Tag: парламент

Виконувач обов’язків президента Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули сценарій введення Бухарестом миротворчого контингенту до сусідньої України.

Соціал-демократична партія, що входить до складу керівної коаліції, не згодна з відправкою військ Румунією і виступає за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. У поширеній заяві лідер партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку пропонує виключити витрати на оборону з розрахунку бюджетного дефіциту.

Націонал-ліберальна партія також підтримує збільшення інвестицій в оборону, але в своїй заяві зазначає, що в контексті дипломатичних переговорів про припинення вогню тема миротворчих сил є передчасною. Інший партнер в урядовій коаліції –  Демократичний союзу угорців Румунії (ДСУР) також хоче, щоб Румунія інвестувала в посилення свого військового потенціалу.

Голова ДСУР Келемен Гунор заявив, що він теж не є прихильником відправки румунських солдатів в Україну.

“Гарантії безпеки мають бути забезпечені також через США, і Румунія може надати логістичну та інфраструктурну підтримку Україні, країнам ЄС і тим, хто хоче бути більш активно залученим, але без військ в Україні.”

Опозиційний сувереністський Альянс за єдність румунів також виступає проти відправки військ до сусідньої України. Лідер партії Джордже Сіміон:

“Єдиним рішенням на даний момент є перемир’я, дотримання міжнародних угод і гарантій безпеки, які повинні бути запропоновані Румунії і всім країнам регіону.”

Також з опозиції, проєвропейський Союзу порятунку Румунії вважає, що держава має більше інвестувати в оборону і наголошує на необхідності чіткого плану участі у відбудові України. Сувереністи з парті SOS Румунія також не хочуть бачити румунські війська в Україні і виступають проти продовження війни.

Тим часом, Сенат Румунії прийняв законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в румунський повітряний простір, а також законопроєкт, що регулює проведення військових місій в Румунії у мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

У цьому контексті слід також згадати, що США оголосили про нові інвестиції в базу Девеселу на півдні Румунії, де розміщені елементи протиракетного щита. Пентагон опублікував повідомлення про намір провести тендер на встановлення спеціальних телекомунікаційних каналів зв’язку між базою ПРО в Девеселу та іншими американськими базами в Європі, зокрема, в Італії та Німеччині.

 

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

Палата депутатів Румунії прийняла без поправок законопроєкт, який дозволяє збивати безпілотники, що порушують повітряний простір Румунії. Зокрема, безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни, будуть знищені або нейтралізовані, якщо румунські або натовські військові сили не зможуть їх контролювати. Палата депутатів також ухвалила законопроєкт, що регулює розгортання військових місій в Румунії в мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

Законопроєкти були розкритиковані популістсько-сувереністською опозицією, представленою S.O.S. Румунія, Партією молодих людей та Альянсу за єдність румунів. Представниця останніх Рамона Брийнсельс: «НАТО не є інструментом для поступки суверенітетом. Ми не знаємо, хто буде в уряді завтра. Ви хочете, щоб ми наражалися на ризик того, що в якийсь момент хтось, будь-хто, прийде і використає цей інструмент для здійснення репресивних заходів проти цивільного населення Румунії?»

 

Соціал-демократ Даніель Сучу відповів: «Чого ви хочете, шановні колеги з опозиції, які говорять про передачу суверенітету, що є неправдою, це не про це… Чого ви хочете насправді? Щоб на наші школи падали безпілотники? Щоби дрони падали на наші міста, а ви, знизаючи плечима, після цього казали, що парламент не зробив свою роботу?»

 

Разом з депутатами СДП за законопроєкти проголосували правлячі Націонал-ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії, а також опозиційний проєвропейський Союз порятунку Румунії. Після ухвалення двох документів – про контроль за використанням національного повітряного простору та проведення військових місій на території Румунії в мирний час – Міністерство оборони виступило з низкою роз’яснень. І це в контексті того, що, за даними міноборони, прийняття законопроєктів породило «широку кампанію дезінформації та неправдивої інформації, масово поширюваної низкою румунських користувачів на різних цифрових платформах».

 

Міністерство оборони зазначає, що були дотримані всі процедурні кроки, необхідні для цих проєктів, в тому числі громадські дебати. Цитоване джерело також стверджує, що спроби представити конкретні заходи зі зміцнення обороноздатності Румунії і НАТО як акти національної зради є частиною системи дезінформаційних кампаній, що проводяться в румунському публічному просторі, «в тому числі державними суб’єктами з порядком денним, що суперечить суверенітету Румунії і спрямований проти НАТО, які намагаються викликати клімат паніки і послабити довіру до здатності інститутів національної безпеки виконувати свої конституційні місії».

 

«Звинувачення в неконституційності або зраді інтересів Румунії є неправдивими і абсолютно невиправданими», – підкреслює Міністерство оборони, яке в своєму комюніке детально пояснює зміст двох законів.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент Румунії  на пленарному засіданні у середу ввечері прийняв законопроєкти про державний бюджет та бюджет державного соціального страхування на 2025 рік. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% ВВП, що, за словами міністра фінансів Танцоша Барни, відповідає умовам підтримки розвитку через рекордні інвестиції, забезпечення виплати зарплат та пенсій, захисту вразливих верств населення та відновлення рівноваги у фінансах країни.

 

УРЯД – Коаліційний уряд провів сьогодні своє перше засідання після прийняття цьогорічного державного бюджету. На порядку денному кабінету міністрів було затвердження кількох інвестиційних проєктів, спрямованих на “зелений” перехід, вартістю майже 90 мільйонів леїв (близько 18 мільйонів євро), обговорення цьогорічних пріоритетів у рамках Програми місцевого розвитку ім. Ангела Саліньї, а також затвердження формули розрахунку мінімальної базової заробітної плати, з урахуванням тенденцій інфляції та продуктивності праці, відповідно до положень європейською директиви у цій галузі. З початку року мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 4050 леїв (близько 810 євро), а нова формула розрахунку має забезпечити передбачуваність динаміки доходів працівників.

 

СКОРОЧЕННЯ – Чисельність парламентських державних службовців буде скорочена на 400 посад після того, як Палата депутатів, нижня плата румунського парламенту, схвалила в середу рішення про реорганізацію свого робочого апарату. Скорочення будуть проведені від Канцелярії голови Палати депутатів та офісів членів Постійного бюро до різних департаментів та управлінь палати. За словами керівництва Палати депутатів, скорочення на 240 посад призведе до щорічної економії в розмірі 35 мільйонів леїв (близько 7 мільйонів євро). Нещодавно Сенат прийняв аналогічне рішення про скорочення майже 200 посад, незважаючи на протести з боку працівників. Керівна коаліція посилається на необхідність скорочення витрат з метою обмеження бюджетного дефіциту, в той час як опозиція критикує відсутність прозорості та порушення законодавства.

 

ІМПІЧМЕНТ – У середу ввечері Партія молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, з третьої спроби зареєструвала в парламенті пропозицію про усунення президента Клауса Йоганніса з поста в порядку імпічменту. Цей крок був зроблений після двох невдалих спроб внести це питання до порядку денного парламенту через процедурні недоліки. Якщо цього разу всі юридичні процедури будуть дотримані, керівництво парламенту скличе спільне пленарне засідання обох палат для голосування. 21 грудня минулого року мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін Клауса Йоганніса, але після скасування президентських виборів його перебування на чолі країни було продовжено до обрання нового глави держави.

 

ВІЗИТ – Румунія продовжить надавати всю необхідну підтримку як країна, що приймає Бойову групу НАТО в Румунії, –  сказав у четвер міністр оборони Ангел Тилвер французькому міністру з європейських справ Бенджаміну Хаддаду. Переговори в Бухаресті були зосереджені на співпраці в рамках НАТО, зокрема на посиленні Бойової групи НАТО в Румунії, де Франція є рамковою країною. У середу Бенджаміна Хаддада також прийняв міністр закордонних справ Еміль Гурезяну. Французький міністр перебував з дводенним візитом у Бухаресті, щоб висловити солідарність своєї країни з Румунією, яка зазнає іноземного кібернетичного втручання у внутрішні справи. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Франції. Французька служба з питань захисту від іноземних цифрових перешкод – VIGINUM, стверджує у звіті, який цитує паризький кореспондент Радіо Румунія, що такі дії порушили нормальний перебіг президентських виборів в Румунії наприкінці минулого року.

 

РАБСТВО – Іспанська поліція звільнила 52 громадян Румунії, яких утримували в напіврабстві на плантації в регіоні Севільї. Умови, в яких вони жили і працювали, були описані владою як такі, що “важко собі уявити”. Відповідальне угруповання складалася з чотирьох румунів і займалося залученням громадян Румунії до сільськогосподарських робіт, переважно для збору апельсинів і оливок. Підозрювані вербували працівників за допомогою оголошень, розміщених у соціальних мережах, обіцяючи високий заробіток, пристойне житло та безкоштовний транспорт. Після прибуття до Іспанії у них конфіскували документи, що посвідчують особу, під приводом укладання договору про надання соціальних послуг, хоча розслідування виявило, що жоден із 52 румунів не був зареєстрований для отримання цих пільг. Заробітна плата, яку вони отримували, також була набагато нижчою за обіцяну, оскільки румуни працювали від світанку до заходу сонця. Особи виправдовували зменшену суму необхідністю покрити борги робітників за житло і транспорт. Жертвам погрожували насильством, якщо вони звертатимуться до органів влади. Члени угруповання були заарештовані співробітниками поліції в Андалусії, а 52 жертви зараз перебувають під захистом іспанських соціальних служб.

 

РОБОТА – Румуни є одними з найбільш працьовитих громадян Європи. Принаймні це випливає з опублікованого сьогодні дослідження Євростату. Таким чином Бухарест та навколишній повіт Ільфов має найвищий показник інтенсивності праці серед усіх європейських регіонів. За ними йдуть Зальцбург і Тіроль в Австрії з аналогічними показниками, Братислава в Словаччині, а на п’ятому місці знову північно-східний регіон Румунії, де лише 1,7% домогосподарств мають низьку інтенсивність праці. Інтенсивність праці визначається кількістю годин, фактично присвячених роботі. Дані Євростату також показують, що найвищий показник низької інтенсивності праці спостерігається в домогосподарствах на французьких територіях за межами континентальної Європи, у Французькій Гвіані та Реюньйоні. У Французькій Гвіані, наприклад, майже 42% домогосподарств мають цю характеристику. За нею йдуть два регіони в Німеччині, такі як Бремен, з майже 23%, а також регіони в Бельгії та Італії з аналогічними показниками.

 

ПРАВОСУДДЯ – Дві медсестри постали перед судом у справі про пожежу, що спалахнула в листопаді 2020 року у відділенні анестезії та інтенсивної терапії П’ятра-Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги, в результаті якої загинули дев’ять осіб. Їм були пред’явлені звинувачення у необережному знищенні або пошкодженні майна, що призвело до катастрофи, і недотриманні правил охорони здоров’я та безпеки на робочому місці. Дві медсестри нібито не вжили необхідних заходів, щоб винести з палати або загасити свічку, що горіла на тумбочці пацієнта, який перебував в агонії. Цим вони нібито порушили низку правил охорони здоров’я та безпеки праці, пожежної безпеки та належної практики надання медичної допомоги.

 

ФЕЙК – Міністерство національної оборони Румунії спростовує повідомлення в ЗМІ про те, що кілька солдатів Сил спеціальних операцій брали участь у приватних охоронних місіях в Африці. Жоден румунський військовослужбовець не брав за власний рахунок для участі в таких місіях, – повідомив інтернет-виданню PressOne речник міністерства генерал-майор Константін Спину. Він зазначив, що в період 2022-2024 років лише один військовослужбовець Сил спеціальних операцій перебував у неоплачуваній відпустці з об’єктивної причини, не пов’язаної з темою статті. За даними вищезгаданого видання, у 2023 році Хораціу Потра, найманець з оточення кандидата в президенти сувереністів Келіна Джорджеску, нібито взяв близько 1 000 румунів воювати в Конго, в тому числі десятки солдатів з елітних структур, резервістів зі спецпідрозділів, колишніх комбатантів Французького легіону, співробітників спецслужб і людей зі спеціальних підрозділів поліції.

 

ГАЗА – Сектор Газа є невід’ємною частиною майбутньої палестинської держави,- заявив у середу Європейський Союз у відповідь на заяви президента США Дональда Трампа напередодні про перехід цієї території під контроль  США. Брюссель залишається твердо прихильним рішенню про дві держави – єдиному шляху до міцного миру для ізраїльтян і палестинців, – заявив речник ЄС. Плани глави Білого дому переселити палестинців, які проживають на охопленій війною території, до Йорданії або Єгипту викликали лавину протестів по всьому світу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та його єгипетський колега Абдель Фаттах ас-Сісі попередили, що будь-яке насильницьке переміщення палестинців зі Смуги Гази і Західного берега річки Йордан буде серйозним порушенням міжнародного права і серйозним дестабілізуючим фактором для Єгипту та Йорданії, куди їх можуть відправити.

Уряд у Бухаресті затвердив проєкт бюджету Румунії на цей рік, який базується на економічному зростанні в 2,5%, середній інфляції в 4,4% і дефіциті в 7% ВВП. Після його прийняття міністр фінансів Танцош Барна заявив, що це тверезий і збалансований бюджет, заснований на розважливому прогнозі, з акцентом на інвестиції з рекордними асигнуваннями в 150 мільярдів леїв (близько 30 мільярдів євро).

Міністр також запевнив, що грошей на зарплати, пенсії та соціальні виплати вистачить… але на рівні 2024 року, після того, як виконавча влада вже заморозила на початку січня будь-яку індексацію чи підвищення зарплат для багатьох працінивків державного сектору терміновою постановою, а пенсії більше не індексувалися на рівень інфляції. Також було оголошено, що центральні державні установи та державні компанії будуть реорганізовані з метою скорочення їхніх витрат при одночасному наданні якісних послуг.

Міністр Танцош Барна додав, що важливо утримувати бюджет збалансованим протягом наступних семи років, поки він не повернеться до дефіциту в 3%, щоб управляти структурними вразливостями національної економіки. Транспорт отримає додаткові кошти на продовження вже розпочатих інфраструктурних проєктів, так само як і міністерства енергетики, праці, освіти, охорони здоров’я та європейські фонди, а 2,5% валового внутрішнього продукту буде виділено на оборону для модернізації військової техніки.

Бюджети спецслужб цього року також зростуть, причому найбільше – у Службі спецзв’язку, на модернізацію ІТ-інфраструктури та підготовку до президентських і місцевих виборів. Серед установ, які отримають менше грошей, – Парламент, Адміністрація Президента і міністерства сільського господарства, розвитку та культури. Що стосується державного боргу, міністр фінансів Танчош Барна пояснив, що він має тенденцію до зниження, але наслідки минулих запозичень ще довго відчуватимуться у витратах на виплату відсотків.

На його думку, Румунія повинна більше виробляти і менше позичати. Однак, на тлі, з одного боку, протестів важливих категорій румунів, незадоволених обмеженням їхніх доходів, а з іншого боку, імперативної вимоги Єврокомісії скоротити дефіцит, проект бюджету на 2025 рік надійшов до парламенту для обговорення цього тижня за терміновою процедурою, на самому початку парламентської сесії. Очікується, що дебати та голосування будуть спокійними, оскільки депутати правлячих коаліційних партій, які все одно складають більшість, мобілізуються.

Новий уряд Румунії на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку був приведений до присяги, у присутності президента Клауса Йоганніса, у понеділок увечері. Це був напружений політичний день, перший за останні 35 років, протягом якого глава держави призначив прем’єр-міністра, парламент заслухав кандидатів у міністри, а потім на спільному засіданні двох палат затвердив склад нового уряду, який склав присягу на вірність народу і провів своє перше засідання. Раніше того ж дня лідери проєвропейських політичних сил  – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, а також лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів, підписали політичну угоду про формування коаліції більшості та створення уряду.

Новий виконавчий орган є меншим за попередній. Він складається з 16 міністерств, вісім з яких очолюють соціл-демократи, шість – ліберали і два – угорці. Уряд також має трьох віце-прем’єр-міністрів, з яких один без портфеля. Уряд “Чолаку 2”, як його охрестили ЗМІ, отримав вотум довіри парламенту, набравши 240 голосів “за”, що на сім голосів більше, ніж мінімально необхідна кількість. Свої посади зберегли Кетелін Предою (міністр внутрішніх справ), Ангел Тилвер (міністр оборони), Сорін Ґріндяну (міністр транспорту), Александру Рафіла (міністр охорони здоров’я), Себастіан Бурдужа (міністр енергетики) та Сімона Букура-Опреску (міністерка праці).

Були призначені й нові міністри, такі як Даніель Давід (міністр освіти) та Еміль Гурезяну (міністр закордонних справ), які не є членами партії, але користуються підтримкою націонал-лібералів. Нове Міністерство економіки та цифровізації очолив соціал-демократ Богдан Іван, тоді як депутат СДП Раду Марінеску очолив Міністерство юстиції. Представники Демократичного союзу угорців Румунії Чеке Аттіла і Танчош Барна очолили два важливих відомства – міністерство розвитку і, відповідно, міністерство фінансів.

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що швидке проведення президентських виборів та заходи щодо покращення бізнес-середовища є основними короткостроковими цілями нового кабінету міністрів. Він додав, що Румунія має повноцінний уряд, що посилає сигнал стабільності румунському приватному сектору та іноземним інвесторам.

За словами прем’єр-міністра, вже є позитивні ознаки голосування в парламенті, а саме: зовнішні відсоткові ставки, за якими країна позичає, почали падати. Він також попереджає, що 2025 рік буде не легким і, що державні кошти витрачатимуться відповідально . “Нинішня економічна криза в розвинених країнах, звісно відчуватиметься й в Румунії в 2025 році. На нас чекає важкий економічний рік. Румунія не може надавати державні послуги, як на Заході, з доходами до бюджету, до яких не всі роблять внески.”

Своєю чергою міністр внутрішніх справ Кетелін Предою заявив, що боротьба з незаконним обігом наркотиків є пріоритетом його другого терміну на цій посаді. “Виклики у сферах незаконного обігу наркотиків, торгівлі людьми, нелегальної міграції, кібербезпеки, мови ворожнечі та надзвичайних ситуацій є безпрецедентними за кількістю, складними та іноді виникають одночасно. Ця нова реальність також диктує пріоритети на найближчі роки.ˮ

З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив, що військова база “Міхаїл Когелнічану” (південний схід) буде модернізована завдяки інвестиціям у розмірі 2,5 млрд. євро, що перетворить цей об’єкт на найважливіший військовий пункт НАТО в Європі. “Я представив низку заходів, вжитих Міністерством оборони і вважаю, що озвучені цифри є доказом того, що прийняті нами рішення були правильними і ми продовжуватимемо їх впроваджувати. В той же час ми прагнемо збільшення кількості заходів і дій, які призведуть до перетворення або збереження військової сфери як привабливої сфери для тих, хто хоче зробити кар’єру в цій галузі.”

Уперше в Румунії Міністерство фінансів очолив представник угорської меншини, в особі Танчоша Барни. Останній запевнив, що у 2025 році податки не зростуть і, що буде збережена нинішня система оподаткування.

РЕЙТИНГ – Fitch підтвердило довгостроковий рейтинг Румунії в іноземній валюті на рівні «BBB мінус», але погіршило прогноз зі стабільного на негативний, що означає можливість подальшого зниження рейтингу, – йдеться в заяві рейтингового агентства. На думку Fitch, рейтинг відображає основні ризики, з якими стикається Румунія через додаткову політичну напруженість, що виникла на політичній сцені після скасування президентських виборів через зовнішнє втручання, а також парламентських виборів, в результаті яких парламент виявився більш розділеним з посиленням ультраправих і антиєвропейських партій, що відображає зростаючу поляризацію румунського суспільства. Ситуація ускладнюється фіскальними дисбалансами та зростанням державного боргу. Рейтинг Fitch, який вимірює здатність уряду виконувати свої фінансові зобов’язання, може призвести до підвищення відсоткових ставок за кредитами, які виконавча влада планує запозичити на зовнішньому ринку.

 

САМІТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, який бере участь у саміті ЄС-Західні Балкани та засіданні Європейської Ради, заявив у середу, що необхідний комплексний підхід і пошук інструментів та рішень, оскільки саме цього люди очікують від ЄС та національних лідерів. Глава держави, який провів першу зустріч з новим президентом ЄК Антоніу Коштою, обговорив з ним «важливість стійкості та стратегічної орієнтації для того, щоб мати можливість впоратися з усіма викликами». Президент Йоганніс сказав, що необхідно докласти зусиль для боротьби зі «зловмисним» втручанням Росії, щоб зменшити вразливість до цих віроломних атак. «Румунія зіткнулася з величезною проблемою і вирішила її», – сказав президент у середу, маючи на увазі іноземне втручання у виборчий процес. У четвер на порядку денному Європейської Ради будуть Україна, міграція, ситуація на Близькому Сході, цивільна і військова готовність ЄС та реагування на кризи, роль ЄС у світі та розширення, Молдова, Грузія, а також питання свободи, безпеки та правосуддя.

 

ПАРЛАМЕНТ – Від сьогодні до п’ятниці в Бухарестському палаці парламенту працює центр прийому новообраних сенаторів і депутатів. Вони отримують консультації щодо формальностей, необхідних для того, щоб зайняти свої місця. Новий парламент, сформований в результаті парламентських виборів 1 грудня, був скликаний у п’ятницю на своє установче засідання. Тим часом з’являються перші конкретні результати майже півторатижневих переговорів між партіями, які хочуть сформувати майбутню парламентську більшість. У середу представники СДП, НЛП, ДСУР та фракції національних меншин окрім угорської продовжили обговорення з метою остаточного узгодження урядової програми та структури нової виконавчої влади. Лідери СПР залишили засідання, обумовивши свою участь в урядуванні від ухвалення низки заходів, включаючи термінове ухвалення державного бюджету на наступний рік та створення коаліційної слідчої комісії з розслідування умов проведення виборів та запобігання іноземному впливу. Намір проєвропейських партій полягає в тому, щоб формула майбутнього уряду була прийнята парламентом до святкових днів. У разі, якщо СПР вирішить не входити до складу майбутньої виконавчої влади, СДП, НЛП, ДСУР та франція національних меншин матимуть загалом 244 сенатори та депутати. Для приведення уряду до присяги необхідно 233 голоси.

 

НАЦМЕНШИНИ – Румунія є прикладом доброго співіснування між громадянами, незалежно від того, чи належать вони до більшості, чи до національних меншин, а також просування прав на ідентичність – заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку в посланні з нагоди Дня національних меншин в Румунії, 18 грудня. «Завдяки діалогу, повазі та розумінню, всі румунські громадяни зуміли гармонійно жити разом у своїх громадах і на національному рівні», – додав глава уряду в Бухаресті. Кілька заходів, присвячених Дню національних меншин, були організовані в середу Департаментом міжетнічних відносин Генерального секретаріату уряду у співпраці з Національним музеєм села ім. Дімітріє Густі. Всі 19 нацменшин, окрім угорської, визнаних румунською державою, представлені в Палаті депутатів Румунії своїм депутатом. ДСУР, головна політична партія угорської меншини, найбільша в країні, постійно присутня в посткомуністичному румунському парламенті з 1990 року. З 1996 року Союз входить до складу численних правих і лівих коаліційних урядів у Бухаресті.

 

РЕВОЛЮЦІЯ – Сьогодні в Тімішоарі продовжились заходи, присвячені антикомуністичній революції грудня 89-го року. Вівторок був днем жалоби в західному румунському місті в пам’ять про загиблих під час революції. Після кривавого придушення повстання 17 грудня основні заводи оголосили страйк, а робітники вийшли на мітинги в центрі міста. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комуністів містом Румунії, і звідти полум’я революції поширилося по всій країні, досягнувши кульмінації 22 грудня в Бухаресті з втечею диктатора Ніколая Чаушеску та його дружини Елени.

 

ШПИГУНСТВО – Апеляційний суд Бухареста засудив громадянина Румунії, звинуваченого у шпигунстві на користь Росії, до 5 років і 6 місяців позбавлення волі за злочин державної зради в триваючій формі. Чоловік з 2022 року надсилав до посольства Росії в Бухаресті зображення румунських або натовських військових об’єктів, – йдеться в обвинувальному висновку Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму. Румуна взяли під варту в травні, потім цей запобіжний захід кілька разів продовжували. Згідно з кримінальним кодексом, за державну зраду передбачено від 10 до 20 років ув’язнення, але обвинуваченому було пом’якшено вирок після того, як він визнав свою провину в суді.

 

КОДЕКС – Новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою Національного плану відновлення та стійкості, був прийнятий Палатою депутатів у Бухаресті, як органом, що приймає рішення. Він передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, до п’яти років позбавлення волі за фальсифікацію ІТ-даних лісогосподарського характеру та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекет заявив, що заплановані заходи забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця.

 

TIKTOK – Європейська комісія розпочала офіційне розслідування проти TikTok через втручання Росії у президентські вибори в Румунії. Брюссельська виконавча влада збирає дані, щоб визначити, чи порушила ця платформа законодавство ЄС, включаючи ризики для громадянського дискурсу або платний політичний контент і рекламу. Тим часом, Комітет з питань зовнішньої політики Сенату США засудив втручання Росії та роль платформи TikTok, контрольованої Китаєм, у дестабілізації демократичного процесу в Румунії.

 

КОНЦЕРТ – Двоє румунських музикантів, скрипалька Діана Жіпа та піаніст Штефан Доніга, вперше виступили в Антарктиці. Вони грали перед більш ніж 70 людьми, науковцями та співробітниками восьми наукових станцій. Їхній виступ став другою найбільшою музичною подією, коли-небудь організованою в Антарктиці, після концерту гурту «Metallica» у 2013 році. Ці двоє музикантів також є першими музикантами у світі, які виступили з професійними концертами на всіх семи континентах менш ніж за 100 днів. Тепер румунські артисти очікують, що їхній виступ буде занесений до Книги рекордів Гіннеса.

ПЕРЕГОВОРИ – Проєвропейські партії, представлені у румунському парламенті нового скликання, сьогодні продовжили переговори щодо урядової коаліції. Представники Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партії (НЛП), Демократичного союзу угорців Румунії та Союзу порятунку Румунії (СПР), останні були відсутні на вчорашніх дискусіях, беруть участь у переговорах, у спробі узгодити спочатку заходи, які мають бути вжиті в терміновому порядку та держбюджет на наступний рік. На їхню думку, розподіл обов’язків і функцій у майбутній виконавчій владі може бути здійснений лише після обговорення Програми дій нового уряду. Лідери СДП, НПЛ і ДСУР заявили, що вони мають необхідні голоси в парламенті для формування більшості і уряду, якщо СПР вирішить вийти з коаліції. У понеділок лідери чотирьох політичних сил обговорили з міністром фінансів Марчелом Болошем проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік, а також виконання бюджету за поточний рік. За словами лідерів коаліції, програма майбутнього уряду повинна містити низку важливих реформ, які мають бути доопрацьовані та оприлюднені до п’ятниці 20 грудня, коли буде скликано перше засідання нового парламенту.

 

НАГОРОДА – Румунія обрала правильний шлях – європейський і євроатлантичний – до демократії, миру, безпеки і процвітання для всіх своїх громадян, хоча завжди є ще багато чого зробити, – заявила у вівторок посол США в Бухаресті Кетлін Кавалєк. У вівторок вона була присутня на церемонії в Міністерстві закордонних справ, де була  нагороджена національним орденом “Зірка Румунії”. Вона також висловила особливу подяку міністру закордонних справ Румунії пані Лумініці Одобеску за співпрацю у зміцненні стратегічного партнерства між США та Румунією. У цьому контексті посол США в Бухаресті згадала деякі цілі, досягнуті разом з румунськими партнерами, включаючи зміцнення обороноздатності Румунії та її ролі в просуванні регіональної безпеки, виконання вимог програми безвізового режиму. Вона також згадала про інвестиції, а також про розвиток двосторонніх відносин у сфері освіти та культури. Кетлін Кавалєк також підкреслила спільну допомогу, надану Україні та Молдові, а також “значний” прогрес, досягнутий Румунією – члена ЄС і НАТО та стратегічного партнера Сполучених Штатів.

 

ВИБОРИ – Чотири сенатори США, республіканці і демократи, засудили втручання Росії у президентські вибори в Румунії і висловили підтримку Бухаресту в боротьбі за чесність виборчого процесу. Сенатори запевнили, що Сполучені Штати стоять поруч Румунією, яка вживає невідкладних заходів для забезпечення вільних і чесних президентських виборів. Перший тур президентських виборів у Румунії був скасований після того, як з’ясувалося, що голосування не було чесним через незаконні дії в соціальних мережах, зокрема, в TikTok, що підтримувалися Росією. Зі свого боку, Європейський Союз оголосив у понеділок про схвалення перших санкцій у відповідь на «гібридні дії» на своїй території, проти російських агентів, звинувачених у спробі «дестабілізації» ЄС.

 

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії прийняв сьогодні новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою в реалізації Національного плану відновлення та стійкості. Більш ніж через сім місяців після того, як законопроєкт був прийнятий Сенатом, і Палата депутатів прийняла законопроект переважною більшістю голосів в останному читанні. Документ, який отримав понад 200 поправок, передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, тюремне ув’язнення до п’яти років за фальсифікацію даних про лісове господарство та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив, що заходи, передбачені законом, забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця. Однак опозиція заявила, що незадоволена остаточною формою законопроекту. Депутат опозиційного Альянсу за об’єднання румунів Дан Тенасе заявив, що ліси будуть по-справжньому захищені, коли іноземні компанії більше не матимуть права видобувати деревину в Румунії. Також сьогодні депутати прийняли законопроєкт, що встановлює мінімальний семирічний термін оренди землі.

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Підприємці попереджають про небезпеку економічної рецесії в Румунії у 2025 році та закликають майбутній уряд вжити термінових заходів. Під час дебатів «Назад до економіки. Яким підприємці бачать 2025 рік», організованих у понеділок Коаліцією за свободу торгівлі та комунікації, бізнесмени нагадали, що 2024 рік був надзвичайно складним і рекомендували майбутньому уряду уникати заходів, які б надмірно обтяжували бізнес-середовище в спробі скоротити дефіцит бюджету. Вони також закликали до більшої передбачуваності державної політики.

 

ЦІНИ – Румунія очолює європейський рейтинг зростання цін. З початку року в країні зафіксовано найбільше серед усіх країн Європейського Союзу зростання цін на продукти харчування, одяг, взуття, електроніку, побутову техніку та послуги. Дані Національного інституту статистики свідчать, що продовольчі та непродовольчі товари стали дорожчими на 5% у листопаді 2024 року порівняно з листопадом 2023 року, а послуги – на 7,56%. За даними Євростату, понад 25% щомісячного доходу румунів виділяється на продукти харчування, що значно перевищує середньоєвропейський показник, незважаючи на те, що зарплати зросли порівняно з попередніми роками. Румуни витрачають 30 млрд євро на рік на споживчі товари, такі як продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої, засоби особистої та побутової хімії. За перші дев’ять місяців 2024 року продажі таких товарів зросли на 16%, причому зростання відбулося лише за рахунок підвищення цін, оскільки споживання впало.

 

САНКЦІЇ – Міністри закордонних справ ЄС погодили новий пакет санкцій проти Росії, 15-й з моменту її вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Нові економічні заходи спрямовані на боротьбу з обходом існуючих санкцій та на ослаблення російської військової та оборонної промисловості. 52 судна були додані до списку тих, хто підозрюється у приналежності до так званого “тіньового нафтового танкерного флоту” Росії та підпадає під санкції. Крім того, 32 інші компанії підпадають під експортні обмеження за “внесок у технологічний розвиток російського сектору оборони і безпеки”, – повідомила Рада ЄС. Окрім 20 російських фірм, під санкції потрапили компанії з Китаю, Індії, Ірану, Сербії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Індії. Ще 84 фізичні та юридичні особи є об’єктами заморожування активів і заборони на в’їзд до ЄС “за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України”. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас також спростувала повідомлення про те, що ЄС планує відправити миротворців в Україну. Румунія була представлена на засіданні Ради міністрів закордонних справ очільницею МЗС Лумініцою Одобеску.

 

ВИБОРИ – Мер Бухареста Нікушор Дан оголосив про свій намір балотуватися як незалежний кандидат на президентських виборах 2025 року. Він заявив, що Румунія зараз переживає найскладніший період з часів антикомуністичної революції 1989 року і що необхідні фундаментальні зміни в тому, як держава реагує на очікування громадян. Кандидатура мера столиці не була узгоджена з партіями, які сформують проєвропейську коаліцію в наступному парламенті. Відповідно до закону, для того, щоб балотуватися на найвищу державну посаду, мер має зібрати 200 000 підписів виборців. Тиждень тому Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори 1 грудня після звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес.

 

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських політичних сил: Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партіЇ (НЛП), Союзe порятунку Румунії (СПР) та Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР), які працюють над формуванням майбутньої парламентської більшості, сьогодні продовжили переговори щодо розподілу міністерських портфелів. Але існує напруженість, особливо щодо програми дій нового уряду та бюджетних прогнозів. Міністр фінансів Марчел Болош заявив лідерам чотирьох партій, що цього року дефіцит бюджету перевищить 8% і що шляхи збільшення доходів державного бюджету – це підвищення податків і скорочення державних витрат. Представники СРП були незадоволені даними, наданими очільником мінфіну і категорично відкинули сценарій підвищення податків. Вони закликали до скорочення витрат і попросили від прем’єр-міністра Марчела Чолаку дані про виконання бюджету за минулий місяць, щоби дізнатися на чому ґрунтуватися при складанні бюджету на 2025 рік та урядового плану дій. СПР також оголосив про скликання нової зустрічі в приміщенні уряду для остаточного узгодження списку міністерств, які отримає кожна партія. За неофіційними даними  переговорів сторони домовилися, що соціал-демократи отримають 7 портфелів, ліберали – 4, СПР – 3 і ДСУР – 2.

 

РЕВОЛЮЦІЯ – У Тімішоарі (західна Румунія) сьогодні візначають 35 років від початку революції, яка призвела до падіння комуністичного режиму. 16 грудня 1989 року парафіяни зібралися біля реформатської церкви, щоб підтримати пастора Ласло Токеша, якого політична поліція, Секурітате хотіла виселити. Їхній протест переріс у народне повстання. У результаті силового розгону загинуло понад 100 осіб і сотні були поранені. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії, а полум’я революції поширилося на всю країну. Під гаслом «35 років свободи» програма цього тижня включає численні пам’ятні заходи, конференції, виставки, вистави, концерти та кінопокази. Сьогодні в програмі заходів – відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції та традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

 

ПАРЛАМЕНТ – Сьогодні стартував  останній тиждень роботи нинішнього парламенту, який має багато незавершених законопроєктів. Минуло чотири роки, але багато проєктів та законодавчих ініціатив залишаються незавершеними, і за них візьметься новий парламент, скликаний на першу сесію у п’ятницю. Очікується, що до кінця тижня Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою умовою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні опівночі вступив в силу 60-денний надзвичайний стан в енергетичному секторі Республіки Молдова. Це сталося на тлі рішення  «Газпрому» з 1 січня припинити постачання газу у невизнане Придністров’я, де його використовують переважно для генерації електроенергії тамтешньою конденсаційною електростанцією, яка є життєво важливою основою економіки сепаратистського регіону, а також постачає близько 70% електроенергії, що споживається в усій Молдові. Під час надзвичайного стану влада може створити механізми для швидкого збору платежів від споживачів за використану енергію та запровадити заходи з раціоналізації споживання. Влада також може встановити спеціальний режим закупівель електроенергії, тобто укладати договори і швидко оплачувати їх, для забезпечення імпорту.

 

МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску візьме участь у понеділок у Брюсселі у засіданні міністрів закордонних справ ЄС – Раді закордонних справ (РЗС). Це буде перше засідання після того, як 1 грудня 2024 року Кая Каллас обійняла посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віце-президентки Європейської комісії. На порядку денному зустрічі – агресія Росії проти України, події в Грузії, ситуація на Середньому Сході, в Сирії та Білорусі. Агресія Росії проти України буде розглянута у світлі останніх подій на місцях, посилення тиску ЄС на Росію, включаючи ухвалення 15-го санкційного пакету, а також продовження багатовимірної підтримки України з боку ЄС.

УКРАЇНА – Румунія є  дуже важливим партнером України, як з точки зору відбудови країни, так і з точки зору військових зусиль. Особливо важливою допомогою є відкриття нових пунктів пропуску через кордон, – заявив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. Він сказав, що вже відкрито п’ять нових пунктів перетину кордону і є пропозиції щодо відкриття ще шести. Сергій Сухомлин зазначив, що нові пункти пропуску є великою допомогою для українських експортерів і, що Румунія є серйозним партнером не тільки тому, що вона допомагає відновлювати інфраструктуру, але завдяки військовій допомозі, яку вона надає Україні у війні з російськими військами.

АБХАЗІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії вжило заходів у зв’язку з повідомленнями про затримання румунського громадянина в так званій республіці Абхазія, тимчасово окупованій Російською Федерацією грузинській території. Румун був затриманий службами безпеки в проросійському сепаратистському регіоні і звинувачується в спробі зняти на відео військові об’єкти на території Абхазії, незалежність якої визнана Москвою, але не міжнародною спільнотою. Абхазькі служби безпеки стверджують, що громадянин Румунії був змушений Головним управлінням розвідки Міноборони України знімати, в обміни на його вивезення з Абхазії, оскільки на окупованій Росією території йому могла загрожувати небезпека. Бухарест заявляє, що підтримує контакт з родиною затриманого румуна і продовжує докладати зусиль для надання необхідної консульської допомоги.

ПАРЛАМЕНТ – Перше засідання нового Парламенту Румунії, сформованого за результатами виборів 1 грудня, було скликане Президентом Румунії на п’ятницю 20 грудня. До його складу увійдуть сім політичних сил, на дві більше ніж зараз. Соціал-демократична партія отримала найбільше місць – 122, за нею йде Альянс за об’єднання румунів – 91 місце, Націонал-ліберальна партія – 71, Союз «За порятунок Румунії» – 59, Партія «SOS Румунія», яка вперше потрапила до парламенту – 40, Демократичний союз угорців Румунії – 32 і Партія молодих людей, яка також вперше потрапила до парламенту – 31 місце. Фракція національних меншин, інших крім угорська, складатиметься з 19 депутатів, серед яких і представник українців Румунії Микола-Мирослав Петерцький. У п’ятницю Сенат і Палата депутатів створять спеціальні комітети для підтвердження мандатів на окремих пленарних засіданнях. Парламент вважається юридично сформованим після того, як дві третини депутатів і три чверті сенаторів будуть затверджені та складуть присягу.

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбувся концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії зіграє з Італією у плей-офф за вихід на чемпіонат світу з гандболу серед жінок 2025 року. Про повідомила на своїй на сторінці у Facebook Федерація гандболу Румунії після жеребкуванням у неділю у Відні. Матчі відбудуться у квітні. Чемпіонат світу прийматимуть Німеччина та Нідерланди з 26 листопада по 14 грудня 2025 року. Румунія, яка брала участь у кожному чемпіонаті світу з гандболу серед жінок, у 2023 році посіла 12-е місце.

 

ПЕРЕГОВОРИ – У Бухаресті на переговорах між проєвропейськими партіями щодо майбутньої коаліції досягнуто прогресу щодо структури нового уряду. Соціал-демократична партія матиме сім міністерств, Націонал-ліберальна партія – чотири, Союз порятунку Румунії – три, а Демократичний союз угорців Румунії – два. Про це заявив перший віце-президент соціал-демократів Сорін Гріндяну. Поки що не вирішено, які саме портфелі дістануться кожній партії та імена майбутніх міністрів. З іншого боку, соціал-демократи та угорці виступають за єдиного коаліційного кандидата на виборах Президента Румунії. Після скасування Конституційним судом виборів на найвищу посаду, майбутній уряд має до кінця року встановити графік президентських виборів, – вважають в Демократичному союзу угорців Румунії. Проєвропейські партії сподіваються сформувати кабінет міністрів до Різдва.

 

ФОНДИ ЄС – Румунія отримала 1,9 мільярдів євро зі Структурних фондів та Фондів згуртування ЄС, створені на 2021-2027 фінансовий рік, а загальний рівень освоєння коштів у розмірі 6,11% наближається до середнього показника по ЄС у 6,19%. Про це повідомив міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу. Для програм, що управляються централізовано, рівень освоєння структурних фондів та фондів згуртування є вищим і становить 7,3%, – зазначив Кичу у дописі на своєму Facebook. Він підкреслив, що Румунія все ще має наздоганяти регіональні програми, де рівень освоєння становить 3,2%. Міністр висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, запровадила в управлінні та реалізації європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння коштів є європейських фондів у період 2014-2020 років.

 

ДЕФІЦИТ – Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші десять місяців цього року був на 5,5 млрд євро вищим, ніж за аналогічний період 2023 року. Це випливає з даних, оприлюднених Національним банком. Більше половини цього дефіциту є наслідком зростання імпорту товарів. Також, згідно з даними НБР, загальний зовнішній борг зріс більш ніж на 18 млрд євро до понад 186 млрд євро. Аналітики кажуть, що разом з дуже високим бюджетним дефіцитом це основні проблеми румунської економіки, які потрібно вирішувати одночасно, що дуже складно. Вони вважають, що належне бюджетне коригування зменшить витрати і збільшить доходи за рахунок боротьби з корупцією та справедливої системи оподаткування.

 

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбудеться концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

 

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

 

ФЕРМИ – Перші румунські морські ферми в територіальних водах Чорного моря знаходяться на стадії підготовки. Про це повідомив міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісового господарства Мірча Фекєт. Він зазначив, що першим інвесторам, в рамках публічних тендерів, були надані ділянки площею 60 гектарів у внутрішніх морських і територіальних морських водах. Це 10 периметрів, розташованих між курортом Мамая і портовим містом Констанца, перед озером Сіное, а також на ділянках між курортами Аджиджа та Ефоріє Норд, Венус і 2 травня – Вама Векє. Міністр також повідомив, що протягом наступних 20 років на відстані 2-3 кілометрів від берега будуть вирощувати морепродукти і рибу, що має високу економічну цінність, така як лососева форель, морський окунь і морський лящ.