МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Хурезяну на робочій зустрічі з главами місій країн-членів ЄС, акредитованих у Бухаресті, підтвердив підтримку Румунією сусідньої України та зміцнення політики безпеки і оборони Європейського Союзу, наголосивши при цьому на важливості міцного трансатлантичного партнерства, яке є суттєвим для європейської безпеки та процвітання. Зустріч у Бухаресті була організована в контексті ротаційного головування Польщі в Раді Європейського Союзу.

ВИБОРИ – Елена Ласконі, голова проєвропейської опозиційної партії Союз “За порятунок Румунії”, подала документи на участь у травневих президентських виборах. Також сьогодні голова «SOS Румунія» (популістська, ультранаціоналістична опозиція) Діана Шошоаке зареєструвалася, щоб балотуватися на найвищу посаду в румунській державі. Шошоаке також записалася у минулорічних президентських перегонах, але Конституційний суд відхилив її кандидатуру. Елена Ласконі пройшла до фінального туру президентських перегонів разом з проросійським і антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску, але Конституційний суд анулював результати голосування через те, що виборчий процес був порушений на користь останнього. Суд остаточно відхилив кандидатуру Джорджеску на наступних виборах. Після цього рішення, лідер Альянсу за обєднання румунів Джордже Сіміон та лідерка Партії молодих людей Ана-Марія Гавріле, популістські ультранаціоналісти, які підтримували Джорджеску, оголосили, що вони подають свої кандидатури, причому один з них знясть свою кандидатуру після того, як їх буде затверджено. Колишній лідер Соціал-демократичної партії та колишній прем’єр-міністр Віктор Понта також вступив у перегони. Керівництво СДП виключило його з партії. Коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР має спільного кандидата в особі колишнього лідера лібералів Кріна Антонеску. Він та нинішній мер столиці Нікушор Дан є єдиними політичними конкурентами, кандидатури яких на сьогоднішній день прийняті Центральною виборчою комісією і затверджені Конституційним судом. Кінцевий термін реєстрації кандидатів у Центрально виборчій комісії – 15 березня.

ДЕФІЦИТ – Дефіцит торгового балансу Румунії в січні збільшився на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року, – свідчать дані Національного інституту статистики. У 2024 році Румунія експортувала товарів на суму 6,5 млрд євро та імпортувала 11,4 млрд євро. Румунія продовжує мати значний дефіцит, особливо з Китаєм, Німеччиною та Польщею, в той час як вона реєструє профіцит з Великобританією, Молдовою та США, хоча і в менших обсягах. Вразливим сектором залишається торгівля сільськогосподарськими та харчовими продуктами, де Румунія в основному експортує сировину та імпортує готову продукцію. Для зменшення дефіциту торговельного балансу, що становить близько 5 млрд євро, експерти рекомендують стратегію, орієнтовану на експорт продукції з доданою вартістю, а також більш ефективне використання статистичних даних для прийняття більш обґрунтованих економічних рішень.

ПЕНСІЇ – Пенсіонери в Румунії, чий пенсійний дохід не перевищує 2.574 леїв (517 євро), отримають фінансову підтримку у розмірі 800 леїв (160 євро). Рішення, затверджене сьогодні урядом Румунії, передбачає, що ця сума буде надана двома рівними частинами по 400 леїв (80 євро) у квітні та, відповідно, у грудні. Для осіб, чиї пенсійні права будуть встановлені після 1 квітня, фінансова підтримка буде надана в грудні й становитиме 400 леїв (80 євро). Підтримка адресована румунським пенсіонерам, які проживають в країні або за кордоном. За офіційними даними, майже 2,7 мільйона пенсіонерів мають дохід менше або дорівнює 2.574 леям (517 євро), а понад 86.000 з них проживають за кордоном. Також сьогодні виконавча влада терміновою постановою внесла зміни до статутів працівників лісового господарства. Це скасувало премії, еквівалентні щонайменше 5 зарплатам за останній місяць роботи, які, у випадку керівників Національного управління лісового господарства, становили 10 зарплат. Працівники Romsilva оскаржують прийняті сьогодні урядом зміни. Представники профспілки скаржаться на 25% скорочення доходів працівників лісового господарства і анонсують акцію протесту в столиці наступного тижня.

ПОСВІЧЕННЯ ОСОБИ – Перші румунські електронні посвідчення особи будуть видані в повіті Клуж (північний захід) через тиждень, а протягом наступних двох місяців цей тип документів буде доступний по всій країні, – оголосило Міністерство внутрішніх справ. Електронне посвідчення особи матиме стандартний розмір, подібний до банківських карток. У друкованому вигляді вона міститиме ім’я, прізвище, громадянство, дату народження, стать, фотографію та номер національної ідентифікаційної картки (CNP), а також власноручний підпис. В електронному форматі буде також інша інформація, наприклад, прізвище батьків, місце проживання, два відбитки пальців власника та цифрові сертифікати для автентифікації або електронного підпису. За даними Міністерства внутрішніх справ, електронне посвідчення особи міститиме розширені функції безпеки для захисту від підробки та крадіжки особистих даних. У Румунії електронне посвідчення особи не є обов’язковим, і ті, хто не бажає його мати, можуть подати заяву на отримання простого посвідчення особи без мікрочіпа.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД – Альянс за об’єднання румунів (сувереністська опозиція в румунському парламенті) назвав неправомірним рішення Конституційного суду про визнання недійсною кандидатуру екстреміста Келіна Джорджеску на президентські вибори. Партія також оголосила, що сьогодні розпочне парламентський страйк разом з іншими сувереністськими партіями. У вівторок Конституційний суд залишив у силі рішення, яким Центральне виборче бюро відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. У грудні Конституційний Суд анулював вибори на найвищу посаду на підставі того, що виборчий процес був порушений на його користь. Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що одностайне рішення суддів Конституційного суду щодо кандидатури Джорджеску завершує надзвичайно напружений і небезпечний період, який Румунія пережила в останні місяці.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії вважає неприйнятною останню заяву речника президента Росії Володимира Путіна щодо президентських виборів у Румунії. Дмитро Пєсков заявив, що травневі вибори без кандидатури Келіна Джорджеску не матимуть легітимності і що Румунія обрала шлях зневаги до демократії. МЗС відповіло, що в Росії вже майже 20 років не було вільних виборів і що держава-агресор не може давати уроки демократії. Румунія не терпить іноземного втручання», – також йдеться в заяві МЗС Румунії.

РЕЗОЛЮЦІЯ – Європейський парламент привітав запропоноване у вівторок на переговорах у Саудівській Аравії зі Сполученими Штатами 30-денне припинення вогню в Україні. У резолюції, ухваленій у Страсбурзі в середу, депутати ЄС заявляють, що очікують, що Росія погодиться на 30-денне припинення вогню і таким чином припинить всі атаки на українських цивільних, інфраструктуру й територію. Європарламент заявляє, що для стримування подальшої російської агресії ЄС повинен сприяти забезпеченню надійних гарантій безпеки для України, а Київ повинен відмовитися від поспішних угод, які послаблять його безпеку в середньостроковій і довгостроковій перспективі. У резолюції, ухваленій Європарламентом, також зазначається, що не може бути жодних переговорів про європейську безпеку без присутності Європейського Союзу.

СПАЛАХ ЯЩУРУ – Національне управління санітарної ветеринарії та безпеки харчових продуктів в Бухаресті заборонило перевезення живих тварин, кормів, соломи, компосту та гною з Угорщини до Румунії через підтверджений спалах ящуру на угорській фермі поблизу кордону з Словаччиною. Управління також ввело обмеження на продукти тваринного походження, такі як м’ясо, молоко та молочні продукти з обох країн. У вівторок Національне управління ветеринарної охорони здоров’я організувало екстрену зустріч з молочними фермерами, щоб обговорити заходи, необхідні для захисту румунських фермерських господарств. Кілька днів тому Німеччина також оголосила про перший за 36 років спалах ящуру на фермі поблизу Берліна. Ящур, який є дуже заразним, є одним з найсерйозніших вірусних захворювань, які можуть вплинути на тваринницьку галузь.

НАГОРОДА – Виконувач обов’язків президента Іліє Боложан у середу нагородив колишнього футболіста міжнародного рівня Георге Хаджі Національним орденом «Зірка Румунії». Згідно з повідомленням Адміністрації Президента, найвища нагорода румунської держави – Національний орден «Зірка Румунії» у званні кавалера – присуджується йому на знак визнання та вдячності за всю його спортивну кар’єру та за активну участь у популяризації футболу. Георге Хаджі є прикладом для наслідування і джерелом натхнення для всіх поколінь», – додало джерело. Народився в 1965 році, Хаджі грав за збірну Румунії на трьох чемпіонатах світу в 1990, 1994 (де він був включений до збірної всіх зірок чемпіонату світу) і 1998 роках, а також на трьох чемпіонатах Європи в 1984, 1996 і 2000 роках. Він має 125 матчів за збірну Румунії, поступаючись лише Дорінелу Мунтяну, і є найкращим бомбардиром (разом з Адріаном Муту) з 35 голами. У складі бухарестського «Стяуа» він виграв три чемпіонські титули, три Кубки Румунії та Суперкубок Європи 1987 року, коли забив гол зі штрафного удару в Монте-Карло, перемігши тодішнє радянське «Динамо» з рахунком 1:0. Зі стамбульським «Галатасараєм» він виграв 4 чемпіонські титули, 2 кубки та два Суперкубки Туреччини, а у 2000 році привів команду до Кубка УЄФА та, з румуном Мірчею Луческу на лавці запасних, до Суперкубка Європи – неперевершених досягнень в історії турецького футболу. Після завершення кар’єри футболіста, Гаджі став тренером та заснував клуб «Вііторул» (нині «Фарул») Констанца, з яким двічі вигравав чемпіонат Румунії.

ЕНЕРГІЯ – Румунія як ніколи близька до своєї мети – стати постачальником енергетичної безпеки для Європейського Союзу, а зростаючий інтерес країн регіону до країни як головного виробника газу в ЄС є лише одним з елементів, що підтверджують цю нову роль, – вважає міністр енергетики Себастьян Бурдужа. У своєму дописі в соціальній мережі міністр підкреслив, що Бухарест не має наміру відмовлятися від процесу енергетичного переходу, але вважає, що прагматизм є важливим у всьому цьому процесі. За його словами, Румунія має перевагу різноманітних ресурсів – газ, гідроенергія, ядерна енергія, вітер, сонячна енергія – і наша стратегія полягає в тому, щоб скористатися цим поєднанням для забезпечення енергетичної безпеки та конкурентних цін. Румунія повинна бути опорою європейської енергетичної безпеки, – додав міністр.

КОМІТЕТ – Пленум Парламенту Румунії одноголосно ухвалив рішення про створення спеціального спільного комітету Палати депутатів і Сенату з питань боротьби з торгівлею людьми. Метою створення комісії є підвищення обізнаності суспільства про існування торгівлі людьми, але, перш за все, вжиття невідкладних заходів для боротьби з цим злом. До завдань Комісії входить аналіз причин торгівлі людьми, включаючи трудову експлуатацію, сексуальну експлуатацію та торгівлю дітьми, а також діяльності центральних та місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання, виявлення, розслідування та протидії торгівлі людьми. Комісія працюватиме до 2028 року. За даними влади, минулого року було зареєстровано 610 постраждалих від торгівлі людьми, а 152 особи були засуджені за причетність до цього виду кримінального правопорушення.

АВТОВИРОБНИКИ  – Два румунські автовиробники, Dacia Renault та Ford Otosan, зафіксували падіння виробництва більш ніж на 5% у лютому порівняно з аналогічним періодом минулого року, згідно з даними, опублікованими сьогодні Румунською асоціацією автовиробників – ACAROM. За перші два місяці виробництво на двох заводах на півдні Румунії впало на 14%, однак, на тлі проблем, з якими стикається вся європейська автомобільна промисловість.

ДОПОМОГА – Європейський парламент переважною більшістю голосів схвалив план економічного зростання Республіки Молдова на суму 1,9 млрд. євро у вигляді грантів та кредитів під низькі відсотки. Кошти виділятимуться двічі на рік за запитами молдовського уряду, а Європейська комісія перевірятиме, чи були виконані умови, передбачені планом реформ. Гроші будуть спрямовані на розвиток інфраструктури та поступову інтеграцію Республіки Молдова до єдиного ринку ЄС, а також на реалізацію фундаментальних соціально-економічних реформ.

Поточна стратегія Міністерства фінансів Румунії полягає у встановленні щомісячних та щоквартальних лімітів витрат для державних установ з метою досягнення цільового показника бюджетного дефіциту у 7%. Міністр фінансів Танцош Барна оголосив про це в інтервю телеканалу TVR Info, в якому він пояснив, що це важке, але необхідне завдання. Міністр визнав, що існує тиск з боку інституцій, які вимагають виділення більших фінансових ресурсів, але наполягає на тому, що збереження збалансованого бюджету є вкрай важливим.

У цьому контексті він надіслав чіткий сигнал, розвіявши спекуляції щодо запровадження нових або додаткових податків у Румунії. «Якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться жодні подальші плани щодо нових податків, ні в якому разі», – каже міністр. Танцош Барна також зазначив, що лютий був «прийнятним» місяцем з точки зору державних доходів, але дуже важливо, щоб ця тенденція зберігалася протягом усього року. «Шлях довгий, у нас попереду ще 10 місяців, але якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться додаткові фіскальні заходи», – додав він.

Нещодавно Танцош Барна обговорив в рамках профільного заходу з представниками фінансового, промислового, медичного, будівельного, екологічного та автомобільного секторів, а також сектору циркулярної економіки найважливіші питання забезпечення макроекономічної збалансованості, зміцнення стійкості та підвищення конкурентоспроможності. З цієї нагоди він повідомив, що положення про «податок на стовп», що накладається на спеціальні конструкції, будуть опубліковані в останній тиждень березня. Процес розробки правил вже триває, і до кінця місяця кожен сектор економіки буде запрошений до обговорення, – сказав міністр.

Ці кроки відповідають Постанові про фіскально-бюджетні заходи, прийнятій наприкінці минулого року, яке також включає так званий «податок на стовп», тобто податок у розмірі 1% від вартості спеціальних будівель, що перебувають у власності платників податків, за винятком будівель, за які вже сплачується податок на будівництво. Новий податок також включає будівлі в індустріальних, наукових і технологічних парках, які, відповідно до закону, не звільняються від сплати податку на будівлі.

«Я розумію занепокоєння деяких компаній, але більшість фірм вже сплачують податки на будівлі, виробничі цехи та інші активи, які генерують бізнес. Цілком природно, що ці спеціальні будівлі, які, по суті, є тілом бізнесу, також повинні бути взяті до уваги», – вважає міністр. Хоча деякі фірми можуть спробувати перекласти витрати на новий податок на споживачів, очікується, що вплив не буде значним порівняно з підвищенням ПДВ.

Кожні два роки змагальний сезон у європейській легкій атлетиці розпочинається ранньою весною з чемпіонату континенту в приміщенні. Саме тут можуть виявити себе нові міжнародні таланти та перспективи. Таким чином, результати Чемпіонату Європи- 2025 з легкої атлетики в приміщенні, який пройшов у нідерландському Апелдорні  з 6 по 9 березня були дуже приємними для прихильників румунської легкої атлетики.

Румунська делегація завершила змагання з двома медалями: золотом у штовханні ядра серед чоловіків (Андрей Рареш Тоадер) та сріблом у потрійному стрибку серед жінок (Діана Ана-Марія Іон). Це були найкращі результати на континентальних змаганнях з легкої атлетики в приміщенні за останні роки. Після восьми років без медалей з 2015 року румуни не піднімалися на п’єдестал до 2023 року, коли Клаудія Бобоча виграла срібло в бігу на відстані 1500 метрів, а Габріель Бітан здобув бронзу в стрибках у довжину в Стамбулі.

Але вже 20 років Румунія не вигравала титул чемпіона Європи на чемпіонаті в приміщенні, а саме з часу перемоги Елени Бугаяну в бігу на 1.500 метрів у Мадриді в 2005 році. Перед змаганнями надії румунських тренерів були обмежені. Завдання, поставлене Федерацією легкої атлетики в Бухаресті, полягало в тому, щоб посісти 4-6 місце і ще двічі пройти кваліфікацію до фіналу.

В інтерв’ю агентству Agerpres Оана Пантелімон, тренерка національної збірної, відмітила шанси Андрея Рареша Тоадера, який чудово розпочав сезон. У неділю він це підтвердив. Він кваліфікувався до фіналу зі штовхання ядра на 4-му місці з результатом 20 метрів 59 сантиметрів. Однак у фінальному раунді він метнув ядро на 21 метр 27 сантиметрів, що на 23 сантиметри краще, ніж у шведа Віктора Петерссона, який посів друге місце. Більше того, цей результат став новим національним рекордом Румунії.

Але першу медаль для румунської делегації в Апелдорні завоювала в п’ятницю Діана Ана-Марія Іон – срібло в потрійному стрибку. З результатом 14 метрів і 31 сантиметр вона досягла найважливішого результату в своїй кар’єрі. Золото здобула іспанська спортсменка Ана Пелетейро – Компаоре, яка стрибнула на шість сантиметрів більше, ніж Діана. Бронзову медаль здобула фінська спортсменка Сенні Салмінен з результатом 13 метрів 99 сантиметрів. Діана Ана-Марія Іон вийшла у фінал з 7-го місця у кваліфікації.

На черзі – Чемпіонат світу в приміщенні в Нанкіні, Китай, який відбудеться 21-23 березня. Змагання мали відбутися у 2020 році, але через пандемію їх відкладали три роки поспіль і нарешті перенесли.

САМІТ – Виконуючий обов’язки президента Іліє Боложан, який перебуває в Брюсселі, заявив у четвер, що обговорив з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн пріоритети Румунії у впровадженні Плану національного відновлення і стійкості та збільшення освоєння європейських фондів. «Ми також висловили нашу підтримку ініціативам Європейської комісії в галузі оборони та конкурентоспроможності», – написав Іліє Боложан у соціальних мережах. Він також зустрівся з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, однією з тем обговорення було зміцнення східного флангу. Іліє Боложан бере участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, де глави держав та урядів ЄС обговорюють підтримку України та ситуацію з європейською обороною. Напередодні саміту лідерка Єврокомісії заявила, що континент перебуває на роздоріжжі, і наголосила на важливості того, щоб Європа захистила себе шляхом значного збільшення оборонних витрат, а також шляхом допомоги Україні у досягненні тривалого і справедливого миру.  Саме тому президентка ЄК пропонує лідерам європейських країн план озброєння, який передбачає інвестиції в оборону в розмірі до 800 млрд. євро.  Зі свого боку, президентка Європейського парламенту Роберта Метцола запевнила європейських лідерів, що законодавчий орган ЄС може швидко та ефективно реагувати на сьогоднішні безпрецедентні безпекові виклики. «Мир повинен гарантувати свободу для України, безпеку для Європи та стримування для тих, хто думає, що може взяти її силою», – додала лідер ЄП. Присутній у Брюсселі президент України Володимир Зеленський подякував ЄС за рішучу підтримку.

УРЯД – Уряд Румунії на своєму щотижневому засіданні в четвер схвалив кілька термінових постанов. У сфері охорони здоров’я виконавча влада хоче вдосконалити існуючі закони – ті, що стосуються набуття статусу застрахованої особи самозайнятими особами, системи оподаткування лікарських засобів, організації та функціонування медичних кабінетів та надання відпустки за станом здоров’я. Іншою терміновою постановою румунський уряд виділяє кошти, необхідні деяким місцевим адміністраціям для завершення розширення та модернізації газотранспортних мереж. Нарешті, виконавча влада також затвердила розмір цьогорічної державної допомоги для сектору тваринництва.

РОЗСЛІДУВАННЯ – Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму в Бухаресті заарештували шістьох обвинувачених за звинуваченням у створенні організованого злочинного угруповання та державній зраді. У прес-релізі DIICOT повідомляється, що їх звинувачують у створенні організації військового типу і переговорах з російськими агентами про вихід Румунії з НАТО. Прокурори стверджують, що організована злочинна група була створена під виглядом організації і перетворилася на структуру військового типу, з управлінням та виконавчим персоналом.Членом керівництва нібито був й Раду Теодору, 101-річний генерал у відставці і ветеран війни. Група використовувала онлайн-платформи для публікації відео та вербування осіб. Водночас вона вживала заходів для проведення переговорів із зовнішніми політичними та військовими чинниками з метою повалення чинного конституційного ладу. DIICOT також повідомляє, що в січні двоє з обвинувачених здійснили поїздку до Москви, де вони контактували з людьми, готовими підтримати зусилля організації з метою захоплення влади в Румунії.

СУД – У четвер судді відхилили як необґрунтовану скаргу, подану Келіном Джорджеску на захід судового контролю у справі, в якій він є обвинуваченим у кількох кримінальних злочинах. Колишній незалежний кандидат на минулорічних президентських виборах, Келін Джорджеску був поміщений під судовий контроль прокурорами Генеральної прокуратури минулого тижня на 60 днів. На нього накладено кілька заборон, в тому числі на виїзд з країни без судового дозволу. Йому також заборонено розміщувати легіоністський, фашистський, антисемітський, расистський або ксенофобський контент у соціальних мережах. Джорджеску переслідується за вчинення шести злочинів, найсерйознішим з яких є спроба підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу. Слідство стверджує, що він був організатором змови з метою дестабілізації ситуації в країні після того, як Конституційний суд скасував результати президентських виборів у грудні. У першому турі переміг Келін Джорджеску. Тим часом, у зв’язку з фінансуванням його передвиборчої кампанії були проведені нові обшуки. Також у четвер Європейський суд з прав людини відхилив заяву Келіна Джоджеску, який оскаржував скасування президентських виборів у Румунії в грудні 2024 року. Рішення було прийнято одноголосно трьома суддями і є остаточним. Нещодавно Келін Джорджеску оголосив, що в п’ятницю він подасть свою кандидатуру на президентські вибори в травні до Центрального виборчого бюро.

ТУРИЗМ – Румунський туризм дещо зріс у першому місяці цього року порівняно з січнем 2024 року. Кількість ночівель зросла на 12 відсотків, – свідчать дані Національного агентства з туризму. Більшість відвідувачів були румунами, понад 84%, із середньою тривалістю перебування майже два дні, в той час як іноземці залишалися в закладах розміщення трохи більше двох днів. На думку експертів, тенденція до зростання збережеться і в цьому році, коли вона може перевищити рівень, зафіксований у 2019 році, до пандемії COVID-19.

ОБОРОНА – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку привітав пропозиції голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн щодо звільнення оборонних витрат від процедури надмірного дефіциту, рішення, за яке, за його словами, послідовно виступала Румунія. У повідомленні в Facebook, прем’єр-міністр також заявив, що Румунія підтримує виділення додаткових коштів на озброєння, за умови, що ці гроші підуть на румунські заводи. Він також заявив, що Бухарест дотримується тієї ж лінії, що і раніше – «так» для збільшення витрат на оборону, «ні» для відправки румунських військ в Україну. Президентка Єврокомісії запропонувала створити новий план «Переозброєння Європи», який може мобілізувати майже 800 мільярдів євро на оборонні інвестиції в Європейському Союзі і на військову допомогу Україні, в яку вторнулися російські вісйька.

ЄВРОПЕЙСЬКІ КОШТИ – Румунія отримала понад 100 мільярдів євро європейських коштів з моменту вступу до Європейського Союзу в 2007 році, – заявив у середу міністр європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош. За словами пана Болоша, Румунія більше не є економічною периферією, а країною, яка швидко наздоганяє, випереджаючи Польщу, Угорщину, Хорватію та Грецію за рівнем ВВП на душу населення, що є ключовим показником рівня життя. Міністр Болош нагадав, що отримані європейські кошти вкладені в інфраструктуру, за останні два десятиліття було побудовано майже 900 км автомагістралей і швидкісних доріг, розширено каналізаційну мережу, надано гранти компаніям на розвиток, відремонтовано, обладнано або розширено тисячі шкіл і лікарень, а також створено нові стабільні робочі місця. ЄС був і залишається партнером Румунії з розвитку.

ПЕРСОНИ НОН-ГРАТА – Російський військовий аташе та його заступник були оголошені оголошені персонами нон-грата в Румунії. Рішення румунської влади було повідомлено в середу тимчасовому повіреному у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті, якого викликали до Міністерства закордонних справ. МЗС зазначило, що військові допломати здійснювали «діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року». Нещодавно ім’я російського заступника військового аташе Євгена Ігнатьєва з’явилося в кримінальній справі колишнього кандидата в президенти, екстреміста проросійського спрямування Келіна Джорджеску. Прокурори стверджують, що люди з оточення Джорджеску нібито тримають зв’язок з російськими військовими аташе, яких прокурори підозрюють в тому, що вони є агентами військової розвідки Москви. У середу в Бухаресті відбувся розгляд скарги Келіна Джорджеску на запобіжний захід у вигляді судового контролю у справі, в якій його звинувачують у шести кримінальних злочинах, у тому числі в підбурюванні до дій, спрямованих проти конституційного ладу. За його словами, рішення очікується в четвер. Минулої середи він був поміщений під судовий контроль прокурорами Генеральної прокуратури на 60 днів.

ТУРИЗМ – Румунія просуває свою туристичну пропозицію, з 4 по 6 березня, на найважливішому світовому ярмарку: Берлінській міжнародній туристичній біржі. За словами міністра економіки Богдана Івана, Німеччина – найважливіший торговельний партнер Румунії – є також найбільшим ринком для румунського туризму. Минулого року спостерігалося 10-відсоткове зростання кількості німецьких відвідувачів, їх число перевищило 240 тисяч. На Берлінському туристичному ярмарку Румунія просуває диверсифіковану пропозицію, включаючи культурні тури, активний і пригодницький туризм, відпочинок на узбережжі Чорного моря і в дельті Дунаю, сільський туризм і міські канікули. Міжнародний фестиваль «Джордже Енеску» також є однією з найяскравіших подій. Цього року 27-й фестиваль відбудеться з 24 серпня по 21 вересня і збере в Бухаресті понад 4.000 музикантів. Провідні оркестри, ансамблі, диригенти та відомі солісти перетворять Бухарест на столицю класичної музики на цілий місяць.

СУД – У Бухаресті суд сьогодні розглянув скаргу колишнього кандидата на президентських виборах, проросійського екстреміста Каліна Джорджеску на міру судового контролю у справі, в якій його судять за шість злочинів, у тому числі за підбурювання до дій проти конституційного ладу. За його словами, рішення очікується в четвер. Минулої середи прокурори Генеральної прокуратури помістили його під судовий контроль на 60 днів, наклавши на нього кілька заборон.

БРАТИ ТЕЙТИ – Генеральний прокурор штату Флорида відкрив кримінальне розслідування проти британсько-американського впливового діяча Ендрю Тейта і його брата Трістана Тейта після того, як вони прибули до американського штату минулого тижня, – повідомляє dpa. Брати Тейти, які в’їхали до США минулого тижня, також перебувають під слідством у Румунії за звинуваченням у торгівлі людьми та експлуатації молодих жінок. Вони були заарештовані в Румунії в грудні 2022 року і спочатку їм було заборонено покидати країну. Однак румунська влада врешті-решт дозволила їм виїхати, і вони вирушили до Флориди, додає dpa. За даними німецького інформаційного агентства, поширювалися припущення, що на звільнення вплинула адміністрація Трампа, але глава Білого дому заперечував свою причетність до цього. Ендрю Тейт, колишній кікбоксер, в останні роки став символом мізогінізму в інтернеті разом зі своїм братом Трістаном. У Румунії прокуратура звинувачує їх у примушуванні жінок до зйомок у відверто сексуальних комерційних відео. Розслідування виявило щонайменше 34 ймовірні жертви, в тому числі 15-річну дівчинку. Обидва брати заперечують усі звинувачення.

КОРУПЦІЯ – Глобальна картина за Індексом сприйняття корупції погіршилася за останні 12 років, свідчить дослідження, опубліковане в середу Transparency International. У Європейському Союзі середній бал у 2024 році впав на два пункти порівняно з попереднім роком. Негативні тенденції зафіксовані в Німеччині, Італії, Франції, Іспанії, Італії, Іспанії, Словаччині та Угорщині. Інші держави-члени, такі як Румунія, стагнували нижче середнього показника по ЄС. Румунія посідає 65 місце зі 180 країн, включених до дослідження, нарівні з Чорногорією, Кувейтом і Мальтою. Рекомендації Transparency International для Румунії включають підвищення обізнаності про закон, що захищає викривачів в інтересах суспільства, особливо в таких сферах, як державні закупівлі, запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, захист навколишнього середовища та охорона здоров’я.

ДОЗВОЛИ – Громадяни країн-членів Європейського Союзу, в тому числі румуни, з середи можуть подати заявку на отримання електронного дозволу на поїздку, необхідного з 2 квітня для в’їзду або транзиту через Великобританію на шляху до іншого пункту призначення. Заявки слід подавати на офіційному сайті UK ETA під короткою назвою дозволу. Міністерство закордонних справ Румунії уточнює, що електронна віза буде дійсна протягом двох років і може бути використана для багаторазових поїздок до Великобританії протягом цього періоду. Вартість ETA становить 10 фунтів стерлінгів (близько 60 леїв) для всіх вікових груп, включаючи неповнолітніх. Збір сплачується під час подання заяви і не повертається у разі відмови, додали в бухарестському зовнішньополітичному відомстві.

ФОНД – Християнсько-демократичний союз та Соціал-демократична партія Німеччини домовилися про створення спеціального фонду у розмірі 500 млрд. євро для інвестицій в інфраструктуру та послаблення боргових обмежень для посилення оборони. За словами майбутнього канцлера, християнського демократа Фрідріха Мерца, обидві партії роблять важливий крок до формування коаліційного уряду до Великодня. Він сказав, що після останніх кроків адміністрації США стало зрозуміло, що рішення, особливо щодо федерального бюджету, більше не можна відкладати. Я повинен бути дуже чітким, з огляду на загрози свободі і миру на нашому континенті, ми будемо робити те, що необхідно для оборони, – підкреслив Мерц.

Цього року Європейський Союз виділить 60 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру на зміцнення обороноздатності Республіки Молдова, яка межує з Румунією та Україною. Про це оголосив Президент Європейської Ради Антоніо Коста, який відвідав Кишинів через три роки після того, як Республіка Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Заявка була подана в один день з Грузією і через три дні після України, в контексті вторгнення Росії в Україну.

Адміністрація Республіки Молдова, яка прагне приєднатися до блоку ЄС до 2030 року, прагне тісніших відносин з ЄС, особливо у сфері безпеки і оборони. Антоніо Коста повідомив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності окремих країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 37 мільйонів євро. Антоніо Коста високо оцінив зусилля влади Кишинева, спрямовані на зміцнення європейського шляху проти «тих, хто прагне підірвати шлях до прогресу, процвітання і стабільності за допомогою енергетичного шантажу, фейкових новин і гібридних атакˮ.

Він також заявив, що використання енергії як зброї є неприйнятним, і що Європейський Союз та його країни-члени продовжуватимуть підтримувати Молдову в досягненні повної незалежності від будь-яких російських енергоносіїв або постачальників. «Те, що відбувається в Україні, має відношення до всієї безпеки Європейського Союзу, це стосується не тільки наших партнерів на Сході, не тільки Молдовиˮ, – сказав Антоніо Коста. У Кишиневі президент Європейської ради Антоніо Коста зустрівся з главою держави Майєю Санду.

Вона, зі свого боку, підкреслила важливість європейської підтримки безпеки регіону в нинішньому міжнародному контексті, позначеному гібридними загрозами, кібератаками та дезінформаційними кампаніями. Майя Санду підтвердила відданість Республіки Молдова зміцненню національної безпеки та її інтеграції до Європейського Союзу, підкресливши, що ЄС підтримує Молдову в часи кризи. У травні минулого року Молдова уклала партнерство з ЄС у сфері безпеки і оборони, ставши першою країною, яка уклала таку угоду з ЄС.

Проєвропейський уряд Республіки Молдова засудив вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а відносини між владою Кишинева та Москви значно погіршилися. Влада Молдови оголосила, що російські безпілотники порушили повітряний простір країни, а також заявила про виявлення уламків безпілотників на своїй території.