Tag: реформа

  • Реформа в румунській поліції

    Реформа в румунській поліції

    Румунська поліція буде реорганізована. Про це оголосив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою на презентації висновків Контрольного корпусу у справі трагедії в селищі 2 Май (південний схід Румунії), де 19-річний водій у стані наркотичного сп’яніння збив на смерть двох молодих людей і поранив ще трьох, котрі перебували на узбіччі дороги.



    Приблизно за три години до аварії водія зупинили співробітники поліції і доставили у відділок, де після тесту на алкоголь з негативним результатом його відпустили. У цьому контексті Кетелін Предою заявив, що зміни розпочнуться в Поліцейському інспектораті м. Констанца, боротьба зі злочинністю в якому в останні роки була програна.



    У цьому контексті Предою оголосив, що було розпочато попереднє розслідування за фактом недбалості проти кількох офіцерів, причетних до неналежного розслідування справи 2 Май. Заяву про відставку подав і начальник Поліцейського інспекторату повіту Констанца Адріан Глуге. Міністр обіцяє повне оновлення всього правоохоронного апарату Міністерства внутрішніх справ і структури МВС як такої.



    Я розпочну це перезавантаження не зі стратегій і теорій, а з конкретних заходів на місцях, з низів, з вулиці, де громадянин повинен почуватися захищеним. Я почну з повіту Констанца і поступово поширюватиму його по всій країні. Повіт Констанца, поряд з Бухарестом, є однією з найскладніших громад з точки зору забезпечення правопорядку та викликів, пов’язаних з кримінальними явищами, – підкреслив Кеталін Предою.



    У той же час, міністр хоче внести більше змін до Правил дорожнього руху. Він також заявив, що має намір мілітаризувати всі навчальні заклади МВС і переосмислити Національне агентство по боротьбі з торігвлею наркотиками через поширення явища вживання наркотиків в Румунії. Для цього Кетелін Предою обіцяє залучити найкращих фахівців. Таким чином, реорганізація торкнеться Поліцейської академії та Школи поліцейських Румунської поліції, Прикордонної поліції, Жандармерії, навчальних центрів, а також застосування статусу військовослужбовців до всіх цих навчальних закладів.



    У цьому контексті очільниця Мін’юсту Аліна Горгіу зазначила, що боротьба з наркотиками вимагає спільних зусиль і додала, що надто мало прокурорів займаються справами, пов’язаними з наркотиками. Вона також наголосила на посиленні покарань для тих, хто сідає за кермо після вживання алкоголю або наркотиків, а також на освітній складовій профілактики наркоманії. У 2023 році було розкрито майже 4700 справ, хоча, за словами міністра юстиції, у відділі боротьби з незаконним обігом наркотиків центральної структури DIICOT працює лише 14 прокурорів. Вони мають в роботі 7 тисяч проваджень за фактом злочинів пов’язаних з наркоторгівлею, з яких 2 700 були відкриті за перші шість місяців цього року.

  • Підписано нові закони про освіту

    Підписано нові закони про освіту


    У
    вівторок президент Румунії Клаус
    Йоганніс підписав
    закони про освіту. На церемонії були
    присутні численні представники державних
    установ, в тому числі міністри, парламентарі
    та судді Конституційного
    суду.
    Ця подія ознаменувала завершення
    законодавчого процесу документів, в
    яких втілився президентський проєкт
    Освічена Румунія. Клаус Йоганніс
    заявив,
    що закони про освіту забезпечують міцну
    основу, на якій можна побудувати
    систему освіти, готову до випробувань
    часом, але два нормативні
    акти про повну
    середню
    та вищу освіту не вирішать
    гострих проблем, якщо вони не
    будуть імплементовані.

    Глава
    держави заявив, що це момент, який має
    великий вплив на розвиток румунського
    суспільства в майбутньому. Клаус
    Йоганніс:
    «Закони, які я підписав,
    закладають основи для Румунії, яка
    пов’язана з розвитком
    подій ХХІ-го
    століття і яка
    повністю
    використовує
    можливості
    майбутнього. Я розраховую на вашу участь
    і рішучість, особливо тих, хто приймає
    рішення, щоб перетворити проєкт
    Освічена Румунія
    з ідеалу на реальність».


    Президент
    уточнив,
    що нові закони про освіту спрямовані
    на усунення недоліків нинішньої системи
    освіти, заохочення вищої якості освіти
    та підтримку і повагу до вчителів. Клаус
    Йоганніс
    зазначив, що заохочуються інвестиції,
    пріоритет надається неблагополучним
    регіонам, а також наголошується на
    безпеці учнів. Деякі положення двох
    законів зазнали гострої критики з боку
    представників громадянського суспільства,
    учнів, студентів та політиків.




    Серед
    них – можливість для середніх шкіл
    проводити додатковий вступний іспит
    на половину наявних місць, можливість
    відрахування учнів
    за серйозні проступки та обмеження
    термінів перебування на посаді ректорів.
    Це означає, що вони можуть залишатися
    на чолі університетів протягом двох
    термінів (8 років). Ще одне суперечливе
    положення стосується запровадження
    релігії як факультативного предмету
    на іспиті
    про атестат зрілості.
    Під час церемонії підписання
    законів
    у вівторок представники опозиційного
    Союзу За порятунок Румунії
    протестували з плакатами біля палацу
    Котрочень,
    резиденції президента.

    Вони
    поскаржилися на провал «Освіченої
    Румунії», нагадавши про велику кількість
    молодих людей, які цього року не
    зареєструвалися для проходження іспиту
    про
    атестат зрілості. Члени
    партії також стверджують, що нові закони
    не реформують систему освіти, обмежують
    право на освіту і порушують принцип
    рівності прав. Що стосується Національної
    ради учнів
    і студентських організацій, то вони
    вважають деякі положення дискримінаційними.
    Закони про освіту були ухвалені Сенатом
    у травні. Вони були оскаржені в
    Конституційному суді Союзом
    За порятунок Румунії
    і Силою
    Правих
    (ліберальне дисидентство), але безуспішно.

  • Дискусії довкола реформи спеціальних пенсій

    Дискусії довкола реформи спеціальних пенсій

    Протоколи, згідно з якими діє нинішній коаліційний уряд, передбачають, що менш ніж через місяць лідер соціал-демократів Марчел Чолаку займе місце лідера націонал-лібералів Ніколає Чуке на посаді прем’єр-міністра. І разом з цим він буде змушений взяти на себе вирішення гострого питання так званих спеціальних пенсій, які не відповідають принципу накопичувальних внесків і, котрі отримують в основному колишні парламентарі, дипломати, судді або працівники системи оборони, безпеки або громадського порядку.



    Проект реформи системи спеціальних пенсій може бути схвалений Парламентом до кінця поточної сесії, але питання його прийняття за процедурою взяття урядом відповідальності в парламенті все ще перебуває на стадії розгляду, – заявив Марчел Чолаку. Він додав, що перебуває в постійному діалозі з цього питання зі своїм колегою по партії міністром праці Маріусом Будеєм. Проблема, – зізнався майбутній прем’єр-міністр, – полягає в тому, що справа вже мала бути закрита, оскільки була включена до третього платіжного запиту на фінансування Національного плану відновлення та стійкості (НПВС) – програми, за допомогою якої Брюссель надає значні кошти, необхідні для фінансування частини інвестицій та реформ в Румунії. Наступного тижня Маріус Будей поїде до Брюсселя, щоб знову обговорити це питання з європейськими чиновниками.



    Між часом Світовий банк завершив аналіз щодо впливу нових заходів, запропонованих коаліцією, на спеціальні пенсії і, за повідомленнями ЗМІ, документ показує, що результат з точки зору скорочення бюджетних витрат буде незначним. Прогресивне оподаткування спеціальних пенсій до 15% принесе незначні результати, – Стверджують фахівці Світового банку. Те саме стосується й іншого заходу, який вилучив п’ять надбавок з бази для нарахування військових пенсій. Це призведе до зменшення розміру службової пенсії військових лише на два відсотки.



    Міністр оборони , соціал-демократ Ангел Тилвер знову заявив, що ніхто не повинен чіпати військові пенсії, оскільки вони не відносяться до спеціальних. За його словами, до армії потрібно залучати якомога більше молоді. Немає сенсу говорити про танки, ракети, корвети, фрегати, все те, що ми хочемо і будемо мати. Для їх використання потрібен висококваліфікований персонал, тому що в даний час румунська армія – це висококваліфікований персонал. Ось чому я наполягаю на тому, що приваблення до збройних сил, а також бажання залишитися в рядах збройних сил має заохочуватися шляхом забезпечення належного рівня життя і кар’єрної передбачуваності в цій сфері.


    Від опозиції, Союз «За порятунок Румунії» стверджує, що коаліційний уряд бреше, що хоче скасувати спеціальні пенсії і називає прем’єр-міністра Ніколая Чуке державним діячем з трьома краватками, який отримує зарплату, спеціальну пенсію як генерал в запасі, а в майбутньому і спеціальну пенсію як колишній парламентарій.

  • Дебати довкола закону про освіту

    Дебати довкола закону про освіту

    За 32 роки посткомунізму в Румунії не було жодного сектора, який би так сильно піддавався змінам, ніж освіта, і ці зміни часто були руйнівними. Хронічна політична нестабільність призвела до того, що долею профільного міністерства займалися чимало персонажів, які прагнули до інновацій, щоб тим самим забезпечити своє місце в історії освітньої системи.

    Оскільки їм вдалося недовго протриматися на посаді, все, що їм вдалося зробити загалом, це скасувати реформи, які просували їхні попередники. Після трьох десятиліть безперервних інновацій результати очевидні. Учні та батьки скаржаться на плутанину, спричинену зміною правил під час гри. Румуни, які можуть фінансово собі дозволити цього, відправляють своїх дітей на навчання за кордон. Найкраще підготовлені місцеві випускники вирішують, у свою чергу, виїхати з країни. Технічна освіта дає мало випускників, тому знайти кваліфікованого сантехніка чи автомеханіка стає все важче й важче.

    Через стрес і низькі зарплати, ані професія вчителя вже не приваблює, тому, особливо у селах та маленьких містах ситуація критична. Хоча цифри не завжди послідовні, всі спеціалізовані дослідження засвідчують про високий рівень функціональної неписьменності серед румунських випускників шкіл. Посеред цього спустошеного ландшафту нинішній міністр освіти в коаліційному уряді у складі СДП-НЛП-ДСУР, ліберал Сорін Кимпяну, у свою чергу, оголошує про значні зміни в галузі, і стверджує що вони здатні покращити ситуацію.

    Таким чином, для відбору учнів, національні коледжі – звання, яке присвоюється найкращим ліцеям країни – зможуть організувати власні вступні іспити для займання 90% місць. Решта 10% будуть заповнені після загальнонаціонального іспиту – що й зараз мають складати випускники перших восьми класів. Крім того, з 2024 року для вступу до ліцею більше не зараховуватиметься середня оцінка, отримана учнями після закінчення середньої освіти, про яку міністр каже, що, «на жаль, вона втратила свою актуальність».Також є зміни щодо іспиту на атестат зрілості.

    Необов’язковий письмовий іспит, специфічний профілю та спеціалізації, більше не буде умовою складання іспиту. А дебют у педагогічній професії буде повністю змінений – повідомив міністр освіти. За його словами, буде передбачено стажування протягом одного року, яке проходитиме під керівництвом наставника, а також буде змінено спосіб проведення конкурсу на посаду викладача в освіті. Нові законопроєкти про освіту пробудуть на громадському обговоренні більше місяця – до 17 серпня. І коментатори кажуть, що, подібно багатьом законодавчим ініціативам запровадженим Урядом, вони теж, швидше за все, не зазнають значних змін.

  • Висновки останнього звіту Механізму співробітництва та контролю  в сфері правосуддя

    Висновки останнього звіту Механізму співробітництва та контролю  в сфері правосуддя




    Європейська
    комісія відзначила позитивну тенденцію реформування судової системи та боротьби
    з корупцією в Румунії, але каже, що й надалі пильно стежитиме за розвитком
    ситуації, поки не будуть досягнуті всі цілі. У вівторок Єврокомісія оприлюднила
    звіт про досягнення уряду Румунії в рамках Механізму співробітництва та контролю (МСК), якій діє з 2007 року, коли Румунія вступила до Євросоюзу.
    Мета МСК – виявлення будь-яких відхилень від принципів верховенства права та надання
    рекомендацій щодо виправлення проблемних питань у сфері правосуддя.


    У
    цьому контексті Єврокомісія привітала той факт, що цього року було надано новий
    поштовх реформуванню системи правосуддя та виправленню суперечливих законодавчих змін,
    внесених між 2017 і 2019 роками до законів, що регламентують правосуддя.
    У результаті, зазначає Єврокомісія, було досягнуто прогресу у виконанні всіх попередніх
    рекомендацій МСК, які, однак, не були повністю виконані, хоча багато з них знаходяться
    близько до досягненні кінцевої мети, якщо зареєстрований до тепер прогрес
    залишатиметься незмінним.




    Згідно
    з баченням Європейської комісії, Румунія повинна опрацювати ще сім рекомендацій
    з 2018 року та десять рекомендацій з 2017 року. Крім цього знову була піддана
    критиці процедура призначення генерального прокурора та керівника Управління по боротьбі з організованою злочинністю та тероризмом на початку минулого
    року, незважаючи на те що Вища рада магістратури не підтримала висунуті міністром
    юстиції кандидатури. Вища рада магістратури також отримує попередження, серед
    іншого, за свою неоднозначну позицію щодо скасування Спеціального відділу з розслідування злочинів вчинених
    магістратами (суддями та прокурорами), існування та функціонування якої
    викликає занепокоєння в Брюсселі. Саме у день оприлюднення нової доповіді
    Європейської Комісії у рамках МСК Конституційний суд знову підтримав своє
    рішення, згідно з яким створення Спеціального
    відділу з розслідування злочинів вчинених магістратами відповідає Конституції
    і може бути розпущений лише парламентом в законодавчому порядку.


    Міністр
    юстиції Стеліан Йон пообіцяв знайти рішення: «Ми не можемо очікувати, що Суд ЄС
    вирішить наші внутрішні проблеми. Нам надали можливість вирішити це за власним
    розсудом. Крім того, ми не можемо очікувати, що ці проблеми будуть вирішені лише
    судовою гілкою влади, тому для нас, політиків, дуже важливо знайти рішення, щоби
    швидко розпустити Сп
    еціальний відділ
    з розслідування злочині вчинений суддями та прокурорами
    . Я переконаний, що запропонований мною відповідний
    проєкт постанови уряду є правильним рішенням для виходу з цієї ситуації і спробую
    переконати своїх колег у парламенті підтримати цей варіант. Дуже важливо розпустити
    цей відділ, робота якого була піддана жорсткий критиці у тому числі в звіті
    Єврокомісії.»


    Щодо
    боротьби з корупцією, Єврокомісія підкреслює, що призначення нового керівника Національної
    антикорупційної дирекції надало стабільності в роботі установи. Ситуація
    покращилася порівняно з 2019 роком, але НАД все ще стикається з низкою
    викликів, однім з яких є брак персоналу, – зазначається у звіті ЄС.





  • Дискусії довкола пенсійної системи

    Дискусії довкола пенсійної системи


    На цьому тижні уряд
    планує схвалити законопроєкт, який запроваджує низку змін до пенсійної системи
    Румунії, через три місяці від його ініціювання Міністерством праці. Згідно з
    документом, пенсійний вік не збільшується, але працівникам державного сектору дозволяється,
    за бажанням працювати до 70 років. Вони продовжуватимуть сплачувати внески до
    Фонду соціального страхування і матимуть право на перерахунок пенсії, коли
    вирішать вийти на пенсію.


    Інше положення
    забороняє бюджетникам отримувати пенсію одночасно із зарплатою. Приблизно 35 осіб,
    які зараз перебувають у цій ситуації, матимуть 30 днів з моменту набуття
    чинності закону на вибір між двома формами доходу. Однак у законі передбачені й
    винятки, деякі професійні категорії зможуть отримувати одночасно пенсію та
    зарплату, зокрема вчителі, артисти, члени Румунської академії та парламентарі,
    але також пенсіонери інвалідністю ІІІ групи медсестри та особи,які доглядають
    за інвалідом. Ініціатива
    законопроєкту, який цього тижня має внесений на розгляд уряду, а потім – парламенту,
    відбувається на тлі зростаючих застережень про те, що за чинною формулою вже
    через кілька років пенсійна система не зможе справитися з виплатами.


    Міністерка праці та
    соціального захисту Ралука Туркан детально пояснила, чому потрібна реформа
    пенсійної системи: «Подумайте, що зараз дефіцит бюджету соціального страхування
    становить 16 мільярдів. До 2030 року на додаток до звичайної кількості осіб,
    які виходять на пенсію, буде ще близько 1,8 мільйона пенсіонерів, через бум
    народжуваності 1966-1969 років. Таким чином зросте тиск на пенсійну систему.
    Більше того, вся система обтяжена жорстокою несправедливістю. Співвідношення
    між найнижчою і найвищою пенсією становить 1 до 100. Є тисячі пенсіонерів, які подають
    на державу до суду і тоді ми зобов’язані збільшити внески до пенсійної системи,
    враховуючи при обчисленні пенсій всі способи зменшення нерівноправності,
    зробити цю систему стійкою та передбачуваною, а не як інструмент отримання
    голосів політиками, які зазвичай підвищують пенсії напередодні виборів, й
    одночасно оцифрувати всі пенсійні документи, з тим, щоб у 2021-2022 рр. Румунія
    мала 5 мільйонів оцифрованих пенсійних справ.»


    Законодавство, яке
    ми маємо на сьогодні, дозволило нам продовжити збільшення пенсій на 14%, наприкінці
    минулого року, також сказала Ралука Туркан, згідно цим рішенням наступного року
    пенсії будуть принаймні індексовані на відсоток інфляції. Наступного року застосовуватиметься
    чинне пенсійне законодавство, а новий закон має набути чинності до кінця 2022
    року, зауважила міністерка.









  • Скоригований Національний план відновлення та стійкості

    Скоригований Національний план відновлення та стійкості




    Національний план відновлення та стійкості (PNRR) був
    скоригований зa вимогами Європейської Комісії щодо проєктів великих
    реформ та інвестицій, які румунська влада планує здійснити у наступний період.
    Прем’єр-міністр Флорін Кицу наказав міністрам доопрацювати пропозиції щодо
    Плану в перспективі переговорів з цього питання, які проведе наступного тижня в
    Брюсселі з представниками Європейської комісії.


    Він додав, що бюджет Національного плану відновлення та
    стійкості був скоригований за рекомендацією Європейської комісії з 42 млрд євро
    до 29 млрд євро після скорочення сум у всіх розділах. Нещодавно прем’єр-міністр
    запевнив, що План відновлення та стійкості освоїть всі європейські кошти, які
    будуть виділені Румунії.


    Флорін Кицу: «Настав час прискорити цей процес. Ми маємо відпрацювати
    ще ряд деталей, але я впевнений, що врешті-решт ми матимемо Національний план
    відновлення та стійкості, який представлятиме наші інтереси щодо розвитку
    Румунії в наступний період і ми, звісно, побачимо їх. Дискусії ще тривають, але
    я переконаний, що у нас буде хороший план відновлення та стійкості, в рамках якого
    ми зможемо освоїти всі виділені Румунії кошти.»




    Коригування плану передбачало також зміну коштів
    передбачених на реалізацію проєкту «Освічена Румунія». Таким чином, освіта
    отримає 3,7 млрд євро, значно більше ніж в середньому по ЄС, пояснив міністр
    європейських інвестицій та проєктів Крістіан Гіня: «За рекомендацією
    Європейського парламенту, яку зобов’язався виконати, я наголосив з самого початку, що освіта є пріоритетним напрямком. До
    мого призначення у Плані на освіту було передбачено тільки один мільярд. Цю
    суму я збільшив до чотирьох мільярдів, а зараз передбачено 3,7 мільярдів. На сьогодні
    у румунському PNRR передбачено 12% на освіту. Це значно більше ніж в середньому
    по ЄС і навіть більше ніж рекомендував Європейський парламент.»





    Національний план відновлення та стійкості може допомогти збалансувати
    державний бюджет до дефіциту близько 3% ВВП у 2024 році, при збереженні внутрішніх
    попиту та пропозиції, згідно аналізу
    конвергенції «Румунія – Єврозона, Монітор», опублікованого на веб-сайті
    Національного банку Румунії. За результатами аналізу, «Національний план
    відновлення та стійкості та кошти з європейських фондів (Багаторічний
    фінансовий рамковий план) надзвичайно важливі для Румунії, (…) вони допомагають
    скоротити дефіцит бюджету, можуть пом’якшити наслідки скорочення економіки та, завдяки
    структурним реформам та якісним державним інвестиціям, можуть позитивно вплинути
    на ВВП у середньостроковій перспективі».




    У вівторок на засіданні уряду Румунії було затверджено Програму конвергенції
    Румунії, яка передбачає реформи, котрі влада планує впровадити у таких сферах,
    як пенсійна система, система оплати праці державних службовців, державні
    компанії та державне управління.



  • Протести та реформа системи охорони здоров’я

    Протести та реформа системи охорони здоров’я








    Через
    накопичення протягом багатьох років серйозних структурних недоліків, румунська
    медична система повинна бути реформована. Пандемія, спричинена новим
    коронавірусом лише чітко та гостро висвітлила недоліки румунської системи
    охорони здоров’я: недофінансування, недостатня кількість ліжко-місць у лікарнях,
    невідповідні умови лікування, брак персоналу…


    Ось чому в понеділок
    члени Федерації профспілок «Санітас», близько 100 осіб, скільки наразі дозволяє
    закон, провели акцію протесту перед будівлею уряду. Вони звинуватили уряд у
    байдужості до проблем системи охорони здоров’я та висунули свої вимоги: від збільшення
    зарплат й усунення соціальної несправедливості в оплаті праці, до розблокування
    проведення конкурсів на заміщення вакантних посад медпрацівників. Профспілки
    також вимагають прийняття національної стратегії інвестицій в систему охорони
    здоров’я. Серед протестувальників була присутня й Аурелія Константін,
    віцепрезидентка організації «Пречиста Марія» «На щастя, я працюю в лікарні, де
    є майже всі необхідні умови, але є лікарні, в яких вже, мабуть, 30 років, не
    були зроблені інвестиції, для яких нічого не було зроблено.»


    У свою чергу Віорел
    Гушану, член столичної організації профспілки «Санітас», зазначив: «Конкурси на
    заміщення вакантних посад у лікарнях заблоковані, але потрібен додатковий
    персонал, щоб доглядати належним чином за хворими на коронаврус. Адже всі ми знаємо,
    що під час здійснення процедур для хворого на Covid -19 медпрацівники
    мають вдягатися в комбінезони і залишатися в них не більше чотирьох годин.
    Більше часу ніхто не може витримати.»


    Не роблять ремонт,
    не звертають увагу на проблеми, а результати очевидні – у лікарнях вмирають невинні
    люди, – підкреслив Віорел Гушану, натякаючи на трагедії, які сколихнули
    Румунію за останні кілька місяців. Йдеться про трагічну пожежу, яка спалахнула в
    листопаді минулого року у реанімаційному
    відділенні Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги (на північному сході
    країни), та про пожежу, що сталася минулого тижня на першому
    поверсі одного з корпусів Національного інституту інфекційних хвороб імені
    Матея Балша в Бухаресті. В обох трагедіях люди згоріли живцем.


    На тлі вимоги
    від опозиційних Соціал-демократичної партії та Альянсу за об’єднання румунів
    подати у відставку, чинний міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску оголосив
    про вжиття низки конкретних заходів: «Ми спробуємо зробити більш гнучкою
    процедуру набору медперсоналу та буде переглянута штатна чисельність
    працівників медзакладів, особливо тих, що приймають пацієнтів з Covid-19. Ми
    вважаємо, що все це має бути здійснено у терміновому порядку. Ми створимо
    національний фонд безпеки пацієнтів у лікарнях. Це буде фонд, кошти з якого
    будуть спрямовані на певні потреби, певні інвестиції, і не тільки на інвестиції, а
    й на фінансування окремих видів технічного обслуговування. Наразі ці питання
    перебувають на стадії обговорення.»



    Крім цього, за
    словами міністра Войкулеску, будуть прискорені проєкти будівництва регіональних
    лікарень в Яссах (на північному сході), Клужі (на північному заході) та в Крайові
    (на півдні).


  • 2020 – важкий рік для економіки

    2020 – важкий рік для економіки




    Результати економічного аналізу за
    2020 рік, здійсненого Міністерством фінансів Румунії показують, що наприкінці
    грудня бюджетний дефіцит Румунії сягнув майже 10% ВВП – удвічі більший, ніж дефіцит
    наприкінці 2019 року. Збільшення бюджетного дефіциту пояснюється, з точки зору доходів,
    скороченням бюджетних надходжень з березня по грудень, а також відстроченням сплати деяких фіскальних зобов’язань окремих суб’єктів підприємницької діяльності
    в умовах кризового періоду, спричиненого пандемічним контекстом.


    Також дефіцит пояснюється збільшення
    виплат з відшкодування ПДВ для підтримки ліквідності в приватному секторі та бонусами
    за своєчасне сплачення податку на прибуток та податку на доходи
    мікропідприємствами.


    Крім того, зазначають фінансисти,
    було схвалено низку нормативно-правових актів щодо збільшення інвестиційних
    витрат та здійснення позапланових виплат, зумовлених епідемією коронавірусу. Водночас
    для мінімізації негативних економічних наслідків, спричинених епідеміологічною ситуацією,
    було затверджено низку програм державної підтримки для продовження діяльності
    МСП та великих компаній за допомогою державних гарантій.


    Згідно з опублікованими даними,
    суми, що дорівнюють 4,45% ВВП, були спрямовані на підтримку бізнес-середовища у
    вигляді податкових пільг, інвестицій та позапланових витрат, призначених для
    боротьби з наслідками епідемії.


    Усе це на тлі скорочення у 2020 році
    економічної діяльності. Серед іншого на несприятливу динаміку економіки вплинули
    зменшення надходжень з акцизного збору на енергоносії. Це пов’язано головним
    чином із зменшенням споживання пального, через обмеження туристичної діяльності
    та переведення працівників на дистанційну роботу.


    За даними Національного Банку Румунії,
    головний ризик для економіки Румунії полягає в тому яким чином початок
    податкової консолідації відобразиться на державному бюджеті. Експерти Центрального
    банку прогнозують, що тільки у 2022 році економіка Румунії повернеться до
    обсягів 2019 року.


    Зараз офіційний Бухарест працює
    над доопрацюванням проєкту Державного бюджету Румунії на 2021 рік, який має на
    меті не перевищити у 2021 році рівень бюджетного дефіциту в 7% ВВП, погоджений з Європейською
    комісією. Цей бюджет має підтримати відновлення
    економіки та закласти основи сильної економіки у період 2021-2024 рр., – заявив
    прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу.


    Держбюджет у лютому буде внесений
    на розгляд парламенту і супроводжуватиметься комплексним пакетом реформ у трьох
    сферах – зарплати у бюджетній сфері, пенсійна система та управління податками.


    З іншого боку, опозиційна Соціал-демократична
    партія, яка звинувачує уряд у підготовці до заходів жорсткої економії, представила
    власну версію державного бюджету, стверджуючи, що навіть за нинішніх умов можна
    підвищити рівень життя всіх румунів.


  • Викладач румунської- інакша антологія текстів

    Викладач румунської- інакша антологія текстів

    Під вже відомим псевдонімом
    Крістіан, видавець Крістіан Косма презентував другий том, присвячений гарній професії. Оця «інакша» антологія під назвою «Викладач румунської мови» є спробою Крістіана Косми привернути увагу до ситуації в сучасній румунській літературі, а й про важливість вчителів
    румунської мови і літератури в сьогоднішньому культурному середовищі: Той факт, що ми знаходимося там, де ми є щодо ситуації румунських письменників і літератури
    залежить взагалі і
    від нашого ставлення. Якщо ми відносимось до літератури як до бензопилу – тобто, ми бачимо, що кожен день дерева обрізуються, і це створює враження, що ми можемо
    говорити про те, як має виглядати місто – то, можливо, у нас є проблема і, ми повинні звернутись
    до професіоналів.
    Румунські вчителі є одними з небагатьох професіоналів, які залишилися в
    книжковому бізнесі. Ця упереджена промисловість має багато фахівців на папері. Але деякі з них
    невидимі, тому що вони сидять за кафедрою. Вони знаходяться на своєму місці,
    перед 20-30 учнями, повинні справлятися
    з бюрократичними
    ситуаціями і, в той же час, вони повинні бути в курсі справ з журналами, які друкуються, з книгами, що
    виходять на ринок, з книжковими ярмарками.




    Думутріца Стойка викладає румунську мову і літературу в бухарестському
    Національному коледжі імені Георгія Лазаря. Вона
    також є автором двох романів: «Не чіпай мене», що побачив світ
    у Видавництві Humanitas, в 2011 році та «На краї світу», опублікований в минулому році
    у Видавництві Картя Роминяске. Про антологію «Викладач
    румунської», до якої
    була задіяна, розповідає Думітріца Стойка: «Це антологія про історії та шкільне життя, свідчення молодих вчителів, і ці тексти охоплюють
    досить великий період. Поки що я прочитала тільки перший том, але я розумію, що
    в другому є розповіді вчителів, які викладали в 50-х і 60-х роках. Наймолодші вчителі почали
    працювати, два- три роки тому, в сфері освіти. Книга дуже яскрава. Вона
    містить пережиті історії, передані часто з гумором, іноді з сумом. Іноді є навіть комічно- трагічні історії, а імідж школи дуже автентичний. Крім того, є багато уривків, які
    говорять про невизначеність, в якій ми знаходимося, особливо що стосується дисципліни. Школа має все менше
    зв’язку з румунською книгою та гуманістичною культурою.




    Доріка Болташу Ніколає, викладач
    столичного Національного коледжу імені Юлії Хашдеу, вважає, що школа стала жорстким механізмом, в
    анахронізмі з ідеями молодого покоління, учнів старших класів. І це через систему освіти, яку все важче керувати у класі: «І мені здається, що школа мене поглинає, і це не добре. Це мене задихає. Де ми з румунською
    літературою? Мені здається, що ми знаходимося в глухому куті, принаймні
    що стосується викладання. Існує кілька причин: кількість
    годин зменшилася, навчальний план – майже нічого не змінився, а іспити також. Учні змінилися, я відчуваю і
    переконана,
    що мої колеги також відчувають, що менталітет, горизонт очікування, уява учнів змінилися і більше не приймають нічого.
    Вони мають інші очікування від нас, і ми докладаємо величезних зусиль, щоб
    зрозуміти їхні очікування, зусилля, які не роблять ані батьки».


    Підлітковий вік є найбільш
    психоемоційним віком, і всесвіт фікцій повинен підбурювати молоді уми. Думітріца Стойка вважає, що шкільна програма
    може бути змінена, щоб учні знову наблизилися до літератури та читального задоволення: «Очевидно, що є багато речей для
    обговорення, всілякі причини, деякі нездатні, але деякі з них неймовірні, як
    третя тема іспиту на атестат про повну загальну середню освіту. Це дозволяє підготувати іспит
    шляхом вивчення на пам’ять деяких коментарів, і все. Не потрібно читати. Є 17 авторів з одним текстом, близько двох
    сторінок, щоб отримати добру оцінку. Отже, це 34 сторінки. Я знаю учнів,
    які готують ці есе, бо такі вимоги. Першим питанням іспиту
    на атестат зрілості є спілкування,
    і я думаю, що це нормально. Літературу можна було зачепити до цього
    спілкування. Зміна
    структури запитань може повернути нас до книги.




    Антологія текстів, зібраних
    Крістіаном Козьмою, говорить як про задоволення, так і про проблеми, з якими
    стикаються румунські вчителі в сучасних школах: Крім різних
    історій про, які розповідають вчителі у
    цій антології – залишається
    питання системи, яка
    застаріла, реформована подекуди, але не глибинно. Без значних змін, таких як зміна структури запитань
    з румунської мови,
    запропонованих
    для екзамену на атестат зрілості, дуже важко боротися з цим явищем віддалення від
    книги. Нарешті, однак,
    тон залишається відносно оптимістичним, тому що голоси в книзі – це голоси
    вчителів, які вірять у свою роботу, які надзвичайно задіяні до неї, і які вважають, що вони мають
    значення, навіть за таких умов дрейфу. .


    До книги «Викладач
    румунської мови. Інакша антологія текстів» також були
    задіяні Ана Боаріу, Охара Доновецькі, Маріана Жітарі, Івона Мунтяну, Віоріка Редуце,
    Адріан Севою
    та Ольга Штефан.



  • Україна має прискорити реформи для зближення з ЄС

    Україна має прискорити реформи для зближення з ЄС

    Державний секретар МЗС Румунії Віктора Мікула наголосив на
    необхідності продовження та прискорення процесу реформ в Україні як передумови
    для консолідації політичної асоціації та поглиблення економічної інтеграції
    України до Європейського Союзу.




    З такою заявою румунський дипломат виступив
    на Міжнародній конференції з питань реформ в Україні, яка відбулася 1-2 липня у
    місті Торонто (Канада).




    На конференції
    був обговорений прогрес реформ в Україні упродовж останніх 5 років, а також
    вирішальний внесок Євросоюзу та інших міжнародних партнерів у зміцнення стійкості
    української держави та заохочення процесу реформ, в умовах численних викликів
    безпеки, з якими вона стикається.



    У своєму виступі
    Віктор Мікула наголосив на необхідності інклюзивного підходу, орієнтованого на громадян,
    що дає змогу всім соціальним категоріям населення, включаючи осіб, що належать до
    національних меншин, брати безпосередню участь в отриманні найкращих результатів
    у процесі реформ, сприяючи зростанню згуртованості та зміцненню соціальної стійкості.



    З цієї нагоди Державний секретар МЗС Румунії підтвердив тверду ще раз
    підтвердив тверду й непохитну підтримку Бухарестом суверенітету і територіальної
    цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.


  • 24 лютого – 2 березня 2019 року

    24 лютого – 2 березня 2019 року

    Протести
    румунських магістратів



    У Румунії тривають
    безпрецедентні протести магістратів, прокурорів і суддів після прийняття урядом
    чергової термінової постанови №7/2019 року про внесення низки суперечливих
    поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та
    здійснення правосуддя у Румунії. На знак протесту на цьому тижні була призупинена
    діяльність кількох прокуратур, в тому числі Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом, яке уперше вирішило припинити діяльність з 26
    лютого по 8 березня, період, протягом якого будуть розглядатися лише термінові ситуації.
    І судді найбільшої румунської інстанції – Трибуналу міста Бухарест призупинили
    свою діяльність до 7 березня. Усі
    справи, що перебувають на розгляді трибуналу, за винятком термінових випадків,
    будуть відкладені на сім днів. Магістрати вимагають скасування відповідної
    постанови та призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів,
    вчинених магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього
    питання. Тим часом, міністр юстиції Тудорел Тоадер, ініціатор суперечливої
    постанови, заявив, що розробив нову термінову постанову, яка скасує низку положень
    постанови №7, що викликала хвилю протестів, зокрема ті, що передбачають, що і судді
    можуть посідати керівні посади в прокуратурах.




    Колишня керівниця
    антикорупційного управління Румунії є фавориткою на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури





    Колишній головний
    антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів
    у Комітеті громадянських свобод (LIBE) та Комітеті з питань бюджетного контролю
    (CONT) Європейського парламенту за підсумками слухань трьох кандидатів на
    посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури. Друге і
    третє місця посіли француз Жан-Франсуа Бонерт і німець Андрес Ріттер. Лаура
    Кодруца Кьовеші заявила, що результат голосування в Європарламенті – це не
    просто особиста перемога: «Це голосування не тільки за мене, це голосування за
    всю румунську систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які
    підтримали боротьбу з корупцією та верховенство права в останні
    роки. Це голосування за всіх прокурорів та суддів в Європі, які працюють під
    постійним тиском. Я не мала підтримки румунського уряду, але й не просила її,
    не чекала і не чекаю.»
    У Бухаресті права парламентська опозиція привітала
    перемогу колишнього керівника антикорупційного управління і розкритикувала керівні
    Соціал-демократичну партію та Альянс лібералів і демократів, заявивши, що вони
    «зрадили Румунію» і «організували наклепницьку кампанію» проти румунського
    кандидата. Депутати Європарламенту від цих двох політичних сил голосували
    проти кандидатури Лаури Кодруци Кьовеші. Сенатор від Соціал-демократичної
    партії Клаудіу Манда заявив, що
    соціал-демократи проголосували проти, оскільки вона зловживала владою на посаді
    голови антикорупційного управління. Кандидатура на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури має бути погоджена шляхом переговорів між
    Європарламентом і Радою держав-членів ЄС.




    Рекомендації Європейської Комісії для Румунії



    Економіка Румунії стикається з підвищеними ризиками, – попереджає
    Європейська Комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну співтовариства.
    У документі, оприлюдненому в середу, Єврокомісія згадує, зокрема, термінову
    постанову уряду №114/2018 р., а також прийнятий парламентом закон, який попри
    принцип незворотності дії обмежує відсотки за іпотечними кредитами, загрожуючи нормальному функціонуванню фінансового сектора. Крім того, у звіті Європейської
    комісії заначається, що заходи передбачені постановою №114 сильно послаблюють другий
    рівень пенсійної системи. Фахівці ЄС стверджують, що нововведення мають
    негативний вплив на майбутні пенсії румунів, на ринок капіталу і негативно вплинуть
    на майбутні інвестиції, збільшать невизначеність, роблячи економіку Румунії
    менш привабливою як для румунських, так і для іноземних інвесторів. Ризики для
    румунської економіки пов’язані зі збільшенням дефіциту рахунку поточних
    операцій, а також зі збільшенням витрат на оплату праці унаслідок підвищення
    мінімальної заробітної плати та зарплат працівників у державній системі.
    Європейська Комісія також привертає увагу на низьку ефективність системи освіти та сфери досліджень.
    У своєму аналізі Єврокомісія наголосила на необхідності стимулювання інвестицій,
    проведення відповідальної бюджетно-фіскальної політики та здійснення добре
    продуманих реформ.




    Участь президента Румунії Клауса Йоханніса у саміті «Бухарестської
    дев’ятки»




    Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні здійснив
    візит у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті «Бухарестської дев’ятки (Б9)»,
    на якому виступив за посилену присутність НАТО в Чорному морі. Лідери дев’яти держав-членів
    ЄС і члени НАТО на східному фланзі Альянсу у заключній заяві наголосили, що Європейський
    Союз і НАТО сильніші разом. Переговори, у яких взяв участь і Генеральний
    секретар НАТО Йенс Столтенберг, також зосередилися на безпековій ситуації у
    східному сусідстві та в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс висловив
    занепокоєння з приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що
    військові дії протягом останніх років свідчать про те, що Росія продовжує бути
    загрозою для стабільності в регіоні. Він сказав, що події в регіоні свідчать
    про те, що союзники мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські
    оборонні можливості і забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в
    регіоні. Президент Йоханніс наголосив на необхідності надання більшої підтримки
    партнерам НАТО на Сході, передусім Україні та Грузії, щоб збільшити їх
    обороноздатність перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до
    чистої пропаганди. Формат Б9 був створений з ініціативи президентів
    Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в Бухаресті, а
    другий – у Варшаві в червні 2018 року.

  • 20 лютого 2019 року

    ПРАВОСУДДЯ -
    Європейська Комісія зі стурбованістю стежить за розвитком ситуації у сфері
    верховенства права в Румунії, – заявив у середу прес-секретар Єврокомісії
    Маргарітіс Шинас. Як зміст, так і порядок прийняття останніх змін, шляхом
    термінової постанови, без консультацій з представниками судової гілки влади та
    з безпосередньо зацікавленими сторонами, прямо суперечать рекомендаціям ЄК у
    рамках Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя, що підтримується
    всіма державами-членами. Єврокомісія вимагатиме пояснень від румунського уряду
    щодо останніх поправок, – додав прес-секретар. Він нагадав, що у своєму
    листопадовому звіті Європейська комісія закликала Румунію впровадити міцну та
    незалежну систему призначення прокурорів на керівні посади на основі чітких і
    прозорих критеріїв, схвалену й Венеційською комісією. Єврокомісія також
    закликала Бухарест переглянути суперечливу судову реформу враховуючи всі
    рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю, сформульовані Венеційською комісією та GRECO. Маргарітіс Шинас заявив, що Румунія повинна
    терміново повернути в нормальне русло процес реформ, а це означає йти вперед, а
    не назад, а також відмова від заходів, які зводять нанівець досягнутий в
    останні роки прогрес.


    МІНІСТРИ
    – Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле сьогодні внесла нові пропозиції президенту
    Клаусу Йоханнісу щодо кандидатур міністра транспорту та міністра регіонального
    розвитку. На посаду глави першого відомства члени Національного виконавчого
    комітету керівної Соціал-демокартичної партії схвали кандидатуру Резвана Кука, а на посаду міністра
    регіонального розвитку – Данієля Сучу. Якщо глава держави схвалить кандидатуру
    останнього, він обійматиме й посаду віце-прем’єра. Разван Кук очолював Міністерство
    транспорту у двох попередніх урядах Соріна Гріндяну та Міхая Тудосе упродовж
    2017 року. Раніше на дві зазначені посади були тричі запропоновані кандидатури
    Олгуци Васілеску та Мірчі Драгіча, але Клаус Йоханніс відхилив ці пропозиції.




    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоханніс візьме участь
    у Саміті ЄС – Ліга арабських держав, що відбудеться в неділю та понеділок у
    Шарм-Ель-Шейху, Єгипті. Це перше спільне засідання за участі лідерів
    держав-членів ЄС та Ліги арабських держав, яке очолить президент Єгипту Абдель
    Фаттах Ель-Сісі та глава Європейської ради Дональд Туск. Європейські лідери
    разом з представниками арабських держав обговорять такі питання, як міграція,
    боротьба з тероризмом, стале вирішення регіональних криз, багатосторонність,
    зміна клімату. Клаус Йоханніс у своїй промові представить бачення Румунії щодо
    співпраці ЄС-ЛАД у пошуку спільних рішень для поточних, середньо- та
    довгострокових завдань. Метою
    саміту є створення платформи для співпраці між ЄС та країнами арабського світу
    як важливого стратегічного партнера в Південному сусідстві Євросоюзу.




    ООН -
    Румунія у жовтні візьме участь у місії ООН зі стабілізації ситуації в
    Республіці Малі. Про це сьогодні повідомив міністр оборони Габріель Леш.
    Близько 120 румунських військовослужбовців та сім вертольотів візьмуть участь в
    операціях з медичної евакуації, перевезення військ і техніки, а також
    матеріально-технічного забезпечення миротворчих сил ООН в цій країні. Він
    підкреслив, що, взявши на себе цю місію, Румунія підтверджує свою відданість
    забезпеченню клімату глобального миру і безпеки, а продовження участі в місіях
    ООН сприятиме підвищенню ролі країни як постачальника безпеки. Участь
    румунських військ в цій місії ООН була схвалена на грудневому засіданні Верховної ради оборони країни.




    БАНКИ -
    3-місячний індекс ROBOR, тобто ставка за якою банки позичають гроші на
    міжбанківському кредитному ринку сьогодні сягнув 3,25% річних з 3,19%. ROBOR
    зростає другий день поспіль, згідно з даними, опублікованими Національним
    банком Румунії (НБР). Крім того, 6-місячний індекс ROBOR, який використовувався
    для розрахунку процентів за кредитами в національній валюті з плаваючою ставкою
    зріс у понеділок з 3,36% до до 3,39% річних. Румунська міжбанківська ставка
    пропозиції ROBOR в основному пов’язана з обсягом ліквідності на ринку.






    МІГРАЦІЯ
    – Міністр внутрішніх справ Румунії Кармен Дан взяла участь у церемонії
    відкриття Міністерської конференції так званого Будапештського процесу. У ній
    взяли участь представники понад 50 європейських та азійських країн, а також
    регіональних, європейських та міжнародних організацій. Конференція, що пройшла
    в Стамбулі, стала нагодою для проведення глибокого аналізу тенденції міграції
    та механізмів управління міграційними потоками в країнах Шовкового шляху, а
    саме в Афганістані, Ірані, Пакистані та Бангладеші. У кулуарах конференції
    Кармен Дан провела зустріч зі своїм турецьким колегою Сулейманом Сойлу, під час
    якої високо оцінила зусилля Туреччини в управлінні міграційного кризою,
    враховуючи те, що в цій країні проживають понад чотири мільйони біженців.
    Кармен Дан зазначила, що Румунія та Туреччина чудово співпрацюють у запобіганні
    та боротьбі з нелегальною міграцією в акваторії Чорного моря.




    ТЕНІС -
    Друга ракетка світу, румунська тенісистка Сімона Халеп сьогодні здобула
    перемогу 6:3, 7:5 над українкою Лесею Цуренко у 1/8 фіналу турніру WTA у Дубаї
    (Об’єднані Арабські Емірати) з призовим фондом – $ 2,8 млн. Цуренко уже всьоме
    у кар’єрі програла Халеп. Напередодні Сміона Халеп пробилась в 1/8 фіналу
    турніру перемігши канадійку Ежені Бушар – 7:6, 6:4.

  • 03 жовтня 2018 року

    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Європейська комісія із занепокоєнням спостерігає за останніми подіями в Румунії, -
    заявив перший віце-президент Франс Тіммерманс на початку дебатів в Європарламенті довкола ситуації верховенства права у Румунії. За його словами, країна зробила кроки назад у
    реформуванні судової системи та У боротьбі з корупцією, наводячи приклад суперечливих
    законодавчих змін, здійснених
    парламентською більшістю СДП-АЛДЕ і звільнення головного
    прокурора Національного антикорупційного директорату Лаури Кодруци
    Кьовеші, робота якої на чолі
    управління була позитивно оцінена в
    останньому звіті Єврокомісії в рамках Механізму співпраці та контролю у сфері правосуддя. Франас Тіммерманс закликав румунську
    владу розслідувати законність укладення протоколів про співпрацю між прокуратурами та
    секретною службою. Єврокомісія робитиме відповідні висновки, якщо поправки до Кримінального
    кодексу, до законів, що регулюють сферу правосуддя і до закону про конфлікт інтересів набудуть чинності без урахування позиції Брюсселя і закликає
    Румунію повернути процес реформ в нормальне русло, -
    зазначив Франс Тіммерманс. Присутня
    на дебатах,
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле засудила протоколи
    про співпрацю між Румунською службою інформації та прокуратурами, стверджуючи,
    що це призвело до прослуховування розмов
    великої кількості румунів та
    виступила за забезпечення справедливого правосуддя для громадян і на
    захист судової реформи. Вона
    піддала критиці Механізм співпраці та контролю, стверджуючи, що цей інструмент не досяг бажаної цілі, тому що оминув увагою порушення прав людини і зловживання, жертвами яких
    стали багато
    румунських громадян, проти яких було порушене кримінальне провадження. Пані Денчіле, з іншого боку, стала й на захист Жандармерії
    Румунії, обвинуваченої в
    непропорційному
    застосуванні сили для
    розгону антиурядового мітингу протесту 10
    серпня. За словами прем’єр-міністра сили правопорядку діяли
    так само, як це роблять аналогічні структури в інших європейських країнах. Віоріка Денчіле закликала ставитися до Румунії як до рівноправного партнера в ЄС і запевнила, що ніхто не зможе звернути її країну з європейського шляху.




    МСК – Експерти Європейської комісії у середу у Бухаресті провели
    зустріч з представниками Ггенеральної прокуратури Румунії на чолі з Генеральним
    прокурором Августіном Лазаром, в рамках місії періодичного ознайомлення з
    досягненнями Механізму співпраці та контролю (МСК) в сфері правосуддя. Відповідно до заяви Генеральної прокуратури, були
    розглянуті такі питання як: створення відділення з питань розслідування злочинів
    скоєних в сфері правосуддя та поправки до Кримінального і
    Кримінально-процесуального кодексів та законів, що регулюють систему правосуддя.
    Нагадуємо, що в рамках Механізму співпраці та контролю Європейська комісія
    здійснює моніторинг еволюції юстиції в Румунії після вступу країни до ЄС у 2007
    році.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів сьогодні відхилила ініційований опозиційною
    Націонал-ліберальною партією вотум недовіри міністру фінансів Єуджену
    Теодоровичу. Ліберали дорікнули йому за провал фіскально-бюджтеної стратегії.
    Ініціатори резолюції про недовіру закликали мініфн скасувати додатковий
    акцизний податок на пальне, запустити великі інвестиційні проекти та передати 100%
    податку на прибуток органам місцевого самоврядування з наступного року. У
    відповідь, під час дебатів Єуджен Теодорович заявив, що румунська економіка стало
    зростає і нагадав опозиції, що в 2006 році, коли вона була при владі, Румунія пережила
    «найбільш катастрофічний економічний» рік. Нагадаємо, що у вівторок Сенат
    відхилив вотум недовіри міністру транспорту Лучіану Шові, якому опозиція
    дорікнула відсутність прогресу в розвитку автодорожнього та залізничного секторів.




    НАТО – Сьогодні в Брюсселі стартувала дводенна
    зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО, перша після саміту Альянсу у липні,
    яка є початком етапу реалізації Декларації, прийнятої на літній нараді. Румунію
    представляє глава оборонного відомства Міхай Фіфор. Порядок денний зустрічі
    включає, серед іншого, події на східному фланзі Альянсу, реформу командної
    структури НАТО та допоміжні структури в
    боротьбі з гібридними та кібер-загрозами.

  • 19 березня 2018 року

    ПРАВОСУДДЯ – Спеціальна парламентська комісія сьогодні внесла зміни до низки положень трьох законів, що регулюють сферу правосуддя, які нещодавно були
    оголошенні Конституційним Судом Румунії неконституційними. Зокрема йдеться про позбавлення Президента Румунії
    повноваження призначати та звільняти керівництво Верховного суду і надання
    цього повноваження Вищій раді магістратури. Так само глава держави позбавляється права відмовити у призначенні суддів та прокурорів-стажистів. У вівторок
    комісія продовжить роботу з узгодження положень трьох законів з рішенням Конституційного суду, після чого вони будуть
    винесені на голосування парламенту.




    ГРИП – З початку епідемічного
    сезону у Румунії кількість смертей від грипу сягнула 104. Про це у понеділок
    повідомив Національний центр контролю за трансмісивними захворюваннями. За
    даними Міністерства охорони здоров’я, з початку епідемсезону було підтверджено
    понад 1400 випадків захворювання на грип, але спеціалісти стверджують, що
    показник захворюваності не перевищує епідемічного порогу. Щеплення проти грипу
    вже зробили понад мільйон людей.




    НЕГОДА – У Румунії зберігається холодна, переважно хмарна погода, в
    північній, центральній, східній та південно-східній частинах країни очікуються опади. На більшій території країни очікується помірно сильний вітер, місцями, зокрема в центрі
    та на південному сході, очікуються пориви до 50-55 км/год, а в горах – до 80
    км/год. Мінімальна температура повітря опуститься до -10 градусів за Цельсієм,
    а максимальна вдень не перевищить позначки +5. Метеорологи оголосили
    жовтий код небезпеки снігопадів, мокрого снігу, ожеледиці та шквального вітру
    до другої половини вівторка. Попередження поширюється на 19 повітів західної,
    південно-західної, південної та південно-східної Румунії, в тому числі на
    Бухарест. В останні дні негода вплинула на повітряні та залізничні перевезення, а також на
    автомобільний рух, кілька населених пунктів на півдні країни залишилися без
    електрики.

    СБ -
    Партнерські відносини між Урядом Румунії та Світовим банком можуть бути зміцнені в найближчі
    кілька років шляхом розробки спільних проектів розвитку інфраструктури, – заявив
    віце-прем’єр-міністр Віорел Штефан. Згідно з поширеною сьогодні
    заявою у понеділок він провівзустрічзделегацієюСвітового банку на
    чолі з Тетяною Проскуряковою, уповноваженим директором з питань Румунії та
    Угорщини для доопрацювання майбутньої Рамкової програми партнерства на період
    2018-2023 роки. 14 червня документ буде представлений на затвердження Комітету
    Світового банку, – зазначається в заяві.




    ВИБОРИ – Володимир Путін у неділю впевнено виграв президентські вибори,
    отримавши приблизно 77% голосів. Явка на
    виборах президента Росії перевищила 67%. Спостерігачі Організації з
    безпеки і співпраці в Європі у понеділок повідомили,
    що вибори пройшли переважно демократично, незважаючи
    на відсутність реальної конкуренції та на порушення, спрямовані на підвищення явки. Наш
    кореспондент в Російській Федерації зазначає,
    що вперше російська влада організувала президентські вибори в Криму, де Володимир Путін, який очолює Росію, як президент або прем’єр вже 18 років, отримав понад 90% голосів. Західні уряди і Київ заявили, що вони не
    визнаватимуть результати голосування 18 березня на виборах президента Російської
    Федерації в анексованому в 2014 році Криму. Володимир Путін обійматиме свою посаду ще 6 років на
    тлі надзвичайно напружених відносин між Сходом і Заходом. До конфлікту в Сирії, кризи в Україні і заяв про втручання Москви у вибори президента США на користь Дональда Трампа, додаються останні
    звинувачення Лондона щодо причетності Росії до отруєння у Великій Британії
    колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля.




    ОТРУЄННЯ – ЄС рішуче засудив отруєння колишнього російського шпигуна
    Сергія Скрипаля та
    його доньки і дуже серйозно ставиться до звинувачень Великої Британії на адресу
    Москви. Про це йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ країн ЄС. Євросоюз
    шокований використанням, вперше за понад 70 років на європейській землі, військової
    нервово-паралітичної речовини, розробленої Росією і висловлює беззастережну солідарність
    та підтримку ЄС Великобританії. У понеділок Кремль закликав Велику Британію надати
    докази на підтримку тверджень про те, що Росія стоїть за цим нападом або, якщо
    ні, вибачитися. У відповідь на рішення Великобританії про
    вислання 23 російських дипломатів і замороження двосторонніх контактів, Росія вислала 23 британських
    дипломатів та вирішила припинити діяльність Британської ради в країні. Минулого
    тижня Міністерство закордонних справ Румунії висловила солідарність Румунії з Великою Британією.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп, почне виступи у турнірі в
    Маямі з другого кола змагань. У турнірі також гратимуть румунки Сорана Кирстя, Міхаєла Бузернеску, Ірина Бегу та Моніка
    Нікулеску. Загальний призовий фонд турніру в Маямі складає майже 8 мільйонів доларів.