Tag: оборона

Президент Румунії К. Йоганніс підписав указ про введення в дію закону про національну оборонну промисловість. Нормативний акт був прийнятий минулого місяця Сенатом. Закон регулює організацію оборонного сектора по сферах стратегічної діяльності, реструктуризацію та перегрупування заводів, стимулювання інвестицій, підвищення конкурентоспроможності та диверсифікацію специфіки галузевої продукції та участь в європейській оборонній промисловості. Президент К. Йоганніс пояснив, що його не турбує, як обраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп відноситься до НАТО. Він вважає, що відносини з США будуть і надалі добрими.

Відносини будуть частково перевизначені, частково змінені, але це не означає, що будуть гіршими, можуть бути кращими. На мій погляд, США будуть як і раніше грати ту ж роль, яку вони відігравали дотепер, роль найбільшого члена НАТО, і найбільшою участю в багатьох конфліктних і неконфліктних зонах». – додав Йоганніс з посиланням на заяви Дональда Трампа в передвиборчій кампанії. Тоді Трамп припустив, що він не буде автоматично захищати балтійські країни в разі атаки, і що спочатку проаналізував би їх внесок в НАТО. Румунський президент пояснив, що на рівні НАТО, необхідно, щоб країни виділяли 2% від ВВП, так як вимагав і Дональд Трамп, і його ставлення може декотрих розбудити. Йоганніс нагадав, що в січні 2015 року, запропонував політсилам збільшити бюджетні витрати на оборони до 2% від ВВП.

За його словами, те саме сказав і Трамп, кожен повинен витрачати на оборону відповідно до домовленостей. В даний час тільки п’ять ккраїн ЄС члени НАТО виділяють 2% від ВВП на оборону, в той час як ще 10 раїн вирішили поступово досягти цього рівня. Це означає, що тільки половина держав-членів виділять достатні кошти для підготовки та обладнання. Витрати на оборону Румунії збільшились на пів мільярда доларів в 2016 році в порівнянні з 2009 роком, і Румунія посідає третє місце щодо витрат на оснащення збройних сил серед держав-членів НАТО, відповідно до доповіді, опублікованої Північноатлантичним альянсом.

У той же час, витрати на оборону Румунії по відношенню до ВВП складають 1,48%. Румунія є 10-ою за кількістю військ, що діють в рамках НАТО, загальна чисельність румунської армії становить 70 000 військовослужбовців. Крім того, в 2009 році Румунія виділяла 2,2 млрд доларів на оборону, в той час як в 2016 році витрати збільшились на 500 мільйонів, ніж сім років тому, і Румунія випередила такі країни, як Чехія, Естонія, Латвія, Литва Словаччина або Угорщина.

До
середини ХІХ-го століття Бухарест, як і інші міста на територіях, що протягом
багатьох століть перебували під контролем Османської імперії, не мав жодних
укріплень. Військове мистецтво і філософія війни ХІХ-го століття вимагали, щоб стратегічне
місто – столиця, мало укріплену споруду для захисту від ворога. Так народилася
ідея оборонних споруд навколо Бухареста, які мали захистити політичний і
адміністративний центр Румунії, побудованих після 1859 року.

Про
історію оборонних споруд навколо Бухареста розповів історик
Сорін Крістеску, викладач Бухарестського університету
імені Спіру Харета. Ця ідея виникла ще за часів правління Александра Йона Кузи (1859-1866 рр.). Він першим порушив
питання необхідності зміцнити Бухарест, але не мав для цього необхідних засобів. Це питання знову
порушує король Кароль I-й після Війни за незалежність (1877-1878 рр.), з огляду на особливі відносини з
Бельгією. Кароль І-й особисто запросив в
Бухарест генерала Анрі Алексіса Бріальмона, експерта з будівництва фортифікаційних
споруд. Генерал Бріальмон вже брав участь у будівництві в Бельгії подібних оборонних споруд, що вважалися дуже ефективними. І таким
чином він почав зведення
комплексу оборонних об’єктів за прикладом Антверпена. Мова йде про будівництво
навколо столиці 18 фортів, розташованих по колу довжиною 72 кілометри. Ця оборонна лінія мала захистити столицю від вогню ворожих
гармат. Тому ці форти розташовані на відстані близько 14-15
кілометрів від власне міста. Між фортами на відстані два кілометри були розміщені проміжні батареї
для ведення ближнього бою з гарматами калібру 57 міліметрів.

Система
оборонних споруд була спроектована бельгійським генералом і мала велике
стратегічне значення. Говорить Сорін Крістеску. Будівництво почалося в 1883
році і повністю завершилося в 1900 році, тобто тривало 17 років. Деякі роботи
здійснювалися й в 1910-1911 роках. Власне споруди були зроблені зі звичайної
цегли, для цього було замовлено 300 мільйонів цеглин, а в кінцевому підсумку
було використано 500 мільйонів цеглин. Проблемним виявився вибір куполів для
гармат, за поставку яких змагалися дві компанії: французька Крезо та німецька
Грузон. Врешті-решт виграли французи, які грали дуже сильно. Вони стверджували,
що солдати можуть залишатися під французьким броньованим куполом, коли проти них
ведуть вогонь з гармат. Німці відмовилися давати такі гарантії і добре зробили.
Німці дуже добре знали, що солдат не повинен знаходитися під куполом, коли по
ньому ведеться вогонь.

Таким
чином навколо Бухареста було зведено три види фортів. Найсильніші були
побудовані в північній частині Бухареста, в той час як на півдні були
розташовані найменші. Докладніше про це розповідає Сорін Крістеску. Форти 1-го
типу, побудовані в Кітілі та Отопень, мали довжину 463 метри і були озброєні
двома 150-мм гарматами і двома 210-мм гаубицями. Форти 2-типу, зведені в
Могошоаї та Жілаві завдовжки 448 метрів мали чотири 150-мм гармати і три 210-мм
гаубиці. Форти 3-го типу були розміщені поблизу сіл Пантелімон, Черніка,
Кецелу, Леордень, Попешть, Берчень, Броскерень, Мегуреле, Брагадіру, Домнешть,
Кяжна і Тунарь. Вони мали довжину 400 метрів і дуже товсті стіни. У такому
форті жахливе відчуття, там дуже низька температура та високий рівень
вологості, це середовище дуже сприяє захворюванню на туберкульоз. Був і водний
форт в Штефенешть, оточений ровом завширшки 50 метрів і майже 7 метрів
завглибшки. Ще один форт унікального типу був розміщений в Афумаць. Великі
форти 1 і 2 типу мали всередині так звані редюїти, округлі споруди, що
дозволяли захисникам тримати оборону навіть після захоплення головної фортеці.
18 проміжних батарей мали по одній гарматі 150-мм калібру і по дві гаубиці
210-мм калібру.

Ми
запитали Соріна Крістеску в скільки обійшлось будівництво цих фортів
навколо Бухареста і чи виконали вони
місію, заради якої були побудовані. Хто хоче мати справжню фортецю, повинен
враховувати, що на початку військової кампанії потрібно якомога більше одиниць
артилерійської вогнепальної зброї. Мають бути постійно напоготові гармати,
артилеристи та боєприпаси. Однак цього не сталося. Коли Румунія вступила в
Першу світову війну, перш ніж підписати військову і політичну конвенцію з
країнами Антанти 17 серпня 1916 року, 8 серпня того ж року в австро-угорських
доповідях зазначалося, що фортеця Бухареста була виведена з експлуатації. Усі
гармати були зняті і передані прикордонним полкам. У цих умовах відповідна
фортечна споруда Бухареста стала абсолютно нікчемною. Щодо витрат, то на
будівництво оборонного комплексу було витрачено 111 мільйонів лєїв-золотом. Тоді
вартість грама золота становила 3,10 лея. Якщо подумати, що будівництво
знаменитого залізного мосту через Дунай біля міста Чернаводи обійшлося в 35
мільйонів леїв-золотом, то зрозуміємо, що було б набагато краще якби гроші були
використані для придбання більшої
кількості одиниць артилерійської вогнепальної зброї.

Під час
Другої світової війни, у фортах були розміщені зенітні установки для оборони Бухареста від американських повітряних ударів. Після війни вони втратили свою
первісну роль і отримали різні призначення. Знаменитий 13 форт у Жілаві, наприклад, в комуністичний період був
перетворений на в’язницю для політв’язнів.

Президент Румунії
Клаус Йоханніс прийняв у Бухаресті свого словацького колегу Андрея Кіску

Румунія і
Словаччина є прикладом для ЄС, обидві країни маючи значне зростання ВВП, – оцінили
президент Клаус Йоханніс та його словацький колега Андрей Кіска. Вони
обговорили, в Бухаресті можливості поглиблення двосторонніх відносин. Лідери двох країн зійшлись на необхідності стратегічного підходу до
Східного партнерства та, зокрема, наголосили на потребі продовження підтримування
демократичних процесів і реформи у Республіці Молдова, з тим, щоб Кишинів продовжив
свій європейський шлях. Клаус Йоханніс і Андрей Кіска обговорили і політичне та
економічне співробітництво між двома країнами, а також боротьбу з корупцією.
Президент Словаччини зустрівся й з
прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем, з яким обговорив питання розвитку сільських
районів, а також політики соціальної інтеграції та підтримки професійної
мобільності. На порядку денному візиту були зустрічі з представниками словацької
і чеської меншин, що є прикладом інтеграції в румунське суспільство.

Офіційний візит
міністра національної оборони Румунії Міхні Мотока до Києва

Міністр національної оборони Румунії Міхня Моток 10 – 11 жовтня здійснив офіційний
візит до Києва на запрошення міністра оборони України Степана Полторака. Офіційні
переговори між двома міністрами були зосереджені на ситуації в нинішньому безпековому
середовищі в регіоні, на регіональному і двосторонньому співробітництві в галузі
оборони і на шляхах розширення співпраці в рамках партнерства НАТО-Україна і
Східного партнерства Європейського Союзу. Під час зустрічі ми обговорили не тільки нинішній
стан нашого співробітництва, а й подальші напрямки розвитку співпраці, – зазначив
румунський міністр. Міхня Моток підтвердив підтримку Румунії суверенітету і
територіальної цілісності України, а також готовність допомогти в процесі внутрішніх
політичних та економічних реформ і в продовженні європейського курсу. Міністри обговорили конкретні можливості з
надання Бухарестом допомоги і підтримки в галузі військової медицини,
військової освіти, реформування сектора безпеки й оборони, кіберзахисту, а
також надання медичної допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення в
зоні АТО. Ми вважаємо
Румунію нашим партнером, другом та добрим сусідом, – наголосив генерал армії Степан
Полторак. Міністр оборони України подякував своєму колезі за дуже конструктивну
та ефективну роботу. У ході візиту міністр Міхня Моток провів
зустріч з секретарем Ради національної безпеки і оборони України Олександром
Турчиновим, з яким обговорив пріоритети співпраці в
сфері оборони і безпеки між Румунією і Україною.

Комісар ЄС з
досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас відвідав Румунію

Комісар
ЄС з досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас ознайомився зі стадією будівництва
Національного науково-дослідного інституту фізики та ядерної технології в
Мегуреле, де незабаром запрацює
найпотужніший в світі лазер (ELI-NP). Він сказав, що про цей проект треба більше говорити як в Європі, так і в усьому світі, і необхідно залучити
якомога більше людей до проведення експериментів з тим, щоб показати
необхідність зробити видимим невидимий світ. Він нагадав, що наразі дуже мало
відомо про темну матерію, яка становить більшу частину Всесвіту і, що цей
проект буде способом домогтися прогресу в напрямку її вивчення. У свою чергу
міністр освіти Мірча Думітру, який відвідав Центр в Мегуреле разом з європейським
комісаром сказав, що проект є екстраординарним досягненням та зазначив, що досить
ймовірно, що через 10-15 років отримані тут результати увійдуть до списку
досягнень вартих Нобелівської премії. Проект фінансується Європейським Союзом і
має бути готовий до 2019 року. На даний час частини лазера пройшли
індивідуальні випробування в Парижі і знаходяться на стадій збирання. У рамках
проекту в Мегуреле вже працюють більше 50 дослідників, багато з них румунського
походження, які працювали раніше за кордоном.

Сенат
Румунії вніс поправки до Закону про освіту

Румунські сенатори постановили, що рішення про
позбавлення наукового ступеня прийматиметься вищим навчальним закладом, який
раніше присудив науковий ступінь доктора наук, а Рада з питань атестації
дипломів, структура, що була створена спеціально для аналізу дисертацій на
предмет плагіату буде тільки колективним органом, який розглядатиме отримані
скарги. Народні обранці, таким чином, не погодилися з позицією президента
Клауса Йоханіса, який повернув цей нормативно-правовий акт у парламент для
повторного розгляду, попереджаючи народних обранців про наявність клімату
недовіри до процесу аналізу дисертацій на предмет плагіату. І державний
секретар з питань освіти Лауренціу Влад заявив в Сенаті, що хоча декларативно,
нова редакція закону спрямована на децентралізацію рішень про присудження або
позбавлення наукового ступеня доктора
наук, в дійсності ця поправка може підірвати якість вищої освіти. Відповідна
поправка була прийнята на тлі палких дискусій у суспільстві довкола імовірного масштабного плагіату в докторських дисертаціях низки
провідних громадських діячів: колишнього прем’єр-міністра Віктора Понти,
колишнього віце-прем’єра Габрієля Опрі, екс-міністра внутрішніх справ Петре
Тобе і навіть Голови Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци
Кьовеші.

Румунська
влада вирішила купити скульптуру «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша

Скульптура «Мудрість Землі» відомого румунського скульптора Константіна Бринкуша буде
куплена румунською владою. Уряд прийняв рішення виділити з
держбюджету кошти, необхідні, щоб покрити різницю між тим, скільки коштує скульптура,
і тим, що було зібрано в рамках національної кампанії зі збору коштів. У рамках краудфандингу
під гаслом «Мій Бринкуш» до 30 вересня було зібрано 1,27 млн євро. Раніше для придбання скульптури уряд виділив 5 млн євро, але було потрібно
зібрати ще 6 мільйонів євро в результаті громадської кампанії зі збору
коштів. Скульптура «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша буде незабаром виставлена
в Музеї села ім. Дімітрія Густі, повідомило Міністерство культури. Крім цього
уряд створив Фонд «К.Бринкуша», з якого будуть купувати твори сучасного мистецтва і
твори, що відносяться до категорії об’єктів культурної спадщини національного
значення.

У наступні роки у Румунії подешевшають лікарські засоби

Міністерство охорони здоров’я оголосило про поетапне подешевшання більшості
ліків, які видаються за рецептом лікаря. Таким чином, згідно з проектом урядової
постанови, який незабаром буде винесений на громадське обговорення препарати,
які вийшли з-під патенту подешевшають у перший рік на 10%, в наступний рік на
ще 10% та на 15% в третій рік. Фармацевти і дистриб’ютори будуть зобов’язані щоденно
повідомляти про наявні запаси лікарських засобів з допомогою спеціальної електронної
системи. Крім того, лікарі і пацієнти зможуть перевірити в Інтернеті, чи певний
препарат знаходиться в продажу, а міністерство зобов’язується вирішити проблему
протягом 7 днів з моменту оповіщення.

Понад 1000 осіб постраждали від повені

В останні дні сильні дощі викликали повені в ряді районів Румунії.
Більшість пошкоджень сталося на сході, півдні і південному сході, де було
евакуйовано понад тисячу осіб, багато сільських домогосподарств були підтоплені.
Було розмито кілька автотрас, в тому числі одна національного значення. Крім
того, в деяких повітах сильні вітри залишили без електрики декілька тисяч
помешкань.

НАТО є джерелом стабільності в непередбачуваному світі, і Європа та США діють разом – заявив Генеральний секретар НАТО Й.Столтенберг, в кінці недавнього саміту у Варшаві. Саміт, на якому лідери 28 країн-членів вирішили посилити безпеку східного флангу НАТО, в тому числі шляхом розміщення багатонаціональної бригади в Румунії, розгортання чотирьох батальйонів в країнах Балтії і Польщі, а також шляхом передачі контролю і координації протиракетного щита в Девеселу від Сполучених Штатів Америки до НАТО.

Запрошений на Радіо Румунія, директор Центру із запобігання конфліктам в Бухаресті Юліан Кіфу розповідає про висновки цього саміту: Цей саміт передав єдність, силу, рішучість, але в рівній мірі багато турбот для майбутнього, для того, що відбувається в сусідстві Альянсу. Тут треба наголосити дуже ясно, що якщо ми хотіли надзвичайно потужного сигналу, стримуючого для всіх можливих ворогів Альянсу, то ми його отримали. Він є дуже чітким, сильним, можливо його не можна було уявити багато років назад, і в будь-якому випадку цей сигнал надзвичайно жорсткий. З 139 статей Підсумкової декларації, наприклад, половина з них відноситься до Росії, в тому числі три- чотири статті, в яких засуджується навіть в цих строгих термінах, Росія за різні заходи: анексію Криму, військову агресію на Сході України, і так далі. Це дійсно саміт, який передав всім союзникам впевненість в Альянс, який бере на себе деякі дуже сильні зобов’язання по всіх вимірах союзницької оборони, проектуючи стабільність і безпеку за межами кордонів, безпосередньо відноситься до партнерів, не тільки до союзників. Грузія, Україна і Молдова називані партнерами.

Радник президента з питань національної безпеки, генерал Іон Опрішор підкреслив також важливість цього саміту, в поточному контексті безпеки, коли Євроатлантичний регіон стикається з численними і різними ризиками і проблемами, які знаходяться в безпосередній близькості Північноатлантичного альянсу: Я маю на увазі тероризм, ризики кібербезпеки, також маю на увазі міграцію, нестабільність на Близькому Сході і в Північній Африці, ситуацію в Україні тощо.Глави держав і урядів на цьому саміті связно і узгоджено розглянули виклики, які я вище назвав, і прийняли відповідні рішення. Була підтверджена, до речі, якість Альянсу, як відповідального глобального актора, який виконує свої основні завдання. Я маю на увазі колективну оборону, кризове управління і безпеку на основі співробітництва.

Союзники по НАТО погодилися в Варшаві збільшити військову підтримки країнам на Близькому Сході і в Північній Африці, які є мішенями ісламського екстремізму. Будуть залучені літаки спостереження Альянсу в боротьбі з Daesh – терористична організація Ісламська держава. Також запрацює нова морська місія у Середземному морі. Буде збережена військова присутність в Афганістані, і афганські сили безпеки будуть фінансово підтримуватися до 2020 року З Єрусалиму кореспондент Радіо Румунія Драгош Чокирлан розповідає про інші прийняті на саміті заходи: НАТО почне нову місію підготовки і нарощування потенціалу іракської армії, країна в центральному плані в боротьбі з Daesh. Також буде створений центр моніторингу в Тунісі, що є однією з основних територій вербування для Ісламської держави. Буде надана допомога туніським спеціальним силам. Літаки спостереження НАТО нададуть необхідні дані коаліції очоленій США у боротьбі з ІД в Сирії і Іраку, чіткий сигнал в боротьбі з тероризмом. Польоти спостереження почнуться восени. Одночасно з цим Альянс зміцнить співпрацю з Йорданією, і буде допомагати новому уряду в Лівії.

У той же час, НАТО закликала Росію припинити військову, політичну і фінансову підтримку надану сепаратистам в Україні. Для Румунії, саміт НАТО був успішним, заявив міністр закордонних справ Лазер Коменеску, нагадуючи, що у всіх цих рішеннях Румунія внесла значний внесок. Лазер Коменеску: Чорноморський регіон, Балтійське море і Північноатлантичний вважаються регіонами стратегічного інтересу для НАТО. Чи говоримо про передову наземну присутність, про присутність і увагу, що приділяється морському простору, чи йде мова про повітряний простір – всі ці речі вирішуються із значним румунським внеском.

Бухарест вважає, що цей саміт знову підтвердив роль Румунії як пілона безпеки і активного актора НАТО в регіоні.

Румуни серед жертв землетрусу в Італії

Серед жертв землетрусу магнітудою понад 6 балів за шкалою Ріхтера, що стався у ніч проти середи в центрі Італії, налічуються й румуни, як серед загиблих, так і серед поранених або оголошених зниклими безвісти. Бухарест відправив консульську делегацію з Болоньї в постраждалі місцевості і підтримує постійний зв’язок з італійською владою. Крім того, дві групи працівників Посольства і консульського відділу в Римі готові допомогти румунським громадянам, які втратили свої документи або потребують інших термінових консульських послуг для повернення на батьківщину. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття сім’ям загиблих, побажання одужання усім постраждалим від землетрусу громадянам Італії та солідарність з італійським народом. Місцевості Аматріче, Аккумолі і Пескара дел Тронто були майже повністю зруйновані. Італійська влада повідомляє про кілька сотень загиблих і поранених. Президент Румунії Клаус Йоханніс висловив співчуття своєму італійському колезі Серджіо Маттарелі у зв’язку з численними жертвами внаслідок стихії. У своєму листі, глава держави від імені всіх румунів та від себе особисто висловив солідарність з італійським народом. «Своїми думками ми поруч з постраждалими, румунами чи італійцями, а також поряд з тими, хто докладає зусиль для порятунку і надання підтримки жертвам», – заявив, у свою чергу, прем’єр-міністр Дачіан Чолош.

Перший візит Дачіана Чолоша до Кишинева

Під час першого офіційного візиту до Кишинева на посаді глави румунського уряду Дачіан Чолош зустрівся зі своїм молдовським колегою Павлом Філіпом. Румунський прем’єр заявив, що основною метою Бухареста, який підтримує реформи, котрі молдовська влада зобов’язалася здійснити, є поліпшення життя молдовських громадян. Румунія у середу виділила сусідній країні 60 мільйонів євро – перший транш кредиту на суму 150 мільйонів євро. Дачіан Чолош: «Ми очікуємо і підтримуємо продовження процесу реформ. У цьому світлі розглядаємо і цей кредитний договір, перший транш якого був перерахований на рахунки Уряду Республіки Молдова. Ми надавали і надаємо підтримку, а цей уряд зобов’язався здійснити певні реформи і пообіцяв це зробити.» У свою чергу Павел Філіп зазначив, що Румунія є близьким і відданим другом Республіки Молдова, про що свідчить і двостороннє стратегічне партнерство заради європейської інтеграції та спільний проект членства в ЄС. Глава молдовського уряду відзначив, що головним пріоритетом у двосторонніх відносинах є співпраця в галузі енергетики, зокрема розширення газопроводу Унгени-Кишинів.

Ще одна кримінальна справа щодо корупції у Румунії

Заступник директора Національного агентства лікарських засобів і медичного обладнання Лазар Йордаке був затриманий прокурорами Національного антикорупційного управління ГПР. Проти нього була порушена кримінальна справа за фактом давання хабара і підкупу. Оперативна законна діяльність була здійсненна правоохоронними органами за заявою службової особи, якій обвинувачений пропонував хабар, – повідомило Міністерство охорони здоров’я в поширеному повідомленні. За даними прокурорів антикорупційного управління Лазар Йордаке в період квітень-червень 2016 року пообіцяв відповідному посадовцю МОЗ 5% суми, виділеної відомством для двох лікарень. 28 квітня 2016 року він дав посадовцю 126.000 леїв (близько 28000 євро) для того, щоб він схвалив відповідне рішення, а також вплинув на відповідальних у міністерстві за перерахування коштів лікарням.

Протести автоперевізників та фермерів

Автоперевізники і фермери Румунії, незадоволені підвищеними тарифами на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно запізненням у виплаті субсидій за минулий рік, провели акцію протесту в Бухаресті і не лише. На цьому тижні сотні вантажних автомобілів протягом години рухалися зі швидкістю до 30 км/год, спричинивши утворення заторів на різних ділянках автотрас по всій країні. Водночас спілки роботодавців в сфері автоперевезень попереджають, що якщо це питання не буде вирішене до 15 вересня, вони проведуть загальнонаціональну акцію протесту за участі 40 тисяч транспортних засобів. Тим часом триває й акція протесту фермерів, які минулого тижня оголосили голодування і кажуть, що не мають намір припиняти свій протест перед будівлею уряду доти, доки не отримають свої субсидії, що надаються державою на підтримку тваринництва. Їх загальна сума досягла 360 мільйонів євро, а учасники акції стверджують, що Міністерство сільського господарства мало виділити ці гроші до 15-го серпня. В Агентстві з питань платежів та фінансової допомоги сільському господарству кажуть, що до середини серпня було виплачено більше 60% субсидій, тобто понад 193 млн євро. Директор агентства Ніколає Хорумбе оголосив, що більшість заявок, поданих фермерами для виплати грошей вже було задоволено, а решта фермерів отримають субсидії до кінця поточного місця.

Міністр оборони Румунії здійснив візит до України

23 та 24 серпня, на запрошення міністра оборони України Степана Полторака, міністр національної оборони Румунії Міхня Моток здійснив візит до України. Він взяв участь у військовому параді та святкуванні 25-ої річниці незалежності України. У рамках візиту глава оборонного відомства Румунії провів офіційні переговори зі своїм українським колегою, якому знову висловив солідарність румунської влади з Україною і якого запевнив у політичній підтримці суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України в нинішній складній безпековій обстановці. Міністри обговорили конкретні шляхи поліпшення співпраці між збройними силами двох країн як на двосторонньому рівні, так і в рамках регіональних ініціатив та в межах співпраці з НАТО й ЄС. Міхня Моток і Степан Полторак зійшлись на важливості розробки практичних заходів співробітництва в рамках спільних навчань і навчання українських військових для досягнення оперативної сумісності між збройними силами двох країн. Міністр національної оборони Румунії закликав українську владу посилити практичне співробітництво як з НАТО, так і з ЄС, щоб скористатися можливостями партнерства, які пропонують ці дві організації для модернізації української військової системи, зокрема шляхом реалізації положень Комплексного пакету допомоги Україні, схваленого на Варшавському саміті НАТО. Для узгодження конкретних напрямів співпраці між збройними силами двох сусідніх країн Міхня Моток прийняв запрошення свого українського візаві здійснити офіційний візит до Києва у жовтні цього року.

Скромний результат румунських спортсменів на Олімпіаді в Ріо

Румунські спортсмени показали скромний результат на літніх Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро, здобувши лише п’ять медалей. Румунія посіла 47-е місце в підсумковому медальному заліку ХХХІ-их літніх Олімпійських ігор-2016. На рахунку нашої команди одне золото (жіноча команда з фехтування на шпагах), 1 срібло (дует Флорін Мерджя/Хорія Текеу в парному розряді олімпійського тенісного турніру) і три бронзи (важкоатлет Габрієль Сінкреян, екіпаж жіночої вісімки з академічного веслування та натуралізований румунський борець вільного стилю, чеченець Альберт Сарітов. Наступні Олімпійські ігри пройдуть влітку 2020 в японській столиці Токіо.

Створена відразу після закінчення Другої світової війни, НАТО стикається 70 років по тому, з істотно різним геополітичним пейзажем. Вперше в своїй історії, на думку експертів, коли НАТО повинна одночасно управляти двома основними загрозами на різних стратегічних напрямках. З одного боку, пострадянська Росія довела, після анексії Криму і підтримки сепаратистів на Сході України, що віднайшла агресію і територіальний апетит. З іншого боку, так звана арабська весна змінила корумповані і авторитарні, але світські і відносно стабільні режими, джихадистами навколо Середземного моря, які вбивають в серці Європи, у Парижі та Брюсселі.

Це найбільш складні проблеми і ризики після закінчення холодної війни, стверджує помічник генерального секретаря НАТО, румун Сорін Дукару: Основна загроза тепер надходить від Росії, яка продовжує порушувати деякі норми міжнародного права. Це посилюється нестабільністю на Близькому Сході і Північній Африці, розташованих в безпосередній близькості кордонів НАТО. Ще однією загрозою є організація Ісламська держава, яка почала набирати в регіоні все більше бійців, щоб створити терористичні осередки і отримати зброю, щоб потім використовувати її в замахах організованих в Європі.

Присутній в Бухаресті на конференції з питань безпеки Дукару вважає, що через закріплення, на початку липня, вступу Чорногорії до НАТО, можуть бути створені передумови для відновлення стабільності на Балканах, в регіоні, який дуже близький як до колишнього радянського простору, так і до Близького Сходу. Відразу ж після запуску, цього місяця в Девеселу (південь), американського протиракетного щита, Румунія була піддана риторичному бомбардуванню з Москви, із закидами та попередженнями, хоча всі політичні лідери в Бухаресті підкреслили, що щит не спрямований проти росіян.

Державний секретар у румунському Міністерстві оборони Штефан Тінка стверджує, що тероризм і міграція, в свою чергу, є мажорними ризиками: Те, що приходить з півдня є ризиком і для нас. Це проблема міграції, не кажучи вже про тероризм. Були румуни, які загинули у замахах у Західній Європі. Тому я вважаю, що ми не можемо говорити, що тільки зі сходу, а й з півдня надходять ризики, можливо, не в тому ж обсязі, але ми повинні бачити сусідство повністю, з півночі на південний схід, і потім на захід.

Голова генштабу румунської армії, генерал Ніоклає Чуке, в свою чергу, сказав, що агресія може перевищити суто військову конфронтацію, але переконаний, що Румунія і НАТО в цілому, можуть справитись з усіма викликами.

Щит протиракетної оборони з Девеселу був введений в експлуатацію у травні 2016 році. Установки на півдні Румунії є ключовим елементом європейської складової американської системи протиракетної оборони, що забезпечує колективну оборону держав-членів НАТО. Система складається із центру командування і управління на військово-повітряній базі Рамштайн у Німеччині, радарної установки в Туреччині, чотирьох кораблів, здатних ідентифікувати ракети противника і запускати власні ракети SM-3, що базуються в Роті, Іспанії, а також друга оборонна установка наземного базування буде побудована в Польщі і введена в експлуатацію 2018 року.

Новітнє обладнання вартістю 700 мільйонів євро, база Девеселу спроектована відповісти на можливі загрози з боку країн Середнього Сходу, такі як ракети малої і середньої дальності, випробовані недавно Іраном. Генерал у відставці Александру Грумаз, військовий аналітик, оцінив, в інтерв’ю для Радіо Румуніz: Я думаю, що це один з найважливіших моментів нашої 25-річної історії після Революції 89-го року, і я маю на увазі тут приєднання до ЄС і НАТО, як два основні моменти курсу Румунії. Цей момент означає включення нашої держави на європейську карту безпеки. Таким чином, Румунія була поставлена на карту європейської безпеки. І не тільки це. Румунія отримала, вперше в її історії, тверду гарантію безпеки. Її було зараховану до списку важливих членів НАТО.

Як організатор церемонії офіційного відкриття бази, прем’єр-міністр Дачіан Чолош наголосив, що щит є важливою складовою Стратегічного партнерства між Румунією і Сполученими Штатами, в безпечному середовищі все частіше позначеному драматичними змінами, ризиками і загрозами. Подібно всім політичним лідерам в Бухаресті, глава Уряду запевнив, що установки з Девеселу не є загрозою на адресу нікого. Дачіан Чолош: Це всього лише засіб призначений для самозахисту від загроз балістичних ракет. Також зміцнює потенціал протиракетної оборони НАТО і розширює ареал покриття та захисту для держав Південної і Центральної Європи, знижуючи ризик можливих нападів балістичними ракетами з-поза меж євроатлантичного регіону.

Ідея ця була підтверджена Генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом, який приїхав до Румунії спеціально для моменту введення в експлуатацію щиту: Ці установки в Румунії, так само як і ті з Польщі не націлені проти Росії. Є дуже мало перехоплювачів, розташованих занадто південніше або занадто близько до Росії, щоб перехопити російські міжконтинентальні балістичні ракети. Натомість вони призначені для реагування на потенційні загрози, які представляють напади ракетами малої і середньої дальності з-поза меж євроатлантичного регіону.

Незважаючи на ці повторні запевнення, Росія піддала різкій критиці розміщення елементів системи ПРО в Європі, стверджуючи, що вони являють собою загрозу російським інтересам безпеки. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, цитований спеціальним кореспондентом Радіо Румунії у Москві, попередив негайно, що Росія відповість шляхом зміцнення свого військового потенціалу. Пізніше, стверджують оглядачі, сам президент Володимир Путін підняв ставки в суперечці довкола нової американської системи протиракетної оборони, розміщеної в Румунії і заявив, що Росія нейтралізуватиме можливі загрози. Він вважає, що щит призначений послабити ядерний потенціал його країни і пообіцяв збільшити витрати на оборону.

Кілька днів по тому, Росія і сусідня Білорусь, яку оглядачі часто називають найбільш слухняним супутником Москви, домовилися щодо спільної відповіді на те, що вони назвали розміщення систем ПРО НАТО поблизу їх кордонів. Відносини між Росією і Заходом вже похолоднішали, після того як Москва анексувала два роки тому український Крим, в результаті так-званого референдуму про самовизначення, невизнаного на міжнародному рівні. Ситуація ще більше погіршилася після підпалення про-московського збройного повстання в східних регіонах України. Тепер генеральний секретар НАТО вважає, що побоювання Росії не мають сенсу. Йенс Столтенберг: НАТО вважає, що немає ніякого протиріччя між сильною обороною, чіткою та передбачуваною поведінкою Альянсу і намаганням вести діалог з Росією, прозорістю та зниженням ризиків, бо ми бачимо, що збільшена військова присутність уздовж кордонів НАТО підвищує ризики інцидентів.

І Президент США Барак Обама підтвердив свою заклопотаність з приводу войовничих тенденцій Росії. Ми будемо вести діалог і прагнути до співпраці з Росією, але ми також хочемо запевнитися, що ми готові і сильні, і хочемо заохотити Росію зберегти свою військову діяльність у повній відповідності до своїх міжнародних зобов’язань, – заявив лідер Білого Дому в ході зустрічі з прем’єр-міністрами скандинавських держав. Фахівці в галузі міжнародного права, в їхню чергу, підкреслюють, що система протиракетної оборони повністю дотримується положень Хартії ООН та контролю над озброєннями.

Румунія відправить військових інструкторів в Іраку, в рамках міжнародної коаліції проти терористичного угрупування Ісламська держава. Йдеться про майже 50 військових інструкторів, співробітників і допоміжного персоналу в області спеціальних сил, військової розвідки і наземних сил, які навчатимуть іракську армію. Президент К. Йоганніс закликав парламент схвалити цю місію, яка проходитиме тільки в цьому році. Крім того, збільшення можливостей щодо боротьби проти Ісламської держави було обговорене днями в Брюсселі на зустрічі міністрів оборони країн НАТО.

На прохання США, Альянс вирішив залучитись з літаками спостереження до боротьби проти цього терористичного угрупування. Присутній на засіданні, румунський міністр оборони Міхня Моток, пояснив, що рішення держав-членів НАТО допомогти міжнародній коаліції відбувається в рамках стратегічної переорієнтації і фокусується на діяльності цієї організації всередині іракських кордонів. Про румунський внесок Міхня Моток зазначив: Ми сприятливо відповіли, як держава, яка протягом деякого часу бере участь в коаліції проти Ісламської держави, надаючи допомогу в галузі спеціальних сил. Йдеться про майже 50 військовослужбовців, які допомагатимуть підготовці кадрів для розвитку таких можливостей серед іракських збройних сил .

Інше важливе рішення, прийняте міністрами оборони НАТО стосується того, що Альянс допомагатиме в операціях по боротьбі з торівлею іммігрантами у Егейському морі і врятування мігрантів. На зустрічі також вирішили зміцнити східний фланг НАТО для захисту держав Центральної та східної Європи від загрози Росії, додаткові війська будуть розміщені тимчасово в Румунії, Болгарії, Польщі та країнах Балтії. Рішення є історичним, враховуючи, що відносини між НАТО і Москвою досягли за останні два роки найнижчого рівня з часів холодної війни. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтемберг, заявив, що присутність Альянсу на Сході триватиме стільки, скільки це буде потрібно, і мета полягає в досягненні балансу між військами на терені і силами допомоги, які можуть бути розгорнуті швидко

Румунський міністр Міхня Моток, запевнив союзників, що термін введення в дію системи ПРО в Девеселу, на півдні Румунії, яка сприяє розвитку архітектури НАТО в регіоні (2016) буде поважатись, і підтвердив зобов’язання збільшити бюджетні витрати на оборону. Він також повідомив, що Румунія виконуватиме свою місію в Афганістані через збереження там 611 військовослужбовців.

Стратегія національної безпеки Румунії на період 2015 – 2019 роки, розроблена Адміністрацією Президента після консультацій президента Клауса Йоханніса з парламентськими партіями та обговорення у Верховній раді оборони країни, буде основою всіх галузевих стратегій для державних установ, що діють в сфері оборони і безпеки.

В основі проекту відповідного документа лежать такі цінності та принципи як: верховенство права, людська гідність, громадянські права і свободи, розподіл та рівновага між гілками влади і дотримання конституційних положень.

Пріоритетними
цілями Стратегії нацбезпеки є забезпечення належного відправлення правосуддя і
верховенства закону, забезпечення ефективності національних програм з попередження
криз та антикризового управління, зміцнення безпеки транспортної та енергетичної
інфраструктур і кібернетичної безпеки, а також окреслення такого профілю
держави, який би повністю відповідав рівню політичних амбіцій. Іншими цілями
документу є: консолідація ролі країни в НАТО і ЄС, стратегічного партнерства
Румунії з США, забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні та поглиблення
співробітництва з сусідніми країнами і країнами, що утворюють східний фланг НАТО.

Радник президента,
генерал Іон Опрішор розповів про основні напрями державної політики, визначені
цим документом: «Мова йде про концепцію розширеної
національної стратегії. Я маю на увазі громадський порядок, дипломатичну
діяльність, діяльність в економічній та енергетичній сферах, розвідку,
контррозвідку та безпеку, охорону здоров’я, демографію, культуру, соціальний
стан населення.»

Документ, що
був розкритикований спікером Сенату Келіном Попеску Терічану, за словами якого він
спрямований на зменшення повноважень уряду і встановлення режиму президентської
республіки, вже був схвалений Верховною радою оборони країни та підтриманий спеціалізованими
парламентськими комітетами. Так само нещодавно глава держави представив
стратегію дипломатам країн-членів НАТО та ЄС, акредитованим в Румунії.

За словами
президента, цей документ створює образ Румунії як сильної країни в Європі і в
світі, що означає, принаймні, три речі: держава, яка захищає своїх громадян, де
б вони не знаходилися, держава, яка, захищає свої цінності, інтереси, символи,
але і національне майно та природні ресурси, яка захищає свою спадщину та
пріоритетні галузі, яка приділяє особливу увагу освіті та охороні здоров’я і,
по-третє, держава, яка сприяє забезпеченню колективної безпеки, поряд зі своїми
партнерами, і просуванню демократії та свободи.

Безпека в регіоні та спроможність Румунії справитися з викликами були основні аспекти проаналізовані у вівторок на засіданні Верховної ради оборони країни, перше засідання під головування Президента Клауса Йоханніса. Члени Верховної ради оборони країни проаналізували зокрема конфлікт в сусідній Україні та його наслідки в регіоні а також відновили взяті на себе Румунією зобов’язання в рамках стратегічних партнерств.

З іншого боку, був оцінений зареєстрований успіх державами Західних Балкан щодо європейського курсу та дійшлося висновку, що цей регіон повинен бути включений до загального бачення щодо Південно-Східної Європи, який би зміцнив стратегічну роль Румунії в зоні. Теж на засіданні Верховної ради оборони країни було встановлено, що рішення про збільшення оборонного бюджету на 2% від ВВП до 2017 року забезпечить відновлення мажорних програм з оснащення армії та надасть можливість розвитку оборонної промисловості.

Засідання Верховної ради оборони країни відбулося в той час, коли у Бухаресті перебував з візитом директор Федерального бюро розслідувань Джеймс Комі. Боротьба з корупцією та кібербезпека є основними пріоритетами співробітництва між Румунською службою інформації та Федеральним бюро розслідувань. В рамках партнерства між двома установами в останні роки відбулися обміни щодо підготовки фахівців та проведення спільних операцій.

Новий директор Румунської служби інформації Едуард Хелльвіг пояснив, що в контексті кризи в регіоні, зміцнення верховенства закону та боротьба проти заходів, які послаблюють державу з середини, як наприклад корупція, є дуже важливими. Едуард Хелльвіг: ”Кіберсередовище є все більш важливим з точки зору безпеки, чи йде мова про кіберзлочинності в Інтернеті або про кібертероризм та кібершпигунство. Для того щоб впоратися з досягненнями комунікаційних технологій, ми повинні забезпечити необхідні людські й технічні ресурси, і не востаннє, законні ресурси, щоб ми могли виконати нашу місію.“

Боротьбу з загрозами вже не можна вести лише на території однієї країни, її треба поширювати за кордонами, заявив директор Федерального бюро розслідувань: ”Ми працюємо спільно з колегами з Румунії, щоб предстали перед судом кіберзлочинці, які обікрали тисяч людей в усьому світі. Ми співробітничаємо і у проведенні контррозвідувальних заходів та маємо постійний обмін корисними інформаціями у сфері антитерористичної боротьби, у боротьбі проти корупції та проти транснаціональної організованої злочинності.”

З 2013 року, Федеральне бюро розслідувань надає можливість румунським офіцерам підготуватися для проведення переговорів у кризових ситуаціях, для забезпечення громадського порядку, для розрядження саморобних вибухових пристроїв, а також для запобігання незаконного перевезення ядерних та інших радіоактивних матеріалів.