Tag: Румунія

  • Українці Румунії відзначили 211-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка

    Українці Румунії відзначили 211-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка

    Кожного року в березні з нагоди відзначення Дня народження Тараса Григоровича Шевченка, видатного українського письменника, знаменного митця та художника України і світу, громадського діяча, українці Румунії приходять до його пам’ятників, щоб віддати свою шану Великому Кобзареві. З цієї нагоди проходять урочисті заходи: покладання квітів та вінків, промови про його життя і творчість, декламування поезій та виконання пісень на його вірші. Слід уточнити, що в Румунії було встановлено протягом часу шість пам’ятників-погрудь українському письменнику Тарасові Шевченкові, зокрема у містах або селах, де компактно проживає українська громада, а саме у Бухаресті, Негостині, Тульчі, Сату Маре, Лугожі та Сігету-Мармацієй.

    Комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії відзначив 211-ту річницю з дня народження Тараса Шевченка 8 березня 2025 року біля його погруддя, розташованого в парку Короля Румунії Міхая І, на березі озера Херестреу. Присутні поклали вінки до його бюсту та виконали відому пісню «Думи мої» на слова Тараса Шевченка. Захід продовжився у приміщенні Бухарестської філії СУРу, де говорили про Тараса Шевченка перший заступник СуРу Богдан Мойсей, радник СуРу Фабіан Попович, головний редактор літературно-культурного журналу «Наш голос» Ірина Мойсей та голова Бухарестської філії СуРу Михайло Трайста. Захід завершився музично-поетичним концертом у виконанні гурту «Едельвейс Поесіс» та акторів Українського народного театру імені Івана Франка.

    У своїй промові, пані Ірина Мойсей, між іншим, зазначила: «З кожним днем, з кожними подіями в нашій історії, ми завжди повертаємося знову до Шевченка. Його можна, так сказати б, застосувати до всіх наших подій, які відбувалися, відбуваються і, мабуть будуть відбуватися, але мені здається найважливішим фактором Шевченка у нашій культурі є те, що він нас об’єднує, наприклад він нас збирає всіх, кожного року, з року в рік, він нас збирає спочатку в парку Херестреу, потім чи тут, чи в іншому залі, але він продовжує нас обєднювати, так  як об’єднує наша мова, наша пісня, наша культура, наші традиції. Він став невід’ємною частиною нашої ідентичності. І оскільки ми вже давно звикли називати Шевченка пророком, у цей святковий день я би хотіла побажати всім и словами Шевченко і з великою надією, що це його пророцтво збудеться:

    ”І на оновленій землі

    Врага не буде, супостата,

    А буде син, і буде мати,

    І будуть люде на землі”».

     

    Сучавська філія Союзу українців Румунії разом з місцевою організацією СУРу в Негостині вшанували пам’ять Тараса Шевченка 9 березня, організуючи масштабний культурний захід, головною метою якого була популяризація літературної спадщини Тараса Шевченка та підтвердження його ролі як символу боротьби за свободу, національну ідентичність та духовну єдність.

    Захід розпочався з панахиди перед погруддям поета Тараса Шевченка, яку відслужив отець Даніель Петрашук. Потім відбулося покладання вінків ініціаторами заходу, почесними гостями та представниками місцевої та повітової влади. Після цього вокальний колектив «Голоси Негостини» під керівництвом вчительки української мови Антонети Крайнічук, виконав дві пісні на вірші великого поета.

    Згодом у Негостинській восьмирічній школі був організований круглий стіл на тему «Тарас Шевченко – Великий Кобзар українського народу». Голова Сучавської філії СуРу Ілля Саучук зачитав лист-привітання голови СуРу, депутата Миколи-Мирослава Петрецького. З вітальними словами до присутніх звернулися представники СуРу, місцевої та повітової влади та гості з Чернівців. Отець Михайло Кобзюк, єпархіальний радник Сучавської та Радеуцької Архиєпархії, передав слово Високопреосвященнішого архієпископа Калініка та виголосив молитву благословення. Директорка Балківецької школи Михаєла Пінтріжел висловила свою підтримку в організації культурних заходів у місцевій громаді. На заході також виступили з науковими доповідями та взяли участь у дискусіях вчителі української мови з Сучавського повіту: Євсевій Фрасенюк, Анка Штюбяну, Михаєла-Делія Мартиняк, Діана Фрасенюк та Мірабела Карпяк.

    Вчителька української мови Восьмирічної школи Бальківці, у своїй дуже цікаві доповіді під назвою «Тарас Шевченко й ми: викладачі та учні», відмітила: «На уроках української мови та літератури я представляю Шевченка моїм учням по-перше як надзвичайну людину, обдарованою Творцем цінними дарами майстерністю слова і малюванням, а одночасно глибокою і щирою любов’ю до ближнього, в особі свого рідного народу. Заради волі вільного краю, за святу правду, яку так щиро любив, Шевченко жертвує власну свободу, спокій та добробут і навіть здоров’я. Сам поет писав у своєму журналі, коли перебував у засланні 10 років у важких умовах, що малюванням забезпечував стабільне матеріальне становище, а вірші принесли йому тільки неволю, через них його заарештували під суворий нагляд та заборонили творити. Що може бути гірше? Але людина, яка призначена Всевишнім для невмирущості несе свою трудову вахту зі гідністю через вогонь життєвих прикрощів а її слідами посипаються лаврові листи. Таким спогадом і Шевченко залишився у пам’яті свого народу, як символ любові, правди і краси, а народ навіки полюбив його. Правдиве поетичне слово Шевченка це світло і надія, невмирущість рідного слова, це натхнення для нащадків.»

    Вокальна група Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича виконала три пісні на вірші Шевченка у супроводі трьох бандур, традиційного українського інструменту. Українська вокальна група була присутня на заході з огляду на співпрацю в рамках міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти, завтра – викладачі», підписаного між  Сучавським Національним коледжем імені Міхая Емінеску, Педагогічним коледжем Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича та Сучавською філією Союзу українців Румунії. Під керівництвом Лідії Даскалюк учні Негостинської школи представили сценку, що проілюструвала епізод з дитинства Шевченка. На завершення учениця Анна Шойман вразила присутніх талантом декламуванням віршів Великого Кобзаря.

    Заходи зі вшанування пам’яті українського національного поета Тараса Шевченка з нагоди 211-ї річниці від дня його народження були організовані майже всіма філіями Союзу українців Румунії, а також у школах, де викладається рідна українська мова. На завершення нашої рубрики запрошуємо вас послухати пісню «Ой три шляхи широкії…» на слова Тараса Шевченка, виконує вокальна група Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

    Ой три шляхи широкії…

    Тарас Шевченко

    «Ой три шляхи широкії…

    Ой три шляхи широкії

    Докупи зійшлися.

    На чужину з України

    Брати розійшлися.

    Покинули стару матір.

    Той жінку покинув,

    А той — сестру, а найменший —

    Молоду дівчину.

    Посадила стара мати

    Три ясени в полі,

    А невістка посадила

    Високу тополю.

    Три явори посадила

    Сестра при долині…

    А дівчина заручена —

    Червону калину.

    Не прийнялись три ясени,

    Тополя всихала;

    Повсихали три явори,

    Калина зов’яла.

    Не вертаються три брати,

    Плаче стара мати,

    Плаче жінка з діточками

    — В потопленій хаті.

    Сестра плаче, йде шукати

    Братів на чужину…

    А дівчину заручену

    Кладуть в домовину.

    Не вертаються три брати,

    По світу блукають,

    А три шляхи широкії

    Терном заростають.»

  • 13 березня 2025 року

    13 березня 2025 року

    МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Хурезяну на робочій зустрічі з главами місій країн-членів ЄС, акредитованих у Бухаресті, підтвердив підтримку Румунією сусідньої України та зміцнення політики безпеки і оборони Європейського Союзу, наголосивши при цьому на важливості міцного трансатлантичного партнерства, яке є суттєвим для європейської безпеки та процвітання. Зустріч у Бухаресті була організована в контексті ротаційного головування Польщі в Раді Європейського Союзу.

    ВИБОРИ – Елена Ласконі, голова проєвропейської опозиційної партії Союз “За порятунок Румунії”, подала документи на участь у травневих президентських виборах. Також сьогодні голова «SOS Румунія» (популістська, ультранаціоналістична опозиція) Діана Шошоаке зареєструвалася, щоб балотуватися на найвищу посаду в румунській державі. Шошоаке також записалася у минулорічних президентських перегонах, але Конституційний суд відхилив її кандидатуру. Елена Ласконі пройшла до фінального туру президентських перегонів разом з проросійським і антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску, але Конституційний суд анулював результати голосування через те, що виборчий процес був порушений на користь останнього. Суд остаточно відхилив кандидатуру Джорджеску на наступних виборах. Після цього рішення, лідер Альянсу за обєднання румунів Джордже Сіміон та лідерка Партії молодих людей Ана-Марія Гавріле, популістські ультранаціоналісти, які підтримували Джорджеску, оголосили, що вони подають свої кандидатури, причому один з них знясть свою кандидатуру після того, як їх буде затверджено. Колишній лідер Соціал-демократичної партії та колишній прем’єр-міністр Віктор Понта також вступив у перегони. Керівництво СДП виключило його з партії. Коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР має спільного кандидата в особі колишнього лідера лібералів Кріна Антонеску. Він та нинішній мер столиці Нікушор Дан є єдиними політичними конкурентами, кандидатури яких на сьогоднішній день прийняті Центральною виборчою комісією і затверджені Конституційним судом. Кінцевий термін реєстрації кандидатів у Центрально виборчій комісії – 15 березня.

    ДЕФІЦИТ – Дефіцит торгового балансу Румунії в січні збільшився на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року, – свідчать дані Національного інституту статистики. У 2024 році Румунія експортувала товарів на суму 6,5 млрд євро та імпортувала 11,4 млрд євро. Румунія продовжує мати значний дефіцит, особливо з Китаєм, Німеччиною та Польщею, в той час як вона реєструє профіцит з Великобританією, Молдовою та США, хоча і в менших обсягах. Вразливим сектором залишається торгівля сільськогосподарськими та харчовими продуктами, де Румунія в основному експортує сировину та імпортує готову продукцію. Для зменшення дефіциту торговельного балансу, що становить близько 5 млрд євро, експерти рекомендують стратегію, орієнтовану на експорт продукції з доданою вартістю, а також більш ефективне використання статистичних даних для прийняття більш обґрунтованих економічних рішень.

    ПЕНСІЇ – Пенсіонери в Румунії, чий пенсійний дохід не перевищує 2.574 леїв (517 євро), отримають фінансову підтримку у розмірі 800 леїв (160 євро). Рішення, затверджене сьогодні урядом Румунії, передбачає, що ця сума буде надана двома рівними частинами по 400 леїв (80 євро) у квітні та, відповідно, у грудні. Для осіб, чиї пенсійні права будуть встановлені після 1 квітня, фінансова підтримка буде надана в грудні й становитиме 400 леїв (80 євро). Підтримка адресована румунським пенсіонерам, які проживають в країні або за кордоном. За офіційними даними, майже 2,7 мільйона пенсіонерів мають дохід менше або дорівнює 2.574 леям (517 євро), а понад 86.000 з них проживають за кордоном. Також сьогодні виконавча влада терміновою постановою внесла зміни до статутів працівників лісового господарства. Це скасувало премії, еквівалентні щонайменше 5 зарплатам за останній місяць роботи, які, у випадку керівників Національного управління лісового господарства, становили 10 зарплат. Працівники Romsilva оскаржують прийняті сьогодні урядом зміни. Представники профспілки скаржаться на 25% скорочення доходів працівників лісового господарства і анонсують акцію протесту в столиці наступного тижня.

    ПОСВІЧЕННЯ ОСОБИ – Перші румунські електронні посвідчення особи будуть видані в повіті Клуж (північний захід) через тиждень, а протягом наступних двох місяців цей тип документів буде доступний по всій країні, – оголосило Міністерство внутрішніх справ. Електронне посвідчення особи матиме стандартний розмір, подібний до банківських карток. У друкованому вигляді вона міститиме ім’я, прізвище, громадянство, дату народження, стать, фотографію та номер національної ідентифікаційної картки (CNP), а також власноручний підпис. В електронному форматі буде також інша інформація, наприклад, прізвище батьків, місце проживання, два відбитки пальців власника та цифрові сертифікати для автентифікації або електронного підпису. За даними Міністерства внутрішніх справ, електронне посвідчення особи міститиме розширені функції безпеки для захисту від підробки та крадіжки особистих даних. У Румунії електронне посвідчення особи не є обов’язковим, і ті, хто не бажає його мати, можуть подати заяву на отримання простого посвідчення особи без мікрочіпа.

  • 12 березня 2025 року

    12 березня 2025 року

    КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД – Альянс за об’єднання румунів (сувереністська опозиція в румунському парламенті) назвав неправомірним рішення Конституційного суду про визнання недійсною кандидатуру екстреміста Келіна Джорджеску на президентські вибори. Партія також оголосила, що сьогодні розпочне парламентський страйк разом з іншими сувереністськими партіями. У вівторок Конституційний суд залишив у силі рішення, яким Центральне виборче бюро відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. У грудні Конституційний Суд анулював вибори на найвищу посаду на підставі того, що виборчий процес був порушений на його користь. Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що одностайне рішення суддів Конституційного суду щодо кандидатури Джорджеску завершує надзвичайно напружений і небезпечний період, який Румунія пережила в останні місяці.

    МЗС Міністерство закордонних справ Румунії вважає неприйнятною останню заяву речника президента Росії Володимира Путіна щодо президентських виборів у Румунії. Дмитро Пєсков заявив, що травневі вибори без кандидатури Келіна Джорджеску не матимуть легітимності і що Румунія обрала шлях зневаги до демократії. МЗС відповіло, що в Росії вже майже 20 років не було вільних виборів і що держава-агресор не може давати уроки демократії. Румунія не терпить іноземного втручання», – також йдеться в заяві МЗС Румунії.

    РЕЗОЛЮЦІЯ – Європейський парламент привітав запропоноване у вівторок на переговорах у Саудівській Аравії зі Сполученими Штатами 30-денне припинення вогню в Україні. У резолюції, ухваленій у Страсбурзі в середу, депутати ЄС заявляють, що очікують, що Росія погодиться на 30-денне припинення вогню і таким чином припинить всі атаки на українських цивільних, інфраструктуру й територію. Європарламент заявляє, що для стримування подальшої російської агресії ЄС повинен сприяти забезпеченню надійних гарантій безпеки для України, а Київ повинен відмовитися від поспішних угод, які послаблять його безпеку в середньостроковій і довгостроковій перспективі. У резолюції, ухваленій Європарламентом, також зазначається, що не може бути жодних переговорів про європейську безпеку без присутності Європейського Союзу.

    СПАЛАХ ЯЩУРУ – Національне управління санітарної ветеринарії та безпеки харчових продуктів в Бухаресті заборонило перевезення живих тварин, кормів, соломи, компосту та гною з Угорщини до Румунії через підтверджений спалах ящуру на угорській фермі поблизу кордону з Словаччиною. Управління також ввело обмеження на продукти тваринного походження, такі як м’ясо, молоко та молочні продукти з обох країн. У вівторок Національне управління ветеринарної охорони здоров’я організувало екстрену зустріч з молочними фермерами, щоб обговорити заходи, необхідні для захисту румунських фермерських господарств. Кілька днів тому Німеччина також оголосила про перший за 36 років спалах ящуру на фермі поблизу Берліна. Ящур, який є дуже заразним, є одним з найсерйозніших вірусних захворювань, які можуть вплинути на тваринницьку галузь.

    НАГОРОДА – Виконувач обов’язків президента Іліє Боложан у середу нагородив колишнього футболіста міжнародного рівня Георге Хаджі Національним орденом «Зірка Румунії». Згідно з повідомленням Адміністрації Президента, найвища нагорода румунської держави – Національний орден «Зірка Румунії» у званні кавалера – присуджується йому на знак визнання та вдячності за всю його спортивну кар’єру та за активну участь у популяризації футболу. Георге Хаджі є прикладом для наслідування і джерелом натхнення для всіх поколінь», – додало джерело. Народився в 1965 році, Хаджі грав за збірну Румунії на трьох чемпіонатах світу в 1990, 1994 (де він був включений до збірної всіх зірок чемпіонату світу) і 1998 роках, а також на трьох чемпіонатах Європи в 1984, 1996 і 2000 роках. Він має 125 матчів за збірну Румунії, поступаючись лише Дорінелу Мунтяну, і є найкращим бомбардиром (разом з Адріаном Муту) з 35 голами. У складі бухарестського «Стяуа» він виграв три чемпіонські титули, три Кубки Румунії та Суперкубок Європи 1987 року, коли забив гол зі штрафного удару в Монте-Карло, перемігши тодішнє радянське «Динамо» з рахунком 1:0. Зі стамбульським «Галатасараєм» він виграв 4 чемпіонські титули, 2 кубки та два Суперкубки Туреччини, а у 2000 році привів команду до Кубка УЄФА та, з румуном Мірчею Луческу на лавці запасних, до Суперкубка Європи – неперевершених досягнень в історії турецького футболу. Після завершення кар’єри футболіста, Гаджі став тренером та заснував клуб «Вііторул» (нині «Фарул») Констанца, з яким двічі вигравав чемпіонат Румунії.

    ЕНЕРГІЯ – Румунія як ніколи близька до своєї мети – стати постачальником енергетичної безпеки для Європейського Союзу, а зростаючий інтерес країн регіону до країни як головного виробника газу в ЄС є лише одним з елементів, що підтверджують цю нову роль, – вважає міністр енергетики Себастьян Бурдужа. У своєму дописі в соціальній мережі міністр підкреслив, що Бухарест не має наміру відмовлятися від процесу енергетичного переходу, але вважає, що прагматизм є важливим у всьому цьому процесі. За його словами, Румунія має перевагу різноманітних ресурсів – газ, гідроенергія, ядерна енергія, вітер, сонячна енергія – і наша стратегія полягає в тому, щоб скористатися цим поєднанням для забезпечення енергетичної безпеки та конкурентних цін. Румунія повинна бути опорою європейської енергетичної безпеки, – додав міністр.

    КОМІТЕТ – Пленум Парламенту Румунії одноголосно ухвалив рішення про створення спеціального спільного комітету Палати депутатів і Сенату з питань боротьби з торгівлею людьми. Метою створення комісії є підвищення обізнаності суспільства про існування торгівлі людьми, але, перш за все, вжиття невідкладних заходів для боротьби з цим злом. До завдань Комісії входить аналіз причин торгівлі людьми, включаючи трудову експлуатацію, сексуальну експлуатацію та торгівлю дітьми, а також діяльності центральних та місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання, виявлення, розслідування та протидії торгівлі людьми. Комісія працюватиме до 2028 року. За даними влади, минулого року було зареєстровано 610 постраждалих від торгівлі людьми, а 152 особи були засуджені за причетність до цього виду кримінального правопорушення.

    АВТОВИРОБНИКИ  – Два румунські автовиробники, Dacia Renault та Ford Otosan, зафіксували падіння виробництва більш ніж на 5% у лютому порівняно з аналогічним періодом минулого року, згідно з даними, опублікованими сьогодні Румунською асоціацією автовиробників – ACAROM. За перші два місяці виробництво на двох заводах на півдні Румунії впало на 14%, однак, на тлі проблем, з якими стикається вся європейська автомобільна промисловість.

    ДОПОМОГА – Європейський парламент переважною більшістю голосів схвалив план економічного зростання Республіки Молдова на суму 1,9 млрд. євро у вигляді грантів та кредитів під низькі відсотки. Кошти виділятимуться двічі на рік за запитами молдовського уряду, а Європейська комісія перевірятиме, чи були виконані умови, передбачені планом реформ. Гроші будуть спрямовані на розвиток інфраструктури та поступову інтеграцію Республіки Молдова до єдиного ринку ЄС, а також на реалізацію фундаментальних соціально-економічних реформ.

  • Жодних нових податків у 2025 році

    Жодних нових податків у 2025 році

    Поточна стратегія Міністерства фінансів Румунії полягає у встановленні щомісячних та щоквартальних лімітів витрат для державних установ з метою досягнення цільового показника бюджетного дефіциту у 7%. Міністр фінансів Танцош Барна оголосив про це в інтервю телеканалу TVR Info, в якому він пояснив, що це важке, але необхідне завдання. Міністр визнав, що існує тиск з боку інституцій, які вимагають виділення більших фінансових ресурсів, але наполягає на тому, що збереження збалансованого бюджету є вкрай важливим.

    У цьому контексті він надіслав чіткий сигнал, розвіявши спекуляції щодо запровадження нових або додаткових податків у Румунії. «Якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться жодні подальші плани щодо нових податків, ні в якому разі», – каже міністр. Танцош Барна також зазначив, що лютий був «прийнятним» місяцем з точки зору державних доходів, але дуже важливо, щоб ця тенденція зберігалася протягом усього року. «Шлях довгий, у нас попереду ще 10 місяців, але якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться додаткові фіскальні заходи», – додав він.

    Нещодавно Танцош Барна обговорив в рамках профільного заходу з представниками фінансового, промислового, медичного, будівельного, екологічного та автомобільного секторів, а також сектору циркулярної економіки найважливіші питання забезпечення макроекономічної збалансованості, зміцнення стійкості та підвищення конкурентоспроможності. З цієї нагоди він повідомив, що положення про «податок на стовп», що накладається на спеціальні конструкції, будуть опубліковані в останній тиждень березня. Процес розробки правил вже триває, і до кінця місяця кожен сектор економіки буде запрошений до обговорення, – сказав міністр.

    Ці кроки відповідають Постанові про фіскально-бюджетні заходи, прийнятій наприкінці минулого року, яке також включає так званий «податок на стовп», тобто податок у розмірі 1% від вартості спеціальних будівель, що перебувають у власності платників податків, за винятком будівель, за які вже сплачується податок на будівництво. Новий податок також включає будівлі в індустріальних, наукових і технологічних парках, які, відповідно до закону, не звільняються від сплати податку на будівлі.

    «Я розумію занепокоєння деяких компаній, але більшість фірм вже сплачують податки на будівлі, виробничі цехи та інші активи, які генерують бізнес. Цілком природно, що ці спеціальні будівлі, які, по суті, є тілом бізнесу, також повинні бути взяті до уваги», – вважає міністр. Хоча деякі фірми можуть спробувати перекласти витрати на новий податок на споживачів, очікується, що вплив не буде значним порівняно з підвищенням ПДВ.

  • Європейське золото для румунської легкої атлетики

    Європейське золото для румунської легкої атлетики

    Кожні два роки змагальний сезон у європейській легкій атлетиці розпочинається ранньою весною з чемпіонату континенту в приміщенні. Саме тут можуть виявити себе нові міжнародні таланти та перспективи. Таким чином, результати Чемпіонату Європи- 2025 з легкої атлетики в приміщенні, який пройшов у нідерландському Апелдорні  з 6 по 9 березня були дуже приємними для прихильників румунської легкої атлетики.

    Румунська делегація завершила змагання з двома медалями: золотом у штовханні ядра серед чоловіків (Андрей Рареш Тоадер) та сріблом у потрійному стрибку серед жінок (Діана Ана-Марія Іон). Це були найкращі результати на континентальних змаганнях з легкої атлетики в приміщенні за останні роки. Після восьми років без медалей з 2015 року румуни не піднімалися на п’єдестал до 2023 року, коли Клаудія Бобоча виграла срібло в бігу на відстані 1500 метрів, а Габріель Бітан здобув бронзу в стрибках у довжину в Стамбулі.

    Але вже 20 років Румунія не вигравала титул чемпіона Європи на чемпіонаті в приміщенні, а саме з часу перемоги Елени Бугаяну в бігу на 1.500 метрів у Мадриді в 2005 році. Перед змаганнями надії румунських тренерів були обмежені. Завдання, поставлене Федерацією легкої атлетики в Бухаресті, полягало в тому, щоб посісти 4-6 місце і ще двічі пройти кваліфікацію до фіналу.

    В інтерв’ю агентству Agerpres Оана Пантелімон, тренерка національної збірної, відмітила шанси Андрея Рареша Тоадера, який чудово розпочав сезон. У неділю він це підтвердив. Він кваліфікувався до фіналу зі штовхання ядра на 4-му місці з результатом 20 метрів 59 сантиметрів. Однак у фінальному раунді він метнув ядро на 21 метр 27 сантиметрів, що на 23 сантиметри краще, ніж у шведа Віктора Петерссона, який посів друге місце. Більше того, цей результат став новим національним рекордом Румунії.

    Але першу медаль для румунської делегації в Апелдорні завоювала в п’ятницю Діана Ана-Марія Іон – срібло в потрійному стрибку. З результатом 14 метрів і 31 сантиметр вона досягла найважливішого результату в своїй кар’єрі. Золото здобула іспанська спортсменка Ана Пелетейро – Компаоре, яка стрибнула на шість сантиметрів більше, ніж Діана. Бронзову медаль здобула фінська спортсменка Сенні Салмінен з результатом 13 метрів 99 сантиметрів. Діана Ана-Марія Іон вийшла у фінал з 7-го місця у кваліфікації.

    На черзі – Чемпіонат світу в приміщенні в Нанкіні, Китай, який відбудеться 21-23 березня. Змагання мали відбутися у 2020 році, але через пандемію їх відкладали три роки поспіль і нарешті перенесли.

     

  • Саміт заради безпеки Європи

    Саміт заради безпеки Європи

    Європейські лідери зустрілися в четвер на екстреному саміті в Брюсселі, де погодили план озброєння для зміцнення оборони на східному фланзі на Балтійському і Чорному морях. У той час як Сполучені Штати припинили свою підтримку України, враховуючи європейську кампанію з підтримки України і протистояння експансіоністським тенденціям Росії, 27 лідерів ЄС дали зелене світло плану Єврокомісії щодо зміцнення її обороноздатності.

    Європейські лідери в Брюсселі знову висловили свою підтримку Україні та наданню гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Цього тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала план під назвою «Переозброєння Європи», який має на меті мобілізувати близько 800 млрд євро, в тому числі 150 млрд євро у вигляді кредитів, для зміцнення обороноздатності континенту.

    Згадується низка способів, включаючи можливість для держав-членів значно збільшити свої військові витрати, без урахування цього при розрахунку їхнього дефіциту, який в принципі обмежений 3% від їхнього валового внутрішнього продукту. Ці кошти мають бути використані для спільних інвестицій щонайменше між двома країнами-членами у ті сфери, де потреба є найбільш нагальною, такі як протиповітряна оборона, ракети, безпілотники та системи протидії безпілотникам або навіть артилерійські системи. І, як запевнила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, за допомогою цього обладнання “країни-члени зможуть значно посилити свою допомогу Україні”.

    Країни Балтії, Польща і Румунія висунули свої пропозиції щодо пріоритетності східного флангу в проектах на суму 150 млрд. євро з використанням європейського фінансування. Деталі плану будуть доопрацьовані з командами НАТО. Присутній на Брюссельському саміті Іліє Боложан, виконувач обовязків президента Румунії, сказав: «Звичайно, значна частина цього обладнання, цих інвестицій буде локалізована в цьому регіоні, а виробнича частина, частина консорціуму, буде розподілена по всьому Європейському союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, частина цієї продукції буде вироблятися на румунських заводах, створюючи робочі місця.» 

    Бухарест не надсилатиме війська в Україну, але може стати регіональним військовим центром для організації та підтримки військ, які надсилатимуться іншими державами. Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, чи будуть елементи, пов’язані з використанням інфраструктури нашої країни, військових баз, наприклад, на румунській території, або елементи іншої військової інфраструктури: порти, аеропорти, сказав Іліє Боложан.

  • 6 березня 2025 року

    6 березня 2025 року

    САМІТ – Виконуючий обов’язки президента Іліє Боложан, який перебуває в Брюсселі, заявив у четвер, що обговорив з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн пріоритети Румунії у впровадженні Плану національного відновлення і стійкості та збільшення освоєння європейських фондів. «Ми також висловили нашу підтримку ініціативам Європейської комісії в галузі оборони та конкурентоспроможності», – написав Іліє Боложан у соціальних мережах. Він також зустрівся з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, однією з тем обговорення було зміцнення східного флангу. Іліє Боложан бере участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, де глави держав та урядів ЄС обговорюють підтримку України та ситуацію з європейською обороною. Напередодні саміту лідерка Єврокомісії заявила, що континент перебуває на роздоріжжі, і наголосила на важливості того, щоб Європа захистила себе шляхом значного збільшення оборонних витрат, а також шляхом допомоги Україні у досягненні тривалого і справедливого миру.  Саме тому президентка ЄК пропонує лідерам європейських країн план озброєння, який передбачає інвестиції в оборону в розмірі до 800 млрд. євро.  Зі свого боку, президентка Європейського парламенту Роберта Метцола запевнила європейських лідерів, що законодавчий орган ЄС може швидко та ефективно реагувати на сьогоднішні безпрецедентні безпекові виклики. «Мир повинен гарантувати свободу для України, безпеку для Європи та стримування для тих, хто думає, що може взяти її силою», – додала лідер ЄП. Присутній у Брюсселі президент України Володимир Зеленський подякував ЄС за рішучу підтримку.

    УРЯД – Уряд Румунії на своєму щотижневому засіданні в четвер схвалив кілька термінових постанов. У сфері охорони здоров’я виконавча влада хоче вдосконалити існуючі закони – ті, що стосуються набуття статусу застрахованої особи самозайнятими особами, системи оподаткування лікарських засобів, організації та функціонування медичних кабінетів та надання відпустки за станом здоров’я. Іншою терміновою постановою румунський уряд виділяє кошти, необхідні деяким місцевим адміністраціям для завершення розширення та модернізації газотранспортних мереж. Нарешті, виконавча влада також затвердила розмір цьогорічної державної допомоги для сектору тваринництва.

    РОЗСЛІДУВАННЯ – Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму в Бухаресті заарештували шістьох обвинувачених за звинуваченням у створенні організованого злочинного угруповання та державній зраді. У прес-релізі DIICOT повідомляється, що їх звинувачують у створенні організації військового типу і переговорах з російськими агентами про вихід Румунії з НАТО. Прокурори стверджують, що організована злочинна група була створена під виглядом організації і перетворилася на структуру військового типу, з управлінням та виконавчим персоналом.Членом керівництва нібито був й Раду Теодору, 101-річний генерал у відставці і ветеран війни. Група використовувала онлайн-платформи для публікації відео та вербування осіб. Водночас вона вживала заходів для проведення переговорів із зовнішніми політичними та військовими чинниками з метою повалення чинного конституційного ладу. DIICOT також повідомляє, що в січні двоє з обвинувачених здійснили поїздку до Москви, де вони контактували з людьми, готовими підтримати зусилля організації з метою захоплення влади в Румунії.

    СУД – У четвер судді відхилили як необґрунтовану скаргу, подану Келіном Джорджеску на захід судового контролю у справі, в якій він є обвинуваченим у кількох кримінальних злочинах. Колишній незалежний кандидат на минулорічних президентських виборах, Келін Джорджеску був поміщений під судовий контроль прокурорами Генеральної прокуратури минулого тижня на 60 днів. На нього накладено кілька заборон, в тому числі на виїзд з країни без судового дозволу. Йому також заборонено розміщувати легіоністський, фашистський, антисемітський, расистський або ксенофобський контент у соціальних мережах. Джорджеску переслідується за вчинення шести злочинів, найсерйознішим з яких є спроба підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу. Слідство стверджує, що він був організатором змови з метою дестабілізації ситуації в країні після того, як Конституційний суд скасував результати президентських виборів у грудні. У першому турі переміг Келін Джорджеску. Тим часом, у зв’язку з фінансуванням його передвиборчої кампанії були проведені нові обшуки. Також у четвер Європейський суд з прав людини відхилив заяву Келіна Джоджеску, який оскаржував скасування президентських виборів у Румунії в грудні 2024 року. Рішення було прийнято одноголосно трьома суддями і є остаточним. Нещодавно Келін Джорджеску оголосив, що в п’ятницю він подасть свою кандидатуру на президентські вибори в травні до Центрального виборчого бюро.

    ТУРИЗМ – Румунський туризм дещо зріс у першому місяці цього року порівняно з січнем 2024 року. Кількість ночівель зросла на 12 відсотків, – свідчать дані Національного агентства з туризму. Більшість відвідувачів були румунами, понад 84%, із середньою тривалістю перебування майже два дні, в той час як іноземці залишалися в закладах розміщення трохи більше двох днів. На думку експертів, тенденція до зростання збережеться і в цьому році, коли вона може перевищити рівень, зафіксований у 2019 році, до пандемії COVID-19.

  • Портрет матері очима своїх дітей

    Портрет матері очима своїх дітей

    Щороку 8 Березня відзначається Міжнародний жіночий день на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок. Це свято дає можливість висловити вдячність за щоденну любов, турботу та зусилля жінок. Традиційно у цей день дарують жінкам квіти та подарунки та, головне, приділяють увагу та час, щоб висловити свою любов і вдячність. На це свято зокрема мама є у центрі уваги, найважливіша людина у житті кожного з нас. Слід уточнити, що у певних країнах відзначається Міжнародний день матері у другу неділю травня. У сьогоднішній передачі запрошуємо вас послухати кілька думок дітей та дорослих про своїх матерів, а також чудову Пісню про рушник. У цей весняний день бажаємо всім жінкам миру, міцного здоров’я, теплоти, любові та здійснення всіх мрій!

    Діана Фрасинюк, викладачка української мови Восьмирічної Негостинської школи Сучавського повіту про свою маму ЛУКРЕЦІЮ : «Моя мама – це світло! Моя мама – це світ! І я дякую долі, за те, що вона подарувала мені таку чудову маму. У неї особливі, добрі очі і ніжні руки. Вона не лише народила мене на світ, а й виросла та виховала, здійснила все, щоб зробити мене справжньою людиною, корисною для суспільства. Від того, що я знаю, як вона переживає за мене, я відчуваю свою ціну. Звичайно, в духовному сенсі. Мамина турбота важлива в будь – якому віці. Не має значення чи маленька дитина або доросла, чи жінка, чи чоловік. Мати потрібна завжди. Для кожної людини її мама найвродливіша, найніжніша й найдобріша. Oтже, роль матері у долі людини є визначальною. З нагоди 8 березня, я хочу подякувати своїй мамі за світ і за світло! Та попросити у Бога, для неї, здоров’я.

    “Спасибі, мамо, за те, що ти живеш,

    Нас любиш, жалієш і бережеш.

    Ти – наша єдина у світі розрада,

    Ти – наша любов, наше щастя й порада.

    Хай береже тебе доля від тяжкої недуги,

    Від злої обмови, від нещирого друга.

    Здоров’ я і сили, довголіття і щастя.

    Щоб змогло все задумане в тебе звершитись

    Заради цього варто було народитись!»

    Теофіл Барбакар родом з України, учень 10 класу Сучавської православної дохувної семінарії ім. Митрополита Дософтея: «Моя мама це найважливіша людина у моєму житті. Вона не тільки навчила мене любити знання, а й завжди допомагала мені у навчанні, підтримувала мене у всіх починаннях і надихала йти вперед. Коли були складні моменти, коли щось не виходило, вона знаходила потрібні слова та допомагала. Саме завдяки її підтримці я здобув друге місце на національному етапі з української мови та літератури. Саме вона з дитинства розпалила вогонь знань. Вона була поруч коли я готувався, підбадьорувала, вірила в мене. Це досягення не лише моє, а й її, бо без її турботи, терпіння і віри в мене, я би не зміг досягти такого результату. Мама навчила мене не лише вчитися а й жити, бути сильною, доброю ,щирою та віруючою людиною, не боятися труднощів і завжди прагнути до більшого. Я безмежно вдячний її за все, що вона для мене зробила і продовжує робити кожного дня. Дорога мамо, в цей чудовий день хочу побажати тобі безмежного щастя, міцного здоров’я, радості і тепла. Дякую тобі за кожну посмішку, за тепло твоїх обіймів, за всі ночі коли ти піклувалася про мене і за кожне слово підтримки. Я завжди відчуваю твоє серце поруч, навіть коли ми далеко один від одного. Нехай у твоєму житті буде більше радості, спокою і щасливих моментів! Бажаю тобі здоров’я, тепла, гармонії та здійснення всіх мрій! Дякую тобі за твою мудрість, ласку та підтримку!» 

    Александра-Марія Дзерік, учениця 5 класу Восьмирічної школи Ремети Маромороського повіту про свою маму НАТАЛКУ: «Мати це світ, в якому дитині легко іконфортно, вона веде нас по життєвому шляху. Велику роль мама грає у стимулюванні здоровому способі життя дитини. Роль мами у нашому житті неоціненна. День матері та 8 Березня це дні коли прийнято засвідчувати нашим мамам нашу вдячність. Рідна, матінко моя, з 8 Березнем вітаю тебе я, міцного здоров’я я тобі бажаю, цілую і міцно обіймаю!»

    Клаудіу Олівейра-Кут з Штюки, учень Теоритичного ліцею імені Юлії Хашдеу з Лугожу Тіміського повіту, говорить про свою бабусю МАРІЮ: «Мати це не тільки та жінка, яка нас народила, це й та жінка, яка піклується, жертвується за нас і веде нас через життя. Для мене така жінка це моя бабуся. У важкій моменти коли здається, що весь світ проти мене, моя бабуся дає мені сили йти далі. Бабуся навчила мене доброти, любові й оптимізму. Вона є прикладом для мене. Вона любить всіх нас та робить все для нас. Для мене велика честь бути її внуком. Дуже дякую тобі, дорога моя бабусю!»

    Христина Штірбець, редакторка Всесвітньої служби радіо Румунія: «Настала моя черга говорити про мою маму Ірину Арделян, і привітати її з нагоди Міжнародного дня жінки. Для мене моя мама – надійна опора, друг та вірний порадник. Із самого дитинства мене супровожували її любов, доброта, гарна посмішка та лагідний голос. Із часом я зрозуміла, скільки у мами сил, адже ростити та виховувати дев’ятеро дітей – це зовсім нелегко. Вона працьовита – на фабрику ходила, хату і церкву прибирала, батькові допомагала, адже вона дружина священника.

    Завдяки її амбітності всі ми її діти здобули вищу освіту, бо вона весь час спонукала нас вчитись. Мама моя – любителька ручної роботи. Вона виткала десятки килимів і вишивала різні речі. Вона справжня кухарка – готувала й ще готує нам смачні щоденні й різні святкові страви. Але більше всього вона – віруюча жінка, яка навчала нас молитися, вірити і любити Бога, заохочувала і радила поводитись гарно між людьми. Коли я сама стала мамою, моя мама стала підприємницею – вона мала магазин та ще будувала одну хату, всьому новому навчалась, навіть з ноутбуком справлялась, до своїх синів у Америку сама подорожувала.

    І ось тепер, у її 82 роки, моя мама дає мені ще один урок. Це урок терпіння, бо з хворобою нелегко жити, але й урок любові – кожним сином, дочкою, зятем та невісткою, внуком і правнуком, і людьми взагалі, вона цікавиться, а ще урок надії – майже щоденний її дзінок надає мені сили. Сподіваюсь, дорога мaмо, що твої мрїї збулися і ми стали добрими людьми. Я знаю, що твоя набійльша втіха – бачити всіх нас навкола себе, і ми стараємося якомога частіше це робити. За все я тобі щиро дякую, дорога моя мамо! Я люблю тебе! Хай Бог завжди тебе береже!»

    На завершення нашої передачі запрошуємо вас послухати Пісню про рушник на слова українського поета Андрія Малишка. Написав музику до цієї поезії Платон Майборода. Пісня про рушник — це сповідь-спогад ліричного героя, у якій мати дарує синові рушник, вишитий як символ життєвоï дороги. Автор говорить про дитинство, а також прощання з батьківською хатою та про материнську тривогу за долю власної дитини. Виконують пісню скрипалька Наталія Панчек, етнічна українка з Бухареста та Анна Зечу, переселенка з України.

    Пісня про рушник

    Андрій Малишко

     

    Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

    Ти водила мене у поля край села,

    І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

    І рушник вишиваний на щастя дала.

    І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

    І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

     

    Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

    І зелені луги, й солов’їні гаї,

    І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

    І засмучені очі хороші твої.

    І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

    І засмучені очі хороші, блакитні твої.

     

    Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

    В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

    І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

    І дитинство, й розлука, і вірна любов.

    І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

    І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

  • Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

     

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.
    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

     

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи», – наголосив він. «Закінчення цієї збройної агресії на умовах, які не покарають агресора і не стримають його імперіалістичні та реваншистські територіальні апетити, ризикує заохотити майбутні імперіалістичні проєкти, жертвами яких можуть стати інші європейські країни. Несправедливий мир в Україні може відкрити двері для нової російської війни в регіоні та заохотити Росію до подальшої агресії в Європі. Мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть створити передумови для справедливого і тривалого миру, якщо їхні підходи будуть збалансовані і з повагою до норм міжнародного права. Нові мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть принести мир у цій війні, якщо вони будуть здійснені збалансовано і справедливо, вони повинні бути реалізовані на основі чітких і однозначних принципів: жодних обговорень миру в Україні без України і жодних обговорень безпеки в Європі, без Європи. Не можна побудувати тривалий мир в Україні без надійних і функціональних гарантій безпеки. Їхня роль полягає в тому, щоб запобігти спалаху нової подібної агресії. Для України надійні гарантії безпеки – це ті, що включають розбудову військового потенціалу, інституційний зв’язок з Європою та НАТО, а також негайне зовнішнє військове втручання та підтримку з боку партнерів у разі нової зовнішньої агресії.»

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії», – додав голова СУР. «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів Румунії Варужан Памбукчан нагадав, що в 1991 році Україна здобула незалежність і стала третьою за потужністю ядерною державою у світі. Але тоді Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на гарантії передбачені Будапештським меморандумом, який також гарантував Україні повагу до її незалежності та суверенітету, а також до її міжнародно визнаних на той час кордонів. З точки зору міжнародних документів все виглядало дуже чітко, і це було добре для стабільності та миру у світі, адже стало на одну ядерну державу менше. Але в 2014 році Росія анексувала Крим, порушивши підписаний нею меморандум. Варужан Памбукчан: «Досягнення миру, на мій погляд є дуже важливим, але, в той же час, я думаю, що дуже важливо, щоб цей мир супроводжувався гарантіями. Я не дуже добре розбираюся в міжнародному праві, але вважаю, що це мають бути гарантії, які не можна буде порушувати так легко і без наслідків. Гадаю, що зараз найважливіше зосередитися саме на цьому – на гарантіях для України. Отже, я думаю, що зараз дійсно важливо, щоб будь-яка мирна угода в Україні, супроводжувалася реальними гарантіями того, що те, що в ній записано, буде дотримуватися протягом тривалого періоду часу.»

     

    Своєю чергою, генеральний директор Департаменту відносин зі східним сусідством Міністерства закордонних справ Румунії Дан Янку наголосив, що справедливий і тривалий мир в Україні означає й чітке встановлення того, хто несе відповідальність, хто є агресором і хто є жертвою в цій ситуації. Він сказав, що тривалий мир потрібен, щоб не допустити нової агресії проти України або проти іншої держави, а для цього потрібні реальні і, перш за все, надійні гарантії. «На додаток до цих речей, я вважаю, що нам також потрібні зусилля на багатьох інших рівнях, в тому числі національному та європейському. Нам потрібно продовжувати нашу підтримку України, тому що підтримка України зараз означає підтримку безпеки Румунії. Ми повинні посилити наші інвестиції в безпеку європейської оборонної промисловості, ми повинні докладати більше зусиль для зміцнення наших сил стримування й оборони на східному фланзі, і ми також повинні надавати більше підтримки вразливим партнерам, а тут я конкретно маю на увазі Республіку Молдова.»

    Дан Янку відзначив і стратегічні можливості в двосторонньому плані, які з’явилися на тлі цієї жорстокої та нещадної війни. «Розвиток наших відносин з Україною в напрямку стратегічного партнерства – це справді історична можливість, яка дозволила побудувати з Україною всеосяжні, відкриті та спрямовані на перспективу прагматичні відносини, засновані на взаємній довірі. Ці зусилля ми докладаємо разом з українською владою, щоб виправдати очікування, про підняття наших відносини на вищий рівень, а саме на рівень стратегічного партнерства. Другою історичною та стратегічною можливістю, яка відповідає інтересам Румунії, є європейська інтеграція, той факт, що Україна та Республіка Молдова є не тільки країнами-кандидатами, але вже розпочали переговори про вступ до ЄС.»

     

    У круглому столі, організованому СУР з нагоди третіх роковин від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України, по відеозв’язку взяв участь і Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. Він подякував українцям в Румунії, уряду Румунії за те, що вони продовжують рішуче стояти поруч з Україною. «Я знаю, що українці Румунії, ми знаємо, що провід держави Румунії, що більшість румунів розуміють, що Росія – це величезна, політична, військова, економічна загроза як для України, так і для цілого світу, зокрема і для сусідів. І ми бачимо, що дуже активно Росія втручається в політичний процес, як і в Румунії, так і всюди у світі, творить ворожнечу між етнічними групами, саботує інфраструктуру ваших країн. Водночас ми з великим засмученням дивимось і шоковані бачити, що російська дезінформація вкорінюється в політичний дискурс в Сполучених Штатах. Тому сьогодні нам дуже важливо говорити простою мовою і повторювати, що Україна є жертвою, а Росія є агресор, що Україна, незважаючи на передбачення, що програє війну проти Росії, вже третій рік стоїть і захищає себе від другого найбільшого війська у світі. Ми знаємо також і маємо повторювати те, чому Росія напала на Україну. І це не через розширення НАТО, а, щоб знищити український народ і, щоби відновити Російську імперію.»

    Серед учасників круглого столу був і голова Комітету з питань культури та засобів масової інформації Сенату Румунії Крістіан-Августин Нікулеску-Циґирлаш, один з тих румунських парламентаріїв, які особисто були на передовій в Україні, зокрема у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Бучі тощо. «Я побачив трагізм такої війни і дикість росіян, які обстрілювали і руйнували будинок за будинком. Можу сказати, що мене вразило те, що по дорозі від Миколаєва до Херсона кожен будинок був уражений артилерією. Я думав, що дійсно падають бомби, які руйнують кілька будинків, але ні, тут, це було точкове, дике руйнування всього, як дуже чітке послання про знищення супротивника, а не про ведення бойових дій. Також, коли ти бачиш дитячі лікарні, атаковані кластерними бомбами, і бачиш дітей, поранених цими осколками, ти розумієш, що таке дикість режиму і народу, який не має нічого спільного з міжнародним правом, з міжнародними принципами. Не може християнський народ, нападати на когось на Різдво, на Святвечір. Така поведінка є абсолютно обурливою і образливою для будь-якого християнина.»
    Румунський сенатор заявив про необхідність зведення мостів, як символічних, так і справжніх, між Румунією та Україною. «Я і мої колеги з повітової державної адміністрації Марамуреша і Закарпаття боролися за реальні інвестиції, міцну інвестицію, я маю на увазі міст через Тису, міст, який слугуватиме інтересам двох народів і після війни. Тому що настане час після війни, коли ми сприятимемо відбудові і розвитку України, коли, крім мостів дружби і мостів почуттів, будуть потрібні й справжні мости, щоб підтримати цю логістику розвитку і будівництва.»

     

    Теж по відеозв’язку до учасників цього масштабного заходу приєдналася депутатка Верховної Ради України, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, як наголосила, що в цей складний для Європи час, усі європейські країни мають продемонструвати більшу згуртованість. «Ми з вами усі спостерігаємо за такими певними сумами в міжнародній архітектурі безпеки в публічних висловлюваннях. Тому мені здається, що навіть більш важливо мати коаліції країн, які дійсно дуже близькі. І я вірю, і вважаю щиро, що ми дуже близькі з Румунією. Так нам не завжди подобається те, що відбувається публічному просторі, особливо за океаном, але я думаю що це наш час, це час Європи, стати сильнішою, стати більш суб’єктною. І мені здається, що ми, як і три роки тому, які п’ять років тому, і зараз є в цьому партнерами. І Румунія зацікавлена в тому, щоб Європа була сильною. І ми будемо дуже сильними партнерами, я дуже дякую за всю допомогу, яку Румунія надала, у нас дуже багато спільних інфраструктурних проєктів і вони будуть тільки розвиватися.»

     

    Колишній радник президента з питань національної безпеки, експерт з міжнародних відносин та безпеки Юілан Фото також наголосив на тому, що потужна підтримка України в її протистоянні російській агресії відповідає національним інтересам Румунії. «Безпека України – це безпека Румунії, а це означає, що ми рухатимемося вперед. І, відверто кажучи, я хотів би, щоб ми просувалися вперед трохи швидше зі стратегічним партнерством, а також щоб ми краще використовували угоду про безпеку. Тому що це також дозволить нам набагато тісніше співпрацювати у сфері безпеки, ніж ми це робили до цього часу. Ще однією сферою, де Румунія та Україна повинні дуже добре співпрацювати, і де українська громада може простягнути дуже важливу руку допомоги, є курс на Європейський Союз. Європа не залишить Україну, справи в Європі йшли добре протягом останнього року, саме через війну Європа добре просунулася в напрямку, в якому вона не мала сміливості рухатися. І я вважаю, що той факт, що американці залишають нас трохи незахищеними, матиме позитивний вплив на нас, навіть якщо ми ще трохи розгублені, тому що це зобов’язує нас і ще раз показує нам, що ми повинні раз і назавжди взяти свою долю у власні руки.» Юліан Фота висловив переконання, що «Європа продовжуватиме наполягати на тому, що Україна і Республіка Молдова будуть членами ЄС у найближчому майбутньому». Він вважає, що ніхто не зможе зупинити Україну в своєю прагненні до вступу в НАТО, адже позиція адміністрації США може змінитися через чотири роки.

     

    Президент Європейського Конгресу Українців Богдан Райчинець розповів про масовий мітинг «Разом за Україну», який відбувся напередодні в центрі Праги і сказав, що українська діаспора в країнах Європи продовжує активно діяти на підтримку України. «Підтримка продовжується далі, вона не тільки теоретична, а й фінансова. Це збір коштів на Збройні сили України і передусім тиск на наші європейські суспільства, які, на жаль, останні кілька років не були спроможні створити реальний імпакт, як ми кажемо, для того, щоб Європа теж таки фундаментально допомогла Україні в тому, щоб російські сили були зупинені. І в цьому і наша потреба, і ми будемо далі відпрацьовувати, всі українці разом. Тому я радий, що наші місії також очолюють колеги з Румунії, одна з найбільших українських організацій в Європі чи взагалі в світі. Ми раді співпраці, я радий, що ми чітко визначили наступні точки роботи, не тільки в прямій підтримці Україні, а й в роботі з молоддю, в освітніх напрямках та інше.»

    Голова Асоціації «Дім Чорного моря», колишній дипломат і провідний аналітик Дорін Попеску, окреслив нинішню геополітичну ситуацію в більш оптимістичному ключі, стверджуючи, що зараз настав час взяти все у свої руки. «Ми маємо величезні можливості прокинутися від летаргії. Що може бути кращою новиною, ніж те, що наші амбіції, наші потреби, нарешті, можуть бути вирішені нами самими? Чи може бути щось краще, ніж можливість побачити, що нас об’єднує, наскільки згуртованими ми можемо бути, що ми можемо зробити в чутливих і вразливих військових місцях, звідки наші друзі і партнери обіцяють або погрожують вийти? У нас все ще є покликання будувати, перезапустити нашу спільну військову оборонну промисловість. У Румунії, в Європи, в України є чудова можливість чесно і відповідально взяти на себе здатність захищати наш світ принципів, цінностей і норм, в який ми віримо. Нарешті ми маємо можливість будувати, ставати сильними, ми, Європа, моємо можливість надати силу і життєздатність цьому благородному клубу, який завжди був схильний до спокуси забезпечити свою безпеку за рахунок свого більшого, сильнішого і мудрішого брата.»

     

    Під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем, були визначені найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

     

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

     

     

  • 5 березня 2025 року

    5 березня 2025 року

    ОБОРОНА – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку привітав пропозиції голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн щодо звільнення оборонних витрат від процедури надмірного дефіциту, рішення, за яке, за його словами, послідовно виступала Румунія. У повідомленні в Facebook, прем’єр-міністр також заявив, що Румунія підтримує виділення додаткових коштів на озброєння, за умови, що ці гроші підуть на румунські заводи. Він також заявив, що Бухарест дотримується тієї ж лінії, що і раніше – «так» для збільшення витрат на оборону, «ні» для відправки румунських військ в Україну. Президентка Єврокомісії запропонувала створити новий план «Переозброєння Європи», який може мобілізувати майже 800 мільярдів євро на оборонні інвестиції в Європейському Союзі і на військову допомогу Україні, в яку вторнулися російські вісйька.

    ЄВРОПЕЙСЬКІ КОШТИ – Румунія отримала понад 100 мільярдів євро європейських коштів з моменту вступу до Європейського Союзу в 2007 році, – заявив у середу міністр європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош. За словами пана Болоша, Румунія більше не є економічною периферією, а країною, яка швидко наздоганяє, випереджаючи Польщу, Угорщину, Хорватію та Грецію за рівнем ВВП на душу населення, що є ключовим показником рівня життя. Міністр Болош нагадав, що отримані європейські кошти вкладені в інфраструктуру, за останні два десятиліття було побудовано майже 900 км автомагістралей і швидкісних доріг, розширено каналізаційну мережу, надано гранти компаніям на розвиток, відремонтовано, обладнано або розширено тисячі шкіл і лікарень, а також створено нові стабільні робочі місця. ЄС був і залишається партнером Румунії з розвитку.

    ПЕРСОНИ НОН-ГРАТА – Російський військовий аташе та його заступник були оголошені оголошені персонами нон-грата в Румунії. Рішення румунської влади було повідомлено в середу тимчасовому повіреному у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті, якого викликали до Міністерства закордонних справ. МЗС зазначило, що військові допломати здійснювали «діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року». Нещодавно ім’я російського заступника військового аташе Євгена Ігнатьєва з’явилося в кримінальній справі колишнього кандидата в президенти, екстреміста проросійського спрямування Келіна Джорджеску. Прокурори стверджують, що люди з оточення Джорджеску нібито тримають зв’язок з російськими військовими аташе, яких прокурори підозрюють в тому, що вони є агентами військової розвідки Москви. У середу в Бухаресті відбувся розгляд скарги Келіна Джорджеску на запобіжний захід у вигляді судового контролю у справі, в якій його звинувачують у шести кримінальних злочинах, у тому числі в підбурюванні до дій, спрямованих проти конституційного ладу. За його словами, рішення очікується в четвер. Минулої середи він був поміщений під судовий контроль прокурорами Генеральної прокуратури на 60 днів.

    ТУРИЗМ – Румунія просуває свою туристичну пропозицію, з 4 по 6 березня, на найважливішому світовому ярмарку: Берлінській міжнародній туристичній біржі. За словами міністра економіки Богдана Івана, Німеччина – найважливіший торговельний партнер Румунії – є також найбільшим ринком для румунського туризму. Минулого року спостерігалося 10-відсоткове зростання кількості німецьких відвідувачів, їх число перевищило 240 тисяч. На Берлінському туристичному ярмарку Румунія просуває диверсифіковану пропозицію, включаючи культурні тури, активний і пригодницький туризм, відпочинок на узбережжі Чорного моря і в дельті Дунаю, сільський туризм і міські канікули. Міжнародний фестиваль «Джордже Енеску» також є однією з найяскравіших подій. Цього року 27-й фестиваль відбудеться з 24 серпня по 21 вересня і збере в Бухаресті понад 4.000 музикантів. Провідні оркестри, ансамблі, диригенти та відомі солісти перетворять Бухарест на столицю класичної музики на цілий місяць.

    СУД – У Бухаресті суд сьогодні розглянув скаргу колишнього кандидата на президентських виборах, проросійського екстреміста Каліна Джорджеску на міру судового контролю у справі, в якій його судять за шість злочинів, у тому числі за підбурювання до дій проти конституційного ладу. За його словами, рішення очікується в четвер. Минулої середи прокурори Генеральної прокуратури помістили його під судовий контроль на 60 днів, наклавши на нього кілька заборон.

    БРАТИ ТЕЙТИ – Генеральний прокурор штату Флорида відкрив кримінальне розслідування проти британсько-американського впливового діяча Ендрю Тейта і його брата Трістана Тейта після того, як вони прибули до американського штату минулого тижня, – повідомляє dpa. Брати Тейти, які в’їхали до США минулого тижня, також перебувають під слідством у Румунії за звинуваченням у торгівлі людьми та експлуатації молодих жінок. Вони були заарештовані в Румунії в грудні 2022 року і спочатку їм було заборонено покидати країну. Однак румунська влада врешті-решт дозволила їм виїхати, і вони вирушили до Флориди, додає dpa. За даними німецького інформаційного агентства, поширювалися припущення, що на звільнення вплинула адміністрація Трампа, але глава Білого дому заперечував свою причетність до цього. Ендрю Тейт, колишній кікбоксер, в останні роки став символом мізогінізму в інтернеті разом зі своїм братом Трістаном. У Румунії прокуратура звинувачує їх у примушуванні жінок до зйомок у відверто сексуальних комерційних відео. Розслідування виявило щонайменше 34 ймовірні жертви, в тому числі 15-річну дівчинку. Обидва брати заперечують усі звинувачення.

    КОРУПЦІЯ – Глобальна картина за Індексом сприйняття корупції погіршилася за останні 12 років, свідчить дослідження, опубліковане в середу Transparency International. У Європейському Союзі середній бал у 2024 році впав на два пункти порівняно з попереднім роком. Негативні тенденції зафіксовані в Німеччині, Італії, Франції, Іспанії, Італії, Іспанії, Словаччині та Угорщині. Інші держави-члени, такі як Румунія, стагнували нижче середнього показника по ЄС. Румунія посідає 65 місце зі 180 країн, включених до дослідження, нарівні з Чорногорією, Кувейтом і Мальтою. Рекомендації Transparency International для Румунії включають підвищення обізнаності про закон, що захищає викривачів в інтересах суспільства, особливо в таких сферах, як державні закупівлі, запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, захист навколишнього середовища та охорона здоров’я.

    ДОЗВОЛИ – Громадяни країн-членів Європейського Союзу, в тому числі румуни, з середи можуть подати заявку на отримання електронного дозволу на поїздку, необхідного з 2 квітня для в’їзду або транзиту через Великобританію на шляху до іншого пункту призначення. Заявки слід подавати на офіційному сайті UK ETA під короткою назвою дозволу. Міністерство закордонних справ Румунії уточнює, що електронна віза буде дійсна протягом двох років і може бути використана для багаторазових поїздок до Великобританії протягом цього періоду. Вартість ETA становить 10 фунтів стерлінгів (близько 60 леїв) для всіх вікових груп, включаючи неповнолітніх. Збір сплачується під час подання заяви і не повертається у разі відмови, додали в бухарестському зовнішньополітичному відомстві.

    ФОНД – Християнсько-демократичний союз та Соціал-демократична партія Німеччини домовилися про створення спеціального фонду у розмірі 500 млрд. євро для інвестицій в інфраструктуру та послаблення боргових обмежень для посилення оборони. За словами майбутнього канцлера, християнського демократа Фрідріха Мерца, обидві партії роблять важливий крок до формування коаліційного уряду до Великодня. Він сказав, що після останніх кроків адміністрації США стало зрозуміло, що рішення, особливо щодо федерального бюджету, більше не можна відкладати. Я повинен бути дуже чітким, з огляду на загрози свободі і миру на нашому континенті, ми будемо робити те, що необхідно для оборони, – підкреслив Мерц.

  • ЄС підтримує Республіку Молдова

    ЄС підтримує Республіку Молдова

    Цього року Європейський Союз виділить 60 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру на зміцнення обороноздатності Республіки Молдова, яка межує з Румунією та Україною. Про це оголосив Президент Європейської Ради Антоніо Коста, який відвідав Кишинів через три роки після того, як Республіка Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Заявка була подана в один день з Грузією і через три дні після України, в контексті вторгнення Росії в Україну.

    Адміністрація Республіки Молдова, яка прагне приєднатися до блоку ЄС до 2030 року, прагне тісніших відносин з ЄС, особливо у сфері безпеки і оборони. Антоніо Коста повідомив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності окремих країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 37 мільйонів євро. Антоніо Коста високо оцінив зусилля влади Кишинева, спрямовані на зміцнення європейського шляху проти «тих, хто прагне підірвати шлях до прогресу, процвітання і стабільності за допомогою енергетичного шантажу, фейкових новин і гібридних атакˮ.

    Він також заявив, що використання енергії як зброї є неприйнятним, і що Європейський Союз та його країни-члени продовжуватимуть підтримувати Молдову в досягненні повної незалежності від будь-яких російських енергоносіїв або постачальників. «Те, що відбувається в Україні, має відношення до всієї безпеки Європейського Союзу, це стосується не тільки наших партнерів на Сході, не тільки Молдовиˮ, – сказав Антоніо Коста. У Кишиневі президент Європейської ради Антоніо Коста зустрівся з главою держави Майєю Санду.

    Вона, зі свого боку, підкреслила важливість європейської підтримки безпеки регіону в нинішньому міжнародному контексті, позначеному гібридними загрозами, кібератаками та дезінформаційними кампаніями. Майя Санду підтвердила відданість Республіки Молдова зміцненню національної безпеки та її інтеграції до Європейського Союзу, підкресливши, що ЄС підтримує Молдову в часи кризи. У травні минулого року Молдова уклала партнерство з ЄС у сфері безпеки і оборони, ставши першою країною, яка уклала таку угоду з ЄС.

    Проєвропейський уряд Республіки Молдова засудив вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а відносини між владою Кишинева та Москви значно погіршилися. Влада Молдови оголосила, що російські безпілотники порушили повітряний простір країни, а також заявила про виявлення уламків безпілотників на своїй території.

  • Зустріч на вищому рівні між Румунією та Республікою Молдова

    Зустріч на вищому рівні між Румунією та Республікою Молдова

  • Міжнародний день рідної мови

    Міжнародний день рідної мови

    Міжнародний день рідної мови відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі. Головним напрямом відзначення цього свята є привернення уваги світової громадськості до збереження й розвитку лінгвістичного розмаїття, а також зміцнення ролі рідної мови як важливого чинника культурної самобутності.        

    Румунська держава забезпечує необхідні умови для утвердження державності румунської мови, але водночас вільного розвитку всіх мов нацменшин на своїй території, в тому числі української. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов світу, оскільки вона вирізняється своїм багатством і красою. З нагоди Міжнародного дня рідної мови етнічні українці Румунії провели різні заходи у школах, університетах, будинках культури, а також в приміщеннях повітових філій Союзу українців Румунії. Сьогодні ми представимо як відзначили це свято українці Бухареста, Клуж-Напоки та Балківців Сучавського повіту разом зі своїми друзями: переселенцями з України, румунами та представниками інших нацменшин.

    Комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії організував культурний захід, в рамках якого відбувся круглий стіл «Рідна мова – основа нації», презентація трьох книг, декламування віршів та концерт музики. Виступили з промовами про значення рідної мови представники української, болгарської та рромської меншин. Пані Анна Зечу декламувала власні вірші, на скрипці заграла Наталія Панчек, а на гітарі Дан Васілеску і Траян Кірікуце. Окрім членів Бухарестської філії, на заході були присутні також преподобні отці Штефан Станчу та Васіле Ніцулеску, а також прозаїк Юліан Спетару. Голова Бухарестської філії СУРу Михайло Трайста говорить коротенько про представлені книги: «Відбулася презентація трьох книг, моєї збірки поезії «Міста присягають під дощем», яку можна поділити на три частини: релігійні вірші, вірші про кохання та гумористичні вірші. Інша книга «Весела божевільня» – збірка гумористичної прози про різні трафунки, прожиті автором – отцем Корнилієм Іродом. Щодо третьої книги це теж збірка прози під заголовком «Про людей і юстицію», яка містить різні випадки судових справ, у яких проходили клієнти, яких захищала адвокатка Чечілія Маран. Можу стверджувати, що всі ці три книги були дуже добре сприйняті як критикою, так і публікою».

    Пані Валентина з Києва разом з дочкою та внуком прибули до Бухареста два роки тому через війну. Донька вже працює а внук вчиться, а пані Валентина часто відвідує Бухарестську філію СУРу де спілкується своєю рідною українською мовою: «Для мене це знахідка дуже гарна, тому що я знайшла тут друзів, я знайшла людей, які знають українську мову, я спілкуюся з ними. Я дуже вражена скільки людей етнічних українців зібралося, як вони гарно проводять час, співають, розмовляють, діляться враженнями. Дуже мені подобається приходити до СУРу. Українська мова це для мене рідна мова і коли я сюди прихожу до СУРу звичайно багато людей розмовляють на рідній мові і це дуже приємно, тому що для нас Румунія тепер теж рідна, вона нас приймає, але ми українці і для мене це дуже важливо. Захід мені дуже сподобався, презентація книг, Наталія грала чудово на скрипці, вона нас познайомила з румунським Атенеумом, і ми тепер дуже часто ходимо туди слухати класичну музику і знайомитися з румунськими виконавцями, це дуже цікаво».

    Анна Зечу мати п’ятеро дітей прибула до Бухареста з Одеси. Ось її думка у зв’язку від участі у заході про рідну мову: «Мені дуже сподобалося, що ми можемо, незважаючи на те, що знаходимось в Румунії, спілкуватися своєю рідною мовою, можемо поділитися одним з одним враженнями, допомагати один одному, бути в такому осередку затишному тут в приміщенні СУРу, де дуже багато приходять і українців, і румунів і ми відчуваємо підтримку. Сьогодні я співала пісні українські з Наталією Панчек, яка грала і на скрипці. Я також читала власні вірші, котрі почала писати тут. Мені дуже сподобалося. Я дуже дякую всім, хто організовує такого роду заходів.»

    Клузька філія Союзу українців Румунії у партнерстві зі Спеціалізацією українська мова та література Філологічного факультету шанували рідну мову культурно-науковим заходом під назвою “Міжнародний день рідної мови”, який відбувся 22 лютого 2025 року на Філологічному факультеті Клузького університету імені Бабеша Бойоя. Говороть про цей захід лектор д-р Михаєла Гербіл, головний редактор журналу «Українські відлуння»: «На початку заходу пролунали державні гімни Румунії та України, після чого голова Клузької філії СУРу доцент д-р Іван Гербіл запросив присутніх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять тих, хто загинув за три роки війни в Україні. Далі Іван Гербіл коротко представив значення дати 21 лютого та важливість збереження і передавання рідної мови. Перша доповідь «Мови очима однієї перекладачки», яку представила лекторка д-р Каталін Болаш Кафедри словянських мов і літератур, висвітлила можливість та способи оволодіння іноземними мовами та містила рекомендації від письменниці, лінгвістики та перекладачки Каталін Ломб, яка знала 27 мов і навіть у 92-му віці вивчила ще одну нову мову. Після цього відбувся зворушливий поетичний момент, студенти спеціалізації українська мова та література декламували вірші, присвячені українській мові. Інша доповідь «Міфи про українську мову», яку представила редакторка журналу «Дзвоник» Ольга Сенишин, була зосереджена на спростуванні найпоширеніших міфів про українську мову, прикріпленому переконливими аргументами. Третій виступ належав магістрантці Джесіці Білчек, яка прочитала власну чудову розповідь «Сусідки», присвячену рідній мові, супрововджену ілюстраціями. Захід завершився особливим ліричним моментом, четверо любительок української народної пісні виконали 10 народних пісень, доповнених байками або короткими поетичними моментами».

    21 лютого 2025 року в Будинку культури села Балківці Сучавського повіту відбувся 15-ий випуск повітового конкурсу «Свято рідної мови». Взяли участь приблизно 250 учасників у різних розділах з шкіл Сучавського повіту де викладається українська мова. Організатори конкурсу виступили Восьмирічна школа Балківці у партнерстві з Сучавською філією Союзу українців Румунії,  Сучавським повітовим шкільним інспекторатом та Мерію села Балківці. Деталі про цей дуже корисний конкурс подає вчителька української мови Анка Штюбіану: «Повітовий конкурс «Свято рідної мови» народився із щирої любові до рідного слова. Я та моя колега викладачка Конвалія Григорчук за ініціативою бувшого інспектора української мови, пані викладачки Лучії Мігок написали проект, в 2011 році та надали нашому святі цікаву та корисну форму.  Конкурс охоплює чотири розділи, перший розділ «Українська мова у моїй школі» – представлення в електронному форматі про діяльність кожної школи на ниві української мови; другий розділ «Власна творчість учнів» – оригінальні твори, ліричного чи епічного жанру; третій розділ «Рідна ноша» – описання народних костюмів із рідної місцевості; четвертий розділ «Українські народні скарби – артистичний момент» – інсценування творів, виконання пісень, танці т.і  Мета конкурсу    полягає в тому щоб заохотити дітей вивчати та берегти рідну мову, а одночасно дбати про її розвиток удосконалюючи літературну українську мову. Наша ціль є щоб учні з відповідальністю зверталися до рідної мови так щоб забезпечити її майбутнє. Учні гарно представилися на сцені із цікавими виставами, мальовничими народними костюмами, а також із власними творами. Вони отримали дипломи та книги представників української літератури в Румунії. Гарні та чутливі слова про рідну мову висловили наші учні. Передаю слова учениць сьомого класу Гоменюк Сара та Гуменок Амалія, які отримали першу нагороду на розділ Українська мова у моїй школі. Сара Гоменюк: «Уроки української мови  – цікаві та повчальні, це голос матері, який заспокоює мене і радіє мою душу. Разом із викладачами проводимо різні заходи, які радують наші серця, неначи дитина коли отримує улюблену іграшку. Таким чином розкриваємо красу рідного слова та удосконалюємо його.» Амалія Гоменюк: «Для мене українська мова це чарівне дитинство, наймиліша та найлагідніша мова, з якою я познайомилася від батьків та дідусів. У школі викладачі допомагають нам учням поступово відкривати красу цієї ніжної мови. Ми учні повинні плекати цю мову все життя, тому що наша рідна мова є найкрасивішою мовою, це Божий дар, який сприймаємо маминими лагідними словами.» У закінчені я додаю: «Нехай наша рідна українська мова житиме вічно у дитячих серцях, тому що вони є наше майбутнє!»

    На завершення нашої передачі запрошуємо вас послухати власний вірш Марії Коуцун, учениці 6 класу Балківецької школи, яка взяла участь у конкурсі «Свято рідної мови» у розділі «Власна творчість учнів» та отримала другу премію.

    Рідна мова

     

    Людині потрібна рідна мова,

    як бджолі потрібна квітка,

    як дитині потрібна мама,

    так як душа потребує Бога.

     

    Рідна мова – душевний скарб,

    який кожен із нас успадкував

    від батьків, дідусів і прадідів.

    Це голос рідного із віків.

     

    Рідну мову розмовляймо,

    Серцем її відчуваймо,

    Її красу всім розкриваймо.

    У майбутнє заглядаймо.

     

  • У Румунії ініціювали вотум недовіри уряду

    У Румунії ініціювали вотум недовіри уряду

  • Дискусії щодо війни Росії проти України

    Дискусії щодо війни Росії проти України

    У понеділок, 24 лютого, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Києві  відбувся саміт «Підтримуй Україну» за участю лідерів ЄС і держав-партнерів. До столиці України прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта, лідери Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Канади, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та  Фінляндії,  міністр із європейських справ Французької Республіки, а також генеральний секретар ОБСЕ. До них по відеозв’язку приєдналися представники інших країн ЄС.

     

    У своєму відеозверненні до учасників саміту в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що підтримка України має бути продовжена і на наступних етапах мирного процесу та відбудови. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма європейськими, американськими та іншими союзниками і партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру”, – сказав Іліє Боложан.

     

    Румунія повторює, що будь-які переговори про припинення війни РФ проти України не можуть відбуватися без України, – заявило в понеділок,  у треті роковини повномасштабного вторгнення румунське Міністерство закордонних справ. Більше того, додало румунське зовнішньополітичне відомство, не може бути справедливого і тривалого миру без притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах, скоєних в Україні і проти неї. МЗС наголошує, що для Румунії безпечна, стійка, стабільна, демократична і процвітаюча Україна залишається фундаментальною зовнішньополітичною метою. Румунська дипломатія також заявляє, що жодна розмова про безпеку в Європі не може відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.

     

    Остання думка, здається, набуває дедалі більшого поширення. Участь Європи в мирних переговорах щодо припинення війни проти  України зрештою буде необхідною, – визнав навіть диригент вторгнення, російський лідер Владімір Путін, додавши, однак що війна затягнеться. Новий лідер Білого дому Дональд Трамп також згодний з тим, що європейці повинні відігравати свою роль у мирному процесі в Україні, гарантуючи її безпеку. Президент США також заявив, що Путін погодиться на присутність європейських миротворців, хоча до тепер Москва неодноразово відкидала цю пропозицію.

     

    Президент США прийняв у Вашингтоні свого французького колегу Еммануеля Макрона, який заявив, що перемир’я може бути досягнуто протягом декількох тижнів. Тим часом президент Європейської Ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідали Київ, щоб підтвердити свою підтримку Україні. ЄС дав зрозуміти, що продовжуватиме свою підтримку, в тому числі посилюватиме тиск новими санкціями проти російського агресора. Хоча не всі країни-члени ЄС вітають це рішення, на порядку денному Брюсселя також новий пакет військової допомоги у розмірі 20 млрд євро, який, за словами ЄС, спрямований на посилення переговорних позицій Києва, а не на досягнення миру.