Tag: оборона

Екстремальні погодні явища в Румунії та заходи з попередження

Уряд Румунії у четвер прийняв рішення про виділення фінансової допомоги на суму 36 мільйонів леїв (приблизно 8 мільйонів євро) для ліквідації наслідків буревіїв на заході, півночі та центрі країни. Гроші будуть використані для ремонту шкіл, лікарень,відділків поліції, церков та інших закладів суспільного інтересу. Минулої неділі 15-20-хвилинний буревій забрав життя 8 людей, понад 140 осіб отримали поранення. Сильний вітер, швидкістю подекуди понад 120 км/год вирвав повністю з корінням або повалив сотні дерев та електричних стовпів, зірвав дахи та білборди, розбив або навіть перекинув автомобілі. У деяких місцевостях було тимчасово перервано водо- й електропостачання, заблоковані автомобільні дороги. Через падіння дерев і стовпів на окремих ділянках сильно постраждала залізнична інфраструктура, унаслідок чого було скасовано багато маршрутів поїздів. Після недільного буревію прем’єр-міністр Міхай Тудосе заявив, що настав час створення і в Румунії сучасної системи оповіщення населення в разі стихійного лиха, як і в інших європейських державах. Через кілька днів негода знову вдарила, на цей раз по столиці та інших 38 населених пунктах. Підсумки – 3 померлих, десятки зірваних дахів та повалених дерев, тимчасово перекритий рух автотранспорту.

Президент Румунії Клаус Йоханніс на Генасмаблеї ООН

Насичена програма шестиденного візиту Президента Клауса Йоханніса в США з метою участі у 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку. У своєму виступі на Генасамблеї ООН глава румунської держави наголосив на необхідності зміцнення та підвищення ефективності ООН, яка має бути пристосована до сучасних проблем. Румунія, – сказав він, – вітає реформу антитерористичних механізмів ООН та її зусилля, спрямовані на те, щоб боротьба з тероризмом стала ключовим елементом її проектів попередження. Йоханніс виступив за необхідність створення Міжнародного суду проти тероризму. Глава румунської держави взяв участь у заходах високого рівня, організованих Румунією разом з іншими країнами та провів низку двосторонніх зустрічей: з Генеральним секретарем ООН, з Головою Генеральної Асамблеї, а також з лідерами багатьох країн світу. У четвер Клаус Йоханніс зустрівся з румунами у Філадельфії, яких закликав більш активно підтримувати поглиблення відносин між Румунією та США. Він сказав їм, що стратегічне партнерство між Румунією та Сполученими Штатами набуло нового виміру після візиту до Вашингтона влітку цього року. К.Йоханніс зазначив, що президент США Дональд Трамп дуже цінує румунську громаду в Сполучених Штатах. Теж у четвер Президент Румунії повідомив про скасування запланованого на жовтень візиту в сусідню Україну, а також про скасування зустрічі зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм, яка мала відбутися в кінці цього місяця в Бухаресті. Таке рішення глава румунської держави прийняв після прийняття Верховною Радою України нового закону про освіту, що обмежує право 400 000 етнічних румунів цієї країни навчатися рідною мовою.

Реакція в Бухаресті на новий український освітній закон

У середу Сенат і Палата депутатів на спільному засіданні прийняли Декларацію щодо нового Закону України Про освіту, який за словами румунських парламентаріїв сильно обмежує право національних меншин, в тому числі румунської, на навчання рідною мовою. Румунський парламент закликав Київ переглянути
цей закон, який вступить в силу після його підписання Президентом Петром
Порошенком. Румунський законодавчий орган також просить забезпечити адекватний
захист мовної, культурної та релігійної самобутності майже півмільйона етнічних
румунів у сусідній країні. Парламент також прийняв рішення
створити парламентську делегацію, яка найближчим часом відбуде до Києва для обговорення
ситуації, що виникла довкола освіти рідною мовою осіб, які належать до
румунської меншини. У той же час румунська делегація в Парламентській Асамблеї
Ради Європи внесла пропозицію про включення цього питання до порядку денного
жовтневої сесії та прийняття резолюції про моніторинг України на предмет
забезпечення мовних прав національних меншин.

Візит міністра
оборони Румунії Міхая Фіфора до Вашингтона

Міністр оборони
Румунії Міхай Фіфор на цьому тижні здійснив робочий візит до Вашингтона. Під
час зустрічей з офіційними особами США міністр Фіфор заявив, що Бухарест
залишається солідним, передбачуваним і надійним партнером, зберігаючи свою
прихильність сприяти зміцненню регіональної безпеки і стабільності. Він
окреслив пріоритети уряду в оборонній сфері після виділення Міністерству оборони
2% ВВП. Переговори були зосереджені, так само, на зміцненні стратегічного
партнерства Румунія-США та на поглибленні двосторонньої співпраці у військовій
сфері. Румунський міністр також зустрівся з представниками американських
компаній, що діють в сфері оборонної промисловості. Міхай Фіфор підтвердив
бажання Бухареста прискорити модернізацію Збройних сил Румунії і нагадав, що
парламент вже схвалив ряд програм закупівель, серед яких придбання ракет Patriot
і систем HIMARS.

Парламент відхилив вотум недовіри міністру
освіти

Резолюція про
недовіру та відставку міністра освіти Лівіу Поп була відхилена в понеділок Сенатом,
верхньої палатою румунського парламенту. Під назвою Румунія без якісної освіти
є бідною Румунією, резолюція була ініційована основними опозиційними силами – Націонал-ліберальною
партією та Союзом Рятуйте Румунію. Ініціатори дорікають міністру освіти у
тому, що 2017/2018 навчальний рік почався без підручників для 5-го класу, більшість
шкіл не мають необхідних дозволів на
функціонування, а відсів у школах досяг рекордного рівня. Лівіу Поп представив
перед сенаторами доповідь про реалії румунської системи освіти, як того
зажадали ініціатори резолюції.

Керівник одного з найважливіших відомств
соціал-демократ Адріан Цуцуяну у вівторок написав заяву про відставку через трагікомічну
історію. Спочатку професійне об’єднання військовослужбовців повідомила своїх членів
про те, що цього місяця вони отримають менше грошей.

Дізнавшись про це, журналісти
зажадали роз’яснень від Міністерства оборони та отримали відповідь, згідно з
якою 15 вересня працівники Міністерства оборони отримають заробітну плату, але
без грошової норми харчування та без грошей на оренду помешкання, а їх страхові внески до державного бюджету і
податок на прибуток будуть сплачені пізніше. Ситуацію пообіцяли врегулювати до
25 вересня, коли мала бути сплачена
заборгованість.

ЗМІ та права опозиція прийшли до висновку, що
влада не має грошей на зарплату співробітників оборонного відомства. Голова Націонал-ліберальної
партії Людовік Орбан заявив, що «незважаючи на зобов’язання, взяті перед
стратегічними партнерами Румунії, Соціал-демократична партія залишили румунську
армію без грошей», а міністр оборони поплатився посадою за те, що не зумів приховати
правду. З іншого боку Міністерство фінансів заявило, що немає ніяких труднощів
з виплатою грошового забезпечення співробітникам оборонного відомства та інших
міністерств. А прем’єр-міністр Міхай Тудосе заявив, що був шокований нездатністю
міністра Цуцуяну контролювати ситуацію

Міхай Тудосе: «Я попросив міністра прийти
і дати пояснення, а потім зажадав відставки. Його помилка полягає в тому, що
він дозволив цьому статися знаючи про існування подібних дискусій, замість
того, щоб розрядити ситуацію. Він мав, принаймні сказати нам про що йде мова,
про те, що там хтось просто збожеволів. Тепер ми перебуваємо в цій ситуації.
Пробачте мені, але мова йде про важливий елемент національної безпеки, йдеться
про Збройні сили Румунії, країни-члена НАТО. Як можна робити подібні заяви?»

Прем’єр-міністр запевнив, що в бюджеті достатньо
грошей для Міністерства оборони, якому, до речі, було виділено два відсотки
ВВП. Ситуація, додав він, буде вирішена протягом щонайбільше двох тижнів, після
коригування бюджету, яке буде позитивним.

У ЗМІ виникло чимало спекуляцій на тему відставки
Цутуяну. Деякі політичні оглядачі стверджують, що в дійсності йдеться про
зведення рахунків усередині Соціал-демократичної партії, яка поляризується на
два полюси, один навколо прем’єр-міністра, а інший навколо лідера
соціал-демократів Лівіу Драгні. Інші вважають, що відставлений міністр став
занадто близьким до Верховного Головнокомандувача Збройних Сил Румунії,
президент Клауса Йоханніса, чим викликав невдоволення серед своїх однопартійців.

Натомість економічні аналітики б’ють на
сполох. Вони побоюються того, що в дійсності непорозуміння навколо Міністерства
оборони є симптомом сумної реальності: браку коштів у держбюджеті, у результаті
чого, незважаючи на рекордне економічне зростання, уряд не зможе виконати щедрі
обіцянки, завдяки яким соціал-демократи одержали перемогу на минулорічних виборах.

Президент Клаус Йоханніс повернувся з літньої Ради Європи, що відбулася наприкінці минулого
тижня в Брюсселі, з тим, що преса називає домашніми завданнями
для майбутнього румунського уряду. Новий кабінет міністрів, заявив глава
держави, має отримати згоду на переміщення
до Румунії, після виходу Великобританії з
ЄС Європейського агентства з лікарських засобів (EMA).

Причому
добитися цього буде нелегко,тому що готовність прийняти в себе відповідне європейське агентство також
висловили Франція, Швеція, Данія, Угорщина і Болгарія, які вже надіслали свої пропозиції офіційному
Брюсселю. Крім того, і сам Лондон хоче, щоб агентство продовжило працювати у Великобританії, навіть після виходу з європейської спільноти .

На кону не тільки престиж, а й прагматичні
аспекти. Європейське агентство з лікарських засобів є децентралізованою
структурою Європейського Союзу. Його головним обов’язком є ​​захист здоров’я
населення, поширення інформації про охорону здоров’я шляхом оцінки і контролю
лікарських засобів, призначених для використання людиною і у ветеринарних
цілях. Таким чином агентство здійснює наукову оцінку заявок на отримання
дозволу з реалізації на європейському ринку всіх препаратів, призначених на
лікування ВІЛ/СНІД-у, раку, діабету і нейродегенеративних захворювань, а також
препаратів, призначених для лікування рідкісних захворювань.

Крім того, агентство здійснює постійний
моніторинг безпеки лікарських засобів, через так звану систему фармакологічної
пильності і вживає необхідних заходів, якщо результати демонструють значні
побічні реакції ліків. Нарешті, Європейське агентство лікарських засобів
повинно стимулювати інновації та дослідження в фармацевтичному секторі, надає
компаніям наукову консультацію та допомогу в розробці нових препаратів.

Як повідомляє наш кореспондент в Брюсселі,
на літньому засіданні Ради Європи було прийняте рішення запустити процес
постійної структурованої співпраці, в рамках якого почнуть діяти європейські
військові місії та операції, а також будуть створені оборонні потужності.
Структура буде гнучкою, вона дозволить брати участь всім зацікавленим державам,
серед яких і Румунія, а протягом наступних трьох місяців будуть визначені
критерії участі і зобов’язання учасників. Таким чином, – сказав президент
Йоханніс, новий уряд повинен буде зайнятися і питаннями відновлення
національної оборонної галузі, оскільки зможе використовувати ресурси, надані з
нового Європейського Фонду Оборони.

Глава держави уточнив, що з цього фонду
можуть отримати кошти і малі та середні підприємства, а Бухарест має подати
список проектів розвитку потужностей, призначених для європейської оборони.
Президент Йоханніс, від імені Румунії, виступив за тісну співпрацю між усіма
державами-членами ЄС в питанні безпеки. Він висловився, з іншого боку, проти
так-званої паралельності дій з НАТО та запропонував створити в рамках ЄС нові
структури, які б доповнювали потужності Північноатлантичного Альянсу.

Прем’єр-міністр Румунії Сорін Гріндяну провів переговори, недавно, з делегацією Американсько-румунської бізнес ради про нові американські інвестиції в Румунії, а також про зміцнення співпраці в галузі оборонної промисловості. Бухарест розглядає в даний час можливості придбання ракет Patriot, і посол США Ганс Клем висловив надію, що сторони досягнуть угоди з цього питання до кінця року. Американський дипломат підкреслив, що США дуже вдячні Румунії за її рішення збільшити з 2017 року витрати на оборону до 2% від ВВП, відповідно до зобов’язань в рамках НАТО.

Це забезпечує можливості і американським компаніям співпрацювати з румунськими компаніями в галузі оборони для розробки нового обладнання, щоб допомогти Румунії та Альянсу, а також Сполученим Штатам забезпечити кращу оборону, зазначив посол Ганс Клем. Минулого місяця, начальник Генерального штабу, генерал Ніколає Чуке пояснив, що Румунія планує придбати ракети Patriot, оскільки такі установки відповідають системі протиракетної оборони країни. Ракети Patriot є передовою системою оборони типу земля-повітря, яка може бути використана у разі атаки з штурмовиками або балістичними і крилатими ракетами.

У свою чергу, міністр національної оборони, Габріель Леш сказав у неділю на суспільному телебаченні, що ракетний комплекс Patriot є одним з можливих рішень, що розглядаються для протиповітряної оборони, тому що це дуже хороша система, яка була випробувана в бою і має збалансовану ціну. «Я хотів би підкреслити з самому початку, що ми обговорювали досі і будемо розглядати питання протиповітряної оборони, але до цих пір не прийнято жодного рішення в зв’язку з цим, сказав міністр Габріель Леш.

З іншого боку, незабаром буде завершена концепція про оснащення румунської армії, оголосив на початку минулого місяця міністр Леш. Оборона отримала перший раз в цьому році, 2 відсотка від ВВП. І румунська армія отримає майже половину з 2 відсотків на оснащення. Міністр Габріель Леш заявив в ефірі Радіо Румунія, що армія отримає ударні вертольоти і нові бронетранспортери, оскільки тим, які використовуються в даний час майже 30 років.

2016-й
став перехідним роком для Збройних Сил Румунії як з точки зору реалізації
рішень, прийнятих країнами НАТО на самітах в Уельсі та Польщі, так і з точки зору бюджету, який в цьому році сягнув
2% ВВП.

Міністерство
оборони у вівторок представило підсумки минулорічної роботи на засіданні за
участю Президента Румунії Клауса Йоханніса, прем’єр-міністра Соріна Гріндяну і спікера
Палати депутатів Лівіу Драгні.

За
словами міністра оборони Габрієля Леша Румунія здатна справитися з викликами безпеки,
в тому числі із загрозами зі сходу або з кібератаками. Він сказав, що Збройні
Сили Румунії повинні підтримувати високий рівень боєготовності для забезпечення
національної безпеки.

У
свою чергу Клаус Йоханніс заявив, що стратегічне партнерство з США і зміцнення позиції
в рамках Північноатлантичного альянсу залишаються головними пріоритетами ЗСР.
Румунські військовослужбовці заслуговують високої оцінки, – додав глава держави.
Клаус Йоханніс: «Армія є основною установою Румунської держави, до якої громадяни
нашої країни ставляться з довірою і гордістю. Цей рівень вдячності завдячується
високому професіоналізму військовослужбовців і цивільних, які виконують свої
обов’язки з патріотизмом і відданістю.»

Глава
держави підкреслив особливу роль збройних сил у нинішньому складному міжнародному
контексті, на тлі геополітичних і безпекових змін, які ускладнили міжнародну
обстановку в останні роки, зокрема: затяжний конфлікт на сході України, війна в
Сирії, ісламістський тероризм та криза з мігрантами, викликані нестабільністю на Середньому Сході.

Прем’єр-міністр
Сорін Гріндяну заявив, що програми оснащення збройних сил Румунії будуть
впроваджуватися за участі національної оборонної промисловості, а уряд виконає
свої обов’язки щодо виділення на це бюджетних коштів. Сорін Гріндяну: «Оборонний
бюджет, відповідно до взятих нами зобов’язань, становитиме 2% від ВВП. Ми забезпечимо
цей рівень в період 2018-2020 роки. Цей бюджет забезпечить міцну основу для
прискорення модернізації Збройних Сил Румунії.» У той же час, прем’єр-міністр
підтвердив «рішучість» кабінету міністрів досягнути цілей політики в сфері оборони
та успішної модернізації та посилення ЗСР.

Румунські
військовослужбовці є прикладом стійкості, оперативності та професіоналізму, -
сказав спікер Палати депутатів та лідер правлячої Соціал-демократичної партії Лівіу
Драгня. Він зазначив, що 2% від ВВП виділені в 2017 році на оборону є мінімумом, який Румунія має забезпечити
протягом наступних 10 років.

Дональд Трамп, якого на початку свого президентства вважали надто поблажливим до Москви і надто критичним до Брюсселя, доручив своїм найближчим співробітникам виправити цю хибну думку.
Минулого тижня новий міністр оборони США Джеймс Меттіс відвідав Брюссель, де
зустрівся зі своїми колегами із союзних країн і сказав, що якщо хоче відновити свою
співпрацю зі Сполученими Штатами та з НАТО Росія повинна керуватися
міжнародними нормами.

На даний момент, за його словами, Вашингтон не готовий до військової
співпраці з Москвою, а тільки до політичної. З іншого боку Меттіс повторив заклик
свого президента до європейських членів трансатлантичного альянсу збільшити витрати
на оборону, в противному випадку США скоротять свою підтримку Альянсу.
У понеділок настала черга нового віце-президента Сполучених Штатів Майка Пенса,
відвідати Брюссель, де він заявив, що нова адміністрація у Вашингтоні вірна збереженню
західних цінностей і підтримує європейську єдність.

Це був перший закордонний візит Майка Пенса, а голова Єврокомісії Жан-Клод
Юнкер привітав цей символічний крок. У свою чергу, голова Європейської ради Дональд Туск
заявив, що зустріч з віце-президентом США була вкрай необхідною. І, як передає
наш кореспондент в Брюсселі, на кожній зустрічі з пресою Пенс підкреслив, що говорить
від імені президента Дональда Трампа.

«Незважаючи на розбіжність у поглядах, – сказав він, – наші континенти
мають спільну спадщину, ті самі цінності і, зокрема, мають ту саму мету:
сприяти миру і процвітанню на основі свободи, демократії і верховенства закону.
І ми залишаємося вірними цим цілям.» Майк Пенс знову наголосив на важливості поглиблення
трансатлантичної торговельної співпраці та на готовності США до їх продовження.

Пріоритетними для обох сторін є боротьба з тероризмом і захист територіальної
цілісності країн-членів ЄС, – повторив Пенс і після зустрічі з Генеральним
секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом. З огляду на спроби Росії перекроїти
кордони силою, ми й надалі підтримуватимемо присутність НАТО в країнах Балтії і
Польщі, – сказав віце-президент США. З іншого боку, однак, він знову попередив,
що американський народ може втратити терпіння з членами НАТО, якщо останні не
будуть однаково нести «тягар оборонних витрат», точку зору, яку поділяє і Йєнс
Столтенберг.

«Європейці не можуть просити Сполучені Штати надалі захищати Європу,
якщо самі не роблять цього», – сказав генеральний секретар НАТО. Він знову
закликав усі держави-члени виконати свої фінансові зобов’язання, нагадавши, що
тільки п’ять з них вже досягли оборонного бюджету в розмірі 2% від ВВП, а три
інших, в тому числі Румунія, дуже близькі до цього відсотку.

Послідовність, а не розкол – таким є головний висновок
зустрічі у Брюсселі міністрів оборони країн-членів НАТО, які в четвер прийняли
рішення посилити військову присутність Альянсу в Чорному морі.

Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг заявив, що усі навчання НАТО, заплановані на поточний рік матимуть суто
оборонний характер і додав, що союзники не мають наміру створювати
напруженість. Нам потрібно проявляти стратегічне терпіння, як це було в роки
холодної війни, – зазначив Генеральний секретар НАТО, який підкреслив, що ця присутність Альянсу на Сході посилає чіткий сигнал будь-якому
потенційному агресору.

У свою чергу, міністр оборони Румунії Габрієль Леш
заявив, що присутність кораблів НАТО в Чорному морі є проявом солідарності між
державами-членами в контексті, створеному після анексії Росією українського
Кримського півострова.

У відповідь на це, Москва, очікувано, засудила рішення
союзників щодо зміцнення своєї присутності в регіоні. Постійний представник
Російської Федерації при НАТО Олександр Грушко заявив, що будуть вжиті всі
необхідні заходи, щоб інтереси безпеки Росії в цьому регіоні були належним
чином забезпечені. Він також сказав, що вже були зроблені додаткові кроки для
зміцнення російських угруповань на півдні, додавши, що вже триває переоснащення
російських військ у Криму.

Перший серед рівних
на міністерській зустрічі в Брюсселі, новий міністр оборони США Джеймс Маттіс
став, як пишуть ЗМІ, незаперечною зіркою зустрічі. Незважаючи на побоювання
багатьох європейців, що з приходом Дональда Трампа до Білого дому США
відмовляться від ролі лідера вільного світу, взятої на себе сімдесят років
тому, Маттіс зробив ясну заяву: якщо хоче відновити співпрацю зі Сполученими
Штатами і НАТО Росія повинна керуватися міжнародними нормами.

Наразі, за його
словами, Вашингтон не готовий до військової співпраці з Росією, а тільки до політичної. З іншого боку, однак,
Маттіс повторив заклик нового американського президента до європейських членів
трансатлантичного альянсу збільшити видатки на оборону, в противному
випадку США зменшать свою підтримку.

На сьогодні, як
підкреслив і Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг Сполучені Штати
демонструють свою готовність не лише словом, а й ділом. Військова присутність
американців в Європі не зменшилася, а навпаки збільшилася. Йєнс Столтенберг
знову закликав усі держави-члени НАТО виконати свої фінансові зобов’язання,
нагадавши, що тільки п’ять з них вже виділили на оборону 2% від ВВП, а ще три,
серед яких і Румунія, оголосили, що вони є дуже близькі до цього відсотка.

Ситуація в Україні була однією з центральних тем останньої в цьому році дводенної зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, яка відбулася 6-7 грудня в Брюсселі. Було прийнято цілий пакет, що складається із 42 заходів, спрямованих на поглиблення співпраці між Альянсом та Європейським Союзом, а також схвалена чітка декларація про незмінну позицію до агресивних дій Росії.

Другий день зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО був присвячений переважно відносинам з Україною, які були розглянуті в рамках засідання Комісії НАТО-Україна. Глави зовнішньополітичних відомств країн Альянсу та міністр закордонних справ Павло Клімкін обмінялися думками про ситуацію в сфері безпеки України, а також перспективи реалізації Мінських угод. Водночас були проаналізовані поточні пріоритети і перспектива відносин НАТО-Україна із наголосом на поглибленні політичного діалогу та здійсненні комплексного пакету допомоги, прийнятого на саміті НАТО у Варшаві.

Союзники підтвердили незмінність твердої позиції Альянсу щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, рішучого засудження триваючої агресії з боку Росії та невизнання анексії Криму. Було також зазначено про ефективність санкцій, накладених на Росію та наголошено на важливості їхнього продовження до припинення російської агресії проти України

НАТО має причини для стурбованості загальною ситуацією безпеки, але не бачить жодної безпосередньої загрози для будь-якого члена Альянсу – заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг після засідання Комісії НАТО-Україна. Єнс Столтенберг наголосив на тому, що антикорупційні структури і боротьба з цим явищем в Україні дуже важливі для НАТО і тому Альянс надає підтримку українській владі в цій галузі. Водночас генсек НАТО сказав, що розширений пакет допомоги для України, прийнятий на саміті у Варшаві вже дає результати. За його словами 120 стандартів НАТО вже застосовуються в українських збройних силах. Єнс Столтенберг сказав, що на зустрічі глав МЗС країн НАТО були озвучені нові зобов’язання фінансової підтримки з боку деяких держав-членів і готовність направити радників в Україну. Крім того, він повідомив, що разом з Києвом ведеться робота над регіональною програмою забезпечення безпеки повітряного руху, а також над створенням центру моніторингу кібер-інцидентів.

Румунію на зустрічі представників країн Північноатлантичного альянсу в Брюсселі представив глава МЗС Лазер Коменеску. У своєму виступі він підкреслив необхідність збалансованого і комплексного підходу НАТО до забезпечення стабільності, що має бути постійно адаптований до реалій на східному сусідстві і, відповідно, на півдні, а також враховувати інтереси та конкретні потреби різних країн-партнерів. Він заявив, в цьому контексті, про необхідність продовження надання активної підтримки з боку НАТО східним партнерам – Україні, Грузії та Р.Молдова, виступаючи за повну реалізацію вже домовлених пакетів допомоги, а також за визначення нових заходів для задоволення потреб цих країн по зміцненню національної обороноздатності і просуванню реформ в галузі оборони та безпеки.

Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску підтвердив беззастережну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів і готовність до подальшого розвитку політичного діалогу та практичного співробітництва між НАТО та Україною. Він закликав Київ до продовження зусиль з реалізації внутрішніх реформ та привітав прогрес, досягнутий українською владою на сьогоднішній день. Він згадав і про внесок Румунії в реалізацію різних проектів, що здійснюються НАТО в підтримку України.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг розкритикував Росію за її агресивні дії на сході України, де ситуація залишається важкою, і закликав до негайного припинення бойових дій. «Важке озброєння не було відведене з регіону і наразі можна відстежити лише 13% зброї, яка була зареєстрована в ОБСЄ. Підтримані Росією бойовики продовжують чинити перешкоди вільному пересуванню спостерігачів ОБСЄ, більше того фіксуються випадки нападу на спостерігачів Спеціальної моніторинговий місії ОБСЄ.»

Генсек НАТО твердо заявив, що економічні санкції проти Росії мають бути збережені до повної реалізації Мінських домовленостей. Бухарест, також, категорично виступає проти скасування санкцій проти Росії до повного виконання нею взятих на себе зобов’язань щодо України. Водночас, за словами міністра закордонних справ Лазера Коменеску, НАТО й Європейський Союз не повинні дублювати один одного, а співпрацювати в просуванні безпеки по сусідству, відповідно до різних можливостей, які має кожна організація. Лазер Коменеску додав, що відносно Росії, незважаючи на наявність різних нюансів у поглядах, усі союзники підтримують поєднання стримуючих оборонних заходів, зберігаючи при цьому відкритим канал для діалогу. Лазер Коменеску: «Участь Росії, а також співробітництво з нею для вирішення таких проблем, як криза в Сирії або інших, створює потенційний ризик того, що на цьому тлі, увага, що має бути приділена Східному сусідству, може бути зведена до мінімуму.»

Нагадаємо, що Румунія є країною НАТО, яка відповідає за Трастовий фонд Альянсу, спрямований на забезпечення кібер-безпеки України. Так само, під час останньої зустрічі міністрів оборони Румунії та України в жовтні у Києві сторони обговорили конкретні можливості надання допомоги і підтримки з боку Румунії в галузі військової медицини, військової освіти, реформування сфери безпеки і оборони, кіберзахисту, а також щодо надання медичної допомоги українським військовослужбовцям, які отримали поранення в зоні АТО. Так само була обговорена можливість поглиблення військово-технічного співробітництва між двома сусідніми країнами.

Недавня зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі була особливою, в першу чергу, через міжнародний політичний контекст, в якому вона відбулася. Це перша зустріч НАТО на цьому рівні після виборів президента у США, на яких переміг Дональд Трамп, і остання, в якій взяв участь Джон Керрі в якості глави американської дипломатії.

Водночас, був прийнятий пакет понад 40 заходів про реалізацію Спільної декларації ЄС-НАТО на Варшавському літньому саміті. Цей пакет припускає поглиблення співпраці в семи галузях, в тому числі протидії гібридним і кібер-загрозам, співпраці в сфері морських операцій та можливостей розвитку, уточнив генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг: У Варшаві, в липні, ми підписали спільну заяву з президентами Туск і Юнкер. Я сказав тоді, що ніколи ми не зробили так багато разом. Тепер, ми зробимо, однак, навіть більше. Ми виявили більше сорока пропозицій в декількох ключових галузях. Вони прагматичні і амбітні. Що стосується гібридних загроз, ми домовилися про конкретні заходи щодо підвищення рівня усвідомлення ситуації і зміцнення спроможності пристосування наших народів. Покращення співробітництва у морській галузі за допомогою матеріально-технічної підтримки та обміну інформацією. У сфері кібер-загроз, ми зміцнимо взаємну участь у навчаннях і заохочуватимемо дослідження. НАТО і ЄС також тісно працюватимуть разом, щоб створити можливості наших партнерів. Ми зобов’язалися, також, домагатися більшої узгодженості в розвитку нашої обороноздатності. Це лише кілька прикладів того, як ми зміцнимо співпрацю між НАТО і ЄС в дуже конкретній і прагматичній манері.

Безпека Європи і Північної Америки взаємопов’язані. Сильніший Північно-атлантичний альянс є кращим для ЄС, сильніший ЄС є кращим для НАТО, а зміцнення нашого стратегічного партнерства є найбільш важливим, вважає генеральний секретар НАТО. Тому що, каже він: Перш за все, всі ми стикаємося з новими загрозами і викликами безпеки, які поєднують військові і невійськові засоби агресії, такі як гібридні, кібер-загрози і тероризм. НАТО і ЄС не мають, кожний окремо, повний набір інструментів для того щоб відповісти цих викликам, і отже, вони повинні співпрацьовувати. По-друге, ЄС вживає заходів щодо зміцнення європейської оборони. Важливим є, щоб ці кроки були хорошим доповненням зусиль НАТО. По-третє, сила трансатлантичного зв’язку є життєво важливою для нашої безпеки, і міцні зв’язки між НАТО і ЄС приносять Північну Америку і Європу ближче».

Недавно, високий представник ЄС із зовнішньої політики Федеріка Могеріні оголосила ініціативу про створення фонду європейської оборони і ряд заходів, щоб допомогти державам-членам у розвитку наукових досліджень і покращені способу витрачання коштів для спільних потужностей оборони, але й для створення інноваційної та конкурентоспроможної промислової бази у галузі оборони. Після 2020 року, Європейська комісія має намір запропонувати в багаторічному бюджеті Союзу щорічну суму в 500 мільйонів євро, присвячену дослідницькій програмі у галузі оборони. Щодо нової зустрічі Альянсу НАТО- Росія, посол США в НАТО Дуглас Лут, який був присутній на зустрічі в Брюсселі, заявив, що, найімовірніше, вона відбудеться в найближчі тижні. На думку експертів, діалог з Росією має важливе значення, навіть в питаннях взаємного та прозорого поінформування про різні навчання, в умовах підвищеного ризику нещасних випадків, так як, наприклад, на східному кордоні НАТО дислоковане все більше число військових сил, техніки та військових навчань.

У листопаді, в Стамбулі, Парламентська асамблея НАТО закликала союзні уряди підвищити обороноздатність Альянсу, зберегти рішучу відповідь на виклики Росії і покращити співпрацю в боротьбі з тероризмом, депутати прийнявши кілька резолюцій у цьому смислі. НАТО повинен зміцнити сили стримування за рахунок збільшення числа військ в країнах Балтії, в Польщі та Румунії, відправляючи обладнання та здійснюючи інвестиції в інфраструктуру, що призвело б, у подальшому, до швидкого пересування військ НАТО в разі потреби, підкреслив американський конгресмен Майкл Тернер, голова Парламентської Асамблеї на зустрічі в Стамбулі. У свою чергу, новий президент, італієць Паоло Аллі, закликав до єдності, щоб протистояти викликам поточного контексту безпеки, і генеральний секретар НАТО Й.Столтенберг закликав союзні країни подвоїти зусилля по досягненню узгодженого цільового показника витрат на рівні 2% від ВВП на оборону. Якщо європейські союзники і Канада досягнуть 2%-й поріг, це означатиме 100 мільярдів доларів, сума, яка дозволить поліпшити військовий потенціал НАТО, пояснив Столтенберг.