Tag: оборона

  • 30 жовтня 2024 року

    30 жовтня 2024 року

    ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії подало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення виборів Президента Румунії, а також виборів до Сенату та Палати депутатів. У порівнянні з виборами до Європейського парламенту 9 червня, для яких було організовано 915 виборчих дільниць, для майбутніх президентських і парламентських виборів було запропоновано 35 додаткових виборчих дільниць. Найбільше виборчих дільниць буде організовано в Італії (та на Мальті) – 158, Іспанії – 147, Великій Британії – 107, Франції (та Монако) – 68, Молдові – 59, США – 48. Як і у випадку з виборами до Європейського Парламенту 9 червня, з об’єктивних причин, виборчі дільниці не зможуть бути організовані в: Афганістані (румунські військові виведені з театру бойових дій), Ростові-на-Дону – Росія (консульська установа закривається), Одесі – Україна (консульська установа тимчасово призупинила свою діяльність), Судані, Венесуелі, Лівії та Північній Кореї. На президентських виборах голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів у кожному турі (22, 23 і 24 листопада та, відповідно, 6, 7 і 8 грудня), а на парламентських виборах – протягом двох днів (30 листопада та 1 грудня).

    ОБОРОНА – Норвегія виділить 127 мільйонів доларів на придбання ракетного комплексу Patriot для Румунії – про це оголосив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. За його словами, цей фінансовий внесок є частиною Ініціативи негайних дій з протиповітряної оборони, яку координує Німеччина, і дозволить Румунії зміцнити безпеку і оборону євроатлантичного регіону, оновивши і розширивши свої можливості протиповітряної оборони. Нещодавно Румунія передала систему Patriot сусідній Україні.

    ПОВЕНІ – За останніми даними, понад 70 людей загинули в Іспанії після вчорашніх проливних дощів, що спричинили повені на південному сході країни. Найбільше постраждав регіон Валенсія, де через повінь знеструмлено понад 100 000 будинків і скасовано поїзди до Мадрида та Барселони. Школи і дитячі садки були закриті, а спортивні заходи скасовані. Дощі також завдали значної шкоди іншим регіонам, таким як Андалусія і Мурсія, популярним серед туристів. «Румунія підтримує Іспанію в ці важкі часи», – написав президент Румунії Клаус Йоганніс в соціальній мережі X (раніше Twitter). Він сказав, що глибоко стурбований і засмучений втратою людських життів і величезним лихом, спричиненим сильними повенями. Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест готовий допомогти.

    ФОРУМ – Десять великих міст Румунії були включені до європейського проєкту, який має стати розумним та екологічно чистим до 2035 року. Після відбору, зробленого фахівцями з міського планування на Форумі кліматичної нейтральності М100, Бухарест, Алба-Юлія та Брашов (центр), Констанца (південний схід), Ясси (схід) та Орадя (захід) отримають підтримку для скорочення викидів вуглекислого газу та перетворення на розумні, зелені міста. Форум М100, який проходить цими днями в Бухаресті, – це захід, який має на меті забезпечити платформу для дебатів, щоб продемонструвати приклади найкращих практик у сфері сталого розвитку.

    ІНВЕСТИЦІЇ – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші сім місяців цього року впали на 21 відсоток у порівнянні з рекордним 2022 роком, коли вартість прямих іноземних інвестицій в Румунію становила 10 мільярдів євро, свідчать дані Ради іноземних інвесторів. Її президент Даніель Ангел заявив, що лише третина компаній, що працюють в країні, запланували збільшення інвестицій у 2025 році, що є найнижчим показником за останні чотири роки. Загальний обсяг іноземних інвестицій в Румунію становить 118 млрд. євро, а перші три місця займають Нідерланди, Німеччина та Австрія. Даніель Ангел повідомив, що у 2025 році 43% компаній збережуть інвестиції на тому ж рівні, що й у попередньому році, тоді як 22% скоротять їх.

    ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії може знову зрости з 1 січня наступного року з 3 700 до 4 050 леїв брутто (близько 810 євро). Ініціатори відповідного законопроекту стверджують, що підвищення матиме позитивні наслідки, оскільки зменшить кількість незадекларованої праці та підвищить купівельну спроможність. Експерти кажуть, що ще одним важливим наслідком буде збільшення зайнятості в сферах, менш привабливих для деяких працівників, особливо жінок і молоді. Понад 1,8 мільйона людей отримають вигоду від підвищення, яке торкнеться багатьох секторів, таких як торгівля, транспорт і малий та середній бізнес, де заробітна плата є нижчою за середню.

    INDAGRA – Найпопулярніша подія в румунській сільськогосподарській та харчовій промисловості – Indagra & Indagra Food – стартувала у середу в Бухаресті. У виставці беруть участь понад 500 компаній з 25 країн світу, а також представлено понад 150 інновацій та нових продуктів. Indagra 2024, міжнародна виставка продуктів та обладнання для сільського господарства, садівництва, виноградарства та тваринництва, виводить на перший план інновації, які формують сільське господарство майбутнього. Від найсучаснішого обладнання до технологічних рішень, що підвищують продуктивність, ця подія є місцем, де фермери, підприємці та ентузіасти сільського господарства можуть знайти конкретні рішення для сталого майбутнього – кажуть організатори. Виставка триватиме до неділі 3 листопада.

    ОПИТУВАННЯ – Румуни найбільше в Центральній та Східній Європі стурбовані зростанням бідності, можливими продовольчою та водною кризами або збільшенням економічного розриву між людьми, згідно з дослідженням «Якість життя в 2024 році», проведеним компанією Kantar Румунія. Війна і зростання цін також є серед проблем, які турбують румунів, згідно з тим же дослідженням. З іншого боку, більшість жителів Центральної та Східної Європи задоволені своїм життям, причому румуни перевищують середній рівень задоволеності в регіоні, відстаючи від австрійців і випереджаючи болгар. Однак, хоча румуни задоволені фінансовим становищем своєї сім’ї, вони досить незадоволені своїм професійним і соціальним життям. У Чехії, Словаччині та Угорщині рівень занепокоєння ще вищий, тоді як в Україні спостерігається величезна екзистенційна невизначеність, свідчать результати опитування.

  • 6 – 12 жовтня 2024 року

    6 – 12 жовтня 2024 року

    14 кандидатів у президенти

    Центральне виборче бюро оголосило в четвер остаточний список кандидатів на цьогорічних президентських виборах. На посаду президента Румунії претендують десять кандидатів, яких підтримують політичні партії, та чотири незалежні кандидати. ЦВБ провела жеребкування, яким визначили, під яким номером у виборчих бюлетенях розміщуватимуться кандидати у першому турі. На першому місці опинилася Елена Ласконі – від Союзу «За порятунок Румунії», на другому місці – Джордже Сіміон – Альянс «За об’єднання румунів». На третьому місці – чинний прем’єр-міністр Марчел Чолаку від Соціал-демократичної партії. Далі йдуть спікер Сенату Ніколає Чуке – Націонал-ліберальна партія, Келемен Гунор – Демократичний союз угорців Румунії та колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотується як незалежний кандидат. Кандидатура лідерки партії СОС Румунія Діани Шошоаке була визнана недійсною суддями Конституційного суду. У мотивувальній частині рішення судді Конституційного суду зазначають, що публічний дискурс Діани Шошоаке ставить під сумнів і нехтує зобов’язанням поважати Конституцію і закликає до зміни демократичних основ держави. Діана Шошоаке назвала рішення КСР зловживанням. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Президентська виборча кампанія офіційно стартує 25 жовтня.

     

    Знову про Шенген

    Повноцінне приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, тобто з їхніми сухопутними кордонами, знову було на порядку денному зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС, яке пройшло в Люксембурзі у четвер. Австрія – єдина країна, яка все ще виступає проти, але австрійський міністр внутрішніх справ Герхард Карнер каже, що переговори йдуть за планом. Міністр внутрішніх справ Румунії Кеталін Предою підтвердив, що Румунія відповідає всім критеріям повноправного членства у Шенгені. «Румунія готова з усіх точок зору приєднатися до Шенгену і з сухопутними кордонами. Ми виконали всі умови і процес приєднання на повітряних кордонах пройшов без жодних проблем. Цифри показують, наскільки ми скоротили нелегальну міграцію.» Комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ільва Йоганссон заявила, що питання повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгені знову обговорюватиметься на грудневому засіданні Ради ЄС, а до того часу переговори триватимуть. «Румунія і Болгарія виконали всі умови та зробили навіть більше, ніж потрібно, і я дуже оптимістично налаштована, що це рішення буде прийнято якнайшвидше, поки я перебуваю на посаді», – сказала комісар ЄС.

     

    Важливі кроки для оборони Румунії

    Румунія отримає від США чотири потужних радари. Система Sentinel, здатна виявляти широкий спектр повітряних об’єктів, значно посилить стримування і захист Румунії від потенційних загроз. Найсучасніші радари доповнять можливості протиповітряної оборони країни, зокрема, з точки зору раннього виявлення безпілотних літальних апаратів – загроз, які виникають поблизу кордонів країни в умовах агресивної війни Росії проти України, – заявив міністр оборони Ангел Тилвер. Днями він також перебував з візитом на Західних Балканах, де розпочалася нова ротація значної частини військових підрозділів, дислокованих у Приштині (Косово) та Сараєво (Боснія і Герцеговина). Прийняття командування місією EUFOR є визнанням професіоналізму та відданості румунських військових у цій важливій місії, – заявив міністр оборони в Сараєво, де зустрівся з командуванням структур ЄС і НАТО та румунськими військовослужбовцями, які виконують місії в Боснії і Герцеговині. А в Приштині Ангел Тилвер запевнив, що Румунія готова виконувати свої зобов’язання із забезпечення безпеки на Західних Балканах. Він зустрівся з командуванням миротворчої операції НАТО KFOR, до якої Румунія робить важливий внесок, а також з румунськими військовослужбовцями, розгорнутими на цьому театрі бойових дій. Також у контексті безпеки в регіоні міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у середу взяла участь у саміті “Україна – Південно-Східна Європа” в Дубровнику, на якому країни-учасниці прийняли спільну декларацію, що визнає «колективну прихильність до багатовимірної підтримки України».

     

    Рішення, прийняті в Бухаресті

    Уряд Румунії ухвалив рішення, згідно з яким імпорт яєць та м’яса птиці з України дозволяється лише за умови, що вони відповідають стандартам ЄС. Рішення було прийнято після того, як румунські птахівники почали бити на сполох через те, що на внутрішньому ринку з’явилася дешева продукція птахівництва з сусідньої країни, яка не відповідає стандартам ЄС. Кабінет міністрів також прийняв два заходи для підтримки місцевих фермерів, які постраждали від посухи: фінансова компенсація та призупинення виплат за поточними та непогашеними кредитами до серпня 2025 року. Також на цьому тижні Парламент Румунії посилив покарання для торговців людьми на тлі зростання кількості випадків цього явища. Палата депутатів прийняла в останньому читанні законопроєкт, який передбачає, що сутенерство або сприяння проституції чи отримання вигоди від проституції одним або кількома неповнолітніми каратиметься позбавленням волі на строк від 7 до 15 років. Крім того, держава надаватиме безкоштовну правову допомогу та фінансову компенсацію жертвам зловживань.

     

    Європейський саміт культурної спадщини у Бухаресті

    З 6 по 8 жовтня в Бухаресті відбувся Європейський саміт культурної спадщини, найважливіший захід, присвячений збереженню культурної спадщини в країнах Європейського Союзу, а також церемонія нагородження лауреатів премії «Europa Nostra 2024». Експерти в цій галузі обговорили політику фінансування та проєкти з відновлення та захисту спадщини. З цієї нагоди 60 неурядових і професійних організацій вперше підписали меморандум про захист культурної спадщини Румунії. Документ включає п’ять невідкладних заходів, спрямованих на вдосконалення законодавчої бази та збереження спадщини.

  • 2 жовтня 2024 року

    2 жовтня 2024 року

    ПОПЕРЕДЖЕННЯ – У ніч проти 2 жовтня мешканці північної частини Тулчанського повіту отримали попередження про ризик падіння об’єктів у повітряному просторі біля українського кордону. Напередодні національні структури оборони і безпеки повідомили Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій про чергову атаку російських безпілотників по території  України. Ці повідомлення призначені для інформування населення поблизу кордону Румунії з Україною про те, що російські атаки на українську територію є можливими, а також про те, що існує ймовірність падіння об’єктів на територію Румунії. Міністерство національної оборони вкотре заявило про рішуче засудження цих атак, здійснених Російською Федерацією проти окремих об’єктів та елементів української цивільної інфраструктури, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать нормам міжнародного права.

     

    СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністерство закордонних справ наполегливо рекомендує громадянам Румунії, які перебувають у  Лівані, терміново покинути цю країну ще доступними авіарейсами. Попередження про існування серйозних ризиків для безпеки залишається в силі. Це може вплинути на комерційні рейси та туристичні маршрути, повідомляє МЗС. На сьогоднішній день 1 136 румунських громадян та членів їхніх сімей повідомили посольство Румунії в Бейруті про свою присутність в Лівані. Тим часом Іран оголосив про завершення атаки на Ізраїль, після того, як у вівторок ввечері запустив понад 180 ракет в ізраїльському напрямку. Тегеран заявляє, що цілями були об’єкти інфраструктури ворожої держави, а міжнародна преса повідомляє, що цілями були штаб-квартира ізраїльської розвідувальної служби Моссад та її найважливіша авіабаза Неватім, яка також використовується ізраїльським флотом винищувачів-невидимок F-35. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Ізраїлі, немає жодних повідомлень про жертви або пошкодження.

     

    ВІЗИ – Румунія виконала всі технічні умови для участі в програмі безвізового режиму, – повідомив у соціальних мережах посол Румунії в США Андрей Мурару. За його словами, перші румуни зможуть подорожувати до США без віз, ймовірно, в першій половині наступного року. “Якщо всі умови і підготовчі заходи будуть успішно завершені, програма може набути чинності десь у 2025 році”, – заявила у вівторок посол США в Румунії Кетлін Кавалєк. Однак, за її словами, в найближчі місяці ще необхідно здійснити низку важливих кроків, щоб визначити, чи дійсно Румунія має право на участь у програмі безвізового режиму Visa Waiver.

     

    ВИБОРИ – Голова керівної Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке офіційно зареєстрував свою кандидатуру на пост Президента Румунії у Центральному виборчому бюро. Він подав списки з понад 1,5 мільйонами підписів на свою підтримку. Також сьогодні свою кандидатуру подав лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор, який зібрав понад 270 000 підписів на свою підтримку. До тепер офіційно в боротьбу за найвищу посаду в державі також вступили Джордже Сіміон від Альянсу за об’єднання румунів, Елена Ласконі від Союзу “За порятунок Румунії” та незалежний кандидат Келін Джорджеску. Крайній термін для офіційної реєстрації претендентів на президентський пост – 5 жовтня, при цьому вони повинні мати підписи щонайменше 200 000 прихильників. Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня.

     

    NEPTUN DEEP – Компанія OMV Petrom, в якій румунська держава має 20% акцій, оголошує, що перші поставки природного газу з проєкту “Neptun Deep” очікуються в 2027 році. “Neptun Deep” є найбільшим проєктом з видобутку природного газу у виключній економічній зоні Румунії в Чорному морі і першим румунським морським проєктом у глибоких водах. OMV Petrom повідомляє, що робота над платформою, яка буде встановлена у 2026 році, розпочалася на будівельних майданчиках в Італії та Індонезії. Споруда матиме заввишки близько 140 метрів, основу площею 40 квадратних метрів і важитиме понад 7 000 тонн. Вона підтримуватиме верхню частину платформи “Нептун”, яка є частиною інфраструктури, необхідної для розробки родовищ природного газу. OMV Petrom зазначає, що “Neptun Deep” зробить внесок в енергетичну безпеку країни.

     

    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер провів у середу в Бухаресті офіційну зустріч зі своїм португальським колегою Нуно Мело. Міністри обговорили стан румунсько-португальської співпраці в галузі безпеки і оборони як з точки зору двосторонньої співпраці, так і з погляду членства в НАТО і ЄС. Вони також обговорили безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні і заходи зі зміцнення обороноздатності Альянсу і стримування агресії на східному фланзі. Ангел Тілвер високо оцінив внесок Португалії у спільні навчання і заходи, її відданість ініціативі НАТО “Посилена пильність” шляхом розгортання ротного підрозділу в структурі багатонаціональної бригади “Південний схід”, що базується в Крайові (на півдні), а також її присутністю в інших структурах Альянсу на території Румунії.

     

    НБР – Муґур Ісереску у вівторок був знову перезатверджений Парламентом на наступний п’ятирічний термін на пост голови Національного банку Румунії. Він обіймає цю посаду з 1990 року, з невеликою перервою в один рік, коли був прем’єр-міністром. Муґур Ісереску є найдовшим керівником центрального банку у світі. На слуханнях у законодавчому органі він заявив, що НБР має на меті забезпечити цінову стабільність, не перешкоджаючи при цьому економічному зростанню.

     

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії в серпні зріс до 5,5%, що на 0,1 відсоткового пункту більше, ніж у липні 2024 року. Про це у середу повідомив Національний інститут статистики (НІС). “За статтю рівень безробіття серед чоловіків перевищив рівень безробіття серед жінок на 0,7 процентного пункту і становить 5,8% серед чоловіків і 5,1% серед жінок. Продовжує викликати стурбованість рівень безробіття серед молоді (15-24 роки), що становить 23,2%”, – зазначає згадане джерело. Кількість безробітних (у віці 15-74 років) у серпні склала 452 300 осіб, що більше, ніж у попередньому місяці (451 200 осіб) і за аналогічний період минулого року (449 500 осіб). Кількість безробітних у віці 25-74 роки станом на серпень 2024 року становила 76,3% від загальної кількості безробітних.

     

    DISCOVER_EU 2024 – Молоді європейці 2006 року народження, в тому числі з Румунії, можуть від сьогодні зареєструватися в програмі DiscoverEU 2024, щоб виграти безкоштовні подорожі до країн-членів ЄС. Ті, хто хоче отримати один з 35 000 безкоштовних проїзних квитків та дисконтних карток на проживання та харчування під час подорожі, повинні зареєструватися на спеціальній молодіжній сторінці Європейської Комісії. Проїзні, які вони виграють, дають можливість подорожувати протягом одного місяця і молоді люди можуть здійснити поїздку в період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні напрямки в Європі або надихнутися культурним маршрутом DiscoverEU, який з’єднує європейські столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 16 жовтня. З моменту запуску програми у 2018 році нею скористалися понад 300 000 осіб.

     

    ПОЖЕЖНИКИ – Румунія надасть підтримку Греції, відправивши 50 пожежників та відповідне обладнання для боротьби з лісовими пожежами. Згідно з прес-релізом, після отримання запиту через Європейський механізм цивільного захисту, румунський уряд відгукнувся на прохання грецької влади про міжнародну допомогу, підкресливши, що “Румунія продовжує виконувати свої міжнародні зобов’язання, залишаючись надійним партнером держав, які стикаються з масштабними надзвичайними ситуаціями”.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Галеп здобула перемогу над австралійкою Аріною Родіоновою з рахунком 6:2, 4:6, 6:4 у першому раунді турніру WTA 125 у Гонконзі. Колишня перша ракетка світу не грала з травня, коли була змушена знятися з турніру Trophee Clarins у Парижі у матчі проти американки Маккартні Кесслер у першому раунді. Сімона Галеп, дворазова чемпіонка турнірів Великого шолома на Ролан Гаррос і Вімблдоні, отримала чек на $2 000 і 15 очок WTA, а в 1/8 фіналу в Гонконзі зіграє з чемпіонкою Transylania Open 2023 року росіянкою Аною Блінковою.

  • Нове керівництво НАТО

    Нове керівництво НАТО

    З вівторка, 1 жовтня, Генеральним секретарем НАТО став колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Він замінив норвежця Єнса Столтенберга на вищому політичному посту найпотужнішого військово-політичного альянсу в історії людства. AFP зазначає, що Столтенберг відмовився давати Рютте будь-які поради, але підкреслив, що головне завдання керівника НАТО – тримати союзників разом.

    У нинішній складній геополітичній ситуації дуже важливо зберігати послідовність і той же напрямок у зовнішній політиці і політиці безпеки, – сказав один дипломат НАТО, якого цитує французьке інформагентство. Після 10 років на чолі НАТО перебування Єнса Столтенберга на цій посаді було, мабуть, найскладнішим, починаючи з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і закінчуючи повномасштабною війною РФ проти України.

    Пан Столтенберг зорієнтував Альянс на посилення підтримки укранської держави, яка стала жертвою незаконної агресії з боку Москви. Він запропонував і домігся від держав-членів зобов’язання надавати Україні щонайменше 40 мільярдів євро на рік, а також повної участі НАТО в наданні західної військової допомоги. Країни-члени НАТО не повинні стримувати свою військову допомогу Україні через «безрозсудну ядерну риторику» Володимира Путіна, – заявив Єнс Столтенберг в інтерв’ю агентству Reuters наприкінці своєї каденції.

    «Щоразу, коли ми посилювали нашу підтримку новими видами озброєнь – бойовими танками, ракетами дальнього радіусу дії або винищувачами F-16, росіяни намагалися перешкодити нам, але їм це не вдавалося», – сказав норвежець. Він додав, що найбільшим ризиком для НАТО буде перемога Путіна в Україні.

    «Я не думаю, що ми можемо змінити думку президента Путіна (щодо України – ред.), але вважаю, що ми можемо змінити його розрахунки, продемонструвавши, що ціна продовження війни настільки висока, що для нього буде краще сісти і прийняти Україну як незалежну суверенну державу», – сказав Єнс Столтенберг.

    Н чолі зі Столтенбергом, змушений реагувати на серйозні геополітичні зміни, Альянс зміцнив свій східний фланг. У Румунії, наприклад, збільшилася кількість союзницьких військ, також НАТО вперше створила бойову групу.

    Також під час перебування пана Столтенберга на посаді генсека, НАТО прийняла нових членів, довівши кількість країн Альянсу до 32. Останніми до Альянсу приєдналися Фінляндія та Швеція, яких мілітаристська, неоімперська політика Москви підштовхнули до виходу з багаторічного нейтралітету. Росія хотіла менше НАТО, а отримала більше, – зазначив пан Столтенберг.

    Що стосується нового генерального секретаря Марка Рютте, то аналітики очікують, що він зосередиться, зокрема, на координації дій між НАТО і Європейським союзом в той час, коли останній все більше залучається до питань безпеки. Й останнє, але не менш важливе: союзники розраховують на його навички ведення переговорів у разі повернення Дональда Трампа до Білого дому.

  • Кредит на модернізацію ЗСР

    Кредит на модернізацію ЗСР

    Румунія підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки про позику на модернізацію армії. Церемонія підписання відбулася в середу в приміщенні уряду в присутності прем’єр-міністра Марселя Чолаку та посла США в Бухаресті Кетлін Кавалєк, а також директора Агентства з питань безпеки та оборонного співробітництва Майкла Міллера. 920 мільйонів доларів дозволять, з одного боку, зміцнити оборонний потенціал, оснастивши його сучасними технологіями, а з іншого – розвинути національну оборонну промисловість, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, додавши, що цей значний кредит також свідчить про довіру і статус, яким Румунія користується у відносинах зі своїм стратегічним партнером, Сполученими Штатами Америки.

     

    Марчел Чолаку: «Сьогодні Румунія приєднується до дуже невеликої групи ключових держав-партнерів США, які вже скористалися цією програмою, розробленою через Трастовий фонд США, і я радий, що ми використаємо ці гроші як для зміцнення обороноздатності Румунії шляхом оснащення її сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Ми розробимо нові виробничі потужності в Румунії, створимо робочі місця для румунів і знову станемо актуальними у виробництві військової техніки на регіональному рівні. Водночас ми отримаємо доступ до військових технологій найвищого рівня, що допоможе нам працювати разом зі Сполученими Штатами і нашими союзниками по НАТО над зміцненням колективної оборони і стримуванням загроз для Румунії і країн східного флангу Альянсу.»

     

    Своєю чергою, посол США Кетлін Кавалєк підкреслила, що підписана угода – це більше, ніж просто фінансова домовленість, вона демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства, а також спільні зобов’язання США і Румунії щодо забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. За словами пані Кавалєк за 20 років членства в Північноатлантичному альянсі Румунія знову і знову демонструвала, що вона є надійним союзником і опорою стабільності на східному фланзі Альянсу і в Чорноморському регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк. У контексті російської війни проти України вона нагадала про зразкову реакцію Румунії, яка прийняла тисячі українських біженців, сприяла транзиту зерна та навчанню українських пілотів F-16.

  • Внесок Румунії до посилення обороноздатності України

    Внесок Румунії до посилення обороноздатності України

    У вересні Румунія та Україна продовжили зусилля щодо співпраці у військовій сфері, спрямованої на посилення обороноздатності української держави. У перші дні місяця уряд, парламент та президент Румунії продемонстрували небачену раніше оперативність і буквально за тиждень схвали закон, що дозволяє безоплатну передачу Україні системи протиповітряної оборони «Patriot», а згодом після чергової телефонної розмови міністри оборони двох країн Агел Тилвер та Рустем Умєров повідомили, що українські військові пілоти вже розпочали підготовку на винищувачах F-16 у Румунії, що допоможе збільшити кількість цих літаків у складі Повітряних сил України. Під час телефонної розмови, міністри оборони Ангел Тилвер та Рустем Умєров обговорили зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема протидію російським ракетам та дронам. Очільник українського міноборони повідомив, що домовився зі своїм румунським колегою продовжувати співпрацю, додавши, що планує свій візит до Румунії.

     

    У Румунії буде створено центр з підготовки українських морпіхів

    Згідно із публікацією Monitorul Apararii, завдяки співпраці між Румнуією та Україною, із залученням західних союзників або партнерів, у короткостроковій перспективі намічуються зміни співвідношення сил у Чорному морі. США розгортають контингент військовослужбовців спецпідрозділу морських котиків (U.S. Navy SEAL) у Румунії, де між часом буде створено навчальний центр для українських морських піхотинців під керівництвом Великої Британії, а Швеція навчатиме українських військових у Мангалії користуватися штурмовими кораблями. У Кимпіа-Турзій буде побудовано логістичний хаб, також для України.

    Як повідомляє агентство Agerpres у рамках підготовки порядку денного засідання Спільних постійних бюро румунського парламенту, в середу, 18 вересня, президент Румунії Клаус Йоганніс направив лист, в якому поінформував обидві палати парламенту про схвалення рішення про проведення тренувань і навчань з американським партнером, в тому числі попереднє розміщення на території Румунії на період до двох років військово-морського контингенту США з проведення спеціальних операцій.

    «Присутність американського контингенту сприятиме зміцненню позиції Румунії у стратегічному партнерстві зі США і дозволить гармонізувати процедури підготовки та визначити конкретні шляхи співпраці щодо оперативної сумісності структур сил спеціальних операцій Збройних сил Румунії та Сполучених Штатів Америки», – йдеться у листі Клауса Йоганніса.

    Глава держави також запропонував румунському парламенту створити в країні навчальний центр для підготовки українських морських піхотинців. Велика Британія разом з Норвегією взяли на себе роль координаторів Коаліції з підтримки морських сил і засобів ВМС України. Президент, серед іншого, стверджує, що останні події у війні, яку Російська Федерація розв’язала проти України, підкреслили необхідність посилення та диверсифікації підготовки українських збройних сил. «За підсумками проведеного аналізу було зроблено висновок, що Румунія має можливість зробити свій внесок у Коаліцію морських сил шляхом розміщення на своїй національній території морського навчального центру, а також шляхом підтримки підготовки українських морських піхотинців, в рамках існуючих можливостей», – написав глава держави.

    Створити відповідний центр було погоджено в межах Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» задля посилення українських морських спроможностей.

    Президент Клаус Йоганніс також повідомив Парламент про схвалення ним транзиту територією Румунії 35 шведських військовослужбовців, які навчатимуть українських військовослужбовців у Румунії користуватися десантно-штурмовими катерами, подарованими Швецією Україні. Шведським військовим надається доступ до авіабази «Міхаїл Когелнічану» та військового порту Мангалія. Румунська сторона надає необхідну логістичну підтримку для підготовки українських військовослужбовців (транспорт, харчування, проживання, паливо), – також йдеться в листі.

    Водночас президент Йоганніс запропонував парламенту схвалити участь ЗСР у Місії НАТО з координації широкого спектра допомоги Україні в довгостроковій перспективі – NSATU, починаючи вже з 2024 року, шляхом надання необхідної інфраструктури та обладнання для розміщення та експлуатації Хабу матеріально-технічного забезпечення у Румунії на території 71-ої авіабази «Кимпія Турзій» та штату до 100 військовослужбовців.

     

    За крок від Стратегічного партнерства

    Нинішня стадія та перспектива розвитку двосторонніх відносин, а також необхідність посилення політико-дипломатичного діалогу в контексті останніх подій в європейському та євроатлантичному просторі, були обговорені й міністрами закордонних справ Румунії та України 18 вересня в Бухаресті під час першого закордонного візиту Андрія Сибіги на посаді глави українського зовнішньополітичного відомства.

    Міністри провели предметний обмін думками щодо розвитку подій у розв’язаній Російською Федерацією війні, виокремивши основні виклики, на які Україна має відповісти у найближчий період. Вони також обговорили негативні наслідки агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією, для безпеки Чорноморського регіону, включаючи Молдову.

    Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підтвердила політичну і практичну підтримку Румунією незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Вона знову рішуче засудила війну, розв’язану Російською Федерацією, яка є атакою на міжнародний порядок, заснований на правилах. У цьому контексті вона висловила повну підтримку Румунії Формулі миру Володимира Зеленського як єдиного формату забезпечення справедливого і тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до Статуту ООН та міжнародного права.

    Глави МЗС двох країн домовилися прискорити процес імплементації рішень, прийнятих за підсумками візиту Володимира Зеленського до Бухареста (10 жовтня 2023 року) та першого спільного засідання урядів Румунії та України  у Києві, 18 жовтня 2023 року, з метою започаткування процесу підвищення рівня двосторонніх відносин до Стратегічного партнерства.

    Підбиваючи підсумки свого першого регіонального турне, в тому числі візиту до Бухареста, глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив, що сусіди важливі для України стратегічно, в контексті інтеграції України до ЄС і НАТО.

    «У Бухаресті та Братиславі інтеграція в ЄС і НАТО була ключовою темою. Впевнений, що можемо розраховувати на підтримку, – зазначив він, додавши, – є і домовленості, які відчує ворог, і які стануть публічними згодом. Є підтвердження нових пакетів допомоги. Є підтримка українських ініціатив, зокрема конкретних фінансових внесків у Grain From Ukraine.»

    Цей візит був не лише про цілком відчутні та конкретні речі. Домовилися про можливість спільного прикордонного контролю з Румунією, щоб спростити процедури. Домовилися розширити консульську присутність та відкрити нові генконсульства в Румунії. Домовилися про проведення спільного засідання урядів України та Румунії, з перспективою розширення формату до тристороннього за участі Молдови, – написав Андрій Сибіга у своєму Facebook.

     

    Зміцнення оборонних можливостей України

    Тема подальшої оборонної співпраці між Румунією та Україною була порушена  і під час робочої зустрічі Посла України в Румунії Ігоря Прокопчука з Державним секретарем Міністерства національної оборони Румунії Сімоною Кожокару. Ігор Прокопчук висловив вдячність румунській стороні за продовження надання практичної допомоги для зміцнення оборонних можливостей України та подолання наслідків триваючої військової агресії рф проти України. Він також відзначив дієву підтримку реалізації стратегічного курсу української держави на вступ до НАТО.

    Своєю чергою, Сімона Кожокару запевнила у незмінності твердої підтримки України та налаштованості румунської сторони на подальшу активну взаємодію у форматі Ukraine Defense Contact Group.

    Ігор Прокопчук привітав співрозмовницю з нагородженням її орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за особистий внесок у розвиток українсько-румунських відносин та з нагоди Дня незалежності України, відповідно до Указу Президента України № 576/2024 від 23.08.2024 року.

     

    Налагодження оборонно-промислової співпраці 

    Тим часом Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України NAUDI домовляється щодо виробництва вибухівки, дронів та бронетехніки на території Румунії. Про це публікації Defense Romania розповів директор Румунської асоціації роботодавців виробників військової техніки PATROMIL Віорел Маноле. За його словами, між Patromil та українською асоціацією тривають переговори щодо будівництва кількох заводів на території Румунії. «Ми ведемо переговори про створення заводу з виробництва безпілотників у Текуч, для чого використовуватимемо кошти з європейських фондів, а також кошти з Румунії та України». Він уточнив, що в Текуч будуватимуться безпілотники подвійного призначення, їх можна буде використовувати у цивільних цілях, зокрема у сільському господарстві, а також у військових цілях або для захисту кордонів. Таким чином у найближчі роки румунсько-українська співпраця в оборонній промисловості буде важливим фактором зростання, – додав Віорел Маноле.

    Також, за його словами, ще однією сферою співпраці з українськими компаніями може стати виробництво броньованих машин із колісною формулою 4х4, але «вишенькою на торті», як зазначає Віорел Маноле, має стати будівництво заводу з виробництва тротилу в Румунії. «Український тротиловий завод знаходиться на окупованій Росією території, а попит на тротил на українському ринку, і не тільки – величезний. Ми також у великій скруті з цим, оскільки (ред. – завод у місті) Фегераш припинив свою роботу», – пояснив директор Patromil. Йдеться, зокрема про Фегераський пороховий завод, який зупинив виробництво вибухових речовин з 2004 року. Оборот заводу за минули рік склав менше 2 млн євро, наразі він фактично не працює. На жаль аналогічна ситуація спостерігається і на інших великих державних підприємствах.

    Проте Міністерство економіки Румунії вже розпочало процедуру виділення 118 мільйонів леїв для експропріації частини земельних ділянок, необхідних для розширення периметру нового порохового заводу в місті Вікторія Брашовського повіту. Пороховий завод займатиме площу 370 гектарів (уп’ятеро більше, ніж нинішній) і має бути готовий через два з половиною роки. Румунія побудує сучасний пороховий завод у межах проєкту, розробленого спільно з Європейською комісією та компанією Rheinmetall.

    За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку вартість інвестицій становить 400 млн євро. Глава уряду зазначив, що Румунія вже володіє потужностями з виробництва артилерійських боєприпасів стандарту НАТО, однак їх наразі недостатньо. Європейська комісія схвалила виділення 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва військових порохів у Румунії.

     

  • ВРОК та регіональна безпека

    ВРОК та регіональна безпека

    Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислового потенціалу, який може забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання, яке допоможе примножити військові можливості в ситуаціях кризи або війни. Це один з висновків Вищої ради національної оборони (ВРОК).

    Члени ВРОК, скликані в четвер президентом Клаусом Йоганнісом, обговорили план озброєння румунської армії на наступні 10 років, після значних змін у регіональній безпековій ситуації, спричинених агресивною війною Росії проти України. Члени ВРОК зазначили, що збільшення оборонних бюджетних асигнувань також матиме безпосередній вплив на оборонну промисловість Румунії, яка має можливість розпочати процес трансформації, ретехнологізації та адаптації шляхом залучення нових, високоефективних технологій і співпраці з міжнародними компаніями, що працюють у цій галузі.

    Водночас, з огляду на останні події в Україні, ВРОК обговорила додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. Посилення стратегічного партнерства з Республікою Молдова було ще однією темою порядку денного ВРОК. З цієї нагоди Румунія вкотре підтвердила свою підтримку європейського шляху невеликої румуномовної держави, підтримуючи впровадження необхідних реформ і державної політики, не забуваючи при цьому про виклики, з якими стикається Кишинів в контексті гібридних дій Російської Федерації та війни проти України. «Ці загрози і ризики майже у всіх випадках мають наслідки і для Румунії.

    Саме тому головною зовнішньополітичною метою Бухареста щодо Республіки Молдова є підтримка і забезпечення незворотності європейського шляху, (…) на основі зміцненого двостороннього Стратегічного партнерства», – заявили в Адміністрації президента. І останнє, але не менш важливе, члени ВРОК проаналізували і затвердили Національний план імплементації Цивільного пакту в сфері Спільної політики безпеки та оборони, після прийняття нового на рівні ЄС. Пакт спрямований на підвищення гнучкості і надійності цивільних місій, щоб їх ефективність і швидкість реагування в цивільному кризовому управлінні в умовах обмежених ресурсів підвищилася на рівні ЄС.

    На думку Адміністрації Президента, документ сприятиме більш ефективній участі Румунії в цивільних місіях у сфері Спільної політики безпеки та оборони та кращому використанню досвіду, набутого румунськими фахівцями в цій галузі.

  • 20 вересня 2024 року

    20 вересня 2024 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд підготував перші зміни до закону “Про Державний бюджет Румунії та 2024 рік”. Додаткові кошти отримають охорона здоров’я, освіта і транспорт. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, найбільше грошей піде на транспорт – майже 5,5 мільярдів леїв (близько 1,1 мільярда євро), а також на охорону здоров’я, внутрішні справи та інвестиції – понад 3 мільярди леїв на кожну з цих сфер. Бюджет соціального забезпечення також збільшується, щоби мати гроші на виплату пенсій після підвищення 1 вересня. Існують також відомства, які матимуть менші бюджети: Генеральний секретаріат Уряду, Міністерство економіки, Сенат, Палата депутатів і Служба спецзв’язку. Згідно з проєктом, дефіцит збільшується до майже 7%, що приблизно на два відсотки більше, ніж передбачалося на початку року, а економічне зростання переглянуто до 2,8% з 3,4%, скільки передбачалося раніше.

    СОЦОПИТУВАННЯ – Колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане має мінімальну перевагу над лівим прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку у першому турі президентських виборів, які відбудуться в Румунії. Принаймні  це випливає з опитування, проведеного компанією INSCOP Research. Мірча Джоане (66 років), колишній лідер СДП, який програв президентські вибори 2009 року і зараз балотується як незалежний кандидат, отримав би 21,4% голосів у першому турі, в той час як нинішній лідер соціал-демократів Марчел Чолаку (56 років) – 20,3%. Елена Ласконі, лідерка правоцентристського опозиційного Союзу «За порятунок Румунії», посіла б третє місце з 14,2% голосів, а Ніколає Чуке, лідер керівної Націонал-ліберальної партії, яка перебуває при владі разом із соціал-демократами, посів би шосте місце, поступившись двом ультранаціоналістичним кандидатам. Одинадцять кандидатів оголосили про свої плани балотуватися на посаду президента і замінити Клауса Йоганніса, в якого в грудні закінчується другий та останній термін повноважень. Хоча роль президента здебільшого церемоніальна, його прерогативи включають призначення прем’єр-міністра після виборів, призначення суддів і прокурорів, а також повернення законопроєктів до парламенту на повторний розгляд. Президентські вибори відбудуться у два тури 24 листопада та 8 грудня відповідно, а між ними, 1 грудня, пройдуть парламентські вибори. Опитування, яке має похибку 3%, було проведене серед 1 102 осіб з 11 по 16 вересня.

    ОБОРОНА – Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислових потужностей, здатних забезпечити виробництво сучасної військової техніки – таким є один з висновків Вищої ради національної оборони, засідання якої відбулося в четвер у Бухаресті. На засіданні також було проаналізовано останні події на українському фронті і схвалено Національний план імплементації Цивільного пакту у сфері Спільної політики безпеки й оборони. Засідання ВРНО відбулося після зустрічі у столиці Румунії міністрів оборони країн Бухарестської дев’ятки цього тижня, які підписали Спільну декларацію, що підкреслює важливість зміцнення оборонної промисловості та існування спільної системи протиповітряної оборони, а також підтвердили свою підтримку України.

    ЗАВОД – Партнерство з приватним сектором є кращим шляхом для розвитку Румунії, – заявив сьогодні прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Він відвідав з робочим візитом завод Nokian Tyres в місті Орадя (західна частина країни), який було урочисто відкрито в четвер. За словами прем’єр-міністра, завод, перенесений з Росії до Румунії, є прикладом історії успіху, що об’єднує інвестора міжнародного рівня, місцеву владу та румунський уряд, який рішуче підтримав таку інвестицію. Nokian Tyres є першим у світі заводом з виробництва шин з нульовим рівнем викидів вуглекислого газу. Починаючи з 2025 року, 550 працівників будуть виробляти тут шість мільйонів автомобільних шин щорічно, в тому числі для великих позашляховиків. Завод площею 10 гектарів використовує лише відновлювану енергію, а вся технологічна пара виробляється без використання викопного палива. Фінська інвестиція в Ораді, що оцінюється в 650 млн. євро, на яку уряд виділив 100 млн. євро державної допомоги, є однією з найбільших, здійснених у Румунії за останні роки.

    ЄС-УКРАЇНА – Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила в п’ятницю, що прибула до столиці України Києва, щоб обговорити європейську підтримку, підготовку до зими та прогрес щодо кредитів G7. Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Єврокомісія надасть Україні кредит на 35 мільярдів євро в межах узгодженого країнами G7 плану кредитування на 50 млрд доларів з використанням заморожених активів Росії. Вона підкреслила, що щоденні російські атаки демонструють, що Україна потребує постійної підтримки з боку ЄС. У четвер очільниця Єврокомісії ЄС оголосила про виділення 160 мільйонів євро нової допомоги для енергетичної системи України, яка постраждала від безперервних російських бомбардувань. Україна потребує 17 гігават потужностей взимку, але значна частина її енергетичної інфраструктури була зруйнована російськими ударами. ЄС зараз допомагає Україні відновити ці електростанції і постачає Києву турбіни, генератори і трансформатори. ЄС також допомагає з’єднати мережі і доставити енергію в Україну, забезпечуючи 25% потреб України взимку.

  • Засідання “Б9” в Бухаресті

    Засідання “Б9” в Бухаресті

    НАТО повинна мати рішучу і скоординовану відповідь на неодноразові вторгнення російських безпілотників і ракет у повітряний простір Альянсу, – заявив міністр оборони Румунії Ангел Тилвер. Виступаючи в Бухаресті на засіданні міністрів оборони країн східного флангу НАТО, він зазначив, що безпекова ситуація в Чорноморському регіоні залишається тривожною через загрози, пов’язані з агресивними діями Росії, в тому числі з дезінформацією і кібератаками.

    Ангел Тилвер: «Держави Б9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО в Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Тому необхідна рішуча і скоординована відповідь на рівні Альянсу, а також швидка імплементація ротаційної моделі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО».

    У цьому контексті румунський міністр також привернув увагу до ситуації в Республіці Молдова, яка стикається з численними гібридними загрозами з боку Російської Федерації. Він вкотре наголосив на необхідній підтримці європейської інтеграції сусідньої країни, яка, за його словами, є надійною інвестицією в безпеку Чорноморського регіону та Європи.

    Заступник міністра оборони Польщі Павел Залєвський підкреслив, що на майбутній зустрічі міністрів оборони країн-членів Альянсу важливо визначити конкретні заходи для дій з виявлення безпілотників і знищення ворожих об’єктів. Павел Залєвський: «Коли ми говоримо, що жоден дюйм території НАТО не може бути атакований Росією і повинен бути захищений, ми також маємо на увазі повітряний простір. Ми також говорили про ключові ініціативи в цьому контексті, а саме про Європейську ініціативу «Небесний щит» та Ініціативу «Східний щит». Перша спрямована на посилення співпраці і збільшення фінансування, а друга – на зміцнення кордонів з Росією і Білоруссю».

    Перебуваючи в середу в Бухаресті, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попросив союзників розглянути можливість збивати російські безпілотники і ракети на поблизу свого повітряного простору. Під час зустрічі зі своєю колегою Лумініцою Одобеску він високо оцінив підтримку Румунії у захисті незалежності України, зокрема, рішення про передачу системи «Патріот».

    Андрій Сибіга: «Це не тільки ще над Україною, це ще над усією Європою. Ми зараз захищаємо Європу, тому ця система, особливо напередодні зими, дозволяє нам захищати і цивільну інфраструктуру, вона посилює наші оборонні спроможності, вона захищає наші енергетичні об’єкти. Тому ми теж закликаємо наших сусідів ухвалити рішення про можливість збиття російських ракет та дронів над територією України засобами протиповітряної оборони, які знаходяться в цих країнах.»

    Своєю чергою, глава румунської дипломатії підтвердила повну підтримку Румунії у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності сусідньої України.

  • Літаки F-35 для Румунії

    Літаки F-35 для Румунії

    Державний департамент США схвалив можливий продаж Румунії 32 винищувачів F-35, а також двигунів та іншого обладнання відповідно до договору на суму близько 7 мільярдів доларів в рамках програми сприяння безпеці іноземних військових продажів. Про це йдеться в прес-релізі Пентагону.

    Міністерство національної оборони Румунії привітало це рішення і заявило, що, окрім 32 літаків п’ятого покоління, перший етап програми оснащення включає, серед іншого, початкову логістичну підтримку, послуги з навчання, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «земля-земля», після попереднього схвалення румунським парламентом. Програма закупівель також включає пакет промислової співпраці.

    Міністр оборони Ангел Тилвер підкреслив, що найсучасніші військові технології, отримані в результаті співпраці зі Сполученими Штатами протягом останніх років, змінили профіль Збройних сил Румунії  з точки зору її боєздатності і оперативної сумісності з арміями країн-союзників.

    «Ракетні комплекси Patriot і HIMARS, бронетранспортери Piranha-V, багатоцільові літаки F-16, берегові батареї NSM і, відтепер, літаки F-35 п’ятого покоління забезпечують нашій країні стратегічно зміцнену позицію в регіоні, де ми діємо як фактор стабільності НАТО і забезпечуємо міцні якорі оперативної сумісності з нашими союзниками», – підкреслив міністр Тилвер. Водночас, «солідарність Америки з Румунією, доведена значною присутністю її військ на території країни, суттєво сприяє зміцненню оборони східного флангу союзників у Чорноморському регіоні та стримуванню агресії», – додав міністр оборони.

    Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек у своїй заяві зазначила, що придбані Румунією літаки F-35, забезпечать її неперевершеними можливостями протиповітряної оборони. Згідно з тим же джерелом, перша поставка таких літаків очікується до 2031 року.

    Багатофункціональні винищувачі F-35 мають передові технологічні характеристики, головним чином, функцію STEALTH (яка забезпечує низьку радіолокаційну помітність), найсучасніші датчики, вдосконалені системи зв’язку та обробки інформації. В даний час місії ВПС Румунії виконуються на літаках F-16, переданих з надлишкового парку інших держав, що є лише середньостроковим, перехідним рішенням, яке забезпечує обмежені експлуатаційні характеристики. Цей перехідний етап завершиться з прибуттям до Румунії 32 літаків F-16 з Норвегії.

    А вже після придбання багатоцільових винищувачів п’ятого покоління F-35, ВПС Румунії матимуть необхідні можливості для підключення до інтегрованої системи протиповітряної оборони НАТО і зможуть виконувати завдання в багатонаціональних спільних операціях в усіх регіонах з метою забезпечення суверенітету національного повітряного простору і повітряного простору союзників.

     

  • Дискусії щодо внесення змін до Закону про оборону

    Дискусії щодо внесення змін до Закону про оборону

    Сенатори Комітету з питань оборони та представники Міністерства оборони обговорили в Парламенті Румунії необхідність внесення змін до законодавства, які б дозволили військовим знищувати підозрілі безпілотники, що входять у повітряний простір Румунії. Дебати відбулися після того, як кілька російських безпілотників незаконно проникли на румунську територію протягом останнього року в контексті війни в Україні.

     

    Парламентарі вважають, що необхідно внести деякі законодавчі доповнення до закону про здатність реагувати на ворожі або несанкціоновані безпілотники, що входять в національний повітряний простір. Вони звернулися за роз’ясненнями з цього приводу до представників профільного міністерства, повідомила наприкінці дискусій у Сенаті голова Комітету з питань оборони Ніколета Паулюк: «Під час дебатів ми всі погодилися, що проникнення російського безпілотника в повітряний простір Румунії на відстань близько 40 кілометрів напротязі 40 хвилин можна вважати вразливістю за відсутності законодавства, яке б містило положення про сучасні правила реагування у таких ситуаціях. Ми говорили про нагальність ухвалення законопроектів, які б дозволили Міністерству оборони виконувати свої завдання. Ми говорили про необхідність того, щоб Міністерство оборони через Уряд подало на розгляд Парламенту ці законопроекти, які були би розглянуті в терміновому порядку».

     

    Зі свого боку, речник Міноборони Константін Спину запевнив, що повітряний простір Румунії наразі добре захищений, але визнав, що законодавство у цій сфері потребує вдосконалення. Він уточнив, що пакет законів про національну безпеку знаходиться в процесі доопрацювання, буде схвалений урядом, а потім направлений до законодавчого органу для прийняття. Константін Спину: «Нам потрібні законодавчі роз’яснення, щоб наші процедури були максимально спрощеними, а ланцюжок повноважень – якомога коротшим у таких ситуаціях. Наразі законодавство, за яким ми працюємо, є законодавством 2001 року, у нас є дуже чіткі правила поступового втручання проти пілотованих літаків. У сфері безпілотників, поки що ми працюємо з цим законодавством, ми можемо діяти коли передбачається навмисний напад, ворожий акт проти території Румунії або НАТО».

     

    Від опозиції сенатор Союзу “Рятуйте Румунію” (СРР) Крістіан Беря, член Комітету з питань оборони, розкритикував відсутність міністра оборони Анджела Тилвара на дебатах у парламенті. Він не вірить, що нове оборонне законодавство буде прийняте цього року. Крім того, Союз “Рятуйте Румунію” (СРР) викликав міністра оборони на Урядову годину 8 жовтня, щоб він пояснив неодноразові порушення повітряного простору Румунії російськими безпілотниками.

     

    Говорячи про безпілотник, який проник на територію Румунії в ніч на неділю, міністр уточнив, що «оцінки, які були зроблені, показали, що безпілотник не мав ворожого характеру, а якби він був ворожим, то ми знаємо, що нам робити. Подібні ситуації також були у Польщі та Латвії», – сказав Анджел Тилвар.

  • Парламентські пріоритети

    Парламентські пріоритети

    В Бухаресті, сенатори та депутати відновили свою діяльність у понеділок на осінній сесії. Вона є останньою в цьому скликанні парламенту, оскільки парламентські вибори заплановані на 1 грудня, в Національний день Румунії. Пріоритетом нової сесії є пропозиція підвищити неоподатковуваний поріг для пенсій до 3 000 леїв (600 євро) з нинішніх 2 000 леїв (400 євро). За словами Лучіана Ромашкану, прессекретаря Соціал-Демократичної партії, яка перебуває в урядовій коаліції з Націонал-ліберальною партією, законопроект про зміну порогу для оподаткування пенсій має бути прийнятий парламентом і підписаний президентом не пізніше, ніж через два тижні. Законопроект був поданий на розгляд Парламенту правлячою НЛП у 2022 році.

     

    Опозиція, однак, через націоналістичний Aльянс за об’єднання румунів, закликає внести зміни до пенсійного законодавства, щоб усунути деякі з нерівностей, на які скаржаться окремі категорії пенсіонерів. Зі свого боку, депутати від опозиційного Союзу “Рятуйте Румунію” оголосили, що вони вже подали відповідну законодавчу пропозицію. З іншого боку, румунські депутати хочуть обмежити рекламу азартних ігор і захистити дітей від жорстокого поводження. На порядку денному стоїть також план Румунії відправити ракетний комплекс «Патріот» до сусідньої України. Документ був ініційований міністерством оборони в червні, після рішення Верховної ради оборони країни.

    Голова Сенатського комітету з питань оборони Ніколета Паулюк, від НЛП, сказала, що цим пожертвуванням Румунія демонструє, що вона є постачальником безпеки в регіоні. Вона додала, що після цієї передачі не може бути й мови про те, що Румунія залишиться без захисту. «У нас є контракт на придбання семи систем, дві з них знаходяться в робочому стані, в тому сенсі, що у нас є людські ресурси для управління ними, ще дві знаходяться на озброєнні румунської армії, а інші три надійдуть до румунської армії», – зазначила голова Комітету з питань оборони Сенату.

    Цей законопроєкт уповноважує уряд Румунії вжити необхідних кроків для відновлення потенціалу наземних засобів протиповітряної оборони в рамках основної програми оснащення «Ракетного комплексу великої дальності класу “земля-повітря”» шляхом укладення з урядом Сполучених Штатів Америки державних контрактів типу «листи оферти та акцепту», спеціально призначених для Програми іноземних військових продажів, для придбання ракетного комплексу класу «земля-повітря» конфігурації PATRIOT 3+. Це включає, але не обмежується транспортними засобами, матеріалами, комплектуючими, обладнанням для технічного обслуговування, криптографічним та спеціальним режимним обладнанням. Водночас, Міністерство національної оборони уповноважене передбачити необхідні суми для сплати зборів та комісійних, пов’язаних з відновленням наземного потенціалу протиповітряної оборони.

  • 4 червня 2024 року

    4 червня 2024 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у вівторок міністра закордонних справ Чорногорії Філіпа Івановича, який перебуває в Бухаресті з офіційним візитом. За повідомленням Адміністрації президента, глава держави підтвердив незмінну підтримку Румунії процесу європейської інтеграції Чорногорії та Західних Балкан – регіону, що має стратегічне значення для євроатлантичного простору, а також для безпеки і стабільності європейського континенту. У ході зустрічі румунська сторона підтвердила готовність надавати необхідну двосторонню експертизу в галузі європейської інтеграції.

     

    ВИБОРИ – Румуни в Італії матимуть найбільшу кількість виборчих дільниць з тих 915, організованих за кордоном на недільних виборах до Європейського парламенту. Юліан Іван, представник Міністерства закордонних справ Румунії з питань виборчих процесів у діаспорі, каже, що розподіл був зроблений прямо пропорційно до кількості румунських громадян у кожній країні. В Італії є 150 виборчих дільниць, в Іспанії – 147, у Великобританії – 104. Є також місця, де не було створено жодної виборчої дільниці, або тому, що румунські військові були виведені з регіону, або тому, що дипломатична місія була закрита або перенесена, наприклад, в Афганістані, Малі, Судані, Лівії, а також Ростов-на-Дону в Росії та Одесі в Україні. 9 червня виборчі дільниці відкриються о 07:00 за місцевим часом і закриються о 22:00, з можливістю продовження голосування до опівночі у разі необхідності. У Румунії місцеві вибори також відбуваються одночасно з виборами до Європарламенту. Президентські вибори заплановані на вересень, а парламентські – на грудень.

     

    ВИБОРИ ДО ЄВРОПАРЛАМЕНТУ – Кишинівська влада закликає громадян Республіки Молдова, які також мають румунське громадянство або громадянство іншої країни Європейського Союзу, проголосувати 9 червня, коли відбудуться вибори до Європейського парламенту. Від складу нового європейського законодавчого органу залежить інтеграція Республіки Молдова до блоку ЄС або перебіг війни в Україні – вважають аналітики в Кишиневі. У Республіці Молдова на цих виборах будуть відкриті 52 виборчі дільниці, 13 з яких – у Кишиневі, повідомило посольство Румунії в сусідній державі.

     

    САМІТ G7 – Міністерство закордонних справ Румунії попереджає, що Італія запровадить вибіркові перевірки на своїх сухопутних, морських і повітряних кордонах з середи 5 червня до 18 червня з нагоди саміту G7. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Римі, найбільш інтенсивний контроль, ймовірно, буде здійснюватися в дні безпосередньо перед і під час саміту, організованого урядом Італії в регіоні Апулія з 13 по 15 червня. Громадяни Румунії можуть звертатися за консульською допомогою за телефонами посольства в Римі. Для тих, хто опинився в особливих ситуаціях, в генеральних консульствах у Римі, Мілані, Болоньї, Турині, Трієсті, Барі та Катанії діють екстрені телефонні лінії.

     

    РЕЗЕРВИ – Валютні резерви Національного банку Румунії перевищили 65 мільярдів євро на кінець травня 2024 року, повідомляється в прес-релізі НБР. Вартість золотовалютного резерву становила майже 7,2 млрд євро. Міжнародні резерви Румунії (іноземна валюта плюс золото) на кінець минулого місяця становили понад 72,2 млрд євро.

     

    ПРОТЕСТ ФЕРМЕРІВ – Румунські фермери, які взяли участь у вівторок в акції протесту фермерів у Брюсселі, закликали до переосмислення Європейського зеленого пакту. Вони стверджують, що нинішні умови Спільної аграрної політики ставлять під загрозу фермерство та продовольчу безпеку. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі, в акції протесту взяли участь фермери з дев’яти європейських країн. Вони також закликають скасувати угоду про вільну торгівлю з Латинською Америкою, угоду, яка ще не підписана Європейським Союзом. Фермери вважають, що якщо вона буде ратифікована, на європейський ринок потрапить дешева сільськогосподарська продукція, яка буде несправедливо конкурувати з продукцією ЄС, оскільки вона не відповідає всім умовам єдиного ринку. Таким чином, європейські фермери знову програють, як і у випадку з поступками, наданими Україні в зоні ЄС, – ще стведжують вони.

     

    ОБОРОНА – Міністр національної оборони Анджел Тилвер зустрівся в понеділок з в. о. голови Представництва Європейської Комісії в Румунії Марою Роман, під час якої підкреслив, що стратегічний підхід ЄС до Чорноморського регіону повинен також включати підтримку держав регіону, які стикаються з гібридними загрозами і наслідками агресивної війни Росії проти України. Згідно із заявою міністерства, Анджел Тилвер підкреслив підтримку, яку Бухарест надає Україні та сусідній Молдові. У той же час, зустріч двох посадовців підкреслила зростаючу роль Європейської Комісії у підтримці держав-членів у сфері безпеки та оборони, а також була підтримана необхідність продовження синергетичного розвитку відносин ЄС-НАТО, – додається у прес-релізі.

     

    ДЕНЬ ВЧИТЕЛЯ – У Румунії учні, викладачі та працівники у сфері освіти матимуть вільний день у середу на День вчителя. Він відзначається 5 червня – в день народження великого педагога Георге Лазеря, засновника сучасної румунської освіти. Літні канікули стартуватимуть у п’ятницю 21 червня, після закінчення занять.

     

    ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ – Десятки ордерів на обшук будинків виконали у вівторок співробітники Служби по боротьбі з організованою злочинністю та прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму в рамках кримінальної справи про створення організованого злочинного угруповання та торгівлю мігрантами, обманний перетин державного кордону Румунії, сприяння нелегальному перебуванню в країні та відмивання грошей. Обшуки проводилися в західних і центральних повітах країни, а також у Бухаресті. Вважається, що група незаконно отримала дозволи на працевлаштування для майже 1200 іноземних громадян, переважно з Пакистану та Бангладеш. Дії прокурорів Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму координуються з діями прокурорів Національного антикорупційного управління, які розслідують кримінальну справу, пов’язану з корупційними злочинами. Чоловік, колишній співробітник Міністерства внутрішніх справ, підозрюється в тому, що ініціював і створив організовану злочинну групу за посередництвом комерційних товариств. Злочинна діяльність нібито здійснювалася на кількох рівнях, один з яких складався з колишніх і нинішніх співробітників Міністерства внутрішніх справ. Мігранти платили від 500 до 1000 євро, і чим коротший був термін отримання дозволу на працевлаштування, тим вищою була ціна, яка сягала 5 000-6 000 євро за особу.

     

    ТЕНІС – Румунсько-українська пара Габріела Русе/Марта Костюк у вівторок вийшла до чвертьфіналу жіночого парного розряду тенісного турніру Roland Garros, перемігши у двох сетах Лейлу Фернандес (Канада)/Ерін Ратліфф (Нова Зеландія) з рахунком 6-1, 6-4. У чвертьфіналі Русе і Костюк зіграють з росіянками Міррою Андрєєвою і Вірою Звонарьовою. Румунсько-іспанська пара Моніка Нікулеску/Крістіна Букше покинула у вівторок турнір, зазнавши поразки в 1/8 фіналу від Емми Наварро (США)/Діани Снайдер (Росія) у трьох сетах, 3-6, 6-4, 6-4.

  • Румунія і гарантії безпеки

    Румунія і гарантії безпеки

    Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що немає прямої загрози для Румунії і що він не має жодних сигналів або ознак того, що існує будь-яка небезпека нападів або інших небажаних подій, спрямованих проти Румунії. Дуже важливо розуміти, що ми не одні, ми разом з нашими союзниками і ми дуже добре справляємося з будь-якою ситуацією, – сказав глава держави.

    Клаус Йоганніс пояснив: «Прямої загрози немає. З усієї інформації, яку я маю, можу сказати, що Румунія є безпечною країною. Румунам не варто боятися, але ми завжди повинні бути готові до несподіваних подій. Не потрібно панікувати або вважати, що Румунії щось загрожує. Румунія сьогодні має найбільші за всю нашу історію гарантії безпеки.»

    Клаус Йоганніс стримано висловився щодо можливої передачі Україні ЗРК Patriot, зазначивши, що це питання має бути обговорено з військовими фахівцями, а рішення прийматиме Вища рада національної оборони. За словами глави держави, передача ЗРК Patriot Збройним силам України є чутливим питанням, яке ще далеке від вирішення. Клаус Йоганніс: «Це непросте питання. Я за жодних обставин не погоджуюся з тим, щоб Румунія залишилася без протиракетної і протиповітряної оборони. Тому, якщо Румунія врешті-решт поступиться чимось, вона повинна отримати щось інше натомість. Інакше нічого не буде зроблено.»

    Також у середу Начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії генерал Георгіце Влад заявив, що Румунія повинна прискорити оснащення своїх сил оборони в контексті безпекової ситуації в регіоні. Міністерство оборони враховує й можливість ескалації нинішніх військових конфліктів, – сказав генерал, який попередив, що здатність армії до реагування повинна бути збільшена за рахунок нової військової техніки та обладнання. Георгіце Влад пояснює: «Наш прогноз завтрашньої реальності включає в себе розвиток подій і сценарії, деякі з яких вказують на ймовірність ескалації конфліктів, в тому числі військових. Щоб зменшити цю ймовірність, ми продовжуємо покладатися на стримуючий ефект надійної національної та союзницької обороноздатності. Саме тому ми продовжуємо посилено працювати над зміцненням інституту національної оборони і посиленням сил і засобів стримування і оборони НАТО.»

    Ми живемо в мирний час, – каже генерал Георгіце Влад, але нинішня реальність позначена складними викликами безпеці. У нинішньому контексті в Чорноморському регіоні, а також на східному фланзі Альянсу Румунія зосереджується на посиленні багатонаціональних і спільних навчань і підвищенні оперативної сумісності структур і можливостей. На даний момент для Збройних сил Румунії інвестиції, нові технології та обладнання є і залишатимуться головним пріоритетом – підсумував генерал.

     

  • Співпраця заради України

    Співпраця заради України

    Британський міністр збройних сил Лео Докерті, перебуваючи з візитом у Бухаресті, провів дискусії, які він назвав «всеохоплюючими та позитивними» зі своїм румунським колегою Анджелем Тилвером та начальником штабу оборони, а також відвідав британських військових, дислокованих на базі «Міхаїл Когелнічану» (південний схід). Британський чиновник відзначив міцні відносини між двома державами, «постійний внесок» Румунії в НАТО, а також спільні зусилля щодо підтримки України.

    «Йдеться не лише про безпеку України, але й про безпеку Чорноморського регіону. Те, що ми робимо разом для підвищення безпеки в Чорному морі, є дуже важливим не лише для двох держав, а й для всього регіону та світу, враховуючи величезну кількість зерна, а також інші економічні зв’язки, які відбуваються в Чорному морі», – сказав британський міністр, попередивши, що 2024 рік є дуже важливим для долі війни, розв’язаної Росією, і що європейці зобов’язані допомогти Україні.

    Міністр оборони Румунії також обговорив у Бухаресті зі своїм грузинським колегою Іраклі Чіковані ситуацію з регіональною безпекою в контексті російської агресії в Україні. «У Центральній та Східній Європі Румунія є прикладом у багатьох сферах – від оборони східного флангу НАТО до консолідації демократії, прав людини та верховенства права», – заявив, з іншого боку, у Вашингтоні, президент Клаус Йоганніс, який отримав нагороду Атлантичної ради «За видатне міжнародне лідерство».

    Бухарестський лідер підкреслив, що більшість країн-членів Альянсу на східному фланзі почали досягати прогресу у збільшенні оборонних бюджетів і модернізації військової інфраструктури та обладнання. «Наші країни змогли діяти об’єднано, рішуче та стати сильним стримуючим фактором проти російського експансіонізму, залишаючись вірними нашим фундаментальним трансатлантичним демократичним цінностям», – додав Клаус Йоганніс.

    Він підкреслив, що Румунія «була в авангарді зусиль, спрямованих на допомогу Україні» і нагадав, що понад 7,5 мільйонів українців перетнули кордон з Румунією в пошуках притулку, безпеки та вільного проїзду. «Майже 40 тисяч українських дітей зараз навчаються в румунських школах. Мільйони тонн гуманітарної допомоги пройшли в Україну через Румунію та з Румунії. Румунія також допомогла Україні зберегти життєво важливі економічні зв’язки, використовуючи наші унікальні морські сполучення та сприяючи транзиту близько 40 мільйонів тонн зерна – близько 70% українського експорту зерна – через румунські порти на Дунаї та Чорному морі”, – додав Президент Йоганніс.

    І всі ці зусилля «триватимуть стільки, скільки буде необхідно», оскільки Румунія усвідомлює «ключову роль», яку вона відіграє у допомозі Україні досягти перемоги і миру, «досягти успіху в економіці та інтегруватися в ЄС», – заявив глава держави.