Radio România Internațional

Tag: опитування

  • Занепокоєння румунів

    Занепокоєння румунів

    Дві третини румунів вважають, що в
    наступний період настане масштабна економічна криза, і це головна причина для
    занепокоєння в цей період, – показують
    результати опитування, проведеного компанією соціологічних досліджень Avangarde
    в останні дні цього місяця. Лише 3% румунів вважають, що економічна криза не
    настане.

    Згідно з опитуванням, головними
    причинами занепокоєння румунів є інфляція, енергетична криза, спричинена
    Росією, продовольча криза та, меншою мірою, підвищення банківських ставок. Що
    стосується інфляції, то половина опитаних висловили стурбованість її
    зростанням. Опитування показує, що дві третини
    румунів вирішили відмовитися від кількох речей, щоб впоратися з хвилею
    підвищення цін. Майже кожен другий румун каже, що купує менше їжі, а 14%
    опитаних кажуть, що вони відмовилися купувати одяг. Однак є також значний
    відсоток опитаних, які стверджують, що не зменшили споживання – близько 20%, а
    10% не можуть цього оцінити.

    Крім інфляції румунів хвилюють
    енергетична криза та продовольча криза. Багато людей з газовими системами
    опалення кажуть, що вони розглядають можливість інвестувати в альтернативні
    джерела, побоюючись високих рахунків. У випадку енергетики більшість румунів
    вже інвестували або інвестуватимуть в обладнання, яке допоможе їм зменшити
    споживання. Загалом, щодо енергетичної кризи,
    майже 4 з 10 румунів вважають, що Росія поставить Європу в скруті цієї зими і
    повністю припинить постачання їй газу. Однак багато румунів налаштовані
    оптимістично і вірять, що лідери ЄС знайдуть рішення для подолання енергетичної
    кризи, викликаної можливим повним припиненням постачання газу. Проте третина опитаних каже, що не
    може визначити, хто виграє цю гру.

    Водночас 39% переконані, що природні ресурси
    Румунії допоможуть їй уникнути енергетичної кризи взимку. Чверть опитаних не
    переконані в цьому. З іншого боку, опитування також показує, що лише 1 румун з
    10 стурбований підвищенням кредитних ставок. Що стосується особистих фінансів,
    більше третини румунів заявляють, що вони не економили гроші, а інша третина,
    що вони заощаджували менше грошей ніж
    минулого року. Набагато менше румунів кажуть, що вони заощаджують так само, як
    у 2021 році, або що вони економлять більше грошей порівняно з попереднім роком. Опитування також показує, що третина
    румунів очікує, що ціни на нерухомість зростуть, в той час як теж третина
    вважає, що вони залишуться незмінними, і набагато менше румунів вважають, що
    ціни на нерухомість впадуть. Опитування Avangarde проводилося з 24 по 30 серпня
    методом телефонних інтерв’ю. Участь в опитуванні взяли 880 осіб.

  • Громадяни держав-членів ЄС та криза в Україні

    Громадяни держав-членів ЄС та криза в Україні

    Більшість громадян країн-членів ЄС схвалює відповідь Брюсселя на російське вторгнення в Україну, – свідчать результати опитування Flash Eurobarometer, проведеним у всіх країнах-членах ЄС, – йдеться у повідомленні Європейської комісії. Опитування також показує, що більшість громадян ЄС вважає Україну частиною Європи і висловлює солідарність з українським народом.


    Крім того, громадяни Європи у великій кількості підтримують санкції, ухвалені Брюсселем проти Росії через її напад на Україну, – зазначається в дослідженні. 8 з 10 європейців схвалюють економічні санкції проти Москви, проти російських олігархів та російської політичної еліти, яких вони вважають відповідальними за вторгнення. Більше того, дві третини громадян ЄС схвалюють фінансування закупівлі та постачання військової техніки в Україну. У той же час три чверті опитаних вважають, що війна в Україні свідчить про «необхідність посилення військової співпраці в рамках ЄС».


    Євробарометр також показує широку підтримку європейських громадян щодо зусиль ЄС, спрямованих на зменшення залежності від викопного палива з Росії. Більше 80% європейців виступають за поповнення європейських запасів газу, щоб уникнути ризику дефіциту наступної зими, за заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівель і транспорту, а також за інвестиції у відновлювані джерела енергії. Так само, 9 з 10 респондентів опитування сказали, що необхідно вжити заходів на європейському рівні, щоб обмежити вплив зростання цін на енергоносії на споживачів і бізнес. Майже стільки ж респондентів стверджують, що високі ціни на енергоносії значно вплинули на їхню купівельну спроможність.


    Щодо гуманітарної допомоги, то більшість громадян ЄС виступає за сильну підтримку України та її народу. Конкретно 9 з 10 респондентів схвалюють надання гуманітарної допомоги постраждалим від війни. Більше того, більшість європейців погоджуються з ідеєю приймати в ЄС людей, які тікають від війни, та схвалювати фінансову підтримку Києва. Дві третини з опитаних європейців також виступають за «вступ України до ЄС, коли вона буде готова.»


    Що стосується Румунії, то 63% респондентів задоволені тим, як Євросоюз відреагував з початку війни в сусідній Україні, вище середньоєвропейського рівня. 82% з них кажуть, що вони задоволені реакцією румунських громадян, враховуючи те, що середній європейський показник становить 69%. Більшість румунів вважає, що з початку війни Європейський Союз виявив солідарність, його реакція характеризується єдністю та оперативністю. Євробарометр проводився з 13 по 20 квітня у всіх 27 країнах-членах ЄС. Було опитано онлайн понад 26.000 громадян держав-членів ЄС.

  • Румунська молодь і Європа

    Румунська молодь і Європа

    Румунська молодь з оптимізмом дивиться на майбутнє Європейського Союзу. Так стверджують три чверті з них, а близько 55% стверджують, що справи в Союзі рухаються в правильному напрямку, згідно з опублікованим у понеділок Євробарометром. Молодь демонструє більше підтримки для європейських політик, ніж інші вікові групи, і задоволена їхнім життям. Особисто 61% оцінюють, що справи йдуть у правильному напрямку, а щодо ситкації працевлашутвання – 70% задоволені. Основними проблемами молодих румунів є система освіти, економічна ситуація, безробіття, житло, навколишнє середовище та зміна клімату.

    Хоча менше половини обговорюють питання політики на європейському рівні, більшість із них позитивно сприймає, як працює демократія як в Європейському Союзі (63%), так і в Румунії (50%). За даними Євробарометра, молоді люди старше 25 років більш послідовно відкриті до європейської політики, ніж інші вікові категорії, і мають сильний позитивний погляд про неї, також вказує євробарометр. Вони вважають, що цінності та солідарність сприяють почуттю спільноти разом з економікою, освітою, верховенством права та культурою. Дослідження показує, що в нинішніх умовах, 59% румунів задоволені власним життям, що менше порівняно з попереднім роком і далеко від середнього показника по ЄС (83%).

    Загалом 71% румунів вважають, що країна перебуває в нестабільній ситуації, і майже стільки ж вважають, що справи йдуть у неправильному напрямку. 45% румунів вважають, що справи в Європейському Союзі йдуть у правильному напрямку, у порівнянні з середнім показником по ЄС – 37%. Майже половина румунської молоді асоціює ЄС зі свободою подорожувати, навчатися і працювати будь-де на його території і вважають це найбільшим досягненням ЄС. Іншими елементами, пов’язаними з ЄС, є європейська валюта, сильний глобальний голос, економічне процвітання та якість життя для майбутніх поколінь.

    Представлені дані були зібрані в період із січня по лютий 2022 року. Більшість молодих румунів розуміють і відчувають переваги, якими вони користуються як європейські громадяни, сказав прем’єр-міністр Ніколає Чуке, реагуючи на дані євробарометра. Той факт, що 70% молодих людей задоволені їх місцем праці, змушує нас, тих, хто сьогодні управляє державою, продовжувати та розвивати державну політику, яка заохочуватиме молоде покоління залишатися та розвивати свою кар’єру та бізнес у Румунії, сказав прем’єр-міністр. За його словами, використання 80 мільярдів євро з європейських фондів для підвищення стандартів державних послуг та розширення можливостей для розвитку бізнес-середовища – це зобов’язання, яке державне управління має виконати, щоб не розчарувати молоде покоління.

  • Пріоритети нової парламентської сесії

    Пріоритети нової парламентської сесії

    У
    перший день осені розпочинається робота
    нової сесії двопалатного румунського
    парламенту. За словами лідерів урядової
    коаліції у складі Націонал-ліберальної
    партії (НЛП) – Партії СРР-ПЛУС та Демократичного
    союзу угорців Румунії (ДСУР), першечерговим
    пріоритетом є прийняття законопроекту
    щодо вразливих категорій споживачів.
    Законопроєкт, який вже був прийнятий
    Сенатом (верхньою
    палатою Парламенту), наразі знаходиться
    на порядку денному Палати депутатів,
    та передбачає надання соціальної
    державної допомоги малозабезпеченим
    сім’ям для сплати рахунків-фактур за
    електроенергію та газ, оскільки взимку
    очікується стрімке уростання цін на
    електроносії.

    Опозиційна
    Соціал-демократична партія (СДП) закликає
    до дебатів та термінового прийняття
    закону і стверджує, що його слід
    застосовувати починаючи вже з цієї
    зими, а не з наступного року, як пропонує
    уряд. Соціал – демократи також хочуть
    прийняття механізмузамороження
    цін, якщо ринок зареєструє штучне
    підвищення тарифів на енергоносії.

    Також
    румунські сенатори, зазначають політичні
    аналітики, чекають на рішення лідерів
    урядової коаліції та визначення формули
    скасування Спеціального
    відділу з розслідування злочинів
    вчинених магістратами (суддями та
    прокурорами),
    який, за словами румунських та іноземних
    експертів, був винаходом, призначеним
    для залякування магістратів та блокування
    боротьби з корупцією. Урядовці стверджують,
    що вони згодні з тим, що Спеціальний
    відділ, створений колишньою лівою
    владою, слід розпустити, але поки що
    немає політичного консенсусу у цьому
    питанні .

    Також
    сенатори від Соціал-демократичної
    партії, яка в значній мірі «позбулася»
    політиків із судимостями, які обіймали
    посади при колишньому лідері СДП Лівіу
    Драгні, пропонують дебати та термінове
    прийняття законопроекту Без судимих
    на державних посадах – тема, яка
    роками належала політичному дискурсу
    правих партій. Соціал-демократи також
    планують висунути резолюцію про вотум
    недовіри уряду на чолі з лібералом
    Флоріном Кицу.

    Основна
    опозиційна партія, зазначають політичні
    оглядачі, опирається на останні
    соцопитування, та перебуває у дуже
    зручній ситуації. Нервовість і розчарування
    румунського суспільства стали явними,
    а дві третини респондентів вважають,
    що в Румунії все йде в неправильному
    напрямку. Якби вибори відбулися наступної
    неділі, 35% виборців проголосували б за
    СДП і лише 21% за НЛП. Третя партія за
    намірами виборців, Альянс
    за об’єднання румунів, (АОР) отримав
    би 15%, що на 1% перевищує шанси партії
    СРР-ПЛУС. ДСУР, як завжди, знаходиться
    на виборчому порозі у 5%.

    Крім
    того, коаліція далека від бездоганного
    функціонування, через затягування
    ліквідації Спеціального відділу або
    повернення до обрання мерів у двох турах
    виборів, та накопичила чимало
    заборгованостей в очах власного
    електорату. Нарешті, цієї осені, як НЛП,
    так і СРР-ПЛУС проведуть національні
    конгреси для обрання нових лідерів. Ці
    внутрішні вибори, традиційно в румунській
    політиці, супроводжуються нещадними
    політичними баталіями, приправлені
    неочікуваними ударами в
    спину та скандалами, які викликають
    незмінний інтерес ЗМІ.

  • Куди прямує Румунія?

    Куди прямує Румунія?


    Лише чверть румунів вважають, що
    справи в Румунії йдуть у правильному напрямку, в понад 68% – дотримуються протилежної
    думки. Це один із головних висновків опитування громадської думки «Недовіра
    громадськості: Захід проти Сходу, розквіт націоналістичної течії в епоху
    дезінформації та явища фейкових новин», проведене INSCOP Research у період 1-15
    червня. Два місяці тому, у березні, кількість невдоволених напрямком, у якому
    рухаються справи в Румунії, була на два відсотки більшою.

    З іншого боку,
    згідно з дослідженням, в даний час понад 80% румунів дотримуються думки, що в Європі їх вважають
    «другорядними громадянами», тоді як лише 15% не згодні з такою думкою. На
    запитання, чому, на їх погляд, до румунів ставляться таким чином, більшість
    респондентів відповіла, що через неадекватну поведінку румунів, які мешкали або
    проживають за кордоном, і лише трохи більше чверті кажуть, що через неадекватне ставлення
    громадян інших європейських держав.




    Однак на запитання, в якій країні
    вони хотіли б тривалий час працювати або вчитися протягом наступного періоду,
    майже половина румунів відповіли, що не планують покидати країну, а 42% вибрали б західну країну і лише невеликий відсоток надав б перевагу східній країні, такій
    як Росія чи Китай.

    У цьому контексті дві третини заявили, що віддають перевагу
    правам і свободам західного типу над традиційними цінностями, які пропагує
    Росія. Більше того, суб’єкти вважають, що права і свободи людини найкраще
    поважають в США та ЄС, і значно меншою мірою в Росії та Китаї. З іншого боку,
    більше половини румунів оцінили, що вступ до ЄС приніс Румунії більше переваг,
    тоді як приблизно третина респондентів вважає, що – більше недоліків. Два
    місяці тому, у березні, більше опитаних зазначили, що вступ до Євросоюзу був
    корисним для Румунії.




    Щодо ставлення до
    Північноатлантичного альянсу, дві третини опитаних заявили, що віддають
    перевагу членству Румунії в НАТО, оскільки таким чином вона буде добре захищена
    з військової точки зору. Менше третини респондентів висловилася за те, що Румунія
    має бути нейтральною, оскільки таким чином на неї ніхто не нападе. Майже три
    чверті румунів вважають, що наявність американських військових баз у Румунії
    допомогло б захистити країну у разі зовнішньої агресії, тоді як 20% не
    погодились з цим твердженням.

    Що стосується довіри, дослідження показує, що
    румуни найбільше довіряють НАТО та ЄС, потім Німеччині, США, Росії та Китаю. Цей
    результат дещо відрізняється від березневого, коли Німеччина була на першому
    місці, а потім йшли ЄС та НАТО. Серед іноземних лідерів румуни найбільш прихильно
    ставляться до Ангели Меркель, Джо Байдена та Володимира Путіна.

  • Ставлення румунів до вакцинації проти Covid-19

    Ставлення румунів до вакцинації проти Covid-19

    Більшість румунів усвідомлюють небезпеку, пов’язану з коронавірусною хворобою та приблизно половина населення вважає, що пандемія триватиме щонайменше два-три роки. Це випливає з дослідження, проведеного Інститутом дослідження якості життя Румунської Академії.

    Соціолог Юліан Стенеску, науковий дослідник цього інституту розповів Румунському Радіо про зниження рівня солідарності та довіри між румунами під час пандемії. Юліан Стенеску: «У ситуаціях соціальної кризи, таких як ця епідемія, але можуть бути й ситуації війни, терактів чи інших криз, окремі у певних суспільствах спостерігається підвищення рівня згуртованості, а в інших, на жаль – спаду. Румунське суспільство відноситься до другої категорії і ми можемо стверджувати, що більш ніж через рік і три місяці від початку пандемії, соціальний організм Румунії ослаблений. Інакше кажучи, можна стверджувати, що наше суспільство менш стійке. Стійкість – це здатність громади, навіть суспільства, чинити опір і швидко відновлюватися після складної ситуації або соціальної кризи.»

    Більше половини румунів (56%) рекомендували б близькій людині зробити щеплення проти нового коронавірусу. Позитивно ставляться до вакцинації зокрема літні люди та особи з вищою освітою. Однак, є понад 2 мільйони людей всіх верств суспільства, які виступають проти імунізації та рекомендували б близьким не робити щеплення. Головними причинами чому люди вагаються або не хочуть вакцинуватися від коронавірусу, опитані вважають брак інформації, маніпуляцію або дезінформацію, недовіру вакцині, а також страх побічних ефектів, в тому числі смерті, та навіть переконання в тому, що коронавірусу не існує. 6% румунів, тобто 800 тис. людей вважають, що коронавірус це вигадка. За розміром це невелика група людей, але досить чисельна та активна, щоб відчути її присутність, – зазначається в дослідженні.

    Враховуючи той факт, що на даний час спостерігається найнижчий рівень імунізації, румунська влада наголошує на важливості пройдення повного курсу вакцинації для запобігання зараженню коронавірусом та готує більш масштабні кампанії імунізації у сільському середовищі, де спостерігається найменша кількість охочих щепитися. За словами координатора національної кампанії щеплення, військового лікаря Валеріу Георгіце, майже 50% центрів вакцинації в країні в даний працюють на половину потужності. Саме тому діяльність в окремих центрах буде тимчасово припинена, а в інших графік роботи буде скорочений. Водночас, через постійне зменшення кількості людей, які вакцинуються від коронавірусу, кількість доз, доставлених до Бухареста, також буде скорочена. Дотепер було використано близько 60% з майже 15 мільйонів доз вакцин, отриманих Румунією.

  • 23 листопада 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Президент Румунії Клаус Йоганніс
    у понеділок заявив, що стратегія вакцинації від COVID буде затверджена на наступному засіданні Верховної ради оборони країни (ВРОК), яке він скличе у найближчим часом. У понеділок глава держави обговорив з міністрами
    оборони, охорони здоров’я та внутрішніх справ тему кампанії вакцинації, яку вважає питанням національної безпеки, котра відбудеться після пройдення всіх етапів
    схвалення та продажу вакцини. Клаус Йоганніс повідомив, що вакцинація
    проводитиметься поетапно і за місцем роботи для медичного персоналу та у
    спеціальних центрах щеплення, у сімейних лікарів та за допомогою мобільних
    бригади для інших категорій. Згідно зі стратегією, пріоритетними групами є медпрацівники,
    а також персонал різних центрів, особи з групи ризику та працівники у ключових
    сферах. Міністерство оборони забезпечить охорону центрального складу та шести регіональних
    складів. Уся офіційна інформація буде передана на офіційному веб-сайті, -сказав глава держави, який вважає, що чітке
    спілкування з громадянами є не менш важливим ніж боротьба з дезінформацією.
    Клаус Йоганніс наголосив, що затверджені міжнародними органами вакцини є
    безпечними, ефективними та єдиним життєздатним рішенням для припинення
    пандемії. Румунія отримає від Європейської комісії кількома партіями 10,7
    мільйона доз вакцини від COVID-19.     За минулу добу в Румунії зафіксовано 4 207 випадків
    зараження новим коронавірусом, після проведення 9 938 тестів на національному
    рівні, – оголосила Група стратегічної комунікації. Таким чином загальна
    кількість випадків коронавірусу в країні становить майже 423 тис., а приблизно
    70% з них вже одужали. Так само за останню добу було зареєстровано 130 випадків
    смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу сягнула 10 177. Водночас
    кількість хворих на COVID-19 румунів за кордоном сягнула 6.864, але кількість
    померлих залишається незмінною – 126 осіб.




    ВИБОРИ – Громадяни Румунії зможуть скористатися своїм
    виборчим правом у всіх населених пунктах, які перебуватимуть під карантином 6
    грудня, коли відбудуться парламентські вибори в Румунії, оскільки в цьому
    відношенні немає обмежень, – заявив прем’єр-міністр Людовик Орбан. Він також
    повідомив, що громадяни, заражені новим коронавірусом, та особи, які
    перебувають у карантині чи самоізоляції, зможуть голосувати за допомогою
    мобільної урни. Прем’єр-міністр зробив ці уточнення в умовах, коли все більше
    міст і сіл Румунії закриваються на карантин через високий показник зараженості.




    БЮДЕЖТ – Уряд Румунії сьогодні представив Національний
    план відновлення та економічної стійкості, проєкт, завдяки якому Румунія
    отримає 30 мільярдів євро коштів з європейських фондів розвитку, починаючи з
    наступного року. Гроші будуть вкладені в охорону здоров’я, освіту,
    інфраструктуру та оцифрування. До речі, охорона здоров’я налічується серед
    галузей, які отримають найбільше коштів після третього в цьому році
    коригування держбюджету, яке уряд планує затвердити у вівторок. На тлі пандемії
    дефіцит зріс до майже 100 млрд. леїв (понад 20 млрд. євро). Міністр фінансів
    Флорін Кицу заявив, що дефіцит бюджету складе 9,1% ВВП. Він також зазначив, що
    внаслідок кризи, спричиненої пандемією, збільшились видатки та зменшились
    доходи бюджету, оскільки постраждалим компаніям було надано численні податкові
    пільги та допомогу.




    ДЕМОКРАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
    Ауреску сьогодні відкрив 32-е засідання
    Керівної ради Співтовариства демократій, яке проходить в системі відеоконференції, під егідою румунського головування в Співтоваристві демократій. Протягом
    двох днів учасники обміняються думками щодо просування державами-членами
    принципів Варшавської декларації, засновницького акту Співтовариства Демократій.
    Румунія головує у Співтоваристві демократій у період з вересня 2019 року по
    вересень 2021 року, з основними цілями сприяння демократії у всьому світі,
    сприяння залученню молоді до демократичних процесів, а також взаємозв’язку між
    демократичними процесами та інформаційними технологіями. Спільнота демократій,
    створена в 2000 р. шляхом приєднання 106 держав, є найбільшою платформою для
    обговорення та обміну досвідом щодо демократії на глобальному рівні.




    ОПИТУВАННЯ – Майже половина (48%) румунів, які працюють
    на дому, раді тому, що не змушені проводити багато часу в дорожніх заторах, але
    більше чверті (26%) заявляють, що їх емоційний стан погіршився. Принаймні це
    випливає з соцопитування, оприлюдненого у понеділок. Згідно з дослідженням,
    проведеним компанією Reveal Marketing Research, серед переваг 45% опитаних назвали
    більш гнучкий графік роботи, а 42% сказали, що мають можливість проводити
    більше часу з родиною. Дослідження також показує, що, хоча 79% румунів вважають,
    що вони працюють з такою ж ефективністю як і раніше в офісі, 44% респондентів
    заявили, що працюють більше. Крім того, майже половина опитаних кажуть, що
    дистанційна робота забезпечує певний комфорт з певних точок зору, але 56% від
    загальної кількості учасників дослідження зазначили, що вони не працюють у
    відповідному середовищі. Дослідження було проведено в жовтні 2020 року, було
    опитано 600 респондентів віком від 18 років із великих міст, які працюють
    частково або повністю дистанційно.

    ЗАБРУДНЕННЯ – Покращення якості повітря з 2009 по
    2018 рік зменшило кількість передчасних смертей в Європі, але європейці все ще
    потерпають від забруднення повітря, йдеться у звіті, опублікованому
    Європейською комісією в понеділок. У 2018 році добові граничні значення твердих
    частинок повітря тонкої речовини були перевищені шістьма державами-членами ЄС:
    Болгарією, Хорватією, Чехією, Італією, Польщею та Румунією. У звіті Агентства
    також зазначається, що розрив між законодавчими обмеженнями якості повітря у
    Союзі та рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я залишається
    питанням, яке Європейська Комісія має намір вирішити шляхом зміни стандартів ЄС
    відповідно до плану дій щодо нульового забруднення повітря.

  • 13 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У
    Румунії за останню добу зареєстрували 1454 нові випадки захворювання на
    COVID-19. Таким чином загальна кількість випадків коронавірусу в країні
    становить 6631, а 31547 людей вже одужали. Теж за останню добу від коронавірусу
    було зареєстровано 53 летальні випадки, а загальна кількість померлих становить
    2860 осіб. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 478 тяжко хворих.
    Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару заявив сьогодні, що Румунія перебуває у
    ситуації, коли їй доведеться продовжити режим надзвичайної ситуації через новий
    коронавірус. Президент Клаус Йоганніс напередодні знову закликав румунів до
    відповідальності, вкотре наголошуючи на необхідності носити маску та зберігати
    двометрову фізичну відстань один від одного. За його словами, місцеві вибори
    можуть бути проведені 27 вересня, як вирішив парламент, якщо будуть вжиті
    належні заходи безпеки. Глава держави також заявив, що Румунія вже надіслала до
    ЄС запит про надання 10 мільйонів доз вакцини від Covid-19, коли вона
    буде готова і затверджена на європейському рівні.

    ФІНАНСИ – Охорона
    здоров’я, транспорт та освіта отримають додаткові кошти після коригування
    бюджету, – повідомив у четвер на прес-конференції міністр фінансів Румунії
    Флорін Кицу. Він зазначив, що для охорони здоров’я, пріоритетної сфери цього
    року, виділені суми збільшилися приблизно на 45%. Міністр також
    оголосив, що дефіцит бюджету зросте з 6,7% до 8,6%. Він також сказав, що уряд
    збільшить рівень інвестицій, а також пенсій. Це буде друге коригування Державного бюджету Румунії у 2020 році.




    ДИПЛОМАТІЯ
    – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску
    четвер провів телефонну розмову зі своїм колегою в Анкарі Мевлютом
    Кавушоглу, яка відбулася на прохання турецької сторони. Міністри обговорили
    розвиток двосторонніх відносин з наголосом на темах спільного інтересу, в тому
    числі в контексті пандемії COVID-19 – повідомляє прес-служба МЗС Румунії. Глави
    зовнішньополітичних відомств двох держав також обговорили останні події у
    Східному Середземномор’ї, з огляду на те, що ця тема буде включена до порядку
    денного позачергової зустрічі Ради міністрів закордонних справ у п’ятницю, в
    якій також братиме участь румунський міністр. Богдан Ауреску підкреслив
    готовність Бухареста підтримати, в тому числі на рівні ЄС, зусилля з деескалації
    ситуації, враховуючи як здатність Румунії розуміти особливості та інтереси
    регіону, так і її досвід в галузі делімітації морських просторів та вирішення суперечок
    у відповідності до норм міжнародного права та використання його конкретних
    інструментів. Союзники НАТО, Туреччина та Греція опинилися на порозі конфлікту
    через нафтові та газові родовища в Середземному морі. Греція стверджує, що роботи
    Туреччини з пошуку та розвідки родовищ в цьому районі є незаконними, але Анкара
    стверджує, що робить це в своїй виключній (морській) економічній зоні.




    ІНВЕСТИЦІЇ
    – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші шість місяців цього року скоротилися
    до 352 мільйонів євро, з 2,7 мільярда євро протягом аналогічного періоду 2019
    року, – повідомив у четвер Національний Банк Румунії. Станом на 30 червня Італія мала найбільшу кількість – 49 тисяч
    компаній, заснованих в Румунії, але Нідерланди займають перше місце за загальним
    обсягом інвестицій – 12,8 мільярдів євро. У Румунії наразі діють близько 230 тис.
    іноземних компаній, які інвестували майже 64 мільярди євро.




    КІНО – У місті Сфинту-Георге, в дельті Дунаю (південний
    схід Румунії) триває Міжнародний фестиваль незалежного кіно «Анонімул».
    Сьогодні програмою фестивалю передбачено показ фільму «колектив», відзначеного численними
    міжнародними нагородами. Документальний фільм, автором і режисером, якого є Александр
    Нанеу розповідає про події упродовж першого року після трагедії в
    бухарестському рок-клубі Колектив (30 жовтня 2015 року охопленому пожежею, в
    результаті якої померло 64 людини) і фокусується на ставленні представників
    влади до журналістів, які намагаються розповісти правду. 17-й кінофестиваль
    «Анонімул» проходитиме до 16 серпня виключно просто неба, за присутності
    щонайбільше 400 глядачів на кожному показі для попередження розповсюдження
    нового коронавірусу. Цього року програма фестивалю складається з двох конкурсних
    категорій: румунські та іноземні короткометражні фільми, а також з показів повнометражних художніх фільмів та зустрічей
    між представниками кіноіндустрії та глядачами. У конкурсі румунських короткометражних
    фільмів беруть участь більше 50 румунських кінокартин.




    РОБОТА – Майже чверть румунські працівників заявляють, що
    вони змушені робити перші кроки до пошуку нової роботи і нової кар’єри, оскільки
    галузь або компанія, в якій вони працюють потерпають в нинішній економічній ситуації.
    Результати опитування, проведеного онлайн-платформою набору персоналу, також
    показують, що трохи більше 20% готові почати нову кар’єру з нуля. Більшість
    румунських працівників (70%) обирають нову роботу залежно від безпеки сфери
    діяльності, пов’язаної в тому числі з пандемією Covid-19. Чверть опитаних
    повністю виключає можливість роботи галузях ГоРеКа (готелі, ресторани,
    кав’ярні), а 22% вважають більш безпечною роботу в галузях чи компаніях, тісно
    пов’язаних з онлайн-середовищем. Опитування проводилося у період з 1 по 10
    липня на вибірці майже 1300 осіб.



  • 3 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Румунія сьогодні переступила поріг
    за 54 тисячі підтверджених хворих на коронавірус. Теж за останню добу від
    коронавірусу було зареєстровано 19 летальних випадків, а загальна кількість
    померлих становить 2432 особи. Новий рекорд був також встановлений щодо кількості
    активних випадків COVID-19, яка перевищила 18.400 осіб. У відділеннях
    інтенсивної терапії перебувають 419 хворих. Сьогодні Чехія внесла Румунію до «червоного»
    списку держав з COVID-19. Таким чином, румуни зможуть в’їжджати до цієї країни
    лише, якщо зроблять тест на коронавірус. раніше і Бельгія ввела подібні обмеження, які
    стосуються румунів з 24 повітів центральної, південної, південно-східної та
    південної-західної Румунії. Нещодавно й Італія продовжила на невизначений строк зобов’язання
    14-денної самоїзоляції для румунів, які приїжджають на півострів. Нові умови в’їзду
    для румунів на свою територію запровадили також Угорщина й Словенія.




    СОЦОПИТУВАННЯ
    – Згідно з опитуванням, проведеним платформою працевлаштування BestJobs, більше
    половини румунських працівників (55%) стверджують, що вони дуже стурбовані
    зростанням кількості інфікованих коронавірусом, але не вважають, за доцільне
    повторне введення надзвичайного стану. Більшість респондентів (47%) вважають,
    що повторне запровадження надзвичайного стану обвалить економіку, а ще 10%
    вважають, що ситуація ще не настільки серйозна. Водночас 36% опитаних вважають,
    що влада має вжити більш рішучих заходів для обмеження поширення вірусу.
    Збільшення кількості хворих на Covid-19 протягом останнього місяця викликано
    недотриманням правил гігієни і соціального дистанціювання – вважають 58%
    респондентів, і лише 15% покладають провину на владу, яка на їхню думку мала б вжити більш жорсткі
    правила і забезпечити їх дотримання. Більшість працівників кажуть, що вони
    вживають заходів обережності, виходячи з дому чи заходячи в закриті приміщення:
    носять маску (84%), часто миють руки (73%), уникають людних місць (70%),
    дезінфікують руки щоразу, коли доторкаються предметів і поверхонь за межами
    будинку (63%), не торкаються носа, рота і очей немитими руками (58%). У той же
    час приватні компанії продовжують вводити нові правила для запобігання
    поширенню вірусу і вживають заходів для захисту співробітників. Так, 55%
    опитаних кажуть, що роботодавець надає їм маски і дезінфікуючі засоби і зобов’язує
    їх носити, а 39% кажуть, що роботодавці частіше дезінфікують офісні приміщення. У той же час 37% опитаних
    кажуть, що їм вимірюють температуру тіла на вході до компанії, а 28% зазначили,
    що роботодавець дозволяє входити в офіс обмеженій кількості працівників, щоб забезпечити
    дотримання правил дистанціювання.




    КІНО
    – Кінострічка «Колектив» стане першим румунським документальним фільмом,
    номінованим на Оскара в наступному році, оголосив голова Міжнародного
    кінофестивалю «Трансільванія» Тудор Джурджу. ХІХ-й Міжнародний кінофестиваль
    «Трансільванія» триває у місті Клуж-Напока. Цього року заходи безпеки та
    соціальної дистанції є пріоритетними, а покази кінострічок відбуваються просто
    неба у декількох місцях Клуж-Напоки та на околицях міста. У рамках події до 9
    серпня буде показано понад 130 фільмів, а за словами організаторів, цьогорічний
    фестиваль присвячений великому режисеру Федеріко Фелліні. Актриса Марія Плоає
    отримає премію кінофестивалю за визначний внесок у розвиток кінематографу.




    ПАРЛАМЕНТ – На цьому тижні Парламент
    Румунії знову збереться на позачергове засідання. У наступні дні відбудуться слухання в спеціалізованих комітетах, а прем’єр-міністр Людовік Орбан має знову
    представити звіт про заходи щодо боротьби з пандемією коронавірусу. На вівторок
    намічене засідання парламентського комітету з питань розслідування державних закупівель
    та управління надзвичайними ситуаціями. У Сенаті протягом цього періоду комісії
    з питань конституційності та законодавства, має обговорити громадянську ініціативу
    щодо внесення зміни до Конституції «Без кримінальників на державних посадах». Ініціатива
    вже була схвалена Палатою депутатів. Якщо відповідний законопроєкт буде
    прийнятий Сенатом, уряд має провести референдум щодо внесення змін до
    Конституції протягом 30 днів від схвалення законодавчої пропозиції. З іншого
    боку, спікери двох палат парламенту, соціал-демократи Марчел Чолаку та Роберт
    Казанчук зажадали від прем’єр-міністра та лідера Націонал-ліберальної партії Людовіка
    Орбана, представити плани боротьби з пандемією, початку нового навчального року
    та проведення парламентських та місцевих виборів.



    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 200 румунських військових
    моряків та союзників з Болгарії та США беруть участь у міжнародних навчаннях Eurasian Partnership Mine Countermeasure Dive-2020, що проводяться ВМС Румунії. Основна мета навчань – протидія
    підводним загрозам, заплановані навчальні заходи базуються на сценаріях пошуку,
    нейтралізації та знищення морських мін. Eurasian Partnership Mine Countermeasure Dive – це єдине
    щорічне багатонаціональне навчання, що організовується в басейні Чорного моря,
    покликане посилити підготовку військових дайверів країн НАТО. Навчання
    триватимуть до 7 серпня.

    ОСВІТА – Ціле покоління дітей у всьому
    світі не пішло до школи, вперше в історії сучасної освіти через пандемію Covid-19 – показує громадська організація «Рятуйте
    дітей-Румунія», згідно з якою найбільш уразливими були маргіналізовані діти. У
    Румунії майже половина школярів (47%) мали обмежений доступ до онлайн-освіти
    під час карантину, не маючи підключення до Інтернету, планшету чи комп’ютера.
    Розпочинаючи кампанію «Я хочу до школи», НУО закликає представників органів центральної
    та місцевої влади вжити конкретних кроків для виправлення та запобігання
    подібних ситуацій у перспективі початку нового навчального року в середині
    вересня. Серед заходів, які пропонує організація – це надання освітніх
    інструментів, необхідних для дистанційного навчання всім потребуючим учням,
    підготовка вчителів до онлайн-уроків, а також підготовка всіх шкіл до
    забезпечення медичної безпеки та фізичної дистанції,аби діти навчалися в гідних
    та безпечних умовах.

  • 24 червня 2020 року

    КОРОНАВІРУС В РУМУНІЇ – За даними Групи стратегічних комунікацій, в Румунії було
    зафіксовано 321 нових випадків зараження коронавірусом, їх загальне число
    перевищує 24.820. До теперішнього часу більшість заражень було зареєстровано у
    повіті Сучава (на північному сході країни) і в Бухаресті. Із загальної
    кількості заражених, більш 17.100 були оголошені вилікуваними і виписані, в той
    час як 186 пацієнтів перебувають в реанімації. За останню добу було також
    зареєстровано 16 нових смертей, причому їх загальне число досягло 1.555.
    Безсимптомні пацієнти в Румунії, інфіковані коронавірусом або які мають легкі
    симптоми, будуть госпіталізовані протягом 10 днів. Що стосується закордонних румунів,
    3.605 осіб були інфіковані новим коронавірусом, більшість в Італії, Німеччині
    та Іспанії. З них 115 померли.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів прийняла просту резолюцію про вотум
    недовіри, ініційовану Соціал-демократичною партією на адресу міністра охорони
    здоров’я, ліберала Нелу Тетару. Ініціатори піддали критиці міністра за погане
    управління санітарною кризою, і за те, що Румунія займає перше місце серед
    країн Центральної і Східної Європи за кількістю смертей на мільйон жителів. Підписанти
    документу вважають, що Міністерство охорони здоров’я блокує доступ хронічних
    хворих до лікування. Міністр Тетару звинуватив соціал-демократів в політизації
    кризи у сфері охорони здоров’я і заявив, що опозиція повинна була конструктивно
    брати участь у вирішенні цієї кризи. Раніше Парламент, в якому більшість крісел
    займають ліві сили, прийняв і інші критичні резолюції на адресу міністрів
    ліберального кабінету: міністра освіти Моніки Анісіє, міністра внутрішніх справ
    Марчела Вели, міністра фінансів Флоріна Кицу і міністра сільського господарства
    Адріана Ороса. Ці резолюції про вотум недовіри не ведуть автоматично до
    відставки міністрів.




    ХАБАР – Антикорупційна прокуратура застосувала запобіжний захіж у вигляді
    особистого зобов’язання проти Адріана
    Іонела, генерального директора румунської державної фармацевтичної компанії Уніфарм, яка відповідає за
    закупівлю медикаментів для лікарень. Його звинувачують у вимаганні хабара за
    укладення контракту на покупку хірургічних масок і захисних комбінезонів.
    Прокурори Національного управління по боротьбі з корупцією також виявили, що
    він незаконно займає цю посаду з 2016 року. Директор Уніфарм стверджує, що він
    невинний.

    ДИПСТОСУНКИ – Сенат та Палата представників Сполучених Штатів Америки відзначили 140 річницю встановлення дипломатичних відносин з Румунією двома двосторонніми резолюціями. У резолюції Сенату згадується довгострокове партнерство, що базується на спільній прихильності обох країн, спільних цінностях та інтересах задля стабільності та демократичного прогресу. Румунія є місцем розташування штаб-квартири Північно-Східної багатонаціональної дивізії НАТО, Південно-Східної багатонаціональної бригади та системи протиракетної оборони Aegis Ashore, ключового елемента системи протиракетної оборони США, – йдеться в документі Сенату США. Водночас підкреслюється важлива роль Румунії у забезпеченні безпеки в
    Чорноморському регіоні. Резолюція Палати представників високо оцінює місію
    румунської медичної команди в штаті Алабама, щоб допомогти зусиллям по боротьбі
    з епідемією COVID-19. Цією резолюцією Палата
    представників США підтримує постійне зміцнення відносин між США та Румунією, з
    наголосом на трансатлантичній єдності та солідарності, вказується також у прес-релізі
    американського посольства в Бухаресті, цитованого Agerpres.




    ПОВЕНІ
    -В результаті недавніх повеней в Румунії загинули 3 людей табули зареєстровані значні матеріальні збитки.
    Синоптики оголосили червоний
    код метеонебезпеки в
    зв’язку проливними дощами в повіті Марамуреш і Ботошань (на півночі країни) до
    четверга. Президент Клаус Йоханніс заявив, у
    середу, що він вживатиме заходів для
    забезпечення реалізації проєктів,
    що фінансуються з європейських фондів, спрямованих на запобігання зміні
    клімату, в Румунії, в тому числі для боротьби з надзвичайними явищами, такими
    як недавні повені. Він підкреслив, що рішеннями
    цьому питанню є збереження лісового фонду та
    лісонасадження. Президент уточнив, що червень був найбільш дощовим місяцем за останні 60 років у Румунії.




    ВИШИВАНКА
    – Щорічно 24 червня відзначається Всесвітній день румунської вишиванки,
    традиційної румунської блузки, яка є найважливішою частиною народного костюма і
    міжнародним символом румунської культури. 21 січня 2013 року інтернет-спільнота
    La Blouse Roumaine запропонувала присвятити день 24 червня румунській вишиванці. У тому ж році, ця спільнота
    організувала перший Всесвітній день румунської вишиванки, який з часом став
    глобальною подією, що відзначається в десятках країн. У Бухаресті та в країні
    проводяться традиційні виставки та ярмарки присвячені традиційній румунській
    блузці. Всесвітній день вишиванки відзначається в цьому році в ряді
    представництв Румунського культурного інституту за допомогою серії онлайнових заходів
    на сторінках організаторів і партнерів у Facebook.




    ОПИТУВАННЯ – Згідно з опитуванням, проведеним Агентством Євросоюзу з
    фундаментальних прав, шість з десяти громадян ЄС вважають, що політики і великі
    партії не звертають на них уваги. Політичне відчуження особливо помітне серед
    тих, хто стикається з економічними труднощами. Третина респондентів заявили, що
    правами людини користуються тільки ті, хто їх не заслуговує, наприклад злочинці
    і терористи. Тільки 4% респондентів заявили, що чиновники вимагали від них
    грошей або подарунків, але більше третини опитаних відповіли, що, на їхню
    думку, прийнятно пропонувати хабар, щоб забезпечити собі якнайшвидше послугу. У
    Франції та Хорватії майже половина опитаних зізналися, що хабарництво є одним з
    варіантів вирішення проблем, в той час як в Словаччині і Чехії з цим згодні
    близько 60%. Дослідження також показує, що уряди повинні підвищити рівень
    довіри громадськості до судової влади, забезпечивши незалежність суддів.
    Оскільки існують великі національні відмінності, країни можуть вчитися одна від
    одної, щоб поліпшити свої ситуації в цій галузі, – йдеться в доповіді.

  • Євробарометр про корупцію

    Євробарометр про корупцію

    64% румунів стверджують, що на їхнє повсякденне життя впливає корупція – про це свідчать результати опитування проведеного Євробарометром у грудні 2019 року та оприлюдненого у середу Єврокомісією. Порівняно з 2017 роком, ця цифра на 4 процентних пункти нижча, але у два рази вища від середньої європейської. Восьмеро з десяти румунів вважають, що проблема корупції широко поширена в країні, сприйняття відносно близьке до європейської ситуації, де семеро громадян з десятьох дотримуються такої думки. Опитування також показує, що 48% румунів відзначили, що в країні рівень корупції зріс за останні три роки, що на 2% більше, ніж в 2017 році.


    З іншого боку, 37% румунів вважають, що рівень корупції залишився на тому самому рівні, а 7% вважають, що знизився. Майже восьмеро румунів з десятьох відзначили корупцію на рівні місцевої та регіональної влади, але і на національному плані. Четверо з десятьох румунів вважають, що давання та отримання хабарів та зловживання службовим становищем для особистої вигоди широко поширені серед політичних партій, 36% – серед політиків, 33% – серед державних службовців, що визначають переможців публічних тендерів, і 25% – серед приватних компаній. Всі наведені цифри нижче, ніж в середньому в Європейському Союзі.


    З іншого боку, румуни стверджують, що ці практики складають 48% в системі охорони здоров’я та 41% в поліції і на митниці, причому обидва ці показники набагато вищі від середньої європейської. Згідно з опитуванням, корупція є неприйнятною для значної більшості європейців (69%). Найвищий рівень неприйняття корупції зафіксовано в Португалії (88%), а найнижчий – в Угорщині (38%). 48% румунів негативно сприймають корупцію. У Румунії опитування проводилося з 6 по 15 грудня 2019 року. Було опитано понад тисячу осіб. Великобританія також включена в середній показник по ЄС, тому що коли було проведене опитування, вона була державою-членом ЄС.


    Уряди та державні посадові особи повинні діяти зразково, дотримуючись антикорупційні заходів та стандартів прозорості, – зазначається у щорічному звіті ГРЕКО, антикорупційного органу Ради Європи, опублікованому минулого тижня. У доповіді розглядаються заходи щодо запобігання корупції, прийняті державами-членами ГРЕКО в 2019 році проти парламентаріїв, суддів і прокурорів, а також центральних урядів, включаючи вищі виконавчі посади і правоохоронні органи.


    Румунія входить до 15 держав-членів, націлених наприкінці 2019 року за процедурою недотримання в четвертому раунді оцінювання. До 31 грудня 2019 року Румунія повністю виконала 6 із 16 рекомендацій, виданих ГРЕКО та 4 частково. Нещодавно посол Великобританії в Бухаресті Ендрю Ноубл заявив, що Румунія є однією з найсміливіших країн на сході континенту, яка заснувала установи з чіткими мандатами по боротьбі з корупцією на всіх рівнях. «Навіть у важкі часи, коли ці установи не отримували політичної підтримки, вони продовжували виконувати повноваження і притягати до відповідальності винних у корупційних діяннях», – сказав дипломат.

  • Чого хочуть партії

    Чого хочуть партії

    Дев’ять урядів за вісім років, з них
    чотири – три соціалістичні та один ліберальний-лише після останніх парламентських виборів, не свідчать про міцне
    здоров’я румунської партійної системи. Переобраний у листопаді з понад 66% голосів у вирішальному турі, президент Клаус Йоганніс повторює, що його першим
    варіантом є повернення до електорату шляхом проведення дострокових парламентських виборів. Ідея підтримується НЛП, рішучим прихильником президента, Союзом «Рятуйте Румунію» та Демократичним
    союзом угорців Румунії (ДСУР), але відкидається рештою парламентарних партій. Опитування щодо намірів голосування
    свідчать про те, що НЛП на сьогодні є найпопулярнішою, за яку можуть проголосувати 47% виборців, а колишня соціал-демократична влада
    опустилась до 20
    відсотків.


    Разом зі своїми партнерами від
    ПЛЮС, Союз «Рятуйте Румунію» наближається до 15%. Як правило, ДСУР трохи перевищує 5-відсотковий
    виборчий поріг, тоді як Партія Народний
    рух, АЛДЕ та Про Румунія не
    долають виборчий поріг,
    тому вони не дуже раді достроковом виборам. Намагаючись обійти пастки Конституції, яка, на думку експертів, розроблена саме так, щоб унеможливити
    організацію дострокових виборів, глава держави в четвер також доручив лідеру НЛП Людовику Орбану сформувати новий
    кабінет. Призначення відбулося після відправлення у відставку його кабінету, через висловлення
    йому недовіри, СДП та ДСУР, в результаті
    взяття на себе відповідальності за повернення до виборів мерів у двох турах.


    Якщо сенатори та депутати відхилять кабінет Орбан 2, глава
    держави все-таки може висунути нову кандидатуру, а її відхилення
    означало б відкриття шляху до дострокових виборів. До тоді
    партії готуються до місцевих виборів, що пройдуть через кілька місяців. Залишившись головною політичною силою в Парламенті, і
    очоленою тимчасово
    президентом
    Палати депутатів Марчелом Чолаку, СДП сподівається,на цьогомісячному
    позачерговому з’їзді, перев’язати минулорічні глибокі рани. Коли її колишнього авторитарного лідера Лівіу Драгня посадили
    за грати за корупцію, а
    його наступниця, колишня прем’єр-міністр Віоріка Денчіле подала у відставку після суворої поразки на президентських
    виборах.


    Проводи Союзу «Рятуйте
    Румунію», третя парламентська сила, та позапарламентська ПЛЮС на чолі з колишнім
    прем’єр-міністром та європейським комісаром Дачіаном Чолошем оголосили в
    суботу, що вони прямують до об’єднання. Її умови будуть затверджені на з’їздах обидвох
    партій, і
    коментатори очікують на складні переговори, особливо після внутрішнього опитування, скликаного лідером Союзу Рятуйте Румунію Даном Барною, 91% членів Союзу проголосували в
    Інтернеті за доктринальне позиціонування як правоцентристська партія. Або, обрані за
    спільними списками у травні та очолені в Брюсселі Чолошем, євродепутати від Союзу та ПЛЮС приєднані до центристської
    групи «Поновіть Європу», під політичним патронажем президента Франції Еммануеля Макрона, колишнього міністра соціалістичних урядів

  • Як сприймають румуни зміни клімату

    Як сприймають румуни зміни клімату




    Нещодавно започаткований шведською активісткою-підлітком Гретою Тунберг, всесвітній
    рух з поінформованості з питань клімату та екології під назвою П’ятниці
    заради майбутнього вже має прибічників
    і в Румунії. Протягом одного тижня, з 20 по 27 вересня, кілька
    природоохоронних організацій ініціювали низку акцій протесту та заходів,
    спрямованих на те, щоб привернути увагу компетентних органів влади щодо
    рівня забруднення та його безперечного шкідливого впливу на здоров’я людей. Утім, заходи під назвою П’ятниці заради майбутнього
    відбулися в Румунії протягом усього
    року, спочатку в Бухаресті, пояснила Меделіна Скарлат, одна з ініціаторів страйків в Румунії: «Потім ми зібралися,
    також, в інших містах, щоб протестувати, і
    разом домовитися щодо акції протягом тижня з 20 по 27
    вересня. Вже відомо, що це «Тиждень клімату», коли проходить Саміт
    ООН у Нью-Йорку, на якому присутні й представники руху П’ятниці заради
    майбутнього, щоб переконати світові уряди визнати надзвичайну кліматичну ситуацію,
    що склалася у нас, та вжити необхідних заходів для зменшення впливу зміни
    клімату.»




    Після маршу протесту, який відбувся 20
    вересня, перед будинком Національної бібліотеки в Бухаресті, і в якому взяли участь
    близько тисяча молодих людей віком від 16 до 17 років, будуть проведені заходи у більш ніж 75 партнерських школах, що приєдналися до заходу. Заходи не надто масштабні, але вони інформують та
    мобілізують учнів сприяти кожний
    по своєму запобіганню нагріванню клімату
    або підвищенню рівня забруднення. Все ґрунтується на ідеї, що будь-який окремий
    внесок має значення, якщо він додається до інших подібних
    внесків, сказала Меделіна Скарлат: «Кожна людина може
    внести свій внесок, якщо приєднується
    до загальної картини, це
    може призвести до значного покращення. Той факт, що ми вирішили використовувати менше пластику, що ми використовуємо
    особисту склянку, що в магазинах ми більше не ставимо фрукти та овочі в поліетиленові сумки, усі
    ці дії взяті разом мають більший вплив, ніж індивідуальні заходи».





    Однак, згідно з останнім опитуванням, яке вимірює уявлення румунів про зміни клімату та
    глобальне потепління, про «#fridaysforfuture» чули лише 6% респондентів, тоді як
    майже дві третини респондентів чули про «Годинку Землі» і серед них взяли участь
    у останньому заході – 36%. Крім того, 73% румунів не
    чули про Паризьку угоду. З іншого боку, дослідження свідчить про високий рівень
    стурбованості екологічними проблемами. 96% респондентів кажуть, що чули про
    глобальне потепління, а 86% учасників дослідження вважають, що глобальне
    потепління є дуже серйозною проблемою. Ці дані є обнадійливими, особливо в
    порівняні з тими, які були включені до іншого опитування,
    проведеного у 2009 році. Тоді
    зміни клімату хвилювали лише 16% румунів, у той час як зараз трохи більше
    25% вважають, що найважливішою проблемою у світі є зміни клімату, які
    вважаються другою основною проблемою людства після бідності. Якими були б причини цієї зміни
    у сприйнятті, ми дізнаємось від соціолога Дана Журкана: «Увага з боку ЗМІ цьому питанню дала результатів. Недостатньо, щоб політики говорили про Паризьку угоду.
    (…) Більш переконливими були усі погодні події, що мали місце, навіть на місцевому рівні. Лише цього року у Румунії були два руйнівних
    міні-торнадо, а минулого року щось подібне трапилося у місті Тімішоара.(…) Зрозуміло, що наслідки зміни клімату для невеликих
    громад, що були оприлюднені ЗМІ, призводять до зміни поведінки та в когнітивному
    плані.»




    Згідно з тим же дослідженням, респонденти стверджують, що зацікавлені в
    проведенні екологічних кампаній зі збору відходів у дещо менших пропорціях
    (75%) порівняно з тими, що стосуються інтересу до лісонасаджувальних кампаній
    (86%). Однак рівень участі останніх є нижчим (33%), порівняно з першими (38%). Отже
    різниця між наміром і самою дією існує, а також між бажанням громадян та
    досягненнями влади, вважає Дан Журкан: «Якби на рівні населення існувала би
    сильна екокультура, то поведінка була б іншою. Наприклад, наше дослідження виявило,
    що румунам подобається казати, що вони відбирають відходи, але насправді ми
    знаємо, що це не так. І це не вина громадян, бо вони проявляють добрий намір у
    цьому сенсі. Але, найчастіше відповідальність за це несе влада та компанії, які
    займаються збиранням відходів. Утім є позитивні приклади поведінки місцевих
    органів влади, які роздали людям різнокольорові мішки для відокремлення побутового
    сміття від пластикових відходів або відходів паперу та скла. І люди дотримуються
    цих правил, що є ознакою того, що вони готові проявляти екологічну поведінку.
    Про це свідчить наше дослідження, а саме що влада повинна лише створити для
    цього правильні рамки.»






    У висновок,
    хоча це опитування
    має достатньо елементів для стримування початкового оптимізму, один аспект
    залишається обнадійливим: екологічні питання стоять на громадському
    порядку
    денному румунів. Дан Журкан: «Коли
    тема сприймається як така, що має високий рівень
    соціальної бажаності, зазвичай відповіді мають бути позитивними. Але дуже
    важливо, що ця тема досягла обізнаності громадськості і що люди про неї
    говорять. Тож тема зміни клімату – це не просто тема
    політиків
    та кількох вчених, які
    намагаються внести до порядку денного громадськості. Вона вже є громадським
    порядком
    денним.»

  • За кого голосуватимуть в Румунії на виборах до Європарламенту

    За кого голосуватимуть в Румунії на виборах до Європарламенту




    Останнє
    опитування громадської думки підтверджує попередню констатацію того, що румуни більш песимістичні щодо напрямку розвитку своєї країни й більш
    оптимістично ставляться до Євросоюзу.

    Дослідження, проведене компанією INSCOP
    Research у період з 5 по 13 березня на замовлення Фонду ім. Конрада Аденауера показує, що майже три чверті румунів, близько 73%, вважають, що напрямок, в
    якому рухається країна, є неправильним й лише 18% кажуть, що
    Румунія на вірному шляху. Сприйняття напрямку Румунії залишається сильним,
    вважають автори опитування. Щодо сприйняття Європи ситуація зовсім інша. У
    порівнянні з кінцем минулого року, спостерігається значне зростання настроїв
    румунів, які позитивно оцінюють стан речей в Європі. Більшість респондентів,
    майже 47%, вважають, що Європа рухається в правильному напрямку, а 35% дотримуються протилежної думки.


    Вибори до Європейського парламенту, заплановані на 26 травня, головування Румунії в Раді Європейського Союзу
    та події, які відбулися в рамках румунського головування, а також процедура відбору кандидатів на пост майбутнього прокурора Європейського Союзу, одним з яких є колишня очільниця румунського антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші,
    здається, поліпшили сприйняття румунів щодо Європи, – випливає з соціологічного дослідження. Опитування INSCOP оцінило наміри голосувати за два місяці до
    виборів в Європейський парламент. Основні партії румунської політичної сцени -
    правляча Соціал-демократична партія та найбільша опозиційна Націонал-ліберальна
    партія йдуть нога в ногу у передвиборчих перегонах. За соціал-демократів готові
    проголосували 26,9% румунів, з тих, хто має намір брати участь у голосуванні, а
    26,3% – за лібералів. Альянс 2020, що складається з Союзу «Рятуйте
    Румунію» та Партії свободи, єдності й солідарності (ПЛЮС) займає третє місце,
    їх підтримують понад 15% опитаних. Це перше опитування, в якому відзначений
    рівень підтримки Альянсу 2020, сформованого двома опозиційними
    політичними силами та, який очолює колишній прем’єр-міністр, технократ Дачіан
    Чолош.


    Також
    долають виборчий бар’єр Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ), партнери
    соціал-демократів в уряді, партія «Про Румунія», яку очолює колишній
    прем’єр-міністр Віктор Понта та, яка складається переважно з колишніх соціал-демократів-перебіжчиків, з підтримкою в 9%, а також Демократичний союз угорців Румунії з
    позначкою в 5%. Партія «Народний рух», попри те, що найяскравішим
    прізвищем в її списках є колишній президент Румунії Траян Бесеску, залишиться
    поза межами прохідної позначки. За даними INSCOP, на результати виборів в
    Європарламент впливатимуть фактори, які не можуть бути кількісно визначені в
    опитуванні. До них відносяться мобілізація партій, вплив подій, таких як
    проведення референдуму в день голосування, який скоріш за все буде проведений,
    за ініціативи Президента, остаточні списки кандидатів, фактична участь в
    голосуванні в день виборів й обсяг голосів за межами країни. У порівнянні з
    лютим, відсоток тих, хто стверджує, що голосуватиме дещо збільшився, відзначає
    INSCOP.

  • Як нам відтворити 80-ті роки?

    Як нам відтворити 80-ті роки?


    Цього року в грудні відзначається 30-а річниця антикомуністичної революції
    1989 року, хороша можливість для підсумків, вшанування
    пам’яті жертв і … можливо ностальгії. Але це може бути також підхідним моментом
    позбавитися громадянської апатії, так як подумали і представники Асоціації «Funky Citizens».

    Виходячи з
    принципу, що учні повинні набути більшого досвіду, щоб зробити навчальний процес максимально
    запам’ятовуючим, особливо коли йдеться про громадянське виховання,
    Асоціація «Funky Citizens» ініціювала проект квартири 80-х
    років, під назвою 80east. Квартира влаштована як у ті роки, з меблями,
    предметами та оточенням того періоду. Тому літні люди, які переступають поріг цієї квартири, згадують про той період, а молодші люди можуть безпосередньо зрозуміти контраст між тодішніми обмеженнями і недоліками
    і сьогоднішніми правами. У цій лабораторії громадянського виховання, учням ліцеїв
    пояснюють функціонування нинішньої демократичної системи, щоб вони зрозуміли, які у них права
    та обов’язки і яким чином вони можуть брати участь у процесі прийняття рішень.




    Відкрита на початку року,квартира 80-х років вважається міні-музеєм повсякденного
    життя останніх років комунізму та лабораторією громадянського виховання, як ми
    дізнаємося від Косміна Пожорана,
    представника Асоціації «Funky Citizens»: «У цій квартирі діти
    здобувають інтерактивний
    виховний досвід.
    Ми починаємо з щоденних історій, побуту. Вони, можливо, почули вдома дещо про Чаушеску
    або Дежа. Але що
    вони знають про особисті історії?
    Фактично, ми це хочемо показати: які саме
    рішення керівників впливають на повсякденне життя людей. Спочатку ми трохи
    погралися з ідеєю створення музею, звідси й трохи ностальгічне облаштування квартири. Діти, які
    відвідують нас, – це ліцеїсти, тобто їм приблизно 18
    років і вони не відчувають ностальгії тих, хто навіть схопив трохи
    комунізму. Ми хотіли створити міст між поколіннями, між цими учнями та
    їхніми батьками або дідусями, тобто
    щоб діти пішли додому і розмовляли зі
    своїми родичами про комунізм після візиту до нас.»






    Інтерактивність є основним методом … викладання в
    квартирі 80-их років, – сказала
    Анабелла Костаке, інша представниця Асоціації «Funky Citizens»: «З особистим, грайливим досвідом у поєднанні з історичною
    та теоретичною інформацією, учні починають взаємодіяти з тим середовищем і робити
    свої власні висновки, а це не відбувається в школі ані на уроках
    громадянської освіти, ані на
    уроках історії. До речі, проект рушив також з висновку,
    що те, що відбувається в школі, занадто мало для того щоб учень співчував тому, що сталося у ті часи, щоб потім резонувати з колишньою несправедливістю і
    знати, як реагувати у випадку ймовірного повернення до
    тієї системи.»






    Прогулюючись по квартирі і ввібравши в
    себе світ недоліків 1980-х років, ліцеїсти
    повинні виконувати певні
    завдання, щоб краще зрозуміти різницю між минулим і сьогоденням. Андрій Булярке з Асоціації «Funky Citizens»взяв участь у процесі окреслення цих завдань: «Цими
    завданнями ми хотіли трохи роздратувати
    їх і створити певне розчарування. Наприклад, на кухні, одним із
    завдань було знайти продукти, що в ті
    часи було важче роздобути і які
    не знаходилися на кухні. Очевидно, вони не знайдуть ці продукти, і, нарешті, ми
    обговоримо розчарування викликане
    цією ситуацією. Ми будемо говорити
    про недоліки того часу і про ті права, які не дотримувалися тоді, але якими тепер вони користуються. Отже,
    цим ми хочемо підкреслити
    важливість демократії та участі молодих
    людей в поточному
    політичному житті.»




    Таким чином учні можуть доповнити свої знання про комунізм, що надаються їм у
    школі. Наприклад, у ліцеї викладається факультативний курс з історії комунізму, що доступний
    лише учням 11-го і 12-го класів. Однак деякі ліцеїсти, які
    брали участь у цьому проекті, отримали
    від сім’ї деякі знання. Анабелла
    Костаке: «Ми були приємно вражені
    тим, що багато учнів знали про події, що відбулися 17 грудня 1989 року. У проекті ми запрошували дітей
    слухати статтю Радіо Свободи про той день. Цей
    запис вони повинні були використати для написання закодованого листа другові або подрузі з Федеративної Республіки Німеччини з проханням надати інформацію про те, що відбувається
    саме в Румунії, бо в телетрансляції
    Ніколає Чаушеску говорить одне, а з Радіо Свободи дізнаємося про щось інше. Нам треба писати закодований лист, тому
    що у ті часи всі листи відкривалися
    колишньою політичною поліцією Секурітатя, так що таємниця листування не дотримувалася.»




    Потреба в освіті та інформуванні про комунізм існує, доказом про це будучи певні опитування громадської думки, оскільки останнім часом,ця тема не досліджувалася. Наприклад, у
    2010 році 44% румунів вважали комунізм цікавою, але
    погано застосованою ідеєю. Трохи ближче до сьогодення, у 2016 році, за даними
    соціологічного дослідження, більше половини (52%) тих, хто відповів на
    запитання «Якою на ваш погляд була
    Комуністична партія Румунії у порівняні з теперішніми партіями?» вони відверто відповіли «кращою», у той час як лише 18% вважають, що вона була «гіршою». Більше 40% молодих людей також вважали, що КПР була кращою, ніж теперішні політичні партії. 21-річний студент Факультету
    політичних наук Андрей Булярке
    пояснив результати цих опитувань: «Оскільки молоді люди не жили у тому періоді, музею
    новітньої історії не існує, а в школах не
    викладають уроки з історії комунізму,
    вони не мали джерел інформації про комунізм. Однак вони вважають, що краще жилося у ті часи, і це, на мій
    погляд, через відсутність недовіри до нинішньої системи або урядування.»




    Розчарування по
    відношенню до теперішньої системи та установ можна
    подолати тільки змінивши фактичну
    ситуацію. А це означає саме
    знання та громадянську участь.