Tag: податки

  • Жодних нових податків у 2025 році

    Жодних нових податків у 2025 році

    Поточна стратегія Міністерства фінансів Румунії полягає у встановленні щомісячних та щоквартальних лімітів витрат для державних установ з метою досягнення цільового показника бюджетного дефіциту у 7%. Міністр фінансів Танцош Барна оголосив про це в інтервю телеканалу TVR Info, в якому він пояснив, що це важке, але необхідне завдання. Міністр визнав, що існує тиск з боку інституцій, які вимагають виділення більших фінансових ресурсів, але наполягає на тому, що збереження збалансованого бюджету є вкрай важливим.

    У цьому контексті він надіслав чіткий сигнал, розвіявши спекуляції щодо запровадження нових або додаткових податків у Румунії. «Якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться жодні подальші плани щодо нових податків, ні в якому разі», – каже міністр. Танцош Барна також зазначив, що лютий був «прийнятним» місяцем з точки зору державних доходів, але дуже важливо, щоб ця тенденція зберігалася протягом усього року. «Шлях довгий, у нас попереду ще 10 місяців, але якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться додаткові фіскальні заходи», – додав він.

    Нещодавно Танцош Барна обговорив в рамках профільного заходу з представниками фінансового, промислового, медичного, будівельного, екологічного та автомобільного секторів, а також сектору циркулярної економіки найважливіші питання забезпечення макроекономічної збалансованості, зміцнення стійкості та підвищення конкурентоспроможності. З цієї нагоди він повідомив, що положення про «податок на стовп», що накладається на спеціальні конструкції, будуть опубліковані в останній тиждень березня. Процес розробки правил вже триває, і до кінця місяця кожен сектор економіки буде запрошений до обговорення, – сказав міністр.

    Ці кроки відповідають Постанові про фіскально-бюджетні заходи, прийнятій наприкінці минулого року, яке також включає так званий «податок на стовп», тобто податок у розмірі 1% від вартості спеціальних будівель, що перебувають у власності платників податків, за винятком будівель, за які вже сплачується податок на будівництво. Новий податок також включає будівлі в індустріальних, наукових і технологічних парках, які, відповідно до закону, не звільняються від сплати податку на будівлі.

    «Я розумію занепокоєння деяких компаній, але більшість фірм вже сплачують податки на будівлі, виробничі цехи та інші активи, які генерують бізнес. Цілком природно, що ці спеціальні будівлі, які, по суті, є тілом бізнесу, також повинні бути взяті до уваги», – вважає міністр. Хоча деякі фірми можуть спробувати перекласти витрати на новий податок на споживачів, очікується, що вплив не буде значним порівняно з підвищенням ПДВ.

  • Жодних нових податків у бюджеті 2025 року

    Жодних нових податків у бюджеті 2025 року

     

    Затримане через формування уряду, затвердження цьогорічного бюджету є пріоритетом номер один. І не просто будь-якого бюджету, а виваженого, тобто такого, що був ретельно розроблений, без надмірних видатків, які були характерні для попереднього, і які спричинили тривожний дефіцит, що зріс до 9% ВВП. Під час зустрічі щодо бюджету, прем’єр-міністр Марчел Чолаку та міністр фінансів Танцош Борно дійшли висновку, що Румунія більше не може дозволити собі збільшувати свої витрати на товари та послуги.

     

    З іншого боку, цільовий показник дефіциту в 7% на цей рік, узгоджений на переговорах з Європейською комісією, не може бути досягнутий без заморожування заробітної плати та пенсійного фонду, а також без додаткового тиску на податкові органи з метою покращення збору податку на додану вартість. Однак, у випадку малих і середніх пенсій, виконавча влада шукатиме рішення для їх поповнення, обіцяє Марчел Чолаку. Танцош Борно закликав до суворого контролю над витратами, щоб Румунія виконувала свої зобов’язання перед європейськими партнерами, і наполягав на тому, що до дохідної частини бюджету повинні включатися тільки реальні доходи.

     

    Танцош Борно: «Структурний бюджетний фіскальний план Румунії на середньострокову перспективу передбачає скорочення дефіциту бюджету до 7% на цей рік і поступове скорочення до 3% протягом наступних семи років. І це зобов’язання не повинно дотримуватися тільки зараз, те, що ми будуємо сьогодні, те, що ми будуємо на 2025 рік, також має впливати на наступні роки, так щоб з боку інвестицій ми не зменшували суми, виділені на інвестиції, ми постійно збільшували ці суми, а з іншого боку, давайте не перебільшувати недосяжний дохід і не потрапляти в ситуацію, коли різницю потрібно покривати позиками».

     

    На тлі спекуляцій у ЗМІ про те, що влада підвищить деякі податки, прем’єр-міністр і міністр фінансів запевнили, що податок на додану вартість залишиться незмінним. Марчел Чолаку: «Ми не підвищуємо ПДВ. Чому ми не підвищуємо ПДВ? Я представляю соціал-демократичну партію. Перш за все, зусилля будуть перекладені однаково на всіх румунів, незалежно від доходу, зусилля, що означає зниження купівельної спроможності. Я цього не роблю, і я дуже радий, що міністр говорить те ж саме. У цей момент споживання зменшиться і ми автоматично, от побачите, вийдемо на зниження інфляції».

     

    Постанова, прийнята новим урядом СДП – НЛП – ДСУР наприкінці року, передбачає скорочення державних витрат, скасування деяких податкових пільг у секторах ІТ, будівництва та агробізнесу, а також реорганізацію та злиття відомств у рамках Генерального секретаріату уряду. Марчел Чолаку додав, що аналогічні зусилля будуть спрямовані і на власний операційний апарат виконавчої влади, оскільки Румунія потребує структурної реформи.

  • 31 грудня 2024 року

    31 грудня 2024 року

    ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 7,12% ВВП за підсумками перших 11 місяців цього року в порівнянні з 6,19% ВВП за 10 місяців і 4,58% ВВП за аналогічний період минулого року, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів у вівторок. За даними джерела, загальні доходи за перші одинадцять місяців 2024 року склали 523,94 млрд леїв, збільшившись на 12,7%, в той час як витрати консолідованого загального бюджету склали 649,66 млрд леїв, збільшившись на 20,6% в номінальному вираженні в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (1 євро = близько 5 леїв – ред.).

     

    ПОСТАНОВА – Уряд прийняв постанову, спрямовану на скорочення витрат державного сектору до 2025 року. Виконавча влада прагне скоротити бюджетні витрати на один відсоток ВВП, або 19 мільярдів леїв, водночас збільшивши бюджетні надходження за рахунок впровадження реформ у Національному плані відновлення та стійкості. Фіскально-бюджетні заходи критикують кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців. Відсутність соціального діалогу та поспіх, з яким було прийнято постанову, викликають невдоволення профспілок працівників освіти, державного управління та соціальної допомоги, а також Федерації роботодавців енергетики.

     

    ПОДАТКИ – Бензин і дизельне паливо подорожчають в Румунії з 1 січня 2025 року через підвищення приблизно на 6% акцизів на паливо, згідно з документом, опублікованим Міністерством фінансів. Ціна літра бензину зросте на 0,17 лея (що еквівалентно більш ніж 3 євроцентам), а дизельного палива – на 0,16 лея. Акцизи на спиртні напої та ігристі вина також зростуть на 4,4% з 1 січня. Також з початку наступного року місцеві податки будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції, рішення про що прийматиме кожна мерія. У Бухаресті міська рада вирішила збільшити ці податки на 10,4%.

     

    ШЕНГЕН – Румунська прикордонна поліція готова увійти до Шенгенської зони з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року, коли буде скасовано контроль на 40 пунктах перетину кордону – автомобільних, залізничних та портових. Згідно із заявою Генеральної інспекції прикордонної поліції, з початку наступного року поїздки з Румунії до та з інших країн Шенгенської угоди будуть схожі на поїздки всередині країни. Однак, особи, які мають намір подорожувати на територію іншої країни Шенгенської зони, повинні мати при собі дійсний проїзний документ, а саме паспорт або посвідчення особи, оскільки румунські прикордонники здійснюватимуть вибіркові та несистематичні перевірки, – додається в повідомленні.

     

    РАДА ЄС – У середу, 1 січня, Польща перебирає на себе ротаційне шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу від Угорщини, і міжнародні ЗМІ пишуть, що Варшава, як очікується, буде грати набагато більш примирливу гру, ніж Будапешт, протягом шести місяців, намагаючись просунути європейські питання вперед – починаючи з підтримки України. Польща є одним з найстійкіших прихильників Києва, в той час як націоналістичний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан викликав роздратування в Брюсселі своїм липневим візитом до Москви, де зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним. Головування Польщі починається на невизначеному тлі повернення республіканця Дональда Трампа до Білого дому, в той час як європейці побоюються американського відсторонення від України і торгової напруженості з США, – також зазначають коментатори.

     

    ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

     

    ІНФЕКЦІЇ – У Румунії за тиждень з 23 по 29 грудня було зареєстровано 57 184 випадки респіраторних інфекцій, у тому числі три нові смерті від вірусу грипу, повідомив у вівторок Національний інститут громадського здоров’я. Кількість людей, які померли від грипу в цьому сезоні, досягла чотирьох. На сьогоднішній день понад 1,1 мільйона людей отримали щеплення від грипу.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у вівторок вийшла до 1/8 фіналу турніру WTA 250 з призовим фондом 275.094 доларів США в Окленді (Нова Зеландія) після перемоги над українкою Юлією Стародубцевою з рахунком 6-3, 2-0. Румунці (26 років, 85 WTA) знадобилася рівно година, щоб виграти свій перший матч у Стародубцевої (24 роки, 101 WTA), і в 1/8 фіналу вона зустрінеться з переможницею матчу між американкою Медісон Кіз та італійкою Лючією Бронзетті. Колишня перша ракетка світу Сімона Халеп отримала wild card на турнір в Окленді, але була змушена знятися через травму. В Австралії румунка Анка Тодоні вийшла до другого кола турніру WTA 500 у Брісбені, загальний призовий фонд якого становить 1.520.600 доларів США, після перемоги над Крістіною Букша 7-6 (7/3), 6-2. У другому раунді Тодоні зустрінеться з чешкою Ліндою Носковою.

  • 30 грудня 2024 року

    30 грудня 2024 року

    ПОСТАНОВА – Уряд в Бухаресті прийняв у понеділок, на останньому засіданні в цьому році, термінову постанову, яка передбачає скорочення витрат державного сектору до 2025 року. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, містить такі заходи, як призупинення зайнятості в державному секторі або заморожування пенсій і зарплат працівників бюджетної сфери на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові роботи, а також не будуть надаватися премії та бонуси. За допомогою цих заходів уряд заявляє, що хоче скоротити бюджетні витрати на 19 млрд леїв (що еквівалентно майже 4 млрд євро), або на один відсоток ВВП. З цією метою виконавча влада створила Департамент з питань оптимізації роботи уряду, до складу якого увійшли фахівці, які працюватимуть на громадських засадах. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то очікується, що він буде ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для прийняття на позачерговій сесії.

     

    РЕАКЦІЇ – У понеділок поліцейські з пенітенціарних установ протестували перед будівлею уряду в Бухаресті, незадоволені скороченням витрат. Вони стверджують, що із застосуванням нових положень втратять до 30% зарплати. Так само кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців Румунії опублікували комюніке з критикою заходів зі скорочення витрат у бюджетній системі. Профспілки працівників освіти виступають проти заморожування зарплат, а найбільша федерація у сфері державного управління та соціальної допомоги Columna скаржиться на те, що постанова була розроблена без соціального діалогу. На відсутність консультацій також посилається Федерація роботодавців енергетики, яка розкритикувала заходи щодо запровадження податку на спеціальні споруди. Федерація роботодавців Romalimenta попереджає, що харчовій промисловості було завдано ще одного удару зі скасуванням податкових пільг для працівників галузі. Зі свого боку, представники малого та середнього бізнесу заявляють, що зниження податкового порогу для МСП та збільшення податку на дивіденди матиме катастрофічні наслідки для румунських підприємців. Американська торгова палата в Румунії також висловила свою стурбованість податковими заходами, прийнятими урядом, які, на її думку, ставлять бізнес-середовище в складну ситуацію і надалі впливають на економічну передбачуваність і довіру інвесторів.

     

    ПОДАТКИ – Бензин і дизельне паливо подорожчають в Румунії з 1 січня через підвищення приблизно на 6% акцизів на паливо, згідно з документом, опублікованим міністерством фінансів. Ціна літра бензину зросте на 0,17 лея (що еквівалентно більш ніж 3 євроцентам), а дизельного палива – на 0,16 лея. Акцизи на спиртні напої та ігристі вина також зростуть на 4,4% з 1 січня. Також з початку наступного року місцеві податки будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції. У Бухаресті міська рада вирішила збільшити ці податки на 10,4%.

     

    КОРДОН – Румунська прикордонна поліція готова увійти до Шенгенської зони з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року, коли буде скасовано контроль на 40 пунктах перетину кордону – автомобільних, залізничних та портових. Згідно із заявою Генеральної інспекції прикордонної поліції, з початку наступного року поїздки з Румунії до та з інших країн Шенгенської угоди будуть схожі на поїздки всередині країни. Однак, особи, які мають намір подорожувати на територію іншої країни Шенгенської зони, повинні мати при собі дійсний проїзний документ, а саме паспорт або посвідчення особи, оскільки румунські прикордонники здійснюватимуть вибіркові та несистематичні перевірки, – додається в повідомленні.

     

    АТЛАС – Міністерство закордонних справ Румунії заявило в неділю ввечері, що 18 грудня через посла Румунії в НАТО висловило своє несхвалення з приводу розповсюдження географічного атласу з картами часів так званої Великої Угорщини. «Цей атлас має провокаційний характер по відношенню до відносин стратегічного партнерства між Румунією та Угорщиною і союзниками по НАТО. Міністерство закордонних справ підтверджує позицію, яка постійно доводиться до угорської влади, що будь-які провокаційні заяви чи жести не сприятимуть зміцненню партнерських відносин між Румунією та Угорщиною. Спільна історія повинна залишатися об’єктом вивчення істориків», – заявляють дипломати в Бухаресті. Так звана Велика Угорщина, що розпалася наприкінці Першої світової війни, включала окуповані Будапештом території, які сьогодні належать Румунії, Словаччині, Хорватії та Словенії.

     

    РЯТУВАЛЬНИКИ – Троє громадян України, які перетнули кордон з сусідньою Румунією через гори Марамуреш (північ), були врятовані гірськими рятувальниками і прикордонниками в ніч на неділю і спущені з гори, – повідомила Марамуреська рятувальна повітова державна служба. За словами джерела, вони перебували в дорозі тиждень, були фізично виснажені, без їжі і води, без ліхтариків і мобільних телефонів. Їм 22, 23 і 24 роки, вони зі столиці України – Києва. В останні роки Україна неодноразово повідомляла про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути військової служби. Гірська ріка Тиса, яка протікає вздовж кордонів України з Угорщиною та Румунією, забрала велику кількість життів.

     

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття, зареєстрований на національному рівні в Румунії, становив 3,28% на кінець листопада 2024 року, а загальна кількість безробітних становила 261.511 осіб – повідомляє Національне агентство з питань зайнятості. Наприкінці жовтня рівень безробіття в країні становив 3,2%. Рівень безробіття в сільській місцевості майже втричі вищий, ніж у містах. Найбільша частка безробітних припадає на вікову групу 40-49 років та чоловіків. Безробітні з середньою освітою складають 33,56% від усіх зареєстрованих безробітних, тоді як безробітні з вищою освітою – лише 4,56%.

  • 14 червня 202 4 року

    14 червня 202 4 року

    УКРАЇНА – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер взяв участь у новому засіданні Військової контактної групи з питань України в Брюсселі в четвер, в кулуарах зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО. Дискусії були зосереджені на координації зусиль країн-членів і пошуку рішень для задоволення поточних потреб у світлі розвитку подій на місцях. Було відзначено внесок і постійні зусилля Румунії в рамках коаліцій сил і засобів. Міністр Тилвер провів двосторонню зустріч зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим, під час якої підтвердив тверду прихильність Румунії до продовження підтримки України. Він представив розвиток подій, пов’язаних із зусиллями Румунії щодо розміщення та введення в експлуатацію Центру підготовки пілотів F-16 у Фетешть (південний схід) для румунських та українських пілотів. Водночас, глава міноборони Румунії запевнив, що Бухарест і надалі сприятиме підготовці українських військових у різних форматах. Міністр Умєров подякував Уряду Румунії за багатосторонню підтримку, яку Україна отримує з перших днів російської агресії.

    ПЕЙТРІОТ – На озброєнні Військово-повітряних сил Румунії станом на сьогодні є вже два оперативні протиракетні комплекси «Patriot». Перший поступив на бойове чергування у 2022 році. Міністерство національної оборони заявило, що ще дві системи знаходяться на різних стадіях введення в експлуатацію. Румунія придбала сім зенітно-ракетних комплексів великої дальності Patriot PAC-3, найсучасніших моделей, які також стоять на озброєнні армії США, заплативши за них 4 мільярди доларів. Чотири з семи систем вже знаходяться в країні. Нещодавно Міністерство оборони Румунії оголосило, що перший безпілотний комплекс турецького виробництва Bayraktar був переданий румунським сухопутним військам. Румунські пілоти зможуть розпочати тренувальні польоти вже на початку наступного місяця.

    ЄВРО-2024 – Сьогодні у Мюнхені, Німеччині, стартує Чемпіонат Європи з футболу 2024 матчем між збірними Німеччини та Шотландії в групі А. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Румунія гратиме в групі E разом з Бельгією, Україною та Словаччиною. Румуни дебютують 17 червня матчем проти України в Мюнхені, а потім зіграють з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті-на-Майні. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також буде представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента арбітра (ВАА).

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії знизився до 5,3% у першому кварталі цього року. Про це повідомив Національний інститут статистики. У цей період рівень зайнятості працездатного населення становив 64,2%, що на 1,2 відсоткових пункти вище, ніж в останньому кварталі минулого року. Рівень зайнятості був вищим серед чоловіків та міських жителів. Рівень зайнятості молоді становив лише 19,9%. Економічний аналітик Ауреліан Докіа зазначив, що нинішній контекст є сприятливим для робочої сили і дозволить утримати безробіття на відносно низькому рівні. Однак, за його словами, Румунія стикається з недоліками в системі освіти та профорієнтації. Докіа вважає, що в цьому контексті необхідно посилити систему підготовки молоді до роботи.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід Румунії) стартував 23-й Міжнародний кінофестиваль Трансільванія. Церемонія відкриття включала показ фільму Люка Бессона «Догмен», прем’єра якого відбулася на Венеційському кінофестивалі. Ще одне велике ім’я світового кінематографа, яке візьме участь у TIFF, – режисер Даніеле Лукетті. Він зустрінеться з глядачами в суботу на показі фільму «Довіра» та отримає спеціальну нагороду за внесок у світовий кінематограф. До складу журі кінофестивалю увійдуть такі відомі особистості, як акторка Сібель Кекіллі, відома за роллю у серіалі «Гра престолів» та режисер Константінос Контовракіс, багаторазовий лауреат премії Каннського кінофестивалю.

    ПОДАТКИ – За перші п’ять місяців поточного року Національне агентство податкового управління (ANAF) зібрало до держбюджету близько 175 мільярдів леїв (близько 35 мільярдів євро), що майже на 18% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. ANAF повідомляє, що таким чином перевиконало свій план збору податків і досягло більш ніж на 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) більше, ніж цільовий показник, встановлений Міністерством фінансів. Найбільше зростання надходжень до бюджету було зафіксовано в категоріях податків, зборів і внесків, на які поширюються нещодавні законодавчі зміни, а саме: внески до бюджету соціального медичного страхування та бюджету державного соціального страхування, податок на додану вартість, податок на прибуток і податок на доходи фізичних осіб.

    ЗАРПЛАТНЯ – Середня чиста заробітна плата в Румунії у квітні склала 5 217 леїв (1 048 євро), що на 32 леї (6,4 євро) більше, ніж у березні, – повідомляє Національний інститут статистики (НІС). Найвищий середній чистий прибуток був зафіксований у сфері інформаційних технологій, включаючи комп’ютерні послуги – 11 971 лей (2 405 євро), а найнижчий – у виробництві одягу – 2 787 леїв (майже 560 євро). У порівнянні з квітнем минулого року середній чистий прибуток збільшився на 14%, зазначає НІС.

    ПОГОДА – У Румунію суне холодний атмосферний фронт, у результаті чого у більшості повітів спека послабне до звичайної для цього періоду температури повітря. На півдні, у Східних Карпатах та місцями у Південних Карпатах спостерігаються періоди атмосферної нестабільності. Зокрема в йих районах очікуються Сильні дощі, грози, місцями град та шквали. Опади становитимуть від 20 до 25 літрів на квадратний метр, місцями може випасти навіть 30 – 40 літрів води на квадратний метр. У решті регіонів очікується мінлива хмарність, пройдуть короткочасні дощі та грози. Вітер слабкий південно-західний з тимчасовим поривами до 50…55 км/год. Максимальна температура повітря коливатиметься від 21 до 27 градусів тепла. У четвер увечері проливні дощі, шторми та град завдали значних збитків у кількох повітах на півдні та заході країни, де було оголошено червоно-помаранчевий рівень небезпеки. Термінове попередження про негоду також отримали мешканці Бухареста та навколишнього повіту Ільфов. Через зливу було призупинено авіасполучення. Столичний аеропорт Отопень був закритий понад годину, а рейси були перенаправлені в інші міста. Через падіння дерев було перекрито рух на кількох автотрасах національного значення. У сільській місцевості град знищив сотні гектарів пшениці та ячменю, які були близькі до збирання, а також посіви кукурудзи, соняшнику, овочів, винограду та фруктових дерев.

     

  • Як виглядатиме держбюджет на 2024 рік?

    Як виглядатиме держбюджет на 2024 рік?


    Проєкт
    Закону про Державний бюджет Румунії на
    2024 рік є сучасним, структурованим на
    основі поточних пріоритетів і потреб,
    каже міністр державних фінансів Марчел
    Болош, який також наголошує на зобов’язанні
    уряду проводити фіскально-бюджетну
    політику обережним способом.
    Бюджетний прогноз включає підвищення
    заробітної плати, оголошене вже
    деякий
    час тому виконавчою владою – підвищення
    на 5% для працівників
    державного сектору,
    за винятком освітян,
    для яких заплановано підвищення на 20%
    у два етапи, з 1 січня та 1 червня.

    Також
    передбачено підвищення на 13,8% для
    пенсіонерів і перспектива перерахунку
    всіх пенсій за новим законом. Середня
    чиста місячна заробітна плата становить
    4.733 леї (близько 950 євро). Також у бюджетній
    сфері призупинено заміщення вакантних
    посад за конкурсом, а додаткова робота
    буде компенсуватися у вихідні дні.
    Проєкт державного
    бюджету
    базується на економічному зростанні в
    3,4% в наступному році, дефіциті в 5% ВВП
    і середньорічній інфляції в шість
    відсотків.

    Доходи
    консолідованого загального бюджету
    становитимуть понад 586 мільярдів леїв
    (приблизно 118 мільярдів євро), що становить
    33,8% ВВП, а витрати зведеного загального
    бюджету становитимуть понад 672,7 мільярдів
    леїв (приблизно 135 мільярдів євро), тобто
    на 38,8% ВВП. Проєкт
    Закону про державний
    бюджет включає більшість заходів із
    фіскального пакету, взятого
    за себе
    виконавчою владою у Парламенті.

    Серед
    них – мінімальний податок з обороту,
    додатковий податок для кредитних установ
    та нафтогазових операторів, обмеження
    податкових пільг у секторах ІТ,
    будівництва, сільського господарства
    та харчової промисловості, збільшення
    ПДВ з 5 до 19% на продукти з високим вмістом
    цукру та на пасажирські перевезення з
    метою
    туризму та відпочинку, наприклад. Також
    передбачені заходи щодо скорочення
    керівних посад, скасування вакантних
    посад та надання відпусткових
    ваучерів і
    тих на продукти харчування
    лише тим
    працівникам державного сектору
    з доходом нижче 8 000 леїв (близько 1 600
    євро) на місяць нетто. Однак
    уряд вирішив збільшити
    суму відпусткових
    ваучерів
    з 1.450 леїв (290 євро) до 1.600 леїв (320 євро)
    на рік, щоб бенефіціари не постраждали
    від запровадження 10% внеску
    на медичне страхування на них.

    Опозиція
    критикує проєкт державного
    бюджету.
    Представники опозиційних
    Альянсу за об’єднання
    румунів
    та Союзу
    За порятунок Румунії стверджують,
    що дефіцит бюджету буде більшим, ніж
    5%, як оцінює
    уряд. Перший заступник
    лідера АОР
    Маріус Луля
    каже, що в документі передбачено занадто
    багато витрат і нереалістично оцінені
    доходи. Він зазначає, що фахівці
    з
    його партії оцінюють дефіцит у 6-7%. Зі
    свого боку, колишній міністр фінансів
    від
    СПР
    Анка Драгу вважає, що дефіцит бюджету
    в 2024 році становитиме 7,2% ВВП.

  • Міністр фінансів про бюджет 2024 року

    Міністр фінансів про бюджет 2024 року

    Напередодні
    ухвалення бюджету Румунії на 2024 рік
    міністр фінансів Марчел
    Болош надав низку роз’яснень, про які
    неодноразово просили парламентська
    опозиція та ЗМІ.
    При
    цьому він
    заявив, що визначено
    джерела фінансування як для підвищення
    інфляції з 1 січня наступного року, так
    і для перерахунку всіх державних пенсій
    у вересні.




    Також
    має бути прийнято рішення про підвищення
    зарплат вчителям – зазначив Марчел
    Болош: Перша складова бюджету – це
    частина пенсійних видатків, як по частині
    їх коригування з інфляцією з 1 січня,
    так і перерахунку з 1 вересня, щоб
    зарахувати ці суми до бюджету, щоб мати
    гарантоване джерело фінансування цих
    видів видатків. Друге – це права вчителів
    і додаткові видатки Державного бюджету,
    і ми повинні будемо найближчими днями
    узгодити механізм коригування та
    індексації або підвищення заробітної
    плати вчителів і прийняти остаточне
    рішення з цього приводу.




    У
    ході
    дискусії з депутатами лібералами міністр
    фінансів повідомив, що наступного року
    не буде підвищення податків, а
    інфраструктурні проєкти призначені
    для
    місцевих громад продовжаться в рамках
    програми Anghel Saligny. Щодо джерел, з
    яких будуть фінансуватися заплановані
    додаткові витрати, Марчел Болош
    нагадав, що наприкінці вересня набуде
    чинності фіскально-бюджетний закон,
    схвалений шляхом взяття
    на себе
    урядової відповідальності, і, відповідно,
    очолюване ним міністерство наразі
    проходить тривалий процес імплементації
    заходів з боротьби з шахрайством, що
    містяться в цьому законі.




    Завдяки
    цим заходам, які ми продумали на рівні
    міністерства, завдяки цифровізації,
    ми маємо намір зібрати додаткові суми
    до бюджету. Ми очікуємо, що це будуть
    мільярди леїв, – додав Марчел Болош.
    За даними Націонал-ліберальної партії,
    яка перебуває в коаліційному
    уряді
    з Соціал-демократичною партією, проєкт державного
    бюджету,
    швидше за все, буде поданий
    на розгляд
    Парламенту 18 грудня і прийнятий до 22
    грудня.




    Між
    часом, не надто вірячи в обіцянки влади,
    70% румунів очікують, що наступного року
    податки зростуть, згідно зі звітом
    Глобальний моніторинг інфляції,
    який дослідницька компанія Ipsos провела
    в 33 країнах світу, включаючи Румунію.
    Лише 6% румунів кажуть, що вони живуть
    комфортно, а 43% – що добре
    справляються. З іншого боку, 28% ледве
    зводять кінці з кінцями, для 16% важко
    і для 6% – дуже важко.

  • Дебати довкола податкових заходів

    Дебати довкола податкових заходів

    З 1 жовтня в Румунії набувають
    чинності нові податкові заходи, які Міністерство фінансів винесло на громадське
    обговорення після багатомісячних дискусій на цю тему. Румунська
    влада сподівається скоротити дефіцит бюджету та усунути
    ризик втрати мільярдів євро з фондів ЄС. Проєкт передбачає, що малі та середні підприємства будуть оподатковуватися за ставкою 1%, якщо вони мають доходи менше 60.000 євро, але якщо вони перевищують цей рівень, то оподатковуватимуться за ставкою 3%.

    Великі компанії з оборотом понад 50
    мільйонів євро сплачуватимуть мінімальний податок у розмірі 1%. Той самий
    податок у розмірі 1% також застосовуватиметься для банків. В ІТ-секторі податкова
    пільга буде збережена лише для працівників, які заробляють менше 10.000
    леїв (близько 2.000 євро), а в сільському господарстві, будівництві та
    харчовій промисловості будуть знову запроваджені платежі на медичне
    страхування, від яких працівники цих галузей були звільнені. Вартість купонів
    на відпочинок збільшується, але вони будуть надаватися
    лише державним працівникам з доходами нижче 8.000
    леїв нетто (1.600 євро), а надбавка за небезпечні або шкідливі умови
    праці буде обмежена. Податок на додану вартість зросте з 5% до 9% для житла та
    фотоелектричних панелей.

    Також повертається стандартна ставка
    ПДВ у розмірі 19% на продукти з високим вмістом цукру. Ставка ПДВ у
    розмірі 5% зберігається на дрова, теплову енергію, шкільні підручники, книги та
    доступ до туристичних атракцій або культурних заходів. Для будинків вартістю понад 500.000 євро
    та автомобілів вартістю понад 75.000 євро податок у розмірі 0,3% стягуватиметься з різниці
    між цими межами та вартістю товару. Планується скоротити кількість посад
    державних секретарів щонайменше на 25%, скасувати вакантні посади та обмежити
    кількість керівних посад як у державному апараті, так і в автономних установах
    з державним капіталом. Для набуття чинності закон, що містить вищезазначені податкові
    заходи, має бути схвалений урядом, після чого коаліційний
    уряд Соціал-демократичної партії та Націонал-ліберальної
    партії візьме на себе відповідальність за нього в Парламенті.
    Протягом трьох днів після подання документа на розгляд законодавчого органу
    може бути винесено вотум недовіри, і якщо він буде прийнятий, уряд автоматично
    піде у відставку.

    Опозиція стверджує, що запропоновані
    податкові зміни матимуть негативний вплив на економіку, підприємців та
    ліберальні професії, саме тому партія «За порятунок Румунії»
    оголосила, що вже проводить переговори з демократичними силами в Парламенті щодо ініціювання вотуму недовіри. Теоретично, шанси на його
    прийняття дорівнюють нулю, але практично немає нічого неможливого. Оскільки в
    Румунії у 2024 році відбудуться всі вибори – місцеві, парламентські, президентські та вибори до
    Європарламенту – ставки дуже великі. Так само поразка, як для влади, так і для опозиції, однаково
    небезпечна!

  • Геополітика і валюти 

    Геополітика і валюти 

    Після вторгнення Росії в Україну, в лютому, євро впав, а у вересні впав навіть нижче психологічного порогу паритету щодо долара США. Якщо на початку року один євро коштував десь близько 1,15 долара, то минулого місяця він вперше впав до найнижчого рівня за понад 20 років. Ситуація пов’язана з геополітичним рівнянням, породженим війною розв’язаною Володимиром Путіним. Війна, яка призвела до погіршення економічної ситуації в зоні євро і яка змушує інвесторів бути дедалі обережними. У контексті спроб спільнотного блоку звільнитися від залежності від газу та нафти з Росії, витрати на енергоносії в Союзі різко зросли, і це відчуває кожен європеєць.

    На тлі вибуху цін на газ та ймовірності припинення поставок Москвою, інвестори побоюються можливої рецесії в єврозоні. Рецесія, про яку також говорять аналітики, прогнозуючи, що вона буде швидшою та жорсткішою в Союзі, ніж у США. Все частіше поширюється думка про те, що світова економіка наближається до періоду рецесії. Наближається новий світовий порядок і переналагодження грошових політик і потоків, які будуть обговорюватися між Китаєм і США, прогнозує в ефірі Радіо Румунія Андрей Редулеску, директор відділу макроекономічного аналізу: «Останні зміни показників у Сполучених Штатах і в єврозоні чітко вказують на стан рецесії в другій половині цього року, тобто наближається економічна криза. На мій погляд, це буде не масштабна, а буде економічна криза, подібна до тієї, що була в кінці 90-х років. На жаль, у тотальному протистоянні між США та Китаєм, Європа буде тією хто виплачуватиме рахунки, включно Румунія. Тут рахунок може бути дешевшим, ніж у західних країнах, тому що у нас набагато менший ступінь залежності від імпорту вуглеводнів з Росії».

    Той факт, що американська система центральних банків, Федеральна резервна система, була набагато рішучішою та агресивнішою у підвищенні процентних ставок з метою боротьби з інфляцією, є ще одним фактором, який сприяв долару. Отже, на тлі невизначеності у світовій економіці інвестори вважають, що їм скоріше можна покластися на американську валюту, традиційну одиницю притулку під час кризи. Пояснює економічний аналітик Сорін Паслару: «Європейський Союз не має такої ж сміливості в єврозоні, як Сполучені Штати, щоб атакувати інфляцію, тому що він більше боїться рецесії. Американці, як завжди, більш динамічні. Як тільки у них виникає ситуація, вони діють, як це було під час попередньої кризи: вони придумали так зване кількісне пом’якшення, в якому кидають на ринок тисячі мільярдів, щоб відновити довіру. Зараз, через інфляцію, вони беруть на себе цей ризик рецесії. Вважається, що без зростання безробіття – я навіть бачив думки про подвоєння безробіття – інфляцію зупинити не вдасться. І, автоматично, інвестори йдуть до Америки. Ми дійсно можемо стати свідками дедалі міцнішого долара також з геополітичних причин».

    Падіння євро загрожує завдати ще більшої шкоди економіці, яка вже сильно страждає від зростання інфляції. І погана новина полягає в тому, що слабкий євро та вищі ціни, підвищують виклики, з якими зараз стикається Європейський центральний банк, якого критикують за те, що почав підвищувати процентні ставки набагато пізніше, ніж інші подібні установи. Гірше для ЄЦБ, якому доручено тримати інфляцію під контролем, є те, що євро знецінився не тільки по відношенню до долара, кажуть аналітики, але й по відношенню до інших валют, таких як швейцарський франк і японська ієна.

    На найнижчому рівні за всю історію – 1,0350 за долар – у вересні впав також фунт в результаті заходів щодо зниження податків, оголошених новим британським прем’єр-міністром Лізз Трасс на тлі енергетичної кризи. Заходи, оцінені економістами в 100-200 мільярдів фунтів стерлінгів, чиї фінансування та вплив були незрозумілими та не виміряними в урядових цифрах, сколихнули ринки та призвели до надзвичайного попередження від Міжнародного валютного фонду, який закликав Лондон внести змін.

    «Нам довелося приймати термінові рішення, щоб допомогти економіці розвиватися, і вжити заходів щодо інфляції. Звичайно, це означає, що вам доведеться приймати суперечливі та важкі рішення, але як прем’єр-міністр я готова це зробити», – сказала Лізз Трасс. Курс фунта стерлінгів впав до історичного мінімуму, Національному банку довелося втрутитися, щоб врятувати пенсійні фонди, вартість британських компаній впала на 500 мільярдів фунтів стерлінгів за три тижні, а ставки по запозиченнях уряду Великобританії зросли до найвищого рівня з моменту кризи 2009 року, загрожуючи фінансовій стабільності країни.

    Глава лондонського уряду заявила в інтерв’ю BBC, що вона все ще підтримує свої заходи і що збільшення державних запозичень було правильним рішенням, оскільки це допоможе людям з їхніми рахунками за електроенергію. Водночас, зазначають прес-агентства, вона не виключила скорочення видатків на державні послуги, а також не зобов’язалася збільшити виплати відповідно до інфляції. Пізніше прем’єр-міністр визнала, що її слід було краще підготувати ґрунт перед тим, як оголосити про масштабне зниження податків, яке викликало паніку на фінансових ринках, і виконавча влада відмовилася від деяких заходів.

  • Занепокоєння щодо надходжень до бюджету

    Занепокоєння щодо надходжень до бюджету


    Міністерство
    фінансів у Бухаресті аналізує варіант
    внесення можливих поправок
    до Податкового
    кодексу після того, як партнери урядування СДП
    і НЛП
    домовилися, що для покращення збору
    грошей
    до державного
    бюджету необхідна реконфігурація
    податкової
    бази. Однак соціал-демократи підтримують
    варіант
    повернення
    до прогресивного оподаткування, а
    ліберали відстоюють єдину ставку
    оподаткування,
    від якої, за їхніми словами, не хочуть
    відмовлятися.

    Безсумнівним
    є те, що обидві сторони запевняють, що
    цього
    року нових
    податків і зборів для румунів не буде.
    Прем’єр-міністр Ніколає Чуке,
    лідер НЛП,
    каже, що ліберали продовжують підтримувати
    єдиний податок,
    як вони про
    це зобов’язалися у програмі
    уряування.
    Ніколає Чуке:
    «Цього року податкову систему змінювати
    не будемо.
    Ми прагнемо
    забезпечити
    оптимізацію фіскального середовища. Я
    не думаю, що зараз нам потрібно говорити
    про нові податки, враховуючи, що ми всі
    бачимо контекст, в якому розгортаємо
    діяльність».

    Лідер
    СДП Марчел
    Чолаку також запевнив,
    що податки румунів не зростуть, але
    висуває ідею повернення до прогресивного
    оподаткування, як воно існує в країнах
    Західної Європи. Марчел
    Чолаку: «Не
    вводимо жодного нового податку.
    Йдеться
    про
    фіскальну оптимізацію.
    За
    десять днів, максимум два тижні,
    міністр
    фінансів оприлюднить
    пропозиції
    та аналізи, особливо від міжнародних
    фінансових аудиторів. Побачимо, яке
    рішення приймемо в коаліції на період
    після 1 січня».

    З
    опозиції тимчасовий голова Союзу
    За порятунок Румунії Кетелін
    Друле
    стверджує, що замість скорочення
    державних видатків, СДП
    та НЛП
    хочуть підвищити податки і ввести
    прогресивний податок, що
    на його думку,
    буде
    додатковим
    тягарем для
    платників податків.
    Оглядачі
    так само
    кажуть, що для підтримки надходжень до
    державного
    бюджету
    потрібне краще збирання поточних
    податків, а підвищення
    податків та інших зборів
    має
    бути останнім варіантом у списку.

    Університетський
    професор
    Йонуц Думітру, колишній голова
    Фіскальної ради, пояснив у
    інтерв’ю Радіо
    Румунія: «Наразі немає потреби у
    підвищенні зборів,
    особливо в умовах, коли економіка
    сповільнюється. Це було б проциклічним
    заходом підвищити податки, коли економіка
    сповільнюється. Ми вважаємо, що правильною,
    справедливою послідовністю має
    бути наступна
    – ми вирішуємо проблему ухилення від
    сплати податків та закриваємо можливості податкової
    оптимізації. Підвищення податків та
    зборів -
    останнє у списку. Немає сенсу говорити
    про підвищення податків, коли ми не
    здатні
    зібрати
    ті,
    що маємо сьогодні».

    У
    цьому контексті Національне
    агентство з податкового управління
    також
    активізувало
    свої дії в останні дні в секторах
    економіки з високим фіскальним ризиком,
    заявленою метою будучи
    велике ухилення від
    сплати податків.
    Слід також зазначити, що, незважаючи на
    заходи, вжиті різними партіями, які
    протягом багатьох років перебували при
    владі в Румунії, надходження держави
    від податків і зборів становлять лише
    27% ВВП, тоді як середньоєвропейський
    показник становить 40%. Фактично за
    останні 32 роки показник не перевищував
    31 відсоток.

  • Допомога пенсіонерам

    Допомога пенсіонерам

    Проєкт державного бюджету Румунії на наступний рік ще не готовий, але урядова коаліція СДП-НЛП-ДСУР сподівається доопрацювати його вчасно для затвердження до Різдва. Однак є певні чіткі інформації, пов’язані з бюджетом, і одна з них полягає в тому, що пенсіонери з низьким рівнем доходу до 1600 леїв (320 євро) отримають наступного місяця змістовну допомогу від держави для оплати рахунків. Такий захід узгоджено в урядовій коаліції, так що 2,5 млн пенсіонерів вже в січні матимуть дохід підвищений до 2200 леїв (440 євро). Пакет соціальної допомоги для найбідніших пенсіонерів обійдеться державі, за оцінками, у 2,56 мільярди леїв (понад 500 мільйонів євро), уточнив міністр праці та соціального захисту, соціал-демократ Маріус Будей.

    Він пояснив, що допомога буде надаватися відповідно до поточних доходів. Наприклад, ті, хто має пенсію в 1000 леїв, отримають 1200 леїв. Нарешті, у січні 2,5 мільйони румунів досягнуть доходу в 2200 леїв. Це не єдиний соціальний захід, передбачений програмою урядування. 2022 рік принесе збільшення дитячих допомог, зарплат, пенсій та допомог людям з інвалідністю. Маріус Будей уточнив, що найбільший вплив на бюджет, приблизно на 12 мільярдів леїв (2,4 мільярда євро), матиме збільшення пенсійного пункту. З наступного року мінімальна зарплата брутто в економіці зросте до 2550 леїв (510 євро). На всі обіцяні підвищення виконавча влада повинна знайти фінансові ресурси, не підвищуючи податки та не вводячи нових. СДП і ДСУР намагалися ввести податок в розмірі 1% компаніям з оборотом понад 100 мільйонів євро, щоб отримати більше грошей, необхідних для інвестицій в сферах охорони здоров’я та освіти.

    Ліберали виступили проти цього, враховуючи, що бізнес-спільнота також заперечувала цей намір. Згодом урядова коаліція відмовилася від ідеї, і ліберальний прем’єр-міністр Ніколає Чуке запевнив, що такого податку не буде. Міністр фінансів від соціал-демократів Адріан Кичу також пообіцяв, що держбюджет буде будуватися без введення нових податків і що будь-яка зміна фіскального режиму здійснюватиметься передбачувано, на основі діалогу з приватним сектором. Він представив перший варіант проєкту державного бюджету на наступний рік. Лідер НЛП, колишній прем’єр-міністр Флорін Кицу, звернув увагу на те, що дефіцит бюджету має залишатися на рівні 5,84% ВВП, а інвестиції – на рівні 7%, відповідно до спільної програми урядування. Він висловив сподівання, що проєкт державного бюджету на наступний рік буде затверджено до 23 грудня.

  • Економічні заходи для подолання кризи

    Економічні заходи для подолання кризи






    Основним занепокоєнням уряду, після
    здоров’я населення, на сьогодні є перезапуск економіки та уникнення тривалої
    рецесії, як це сталося в 2008 році, – заявив міністр фінансів Румунії. У дописі
    в соціальній мережі Флорін Кицу презентував економічні заходи, спрямовані на
    протидію негативним наслідкам пандемії. «Ми віддаємо перевагу тимчасовим
    позикам для державного бюджету та підтримки ділового середовища, аби
    забезпечити необхідну фінансову ліквідність та підтримати підприємницьку діяльність,
    – зазначив міністр, нагадуючи, що на сьогодні всі держави світу підтримують
    свої національні економіки, розуміючи, що настає період перевизначення бізнесу
    та перепозиціонування транснаціональних корпорацій у всьому світі.




    Цифри показують, що пакет
    підтримки економіки Румунії до кінця року перевищить 7% Валового Внутрішнього Продукту.
    Тільки за перші дев’ять місяців 2020 року в економіку було влито 34 млрд. леїв
    (близько 7 млрд. євро), тобто 3,2% ВВП. Найбільша допомога була надана у
    вигляді цілої низки фіскальних заходів, еквівалентних майже 3 мільярдам євро. Загальна
    сума податкових пільг за сплату податку на прибуток склала 250 мільйонів леїв
    (близько 52 мільйонів євро), а сума відшкодування ПДВ була більшою ніж минулого
    року. Майже сім мільярдів леїв (близько 1,5 мільярда євро) пішли на інвестиції
    – найбільша сума за останні десять років, – каже Флорін Кицу.

    Витрати,
    безпосередньо пов’язані з COVID-19, є дуже великими, – нагадує міністр, – і до
    них додаються гарантійні програми на суму майже 3% ВВП – гроші, які надходять в
    економіку через банківську фінансову систему та гарантуються державою. Мова йде про масштабну програму
    стимулювання, яка зупинила економічний спад у 2020 році, завдяки якій Румунії
    вдасться уникнути технічної рецесії цього року, а також гарантує сильне
    економічне зростання в 2021 році, – додав міністр, згідно з яким заходи будуть
    продовжені. Зараз, серед іншого, держава розглядає можливість відстрочення на
    12 місяців сплати податків без гарантій для компаній, які не сплатили податкові
    зобов’язання після введення надзвичайного стану, 16 березня, в результаті
    пандемічної ситуації.

    Відповідно до проєкту розпорядження, підготовленого
    Міністерством фінансів, кожна компанія матиме власний графік погашення.
    Документ Міністерства фінансів передбачає, що боржники не повинні мати
    непогашених фіскальних зобов’язань до введення надзвичайного стану, а компанії,
    які після відповідного запиту отримують відстрочення, будуть зобов’язані вчасно
    сплачувати всі подальші податки та збори. Важливою умовою для отримання відстрочення
    є те, щоб компанія не перебувала у ліквідаційній процедурі через стан
    неплатоспроможності.



  • Податкові заходи на початку року

    Податкові заходи на початку року




    Прийнятий
    23 грудня, вперше у процедурі взяття відповідальності урядом, закон про
    державний бюджет Румунії на 2020 рік та
    про бюджет державного соціального страхування на поточний рік був опублікований
    в Офіційному віснику в перший робочий день нового року, щойно після його підписання
    президентом Клаусом Йоганнісом.




    Від опозиції,
    спікери Сенату та Палати депутатів та лідери колишньої парламентської більшості,
    утвореної соціал-демократами та ліберал-демократами, котра розпалася наприкінці
    літа минулого року, оскаржили в Конституційному суді процедуру прийняття держбюджету,
    а судді органу конституційної юрисдикції чекають до п’ятниці пояснення уряду та
    парламенту щодо наявності або ні правового конфлікту між ними з цього приводу.




    Тимчасово
    виконуючий обов’язки голови Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку нещодавно
    заявив, що прем’єр-міністр має піти у відставку, якщо судді Конституційного суду
    прийдуть до висновку, що уряд спричинив правовий конфлікт. Глава уряду, ліберал
    Людовік Орбан, однак, каже, що в Конституції немає положення, яке б забороняло уряду
    брати на себе відповідальність за бюджет, а заяви про конституційний конфлікт -
    лише політична тактика соціал-демократів.




    Державний бюджет
    Румунії на 2020 рік побудований на прогнозі зростання ВВП на 4,1% та інфляції
    на рівні 3,1% при середньому курсі національної валюти 4,75 лея за
    один євро. У понеділок, на першому в цьому році засіданні кабінет міністрів прийняв нормативно-правовий акт про внесення змін до Термінової постанови №114, яка у
    2018 році запровадила додаткові податки для енергетичних, телекомунікаційних та
    банківських компаній, з тим, щоб уможливити застосування певних заходів, передбачених
    Законом «Про Державний бюджет Румунії на 2020 рік».




    Йдеться
    зокрема про заморожування надбавок зарплат чиновників на рівні грудня 2019
    року, відкладення на один рік набуття чинності закону про спеціальні пенсії для
    місцевих обранців та про заборону тимчасового переведення працівника з
    приватного у державний сектор. Також було скасоване зобов’язання щодо підвищення
    статутного капіталу для адміністраторів приватних пенсійних фондів та низки
    комісій. Водночас буде скасовано податок у розмірі 2% для енергетичних компаній, а
    також податки на банківські активи.

    Хоча спочатку планував заборони й одночасне
    отримання призначеної пенсії та заробітку в державному секторі, уряд вирішив
    дочекатися точки зору Конституційного суду у справі за конституційним поданням
    з цього приводу Соціал-демократичної партії. І наостанок, але що не менш
    важливо, прем’єр-міністр запевнив, що відпочинкові ваучери для бюджетників надаватимуться
    й надалі.

  • Перші зміни до держбюджету у 2019 році

    Перші зміни до держбюджету у 2019 році

    У Румунії був винесений на громадське обговорення проект
    перших змін до держбюджету на поточний рік. Міністерство фінансів скористається
    важливим підвищенням фондів, значна частина яких – це внесок Румунії до бюджету
    Європейського Союзу.

    Додаткові
    кошти від державного
    бюджету отримають Міністерство навколишнього середовища,
    Міністерство праці, Міністерство регіонального розвитку і Румунська служба інформації.Передбачається скорочення коштів, виділених
    для Міністерств освіти, європейських фондів
    і наукових досліджень.Найбільші скорочення будуть зроблені щодо
    витрат на персонал, але Міністерство фінансів гарантує, що має гроші на виплату
    зарплат до кінця року.




    Те ж міністерство повідомляє, що ВВП збільшився до
    1,031 мільярда леїв (близько 219 мільярдів євро), порівняно з початковою будовою
    держбюджету на 2019 рік, у розмірі 1,022
    мільярда леїв (близько 217 мільярдів євро). Так само, Міністерство фінансів
    уточнює, що проект внесення поправок до державного бюджету забезпечує необхідні
    суми для виплати пенсій та заробітної плати, а також для завершення процесу
    повернення спеціального та екологічного податків – вказується в документі.




    З опозиції, ліберали закликали Міністерство
    фінансів відкликати проект про внесення змін до державного бюджету на тій
    підставі, що це помилковий бюджет, і скласти новий документ, заснований на
    реальних даних, які би забезпечили гроші, необхідні для зміцнення громадського
    порядку та безпеки, для освіти, охорони здоров’я та транспорту. Ліберали
    стверджують, що заходи передбачені проектом, запропонованим виконавчою владою,
    ще більше поглиблять хаос у сфері державних фінансів.




    Лідер сенаторів Націонал-ліберальної партії в
    Парламенті Румунії Флорін Кицу каже, що дані показують, що у виконавчої влади є
    великі діри в державному бюджеті і що для усунення цих недоліків будуть введені
    нові податки. Опозиційний Союз «Рятуйте Румунію» також вимагав відкликати
    проект. Депутат Клавдіу Нисуй вважає, що цими змінами до державного бюджету виконавча
    влада збільшує податки, а також запроваджує нові. Він також звертає увагу на те,
    що Уряд відмовився від оподаткування спеціальних пенсій.




    У відповідь міністр фінансів Єуджен Теодоровіч
    каже, що оподаткування спеціальних пенсій – це механізм, над яким все ще
    працюють фахівці, і не було вирішено, у якій формі його буде утверджено, як термінова
    постанова або як законопроект у Парламенті. Водночас, за словами міністра
    фінансів, внесення поправок до бюджету не передбачає скорочення коштів для
    таких міністерств як транспорт, охорона
    здоров’я чи освіта, а міністри зобов’язані витрачати виділені їм гроші. У свою
    чергу, Aльянс лібералів і
    демократів (АЛДЕ), який є партнером Соціал-демократичної партії (СДП) в урядовій
    коаліцій, стверджує, що внесення змін до державного бюджету все ще знаходиться
    на стадії проекту, і що переговори не були завершені в рамках коаліції при владі.

  • Зміни у фіскальній політиці уряду Румунії

    Зміни у фіскальній політиці уряду Румунії

    У п’ятницю Уряд Румунії схвалив поправки до трьох термінових постанов, в тому числі до
    горезвісної постанови 114 або «щодо жадібності», яка передбачала введення нових
    податків у трьох важливих секторах економіки: банківському, телекомунікаційному
    та енергетичному. Нормативно-правовий акт, який викликав розкол в політичних
    колах, був прийнятий чинним урядом соціал-демократів і лібералів-демократів без
    попередніх консультацій з тими, кого ці зміни торкалися, і наразився на шквал критики
    як в Румунії, так і за її межами, головним чином, з боку європейських
    партнерів.






    За словами
    прем’єра Віорики Денчіле, метою останніх поправок є зниження вартості кредитів
    для румунів і збільшення кількості румунських компаній, які будуть отримувати
    вигідні кредити в банках. Вона додала, що завдяки цим змінам, при обчислення кредитних ставок в леях буде врахований показник, встановлений
    виключно на основі міжбанківських операцій, які публікуються на сайті
    Національного банку Румунії. Таким чином, з формули обчислення зникне міжбанківська
    ставка пропозиції – ROBOR.




    Новий обліковий
    показник буде застосовуватися з 2 травня при видачі нових кредитів для
    населення, або у разі рефінансування чинних кредитних договорів. У той же час,
    зміни стосуються Другого рівня пенсійного забезпечення, що перебуває в
    приватному управлінні. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле повідомила, що були
    проведені переговори з акціонерами та компаніями, які управляють приватними
    пенсіями в Румунії, Міністерством праці та соціального правосуддя, Управлінням податкового
    нагляду, в результаті яких було погоджено призупинити до 31 травня дії нормативно-правових
    актів, що регламентують вимоги щодо капіталу для компаній, відповідальними за
    накопичувальні пенсійні фонди.






    Це необхідно, – пояснила
    глава румунського уряду, – щоб дозволити цим компаніям пристосуватися до нових
    умов соціального капіталу на ринку. На період призупинення буде застосовуватися
    обов’язковий мінімальний соціальний капітал, встановлений для компаній, що
    управляють приватними пенсійними фондом у сумі, що перевищує в леєвому еквіваленті
    4 мільйонів євро.




    Інші поправки
    стосуються енергетичної галузі. За словами прем’єрки, вони стосуються, серед
    іншого, прискорення інвестицій в сектор електроенергетики, розвиток мереж газопостачання
    за рахунок впровадження можливості реалізувати такі проекти, в тому числі
    адміністративно-територіальними одиницями, з державних грошей. Одночасно, в
    результаті переговорів з представниками промислового сектора та ЄС,
    зберігається замороження цін на природний газ і електроенергію для населення, але
    для промислових користувачів подібне рішення було скасоване.