Tag: оборона

  • Румунія – США, співпраця у сфері оборони

    Румунія – США, співпраця у сфері оборони

    “Разом зі Сполученими Штатами та нашими союзниками Румунія повністю солідарна з Україною. Ми продовжимо надавати багатовимірну допомогу для підтримки оборонних зусиль України проти російської агресії”. Таке послання міністр оборони в Бухаресті Анджел Тилвер передав під час телефонної розмови, яку він мав у середу зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном. Дискусії були зосереджені, головним чином, на безпековій ситуації, породженій агресивною війною, і безумовній підтримці України, а сторони підтвердили важливість збереження трансатлантичної єдності в нинішньому безпековому контексті.

    Обидва посадовці підтвердили необхідність продовження двосторонніх зусиль зі зміцнення євроатлантичної безпеки та поглиблення Стратегічного партнерства між Румунією та США. Партнерство зі Сполученими Штатами є пріоритетом для Румунії та Міністерства національної оборони, підкреслив Анджел Тилвер. Ми продовжуємо просуватися вперед у розвитку спільних проєктів, зміцнюючи таким чином співпрацю між нашими країнами у військовій сфері, сказав румунський міністр. Він подякував міністру оборони США за постійну присутність американських військ на території країни.

    Переговори між двома посадовими особами також надали можливість обговорити елементи, що становлять інтерес в рамках підготовки до засідання Контактної групи по Україні в п’ятницю 26 квітня і визначити спільні цілі напередодні Вашингтонського саміту, що пройде влітку цього року. І румунська, і американська сторони підтвердили свою спільну прихильність зміцненню сил стримування і оборони на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.

    Румунсько-американські дискусії відбулися після того, як президент США Джо Байден підписав схвалений Сенатом пакет допомоги Україні на суму 61 млрд доларів. Глава Білого дому заявив, що в найближчі тижні в Україну буде відправлено більше зброї та військової техніки. Інформаційні агентства відзначають, що голосування в Конгресі поклало край піврічній патовій ситуації. Допомога надходить у надзвичайно складний час для українських військових, які стикаються з посиленням військового тиску з боку Росії.

    Президент Зеленський заявив, що вдячний за підтримку США, а його генерали висловили впевненість, що нова допомога сприятиме запобіганню просування росіян на східному фронті. Влада США підтвердила, що відправила в Україну ракети дальнього радіусу дії для використання на її території. Радник США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що зброя, відома як армійські тактичні ракетні системи, прибула в Україну в березні. Сполучені Штати, сказав Салліван, надали їх, оскільки російські військові атакують Україну ракетами великої дальності, доставленими Північною Кореєю.

  • 19 квітня 2024 року

    19 квітня 2024 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Республіки Корея 22-24 квітня на запрошення свого колеги Юн Сок Йола. Республіка Корея є першою країною в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, з якою Румунія підвищила рівень відносин до рівня стратегічного партнерства у 2008 році. З нагоди майбутнього візиту Президента Йоганніса до Сеула, це партнерство буде зміцнене документом, який визначить напрямки співпраці на наступні 10 років. Будуть підписані відповідні документи про оборону, ядерну енергетику, інвестиції та зовнішню торгівлю, співробітництво у сфері надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих, співробітництво в галузі культури, засобів масової інформації, молоді та спорту. У Республіці Корея президент Румунії також зустрінеться з представниками румунської громади та ділових кіл і відвідає виставку традиційного румунського мистецтва.

     

    ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь у позачерговому засіданні Європейської Ради в Брюсселі в середу і четвер. Серед обговорюваних тем були конфлікт в Україні, ситуація на Близькому Сході, відносини між ЄС і Туреччиною та новий європейський пакт про конкурентоспроможність єдиного ринку. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс підтвердив, що Україна разом з Республікою Молдова залишаються питаннями абсолютного пріоритету і наполягав на необхідності безпекового підходу, який включає весь Чорноморський регіон. Він також закликав до швидкого прогресу в процесі вступу обох держав до Європейського Союзу в рамках передбачуваного та сталого процесу. Щодо ситуації на Близькому Сході, європейські лідери підтвердили свою солідарність з ізраїльським народом і закликали до деескалації ситуації в регіоні.

     

    ВЗАЄМИНИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив в Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати, що уряд у Бухаресті хоче продовжити партнерські відносини з еміратськими компаніями. Таким чином, порт Констанца зміцнює свою стратегічну та логістичну спроможність з огляду на процес відновлення та реконструкції в Україні, сказав очільник румунського уряду. Крім того, міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну оголосив, що 15 травня відбудеться відкриття нового терміналу в порту Констанца, який є спільним проєктом, розробленим дубайською портовою компанією та Адміністрацією порту Констанца, вартістю 82 мільйони євро. Він зазначив, що Румунія зацікавлена в залученні нового фінансування для збільшення пропускної спроможності порту з метою скорочення часу розвантаження/завантаження суден і поліпшення потоку суден в порту. Заяви були зроблені в контексті перемовин, які румунська делегація провела в п’ятницю з керівництвом Дубайського порту, наприкінці свого візиту на Близький Схід.

     

    ОБОРОНА – Три літаки F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Норвегії, приземлились у п’ятницю на 71-й авіабазі імені Генерала Емануїла Іонеску в Кимпія Турзій (центральна Румунія) і будуть передані до складу 48-ї винищувальної ескадрильї. Згідно з прес-релізом Міноборони, придбання нової партії літаків і пов’язаного з ними пакету послуг підвищить безпеку Румунії шляхом захисту національного повітряного простору і повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях. “З поступовим надходженням протягом цього і наступного року 32 багатоцільових літаків F-16 Fighting Falcon, якими будуть оснащені ще дві ескадрильї Військово-повітряних сил, Румунія зміцнює свої сили і засоби протиповітряної оборони до рівня, адаптованого до викликів безпеці в регіоні”, – сказав міністр Анджел Тилвер.

     

    VISA WAIVER – Вступ Румунії до Програми безвізового режиму є національною стратегічною метою, і Бухарест наближається до виконання технічних критеріїв – повідомляє румунський уряд після зустрічі на цю тему, в якій взяли участь румунські та американські посадовці. Виконавча влада нагадує, що для того, щоб знизити рівень відмов нижче 3%, необхідна підтримка всіх румунських громадян, які мають або мали американську візу B1/B2 – бізнес і туризм: “Поновлення її дії в найближчі шість місяців може забезпечити наш успіх”, – йдеться в повідомленні уряду на Facebook.

     

    ОБОРОНА УКРАЇНИ – Країни-члени НАТО домовилися в п’ятницю про надання Києву додаткових систем протиповітряної оборони, заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг після спеціальної зустрічі міністрів оборони країн-членів Альянсу. “На додаток до “Патріота”, є й інше озброєння, яке союзники можуть надати, включаючи французьку систему SAMP/T, і багато інших, які не мають систем, зобов’язалися надати фінансову підтримку для придбання їх для України”, – сказав Єнс Столтенберг в Брюсселі. Також у п’ятницю міністри закордонних справ G7 пообіцяли “посилити протиповітряну оборону України” від російських атак. У підсумковому комюніке, опублікованому наприкінці триденної зустрічі на італійському острові Капрі, вони заявили, що вивчають “всі можливі варіанти” використання заморожених російських активів для допомоги Києву напередодні саміту глав держав і урядів G7, який також має відбутися в Італії в середині червня. У суботу у Вашингтоні Палата представників проголосує за запропонований адміністрацією Байдена пакет допомоги Україні на суму 61 млрд доларів.

     

    СВЯТО – Святкування 23 квітня Дня сухопутних військ Румунії відзначається, починаючи з цих вихідних, у всіх основних військових частинах країни культурно-просвітницькими програмами та заходами пізнавального і наукового характеру, а також спортивними та військово-прикладними змаганнями. Крім того, відбудуться книжкові виставки, концерти військової музики, покази документальних фільмів і військові церемонії біля пам’ятників, присвячених військовим героям. День Сухопутних військ Румунії, 23 квітня, збігається з християнським святом Святого Георгія Побідоносця, духовного покровителя і покровителя цієї категорії сил румунської армії.

     

    БЕЗПІЛОТНИКИ – П’ятнична атака поблизу Ісфахану в Ірані, яку, ймовірно, було здійснено за допомогою безпілотників і в якій звинувачують Ізраїль, викликає занепокоєння міжнародної спільноти, яка закликає обидві країни припинити конфронтацію. Зі свого боку, Іран применшив наслідки вибухів, не став прямо звинувачувати Ізраїль і пообіцяв не відповідати військовими діями. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило, що іранські ядерні об’єкти в районі Ісфахана не постраждали, і знову закликало до стриманості. “Ми повинні зробити все можливе, щоб усі сторони припинили ескалацію в цьому регіоні”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. А Велика Сімка оголосила, що докладе дипломатичних зусиль для розрядки напруженості між Ізраїлем та Іраном. Минулої суботи Тегеран завдав ракетного удару по Ізраїлю з використанням безпілотників у відповідь на бомбардування іранського консульства в Дамаску 1 квітня, в результаті якого загинули сім членів Революційної гвардії, ідеологічної армії Ісламської Республіки. Ізраїль пригрозив відплатою за цей напад.

     

    СПОРТ – Збірна Румунії з гандболу потрапила до групи B разом з Чорногорією, Чехією та Сербією на чемпіонаті Європи з гандболу серед жінок – ЄВРО-2024, згідно з жеребкуванням, проведеним у четвер увечері у Відні. 16-й чемпіонат Європи пройде з 28 листопада по 15 грудня в Австрії, Угорщині та Швейцарії. Румунія 14 разів брала участь у жіночому чемпіонаті Європи, завоювавши лише одну медаль, бронзову, у 2010 році. З іншого боку, згідно віртуальним рейтингом, нещодавно опублікованим дослідницькою компанією Nielsen Gracenote, румунські спортсмени на літніх Олімпійських іграх в Парижі (26 липня – 11 серпня) можуть здобути десять медалей, у тому числі дві золоті, три срібні та п’ять бронзових. Румунія посідає 25 місце у віртуальному рейтингу за загальною кількістю медалей. 80 румунських спортсменів кваліфікувалися на Олімпіаду в Парижі.

  • 3 квітня 2024 року

    3 квітня 2024 року

    ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв Спеціальну представницю США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, з якою обговорив роль Румунії в процесі відбудови України після закінчення війни, спровокованої Росією. Марчел Чолаку заявив, що Румунія прагне визначити найбільш ефективні методи підтримки і втілити їх в інтегровану стратегію відновлення України, в якій Бухарест хоче відігравати важливу роль. Згідно з урядовим прес-релізом, Румунія розглядає фонд ЄС для України у розмірі 50 мільярдів євро як основний орієнтир і прагне діяти на двосторонній основі, через пряму співпрацю з Україною, а також у ширших форматах, на регіональному рівні або зі стратегічними партнерами.

     

     

    ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала, що може робити значний внесок у цей процес. Він зробив цю заяву з нагоди робочої зустрічі в Бухаресті, присвяченій майбутньому Стратегічному порядку денному Євросоюзу. Клаус Йоганніс підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, передусім, безпеку й оборону. Присутній на засіданні Президент Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор та енергетичний перехід є дуже важливою темою, оскільки це питання процвітання, підтримки майбутніх промислових амбіцій.  Дискусії щодо підготовки Стратегічного порядку денного наступного інституційного циклу продовжаться на рівні європейських лідерів з метою його ухвалення Європейською Радою на червневому засіданні.

     

    НАТО – З нагоди 20-ї річниці вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75-ї річниці НАТО, Міністерство оборони організовує спеціальні заходи в Бухаресті та в країні. У четвер в шатб-квартирі Командування Південно-Східного багатонаціонального корпусу в Сібіу відбудеться «День відкритих дверей», під час якого громадськість зможе відвідати виставку військової техніки, представленої підлеглими та партнерськими структурами корпусу, а також фотовиставку, присвячену Дню НАТО. У неділю, 7 квітня, в Бухаресті і в основних військових частинах по всій країні відбудуться військові церемонії з підняття прапорів Румунії і НАТО. У вівторок двопалатний парламент у Бухаресті провів спільне засідання, присвячене двом десятиліттям членства Румунії в НАТО.

    ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ – Міністерство економіки Румунії працює над стратегією розвитку оборонної промисловості, – заявив у Сенаті міністр економіки Штефан Опря. За його словами, документ враховує ситуацію з безпекою в регіоні та нові підходи на європейському рівні. Міністр пояснив, що, згідно зі стратегією, як приватні, так і державні компанії оборонної промисловості присутні в ланцюгах поставок і постачають як румунській армії, так і іншим країнам. Опря сказав, що румунський безпілотник – це проєкт, в який він вірить і в якому він визначив багато румунських компаній, які вже мають дуже успішні продукти. Він зазначив, що в Румунії є центри технічного обслуговування, акредитовані очолюваним ним міністерством, які показали чудові результати, зокрема Aerostar Бакеу, IAR Брашов або Avioane Крайова. Раду Опря взяв участь у дебатах в рамках «Години уряду» в парламенті на запрошення депутатів від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії».

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії дещо знизився до 5,6% у лютому цього року порівняно з попереднім місяцем, але залишається високим – 22,1% серед молоді (15-24 роки). Принаймні це випливає з даних, опублікованих сьогодні Національним інститутом статистики. Рівень безробіття серед чоловіків був на 0,8% вищим, ніж серед жінок і становив 6% для чоловіків і 5,2% для жінок. Кількість безробітних у віці 15-74 років у лютому становила понад 466 тисяч осіб, що менше, ніж у січні, але більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість безробітних у віці 25-74 роки становила понад 74% від оціночної загальної кількості безробітних.

    FORBЕS – Шість румунів увійшли до рейтингу найбагатших людей світу, опублікованого у вівторок журналом Forbes. Серед них: Даніель Дінес – співзасновник компанії автоматизації UiPath, бізнесмен і колишній тенісист Іон Ціріак, брати Драгош і Адріан Павел – засновники мережі будівельних магазинів Dedeman, Іон Стойка і Матей Захарія – співзасновники програмного стартапу Databricks. Кількість мільярдерів на планеті зросла цього року на 26 порівняно з 2023 роком, досягнувши рекордної позначки 2 781. Найбагатші у світі люди живуть у США, Китаї та Індії.

    СТРАЙК – Працівники румунської пошти у середу припинили страйк після того, як керівництво компанії та представницька профспілка підписали новий колективний трудовий договір. Він передбачає підвищення заробітної плати у два етапи – з 1 липня та 1 вересня. Про це оголосив міністр цифровізації Богдан Іван після завершення переговорів з профспілками. Понад 7 000 поштових працівників у 32 повітах оголосили в понеділок загальний страйк, незадоволені своїми зарплатами і преміями. Румунська пошта є державним оператором поштових послуг.

    ДОНОРИ КРОВІ – Люди, які здають кров щонайменше тричі на рік, отримають зниження податку на одну будівлю або земельну ділянку, згідно із законопроектом, підписаним президентом Румунії Клаусом Йоганнісом. Знижка може бути додана до 10% знижки, яка вже застосовується до тих, хто сплачує податок авансом до кінця березня. У документі зазначається, що застосування цього заходу належить до компетенції місцевих органів влади.

    ОБШУКИ – У середу в Румунії було проведено понад 230 обшуків з метою припинення діяльності угруповань, що спеціалізуються на торгівлі людьми, торгівлі дітьми, незаконному обігу наркотиків та кіберзлочинності. Близько 200 осіб були доставлені на допит. Операція є частиною серії заходів, що проводяться на рівні румунської поліції та DIICOT з 2018 року, і свідчить про зацікавленість у розслідуванні злочинної діяльності організованих злочинних угруповань, що діють на національній території або мають транснаціональний компонент, а також інших серйозних діянь, пов’язаних з організованою злочинністю.

  • НАТО, США та Європа

    НАТО, США та Європа



    Народжений в 1958 році,
    колишній посол у Вашингтоні та колишній
    міністр закордонних справ на початку
    2000-х років, коли Румунія була прийнята
    до НАТО, Мірча Джоане завжди вважався
    одним з найбільш атлантистськи
    налаштованих румунських політиків. У
    2005-2010 роках він очолював СДП, партію,
    яка вже понад три десятиліття домінує
    на румунській політичній сцені. І, що є
    досить незвичайним фактом для
    соціал-демократичних лідерів, від Іона
    Ілієску до Лівіу Драгні,
    через Адріана Нестасе чи Віктора Понту,
    він ніколи не був фігурантом жодної
    кримінальної справи чи звинуваченням
    у плагіаті.


    У 2009 році Мірча Джоане програв у
    вирішальному турі президентських
    виборів Траяну Бесеску з різницею менше
    одного відсотка. З 17 жовтня 2019 року румун
    Мірча Джоане є заступником Генерального
    секретаря НАТО, і останнім часом, за
    даними преси та політологів у Бухаресті,
    він частіше буває в країні, ніж у Брюсселі,
    що може свідчити про його бажання знову
    балотуватися на посаду президента
    Румунії наприкінці цього року.


    Кілька днів тому заступник Генерального
    секретаря знову приїхав на батьківщину,
    щоб презентувати в місті
    Плоєшть (південь) свою
    книгу Битва за майбутнє Румунії.
    Думки румуна на чолі НАТО. З цієї
    нагоди, говорячи про масштабні
    навчання НАТО, які незабаром відбудуться
    в Польщі, найбільші з 1988 року, Мірча
    Джоане заявив, що він хотів би сприймати
    їх як стримуючий фактор для можливих
    супротивників.


    90 000 людей, широкий спектр техніки,
    всі союзники (…) беруть участь у цих
    навчаннях, в тому числі і з нашої країни
    (…) Ми показуємо,
    що ми сильні і що здатні
    швидко і професійно перекинути додаткові
    сили з Північної Америки до Європи, і
    що весь альянс може мобілізуватися,
    – сказав Джоане. Він також
    каже, що Америці потрібні союзники в
    Європі і в усьому світі, і якщо Дональд
    Трамп повернеться в Білий дім після
    осінніх виборів, то, ймовірно, у відносинах
    США і НАТО будуть інші акценти.


    Джоане нагадав сказане
    не тільки Трампом, але і всіма американськими
    президентами: багато європейських
    союзників Америки не інвестують в
    оборону, і Америка змушена платити за
    безпеку своїх союзників, в той час як
    вони дбають про свою економіку і отримують
    дешевий газ від росіян. Але, нагадує
    генсек, у своїй останній промові про
    стан нації майже чотири роки тому Трамп
    похвалив НАТО.


    Говорячи про підготовку румунської
    армії до можливого конфлікту, Джоане
    наголосив на важливості військових
    навчань: Коли ви чуєте про навчання,
    не хвилюйтеся. Я сподіваюся, що Румунія
    (…) завдяки цим великим інвестиціям
    (…) зможе відродити оборонну промисловість
    (….) Шкода, що не намагається створювати
    робочі місця, не створює екосистему
    інновацій навколо оборонної сфери,
    – підсумував офіційний представник
    НАТО.

  • Румунсько-американська співпраця у сфері оборони

    Румунсько-американська співпраця у сфері оборони


    Президент
    Румунії Клаус Йоганніс
    був серед політичних лідерів
    країн-союзників, з якими глава Білого
    дому Джо Байден провів у вівторок
    телефонну конференцію. Як і більшість
    подібних розмов з початку війни, вона
    була присвячена допомозі Україні і
    нагальним питанням оборони і безпеки.
    Глава Білого дому, до якого приєднався
    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг,
    запевнив союзників, що підтримка України
    триватиме стільки, скільки буде потрібно.

    Навіть
    якщо останні фінансові виділення
    не передбачають коштів для Києва, через
    спротив консервативного табору, Джо
    Байден продовжує тиснути на консервативний
    табір і каже,
    що Республіканська партія, яка домінує
    в Палаті представників, повинна дотримати
    свого слова і забезпечити голосування
    на користь допомоги Україні,щоб вона могла
    зехистити себе.
    Сполучені Штати, нагадує Reuters, очолюють
    західну коаліцію на підтримку України
    і є основним постачальником допомоги
    у вигляді важкого і сучасного озброєння.
    З іншого боку, президент Байден підтвердив
    відданість США безпеці Румунії та інших
    союзників на східному фланзі, включаючи
    нещодавнє розгортання додаткових
    американських винищувачів F-16 в нашій
    країні.

    За
    даними Адміністрації
    президента в
    Бухаресті, дискусії також були зосереджені
    на забезпеченні продовольчої безпеки
    та критичних ланцюжках поставок.
    Президент Йоганніс підкреслив, що Росія
    повинна припинити напади на українські
    порти на Дунаї, в безпосередній близькості
    від Румунії, які є військовими злочинами
    і спрямовані на знищення зернових
    складів та критично важливої інфраструктури
    постачання, що також впливає на транспорт
    на Дунаї. Він окреслив напрями дій,
    вжитих на національному і союзницькому
    рівнях, шляхом посилення заходів
    спостереження, підвищення пильності,
    моніторингу і патрулювання повітряного
    простору в Чорноморському регіоні, і
    подякував НАТО, а також США та іншим
    союзникам за допомогу в цьому відношенні.

    Лідер
    в Бухаресті закликав присутніх на
    телефонній конференції лідерів
    активізувати зусилля для забезпечення
    стримування і оборони на східному фланзі
    і в Чорному морі, більш ефективних і
    краще відкаліброваних до поточної
    ситуації в галузі безпеки. Клаус Йоганніс
    підкреслив, що наразі необхідні посилені
    можливості для виявлення та перехоплення
    безпілотників, а також сильніша
    протиповітряна оборона, відповідно до
    рішень Вільнюського саміту. Румунія,
    запевнив глава держави, буде продовжувати
    солідарну підтримку України стільки
    часу, скільки буде необхідно, на всіх
    відповідних рівнях – в тому числі, в
    питанні транзиту зерна. Президент США
    та лідери країн-учасниць конференції високо
    оцінили зусилля Румунії на підтримку
    України, в тому числі, серед іншого, щодо
    підготовки українських пілотів F-16.

  • Рішення ВРОК

    Рішення ВРОК

    Верховна рада оборони країни, скликана президентом Клаусом Йоганнісом та з Ніколаєм Чуке у подвійній ролі – прем’єр-міністра та тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони після відставки Василя Динку, була зосереджена на війні в сусідній Україні та її наслідках для Румунії. «Наслідки конфлікту, розв’язаного Російською Федерацією проти суверенної держави, також відчуваються на рівні розширеного Чорноморського регіону, на рівні держав цього регіону, а також євроатлантичної та глобальної безпеки в цілому», оцінюється в прес-релізі Адміністрації президента в Бухаресті, оприлюдненому наприкінці зустрічі.

    Члени Ради обговорили підтримку, яку Румунія й надалі надаватиме Україні, та проаналізували пропозиції щодо протидії потенційним загрозам, щоб зберегти мир у Чорноморському регіоні та уникнути розширення конфлікту. Пропозиції в основному були спрямовані на виконання рішень, ухвалених на саміті НАТО в Мадриді, зміцнення збройних сил, збільшення кількості навчань Альянсу на території Румунії, активізацію діалогу з Туреччиною, Болгарією та Грузією щодо безпеки Чорного моря, а також використання можливостей в економічній сфері та взаємозв’язку в розширеному Чорноморському регіоні.

    Учасники ВРОК також схвалили оновлення Програми «Армія 2040» за основними напрямками: бюджетування потреб персоналу, реконфігурація програм з оснащення, а також промисловості у сфері оборони. Також були схвалені пропозиції Міністерства енергетики щодо покращення енергетичної стійкості Румунії для захисту населення та забезпечення безперервності у постачанні електроенергії та природного газу за ціни, що не обтяжують громадян.

    Стимулювання коротко- та середньострокових інвестицій для розвитку видобутку природного газу, як на суші, так і на морі, короткострокове використання всіх енергетичних ресурсів на основі вугілля для подолання цієї енергетичної кризи, збільшення потужностей видобутку природного газу з підземних сховищ, а також конкретизація діалогу із зовнішніми партнерами для забезпечення доступу до альтернативних джерел природного газу з Азербайджану, Об’єднаних Арабських Еміратів, Сполучених Штатів Америки та Саудівської Аравії є іншими темами, які були розглянуті в рамках ВРОК.

    Водночас члени Ради дійшли висновку, що в середньостроковій перспективі дуже важливими є як впровадження малих і модульних ядерних реакторів четвертого покоління, так і консолідація інфраструктури передачі електроенергії та транспортування природного газу.

  • Реакція на відставку міністра оборони

    Реакція на відставку міністра оборони

    У понеділок, напередодні Дня військових сил та засідання Верховної ради національної оборони, міністр оборони, соціал-демократ Василе Динку, подав у відставку. У заяві про відставку Динку пояснив своє рішення перспективою неможливості співпраці з президентом Румунії, Верховним головнокомандувачем армії. Якби він цього не зробив, сьогодні б сидів за одним столом із президентом, на засіданні Верховної ради національної оборони. Колишній міністр пояснив у соцмережі, що вважає за необхідне піти у відставку, щоб жодним чином не завдати шкоди процесам прийняття рішень і програмам, які вимагають плавності по всьому ланцюжгу командування, а також щоб не блокувати серію абсолютно необхідних для оптимального функціонування румунської армії проєктів.

    Динку ствердив, що ніхто не просив його піти у відставку, але протягом 6 місяців він все чув, що повинен це зробити. Однак його ситуація стала неможливою після низки яскравих заяв, що суперечили офіційній позиції Бухареста, його союзників і партнерів, які всі поряд з Україною. В ефірі приватного телебачення Василе Динку заявив, що єдиний шанс на завершення війни – це переговори з Росією. Переговори, які, на думку колишнього міністра оборони, мають вестися під егідою НАТО та США, міжнародних гравців, яких він бачить як майбутніх гарантів безпеки України.

    «Ми всі повинні прийняти ідею, що тільки Україна буде вирішувати, коли, як і про що вестиме переговори. Це наша офіційна позиція, це офіційна позиція Європейського Союзу, і, мабуть, деякі з наших високопоставлених осіб повинні частіше читати огляд преси і дізнаватися про ці позиції», – злобно відповів президент Клаус Йоганніс. Опозиція витребувала від Динку пояснень, і прем’єр-міністр ліберал Ніколає Чуке заявив, що проведе з ним роз’яснювальну дискусію. Минув час, і все ніби заспокоїлося. Саме тому, соціал-демократи зараз проявляють здивованість та доводять, що вони абсолютно не готові до нової кон’юнктури, яка вимагає від них швидкої реакції, тобто кандидата на пост міністра оборони, який належить їм відповідно до розподілу міністерств у првлячій коаліції СДП – НЛП – ДСУР.

    Лідер СДП Марчел Чолаку зізнався, що, він подумав, що час минув і Василе Динку дав необхідні пояснення. По суті, своїми заявами Динку не хотів сказати, що Україна має поступитися територіями, зазначив Марчел Чолаку. Наразі прем’єр-міністр Ніколає Чуке став тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони, однак його мандат не може перевищувати 45 днів. Ліберали закликали своїх партнерів по коаліції якомога швидше зробити свою дуже серйозну пропозицію, призначивши на пост міністра оборони професіонала. Голова Союзу «За порятунок Румунії» Кетелін Друле відреагував на відхід Динку, ствердивши, що останній був «вразливістю оборони». На думку головної опозиційної партії, Василя Динку слід було відправити у відставку ще 2 тижні тому. Румунії, каже лідер Союзу «За порятунок Румунії», потрібен міністр оборони, який розуміє свою надзвичайно важливу роль у ці неспокійні часи.

  • Триває посилення східного флангу НАТО

    Триває посилення східного флангу НАТО


    Два
    конвої з французькою військовою технікою
    увійшли в Румунію в неділю ввече рі,
    перший – з легкими
    бронетранспортерами,
    а другий з важкою бронетехнікою.
    Вони доповнять технічні засоби Бойової
    групи НАТО, дислокованої в Чінку,
    в центрі країни, де діють 750 французьких
    військовослужбовців.

    Полковник
    Александр де Фелігонд, новий командир
    французького батальйону, який діє в
    Румунії, пояснив громадському
    радіо,
    що перехід на оснащення важкою
    бронетехнікою
    відбувся на тлі ескалації конфлікту,
    розпочатого Росією 8 місяців тому: «На
    початку конфлікту було вирішено
    відправити легку піхоту, але потім
    Франція разом з НАТО вирішила застосувати
    іншу
    позицію в цій частині Європи, а тепер
    було вирішено розгорнути важкий
    батальйон. Ми
    перейдемо
    від оснащення легкою зброєю
    до
    оснащення
    бронетехнікою.
    Ми тут для спільного навчання з румунськими
    військовими та із
    нідерландськими
    військовослужбовцями,
    які входять до складу французького
    батальйону, а
    навчання проходитиме як у Чінку,
    так і в інших зонах
    Румунії».

    Конвой
    зустрів полковник Тіберіу Коджокару з
    Багатонаціонального командування
    Південно-Східної дивізії. Тіберіу
    Кожокару: «Перший конвой входить до
    складу третьої ротації бойової групи
    НАТО, яка дислокується в Румунії, спільно
    на тренувальній
    базі. Ми з великим інтересом очікуємо
    навчання французьких військовослужбовців
    разом з
    румунськими військовослужбовцями
    в Чінку
    та в інших місцях країни, щоб зміцнити
    єдність союзників і забезпечити безпеку
    територій усіх країн-членів НАТО».

    Бойова
    група НАТО в Румунії була створена в
    травні шляхом перетворення союзницьких
    багатонаціональних елементів в
    рамках Сили
    реагування НАТО, розгорнутої
    в країні. За пропозицією Франції взяти
    на себе роль рамкової нації, французький
    батальйон, розгорнутий у Румунії, який
    вважається головним осередком Сил
    надзвичайно високого реагування НАТО,
    формує цю групу, яка на ротаційній основі
    включає сили з Бельгії та Нідерландів.
    І
    Іспанія сприятиме консолідації східного
    флангу НАТО в контексті війни в Україні.

    Мадрид
    оголосив, що надішле винищувачі F-18 і
    Eurofighter до Румунії та Болгарії. Як
    повідомляє спецкореспондент
    Радіо Румунія в Мадриді, літаки прибудуть
    на військову базу в Фетешть
    (південний схід) 1 грудня і пробудуть до
    31 березня наступного року. Вони матимуть
    завдання патрулювати повітряним простором у цьому районі, а також братимуть участь
    у тренуваннях. Міністерство оборони
    Іспанії оголосило,
    що це відповідь Іспанії на прохання
    союзників зробити більший внесок у
    потенціал НАТО щодо
    реагування
    та запобігання. Іспанія вже розмістила
    великий наземний радар у Добруджі
    (південний схід Румунії).

  • Трансільванський замок Шукьошд – Бетлен

    Трансільванський замок Шукьошд – Бетлен




    По дорозі з Брашова (центр) і Сігішоари (центр), недалеко
    від н.п. Хогіз, розташоване село Ракош, у 12 км від національної дороги.
    Улоговина Ракош, захищена пагорбами, з контрольованими пропусками у випадку нападу, зв’язувала саксонські фортеці із секлерськими через ущелину ріки Олт.
    Це стратегічне розташування сприяло будівництві замку Шукьошд – Бетлен в 1624
    році.


    У період з XVI по XVII століття, стиль Відродження переважав в архітектурі трансільванських шляхетних будівель. Звичай цей ввели княжі родини, які прагнули досягти західних стандартів і які наймали на це іноземних архітекторів, головним чином італійців. Розташовані переважно в сільських
    населених пунктах, замки були побудовані таким чином, щоб забезпечити власникам
    необхідний комфорт, а також захистити їх від турецьких вторгнень. Будівлі
    перейняли із Заходу спосіб організації внутрішнього простору, розмір і
    розташування приміщень, орнаментальні мотиви, але всі адаптовані до місцевої
    традиції. Оборонна функція будівель характеризується кутовими вежами, достатньо
    потужними, роль яких полягала у блокуванні можливих нападів турків чи навіть
    селянства. Відповідно до цих правил, на території маєтку Ракош, був збудований
    замок сім’ї Шукьошд, старої секлерської родини.




    Перша згадка про цей замок датується 1603 роком. Це був
    трикімнатний будинок, побудований між 1594 і 1603 роками Іштваном Шукьошдом.
    Будинок був розширений його сином Дьордем Шукьошдом. Що стосується цього
    моменту, в примітках про секлерський край, барон Орбан Балаж писав, що замок
    був зведений на руїнах колишнього монастиря, однак це неперевірена інформація.
    Можна припустити, що розширення будинку шляхом побудови кругових баштових кутів
    датується першими десятиліттями XVII
    століття. Після смерті Дьордя Шукьошда 1631 року, замок перейняв Петер Будай,
    політичний діяч з політичними та дипломатичними зв’язками з воєводами Волощини
    та Молдови, а в 1694 році, після його смерті, все його майно перейшло у
    власність графа Бетлена Самуїла (1663-1708 рр.). Через політичну нестабільність
    початку XVIII ст. постає необхідність
    укріплення існуючих замків, тому Бетлен Самуїль піднімає оборонні стіни і
    бастіони.


    ucra-castelul-sukosd-bethlen.png

    Історичні документи свідчать про те, що епізод з життя правлячої родини
    Волощини – Гіка – пов’язаний з цим замком. У війні між турками та австрійцями,
    в 1664 році, Григорій Гіка Воде знаходився на боці австрійців. Після війни
    господар змушений був втекти до Польщі. Його дружина Марія втікає, однак, до
    Трансільванії, де під захистом князя Міхаїла Апафі тривалий час знаходить
    притулок в цьому замку. Тут народила вона свого сина Матвія. Запит Великої
    порти відправити пані Марію зі своїми скарбами до Константинополя був
    відкинутий Міхаїлом Апафі. Незважаючи на вигляд фортеці, захисна роль
    архітектурного ансамблю є другорядною, першою будучи роль житла. Оборонна
    система побудована відповідно до нападаючої техніки тих часів, коли необхідно було подвоїти
    ряди укріплень із західного та південного боків (де досі зберіглася вмурована в
    стіні дерев’яна частина періоду Відродження), південно-західна та
    південно-східна вежі входять до оборонних бастіонів. Головний вхід здійснюється
    через високе або напівкругле склепіння, що перетинає башту воріт, і яке
    спочатку вело до Залу Лицарів (тепер повністю зруйнованого). На першому
    поверху, приміщення були розташовані по прямій лінії. Склепіння приміщень є
    напів-циліндричними, а двері прикрашені кам’яними або дерев’яними порталами.
    Єдина вежа, яка безпосередньо зв’язується з будинком, – це південно-східна
    вежа, що пов’язана вузьким склепінчастим коридором, в якому був влаштований
    восьмикутний салон з напівкруглими краями. Цікавою є південно-західна вежа, в
    якій розміщується крита кухня.



    Приміщення в західній частині ансамблю були розташовані на двох поверхах і
    використовувалися для зберігання зернових та харчових продуктів. При вході до
    замку видніється надпис, датований 1700 роком, що свідчить про те, що на той
    час будівля належала графу Стефану Бетлену. Також на склепінні одного з салонів
    замку до цих пір ще зберігається геральдичний знак сім’ї Бетлен, вирізаний у
    камені. Замок не був постійною резиденцією сім’ї, слугуючи протягом 200 років
    тимчасовим місцем проживання як для сім’ї Бетленів, так і для офіцерів і персоналу. Після 1873 року замок
    став власністю графа Телекі Самуеля, дослідника та діяча культури, відомого
    своїми експедиціями до Африки, а в період революції між 1848-1849 рр., певна
    його частина була знищена пожежею. Багато неприємних подій відбулися у
    комуністичному періоді, коли будівля була перетворена на осідок колгоспу, що
    сприяло погіршенню його стану. Місцева
    громада неодноразово намагалися відновити архітектурний ансамбль. Особливий
    інтерес до відновлення будівлі проявив священик Реформатської церкви села,
    який у 1992 році заснував Фонд Бетлен. За посередництвом фонду були зібрані
    кошти і відбувся перший реставраційний етап, до речі незавершений.

  • Політична координація в Південно-східній Європі

    Політична координація в Південно-східній Європі


    Всього
    через кілька днів після позачергового
    саміту НАТО від
    минулого
    тижня в Брюсселі, зустріч у
    Софії
    глав урядів
    держав-союзниць
    Південно-Східної Європи
    була присвячена ситуації, створеної
    війною в Україні. Прем’єр-міністри
    Румунії, Болгарії, Північної Македонії
    та Чорногорії проаналізували
    те,
    як російське вторгнення вплине на
    регіональну безпеку в короткостроковій,
    середньостроковій та довгостроковій
    перспективах,
    а також спосіб
    посилення координації
    та співпрацї
    в Південно-Східній Європі.

    Вибір
    Москви розпочати війну проти України
    серйозно вплинув на безпековий
    клімат
    в регіонах Чорного моря та Південно-Східної
    Європи, – оцінив
    прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке.
    Для кращої безпеки нам потрібна сильніша
    оборона, для більш ефективного стримування,
    а також для підвищення стійкості
    суспільства та інфраструктури.

    Ми
    взяли до відома ставлення
    та
    зловмисний
    вплив Росії в регіоні. Ми вирішили
    впоратися з цим, підвищивши нашу
    стійкість. Це означає зменшення
    енергетичної залежності від Росії,
    боротьбу з фальшивими російськими
    наративами, підвищення кіберзахисту
    та інтенсифікацію торгівлі між нами»,
    – підкреслив
    прем’єр-міністр:
    «Ми вважаємо, що Росія є основною загрозою
    безпеці нашого регіону, і тому ми повинні
    ефективно співпрацювати як з точки зору
    інфраструктури, так і з точки зору
    посилення кіберзахисту. Ми вирішили
    збільшити наш вплив у регіоні, зменшити
    нашу енергетичну залежність від Росії
    та підвищити енергетичну незалежність».



    Були
    також розмови про військові
    сили,
    які сприятимуть створенню на території
    Румунії та Болгарії двох бойових груп
    НАТО, як було вирішено
    на нещодавньому саміті Альянсу, а також
    розмови
    про
    забезпечення продовольчої безпеки
    регіону, враховуючи, що Росія та Україна
    є великими виробниками
    і експортерами зернових.
    Чотири прем’єр-міністри встановили
    зустріч міністрів сільського господарства
    своїх країн
    для виявлення спільної політики
    співпраці.




    Водночас
    прем’єр-міністр Ніколає Чуке
    подякував болгарському
    уряду за
    його зобов’язання завершити газовий
    інтерконектор між Болгарією та Грецією,
    підкресливши важливість забезпечення
    необхідних ресурсів природного газу,
    в
    тому числідля
    виробництва
    хімічних добрив:
    «Нас запевнили, що всі ці роботи будуть
    фіналізовані цього літа, у червні, а
    потім почнеться процес тестування, щоб
    восени поточного року ми могли отримати
    вигоду від транзиту скрапленого газу,
    який можна буде постачати в грецький
    порт Олександруполіс».

    У
    Софії прем’єр-міністр Ніколає Чуке
    також нагадав, що Румунія, Болгарія,
    Чорногорія та Північна Македонія мають
    багату традицію
    регіонального співробітництва, яку
    цього
    разу буде використано,аби
    дати чітку відповідь на проблеми
    безпеки, які
    виникли в
    регіоні.

  • 2,5% ВВП на оборону

    2,5% ВВП на оборону

    Погіршення безпекової ситуації у
    Східній Європі після російського вторгнення в Україну спричинило декілька країн
    переглянути свої оборонні можливості. Серед них Румунія, яка хоче збільшити
    свій оборонний бюджет з 2% до 2,5% від ВВП.

    Цей захід може бути винесений на обговорення в Парламенті Румунії цього тижня. Спікер Сенату Флорін Кицу написав на своїй
    сторінці у соцмережі, що це забезпечить дотримання цього бюджету всіма майбутніми урядами. Про збільшення витрат на оборону заявив президент Клаус Йоганніс
    на засіданні Верховної
    ради оборони країни (ВРОК).
    Він зазначив, що в нинішньому
    контексті безпеки Румунії необхідні нові консолідовані дії щонайменше у двох
    вимірах: підвищення обороноздатності Румунської держави та досягнення
    енергетичної незалежності Румунії, головним чином шляхом розвитку цивільної
    відновлюваної та атомної енергетики.
    «Важливо забезпечити кращі умови для
    оснащення наших збройних сил,
    щоб краще підготувалися та ефективніше реагували
    на оперативні потреби Румунської армії та на нинішні й майбутні виклики безпеці»,
    – відмітив глава румунської держави.


    Міністр оборони Васіле Динку
    зазначив, що підвищення обороноздатності Румунії є комплексною метою в середньо- та довгостроковій перспективі. Армія має стратегічний
    документ, а саме «амбітну програму оснащення, спрямовану на закупівлю найсучасніших військових технологій та забезпечення вищої підготовки людських ресурсів, підготовку території та населення до оборони Батьківщини.»
    2,5% від ВВП допоможуть досягти цієї мети швидше, ніж планувалося до 2040
    року, – відмітив Васіле Динку. Він зазначив, що Румунія захищає частину східного флангу і, таким чином, є частиною плану НАТО щодо модернізації своєї колективної оборони.
    Ті, хто кажуть, що немає потреби в обороні, що ми повинні стати нейтральними, помиляються,
    і найкращим свідченням цього є небажаний нинішній трагічний приклад України, – зазначив міністр оборони Васіле Динку.


    Цього тижня очікується, що Парламент Румунії отримає пакет законів про національну безпеку, який, має бути прийнятий в терміновому порядку. Директор Румунської служби
    інформації Едуард Хелльвіг наголосив на
    необхідності швидкого прийняття законопроєктів про систему національної
    оборони та безпеки, щоб створити та вдосконалити чіткі механізми,
    необхідні для управління можливою ​​кризою. Не в останню чергу, парламентарії також розглядають внесення змін до закону про офшори для
    розблокування низку важливих енергетичних проєктів.

  • Після Ради НАТО-Росія

    Після Ради НАТО-Росія


    Чотири
    години переговорів у Брюсселі та жодного
    конкретного рішення кризі,
    викликаної претензіями Москви на
    отримання так званих гарантій власної
    безпеки, – це, коротше кажучи, висновок
    Ради НАТО-Росія від середи.
    Росія заперечує плани вторгнення в
    Україну, але каже, що хоче зупинити
    розширення НАТО та вивести війська
    Альянсу з країн Центральної та Східної
    Європи, які приєдналися до НАТО після
    1997 року.
    За словами генерального секретаря НАТО
    Єнса Столтенберга, переговори в Брюсселі
    були корисними, обидві сторони проведуть
    більше таких зустрічей, але союзники
    відкидають будь-який компроміс щодо
    їхніх фундаментальних принципів,
    включаючи територіальну цілісність
    кожної європейської країни. Тому Росію
    було поінформовано про те, що будь-які
    переговори щодо її вимоги до Альянсу
    призупинити приєднання нових держав
    виключаються.




    Росія
    також отримала тверде «ні» на своє
    бажання,
    щоб
    НАТО вивело
    свої війська зі східних держав-членів,
    залишаючи,
    практично,
    цю територію без
    захисну.
    Фактично, генеральний
    секретар НАТО Єнс
    Столтенберг пояснив, що вся концепція
    оборони та стримування, і
    отже, військові
    навчання
    НАТО та присутність
    у східній частині Альянсу були і є
    відповіддю на все більш агресивну
    поведінку Росії та
    її
    очевидну готовність
    до
    використання
    сили, аби змінити
    кордони сусідніх країн. У цьому контексті
    Москві було
    повідомлено,
    що якщо вона знову увійде в Україну,
    окрім політичних та економічних санкцій
    проти Росії, союзники також підтримають
    Київ. Саме тому НАТО закликало до
    виведення російських військ, дислокованих
    в
    останні місяці
    на кордоні з Україною.
    Єдиною можливою поступкою Москві було
    б нерозміщення деяких типів ракет у
    Європі.




    Проте
    заступник генерального секретаря НАТО
    Мірча Джоана пояснив, однак,
    що
    так звані системи протиракетної
    оборони у
    Румунії та Польщі не входять
    до цієї категорії.
    Мірча Джоане:
    «Вони не можуть діяти як наступальна
    зброя проти Російської Федерації, і
    тому не зможуть бути частиною такої
    угоди. Водночас, поблизу території НАТО
    відбувається значна мобілізація ракет
    різної спроможності, в тому числі
    останнього покоління, з боку Російської
    Федерації. А це нас хвилює».




    У
    Румунії на щорічній зустрічі з главами
    дипломатичних місій, акредитованими
    у Бухаресті, президент Клаус Йоганніс
    заявив, що збільшення військової
    присутності США в країні залишається
    важливою метою, враховуючи останні
    виклики безпеці, очевидним
    будучи те,
    що Румунія потребує більш рішучих дій
    стримування та
    захисту. Водночас,
    за словами Клауса Йоганніса,
    останні події в сфері безпеки, які можуть
    вплинути на євроатлантичний регіон, ще
    раз підтвердили вирішальну важливість
    трансатлантичних відносин.

  • Підсумки візиту прем’єр-міністра Румунії до Брюсселя

    Підсумки візиту прем’єр-міністра Румунії до Брюсселя

    Уряд залишається твердо відданим зміцненню діалогу з європейськими партнерами, а Румунія залишиться надійним і глибоко відданим партнером європейського проєкту – це основний меседж, який передав прем’єр-міністр Ніколає Чуке на своїх дводенних зустрічах з представниками брюссельських інституцій. Під час переговорів глава виконавчої влади наполягав на необхідності якнайшвидшого прийняття рішення про приєднання Румунії до Шенгенської зони вільного пересування.

    Що стосується моніторингу у сфері юстиції, останній запевнив, що програма урядування передбачає чіткі цілі для конкретних реформ та інвестицій, які переконали би Єврокомісію в тому, що Механізм співробітництва та перевірки, накладений на Румунію 15 років тому, при вступі до ЄС, необхідно скасувати. Прем’єр-міністр також обговорив з європейськими чиновниками питання реалізації Національного плану відновлення та стійкості. Глава уряду отримав запевнення, що Румунія отримає технічну допомогу від Комісії для освоєння цих європейських коштів. Ніколає Чуке оголосив у Брюсселі, що уряд незабаром створить структуру для моніторингу, координації та перевірки того, як цей європейський інструмент буде працювати.

    Ніколає Чуке: «Ми не можемо дозволити собі упустити цей шанс. Ми вже маємо 12 мільярдів євро з коштів згуртованості, які потрібно витратити за дуже короткий період часу. Це кошти, які надходять в рамках Національного плану відновлення та стійкості, до яких додаються європейські кошти з багаторічного бюджету фінансування. Це пропозиції, які передбачають залучення та відповідальність кожного з нас для досягнення мети.»

    Дискусії з президентом ЄС Урсулою фон дер Ляйен були зосереджені на подальшій боротьбі з пандемією коронавірусу та впливі нового африканського штаму Omicron. Ніколає Чуке запевнив, що влада намагається знайти найефективніші способи переконати населення терміново проходити щеплення, щоб уникнути нової хвилі втрачених життів, як це сталося в листопаді в Румунії. Ніколає Чуке: «Відбулися дискусії про те, як проходить кампанія вакцинації та необхідність вакцинації населення. Це практично єдиний засіб, який захищає нас, допомагає нам легше пережити хворобу і не мати такої кількості випадків, як під час четвертої хвилі.»

    Під час зустрічей з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, Ніколає Чуке висловив стурбованість Румунії у зв’язку із складною ситуацією на східному кордоні України, наполягаючи на необхідності посилення дій щодо оборони та стримування від загроз на східному фланзі альянсу та Чорному морі. Водночас він запевнив, що Румунія і надалі виконуватиме зобов’язання виділяти два відсотки валового внутрішнього продукту з державного бюджету на оборону.

  • НАТО та витрати на оборону

    НАТО та витрати на оборону

    Незважаючи на економічну
    кризу, спричинену коронавірусом, країни-члени НАТО продовжують інвестувати в
    оборону, – зазначається у річному звіті Північноатлантичного альянсу за 2020
    рік, оприлюдненим в Брюсселі Генеральним секретарем Єнсом Столтенбергом. Він
    попередив, що допандемічні загрози не зникли, і що в цей період основною метою
    було і є не перетворити складну санітарну ситуацію на кризу безпеки. Генеральний
    секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав такі ключові виклики: більш агресивна
    поведінка Росії, підйом Китаю, тероризм та вдосконалені кібернетичні атаки.


    За словами голови Північноатлантичного
    альянсу, навіть зміни клімату мають наслідки для безпеки. Тому він запропонував,
    щоб НАТО збільшило фінансування оборони і стримування, щоб союзники, що
    забезпечують потужності НАТО, не були більш змушені самі нести тягар всіх
    витрат. Таким чином, більше
    держав-членів братимуть участь в діях НАТО на його східному фланзі, в місіях повітряної поліції, морських та наземних місіях.


    Генеральний секретар
    НАТО Єнс Столтенберг пояснив, що нова формула розрахунку грошових внесків у
    загальний бюджет альянсу краще відображатиме принцип спільного захисту та сприятиме
    кращому розділенні відповідальності та інвестицій. Він наполягав на тому,
    що Європа, яка більше вкладає в оборону є на користь Північноатлантичного альянсу,
    і що НАТО є єдиним гарантом безпеки в
    Європейському Союзі. Згідно зі звітом діяльності НАТО за 2020 рік Франція,
    Норвегія та Словаччина долучилися до країн, які виділяють на оборону не менше 2% свого ВВП. Інші вісім держав членів НАТО досягли цієї мети, а саме США, Греція, Естонія,
    Великобританія, Польща, Латвія, Литва та Румунія. У документі зазначається,
    що в минулому році Румунія витратила на оборону більше 4 мільярдів 300
    мільйонів євро, з яких майже чверть були спрямовані на обладнання. Докладні цифри також
    показують, що більше половини оборонного бюджету Румунії було витрачено на персонал.


    Кілька днів тому
    заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане говорив про значення
    трансатлантичних відносин: Північна Америка і Європа потребують один
    одного більше, ніж будь-коли, щоб протистояти поточним викликам, таким як
    кібератаки, кліматичні зміни та конкуренція великих держав, підкреслив Мірча Джоане. Він привітав внесок Канади та Великобританії, включаючи командування багатонаціональними
    підрозділами у східній частині Альянсу, розгортання кораблів та літаків для
    підтримки безпеки повітряного та морського просторів союзників та провідну роль у оцифруванні,
    інноваціях та застосуванні нових
    технологій.


    Міністри закордонних
    справ 30 країн-членів НАТО мають зустрітися наступного тижня в Брюсселі, у
    звичайному форматі, за даними кількох джерел, що стане прем’єрою від початку
    пандемії. Очікується також участь нового держсекретаря США Ентоні Блінкена.

  • 10 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    10 жовтня Румунія поставила черговий антирекорд за весь час епідемії нового
    коронавірусу. За даними Групи стратегічної комунікації за минулу добу було
    зареєстровано 3.517 лабораторно підтверджених випадків захворювання на COVID-19,
    після проведення майже
    30 тисяч тестів на національному рівні. Так само було зареєстровано 59 випадків смерті, в
    результаті чого загальна кількість померлих від нового коронавірусу становить
    5358. Загалом з початку пандемії в Румунії було підтверджено понад 152 тисячі
    випадків інфікування новим коронавірусом, а майже 117 000 осіб одужали. 629
    пацієнтів перебувають у реанімації. Президент Клаус Йоганніс напередодні
    заявив, що не хоче повертатися до надзвичайного стану в Румунії і, що
    обмежувальні заходи повинні бути введені там, де немає альтернативи.




    ПСИХІЧНЕ
    ЗДОРОВ’Я
    – Пандемія коронавірусу спричинила багато змін у житті кожної людини з
    медичної, соціальної та економічної точок зору, а в період з численними проблемами
    більше ніж коли-небудь необхідно збалансувати та підтримувати психічне здоров’я
    – каже міністр охорони здоров’я Румунії Нелу Татару у повідомленні, поширеному
    сьогодні з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я. У свою чергу, Румунська
    ліга психічного здоров’я заявляє, що люди, які страждають на психічні розлади,
    поводяться по-різному: від крайнього смутку та нервозності, до галюцинацій та
    повної ізоляції у більш важких випадках. Замість сприйняття і ставлення до них
    зі співчуттям, ті, хто страждає на психічні захворювання, часто стають жертвами
    ворожого ставлення, дискримінації та стигматизації – зазначає Румунська ліга
    психічного здоров’я, наголошуючи, що психічні розлади можуть вразити будь-кого,
    незалежно від віку, економічного стану, раси, віросповідання або кольору шкіри. Всесвітній
    день психічного здоров’я відзначається щорічно 10 жовтня, починаючи з 1992 року.




    ВИБОРИ – У неділю пройдуть повторні місцеві вибори в
    одному місті і трьох селах Румунії, де мера не вдалося обрати на виборах 27
    вересня. У трьох селах перші двоє кандидатів набрали однакову кількість
    голосів, а в місті Молдова Ноуе (південний захід) вибори два тижні тому були
    визнані недійсними через процедурні порушення. Нагадаємо, що соціал-демократка
    Габрієла Фіря втратила крісло мера Бухареста, програвши незалежному кандидату
    Нікушору Дану, якого підтримали правляча Націонал-ліберальна партія та Союз «За
    порятунок Румунії». Кандидати, яких підтримали дві зазначені праві політичні
    сили перемогли в трьох із шести секторів столиці. Загалом по Румуії
    Соціал-демократична партія виграла 20 повітових рад, НЛП – 17 та Демократичний
    союз угорців Румунії – 4.






    ЕНЕРГЕТИКА
    – Румунія отримає американські технології та досвід для будівництва 3 та 4 ядерних
    енергоблоків Чернаводської атомної електростанції та модернізації 1 реактора.
    Міністр економіки, енергетики та ділового середовища Румунії Вірджил Попеску та
    міністр енергетики США Ден Бруйє парафували у Вашингтоні проєкт міжурядової
    угоди про співпрацю у розширенні та модернізації цивільної програми ядерної
    енергетики Румунії. Офіційний Бухарест скасував попередні угоди з Китаєм і
    реалізовуватиме цей проєкт в рамках євроатлантичного консорціуму, утвореного з
    країн НАТО, за фінансової підтримки залучених партнерів. За словами міністра
    економіки співпраця зі США забезпечить через 10 років енергетичну незалежність
    Румунії та надлишок для експорту.




    ОБОРОНА -
    Програми технічного та військового співробітництва, розроблені у партнерстві зі
    США стали центральними темами зустрічі у Вашингтоні міністра оборони
    Румунії Ніколая Чуке з директором Агентства США з питань оборонної
    безпеки Гайді Грант, а також з представниками низки
    американських компаній в оборонній промисловості. Згідно із заявою
    Міністерства національної оборони, румунський міністр
    підкреслив важливість двостороннього співробітництва у цій галузі та
    підкреслив потенціал, який Румунія має у ключових сферах для розробки нової
    військової техніки, таких як кібер та інформаційні технології. У цьому
    контексті Ніколає Чуке підтвердив рішення
    Бухареста виділити 2% ВВП на оборону та досягнення оборонних потужностей,
    які б відповідали вимогам національної безпеки,
    відповідно до стандартів НАТО.




    ВІДСТАВКА
    – Президент Національного управління із запобігання та боротьби з відмиванням
    грошей Лауренціу Баранга подав у відставку. Про це у суботу повідомило Міністерство
    фінансів Румунії. Його звинувачують у підробці атестату про повну середню
    освіту, чим завдав значних збитків державі отримавши неправомірну вигоду від кількох
    роботодавців. Розслідування проводить Генеральний інспекторат Румунської
    поліції, співробітники якого в суботу провели обшук у будинку Лауренціу Баранги.
    Він був призначений на цю посаду минулого місяця на чотирирічний термін.