Tag: протести

ПРОТЕСТИ – Керівництво позапарламентської опозиційної партії РЕПЕР у понеділок подало заяву про кримінальне правпорушення за фактом публічного підбурювання та образи в контексті недільних подій біля Центрального виборчого бюро Румунії. Документ стосується публічних заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів  Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою та колишнім незалежним кандидатом у президенти, проросійським та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Своїми заявами вони підбурювали до насильства проти державної влади, що безпосередньо призвело до актів вандалізму та агресії проти сил правопорядку в центрі столиці, – стверджують представники РЕПЕР. І правляча Націонал-ліберальна партія рішуче засудила вчорашні події і відкинула будь-які форми насильства в суспільному та приватному житті. Понад 500 осіб були перевірені в районі насильницького протесту в неділю ввечері біля приміщення Центрального виборчого бюро, а на основі оперативних і публічних відеозаписів люди, які вчинили антигромадські дії, будуть виявлені та притягнені до відповідальності, – повідомляє столичне управління Жандармерії. У результаті насильства 13 жандармів отримали поранення і були доставлені до лікарні, четверо з них досі перебувають у шпиталі. Протестувальники, прихильники Келіна Джорджеску, також завдали громаді матеріальних збитків. Насильство спалахнуло після того, як ЦВБ відхилило кандидатуру Джорджеску на президентських виборах у травні. ЦВБ послалася на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року, заявивши, що кандидатура Джорджеску не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, порушуючи виборчу процедуру, він порушив обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливому, чесному і неупередженому виборчому праві.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – Румунська Жандармерія повідомляє, що на кількох акаунтах у соціальних мережах TikTok і Facebook проводиться кампанія з дезінформації щодо вчорашніх інцидентів на акції протесту в центрі Бухареста. Брехливі повідомлення, навколо яких будується ця кампанія, полягають у тому, що жандарми били жінок, використовували гумові кулі і гранати зі сльозогінним газом, привозили агітаторів, щоб викликати насильство, били людей в метро, використовували безпілотники для запуску сльозогінного газу. Уся ця інформація не відповідає дійсності, заявляє Жандармерія, і покликана маніпулювати громадянами, щоб спровокувати подальші насильницькі інциденти.

ПОЖЕЖІ – Військові пожежники разом з працівниками лісових управлінь і командами волонтерських служб з надзвичайних ситуацій, за повітряної підтримки літаків Міністерства внутрішніх справ і Міністерства національної оборони, продовжують гасіння кількох рослинних пожеж в більш ніж 20 населених пунктах Румунії. Двоє людей загинули, інші отримали поранення. У деяких районах пожежникам довелося працювати у надзвичайно складних умовах через крутий і нерівний рельєф місцевості, що унеможливило доступ пожежних машин. Влада нагадує громадянам, що спалювання сухої рослинності заборонено законом, а тим, хто порушує його, загрожує суворе покарання. За останні дні було виписано чимало штрафів і відкрито кілька кримінальних проваджень. Влада також закликає громадян поважати правила охорони навколишнього середовища і застосовувати альтернативні методи санітарної обробки земельних ділянок без використання відкритого вогню.

ФІНАНСИ – Міністерство фінансів Румунії оголосило, що не змінюватиме цього року податкове законодавство, але не виключає змін там, де є потреба покращити його застосування. Державний секретар Алін Маріус Андрієш каже, що будь-які такі зміни до законодавства повинні вноситися після консультацій з усіма зацікавленими сторонами. Головною метою цього року є фіскальна консолідація, щоб підвищити довіру партнерів, в тому числі міжнародних рейтингових агентств та Європейської комісії, – додав чиновник.

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська національна авіакомпанія TAROM повідомляє, що через страйк працівників німецького аеропорту Франкфурта-на-Майні, у понеділок, були скасовані рейси RO 305, Бухарест (OTP) – Франкфурт (FRA), та RO 306, Франкфурт (FRA) – Бухарест (OTP). Згідно з прес-релізом румунської авіакомпанії, 24-годинний страйк працівників аеропорту Франкфурта заблокував регулярні операції аеропорту. Загалом було паралізовано роботу 11 німецьких аеропортів. Це найбільші хаби Франкфурта і Мюнхена, а також аеропорти Штутгарта, Кельна/Бонна, Дюссельдорфа, Дортмунда, Ганновера, Бремена, Гамбурга, Берліна і Лейпцига-Галле.

СПОРТ – Румунський легкоатлет Андрей Рареш Тоадер виграв золоту медаль у штовханні ядра на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні, який прошов в Апелдорні (Нідерланди). Андрей Рареш Тоадер переміг з результатом 21,27 метрів, що є новим національним рекордом. Румунія завершує чемпіонат Європи в приміщенні в Апелдорні з двома медалями, золотом Тоадера і сріблом Діани Ана Марії Йон у потрійному стрибку. Румунію на чемпіонаті Європи в Апелдорні представили сім спортсменів.

БЕЗПЕКА – Європейський Союз розробив план озброєння, узгоджений лідерами ЄС у четвер ввечері, який передбачає пріоритетне зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського моря до Чорного для стримування експансіоністських тенденцій Росії. Європейські лідери підтвердили свою підтримку України та надання гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Країни-члени матимуть фонд оборонних витрат у розмірі 150 млрд. євро. Пріоритетами є системи протиповітряної та протиракетної оборони, артилерія, високоточні ударні системи, безпілотники та системи протидії безпілотникам, різні види боєприпасів та технології з використанням штучного інтелекту. Країни Балтії, Польща і Румунія наполягають на пріоритетності східного флангу в проєктах, що фінансуються ЄС.

ПРАВОСУДДЯ – У четвер ввечері Апеляційний суд Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді арешту двом членам так званого Командного центру ім. Влада Цепеша. Їх звинувачують у державній зраді та зв’язках з російськими агентами. Чотирьом іншим членам організації суд обрав обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд строком на 60 днів. По справі також проходить  101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, який має статус підозрюваного. За даними Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, угруповання мало на меті повалення конституційного ладу і вихід Румунії з НАТО.

СЛІДСТВО – Генеральна прокуратура Румунії оголосила про підозру п’ятьом особам, у справі за фактом отримання хабарів за видачу фальшивих румунських документів, що посвідчують особу, громадянам України, Молдови та Російської Федерації. В обвинувальному акті, направленому до суду, прокуратура зазначає, що протягом 2024 року, будучи державними службовцями, працівниками Комунальної державної служби персональних даних (SPCEP) та інших структур мерії одного села у Ботошанському повіті (північний схід), обвинувачені отримали різні суми неправомірної вигоди за неналежне виконання своїх службових обов’язків.

ВИБОРИ – Мер столиці Нікушор Дан, сьогодні подав до Центрального виборчого бюро документи на участь у президентських виборах, що відбудуться у травні, та список підписів на підтримку своєї кандидатури. Теж сьогодні свою кандидатуру на пост президента подав і Келін Джорджеску, якого підтримують опозиційні праворадикальні Альянс за єдність румунів та Партія молодих людей У неділю свою кандидатуру в ЦВБ планує зареєструвати й колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Іншим кандидатом у президенти є колишній прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта, який оголосив, що балотуватиметься як незалежний кандидат і планує зареєструвати свою кандидатуру наступного тижня. Висування кандидатів на пост Президента Румунії закінчується 15 березня. На додаток до передбачених законом документів, кожен кандидат має подати й список із щонайменше 200 000 підписів на свою підтримку.

ЕКОНОМІКА – Минулого року економіка Румунії зросла на 0,9%, а в останньому кварталі 2024 року Валовий Внутрішній Продукт  збільшився на 0,7% в порівнянні з тим же кварталом 2023 року і на 0,8% в порівнянні з попереднім кварталом. Про це у п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. Негативний вплив на зростання ВВП мав чистий експорт (-2,9%), що стало наслідком зниження обсягу експорту товарів і послуг на 3,6%, на тлі різкого збільшенням обсягу імпорту товарів і послуг (+3,4%).

ПРОТЕСТИ – Профспілчани суднобудівного заводу Damen в Мангалії (південний схід Румунії), що перебуває у стані неплатоспроможності, разом зі звільненими або скороченими працівниками провели сьогодні акцію протесту перед посольством Нідерландів та офісом керуючого у справі про неплатоспроможність. Про це оголосила профспілка “Navalistul”, яка у своєму прес-релізі зазначила, що акція має на меті привернути увагу до серйозної кризи, з якою стикається суднобудівний завод. За словами джерела, існує ризик закриття суднобудівного заводу, що матиме вплив на всю місцеву громаду.

СПОРТ – Чемпіон Румунії серед чоловічих команд “Динамо Бухарест” у четвер ввечері на виїзді в Оденсе переміг данський “Фредерісія ГК” з рахунком – 37:32 в останньому матчі групи А чоловічої Ліги чемпіонів з гандболу. “Динамо”, яке вже кваліфікувалося до плей-офф, завершило групу на п’ятому місці і в чвертьфінальному поєдинку зустрінеться з німецькою командою “Магдебург”. У футболі чемпіони Румунії бухарестський FCSB вдома поступився французькому “Олімпіку” з Ліона з рахунком 1:3 у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи. Матч у відповідь відбудеться наступного тижня у Франції.

ВИБОРИ – Політичні партії, що входять до правлячої коаліції Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна парті та Демократичний союз угорців Румунії, а також представники національних меншин домовилися про те, що перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її кандидатом на посаду президента Румунії. Тим часом, Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку з анулюванням Конституційним судом минулого року президентських перегонів.

ПРОТЕСТИ – Профспілкові організації системи оборони, громадського порядку та національної безпеки оголосили в середу ввечері про початок спільних акцій протесту. 17 січня протестувальники зберуться біля будівлі парламенту, а потім вирушать до Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ та Уряду. Серед вимог – виплата надбавок за роботу, виконану працівниками поліції, пенітенціарної системи та військовослужбовцями у суботу, неділю, святкові та неробочі дні, а також інші дні, визначені законом як неробочі, та індексація військових пенсій на останній середньорічний рівень інфляції. Нагадаємо, що наприкінці року уряд схвалив низку заходів, спрямованих на скорочення бюджетних видатків, які викликали невдоволення великої кількості бюджетників.

ВІЗИТ – Стефан Сежурне, виконавчий віце-президент Європейської комісії, відповідальний за процвітання та промислову стратегію, сьогодні відвідав румунську компанію, постачальника найсучасніших літій-іонних акумуляторів та індивідуальних систем зберігання енергії для широкого кола секторів та підприємств по всій Європі. Візит підтверджує незамінну роль акумуляторів у декарбонізації європейських ланцюгів постачання. Виконавчий віце-президент також обговорив виклики, що стоять перед галуззю акумуляторів та європейську підтримку цього сектора. Стефан Сежурне завершить свій візит до Румунії відвіданням Національного інституту аерокосмічних досліджень і розробок, головного науково-дослідного центру Румунії в галузі аерокосмічних наук. Це буде можливість обговорити недобросовісну конкуренцію з боку Китаю на ринку безпілотників і все більш актуальне використання безпілотних технологій як у цивільному, так і у військовому застосуванні. У середу чиновник ЄС зустрівся з міністром економіки, цифровізації, підприємництва і туризму Богданом-Груєю Іваном, а також з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку і головою Сенату Іліє Боложаном.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 15 000 військовослужбовців з Румунії та країн НАТО візьмуть участь у першому півріччі в багатонаціональних навчаннях, запланованих на румунських військових об’єктах і полігонах в рамках навчань Dacia 25 і Dacian Spring 25. Про це в середу повідомило Міністерство оборони Румунії. Навчання “Дакійська весна – 25” є прем’єрою, оскільки Франція, країна-учасниця бойової групи НАТО в Чинку (центр), розгортає на території Румунії багатонаціональну структуру бригадного рівня, до якої входять близько 4000 французьких солдатів і бойових засобів. Навчання “Дакія – 25” є основним навчальним заходом оперативно-тактичного рівня, який забезпечує необхідну основу для інтеграції національних збройних сил і сил Альянсу, пов’язуючи їх з іншими багатонаціональними навчаннями, запланованими Верховним головнокомандуванням ОЗС НАТО в Європі. Ці навчання демонструють єдність і солідарність союзників, а також здатність структур НАТО і американського стратегічного партнера швидко втрутитись на підтримку Румунії. Головною метою навчань є посилення обороноздатності і здатності до стримування, поліпшення координації і часу реагування, а також посилення військової оперативної сумісності і мобільності.

ДТП – Перевищення швидкості є другою найпоширенішою причиною серйозних дорожньо-транспортних пригод у Румунії після переходу проїзної частини поза пішохідним переходом. Поліція почала встановлювати стаціонарні камери фіксації швидкості на десятках автодоріг по всій країні. Камери працюватимуть цілодобово, а водії, які перевищать швидкість, отримуватимуть штраф поштою. Камери вже працюють на автобанах A1 і A2, а також на автодорозі національного значення DN2.

DISCOVER_EU – Європейська Комісія оголосила переможців програми DiscoverEU. 35 762 молоді європейці, у тому числі румуни, були оголошені переможцями із 135 000 претендентів. Переможці отримають можливість подорожувати протягом одного місяця, переважно поїздом, у період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні пункти призначення в Європі або надихнутися маршрутом DiscoverEU, який з’єднує різні культурні напрямки. Серед них – європейські культурні столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. До тепер програмою скористалися майже 300 000 молодих людей.

РАМШТАЙН – Президент України Володимир Зеленський сьогодні, в Німеччині, закликав західних партнерів виконати всі домовленості щодо постачання пакетів допомоги на фронт та обіцяних на останньому саміті НАТО систем протиповітряної оборони. Цю заяву він зробив під час виступу на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», в якому взяли участь представники 49 країн-партнерів, які зібралися під егідою США, щоб обговорити військову допомогу Києву, за 11 днів до офіційного вступу на посаду президента Дональда Трампа, котрий заявив, що скептично ставиться до такої фінансової підтримки. Ця зустріч є останньою, в якій взяв участь нинішній міністр оборони США Ллойд Остін. Глава Пентагону під час засідання на американській авіабазі в німецькому місті Рамштайн оголосив про виділення нового пакета військової допомоги Україні на суму $500 мільйонів. У зустрічі також взяли участь глава європейської дипломатії Кая Каллас і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

ТЕНІС – Згідно з результатами жеребкування, проведеного в четвер, румунська тенісистка Сорана Кирстя зустрінеться з українкою Еліною Світоліною в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома року, який стартує в Мельбурні в понеділок. Ірина Бегу в першому раунді зіграє з Габрієлою Русе, яка пройшла кваліфікацію, і це буде їхній перший поєдинок. Жаклін Крістіан, яка також має пряму путівку до основної сітки, у першому раунді зіграє з хорваткою Петрою Мартіч. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, у першому раунді зустрінеться з китаянкою Циньвень Чжен, п’ятою ракеткою світу і минулорічною фіналісткою турніру в Мельбурні.

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

Україна в центрі уваги саміту союзників у Вашингтоні

П’ять лідерів НАТО, в тому числі президент США Джо Байден і президент Румунії Клаус Йоганніс, підписали декларацію на саміті Альянсу у Вашингтоні, в якій зобов’язалися поставити Україні системи протиповітряної оборони Patriot. Таким чином, Київ зможе використовувати батареї “Патріот”, надані Сполученими Штатами, Німеччиною та Румунією, а також компоненти, надані Нідерландами, і систему, надану Італією. “Ми робимо все це: підтримуємо Україну, передаємо системи Patriot, допомагаємо Молдові, допомагаємо іншим країнам регіону, тому що можемо і тому що вважаємо, що це правильно”, – сказав Президент Йоганніс. За його словами, Румунія перетворилася з держави, яка благала отримати будь-яку допомогу, на державу, яка має силу, енергію та можливості для експорту безпеки в усьому регіоні. На двосторонньому рівні Клаус Йоганніс та його український колега Володимир Зеленський підписали у Вашингтоні Угоду про співпрацю у сфері безпеки. Це політичний документ, який систематизує існуючу співпрацю між двома країнами в різних сферах, включаючи зобов’язання Києва продовжувати необхідні реформи в рамках європейського та євроатлантичного курсу, повагу до прав національних меншин та співпрацю в боротьбі з транскордонною злочинністю. Допомога Україні була головним питанням порядку денного саміту НАТО. “Ми маємо намір виділити основний пакет допомоги в розмірі щонайменше 40 млрд. євро на наступний рік, а потім підтримувати безпекову допомогу на сталому рівні, щоб Україна перемогла”, – пообіцяли країни-члени НАТО.

Відкритий протест, маскований протест

На внутрішньому плані тиждень розпочався з незвичайного протесту, організованого бухгалтерами та економістами під гаслом “Досить хаосу в податковому законодавстві”. У Бухаресті та інших містах учасники протесту засудили закони та податкові заходи, які вони вважають репресивними, оскільки вони глибоко вплинуть на кожного підприємця, економіста, бухгалтера та платника податків в Румунії. Протестувальники стверджують, що запровадження таких механізмів, як електронний інвойс або електронний ПДВ, насправді збільшує бюрократію. Протест бухгалтерів був оголошений заздалегідь. Інша ситуація склалася в міжнародному аеропорту “Отопень”, де десятки внутрішніх і зовнішніх рейсів національної авіакомпанії “ТАРОМ” були скасовані після того, як деякі пілоти оголосили про свою непридатність до польотів. Пізніше з’ясувалося, що це був своєрідний маскований страйк, який було розпочато несвоєчасно, що вплинуло на багатьох пасажирів і призвело до подальших збитків для компанії. Польоти відновилися наступного дня, після того, як керівництво TAROM досягло домовленості з льотним складом щодо питань заробітної плати. Комісар ЄС з питань транспорту Адіна Велян заявила, що проблема в “Таром” не обіцяє нічого хорошого, оскільки компанія отримує державну допомогу, схвалену Європейською комісією. ТАРОМ щороку зазнає величезних фінансових збитків, і аналітики ставлять під сумнів, що зусилля держави з реорганізації та порятунку компанії є марними.

Транспортні проблеми

Транспортний рух по національній дорозі DN7 в долині річки Олт, життєво важливій артерії, яка проходить через південь країни і з’єднує центрально-західні ділянки автомагістралі, був закритий протягом місяця в денний час для проведення робіт з розчищення для будівництва автомагістралі Сібіу-Пітешть, на яку румуни чекають більше трьох десятиліть. Обмеження спричинили головний біль для автоперевізників та інших, і наслідки не змусили себе довго чекати: на і без того перевантаженій трасі DN1 між містами Плоєшть і Брашов утворилося кілька заторів. І це ще не все з точки зору транспорту: міст дружби Джурджу-Русе через Дунай на болгарській стороні Дунаю в середу пішов на дворічний ремонт. Громадянам Румунії також рекомендується використовувати інші пункти перетину кордону з Болгарією, яка є туристичним напрямком для румунів, а також транзитною країною до Греції і Туреччини, двох основних літніх напрямків.

Суперечлива постанова

У четвер уряд вніс зміни до термінової постанови про тестування водіїв на наркотики після того, як закон зазнав різкої критики з боку громадянського суспільства. У водіїв, які отримають позитивний результат або відмовляться від тестування, будуть вилучені водійські права, але їх повернуть протягом трьох днів, якщо судово-медичні лабораторії не нададуть попередні результати аналізів крові протягом цього часу. Одна з неурядових асоціацій закликала скасувати постанову про тестування на наркотики на тій підставі, що вона містить зловживання, наприклад, позитивні результати навіть у разі вживання звичайних ліків від застуди.

Спека накрила Румунію

Румунські метеорологи оголосили про найтриваліший в історії країни “червоний код” спекотної погоди на вихідні, яка охопить три чверті території країни. Вихідним передували п’ять спекотних днів, коли температура піднімалася до 39 градусів за Цельсієм, а за ними послідують ще три дні екстремальних температур, які, за прогнозами, перевищать 40 градусів. Уряд звернувся до центральних і місцевих органів влади з проханням бути готовими до ефективного втручання у разі необхідності.

Заохочувальний старт міжклубних футбольних змагань

Після вдалого курсу на чемпіонаті Європи румунської збірної, увага футбольних фанатів переключається на клубні команди, які беруть участь у континентальних змаганнях. І початок сезону був успішним: чемпіон Румунії ФКСБ (Бухарест) у вівторок розгромив на виїзді чемпіонів Сан Марино “Віртус” з рахунком 7:1 у першому матчі попереднього раунду Ліги чемпіонів, а володарка Кубку Румунії Корвінул Хунедоара (центрально-західна Румунія) розгромила на виїзді володарів Кубку Угорщини “Пакші” з рахунком 4:0 у першому матчі попереднього раунду Ліги Європи. У другому попередньому раунді ФКСБ зустрінеться з ізраїльським “Маккабі” з Тель-Авіва, а “Корвінул” зіграє з хорватською “Рієкою” у другому кваліфікаційному раунді.

Безпекові гарантії для Румунії

Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що немає прямої загрози для Румунії і що він не має жодних сигналів або ознак того, що існує будь-яка небезпека нападів або інших небажаних подій, спрямованих проти Румунії, але армійське керівництво готується до всіх можливих ситуацій. «Румунія сьогодні має найбільші за всю нашу історію гарантії безпеки», – сказав глава держави, маючи на увазі членство країни в Північноатлантичному альянсі. Він також стримано висловився щодо можливої передачі Україні ЗРК Patriot, зазначивши, що це питання має бути обговорено з військовими фахівцями, а рішення прийматиме Верховна рада оборони країни. Зі свого боку, начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії генерал Георгіце Влад заявив, що Румунія повинна прискорити оснащення своїх сил оборони в контексті безпекової ситуації в регіоні.  За його словами, міністерство оборони враховує й можливість ескалації нинішніх військових конфліктів. Він вказав на необхідність підвищити боєздатність армії за допомогою нової військової техніки та обладнання.

Виставка „Black Sea Defence and Aerospace” в Бухаресті

Цього тижня в Бухаресті відбулася регіональна виставка військової техніки „Black Sea Defence and Aerospace”. У заході взяли участь понад 400 світових виробників військової техніки і технологій з близько 30 країн-членів і партнерів НАТО. Фахівцям з усього світу були представлені найсучасніші військові технології, озброєння і головний експонат – багатоцільовий літак п’ятого покоління F-35, який ВПС США вперше привезли на виставку в Європу. Виставковий захід мав на меті визначити можливості та знайти рішення для співпраці як у сфері виробництва, так і бізнесу, сприяючи міжнародному просуванню румунської оборонної промисловості.

Спільне засідання урядів Румунії та Туреччини в Анкарі

У вівторок в Анкарі відбулося перше спільне засідання урядів Румунії та Туреччини, на якому було досягнуто домовленості про відновлення експорту румунського м’яса до Туреччини та підписано низку угод у таких сферах, як туризм та міський розвиток. На спільному засіданні двох урядів було прийнято рішення про відновлення румунськими фермерами експорту і транзиту м’яса до Туреччини. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що румунські фермери знову отримають доступ до величезного ринку і зможуть відкрити нові маршрути на інші ринки: «Це колосальна можливість для румунських виробників отримати доступ до величезного ринку, але в той же час ми зможемо встановити міцні торговельні маршрути з іншими регіонами, що представляють інтерес в регіоні і на Близькому Сході», – сказав Марчел Чолаку. Водночас він подякував президенту Туреччини за підписання указу, що дозволяє румунським громадянам подорожувати до Туреччини на основі посвідчення особи протягом максимум 90 днів. Прем’єр-міністр Чолаку також нагадав, що Румунія продовжить забезпечувати хорошу співпрацю між Туреччиною та Європейським Союзом, а президент Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що обидві країни хочуть, щоб товарообіг досяг 15 мільярдів доларів у найближчі роки. Він нагадав, що обидві країни роблять внесок у забезпечення безпеки і стабільності в регіоні шляхом спільних дій, а також в рамках НАТО. Ердоган також повідомив, що дві країни разом з Болгарією створили спільну групу, яка займатиметься ліквідацією мін у Чорному морі.

Генерали у запасі РСІ поміщені НАУ під судовий контроль під заставу

Колишній керівник оперативного управління РСІ Флоріан Колдя був поміщений НАУ під судовий контроль під заставу, повідомили джерела в судовій системі. Такий самий запобіжний захід було обрано для генерала у запасі Думітру Думбрава, колишнього керівника юридичного управління РСІ, та адвоката Дору Трейле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом і відмиванні грошей після того, як на них подав донос бізнесмен. За його словами, вони затребували 600 000 євро, щоб допомогти йому отримати умовний вирок у справі, в якій він був засуджений до чотирьох років ув’язнення за шахрайство з європейськими коштами.

Підвищення заробітної плати та скарги профспілок у бюджетному секторі

Уряд у Бухаресті прийняв термінову постанову, яка передбачає підвищення заробітної плати на 10% у два етапи для кількох категорій працівників установ, підпорядкованих виконавчій владі, міністерствам або підконтрольних Парламенту. Профспілки працівників у сфері державного управління розкритикували постанову, заявивши, що уряд просуває політику заробітної плати, яка не враховує реальні потреби працівників. У четвер профспілкові активісти з кількох державних установ та урядових організацій протестували в Бухаресті, заявляючи про нерівність і дискримінацію в оплаті праці в їхніх сферах діяльності. Деякі з протестувальників незадоволені підвищенням заробітної плати, яку вони вважають занадто низькою. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у відповідь заявив, що для відповідних установ можна врахувати варіант більш гнучких штатних структур, а зекономлені кошти можна використати для підвищення зарплат тим, хто на це заслуговує.

Крайова приймає Міжнародний Шекспірівський фестиваль

Міжнародний Шекспірівський фестиваль у Крайові, який проходить вже в 14-е і стартував 16 травня, закриє свої двері в неділю. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій та VR-подорожей заплановано по всій Крайові та її околицях, як на традиційних майданчиках, так і в найнезвичніших та найнеочікуваніших місцях. У концертних залах та закритих приміщеннях відбуватимуться шоу, виставки, воркшопи та презентації книг, на площах, у парках, на вулицях – несподівані зустрічі із виставами та перформансами, концерти, вуличні інсталяції, до яких запрошуються всі охочі долучитись. Shakespeare Village – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території крайовського іподрому, є місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю беруть участь одні з найвідоміших у світі імен міжнародного театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Філіп Парр, Крістіан Фрідель.

Передвиборчі ходи

Правляча соціал-ліберальна коаліція Румунії обрала Кетеліна Кирстою, лікаря і директора великої столичної лікарні, своїм спільним кандидатом на посаду генерального мера. Рішення, оголошене цього тижня, було прийнято менш ніж за три місяці до місцевих виборів, які пройдуть одночасно з виборами до Європейського парламенту 9 червня. Формально Кирстою залишиться незалежним кандидатом, і йому допомагатимуть у найважливіших після президентських виборах в Румунії лідери бухарестських організацій СДП і НЛП, колишній мер Габріела Фіря і нинішній міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Кожен з них сподівався представляти коаліцію в боротьбі за Бухарест, але коаліція вирішила інакше. Вибори мера відбуваються в один тур, за принципом “переможець отримує все”, тому лікарь Кирстою матиме важку місію, а деякі коментатори кажуть, що неможливо, перемогти нинішнього генерального мера Нікушора Дана, якого в боротьбі за новий мандат підтримує Об’єднаний правий альянс, що складається з Союзу “Рятуйте Румунію”, партії “Народний рух” і “Сили правих”. Центрвиборчбюро відмовило йому у реєстрації на виборах, але Верховний касаційний суд відновив ці його права. У той час як СДП-НЛП обрала незалежного кандидата в Бухаресті, на перше місце в спільному списку на виборах до Європейського парламенту також була обрана незалежна кандидатура в особі Рамони Кіріак, голови представництва Європейської комісії в Румунії. Вона прийняла виклик, але згодом відмовилася від участі у виборах.

Відомого втікача повернули до країни

Колишній мер міста Бая Маре (північний захід) Кетелін Керекеш напевно не зможе балотуватися на місцевих виборах. Цього тижня він був екстрадований владою Німеччини, де намагався уникнути п’ятирічного ув’язнення за хабарництво. 24 листопада 2023 року, незадовго до винесення вироку, Керекеш втік з країни. Його спіймали через п’ять днів у Баварії. Очільниця Мін’юсту Аліна Горгіу заявила, що кероване нею міністерство надало німецькій владі гарантії щодо умов утримання у в’язниці, де буде утримуватися Кірікеш. Насправді, на умови утримання в румунських в’язницях часто посилаються відомі втікачі, засуджені в Румунії перед судами в країнах, де вони шукають незаслуженого притулку. Міністерство юстиції запропонувало так званий “закон про втікачів”, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі для тих, хто намагається втекти від відбування покарання. Воно також запропонувало, щоб засуджені, які втекли з країни, оплачували витрати на репатріацію. Минулого року румунська держава витратила понад 10 мільйонів леїв (2 мільйони євро) на повернення 800 втікачів.

Затримка з реформами НПВС

Новий перегляд Національного плану відновлення та стійкості вже неможливий, тому Румунія повинна досягти 400 проміжних результатів і цілей до серпня 2026 року, попереджають експерти Європейської Комісії. Вони кажуть, що Бухарест здійснив важливі реформи під парасолею Національного плану відновлення та стійкості у таких сферах, як енергетика, правосуддя, боротьба з корупцією та пенсійна система, але відстає у таких ключових розділах, як податкова реформа та корпоративне управління на державних підприємствах. Європейська комісія також занепокоєна дефіцитом бюджету, який наближається до 7%, що значно перевищує цільовий показник на цей рік. На свій захист уряд у Бухаресті посилається на виклики, спричинені енергетичною кризою, такі як зростання інфляції, наслідки війни в Україні та перебої в ланцюгах поставок, і запевняє, що всі реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості, будуть реалізовані.

Соціальні протести

В середині тижня працівники румунської пошти провели двогодинний попереджувальний страйк, незадоволені рівнем своєї заробітної плати. Представники профспілки стверджують, що понад 60% поштових працівників отримують мінімальну заробітну плату і вимагають підвищення чистої зарплати на 400 леїв, тобто 80 євро, а також 25% надбавки за лояльність. Профспілка поштових працівників оголосила, що якщо їхні вимоги не будуть виконані, вони можуть оголосити безстроковий загальний страйк. Керівництво національної компанії стверджує, що зарплати зростуть в середньому на 250 леїв з червня. Протест поштових працівників додався до протестів, розпочатих у понеділок працівниками комунальних мерій. Профспілка, що представляє 60.000 державних службовців, заявляє, що вони єдині в бюджетній системі, які залишилися на рівні зарплат 2021 року. У секторі охорони здоров’я також є скарги. Федерація санітарної солідарності вважає запропоноване урядом 20-відсоткове підвищення заробітної плати та виплати за виклики недостатніми і організувала референдум про загальний страйк.

Знову на арені

Румунка Сімона Халеп повернулася після більш ніж півторарічної перерви на тенісний корт, куди вона не мала доступу через допінгову дискваліфікацію. Колишня перша ракетка світу, дворазова переможниця турнірів Великого шолома, зіграла в першому колі в Маямі, великого турніру з 1000 очок, завдяки уайлд-карду, запропонованому організаторами. Халеп зазнала поразки від іспанки Паули Бадоси, але показала хорошу гру, особливо в першому сеті, який вона виграла. 32-річна Халеп стартувала в рейтингу WTA з нуля. Її справа, ймовірно, призведе до зміни правил, згідно з якими спортсменам, чиї дискваліфікації були скасовані або скорочені, можуть відраховувати частину очок. Спортивний арбітражний суд у Лозанні скоротив термін покарання Сімони з 4 років до 9 місяців, тож вона могла повернутися до змагань ще в липні минулого року, і тепер увійшла б до сотні найкращих гравців світу.

Наприкінці минулого тижня працівники
Механічного заводу та Збройового заводу з Куджіра (центрально-західна частина
країни) провели акцію протесту, вимагаючи збільшення зарплат. Протест продовжився на цьому тижні, коли понад 700 працівників пройшли
вулицями міста, між двома компаніями. Вони вимагають кращих умов праці та
підвищення заробітної плати, яка, за їхніми словами, не вистачає на оплату
рахунків за електроенергію й тепло. Працівники стверджують, що їхня заробітна
плата не підвищувалася останні два роки.

«Багато роботи і мало грошей», -
сказала працівниця, яка додала, що після понад 40 років роботи вона отримує 1.600 леїв (близько 320 євро). Учасники акції протесту вигукували такі гасла
як: «Ми не здамося» та «Єдність». Вони стверджують,
що продовжать акції протесту доти, доки не буде вирішено їхню головну вимогу, а
саме підвищення зарплати на 30%. У понеділок Рада директорів Куджірського механічного заводу запропонувала працівникам
підвищення зарплат лише на 6,5%. Представник профспілки Вірджіл Матей заявив,
що дискусії, які відбулися дотепер з представниками керівництва заводу, та
отримана пропозиція щодо підвищення зарплат, не задовольнили працівників.

Куджірський механічний завод виробляє знаряддя різних калібрів, автоматичні
та напівавтоматичні пістолети калібру 9 мм та аксесуари до них. Завод «Куджір»
був заснований у 1799 році, під час Габсбурзької імперії, під назвою «Залізна та
сталева фабрика». У 2004 році компанія розділилася на Куджірський механічний
завод та Збройовий завод. Останній виробляє напівавтоматичну зброю для полювання та спортивної стрільби, зокрема для американського цивільного ринку. АКМ виробляються у
військовому сегменті, зокрема для експорту.

Протести провели також кілька профспілок румунської металургійної промисловості. Працівники ALRO Slatina (південь) та Alum Tulcea (південний
схід), два підприємства з мажоритарним російським капіталом, провели акцію
протесту перед будинком уряду. Вони вимагають обмеження ціни на природний газ
та електроенергію до значення грудня 2020 року принаймні на один рік, а також фінансової
допомоги компаніям, які скористалися державною допомогою й в минулому. Профспілковці стверджують, що скорочення діяльності ALRO Slatina вже
спричинило негативні наслідки, які призвели до безробіття понад 12.000 працівників
інших галузей промисловості. Лідер профспілки «Aluministul» (Алюмініст) Константін
Попеску заявив, що ALRO Slatina закрила два електролізні цехи, а третій слідує бути закритий, внаслідок чого майже 500 людей залишилися без роботи. Загалом загрожує 40.000 робочим місцям різних горизонтальних галузей, – зазначив
профспілковий лідер. Він попередив, що існує ризик закриття двох останніх цехів,
які ще відкриті. На думку Константіна Попеску, уряд повинен сприяти придбанню ALRO
Slatina енергії за справедливими цінами.

У Бухаресті та інших кількох містах країни у понеділок
ввечері та вночі відбулися нові акції протесту проти посилення обмежувальних заходів, запроваджених урядом у зв’язку з поширенням
коронавірусу. Учасники
скандували гасла проти влади, підпалювали захисні маски та засуджували те, що
вони називали санітарну
диктатуру.
Люди вимагали відставки прем’єр-міністра та чиновників, відповідальних за
управління коронавірусною кризою. Протестувальники
вигукували «Свободу!» та вимагали відкриття шкіл, концертних залів та фітнес-залів, а також сектору ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні), який
найбільше постраждав через обмежувальні
заходи.

Ось що сказав протестувальник в місті Констанца
(південний схід), де на вулиці вийшло близько тисячі людей: «Сектор ГоРеКа – закритий. Школи то закриваються, то відкриваються, учні майже не вчяться. Ми вимагаємо відставки голови Департаменту
з надзвичайних ситуацій Раєда Арафата, відставки прем’єр-міністра Флоріна Кицу,
публічних пояснень з приводу всіх введених заходів, а також скасування обов’язкового носіння захисних масок
просто неба.»

У портовому місті на Чорному
морі жандармам вдалося зберегти
громадський порядок,
жодних інцидентів не було зареєстровано. Але в столиці протести, хоча почалися спокійно, врешті-решт переросли в акти насильства. Окремі учасники були затримані після того, як почали кидати в жандармів камінням і пляшками. Були розбиті вітрини декількох
магазинів, кілька разів переривався автомобільний
рух в центрі Бухареста.
Близько 200 осіб були доставлені в відділки поліції, де була встановлена їх
ідентичність, їх фотографували, зняли відбитки пальців, більшість з них будучи оштрафовані. Влада повідомила про те, що 12 жандармів отримали легкі
поранення. Префект столиці Алін Стойка заявив, що ті, хто підбурював до насильства, повинні заплатити і привітав жандармів за спокій, з яким вони діяли.
Він подякував усім, хто дотримується запроваджених владою заходів та розуміє, що створюваний ними дискомфорт – це
«незначна ціна», яку вони заплатили за здоров’я і життя близьких людей.

У протестах, що відбулися в
Бухаресті взяли участь також представники парламентської партії Альянс за
об’єднання румунів (AUR), які раніше заявили, що будуть присутні
на акціях протесту по всій країні. Насильство проявили також учасники протесту
в місті в Галац (схід), де з натовпу в жандармів жбурляли петарди і
каміння. У Тімішоарі (захід) близько 300 громадян, більшість з яких без маски, висловили своє незадоволення, мирно пройшовши центральною частиною міста. Те саме відбулося і в місті
Клуж (на північному заході) та в місті Брашов (в центральній частині країни).

Стосовно всіх акцій протесту прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив: «Вам добре відомо, що по всій Європі вживаються аналогічні заходи по всій країні. У Румунії вживаються заходи в
залежності від рівня захворюваності саме тому, що ми знаємо, що за рік боротьби
з цією пандемією, суспільство втомилося,
але ми ще не подолали небезпеку, необхідні додаткові зусилля усіх нас,
щоб пережити цей період.»

Протести відбуваються на тлі нового спалаху пандемії та в непростих умовах, коли румунська система охорони здоров’я перевантажена, а у відділеннях інтенсивної
терапії майже немає вільних ліжко-місць.