Tag: Молдова

Європейський парламент прийняв рішення надати Республіці Молдова найбільший пакет фінансової підтримки в історії цієї країни на загальну суму 1,9 млрд євро. Фонд реформ і зростання для Республіки Молдова має на меті допомогти їй вирішити основні проблеми, з якими вона стикається, зокрема, наслідки збройної агресії Росії проти України на її безпеку, економіку та населення. Пакет передбачає надання 520 млн євро грантів, а також 1,5 млрд євро кредитів під низькі відсотки, які дозволять Молдові провести реформи, не накопичуючи неприйнятного боргу.

Програма також передбачає попереднє фінансування у розмірі 18% від загальної суми підтримки, що дозволить швидко мобілізувати ресурси для зміцнення енергетичної безпеки, антикорупційної інфраструктури та модернізації державних послуг. 20% грантових коштів буде спрямовано на зміцнення інституцій Молдови за допомогою систем цифрового врядування, навчання державних службовців та судову реформу, що є життєво важливими кроками для ефективного управління коштами ЄС.

Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан заявив, що ці кошти створять умови для того, щоб молдовська держава стала економічно, інституційно та соціально сильнішою і наблизилася до Європейського Союзу. Зігфрід Мурешан: “Гроші будуть використані для дорожньої та залізничної інфраструктури, включаючи міст через Прут, щоб краще зв’язати Республіку Молдова з Європейським Союзом. Гроші будуть використані для енергетичних з’єднань, як електричних, так і газових, між Республікою Молдова та Румунією. Гроші підуть в освітні установи, школи, дитячі садки. Гроші підуть на модернізацію лікарень, в тому числі на будівництво двох великих регіональних лікарень, однієї на півночі і однієї на півдні Республіки Молдова.”

Однак Зігфрід Мурешан попередив, що якщо Республікою Молдова в майбутньому керуватимуть уряди, які не дотримуватимуться своїх зобов’язань, Європейський план зростання опиниться під загрозою. Після затвердження пакету фінансової підтримки Європейський парламент вирішив відкрити офіс зв’язку в Кишиневі. Він слугуватиме точкою контакту між Брюсселем і національними парламентами, громадянським суспільством та місцевими партнерами в регіоні Східного партнерства Європейського Союзу, Україні, Грузії та Республіці Молдова.

Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу привітав це рішення і заявив, що офіс сприятиме вдосконаленню законодавчого процесу та інформуванню громадян про переваги інтеграції до європейської сім’ї. Віце-прем’єр-міністр Молдови з питань європейської інтеграції Христина Герасимов сказала, що це рішення є потужним сигналом підтримки. Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу в березні 2022 року і отримала статус кандидата в червні того ж року.

Цього року Європейський Союз виділить 60 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру на зміцнення обороноздатності Республіки Молдова, яка межує з Румунією та Україною. Про це оголосив Президент Європейської Ради Антоніо Коста, який відвідав Кишинів через три роки після того, як Республіка Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Заявка була подана в один день з Грузією і через три дні після України, в контексті вторгнення Росії в Україну.

Адміністрація Республіки Молдова, яка прагне приєднатися до блоку ЄС до 2030 року, прагне тісніших відносин з ЄС, особливо у сфері безпеки і оборони. Антоніо Коста повідомив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності окремих країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 37 мільйонів євро. Антоніо Коста високо оцінив зусилля влади Кишинева, спрямовані на зміцнення європейського шляху проти «тих, хто прагне підірвати шлях до прогресу, процвітання і стабільності за допомогою енергетичного шантажу, фейкових новин і гібридних атакˮ.

Він також заявив, що використання енергії як зброї є неприйнятним, і що Європейський Союз та його країни-члени продовжуватимуть підтримувати Молдову в досягненні повної незалежності від будь-яких російських енергоносіїв або постачальників. «Те, що відбувається в Україні, має відношення до всієї безпеки Європейського Союзу, це стосується не тільки наших партнерів на Сході, не тільки Молдовиˮ, – сказав Антоніо Коста. У Кишиневі президент Європейської ради Антоніо Коста зустрівся з главою держави Майєю Санду.

Вона, зі свого боку, підкреслила важливість європейської підтримки безпеки регіону в нинішньому міжнародному контексті, позначеному гібридними загрозами, кібератаками та дезінформаційними кампаніями. Майя Санду підтвердила відданість Республіки Молдова зміцненню національної безпеки та її інтеграції до Європейського Союзу, підкресливши, що ЄС підтримує Молдову в часи кризи. У травні минулого року Молдова уклала партнерство з ЄС у сфері безпеки і оборони, ставши першою країною, яка уклала таку угоду з ЄС.

Проєвропейський уряд Республіки Молдова засудив вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а відносини між владою Кишинева та Москви значно погіршилися. Влада Молдови оголосила, що російські безпілотники порушили повітряний простір країни, а також заявила про виявлення уламків безпілотників на своїй території.

ВЗАЄМИНИ – Румунія є найважливішим партнером Республіки Молдова, на якого Кишинів покладається за будь-яких обставин. Про це заявила президентка Майя Санду на зустрічі в Кишиневі з т.в.о. президента Румунії Іліє Боложаном. Вона підкреслила, що в ці важкі часи ця підтримка є ще більш актуальною. «Крім наших спільних проєктів, нас пов’язує бачення майбутнього, бажання жити в мирі, свободі та демократії», – сказала Майя Санду. Зі свого боку, в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що хоче зміцнити відносини між двома країнами і підкреслив, що прибув до Кишинева, щоб проконсультуватися з Майєю Санду в ці важкі для всього світу часи. «Запевняю вас, що Румунія буде поруч з вами. Разом з нашими європейськими партнерами ми будемо підтримувати інтенсифікацію підтримки на всіх рівнях – фінансовому, експертному та проєктному. Війна Росії проти України продовжує створювати виклики для Республіки Молдова. Республіка Молдова не самотня у боротьбі з цими викликами. Румунія, як і численні зовнішні партнери, повністю підтримує Республіку Молдова в її прагненні зміцнити свою стійкість і безпеку». У неділю Іліє Боложана очікують у Лондоні, де проходить саміт щодо України, скликаний прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, в якому візьмуть участь багато європейських лідерів.

УКРАЇНА – Міжнародні лідери, у тому числі т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан, відреагували на суперечку між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, причому більшість із них закликали до спокою та подальшої підтримки України. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала Володимира Зеленського бути сильним і хоробрим, бо він не один, зазначає Reuters. Слова підтримки для України також надійшли з Польщі, Норвегії, Канади, Чехії, Іспанії, Нідерландів, Латвії, Литви та Великої Британії, а президент Франції Еммануель Макрон нагадав, що Росія є агресором у цьому конфлікті, а українці є жертвами агресії і тими, хто бореться за свою незалежність і безпеку Європи. Схожий меседж передала президентка Молдови Майя Санду, а прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що в такі часи необхідна єдність, і закликала організувати саміт США-ЄС. Після переговорів Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті тимчасовий президент Румунії опублікував повідомлення в мережі X, в якому підкреслив, що «безпека України має вирішальне значення для безпеки Європи» і що «ми повинні бути єдині в боротьбі за наші цінності, свободу і мир». Зустріч між Трампом і Зеленським, під час якої також виступив віце-президент США Джей Д. Венс, відбулася в Овальному кабінеті Білого дому і закінчилася сваркою. Володимир Зеленський пояснив, що з 2014 року, коли Росія вперше напала на Україну, і до повномасштабного вторгнення у 2022 році, були численні спроби врегулювати конфлікт і припинити вогонь, але Росія щоразу порушувала свої зобов’язання. Саме тому Зеленський попросив президента Дональда Трампа не йти на компроміс з Володимиром Путіним. Обидва американські лідери дали жорстку відсіч, звинувативши Володимира Зеленського в тому, що він невдячний Сполученим Штатам за отриману підтримку і ризикує спровокувати Третю світову війну. У зв’язку з напруженою ситуацією не було підписано угоду про спільну розробку українських корисних копалин, яку просив президент Дональд Трамп як компенсацію за дотеперішню підтримку з боку США, а також скасували спільну прес-конференцію двох лідерів.

БЕЗПІЛОТНИК – Фрагменти безпілотника російського виробництва, виявлені з вибухівкою на борту в районі прикордонного пункту Джурджулешти на східному кордоні Румунії з Республікою Молдова, були підірвані за допомогою контрольованого підриву. На місце події виїхала команда у складі фахівців Міністерства національної оборони, Румунської розвідувальної служби та Міністерства внутрішніх справ, які ліквідували небезпеку. Фрагменти безпілотників, які використовуються російськими військами в атаках на цивільну та військову інфраструктуру в Україні, часто виявляють на румунській території, що спричинило численні критичні зауваження на адресу Москви з боку румунської дипломатії. Цього тижня Сенат Румунії ухвалив закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. 

МЕНЦІШОР – 1 березня, в перший день весни, румуни відзначають День мерцішора. Давній звичай, День менцішора був зафіксований етнологами на початку 20-го століття серед румунів, болгар та албанців на Балканах. У Румунії в селах мерцішор вважався знаком захисту від хвороб. Діти прив’язували срібну монету до руки скрученою ниткою з червоної та білої вовни або бавовни, щоб захиститися від хвороб. Через 12 днів вони вішали її на дерево, щоб воно плодоносило, або на худобу, щоб вона була здоровою. Мерцішор, який став модним в міському світі, також може бути виготовлений зі срібла або золота і носитися як нагрудна прикраса або намисто. У 2017 році ЮНЕСКО внесло мерцішор до списку нематеріальної культурної спадщини людства після багатонаціональної заявки Румунії, Республіки Молдова, Болгарії та Північної Македонії.

ПРОТЕСТ – Кілька тисяч людей протестували у суботу в центрі столиці Румунії на заклик сувереністського опозиційного Альянсу за об’єднання румунів. Його лідер Джордже Сіміон заявив, що це протест проти румунського уряду і рішення Конституційного суду про скасування другого туру минулорічних президентських виборів. Учасники також розмахували триколірними прапорами і тримали плакати на підтримку незалежного кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску.

РОЗСЛІДУВАННЯ – Найманець Гораціу Потра, його син і брат були оголошені румунською поліцією в міжнародний розшук після того, як Верховний суд виніс рішення про їхній арешт. У той же час, 16 інших обвинувачених вже перебувають під вартою, а двоє осіб були поміщені під домашній арешт. Усіх їх звинувачують у діях, спрямованих проти конституційного ладу, а Гораціу Потра також звинувачується у недотриманні режиму поводження зі зброєю та боєприпасами, а також режиму поводження з вибуховими матеріалами. Вважається, що троє втікачів перебувають у Дубаї. Прокуратура стверджує, що Гораціу Потра і його група найманців намагалися проникнути на акції протесту, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів в Румунії, з метою створення хаосу. План дій, як стверджується, був розроблений колишнім незалежним кандидатом Келіном Джорджеску та його близькими соратниками на таємній зустрічі одразу після скасування виборів. У середу Келін Георгеску отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю. Він перебуває під слідством за звинуваченням у кількох злочинах, включаючи підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу.

Половина електроенергії, що споживається в Республіці Молдова на правому березі Дністра, надходить з внутрішніх джерел, включаючи відновлювані джерела енергії, в той час як інша половина імпортується з Румунії, – заявила президентка Молдови Майя Санду на прес-конференції у вівторок. Лідерка в Кишиневі скликала засідання Вищої ради безпеки, щоб обговорити ситуацію в енергетичному секторі та заходи з надання допомоги населенню. Вона звинуватила Російську Федерацію в спробі спровокувати політичну кризу в Республіці Молдова шляхом припинення поставок газу до сепаратистського, переважно російськомовного Придністровського регіону.

Майя Санду повторила, що, незважаючи на гуманітарну кризу, адміністрація сепаратистського регіону відмовилася від допомоги і поставила умови для прийняття запропонованих рішень. Зокрема, Кишинів запропонував купувати газ на європейському ринку для лівого берега Дністра і разом з українськими партнерами пропонувати вугілля для виробництва електроенергії в Придністров’ї.

Всі ці форми підтримки залишилися без відповіді з боку Тирасполя, підкреслила Майя Санду: «Кишинів дуже чітко сказав, що якщо є пацієнти у важкому стані, їх можна перевести до лікарень на правому березі. Ця пропозиція також була відхилена, і машини швидкої допомоги з правого берега досі не мають доступу на лівий берег для надання допомоги людям, які її потребують. Метою цієї гуманітарної кризи, спровокованої Кремлем на лівому березі, є створення політичної кризи на правому березі та ескалація ситуації».

Нещодавно влада Придністров’я оголосила, що заходи з енергозбереження дозволила її послабити обмеження, спричинені відключенням російського газу, і що тривалість відключень електроенергії скоротиться. Придністров’я, яке відокремилося від Республіки Молдова наприкінці радянського правління, досі покладалося на російський газ, що транспортується через Україну. Майже три роки від коли Росія почала війну, українська влада відмовилася продовжити угоду про транзит газу й в 2025 році. Російський гігант «Газпром» оголосив, що не постачатиме газ до Республіки Молдова альтернативними маршрутами, посилаючись на молдовську «заборгованість» у понад 700 мільйонів доларів.

Кишинів, який засуджує вторгнення Росії в Україну, заперечує цю цифру. А президентка Майя Санду заявила, що «Газпром» може постачати газ до Придністров’я альтернативним маршрутом – газопроводом «Турецький потік» – через Туреччину, Болгарію та Румунію. Румунський міністр енергетики Себастьян Бурдужа ще раз запевнив, що Румунія не має проблем з енергопостачанням на весь холодний сезон, що є достатні запаси і що внутрішні потреби в газі не залежать від щоденного експорту до Молдови, який здійснюється на комерційних умовах. У цьому контексті він знову підняв питання про необхідність для Європи зменшити свою залежність від російського газу.

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного європейського пересування також з сухопутними кордонами, 33 пункти перетину кордону з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на  Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. Міністерство внутрішніх справ винесло на розгляд проєкт відповідної постанови уряду. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбулося після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх було прийнято в організацію тільки з повітряними та морськими кордонами.

СПІВЧУТТЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в п’ятницю висловив співчуття у зв’язку з авіакатастрофою в Казахстані, коли літак Азербайджанських авіаліній розбився поблизу Актау, порту на Каспійському морі (західний Казахстан). «Румунський уряд солідарний з народом Азербайджану. Ми висловлюємо наші співчуття сім’ям жертв трагічної авіакатастрофи і бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим», – написав прем’єр-міністр у соціальних мережах. Літак, на борту якого перебувало 67 осіб, виконував у середу рейс зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, столиці кавказької республіки Чечня в Росії. Літак розбився і загорівся, в результаті чого загинули 38 пасажирів. У п’ятницю авіакомпанія оголосила, що літак зазнав «зовнішнього фізичного і технічного втручання» і що вона призупиняє польоти до кількох російських міст, переважно на Кавказі.

ОПИТУВАННЯ – Понад чверть румунів (27%) песимістично налаштовані щодо 2025 року, що на 8% більше, ніж минулого року, згідно з останнім опитуванням Reveal Marketing Research. Більше того, 45% румунів не мають ні оптимістичних, ні песимістичних поглядів на майбутнє, що свідчить про невпевненість у завтрашньому дні. З іншого боку, 28% заявили, що вони оптимістично налаштовані щодо майбутнього року, причому серед тих, хто має дохід понад 6000 леїв (еквівалент 1200 євро), ця частка вища – 33%. Песимізм румунів є високим, коли йдеться про перспективи країни на наступний рік. Зниження рівня корупції (54%), стримування інфляції (51%) і поліпшення економічної ситуації (47%) вважаються складними цілями, яких важко досягти в наступні 12 місяців.

ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія входить до числа країн з найнижчим рівнем злочинності, маючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляє прес-реліз Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, заснований на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон» Румунія вказана як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інших насильницьких злочинів, – додається в прес-релізі.

ДРОН – Система радіолокаційного спостереження румунської армії зафіксувала у четвер ввечері в районі, приблизно в 15 кілометрах на схід від села Кілія Вече Тульчанського повіту, недалеко від кордону з Україною, сигнал невеликого повітряного об’єкта, що рухався в напрямку національного повітряного простору. Генерал Костантин Спину, прес-секретар Міністерства національної оборони, заявив, що були терміново вжиті заходи, передбачені процедурами, в тому числі підготовка до зльоту літака Бойової служби повітряної поліції. Інформації про можливе влучання цілі на території країни не надходило.

ЕНЕРГІЯ – Майже половина електроенергії, спожитої в Румунії в середу, в перший день Різдва, була вироблена вітровими турбінами – за даними WindEurope, найбільшої європейської вітроенергетичної організації. 19% електроенергії, спожитої по всій Європі, було вироблено вітровими турбінами. Лідером є Швеція, де 65% енергія становила вітрова енергія, за нею йде Данія – 59%. У Румунії ця частка склала 49%. У четвер 35% енергії, спожитої в Румунії, було вироблено вітровими турбінами, що дозволило Румунії експортувати близько 2 000 мегават.

МОЛДОВА – Румунія та Республіка Молдова продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої держави Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги на посаді президента Республіки Молдова. У промові з нагоди офіційної інавгурації на пост президента, Майя Санду підкреслила, що європейська інтеграція та реформа правосуддя залишаються головними цілями її другого мандату. Вона також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням усіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова зуміла захистити свою демократію перед обличчям зовнішніх загроз. Незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдові вдалося зберегти мир і просунутися європейським шляхом, заявила президентка колишньої радянської республіки.

СВЯТО – Сьогодні православні християни відзначають день пам’яті первомученика і архидиякона Стефана, першого мученика християнства, в честь якого названо понад 520 000 румунів, переважно чоловіків.

ВРОК – Президент Румунії Клаус Йоганніс скликав засідання Вищої ради оборони країни, яке відбудеться в четвер у Бухаресті, повідомила Адміністрація президента. За інформацією джерела, на порядку денному – аналіз можливих ризиків для національної безпеки, спричинених діями державних та недержавних кібер-суб’єктів щодо ІТ-інфраструктур, які підтримують виборчий процес. З іншого боку, Національний орган з управління та регулювання у сфері комунікацій (ANCOM) звернувся до Європейської комісії з проханням провести детальне розслідування впливу китайської платформи TikTok на цьогорічні вибори в Румунії, стверджуючи, що ця соціальна мережа може становити значний ризик для національної безпеки та суверенітету румунської держави. Розслідування преси показали, що TikTok проводив інтенсивну кампанію з просування переможця першого туру недільних президентських виборів.

ВИБОРИ – Очікується, що Конституційний суд Румунії затвердить результати першого туру президентських виборів до 28 листопада, а кампанія другого туру розпочнеться 29 листопада. У вівторок Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати недільних виборів.  Згідно з цими даними, незалежний кандидат Келін Джорджеску посів перше місце, отримавши 22,94% голосів виборців. На другому місці опинилася лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі з 19,18%, а на третьому – голова Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку з 19,15%. За ними йдуть лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон з 13,86% голосів, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чука – 8,79% і колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат і якому віддали перевагу 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%.

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ – Румунія виконала критерії щодо рівня відмов у видачі віз, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму. У середу Державний департамент США оприлюднив загальну ситуацію з відмовами у візах B1/B2 на 2024 фінансовий рік, згідно з якою Румунія досягла 2,61%, що нижче 3% порогу, необхідного за американським законодавством для участі в програмі, яка дозволяє безвізові подорожі до США. Цю заяву привітали виконавча влада Румунії та міністерство закордонних справ. Посольство США в Бухаресті зазначає, що дотримання рівня відмов у видачі туристичних віз є лише одним з багатьох критеріїв, які визначають право країни на участь у програмі безвізового режиму. Міністерство внутрішньої безпеки США, консультуючись з Державним департаментом, оцінює весь спектр вимог програми, включаючи підтвердження того, що уряд країни-партнера надає взаємні привілеї всім громадянам і резидентам США, виконує певні угоди та домовленості про обмін інформацією, а також співпрацює у забезпеченні дотримання імміграційного законодавства, в тому числі щодо виїзду своїх громадян зі Сполучених Штатів Америки. Безвізовий режим – це урядова програма США, яка дозволяє громадянам певних країн подорожувати до Сполучених Штатів на термін до 90 днів з метою туризму, бізнесу або транзиту через територію Сполучених Штатів без візи.

ШЕНГЕН – У повідомленні, розміщеному на Facebook Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав у середу схвалення послами ЄС повного приєднання Румунії до Шенгенської зони. Аналогічне повідомлення зробив і прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Це рішення було прийнято після неодноразових відтермінувань і через 17 років після вступу Румунії до ЄС. Згідно з повідомленням, вступ був схвалений сьогодні Комітетом постійних представників урядів країн-членів ЄС (COREPER). Рада з питань юстиції та внутрішніх справ повинна буде офіційно схвалити це рішення 12 грудня, оголосив також президент Румунії.

ЄВРОКОМІСІЯ – Новий склад Європейської комісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн був затверджений сьогодні на пленарному засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі. Нова команда Урсули фон дер Ляєн отримала 370 голосів «за», 282 – «проти» і 36 – «утрималися». До складу нової виконавчої влади ЄС, що складається з 6 віце-президентів і 20 комісарів, також увійшла румунська депутатка Європарламенту Роксана Минзату, яка обіймає посаду виконавчого віце-президента з соціальних питань, навичок і готовності до кризових ситуацій. У дебатах перед голосуванням Урсула фон дер Ляєн заявила, що свобода і суверенітет Європейського Союзу «більше, ніж будь-коли» залежать від його «економічної сили». Вона зазначила, що перша велика ініціатива нової Єврокомісії буде зосереджена на конкурентоспроможності, щоб скоротити розрив зі Сполученими Штатами і Китаєм у нових бізнесах і технологіях, а також посилити безпеку ЄС і підвищити його здатність стояти на власних ногах. Вона також наполягала на європейській обороні та необхідності докладати більше зусиль, щоб конкурувати з військовими витратами Росії в розпал війни з Україною і в той час, коли Дональд Трамп готується повернутися до Білого дому. Нова Європейська комісія розпочне роботу 1 грудня. Також у середу ЄП проголосував за бюджет ЄС на 2025 рік на суму близько 200 млрд євро.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата в Румунії зросте з 3 700 до 4 050 леїв (1 євро = 5 леїв) брутто, починаючи з 1 січня наступного року, відповідно до переговорів між урядом, роботодавцями та профспілками. Проєкт Міністерства праці досі перебуває на стадії громадського обговорення і був схвалений виконавчим органом на засіданні в середу. Це приведе Румунію у відповідність до європейської директиви, яка надає працівникам право на справедливу заробітну плату для забезпечення гідного рівня життя. Мінімальна заробітна плата брутто повинна становити від 47% до 52% від середнього валового заробітку по країні, а формула розрахунку, яку розроблять фахівці Міністерства праці, повинна буде враховувати кілька критеріїв, таких як купівельна спроможність, темпи зростання заробітної плати та продуктивність праці в країні.

МОЛДОВА – Європейський парламент готує фінансовий пакет для Республіки Молдова на суму 1,8 млрд євро. На пленарному засіданні в Страсбурзі депутати Європарламенту заявили, що результати референдуму про європейську інтеграцію Молдови зобов’язують ЄС вжити заходів підтримки. Депутат Європарламенту від Румунії Зігфрід Мурешан заявив, що, серед іншого, йдеться про зміну співвідношення між грантами та кредитами. За його словами, Єврокомісія запропонувала, щоб 20% плану зростання становили гранти, а 80% – кредити на надзвичайно вигідних умовах. Віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску, зі свого боку, заявив, що мета полягає в тому, щоб остаточне голосування щодо цього фінансового пакету відбулося в травні 2025 року. Він додав, що вживаються заходи для відкриття офісу Європарламенту в столиці Молдови, Кишиневі, який надаватиме необхідні консультації та підтримку для полегшення транспозиції європейського законодавства в національні закони. У цьому контексті у понеділок в Кишиневі відбувся 10-й Форум європейської інтеграції за участю Президента Республіки Молдова Майї Санду. Кишинів офіційно подав заявку на членство в ЄС 4 березня 2022 року, всього через кілька днів після російського вторгнення в Україну. У червні 2022 року Європейська Рада визнала європейську перспективу країни і вирішила надати їй статус країни-кандидата на членство.

ПАРАД – Генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня, спочатку запланованого на четвер, відбудеться в суботу – про це оголосило Міністерство оборони після того, як вже відбулася перша репетиція. У параді візьмуть участь близько 2500 військовослужбовців і фахівців з Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціальних телекомунікацій, Пенітенціарної адміністрації і Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків. Разом з румунськими військовими у військовому параді пройдуть близько 240 іноземних військовослужбовців у складі підрозділів з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Іспанії, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, США і Франції, а також військовослужбовці з країн-союзників, які беруть участь у структурах НАТО, розташованих на території Румунії. До складу іноземних підрозділів входить близько 21 технічного засобу, в тому числі бойові літаки, повідомляє Міноборони Румунії.

Румуни обирають нового президента

Перша закордонна виборча дільниця для першого туру президентських виборів в Румунії відкрилася в п’ятницю о 12 годині дня за місцевим часом в Окленді, Нова Зеландія. За нею послідували Австралія, Японія та інші країни регіону. Голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів (22, 23 і 24 листопада). На виборчі дільниці очікуються всі громадяни Румунії з правом голосу, які проживають за кордоном і мають дійсне посвідчення особи, видане румунською владою. На території Румунії голосування відбувається лише в неділю. У країні створено близько 19.000 виборчих дільниць і 950 за кордоном. У перегонах за посаду глави держави залишилося 13 претендентів. Вирішальний раунд виборів, в якому боротимуться кандидати, які посіли перші два місця, заплановано на 8 грудня, через тиждень після того, як 1 грудня, в Національний день, румуни оберуть новий парламент.

Епілог до десятиліття Йоганніса

Наступного місяця закінчується другий і останній п’ятирічний термін повноважень президента Клауса Йоганніса, на який він мав право згідно з Конституцією. На спільному пленарному засіданні Сенату і Палати депутатів було схвалено створення спільної слідчої комісії для ретельного вивчення витрат, понесених Адміністрацією президента в період з 2014 по 2024 рр. Комісія має встановити причини засекречування документів про витрати Адміністрації Президента та правові підстави для їх засекречування. Вона також визначить, серед іншого, суми, сплачені за оренду розкішних приватних літаків, які використовувалися для закордонних та внутрішніх поїздок Президента, витрати на оплату проживання преміум-класу за кордоном зі спеціальними зручностями за запитом, а також загальну кількість закордонних поїздок Президента та загальну суму витрат на них.

F-35 для Румунії

Рішення Бухареста придбати сучасні винищувачі F-35 є важливим кроком у поточній модернізації своїх збройних сил і зробить значний внесок у довгострокову оборону і колективну безпеку НАТО. Про це заявила посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек на церемонії запуску програми переходу румунських ВПС на літаки 5-го покоління F-35. 32 літаки, контракт на закупівлю яких був підписаний між румунським і американським урядами, є вершиною авіаційної техніки на даний момент», – заявив міністр оборони в бухарестському уряді Анджел Тилвер.

Підтримка для Кишинева

Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску здійснила офіційний візит до сусідньої Молдови разом з Державним секретарем закордонних справ Великої Британії Девідом Ламмі. Вони були прийняті прозахідною президенткою Майєю Санду і провели тристоронні консультації зі своїм колегою Міхаєм Попшой. Дискусії були зосереджені на довгостроковій підтримці стабільності і стійкості Респ. Молдова, порядку денному реформ для подальшого процесу європейської інтеграції Кишинева, ситуації з регіональною безпекою в контексті триваючої російської агресії проти України. Міністерка Одобеску також взяла участь у церемонії відкриття нової будівлі Теоретичної гімназії імені Міхая Емінеску в Комраті (південний район, де більшість населення становлять гагаузи – етнічні турки православного віросповідання – ред.), побудованої за фінансової підтримки румунського уряду та Міністерства освіти Респ. Молдова. Вона підкреслила, що підтримка освітнього сектору та вивчення румунської мови є інвестицією в європейське, демократичне і процвітаюче майбутнє Молдови.

Вигадані росіяни у Вирфу Кимпулуй

Прокурори Генеральної прокуратури вирішили взяти під варту 12 осіб, більшість з яких державні службовці з комуни Вирфу Кимпулуй та міста Бучеча, повіт Ботошань (північ), звинувачених у видачі на певні суми грошей румунських документів, що посвідчують особу, що не відповідають дійсності, на користь деяких громадян Республіки Молдова, України та Російської Федерації. Затриманих звинувачують у хабарництві, комп’ютерному підробленні, пособництві в хабарництві, пособництві в комп’ютерному підробленні, всі скоєнні повторно. Слідчі виявили, що в комуні Вирфу Кимпулуй, яка офіційно налічує близько 7 тис. жителів, проживає близько 10 тис. вихідців з країн колишнього радянського простору.

Футбол: Румунія-Косово, 3-0

Збірна Румунії з футболу виграла на власному полі матч Ліги націй проти Косово з рахунком 3:0 через технічну поразку косовар – оголосила Європейська футбольна асоціація (УЄФА), організатор змагань. Матч, в якому явно домінували косовари, що супроводжувався сутичками між гравцями і вигуками вболівальників, але без будь-яких серйозних інцидентів на полі або на трибунах, повинен був закінчитися за кілька десятків секунд, за рахунку 0:0, коли гості без будь-якої правдоподібної причини покинули поле. Після перерви, що тривала близько 70 хвилин, арбітр повернувся на поле і дав свисток про закінчення матчу лише в присутності румунських гравців. Згідно з рішенням УЄФА, Румунія завершила групу С2 Ліги націй на першому місці, набравши 18 очок з 18 можливих, і увійшла до Ліги В. Разом з Іспанією, Грецією, Кіпром та Словаччиною, Румунія є однією з країн ЄС, які не визнали незалежність Косова, колишньої сербської провінції з більшістю албанського населення.

Республіка Молдова закріпило інтеграцію до Європейського Союзу як стратегічну мету, внісши відповідні зміни до Конституції. Рішення, схвалене за результатами референдуму від 20 жовтня, в середу було опубліковане в Офіційному віснику. Судді Конституційного суду підтвердили результати референдуму 31 жовтня, після того, як Центральна виборча комісія визнала його таким, що відбувся при явці трохи більше 50%.

Референдум був організований за ініціативою президентки Майї Санду, яка була переобрана на другий термін на виборах минулого місяця. Таким чином, у новій редакції Основний закон передбачає, що інтеграція до Європейського Союзу є стратегічною метою держави, європейський шлях є незворотнім, а ідентичність народу Республіки Молдова – європейською. Нова редакція Конституції також передбачає, що офіційною державною мовою в Республіці Молдова є румунська мова.

Аналітики стверджують, що хоча прокремлівські сили можуть спробувати саботувати європейську інтеграцію сусідньої країни, яка тепер стала стратегічною метою, важко повірити, що вони зможуть сформувати більшість за час, що залишився. Пояснює політичний аналітик Андрій Курерару: «Звісно, що прокремлівські сили оберуть жорстку кампанію. Ми можемо мати саботаж щодо різних аспектів, пов’язаних з імплементацією рамок переговорів з Європейським Союзом, через публічні демонстрації, мітинги, протести, які можуть набути насильницького характеру, щоб показати Брюсселю, що Республіка Молдова не така вже й проєвропейська, і що зміна Конституції не змінює ситуацію в країні.»

Своєю чергою, колишній голова Конституційного суду Молдови Александру Тенасе вважає, що внесення до Конституції положень, схвалених на референдумі, є рішенням і повноваженням виключно Конституційного суду. «Поки Конституційний суд, як єдиний орган конституційної юрисдикції, який має компетенцію перевіряти конституційність поправок до Конституції, вирішив, що ця поправка є законною і легітимною, я не бачу, кого може турбувати точка зору Кремля або когось іншого. Спекуляції завжди будуть, завжди буде хтось намагатиметься поставити під загрозу усе, що пов’язано з європейським курсом Республіки Молдова, але це не означає, що це має якийсь практичний вплив або може поставити під сумнів процес внесення змін до Конституції.»

Тим часом Кишинів оголошує про низку заходів і реформ після того, як молдовська влада заявила, що стала об’єктом операції з дезінформації та підкупу виборців на президентських виборах і референдумі щодо європейського курсу країни. У понеділок президентка Майя Санду проведе консультації з політичними партіями щодо реформи правосуддя та боротьби з виборчою корупцією після того, як Вища рада безпеки тиждень тому порушила питання фальсифікації виборів.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Другий тур президентських виборів відбувається сьогодні в сусідній Молдові. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду протистоїть Александру Стояногло, колишньому генеральному прокурору, якого підтримує проросійська партія соціалістів. Останнє опитування громадської думки, опубліковане напередодні виборів, показало, що Майя Санду є фаворитом. Станом на цю годину явка молдовських  виборців перевищує зафіксовану у першому турі виборів президента Р.Молдова. Перший тур виборів 20 жовтня проходив паралельно з референдумом про членство країни в ЄС, коли Майя Санду набрала 42,49%, а Александр Стояногло – 25,95%. Конституційний суд визнав референдум про членство Молдови в ЄС дійсним після того, як 50,38% виборців проголосували “за”. Вибори в Молдові проходять на тлі напруженої виборчої кампанії, з безпрецедентним втручанням Росії у виборчий процес і підкупом виборців через російський банк, що перебуває під західними санкціями. Республіка Молдова подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року і отримала статус кандидата в червні того ж року. 25 червня 2024 року ЄС розпочав переговори з Молдовою про вступ.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю Радіо Румунія підкреслила важливість президентських виборів у Республіці Молдова, як з точки для молдовських виборців, так і з точки зору бажання Бухареста мати надійного партнера по діалогу в Кишиневі. Лумініца Одобеску також заявила, що громадяни Республіки Молдова повинні голосувати не тільки серцем, але й розумом за краще майбутнє, щоб привести Республіку Молдова до Європейського Союзу, до якого вона природно належить. З 1 957 виборчих дільниць, відкритих по всій Молдові, більшість – 306 працюють у Кишиневі. У сепаратистському регіоні Придністров’я відкрито 30 виборчих дільниць. У Румунії, як і в першому турі виборів президента Республіки Молдова у неділю працюють 16 виборчих дільниць – три в Бухаресті, по дві в Клуж-Напоці та Яссах, і по одній в Брашові, Сібіу, Тімішоарі, Крайові, Ораді, Сучаві, Бакеу, Галаці та Констанці. Громадяни Р.Молдова можуть проголосувати за наявності дійсного посвідчення особи або паспорта. З 234 закордонних виборчих дільниць найбільше відкрито в Італії (60), Німеччині (26), Франції (20) та Великій Британії (17). У Російській Федерації відкрито лише дві виборчі дільниці. Президентські вибори проводяться під моніторингом національних та міжнародних спостерігачів і організовуються вже вп’яте з моменту проголошення незалежності, при цьому протягом майже 20 років президент призначався парламентом.

ВІЗИТ – У понеділок прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить робочий візит до Франції, де зустрінеться зі своїм колегою Мішелем Барньє та представниками румунської громади. Згідно з програмою, оголошеною урядом у неділю, в понеділок Марчел Чолаку відвідає 29-ту виставку “Євронаваль”. До складу урядової делегації Румунії також входять віце-прем’єр-міністр Маріан Някшу, міністерка закордонних справ Лумініца Одеску, міністр оборони Ангел Тилвер, міністерка праці Сімона Букура-Опреску, віце-президент Європейського парламенту, почесний радник прем’єр-міністра Віктор Негреску, генеральний директор компанії Hidroelectrica Борбеї Каролі.

ЄВРОКОМІСІЯ – Починаючи з понеділка у профільних комітетах Європейського парламенту проходитимуть слухання кандидатів на посади єврокомісарів. Депутати Європарламенту оцінюватимуть майбутніх членів Колегії комісарів на предмет їхньої компетентності, незалежності та відданості європейським цінностям, що є необхідними для роботи в новій Європейській Комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляйєн. Згідно з графіком, оголошеним ЄП, слухання призначених комісарів завершаться 12 листопада, коли шість виконавчих віце-президентів нової Єврокомісії повинні будуть відповісти на запитання шести призначених комісарів, у тому числі румунки Роксани Минзату, яка відповідатиме за сферу “Люди, навички та навчання”. Весь склад Єврокомісії має бути затверджений Європейським парламентом, а голосування заплановане на 25-28 листопада у Страсбурзі. Після затвердження Європарламентом Європейська Комісія має бути офіційно призначена Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів (“за” повинні проголосувати 55% держав-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС).

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Сім громадян Румунії з 16 осіб, які раніше вважалися зниклими безвісти в Іспанії, знаходяться в безпеці, повідомляє Міністерство закордонних справ Румунії. МЗС через посольство Румунії в Мадриді та консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана також перевіряє інформацію про зникнення інших дев’яти румунів в контексті нещодавніх метеорологічних явищ. Румунські дипломати в Іспанії відстежують ситуацію і залишаються в постійному контакті з компетентними іспанськими органами, а також з громадянами Румунії, які повідомили про зникнення їхніх співгромадян, і готові надати консульську допомогу, в залежності від запитів. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес звернувся до ЄС з проханням про підтримку, щоб допомогти Іспанії відновитися після того, що він назвав “найбільшою повінню, з тих, що бачив наш континент у цьому столітті”. Він оголосив, що тисячі військових допоможуть розчищати дороги і роздавати допомогу. Наразі руйнівні повені забрали життя 217 людей, в тому числі одного румуна. Ще кілька десятків людей вважаються зниклими безвісти. Іспанські ЗМІ  також писали про румунську сім’ю, яка нібито загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії.

ВИБОРИ В США – Американці готуються до президентських виборів 5 листопада. Близько 63 мільйонів людей вже проголосували поштою, і статистика свідчить про кращу мобілізацію республіканців, ніж чотири роки тому, а також жінок, які зазвичай віддають перевагу Камалі Харріс. Перегони за Білий дім є одними з найзапекліших в історії, а наступний президент буде визначений у кількох так званих ключових штатах, що коливаються між республіканцями і демократами. Стан економіки, схоже, є аргументом, який республіканський мільярдер Дональд Трамп успішно використовує, запитуючи виборців, як це робив Рональд Рейган у 1980 році: “Запитайте себе – чи живеться вам нині краще, ніж чотири роки тому? Відповідь не може бути позитивною, оскільки ціни на продукти харчування та паливо різко зросли, зазначають аналітики. Дональд Трамп будує своє бачення реальності на мережі X, колишньому Twitter, який зараз належить Ілону Маску, або на телеканалі Fox News. З іншого боку, демократка Камала Гарріс попереджає, що можливе повернення Дональда Трампа у Білий дім буде супроводжуватися відплатою і переслідуваннями з першого дня. Її підтримують багато зірок, таких як Тейлор Свіфт і Джулія Робертс. З баскетболу ще одна мегазірка підтримує нинішнього віце-президента, Леброна Джеймса. Останні опитування показують, що рейтинги Трампа і Гарріс майже однакові.

Передвиборчі кампанії в Румунії

Виборча кампанія на парламентських виборах в Румунії розпочалася в четвер увечері і завершиться 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси або незалежні кандидати, які змагаються за місце в новому двопалатному законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців проголосувати за них 1 грудня. Наразі до Палати депутатів входять 330 депутатів, а до Сенату – 136. Президентська виборча кампанія в Румунії стартувала тижнем раніше. Перший тур голосування за найвищу державну посаду відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. У середу Постійний виборчий орган затвердив перелік місць розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення президентських і парламентських виборів. Це на 35 виборчих дільниць більше, ніж у червні, коли румуни за кордоном обирали своїх представників до Європейського парламенту. 2024 рік, після двох десятиліть, є роком проведення всіх видів виборів. Влітку в Румунії також відбулися місцеві вибори, об’єднані з виборами до Європейського парламенту.

Румунія солідарна з Іспанією

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох урядових установ, щоб обговорити становище румунів на південному сході Іспанії, які постраждали від катастрофічних повеней останніх днів. За словами прес-секретаря Міністерства закордонних справ Румунії в Бухаресті, лише в регіоні Валенсія проживає близько 160.000 румунів. Прем’єр-міністр зажадав від присутніх на зустрічі створити робочу групу, яка б розглянула, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана можна було б створити логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати постраждалим від стихійного лиха румунам допомогу на додаток до тієї, яку пропонує іспанська держава. Марчел Чолаку також закликав міністерства підтримувати зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і надавати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження відповідних запитів. Тим часом, у постраждалих від повені районах тривають операції з порятунку людей, які сильно постраждали від негоди. Щодо збитків, то якщо спочатку йшлося про сотні мільйонів євро, то зараз мова йде про мільярди. Будинки, автомобілі, тунелі, мости, віадуки чи залізничні лінії були повністю зруйновані.

Зростання державного боргу

Державний борг Румунії зріс до понад 876 мільярдів леїв (близько 175 мільярдів євро), або 52% валового внутрішнього продукту, згідно з даними, оприлюдненими цього тижня Міністерством фінансів. Вони відображають ситуацію на кінець липня. До кінця 2024 року, згідно з терміновою постановою, затвердженою в середу, виконавча влада підвищила стелю державного боргу до 53% ВВП. Наступного тижня Бухарест відвідає місія Міжнародного валютного фонду, яка проаналізує останні економічні та фінансові події в країні. В останньому звіті Фонду про перспективи світової економіки оцінки економічного зростання Румунії в цьому році були переглянуті до 1,9% з 2,8%, як прогнозувалося в квітні.

Республіка Молдова та Європейський Союз

Конституційний суд Республіки Молдова підтвердив у четвер результати референдуму про європейську інтеграцію, що відбувся 20 жовтня. В результаті, до Основного закону буде додано нову главу, яка зробить вступ цієї країни до ЄС стратегічною метою. Незалежно від політичного кольору наступних урядів, вони будуть зобов’язані просувати політику, спрямовану на досягнення цієї мети. Парламент також зможе ратифікувати установчі угоди Європейського Союзу лише простою більшістю голосів. Слід нагадати, що на виборах, які відбулися близько двох тижнів тому, різниця голосів на користь членства Респ. Молдова в Європейському Союзі становила лише кілька тисяч. З іншого боку, Європейська комісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для вступу до ЄС. У своєму щорічному звіті про розширення, в якому вона оцінює всі країни-кандидати і країни, що прагнуть вступити до ЄС, комісія висловлює надію, що наступного року вона зможе розпочати переговори з молдовськими та українськими офіційними особами щодо переговорних розділів. Але Брюссель попереджає їх, що в багатьох сферах ще потрібно докласти зусиль.

Румунському радіо – 96 років

У п’ятницю Радіо Румунія виповнилося 96 років! 1 листопада 1928 року в ефір вийшла перша передача Товариства радіотелефонного мовлення в Румунії з оголошенням «Алло, алло, це Радіо Бухарест», яке промовив президент Товариства Драгомір Гурмузеску, засновник румунського радіо. Спочатку «Радіо Бухарест» (так називалося Товариство) транслювало лише кілька годин на день новини, танцювальну і класичну музику, а також прогноз погоди. Поступово мовлення розширювалося і з’явилися складні програми, які вже 96 років звучать у домівках слухачів у країні та за кордоном. На знак вдячності 1 листопада було також проголошено законом «Національним днем радіо», на знак визнання вирішальної ролі Румунського товариства радімовлення в історії країни.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ –  Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрінеться зі своїм іспанським колегою Петром Санчесом через кілька днів і на переговорах також йтиметься про організацію логістичного центру для допомоги румунам в Іспанії, які постраждали внаслідок повені. Марчел Чолаку заявив у суботу, що в Міністерстві закордонних справ вже створено кризовий штаб, але у співпраці з іспанською владою буде також організовано логістичний центр. Тим часом іспанські рятувальники намагаються дістатися до районів, які все ще залишаються заблокованими внаслідок катастрофічної повені та відкрили тимчасовий морг, оскільки кількість загиблих досягла 205 осіб. Серед них четверо румунів: один підтверджений румунською владою, а також подружжя з дитиною в іншому районі Валенсії, про яких повідомляють іспанські ЗМІ. 16 румунів перебувають у списку зниклих безвісти, а румунське МЗС перевіряє інформацію про них. Посольство Румунії в Мадриді та консульство в Кастельон-де-ла-Плана знаходяться в постійному контакті з іспанською владою. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, яку експерти називають “безпрецедентною”. В Іспанії оголошено триденну національну жалобу.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – У неділю відбдеться другий тур президентських виборів у Республіці Молдова. Проєвропейська президентка Майя Санду зустрінеться з Александром Стояногло, колишнім генеральним прокурором, якого підтримує проросійська партія соціалістів. Перший тур виборів 20 жовтня пройшов паралельно з референдумом про членство країни в ЄС і був відзначений масовими спробами підкупу виборців за підтримки Росії та олігарх Ілана Шора, який втік з країни, щоб уникнути відбування тюремного покарання. Александр Стояногло, кандидат від соціалістів, заявив, що прагне покласти край розколу і створити справжню європейську модель, де держава служить громадянам, закликаючи виборців об’єднатися заради справедливості та прогресу. З іншого боку, Майя Санду звинувачує Александра Стояногло в тому, що він є людиною Москви і контролюється олігархом-втікачем Іланом Шором. Вибори в Молдові проходять на тлі напруженої передвиборчої кампанії.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю Радіо Румунія підкреслила важливість президентських виборів у Республіці Молдова, як з точки для молдовських виборців, так і з точки зору бажання Бухареста мати надійного партнера по діалогу в Кишиневі. Лумініца Одобеску також заявила, що громадяни Республіки Молдова повинні голосувати не тільки серцем, але й розумом, за своє майбутнє, за краще майбутнє, щоб привести Республіку Молдова до Європейського Союзу, до якого вона природно належить. У Румунії, як і в першому турі виборів президента Республіки Молдова у неділю будуть відкриті 16 виборчих дільниць – три в Бухаресті, по дві в Клуж-Напоці та Яссах, і по одній в Брашові, Сібіу, Тімішоарі, Крайові, Ораді, Сучаві, Бакеу, Галаці та Констанці. Громадяни Р.Молдова можуть проголосувати за наявності дійсного посвідчення особи або паспорта з 7:00 до 21:00.

ЄВРОКОМІСІЯ – Починаючи з понеділка у профільних комітетах Європейського парламенту проходитимуть слухання кандидатів на посади єврокомісарів. Депутати Європарламенту оцінюватимуть майбутніх членів Колегії комісарів на предмет їхньої компетентності, незалежності та відданості європейським цінностям, що є необхідними для роботи в новій Європейській Комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляйєн. Згідно з графіком, оголошеним ЄП, слухання призначених комісарів завершаться 12 листопада, коли шість виконавчих віце-президентів нової Єврокомісії повинні будуть відповісти на запитання шести призначених комісарів, у тому числі румунки Роксани Минзату, яка відповідатиме за сферу “Люди, навички та навчання”. Весь склад Єврокомісії має бути затверджений Європейським парламентом, а голосування заплановане на 25-28 листопада у Страсбурзі. Після затвердження Європарламентом Європейська Комісія має бути офіційно призначена Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів (“за” повинні проголосувати 55% держав-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС).

НБР – Валютні резерви Національного банку Румунії на кінець минулого місяця становили майже 63 мільярди євро, що на понад 4% менше, ніж у вересні. Згідно з прес-релізом НБР, у жовтні приплив валюти склав понад 2,8 млн. леїв, а відтік – 5,7 млн. леїв, що представляє, серед іншого, виплати для погашення державного боргу та відсотків за ним, а також платежі до бюджету Європейської Комісії. Рівень золотовалютного резерву зберігся на рівні 103,6 тонн, – додали в НБР.