Tag: протести

  • 31 грудня 2020 року

    ЩЕПЛЕННЯ – У Румунії триває кампанія вакцинації проти коронавірусу у 82 спеціалізованих центрах. Влада стверджує, що населення має бути належним чином
    інформоване з офіційних медичних джерел та пройти вакцинацію. Президент
    Румунського епідеміологічного товариства Дойна Азоїкей запевняє, що вакцина
    Pfizer-BionTech, яку придбала Румунія, є безпечною, ефективною і забезпечує
    захист, навіть в умовах мутації коронавірусу. Тим часом у четвер було
    зареєстровано понад 4300 нових випадків захворювання на COVID-19 після обробки
    майже 21 500 тестів. Загальна кількість заражених з початку епідемії перевищила
    632 000, а кількість смертей перевищила 15760. Кількість румунів за кордоном,
    заражених новим коронавірусом, досягла 7056, а кількість смертей – 130.




    ПРОТЕСТИ – Кілька профспілкових організацій у галузі оборони та
    громадського порядку разом із секретарями судових засідань протестували
    сьогодні перед будівлями МВС в Бухаресті та префектур у регіонах проти рішення
    заморозити зарплати бюджетників в 2021 році. Прийняте у середу термінове
    розпорядження уряду також розкритикували профспілки працівників у галузі
    охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ.


    ЗЕМЛЕТРУС – Румунія вже відправила гуманітарну допомогу Хорватії після низки
    землетрусів, які потрясли регіон Петриня. Після введення в дію європейського
    механізму цивільного захисту румунський уряд у середу вирішив надати
    надзвичайну гуманітарну допомогу хорватській державі, яка звернулась за
    підтримкою для Петрині, найбільш постраждалого регіону. Румунський гуманітарний
    конвой, який сьогодні виїхав з Арада до Хорватії везе товари першої
    необхідності: житлові контейнери, намети, ліжка, матраци та спальні мішки.
    Румунська команда, яка бере участь у місії, складається з 30 осіб. У суботу в
    Хорватії оголошено день жалоби за загиблими від землетрусу.




    ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ – За один рік Румунія зазнала найстрімкішого падіння рівня
    представництва жінок в уряді. Про це йдеться в досліджені, проведеному Ініціативою
    за конкурентоспроможність. Після того, як у нинішньому кабінеті міністрів жінка
    очолює лише одне відомство, Румунія опустилася зі 102-ї позиції у світі на 175,
    а серед держав Європейського Союзу вона посіла останнє місце. У світі є дев’ять
    країн, де жінки не входять до складу уряду, серед яких Саудівська Аравія,
    Бруней, Таїланд або В’єтнам. З іншого боку у 14 країнах, таких як Іспанія,
    Фінляндія, Австрія, Швеція, Франція чи Канада жінки очолюють щонайменше половину
    міністерств.




    БРЕКЗИТ – Цієї ночі, о 1:00 годині за Бухарестським часом, Велика Британія остаточно виходить з ЄС, після майже 50 річного
    членства. Відповідну угоду у
    середу підписали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент
    Європейської ради Шарль Мішель та прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон.
    Угода регулює відносини між ЄС та Великобританією починаючи з п’ятниці, 1 січня
    2021 року. Європейські лідери назвали цей момент «історично важливим» та «великим
    кроком вперед». Документ також вже був ратифікований британською Палатою громад.
    Нові правила мають бути ратифіковані Європейським Парламентом та законодавчими органами
    27 держав-членів. Сполучене Королівство, яке офіційно вийшло з ЄС 31 січня 2020
    року, назавжди покине єдиний ринок та митний союз ЄС 31 грудня, але після цього
    сторонами не буде запроваджено жодного мита на товари, що походять з
    Європейського Союзу чи Великобританії.




    ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ – З 1 січня у Румунії буде лібералізований ринок
    електроенергії. Аналітики звинувачують владу у невідповідній підготовці до
    цього моменту, у результаті чого вартість електроенергії для деяких споживачів
    може зрости до 26%. Причиною є не сама лібералізація, а недостатня
    інформованість населення. Найбільше платитимуть споживачі, які зараз
    перебувають на регульованому ринку, котрі до тепер не підписали новий договір з
    одним із постачальників електроенергії. На все ще регульованому ринку Румунії є
    приблизно шість мільйонів побутових споживачів, які автоматично опиняться на
    вільному ринку з 1 січня. Для активних, поінформованих споживачів, які вже підписали
    новий договір з постачальником, вартість електроенергії зросте на щонайбільше
    5%. З іншого боку, пасивні споживачі, які цього не зробили, автоматично
    потраплять під дію договору про універсальні послуги, найдорожчі на ринку,
    незалежно від постачальника.





  • Протести в Кишиневі

    Протести в Кишиневі




    Тисячі
    людей протестували в неділю в столиці Республіки Молдова проти чинного, проросійського
    президента Ігоря Додона та утвореної соціалістами, парламентської більшості. Люди вимагали відставки
    парламенту та уряду, якии дорікають за сприяння корупції та розтрату державних
    грошей, та наполягали на проведенні дострокових парламентських виборів.

    Протест
    відбувся після заклику новообраної президентки Майї Санду, проєвропейської
    політичної діячки, до якої приєднались лідери опозиційних парламентських партій,
    а також кількох позапарламентських партій. Майя Санду вважає, що дострокові
    парламентські вибори неминучі, а найкоротший шлях до них, це відставка нинішнього
    кабінету міністрів, оскільки громадяни більше не можуть терпіти корупцію та
    хочуть кращого життя.

    Минулого тижня парламентська більшість, в якій переважають
    соціалісти, прийняла низку суперечливих нормативно-правових актів, зокрема закон
    про виведення Служби інформації і безпеки з-під контролю президента в
    підпорядкування парламенту та закон про надання особливого статусу російській
    мові. Вже тоді сотні людей протестували перед будівлею молдовського парламенту,
    але Ігор Додон заявив, що його наступниця поширює хаос та організовує зайві
    акції протесту.




    У
    Бухаресті Міністерство закордонних справ Румунії критично відреагувало на дії
    нинішньої більшості в молдовському парламенті, стверджуючи, що ці закони, «негативно
    впливають на верховенство права та функціонування демократичної системи» в
    сусідній державі.




    У
    листопаді в Р.Молдова відбулись президентські вибори. Суперниками в другому
    турі виступили діючий проросійський президент Ігор Додон, який балотувався на
    другий термін, та екс-прем’єрка Майя Санду. Остання перемогла на виборах,
    здобувши 57,75% голосів, а церемонія інавгурації новообраної президентки Республіки
    Молдова відбудеться 24 грудня.

  • Невдоволення медпрацівників

    Невдоволення медпрацівників




    Перебуваючи
    на передовій боротьби з новим
    коронавірусом, румунські працівники системи охорони здоров’я неодноразово
    висловлювали своє незадоволення умовами праці та розміром фінансових стимулів.
    У вівторок члени Федерації профспілок «Санітас» пікетували уряд на знак
    протесту проти відсутності реакції влади на запити про фінансову, людську та
    матеріально-технічну підтримку. Тиждень тому десятки профспілок працівників
    системи охорони здоров’я та соціального забезпечення провели перший протест під
    назвою «Мітинг виснаження», незадоволені «непослідовною кризовою стратегією»
    влади у боротьбі з епідемією.




    У
    вівторок керівництво Федерації «Санітас» мали зустріч з представниками уряду,
    яким вони представили свої вимоги. Юліан Попе, перший віце-президент Федерації «Санітас»
    заявив: «Основною докорою залишається
    відсутність занепокоєння уряду з приводу ситуації медичних працівників, я маю
    на увазі, зокрема, фізичне та психічне виснаження медичного персоналу, який
    перебуває на передовій з березня, призупинення конкурсів на зайняття вакантних посад,
    недостатня у цей період кількість засобів індивідуального захисту та повну передбачуваність
    для медпрацівників, яку уряд на сьогодні не забезпечує. Звичайно, є також вимоги щодо заробітної плати.»




    Після
    переговорів з представниками Федерації «Санітас» представники уряду пообіцяли розробити
    необхідні нормативно-правові акти, згідно з якими всі категорії персоналу у
    сферах охорони здоров’я та соціальної допомоги, які доглядають та
    лікують пацієнтів, хворих на Covid-19, отримають 30%, а також ще від 50% до 85% надбавки до
    зарплати за роботу в умовах епідемії.




    У
    свою чергу, профспілка працівників Служби швидкої допомоги у вівторок скасувала
    японський страйк, намічений на середу, після зустрічі з прем’єр-міністром Людовіком
    Орбаном та міністрами охорони здоров’я і фінансів. Георге Кіш, президент
    Національної федерації профспілок працівників Служби швидкої допомоги зазначив:
    «З 15 серпня співробітники Служби швидкої
    допомоги не отримали жодної надбавки як заохочення або бонус за роботу в умовах
    пандемії. Натомість інші медичні підрозділи отримали такі надбавки і ми
    обговорили це питання. Сподіваємось, що відповідні нормативно-правові акти будуть прийняті
    і набудуть чинності з 1 листопада, для того щоб оперативний персонал служб
    швидкої допомоги отримав 25% надбавки. Ще одним делікатним питанням були зарплати
    фельдшерів або медсестер швидкої допомоги, які не отримують належної
    за виконану роботу зарплатні.»




    Профспілки
    домоглися 25% надбавки та збільшення кількості працівників служб швидкої
    допомоги на 1000 посад, рівномірного розподілу вакансій по всіх повітах та їх
    заповнення на конкурсній основі, а також укладання трудових договорів на
    невизначений строк.

  • 30 років від червневої  «шахтаріади» 1990 року в Бухаресті

    30 років від червневої «шахтаріади» 1990 року в Бухаресті

    Насильницькі дії 13-15 червня 1990 р. у Бухаресті, які завершилися приходом
    шахтарів та нападом на цивільне населення
    столиці, являли собою крок назад, зроблений румунським суспільством менше ніж
    за півроку після повернення свободи у грудні 1989 р. Це був приклад, який доводить, що суспільство, яке виходить із
    тоталітарного політичного режиму, має боротися з демонами минулого, поки воно
    не зцілиться. Прихід шахтарів, у червні
    1990 року, був третім візитом шахтарів до Бухареста для підтримки Фронту Національного
    порятунку проти опозиційних партій. Але насправді це було проявом ненависті та
    нетерпимості до демократичного плюралізму, який важко відроджувався. На тлі
    протестів на Університетській площі у квітні 1990 р., організованих опозицією,
    та виборів 20 травня 1990 р., виграних Фронтом Національного порятунку,
    напруженість досягла максимального рівня. Спроба державних установ усунути демонстрацію
    з Університетської площі 13 червня 1990 р. стала початком триденного
    насильства, в якому загинуло 6 людей, і близько 750 було поранено.




    Подія 13-15 червня 1990 року була особливою, і ми запитали історика Крістіана Васіле, в чому
    полягає її відмінність: Деякі історики ставлять її в контекст початку
    посткомуністичного періоду і вважають її останньою комуністичною репресією,
    здійсненою в Румунії. І я думаю, що вони мають рацію, тому що прояви того часу,
    щодо придушення протестів цивільного
    населення, мають декілька характеристик, які були помічені в національній
    історії відразу після 1944 року. І це пояснюється крізь призму послідовності політичних
    кадрів і практик, специфічних періоду після березня 1945 р. Практику політичних
    акцій, спрямованих на підбурювання одних мирних громадян проти інших також
    спостерігали у червні 1990 р.




    Було відмічено, що події у червні 1990 року були спричинені слабкістю держави,
    правоохоронних органів у спробі ліквідації протестів 13 червня. Крістіан Васіле:
    «Я теж був би схильний повірити в теорію слабкості правоохоронних органів, які
    не змогли покласти край безладдям. Якщо ми уважно придивимося до подій 13-15
    червня, особливо тих, що відбулися 13 червня, оскільки це важлива дата, ми
    спостерігаємо слабкість правоохоронних органів, але також бачимо певні
    елементи, які не мають пояснень. Є кілька записів, і вони правдиві, виступ на радіо
    заступника міністра внутрішніх справ генерала Діамандеску, який каже своєму
    співрозмовнику, ми підпалимо автобуси, як була домовленість. Що ми
    маємо зрозуміти з цих слів? Потім є відповідні свідчення того, що пожежу в
    столичній поліцейській будівлі не розпалювали протестувальники, вона спалахнула зсередини. Знову ж таки, незрозуміло, як
    сотні міліціонерів відступають, не захищаючись, а також і біля будівлі
    Міністерства внутрішніх справ.




    Консолідація нової влади, представленої Йоном Ілієску, шляхом маніпулювання
    масами, більшість аналітиків «шахтаріади» розглядають, як смислове пояснення тодішніх
    подій. Крістіан Васіле: «Ці безладдя в районі університету та бульвару Вікторієй
    були придушені у ніч на 14 червня о 3 годині ночі. Правоохоронці контролювали
    ситуацію, вони заарештували бунтівників. Гірники прийшли трохи пізніше, їх
    зустрів тодішній президент Йон Ілієску. Ілієску, замість того, щоб намагатися
    деескалації ситуації, пояснити їм, що армія та поліція контролювали ситуацію,
    запрошує їх зайняти Університетську площу. Навіщо було цього жесту, оскільки
    поліція та армія контролювали ситуацію за кілька годин до цього? Це абсолютно несподіване
    запрошення призвело до насильства вранці 14 червня та наступного дня. Тому це
    було підбурювання до насильства абсолютно марним і гідним Кримінального кодексу.




    Крістіан Васіле зазначив, що «шахтаріада» у червні 1990 року була останнім проявом
    комуністичного мислення суспільства, здійсненого після падіння режиму в грудні
    1989 року: Чому шахтарі? Була спроба зробити це за допомогою інших робітників, навіть 13-14 червня. Ми
    маємо офіційні свідчення про те, що працівників Бухареста закликали з деяких
    заводів. Багато спілок відмовились втручатися на тій підставі, що це політичний
    конфлікт, і не їм слід наводити порядок. Але, здається, що шахтарі були більш чуйною
    категорією на пропаганду режиму
    Ілієску. Йон Ілієску захищає себе, кажучи, що він не викликав спеціально
    шахтарів, а відповідальних соціальних сил. Але це обтяжуюча обставина з боку
    президента країни. Трагедією цих подій, є також прояви радості частини
    населення Бухареста, яке вітало шахтарів за те, що вони робили. І що вони робили, – побили студентів, бородатих людей
    та жінок у коротких спідницях. Це нагадало мені політику Чаушеску щодо
    полювання на рокерів у 70-х».




    Румунія заплатила за акції шахтарів, 13-15 червня 1990 р., міжнародною
    ізоляцією, що означало заморожування угоди з МВФ та неможливість надання
    кредитів. У політичному плані «шахтаріада» у червні 1990 р. мала як наслідок приєднання
    країни до Ради Європи лише у 1993 році, набагато пізніше після країн колишнього
    радянського простору.

  • 4 червня 2020 року

    ЗАСІДАННЯ У
    четвер в Бухаресті пройшло засідання уряду, на якому були проаналізовані нові
    заходи по відновленню економіки і збереженню робочих місць. Увагу уряду
    зосереджено, серед іншого, на програмі з підтримки великих компаній шляхом
    гарантування комерційних кредитів. Прем’єр-міністр Людовик Орбан оголосив, що будуть
    використані всі можливі інструменти для підтримки інвестицій, в тому числі
    шляхом створення капіталізованого інвестиційного фонду з бюджетних джерел або
    європейських коштів. Під час засідання міністр фінансів Флорін Кицу зазначив,
    що Румунія повинна внести гарантію в розмірі 393 мільйони євро, щоб залучити 5
    мільярдів євро – кошти через Програму ЄС SURE щодо активних заходів із
    зайнятості. Міністр Кицу також сказав, що це максимальна сума, яку може
    залучити Румунія за допомогою цієї програми.




    КОРОНАВІРУС В РУМУНІЇ -
    У Румунії до цього часу було підтверджено майже 20.000 інфікованих осіб вірусом COVID – 19. З них близько 14.000 були оголошені вилікуваними та виписані.
    Так само, до цього часу від нового коронавірусу померло 1305 осіб. Що
    стосується ситуації румунських громадян за кордоном, то майже 3.100 наших
    співвітчизників були заражені новим коронавірусом. 114 з них загинули,
    найбільше у Великобританії, Італії та Франції. Міністр охорони здоров’я Нелу
    Тетару заявив у середу, що тестування для визначення рівня поширення вірусу
    COVID-19 серед населення, охоплюватиме червень, липень, серпень та буде
    проведене на вибірці з понад 29.000 осіб. Він пояснив, що можлива вакцина може
    з’явитися в середині наступного року і що було б важко запровадити обов’язкову
    вакцинацію, не маючи періоду випробувань протягом двох-трьох сезонів.




    ПАРЛАМЕНТ – Діти в Румунії проходитимуть в школах уроки з медичної освіти,
    а не сексуальної освіти, і в цих уроках вони зможуть брати участь лише за
    згодою батьків, вирішила Палата депутатів у Бухаресті, яка внесла змін до
    закону «Про захист та просування прав дітей». Зміни були внесені на пропозицію
    депутатів СДП (лівої опозиції) та НЛП (правлячої партії). Союз «Рятуйте Румунію»,
    третя парламентська сила, піддала критиці ці зміни, нагадуючи, що Румунія є
    європейською країною з найбільшою кількістю абортів серед неповнолітніх. Нова
    умова, а саме те, що батьки мають дати згоду на участь дітей в уроках медичної
    освіти, заблокує викладання цих уроків, попередили представники СРР.
    Дослідження громадської організації Рятуйте дітей показує, що шість
    із десятьох матерів-підлітків ніколи не мали доступу до інформації про
    репродуктивне здоров’я чи сексуальну освіту.




    ФЕСТИВАЛЬ -
    Перенесений через обмежувальні заходи, прийняті навесні, ХІХ
    Міжнародний кінофестиваль Трансільванія (МКФТ) відбудеться з 31 липня по 9 серпня. МКФТ пропонує літнє видання з багатьма показами під відкритим небом,
    літньою атмосферою та програмою, адаптованою до контексту.
    Проекції на відкритому повітрі будуть організовані в чітко розмежованих просторах, а стільці
    будуть розташовані на відстані один від
    одного. Доступ здійснюватиметься
    кулуарами. Внутрішні покази кінофільмів будуть заплановані після того, як
    влада ухвалить нові заходи щодо кінотеатрів.




    ЄВРОЗОНА – Європейський центральний банк (ЄЦБ) очікує, що
    в цьому році єврозона зазнає глибокої рецесії через пандемію коронавірусу
    (COVID-19), а збитки будуть частково скорочені в 2021 році. ВВП має скоротитися
    на 8,7% у 2020 році, а потім на 5,2% у 2021 році та на 3,3% у 2022 році, за
    словами голови ЄЦБ Крістін Лагард, яка попередила, що ризики можуть поставити
    під загрозу ці оцінки. Прогноз ЄЦБ також вказує на те, що рівень інфляції в
    єврозоні цього року складе 0,3%, порівняно з попереднім прогнозом 1,1%, у 2021
    році складе 0,8% та 1,3% у 2022 році. Згідно з весняними економічними прогнозами,
    опублікованими Європейською Комісією 6 травня, єврозона зареєструвала рекордне
    скорочення на 7,7% в цьому році, а в 2021 році вона зазнає зростання на 6,3% .




    АКЦІЇ
    ПРОТЕСТУ
    – Демонстрації в США, спричинені смертю
    чорношкірого під час арешту, були значно спокійнішими в середу, після кількох
    ночей протестів, що переросли в сутички з поліцією, грабежі та підпали. Це
    призвело до того, що президент США Дональд Трамп за останні дні погрожував
    використанням армії у штатах,
    які не в змозі заспокоїти ситуацію. Однак в останній заяві президент заявив, що
    він не думає, що йому доведеться
    направляти війська проти протестувальників після того, як його власний міністр
    оборони публічно виступив проти цього заходу, а інший престижний генерал і
    колишній глава Пентагону звинуватив Дональда Трампа у зловживанні владою. Водночас, Верховний комісар ООН з прав людини Мішель
    Бачелет заявила, що бажання учасників протестів, що спалахнули в США, повинні
    бути вислухані та вирішені. З іншого боку, в Європі тривали демонстрації
    солідарності з антирасистськими протестами у
    США.




    КОРОНАВІРУС У СВІТІ – У всьому світі загальна кількість нових
    коронавірусних інфекцій наближається до 6,6 мільйона. За даними, опублікованими
    worldometers.info, було вилікувано близько 3,2 мільйона пацієнтів і померло 388.000.
    Франція, Німеччина, Італія та Нідерланди домовились утворити альянс
    для забезпечення виробництва потенційної вакцини проти COVID-19 в Європі,
    заявила нідерландська влада. У четвер, Австрія відкрила свої кордони з усіма
    країнами, за винятком Італії. Повідомлення це було зроблено невдовзі після
    того, як Німеччина оголосила, що 15 червня скасує свою заборону на поїздки до та
    із країн Європейського Союзу, якщо у цих країн не будуть встановлені заборони
    на в’їзд. В Іспанії, парламент затвердив шосте продовження надзвичайного стану
    до 21 червня включно. З іншого боку, Китай дозволить авіакомпаніям, чиї
    операції були заборонені в країні, відновити діяльність. Цей крок відбувається
    після того, як Вашингтон погрожував призупинити всі рейси китайських компаній
    до та із США 16 червня. Другий день поспіль Бразилія зафіксувала рекордну
    кількість смертей від коронавірусу – понад 1.300.

  • 30 років  після  явища “Університетська площа”

    30 років після явища “Університетська площа”

    У ці дні, коли громадські зібрання заборонені через пандемію коронавірусу,
    румуни можуть згадати явище Університетської площі. Явище, яке
    відбулось у столиці Бухаресті 30 років
    тому, лише кілька місяців після революції 1989 року, надовго позначило румунське суспільство і стало орієнтиром
    антикомуністичної боротьби. Неповністю зрозуміле в той час суспільством, яке
    щойно вийшло з десятиліть тоталітаризму, явище спричинило гострий соціальний
    розрив і, мабуть, розглядається зовсім по-іншому навіть тепер, хоча думки
    багатьох людей змінилися. 22 квітня 1990 року тисячі людей, незадоволені
    політичною ситуацією в країні, зібралися на «Університетській площі» – в центрі
    Бухареста – і оголосили її «першою вільною від неокомунізму зоною».




    Протести були спрямовані проти Іона Ілієску та інших колишніх провідних членів Румунської комуністичної партії, які взяли на себе керівництво державою після
    Революції. Згодом кілька десятків людей повністю заблокували площу, і рух
    швидко поширився, після того, як Іон Ілієску назвав учасників «неробами». Підтриманий
    правими політичними силами рух
    розпочався в розпалі виборчої кампанії до перших посткомуністичних виборів, тривав 53 дні і був жорстоко ліквідований
    гірниками, які прибули до столиці з вугільного басейну на півдні країни. Акція називалась
    шахтаріада і викликала серйозну критику з боку Заходу та частини
    громадянського суспільства.




    Іона Ілієску та нову ліву владу в результаті цих виборів звинуватили у
    тому, що закликали та підбурювали шахтарів проти демонстрантів, які продовжували
    протестувати в набагато меншому масштабі, звинувачення відкинуті до цього дня.
    Еміль Константінеску, колишній професор Бухарестського університету, прихильник
    цього явища, сьогодні говорить про це як про школу демократії.
    Ставши президентом Румунії в 1996 році, Константінеску каже, що офіційні особи того
    часу побоювалися зникненням страху з душі людей, сили правди і віри в ідеали. Він
    констатує, що через тридцять років події того часу стали історією.




    Історія, яка привела нас до Європейського Союзу, Північноатлантичного
    альянсу та консолідованих демократій. Ми стикаємося з іншими труднощами, іншими
    викликами та невизначеностями, безліччю розколів та черговою хвилею ненависті,
    яка перейшла з вулиці у соціальні мережі, звертає увагу колишній глава держави.
    Згадування тих моментів світла в темряві може допомогти нам
    подолати не тільки віруси, що забруднюють наше тіло, але й ті, що заражають
    нашу свідомість, і зрозуміти, що тільки разом ми можемо досягти
    успіху, підсумовує Еміль Константинеску.

  • 12 січня 2019 року

    УРЯД – Усі варіанти прийняття закону про обрання мер у два тури виборів враховуються лібералами, які перебувають при владі в
    Румунії. Прем’єр-міністр Людовік Орбан не виключає можливість взяття відповідальності
    чи прийняття термінової постанови уряду, але каже, що не виключає й варіант
    прийняття нормативно-правового акту в парламенті. Він також заявив, що його
    партія висуне кандидата в мери Бухареста після проведення опитування, а щодо
    закону, який передбачає подвоєння допомоги по догляду за дитиною,
    прем’єр-міністр сказав, що вирішив відкласти його набуття чинності до виявлення
    необхідних фінансових ресурсів у
    державному бюджеті, напевно після 1 липня. Заява була зроблена після того як
    президент Клаус Йоганніс заявив, що підпише відповідний нормативно-правовий
    акт, прийнятий у грудні за ініціативою опозиційної Соціал-демократичної партії.




    ІРАН – Тисячі іранців протестують у Тегерані, вимагаючи
    відставки верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї, після того, як Корпус
    вартових Ісламської революції взяв на себе відповідальність за збиття
    українського пасажирського літака, більшість пасажирів якого були громадянами
    Ірану, або канадцями іранського походження. Представники іранської влади
    стверджують, що лайнер був збитий помилково. Президент США Дональд Трамп застеріг
    владу Ірану від чергової різанини мирних жителів і привітав мужність
    протестувальників. Про це йдеться у повідомлені англійською та мовою фарсі, оприлюдненому у Twitter американського президента. Напередодні іранська військова
    поліція застосувала силу та сльозогінний газ проти протестувальників. Поліція
    затримала на кілька годин Посла Великої Британії в Ірані, який знімав демонстрації
    в університеті Аміткадір проти Алі Хаменеї, а іранські ЗМІ стверджують, що
    британський дипломат підбурював студентів до протестів. Напередодні президент
    Ірану Хасан Рохані подзвонив своєму українському колезі Володимиру Зеленському,
    щоб вибачитися за інцидент, в результаті якого загинуло 11 українців.
    Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що Іран повинен взяти на себе повну
    відповідальність, підкресливши, що цього не мало відбутися, навіть в умовах підвищеної
    напруженості.




    ГАЗ – Президент Російської Федерації Володимир Путін та канцлер Німеччини
    Ангела Меркель обговорили у Москві спільну енергетичну політику, з наголосом на
    газопроводі «Північний потік-2», а також низку нагальних проблем, що стоять
    перед світом, зокрема події в Лівії, Ірані та Сирії. Як повідомляє наш кореспондент у Москві, за підсумком переговорів
    Володимир Путін та Ангела Меркель підтвердили рішучість завершити будівництво Північного
    потоку-2, що було призупинене минулого місяця через американські санкцій. Путін
    наголосив, що Росія зможе сама добудувати газогін, готовий на 90%,
    але вперше визнав, що його введення в експлуатацію буде відкладене до кінця
    цього року або навіть до першого кварталу наступного року. Проект був підданий
    гострій критиці США, Польщею, країнами Балтії та Україною, які стверджують. Що він
    посилює залежність Західної Європи від російського газу та надає Москві
    інструмент політичного тиску.




    ЖАНДАРМЕРІЯ – Чотирнадцять румунських жандармів, які майже 6
    місяців брали участь у місії НАТО з тренування афганських сил громадського порядку та
    безпеки, повернулися додому в неділю. В Афганістані румунські жандарми успішно
    провели десятки місій, за які були нагороджені медалями НАТО за операції не по
    5-й статті, – зазначається на сторінці Румунської жандармерії у Facebook. Загалом
    12 контингентів Румунської жандармерії взяли участь у місіях НАТО в
    Афганістані. Станом на сьогодні румунські жандарми беруть участь у 9
    міжнародних місіях під егідою ЄС, ООН та ОБСЄ.




    ГАНДБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу здобула
    путівку до другого кваліфікаційного раунду Чемпіонату світу, що відбудеться
    наступного року в Єгипті. Румуни посідають перше місце в групі набравши чотири
    очки після двох матчів. У суботу румуни обіграли Косово з рахунком 32-21, а в п’ятницю
    здобули перемогу: 29-24 над збірною Грузії, яка учора перемогла команду Італії.
    Сьогодні пройдуть останні два матчі 3-го кваліфікаційного раунду світової першості
    з гандболу Косово-Грузія та Італія-Румунія, але їх результати вже не вплинуть
    на те, хто займе перше місце в групі.



  • Відновлення протестної культури в Румунії

    Відновлення протестної культури в Румунії


    Поряд із загальним
    голосуванням, протест є максимальною формою вільного висловлення думок у
    сучасному суспільстві. Іскра протестів підпалилася під час Французької революції кінця
    18 століття. Протест завжди був показником, за яким вимірювався рівень свободи сучасного суспільства
    та його різноманітність. Тирани XX століття проявили патологічну неприязнь
    до протестів. Цю відразу також успадкували неліберальні та популістські лідери сучасного періоду, які, на щастя, не
    змогли спрямувати її на ліквідацію протесту, як це зробили комунізм і фашизм.




    У міжвоєнній Румунії
    протест був поширеною формою прояву незгоди соціальної чи політичної групи з
    політикою влади. Але з 1945 року, рік встановлення в Румунії комуністичної влади, протест
    жорстоко придушувався. Незважаючи на це, між 1945 та 1989 рр. румуни протестували, коли умови
    праці та життя ставали нестерпними, прикладом цього будучи страйки шахтарів від 1977 року та страйки робітників брашовських підприємств «Червоний
    прапор» і «Трактор». У 1989 році, як помста історії, румуни відновили свою свободу
    протестувати саме через низку масових протестів, які призвели до повалення комуністичного режиму. З
    того часу, новітню історію Румунії можна писати і з точки зору повернення до
    культури протесту.






    Поетеса Ана Бландіана, опонентка
    комуністичного
    режиму та одна з тих, хто сприяв відродженню протесту в Румунії, відкрила виставку під
    назвою Демократія
    і протест. Ана Бландіана сказала, що метою цього заходу було пригадати моменти, які
    призвели до відновлення протестного духу:
    «Ця ідея, не будучи
    оригінальною, містить деякі особливі акценти сьогодення. Ми хотіли зібрати разом
    всю інформацію про масштабні заходи протесту, що відбулися в Румунії з 1945 року,
    від першого протесту проти комунізму і до
    протестів на площі Вікторія з 2017 року, між якими
    минуло понад 70 років, з яких 30 років – були роками свободи і 45 років диктатури. Це своєрідний
    виступ на користь створення культури протесту. Справжня цивілізація також має культуру
    протесту, а культура протесту означає визнання моментів протесту. Мене
    здивував той факт, що під час протестів на користь Рошія Монтане говорилося, що це були першими протестами у
    новітній історії Румунії. Тим більше, що на протестах з 2017 року на Площі Вікторієй (укр.
    «Перемоги») половина
    протестувальники були тими, хто протестував на Університетській площі 20 років
    тому. На жаль, протестуючі з2017 року просто не знали про це.Ми живемо в суспільстві, яке
    руйнує пам’ять. Не йдеться про недобросовісність, це було поганою прикметою, що може викликати
    занепокоєння у зв’язку з майбутнім покоління, яке не хоче мати жодного зв’язку зі своїми
    попередниками.»







    Але наявність протесту не означає, що він є завжди корисним для демократії. Ана Бландіана: «Я отримала книгу із США, яка називаєтьсяМова протесту, і має на обкладинці знак анархії,
    відоме
    анархістське коло. Там я виявила відмінності між протестами, наскільки вони є різними. Для американця, який
    написав цю книгу, протест був формою заперечення суспільства, анархія – це те, що найчастіше
    хоче знищувати
    суспільство не показуючи чим його можна замінити. Протести, які ми продумали, – це були протестами заради правової держави, заради
    верховенства закону, на користь можливості знову жити в правовій державі. Заради чого, наприклад, протестували працівники
    в Брашові у 1987
    році? Послідувало
    згодом 10-ліття протестів організації Громадянський альянс, що було лише закликом і протестом проти
    відмови у відновленні верховенства права, яке повинно було бути здійснене на основі Тімішорського проголошення. А протести 2017
    року – це лише протести тих, хто не хоче примиритися із тим, що Румунія не здатна стати справжньою
    правовою державою.»






    Культура протесту повернулася до повсякденної поведінки
    румунів після майже 50 років від її придушення. У 90-х роках панувало поширення
    протесту в різних його формах – від мирного, який залишається найбільш
    конструктивним, до крайнього, насильницького. Політичний протест був
    головною темою перших сторінок газет і новиною,
    що відкривав журнали новин радіо та
    телеканалів. 52-денний марафонський мітинг на Університетській площі з квітня-травня 1990 року залишився найважливішою віхою у
    бажанні сказати «ні» тоді, коли група людей відчувала, що політика не веде суспільство
    до загального блага. Можна сказати, що відродження протесту в Румунії після
    1989 року було пов’язане з відродженням демократії та політики, підключенням
    громадян до природного: прагнення до суспільних інтересів та
    загального блага.

  • 11 вересня 2019 року

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії,
    соціал-демократка Віоріка Денчіле у середу оголосила кандидатури на посади керівників
    п’ятьох відомств: навколишнього середовища,
    енергетики, внутрішніх справ, освіти, з питань взаємодії з парламентом та
    віце-прем’єр-міністра з економічних питань. З шести
    кандидатів троє є членами Альянсу лібералів та демократів,
    колишнього меншого партнера соціал-демократів по коаліції, який у серпні
    вирішив розірвати партнерство і перейти в опозицію. Віоріка Денчіле зазначила,
    що вдячна тим членам АЛДЕ, які, попри особисті та політичні інтереси,
    зрозуміли, що Румунія потребує стабільності. Як повідомляли джерела в СДП, у разі коли троє представників АЛДЕ,
    попри позицію їх політичної сили, погодяться очолити зазначені
    міністерства, уряд не буде зобов’язаний звертатися до парламенту по вотум
    довіри, як того вимагають глава держави та парламентська опозиція. Раніше Альянс лібералів та демократів вирішив виключити з
    лав партії всіх, хто прийме посади в уряді та парламенті або погодиться на
    підтримку іншої політичної сили.
    Після оголошення прем’єр-міністра, лідер опозиційної Націонал-ліберальної
    партії Людовік Орбан
    заявив, що Віоріка Денчіле порушує Основний закон, який
    зобов’язує главу уряду запитувати вотум довіри у парламенту, додавши,
    що чинний
    кабінет міністрів
    перебуває поза законом.


    ТРАГЕДІЯ – Теракти, скоєні 11 вересня 2001 року є
    трагедією, яка забрала тисячі життів і сколихнула весь світ, – заявила у середу
    прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле. Також у середу румунські сенатори
    хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв жахливої трагедії. США сьогодні вшановують
    пам’ять жертв терактів, що сталися рівно 18 років тому. Майже 3000 людей, у тому
    числі п’ятеро румунів, були вбиті 11 вересня 2001 року 19 терористами Аль-Каїди, які
    захопили чотири пасажирські літаки, котрі направили в символічні будівлі США.
    Кількість жертв, які отруїлися токсичними речовинами в результаті вибухів та
    пожеж продовжила зростати в наступні роки. Ці події вважаються найкривавішими в
    історії, а їх наслідки досі сильно відчуваються серед американців.




    ВІЗИТ – Міністр оборони Румунії Габрієль Леш
    перебуває з дводенним візитом у Північній Македонії. Він зустрівся зі своєю колегою Радмілою Секеринською-Янковською. Центральною темою зустрічі був розвиток двостороннього оборонного співробітництва з огляду на те, що процес вступу цієї країни до НАТО розпочався у 2008 році на Бухарестському саміті, а незабаром північна македонія стане 30-им членом Північноатлантичного альянсу. Були також розглянуті такі теми, як міжнародна безпека, заходи боротьби з явищем тероризму, а також
    зобов’язання двох держав у рамках регіональних ініціатив. Це перший візит глави румунського оборонного відомства від підписання Протоколу про приєднання Північної Македонії до НАТО в лютому ц.р. Румунія однією з перших держав-союзників ратифікувала цей документ.




    ВИБОРИ – Постійне виборче управління Румунії подало на розгляд уряду проект термінової постанови про продовження до 15 вересня
    терміну реєстрації закордонних румунів, які бажають голосувати на президентських виборах. За словами прем’єр-міністра Віоріки Денчіле
    цей нормативно-правовий акт буде схвалений на засіданні у четвер. У цих умовах
    керівництво вищезазначеного
    управління вирішило залишити
    веб-сайт відкритим для реєстрації. Середа була останнім днем, коли громадяни Румунії, які мешкають за кордоном
    і хочуть голосувати на президентських виборах 10 і 24 листопада, можуть
    зареєструватися на сайті www.votstrainatate.ro. До вівторка до Постійного
    виборчого управління надійшло приблизно 28.400 заявок на голосування на виборчих
    дільницях та близько 29.800 запитів на заочне голосування.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває Міжнародний фестиваль ім.
    Джордже Енеску. Щодня на головних сценах заходу виступають найвідоміші музиканти
    та оркестри світу. У середу програмою фестивалю передбачено виступ Філармонічного
    оркестру Монте-Карло під орудою диригента і скрипаля Максима Венгерова. Любителі
    класичної музики мають можливість послухати Баладу для скрипки з оркестром
    Джордже Енеску і три опуси Петра Чайковського. І теж у середу диригент Володимир
    Юровський, художній керівник фестивалю імені Джордже Енеску, виступить разом з Державним академічним симфонічним оркестром
    Росії, даруючи шанувальникам класичної музики нову інтерпретацію Симфонії№2 ля
    мажор, Оп.17 Джордже Енеску. До 22 вересня у Бухаресті та 10 інших містах
    Румунії та п’ятьох країнах: Німеччині, Франції, Італії, Канаді та Респ.
    Молдова, відбудуться пов’язані з Міжнародним фестивалем ім. Джордже Енеску
    події, вшановуючи таким чином музичну спадщину румунського композитора. Радіо
    Румунія є співпродюсером заходу з самого початку у 1958 році.




    МУЗЕЙ – Проект закону про створення Національного
    музею історії євреїв та Голокосту в Румунії був прийнятий у середу на пленарному
    засіданні Палати депутатів. Фінансування буде забезпечене з державного бюджету,
    за рахунок бюджету Національного інституту дослідження Голокосту в Румунії ім. Елі
    Візеля, а також за рахунок власних надходжень, добровільних пожертвувань та
    спонсорської допомоги. Музей має на меті представити та пропагувати історію
    культури та традицій єврейської громади в Румунії, захистити жертв Голокосту та
    боротися з антисемітизмом. Законопроект був прийнятий Сенатом 4 вересня. 78
    років тому в Румунії режим маршала Йона Антонеску, союзника нацистської
    Німеччини, почав депортацію євреїв зі сходу Румунії на окуповані радянські
    території. У період з 1941 по 1945 роки було вбито понад 300 тисяч румунських
    євреїв.




    ПРОТЕСТИ – Більше 200 членів
    профспілок працівників оборонної промисловості сьогодні провели мітинг у рамках
    пікетування Уряду на знак протесту проти невиконання кабінетом міністрів взятих
    на себе зобов’язань. Основні вимоги включають: скасування податкових
    зобов’язань, створення науково-дослідного центру з боєприпасів та озброєння,
    зміна назви «оборонна промисловість» і оголошення її «стратегічною галуззю
    національного значення» та підвищення зарплати осіб, які працюють в цій галузі.
    Профспілки також вимагають звільнення на 10 років від оподаткування прибутку працівників
    оборонної промисловості.




    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії базова інфляція уповільнилась і в
    річному вимірі в серпні знизилася до 3,9%, з 4,1% у липні. За даними
    Національного інституту статистики, непродовольчі товари подорожчали на 2,98%,
    продовольчі товари – на 5,02%, а вартість послуг зросла на 4,23%. Згідно з
    прогнозом Національного банку Румунії річний рівень інфляції сягне 4,2%
    наприкінці поточного року, 3,4% у грудні 2020 року та 3,3% у другому кварталі
    2021 року.

  • Антиурядові протести

    Антиурядові протести

    Тисячі людей знову вийшли на вулиці в Румунії в неділю ввечері, щоб
    показати свою солідарність з магістратами, які стверджують, що термінова
    постанова № 7, нещодавно
    прийнята урядом, перешкоджає їхній роботі. У Бухаресті і в кількох містах країни -
    Сібіу, Клуж, Констанца, Ясси, Тімішоара і Галац – учасники мітингу вимагали відставки міністра Тудорела Тоадера, скасування нормативного акту і
    розпуску відділу розслідування магістратів.Як завжди, найбільше
    протестуючих було в Бухаресті,
    де був організований марш, і де актори Національного театру протестували на сходах
    закладу.




    Але уряд оголосив, що не
    відмовляється від цього нормативного акта, який викликав масові протести серед магістратів.
    Минулого тижня Тудорел Тоадер оголосив, що підготував проект термінової
    постанови, який скасує кілька положень постанови номер 7. Документ був представлений прем’єр-міністру Віоріці Денчіле і надісланий Вищій раді магістратури (ВРМ). А голова
    ВРМ Лівія Савоня сказала, що статті про делегування на посаду та про добру репутацію скасовуються. Вуличні протести мають місце після протестів магістратів у прокуратурах і судах по
    всій країні, які висловили незадоволеність протягом останніх кількох днів, у
    тому числі через припинення діяльності.


    Антиурядові протести також викликані терміновою
    постановою 114,
    що також згадується Європейською Комісією у піврічному звіті серед факторів, які ризикують загрожувати нормальному функціонуванню
    фінансового сектора. СДП, головна партія правлячої коаліції, визнає, що будь-які зміни до
    нормативного акта можуть бути зроблені доки зберігається головна мета -а саме, щоб населення та компанії отримували нижчі процентні ставки за кредитами. Тим часом представники Міністерства
    фінансів ведуть переговори з Румунською Асоціацією банків, щоб
    проаналізувати, чи потрібні поправки до цієї постанови щодо деяких податкових заходів.




    Представники Асоціації будівельних підприємців запропонували зміни до Постанови, яка має бути
    обговореною Палатою депутатів. Вони вважають, що
    нормативний акт має хороші положення для будівельного сектору, але є і
    положення, які, на їхню
    думку, повинні бути змінені, і представники автохтонних компаній газової промисловості
    попередили, що застосування положень постанови 114 матиме негативний вплив, не лише що стосується інвесторів у цьому секторі, а також
    на державний бюджет.

  • 24 лютого – 2 березня 2019 року

    24 лютого – 2 березня 2019 року

    Протести
    румунських магістратів



    У Румунії тривають
    безпрецедентні протести магістратів, прокурорів і суддів після прийняття урядом
    чергової термінової постанови №7/2019 року про внесення низки суперечливих
    поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та
    здійснення правосуддя у Румунії. На знак протесту на цьому тижні була призупинена
    діяльність кількох прокуратур, в тому числі Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом, яке уперше вирішило припинити діяльність з 26
    лютого по 8 березня, період, протягом якого будуть розглядатися лише термінові ситуації.
    І судді найбільшої румунської інстанції – Трибуналу міста Бухарест призупинили
    свою діяльність до 7 березня. Усі
    справи, що перебувають на розгляді трибуналу, за винятком термінових випадків,
    будуть відкладені на сім днів. Магістрати вимагають скасування відповідної
    постанови та призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів,
    вчинених магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього
    питання. Тим часом, міністр юстиції Тудорел Тоадер, ініціатор суперечливої
    постанови, заявив, що розробив нову термінову постанову, яка скасує низку положень
    постанови №7, що викликала хвилю протестів, зокрема ті, що передбачають, що і судді
    можуть посідати керівні посади в прокуратурах.




    Колишня керівниця
    антикорупційного управління Румунії є фавориткою на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури





    Колишній головний
    антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів
    у Комітеті громадянських свобод (LIBE) та Комітеті з питань бюджетного контролю
    (CONT) Європейського парламенту за підсумками слухань трьох кандидатів на
    посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури. Друге і
    третє місця посіли француз Жан-Франсуа Бонерт і німець Андрес Ріттер. Лаура
    Кодруца Кьовеші заявила, що результат голосування в Європарламенті – це не
    просто особиста перемога: «Це голосування не тільки за мене, це голосування за
    всю румунську систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які
    підтримали боротьбу з корупцією та верховенство права в останні
    роки. Це голосування за всіх прокурорів та суддів в Європі, які працюють під
    постійним тиском. Я не мала підтримки румунського уряду, але й не просила її,
    не чекала і не чекаю.»
    У Бухаресті права парламентська опозиція привітала
    перемогу колишнього керівника антикорупційного управління і розкритикувала керівні
    Соціал-демократичну партію та Альянс лібералів і демократів, заявивши, що вони
    «зрадили Румунію» і «організували наклепницьку кампанію» проти румунського
    кандидата. Депутати Європарламенту від цих двох політичних сил голосували
    проти кандидатури Лаури Кодруци Кьовеші. Сенатор від Соціал-демократичної
    партії Клаудіу Манда заявив, що
    соціал-демократи проголосували проти, оскільки вона зловживала владою на посаді
    голови антикорупційного управління. Кандидатура на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури має бути погоджена шляхом переговорів між
    Європарламентом і Радою держав-членів ЄС.




    Рекомендації Європейської Комісії для Румунії



    Економіка Румунії стикається з підвищеними ризиками, – попереджає
    Європейська Комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну співтовариства.
    У документі, оприлюдненому в середу, Єврокомісія згадує, зокрема, термінову
    постанову уряду №114/2018 р., а також прийнятий парламентом закон, який попри
    принцип незворотності дії обмежує відсотки за іпотечними кредитами, загрожуючи нормальному функціонуванню фінансового сектора. Крім того, у звіті Європейської
    комісії заначається, що заходи передбачені постановою №114 сильно послаблюють другий
    рівень пенсійної системи. Фахівці ЄС стверджують, що нововведення мають
    негативний вплив на майбутні пенсії румунів, на ринок капіталу і негативно вплинуть
    на майбутні інвестиції, збільшать невизначеність, роблячи економіку Румунії
    менш привабливою як для румунських, так і для іноземних інвесторів. Ризики для
    румунської економіки пов’язані зі збільшенням дефіциту рахунку поточних
    операцій, а також зі збільшенням витрат на оплату праці унаслідок підвищення
    мінімальної заробітної плати та зарплат працівників у державній системі.
    Європейська Комісія також привертає увагу на низьку ефективність системи освіти та сфери досліджень.
    У своєму аналізі Єврокомісія наголосила на необхідності стимулювання інвестицій,
    проведення відповідальної бюджетно-фіскальної політики та здійснення добре
    продуманих реформ.




    Участь президента Румунії Клауса Йоханніса у саміті «Бухарестської
    дев’ятки»




    Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні здійснив
    візит у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті «Бухарестської дев’ятки (Б9)»,
    на якому виступив за посилену присутність НАТО в Чорному морі. Лідери дев’яти держав-членів
    ЄС і члени НАТО на східному фланзі Альянсу у заключній заяві наголосили, що Європейський
    Союз і НАТО сильніші разом. Переговори, у яких взяв участь і Генеральний
    секретар НАТО Йенс Столтенберг, також зосередилися на безпековій ситуації у
    східному сусідстві та в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс висловив
    занепокоєння з приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що
    військові дії протягом останніх років свідчать про те, що Росія продовжує бути
    загрозою для стабільності в регіоні. Він сказав, що події в регіоні свідчать
    про те, що союзники мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські
    оборонні можливості і забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в
    регіоні. Президент Йоханніс наголосив на необхідності надання більшої підтримки
    партнерам НАТО на Сході, передусім Україні та Грузії, щоб збільшити їх
    обороноздатність перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до
    чистої пропаганди. Формат Б9 був створений з ініціативи президентів
    Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в Бухаресті, а
    другий – у Варшаві в червні 2018 року.

  • Нові протести проти зміни законів правосуддя

    Нові протести проти зміни законів правосуддя

    Тисячі людей знову вийшли на вулиці в Бухаресті і багатьох
    великих містах Румунії, щоб протестувати проти
    положень термінової постанови про внесення змін до законів правосуддя. Вони
    вимагають скасування нормативного акта, який, на їхню думку впливає на
    незалежність магістратів і блокує діяльність прокуратур. Ініційована міністром юстиції Тудорелом Тоадером, і прийнята минулого тижня урядом, термінова
    постанова вносить зміни
    до правил призначення різних категорій суддів і скорочує прерогативи прокурорів. Цим
    нормативним актом змінюється процес призначення головних прокурорів і усувається
    більша частина контролю
    над відділом розслідування
    магістратів,
    який, на думку
    критиків, створений
    для залякування.




    Це останні зміни, які
    соціал-демократи, при владі разом з АЛДЕ, зробили за останні два роки, і які
    викликали масштабні вуличні протести.Ми прийшли захищати те, що
    залишилося від верховенства права, – сказали демонстранти, скандуючи
    антикорупційні гасла і вимагаючи відставки уряду. У п’ятницю сотні магістратів
    протестували в кількох великих містах, а частина прокурорів вирішила призупинити свою діяльність, щоб
    засудити прийняття цих змін. Європейська Комісія, Державний департамент США та
    тисячі румунських магістратів вважають, що зміни загрожують незалежності судової влади та
    верховенству
    права.




    Раптові внесення змін до законів правосуддя через термінову
    постанову, без консультацій з Вищою радою
    магістратури та корпусом магістратів,
    мають значний вплив на спроможність всього корпусу прокурорів виконувати свої конституційні
    завдання, – йдеться в заяві прокурорів у Бухаресті. СДП, при поверненні до влади наприкінці 2016 року,
    розпочала суперечливий перегляд судової системи, мотивуючи свої дії, стверджуючи, що ці зміни «виправляють зловживання суддів»,
    підтримуючи справедливе правосуддя.




    З іншого боку, критики стверджують,
    що мета цієї реформи матиме між бенефіціарами лідера СДП Лівіу Драня, засудженого за фальсифікацію
    виборів. Під час мандату
    Лаури Кодруци Кьовеші, звільненої минулого року, Національне
    антикорупційне управління
    засудило
    за корупцію на високому рівні багато чиновників, включаючи
    міністрів і законодавців, за що вона була високо оцінена ЄС. Проте останнім часом Брюссель,
    який уважно стежить за правосуддям в Румунії, неодноразово попереджав уряд
    діяти відповідно до рекомендацій Європейської Комісії щодо дотримання верховенства права.



  • 26 жовтня 2018 року

    ОПЕРАЦІЯ
    – Президент Румунії Клаус Йоханніс
    у п’ятницю виписався з військового шпиталю в Бухаресті, де він був прооперований напередодні, – повідомив сьогодні медичний заклад. Згідно із поширеною заявою глава держави переніс малоінвазивне
    втручання – артроскопічну операцію на плечовому суглобі лівої руки, що пройшла
    без ускладнень, а пацієнт в даний час вже проходить післяопераційне лікування та
    процедури фізичної реабілітації. Раніше президент переніс подібну операцію на правому
    плечі. Адміністрація Президента повідомляє, що стан здоров’я Клауса Йоханніса є
    оптимальним і, що він може повноцінно виконувати свої посадові обов’язки.




    СТРАЙК – Голова
    Союзу вільних профспілок метро Йон Редой у п’ятницю заявив, що чинний Колективний
    трудовий договір втрачає свою силу 27 жовтня і, якщо переговори не будуть
    завершені до цієї дати, у середині листопада працівники бухарестського
    метрополітену оголосять загальний страйк. За його словами, працівники
    вимагають підвищення заробітної плати на
    42%. Йон Редой розповів про різницю між зарплатами співробітників метрополітену
    Бухареста та Брюсселя. Якщо румунські працівники отримують валовий заробіток у
    3300 леїв (близько 700 євро), то зарплата працівників брюссельського метро в
    сім разів вища, – стверджує Йон Редой. І при тому, що кількість штатних працівників
    бухарестського метро становить 4560, при необхідних 5000.




    ПРОТЕСТИ -
    Кілька сотень людей протестували в Бухаресті та Клужі (північний захід) проти
    початку міністром юстиції Тудорелом Тодером процедури відставки Генерального прокурора Августіна Лазера. У
    документі, оприлюдненому міністром юстиції, сформульовано 20 пунктів звинувачень, так само як у
    документі, складеному влітку для
    звільнення колишнього керівника Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші. Президент Клаус
    Йоханніс, опозиція, а також багато суддів та прокурорів, піддали гострій критиці
    ініціативу міністра юстиції. Європейська комісія зазначає, що представить всі
    останні події в Румунії в наступному звіті, розробленому в рамках Механізму
    співпраці та контролю в сфері правосуддя, який буде опублікований 13 листопада.




    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО -
    Урожай кукурудзи в цьому році в Румунії прогнозується на рівні 14,5-15 млн.
    тонн, що майже на 10% більше ніж очікують у Франції, а це означає, що Румунія стане
    найбільшим європейським виробником кукурудзи – пише французька газета Le
    Monde з посиланням на дані Генеральної асоціації виробників кукурудзи. І міністр
    сільського господарства Румунії Петре Дайя, стверджує, що в цьому році Румунія
    стане першою серед країн ЄС за обсягом виробництва кукурудзи, підтверджуючи інформацію
    французького видання. На його думку, Румунія є і буде однією з найбільших зернових
    держав Європи, оскільки вона має надзвичайні кліматичні умови та ґрунт. У 2017
    році Румунія повідомила, що загальне виробництво зернових становить майже 27
    млн. тонн, тобто майже півтори тонни на кожного румуна, з рекордними
    показниками по врожайності пшениці,
    гороху, ячменю, соняшника, сої, кукурудзи, картоплі та винограду.




    ЗГУРТУВАННЯ ЄС -
    Комісар ЄС з регіональної політики Коріна Крецу стверджує, що політика згуртування
    є запорукою підвищення якості життя європейських громадян, а її результати
    добре видно в Румунії. Вона каже, що після вступу до Європейського Союзу в 2007
    році Румунії було виділено понад 45 мільярдів євро коштів з європейських фондів
    для власного розвитку. Комісар ЄС у понеділок та вівторок здійснить офіційний
    візит до Румунії де зустрінеться представниками румунської влади та візьме
    участь у двох конференціях на тему майбутнього європейської політики
    згуртування.




    СПОРТ -
    Румунські військові на Іграх нескорених у Сіднеї вибороли дві золоті та одну
    срібну медалі в змаганнях зі стрільби з лука, а також бронзову медаль з веслування
    на тренажері. У легкій атлетиці двоє румунських військовослужбовців посіли
    четверте місце в забігу на 1500 метрів. Загалом 15 осіб представляють
    Румунію на Іграх нескорених – спортивних
    змаганнях для військовослужбовців, які зазнали поранень у ході бойових дій. У
    цьому році румунські спортсмени удруге беруть участь у цих іграх після того, як
    минулого року у Торонто 15 членів румунської команди нескорених змагалися у
    шести спортивних дисциплінах. Торік румуни здобули чотири медалі, одну золоту (стрільба
    з лука), одну срібну (стрільба з лука) і два бронзові (веслування на тренажері
    та забіг на 1500 метрів). Змагання проводяться з 2014 року за ініціативою
    британського принца Гаррі, який надихнувся американськими Warrior Games.

  • 12 вересня 2018 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні прийняв прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. З цієї нагоди глава держави зазначив, що відносини Румунії з Нідерландами мають
    важливу економічну та соціальну складову, враховуючи той факт, що в цій країні
    проживає близько 30 тис. румунів. Президент Йоханніс обговорив з головою
    голландського уряду майбутнє ЄС і зазначив, що, хоча погляди двох країн не
    збігаються в усіх питаннях, Румунія та Нідерланди працюють над зміцненням ЄС. Так
    само були обговорені такі теми, як: приєднання Румунії до Шенгенської зони,
    міграція, Брекзит та головування Румунії в Раді ЄС у першій половині наступного
    року.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Румунські депутати у середу відхилили ініційовану
    опозиційною Націонал-ліберальною партією резолюцію про вотум недовіри міністру
    внутрішніх справ Кармен Дан під назвою «Удар соціал-демократичним кийком по
    обличчю румунської демократії». На парламентських дебатах у вівторок
    міністр заявила, що під час антиурядової
    акції протесту 10 серпня у столиці жандарми
    діяли згідно із законом і запевнила, що всі винні в довільному використанні
    сили проти протестувальників відповідатимуть
    перед законом. Опозиція, однак, звинувачує жандармів у застосуванні заборонених
    засобів і методів проти учасників протесту, більшість з яких були мирними
    протестувальниками.




    ВЗАЄМИНИ – Марокко високо цінує роль Румунії на регіональному
    і глобальному рівнях та підтримує її кандидатуру на місце непостійного члена
    Ради Безпеки ООН, – заявив сьогодні в Бухаресті міністр закордонних справ і
    міжнародного співробітництва Марокко Насер Буріта. Після зустрічі з румунським
    колегою Теодором Мелешкану глава марокканської дипломатії зазначив, що Бухарест
    робить дуже корисний внесок у збереження миру, стабільності в регіонах навколо Марокко,
    в Африці та на Близькому Сході. У свою чергу, міністр Теодор Мелешкану
    підтвердив підтримку Румунією Марокко у перспективі головування у Раді ЄС в
    першій половині наступного року. Переговори також були зосереджені на
    двосторонніх відносинах, з огляду на те, що Марокко є першим економічним
    партнером Румунії в Африці та арабському світі.



    ЄВРОСОЮЗ
    – Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер сьогодні виступив з щорічним
    зверненням у Європарламенті про стан справ в Європейському союзі. З огляду на
    те, що вихід Великої Британії з ЄС намічений на березень 2019 року Жан-Клод
    Юнкер заявив, що британський уряд повинен зрозуміти, що країна, яка покидає
    європейське співтовариство не може лишатися у такій же привілейованій позиції,
    що й держава-член. З іншого боку він запропонував нове економічне партнерство
    між Євросоюзом та африканським континентом, а також значне посилення до 2020
    року європейського агентства Frontex. Жан-Клод Юнкер також заявив, що до кінця року Єврокомісія
    озвучить пропозиції щодо зміцнення євро по відношенню до долара. Агентство
    Франс-Прес нагадує, що це була остання промова Жана-Клода Юнкера на посаді
    президента Єврокомісії – його термін добігає кінця 31 жовтня 2019 року. Він
    зайняв цю посаду в розпал боргової кризи Греції та на тлі усунення наслідків
    світової фінансово-економічної кризи.






    САНКЦІЇ -
    Європейський парламент на сьогоднішньому пленарному засіданні в Страсбурзі засудив
    порушення Угорщиною демократичних цінностей та
    закликав Європейську комісію відреагувати, тобто порушити
    санкційну процедуру, передбачену статтею 7
    Лісабонського договору. Депутати Європарламенту більшістю
    голосів прийняли звіт, що містить перелік порушень
    свободи та цінностей ЄС у засобах масової інформації, наукових колах, щодо меншин,
    мігрантів, а також в сфері боротьби з корупцією та забезпечення
    незалежності правосуддя. Під час пленарних
    дебатів у вівторок Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
    заявив, що цей звіт використовує подвійні стандарти, зловживає владою, а
    спосіб його прийняття виходить за
    рамки положень базового договору ЄС. У разі
    активації статті 7 Лісабонського
    договору, щодо Угорщини можуть
    бути застосовані різні санкції, включаючи призупинення права голосу в
    Раді ЄС.




    НАГОРОДА
    – Румунський військовий – Віктор Богдан Біла – був нагороджений Збройними
    силами США за результатами його участі у військових навчаннях «Saber Guardian-2017», – повідомляє Міністерство національної оборони Румунії.
    Церемонія вручення нагороди відбулася у місті Клуж-Напока (північний захід) у
    штабі 4-ї стрілецької дивізії «Джеміна». Лейтенант Віктор Богдан Біла був нагороджений
    Медаллю за досягнення, за активну участь та підтримку, яку він надав
    американським військам.

    РЕФЕРЕНДУМ -
    Конституційний Суд Румунії у середу оголосив, що розгляне 17 вересня законодавчу пропозицію щодо внесення до Конституції поправки про те, що сім’я
    базується на вільно укладеному шлюбі між чоловіком і жінкою. Сенат Румунії прийняв
    цю пропозицію у вівторок. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу Драгня нещодавно
    оголосив, що референдум на цю тему відбудеться 7 жовтня. Кілька неурядових організацій, об’єднаних
    в «Коаліцію заради сім’ї», зібрали близько трьох мільйонів підписів щодо
    призначення референдуму на цю тему для блокування одностатевих шлюбів у Румунії.

  • Р. Молдова: 27 років незалежності

    Р. Молдова: 27 років незалежності

    27
    серпня 1991 року на карті Європи з’явилася нова держава – Республіка Молдова,
    створена на частині колишніх східних румунських територій, відірваних Радянським
    Союзом в 1940 році. Румунія, яка попрощалася з комунізмом двома роками раніше, стала
    першою країною, котра визнала нову державу. Через 27 років Румунія є членом ЄС та
    НАТО, а також найзапеклішим захисником ідеї європейської інтеграції сусідньої,
    переважно румуномовної держави, згідно з заявленими прагненнями офіційного Кишинева.
    І обіцяє надалі робити це упродовж свого головування в Раді ЄС у першій
    половині наступного року.




    Проте
    ці майже три десятиліття, що минули від проголошення незалежності не принесли процвітання
    та соціального спокою молодій молдовській державі.У 1992 році
    Придністров’я, за підтримки Москви, вийшла з-під контролю Кишинева після збройного
    конфлікту, що забрав сотні життів. Статус східного сепаратистського
    регіону не був врегульований досі.

    Р. Молдова пережила гострі економічні кризи, які
    посилили небажану першу позицію цієї країни в списку найбідніших європейських
    держав та спровокували масштабний відтік робочої сили. Внутрішні конвульсії та масштабні
    протести призвели до зміну владній верхівці. А після того як у 2009 році
    головною метою закордонної політики стало зближення з Європейським Союзом,
    Республіка Молдова досягла значних успіхів у цьому напрямку, отримавши
    скасування візового режиму з ЄС та підписання Угоди про вільну торгівлю з
    державами європейського співтовариства.




    Відносини з Брюсселем, однак, погіршилися після того як у
    2014 році з банківської системи Республіки Молдова зник щонайменше 1 мільярд
    доларів, а реформи, в тому числі в сфері правосуддя, зайшли в глухий кут. Крім
    цього на президентських виборах 2016 року переміг проросійський політик Ігор
    Додон. Сьогодні західні партнери Кишинева стурбовані скасуванням старої виборчої
    системи за партійними списками та переходом на змішану систему. Їх невдоволення
    досягли апогею після скасування, на сумнівних підставах, результатів виборів
    столичного мера, на яких переміг лідер проєвропейської коаліції «ДА» Андрей Нестасе.




    Невиконання низки критеріїв правової держави, демократії та
    здорової ринкової економіки роблять уразливою молдовську державу і підсилюють побоювання
    з приводу її майбутнього. Це добре усвідомлюють прихильники проєвропейської
    опозиції. Тисячі з них у неділю взяли участь в антиурядовому протесті в Кишиневі,
    організованому Рухом національного опору «АКУМ», створеним після скасування результатів
    виборів у столиці. Протестувальники засудили корупцію серед тих, хто управляє
    країною і зажадали відставки уряду Павла Філіпа, який на їх думку несе
    відповідальність за погіршення ситуації в країні та ізоляції молдовських громадян
    в Європі.

    «Багато молодих людей були вигнані з дому, нас залишається все менше. Ми не можемо більше
    вірити брехні цього корумпованого режиму, більше не можемо дозволити красти цьому
    авторитарному режиму, ми не можемо виховати й вчити своїх дітей, коли зарплатня
    нижче прожиткового мінімуму, ми не можемо дозволити їм принижувати нас надалі»
    ,
    – заявила лідер партії «Дія і солідарність» Майя Санду.