КУЛЬТУРА – У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. У Бухаресті та по всій країні було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Бухарестський національний оперний театр святкує День культури сьогодні ввечері гала-виставою, яка вшановує румунську духовність як тріаду віри, мистецтва та ідентичності. У Національному музеї імені Брукенталя в Сібіу (центр Румунії) проходить виставка “Luceafărul”, Ясський ліричний театр (північний схід) пропонує спеціальну виставу, а в замку Гуніаді (захід) триває виставка “Минуле, сучасність і майбутнє”. У національний день культури радіостанція Радіо Роминія Културал вперше запросила до у часті у раідовиставі дівчинку-підлітка з повіту Вилча (південь). Цим символічним жестом єдина національна радіостанція, присвячена виключно культурі і мистецтву, закликає людей та інституції полегшити пересічних громадян доступ до культурних установ.
ПРОТЕСТИ – Національна федерація профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія” сьогодні, в День румунської культури, вийшла на акцію протесту з білими стрічками на рукавах, щоб привернути увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів. Федерація закликає виділяти 1% ВВП на культуру, зрівняти заробітну плату працівників музеїв і бібліотек з тарифною сіткою, що застосовується до тих же професій професійної групи “Освіта”, ліквідувати величезні різниці в оплаті праці між працівниками мистецьких установ і працівниками музеїв і публічних бібліотек, виплачувати доплати за роботу у вихідні та святкові дні, а також оплачувати понаднормову працю. Профспічани також закликають розблокувати вакансії і створити нові для боротьби з хронічним браком персоналу в установах культури.
НАЦБАНК – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. Центральний банк також вирішив зберегти процентну ставку за кредитами на рівні 7,5% річних, а за депозитами – 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті. Минулого року НБР двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% річних до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того з січня 2023 року облікова ставка залишалася незмінною. За даними Нацбанку, річна інфляція за останні три місяці 2024 року зросла більше, ніж очікувалося і піднялася до 5,14% у грудні з 4,62% у вересні. НБР очікує, що інфляція сповільниться в першому кварталі 2025 року, але все одно буде вищою, ніж передбачалося раніше. Невизначеність та значні ризики, пов’язані зі зростанням інфляції, зумовлені майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи реалізацію фіскально-бюджетного пакету, нещодавно ухваленого урядом з метою фіскальної консолідації, а також ситуацією на ринку праці та динамікою заробітної плати в економіці. Водночас, на думку експертів НБР, значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також з майбутнім курсом ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості.
ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде затверджений урядом до кінця цього місяця, – заявив підтвердив прем’єр-міністр Марчел Чолаку після переговорів з міністром фінансів Танцошом Барною, усіма державними секретарями установи, а також головою Податкової служби. Законопроєкт буде направлений до парламенту, щоб з тим, щоб обговорити і прийняти його в перший тиждень законодавчої сесії, яка розпочнеться в лютому. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, цільовий показник дефіциту в 7%, встановлений з Європейською комісією, буде збережено, так само як і цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП. Щодо доходів, прем’єр-міністр повідомив, що минулого року вони зросли на 27%, а цього року очікується, що зростання доходів становитиме близько 30%. Основні показники бюджету на 2025 рік будуть представлені на засіданні уряду в четвер. Також у четвер кабінет міністрів затвердить календарний план президентських виборів.
МУЗИКА – Тридисковий альбом творів румунського композитора Джордже Енеску (1881-1955) став лауреатом Міжнародної премії класичної музики в номінації “Симфонічна музика”. Це одна з найбільш визнаних і почесних нагород міжнародної дискографічної індустрії, – повідомляє Румунський інститут культури. Твори у виконанні Національного оркестру Франції під керівництвом румуна Крістіана Мечелару та хору Радіо Франс були представлені на концерті в Парижі в липні 2023 року. Першою скрипкою була француженка румунського походження Сара Немцану, концертмейстерка Національного оркестру Франції, нагороджена Президентом Румунії орденом “За заслуги в галузі культури” в ранзі лицаря. Цей же альбом творів Енеску раніше був відзначений нагородами Classica Choc de l’annee 2024 та Diapason d’Or 2024.
ПРАВОСУДДЯ – Колишній прем’єр-міністр Румунії Петре Роман з’явився сьогодні до Генеральної прокуратури, щоб дати показання у справі за фактом походу шахтарів на Бухарет у червні 1990 року, в якій його звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності. Він заперечує свою причетність. У справі також фігурують колишній президент Йон Ілієску та колишній директор спецслужби Вірджіл Мегуряну. Прокуратура досі не відновила розслідування справи після того, як докази, зібрані слідчими, були відхилені в суді. Йону Ілієску, а також Петру Роману та Вірджилу Мегуряну спочатку були пред’явлені звинувачення у злочинах проти людяності, але в грудні 2020 року Вищий касаційний суд вирішив повернути справу до Військової прокуратури, яку зобов’язав розпочати розслідування з нуля. Військова прокуратура стверджувала, що 11 та 12 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів. Насильство призвело до 4 загиблих, сотень поранених, незаконних арештів і знищення майна.
