Tag: опитування

Через чотири роки після останніх парламентських виборів, наприкінці 2014 року, Парламент Республіки Молдова оновить свій склад. Парламентські вибори, заплановані на 24 лютого 2019 року, вперше пройдуть за змішаною системою, відповідно до якої 50 депутатів будуть обрані за партійними списками й ще 51 на одномандатних виборчих округах – під час одного туру. Одночасно з виборами також відбудеться референдум про скорочення кількості депутатів з 101 до 61 та про можливість відкликання народного обранця його виборцями.

Як кожного разу, вибори в республіці, яка була створена на колишніх східних румунських територія захоплених Радянським Союзом в 1940 році, матимуть не лише політичне, а й геополітичне значення. За результатами попередніх опитувань, в новому складі законодавчого органу Республіки Молдова будуть представлені чотири політичні партії. Фаворитами є проросійська «Партія соціалістів» президента Ігоря Додона, яку підтримують майже 40% виборців, блок ACUM, до якого входять Партія «Дія і справедливість» та Партія «Платформа гідність і порядок», тобто права проєвропейська політична сила з підтримкою у 25% виборців, та лівоцентристська «Демократична партія», що наразі очолює парламентську коаліцію, яка вважається прозахідною партією та за яку готові проголосувати 15% виборців.

Таким чином, Республіка Молдова може стикнутися з новим критичним моментом на шляху свого розвитку, в той час як зовнішні й внутрішні сили намагаються дестабілізувати країну та розділити суспільство, попередив посол США в Кишиневі Дерек Дж. Хоган. Бухарест та Брюссель, як і Вашингтон вважають ці парламентські вибори вирішальним тестом. Сполучені Штати Америки, додав американський дипломат, закликають владу на всіх рівнях забезпечити вільний, чесний і прозорий виборчий процес, з рівним доступом та умовами для всіх кандидатів, а також виключити можливість їх переслідування або залякування.

Чинний спікер парламенту Андріан Канду переконаний, що Республіка Молдова матиме прозахідний уряд й після виборів, навіть в тому випадку, якщо більшість візьме Партія соціалістів, оскільки їх представники не матимуть необхідної кількості голосів для формування правлячої коаліції в парламенті. Він додав, що європейські зобов’язання Кишинева настільки сильні, що для того, щоб увійти в європейські структури, можлива відмова від ідеї реінтеграції Придністровського регіону, який вийшов де-факто з-під контролю центральної влади в 1992 році, після збройного конфлікту, який був заморожений коли російські війська втрутилися в конфлікт на боці сепаратистів. Посол Румунії в Кишиневі Данієль Іоніце зі свого боку запевнив, що в поточному семестрі, коли Румунія головує в Раді Європейського Союзу, сусідній республіці буде приділена особлива увага в політичному порядку денному.

«Частка вчителів,
які мають низьку прихильність до наявності демократичного режиму в країні,
викликає занепокоєння. Рівень соціальної толерантності вчителів є низьким,
в окремих випадках, навіть нижчим ніж у решті суспільства».

Це лише
два висновки, що випливають з нещодавно проведеного соціологічного дослідження
на тему прихильності демократичним цінностям викладацького складу Румунії. Крім
того, що викликають занепокоєння, ці висновки викликали справжні суперечки в
публічному просторі, дехто вдався до гострої критики на адресу і так дуже
критикованої останнім часом системи освіти.

Навіть і ініціатори
дослідження – група соціологів і психологів, що працювали під егідою Фонду Фрідріха Штіфтунга у Румунії,
зізналися, що шкільна освіта дуже важлива у формуванні властивій демократії
політичній культурі. Таким чином, дуже важливими у цьому контексті є цінності,
які поділяють вчителі, особливо в період, коли частину Європи ваблять
авторитарні течії, котрі ставлять під сумнів принципи демократії.

Але, що хотіли
дізнатися і, що виявили автори дослідження? Про це розповів Габрієл Бедеску, завідувач
кафедри політології клузького Університету імені Бабеша-Бояя. «Ми хотіли
подивитися, в якій мірі люди вважають, що суспільство повинно регулюватися
відповідно до демократичних норм. У цілому близько 90% людей сказали, що
підтримують демократичні системи і це звучить заспокійливо. Проблема полягає в
тому, що відповіді на більш детальне запитання дали інший відсоток. А саме,
близько 40% опитаних вважають, що в умовах демократії потрібен сильний лідер,
який би не морочив собі голову вільними виборами і парламентом.»

Крім того, хоча
йдеться про меншість, але 14% вчителів вважають, що вихід Румунії з
Європейського Союзу «є хорошим рішенням». Такий же відсоток підтримав ідею
існування військового режиму, а 11% віддали б перевагу системі, керованої за
релігійними законами (що означає відсутність політичних партій і виборчих
механізмів). Попри те, що дослідження показує, що вчителі поділяють менш
демократичні цінності, ніж очікували ми як суспільство, соціолог Клаудіу Туфіш вважає, що ці дані слід
розглядати в більш широкому контексті концепцій населення. З цієї точки зору
вчителі виглядають у більш сприятливому світлі, аніж суспільство в цілому.

Говорить
соціолог Клаудіу Туфіш. «Дані дослідження були інтерпретовані тільки в
порівнянні з даними щодо вчителів середньої школи. Не було зроблено порівняння
з населенням в цілому чи з населенням з вищою освітою. Я подивився на подібні
дані, зібрані на початку 2018 року в Румунії в рамках міжнародних досліджень і прийшов
до висновку, що, навіть якщо вони є відносно нетерпимими і менш
демократичними, румунські вчителі є більш відкритими,
більш демократичними у порівнянні з рештою румунів з вищою освітою. Проблема не полягає не в тому, що вчителі недемократичні,
а в тому, що ми як населення є такими.
За 30 років від падіння комунізму ми не освоїли притаманні демократії цінності.»

Цю картину доповнює
ширший європейський контекст. Клаудіу
Туфіш. «Проблема з цієї точки зору полягає в тому, що в Румунії
тенденція скорочення підтримки демократії спостерігається у населення, яке ще не усвідомило, що означає демократія та її
цінності. На відміну від нас, у країнах з понад
50-річною демократичною традицією,
хоч і спостерігається зниження довіри до демократії, це падіння відбувається в умовах належного функціонування демократичної системи.»

Що стосується рівня
соціальної толерантності, то румуни відрізняються
від європейської тенденції. Найбільш відхиленими
вчителями групи є: наркозалежні (58,7%) та алкоголіки
(53,6%). Потім до третьої групи найменш бажаних людей входять особи ромської національності (42,5%), наступними
є гомосексуалісти (38,3%), люди, що
говорять іншою мовою (33,7%) і неодружені
пари (33,1%). Що стосується учнів ромської національності, деякі румунські вчителі, за даними дослідження«Освіта заради
демократії в школах Румунії», йдуть
далі.

Розповідає Габрієль Бедеску. «У нас є запитання
про думку вчителів про освіту ромських дітей. Чи доцільно вчити їх разом з іншими, або краще створювати для
них окремі класи? У цьому випадку
відповіді викликали багато дискусій, але і занепокоєння, тому що приблизно кожен восьмий з тих, хто
висловив свою думку вважає, що ромські
діти повинні вчитися в
окремих класах. Це дійсно проблема. У науковій освіті давно дійшли висновку, що діти повинні вчитися разом, незалежно від їх
етнічної приналежності чи статі або фізичних відмінностей чи
інвалідності. Школа повинна бути інклюзивною.»

Але, мабуть,
найбільшу стурбованість викликає позиція молодих вчителів віком до 35 років.
54,5% з них вважають, що Румунія повинна мати сильного лідера, а 17,9%
вважають, що для країни було б краще вийти з ЄС. Говорить соціолог
Клаудіу Туфіш. «Йдеться про осіб до 35 років, котрим на момент падіння
комунізму було 5-6 років і вони не пам’ятають нічого з того, що було раніше.
Вони розвивалися в складні роки посткомуністичного перехідного періоду. Ці люди пережили неприємні економічні переживання, пережили нерівність, але не мали
жодних проблем із відсутністю політичних свобод, порушенням основних прав.
Поясненням може бути такий досвід, що пов’язаний з розчаруванням тим, як
демократія зараз діє в Румунії.»

Якщо на внутрішньому рівні політичні уподобання румунів іноді різко змінюються від одного виборчого циклу до іншого, їхні погляди щодо зовнішньої політики є набагато стабільнішими. Таким чином, румунська громадська думка залишається твердо прив’язаною до альянсів та партнерських відносин з основними промоутерами демократичних цінностей в Європі та світі.

Три чверті румунів вважають, що Сполучені Штати повинні залишатись головним стратегічним партнером країни, – випливає з опитування громадської думки, проведеного цього місяця Групою соціо-поведінкового дослідження Avangarde, статистична похибка якого складає 3,2%. За американцями йдуть три західні демократії, партнери в Європейському Союзі та союзники в НАТО. 45% респондентів підтримують стратегічні відносини з Німеччиною, 29% – з Францією, а 16% – з Великобританією.

Крім того, більше третини респондентів (37%) виступають за налагодження тісніших зв’язків з США, 25% – з Німеччиною та 11% – з Францією. Соціологічне дослідження також показує, що майже 60% румунів вважають рішення про розміщення елементів системи протиракетної оборони на румунській базі Девеселу добрим рішенням для країни і лише 20% – поганим. Що стосується військової присутності в Румунії, то 33% респондентів зазначали, що НАТО має збільшити кількість військовослужбовців, розгорнутих на румунській території, більше половини сказали, що вона повинна залишатися такою ж, як тепер, а 14% вважають, що кількість союзних військовослужбовців повинна скоротитись.

Згідно з опитуванням 47% респондентів виступають за покращення відносин з Москвою, 24% вважають, що Румунія повинна віддалитись від Росії, а 31% вважають Росію ворогом, який несе загрозу національним інтересам Румунії в світі. Поясненням такого ставлення, кажуть аналітики, можуть слугувати як історичні реалії, так і поточні. З одного боку, йдеться про Румунський скарб, ввезений в царську Росію, яка була союзником під час Першої світової війни, котрий нова російська влада після 1917 року відмовилася повертати, а з іншого боку – про анексію в 1940 році СРСР, після ультиматуму, східних румунських територій і встановлення в 1945 році окупаційними радянськими військами комуністичної диктатури в Бухаресті. З іншого боку, румуни стурбовані новим територіальним апетитом Росії та її войовничою риторикою.

Соціологічне дослідження також показує, що 87% опитаних вважають, що новий посол США, який замінить у Бухаресті Ганса Клемма, термін перебування якого в Румунії закінчується в грудні, має продовжити підтримку боротьби з політичною корупцією, початою Національним антикорупційним управлінням.

«Румуни фокусують свою увагу на політичній корупції, а боротьба з нею залишається головною проблемою, що непокоїть людей. Тому румуни схвально ставлять до американської підтримки в цьому», – підсумовує соціолог Маріус П’єляну, директор дослідницької групи, що провела соцопитування.

Близько одного мільйона румунів мають по 10 тис. леїв
(близько 2145 євро) на рахунках обов’язкових приватних пенсій, але не знають
про їх існування. Принаймні це випливає з опитування громадської думки,
проведеного нещодавно Асоціацією з питань управління активами приватних
пенсійних фондів у Румунії. За даними дослідження через 11 років після запуску
цієї системи румуни демонструють досить високий рівень довіри до другого рівня
пенсійної системи, вони знають свої права та усвідомлюють, що їхній внесок є
важливим для розвитку національної економіки.

86% опитаних, віком від 20 до 55 років, у міській
місцевості, чули про Другий рівень – обов’язкову накопичувальну систему
державного пенсійного страхування, а з них лише 60% кажуть, що вони
сплачують до нього пенсійні внески. Дослідження також вказує на те, що, хоча
дві третини опитаних вважають, що якщо не буде вжито жодних заходів, то держава
матиме труднощі з виплатою пенсій наступним поколінням, більш ніж половина кажуть
про те, що у пенсійному віці вони покладаються насамперед на державну пенсію.

Президент румунської асоціації з питань управління
активами приватних пенсійних фондів Раду Кречун презентував головні висновки
опитування щодо другого обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи:
«71% румунів знають, що грошові внески до Другого рівня є їх власністю.
67% з них знають, що гроші другого рівня гарантуються законом і, нарешті, 71%
вважають, що другий рівень пенсійної системи має бути збережений. Майже мільйон
румунів мають принаймні 10 тис. леїв на своєму рахунку і вони про це не знають.
Думають, що у них менше, або навіть не знають, що мають гроші на рахунку
другого рівня пенсійної системи.»

Більше половини опитаних кажуть, що вони
вірять, що менеджери, які відповідають за управління активами пенсійних фондів, вигідно інвестують їх внески. Крім того, майже три чверті економічно активного
населення вважають за необхідне збереження другого обов’язкового накопичувального рівня пенсійної
системи. Навіть за цих
умов румуни мають на 17,8% менші суми на особистих рахунках другого рівня, ніж
вони могли мати, якби не було внесено зміни до законодавства, – звертає увагу
Асоціація з питань управління активами приватних пенсійних фондів у Румунії.

Зниження пояснюється тим, що з 1 січня 2016 року не був
збільшений до 6% розмір обов’язкового пенсійного внеску до другого рівня.
Наприкінці минулого року уряд вирішив зменшити з 5,1% до 3,75% розмір виплат до
другого рівня пенсійної системи, яким управляють приватні компанії. Другий накопичувальний рівень пенсійного забезпечення,
запущений у 2008 році, сягнув наприкінці вересня майже 10 млрд євро і понад 7
млн. учасників. У свою чергу, третій рівень – система недержавного
добровільного пенсійного забезпечення мав чистих активів 425 мільйонів євро та
465 тисяч платників. 90% активів двох пенсійних фондів інвестуються в економіку
Румунії.

95% румунів вірять в Бога, але лише
21% кажуть, що вони щотижня йдуть до церкви. Так само, в той час як
67% вважають, що «гомосексуалізм не слід заохочувати», тільки 27% румунів вважають
необхідним чітко визначити шлюб як союз між чоловіком і жінкою.

Ці дані є
частиною нещодавно опублікованої інфографіки, яка висвітлює релігійні настрої
румунів. Фонд імені Фрідріха Еберта в Румунії, в рамках проекту Соціальний
вісник, склав цю інфографіку на тлі наміру керівної коаліції провести референдум,
за ініціативою громадян, які зібрали три мільйони підписів на підтримку
ініціативи про внесення відповідної поправки до Конституції Румунії. Зокрема йдеться про
внесення змін до Конституції для закріплення того, що сім’я являє собою
форму шлюбних стосунків між чоловіком і жінкою, а не тільки між подружжям, як
це зазначено в чинній редакції відповідної
статті Основного закону.

З такою ініціативою виступила громадянська
коаліція, що складаються з декількох НУО під назвою «Коаліція заради сім’ї», яка
виступає за утвердження традиційної гетеросексуальної сім’ї, що ґрунтується,
між іншим, на християнських принципах. Знаючи, що більшість румунів вважають
себе віруючими, як показують численні соціологічні дослідження, а також
загальне сприйняття, проект Соціальний вісник виявив деякі неточності або недоліки
релігійних реалій. Говорить Вікторія Стойчіу, представник Фонду ім. Фрідріха
Еберта. «99,6% румунів, згідно з переписом, вважають себе віруючими. Але, з іншого
боку, якщо подивитися на те, що люди розуміють під цим в своєму повсякденному
житті, тільки 44% румунів кажуть, що вони моляться щодня. Тільки 21%
респондентів сказали, що вони йдуть до церкви щотижня. Отож, невідповідність
очевидна. Майже 100% румунів вважають себе віруючими, але на практиці цей
відсоток значно менший.»

Антрополог Вінітіле Міхейлеску згодний
з результатами Соціального вісника, який фактично підтверджує висновки низки
досліджень інших престижних соціологічних інститутів, а також результати перепису
з 2011 року. Проте, потрібно відзначити деякі нюанси при аналізі того, що більшість
румунів вважають себе віруючими, але в дійсності лише чверть із них щотижня йдуть
до церкви і менше половини щоденно моляться. Вінтіле Міхейлеску: «Цю невідповідність
не слід тлумачити як «одне кажуть інше роблять». Ми повинні зрозуміти що релігійні
аспекти життя людей є менш інституціоналізованими ніж інші. Прямий зв’язок з
Богом з допомогою молитви вдома, є поширеною формою віросповідання. Ця невідповідність
в інфографіці, не є обов’язково лицемірством, як дехто схильний вважати, це не
означає, що «Я віруючий, але не маю часу для таких дурниць». Часто, дуже
релігійні громади мають власні звичаї, іноді дохристиянські, навіть магічні. Ця
практика, не канонічна, заохочується окремими священиками як спосіб зближення своїх
парафіян.»

До речі, опублікована Соціальним
вісником інфографіка підтверджує, що релігійні звичаї окремих громад, як наприклад
румунська православна громада, є скоріше сполучним елементом відповідної
громади. Вікторія Стойчіу. «Так само, здається парадоксальним, що
99,6% респондентів заявили про свою приналежність до певного віросповідання,
але тільки 95% говорять, що вони вірять в Бога. Не йдеться про велику різницю,
але ці 5% не можна оминути увагою. Це пояснюється приналежністю до традиції і
культурної спільноти. Наприклад, той факт, що народилася в православній родині,
була хрещена та вінчалася в церкві є ознаками приналежності людини до
релігійної конфесії, але це не означає, що людина дійсно вірить в Бога. Приналежність
до цієї громади, скоріше культурна, не означає, що людина відчуває себе зобов’язаним
дотримуватися релігійних догм: щодня ходити до церкви, молитися тощо. Люди
дотримуються великих ритуалів: хрещення, вінчання, похорон.»

Так само треба розглядати результати
опитування, що свідчать про низьку підтримку (27%) ідеї проведення референдуму
щодо визначення сім’ї, як союз між особами протилежної статі, хоча 67% румунів вважають, що суспільство має знеохочувати гомосексуалізм. Ці дані,
однак, свідчать про наявність толерантності, вважає Вінтіле Міхейлеску. «Знеохочення
гомосексуалізму є природним ставленням віруючої людини, християнина або
священнослужителя. Я не буду тут говорити про те чи добре це, або ні, але вважаю,
що це твердження узгоджується з тим, що для більшості означає бути добрим
християнином. Але несподіваним є інше.
Дві третини румунів, здається, вважають, що не треба заохочувати це явище, але
це не треба перетворювати на переслідування, не означає, що треба вносити зміни
до Конституції або до законодавства. Тобто гомосексуалізм не слід заохочувати,
але й не засуджувати. І це означає що населення є набагато мудрішим, ніж я
очікував.»

Але в результаті цього дослідження
було констатовано й щось, що може бути більш актуальною характерною рисою поточних
настроїв у суспільстві: 79% румунів пов’язують віросповідання з моральністю,
вважаючи, що треба вірити в Бога, щоб бути порядним і поділяти правильні цінності.
Вінтіле Міхейлеску пояснює: «Це симптоматична річ, оскільки відповідний зв’язок
посилюється в свідомості людей, які живуть у непередбачуваному суспільстві, що
вважається аморальним та з надто поблажливими нормами. Коли люди вбачають в
аморальності великий ризик, єдиним шансом, останньою надією є церква. Спостерігається
повернення до церкви, яка є єдиною установою, що може гарантувати мораль. А це
означає більше ніж просто тісний зв’язок з церквою, це демонструє зневіру людей
в моральність суспільства. Люди вважають суспільство глибоко аморальним або з ризиками
аморальності та, в такому випадку, єдиною альтернативою залишається церква.»

Опублікований
на цьому тижні Євробарометр вимірює довіру громадян Європейського
Союзу до європейських установ та політик та порівнює її із рівнем довіри, якою користуються національні
установи. У конкретному випадку Румунії, дані Євробарометра повинні турбувати
осіб, які приймають рішення в Бухаресті. Європейське
опитування ясно показує, що румуни більш оптимістичні щодо економічної ситуації
в Євросоюзі, 31% з них вважають,що економічна ситуація покращиться впродовж наступних 12 місяців,
вище середнього показника в Європі, що складає 21%. Водночас вони проявляють песимізм, коли мова йде про еволюцію національної економіки, оскільки лише 27%
румунів вважають, що на даний момент справи в румунській економіці
йдуть добре, порівняно з середнім
показником на рівні ЄС- 49 %.

Так
само, румуни більше довіряють установам ЄС, а саме 52%, знову вище середнього показника в ЄС, що
складає 42%, ніж національним установам. У порівняні з іншими
європейцями, румуни не такої доброї думки про стан власного господарства та місця праці. Євробарометр показує, що лише 54% румунів вважають, що фінансове
становище у домогосподарстві є добрим, а 42% мають аналогічну думку щодо місце
праці, порівняно з середнім показником у Європі – 71% та, відповідно, 61%. На національному рівні основною проблемою є
підвищення цін та, безумовно, вартість життя. Це нормальна
річ, так як інфляція в Румунії перевищила у травні 5%, це будучи найвищим рівнем за останні п’ять років.

Щодо Європейського Союзу, євробарометр
зафіксував, що стосується напрямків, зростаючий оптимізм по відношенню до економіки
та суттєву
підтримку європейській
валюті – євро. Вперше з весни 2007 року, позитивні думки стосовно стану національної економіки (49%) перевищили
кількість негативних думок (47%).
Водночас, рівень підтримки
економічного та валютного союзу, а також європейської
валюти залишається найвищим, тобто 74%.

Згідно
з Євробарометром, спостерігається зростання довіри до Європейського Союзу, на 42%, що є найвищим рівнем з осені 2010 року, а також підвищення оптимізму щодо його майбутнього (58%). Нарешті, але не менш важливо, європейці
відчувають переваги політик та досягнень ЄС, таких як: відсутність прикордонного
контролю або скорочення їх кількості
під час поїздок за кордон, зниження цін на телефонні розмови здійснені в іншій країні ЄС, збільшення прав споживачів у придбанні товарів або послуг в іншій країні ЄС або
вдосконалення прав пасажирів повітряного транспорту.

Нарешті,
основними турботами європейців є
міграція та тероризм. Вільне пересування та спільна політика безпеки і оборони підтримуються широкою
більшістю європейців. Опитування Євробарометру
було проведено у березні 2018 року. Було опитано понад 33.000 осіб з усіх країн-членів
ЄС та країн-кандидатів.

Румунcько-американське
військове співробітництво

Президент Румунії Клаус Йоханніс у понеділок підписав
закон про придбання зенітно-ракетних комплексів Patriot. Нормативно-правовий акт був раніше схвалений
Сенатом і Палатою депутатів. Румунія має намір придбати сім американських
комплексів Patriot
загальною вартістю 3,9 мільярдів доларів США без ПДВ. Перший з них, вартістю
близько 765 мільйонів доларів, за словами міністра оборони Міхая Фіфора,
запрацює в першій половині 2020 року. Планом закупівель Міністерства оборони
також передбачено придбання
бронетранспортерів Піранья (Piranha) 8×8.
Перші 30 з них також будуть закуплені в Сполучених Штатах, а решта
вироблятимуться в близькому майбутньому Бухарестським механічним заводом. На
цьому тижні Верховна рада оборони країни (ВРОК) прийняла рішення зберегти бюджет Міністерства
оборони в 2018 році на рівні 2% ВВП як і в цьому році, – зазначається в заяві,
поширеній Адміністрацією Президента Румунії. Члени ВРОК також прийняли рішення
збільшити до 1.775 осіб кількість військовослужбовців, які братимуть участь в
місіях за кордоном, на 286 більше порівняно з поточним роком. Так само 1867
жандармів і поліцейських, на 340 більше, ніж в цьому році, візьмуть участь в
наступного року в місіях під егідою Європейського союзу, ОБСЄ, НАТО та ООН.Згідно з заявою Адміністрації Президента, основна увага в
наступному році буде приділена участі військовослужбовців і військової техніки
в операціях НАТО в Афганістані, в операціях НАТО КФОР та в операції ЄС АЛТЕЯ
на Балканах. Своєю присутністю в таких місіях, румунська держава бере активну участь у
забезпеченні стабільності та регіональної й глобальної безпеки, а також у
боротьбі з міжнародним тероризмом.

Румунія
через десять років від вступу в ЄС

Через
десять років від вступу в ЄС більшість румунів довіряють Європейському Союзу
(57%), показує недавнє дослідження, опубліковане Представництвом Європейської
комісії в Бухаресті. На думку румунів, основними перевагами Євросоюзу є
добросусідські відносини між державами-членами, демократія й дотримання прав
людини та принципу верховенства закону, а також здатність підтримувати мир і
демократію за межами своїх кордонів. Більшість румунів (54%) вважає, що до них
прислуховуються в ЄС і це свідчить про те, що вони стають активними громадянами
Євросоюзу. Відносно майбутнього румуни вважають, що основними загрозами та
викликами є боротьба з тероризмом (65%), відносини з Росією (46%) і
політика в сфері імміграції (41%). Опитування також показує, що, на думку
румунів, основними перевагами приєднання їхньої країни до Європейського Союзу є
можливість отримати роботу в іншій державі-члені, доступ до більшої кількості
товарів і ринків, позитивний вплив європейських фондів на регіон, в якому вони
живуть. Що ж стосується недоліків, то це зниження купівельної спроможності,
придбання земель або нерухомості іноземцями, а також відтік висококваліфікованої
робочої сили.

Розходження
у поглядах на реформу правосуддя

Плани
парламентської більшості внести поправки у судове законодавство продовжують
нагнітати пристрасті в Румунії. У Бухаресті члени спеціальної парламентської
комісії з питань внесення змін до
низки законів, що регулюють систему правосуддя,минулого тижня внесли ряд поправок, що викликали невдоволення правої
опозиції. Частина громадянського суспільства протестує на вулицях проти
суперечливої реформи судової системи, ініційованої соціал-демократами. Ця
реформа, за словами демонстрантів, спрямована на захист корумпованих політиків.
Представники правосуддя також заявляють, що поправки до законів негативно вплинуть
на зусилля з викорінення корупції. Ініціативу чинної румунської влади піддали
критиці й у Вашингтоні. Американське зовнішньополітичне відомство висловило
стурбованість тим, що Парламент працює над законодавством, яке може негативно
позначитися на боротьбі з корупцією та послабити незалежність судової системи у
відносинах з політичним чинником. Ця заява викликала роздратування в лавах
влади та підтримку опозиції. Міністр юстиції Тудорел Тоадер заявив, що ніхто не
може диктувати парламенту в здійснені
законодавчої діяльності, а лідери обох сил правлячої коаліції, соціал-демократ
Лівіу Драгня та ліберал-демократ Келін Попеску-Терічану поширили спільну заяву,
згідно з якою «дебати, рішення та голосування в парламенті здійснюються від
імені суверенітету народу і не можуть бути предметом жодного тиску». Оглядачі
відзначають, що американська реакція прийшла після висновку Європейської
комісії, згідно з яким у цілому в 2017 році темпи впровадження реформ
уповільнилися, а виклики незалежності румунської судової влади є серйозним
джерелом занепокоєння.

Міні-відпустка
на Святого Андрія (30 листопада) та Національний день Румунії

На
цьому тижні румуни мають 4-денну міні-відпустку. Вона почалася у четвер коли в
Румунії день Святого Андрія, небесного покровителя країни, потім – 1 грудня -
Національний День Румунії. Більшість румунів вирішили провести ці дін в країні,
переважно на гірських курортах в Долині річки Прахова, у Південних Карпатах та
на Буковині (на півночі Румунії), а також на бальнеологічних курортах. Середній
бюджет, виділений на проведення цих вихідних в Румунії становить 800 леїв на
людину (близько 170 євро). А румуни, які вирішили провести ці святкові дні за
кордоном, виділили приблизно 320 євро на людину. 1-го грудня всі румуни в
країні і за кордоном відзначають Національний день Румунії. Традиційно
центральною подією в цей день є військовий парад в Бухаресті. Під Тріумфальною
Аркою в столиці колонами пройшли близько 3,5 тисяч військовослужбовців ЗСР, 300
одиниць військової техніки, а над аркою пролетіли 50 літальних апаратів. Так
само, у цьому році, в святковому параді взяли участь понад 300
військовослужбовців з різних країн-союзників і партнерів, зокрема Болгарії, Великобританії, Канади, Франції,
Німеччини, Греції, Італії, Р.Молдова, Польщі, Португалії, Словаччини, США,
Туреччини та України. Теж у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії
пройшли святкові концерти та інші шоу просто неба.

Церкви
(99%), культурні центри (76%), місцеві фестивалі (76%), парки (75%), будинки
культури (72%) і бібліотеки (71%) є, відповідно до результатів опитування
населення, найбільш поширеними елементами культурної інфраструктури в Румунії.
Такими є висновки Барометру споживання культурних цінностей 2016, соціологічного дослідження культурних переваг румунів,
проведеного Національним інститутом культурології та культурного формування. За
даними того ж дослідження 60% респондентів вважають, що необхідно мати більше
газетних кіосків, 68% – більше бібліотек, 62% – більше книгарень і 59% – більше
парків.

Говорить
Анда Бекуц, член департаменту з питань досліджень Національного інституту
культурології та культурного формування. «На національному рівні, як ви бачите,
серед найбільш обізнаних елементів інфраструктури, на перших місцях знаходяться
культурні центри, фестивалі та святкування і парки, але в залежності від
регіонів. Найбільший відсоток споживачів культури спостерігається в Бухаресті
та навколишньому повіті Ільфов, зокрема тому, що столиця має розвинуту
культурну інфраструктуру, значно випереджаючи інші міста. Є відмінності між
селами і містами: в сільській місцевості люди не звикли до певного типу
культурної пропозиції і тому рівень усвідомлення там значно нижчий. Треба
сказати, що цей індекс культурного сприйняття ми складаємо вперше і використали
методологію Євростату. Ми об’єднали всі заходи і рівні участі в громадських
заходах. Так само, треба підкреслити і дуже високий відсоток поінформованості
про вплив культури на соціальну згуртованість та економічний розвиток
суспільства.»

Дослідження,
проведене Національним інститутом культурології та культурного формування
показує, що 32% румунів не купили жодної книги за останні 12 місяців, а 29% не
читав жодної книги протягом цього періоду. Фольклор та етнічна музика займають
перше місце серед переваги румунів до музики і танцю (53%), а потім йдуть
місцева поп-музика (30%), іноземна поп-музика (20%), Манеле, що є сумішшю циганської,
поп та близькосхідної музики (15%); блюз (11%); хіп-хоп, а також класична і
симфонічна музика – по 9%, рок (7%), опера і оперета, джаз і електронна музика
– по 6% та експериментальна музика (3%).

Говорить соціолог Дан Журкан. «70%
румунів не йдуть в театр або навіть в кіно. Різниця між нами та іншими
європейськими країнами може бути пояснена піратством, як показують дані минулих
років. Крім того, як і раніше існує величезний розрив між міськими та
сільськими місцевостями. В цілому, споживач культури має певний профіль: має
вищу освіту і мешкає у місті. У 70% сільських місцевостей є будинки культури,
але тут постає запитання, наскільки культурними є ці установи. Тому що більша
частина заходів, проведених там, пов’язана з ритуалами (весілля, похорон) або з
проведенням виборів. Ще одна цифра, яка привернула нашу увагу, стосується
взаємозв’язку між соціальним успіхом і читанням. 77% опитаних в рамках
дослідження сказали, що надають перевагу праці замість читання, а 55% вважають,
що нема потреби читати, щоб досягти успіху в житті. Це доводить, що просування,
особливо в засобах масової інформації, таких прикладів успішних людей як
власники футбольних клубів або бізнесмени, є шкідливим, і особи, як вони стали
кумирами для багатьох молодих людей. Й остання цифра, що привернула мою увагу:
понад 78% домогосподарств мають доступ до кабельного телебачення, а це означає,
що вони мають доступ і до Інтернету. І тільки 12% респондентів сказали, що вони
ніколи не користувалися соціальною мережею Facebook. Це показує, що соціальні мережі проникли глибоко, навіть серед літніх
людей, якщо розрізняти користувачів за віком. Очевидно, що зріс рівень доступу
до інформації, але питання, яке виникає пов’язане з тим, який культурний зміст
ми споживаємо, коли використовуємо Інтернет.»

Соціологічне
опитування показало, що 77% респондентів мають низький рівень культурної
активності, 19% середній, 3% – високий рівень і тільки 1% респондентів мають дуже
високу культурну активність. Говорить Кармен Кроїтору, директор Національного
інституту культурології та культурного формування. «Ще одним важливим
показником є загальна думка респондентів про соціальний вплив культури. Ми
вперше провели такий аналіз, а його результати стали для нас приємним
сюрпризом, тому що прийшли до висновку, що люди вважають культуру важливою. За
нашими висновками, багато з того, що можна назвати культурним споживанням
відбувається в Інтернеті, люди відвідують сторінки з культурним змістом, коли
заходять в Інтернет. А в Румунії, на відміну від інших європейських країн, кількість
тих, хто має доступ до Інтернету набагато більша.»

Найбільш
поширеною формою культурного споживання в громадських місцях (принаймні один
раз на рік) стало відвідання музеїв та виставок (20%), театр (13%), кіно (9%),
опера і оперета (7%), філармонія (6%), розвага і музика (17%) та читання в
публічних бібліотеках (6%). Відповідно до цього Барометру, головними
перешкодами для участі літніх осіб в культурних заходах є брак грошей – 42%,
здоров’я/хвороба – 21%, вік – 12% та брак часу – 7%.

Через 10 років від вступу в ЄС і наприкінці
вкрай неспокійного для європейської спільноти 2016 року,
Румунія залишається однією з найбільш оптимістичних країн Європи: 67% румунів
оптимістичні щодо майбутнього ЄС, в умовах, коли на європейському рівні цей
показник становить менш як 50%. Проте, 10 років тому
значно більше румунів оцінювали оптимістично майбутнє ЄС – 75%, майже на тому ж
рівні, що й в решті країн ЄС – 69%. Про це свідчать оприлюднені нещодавно дані
осіннього Євробарометра – опитування громадської думки, проведеного на замовлення Єврокомісії у
всіх 28 державах-членах ЄС.

Дані, що випливають з цього
опитування є чудовою нагодою оцінки зміни рівня довіри населення Румунії до
європейських установ з 2007 по сьогоднішній день, – каже Анжела Крістя, глава представництва
Європейської комісії в Бухаресті. Ми дізналися, що через 10 років від вступу в
ЄС, довіра румунів до ЄС залишається вище середнього європейського показника,
але зменшилася. Сьогодні цей відсоток становить 52%, а 10 років тому, коли Румунія вступила
в ЄС, він сягав 65%. З іншого боку, загальноєвропейський рівень довіри
становить 36%. Для порівняння, на жаль, слід сказати, що румуни менше довіряють
національним установам. Але, якщо подивитися на тенденцію останніх 10 років,
рівень довіри до національних установ за цей період зріс. Таким чином довіра до
європейських установ зменшується, але збільшується довіра до національних. На мій погляд, ми наближуємось до нормального стану речей.
Слід відзначити, наприклад, що рівень довіри до національного уряду зріс на 10%
в 2016 році у порівнянні з 2007 роком.

Водночас, хоча оптимістично ставляться до
загального курсу ЄС, румуни скептично або песимістично оцінюють хід справ у
своїй країні: 60% респондентів вважають, що Румунія рухається в неправильному
напрямку, 29% з них вважають, що економічна ситуація погіршиться, а 40%
опитаних вважають, що вона залишиться незмінною. Іншим цікавим аспектом, що
випливає з останнього Євробарометру, є
ставлення румунів до пріоритетів ЄС, у порівнянні з іншими європейськими
громадянами. Анжела Крістя наводить
подробиці. Імміграція і тероризм розглядаються як основні проблеми, з якими
стикається Європа, хоча відсоток румунів, які дотримуються такої думки знизився в порівнянні
з 2015 роком. Мобільність громадян з інших держав-членів сприймається
позитивно, в той час як мобільність громадян з третіх країн сприймається
негативно. На думку румунів, найбільш реалістичними цілями стратегії Європа
2020 є зайнятість населення і скорочення відсіву в школах. Цінності, які, на
думку румунів, найбільш властиві Євросоюзу є: права людини (38% в Румунії проти
34% в середньому по Європі), демократія (32% в Румунії, 31%
загальноєвропейський показник) і мир (27% румунів, 39% в середньому в ЄС).
Румуни вважають, що найбільше європейців зближує географія, спільні цінності,
верховенство закону і солідарність з бідними регіонами. У той же час європейці
ставлять на перше місце культуру, а потім історію, цінності та економіку.

В умовах коли частина цілей стратегії Європа 2020
вважаються реалістичними майже кожним другим респондентом, можна припустити,
що, загалом румуни добре обізнані з політикою ЄС. Такий же висновок можна
зробити судячи з великого рівня підтримки, якою користуються пріоритети чинної
Єврокомісії. Соціологи, однак, мають власну інтерпретацію цих даних, а
також настрою румунів в порівнянні з іншими європейцями. Говорить Мануела Стенкулеску, соціолог Інституту досліджень якості життя, що діє
при Академії наук Румунії. Багато в чому ми дуже схожі на інших європейських
громадян. Водночас, маємо й рису, яка дійсно відрізняє нас: все, що пов’язано з
Румунією – національна економіка, безробіття, напрямок, в якому рухається
країна тощо, вважається на найнижчому рівні в Європі. Ми надзвичайно критичні
до себе. По-друге, ми бачимо Європу в дуже позитивному світлі. Ви не повірите,
наскільки ми любимо США! 38% з нас вважають, що в США усе йде як помащене, в
той час як в решті країн ЄС таку думку мають тільки 17%. Коли ми говоримо про
Європу і бачимо, що рівень нашої довіри до європейських установ зменшився за
останні 10 років, це означає, що ми почали бути більш реалістичними. Водночас,
я б ще сказала, що більшість наших думок про Європу засновуються на недостатній
обізнаності й омані закордонням.

Інший соціолог Інституту дослідження якості
життя, Богдан Войку має
власну інтерпретацію різниці між середнім рівнем довіри на рівні ЄС до
інститутів спільноти та відсотком цієї довіри в Румунії. Інтерпретація була
заснована на ідеологічному виборі. Богдан Войку пояснює.
Ми знаємо, що є величезна різниця між країнами Західної Європи та Східної
Європи з точки зору довіри до ЄС. Вступ до ЄС означав для західноєвропейських
країн скорочення національного суверенітету, передачу частину повноважень
Брюсселю, в той час як на сході це не мало значення. На сході приналежність до
ЄС і НАТО або дружба зі Сполученими Штатами вважається мінімальною гарантію
незалежності та важливості тамтешніх держав. Якщо ми подивимося, наприклад, на
Польщу, побачимо, що поляки дуже сильно довіряли європейським інститутам
напередодні вступу в ЄС. Відразу ж після цього, рівень довіри почав падати, по
мірі того як Польща почала усвідомлювати, що жодної загрози для неї
немає і, що вона починає відігравати важливу роль в регіоні. Румунія ще не
досягла цього рівня. Крім того, наявність поблизу кордону військових конфліктів
змушує тебе дивитися з більшим інтересом у напрямок, звідки можна прийти
захист. Таке пояснення я маю тому, що в румуні спостерігається найвищий рівень
довіри до ЄС, попри те, що ми є однією з найбідніших держав спільноти.

З огляду на такий високий рівень довіри до
установ ЄС, слід очікувати, що румунська громадськість візьме активну участь у
дебатах довкола нещодавно оприлюдненої президентом Єврокомісії Жаном-Клодом
Юнкером Білої книги про майбутнє Європи.

Терористичні напади, які оминули країну, але ударили по західних країнах, таких як Франція і Бельгія, міграція з-за меж континенту і вихід Великобританії з спільнотного блоку не змогли підірвати довіру румунів до Європейського Союзу. Вона як і раніше вище середнього показника по ЄС (52% порівняно з 36%), навіть якщо значно знизилася з моменту вступу – 1 січня 2007 року – коли довіра сягала 65%. Румуни зберігають в той же час, більший оптимізм, ніж середній показник щодо бачення майбутнього Європи, навіть якщо у цьому розділі Євробарометр зафіксовує незначне зниження.

У кінці 2016 року, 55% румунів виступили на користь єдиної валюти євро як символ Європейського економічного і валютного союзу, а 62% співвітчизників цінують єдиний цифровий ринок і його економічне значення. З іншого боку, 58% румунів більш задоволені тим, як працює демократія в ЄС, ніж громадяни інших держав-членів, враховуючи, що тільки один з трьох задоволений îî якістю в Румунії. Дослідження Євробарометра також показує, що підтримка пріоритетів ЄС залишається на високому рівні серед румунів, тобто 55% по відношенню до економічного і валютного союзу і 77% щодо вільного пересування людей, а саме право жити, працювати або вчитися в будь-якій державі-члені.

Два з трьох румунів вважають, що голос ЄС має значення в світі, і виступають на користь спільної зовнішньої політики. Цінності, які найкращим чином представляють Європейський Союз, на їхню думку, це права людини, демократія і мир. Румуни вважають, що географія є найкращим містком для почуття спільності європейців, а потім верховенство закону і солідарність з біднішими регіонами. Дані Євробарометра свідчать про те, що румуни й надалі числяться серед прихильників європейського проекту, з хорошим і поганим, з усе більш частими кризами і серйозними проблемами, на які Союз повинен дати відповідь. Румунія поки що захищена від вірулентності популістських євроскептичних або єврофобських тенденцій.

Речі можуть змінитися, однак, якщо країна опиниться жертвою невизначених сценаріїв, таких, як Європа з різними швидкостями, категорично заперечена в Бухаресті. Brexit і відцентрові тенденції, які проявляються в основних країнах оправдовують термінове обговорення питання про майбутнє Союзу. Проте, будь-яке рішення, прийняте поспішно, може призвести до маргіналізації деяких держав-членів та, ймовірно, значно підвищити рівень недовіри до європейського проекту на рівні своїх громадян, в тому числі румунів.