Tag: оборона

Минуло 14 років відколи Румунія є складовою
найбільшої військової структури в світі, отримуючи, таким чином, найбільшу в
світі гарантію безпеки. 29 березня 2004 року Румунія вступила в НАТО, офіційно
передавши ратифікаційні документи на зберігання у Державний департамент США. З
тих пір щороку в першу неділю квітня у країні відзначають День НАТО. Як це
сталося і в цьому році, коли 1 квітня ця подія була відзначена в усіх
гарнізонах країни і в театрах військових дій.

Президент Клаус Йоханніс, у поширеній заяві,
зазначив, що майже півтора десятиліття НАТО надає Румунії найвищу гарантію
безпеки. Глава держави зазначив, що День НАТО є для Румунії, особливим моментом
з подвійним значенням, тому 4 квітня виповнюються 69 років з дня
підписання Вашингтонського договору, основоположного документа Північноатлантичного альянсу, а також 14 років з моменту вступу країни до
найпотужнішого в історії політичного і військового союзу. Прозахідне покликання
Бухареста отримало тоді недвозначне підтвердження, – також зазначив Клаус
Йоханніс.

Зі свого боку міністр оборони Міхай Фіфор
сказав, що Збройні Сили Румунії є вірним і надійним партнером та справжньою
силою для своїх союзників. В місті Араді (захід) на церемонії урочистого
підняття Державного Прапора Румунії та Прапора НАТО він заявив: Я вирішив
сьогодні бути поряд військовослужбовцями арадського батальйону, щоб
відсвяткувати разом 14 років членства Румунії в НАТО. Це дуже важливий день,
тому що в кінцевому підсумку Румунія стала членом найважливішого військового
альянсу в світі, приєднавшись до надзвичайно важливого принципу, принципу збереження миру у світі за будь-яку ціну. Уже 14 років
Румунія будує імідж сучасної армії, відданої армії, армії, яка має в театрах
військових дій понад 700 військовослужбовців.

Ми вважаємо, що румунські військові, де б
вони не були, є, мабуть, найважливішими послами країни. І за це ми глибоко
вдячні румунським військовослужбовцям, Збройним Силам Румунії, – сказав міністр
оборони. Він нагадав, що вже другий рік поспіль румунська влада виділяє на
потреби оборони 2% ВВП. Міхай Фіфор також повідомив, що шляхом адекватного
фінансування програм із закупівлі устаткування і техніки, необхідних для
оснащення Збройних Сил і модернізації військових систем та військової техніки, оголошених
пріоритетом і в минулому році, і в цьому році, Румунія демонструє, що виконує
свої зобов’язання як член НАТО.

Поради від
МВФ

Щоб зберегти минулорічні темпи економічного зростання Міжнародний валютний
фонд рекомендує Румунії забезпечити збалансоване
поєднання грошово-кредитної та фіскальної політик та заохочувати інвестицій. Під час робочого візиту до Бухареста експерти МВФ мали
зустріч з прем’єр-міністром
Віорікою Денчіле, на якій наголосили на важливості покращення системи збору
податків та збереження державних витрат в прийнятних рамках.
Глава уряду зазначила, що економічні та
фіскальні заходи, що вживаються урядом є ефективними,
додавши, що в цьому році прогнозує зростання економіки
на 6,1%, в основному за рахунок інвестицій, переважно з
фондів ЄС. Протягом майже двох тижнів місія МВФ провела аналіз економіки
Румунії – щорічна процедура
для держав-членів, які не мають постійної угоди з цією структурою. Члени місії мали зустрічі
з представниками як влади,
так і політичних партій, профспілок, бізнес-асоціацій, академічних кіл та банків.

Капризна весна

Сильні опади та швидке танення снігу, викликане раптовим
потеплінням, призвели до виходу з берегів багатьох річок Румунії. За даними
Міністерства внутрішніх справ, десятки населених пунктів постраждали від повені у
різних регіонах Румунії, а найгірша ситуація спостерігається в центрі країни. Глава
МВС Кармен Дан особисто відвідала постраждалі населені пункти, у спробі переконати місцевих жителів, покинути свої домівки,
поки небезпека повені не мине.

Регіональні зустрічі у Бухаресті

Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану прийняв своїх болгарського
та грецького колег, Екатерину Захарієву і Нікоса Котзіаса, з якими, в рамках вже традиційного тристороннього діалогу, Бухарест-Софія-Афіни, обговорив питання стратегічного характеру в
регіоні. Зокрема були розглянуті ситуація в країнах Західних Балкан, Східного
сусідства, Чорноморського басейну, Дунайську стратегію і перспективи середньосхідного
мирного процесу. Міністри зійшлись на тому, що фонди ЄС створені за принципом
європейської солідарності і майбутній бюджет ЄС має бути збалансованим без
скорочення субсидії для сільського господарства або згуртованості. Теж у Бухаресті
на цьому тижні відбулася зустріч міністрів оборони дев’яти колишніх
комуністичних країн, представників НАТО і Сполучених Штатів, під час якої була
підкреслена необхідність посилення східного флангу Північноатлантичного альянсу. «Станом
на сьогодні посилена союзницька присутність є на всьому східному фланзі Альянсу
як на північному сході, у Балтійському регіоні, так і на південному сході, на
національних територіях та в басейні Чорного моря», – заявив міністр оборони Румунії
Міхай Фіфор. Румунія разом з Польщею є стрижнем «Ініціативи Б-9», яка також
включає Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Словаччину та Угорщину. Їх
представники узгодили свої позиції перед самітом НАТО на вищому рівні, що
відбудеться в Брюсселі у липні.

Солідарність з Великобританією

Міністерство закордонних справ Румунії у середу поширило заяву, в якій
зазначається, що Бухарест є солідарним з Великою Британією і рішуче
засуджує використання нейротоксичної речовини військового призначення на
території держави-союзника. Позиція Румунії була оприлюднена після того, як
прем’єр-міністр Тереза Май заявила, що Москва винна в отруєнні колишнього російського
агента Сергія Скрипаля, його доньки та британського поліцейського. Численні країни
заявили, що отруєння Скрипаля є серйозним порушенням міжнародних норм та угод
про заборону хімічної зброї.

Уніоністська акція в Республіці Молдова

Приблизно 120 міст і сіл Республіки Молдова прийняли
символічну декларацію про об’єднання з
Румунією. Мери і місцеві обранці, а також всі прихильники об’єднання, наприкінці місяця в Кишиневі візьмуть участь в урочистих зборах, щоб відзначити
100-у річницю об’єднання Бессарабії з Румунією. Їх ініціатор, «Альянс за Сторіччя»,
що складається з представників громадських організацій з Р.Молдова, Румунії та діаспори
стверджує, що ця акція покликана підтвердити упевненість учасників в тому, що
об’єднання з Румунією є єдиним способом відновити історичну правду, вступити в
ЄС і НАТО та забезпечити добробут і свободу людей. Нагадаємо, що Бессарабія відокремилася
від Російської імперії наприкінці Першої світової війни і згодом, 27 березня
1918 року, об’єдналася з Румунією. Однак у 1940 році Радянський Союз після
ультиматуму знову анексував цю східну румунську територію, на якій утворилася нинішня
Республіка Молдова.

Румунська
книга в Німеччині

Рівно через двадцять років від отримання цього статусу на цьому тижні Румунія знову стала почесним гостем Лейпцизького міжнародного книжкового ярмарку, в якому беруть участь понад 2500 експонентів з 48 країн. На заході, присвяченому просуванню читання, одному з найстаріших у своєму роді в
світі, присутні вже відомі в німецькому просторі румунські письменники – Нора
Юга, Мірча Кертереску, Норман Маня або Філіп Флоріан, а також молоді автори, такі як Лавінія Браніште та Богдан-Александру Станеску. Було представлено понад 40 перекладів
румунської літератури, переважно за підтримки Національного книжкового центру Інституту румунської культури.

Багато держав у регіоні висловили готовність
придбати бронетранспортні машини з колісною формулою 8х8, які вироблятимуться в
Бухаресті, – заявив в інтерв’ю Радіо Румунія міністр оборони Міхай Фіфор. Він
зазначив, що влада хоче, щоб значна частка з 2% ВВП, виділених оборонному
відомству, була спрямована на розвиток оборонної промисловості. Таким чином
Румунія може стати важливим виробником і експортером сучасної зброї в регіоні.

Міхай Фіфор: «Потрібно відновити оборонну
промисловість і, за рахунок стійких інвестицій ми дійсно можемо стати
регіональним центром виробництва зброї. Однією з основних програм оснащення Збройних
сил Румунії є та, що стосується придбання броньованих машин з колісною формулою
8×8, які вироблятимуться на Механічному заводі в Бухаресті. Багато країн
регіону зацікавлені продукцію Бухарестського механічного заводу і це вселяє оптимізм.»

Міністр оборони також розповів про дві великі програми
оснащення румунських військ. Він сказав, що перший багатоцільовий корвет
румунського виробництва буде готовий через три роки. На іншій румунській верфі можуть
бути побудовані три військові підводні човни. Міхай Фіфор: «Ця програма оснащення
підводними човнами, припускає придбання трьох підводних човнів для румунського ВМФ
і означає дуже, дуже великий крок вперед з точки зору зміцнення боєздатності Збройних
сил Румунії. Ми прагнемо виробляти ці потужності, ці підводні човни, на
румунській суднобудівній верфі, за прикладом масштабної програми будівництва чотирьох
багатоцільових корветів. У четвер на засіданні уряду ми схвалимо рішення, яке
дозволить нам запустити програму багатоцільових корветів. Перший корвет буде готовий
вже через три роки.»

Румунія, як член НАТО з 2004 року та як важлива складова східного флангу альянсу, з минулого року збільшила витрати на оборону до 2% ВВП, щоб забезпечити найвищий рівень
безпеки в цьому геостратегічному регіоні. Міхай Фіфор: «Це вже другий рік з оборонним бюджетом в 2% ВВП. Якщо 2017 рік став
експериментальним з точки зору витрат, коли ми спробували якомога ефективніше
витратити виділену суму грошей, то 2018 рік має стати роком упродовж якого
ми маємо продемонструвати свою зрілість в тому, що плануємо здійснити.»

За словами міністра 2018 рік є дуже важливим роком
і тому, що в липні відбудеться саміт НАТО, на якому Румунія винесе не розгляд
присутніх безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні.

Лідери Європейського Союзу, що зустрілись у Брюсселі, офіційно схвалили в четвер план Постійного структурованого співробітництва (PESCO), який активізує військову співпрацю. У проекті візьмуть участь 25 країн ЄС, крім Данії, Мальти та, звичайно, Великої Британії, яка вийде з спільнотного блоку у березні 2019 року. Метою PESCO є інтеграція військових командувань, військово-промислових структур та оперативних структур 25 держав. Присутній в Брюсселі президент Клаус Йоганніс знову підтвердив прихильність Румунії взяти участь у реалізації цього інструменту.

На думку глави держави, його імплементація повинна призвести до більш ефективного розвитку військового потенціалу, у тому числі шляхом уникнення дублювання з НАТО, а також шляхом збільшення згуртованості між державами-членами ЄС. Це історичний день щодо відновлення європейської оборони, заявив президент Європейської Ради Дональд Туск. Сьогодні ми запускаємо PESCO – практичне вираження нашої волі для побудови європейської оборони», – сказав також Туск, який зазначив, що це хороша новина для союзників Євросоюзу і погана для його ворогів. Я вірю, що це буде корисним для ЄС, буде корисним для Європи та буде корисним для НАТО, – заявив Йенс Столтенберг, Генеральний секретар Альянсу, запрошений на саміт глав держав та урядів.

Він сказав, що PESCO забезпечить більше можливостей, збільшить витрати на оборону та покращить розподіл обов’язків. І голова європейської дипломатії Федеріка Могеріні привітала це історичне рішення, яке робить ЄС надійним постачальником безпеки у світі. Вона нагадала, що Союз, який здавна був задоволений роллю м’якої сили, без військової ваги, збільшив свої зусилля, щоб зміцнити свою оборону після початку української кризи навесні 2014 року. Європейська Рада закликала держави-члени виконати національні зобов’язання щодо імплементації ПЕСКО. Одночасно їх закликають продовжити роботу зі створення Європейського фонду оборони.

Фонд буде профінансований після 2020 року, на 1,5 млрд. євро, щоб збільшити проекти в галузі дослідження та промислового розвитку, а також підтримати малі і середні європейські компанії в галузі оборони. ЄС сприятиме використанню тактичних груп, батальйонів для втручання у разі кризи, яких не було дислоковано більше десяти років через дуже важкий політичний та адміністративний процес прийняття рішень. За даними EuObserver, в рамках PESCO будуть реалізовані 17 проектів військового співробітництва з початковим фінансуванням на п’ять мільярдів євро.

Румунcько-американське
військове співробітництво

Президент Румунії Клаус Йоханніс у понеділок підписав
закон про придбання зенітно-ракетних комплексів Patriot. Нормативно-правовий акт був раніше схвалений
Сенатом і Палатою депутатів. Румунія має намір придбати сім американських
комплексів Patriot
загальною вартістю 3,9 мільярдів доларів США без ПДВ. Перший з них, вартістю
близько 765 мільйонів доларів, за словами міністра оборони Міхая Фіфора,
запрацює в першій половині 2020 року. Планом закупівель Міністерства оборони
також передбачено придбання
бронетранспортерів Піранья (Piranha) 8×8.
Перші 30 з них також будуть закуплені в Сполучених Штатах, а решта
вироблятимуться в близькому майбутньому Бухарестським механічним заводом. На
цьому тижні Верховна рада оборони країни (ВРОК) прийняла рішення зберегти бюджет Міністерства
оборони в 2018 році на рівні 2% ВВП як і в цьому році, – зазначається в заяві,
поширеній Адміністрацією Президента Румунії. Члени ВРОК також прийняли рішення
збільшити до 1.775 осіб кількість військовослужбовців, які братимуть участь в
місіях за кордоном, на 286 більше порівняно з поточним роком. Так само 1867
жандармів і поліцейських, на 340 більше, ніж в цьому році, візьмуть участь в
наступного року в місіях під егідою Європейського союзу, ОБСЄ, НАТО та ООН.Згідно з заявою Адміністрації Президента, основна увага в
наступному році буде приділена участі військовослужбовців і військової техніки
в операціях НАТО в Афганістані, в операціях НАТО КФОР та в операції ЄС АЛТЕЯ
на Балканах. Своєю присутністю в таких місіях, румунська держава бере активну участь у
забезпеченні стабільності та регіональної й глобальної безпеки, а також у
боротьбі з міжнародним тероризмом.

Румунія
через десять років від вступу в ЄС

Через
десять років від вступу в ЄС більшість румунів довіряють Європейському Союзу
(57%), показує недавнє дослідження, опубліковане Представництвом Європейської
комісії в Бухаресті. На думку румунів, основними перевагами Євросоюзу є
добросусідські відносини між державами-членами, демократія й дотримання прав
людини та принципу верховенства закону, а також здатність підтримувати мир і
демократію за межами своїх кордонів. Більшість румунів (54%) вважає, що до них
прислуховуються в ЄС і це свідчить про те, що вони стають активними громадянами
Євросоюзу. Відносно майбутнього румуни вважають, що основними загрозами та
викликами є боротьба з тероризмом (65%), відносини з Росією (46%) і
політика в сфері імміграції (41%). Опитування також показує, що, на думку
румунів, основними перевагами приєднання їхньої країни до Європейського Союзу є
можливість отримати роботу в іншій державі-члені, доступ до більшої кількості
товарів і ринків, позитивний вплив європейських фондів на регіон, в якому вони
живуть. Що ж стосується недоліків, то це зниження купівельної спроможності,
придбання земель або нерухомості іноземцями, а також відтік висококваліфікованої
робочої сили.

Розходження
у поглядах на реформу правосуддя

Плани
парламентської більшості внести поправки у судове законодавство продовжують
нагнітати пристрасті в Румунії. У Бухаресті члени спеціальної парламентської
комісії з питань внесення змін до
низки законів, що регулюють систему правосуддя,минулого тижня внесли ряд поправок, що викликали невдоволення правої
опозиції. Частина громадянського суспільства протестує на вулицях проти
суперечливої реформи судової системи, ініційованої соціал-демократами. Ця
реформа, за словами демонстрантів, спрямована на захист корумпованих політиків.
Представники правосуддя також заявляють, що поправки до законів негативно вплинуть
на зусилля з викорінення корупції. Ініціативу чинної румунської влади піддали
критиці й у Вашингтоні. Американське зовнішньополітичне відомство висловило
стурбованість тим, що Парламент працює над законодавством, яке може негативно
позначитися на боротьбі з корупцією та послабити незалежність судової системи у
відносинах з політичним чинником. Ця заява викликала роздратування в лавах
влади та підтримку опозиції. Міністр юстиції Тудорел Тоадер заявив, що ніхто не
може диктувати парламенту в здійснені
законодавчої діяльності, а лідери обох сил правлячої коаліції, соціал-демократ
Лівіу Драгня та ліберал-демократ Келін Попеску-Терічану поширили спільну заяву,
згідно з якою «дебати, рішення та голосування в парламенті здійснюються від
імені суверенітету народу і не можуть бути предметом жодного тиску». Оглядачі
відзначають, що американська реакція прийшла після висновку Європейської
комісії, згідно з яким у цілому в 2017 році темпи впровадження реформ
уповільнилися, а виклики незалежності румунської судової влади є серйозним
джерелом занепокоєння.

Міні-відпустка
на Святого Андрія (30 листопада) та Національний день Румунії

На
цьому тижні румуни мають 4-денну міні-відпустку. Вона почалася у четвер коли в
Румунії день Святого Андрія, небесного покровителя країни, потім – 1 грудня -
Національний День Румунії. Більшість румунів вирішили провести ці дін в країні,
переважно на гірських курортах в Долині річки Прахова, у Південних Карпатах та
на Буковині (на півночі Румунії), а також на бальнеологічних курортах. Середній
бюджет, виділений на проведення цих вихідних в Румунії становить 800 леїв на
людину (близько 170 євро). А румуни, які вирішили провести ці святкові дні за
кордоном, виділили приблизно 320 євро на людину. 1-го грудня всі румуни в
країні і за кордоном відзначають Національний день Румунії. Традиційно
центральною подією в цей день є військовий парад в Бухаресті. Під Тріумфальною
Аркою в столиці колонами пройшли близько 3,5 тисяч військовослужбовців ЗСР, 300
одиниць військової техніки, а над аркою пролетіли 50 літальних апаратів. Так
само, у цьому році, в святковому параді взяли участь понад 300
військовослужбовців з різних країн-союзників і партнерів, зокрема Болгарії, Великобританії, Канади, Франції,
Німеччини, Греції, Італії, Р.Молдова, Польщі, Португалії, Словаччини, США,
Туреччини та України. Теж у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії
пройшли святкові концерти та інші шоу просто неба.

Парламент Румунії не підтримав вотум недовіри уряду

Коаліційний уряд Румунії, до складу якого входять Соціал-демократична партія (СДП) й Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ), приведений до присяги в кінці червня, на цьому тижні успішно пройшов випробування «на міцність», після того як правоцентристська опозиція ініціювала вотум недовіри. Резолюцію підтримали лише 159 народних обранців з мінімально необхідних 223. Ініційований парламентаріями Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румнуію», Партії «Народний рух» та кількома незалежними депутатами й сенаторами, документ вимагав відставки кабінету міністрів на чолі з соціал-демократом Міхаєм Тудосе через спантеличення економіки та правової системи країни й погіршення життєвого рівня населення. Зокрема, стверджують опозиційні сили, останні зміни до Податкового кодексу, що перекладають з роботодавця на плечі працівника обов’язкові соціальні відрахування та зменшення податку на прибуток з 16% до 10% з 1 січня 2018 року, матимуть руйнівні наслідки для економіки країни. У відповідь прем’єр-міністр заявив, що завдяки податковій реформі в наступному році буде більше коштів у держбюджеті й Пенсійному фонді, а компанії матимуть в розпорядженні спрощену процедуру роботи з державою. Міхай Тудосе запевнив, що проект Державного бюджету на 2018 рік буде незабаром завершено, а місцеві органи влади матимуть необхідні кошти, щоб не підвищувати податки.

Правосуддя у Румунії

Національний антикорупційний директорат Румунії наклав арешт на всі активи та рахунки спікера Палати депутатів та лідера найбільшої правлячої Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні, з метою відшкодування шкоди в розмірі понад 27 мільйонів євро у кримінальному провадженні за фактами створення організованого злочинного угруповання та зловживання службовим становищем. У цій кримінальній справа, треті порушеній проти лідера соціал-демократів, прокурори розслідують привласнення коштів з європейських фондів, виділених на ремонт доріг повітового значення, коли Драгня був головою Телеорманської повітової ради. Вважаючи себе жертвою брудної політичної кампанії Лівіу Драгня днями заявив: «Я був мішенню для нападів кожного разу, коли Соціал-демократична партія намагалася зробити щось важливе для Румунії. Тепер мене використовують, щоб перешкодити внесенню змін до системи правосуддя.» Ця суперечлива законодавча ініціатива правлячої коаліції була піддана гострій критиці гормадянським суспільством, опозицією, суддями й прокурорами, а також президентом Клаусом Йоханнісом. Серед тих, хто стверджує, що на сьогодні немає ніяких підстав для такого поспіху і яких дуже багато, налічується й головний прокурор Національного антикорупційного директорату Лаура Кодруца Кьовеші, яка скаржиться на відсутність прозорості у процесі розробки нових законів про внесення змін в систему правосуддя. «Жоден румунський суддя чи прокурор не заперечує наявність певних проблем, які мають бути усунені в цих трьох законах: проблеми пов’язані з кар’єрою суддів і прокурорів, з просуванням по кар’єрі, інші проблеми. Але всі судді та прокурори піддали гострій критиці спосіб в який у парламенті намагаються прийняти ці зміни, в умовах повної відсутності прозорості, без будь-яких обговорень. Спостерігається спроба збільшити вплив Міністра юстиції на діяльність прокурорів, що серйозно вплине на незалежність прокурорів та не тільки, тобто опосередковано – і на незалежність суддів.»

Румунія купує ракетні комплекси Patriot

Румунія придбає сім американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, на загальну суму 3,9 млрд. доларів США. Міністр оборони Міхай Фіфор заявив, що це дозволить забезпечити зміцнення національної та регіональної безпеки та сприятиме зміцненню румунсько-американського двостороннього стратегічного партнерства: «Стратегічне партнерство між Румунією та США, започатковане 11 липня 1997 року, було й є важливою складовою зовнішньої політики Румунії, а також ефективним інструментом підтримки національних зусиль у сфері оборони. У той же час ця закупівля призведе до посилення військового співробітництва між Румунією та США, передачі чутливих технологій та інформації, збільшення довіри між двома союзниками.» Ракетний комплекс Patriot вважається найефективнішим у світі, він оснащений найсучаснішими ракетами та має високопродуктивну радарну систему, здатну виявляти запущену противником ракету в рекордно короткі строки і в лічені секунди реагувати на загрозу.

Зустріч президентів Румунії та України в Брюсселі

У п’ятницю в кулуарах П’ятого Саміту Східного
партнерства в Брюсселі відбулася зустріч президентів Румунії та України Клауса
Йоханніса й Петра Порошенка. Центральною темою розмови стала
проблема освіти румунською мовою в Україні. Клаус Йоханніс сказав Петру
Порошенку, що ця тема надзвичайно важлива для румунської сторони і попросив
свого українського візаві перш ніж схвалювати законодавчі зміни щодо навчання
румунською мовою, обговорити їх як у двосторонньому форматі, так і з
представниками румунської меншини в Україні. За словами Йоханніса Петро
Порошенко пообіцяв врахувати усі рекомендації Венеціанської комісії. У свою
чергу Президент України Петро Порошенко під час зустрічі висловив вдячність
Президентові Румунії за незмінну підтримку територіальної цілісності та
суверенітету України та за співавторство Румунії українського проекту Резолюції
ГА ООН «Становище у галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та
міста Севастополь (Україна)», який буде розглядатися Генеральною Асамблеєю ООН у
грудні 2017 року. У вересні після прийняття Верховною Радою України нового
закону про освіту Президент Румунії скасував намічений на жовтень офіційний
візит до Києва, стверджуючи, що цей нормативно-правовий акт суперечить взаємним
благим намірам і серйозно обмежує доступ меншини до навчання рідною мовою.

Міжнародний книжковий ярмарок «Гаудеамус»

У Бухаресті на цьому тижні проходить Міжнародний книжковий ярмарок «Гаудеамус – повчальна книга». Радіо Румунія виступає організатором заходу, який вже багато років є знаковим як для фахівців у цій сфері, так і для широкої громадськості. У цьому році з 22 по 26 листопада сотні учасників запланували проведення понад 800 подій. На ярмарку представлено десятки тисяч книг та передбачено презентації звичайних та аудіокниг, зустрічі з відомими авторами, письменниками, істориками, редакторами, перекладачами, критиками, політологами, журналістами, фотографами тощо. Почесним гостем ярмарку в цьому році є не країна, а Європейська Комісія. Цим самим організатор вирішив відзначити декілька ювілейних дат: десяту річницю вступу Румунії в ЄС Румунії, 30-річчя запуску програми Erasmus та 60-річчя підписання Римського договору, який заснував європейську спільноту. Почесним головою Міжнародного книжкового ярмарку «Гаудеамус» у цьому році є видатний румунський драматург і журналіст, який проживає у Франції Матей Вішнєк.

Румунія розпочала широку модернізацію своїх збройних сил. Таким чином, законопроект про закупівлю зенітно-ракетних комплексів Patriot у Сполучених Штатів сьогодні внесено на розгляд парламенту в Бухаресті, спочатку в Сенаті, після чого він буде розглядатися Палатою депутатів. У документі передбачається придбання семи зенітно-ракетних комплексів, чотири з яких будуть призначені для оснащення генштабу Повітряних сил і три для генштабу Сухопутних військ. Сума контракту оцінюється в 3,9 млрд доларів., без ПДВ. Перший зенітно-ракетний комплекс, вартістю 764 мільйони доларів, буде закуплений до кінця поточного року, і, як сподівається міністр оборони Міхай Фіфор, стане операційним у 2019 році.

Міхай Фіфор: Ми вже на фінішній прямі. Проект подано до Постійного комітету Сенату і буде розглянутий в терміновому порядку в Сенаті. Ми сподіваємось, що не пізніше, ніж через два тижні, він буде затверджений Сенатом, а потім Палатою депутатів. Як тільки законопроект буде схвалений Парламентом Румунії, ми готові заплатити перший зенітно-ракетний комплекс Patriot, який запрацює, швидше за все, в 2019 році.

Також обговорений раніше урядом, законопроект передбачає, що для Румунії зміцнення протиповітряної оборони є дуже важливим, оскільки це забезпечує зміцнення національної та регіональної безпеки та значно сприяє зміцненню стратегічного партнерства із Сполученими Штатами. Для протиповітряної оборони румунська армія в даний час покладається на американські і радянські ракети, вироблені ще під час війни у В’єтнамі.

Незважаючи на те, що зенітно-ракетні комплекси Patriot виробляються вже 40 років, система постійно розвивається. Комплекс оснащений найсучаснішими ракетами, розробленими спеціально проти балістичних ракет. Кожна з них важить 350 кг, швидкість ракет 5000 кілометрів на годину, діапазон дії 20 кілометрів, і може досягти висоти 24 тисячі метрів. Patriot також оснащена комплексним радаром, який може вчасно виявити ракету, запущену ворогом і реагувати на загрозу всього за кілька секунд.

Румунія приєднається до невеликого клубу країн, які мають зенітно-ракетні комплекси Patriot. Серед них – США, Німеччина, Греція, Нідерланди, Іспанія, Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати або Японія. Разом усі країни-партнери постійно інвестують в поліпшення та тести, щоб бути на крок попереду загрози.

Член НАТО з 2004 року Румунія бере активну участь у процесі забезпечення стабільності. Румунські військовослужбовці діють в театрах військових операцій
поряд з товаришами з інших країн Північноатлантичного альянсу, беруть активну
участь у спільних міжнародних навчаннях з відпрацювання різних сценаріїв, а
цього року Бухарест виділив 2% ВВП на оборону. У той же час Збройні сили
Румунії продовжують процес технічного оснащення купуючи бойові літаки F16.

Нещодавно Бухарест вирішив зробити ще один важливий крок в цьому сенсі:
прийняв рішення придбати зенітний комплекс «Петріот». Цей американський
протиракетний комплекс вважається найбільш розвиненою системою протиповітряної
оборони в світі, однією з небагатьох, випробуваних в умовах реальних бойових дій. Він оснащений найсучаснішими
ракетами та грає роль платформи перехоплення балістичних ракет. Кожна ракета
важить 350 кг, може пересуватися зі швидкістю 5000 кілометрів на годину, висота
ураження балістичних цілей – до 24 км, а радіус – 20 км проти балістичних
цілей. «Петріот» має високопродуктивну радарну систему, здатну виявляти
запущену противником ракету в рекордно короткі строки і в лічені секунди
реагувати на загрозу.

Для придбання американського комплексу Міністерство оборони Румунії виділило
майже 4 млрд євро, що виправдано тим, що в даний час система ППО Румунії
складається з американських та радянських ракет часів В’єтнамської війни. Цим
самим Румунія зміцнює свою позицію вектора стабільності в регіоні, стаючи,
водночас, сильнішим партнером Альянсу.

З позиції члена НАТО і з огляду на своє геополітичне положення, Румунія
грає важливу роль у стримуванні та забезпеченні захисту всього східного флангу
Альянсу, особливо враховуючи її знаходження поблизу України, – зазначила у
вівторок Посол США в НАТО Кей Бейлі Хатчінсон перед засіданням міністрів
оборони Альянсу в Брюсселі. В інтерв’ю нашому кореспонденту вона сказала, що на
порядку денному НАТО загалом, а також на зустріч в Брюсселі пріоритетним
питанням є підвищення мобільності військ Альянсу по всій Європі, з тим, щоб вони
могли швидко дістатися до будь-якого союзника, який потребує підкріплення.

Ця тема є одним з пріоритетів партнерства НАТО – ЄС, що вимагає більш
тісної співпраці не тільки з окремими країнами-членами, а також з Євросоюзом в
цілому для усунення перешкод митного контролю, недоліків викликаних відсутністю
адекватної інфраструктури та бюрократичних перепон.

Верховна рада оборони країни, на чолі з
президентом Клаусом Йоханнісом, яку часто називають парасолькою румунських
структур безпеки, у вівторок схвалила рішення про участь румунської держави в
ініціативі Європейського Союзу в сфері оборони.

Як повідомляє Адміністрація
Президента, Постійне структурне співробітництво (PESCO) буде посиленою формою
співпраці в рамках оборонної та безпекової політики ЄС. Це дасть змогу країнам-членам
ЄС, які відповідають передовим критеріям військового потенціалу та бажають взяти
на себе додаткові зобов’язання, налагодити між собою структурну співпрацю.

Румунія озвучить свій принциповий намір взяти участь у
перших десятьох проектах, з тих, що вже були презентовані країнами-членами,
проекти, подальший розвиток яких відповідає національним пріоритетам розвитку
військового потенціалу. Член НАТО з 2004 року та ЄС з 2007 року Румунія завжди
брала активну участь у спільних програмах безпеки двох організацій. На
території країни часто проводяться багатонаціональні навчання Альянсу, а також
розміщені військові бази та елементи системи протиракетної оборони. Водночас
румунські військовослужбовці перебувають в Афганістані з початку 2000-х років,
пліч-о-пліч з їхніми американськими товаришами.

Завдяки політичному пакту, який підтримали всі
парламентські партії, 2% Валового Внутрішнього Продукту Румунії виділяються на
оборону, як цього вимагали президент США Дональд Трамп та Генеральний секретар
НАТО Йєнс Столтенберг. З іншого боку, як відзначають експерти, десятиліттями
під безпечною парасолькою НАТО європейці лише очікували, що американці
захистять їх від зовнішніх загроз.

Рік тому глава Європейської комісії Жан-Клод Юнкер
відкрито закликав до створення Збройних сил Європейського Союзу. Це, – на думку
Юнкера, – буде одним з найкращих способів захисту цінностей та кордонів ЄС.
Після анексії Росією українського півострова Крим та після рішення Великої Британії про вихід з ЄС, імідж
Європи дещо погіршився, а коли мова заходить про закордонну політику здається,
що нас не сприймають серйозно, – зазначив Президент Європейської комісії.

Міністр оборони на момент вступу Румунії до НАТО, чинний віце-спікер
Європейського парламенту Йоан Мірча Пашку має нюансове ставлення до ідеї
оборонної політики ЄС. В інтерв’ю Румунському радіо він зазначив, що
безпека стала основною проблемою для європейських громадян, а відтак і для
установ ЄС. Водночас він додав, що тривалий час знехтувана, оборона
Європейського Союзу не може бути забезпечена в разі масштабної агресії без
підтримки американських партнерів.