Tag: прогноз

Згідно з останнім звітом «Глобальні економічні перспективи», опублікованим Світовим банком, цього року румунська економіка зросте на 2,1% порівняно з 3,8%, скільки було прогнозовано в середині минулого року. Прогноз установи на наступний рік також погіршується – з 3,8% до 2,6%. За даними Світового банку, очікується, що зростання в Центральній Європі відновиться до 2,8% у 2025 році та 3% у 2026 році завдяки стійкому приватному попиту.

Однак очікується, що зростання експорту в Центральній Європі залишатиметься скромним, відстаючи від показників єврозони, які також є низькими. На думку експертів міжнародної організації, інвестиції, особливо в Польщі та Румунії, покращаться завдяки структурним реформам та затримці фінансування з боку ЄС. Ці країни отримали 19% і 33% асигнувань з Фонду відновлення та стійкості, відповідно, при цьому близько 13% цілей були досягнуті і позитивно оцінені, – йдеться у звіті.

Незважаючи на приплив фінансування з боку ЄС, нещодавно оголошені заходи з фіскальної консолідації призвели до значного погіршення прогнозу для Румунії з червня, – повідомляє Світовий банк. Місія МВФ відвідає Бухарест на початку лютого для зустрічей з представниками нового румунського уряду та Національного банку. Метою візиту є аналіз останніх економічних і фінансових подій та оновлення макроекономічного прогнозу.

Наприкінці минулого року рейтингове агентство Fitch погіршило свої прогнози щодо зростання валового внутрішнього продукту Румунії у 2025 та 2026 роках до 1,4% та, відповідно 2,2%, зважаючи на слабше відновлення в єврозоні. Більше того, Світовий банк прогнозує, що ВВП в єврозоні зросте лише на 1% у 2025 році, після того, як у червні прогнозував зростання на 1,4%. Погіршення прогнозу пов’язане зі скороченням споживання, низькими інвестиціями бізнесу та слабкими промисловими показниками.

Світовий банк попереджає про наслідки проблем Німеччини, на яку припадає майже 30% ВВП єврозони. Крім того, Світовий банк попереджає, що потенційні додаткові тарифи США в розмірі 10% можуть знизити і без того крихке глобальне економічне зростання на 0,3 відсоткових пункти, якщо торгові партнери США запровадять свої власні тарифи.

Потенційні додаткові тарифи знизять економічне зростання США на 0,9%, яке прогнозується у 2,3% у 2025 році. За оцінками Світового банку, прямі іноземні інвестиції в країни, що розвиваються, зараз становлять половину від рівня 2000 року, а глобальні торговельні обмеження в п’ять разів перевищують середній показник 2010-2019 років.

Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші дев’ять місяців цього року збільшився на 15% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, склавши близько 23,5 млрд євро. Це випливає з даних, опублікованих в понеділок Національним інститутом статистики (НІС). Експорт за цей період склав понад 69 млрд євро, що на 1,4% більше за аналогічний період минулого року. Імпорт склав майже 93 млрд євро, що на 2,3% більше.

За даними Національного інституту статистики, за перші дев’ять місяців цього року значні частки в структурі експорту та імпорту займають машини та транспортне обладнання (майже 47% в експорті та понад 36% в імпорті) та інші промислові товари. Вартість торгівлі товарами всередині ЄС перевищила 50 млрд євро у відправленнях та понад 67 млрд євро у надходженнях. Вартість торгівлі за межами ЄС становила понад 19 млрд євро в експорті та понад 25 млрд євро в імпорті.

Також у понеділок Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Він в основному повернувся до прогнозів у квартальному звіті про інфляцію, опублікованому в травні. Голова НБР Муґур Ісереску підкреслив, що центральний банк враховує в своїх прогнозах лише достовірні дані і, що на подальшу динаміку інфляції також вплине наступна фіскально-бюджетна корекція для зменшення дефіциту. Він сказав, що очікує на послідовну програму макроекономічної корекції з сильною політичною підтримкою.

Муґур Ісереску: «Це саме те, на що ми чекаємо від нового уряду – солідної програми макроекономічної корекції, яка буде політично підтримана, соціально прийнята і матиме макроекономічний ефект, щоби повернути фінанси країни на правильний шлях. Ми можемо уявити, я маю на увазі нас, румунів, програму поступової корекції на рівні 0,7 на рік, значно нижчу, ніж економічне зростання, яке прогнозуємо на рівні 2% на рік, що можна поєднати з уникненням падіння рівня життя, але не з 16% зростанням валових, чистих або реальних доходів, чого не можна зробити.»

Національний банк прогнозує, що інфляція опуститься нижче 3,5% на рік лише у 2026 році. Муґур Ісереску підкреслив, що цінова динаміка характеризується низкою ризиків та невизначеностей. Вони стосуються як фіскальної політики та підвищення заробітної плати, так і зовнішніх факторів, таких як розвиток європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка цін на нафту в контексті посилення геополітичної напруженості, а також те, яким чином розвиватимуться конфлікти в Україні та на Середньому Сході.

У своєму останньому звіті «Перспектива розвитку світової економіки», опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув свої прогнози щодо зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні.

Наприкінці минулого тижня Рада Національного банку Румунії затвердила останній інфляційний звіт. Згідно з прогнозом, ціни продовжать незначно зростати до кінця року, а інфляція залишиться досить високою. На тлі цьогорічної сильної посухи та зростання цін на деякі сировинні товари, що призвело до підвищення цін на продукти харчування та енергоносії, рівень інфляції буде різко коливатися в 2025 році і залишиться вище очікуваних значень, – оцінюють фахівці НБР. Лише у 2026 році, йдеться у звіті, вона відновить своє зниження й опуститься нижче цільового показника центрального банку в 3,5%. Експерти НБР зазначають, про значні невизначеності та ризики пов’язані з майбутнім проведенням фіскальної та доходної політики, враховуючи фіскально-бюджетні заходи, які можуть бути впроваджені з наступного року, а також ситуацію на ринку праці та динаміку зарплатні в економіці.

У той же час, значна невизначеність залишається пов’язаною з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також майбутньою траєкторією цін на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості та конфліктів. У звіті НБР також підкреслюється, що в другому кварталі цього року економічне зростання Румунії відновилося на тлі збільшення споживання населення, але при цьому інвестиції знизили свою позитивну річну динаміку, а дефіцит торговельного балансу збільшився. На останньому в цьому році засіданні з питань монетарної політики Національний банк Румунії також вирішив зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних і процентну ставку, за якою комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, на рівні 7,5%. Він також залишив без змін поточні рівні мінімальних резервних коефіцієнтів за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті, тобто суми, які комерційні банки зобов’язані тримати на рахунках у Національному банку.

Економічні аналітики вважають, що невизначеність, інфляція, наближення президентських та парламентських виборів і міжнародні події є факторами, що стоять за рішеннями НБР. Аналітик Драгош Кабат пояснив: “Я думаю, що розсудливість – це єдине, що зараз має характеризувати подальші дії. Національний банк не міг зробити нічого іншого, враховуючи, що, з одного боку, інфляція має тенденцію до зниження, принаймні в Європі, а з іншого боку, у нас все ще найвища інфляція в Європейському Союзі, і тоді він не міг знизити облікову ставку, як і не міг її підвищити, тому що економічне зростання також дуже низьке в цьому році.”

Слід також зазначити, що Центральний банк у цьому році двічі знижував облікову ставку, в липні з 7%  до 6,75% річних, і в серпні до 6,5%. До цього ключова процентна ставка Національного банку залишалася незмінною з січня минулого року.

 

Старт передвиборчої кампанії

Агітаційна кампанія на виборах президента Румунії розпочалася опівночі в четвер і завершиться вранці 23 листопада. На найвищу посаду в державі балотуються 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежні. Голосування в першому турі відбудеться по всій країні в неділю 24 листопада з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчої дільниці будуть виборці в черзі або на дільниці, голова відповідної виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, після чого система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони мають тимчасове або постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому секторі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу. Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткових списків. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати або поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Другий тур президентських виборів запланований на 8 грудня. Між двома турами, 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться вибори до двопалатного парламенту країни.

 

Румунія та вибори в Республіці Молдова

Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голоси, віддані напередодні на референдумі щодо європейської інтеграції та президентських виборах у сусідній країні. 50,46% тих, хто взяв участь у референдумі, який був оголошений Центральною виборчою комісією в Кишиневі таким що відбувся, відповіли “ТАК” на питання “Чи підтримуєте Ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові вступити до Європейського Союзу?”. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка балотується на новий термін, набрала понад 42% голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Александр Стояногло отримав майже 26%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Міністерство закордонних справ Румунії привітало проведення президентських виборів і референдуму в Республіці Молдова за найвищими демократичними стандартами, але висловило занепокоєння з приводу безпрецедентного за масштабами, складністю і токсичністю втручання Росії, яке спостерігалося ще до початку виборчого процесу.

 

Офіційний візит до Чорногорії

Під кінець свого перебування на посаді президента Румунії Клаус Йоганніс здійснив у середу офіційний візит до Чорногорії, де обговорив зі своїм колегою Яковом Мілатовічем європейський курс цієї країни, який Румунія рішуче підтримує. Офіційний Бухарест підтримує процес розширення Європейського Союзу за рахунок приєднання його партнерів на Західних Балканах і країн-кандидатів у східному сусідстві, – заявив президент, який вважає, що ця політика є найкращою інвестицією в демократичну консолідацію Європи. Клаус Йоганніс і Яков Мілатовіч також обговорили шляхи збільшення інвестицій і посилення торгівлі та говорили про співпрацю в рамках НАТО, як в Чорноморському регіоні, так щодо підтримки України і зміцнення східного флангу. У п’ятницю, з нагоди Дня Збройних сил Румунії, були заплановані військові церемонії в країні, на військових базах у театрах військових дій, де дислокуються румунські солдати, в державах, де Румунія має акредитованих аташе з питань оборони, а також на кладовищах і пам’ятниках румунських солдатів в Австрії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Чехії, Республіці Молдова, Словаччині та Угорщині.

 

Погані новини від МВФ

Цього тижня Міжнародний валютний фонд погіршив свій прогноз зростання економіки Румунії на цей рік до 1,9%, порівняно з 2,8%, які він прогнозував у квітні. На 2025 рік МВФ прогнозує зростання на 3,3%. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% в кінці цього року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6% і знизиться до 5,4% в 2025 році. Також цього тижня Палата депутатів Румунії ухвалила в останньому читанні проєкт закону про мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантований мінімальний розмір базової заробітної плати встановлюється щорічно, періодично оновлюється після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховує прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

 

Допомога від Європейської Комісії

У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Гроші призначені для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема це стосується однієї або кількох з 39 культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник, кукурудза тощо. Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року. Лише цього року, за оцінками уряду, від посухи постраждало близько 2 мільйонів гектарів орної площі.

Перше коригування Держбюджету у 2024 році

Цього тижня уряд схвалив перші в цьому році зміни до Державного бюджету Румунії на 2024 рік. Хоча він базувався на переглянутому убік зниження економічному зростанні у 2,8% і більшому ніж очікувалося бюджетному дефіциті – 6,9%, коригування було позитивним. Фінанси, транспорт, охорона здоров’я та освіта отримали більше грошей, тоді як бюджети міністерств економіки та розвитку були скорочені. Коригування бюджету ґрунтується на збільшенні надходжень до державного бюджету, а також на інвестиціях. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що дефіцит, який вже є високим і тому викликає занепокоєння у фахівців, може бути покритий за рахунок стимулювання економіки. Він навів як приклад найсильніші країни ЄС, Німеччину та Францію, які стимулюють інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Інвестиції, – сказав Марчел Чолаку, – повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти. Своєю чергою, міністр фінансів Марчел Болош нагадав, що Державний бюджет на 2024 рік був побудований навколо важливих інфраструктурних інвестицій, великих стратегічних проєктів і поліпшення державних послуг для румунів. Він заперечив чутки про те, що Румунія відмовиться від єдиної ставки оподаткування доходів у наступному році і перейде до прогресивного оподаткування, щоб покрити дірки в бюджеті.

  

Менш оптимістичний прогноз

Європейський банк реконструкції та розвитку різко знизив свій прогноз зростання румунської економіки у 2024 році, яка, як очікується, зросте лише на 1,4% цього року, більш ніж удвічі менше ніж прогнозувалося у травні – 3,2%. У 2025 році зростання ВВП становитиме 2,6%, тобто буде меншим у порівнянні з травневим прогнозом у 3,4%. Країни ЄС у південно-східній Європі потерпають від слабкого зовнішнього попиту, хоча споживання було стійким після значного підвищення заробітних плат, пояснюється у звіті ЄБРР. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск. У Румунії, відповідно до світових тенденцій, значно сповільнилося зростання ІТ-сектору, а промислове виробництво перебуває в стагнації. З іншого боку, інвестиції в інфраструктуру продовжують підтримувати зростання. Банк також нагадує, що нещодавні оцінки Фіскальної ради вказують на тенденцію до збільшення дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд також переглянув свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році у бік зниження з 3,8% до 2,8%.

 

Виступ Президента Румунії на ГА ООН

Президент Румунії Клаус Йоганніс на цьому тижні взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. «Яким би нестабільним не був світ сьогодні, відповіддю на наші проблеми завжди буде більша співпраця та солідарність. Румунія завжди буде підтримувати міжнародний світовий порядок, в центрі якого знаходиться ООН», – сказав румунський лідер у своєму виступі.  Війна Росії проти України, – за словами президента, – спричинила найбільшу кризу безпеки в новітній історії Європи, порушуючи міжнародне право і маючи наслідки далеко за межами континенту. Україна потребує підтримки всіх держав-членів ООН, які сповнені рішучості поважати міжнародне право і Статут ООН, – сказав Клаус Йоганніс. Він підкреслив, що Румунія повністю підтримує мирну ініціативу Президента Зеленського як єдиний підхід, який може забезпечити справедливий і тривалий мир у повній відповідності до Статуту ООН та міжнародного права. За словами Йоганніса, не існує життєздатної альтернативи Організації Об’єднаних Націй, а принципи, на яких вона була побудована, залишаються більш актуальними ніж коли-небудь. Зараз ми зосереджені на подальшому реформуванні ООН, аби збільшити здатність організації відповідати на виклики сьогодення і на ті, що чекають на неї в майбутньому, – сказав Президент Румунії.

 

Позика від США для посилення ЗСР

Румунія у середу підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки на суму майже $1 млрд. Бухарест впевнений, що $920 млн від США допоможуть зміцнити обороноздатність країни шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями та розвитку місцевої оборонної промисловості. Кетлін Кавалєк, посол США в Бухаресті, зазначила, що цей документ є більше, ніж просто фінансовою угодою, оскільки він представляє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільну прихильність до забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк.

 

Гарний старт ФЧСБ у Лізі Європи

Повернувшись до континентальних змагань, ФЧСБ в четвер увечері на Національній арені в Бухаресті розгромив латвійський РФС з рахунком 4:1 у першому турі Ліги Європи з футболу. Чемпіони Румунії зіграють ще сім матчів у групі, а їхніми суперниками будуть шотландський “Глазго Рейнджерс”, англійський “Манчестер Юнайтед”, грецькі ПАОК Салоніки та “Олімпіакос Пірей”, а також німецький “Хоффенхайм”. ФЧСБ є єдиним представником Румунії в єврокубках.

ООН – Незалежно від того, наскільки небезпечним є сьогоднішній світ, відповідь на його проблеми завжди полягатиме в більшій співпраці та більшій солідарності, заявив у середу в Нью-Йорку президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН. Глава держави підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем: від безпекових криз, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, до основних викликів людству. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна, розв’язана Росією в Україні, вплинула на країни і людей в усьому світі.

КРЕДИТ – Румунія підписала в середу кредитну угоду зі Сполученими Штатами на суму майже 1 мільярд доларів США для модернізації армії. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який взяв участь у церемонії підписання угоди, ці гроші будуть використані як для зміцнення обороноздатності шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек зазначила, що кредитна угода демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільне прагнення забезпечити мир, стабільність і безпеку в регіоні.

ПРОГНОЗ – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) значно погіршив свої прогнози щодо румунської економіки на 2024 рік, причому зниження попиту на аутсорсинг вплинуло на ІТ-сектор, йдеться у звіті, опублікованому міжнародною фінансовою установою в четвер. Згідно з останніми прогнозами ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 1,4%, порівняно з травневою оцінкою в 3,2%. На наступний рік ЄБРР очікує зростання на 2,6%, порівняно з 3,4%, прогнованими у травні. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск, йдеться у звіті ЄБРР. З іншого боку, вищенаведена установа нагадує, що останні оцінки Бухарестської фіскальної ради вказують на розширення бюджетного дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) також переглянув у бік зниження свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8%, як прогнозувалося в жовтні 2023 року, до 2,8%, згідно з доповіддю «Перспективи світової економіки», опублікованою в квітні. Минулого тижня Національна комісія зі стратегії та прогнозування переглянула свій прогноз зростання ВВП з 3,4% до 2,8%.

ПРОТЕСТ – Федерація профспілок залізничних перевізників Румунії провела в четвер акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності через невдоволення деяких професійних категорій прийняттям та впровадженням Закону про державну пенсійну систему, який мав би негативний вплив на інші закони, такі як «Статут залізничного персоналу». Протестувальники стверджують, що закон поставив у невигідне становище людей, які працювали в трудових групах, людей з обмеженими можливостями та різними ступенями інвалідності, а також пенсіонерів з низькими пенсіями, які після перерахунку отримують меншу пенсію. Учасники закликають політиків врахувати їхні пропозиції, щоб відновити соціальну справедливість і сприяти збереженню довгострокової законодавчої стабільності у сфері пенсійного забезпечення.

ШЕНГЕН – Європейська комісія підтвердила в четвер свою позицію, що Румунія і Болгарія повністю готові до повноправного членства в Шенгенській зоні. «Позиція Комісії щодо скасування внутрішнього прикордонного контролю для Болгарії та Румунії залишається ясною: Болгарія і Румунія продемонстрували свою спроможність в управлінні кордонами. Вони готові і повинні повною мірою скористатися перевагами Шенгенської зони», – зазначив речник Єврокомісії. Він відповів на питання про наслідки запровадження внутрішнього прикордонного контролю кількома країнами Шенгенської зони. Десять днів тому, для боротьби з нелегальною імміграцією, Німеччина запровадила контроль на всіх своїх сухопутних кордонах на шість місяців. Наприкінці березня поточного року Румунія разом з Болгарією приєдналася до зони вільного пересування ЄС частково – лише з повітряними та морськими кордонами – через відсутність одностайності в Раді ЄС, і рішення про скасування контролю на сухопутних кордонах все ще очікується.

ДІТИ – Згідно зі статистикою, кількість дітей в Румунії, батьки яких працюють за кордоном, за останній рік скоротилася на 17%. Ця цифра є значною, оскільки все більше батьків повертаються додому або беруть на себе роль фінансової підтримки, не виїжджаючи за кордон. Однак, станом на березень, понад 60 000 дітей у близько 50 000 сімях все ще жили далеко від своїх близьких. Але тривожним фактом є те, що деякі з цих дітей опиняються в системі спеціального захисту, де стикаються з додатковими проблемами адаптації до нового середовища та відсутністю постійного контакту з батьками. Саме тому експерти стверджують, що наявність стабільної батьківської фігури є вкрай важливою для емоційного та соціального розвитку дітей раннього віку.

МІСТА – Брашов, що в центрі Румунії, вважається найпривабливішим містом країни для життя, згідно з Індексом привабливості міст, складеним Інститутом перспективних міст (Institute for Visionary Cities). За ним слідують Клуж-Напока та Орадя, обидва на північному заході. Замикають рейтинг міста Сібіу в центрі, Тімішоара на заході, Констанца на південному сході, столиця Бухарест, Ясси на північному сході, Алба-Юлія в центрі та П’ятра-Нямц на північному сході. Дослідження оцінює намір переїхати і загальне сприйняття якості життя як з точки зору тих, хто живе у великих містах, так і з точки зору нерезидентів. У ньому зазначається, що можливості для проведення дозвілля виявилися найважливішим фактором в аргументації респондентів, переваживши такі традиційні фактори, як добре оплачувана робота та інфраструктура, які посіли друге місце, за якими слідує здатність міста заохочувати творчість та інновації.

ОСВІТА – Представники бізнесу в Румунії скаржаться, що, незважаючи на інвестиції в дуальну освіту, значна частина молодих румунів, які навчаються за цим типом, виїжджають за кордон. Віце-президент Національної асоціації малих і середніх торговців Румунії Фелічу Парасків каже, що в цьому контексті немає гарантії, що ті, хто фінансово підтримує таких учнів 2-3 роки отримають вигоду з досвіду, набутого учнями, і що, як показує практика, підприємці в Румунії просто навчають майбутніх працівників для більш розвинених країн. Парасків вважає, що навчальні заклади повинні бути більш пов’язані з реальними потребами економіки та наголошує на необхідності змінити суспільне сприйняття деяких професій, щоб зробити їх більш привабливими для молоді.

ІНОЗЕМНІ ПРАЦІВНИКИ – Румунія стає все більш привабливою для іноземних робітників, згідно з дослідженням Фонду розвитку громадянського суспільства. Країни походження більшості іноземних робітників – Непал, Туреччина, Італія, Республіка Молдова, Шрі-Ланка та Індія. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, вони працюють у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі, і 80% з них є некваліфікованими працівниками. Інтеграція іноземних робітників не є легкою, але вона важлива для економічного зростання Румунії, – заявила Рамона Кіріак, голова представництва Європейського Союзу в Бухаресті. За її словами, іноземні працівники в Румунії стикаються з мовними бар’єрами, а також зі зловживаннями з боку роботодавців. З цією метою представники кількох міністерств спільно працюють над законодавчою базою для допомоги іммігрантам, повідомили в канцелярії прем’єр-міністра Румунії. Планується зміцнити державні контрольні установи, такі як Інспекція праці, щоб забезпечити гідні умови праці, хорошу оплату і захист від торгівлі людьми для іммігрантів. У 2023 році кількість індивідуальних трудових договорів іноземних працівників у Румунії становила 200.000.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська Комісія відкрила дві процедури порушення проти Румунії і просить повідомляти про стан імплементації двох директив. Пакет порушень стосується 26 країн-членів ЄС, за винятком Данії. Перша справа, що стосується Румунії, це зобов’язання Бухареста перенести в румунське законодавство нові правила ЄС, які спрощують бюрократичну тяганину при видачі дозволів на проекти з відновлюваної енергетики. Комісія надіслала лист з офіційним повідомленням, оскільки країна не повністю імплементувала директиву до листопада 2023 року. Румунія, разом з 25 іншими нотифікованими державами, повинна була імплементувати її до 1 липня 2024 року. Другий лист про відстрочку, який отримали загалом 17 країн-членів, стосується нездатності транспонувати європейські поправки до трьох директив. Це Закон про прозорість, Директива про бухгалтерський облік та Директива про аудит. Серед найважливіших змін – ті, що вимагають від великих компаній, які котируються на біржі, розкривати інформацію про соціальні та екологічні ризики, з якими вони стикаються, а також про те, як їхня діяльність впливає на людей і навколишнє середовище. Кінцевий термін для транспозиції закінчився 6 липня 2024 року. В обох випадках Румунія тепер має два місяці, щоб транспонувати директиви і повідомити про це виконавчу владу ЄС.

ДУНАЙ – Очікується, що повінь на Дунаї зайде в Румунію 2-3 жовтня, коли потік річки в поєднанні з дощами і водою з приток досягне максимуму в 9.500 кубометрів на секунду, оголосив генеральний директор Румунської національної адміністрації водних ресурсів Сорін Лукачі. Департамент з надзвичайних ситуацій передав, що вже підготував заходи, які будуть адаптовані до нових умов, спричинених сильними дощами, що очікуються наприкінці цього тижня. Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій передав Раєд Арафат заявив наприкінці сьогоднішньої урядової оперативної наради, що, якщо цього вимагатиме ситуація, населення буде проінформовано, в тому числі за допомогою повідомлень RO-ALERT, а місцевим адміністраціям було запропоновано виявити вразливі групи населення і вчасно розглянути питання про їх евакуацію. Метеорологи попередили, що в неділю на заході Румунії розпочнуться сильні дощі, кількість опадів сягатиме 60-80 літрів на квадратний метр. Досі Дунай спричиняв значні повені в країнах, через які він протікає, оскільки Європу накрив циклон «Ешлі», який приніс мороз, сильний вітер і зливи.

ЗАМАХ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що був шокований звісткою про замах на прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо і рішуче засудив «такі екстремістські дії». І прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що він «глибоко шокований» цим інцидентом та сказав, що винні в таких діях повинні бути притягнуті до відповідальності. Роберт Фіцо був поранений у середу після після виїзного засідання уряду в містечку Хандлова за межами столиці Братислави. Наразі він перебуває в небезпечному для життя стані, йдеться на його офіційній сторінці у Фейсбуці. Нападник був заарештований. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо, консервативний соціал-демократ, близький до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, з жовтня минулого року очолює коаліційний уряд, до складу якого входять його партія Smer-SD, інша соціал-демократична партія Hlas («Голос») і націоналістична Словацька національна партія (SNS).

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. Основні невизначеності та ризики для інфляції пов’язані, зокрема, з високим дефіцитом бюджету, динамікою заробітної плати та додатковими фіскально-бюджетними заходами, які можуть бути впроваджені для скорочення витрат. Муґур Ісереску зазначив, що терміни повернення інфляції до цільового діапазону НБР також залежатимуть від рішення центробанку знизити ключову процентну ставку, яка наразі становить 7%, не змінившись з минулого року. Останні статистичні дані свідчать про незначне зниження інфляції з 6,61% у березні до 5,9% у квітні. Водночас, за даними Національного інституту статистики, середня чиста заробітна плата в березні склала 5 185 леїв (близько 1 040 євро), що на 309 леїв (близько 60 євро) більше, ніж у попередньому місяці.

ВІЗИТ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела в середу двосторонні консультації зі своєю колегою з Королівства Нідерландів Ганке Брюїнс Слот, яка перебуває з візитом у Бухаресті. Згідно із заявою МЗС, Лумініца Одобеску привітала внесок Нідерландів у зміцнення сил стримування й оборони НАТО в Румунії та наголосила на необхідності продовження рішучої підтримки України та забезпечення безпеки в усьому Чорноморському регіоні. Лумініца Одобеску також привітала участь Нідерландів у підтримці Республіки Молдова на шляху реформ, розвитку і розбудови стійкості. Згідно з прес-релізом, міністерки також обговорили завершення процесу вступу Румунії до Шенгенської зони та політику розширення ЄС.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ – Європейська комісія дещо покращила свій прогноз зростання румунської економіки цього року до 3,3% завдяки прискоренню приватного споживання та вищим доходам, згідно з весняним економічним прогнозом, опублікованим у середу. Єврокомісія, однак, попередила, що дефіцит державного бюджету зросте до 6,9% ВВП у 2024 році і до 7% ВВП у 2025 році через збільшення витрат. З іншого боку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) залишив незмінним свій прогноз щодо румунської економіки на 2024 рік і попереджає, що головною вразливістю залишається фіскальна позиція, дефіцит якої в 2023 році досягне 5,9% ВВП. Про це йдеться в опублікованому в середу звіті міжнародної фінансової установи. Згідно з останнім прогнозом ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 3,2%. Також, очікується, що зростання прискориться до 3,4% в наступному році. За даними ЄБРР, темпи зростання румунської економіки значно сповільнилися в 2023 році до 2,1%, навіть незважаючи на те, що це один з найкращих показників, зафіксованих на регіональному рівні. Однак уповільнення приватного споживання в умовах високої інфляції було компенсовано зростанням інвестицій та державних витрат. Очікується, що державні видатки зростатимуть і надалі на тлі підвищення зарплат і пенсій, що може призвести до ще більшого дефіциту у 2024 році, – попереджає ЄБРР.

ЗАКОНИ – Палата депутатів майже одностайно прийняла законопроєкт про посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Ухвалені зміни передбачають посилення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Таким чином за таке порушення водіїв каратимуть позбавлення права керування транспортним засобом на десять років. Крім цього в таких випадках суди більше не зможуть виносити рішення про відстрочку виконання вироку. Законопроєкт був ініційований після масштабного ДТП у населеному пункту «2 май», в якій двоє молодих людей загинули внаслідок наїзду водія під впливом наркотиків. Палата депутатів також прийняла закон, який зобов’язує засуджених, які втекли за кордон, щоб уникнути відбування кримінального покарання, оплачувати витрати на їх повернення на батьківщину.

ФОРУМ – У Бухаресті проходить 12-й Форум Євросфат, який триватиме до 18 травня. Про це повідомляє Представництво Європейської Комісії в Румунії. Цього року захід набуває міжнародного виміру завдяки Глобальному форуму з питань сучасної прямої демократії, який вперше відбудеться у країні Східної Європи. Протягом трьох днів учасники обговорять такі теми, як майбутнє Румунії в ЄС, участь молоді у прийнятті рішень на національному та європейському рівнях, довіра до політичних акторів, інституцій та ЗМІ, наслідки війни в Україні та її вплив на Румунію, Молдову і Чорноморський регіон. Єуросфат – найбільший щорічний європейський бізнес-форум в Румунії. У 2022 році він став лауреатом Молодіжної премії Карла Великого на національному рівні – нагороди, яка щорічно присуджується Європейським Союзом найкращим молодіжним ініціативам, що сприяють зближенню ЄС з його громадянами.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп в середу була змушена знятися  з турніру Trophee Clarins (WTA 125), загальний призовий фонд якого становить 100 000 євро.  За рахунку 7:5, 2:3 через біль у коліні колишня перша ракетка світу і дворазова переможниця турнірів Великого шолома не змогла продовжити матч проти американки Маккартні Кесслер. Матч у середу став другим офіційним поєдинком після повернення з допінгової дискваліфікації. Також сьогодні на турнірі у столиці Франції румунка Габрієла Русе перемогла китаянку Лінь Чжу з рахунком – 0:6, 6:1, 6:1.

Усього три  місяці залишилося до спортивної події номер один – літніх Олімпійських ігор у Парижі, які відбудуться з 26 липня по 11 серпня. Навіть затьмарена війною Росії проти України, яка триває вже третій рік і надзвичайно напруженою обстановкою на Середньому Сході, Олімпіада викликає заслужений інтерес, у тому числі зі статистичної точки зору. Фахівці в цій галузі склали віртуальний рейтинг країн, які беруть участь у літніх Олімпійських іграх, відповідно до кількості медалей, які вони можуть завоювати.

Згідно з цим рейтингом, нещодавно опублікованим дослідницькою компанією Nielsen Gracenote, румунські спортсмени на Олімпіаді в Парижі можуть здобути десять медалей, у тому числі дві золоті, три срібні та п’ять бронзових. Таким чином, країна посіла 25 місце у віртуальному рейтингу, відповідно до загальної кількості медалей. Якщо статистичний прогноз підтвердиться, це буде найкращий результат Румунії за останні п’ять літніх Олімпійських ігор, після Пекіна 2008 року – дев’ять медалей, Лондона 2012 року – сім, Ріо де Жанейро 2016 року і Токіо 2020 року – по чотири медалі.

На Олімпійських іграх в Афінах у 2004 році Румунія виграла 19 медалей. Але ці результати поступаються винятковому рекорду румунських спортсменів на літніх Олімпійських іграх 1984 року в Лос-Анджелесі. З 53 медалями – 20 золотими, 16 срібними та 17 бронзовими – Румунія посіла тоді друге місце в рейтингу після США. Згідно з рейтингом Gracenote, американська делегація знову домінуватиме на олімпійських змаганнях у Парижі з прогнозованими 123 медалями. За нею йдуть Китай з 89 медалями і Великобританія з 66 медалями.

Приймаюча країна, Франція, матиме загалом 55 медалей. У прогнозованому рейтингу за кількістю золотих медалей Франція посідає третє місце після США та Китаю. Росія і Білорусь, з відомих причин, не братимуть участі у змаганнях, а Україні прогнозують 13 медалей. Віртуальний медальний рейтинг – це статистична модель, заснована на індивідуальних і командних результатах попередніх Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Кубків світу, яка дозволяє передбачити найбільш ймовірну кількість медалей від кожної країни.

Наразі Румунія відібрала 80 спортсменів для участі в Олімпійських іграх в Парижі з легкої атлетики, плавання, боксу, веслування на байдарках і каное, спортивної гімнастики, художньої гімнастики, водного поло, настільного тенісу, вільної боротьби та важкої атлетики. Октавіан Мораріу, член Міжнародного олімпійського комітету та Виконавчого комітету Румунського олімпійського і спортивного комітету, вважає, що прогноз, що Румунія виграє 10 медалей в Парижі, може бути реалістичним, але це не є певністю.

«Є види спорту, де ми маємо гарні шанси здобути медалі, такі як веслування на байдарках і каное, плавання, важка атлетика, боротьба та веслування на каное. Тож саме на ці види ми маємо покладати свої надії на Олімпійських іграх в Парижі», – сказав Октавіан Мораріу. За його словами, це ті види спорту, в яких румуни непогано виступають останнім часом і, які дають нам уявлення про те, чого ми можемо досягти.

Економіка
єврозони скоротилася як у першому
кварталі 2023 року, так і в останньому
кварталі 2022 року, повідомило в четвер
Європейське статистичне управління
Євростат. Технічно це означає входження
в рецесію для економік країн ЄС, які
перейшли на єдину валюту. Спочатку
Євростат прогнозував стагнацію в
останньому кварталі 2022 року порівняно
з попереднім кварталом і зростання на
0,1% у першому кварталі 2023 року. Однак він
переглянув цифри, які
показують, що ВВП єврозони впав
на 0,1% в обох кварталах.

З
іншого боку, економіка ЄС та єврозони
зросла на 1% у першому кварталі 2023 року
порівняно з аналогічним періодом 2022
року. Очолюють список
за темпами зростання валового внутрішнього
продукту Іспанія, Кіпр та Мальта, які
зросли більш ніж на 3%, за ними слідує
Румунія з показником 2,8%. Значне падіння
зафіксовано в Естонії, Литві та Угорщині.
З урахуванням сезонних коливань ВВП ЄС
та єврозони на 2,9% та, відповідно, 2,2%
перевищив рівень, зафіксований у
четвертому кварталі 2019 року, останньому
кварталі перед пандемією.

Отже,
економіка єврозони увійшла в рецесію
в перші три місяці цього року, тоді як
ЄС уникнув рецесії. В ЄС найвище економічне
зростання в першому кварталі 2023 року
порівняно з попередніми трьома місяцями
було зафіксовано в Польщі, Люксембурзі
та Португалії, а найсуттєвіше падіння
– в Ірландії, Литві та Нідерландах.
Румунія зросла на 0,1% у першому кварталі
2023 року порівняно з попередніми трьома
місяцями, коли ВВП збільшився на 1%.

Значний
перегляд прогнозу Євростатом пояснюється
насамперед новими даними щодо розвитку
подій у Німеччині, головному економічному
локомотиві Європи, які свідчать про те,
що вона також увійшла в рецесію на
початку 2023 року через труднощі в
промисловому секторі. Є також знаки
запитання щодо прогнозу на весь 2023 рік.
У середині травня Європейська комісія
прогнозувала зростання на 1,1% у 2023 році
для 20 країн єврозони.

Але
ця цифра зараз виглядає оптимістичною,
вважає економіст одного з найбільших
банків європейського
континенту,
який прогнозує зростання лише на 0,5% за
підсумками року. За словами Шарлотти
де Монпельє, європейська економіка
перебуває у фазі стагнації і ледве
пережила зиму через енергетичний шок.
Незважаючи на те, що ціни на газ і нафту
впали в останні місяці, минулорічний
ціновий бум суттєво вплинув на довіру
домогосподарств, що призвело до скорочення
споживання.

На
європейську економіку також впливає
підвищення Європейським центральним
банком базових відсоткових ставок, що
зменшує попит на кредити та сповільнює
інвестиції, особливо в житловому секторі,
що призводить до падіння будівельної
активності. Уповільнення економічного
зростання в США та нижчі, ніж очікувалося,
темпи відновлення в Китаї також впливають
на європейський експорт.

Національна комісія з питань стратегії
та прогнозу переглянула прогноз росту румунської економіки цього року у бік
зниження до 4,3%, що на 0,3 відсотка
менше порівняно з попереднім прогнозом. На прогнозну
траєкторію річної інфляції суттєво впливає галопуюча інфляція, яка зараз
становить понад 8%, але незабаром набуватиме розміру двозначного числа, а також майбутня еволюція цін на
енергоносії, появою п’ятої хвилі пандемії коронавірусу та продовження енергетичної
кризи.

Усі прогнози були розроблені без урахування
виникнення конфлікту, спричиненого геополітичною напруженістю на кордоні з
Україною, – уточнюють автори зимового економічного прогнозу комісії. Проте прогноз
зростання ВВП до 4,3% врахував збереження цін на енергоносії на високому рівні,
що може вплинути на промислову діяльність, особливо в хімічній та металургійній
промисловості, великих споживачів енергії. Водночас, очікується, що збої в
ланцюжках поставок, які також сприяють високим ринковим цінам, триватимуть.
Хоча збої можуть бути меншого масштабу, вони продовжуватимуть впливати на
автомобільну промисловість та електрообладнання. Більш помірне зростання
очікується також у галузі послуг, особливо за складовою закупівлі товарів
домогосподарствами.

З іншого боку, для будівельного
сектора очікується більш значний внесок, ніж було зазначено в осінньому
прогнозі, як на тлі другої половини 2021 року, коли діяльність у цій сфері
сповільнилася, так в очікуванні позитивного результату через доступ до
європейських коштів. Національна комісія з питань стратегії та прогнозу також
передбачає сповільнення
зростання приватного споживання, а також інвестицій порівняно з попереднім
прогнозом. Водночас був переглянутий вплив зростання цін на електроенергію та
природний газ на прогнозу траєкторію річної інфляції, що призвело до зростання
споживчих цін. Зазначається уповільнення зростання в лютому через набуття чинності
нових правил щодо обмеження рахунків
за спожиті енергоносії, після чого настає пік
у квітні. У липні та на початку холодної пори року також очікується незначне
підвищення.

Відповідно до прогнозу, рівень інфляції на кінець поточного року
становитиме 9,5% при середньорічному рівні 9,9%. Проте не були враховані інші
заходи захисту населення. Подібні заходи мають бути кількісно визначені в майбутніх
прогнозах комісії. Згідно з даними, оприлюдненими у вівторок Національним інститутом
статистики, економіка Румунії
зросла на 5,6% у 2021 році після зниження темпів зростання в останньому
кварталі на 0,5% порівняно з попереднім кварталом, але ВВП зріс на 2,2%
порівняно з тим же періодом 2020 року.