Tag: природа

  • Гаргіта – гастрономічний регіон Європи-2027

    Гаргіта – гастрономічний регіон Європи-2027

    Гаргітський повіт отримав звання «Гастрономічний регіон Європи» у 2027 році, яке присуджує Міжнародний інститут гастрономії, культури, мистецтв і туризму. Журі з семи країн високо оцінило цей регіон за його приголомшливі ландшафти, багаті кулінарні традиції та прихильність до сталого сільського господарства та біорізноманіття. Окрім дикої природи, Гаргіта також має багато історичних пам’яток, таких як укріплені церкви та середньовічні фортеці.

     

    Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita, розповів про види туризму, які розвиваються в цьому регіоні. «Запрошую вас здійснити віртуальну подорож Гаргітським повітом, ідеальним місцем для сімейного відпочинку, який було нещодавно оголошено «Гастрономічним регіоном Європи» 2027 року. Гаргіта має великий туристичний потенціал, відомі курорти та рекреаційні зони, серед яких бальнеологічні центри Беїле Тушнад, Борсек, Червоне озеро, Ізворул Мурешулуй або природні заповідники та пам’ятки природи, такі як озеро Святої Анни, Кеїле Біказулуй, Поляна Нарцисів, природоохоронна територія Келіманські гори. Тут є культурні та екуменічні пам’ятки, такі як церква Шумулеу Чук, важливий паломницький центр для католиків, укріплена церква храм Диржу, включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, замки Лезаря та Міко. І не можна не згадати про мофети, грязьові, торф’яні та соляні ванни. Мінеральні води є скрізь, адже джерел тут більше ніж 2 000. Деякі з них розливають у пляшки, але унікальним досвідом є дегустація води прямо там, де вона б’є з-під землі.»

     

    У казковому природному оточенні традиції та звичаї все ще живі та передаються з покоління в покоління. Ви можете ознайомитися з ними, відвідавши ремісників, беручи участь у місцевих заходах або завітавши до музеїв. «Мистецтво та народна музика мають важливе значення у повсякденному житті. Традиційні вечори, народні гуляння та різноманітні фестивалі ̶ це чудова нагода вшанувати або познайомитися з фольклорною творчістю. Народні костюми також є джерелом місцевої гордості та захоплення, а музеї повіту детально їх представляють. У деяких випадках музеї знайшли свій дім у монументальних будівлях. Наприклад, Секейський музей Чука в місті М’єркуря-Чук розташований у фортеці Міко, а музей Хааза Режьо в Одорхею-Секуєск переїхав до вілли Габерштумпф.»

     

    Повіт Гаргіта вирізняється не лише своїми культурними заходами. Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita, каже, що туристи, які віддають перевагу пішим прогулянкам горами, почуватимуться в своїй стихії. «У горах Гаргіти, Гешмаш, Келімань та Чук є багато помічених маршрутів. Узимку, ви знайдете тут гірськолижні центри, що пропонують різні варіанти для любителів зимових видів спорту. Найкрасивіші та найпопулярніші з них ̶ Гаргіта-Бей та Гаргіта-Медераш, Бучин, Чумань, Беїле-Гомород, Версаг. Більше інформації можна знайти на веб-сайті Visit Harghita в розділі «Гірськолижна Гаргіта». У нас є понад 100 туристичних програм по всьому повіту. Я хотів би також згадати й виділити бобслейні траси, більшість з яких мають сертифікат сімейного відпочинку. Серед них Ski Ghimeș в Лунка де Сус, де працює траса для бобслею завдовжки 1 800 метрів. Захопливий спуск майже в 1 500 метрів пропонує і Bob Vărșag. Окрім цього, варто згадати Oxygen Bob в ущелині Пингераць з бобслейною трасою завдовжки 1 260 метрів, що простягається майже на один кілометр через ліс поблизу Червоного озера. Подібний атракціон чекає на вас і на Lobogo Bob у Беїле Гомород. Найдовший у Румунії бобслейний спуск знаходиться в Топліці ̶ його протяжність перевищує 1 900 метрів. А літня траса в Борсеку, завдовжки майже 1 500 метрів, працює у весняно-осінній сезон.»

     

    У Гаргіті ви знайдете два відомих та особливих озера. Одне з них, озеро Святої Анни, яке утворилося у вулканічному кратері та є унікальним в Європі. «Ще одна краса ̶ Червоне озеро, яке утворилося після того, як зсув перегородив шлях річці. Донині тут можна побачити сліди затопленого лісу. Особливим досвідом може стати відвідування ущелин Вергішулуй. Тут наша пригода передбачає низку пішохідних мостів, які проходять через воду, над скелями або піднімаються до вапнякових печер. Природа була щедра і при формуванні пагорбів Прайд, де накопичилися поклади солі в достатній кількості, щоб їх можна було експлуатувати. Так виникла Прадська соляна шахта, де під землею знаходиться цілий світ. У безпосередній близькості від соляного басейну утворився соляний каньйон, де гори також із солі».

     

    Гастрономія повіту Гаргіта ̶ це справжня візитівка. Ви можете побалувати себе рецептами міжнародної кухні, але підкорять вас саме традиційні страви, каже Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita. «Аромати, які можуть спокушати ваші смакові рецептори, коли ви мандруєте цим повітом ̶ насичені та густі, ситні та димчасті, теплі та солодкі. Будь то чорба з квашеною капустою або свинина по-циганські, паприкаш або гуляш ̶ усе це лише половина цілого, яке можна доповнити фруктовою палінкою.

    Люди зрозуміли цінність і смак якісних продуктів, особливо тих, що готуються на невеликих фермах. Тому вони створили бренд навколо ідеї секейського продукту: козонак, сливова палінка або домашнє пиво, а також сири, джеми, мед і домашні сиропи. А навколо них є й нагода для святкувань і радості, зокрема Фестиваль казану в Борсеку, Фестиваль бринзи з мамалигою, Фестиваль картоплі в М’єркуря-Чук, Свято слив та Фестиваль фаршированої капусти.

    Асоціація міжмуніципального розвитку повіту Гаргіти Visit Harghita подала заявку у 2023 році. А під час візиту в жовтні 2024 року журі Міжнародного інституту гастрономії, культури, мистецтва та туризму ознайомилося з місцевими гастрономічними традиціями, громадськими ініціативами та стратегіями сталого туризму. На урочистій церемонії президенту Повітової ради Гаргіти було офіційно вручено звання «Гастрономічний регіон Європи». Підготовка до 2027 року вже розпочалася, а організатори прагнуть, щоби Гаргітський повіт з гордістю представив свою кулінарну та культурну спадщину під титулом «Гастрономічний регіон Європи”.»

     

    Гаргіта буде популяризована на міжнародному рівні не лише як туристичний напрям, а й як успішний приклад сталого розвитку та збереження кулінарної спадщини.

     

  • Відпочинок у лісі Краюлуй

    Відпочинок у лісі Краюлуй

    Фото: facebook.com/padureacraiuluiТематичні пішохідні та туристичні стежки, печери, старовинні дерев’яні церкви, Via Ferrata, гірські бігові та велосипедні маршрути, традиційна кухня ̶ усе це складові незабутнього відпочинку в Румунії. Незалежно від того, чи подорожуєте ви з сім’єю, друзями або колегами, прагнете релаксації чи пригод, ліс Краюлуй стане чудовим місцем для дозвілля на природі. Розташований на заході країни, цей регіон вирізняється густими лісами, куполоподібними пагорбами та численними карстовими утвореннями. |Крім цього, тут зосереджена найбільша кількість печер у Румунії.

     

    Межі цього екотуристичного напрямку ми вперше окреслили разом із Паулем Якобашем, менеджером Центру заповідних територій та сталого розвитку. «Ліс Краюлуй розташований на північному заході гір Апусень й охоплює територію повіту Бігор. На півночі його природною межею можна вважати річку Крішул Репеде, яка тече з повіту Клуж у Бігор, утворюючи мальовничу ущелину та карстові плато на території десяти населених пунктів, відомій як Даміш-Понораш. На півдні розташована Беюська улоговина, яку ми, жителі Бігорського повівту, любимо називати Краєм Беюша. Це унікальний етнографічний регіон у межах повіту. На заході, у напрямку Ораді, місцевість поступово переходить у горбисту зону, а на сході розташована долина Ядула та масив Вледяса, який також є частиною гір Апусень. Фактично можна сказати, що це край між двома річками: на півночі протікає Крішул Репеде, а на півдні ̶ Крішул Негру.»

     

    Уся ця компактна територія з часом стала одним із найрізноманітніших природних туристичних напрямків у Румунії, незважаючи на свої відносно невеликі розміри. «Насамперед ми говоримо про печери, адже тут багато карстових утворень й облаштованих туристичних печер. Крім того, у нас є мережа спелеотуристичних печер – тобто технічно складніших печер, які можна відвідати лише з гідом і спеціальним спелеологічним спорядженням. Також тут прокладено кілька маршрутів Via Ferrata, є можливість займатися рафтингом, а численні зони підходять для велотуризму та маунтинбайкінгу. Крім того, добре розвинене скелелазіння. Тут можна займатися пішохідним туризмом, а також є маршрути «Eduventure» (так зване пригодницьке навчання), що призначені як для дітей, так і для дорослих. Не менш важливим є й гірський біг, для якого створена розвинена інфраструктура. Останнім часом почав розвиватися і кінний туризм, тож тепер можна насолоджуватися прогулянками верхи. Варто також зазначити, що ця місцевість чудово підходить для відпочинку. Незалежно від того, чи ви вирішите провести час у дворі затишного пансіонату, зазвичай традиційного типу, відреставрованого для туристів, чи зупинитеся в глемпінгу або кемпінгу, тут завжди знайдеться місце для релаксації.»

     

    Via Ferrata ̶ це захищений маршрут для скелелазіння, основою якого є сталевий кабель, натягнутий вздовж маршруту, який періодично прикріплений до скелі, а також додаткові допоміжні засоби — металеві скоби-сходинки, кілки, викарбувані у скелі сходи та навіть драбини або мости. Коротше кажучи, це потужна пригода з мінімальними ризиками. Маршрути Via Ferrata в лісі Краюлуй пропонують захоплюючі враження як для початківців, так і для більш досвідчених альпіністів. Вони мають цікаву історію, про яку нам розповів спелеолог і альпініст Віорел Ласку. «Історія Via Ferrata бере свій початок ще в роки Другої світової війни, коли італійські війська мали долати гори з одного боку в інший. Тоді вони створили залізні сходи зі сталевим дротом. З того часу багато чого змінилося, все еволюціонувало, але ці конструкції залишилися на скелях. Після війни їх почали використовувати як туристичні маршрути. Таким чином, поступово розвивалися маршрути Via Ferrata. В останні роки це стало справжнім феноменом. Такі маршрути були облаштовані і в нашому регіоні, серед них багато трас для професіоналів. Однак кількість професійних альпіністів зменшилася, їх вже не так багато, як раніше. Проте зона Via Ferrata може бути доступною для будь-якого туриста з нормальною або мінімальною фізичною підготовкою. Не обов’язково бути професіоналом. Окрім залізних сходинок, є також трос, який ми називаємо «тросом життя». Він тягнеться від самого початку маршруту і аж до його завершення. Кожен турист, який проходить маршрут Via Ferrata, зобов’язаний для своєї безпеки мати страхувальну систему з амортизатором, каску, а також, за бажанням, рукавиці.»

     

    На початку маршрутів ви знайдете невеликий QR-код. Просканувавши його телефоном, ви отримаєте всю необхідну інформацію. Це дуже корисно для туристів, які приїжджають сюди, – розповів спелеолог та альпініст Віорел Ласку. Тут є багато маршрутів різного рівня складності ̶ для досвідчених, початківців, а також для дітей. «У нас є маршрут, створений ще задовго до двох професійних трас, який називається Piticot (малюк). Він допомагає дітям звикнути до лазіння, адже має максимальну висоту всього 20 метрів. Я спостерігав за батьками, які стояли збоку і підбадьорювали дітей, але самі не піднімалися туди, щоб зрозуміти, що це таке. А 20 метрів ̶ це чимало, це висота чотириповерхового будинку. Однак поступово до неї звикаєш. Ті, хто кілька років тому починав із коротких маршрутів, вже переходять на складніші. Довші маршрути досягають висоти 40, 60, навіть 80 метрів. Більшість трас мають приблизно 150 метрів завдовжки. Кожен маршрут Via Ferrata унікальний. Жоден не може бути таким самим, адже скелі різні. Усі вони прекрасні і всі варто пройти. Ми також уважно стежимо за туристичним потоком і вже бачимо людей, які ставлять собі за мету пройти всі маршрути Via Ferrata в Румунії.»

     

    Ліс Краюлуй також перетинає європейський маршрут дерев’яних церков, розповідає Паул Якобаш, менеджер Центру заповідних територій та сталого розвитку. «Ми говоримо, зокрема, про дві історичні пам’ятки: дерев’яні церкви в Безні та Валя-Крішулуй. Обидві вони розташовані неподалік річки Крішул Репеде, у північній частині цього регіону і до них легко дістатися. Проте є й інші. Наприклад, у північній частині знаходиться дерев’яна церква в Йосані, у комуні Меджешть. Дерев’яні церкви є й на півдні. Навіть якщо вони не мають статусу історичних пам’яток, вони все ж дуже цікаві завдяки своїй архітектурі, внутрішньому розпису і, тому, що збереглися протягом століть.»

     

    На сторінці екотуристичного напрямку padureacraiului.ro ви знайдете вичерпну інформацію про всі туристичні враження ̶ як на поверхні, так і під землею.

     

     

     

     

  • Природний парк Келімань

    Природний парк Келімань

    Розташований
    на півночі Румунії Національний парк
    Келімань
    зустрічає туристів багатими пропозиціями.
    Взимку тут можна
    займатися
    катанням на лижах, а влітку можна
    відправитися в похід, щоб поспостерігати
    за фауною.

    Крім того, з 2013 року Управління
    парку відкрило сучасний центр для відвідувачів
    із виставками
    про пам’ятки району.
    Також тут представлені вироби ручної
    роботи місцевих мешканців.
    Потім туристи можуть
    відправитися спеціально розробленою тематичною доріжкою у
    невидимий світ природоохоронюваної
    території Тіновул
    Шару Дорней.
    Нашим сьогоднішнім гідом є Лівіу Гуцану,
    відповідальний за туристичну діяльність
    Національного
    парку Келімань:
    «Це заповідна територія масиву Келімань
    і включає верхню третину гір Келімань.
    Ії оголошено заповідною територією з
    2000 року. Тут ми охороняємо багато видів
    рослин і тварин, місця їх проживання.
    Ми намагаємося якомога більше, на додаток
    до природоохоронної діяльності, розвивати
    сталий туризм або екотуризм, як ми любимо
    його називати. Було б несправедливо
    мати так багато природних багатств і
    тримати їх закритими. Роль національного
    парку полягає як у збереженні, так і в
    розвитку туризму в цьому районі, але не
    зачіпаючи його природоохоронну частину».

    Катання
    на лижах може подарувати вам незабутні
    враження. У супроводі рейнджера,
    спеціалізованого
    на спостереженні та інтерпретації
    природи, у
    вас будуть
    великі шанси виявити сліди диких тварин,
    познайомитися з таємницями життя та
    звичками
    лісових
    мешканців. Маршрут буде обрано відповідно
    до запиту туристів і залежно від погодних
    умов, з грудня по травень. Тривалість
    програми

    близько 7
    годин
    з перервою та традиційним перекусом.
    Ціна -
    від
    120 леїв на людину і залежить від кількості
    людей (25 євро). Лівіу Гуцану, відповідальний
    за туристичну діяльність у Національному
    парку Келімань:
    «У нас понад 120 км туристичних маршрутів.
    Маємо також два тематичні шляхи:
    тематичний шлях в регіоні «12 Апостолів»,
    і шлях в регіоні колишньої сірчаної
    шахти Келімань. Також можна рушити
    марафонським маршрутом Via Maria Terezia,
    третина з якого простягається по
    заповідній території. Ми облаштували
    кемпінги в стратегічних пунктах, біля
    водних джерел, а також три туристичних
    притулки. В основному туристична
    інфраструктура добре розвинена і
    відповідно позначена. Тому ми просуваємо
    чисту та екологічно чисту діяльність».

    Але
    які найважливіші туристичні пам’ятки
    національного
    парку Келімань?
    Лівіу Гуцану:
    «Найвідвідуванішим об’єктом, але й
    найкрасивішим
    є символ
    національного парку
    – Природний
    заповідник 12
    Апостолі.
    Тут ви знайдете групу скель різної
    форми, які упродовж
    часу
    отримали різні назви, що збуджують уяву
    відвідувачів:
    Маршал, Нефертіті, Лев. Серед
    цих скель найбільше
    виділяється і користується популярністю скеля
    під назвою Дід.
    Це величезна
    скеля,
    висотою 30, 40 метрів, яка з трьох різних
    боків
    виглядає на літнього чоловіка.
    Найчастіше її
    порівнюють зі Сфінксом, популярним
    в Румунії витвором природи в горах
    Бучедж.
    Це природний
    туристичний об’єкт,
    але ми також маємо антропну туристичну
    пам’ятку
    – сірчаний
    кар’єр. Його було відкрито в 1976 році.
    Цей
    сірчаний кар’єр є цікавим туристичним
    об’єктом, де відвідувачі можуть побачити
    розрізану вулканічну гору, вулканічний
    конус,
    тобто як
    виглядає вулкан всередині. Це майже
    унікальне явище
    в
    Європі».

    Будь-який
    похід слід починати з інформаційного
    центру,
    дізналися
    ми від
    Лівіу Гуцану, відповідального за
    туристичну діяльність у Національному
    парку Келімань:
    «У розпорядженні туристів є Центр
    відвідування Національного парку
    Келімань та ще три інформаційні пункти,
    де ви завжди знайдете наших рейнджерів.
    Центр для відвідувачів є однією з
    головних пам’яток екотуристичного
    напряму Краю Дорнелор. Сертифікат
    «екотуристичне призначення» було
    отримано чотири роки тому від Міністерства
    туризму. Цей центр створено як для
    підвищення привабливості туристичного
    призначення, так і для збільшення
    місткості парку та забезпечення зручного
    спілкування з відвідувачами. Їх інформують
    про маршрути, туристичні пам’ятки та
    обмеження, накладені в національному
    парку. Неподалік нас знаходиться
    тематичний маршрут Тіновул-Шару Дорней.
    Тіновул є природоохоронюваною територією,
    торфяником, на якому росте сосняк. Дуже
    цікаво побачити дерева, яким 70-80 років,
    але вони мають лише кілька метрів
    заввишки.»

    На
    найближче майбутнє Управління
    національного парку Келімань запланувало
    кілька проєктів.
    Лівіу Гуцану:
    «Ми хочемо створити дослідницький центр
    у колишній сірчаній шахті. Ми також
    хочемо, щоб цей центр функціонував як
    гірська рятувальна база. На найближче
    майбутнє ми вирішили створити більше
    гірських притулків. На території парку
    наразі у нас є лише один гірський
    велосипедний маршрут і хочемо створити
    інші
    два.
    Ми з нетерпінням чекаємо на вас усіх.
    Тим, хто хоче нас відвідати, слід знати,
    що гори Келімань
    не дуже круті, і
    тому маршрути
    відносно прості
    для сімей
    з дітьми. Ландшафти красиві,
    у нас сотні гектарів пралісів. Ми можемо
    похвалитися тим, що по
    парку можна гуляти три-чотири дні, не
    зустрічаючи інших людей. Отже, для всіх,
    хто хоче набути
    досвіду серед дикої природи,
    Національний парк Келімань
    є одним із найкращих варіантів».

  • Освіта щодо кліматичних змін та навколишнього середовища

    Освіта щодо кліматичних змін та навколишнього середовища

    Людська діяльність лежить в основі небезпечного
    глобального потепління, процесу, що призводить до більш жорстоких погодних явищ
    по всьому світу, – показують наукові дослідження та підтверджує реальність, у
    якій ми всі живемо щодня. У звіті Національного управління океанічних та
    атмосферних досліджень США зазначається, що 20 таких інцидентів лише минулого року стали причиною майже 700 смертей в США, а матеріальні збитки завдали шкоди
    країні більш ніж 1 мільярд доларів. Дослідники Служби з питань зміни клімату
    Copernicus ЄС ствердили, що влітку 2021 року Європа зіткнулася зі
    спекотним літом у регіоні Середземного моря та повенями у центральній частині
    континенту. За даними Центру Copernicus, 2021 став п’ятим найспекотнішим роком
    з підвищенням літніх температур на 1,2 градуса Цельсія в порівнянні з
    доіндустріальними температурами майже 150 років тому.


    Вчені стверджують, що на тлі зростання концентрації парникових газів, таких як
    вуглекислий газ та метан, у 2022 році паузи у підвищенні температури не буде.
    Усвідомлення серйозності кліматичних змін це перший крок у процесі їх
    вирішення. Діти та молодь добре реагують на екологічні проблеми. Можливо, це
    одна з причин, що призвела до розробки в Румунії «Доповіді про освіту щодо
    кліматичних змін та навколишнього середовища в школах», документа, який у цей
    період є предметом громадських дебатів і призначений переважно для школярів.
    Освіта є одним із «стовпів підвищення ефективності реагування» на зміну
    клімату, – заявив на презентації доповіді глава румунської держави, який у 2021
    році створив на рівні Адміністрації Президента Робочу групу з питань освіти в
    галузі зміни клімату та навколишнього середовища, яка розробила цей документ.
    Доповідь має прокласти шлях до зміни менталітету, – пояснив президент Клаус
    Йоганніс: «Пропонована модель допомагає учню з набором привабливих цифрових
    інструментів, додатків, інтерактивних підручників, адже ми звертаємося до
    поколінь справжніх цифрових нативних. Водночас нам необхідно створити для учнів
    можливості дізнатися про природу на природі, зрозуміти, що означає стійкість у
    стійких школах, та усвідомити важливість захисту навколишнього середовища за
    допомогою практичних заходів, спрямованих на захист довкілля.»


    Серед пропозицій, що містяться в документі, є запровадження «Зеленого тижня» у
    шкільний календар, оновлення шкільних програм з біології, географії,
    природничих наук, поняттями про зміни клімату та навколишнього середовища, збільшення факультативних предметів та курсів у цій галузі. Звіт також включає
    низку інструментів, таких як створення веб-платформи для полегшення участі
    учнів у заходах, присвячених охороні навколишнього середовища, підручники та
    допоміжні матеріали у цифровому та класичному форматах, безкоштовні комплекти
    для вимірювання забруднювачів повітря, безкоштовні програми для шкіл для
    вимірювання та аналізу забруднюючих речовин, у тому числі у рамках шкільних проєктах,
    а також конкурси на екологічні теми.


    Гіст Радіо Румунія університетський професор доктор Мірча Дуцу, голова
    Бухарестського екологічного університету подає деталі: «Існує тенденція, що
    освіта це здобуття знань. Ні. Це не нова дисципліна, якою вчитель біології пододає додаткові дані про довкілля. Мова йде про виховання, це означає передавати знання,
    засвоювати їх, перетворювати на переконання та виражати у поведінці та
    ставленнюдо природи, це набагато складніша діяльність, ніж звичайна дидактична.
    Це має бути комбінована дія, що йде з кількох напрямків та у певній мірі спеціалізована.
    Крім того, ми повинні усвідомлювати той факт, що навчання про зміни клімату
    передбачає реструктуризацію всієї румунської системи освіти, з огляду на зміну цієї
    моделі розвитку. Ми маємо враховувати те, що це нова концепція. Кліматична
    освіта спрямована на те, щоб культивувати у молодих людей ідеї, спрямовані на
    усунення їх недовіри по відношенню до дискурсу, який іноді офіційно
    просувається, але не в тому вигляді, в якому він повинен бути сприйнятий кожною
    людиною. Є дослідження, які показують, що доброзичливе ставлення до клімату
    сприяє вирішенню проблеми до 20%, а це важлива частка. Покоління, яке зараз навчається, буде поколінням, яке зіткнеться зі зміною клімату.»


    Є дослідження, – стверджує професор Мірча Дуцу, згідно з
    якими ті, хто народився у 2020 році та кому буде 80 років у 2100 році, коли
    буде пік екологічної проблеми, мають бути підготовлені діяти так, щоб
    уповільнити це явище та адаптуватися до нових кліматичних умов.

  • Ліс Летя в Дунайській дельті

    Ліс Летя в Дунайській дельті




    Можливо, Румунія не була
    благословенна екзотичними багатствами такими як таємничі пустилі, заморожені землі або джунглі.
    Навпаки, вона має достатньо природних
    багатств, щоб насолоджуватися ними і які заслуговують нашої уваги, коли ми
    відчуваємо потребу позбавитися щоденних проблем. Бажаєте бачити джунглі? Ласкаво просимо до невеликого джунглі Європи: лісу Летя в дельті Дунаю.

    Вся Дунайська дельта прекрасна, але ліс Летя, здається, зібрав всі чудеса природи та всі раритети Європи. Це один з небагатьох куточків нашого континенту, де ростуть ліани, що плетуться на столітніх дубах, ясенах, вільхах, липах та срібних тополях; це одне з небагатьох європейських територій, де ви все ще можете бачити диких коней та піщані дюни.

    Ліс Летя, названий ще маленьким джунглі, є місцем гніздування понад 120 видів птахів. Тут ростуть приблизно 500 видів рослин. Турист може виявити всі ці чудеса, якщо дістанеться дельти, візьме на прокат човен та обов’язково місцевого екскупсовода і відправиться водними каналами аж до лісу. Він буде вражений чудовими птахами, з якими зустрінеться: лебедями, пеліканами та дикими качками. Всі вони є свідченням того, що він дістався райського куточку планети. Перекручені до води стовбури дерев, ліани що висять посеред гілок дерев, дикий виноград, середземноморські рослини, які чудово пристосувалися до навколишнього середовища. По мірі просування човна, створюється таке враження що човен пливе посеред хмар, турист зустрічає дюни білого піску. Для туристів тут було встановлено кілька дерев’яних лавок для відпочинку і задоволення.

    Це ніби-то повернення у часі, тому що навряд чи можна повірити, що в ХХІ столітті можуть ще бути у Румунії такі райські куточки. Це краєвид з фантастичного світу. Кілька проведених годин в цьому незайманому лісі дорівнюватимуть тисячі життів. Археологи виявили у лісі Летя римські та генойскі руїни Середньовіччя; свідчення показують, що від тоді ця територія була постійно заселена. Дороги зводяться до широких трав’янистих алей, по обом бокам яких зведені плетені очеретяні огорожі.

    Найдавніший природний заповідник Румунії, Ліс Летя, та найпівнічніший субтропічний ліс в Європі має понад 5000 гектарів, більше половини яких оголошено особливо охоронюваною територією ще у 1938 році, коли дикі коні в дельті Дунаю привернули увагу французьких дослідників, які порівняли їх з конями Камаргу, однією з найдавніших порід коней в усьому світі, які живуть на території Франції. У лісі живуть майже 2.000 диких коней, гадюк, орлів, оленів, єнотоподібних собак, кабанів, шакалів, фазанів та багато, багато інших видів птахів і тварин. Це не одна нескінчена ділянка лісу, а, скоріше, складається з декількох лісових смуг, відомих під різними назвами: Хашмашул Маре, Шкіопул, Крушіна та Тарла Попі.

    Ліс Летя розташований у селищі К.А. Розетті, уповіті Тулча, недалеко від села Летя. Невелике село з 500 мешканцями, більшість з яких – українці, розташоване на відстані 23 км від міста Суліна. Найкраще можна доїхати до лісу Летя через село з тією ж назвою або через місто Суліна, звідки можна орендувати човен. Уперше цей унікальний ліс був обгороджений у 1994 році, але паркан витримав до 2000 року. У 2009 році влада ініціювала проект, який виходив з того, що популяція коней, яка потрапила у відповідне природне середовище може стати невід’ємною складовою біотопу і атракцією для туристів. Сьогодні екскурсії в ліс Летя проводяться тільки разом із місцевим гідом, а його територія повністю закрита огорожею.

  • Урок румунсько-нідерландського життя

    Урок румунсько-нідерландського життя

    Журналістка, письменниця, любителька природи Яннеке Вос де Гроот родом з Нідерландів оселилася в нашій країні 15 років тому. Вона зі своїм чоловіком захоплювались ісландськими конями ще коли мешкали в Нідерландах. Вони познайомилися на кінних змаганнях. Тепер вони живуть у румунському селі Оарба де Муреш, що належить до міста Єрнут, їм сповнилось бажання далі жити ближче до природи і навіть розвивати сільський туризм у цьому регіоні.

    Яннеке Вос де Гроот розповіла нам, що ідея стати фермерами виникла у її чоловіка, але оскільки в Нідерландах земля коштує дуже дорого, вони шукали купити земельні ділянки в інших частинах Європи та обрали Румунію, де, крім краси природи, на жаль зіткнулися з певними труднощами. Яннеке Вос де Гроот розповідає, якими були найбільшими з них: «Мова! У нас був дуже добрий вчитель у Нідерландах, нідерландець, який володіє і румунською мовою. На щастя, ми переселилися в маленьке село, де ніхто не розмовляв англійською або німецькою мовами, тож із першого дня нам довелося розмовляти тільки румунською. Спочатку мова нам здавалася дуже складною, потім була інша культура, а також бюрократія. Такими були найбільшими проблемами, з якими ми стикалися.»

    Яннеке Вос де Гроот розповіла нам про свою пристрасть до коней: «Ісландські коні було нашим хобі в Нідерландах. Я з чоловіком здавна займаємося верховою їздою. Розведення ісландських коней також завжди було для нас пристрастю. Ми завезли зі собою 9 коней, а зараз у нас – 23. У нас є 3-4 коні, на яких ми катаємось, але не ставимо їх у розпорядження відвідувачів. На ісландських конях інакший спосіб їзди, ніж на звичайних конях, тому що ці ісландці коні мають 4-5 стилів ходьби, звичайний кінь має три: крок, рись та галоп, але ісландські коні відображають два різні додаткові ходи, яких потрібно знати, інакше не можна займатися верховою їздою.»

    Ісландські коні – єдині у світі породи коней, які мають ходьбу тьолт. Рухаючись тьолтом, кінь робить чотири рівномірних послідовні кроки – ліва задня, ліва передня, права задня, права передня – і досягає високої швидкості. Це швидка хода, яка є плавною їздою і дозволяє коням подолати великі відстані, не втомлюючись. Тьолт особливо вигідний на нерівній місцевості, оскільки гонщик може швидко рухатися вперед, зберігаючи особливо зручне та надійне сидіння.

    Яннеке Вос де Гроот сказала нам, що село Оарба де Муреш це здорове місце як для коней, так і для людей: «У Нідерландах, хоча ми працювали в містах, ми жили на селі. Ми привикли до більшого простору. Але зокрема для коней, ми шукали тут, у Румунії, більш просторне місце, де б ми могли їх вирощувати, але водночас займатися сільським господарством. Коні завжди перебувають просто неба, у них є багато простору. І взимку вони залишаються просто неба, це для них дуже здорово. Звичайно, і для нас здорово. Всі кажуть, що в селі Оарба де Муреш чисте повітря. Я не знаю, чи воно чистіше ніж де інде, але природа маленького села, розміщеного між пагорбами, дуже гарна. Тут є дикі тварини, зрозуміло ні в селі, але в регіоні: ведмеді, вовки, шакали, лисиці, олені, а це чудово! Гості з Нідерландів, які приїжджають сюди, стверджують, що тут дуже гарно.»

    Яннеке бере участь у розвитку тамтешнього регіону, тому вона вирішила долучитися до вирішення окремих проблем, яких вона запримітила: «Єдине, що мене дуже дратує – це сміття, яке всюди викидають з автомобілів. Цього року нам доведеться вирішити цю проблему в Орба де Муреш, а саме провести акції зі збору сміття! Повсюди є проблеми стосовно цього питання, але в Нідерландах ми звикли збирати сміття, вивозити його в спеціальні місця і не викидати його будь-де, але тут багато людей викидають сміття з автомобілів. Більшість – це пластикові пляшки пива, які залишаються в природі понад 100 років. А це зовсім не добре, я завжди кажу людям у селі, що я не успадковую це село, ані мої діти, але для їхніх дітей та онуків треба розміщувати відходи у спеціально відведених місцях. У цьому сенсі ми завжди хочемо бути добрим прикладом.»

    Яннеке Вос де Гроот написала шість книг про Румунію, зокрема про зону, де вона зі своїм чоловіком оселились.Таким чином спонукала більше туристів відвідувати нашу країну. Коли тристи відвідують їх, вона веде їх скрізь: «Зазвичай я їду з ними до Брашова, до Клужу – прекрасних міст, але тоді, коли я запитую їх, що їм найбільше сподобалось, вони завжди кажуть: життя в селі Оарба де Муреш, де можна бачити як працюють та живуть люди. Зазвичай місцеві жінки готують для туристів овочевий суп, але й інші румунські традиційні страви, а це створює дуже гарну атмосферу. Навіть Палац Парламенту не є таким популярним, як обід в Оарба де Муреш!»

    Ми дізналися, що крім холодцю, Яннеке любить всі румунські традиційні страви: «Я їм що завгодно. Я дуже люблю чорба де бурте, сармале, кіфтеле, ці страви дуже смачні!»

    Але вдома вона все ж таки готує зокрема нідерландські страви, за винятком кількох рецептів, яких навчилася від свого сусіда в Оарба де Муреш.

  • Via Transilvanica – туризм, історія, культура, люди, місця та довкілля

    Via Transilvanica – туризм, історія, культура, люди, місця та довкілля

    Громадська організація «Tășuleasa Social» з Бістріца-Несеудського повіту,
    що на півночі Румунії, кілька років тому розпочала впровадження унікального проєкту -
    туристичний маршрут завдовжки понад 1400 кілометрів, що перетинає країну з
    північного сходу на південний захід. Дорога далекого прямування, як її
    називають, починається у Путні, де знаходиться могила молдовського воєводи
    Штефана Великого, перетинає історичну провінцію Трансільванію з усіма її
    культурними багатствами і завершується в Дробета Турну-Северіні, першому
    румунському місті на Дунаї, яке прийняло короля Кароля 8
    травня 1866 року. Маршрут задокументований спеціалістами організації та заохочує туристів,
    які не хочуть використовувати машину для подорожей, які люблять подорожувати і
    які люблять гуляти, пішки, тропами країни. Він ще не повністю готовий, можливо
    буде наступного року, але значною мірою він позначений і доступний, зазначають ініціатори.
    Дорога, якою неможливо заблукати – є одним із її гасел. 1400 км – це, очевидно,
    багато для будь-якого мандрівника, яким би сміливим він не був, тому маршрут
    розділений на кілька етапів, докладно описаних у путівнику, який можна знайти
    на веб-сайті Via Transilvanica.






    Особливою турботою тих, хто задумав цей проєкт, була повага до навколишнього
    середовища, як заявив Алін Ушєріу, президент організації Tășuleasa Social. «Via
    Transilvanica, з нашої точки зору, тобто ініціаторів, через три роки від
    запуску цього проєкту – має стати дорогою, на якій неможливо загубитися.
    Оскільки Румунія – прекрасна країна, з цікавими місцями, які можна побачити
    пішки, з вражаючими речами, які можна побачити майже на кожному кроці. Ми на
    кожному кроці маємо закопані «золоті скарби», які може знайти кожен з нас, але
    потрібно трохи покопатись. Дороги далекого прямування, на мій погляд у
    довгостроковій перспективі стануть незабутнім способом виділити кожен
    історичний поверх, кожен культурний, кулінарний поверх, кожну сільську спадщину,
    кожну природну спадщину. Гадаю, що ми одні з найбагатших людей на планеті з
    цієї точки зору, особливо з точки зору багатства природної спадщини, яку маємо
    навколо себе, яку популяризуємо і, яка забезпечує нам гарний настрій, дає нам той
    стан душі, котрий ні з чим не піддається порівнянню​.»




    «Via Transilvanica» – це проєкт, від якого мають виграти всі, як люди, так
    і навколишнє середовище. Також пропонується повернутися до минулих звичаїв
    сільських жителів, які мають забезпечити збереження місцевих природних багатств,
    але які також мають бути представлені й туристам, але без негативного впливу на природу. Місцеві жителі повинні
    розуміти, наскільки вони цінні і навчитися заробляти гроші не знищуючи унікальну
    флору і фауну в своїх районах. Ось що каже Алін Ушєріу про стійкість проєкту. «Він
    найкраще популяризує природну спадщину, але в розумних межах, тобто до 100
    тисяч осіб на рік, упродовж тих 1400 км. Це стійкий проєкт, що має допомогти вижити більш
    ніж 600 громадам, які перетинає цей маршрут. Тому, що не можна забезпечувати
    захист навколишнього середовища без людей. Майже кожна людина на Via
    Transilvanica може стати дрібним підприємцем, поставити в розпорядження своє
    домогосподарство, надавати туристичні послуги. Ми, члени організації Tășuleasa
    можемо забезпечити лише 50% цього проєкту. А ті, хто пропонує гостинність, а
    також ті, хто обирає цей маршрут – здійснять другу половину. Добре організоване
    розвинене домогосподарство, яке пропонує сіно, м’ясо, сир найкращої якості,
    тобто робитиме те, що робилося за останні тисячу років, забезпечить успіх проєкту
    і це дуже, дуже важливо для навколишнього середовища. У певний момент ми подумали,
    що залісненням, яке було здійснене у різних куточках Румунії вирішимо проблему довкілля.
    Але на сьогодні ми вже знаємо, що заліснення здійснені у колишніх селах є дуже
    небезпечними. На жаль, земля там більше не обробляється і ми зіткнемось з
    катастрофою великих масштабів, якщо втратимо такі чудові пасовища. Особливо
    тут, у Трансільванії, але насправді скрізь, особливо в Карпатах, де є добре
    розвинена флора. Звичайно, ліс дуже важливий, але він захоплює все, що там
    практично живе. Отже, дорога далекого прямування вирішує деякі з цих проблем,
    вона приносить доходи мешканцям всіх населених пунктів, котрі перетинає. Турист
    закохується і стає послом цього надзвичайно важливого біотопу. Майже всі
    жителі, сіл, в яких ми побували вже добре поінформовані. Ми провели багато акцій
    разом з дітьми. Ставимо наголос більше на предметах місцевого побуту, ніж на гостелах
    та готелях. Знімаємо фільми та усе це представляємо.»

    Організатори закликають румунів спробувати краще пізнати свою країну завдяки цьому унікальному маршруту, а також запрошують іноземців, які люблять піші прогулянки. Via Transilvanica – це дорога, яка руйнує бар’єри між поколіннями та культурами, оскільки вона присвячена тим людям, які, незалежно від віку, досвіду чи місця походження, готові зосередити свою денну активність на ходьбі, зменшуючи кількість предметів, які носять у своєму рюкзаку до необхідного мінімуму. Via Transilvanica – це різноманітність, від травинки на березі Дунаю до гірських хребтів, пейзажів, що розкриваються, коли мандрівники переходять з одного етапу дороги до іншого, настільки ж різні, як і люди, яких вони зустрічають в дорозі – зазначається на веб-сайті проєкту.


  • Національний парк Апусень

    Національний парк Апусень




    Розташовані в Трансільванії, на заході Румунії, гори
    Апусень відрізняються від інших не стільки висотою над рівнем моря, скільки
    різноманітними можливостями проведення вільного часу. Тут краса і рідкість
    карстових явищ, деякі унікальні в Європі, призвели до створення природоохоронної
    території площею 76 тис. га, а саме:
    природного парку Апусень. Алін Мош, директор управління цього парку, робить
    запрошення, яке важко не прийняти. «Це доступна територія, оскільки висота не є
    великою. Найвищі вершини сягають тут трохи більше 1800 метрів над рівнем моря.
    Є плоскогір’я без дуже великих різниць у рівні, а там, де різниці в рівні є,
    вони не настільки складні, а туристу не потрібна спеціальна фізична підготовка.
    Природний парк Апусень є туристично привабливим ще з початку ХІХ-го століття. З
    часом тут були розроблені численні туристичні програми. На початку ХХ-го
    століття тут були організовані перші туристичні тури, особливо там, де були створені маршрути відвідування зі сходами та перилами. Перші спеціальні
    оглядові майданчики були облаштовані більше 100 років тому. На той час природний
    парк Апусень був менш доступним для широкого загалу, був диким і зазнав меншого
    впливу цивілізації. Сьогодні наш парк у своїй центральній частині все ще
    зберігає свою привабливість саме тому, що він не зазнав впливу від людської
    діяльності.»




    За своїм розміром це третій
    парк в Румунії, продовжує Алін Мош, директор управління природного парку Апусень.
    «Це природний парк саме тому, що на його території ми захищаємо, зберігаємо усе,
    що означає тривалу взаємодію людини і природи. Це означає, що на території
    парку ми маємо численні людські громади і, якщо брати до уваги кількість
    жителів, то на території парку проживає понад 10 тисяч людей у ​​трьох повітах:
    Бігор, Клуж та Алба. Значна частина Національного парку Апусень входить до
    історичного району Цара Моцілор. Йдеться в основному про долину річки Арієш. З
    цієї точки зору, місцева культура і традиції є головною атракцією для туристів
    у цьому районі.»




    Карст – одна з найважливіших принад парку. Йдеться про
    вапнякову ділянку, де утворені печери, раковини, ущелини. Особливою пам’яткою
    міжнародного значення є льодовик Скерішоара, каже Алін Мош. «Він відомий на
    світовому рівні, особливо після 2009 року, коли в результаті досліджень був
    визначений розмір крижаного шару і на сьогодні відомо, що це найбільший
    підземний крижаний блок у світі, який має понад 130 000 кубічних метрів льоду.
    Він також є одним із найдавніших в Європі, йому більше 4000 років. Ось чому
    сьогодні льодовик Скерішоара, особливо мальовничий ландшафт навколо нього,
    краса підземного простору з крижаною брилою та сталагмітами та сталактитами, що
    утворюються з льоду, завдяки температурі в районі, створюють особливу
    привабливість для відвідувачів. Крім того, починаючи з 2021 року, перша частина
    доступу до льодовика Скерішоара буде відновлена, а починаючи з нового
    туристичного сезону, доступ буде здійснюватися в покращених умовах безпеки та з
    набагато більшим комфортом.»




    Цитаделі Понора є іншою надзвичайно важливою туристичною
    визначною пам’яткою на території парку, які завжди були символом карстового
    району Апусень. Алін Мош, директор управління природного парку Апусень
    розповідає. «Це карстове явище особливої ​​величини. В основному це територія,
    яка на поверхні об’єднує три раковини. Це поглиблення в земній корі, в скелі в
    цьому районі. Три раковини діаметром один кілометр вражають своїми розмірами.
    Печера, яка починається посеред цих раковин має отвір (портал) висотою понад 70
    метрів на вході. Це, уявіть собі, як два собори один на одному. Перше, що зачаровує
    туристів там, – це велич у лісистому карстовому районі, оточеному смерековими
    лісами, які людина не вирубувала, тобто це немодифікована природна структура.
    Сам пейзаж і велич місця утворює таке відчуття, ніби це фантастичний світ,
    місце, яке мало кому пощастило відвідати.»




    На території Природного парку
    Апусень знаходяться понад 1500 печер. Багато з них є надзвичайно довгими.
    Донедавна одна з них була найглибшою печерою Румунії. На сьогодні її перевершує
    лише подібна печера у гірському масиві П’ятра Краюлуй. Багато з них закриті для широкої публіки, але інші чекають на відвідувачів. Серед них знаменита Ведмежа
    печера (Уршілор). В даний час вона має одну з найбільш розвинених інфраструктур
    для відвідування в Румунії та до 100 000 відвідувачів на рік. Більшість тих,
    хто приїжджає відвідати парк, приїжджає заради особливого ландшафту, а також
    відвідати ці печери, які мають таку високу щільність і таке велике різноманіття
    форм і кольорів, – каже Алін Мош, директор управління Апусенського природного парку.
    «Управління природного парку рішуче налаштоване на розвиток нових і нових вражень серед
    туристів. Завдяки всім факторам, зацікавленим у розвитку пропозиції
    Природного парку Апусень, у 2009 році Європейська Комісія присвоїла нам звання
    Європейського пункту досконалості (EDEN). Згодом ми взяли участь у кількох проєктах,
    спрямованих на підтримку як громад, так і місцевих підприємців у розвитку
    природоохоронного бізнесу, у тому числі в галузі туризму: структури розміщення
    або місцеві продукти харчування. Багато з них отримали сертифікат із логотипом
    парку. Коли хтось заходить на територію парку або заходить у магазин в Румунії
    та бачить напис «партнер Природного парку Апусень», він має підтвердження
    того, що це екологічно чистий продукт. Багато з них відносяться до категорії
    органічних продуктів.»




    Отже, сьогодні ви дізналися
    про ще одне ідеальне місце відпочинку всією родиною, особливо з наближенням
    літнього сезону.



  • Відпочинок у Ришнові

    Відпочинок у Ришнові


    Сьогодні ми зупинимось у центрі
    Румунії. У серпні 2009 року Ришнов став першим туристичним містом Румунії, популяризованим
    за європейські кошти. Це місто з багатовіковою історією, перша письмова згадка
    про Ришнов в історичних джерелах датується 1331 роком, а троянда, як символ
    міста, була обрана ще в Середньовіччі. Безумовно, головною визначною пам’яткою
    є середньовічна фортеця, всередині якої організовується багато культурних
    заходів. Але Ришнов також є ідеальним місцем проведення вільного часу для любителів
    активного відпочинку.




    Даніела Бонта, президентка Асоціації Розенау туризм у м. Ришнов,
    пояснює, чому Ришнов є чудовим місцем для відпочинку. «Тому що це чисте,
    гостинне і просторе місто, що знаходиться у безпосередній близькості від лісів
    і далеко від метушні. Дбаючи про безпеку людей під час пандемії, нам вдалося
    утримати рівень зараженості нижче 2 випадків на тисячу осіб. Тож ми запрошуємо туристів
    відвідати наші атракції: фортецю, печеру Валя Четецій, Старорумунську церкву та
    Євангельську церкву, зупинитися в місцевих пансіонатах та готелях, які
    забезпечують максимальне дотримання протиепідемічних норм, повечеряти в тутешніх
    ресторанах або прогулятися на свіжому повітрі пішки чи на велосипеді, насолодитися
    верховою їздою або здійснити похід у ліс.
    Пансіонати та готелі відкриті. Ришнов має приблизно 2700 місць розміщення. У цей період
    ресторани працюють на 30% потужності і більшість з них пристосувались та надають
    послуги з кейтерінгу. У кожному ресторані Ришнова є відкрита тераса з видом на
    гори, ліс або на фортецю. Пішохідні стежки вже позначені і всі існуючі розмітки
    оновлені, а навесні ми позначимо велодоріжки. П’ять веломаршрутів, які ми
    маємо, будуть позначені за міжнародними стандартами. Ми раді тому, що місцева
    влада постійно демонструє відкритість та надає всебічну підтримку для розвитку
    туристичного потенціалу Ришнова та здійснення сталого та якісного туризму.»




    Стражем, який століттями пильно захищає місто є фортеця
    на вершині гори, – каже Данієла Бонта. «Наша фортеця є національною туристичною
    визначною пам’яткою і датується ХІІ століттям. Зовнішній вигляд фортеці до
    цього часу зазнав численних змін. Однак сучасний вигляд зберігає архітектурні
    елементи, які можуть реконструювати укріплення, що успішно витримало облоги.
    Фортецю Ришнов завоювали лише один раз. Це сталося через зраду. Фортеця не мала
    водопостачання і була завойована в результаті виснаження спрагою її мешканців.
    В даний час ведуться реставраційні роботи за проєктом, який фінансується
    Європейським Союзом. Ми очікуємо, що реставраційні роботи будуть завершені в
    лютому 2022 року. Я хотіла б привабити туристів, згадкою про фунікулер, який
    з’єднує історичний центр і фортецю та пропонує 100% екологічний транспорт. Туристи
    можуть залишити свої автівки у підземному паркінгу в центрі міста. У цей період
    вхід на територію фортеці вільний щодня з 9:00 до 17:00.»




    Ще однією визначною пам’яткою міста є Євангельська церква.
    Будівля завжди була місцем поклоніння саксонської громади в Ришнові, каже Данієла
    Бонта, президентка Асоціації Розенау туризм у м. Ришнов. «До реформи вона
    перебувала під патронатом святого апостола Матвія. Євангельська церква датується ХІІ століттям, як і Старорумунська церква. Остання вважається найдавнішою
    високою православною церквою на південному сході Трансільванії. Будівля служила
    парафіяльною церквою для мешканців мікрорайону Добріче в Ришнові.»




    Печера Валя Четецій була відкрита в 1954 році групою
    молодих місцевих жителів. В даний час це місце, куди приходить більшість відвідувачів
    Ришнова, каже Данієла Бонта. «У 2010 році печера була передана в приватне управління, а
    потім всю землю вилучено вручну для спрощення доступу. З геологічної точки
    зору, це молода печера, якій лише два мільйони років, але скеля, в якій вона
    утворена, дуже стара, починаючи з юрського періоду, віком 160-170 мільйонів
    років. Завдяки особливій акустиці, щотижня, протягом літа, п’ятеро членів
    Брашовської філармонії радують туристів давньою традиційною румунською музикою
    або живими джазовими концертами без мікрофонів та підсилювачів. Влітку печера
    відкрита з 10:00 до 20:00, а взимку – з 10:00 до 18:00. Також з міркувань
    захисту відвідувачів в умовах пандемії відвідання здійснюється меншими групами,
    кожні 30 хвилин взимку та кожні 20 хвилин влітку.»




    Ще одна тутешня
    унікальна атракція – Парк динозаврів у Ришнові, який є цікавим не для лише дітей,
    але й для дорослих, – розповідає Данієла Бонта. «Це найбільший парк динозаврів
    у південно-східній Європі. Він розташований на півдорозі до фортеці Ришнов,
    загальною площею три гектари і є рекреаційною зоною та музеєм просто неба.
    Окрім науково сертифікованої стежки із понад 100 динозаврів в натуральну величину,
    у парку є дитячі ігрові майданчики, будиночки на деревах, 9D-кінотеатр та
    360-градусний кінотеатр, пригодницькі стежки, унікальні виставки та безліч
    інтерактивних майданчиків. У парку вперше відтворено найбільшу у світі літаючу тварину
    та найбільшого динозавра, коли-небудь виявленого у світі – Сейсмозавра, велетня
    завдовжки 45 метрів.»




    З понад сторічною спортивною традицією Ришнов називають румунською столицею зимових видів спорту.
    В даний час місто має найсучаснішу базу для стрибків на лижах та біатлону в
    Румунії. Більше того, з 18 по 20 лютого олімпійська база для стрибків з
    трампліна в Ришнові стане центром лижних змагань. Протягом двох днів тут буде
    організований етап Кубка світу з двома індивідуальними змаганнями. Враховуючи сучасний
    контекст протикоронавірусних заходів цьогорічні змагання пройдуть
    без глядачів. Однак телебачення транслюватимуть подію наживо, тож ми зможемо побачити,
    як змагаються найкращі спортсмени світу.




    Отже, ось декілька причин, чому варто врахувати Ришнов при плануванні зимової відпустки.
    Природа, культура, спорт, розвага та свіже повітря- це інгредієнти, які є запорукою ідеального
    відпочинку для кожного
    туриста.

  • 31 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару зазначив, що при дотриманні правил
    гігієни та обмежень, запроваджених для боротьби з пандемією, Румунія може вийти
    на плато приблизно за 28 днів. Тим часом 5753 нових інфікованих SARS-CoV-2 було зареєстровано у Румунії за останню
    добу, після проведення понад 36 180 тестів на національному рівні, – оголосила
    Група стратегічної комунікації. Загалом з початку пандемії в Румунії було
    підтверджено 241.339випадків інфікування новим коронавірусом,
    а 172 513 пацієнтів одужали. Так само було зареєстровано 101 випадок смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу наближається
    до 7 тисяч. 923 пацієнти перебувають у реанімації. Індекс зараженості перевищив
    чотири випадки на тисячу жителів у 4 повітах: Клуж, Алба, Селаж і Тіміш.


    ХВОРОБА – Румунська тенісистка Сімона Халеп, яка
    на сьогодні посідає друге місце в рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA), заразилася
    коронавірусом. Про це вона повідомила у своєму Twitter. Спортсменка написала,
    що у неї легкий перебіг хвороби, вона перебуває на домашньому карантині, а
    лікування йде успішно. Цього року румунка була непереможною в одиночному
    розряді і виграла три турніри поспіль – в Дубаї, Празі та Римі.




    РЕЙТИНГ – Міжнародне
    рейтинговео агентство Fitch Ratings у п’ятницю підтвердило рейтинг Румунії на
    рівні «BBB-» з «негативним» прогнозом, залишивши її на останньому щаблі
    інвестиційного рівня. Про це повідомляє агентство Agerpres. За даними агентства,
    рейтинг Румунії підтримується помірним рівнем державного боргу, а також ВВП на
    душу населення та показниками управління та людського розвитку, які перевищують
    показники інших країн, що перебувають у рейтинговій категорії «BBB». Але ці
    плюси компенсуються великим дефіцитом бюджету та дефіцитом поточного рахунку,
    порівняно з іншими країнами. Аналітики Fitch очікують, що дефіцит уряду Румунії
    досягне рекордно високих 9,5% ВВП до кінця цього року на тлі великих
    пандемічних витрат, зростання пенсій у вересні, збільшення витрат капіталу та
    зменшення доходів. Рейтингове агентство прогнозує зменшення державного дефіциту
    до 6,8% у 2021 році та до 4,5% у 2022 році.


    ПРИРОДА – Європейська
    комісія закликає Румунію повністю перейняти до національного законодавства
    Директиву про збереження природних середовищ існування та дикої фауни та флори,
    яка сприяє захисту біорізноманіття в ЄС. Згідно із заявою Єврокомісії Бухарест
    має два місяці, щоб виправити ситуацію. В іншому випадку Комісія може прийняти
    рішення про направлення мотивованого висновку. Законодавство Румунії, серед
    іншого, не має чітких положень, що стосуються природних середовищ існування.
    Відповідно до Європейського зеленого пакту та Стратегії біорізноманіття, країни
    ЄС мають зупинити втрати біорізноманіття, покращуючи та відновлюючи екосистеми,
    – зазначається також на сайті Європейської комісії.

    КАМЕРНА МУЗИКА – Міжнародний фестиваль камерної
    музики SoNoRo відзначає своє 15-річчя низкою концертів, що транслюються в
    прямому ефірі з концертних залів. Таким чином, від сьогодні до 9 грудня концерти
    транслюватимуться із Брашова, Буштень, Сібіу і Бухареста. За словами
    організаторів, любителі камерної музики можуть дивитися концерти на
    онлайн-платформі – festival.sonoro.ro, розділ live, а також у Facebook, на
    сторінках Румунського культурного інституту або Radio Romania Musical.

  • Європейська відзнака для біосферного заповідника «Дельта Дунаю»

    Європейська відзнака для біосферного заповідника «Дельта Дунаю»




    Рада Європи оновила нагородження біосферного заповідника «Дельта Дунаю», в Тульчі (південний схід Румунії), європейським дипломом природоохоронних територій. Це втретє коли присуджується така відзнака, яка є однією з найпрестижніших в Європі, як завдяки науковим критеріям, що враховуються при її присудженні, так і з огляду на механізм постійного моніторингу дотримання цих критеріїв владою країни, на території якої знаходиться відповідна природоохоронна територія. Вперше диплом був присуджений у 2000 році, завдяки водно-болотним угіддям, де надзвичайна різноманітна флора і фауна. Біосферний заповідник має особливу біологічну, ландшафтну та культурну цінність для Європи, стверджує губернатор заповідника Йон Мунтяну: Перш за все завдяки тому, що була збережена природна спадщина в цьому регіоні. Я маю на увазі флору, фауну та екосистеми. А потім, тому що вони оптимально збережені та відповідають усім критеріям ЄС. Ми виконали всі критерії, оскільки окрім того, що у нас багато проєктів з охорони природи, у нас також є багато проєктів щодо відродження окремих зон, які з часом зазнавали людського втручання. Тут я маю на увазі близько 16.000 гектарів територій, які раніше були рибними або сільськогосподарськими об’єктами, але з часом вони були повернуті природі, а це дуже вразило європейських експертів. У нас є дуже добрі фахівці, які студіювали, як в країні, так і за кордоном. У нас також є рейнджери, які дуже добре знають все, що відбувається в території та добре обізнані з ситуацією кожної зони.


    З нагоди оновлення нагородження, Рада Європи також зробила ряд рекомендацій, серед яких: включення до переглянутого Плану управління заповідником конкретних положень щодо змін клімату та способи підходу до цього питання, з метою довгострокового збереження ендемічних видів; необхідність забезпечити базовий бюджет для управління заповідником та збільшити кількість працівників до максимального допустимого для того, щоб забезпечити ефективний розвиток діяльності. Процес, що передує врученню та оновленню європеського диплому, передбачає аналіз технічної документації та відвідування незалежними експертами природоохоронних зон. Роль диплому полягає, з одного боку в нагородженні держав-членів за зусилля, спрямовані на захист певних територій, а з іншого боку, вручення його на обмежений термін, який може бути продовжений, заохочує таким чином держави-члени продовжувати заходи щодо захисту природи. Ми запитали губернатора біосферного заповідника Дельти Дунаю, з якими головними проблемами стикається. Ось, що він відповів: Цього року в нас був зовсім нетиповий рік через пандемію коронавірусу, нетиповий через те, що люди вже не проводили свій вільний час у інших країнах, багато з них вирішили відвідувати дельту Дунаю. Саме тому кількість туристів, на мій погляд, значно зросла. Кількість людей, які відвідали пляжі майже втричі збільшилась. Мова йде про пляжі в населених пунктах Ваду і Корбу, в повіті Констанца, а також пляжі в дельті Дунаю, але тут важче дістатись, тому туристи обирали легкодоступні місця, до яких могли дістатися на автомобілі. Ми застосували необхідні заходи, спрямовані на захист зон, яких відвідувала велика кількість туристів, ми давали їм зокрема поради про те, як вони повинні поводити себе у цих зонах. Наявна також проблема із надмірним виловом, яка триває вже багато років у дельті Дунаю, йде мова про так зване водне браконьєрство. Але, насправді, йде мова про інтенсивне рибальство без того щоб звітувати про кількість виловленої риби, яка продається на паралельному ринку, так би мовити чорному ринку.


    Дельта Дунаю має потрійний міжнародний статус: біосферний заповідник ЮНЕСКО в рамках Програми ЮНЕСКО Людина та біосфера. Водно-болотнє угіддя міжнародного значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, відповідно до Рамсарської конвенції, та входить до списку Всесвітньої природної та культурної спадщини ЮНЕСКО. Заповідник є частиною європейської екологічної мережі Природа 2000 в Румунії та включає на рівні дельти Дунаю три природоохоронних зон. Також має 20 суто охоронюваних територій зі статусом наукових заповідників. У них проживає 4.000 пар пеліканів, найбільша колонія в Європі, 320 гніздових кучерявих пар пеліканів, 70 колоній інших птахів та 22 колонії великих бакланів. У період міграції в дельті Дунаю тут водяться понад 20.000 екземплярів водно-болотних птах. Біосферний заповідник відрізняється красою та багатством ландшафтів, різноманіттям біотопів та ресурсів, що роблять його унікальним не лише в Європі, але й в світових дельтових екосистемах.

  • Походи та спостереження за дикою природою у Карпатах

    Походи та спостереження за дикою природою у Карпатах




    За оцінками Всесвітнього фонду дикої
    природи у Карпатах налічується приблизно 320 тис. га лісів, які можна віднести
    до незайманих та квазі незайманих категорій, з них 250 тис. – у Румунії.
    Сьогодні ми здійснимо віртуальну подорож далекими від забруднення та міської
    метушні районами, де можна побачити старі, кількасотрічні дерева і диких тварин,
    таких як карпатський ведмідь, вовк чи рись, у своєму природному середовищі.




    Нашим гідом сьогодні є біолог і
    туроператор Герман Курменс, власник пансіонату в селі Мегура, селища Моєчу
    Брашовського повіту. Румунія має вражаюче біорізноманіття, яке занадто мало
    використовується як туристична атракція, – каже він. «Не потрібно відвідувати
    савани Африки для спостереження за тваринами, це можна зробити в Румунії, у
    горах, у лісах. Як відомо у Румунії найбільша в Європі щільність ведмедів,
    вовків, рисей. Третина населення цих тварин знаходиться в Румунії. Дикі тварини
    широко поширені у всіх горах Румунії. Певні концентрації спостерігаються в гірських
    районах повітів Гаргіта, Ковасна, Брашов. Ми почали з однієї спостережної вежі
    на початку 2000-х років у регіоні Феґераш, Шеркая.»




    У румунських Карпатах вже давно не проводять організованих
    спостережень за дикими тваринами, як вид туризму, – продовжує Герман Курменс. «У
    70-80-тих роках проводили переважно організоване полювання, а трофеї продавали.
    Туристи приїжджали з країн Західної
    Європи і платили за такий досвід від 5000 до 12000 доларів. З часом
    адміністрації заповідних територій також зрозуміли, що хоч і набагато важче та
    більшими зусиллями, але можна заробити немалі гроші шляхом створення пунктів спостереження за тваринами.
    Виграш гарантований у довгостроковій перспективі. Ведмідь в середньому живе 30
    років, а після відстрілу чотирирічного ведмедя не заробиш нічого, хоча за ним
    можна було спостерігати ще 20 років. Нам було досить важко переконати
    адміністрації у 2000-х роках, оскільки привабити мисливця з-за кордону було
    набагато простіше. Була триденна мисливська подорож, турист застрелив тварину,
    а грошові кошти забирали лісові управління. Однак з часом ситуація докорінно змінилася.
    У нашому районі ми маємо вже понад 15 спостережних веж і вони стали дуже
    популярними туристичними об’єктами. Спостерігати за дикими тваринами приїжджають
    люди з усієї Європи.»




    Але як виглядає така туристична програма? Перш за все,
    спостереження за тваринами здійснюється виключно організовано, – розповідає
    Герман Курменс. «Туристів супроводжує спеціалізований гід, а також працівник
    лісового господарства чи управління природоохоронної території, як правило,
    озброєний. Поїздка здійснюється на позашляховику, наданому оператором. Останні
    100 метрів до спостережної точки туристи проходять пішки. Для цього екскурсоводи
    проводять перед від’їздом спеціальний інструктаж. Після виходу з
    машини розмовляти забороняється, рухатися треба повільно і тихо. Туристам
    заборонено брати з собою їжу, щоб не вабити ведмедів її запахом. Одяг повинен
    бути відповідним, без яскравих і кричущих кольорів. Потрібно мати дощовий одяг
    та черевики, придатні для піших прогулянок. Для кращого спостереження за
    тваринами бажано мати бінокль. Любителі фотографій можуть взяти з собою свою фотокамеру.»


    Спостереження за дикими тваринами є популярною туристичною атракцією, але може
    бути й складовою ширшого турпакету. Він включає семиденну програму, яка поєднує
    кілька форм туризму. Герман Курменс розповідає. «У цій програмі ми поєднуємо
    природу та культуру. Виїжджаємо з села Магура, робимо кількаденні піші походи в
    районі гірського масиву П’ятра Краюлуй, з наголосом на флорі та фауні Карпат. Організовуємо
    похід до віддаленого кемпінгу або екскурсію в Печеру кажанів, де насправді є
    три різні види кажанів. Також ми проводимо екскурсію до замку Бран. Програма
    завжди має й культурну складову. Наприклад, ми відвідуємо укріплену церкву в селі
    Вулкан, старий центр Брашова, Чорну церкву, вежі та стіни середньовічної
    фортеці. Так ми поєднуємо природу та культуру.»




    Іноземні туристи прибувають з багатьох країн Європи і
    навіть з Америки, Канади чи Австралії. Більшість приїжджають через туристичні
    агенції в Англії, – каже Герман Курменс. «Загалом західноєвропейців найбільше
    цікавить природа. Наприклад, англійські туристи є найбільш зацікавленими,
    оскільки англійці першими вирубували свої ліси понад 200 років тому. Без лісів зникли
    ведмеді, вовки або рисі. Тому вони найбільше цінують природу. Вони раді бачити
    ведмедя в дикій природі, але радіють, коли бачать жабу або птаху, яких у них
    немає, як наприклад, бугай. Їм також подобаються рідкісні рослини, такими як п’ятра-крайські
    гвоздики або дзвоники карпатські. Так само вони раді почути одуда або підорлика великого.»




    Ось така наша сьогоднішня пропозиція провести вільний час
    на природі, далеко від міської метушні. Ті, хто обрав такий туристичний пакет,
    кажуть, що пережили унікальний досвід, який дозволив їм підзарядитися енергією
    й гарним настроєм на цілий рік.



  • Найгарніші природні парки Румунії

    Найгарніші природні парки Румунії


    У попередніх наших туристичних передачах ми періодично
    представляли вам по одному з природних парків або природоохоронних
    територій Румунії. Природні парки та заповідні території Румунії багаті та
    різноманітні з унікальними характеристиками у залежності від зони, де вони
    розташовані. Тепер, більшість із нас змушені залишатися вдома. Саме тому ми,
    без того щоб виходити із затишку власного будинку, пропонуємо Вам уявну подорож
    до найкрасивіших такого роду напрямків.


    Нашу
    уявну подорож ми пропонуємо
    почати з південно-західної частини Румунії, рекомендованої зони для подорожей
    та відвідування льодовикових озер. Тут також розташований Національний парк Ретезат в однойменному
    гірському масиві Південних Карпат. Ви знайдете тут місця, де природа не
    постраждала від людського втручання. Це цінний регіон, за словами Зорана
    Ачімова, директора Національного парку Ретезат: Найвідомішою особливістю парку є озера, кількість яких перевищує
    50. Це найвища щільність льодовикових альпійських озер у Румунії, на певній
    території. Окрім озер, гірський рельєф є видовищним, з високими піками понад
    2.200 метрів. У нас є 20 піків, деякі з них перевищують 2.500 метрів. Вони є
    частиною красивого ландшафту. Ми пишаємося також незайманими лісами
    відповідно до діючих стандартів. Це гарне поєднання листяних лісів,
    монументальних буків з просторими ялиновими лісами і ялівцевими деревами, що створюють
    захисний килимок схилів проти ерозії. Крім того, вони мають особливий шарм,
    якщо дивитися на них здалеку.






    У приблизно 200 кілометрах на північ від Бухареста, в центрі Румунії, в
    Південних Карпатах, знаходимо
    один з найбільш вражаючих гірських масивів у Румунії: П’ятра Краюлуй. Є райони, де заборонено
    доступ туристів з метою захисту біорізноманіття, але ви також знайдете безліч
    добре позначених туристичних стежок і чудових природних пам’яток. Мірча Вергелець, директор Національного парку П’ятра
    Краюлуй каже, що наш сьогоднішній напрямок є унікальним в Румунії: Це особлива зона порівняно з іншими масивами в нашій країні, тому що вона єдина, яка
    досягає висот у понад 2000 метрів, що створена переважно з вапняка.
    Вапняк створює вражаючий рельєф у всіх масивах Румунії, але розміри є
    дивовижними у П’ятра Краюлуй. Існують круті вапнякові стіни, особливо на
    західному схилі, на так званій західній стіні масиву П’ятра Краюлуй. Тут знаходяться
    найбільш красиві маршрути. Існує також унікальний маршрут в Румунії, хребет
    П’ятра Краюлуй, який пропонує туристам чудову панораму.




    У Національному парку П’ятра Краюлуй можна побачити
    безліч диких тварин. Мірча Вергелець, директор з управління Парку розповідає: У нас зростає популяція чорних кіз, які змінили свою поведінку через
    те, що в Національному парку П’ятра Краюлуй заборонене полювання. На нашу
    радість, цих тварин іноді можна побачити з відстані п’ять, шість метрів на
    вершині гори. Як правило, ті, хто ходить в альпійському та субальпійському
    районі, неодмінно побачать чорних кіз, і з деяким щастям можуть побачити
    ведмедів. У нас більше 120 видів птахів, які можна побачити в парку. Ми маємо
    автомати, що видають квитки в парку на головних входах. Один з них знаходиться
    в центрі міста Зарнешть, на Пошті, де також з’явився туристичний інформаційний
    пункт мерії. Є ще один у штабі парку та на турбазі Плаюл Фої. Квиток також
    можна придбати через всі мобільні мережі, через sms або на веб-сайті Національного
    парку.


    У південно-західній частині
    Румунії розташований також Національний парк Домоглед – долина
    річки Черна. На території парку ви знайдете велику кількість визначних пам’яток,
    деякі з них унікальні, як наприклад, термальні печери, оповиті таємницями і
    різними легендами, що пояснюють їх виникнення. Термальні печери в парку є
    унікальними в Румунії та досить рідкісними на європейському рівні та в світі
    загалом. Однією з таких печер, відкритих для туристів є Паровий грот -
    спелеологічна перлина, з якої через щілини виходить гаряча пара.Але що робить Національний парк Домоглед – долина річки
    Черна таким цікавим напрямком? Відповідь на це запитання дає гірський гід і
    туристичний блогер Йонуц Папа: Він
    особливий тим, що вражає розмаїттям як фауни, так і флори. З точки зору флори,
    тут росте місцевий вид чорної сосни, що називається сосна чорна банатська. Це
    єдиний подібний вид у Румунії. Ці сосни ростуть лише у Беїле Геркулане та
    кількох суміжних регіонах. Що стосується дикої природи, тут зустрічаються
    ведмеді, вовки, але найважливішим є те, що в цьому парку проживає 45% популяції
    метеликів Румунії. Для всіх, хто захоплюється флорою, метеликами чи природою
    загалом, Національний парк Домоглед – долина річки Черна пропонує багато
    цікавого та можливості для спостереження.


    Неподалік дельти Дунаю,
    простягаються гори Мечінулуй визнані
    найстарішими та найнижчими у Румунії,
    найвищою вершиною яких є вершина Цуцуяну – 467 метрів над рівнем моря. Тут знаходяться більше
    половини видів рослин у країні. Наприклад, якщо в Румунії налічується близько 3
    300 видів рослин, то в горах Мечінулуй знаходяться близько 1900-2000 видів
    рослин. Директор
    туристично-інформаційного центру Мечін Дан Стайку каже, що: Ландшафтне різноманіття
    обумовлене мегалітичними утвореннями та контрастом між степовим ландшафтом та
    лісовою рослинністю біля підніжжя гір. Пейзаж усіяний еродованими монолітами,
    форму яких можна інтерпретувати відповідно до фантазії кожного.Також є 12
    пішохідних маршрутів. Найбільш цікавим є маршрут до вершини Прікопанулуй,
    сформованої приблизно 250 мільйонів років тому. Вздовж маршруту можна
    помилуватися альпійськими краєвидами із закругленими скелями з химерними
    формами. Чудернацьку форму на цьому маршруті має скельне утворення, яку
    називають Добруджанським Сфінксом, який приходять побачити більшість туристів.




    Веб-сайти парків ставлять у розпорядження відвідувачів фотографії та детальну інформацію про
    маршрути і туристичні
    пам’ятки. Таким чином, у період,
    коли влада встановили обмеження соціальних контактів, це може стати доброю можливістю запланувати новий відпочинок.

  • Румунія очима Принца Чарльза

    Румунія очима Принца Чарльза








    Принц Уельський Чарльз закликає румунів провести
    свою відпустку у Румунії та відкрити для себе її «неймовірні багатства». У
    фільмі тривалістю близько 5 хвилин, представленому у вівторок, в його
    резиденції в Долині річки Зелан (в центрі Румунії), він називає Румунію «захоплюючою»
    та «дивовижною» країною з точки зору різноманітності.




    Фільм зняв британський журналіст Чарлі Оттлі,
    продюсер документального серіалу «Дикі Карпати», щоб підтримати румунську
    туристичну індустрію. Принц Чарльз пригадує, що вперше відвідав Румунію 20
    років тому, і відтоді країна займає особливе місце в його серці. Він також
    показав, що Румунія дуже різноманітна, перераховуючи дельту Дунаю, найбільше і
    найбільш дике водно-болотне угіддя в Європі, ліси, мінеральні джерела та
    монастирі Буковини, Молдови та Мараморощини, пагорби гір Апусень або незаселені
    території повіту Гаргіта, безцінні колекції в музеях Бухареста або дику красу ущелини Залізні ворота на Дунаї, замки, гори і саксонські села Трансільванії
    або неймовірно красиві долини Банату і Крішани.




    Таке багате природне та
    культурне розмаїття, зібране
    під одним прапором вражає та
    є однією з характеристик, які роблять Румунію особливим куточком Європи, стверджує принц Чарльз. Він закликає румунів відкрити для себе свою країну та пишатися її природою,
    дикою фауною, гастрономією, традиціями та культурою. Він також зазначив, що
    через першу в сучасній історії пандемію люди переживають моменти глибоких змін,
    невизначеності та страху, і багато країн закрили свої кордони.




    Принц Чарльз також шкодує з приводу руйнівного
    впливу нинішньої ситуації на туристичний сектор, готелі та ресторани, де
    працюють мільйони людей. Але, каже член британської королівської родини, час,
    проведений вдома, створює, у свою чергу, незліченну кількість чудових
    можливостей для досліджень і відкриттів. «Зараз ідеальний час знову відкрити для
    себе своє коріння та відновити свою спадщину. Я переконаний, що румуни, які
    роблять це, знайдуть незліченну кількість причин насолодитися і пишатися своєю
    країною», – сказав принц Уельський Чарльз.




    Він шкодує, що через пандемію коронавірусу цього
    року не зміг відпочити у Румунії, яку раніше досить часто відвідував. Член
    британської королівської родини також згадує той факт, що румунський правитель
    з XV століття Влад Цепеш є
    одним з його предків, що частково пояснює чому в Румунії він відчуває себе як
    вдома.






    Режисер фільму Чарлі Оттлі, який сказав, що любить
    Румунію більше, ніж будь-яку іншу країну світу, підтримав цей меседж, також
    закликаючи румунів проводити відпустку на Батьківщині, витрачати гроші тут, а
    не за кордоном, бо таким чином вони підтримуватимуть внутрішній туризм.

  • Відпустка на природі: Національний парк Домоглед-долина річки Черна

    Відпустка на природі: Національний парк Домоглед-долина річки Черна


    Національний
    парк Домоглед – долина річки Черна – це природоохоронна територія, розташована
    в південно-західній частині Румунії. Це гірський район, що має понад 30
    туристичних маршрутів, з багатьма печерами, ущелинами, водоспадами, луками та
    старими лісами, а також з багатьма природними заповідниками.




    На території парку ви знайдете велику кількість
    визначних пам’яток, деякі з них унікальні, як наприклад, термальні печери, оповиті таємницями і різними легендами, що пояснюють їх виникнення. Термальні
    печери в парку є унікальними в Румунії та досить рідкісними на європейському рівні
    та в світі загалом. Однією з таких
    печер, відкритих для туристів є Паровий грот – спелеологічна перлина, з
    якої через щілини виходить гаряча пара. У парку є багато форм рельєфу. Є вапняки,
    які зазнали незначної ерозії, породжуючи багато явищ. Є водоспади, один з них -
    водоспад Винтуреторя, заввишки понад 40 метрів. Вода розплескана, оскільки перед
    тим як впасти верхній потік води вдаряє по порогу. Вражаючим є той факт, що
    туристи можуть бачити це зсередини.




    Йонуц Папа, гірський гід і туристичний блогер, радить
    почати мандрівку до Національного парку Домоглед – долина річки Черна з бальнеологічного
    курорту Беїле Геркулане. «Є багато причин, чому вам обов’язково потрібно відвідати
    Баїле Геркулане. Одна з найбільших і найважливіших причин – це Національний
    парк Домоглед – долина річки Черна, де є дуже багато гірських маршрутів та
    багато краєвидів. Поблизу курорту Беїле Геркулане знаходяться поодинокі гірські
    села. Такі села рідко зустрічаються в Румунії та знаходяться на межі вимирання.
    Люди можуть зупинитися тут і провести час з місцевими жителями, щоб дізнатися
    про їхні традиції. Є пропозиції щодо активного проведення вільного часу, і все
    це в оточені неймовірних краєвидів. Також на курорті є чимало лікувально-оздоровчих
    комплексів, при готелях, які пропонують такі послуги, і в яких туристи можуть
    зупинитися, щоб зміцнити своє здоров’я. Туристи можуть зупинитися тут і просто розслабитися
    у корисних термальних водах, вже тисячі років відомих своїми лікувальними
    властивостями.»





    До найближчого села можна дістатися досить швидко,
    але маршрут – справжня пригода, – каже Йонуц Папа. «Якщо говорити про село
    Інелец, якому віддають перевагу туристи, то дістатися його можна по дерев’яних
    сходах, побудованих місцевими жителями, завдовжки приблизно 30 метрів по схилі
    гори. Щоб дістатися до головної стежки до села Інелец, потрібно піднятися по цих
    сходах. Вони виготовлені з дуже міцної деревини і перебувають в чудовому стані.
    Місцеві жителі постійно доглядають за ними, адже це для них єдиний зв’язок із сучасним
    світом. Тому вони абсолютно безпечні для туристів. Але важче для тих, хто
    боїться висоти. Піднімаючись по сходах і дивлячись вниз, ти розумієш наскільки це
    високо. Але ми, гірські гіди, допомагаємо туристам подолати свій страх і
    безпечно дійти до місця призначення.»




    Але що робить Національний парк Домоглед – долина річки
    Черна таким цікавим напрямком? Відповідь на це запитання дає гірський гід і
    туристичний блогер Йонуц Папа. «Він особливий тим, що вражає розмаїттям як фауни,
    так і флори. З точки зору флори, тут росте місцевий вид чорної сосни, що називається
    сосна чорна банатська. Це єдиний подібний вид у Румунії. Ці сосни ростуть лише
    у Беїле Геркулане та кількох суміжних регіонах. Що стосується дикої природи,
    тут зустрічаються ведмеді, вовки, але найважливішим є те, що в цьому парку
    проживає 45% популяції метеликів Румунії. Для всіх, хто захоплюється флорою,
    метеликами чи природою загалом, Національний парк Домоглед – долина річки Черна
    пропонує багато цікавого та можливості для спостереження.»




    Домоглед – долина річки Черна – єдиний природний парк
    у Румунії, що охоплює цілий басейн річки. Йдеться про басейн річки Черна з
    усіма її притоками, а долина Черни вважається найгарнішою в Карпатах. Вона має
    вигляд поздовжнього коридору, що розділяє два масиви гір, а також ущелину
    протяжністю 40 км, яку перетинає річка Черна, межуючи з багатими хвойними та
    листяними лісами. Ми запитали гірського гіда Йонуца Папу, наскільки складними є
    маршрути в парку. «Є гірські стежки різного ступеня складності. Є довгі
    маршрути, тривалістю 12 годин, які рекомендуються особливо тим, хто має досвід
    альпінізму з рюкзаком. Але ми також маємо маршрути й для тих, хто вперше взув трекінгові
    черевики і хоче відчути себе на природі. В залежності від кожного туриста, ми рекомендуємо
    той чи інший маршрут, який відповідає фізичній витривалості особи. Усі
    маршрути, які ми рекомендуємо є безпечними. Більшість знаходяться на відносно
    невеликій висоті, максимум 1500 метрів над рівнем моря, тому немає ризиків
    падіння зі схилу. Люди їдуть з нами відпочивати і повертаються без проблем.»




    Туристи завжди повертаються додому задоволеними, -
    каже Йонуц Папа. «Я був гідом туристів переважно з Німеччини, але не лише. Були
    й туристи з США, які завітали до нас в рамках навколосвітньої подорожі. У Румунії
    їм порадили відвідати наш парк, який варто побачити. Я був з ними по гірських
    стежках, показав їм гарні місця, розповів про історію і традиції місцевих
    жителів. Зрештою, вони залишилися дуже задоволені і пообіцяли повернутися до
    Румунії у відпустку. Ми запрошуємо туристів до регіону Румунії, який варто
    відвідати. Тут є багато можливостей для відпочинку як на курорті, так і на
    території національного парку. Можна здійснити багато гірських походів, але
    також є можливості для верхової їзди, наприклад, або катання на велосипеді. У
    цьому районі пропозиція дозвілля дуже багата, а туристам, які приїжджають сюди,
    ми, гірські гіди, можемо запропонувати усе необхідне для незабутнього
    відпочинку.»