Radio România Internațional

Tag: референдум

  • 17 квітня 2019 року

    РЕФЕРЕНДУМ – Парламент Румунії на спільному засіданні двох
    палат схвалив ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня, одночасно з виборами до Європейського
    Парламенту. Теми, запропоновані главою держави стосуються заборони амністії та
    помилування за корупційні правопорушення та заборони уряду приймати термінові постанови у сфері кримінальних
    правопорушень та судоустрою.
    Глава держави хоче, так само, запитати виборців, чи згодні вони з тим, щоб і інші державні органи, крім Омбудсмена отримали право оскаржувати термінові
    постанови у Конституційному суді. З такою ініціативою президент виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя, здійснених парламентською
    більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі критики як в країні,так і з боку європейських партнерів Румунії. Позиція законодавчого
    органу щодо проведення
    референдуму має консультативний характер. Ініціатива президента, котрий минулого тижня провів консультації з
    цього питання з парламентськими партіями, отримала у вівторок одностайну підтримку членів комітетів з
    питань правової політики та правосуддя.




    ЗАКОНОДАВСТВО – Сенат сьогодні схвалив
    ряд поправок до Кримінального кодексу Румунії, які наступного тижня будуть
    винесені на розгляд Палати депутатів. Вони були схвалені у вівторок спеціальною
    парламентською комісією з питань реформи правосуддя, після того, як міністр
    юстиції Тудорел Тоадер не погодився прийняти відповідні поправки до Кримінального
    кодексу терміновою постановою уряду. Голова комісії, соціал-демократ Флорін
    Йордакє пояснив, що терміновість пояснюється тим фактом, що чинний уряд не втілив
    у законодавство статті, що були визнані суддями Конституційного суду такими, що
    відповідають Конституції. У вівторок на засіданні комісії міністр юстиції
    Тудорел Тоадер заявив, що парламент зобов’язаний привести Кримінальний та
    Кримінально-процесуальний кодекси у відповідність до рішень Конституційного
    Суду, оскільки у цьому випадку йдеться про законопроект. Парламентська опозиція
    звинувачує більшість у тому, що ці поправки були схвалені, щоб звільнити низку
    політичних лідерів від кримінальної відповідальності.




    НАТО – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні у Бухаресті відкрив міжнародну
    конференцію «Зміцнення Східного флангу НАТО: виклики та стратегії узгодження
    заходів Балтійського та Чорноморського регіонів». Глава держави твердо
    підтримав унітарну, консолідовану і цілісну присутність НАТО на всьому Східному
    фланзі. Така присутність потрібна від Балтійського до Чорного морів для
    досягнення ефективного потенціалу стримування та оборонної позиції НАТО, – сказав Йоханніс.
    Він зазначив, що Чорноморський регіон продовжує стикатися із замороженими
    конфліктами і латентною напруженістю. Крім того зростає клімат конфронтації та
    сильної мілітаризації Чорного моря, а також спостерігається активізація
    гібридних дій, які є дуже небезпечними з огляду на їх наслідки, як для Румунії,
    так і для румунських партнерів і партнерів НАТО в регіоні.




    НОТР-ДАМ – Сьогоднішнє засідання французького уряду, яке очолив президент
    Еммануель Макрон було присвячене ліквідації наслідків пожежі, яка частково
    зруйнувала собор Нотр-Дам у Парижі, найбільш відвідуваний пам’ятник архітектури
    в Європі. Еммануель Макрон вчора, в інтерв’ю французькому телеканалу, пообіцяв,
    що реконструкція не триватиме більше п’яти років. Французький лідер також
    віддав належне пожежникам, які зменшили масштаби катастрофи. Пожежа, що сталася
    у понеділок увечері в Нотр-Дам, викликала хвилю емоцій по всьому світу і
    приплив пожертвувань для реконструкції собору, що є об’єктом Всесвітньої
    спадщини ЮНЕСКО, який щороку приваблював мільйони туристів. Сума пожертвувань
    на реконструкцію Собору Паризької Богоматері досягла майже 1 млрд євро. Чільні
    посадовці Румунії та Румунська Православна Церква висловили свою солідарність з
    французьким народом.




    ПРОТЕСТ – Конфедерація транспортних операторів і ліцензованих перевізників
    Румунії сьогодні провела акцію протесту перед будівлею уряду проти наміру чинної
    влади прийняти термінову постанову, котра на думку перевізників призведе
    до збереження явища незаконних пасажирських перевезень. Віце-прем’єр-міністр та
    міністр розвитку Данєль Сучу у понеділок
    заявив, що протягом двох днів термінова постанова про регулювання діяльності
    онлайн-платформ в сфері перевезення пасажирів буде опублікована в Офіційному віснику.
    Таксисти вимагають відповідних законодавчих змін у парламенті, з пройденням
    всіх етапів прийняття законів, а не в уряді в терміновому порядку. Вони
    наполягають на обмеженні діяльності онлайн-платформ в сфері перевезення
    пасажирів і на запроваджені для останніх нових правил ліцензування, контролю та
    оподаткування, аналогічних тим, що застосовуються відносно водіїв таксі. Минулого місяця, перевізники організували
    кілька акцій протесту в столиці проти незаконних пасажирських перевезень, але сьогоднішній
    є найбільшим.




    НЕДОВІРА – Засідання Сенату, на якому учетверте мала бути розглянута і винесена
    на голосування ініційована опозиційними Націонал-ліберальною партією та
    Союзом «Рятуйте Румунію» резолюція про недовіру міністру юстиції Тудорелу
    Тоадеру було відкладене через відсутність кворуму. Обговорення цього питання були
    відкладене двічі минулого тижня і один раз на цьому тижні. Ініціатори резолюції
    закликали міністра Тоадера відмовитися від того, що вони називають шкідливими
    змінами кримінального законодавства та почати його узгодження з рішеннями Конституційного
    суду. Вони також зажадали відкликати законодавчі зміни у сфері правосуддя, що
    суперечать принципам верховенства права. Опозиція також просить міністра
    юстиції підтримати законодавчу ініціативу про розпуск Спеціального управляння з
    розслідування правопорушень вчинених суддями і прокурорами. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня заявив, що міністр Тудорел Тоадер
    зрадив соціал-демократів у питанні прийняття низки термінових постанов в сфері
    правосуддя.



  • 31 березня – 6 квітня 2019 року

    31 березня – 6 квітня 2019 року

    26 травня на виборах до Європарламенту відбудеться і референдум




    Президент Клаус Йоганніс у четвер оголосив про дві теми
    референдуму, який
    він скликає 26 травня, у день виборів до Європарламенту:це
    заборона амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборона
    прийняття урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та судоустрою,
    одночасно з наданням іншим органам влади право безпосередньо звертатись до
    Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.Водночас глава держави закликав
    правлячу коаліцію СДП-АЛДЕ
    не затверджувати до
    референдуму жодну термінову постанову щодо правосуддя. Найкращим способом продовжити
    боротьбу з корупцією є нульова толерантність до цього лиха, – сказав Клаус Йоганніс, який ще раз висловив своє
    незадоволення тим, як соціал-демократи затверджують закони у цій сфері. У відповідь представники
    влади звинуватили главу держави у виборчих інтересах. Лідер партнера
    правлячої коаліції АЛДЕ,
    Келін Попеску-Терічану
    зазначив: Президент
    найбільше стурбований не правосуддям, а його переобранням на посаду президента і використовує референдум
    як стрибок у політичну гру,і хоче почати раніше інших кампанію до
    президентських виборів    ». Проте ліберали, в опозиції,підтримують демарш Клауса Йоганніса про організацію референдуму,
    якого вони вважають корисним. Лідер НЛП Людовик Орбан: Президент дуже
    добре робить, організуючи цей референдум, щоб покласти край спробам тих, хто пограбував Румунію за
    останні 30 років, позбутися довгої руки закону.




    Міжнародні
    попередження на адресу Румунії


    Про те, що правосуддя
    перебуває під тиском, підтверджує також повідомлення надіслане цього тижня 12-ма
    посольствами в Бухаресті, деяких країн-партнерів і союзників, включаючи
    Францію, США та Німеччину. Вони висловили занепокоєння з приводу верховенства
    права в Румунії і закликали сторони, що
    беруть участь у розроблені термінових постанов у сфері правосуддя, утримуватися
    від змін, які б послабили верховенство права і здатність країни боротися зі
    злочинністю і корупцією. У той же час Європейська Комісія та Європейський
    Парламент попередили владу в Бухаресті, що вона повинна повернутися до коректного
    процесу реформ в галузі правосуддя і утриматися від будь-яких заходів, які можуть
    призвести до регресії щодо верховенства права. У жодній державі посли не
    складають порядок денний прем’єр-міністра, – сказала у відповідь
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. А міністр юстиції Тудорел Тоадер відзначив:
    «Як і ви, я бачу, як європейські чиновники висловлюють занепокоєння, але
    занепокоєння висловлюються з превентивним характером, але й з сильним
    електоральним потенціалом. Як міністр юстиції, я роблю просте і поважне
    прохання, яке я неодноразово повторював на національному рівні, а саме: пізнаймо
    себе, поважаймо наші повноваження, національну гідність і специфіку».


    Проблеми для
    колишнього головного прокурора НАУ і генерального прокурора Румунії




    Колишній
    керівник Національного антикорупційного управління (НАУ) у Бухаресті, Лаура Кодруца Кьовеші, позбулася
    судового контролю у справі, в якій її звинувачують у хабарництві, зловживанні
    службовим становищем та неправдивими показаннями. За цих обставин вона може без
    проблем поїхати до Брюсселя, де продовжуються переговори між Європейським
    Парламентом та Радою Європейського Союзу про призначення першого Європейського
    головного прокурора, посада, на яку претендує пані Кьовеші. Остаточне рішення
    про скасування судового контролю було прийняте Верховним судом в
    контексті, коли перший віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс
    заявив, що Лаурі Кодруці Кьовеші треба дати
    можливість підтримати свою кандидатуру, а президент Європейського парламенту Антоніо Таяні, звернувся до румунської влади з
    проханням не перешкоджати кандидатурі колишнього керівника НАУ, якому ця
    установа віддає перевагу. Відділ суддів Вищої ради магістратури негайно
    відреагував і звинуватив тиск на суддю, який повинен був вирішити скаргу
    Кьовеші. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зазначила: Нас попросили не втручатися в
    правосуддя, і мені здається, що це справедливо. Але європейські чиновники
    просять нас припинити кримінальні розслідування. Я говорю їм ясно, що
    прем’єр-міністр Румунії не втрутився і ніколи не буде втручатися в справи правосуддя.     З іншого боку, колегія
    Національної ради з вивчення архівів політичної поліції Секурітатє вирішила в
    четвер знову перевірити Генерального прокурора Румунії, Августина Лазаря, після
    того, як ЗМІ повідомили, що він співпрацював з політичною поліцією під час
    колишнього диктаторського комуністичного режиму. Крім того, коли він був членом
    Комісії із звільнення в тюрмі міста Аюд,
    одній з найсуворіших репресивних систем, Августин Лазар нібито не хотів умовно
    звільнити антикомуністичного дисидента Юлія Філіпа. Генеральний прокурор
    відхилив звинувачення, що він співпрацював з політичною поліцією.



    Румунія: 15
    років в НАТО




    Румунія й надалі
    буде надійним союзником, просувачем цінностей НАТО і опорою стабільності та
    безпеки в Чорноморському регіоні, – було сказано у вівторок у Бухаресті, в Парламенті,
    на урочистому засіданні, присвяченому 15-й річниці приєднання румунів до Північноатлантичного
    альянсу. До речі, законодавчий орган прийняв декларацію, в якій підтверджується
    прихильність до цінностей Альянсу, але також занепокоєння щодо диверсифікації
    та посилення загроз безпеці держав-членів.

  • 6 квітня 2019 року

    ВИБОРИ
    ДО ЄП     – Центральне виборче бюро (ЦВБ) Румунії затвердило списки кандидатів від дев’яти
    політичних партій і одного незалежного кандидата в депутати Європейського
    парламенту від Румунії. Відповідно до рішень, опублікованих на сайті установи,
    представники ЦВБ затвердили списки подані Соціал-демократичною партією,
    Націонал-ліберальною партією, Альянсом «2020», що складається із Союзу «Рятуйте
    Румунію» та Партії свободи, єдності і солідарності, Альянсом лібералів і
    демократів, Демократичним союзом угорців Румунії та партією «Про Румунія». Також
    були прийняті списки подані партією «Народний рух», Національним союзом «За
    прогрес Румунії» та партією «Об’єднана Румунія». Члени ЦВБ затвердили і незалежну кандидатуру Грегоріана Тудорана,
    представника Асоціації «Разом за А8». Відповідні рішення можуть бути оскаржені
    в апеляційному порядку до 12 квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях
    будуть визначені шляхом жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і
    завершиться вранці 25 травня. Вибори до Європейського парламенту пройдуть у
    Румунії 26 травня.




    РЕФЕРЕНДУМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс запросив політичні партії на
    консультації щодо референдуму з питань правосуддя. У листі, надісланому у
    п’ятницю лідерам парламентських політичних партій зазначається, що консультації
    відбудуться 11 і 12 квітня. У четвер глава держави прийме представників правої
    парламентської опозиції: зокрема Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте
    Румунію» та партії «Народний рух», а також Демократичного союзу угорців
    Румунії та фракції національних меншин у Палаті депутатів. На п’ятницю заплановані консультації з представниками керівної коаліції: Соціал-демократичної партії та Альянсу
    лібералів і демократів. Останні вже відкинули запрошення президента Йоханніса, а лідер соціал-демократів Лівіу Драгня заявив, що не піде на зустріч з главою
    держави, додавши, що на ній буде присутня делегація очолюваної ним партії.
    Нагадаємо, що Клаус Йоханніс на цьому тижні оголосив теми всенародного
    референдуму, що проходитиме 26 травня разом з виборами до Європейського
    парламенту. Мова йде про заборону амністії та помилування за корупційні
    правопорушення, а також про заборону прийняття урядом термінових постанов у
    сфері злочинів, покарань та судоустрою, одночасно з наданням іншим органам
    влади права безпосередньо звертатись до Конституційного Суду з поданням про
    відповідність Конституції цих нормативно-правових актів.




    ЕКОФІН – У Бухаресті сьогодні завершилася дводенна неформальна зустріч міністрів фінансів країн
    ЄС, проведена румунським головуванням в Раді Європейського Союзу. Одним
    з центральних питань суботи була селективна мобільність в межах ЄС. Міністр
    фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч заявив наприкінці зустрічі ЕКОФІН, що
    європейські країни, населення яких масово виїжджає на роботу в інші країни
    Євросоюзу повинні подумати про агресивний пакет заходів, який забезпечить
    рішення для вибіркової мобільності, що призводить до витоку мізків. У п’ятницю
    пройшла нарада Єврогрупи, тобто міністрів фінансів країн, що входять в зону
    євро і перша робоча сесія міністрів фінансів і голів центральних банків країн ЄС.
    Члени Єврогрупи обговорили такі питання, як банківський сектор, інфляція та
    обмінний курс, а також ситуацію в Греції. Голова Єврогрупи Маріу Сентену
    підкреслив, що в результаті аналізу доповіді з моніторингу, було виявлено, що
    Афіни виконали умови для отримання нової фінансової підтримки від Євросоюзу на
    суму майже мільярд євро.




    ТЕНІС -
    Чоловіча збірна Румунії з тенісу сьогодні у місті П’ятра-Нямц здобула перемогу
    над командою Зімбабве в матчі ІІ-ої групи Європа/Африка Кубка
    Девіса. У суботу Маріус Копіл переміг Такані Гарангангу: 6:4, 7:5, а в парному
    розряді дует Хорія Тєкеу/Флорін Мерджа здобув перемогу над тандемом Бенджамін
    Лок/Кортні Лок – 6:1, 6:4. У першому матчі у п’ятницю Бенджамін Лок неочікувано переміг Маріуса Копіла з рахунком 6:4, 7:5, а Драгош Діма виграв – 6:3,
    6:3 поєдинок з Такані Гарангангою. До тепер Румунія і Зімбабве лише один раз зустрічалися
    в Кубку Девіса, у 2000 році в Хараре. Тоді румуни виграли з рахунком 3-2.



  • Теми референдуму 26 травня

    Теми референдуму 26 травня




    Цього тижня, на
    тлі закликів Європейської Комісії, Єврпарламенту та низки країн-партнерів та союзників, включаючи
    США, до чинної ліво-центристської влади в Бухаресті повернути в нормальне русло
    реформу правосуддя, щоб уникнути колізії з принципом верховенства права,
    президент Клаус Йоханніс оголосив теми референдуму 26 травня.




    Це заборона
    амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборона прийняття
    урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та судоустрою, одночасно
    з наданням іншим органам влади права безпосередньо звертатись до
    Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.




    Президент
    застеріг уряд Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів від
    спроби прийняти нові термінові постанови у сфері правосуддя та кримінальної
    політики до референдуму, оскільки, на його думку, будь-яке подібне рішення
    виконавчої влади буде нелегітимною і суперечитиме Конституції.




    «Громадяни, -
    сказав Клаус Йоханніс, – повинні висловитися, чи хочуть вони пробачити
    засуджених за корупцію осіб і чи згодні вони з тим, щоб уряд приймав термінові
    постанови в таких чутливих сферах, як кримінальне законодавство та організація
    судової системи.»




    Клаус Йоханніс:
    «Нульова толерантність до явища корупції, шляхом заборони амністії та
    помилування у цій сфері, є правильним способом продовжити боротьбу з корупцією,
    оскільки термінові постанови набирають чинності негайно після їх ухвалення, а в
    кримінальних справах, навіть мають зворотну силу, а право звертатись до
    Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів має лише Омбудсмен. Настав час громадянам вирішувати,
    чи не варто надати й іншим конституційним органам право звертатися до
    Конституційного Суду з подібним поданням, щоб припинити наслідки
    неконституційних постанов.»




    Найбільша
    опозиційна, Націонал-ліберальна партія, яка підтримує рішення Клауса Йоханніса
    йти на другий президентський термін, вважає референдум з питань правосуддя
    корисним для суспільства. Лідер лібералів Людовік Орбан заявив, що він
    переконаний, що більшість громадян підтримають позицію в цьому питання
    Йоханніса і Націонал-ліберальної партії.




    Соціл-демократи,
    які останнім часом стали об’єктом постійної критики з боку глави держави, у
    поширеній заяві зазначили, що не виступають проти референдуму і очікують
    оприлюднення запитань. Вони кажуть,
    однак, що не дозволить невиправданих нападок на Румунію через вигадані проблеми
    в сфері правосуддя.




    Келін Попеску
    Терічану, лідер Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ), меншого партнера
    соціал-демократів по керівній коаліції, інтерпретує в електоральному ключі
    рішення президента провести референдум одночасно з виборами до Європарламенту.
    Президента найбільше хвилює не правосуддя, а другий термін, він використовує
    референдум як трамплін для входу в політичну гру і хоче почати раніше інших
    кампанію до президентських виборів, – стверджує голова АЛДЕ.




    Лідер
    Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор каже, що він очікував такі
    теми для референдуму від Клауса Йоханніса і запропонував взагалі відмовитися від термінових постанов.



  • 5 квітня 2019 року

    АНТИСЕМІТИЗМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс засудив прояви антисемітизму, які були зафіксовані останнім часом і зажадав від компетентних органів рішучої
    боротьби з ними. У прес-релізі Адміністрації Президента зазначається, що Румунія була відзначена як успішний приклад на
    регіональному рівні з точки зору збереження пам’яті про Голокост, правильного розуміння
    минулого, боротьби з антисемітизмом, запереченням Голокосту, ксенофобією, ненавистю, расизмом і популізмом, а токож з погляду боротьби з мовою ненависті. Напередодні президент
    Ізраїлю Реувен Рівлін відреагував на вандалізм проти близько 70 надгробних плит на
    єврейському кладовищі в місті Хушь, на сході Румунії,
    заявивши, що це один з найгірших подібних проявів в
    Європі цього року. Президент Ізраїлю також додав, що румунський уряд активно
    бореться з антисемітизмом і ксенофобією.
    Ізраїльська преса цитує президента Федерації єврейських громад Румунії Аурела Вайнера, який заявив, що
    подібні антисемітські прояви є неприйнятними і негативно впливають на демократію в Румунії. І Посольство США в Бухаресті однозначно засудило нещодавній вандалізм на єврейському
    кладовищі в Хушь і вважає, що він спрямований не лише проти євреїв, а проти
    різноманіття всього румунського суспільства.




    ВІЗИТ – Товарообіг між Румунією та Словаччиною наприкінці 2018 року вперше перевищив 3 млрд. євро, – заявила у п’ятницю румунський прем’єр-міністр Віоріка Денчіле після зустрічі зі своїм
    словацьким колегою Пітером Пеллегріні. Переговори
    були зосереджені на розвитку двосторонньої співпраці
    в різних сферах, включаючи освіту, енергетику, культуру, внутрішні справи,
    державне управління, туризм і навколишнє середовище, охорону здоров’я та
    сільське господарство. У свою чергу, Пітер Пеллегріні висловив сподівання, що нинішні двосторонні
    торговельні та політичні відносини, які зараз є дуже гарними, стануть ще
    кращими. Глави урядів двох країн зустрілися в
    містечку Банська Бистриця, де румунський прем’єр поклала вінок квітів на площі Словацького національного повстання. Віоріка Денчіле потім відвідала військове кладовище у
    Зволені, де поховано понад 10 тисяч румунських
    солдатів, які загинули у боях за звільнення Чехословаччини від фашистської окупації.




    Б-9 – Міністр національної оборони Румунії Габріель Леш перебуває з робочим
    візитом у Варшаві для участі у зустрічі міністрів оборони країна-членів Ініціативи
    «Бухарестська дев’ятка». У зустрічі, організованій міністерствами Польщі та
    Румунії, беруть участь глави оборонних відомств країн-членів ініціативи
    (Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини),
    представники НАТО, а також представники Міністерства оборони США. Як повідомляє
    прес-служба Міністерства національної оборони Румунії зустріч є можливістю
    обговорити актуальні питання щодо порядку денного НАТО та ЄС, у перспективі
    ювілейного саміту Альянсу та на тлі головування Румунії в Раді ЄС.




    НАВЧАННЯ – Військово-морські сили Румунії розпочали
    сьогодні найбільші у регіоні багатонаціональні морські навчання «Морський
    щит-2019», які проходитимуть у територіальних водах Румунії та міжнародних
    водах Чорного моря. У них візьмуть участь 14 румунських військових кораблів і 6
    військових суден з Болгарії, Канади, Греції, Нідерландів і Туреччини. Понад
    2000 військовослужбовців відпрацьовуватимуть спільні бойові процедури проти
    підводних, наземних та повітряних загроз, адаптованих до видів загроз, що
    виникають у Чорноморському регіоні. Гіпотетичний сценарій навчань спрямований
    на планування та проведення операцій з реагування на кризу, згідно мандату
    Резолюції Ради Безпеки ООН. У навчаннях беруть участь і шість кораблів 2-ї
    Постійної військово-морської групи НАТО, що дія зараз в Чорному морі.




    РЕФЕРЕНДУМ -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс запросив політичні партії на консультації щодо
    референдуму з питань правосуддя. У листі, надісланому у п’ятницю лідерам
    парламентських політичних партій зазначається, що консультації відбудуться 11 і
    12 квітня. У четвер Клаус Йоханніс направив до парламенту лист щодо двох питань
    національного інтересу, які стануть темами всенародного референдуму, що
    проходитиме 26 травня разом з виборами до Європейського парламенту. Мова йде
    про заборону амністії та помилування за корупційні правопорушення, а також про заборону прийняття урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та
    судоустрою, одночасно з наданням іншим органам влади права безпосередньо
    звертатись до Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.




    КОРУПЦІЯ – Депутати Європарламенту сьогодні прийняли нормативно-правовий
    акт, який зумовлює виділення коштів з європейських фондів дотриманням принципу
    верховенства права та ефективною боротьбою з шахрайством і корупцією. Про це
    повідомляє прес-служба Європарламенту. Згідно з цим документом перед Єврокомісією
    буде поставлено завдання визначити «узагальнені недоліки верховенства права» і
    вирішити, які заходи мають бути вжиті, аж до призупинення платежів з бюджету ЄС
    або обмеження попереднього фінансування. Відповідний нормативно-правовий акт
    вступить в силу після його схвалення як Європейським Парламентом, так і Радою
    ЄС.



  • Політичні консультації щодо проведення референдуму

    Політичні консультації щодо проведення референдуму

    Минулого
    тижня президент Румунії Клаус Йоханніс оголосив про те, що референдум на тему
    правосуддя проводитиметься 26 травня, в день виборів до Європейського
    парламенту. Чому ця тема? Тому що юстиція перебуває під постійним натиском
    Соціал-демократичної партії, сказав президент. За його словами, дилетантство і
    некомпетентність, з якою нинішня влада хоче проводити реформи у сфері юстиції
    матиме катастрофічні наслідки для країни, бо зміни проводяться в інтересах
    злочинців.




    У
    понеділок президент оголосив, що проведе консультації з законодавчим органом
    про поширення сфери охоплення референдуму. Клаус Йоханніс знову розкритикував
    уряд Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів та демократів за
    непрозорий спосіб в який приймаються термінові постанови та закликав правлячу
    коаліцію відмовитися від них до проведення референдуму.




    Клаус
    Йоанніс: «Я проведу повторні консультації з парламентом для
    розширення сфери референдуму, щоб зробити референдум більш ефективним і
    потужним. Я попереджаю уряд Румунії не видавати термінові постанови
    у сфері правосуддя та кримінального законодавства до тих пір, поки люди не
    висловлять свою думку щодо цього питання, поки не стане відомою суверенна воля румунів».




    У
    відповідь Соціал-демократична партія заявила, що не даватиме коментарів щодо
    референдуму, поки президент не запропонує питання, яке він хотів би винести на
    голосування. Соціал-демократи кажуть, що Йоханніс прагне змістити акценти таких
    питань, як економіка, доходи населення та як треба просувати країну в
    Європейському парламенті на питання, пов’язані з правосуддям.




    Депутат
    Соціал-демократичної партії, Кеталін Редулеску, заявив, що глава держави має
    припинити попередження на адресу парламенту й уряду: «Якщо Йоханніс обіймає
    посаду президента й захищений імунітетом, відповідно до Конституції, то він
    може в якийсь момент й лишитися його. Уряд не підпорядкований президенту, і він
    повинен припинити такі попередження, які
    є неконституційними».




    З
    опозиції Націонал-ліберальна партія оцінює референдум вотумом недовіри уряду і
    тому підтримує його. Лідер депутатів-лібералів Ралука Туркан: «Націонал-
    ліберальна партія підтримує ініціативу президента, оскільки вона була солідарною протягом усього цього періоду, з
    тими, хто був обманутий, з тими, хто протистояв зловживанням, з тими, хто
    продовжував надіятися пропри дії соціал-демократів та Альянсу лібералів й
    демократів».




    Президент
    Йоханніс заявив, що він також проведе консультації з політичними партіями щодо
    референдуму 26 травня. Минулого тижня він вже мав зустрічі з приводу цього із
    представниками громадянського суспільства та магістратами.





  • 1 квітня 2019 року

    РЕФЕРЕНДУМ – Президент Румунії
    Клаус Йоханніс у понеділок заявив, що проведе повторні консультації з парламентом для розширення
    сфери референдуму, який відбудеться 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського парламенту. Він пояснив, що це потрібно, щоб зробити референдум
    більш ефективним і потужним. Відповідне оголошення було зроблене після
    зустрічей глави держави з представниками громадянського суспільства, суддів та
    магістратів з питань референдуму на тему правосуддя. Клаус Йоханніс знову
    розкритикував головну керівну Соціал-демократичну партію за постійну схильність до прийняття
    термінових постанов і за намір здійснити «помилування та амністію
    корупціонерів». Глава держави
    знову попередив уряд не приймати термінових постанов про внесення змін до
    законів у сфері правосуддя та кримінальної політики до оприлюднення результатів
    всенародного волевиявлення.




    ЄВРОСОЮЗ – Сьогодні у Бухаресті стартувала Міжпарламентська
    конференція про майбутнє Європейського Союзу. Захід організований Парламентом на
    тлі головування Румунії в Раді
    Європейського Союзу. Дискусії зосереджені на захисті європейських цінностей, громадян,
    на необхідності реформування економічної моделі, забезпеченні єдності,
    європейському сусідстві та на євроатлантичних відносинах. Конференція
    завершиться підписанням спільної заяви. Документ стане внеском парламенту до Саміту
    ЄС, який відбувся 9 травня в м. Сібіу.




    ЕНЕРГЕТИКА – Комісар ЄС з питань клімату та енергетичної політики Мігель
    Аріас Кан’єте сьогодні прибув з дводенним візитом до Бухареста. За даними
    представництва Європейської Комісії в Румунії він візьме участь у засіданні «Ініціативи
    регіонального енергетичного співробітництва у Центральній та Південно-Східній
    Європі», а у вівторок – у неформальному засіданні Ради з енергетичних питань
    під головуванням румунського міністра енергетики Антона Антона. У кулуарах
    зустрічі відбудуться дві церемонії підписання угод про надання енергетичних
    грантів у рамках Європейського механізму взаємоз’єднання. Рада обговорить
    пріоритети майбутньої енергетичної системи в ЄС з метою забезпечення
    енергетичного переходу після 2020 року. У цьому контексті відбудеться і перша
    міністерська енергетична зустріч між країнами-членами ЄС та країнами Східного
    партнерства з метою зміцнення регіональної співпраці в енергетичному секторі.


    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з візитом у США,
    де сьогодні зустрінеться з американським держсекретарем Майком Помпео. Також у Нью-Йорку
    Теодор Мелешкану візьме участь у прийомі, організованому Постійним
    представництвом Румунії в ООН з нагоди головування Румунії в Раді Європейського
    Союзу та відзначення Міжнародного дня франкофонії. Теодор Мелешкану перебуває в
    США з 27 березня, де взяв участь у низці зустрічей, які відбулися у
    штаб-квартирі ООН, продовжуючи зусилля з просування кандидатури Румунії на
    посаду непостійного члена Ради Безпеки ООН у 2020-2021 роках




    ЕМІГРАЦІЯ
    – Громадяни країн Південної та Східної Європи більше стурбовані еміграцією, ніж
    імміграцією. Принаймні це випливає з результатів опитування, проведеного Європейською
    радою з міжнародних відносин серед мешканців 14 країн, опублікованих у
    понеділок газетою The Guardian. Згідно з опитуванням, в Іспанії, Італії,
    Греції, Угорщині та Румунії, тобто у країнах, де спостерігається стагнація або різке
    скорочення населення, відсоток тих, хто заявляє, що більше стурбований
    еміграцією, перевищує відсоток тих, кого непокоїть імміграція. Найбільш різкий
    демографічний спад, – пише The Guardian, – спостерігається у Румунії, населення
    якої скоротилося майже на десять відсотків за останнє десятиліття через виїзд,
    особливо молодих людей, на заробітки в країни Західної Європи. Навпаки, у
    країнах Північної та Західної Європи занепокоєння з приводу імміграції значно
    перевищує рівень занепокоєння щодо еміграції.




    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Європейському Союзі у лютому становив 6,5%, порівняно з
    7,1% в аналогічному періоді минулого року. Про це повідомив сьогодні
    Європейський статистичний офіс – Євростат. Це найнижчий рівень безробіття в ЄС
    з січня 2000 року, коли Євростат почав
    складати щомісячну статистику безробіття. Найвищі рівні безробіття були
    зареєстровані в Греції, Іспанії та Італії. На протилежному кінці – Чехія,
    Німеччина та Нідерланди. У Румунії середній рівень безробіття у лютому становив
    3,8%.

  • 24 – 30 березня 2019 року

    24 – 30 березня 2019 року

    Чергова
    полеміка довкола Посольства Румунії в Ізраїлі


    Король Йорданії Абдулла
    II скасував свій триденний візит до Румунії, який мав
    розпочатися
    у понеділок. Таке рішення він прийняв після того, як прем’єр-міністр Віоріка
    Денчіле повідомила, що уряд має намір перенести Посольство Румунії в Ізраїлі з
    Тель-Авіва в Єрусалим. Вона сказала, що остаточне рішення з
    цього питання буде ухвалене
    після «завершення відповідного
    аналізу
    всіма конституційними суб’єктами, залученими до процесу прийняття рішень в
    країні, і в умовах повного консенсусу». Про це прем’єр-міністр
    заявив на конференції Американсько-ізраїльського комітету
    громадських зв’язків (AIPAC), на запрошення якого вона здійснила візит до Сполучених Штатів Америки. Президент Клаус Йоханніс заявив, однак, що остаточне рішення в цьому питанні приймає він, оскільки,
    відповідно до Конституції, він здійснює керівництво зовнішньополітичною
    діяльністю держави і представляє державу в
    міжнародних відносинах. Європейський Союз підтвердив
    свою
    позицію щодо Єрусалиму і оголосив, що єдиним
    реальним рішенням конфлікту між Ізраїлем і Палестиною є існування двох держав і перетворення
    Єрусалиму на спільну столицю для ізраїльтян і палестинців. У жовтні 2018
    року Міністерство закордонних справ направило уряду аналіз
    наслідків перенесення посольства з Тель-Авіва
    в Єрусалим. Він містить як аргументи «за», так і «проти», – сказав глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану,
    який відмовився оприлюднювати рекомендацію МЗС. Ідея переїзду Посольства Румунії в
    Ізраїлі була озвучена керівною коаліцією в Бухаресті, зокрема лідером соціал-демократів Лівіу Драгнею, наприкінці
    2017 року в прямому ефірі політичного
    ток-шоу. Його заява викликала
    жорстку
    реакцію з боку правої опозиції. Палестинська автономія
    тимчасово
    відкликала свого посла в Румунії.




    У Румунія
    стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту





    Четвер був останнім
    днем, коли партії, політичні союзи або незалежні кандидати в Румунії змогли
    подати свої списки або кандидатури на вибори
    до Європарламенту, що пройдуть 26 травня. До Центрального
    виборчого бюро мали бути подані списки, а також 200 тис. підписів для партій та
    100 тис. для незалежних кандидатів. До 6 квітня ЦВБ має прийняти рішення про
    реєстрацію або відхилення кандидатів, а апеляції можуть бути подані до 12
    квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях будуть визначені шляхом
    жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і завершиться вранці 25
    травня. Згідно з останнім опитуванням громадської думки
    головна керівна ліва Соціал-демократична партія та найбільша опозиційна, права
    Націонал-ліберальна партія користуються
    практично однаковою підтримкою виборців, приблизно 26% голосів. А потім йдуть опозиційний
    «Альянс
    2020», утворений Союзом «Рятуйте Румунію» та Партією свободи, єдності і солідарності з результатом 15%, а також Альянс лібералів та демократів (партнер СДП у керівній коаліції) і Про Румунія (партія, утворена з перебіжчиків від СДП),
    обидві з 9%. Прохідний бар’єр до
    Європейського парламенту може подолати й Демократичний союз
    угорців Румунії, який користується
    підтримкою приблизно 5% опитаних.

    Референдум з питань правосуддя


    Президент Клаус Йоханніс у четвер заявив про намір
    провести референдум з питань правосуддя 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського Парламенту. Глава держави не уточнив, яке запитання буде поставлено до народу на референдумі,
    але піддав гострій критиці дії керівної коаліції, яку закликав зупинити
    постійний наступ на правосуддя, додавши, що уряд Соціал-демократичної партії
    давно перетнув всі межі дозволеного. «Прийняття урядом термінової постанови з цього
    питання до завершення процесу волевиявлення громадян буде нелегітимним, – сказав
    президент додавши, що правосуддя – це питання національного інтересу, а
    громадяни мають суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб
    корупція стала державною політикою. У відповідь на це лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня звинуватив президента в спробі підпорядкувати собі суддів і
    прокурорів і оголосив, що його партія планує подати скаргу до прокуратури на
    дії Клауса Йоханніса якого звинувачує в державній зраді.




    Корупція та антикорупція


    Прокурори Відділу росзлідування злочинів, вчинених суддями
    і прокурорами вручили колишньому керівнику антикорпуціного управління Лаурі
    Кодруці Кьовеші підписку про невиїзд у справі, в якій їй було оголошено про
    підозру у зловживанні службовим становищем, підкупі та завідомо неправдивих
    показаннях. Справа була порушена у грудні 2018 року за скаргою колишнього
    депутата від Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом
    кількох корупційних справ і в даний час переховується в сусідній Сербії. Останній
    стверджує, що вісім років тому, Кьовеші попросила його заплатити 200 тис. євро
    за перевезення літаком до Румунії з Індонезії румунського бізнесмена,
    оголошеного в міжнародний розшук за обвинуваченням у вчиненні кількох економічних
    злочинів. Тим часом другий раунд переговорів між представниками Ради
    Європейського Союзу та Європейського Парламенту довкола призначення Головного
    прокурора ЄС закінчився безрезультатно. Європарламент підтримує кандидатуру
    Лаури Кодруци Кьовеші, а Рада ЄС підтримує француза Жана-Франсуа Бонерта.
    Наступні переговори намічений на 4 і 10 квітня. Майбутній головний прокурор буде
    обраний строком на сім років, а Європейська прокуратура має запрацювати наприкінці
    2020 року.




    Румунія
    на міжнародних спортивних змаганнях


    Жіноча
    волейбольна команда CSM Алба Блаж програла на виїзді з рахунком 3:1 італійському
    Busto Arsizio у вирішальному матчі фіналу Кубка CEV, другого за важливістю континентального
    змагання. У першому матчі італійки виграли 3:0. Минулого року румунські волейболістки
    стали фіналістками Ліги чемпіонів, але програли в Бухаресті стамбульському VakifBank.
    З іншого боку збірна Румунії на цьому тижні перемогла вдома з рахунком 4:1 команду
    Фарерських островів у групі F кваліфікаційного раунду Чемпіонату Європи з
    футболу 2020. У дебютному матчі румуни програли збірній Швеції з рахунком 2:1.
    У цій групі також грають Іспанія, Норвегія та Мальта, а до фінальної частини
    європейської першості вийдуть команди, які посядуть перше та друге місця. Жеребкування
    фінальної стадії Євро-2020 відбудеться 30 листопада 2019 року в Бухаресті. Столиця
    Румунії також прийматиме чотири матчі фінального турніру – три на груповому
    етапі та один в 1/8 фіналу.

  • Референдум щодо правосуддя

    Референдум щодо правосуддя

    Президент Румунії
    Клаус Йоханніс у четвер заявив, що він вирішив скликати на 26 травня референдум
    одночасно з виборами до Європейського Парламенту. Він не уточнив, яке питання
    буде винесене, але сказав, що референдум стосуватиметься правосуддя й однією з
    причин, по якій необхідно його провести, за словами президента, це те, що правосуддя потерпає від постійних нападок Соціал-демократичної партії після її
    приходу до влади у січні 2017 року.

    Клаус Йоханніс також повідомив, що
    соціал-демократи працюють над черговою терміновою постановою, на цей раз мова йде про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, і це невдовзі після схвалення у терміновому порядку
    інших суперечливих змін до низки законів, що визначають правові засади
    організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії.






    Після оголошення
    рішення про скликання референдуму глава держави вкотре виступив із різкою
    критикою на адресу уряду. «Дилетантство і некомпетентність є характерними
    рисами того як Соціал-демократична партія управляє країною. А коли ці риси
    переплітаються з прийняттям законів в інтересах злочинців, в тому числі
    партійних лідерів, це може обернутися катастрофою для Румунії. Соціал-демократи
    мають зупинити постійний наступ на правосуддя, вони повинні розуміти, що юстиція
    це не їхня іграшка. Є кілька елементарних принципів, яких дотримуються в
    будь-якій правовій державі, в будь-якій демократії, є цінності, заради яких
    люди вийшли на вулиці і в грудні 1989 року, і в останні два роки. Очевидно, що соціал-демократи
    намагаються ігнорувати цю істину. Але я хочу сказати їм: вони більше не зможуть
    це робити. Правосуддя – це питання національного інтересу, а громадяни мають
    суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб корупція стала
    державною політикою.»




    Щойно після оголошення
    президента, лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня повідомив, що оголосив,
    що його партія планує найближчим часом подати скаргу до прокуратури на дії
    Клауса Йоханніса якого звинуватив у державній зраді. Драгня не уточнив, що конкретно
    має на увазі, але звинуватив главу держави в тому, що той ставиться до органів
    судової влади так, ніби вони йому підпорядковуються, та чинить тиск на суддів,
    натякаючи на нещодавню зустріч Клауса Йоханніса з представниками суддів і
    прокурорів на тему оголошення референдуму. Лівіу Драгня додав, що референдум не
    викликає у соціал-демократів жодних емоцій, і вони не придаватимуть цьому особливого
    значення.




    Лівіу Драгня: «Соціал-демократи
    не розроблятимуть стратегій щодо цього референдуму, скликаного президентом
    Румунії. Ми маємо дві дуже чіткі мети: управляти цією країною, як і раніше, надалі
    сприяти економічному зростанню та приймати рішення на користь румунів, а друга
    – добре організована кампанія для виборів до Європарламенту, щоб кожен румун
    почув наше послання про те, що робитимуть депутати від Соціал-демократичної
    партії в Європейському парламенті.»




    Права опозиція, а
    також частина громадських організацій, підтримують
    ідею референдуму про правосуддя. На тлі публічних спекуляцій про те, що за
    допомогою цього референдуму президент намагається збільшити явку на виборах до Європарламенту і, відповідно, допомогти правим
    партіям здобути більше голосів, деякі неурядові асоціації попередили, що
    референдум не слід розглядати як так званий «виборчий автобус».

  • 28 березня 2019 року

    РЕФЕРЕНДУМ
    – Президент Клаус Йоханніс сьогодні оголосив, що вирішив
    скликати референдум з питань правосуддя 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського Парламенту. Його темою буде дотримання верховенства права і
    незалежності судової гілки влади. Він закликав чинну керівну коаліцію зупинити
    постійний наступ на правосуддя, додавши, що уряд Соціал-демократичної партії
    давно перетнув всі межі дозволеного. Правосуддя – це питання національного
    інтересу, а громадяни мають суверенне право вирішувати, чи хочуть вони
    дозволити, щоб корупція стала державною політикою, – сказав глава держави. Нагадаємо,
    що протягом тижня Клаус Йоханніс обговорив з представниками професійних
    об’єднань суддів і прокурорів, а також представників громадянського
    суспільства. Деякі з них піддали критиці проведення референдуму одночасно з
    виборами до Європарламенту, оскільки це може використано для впливу на
    результати виборів. Інші, у свою чергу, висловили свою беззастережну підтримку ініціативі
    з проведення референдуму.




    ВИБОРИ
    ДО ЄП     – Четвер – останній день, коли у Румунії партії, політичні альянси або
    незалежні кандидати змогли подати свої кандидатури на вибори до Європейського
    Парламенту, які пройдуть 26 травня. До Центрального виборчого бюро мали бути
    подані списки, а також 200 000 підписів для партій та 100 000 для незалежних
    кандидатів. До 6 квітня ЦВБ має приймати рішення про реєстрацію або відхилення
    кандидатів, а апеляції можуть бути подані до 12 квітня. Порядкові номери на виборчих
    бюлетенях будуть визначені шляхом жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться
    27 квітня і завершиться вранці 25 травня.




    ДУНАЙ – Міністр
    транспорту Румунії Резван Кук та Комісар ЄС з питань транспорту Віолета Бульц обговорили в Бухаресті як зробити Дунай більш привабливим європейським
    коридором. Разван Кук зазначив, що Міністерство транспорту розпочне тендер на
    придбання сучасної системи для власних днопоглиблювальних робіт, щоб не користуватися
    послугами третіх компаній, а після оптимізації глибин, безсумнівно, збільшиться
    вантажоперевезення. У свою чергу, європейський комісар з питань транспорту
    Віолета Бульц заявила, що Дунай має великий потенціал для вантажних перевезень і
    підкреслила, що в деяких країнах ЄС успішно викорстовуються для цього внутрішні
    водні шляхи. Вона також підкреслила, що за відсутності високоякісних автомобільних
    доріг та залізниць Румунія повинна розвивати порт Констанца.






    КУЛЬТУРА
    – Румунсько-французький культурний сезон, який відкриється 18 квітня в рамках
    Міжнародного фестивалю Spotlight, включатиме різноманітні виставки, театральні
    та кінофестивалі або концерти, організовані в більш ніж 30 містах Румунії, – було
    оголошено сьогодні в Бухаресті. Посол Франції у Бухаресті Мішель Раміс сказала,
    що сезон Франція-Румунія, організований у більш ніж 100 містах Франції, мав
    величезний успіх, оскільки французи знову відкрили для себе Румунію та її
    художників. 16 квітня сезон закінчується в Парижі, а 18 квітня він почнеться в
    Румунії і триватиме до 14 липня.




    МОЛОДЬ
    – Молоді люди – це майбутнє Румунії, стратегічний ресурс країни, а програма урядування
    надає їм фундаментальну роль, шляхом заходів та стратегій, спрямованих на
    висвітлення їх амбіцій, професіоналізму та ентузіазму, – зазначає прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле в своєму звернення до учасників конференції молоді
    Європейського Союзу, що проходить у Бухаресті. Звернення Віоріки Денчіле озвучила
    віце-прем’єр-міністр Ана Бірчалл, в рамках дебатів на тему «Молодь в діалозі з
    владою: роль молоді в майбутньому ЄС». Конференція молоді Європейського Союзу є
    головню молодіжною подією кожного головування в Раді ЄС та найбільшою подією
    для молоді в Європі та за її межами. Триденна конференція зібрала представників
    міністерств, європейських та міжнародних установ молоді та ринку праці, а також
    представників молоді з країн-членів ЄС.




    БЕЗРОБІТТЯ
    – У Румунії рівень безробіття зріс до 4,1% в останньому кварталі 2018 року, тобто
    на 0,2 відсоткових пункти порівняно з попереднім кварталом. За даними
    Національного інституту статистики Румунії, найвищий рівень, понад 16%, був
    зареєстрований серед молоді віком від 15 до 24 років. Водночас рівень зайнятості
    населення працездатного віку (15-64 роки) в аналізованому періоді був на 64,5%
    нижчим, ніж у попередньому кварталі. Рівень зайнятості був вищим серед чоловіків
    і мешканців міст. За даними НІС, в останньому кварталі минулого року економічно
    активне населення Румунії налічувало
    майже 9 мільйонів осіб.




    ТЕНІС
    – Третя ракетка світу, румунка Сімона Халеп зустріне Кароліну Пліскову (Чехія),
    яка займає сьому позицією у списку найкращих тенісисток світу, у півфіналі турніру
    серії WTA Premier, в американському Маямі, із загальним призовим фондом у $ понад
    9 млн доларів. Напередодні румунська тенісистка обіграла китаянку Ван Цян (18
    WTA) – 6:4, 7:5. Вона стане світовим лідером, якщо вийде у фінал турніру в
    Маямі. У парному жіночому розряді румунка Моніка Нікулєску та американка Абігейл
    Спірс програли автралійсько-китайському дуету Саманта Стосур-Шуаєм Чжан – 6:3, 6:7(4),
    10:6.

  • За кого голосуватимуть в Румунії на виборах до Європарламенту

    За кого голосуватимуть в Румунії на виборах до Європарламенту




    Останнє
    опитування громадської думки підтверджує попередню констатацію того, що румуни більш песимістичні щодо напрямку розвитку своєї країни й більш
    оптимістично ставляться до Євросоюзу.

    Дослідження, проведене компанією INSCOP
    Research у період з 5 по 13 березня на замовлення Фонду ім. Конрада Аденауера показує, що майже три чверті румунів, близько 73%, вважають, що напрямок, в
    якому рухається країна, є неправильним й лише 18% кажуть, що
    Румунія на вірному шляху. Сприйняття напрямку Румунії залишається сильним,
    вважають автори опитування. Щодо сприйняття Європи ситуація зовсім інша. У
    порівнянні з кінцем минулого року, спостерігається значне зростання настроїв
    румунів, які позитивно оцінюють стан речей в Європі. Більшість респондентів,
    майже 47%, вважають, що Європа рухається в правильному напрямку, а 35% дотримуються протилежної думки.


    Вибори до Європейського парламенту, заплановані на 26 травня, головування Румунії в Раді Європейського Союзу
    та події, які відбулися в рамках румунського головування, а також процедура відбору кандидатів на пост майбутнього прокурора Європейського Союзу, одним з яких є колишня очільниця румунського антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші,
    здається, поліпшили сприйняття румунів щодо Європи, – випливає з соціологічного дослідження. Опитування INSCOP оцінило наміри голосувати за два місяці до
    виборів в Європейський парламент. Основні партії румунської політичної сцени -
    правляча Соціал-демократична партія та найбільша опозиційна Націонал-ліберальна
    партія йдуть нога в ногу у передвиборчих перегонах. За соціал-демократів готові
    проголосували 26,9% румунів, з тих, хто має намір брати участь у голосуванні, а
    26,3% – за лібералів. Альянс 2020, що складається з Союзу «Рятуйте
    Румунію» та Партії свободи, єдності й солідарності (ПЛЮС) займає третє місце,
    їх підтримують понад 15% опитаних. Це перше опитування, в якому відзначений
    рівень підтримки Альянсу 2020, сформованого двома опозиційними
    політичними силами та, який очолює колишній прем’єр-міністр, технократ Дачіан
    Чолош.


    Також
    долають виборчий бар’єр Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ), партнери
    соціал-демократів в уряді, партія «Про Румунія», яку очолює колишній
    прем’єр-міністр Віктор Понта та, яка складається переважно з колишніх соціал-демократів-перебіжчиків, з підтримкою в 9%, а також Демократичний союз угорців Румунії з
    позначкою в 5%. Партія «Народний рух», попри те, що найяскравішим
    прізвищем в її списках є колишній президент Румунії Траян Бесеску, залишиться
    поза межами прохідної позначки. За даними INSCOP, на результати виборів в
    Європарламент впливатимуть фактори, які не можуть бути кількісно визначені в
    опитуванні. До них відносяться мобілізація партій, вплив подій, таких як
    проведення референдуму в день голосування, який скоріш за все буде проведений,
    за ініціативи Президента, остаточні списки кандидатів, фактична участь в
    голосуванні в день виборів й обсяг голосів за межами країни. У порівнянні з
    лютим, відсоток тих, хто стверджує, що голосуватиме дещо збільшився, відзначає
    INSCOP.

  • Головні події 2018 року

    Головні події 2018 року

    Для внутрішньої політики Румунії 2018 рік був надзвичайно напруженим




    Надії румунів на те, що Президент та Уряд «мирно» співпрацюватимуть у 2018
    році, так і не здійснилися. Конфлікт між главою держави, виразником правих
    політичних сил, Клаусом Йоханнісом та урядом лівої керівної коаліції
    «Соціал-демократична партія – Альянс лібералів та демократів», очоленим з 29
    січня Віорікою Денчіле сягнув небачених раніше масштабів. Незважаючи на відзначення
    державного ювілею – 100-річчя створення сучасної, унітарної Румунії, сторони
    не зуміли уникнути клінчів. Підтримуваний лібералами, президент Йоханніс, який ще у червні
    оголосив про намір балотуватися на другий термін, піддав критиці майже всю
    роботу уряду та дії парламентської більшості протягом року, включаючи суперечливу
    судову реформу та зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів,
    підготовку до перейняття піврічного ротаційного головування в Раді
    Європейського Союзу, нові закони про оплату праці та про пенсії у державному секторі,
    перенесення обов’язку сплати соціальних внесків від роботодавця на плечі працівника,
    ідею переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва в Єрусалим, поправки
    до закону про Державний бюджет на 2018 рік тощо. Клаус Йоханніс надіслав до
    Конституційного суду рекордну кількість звернень про неконституційність
    нормативно-правових актів, так само багато законів він повернув Парламенту на доопрацювання. Крім
    того, президент неодноразово зажадав відставки прем’єрки Віоріки Денчіле або уряду
    загалом, через некомпетентність. Крім цього опозиційні парламентські сили:
    Націонал-ліберальна партія, Союз «Рятуйте Румунію» і Партія «Народний рух»
    двічі виступили з ініціативою про вотум недовіри уряду та безліч разів
    спробували відправити у відставку окремих міністрів, але безрезультатно. У
    листопаді президент Клаус Йоханніс прийняв запропоновані прем’єр-міністром
    зміни в складі уряду, за винятком міністрів розвитку і транспорту, в результаті
    чого уряд звернувся до Конституційного суду, який прийшов до висновку, що
    президент не виконав свої конституційні повноваження, коли відмовився прийняти
    відставку двох зазначених міністрів.




    Юстиція, одна з причин глибокого розколу в суспільстві



    Епіцентром політичної та соціальної бурі в Румунії у 2018 році була юстиція.
    Наприкінці року міністр юстиції Тудорел Тоадер повідомив про направлення президенту
    Клаусу Йоханнісу подання про звільнення Генерального прокурора Румунії Августіна
    Лазера. І це після того, як в лютому, той же Тудорел Тоадер направив подібне
    подання про звільнення головного прокурора
    Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші. Протягом
    кількох місяців Клаус Йоханніс різко виступав проти цієї ініціативи, але в
    липні Конституційний суд зобов’язав його підписати указ про звільнення головного
    антикорпціонера Румунії. Пізніше глава держави відхилив запропоновану міністром
    юстиції кандидатуру на цю посаду, в результаті чого антикорупційне управління
    досі має тимчасове керівництво і передало до суду менше справ. Водночас зросла
    кількість виправдувальних судових вироків, а також втечі за кордон колишніх посадовців,
    засуджених до позбавлення волі, екстрадиції яких румунській державі не вдалося
    домогтися. Водночас низка рішень Конституційного суду, в тому числі про незаконність процедури обрання складу колегій з п’яти суддів Верховного суду, також сильно
    вплинули на правосуддя, зокрема було призупинено розгляд ряду «гучних» справ. Соціал-демократична
    партія та Альянс лібералів і демократів, котрі складають більшість у
    парламенті, побачили в цьому початок перемоги над так званою «нелегітимною
    паралельною державою», яка, на їхню думку, намагається обезголовити законно
    обрану політичну владу країни шляхом створення «замовних справ», в тому числі
    за допомогою таємних протоколів про співпрацю між органами правосуддя та
    спецслужбами, існування яких було «викрито» ними минулого року. Парламентська
    опозиція і значна частина громадянського суспільства, однак, вбачає в цьому,
    навпаки, спробу соціал-демократів підпорядкувати собі правосуддя, в тому числі
    для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності декого з них, на
    чолі з лідером СДП Лівіу Драгня. А 10 серпня в Бухаресті пройшов найбільший протест
    проти Соціал-демократичної партії та її уряду, наприкінці якого Жандармерія застосувала
    силу проти демонстрантів, використовуючи сльозогінний газ і водомети. Військові
    прокурори порушили кримінальне провадження після того, як сотні мирних
    протестувальників повідомили про неправомірні дії жандармів, останні
    стверджуючи, що виконували свої обов’язки відповідно до закону. Тим часом, у Брюсселі,
    Європейська комісія та Європарламент попередили чинну румунську владу про те,
    що незалежність судової системи, верховенство закону і боротьба з корупцією в
    Румунії зазнали регресу в минулому році.




    Гарний рік для румунського сільського
    господарства


    Румунське сільське господарство
    зареєструвало історичні результати у 2018 році. За обсягом виробництва кукурудзи
    та соняшника Румунія посіла перше місце в Європейському Союзі, а загальний
    урожай зернових становив близько 31 млн. тонн, за цим показником Румунія будучи третьою в ЄС після Франції та Німеччини. Влада стверджує, що своєчасна виплата
    субсидій, використання фермерами нових технологій, збільшення площі зрошуваних земель
    та протиградовий захист призвели до такого врожаю цих сільськогосподарських
    культур, незважаючи на не завжди сприятливі кліматичні умови. Сільське господарство та
    розвиток сільської місцевості є сферами, котрі залучили й кошти з європейських
    фондів, маючи найкращий показник освоєння європейських фондів на національному
    рівні. Ці результати, на жаль, були затьмарені стрімким поширенням найгіршої
    хвороби тварин, з якою зіткнулася Румунія після Другої світової війни -
    африканської чуми свиней.






    Теж у
    2018 році…



    Загальна картина 2018 року в Румунії була б неповною без згадки про те, що
    основні міжнародні фінансові установи: Міжнародний валютний фонд, Світовий
    банк, Європейський банк реконструкції і розвитку та Європейська комісія, а
    також основні рейтингові агентства дещо зменшили свої оцінки економічного
    зростання Румунії, котре до тепер було найбільшим в Європейському Союзі, та
    попередили про ризик зростання дефіциту державного бюджету. Теж у 2018 році, точніше
    в жовтні, 21% громадян з правом голосу, або близько чотирьох млн. румунів взяли
    участь у референдумі щодо зміни визначення сім’ї в Конституції Румунії, зокрема
    запровадження уточнення «сім’я ґрунтується на вільному шлюбі між чоловіком і
    жінкою» замість синтагми «між подружжям», як це було передбачено Основним законом.
    91,5% з тих, хто проголосував підтримали цю ініціативу, але явка була меншою
    30% скільки було необхідно для того, щоб референдум був визнаний таким, що
    відбувся. І нарешті у 2018 році румуни назавжди попрощалися з кількома милими
    серцю людьми. Серед них Дойна Корня, яка була символом антикомуністичного
    опору, режисер Лучіан Пінтіліє, історик Нягу Джувара, один з найулюбленіших спортивних
    журналістів Крістіан Цопеску та колишній футболіст Іліє Балач.

  • 07 – 13 жовтня 2018 року

    07 – 13 жовтня 2018 року

    Референдум
    щодо підтримки традиційної сім’ї оголошено таким що не відбувся




    21,1%
    громадян з правом голосу, тобто трохи менше 4 млн. осіб взяли участь в
    референдумі щодо внесення змін до Конституції Румунії, зокрема щодо обмеження
    конституційного визначення сім’ї як вільний союз між чоловіком та жінкою, а не між
    подружжям, як зараз. Згідно з остаточними даними Центрального виборчого бюро,
    91,5% тих, хто взяв участь у дводенному плебісциті підтримали цю ініціативу.
    Проте референдум визнали таким, що не відбувся, через низьку явку виборців:
    всього близько 21%, тоді як законодавство вимагає участі більше 30% виборців.
    Отже в результаті надзвичайно короткої, але досить брудної кампанії перед
    референдумом, особливо в соціальних мережах, 80% виборців вирішили бойкотувати плебісцит.
    Причини були різними, починаючи від нерозуміння цілей референдуму або
    байдужості, до небажання відповісти позитивно на заклики уряду СДП-АЛДЕ або
    мажоритарної Православної Церкви, яка виступала за уточнення конституційного
    визначення сім’ї. Відповідна поправка до Конституції була прийнята в парламенті
    і була заснована на громадянській ініціативі, ініціаторам якої вдалося зібрати
    3 мільйони підписів. З огляду на те, що більшість звинуватила «першу скрипку»
    керівної коаліції – Соціал-демократичну партію, її представники зараз
    відхрещуються, стверджуючи, що партія, відповідно до закону, лише
    проводила інформаційну кампанію. Лідер опозиційної Нацоінал-ліберальної партії
    Людовік Орбан вважає, що навпаки, головну провину за провал референдуму несе
    Влада, через відсутність справжньої
    інформаційної кампанії, і все виглядало ніби керівні Соціал-демократична
    партія та Альянс лібералів і демократів прагнуть зниження інтересу румунів до
    цієї теми. Найбільше цьому результату зраділи представники Союзу «Рятуйте
    Румунію», єдиної політичної сили, яка з самого початку виступила проти
    референдуму. І асоціація MozaiQ, що виступає на захист прав сексуальних меншин,
    каже, що низька явка свідчить про те, що люди відкидають прояви ненависті і спроби
    розколоти суспільство та відмовилися узаконювати політичний акт, спрямований на
    стигамтизацію і дискримінацію ЛГБТ-спільноти. Щойно після оголошення
    результатів референдуму міністр європейських справ Віктор Негреску оголосив, що
    в найближчі тижні на розгляд парламенту буде внесений законопроект про цивільне
    партнерство. Цей проект буде завершений, після обговорення з представниками громадянського
    суспільства і політичних партій, – розповів Негреску, на подив багатьох, про ці
    переговори, інформація про які тільки зараз стала публічною.




    Новий закон про пенсійне забезпечення


    Уряд
    Румунії у середу схвалив проект нового закону про державну пенсійну систему,
    який найближчим часом буде направлений до парламенту. Міністр праці Лія Олгуца Васілеску
    заявила, що жодна людина не отримає меншу пенсію після вступу закону в силу, уточнивши,
    що не змінюється ані стандартний пенсійний вік, ані страховий стаж для виходу
    на пенсію. Цей законопроект спрямований на збільшення пенсій та ліквідацію
    нерівності в системі. Серед іншого, розмір пенсії визначатиметься тільки з
    урахуванням внеску кожного працівника, а пенсіонери, які мають однаковий стаж
    роботи, але вийшли на пенсію в різний час отримуватимуть однакові пенсії.
    Майбутній закон запроваджуватиметься поетапно до 2021 року. Дія нового нормативно-правового
    акту поширюватиметься на понад 5 мільйонів пенсіонерів. Теж на цьому тижні двоє
    міністрів уряду Віоріки Денчіле потрапили у немилість парламентської опозиції,
    але врешті решт обидва як міністр економіки, так і міністр культури зітхнули з
    полегшенням після того як Палата депутатів відкинула ініційований їм опозицією
    вотум недовіри. Опозиційні партії стверджують, що некомпетентність міністра
    економіки та катастрофічні наслідки його діяльності ведуть Румунію до
    банкрутства, а міністру культури закидають нездатність провести на належному
    рівні підготовку до 1 грудня 2018 року, коли сповнюються 100 років від
    створення Румунської унітарної держави.




    У пошуку
    нового керівника антикорупційного управління


    Колегія
    у справах прокурорів Вищої ради магістратури (ВРМ) не підтримала пропозицію
    міністра юстиції Тудорела Тоадера щодо кандидатури Адіни Флорі на пост
    головного прокурора Національної антикорупційної дирекції. Згода ВРМ має
    дорадчий характер, а остаточне рішення має прийняти Президент Клаус Йоханніс.
    Раніше міністр юстиції кілька разів сказав, що він запропонує кандидатуру Адіни
    Флорі для затвердження президенту Румунії Клаусу Йоханнісу незалежно від
    позиції ВРМ. Під час слухань Адіна Флоря заявила, що таємні протоколи, укладені Румунською службою інформації з іншими державними установами, які викликали
    палку дискусію в суспільстві, вийшли за межі правового поля шляхом створення
    спільних оперативних груп. Вона також сказала, що до повноважень
    антикорупційного управляння входить розслідування корупційних злочинів на
    середньому і високому рівнях, а не фактів перевищення службових повноважень,
    які входять до компетенції прокуратур при Трибуналах. Адіна Флоря сказала, що крім
    хороших речей, в діяльності антикорупційних прокурорів останніми роками
    спостерігалося відхилення від принципів верховенства права. Посада головного
    прокурора Національної антикорупційної дирекції стала вакантною після того, як
    Конституційний суд зобов’язав Президента Румунії звільнити попереднього
    керівника управління Лауру Кодруцу Кьовеші. З іншого боку, теж на цьому тижні
    міністр Тудорел Тоадер повідомив, що уряд прийняв термінову постанову про
    створення спеціального відділення з розслідування злочинів скоєних
    магістратами, яке має перейняти до 23 жовтня всі відповідні справи, які зараз
    розслідуються Національним антикорупційним управлінням.




    Румунія
    та МВФ


    Міжнародний
    валютний фонд переглянув прогноз розвитку Румунії у бік зниження, з 5,1%
    ВВП навесні до 4%. Фонд очікує скорочення економіки країни в наступному році до
    3,4%. Ці дані містяться в оновленому звіті МВФ «Перспективи розвитку світової
    економіки», в якому прогнозує уповільнення зростання світової економіки. Тим
    часом Національний інститут статистики на цьому тижні оголосив, що у вересні
    інфляція в Румунії у річному вимірі знизилася до 5,03%, з 5,1% у серпні. На
    початку серпня Національний банк Румунії переглянув прогноз інфляції на кінець
    цього року до 3,5%.



  • Реакція в Румунії на результати референдуму

    Реакція в Румунії на результати референдуму




    Понад 90%
    тих, хто брав участь у плебісциті щодо обмеження конституційного визначення
    сім’ї як вільний союз між чоловіком та жінкою, проголосувало «так». Проте
    референдум визнали таким, що не відбувся, через низьку явку виборців: всього близько
    21%, тоді як законодавство вимагає участі більше 30% виборців.




    Щойно після оголошення остаточних результатів референдуму послідувала реакція, провал референдуму
    викликавши «турбулентності» на румунській політичній арені, де всі політичні
    сили, окрім Союзу «Рятуйте Румунію», підтримали громадянську ініціативу про внесення
    змін до Конституції, прийнявши в парламенті відповідний законопроект.




    Від Соціал-демократичної
    партії, головної сили керівної лівої коаліції, віце-президент Паул Стенеску
    сказав, що результат референдуму є проблемою не тільки соціал-демократів, а й всього
    суспільства. «Я розчарований тим, що сталося на референдумі. Я очікував, що значно
    більше румунів скажуть «так». Ми повинні зробити аналіз дуже низької явки, з’ясувати причини. Це
    невдача всього румунського суспільства – люди просто відмовилися голосувати».





    Результати
    референдуму свідчать про відсутність інтересу громадян, – каже Келін Попеску
    Теріачану, лідер Альянсу лібералів і демократів, партнера соціал-демократів по
    коаліції. Він сказав, що очолювана ним політична сила не зробила і не робитиме ніякого
    аналізу, оскільки АЛДЕ не брав участь в організації референдуму.




    Натомість
    головна опозиційна Націонал-ліберальна партія вже проаналізувала наслідки своїх
    дій на референдумі після того, як кілька членів звинуватили лідера Людовіка
    Орбана в тому, що він веде партію до політичного провалу, яку не модернізує, а,
    навпаки, пропонує ретроградну політику. Людовік Орбан відповів: «Чесно кажучи,
    я очікував, що ці мої колеги «накинуться» на Соціал-демократичну партію звинуватять
    соціал-демократів у «конфіскації» референдуму, наголосять на жалюгідній невдачі,
    будуть поряд з нами в нашому спільному політичному наступі, на всіх фронтах, проти
    СДП.»





    Лідер Союзу
    «Рятуйте Румунію» Дан Барна піддав критиці ставлення представників «Коаліції заради
    сім’ї», яка після того, як зібрала 3 мільйони підписів на підтримку ініціативи
    про проведення референдуму, тепер звинувачує партії у невідповідній організації
    плебісциту та його бойкотуванні. Цим збором підписів румуни були скликані
    висловити свою точку зору і вони відповіли, що ця ініціатива не відповідає потребам більшості румунських громадян, -
    пояснив Дан Барна.


    Румунський
    Патріархат закликав всіх до духовної єдності та подальшого захисту сім’ї,
    незважаючи на результат референдуму.



  • Рекордний абсентеїзм на «сімейному» референдумі

    Рекордний абсентеїзм на «сімейному» референдумі




    Два дні мали в
    розпорядженні румуни з правом голосу, аби
    вирішити, чи бажають вони внесення зміни
    до Конституції, у смислі перевизначення
    поняття «сім’я» як
    вільно узгоджений шлюб між чоловіком і жінкою, а не між подружжям, як тепер.
    Переважна більшість тих, хто зробив свій вибір, проголосував «за», але явка була
    значно нижчою 30-відсоткового порогу, необхідного для оголошення
    його як таким, що відбувся. Політики дали різні
    пояснення цьому рекордному абсентеїзму,
    близько 80%.




    Заступник
    Генерального секретаря лівої СДП, номер один в коаліції при владі в
    Румунії у складі СДП-АЛДЕ,
    Кодрін Штефанеску: Найімовірніше для цього було б необхідно більше дебатів, більше агітації у цьому сенсі. У всякому разі, ми повинні взяти до уваги велику кількість румунів,
    які прийшли голосувати, тому що чотири
    мільйони румунів це досить
    велика цифра.





    Лідер
    НЛП, основної
    опозиційної
    партії, Людовік Орбан вважає, що фіаско референдуму
    належить владі. Людовік Орбан: НЛП застерігала румунських політичних лідерів не конфіскувати цю тему, не політизувати референдум і намагатися стояти
    на боці. Організація референдуму була поганою, не було жодної державної інформаційної агітації, якби цей уряд хотів, щоб інтерес громадян до цього референдуму був якомога низьким.





    Навіть
    якщо належать протилежним таборам політичної сцени, найбільші партії в Румунії, СДП та НЛП проголосували на
    користь законодавчого проекту з перегляду Конституції, на
    основі протоколу про співпрацю, підписаного з Коаліцією заради сім’ї,
    альянсу, створеного з переважно
    християнських організацій, що
    зібрав 3 мільйони підписів на користь цієї громадської ініціативи. Це і є
    причиною того, що провал так званої
    традиційної сім’ї шляхом референдуму прирівнюється до
    провалу традиційних партій. Натомість, СРР, відносно нова парламентська партія з помітною громадською складовою, виступила проти референдуму і зараз радіє.

    Лідер СРР Дан Барна із задоволенням зазначив, що
    румуни виявилися толерантною європейською нацією. Дан Барна: Румунія, в
    понеділок, буде точно такою ж, як і Румунія, в п’ятницю, до референдуму.
    Фактично, це Румунія ХХІ сторіччя з усіма її громадянами, деякі більш традиційні,
    інші більш сучасні, деякі більш зацікавлені, інші більш поінформовані.
    Результат підтверджує, що попри намагання СДП-АЛДЕ просувати урядування страхом
    та брехнею, Румунія є європейською нацією.





    І
    Коаліція заради сім’ї звинувачує владу, але за те, що вона вважає поверховим і
    непрофесійним способом проведення референдуму. Коаліція засудила узагальнений
    бойкот проти референдуму з боку усіх
    партій, які проголосували в Парламенті закон про перегляд Конституції Румунії. Цей бойкот,
    на їх думку, спрямований безпосередньо
    і головним чином проти румунських християн.
    Навпаки, для Асоціації MozaiQ,
    захисника прав сексуальних меншин, той факт, що румуни відмовилися від
    конституційного визначення сім’ї як заснованого на шлюбі між чоловіком і
    жінкою, є перемогою демократії. Румуни відкинули ненависть та поділ суспільства і не закріпили своєю участю політичний
    акт, спрямований на стигматизацію та дискримінацію ЛГБТ-спільноти, заявили представники
    асоціації.




    Представники
    цієї асоціації переконані, що консервативні сили в Румунії отримали категоричне
    «НІ» від громадян, що дає надію
    того, що майбутня Румунія є країною різноманіття, поваги
    до всіх меншин та рівних можливостей для всіх. Аналітики почали й вони визначати переможених
    після цього невдалого референдуму. У політичній сфері, ними є СДП та НЛП. Переможеними стали й ті організації,
    які боролися за цю громадянську ініціативу, від яких почався весь цей процес, опоненти
    гендерної ідеології, а також їх головний прихильник, Православна церква, чиї священники закликали румунів голосувати захистити традиційну сім’ю.