Tag: референдум

24 листопада, в день першого туру президентських виборів у Румунії, мешканців Бухареста також запросили на референдум, ініційований генеральним мером Нікушором Даном. Виборці мали можливість відповісти на два запитання, запропоновані генеральним мером, а також на третє запитання, ініціоване правлячою Соціал-демократичною партією, яке стосувалося боротьби з вживанням наркотиків у школах.

Перше з питань стосувалося того, чи згодні вони з тим, щоб розподіл грошей між Генеральною мерією та меріями шести секторів столиці здійснювався Генеральною радою, а не урядом та Парламентом, як це було раніше. Друге запитання стосувалося того, чи згодні вони з тим, щоб Генеральна мерія видавала всі дозволи на будівництво та містобудівну документацію в столиці. Третє запитання стосувалося того чи хочуть жителі Бухареста, щоб муніципалітет застосовував програму запобігання вживанню наркотиків у школах Бухареста.

За даними Постійного виборчого органу, на референдумі проголосувало 731.990 громадян, тобто 40,96% від тих, хто був внесений до списків виборців. Референдум було визнано таким, що відбувся, оскільки в ньому взяло участь більше 30% громадян, більшість з яких відповіли «ТАК» на всі три запитання. Згідно з опитуванням CURS 97% виборців сказали «ТАК» на запитання про централізовану видачу дозволів на будівництво в столиці, 64% погодилися з пропозицією розділити гроші між генеральною мерією та меріями шести секторів столиці, а 82% відповіли «ТАК» на запитання щодо необхідності запровадження програми запобігання вживанню наркотиків у школах Бухареста. Однак, результат всенародного волевиявлення має бути підтверджений Парламентом.

«Я дякую жителям Бухареста, які в такій великій кількості прийшли на референдум, я дякую їм за усвідомлення величезних ставок для міста цього демократичного заходу», – заявив на прес-конференції генеральний мер Нікушор Дан. Він сказав, що завдяки їхньому волевиявленню місто повертається до нормального життя і до раціональності, з якої його вирвали політичні ігри 20 років тому, довівши устрій міста до абсурду.

Водночас, генеральний мер попередив жителів Бухареста, що основні роботи, яких потребує місто, вимагають часу на адміністративні процедури. Політичні партії не можуть проігнорувати бажання 500 тис. мешканців Бухареста, – заявив генеральний мер Нікушор Дан. Він закликав політичні партії проголосувати найближчими днями за те, щоб втілити у закон висловлену на референдумі волю громадян: «У дебатах, які ми проведемо через кілька тижнів щодо закону про національний бюджет, результати референдуму повинні бути включені. У дебати, які ми будемо проводити в першій половині 2025 року щодо Містобудівного кодексу, нехай будуть включені результати референдуму, а в Податковий кодекс будуть внесені зміни відповідно до результатів референдуму, починаючи від першої половини 2025 року».

Нікушор Дан також заявив, що після місцевого референдуму гроші будуть краще розподілятися, а дозволи у сфері містобудування будуть видаватися на законних підставах.

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ – Незалежний кандидат Келін Джорджеску несподівано посів перше місце за кількістю голосів виборців, набравши 22,94% голосів після підрахунку 100% бюлетенів, у першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся в неділю. На другому місці – лідерка опозиційного правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» Елена Ласконі – 19,18%, яка на понад дві тисячі голосів випереджає чинного прем’єр-міністра і лідера найбільшої в Румунії, керівної Соціал-демократичної партії Марчела Чолаку (СДП) з 19,15%. За ними йдуть лідер опозиційного ультранаціоналістського Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон (13,86%) і лідер іншої керівної Націонал-ліберальної партії, спікер Сенату Ніколає Чуке (8,79%). Колишній заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат отримав підтримку 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%. Приблизно 9,5 мільйонів румунів, або понад 52,6% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Понад 821 тисяча румунів проголосували за кордоном. За даними Постійного виборчого органу, найбільшу кількість дійсних голосів за кордоном отримав Келін Джорджеску – 43,35%, за ним йдуть Елена Ласконі – 26,82% і Джордже Сіміон – 12,07%. У президентських перегонах взяли участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій та 4 самовисуванці. Другий тур виборів Президента Румунії пройде 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть парламентські перегони. Нагадаємо, що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

ВІДСТАВКИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив, що подає у відставку з посади лідера соціал-демократів після провальних результатів у першому турі виборів Президента Румунії. Марчел Чолаку не пройшов до другого туру, поступившись кандидатці від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елені Ласконі з різницею в кілька тисяч голосів. Лідер СДП привітав двох кандидатів, які пройшли до другого туру й оголосив, що його партія не оскаржуватиме результати голосування, оскільки важливість вирішального туру 8 грудня є набагато більшою, ніж особисті інтереси. Марчел Чолаку також заявив, що залишиться поруч зі своїми колегами до парламентських виборів, які пройдуть наступної неділі, після чого не балотуватиметься на жодну партійну посаду. Схожа ситуація і серед лібералів, партнерів соціал-демократів в чинному уряді. Лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, який також є головою Сенату також подав у відставку за результатами президентських виборів, на яких він посів 5-е місце. Він закликав традиційні партії «зберегти єдність Румунії». Ніколає Чуке заявив, що НЛП «усвідомлює помилки, яких вона припустилася і боротиметься до кінця за те, щоб Румунія залишалася вільною і демократичною країною».

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ-ДІАСПОРА – Перший тур президентських виборів офіційно завершився в понеділок о 7 годині ранку за румунським часом на всіх 950 виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Про це повідомило Міністерство закордонних справ. Останніми виборчими дільницями, де пройшло голосування за кордоном, були дільниці у Ванкувері, Канада, а також у містах Західного узбережжя США – Сан-Франциско, Лос-Анджелесі, Анахаймі, Лас-Вегасі, Портленді, Сакраменто, Сан-Дієго, Сіетлі та інших містах. Різниця в часових поясах і особливий графік голосування призвели до того, що голосування на президентських виборах за кордоном тривало 78 годин: з 01.00 години (за Бухарестом) п’ятниці 22 листопада до 7.00 за румунським часом понеділка 25 листопада, – пояснили в Міністерстві закордонних справ Румунії. Зовнішньополітичне відомство організувало 950 виборчих дільниць за кордоном до цьогорічних президентських і парламентських виборів. За даними Постійного виборчого органу, до моменту закриття виборчих дільниць у понеділок, 821 703 громадяни Румунії проголосували в діаспорі – 817 476 за додатковими списками і 4 227 – поштою.

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю У Бухаресті також пройшов місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Референдум було визнано таким, що відбувся, оскільки в ньому взяло участь більше 30% громадян, більшість з яких відповіли «Так» на всі три запитання. 67% виборців сказали «ТАК» на запитання про централізовану видачу дозволів на будівництво в столиці, 64% погодилися з пропозицією розділити гроші між генеральною мерією та меріями шести секторів столиці, а 82% відповіли так на запитання щодо необхідності запровадження програми запобігання вживанню наркотиків у школах Бухареста. Однак, результат всенародного волевиявлення має бути підтверджений Парламентом, а політичні партії не можуть проігнорувати бажання 500 тис. мешканців Бухареста, – заявив генеральний мер Нікушор Дан. Він закликав політичні партії проголосувати найближчими днями за те, щоб втілити у закон висловлену на референдумі волю громадян.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ РУМУНІЇ – У місті Алба-Юлія, столиці Великого Возз’єднання від 1 грудня 1918 року, повним ходом йде підготовка до Національного дня Румунії. За традицією останніх років, 30 листопада в Алба-Юлії відбудеться покладання вінків та квітів до пам’ятників засновникам єдиної румунської національної держави. На вечір 30 листопада також заплановані концерти просто неба. На 1 грудня заплановано прийом Посланників з цитаделей та зачитування Резолюції Національної Асамблеї в Алба Юлії. Центральною подією Національного дня Румунії стане військовий парад на центральному бульварі, в якому візьмуть участь понад 1000 військовослужбовців з бойовою технікою, включаючи наземні транспортні засоби, вертольоти і літаки F-16. Увечері заплановано святковий феєрверк. Цього року 1 грудня є днем подвійного значення. З одного боку, румуни святкують створення унітарної національної держави, а з іншого – обиратимуть своїх представників до обох палат Парламенту Румунії.

ВІЗИ – Китай скасовує візовий режим для громадян Румунії з 30 листопада 2024 року (00:00 за пекінським часом) до 31 грудня 2025 року (00:00 за пекінським часом). Це рішення привітало Міністерство закордонних справ Румунії, яке вважає, що цей захід, ймовірно, сприятиме мобільності румунських громадян, збільшуючи обсяг міжлюдських контактів. Безвізовий режим застосовується в одній з наступних обставин: бізнес, туризм, відвідування або транзит. Громадяни Румунії, які не відповідають одній з цих умов, все одно повинні будуть пред’являти візу при в’їзді в країну.

НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК – Сьогодні відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, з нагоди якого Міністерство закордонних справ підкреслює, що Румунія прагне сприяти створенню безпечного і справедливого середовища для всіх жінок, незалежно від їхньої національності, культури чи соціального статусу. Таким чином МЗС підтверджує свою прихильність до просування і захисту прав жінок і дівчат як на національному, так і на міжнародному рівнях. Як член Ради з прав людини (2023-2025 рр.) та Комісії зі становища жінок (2024-2028 рр.), Румунія прагне просувати права жінок і дівчат, вважаючи, що їх захист має важливе значення для розвитку справедливого та інклюзивного суспільства. Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок має на меті підвищити обізнаність про те, що жінки в усьому світі стикаються з численними формами насильства, включаючи зґвалтування, домашнє насильство та інші форми жорстокого поводження. Справжні масштаби цього явища часто приховуються. У 2024 році виповнюється 10 років відколи Румунія підписала «Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон домовилися у п’ятницю в Будапешті, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС в Брюсселі наступного місяця. «Румунія є постачальником безпеки в Європі, а її вступ до Шенгену зміцнить Шенгенську зону», – заявив міністр Кетелін Предою.

ВИБОРИ В АВСТРІЇ – Австрійські ультраправі здобули впевнену перемогу на регіональних виборах у неділю, закріпивши свою популярність після історичної перемоги на парламентських виборах у вересні. Партія свободи (FPO) отримала майже 35% голосів у південно-східній землі Штирія, що на 17% більше, ніж на попередніх виборах у 2019 році, значно випередивши консерваторів (26,8%) і соціал-демократів (21,4%). Це перший випадок, коли ультраправі вийшли на перше місце в цьому регіоні, яким наразі керують ліві та праві. Незважаючи на те, що вона стала найбільшою силою в парламенті, FPO наразі тримається на відстані в переговорах під керівництвом консервативного канцлера Карла Негаммера щодо формування уряду.

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Прем’єр-міністр і лідер керівної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку переміг у неділю в першому турі президентських виборів в Румунії. Після підрахунку 70% голосів, він має 23% голосів. На другому місці, з 22%, несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джоржджеску, якого звинувачують у проросійських настроях і в тому, що він вихваляв деяких представників ультраправих лідерів  у міжвоєнний період. За даними екзит-полів, Марчел Чолаку набрав 24% голосів виборців. На другому місці знаходиться  Елена Ласконі, лідерка правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» – 19,6% голосів. На третьому місці опинився несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джорджеску – 17%. Ультранаціоналістичний і популістський лідер Альянсу за об’єднання румунів, сувереніст Джордже Сіміон – 14% посів четверте місце, а лідер іншої керівної Націонал-лібральної партії  Ніколає Чуке є п’ятим – 13%. Марчел Чолаку сказав, що це було позитивне голосування за стабільність і рівновагу. Елена Ласконі заявила, що кожен отриманий нею голос – це відповідальність, і закликала до формування правої більшості після парламентських виборів 1 грудня. Приблизно 9,4 мільйонів румунів, або понад 52% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Близько 800 тисяч румунів проголосували за кордоном. Кількість виборців, які проголосували у містах перевищила кількість виборців у сільській місцевості майже на 2 мільйони осіб. У президентських перегонах брали участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні. Очікується, що Чолаку та Ласконі зустрінуться у другому турі 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть вибори до парламенту. нагадаємо. що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

РЕФЕРЕНДУМ – Місцевий референдум, ініційований генеральним мером Бухареста Нікушором Даном перевищив 30-відсотковий поріг, необхідний для визнання його таким, що відбувся. Згідно з даними Постійного виборчого органу у ньому взяли участь понад 40% мешканців Бухареста, внесених до виборчих списків і переважна більшість з них відповіла “ТАК” на три запитання,
як показують екзит-поли. Вони мали  відповісти на два запропоновані генеральним мером  питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах.

КУЛЬТУРА – Румунський інститут культури оголошує про офіційне відкриття 26 листопада свого представництва в Токіо, Японія. “Японія є центром інтересу для румунських культурних операторів і я переконаний, що представництво Румунського інституту культури у Токіо  зробить значний внесок у збільшення присутності Румунії на японській культурній сцені”, – сказав президент РІК Лівіу Жікман. У свою чергу, посол Румунії в Японії Овідіу Раєцкі заявив, що відкриття представництва Румунського інституту культури в японській столиці є стратегічною ініціативою, спрямованою на зміцнення культурних відносин між Румунією та Японією, підтримку міжнародного мистецького співробітництва та надання японській громадськості можливості відкрити для себе і оцінити багатство і різноманітність культурної спадщини Румунії. Першими культурними заходами нової структури стануть виставка робіт з колекції японського фотографа Косея Мія, які відображають чарівність Мараморощини та концерт японської артистки Фуміко Сакура, яка грає на флейті Пана. Після відкриття нової структури у Токіо, Румунський інститут культури матиме 19 центрів за кордоном.

КЛІМАТ – На кліматичному саміті ООН в Азербайджані – COP29, багаті країни пообіцяли надати країнам, що розвиваються, рекордні 300 мільярдів доларів, щоб допомогти їм підготуватися до зміни клімату та запобігти їй. Рішення було прийнято за підсумками переговорів, які затягнулися на 33 години, а саміт був близький до зриву. “Це був важкий шлях, але ми досягли домовленості”, – сказав голова кліматичного агентства ООН Саймон Стілл. Обіцяне фінансування до 2035 року “занадто мале, занадто запізніле і занадто неоднозначне”, сказав кенієць Алі Мохамед, виступаючи від імені групи африканських країн. Його колега з Малаві, який представляє 45 найбідніших країн планети, Еванс Н’єва, сказав, що ця угода “безамбіційна”.

СТРАЙК – Сьогодні в Італії страйкують залізничники. Профспілчани вимагають поновлення національного колективного договору, підвищення заробітної плати та покращення заходів безпеки на робочому місці. Протест розпочався в суботу ввечері і зачіпає кілька міжміських і регіональних маршрутів. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Італії, скасовані також поїзди, що прямують до аеропортів Рима та Мілана. Через п’ять днів в Італії оголошено загальний страйк, який торкнеться повітряного і місцевого громадського транспорту.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі в суботу ввечері зазнала поразки від Уругваю з рахунком 23-21 (13-13) у товариському матчі на Національному стадіоні “Тріумфальна арка” в Бухарест. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських перегонів у Румунії, який відбудеться в неділю, завершилася в суботу вранці. Цього року вибори Президента Румунії пройдуть 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий тур. Майже 19 000 виборчих дільниць для 18 мільйонів громадян з правом голосу працюватимуть у неділю, 24 листопада, по всій країні. За кордоном було відкрито рекордну кількість – 950 виборчих дільниць, які працюють протягом трьох днів, у п’ятницю, суботу та неділю. У суботу, за 12 годин до відкриття виборчих дільниць у Румунії, в діаспорі проголосувало близько 180 тисяч румунів, з яких понад 4 000 обрали голосування поштою. Більшість румунських виборців проголосували у Великій Британії, Республіці Молдова, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландах та Австрії. У президентських перегонах беруть участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні кандидати. У перегонах представлені більшість ідеологічних таборів – від соціал-демократів до лібералів, від проєвропейців до популістів, ультранаціоналістів і сувереністів. 1 грудня, у Національний день Румунії відбудуться й парламентські перегони. Вибори до місцевих органів влади Румунії та до Європейського парламенту пройшли 9 червня.

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю в Бухаресті пройде місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Мешканці Бухареста мають відповісти на два запропоновані ним питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах. Референдум вважатиметься таким, що відбувся, якщо у ньому візьмуть участь не менш ніж 30 % від кількості виборців Бухареста. У той же час, дійсні бюлетені повинні представляти щонайменше 25% тих, хто має право голосу.

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон у п’ятницю в Будапешті домовилися, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення й з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС 12 грудня в Брюсселі. Австрія виступала проти розширення зони вільного переміщення осіб і товарів з 2022 року. Урешті-решт, у березні Відень погодився на часткове членство Софії та Бухареста в Шенгенській зоні з повітряними та морськими кордонами, а також розробив дорожню карту для можливого розширення зони вільного переміщення на сухопутні кордони. Угода, опублікована в п’ятницю, передбачає контроль протягом початкового періоду в шість місяців, щоб мінімізувати потенційні зміни в міграційних маршрутах, які можуть виникнути.

НАТО – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрівся у Флориді в п’ятницю з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Про це сьогодні повідомили AFP і Reuters з посиланням на речниця Північноатлантичного альянсу. Вони обговорили питання глобальної безпеки, що стоять перед Альянсом. Зустріч Рютте з Трампом відбулася напередодні засідання Ради Україна-НАТО, яке має відбутися наступного тижня після того, як у четвер Росія запустила гіперзвукову балістичну ракету середньої дальності по об’єкту військової інфраструктури в українському місті Дніпро. Москва назвала цю акцію відповіддю на перші удари України американськими ракетами ATACMS і британськими Storm Shadow по військових об’єктах на території Росії.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі заграє сьогодні ввечері в Бухаресті, товариський матч з командою Уругваю. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох  в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

Республіка Молдова закріпило інтеграцію до Європейського Союзу як стратегічну мету, внісши відповідні зміни до Конституції. Рішення, схвалене за результатами референдуму від 20 жовтня, в середу було опубліковане в Офіційному віснику. Судді Конституційного суду підтвердили результати референдуму 31 жовтня, після того, як Центральна виборча комісія визнала його таким, що відбувся при явці трохи більше 50%.

Референдум був організований за ініціативою президентки Майї Санду, яка була переобрана на другий термін на виборах минулого місяця. Таким чином, у новій редакції Основний закон передбачає, що інтеграція до Європейського Союзу є стратегічною метою держави, європейський шлях є незворотнім, а ідентичність народу Республіки Молдова – європейською. Нова редакція Конституції також передбачає, що офіційною державною мовою в Республіці Молдова є румунська мова.

Аналітики стверджують, що хоча прокремлівські сили можуть спробувати саботувати європейську інтеграцію сусідньої країни, яка тепер стала стратегічною метою, важко повірити, що вони зможуть сформувати більшість за час, що залишився. Пояснює політичний аналітик Андрій Курерару: «Звісно, що прокремлівські сили оберуть жорстку кампанію. Ми можемо мати саботаж щодо різних аспектів, пов’язаних з імплементацією рамок переговорів з Європейським Союзом, через публічні демонстрації, мітинги, протести, які можуть набути насильницького характеру, щоб показати Брюсселю, що Республіка Молдова не така вже й проєвропейська, і що зміна Конституції не змінює ситуацію в країні.»

Своєю чергою, колишній голова Конституційного суду Молдови Александру Тенасе вважає, що внесення до Конституції положень, схвалених на референдумі, є рішенням і повноваженням виключно Конституційного суду. «Поки Конституційний суд, як єдиний орган конституційної юрисдикції, який має компетенцію перевіряти конституційність поправок до Конституції, вирішив, що ця поправка є законною і легітимною, я не бачу, кого може турбувати точка зору Кремля або когось іншого. Спекуляції завжди будуть, завжди буде хтось намагатиметься поставити під загрозу усе, що пов’язано з європейським курсом Республіки Молдова, але це не означає, що це має якийсь практичний вплив або може поставити під сумнів процес внесення змін до Конституції.»

Тим часом Кишинів оголошує про низку заходів і реформ після того, як молдовська влада заявила, що стала об’єктом операції з дезінформації та підкупу виборців на президентських виборах і референдумі щодо європейського курсу країни. У понеділок президентка Майя Санду проведе консультації з політичними партіями щодо реформи правосуддя та боротьби з виборчою корупцією після того, як Вища рада безпеки тиждень тому порушила питання фальсифікації виборів.

Старт передвиборчої кампанії

Агітаційна кампанія на виборах президента Румунії розпочалася опівночі в четвер і завершиться вранці 23 листопада. На найвищу посаду в державі балотуються 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежні. Голосування в першому турі відбудеться по всій країні в неділю 24 листопада з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчої дільниці будуть виборці в черзі або на дільниці, голова відповідної виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, після чого система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони мають тимчасове або постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому секторі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу. Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткових списків. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати або поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Другий тур президентських виборів запланований на 8 грудня. Між двома турами, 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться вибори до двопалатного парламенту країни.

Румунія та вибори в Республіці Молдова

Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голоси, віддані напередодні на референдумі щодо європейської інтеграції та президентських виборах у сусідній країні. 50,46% тих, хто взяв участь у референдумі, який був оголошений Центральною виборчою комісією в Кишиневі таким що відбувся, відповіли “ТАК” на питання “Чи підтримуєте Ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові вступити до Європейського Союзу?”. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка балотується на новий термін, набрала понад 42% голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Александр Стояногло отримав майже 26%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Міністерство закордонних справ Румунії привітало проведення президентських виборів і референдуму в Республіці Молдова за найвищими демократичними стандартами, але висловило занепокоєння з приводу безпрецедентного за масштабами, складністю і токсичністю втручання Росії, яке спостерігалося ще до початку виборчого процесу.

Офіційний візит до Чорногорії

Під кінець свого перебування на посаді президента Румунії Клаус Йоганніс здійснив у середу офіційний візит до Чорногорії, де обговорив зі своїм колегою Яковом Мілатовічем європейський курс цієї країни, який Румунія рішуче підтримує. Офіційний Бухарест підтримує процес розширення Європейського Союзу за рахунок приєднання його партнерів на Західних Балканах і країн-кандидатів у східному сусідстві, – заявив президент, який вважає, що ця політика є найкращою інвестицією в демократичну консолідацію Європи. Клаус Йоганніс і Яков Мілатовіч також обговорили шляхи збільшення інвестицій і посилення торгівлі та говорили про співпрацю в рамках НАТО, як в Чорноморському регіоні, так щодо підтримки України і зміцнення східного флангу. У п’ятницю, з нагоди Дня Збройних сил Румунії, були заплановані військові церемонії в країні, на військових базах у театрах військових дій, де дислокуються румунські солдати, в державах, де Румунія має акредитованих аташе з питань оборони, а також на кладовищах і пам’ятниках румунських солдатів в Австрії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Чехії, Республіці Молдова, Словаччині та Угорщині.

Погані новини від МВФ

Цього тижня Міжнародний валютний фонд погіршив свій прогноз зростання економіки Румунії на цей рік до 1,9%, порівняно з 2,8%, які він прогнозував у квітні. На 2025 рік МВФ прогнозує зростання на 3,3%. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% в кінці цього року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6% і знизиться до 5,4% в 2025 році. Також цього тижня Палата депутатів Румунії ухвалила в останньому читанні проєкт закону про мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантований мінімальний розмір базової заробітної плати встановлюється щорічно, періодично оновлюється після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховує прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

Допомога від Європейської Комісії

У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Гроші призначені для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема це стосується однієї або кількох з 39 культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник, кукурудза тощо. Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року. Лише цього року, за оцінками уряду, від посухи постраждало близько 2 мільйонів гектарів орної площі.

Прийміть свої почуття, подолайте свої страхи та спрямуйте свою енергію в конструктивне русло! Є так багато здорових альтернатив, щоб залишатися енергійним і ʺкрутимʺ, але з головою на плечах і ногами на землі, з постійним зв’язком зі своїми цілями та реальністю! Це, в двох словах, заклик Національного агентства з питань боротьби з наркотиками, яке ініціювало кампанію ʺGroundʺ в декількох столичних ліцеях, з метою запропонувати молодим людям безпечні способи управління своїми емоціями, характерними для підліткового віку. Послання кампанії є потужним: тобі не потрібні вигадки чи компроміси, щоб стати прикладом для наслідування для покоління, до якого ти належиш, або щоб реалізувати свій потенціал.

Головне – визнати свою недосконалість, поважати свої принципи, а коли загубишся, звернутися за допомогою. Цей меседж доноситься до молоді безпосередньо, через зустрічі та семінари в школах, а також через запуск газети, орієнтованої на покоління Ground, через веб-сайт та сторінки у соціальних мережах, присвячених цій кампанії. За словами Рамони Дабіжи, директорки Національного агентства з питань боротьби з наркотиками, окрім ризиків, пов’язаних з вживанням наркотиків, молодим людям нагадують про безліч доступних для них варіантів здорового способу життя. А тим, хто вже піддався спокусі вжити заборонені речовини, нагадують, що якщо вони відчувають себе пригніченими або перебувають у групі ризику, то можуть отримати безкоштовну та конфіденційну консультацію.

Щоб надати більшої ваги кампанії ʺGroundʺ, старшокласники мали змогу поспілкуватися та перейняти успішний досвід румунських спортсменів з видатними кар’єрними результатами, взірцями дисципліни, амбіцій та здорового способу життя. Серед зірок, які долучилися до кампанії, були Ларіса Йордаке – 16-разова золота медалістка чемпіонатів Європи зі спортивної гімнастики, Ана Марія Бринзе – багаторазова переможниця Олімпійських ігор, триразова чемпіонка світу та семиразова чемпіонка Європи з фехтування, Анкуца Боднар – олімпійська чемпіонка Токіо-2020 та Парижа-2024 з академічного веслування, футболісти Флорін Гардош та Іонел Денчулеску, баскетболіст Вірджіл Штенеску. А плавець Давід Поповіч, чемпіон року та кумир свого покоління, вирішив долучитися до кампанії через інтерв’ю, опубліковане в газеті ʺGroundʺ або на веб-сайті кампанії.

Неможливо виміряти справжні масштаби вживання наркотиків у Румунії. Але хоча статистика не може точно відображати реальний стан справ, безперечно одне – ситуація погіршилася за останні роки, що спонукає експертів і політиків бити на сполох і шукати шляхи протидії проблемі. Місцевий референдум також відбудеться в Бухаресті 24 листопада, одночасно з першим туром президентських виборів. Одне з трьох питань, винесених на референдум, стосуватиметься участі мерії у запобіганні вживанню наркотиків у середніх школах та ліцеях.

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голосування на референдумі щодо європейської інтеграції та президентські вибори в сусідній країні на платформі «Х». 50,46% учасників референдуму, як підтвердила Центральна виборча комісія, відповіли «ТАК» на питання «Чи підтримуєте ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові приєднатися до Європейського Союзу?». Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська Майя Санду, яка балотується на новий термін за підтримки правлячої партії «Дія і солідарність», набрала  42,45%  голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Олександр Стояногло отримав 25,98%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, колишній голова Європейської Ради, привітав голосування Молдови за членство в ЄС і той факт, що Майя Санду перемогла в першому турі президентських виборів. Референдум і президентські вибори відбулися в атмосфері безпрецедентного російського втручання – заявила Європейська комісія – в той час як Москва засудила «аномалії» в підрахунку голосів.

 МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії в понеділок привітало організацію президентських виборів і конституційного референдуму в Республіці Молдова на рівні високих демократичних стандартів. Однак МЗС висловило глибоку стурбованість масованим, систематичним втручанням, координованим векторами Російської Федерації, яке спостерігалося напередодні виборів. Ці безпрецедентні за масштабами, складністю та токсичністю втручання, – пише МЗС у комюніке, – мали на меті поставити під сумнів чесність виборів, підірвати демократію, поширити антидемократичні та антиєвропейські теорії, а також вплинути на виборців незаконними засобами. Однак обов’язком усіх партнерів у міжнародному демократичному співтоваристві є продовження підтримки Республіки Молдова, в тому числі у боротьбі з зовнішніми діями, спрямованими на підрив основних демократичних процесів, таких як голосування. Румунія продовжуватиме інвестувати енергію та досвід для підтримки Республіки Молдова в реалізації її європейської долі, а також для зміцнення її стійкості перед втручанням Росії.

РЕФЕРЕНДУМ – Генеральна рада столиці в понеділок схвалила організацію місцевого референдуму 24 листопада, одночасно з першим туром президентських виборів в Румунії. Рішення було прийнято 47 голосами «за» і двома «проти». Жителям Бухареста буде запропоновано відповісти на три питання. Перші два були запропоновані генеральним мером столиці Нікушором Даном і стосуються того, як розподіляються гроші між Генеральною мерію і районними меріями, а також видачі дозволів на будівництво в Бухаресті. Третє питання про боротьбу з вживанням наркотиків у школах було додано з ініціативи СДП шляхом внесення поправки. Таким чином, три питання, на які мешканці Бухареста повинні відповісти «ТАК» або «НІ», є наступними: – «Чи згодні ви з тим, що розподіл між мерією Бухареста та районними меріями прибуткових податків і місцевих податків і зборів, які збираються з громадян Бухареста, має бути затверджено Генеральною радою муніципалітету Бухареста?» – «Чи згодні ви з тим, щоб Генеральний мер Бухареста видавав дозволи на будівництво на всій адміністративній території міста? – “Чи згодні ви з тим, що мерія Бухареста повинна фінансувати і впроваджувати програму медичної освіти та профілактики наркоманії в усіх школах Бухареста?”.

ФЕСТИВАЛІ- У неділю ввечері в місті Сібіу (центр Румунії) розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Понад 100 документальних фільмів, включених до програми, будуть показані протягом тижня. Покази проходять у  кінотеатрах, театрах і в Новому куполі кінотеатру на Великій площі міста. Тим часом, Національний театральний фестиваль триває в Бухаресті до 28 жовтня. Культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року носить назву “Драматургія можливого”. Любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. 

КОРУПЦІЯ  – Пленарне засідання Сенату в Бухаресті в понеділок задовольнило запит про зняття депутатської недоторканності з сенатора-ліберала Єуджена Пирвулеску з метою проведення комп’ютерних обшуків. Сенатор Єуджен Пирвулеску був притягнутий до кримінальної відповідальності і має бути поміщений під судовим контролем у справі, в якій його звинувачують у підбурюванні до купівлі впливу. Минулого тижня в Палаті депутатів було проголосовано за зняття імунітету з Нелу Тетару, колишнього міністра охорони здоров’я з березня по грудень 2020 року, якого звинувачують у хабарництві.

ТУРИЗМ – Міністерство економіки, підприємництва та туризму (MEПT) в Бухаресті організувало у період з 13 по 19 жовтня інформаційний візит для 9 туристичних компаній зі Сполучених Штатів Америки з метою просування Румунії на американському ринку за допомогою інтенсивного туру, зосередженого на вивченні деяких з найбільш привабливих туристичних об’єктів і напрямків країни. MEПT має на меті зміцнити позицію Румунії як туристичної атракції, що представляє інтерес для цього ринку, в контексті глобального постпандемічного туристичного буму. Згідно з даними Національного інституту статистики, Румунія зафіксувала значне зростання кількості американських туристів, більш ніж на 25%, досягнувши 218 000 відвідувачів у 2023 році, у порівнянні з 173 000 у 2022 році. Більше того, за перші шість місяців цього року США посіли четверте місце серед основних країн-джерел румунського туризму, обігнавши такі традиційні ринки, як Франція та Іспанія.

НПВС – Європейська Комісія попередньо схвалила третій платіжний запит Румунії в рамках Національного плану відновлення та  стійкості (НПВС). Однак вона очікує додаткову інформацію від румунського уряду протягом місяця, перш ніж здійснити повний платіж. Згідно з оцінкою Єврокомісії, Румунія виконала 62 з 68 проміжних умов, тому запропонувала частково призупинити виплату до отримання запитуваних роз’яснень. Якщо роз’яснення будуть визнані достатніми, Єврокомісія виділить 2 млрд. євро в повному обсязі.

ЄВРОСОЮЗ  – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуває в Брюсселі, для участі у саміті Ради співробітництва ЄС та країн Перської затоки, а також у засіданні Європейської Ради, запланованому на четвер і п’ятницю. Серед тем для обговорення – Україна, війна на Середньому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція, закордонні справи та Республіка Молдова. Європейські лідери обговорять останні події у війні в Україні, а також шляхи допомоги українському народу. Щодо Середнього Сходу, вони обговорили “тривожну” ситуацію і “ризики ескалації насильства в регіоні”. Також відбудуться важливі дискусії щодо членства Молдови в ЄС та міграційної політики.

ПРАВОСУДДЯ – Постійне бюро Сенату Румунії на засіданні в режимі онлайн у середу вирішило направити до Комітета з правової політики запит про зняття недоторканності з сенатора Єуджена Пирвулеску, для представлення доповіді на пленарному засіданні, яке відбудеться в понеділок, 21 жовтня. Міністерка юстиції Аліна Горгіу у вівторок направила запит про зняття з нього недоторканності. Минулої п’ятниці сенатору Єуджену Пирвулеску було повідомлено про підозру у справі за фактом підбурювання до купівлі впливу, прокурори хочуть взяти з нього підписку про невиїзд.

ВІДБУДОВА УКРАЇНИ- Румунія може відіграти роль логістичного хабу в процесі відбудови України, – заявив Насті Вледою, президент двосторонньої румунсько-української торгової палати на Форумі з відновлення України в Бухаресті. У свою чергу Ана Тінка, Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії, підтвердила відданість Румунії підтримці України та особливе значення, яке надається процесу відновлення сусідньої країни. У цьому контексті вона підкреслила особливу увагу, яка приділяється транскордонним проєктам і зв’язкам у сфері транспорту та енергетики, а також тристоронньому співробітництву, до якого також залучена Республіка Молдова. Вона також згадала про важливу фінансову підтримку ЄС процесу відновлення України, закликавши бізнес-спільноту скористатися інструментами та програмами, доступними на європейському рівні.

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА – Сполучені Штати рішуче налаштовані перешкодити спробам Росії втрутитися у президентські вибори в Молдові та у референдум щодо вступу країни до Європейського Союзу, які відбудуться в неділю, 20 жовтня. Речник Білого дому Джон Кірбі заявив про неодноразові спроби Росії підірвати вибори в Молдові та її інтеграцію до ЄС. Пан Кірбі також згадав про мільйони доларів, витрачені Москвою протягом останніх місяців на вплив на результати президентських виборів, а також про десятки мільйонів доларів щомісяця, які російський агент впливу Ілан Шор інвестує в неурядові організації, що пропагують прокремлівський дискурс. Республіка Молдова вже давно вимагає екстрадиції пана Шора з його рідного Ізраїлю, звідки він втік після того, як у 2019 році став суб’єктом корупційного розслідування, названого “крадіжкою століття”.

ФУТБОЛ – У вівторок ввечері в Каунасі збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 2:1 у 2-й групі дивізіону С Ліги націй. Це вже четверта поспіль перемога “триколірних” у зазначеному змаганні, після перемог над Литвою вдома, та Кіпром і Косово на виїзді. Румунія лідирує в групі з 12 очками, за нею йде Косово, яке здолало Кіпр з рахунком 3:0 і залишається на три очки позаду Румунії перед останніми матчами змагання, Румунія – Косово (15 листопада) та Румунія – Кіпр (18 листопада). Ліга націй також матиме безпосередній вплив на європейські відбіркові матчі до Чемпіонату світу 2026 року. З іншого боку, молодіжна збірна Румунії кваліфікувалася на Чемпіонат Європи з футболу-2025 серед молоді до 21 року, перемігши у вівторок ввечері вдома команду Швейцарії з рахунком 3:1 в останньому матчі групи E відбіркового турніру. Для “триколірних” це вже четвертий поспіль вихід до фінального турніру серед гравців віком до 21 року.

У сусідній з Румунією переважно румунськомовній Республіці Молдова на неділю заплановані президентські вибори, а також референдум про закріплення прагнення до членства в ЄС у Конституції. Радіо Кишинів повідомляє, що чинна президентка, проєвропейська політикиня Майя Санду є фавориткою опитувань, але Молдова стикається з масштабною російською кампанією впливу на виборців та дезінформації, спрямованою на віддалення країни від Європи.

Державний секретар США Ентоні Блінкен нещодавно попередив, що Москва намагатиметься маніпулювати результатами президентських виборів і референдуму, в тому числі за допомогою пропагандистського телеканалу Russia Today, який, за його словами, координує свою діяльність з російськими спецслужбами. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові.

Санкції спрямовані на цілу низку осіб, причетних до організації кампанії з підкупу голосів і підтримки прокремлівських кандидатів, а кілька днів тому Європейський парламент також ухвалив резолюцію на підтримку боротьби Молдови з російським втручанням у національні демократичні процеси на початку переговорів про вступ до ЄС. За оцінками уряду Кишинева, щонайменше 100 мільйонів євро було спрямовано Москвою на кампанії з метою підриву результатів виборів і про-європейського референдуму, що відбудуться 20 жовтня.

Майя Санду, колишня чиновниця Світового банку, була обрана президенткою у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейським порядком денним. Вона виступає за скромний спосіб життя – різкий контраст з політиками, які довгий час домінували в політиці країни. У нещодавньому інтерв’ю президентка розповіла, що ділить двокімнатну квартиру зі своєю матір’ю, а в її декларації про доходи за 2023 рік вказано, що на її банківському рахунку є 600 доларів. У 2021 році прозахідна партія Майї Санду PAS отримала більшість на парламентських виборах, що дало їй безпрецедентні повноваження для проведення реформ і просування країни на захід.

Але три роки по тому Молдова залишається зануреною в економічну та політичну нестабільність. Країна занурилася в енергетичну кризу, коли підконтрольний Кремлю «Газпром» скоротив постачання газу на третину і більш ніж удвічі підвищив попередні тарифи на поставлений газ, що багато хто розцінив як політичну помсту Москви за прозахідну позицію президентки Майї Санду.

Потім війна Росії проти України підштовхнула Молдову до більшої фінансової кризи. Розташована всього в декількох годинах їзди від Одеси, Молдова прийняла найбільшу кількість українських біженців на душу населення, що призвело до навантаження на її систему охорони здоров’я, державні служби та інфраструктуру. Інфляція злетіла до 40%, а торгівля з Москвою і Києвом різко скоротилася.