім! (Автор: Ольга Сенишин)

З нагоди Дня української мови в Румунії, що вже третій рік поспіль офіційно відзначається 9 листопада, відбулися різноманітні культурно-освітні заходи, переважно в онлайн-режимі, у різних населених пунктах компактного проживання осіб, які належать до української меншини в Румунії та в освітніх закладах, в яких навчальний процес здійснюється українською мовою, а також у Бухаресті.

Голова бухарестської філії Союзу українців Румунії, письменник Михайло Трайста ствердив: «На превеликий жаль, цього року ми не змогли провести свято на рівні минулого року, коли відбувся грандіозний захід, в рамках якого була організована також конференція «Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи». Цього року ми провели свято Української мови у режимі онлайн. Разом з нами були, як політичні діячі Румунії, так і видатні українці світу, серед яких Почесний Консул України в Монреалі Євген Чолій та інші відомі особи, які долучилися до нашого заходу. Що може бути наймиліше для українців Румунії як мова? Ми надіємось, що нове покоління буде далі її вивчати й ця мова буде говоритися, як на території Румунії, так і по всьому світу.»

В онлайн-конференції, організованій Бухарестською філією у партнерстві зі всіма повітовими СУР взяли участь голова Союзу українців Румунії Микола Мирослав Петрецький, тимчасовий повірений
у справах України в Румунії Паун Роговей, лідер групи національних меншин
Палати Депутатів Румунії Варужан Памбукчан, Почесний Консул України в
Монреалі, президент громадської організації «Україна-2050», колишній президент
Світового конгресу українців Євген Чолій, заступник держсекретаря Департаменту
міжетнічних відносин Амет Аледін, заступник держсекретаря у Міністерстві Культури
Іріна Санда Марін Кажал, голова Європейського конгресу українців Богдан
Райчинець, представники Українського православного та Греко-католицького
вікаріатів Румунії, повітових шкільних інспекторатів, місцевих органів влади,
Ради СУР, а також викладачі, учні, журналісти та пересічні українці.

Учасники заходу наголосили на
важливій ролі рідної мови у збереженні та утвердженні етнічної, культурної та
релігійної самобутності українців Румунії, а також підкреслили значний внесок СУР у
розвиток українського шкільництва та у справу просування цінностей української
культури та традицій у Румунії. У рамках заходу із літературно-музичними
номерами виступили члени Бухарестської, Караш-Северінської,
Ботошанської та Яської філій СУР.

У День української мови, теж у віртуальному режимі, було проведено багато інших культурно-освітніх заходів у партнерстві з навчальними
закладами, в яких викладається рідна українська мова, а також з церквами в
повітах, де компактно проживають етнічні українці. Майже 1000 учнів, які
вивчають рідну українську мову взяли участь у конкурсі, приуроченому до цього
свята і були нагороджені дипломами та призами. День української мови відзначили й студенти українських
відділень Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету та
Філологічного факультету Клузького університету ім. Бабеша-Бойоя, котрі взяли участь у конкурсах літературної творчості.

З нагоди Дня української мови в Румунії, що вже третій рік поспіль офіційно відзначається 9 листопада, відбулися різноманітні культурно-освітні заходи, переважно в онлайн-режимі, у різних населених пунктах компактного проживання осіб, які належать до української меншини в Румунії та в освітніх закладах, в яких навчальний процес здійснюється українською мовою, а також у Бухаресті.

Голова бухарестської філії Союзу українців Румунії, письменник Михайло Трайста ствердив: «На превеликий жаль, цього року ми не змогли провести свято на рівні минулого року, коли відбувся грандіозний захід, в рамках якого була організована також конференція «Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи». Цього року ми провели свято Української мови у режимі онлайн. Разом з нами були, як політичні діячі Румунії, так і видатні українці світу, серед яких Почесний Консул України в Монреалі Євген Чолій та інші відомі особи, які долучилися до нашого заходу. Що може бути наймиліше для українців Румунії як мова? Ми надіємось, що нове покоління буде далі її вивчати й ця мова буде говоритися, як на території Румунії, так і по всьому світу.»

В онлайн-конференції, організованій Бухарестською філією у партнерстві зі всіма повітовими СУР взяли участь голова Союзу українців Румунії Микола Мирослав Петрецький, тимчасовий повірений
у справах України в Румунії Паун Роговей, лідер групи національних меншин
Палати Депутатів Румунії Варужан Памбукчан, Почесний Консул України в
Монреалі, президент громадської організації «Україна-2050», колишній президент
Світового конгресу українців Євген Чолій, заступник держсекретаря Департаменту
міжетнічних відносин Амет Аледін, заступник держсекретаря у Міністерстві Культури
Іріна Санда Марін Кажал, голова Європейського конгресу українців Богдан
Райчинець, представники Українського православного та Греко-католицького
вікаріатів Румунії, повітових шкільних інспекторатів, місцевих органів влади,
Ради СУР, а також викладачі, учні, журналісти та пересічні українці.

Учасники заходу наголосили на
важливій ролі рідної мови у збереженні та утвердженні етнічної, культурної та
релігійної самобутності українців Румунії, а також підкреслили значний внесок СУР у
розвиток українського шкільництва та у справу просування цінностей української
культури та традицій у Румунії. У рамках заходу із літературно-музичними
номерами виступили члени Бухарестської, Караш-Северінської,
Ботошанської та Яської філій СУР.

У День української мови, теж у віртуальному режимі, було проведено багато інших культурно-освітніх заходів у партнерстві з навчальними
закладами, в яких викладається рідна українська мова, а також з церквами в
повітах, де компактно проживають етнічні українці. Майже 1000 учнів, які
вивчають рідну українську мову взяли участь у конкурсі, приуроченому до цього
свята і були нагороджені дипломами та призами. День української мови відзначили й студенти українських
відділень Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету та
Філологічного факультету Клузького університету ім. Бабеша-Бойоя, котрі взяли участь у конкурсах літературної творчості.

Освіта румунською мовою в школах України залишається одним з найбільш
актуальних питань на румунсько-українському порядку-денному і саме на ній
зосередили свою увагу голови зовнішньополітичних відомств Румунії та України
під час нещодавнього візиту Дмитра Кулеби до Бухареста.

Глава МЗС Румунії
наголосив, що питання прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні,
залишатиметься на двосторонньому порядку денному доти, доки не буде досягнуто
сталих рішень. Він сказав, що для цього буде відновлено роботу Змішаної комісії
з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, додавши,
що румунська сторона прагне досягнути максимуму можливостей для забезпечення
мовних прав особам, які належать до румунської меншини в Україні, а також для
того, щоб це стосувалося всіх носіїв румунської мови в Україні, незалежно від
того, як їх називають. Богдан Ауреску також запропонував своєму українському
візаві укласти всеосяжну Угоду про захист прав національних меншин з наголосом
на мовних правах.

У свою чергу Дмитро Кулеба сказав, що Україна налаштована вирішувати в
дусі взаємної поваги, відповідно до національних інтересів України та Румунії,
усі проблемні питання, включаючи чутливі питання національних меншин. «Ми
поважаємо позицію Бухареста щодо питань захисту прав національних меншин, я
бачу що Бухарест поважає позицію Києва у цьому питанні і ми готові вести діалог»,
сказав український міністр.

Тим часом починаючи з 2018 року, з метою заохочення і захисту прав громадян
України румунського походження навчатися на своїй рідній мові офіційний Бухарест
розробив і фінансує програму з надання стипендій румунським дітям, які
навчаються в українських школах з рідною мовою викладання. На першому етапі уряд
виділив 1000 стипендій, а з часом, з огляду на те, що кількість дітей, охочих навчатися румунською мовою в українських школах
зросла, Бухарест,
через Департамент у справах румунів звідусіль, виділив кошти для надання 5500 стипендій
учням в Україні. З огляду на такий успіх ця програма бути розширена, а з
наступного року охопить і дітей румунів з інших історичних громад в сусідніх
країнах, таких як Сербія чи Болгарія.

У серпні Уряд Румунії виділив додатково 6 млн леїв (приблизно 1 250 000
євро) на виплату стипендій учням 1-3 класів, які навчаються в українських
школах з румунською мовою викладання. Докладніше про це в інтерв’ю нашій радіостанції розповів державний секретар
Департаменту у справах румунів звідусіль Овідіу Бурдуша. «Мова, якою ми
говоримо, є безцінним подарунком. Тому ми зобов’язані поважати, зберігати та
просувати румунську мову, незалежно від того, де проживаємо. Ми намагаємося
підтримувати зусилля румунських вчителів за кордоном і тому забезпечували і
продовжуємо забезпечувати книгами румунською мовою школи в інших країнах.
Дійсно, особлива ситуація спостерігається в румунських історичних громадах.
Цього року ми надаємо 5500 стипендій румунським учням, які навчаються у школах
з румунською мовою викладання або, які вивчають свою мову окремим предметом в
Україні. Ця ініціатива румунської держави зумовила значне збільшення кількості етнічних
румунів, які заохочують та підтримують своїх дітей до навчання румунською мовою.»

Крім цього Овідіу Бурдуша розповів, що з наступного року ця програма охопить
і дітей румунів, які компактно проживають в Сербії та Болгарії. Він додав, що в
умовах пандемії департамент пропонує й інші проєкти: «Пандемія, з якою ми зараз
стикаємось, призвела до величезної потреби та зусиль для адаптації, терпіння та
співчуття. Освіта ніколи не відійде на другий план і надалі буде наріжним
каменем і фундаментом розвитку кожної людини. Наш департамент поставив у
розпорядження вчителів та батьків дві
безкоштовні онлайн-платформи, доступні на нашому веб-сайті, де всі бажаючі мають
доступ до уроків румунської мови, а також історії та географії. Крім цього на
сторінці відомства у мережі Facebook ми склали списки освітніх
Інтернет-ресурсів, до яких можна отримати доступ з будь-якого куточка світу, та
популяризуємо діяльність румунських шкіл за кордоном.»

Водночас Депатарамент у справах Румунів звідусіль продовжує фінансувати проєкти, подані закордонними румунами, а
цього року багато з них зосередились саме на освіті. Говорить держсекретар департаменту
Овідіу Бурдуша. «На першому етапі подання, десь 60% відібраних проєктів,
точніше 48, стосувалися саме освіти. На другому – освіта знову була на першому
місці в комісії, а на другому – культура. Цього разу більшість проєктів надійшли з Італії, України, Великобританії, Албанії та Сербії.»

З іншого боку, відповідно до угоди про побратимство між мерією 4-го сектора Бухареста та селами Магала й Остриця Чернівецької області, в рамках пілотного проєкту, метою якого є фінансова підтримка румунських громад в Україні, минулого року мерія цього сектора румунської столиц виділила частину коштів, необхідних на модернізацію чи будівництво трьох навчальних закладів
(двох дитячих садків і школи) та бібліотеки у цих населених пунктах Чернівеччини, в яких переважну більшість
населення складають румуни. Урочисте відкриття першого дитячого садка відбулося
в листопаді минулого року. Він розрахований на три групи, таким чином тут може
навчатися майже 100 дітей дошкільного віку. А днями в селі Остриця відбулося
урочисте відкриття нового дитячого спортивного комплексу, на будівництво якого
румунська сторона виділила суму 50 000 євро. Також в Остриці найближчим часом розпочнеться будівництво нового дитячого садка, розрахованого
на приблизно 150 дітей дошкільного віку, на зведення якого частину коштів виділить мерія 4-го сектора Бухареста.

Провальний вотум
недовіри

У
понеділок ліберальний уряд меншості без зайвих емоцій пережив спробу опозиційної
Соціал-демократичної партії відправити його у відставку шляхом прийняття вотуму
недовіри. Найбільшій опозиційній партії не вдалося зібрати необхідних 233 голосів, тобто половини плюс один голос від загальної кількості сенаторів та
депутатів. У залі були присутні лише 226 парламентаріїв. В умовах бойкоту засідання
Націонал-ліберальною партією, Союзом «За порятунок Румунії» та партією «Народний
рух», а також відмови Демократичного союзу угорців Румунії забезпечити кворум, резолюцію
так і не поставили на голосування. Більше того, на засідання не з’явилося кілька
парламентаріїв від Соціал-демократичної партії (СДП), яка ініціювала вотум недовіри,
а також від Альянсу лібералів і демократів та партії Про Румунія, які підтримали
резолюцію. Лідер СДП і спікер Палати депутатів Марчел Чолаку на другий день вирішив
виключити з лав партії тих, хто «прогуляв» засідання. Прем’єр-міністр, ліберал
Людовік Орбан сказав, що провальний вотум недовіри є «надзвичайно корисним для Румунії»,
оскільки уряд зараз має вирішувати нагальні проблеми країни і потребує для
цього всіх повноважень.

Передвиборча
кампанія у захисній масці

Тим часом у Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених
на 27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
дотримуватися протягом цього періоду задля профілактики захворювання на COVID-19.
Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
просто неба. Крім цього всі присутні
мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні
санітарно-протиепідемічні правила і норми мають бути вивішені на видимому
​місці. У заходах в закритих приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50
осіб, а тривалість буде обмежена двома годинами. У заходах та зустрічах, що
проводяться просто неба можуть брати участь до ста осіб. 27 вересня румуни
обиратимуть 41 голову повітової ради, близько 3200 мерів, понад 1300 членів
повітових рад та 40 тисяч членів місцевих рад. Місцеві вибори мали пройти у
червні, але були відкладені через пандемію, а повноваження місцевих обранців
були продовжені на півроку.

COVID-19 та послаблення обмежень

З 1 вересня у Румунії знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і
театри. Рішення було прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з
надзвичайних ситуацій, а усі зазначені заклади мають забезпечити суворе
дотримання протиепідемічних заходів. Театри і концертні зали, а також
кінотеатри знову запрацюють, але лише на половину потужності і лише в населених
пунктах, де захворюваність на коронавірус не перевищує певний рівень. Водночас клуби
та бари залишаються закритими. З іншого боку, теж з 1 вересня збільшилася з 20
до 50 осіб дозволена кількість учасників приватних заходів, навчальних курсів,
майстер-класів для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів фінансування
з європейських фондів, та з 50 до 100 – максимальна допустима кількість
учасників заходів просто неба.

У
Бухаресті про репресії в Мінську

Сенат
Румунії (верхня палата румунського парламенту) одноголосно прийняв Декларацію
щодо порушення основних прав людини в Республіці Білорусь. Цим документом
Парламент Румунії висловлює свою солідарність з білоруським народом, закликає
припинити насильство проти мирних акцій протесту та закликає до «більш чіткої
реакції» з боку міжнародного співтовариства, якщо ситуація не покращиться
негайно. У декларації румунські сенатори закликають білоруську владу поважати право громадян брати участь у
громадських зборах, утриматися від незаконного або надмірного застосування
сили, звільнити незаконно затриманих та ініціювати справжній та змістовний
політичний діалог з громадянським суспільством. І міністр закордонних справ
Румунії Богдан Ауреску закликав владу Білорусі звільнити всіх затриманих
політичних активістів та пересічних людей, заарештованих під час протестів. Він
також наголосив на необхідності прийняття жорсткої та послідовної європейської
політики щодо Російської Федерації, яка підтримує режим Алєксандра Лукашенка, який
перебуває при владі з 1994 року і вважається останнім диктатором в Європі.
Раніше міністр Ауреску оголосив, що Румунія виділить сто тисяч євро на допомогу
громадянському суспільству та незалежним журналістам у Білорусі та знову закликав
покарати винних у зловживаннях режиму в Мінську. Неприйнятні дії влади Білорусі
не можна залишити без адекватної відповіді Європейського Союзу, – сказав глава румунської
дипломатії.

День румунської мови

Культурні
заходи, організовані одночасно в Румунії, Республіці Молдова, а також в історичних
румунських громадах, які компактно проживають в сусідніх Сербії, Болгарії,
Україні та Угорщині та діаспорою, відзначили 31-го серпня День румунської мови.
Президент Клаус Йоганніс заявив, що «мова визначає нашу самобутність та
культуру, формує та надихає нас». Він високо оцінив зусилля вчителів та викладачів
румунської мови за кордоном, які передають новим поколінням успадковані з
минулого коріння і допомагають їм визначитися культурно та духовно. День
румунської мови, який відзначається з 2013 року 31 серпня накладається з
подібним офіційним святом у Республіці Молдова та є даниною поваги руху
національного відродження в сусідній державі, переважно румуномовній. 31 серпня
1989 року, ще при радянському режимі, парламент у Кишиневі, оточений близько
750 тисячами людей, тобто шостою частиною тодішнього населення республіки, проголосив
румунську мову державною, а також прийняв рішення про перехід переходу до латиниці
від кирилиці, нав’язаної радянськими окупантами після анексії Бесарабії в 1940
році.