Tag: Різдво

  • 23 грудня 2018 року

    РЕВОЛЮЦІЯ – По
    всій Румунії у ці дні тривають церемонії вшанування пам’яті загиблих під час
    Антикомуністичної революції 1989 року. У суботу в Бухаресті та інших великих
    містах країни кілька тисяч людей взяли участь у Марші пам’яті героїв революції,
    протестуючи, водночас, і проти нинішньої влади та висловлюючи стурбованість поточною ситуацією у Румунії. 22
    січня вважається днем падіння комунізму в Румунії. У цей день люди зайняли ЦК
    КПР, а диктатор Ніколає Чаушеску був змушений тікати на гелікоптері. У Бухаресті
    пам’ятні урочистості відбулися біля пам’ятника загиблим 29 років тому на площі
    Революції, а також біля національного телерадіомовлення та Румунського радіо,
    які були найбільш гарячими точками антикомуністичної революції. У них взяли
    участь учасники тих подій, родичі загиблих, тощо. У всіх румунських церквах і монастирях в країні і за кордоном в суботу та неділю відбулися поминальні Богослужіння за спокій
    душ героїв, які поплатилися життям у грудні 1989 року. Більше тисячі людей
    загинули і близько 3400 румунів отримали поранення в результаті зіткнень, що
    сталися в ті дні у Румунії, єдиній країні колишнього соціалістичного табору, в
    якій зміна режиму сталася ціною людських життів, а комуністичні лідери Ніколає та Єлена Чаушеску були страчені.




    КРИЖАНИЙ ГОТЕЛЬ -
    Сьогодні відкрився єдиний в Румунії крижаний готель у районі озера Биля.
    Офіційне відкриття всього комплексу, який включатиме кілька іглу та крижану
    церкву відбудеться в лютому наступного року. Крижаний готель побудований
    виключно з льодових блоків, вирізаних у найбільшому льодовиковому озері у горах
    Фегераш, що знаходиться на висоті 2034 метри над рівнем моря. Цього року темою,
    обраною для оформлення 16 номерів і ресторану на 60 місць ефемерної будівлі є
    «Крижана любов» просуваючи, таким чином, любов і пристрасть до природи, свіжого
    повітря і гірських мандрівок в холодну погоду. Уперше в цьому році були
    випущені й однойменні парфуми. Бронювання номерів, охочими переночувати у
    крижаному готелі при температурі мінус 2 градуси за Цельсієм було зроблене
    кілька місяців тому. Першими клієнтами готелю будуть туристи з Великобританії.
    Крижаний готель будується в Румунії з 2005 року.




    РІЗДВО – Для
    забезпечення правопорядку під час різдвяних свят у Румунії збільшено кількість
    поліцейських та жандармів, які посилять патрулювання передусім в багатолюдних
    місцях та поблизу культових споруд. Поліція Румунії оголосила, що протягом
    цього періоду за порядком слідкуватимуть понад 8500 поліцейських і
    жандармів. З іншого боку, з наближенням Різдвяних і Новорічних свят
    спостерігається поступове збільшення пасажиро-транспортного потоку через
    контрольні пункти на західному кордоні, оскільки багато румунів які проживають
    або працюють за кордоном, повертаються додому, щоб зустріти Різдво в родинному
    колі. Так само багато румунів на зимові свята їдуть за кордон. Генеральний
    інспекторат прикордонної поліції нагадує, що, завдяки он-лайн застосунку
    «Середній час очікування на міжнародних пунктах перетину кордону, можна
    побачити рівень навантаженості пунктів перетину кордону, відмічених різними
    кольорами в залежності від пасажиро-транспортного потоку і часу очікування. Для
    святкових перевезень пасажирів до 7 січня Румунська залізниця на популярних
    маршрутах призначила додаткові поїзди.




    БЕЗРОБІТТЯ – Національне
    агентство з питань зайнятості населення в Румунії планує інтегрувати
    на ринку праці більше 110 тис.
    безробітних, які перебувають на обліку, завдяки спеціальному проекту, що фінансується
    значною мірою Європейським соціальним фондом через Операційну програму «Людський
    капітал» 2014-2020 рр., тривалістю чотири роки. За даними агентства,
    виділений на це бюджет перевищує 265 мільйонів євро, з яких приблизно 226
    мільйонів є невідшкодованими витратами. Проект буде реалізовуватися за
    підтримки повітових агентств з питань зайнятості населення.

  • Різдво у Марамуреші

    Різдво у Марамуреші

    Сьогодні ми запрошуємо вас на північ Румунії, де знаходиться один з наймальовничіших і найчарівніших регіонів нашої країни, Марамуреш. Цей регіон славиться своїми ще живими традиціями, туристи маючи можливість ознайомитися з ними, беручи участь у спеціальних подіях. Теж тут відкриті гірськолижні спуски на курортах Кавнік та Борша, як для досвідчених лижників, так і для початківців.

    Дан Карпов, начальник туристичного інформаційного центру Повітової Ради Марамуреш розповість про дві важливі події, які організуються в Марамуреші наприкінці 2018 року. Йдеться про X-ий Фестиваль «Різдво у Марамуреші», який проходить цього року з 17 по 28 грудня у Музеї села у місті Бая-Маре та про Фестиваль зимових звичаїв і традицій Мармація, який відбудеться 27 грудня у місті Сігету-Мармацієй. Дан Карпов: Різдво в Марамуреші» вже є традиційною подією і цього року проводиться удесяте. Це міська подія, яка об’єднує всі традиції цього свята з усього регіону, з чотирьох куточків: Кьоару, Кодру, історичного Марамуреша і Лепушни. Будуть традиційні страви, добрий настрій, та невостаннє парад традиційних зимових костюмів. Подія є відкритою для всіх. Вже стало традицією, щоб у цій події брали участь туристи, які прибувають до Марамурешу зимою. Нам вже телефонували багато осіб та замовляли кімнати а також цікавилися вищезгаданою подією.Тому що ця подія дуже гарна, вона стала відомою багатьом туристам, для інших це приємний сюрприз. Будуть поруч з нами як молодші, так і більш освічені колядники. І Національний фольклорний ансамбль Трансільванія виступить з концертом. Також прибудуть групи колядників зі різних куточків Марамурешу.

    Будуть практично десять днів, упродовж яких в Марамуреші проходитимуть гарні події, – продовжує Дан Карпов, представник туристичного відділу Повітової ради Марамуреш. З 17 по 27 грудня проходять багато фестивалів та заходів, на яких можна побачити чимало різдвяних традицій: 27 грудня проходить Фестиваль зимових звичаїв і традицій Мармація, який доходить до 50-випуску. Це свято має національне значення, зокрема тому що цього року відзначаємо 100 років від Великого Об’єднання.Будуть представлені різдвяні традиції зі всієї країни: Банату, Молдови, Буковини, Добруджі, Олтенії, всієї Румунії. Всі фольклорні зони будуть представлені в Сігету-Мармацієй. А це відбувається саме в центрі та велика радість бачити стільки людей, які одягнені у народних костюмах. Будуть ігри з масками, зимові звичаї, колядки тощо.

    Туристи, які відвідають Марамуреш можуть обрати кілька тематичних маршрутів. Дан Карпов подає деталі: Можна відвідати дерев’яні церкви у будь-яку пору року. Зрозуміло, що набагато краще, коли погода гарна та набагато тепліше, але є сенсаційним святкувати Різдво в Марамуреші. Ті, хто відвідують ці дерев’яні церкви побачать, що вони «живі» церкви, в яких розгортаються різдвяні події. Це дуже хороша, сімейна атмосфера, де тебе зустрічають як давнього друга. Маршрут «зелена дорога» є скоріше для літнього сезону, але ми замінили велосипеди на вози та сани, які є доступні для відвідувачів. З 17 грудня до кінця року ми пропонуватимемо туристам і такий спосіб проведення часу.

    Ви хочете, крім традицій і звичаїв, активного відпочинку? У Марамуреші це можливо. Дан Карпов пояснює: У нас є дуже гарні новини. Ми вже офіційно відкрили дві лижні, слідує і третя на курорті Борша. На даний момент у нас відкрита лижня на курорті Кавнік. Відкриття відбулося 1 грудня, і можу сказати з радістю, оскільки я особисто перевірив, що умови надзвичайні. Крім того, 7-9 грудня була відкрита і лижня на курорті Шуйор, слідує Борша.

    Ціни на проживання, звичайно, сильно коливаються. Наприклад, розміщення в три-зірковому пансіонаті мінімум 3 ночі з напівпансіоном та урочистою вечерею коштує 250 леїів (55 євро) за одну ніч на одну особу. Для більше деталей, ви можете отримати інформації від турагенств, але певно ви майте звідки обирати, ствердив Дан Карпов, начальник туристичного інформаційного центру: Я радий повідомити Вас про наявність великої кількості місць розміщення. Пансіонати пропонують крім традиційних різдвяних чи новорічних вечерь і низку заходів. Також ми пропонуємо туристам унікальні можливості, такі як поїздка на вузькоколійному потязі Мокеніца, по Долині річки Васер, що є однією з найбільших туристичних атракцій Румунії. Будуть спеціальні поїзди з нагоди Різдвяних та Новорічних свят, отож буде багато гарних сюрпризів.


    Запрошення було зроблене, остання рекомендація не забувайте фотоапарат вдома!

  • Майстер-клас з вивчення колядок

    Майстер-клас з вивчення колядок

    З нагоди зимових свят, Національний Музей села імені Дімітрія Густі в Бухаресті знову проводить серію майстер-класів під назвою «Будинок ельфів». Якщо
    ми вже звикли з майстер-класами з
    виготовлення масок, ляльок, одягнених в народні костюми або різдвяних
    прикрас, кілька талановитих молодих осіб зорганізували майстер-клас з вивчення колядок.
    Метою
    проведення цього майстер-класу є
    дати можливість зацікавленим особам
    ознайомитися з музичними
    інструментами, на яких уміло грають молоді виконавці, а також співати разом в хорі з ними.

    Маріус Ніцу, який грає на скрипці розповідає як виникла ідея організування
    вищезгаданого майстер-класу: Ідея
    належить Cензіані, яка запропонувала, щоб ми придумали щось нове, а саме організувати майстер-клас з вивчення колядок. Ми
    подумали, що було б добре залучати
    й дітей,
    щоб всі брали активну участь у цьому майстер-класі. Ми не хотіли тільки виступати, а інші щоб нас лише
    слухали. Ми бажали разом співати. Наша ідея дуже сподобалася дітям. Це
    був перший наш проект з нагоди різдвяних свят. І оскільки ми користувалися успіхом,маємо
    намір проводити й інші майстер-класи в
    майбутньому.




    Піаністка Сензіана Мірча, голова Music Art Academy, асоціації, яка
    об’єднує артистів та організаторів вищезгаданого майстер-класу розповідає: Ми з радістю провели майстер-клас зі вивчення колядок. Ми
    співали разом зі усіма дітьми, ми організували спонтанний хор, виконали румунські
    та міжнародні колядки, разом зі нашими колегами, які грали на фортепіано,
    гітарі та скрипці. Ми задумали майстерню колядок, тому що колядка це одна з
    найкрасивіших різдвяних традицій, тому що музика об’єднує нас всіх, навіть якщо
    ми не знаємо один одного. Всі діти стають друзями, всі вони виступають на сцені
    щасливі, виконують колядки, дійсно що музика – це універсальна мова, а колядки
    це чудовий спосіб підготовки до Різдва.




    Амалія Лазарюк зачарувала нас своїм голосом, а потім розповіла нам, як готувалися
    артисти для майстер-класу: Ми підготували тексти, у нас були фонограми та мікрофон. Окремі колядки хор
    співав зі акомпаніаментом, в той час як мої колеги грали на інструментах, Сензіана-на
    фортепіано, Маріус-на скрипці, Раїса- на гітарі.

    Ентузіазм, з яким брали участь діти у цьому майстер-класі, приніс велику радість
    артистам, стверджує Амалія Лазарюк: Це гарне почуття, особливо тому що було спонтанно
    організовано. Ми не очікували, щоб стільки дітей бажали колядувати з нами. У
    такі моменти почуваєш себе чудово. Ці моменти не є придумані наперед, вони
    просто мають місце, зокрема в цю прекрасну пору року.




    Ми запитали Раїсу Міхай, яка її думка про майстер-клас з вивчення колядок.
    Ось, що вона відповіла: Ми
    хотіли зробити дітей щасливими і радуватися різдвяним традиціям. Ми підготували
    кілька колядок і провели гарно час з дітьми, які були присутні сьогодні тут та
    які дуже гарно відреагували! Ми не чекали, щоб вони так реагувати, вони були
    дуже схвильовані й відразу приєдналися до нас. Спочатку вони трохи осоромилися,
    але опісля всі співали разом з нами.




    У свою чергу, скрипаль Маріус Ніцу ствердив: Не може бути Різдва без колядок. Як стверджували й мої колеги,
    музика об’єднує людей, і я впевнений, що в цьому неспокійному світі, колядки допомагають
    нам бути добрішими і спокійнішими та провести
    якомога більше часу разом.




    Відвідала майстер-класи з вивчення колядок велика кількість дітей
    різного віку. 15-річна Нектарія
    Йоргулеску розповіла чому вона вирішила брати участь у цьому проекті: Я знайшла можливість слухати добру музику в дуже красивий зимовий
    день!


    У свою чергу 12-річний Андрей Крістіан Якобеску з радістю зізнався: Мені сподобалося тут, я хотів
    побачити, що тут відбувається.
    Побачивши стільки багато людей, я відважився та взяв участь у майстер-класі! Це було як караоке!


    У свою чергу, 7-річний Шербан Йоан
    Андрей ствердив: Мені сподобалося! Я знаю багато пісень і
    це прекрасно!


    Малята або дорослі, з акомпаніаментом або без, діти та виконавці з радістю виконали різдвяні колядки!

  • Осінній Туристичний ярмарок Румунії

    Осінній Туристичний ярмарок Румунії

    Протягом чотирьох
    днів, з 15 по 18 листопада, у Бухаресті відбувся осінній 40-й Туристичний ярмарок Румунії.
    Відвідувачі мали можливість зустрітися з представниками різних регіонів
    Румунії, котрі представили рекламні матеріали та були готові
    відповісти на будь-яке питання. Це було місце, де кожен зміг знайти бажаний пакет святкового відпочинку на Різдво чи Новорічну ніч,
    а також зробити раннє бронювання
    на весняні/літні канікули.




    Фулвіу Мога є
    директором природного парку «Лунка Мурешулуй». Ми зустріли його перед зеленим
    стендом із наголосом на багатстві природи в районі річки Муреш. Він сподівається, що у 2019 році
    якомога більше туристів відвідають західні регіони Румунії. «Туристам, які
    надають перевагу відпочинку на природі, ми можемо запропонувати прогулянки на
    каное по річці Муреш, що є головним елементом ландшафту в районі заплави річки
    Муреш. Так само ми пропонуємо велосипедні прогулянки позначеними стежками у лісі та уздовж Мурешу. Туристи мають
    можливість вести спостереження за різними видами ссавців та птахів у своєму
    природному середовищі і в дуже великій кількості. Ми чекаємо туристів у
    будь-яку пору року. Кожен сезон має свою красу. Візитним центром також є
    штаб-квартира адміністрації парку, що розташована за чотирьох кілометрах від
    Арада. Ми створили там невеликий етнографічний музей і ще один про багатство
    природного парку.»





    Кетеліна Орбан,
    директор Центру туристичної інформації в місті Регіні запрошує зупинитися в
    місті скрипок та відвідати його околиці. «Туристи можуть отримати унікальний досвід
    у майстернях, де мають можливість побачити як виготовляються скрипки. Знаменитий
    скрипаль Єгуді Менухін мав зроблену у нас скрипку. Тут ви ознайомитися з нашим
    містом, що є найменшим бургом Трансільванії та відвідати саксонську церкву, що датується 1330 роком.
    Регін розташований приблизно на однаковій відстані від чотирьох дуже цікавих
    замків. Йдеться про замок Телекі у Горнешть, замок Ракоці-Борнеміса у Гургіу,
    колишній мисливський замок Ніколая Чаушеску у Лепушні та замок Кемені в
    Бринковенешть. Для любителів прогулянок у нас є дві особливі об’єкти неподалік
    Регіна. Йдеться про унікальні в Румунії печери, які утворилися унаслідок
    вулканічних вивержень кілька мільйонів років тому. В Європі такі печери є лише у
    Словаччині та Угорщині, а світі – ще в Америці та Японії. Доступ до цих печер здійснюються
    по двох маршрутах, спеціально створених рятувальниками. Маємо також і більш
    складний гірський маршрут до плато Скаунул Домнулуй, на висоті 1300 метрів.»





    Дан Карпов, представник
    Марамуреської повітової ради радить провести відпустку в Марамуреші, регіоні
    відомому далеко за межами країни і розповів про програму «Різдво у Марамуреші». ««Різдво в Марамуреші» у
    2018 році вже є традиційною подією і проводиться удесяте. Це міська подія, яка
    об’днує все традиції цього свята з усього регіону, з чотирьох куточків: Кьоару,
    Кодру, історичного Марамуреша і Лепушни. Марамуреш намагається бути якомога актуальнішим,
    з точки зору туристичних пропозицій. У нас розвинувся діловий, сільський,
    бальнеологічний туризм. У період Різдва, на додаток до програми, запропонованої
    кожним пансіонатом, ми пропонуємо унікальні можливості, такі як поїздка на
    вузькоколійному потязі Мокеніца, відвідання восьми дерев’яних церков, занесених
    до спадщини ЮНЕСКО. А перед Різдвом ми підготували сюрприз, Шлях Об’єднання.
    Будуть десять возів, які рушать з історичної Мараморощини, з Сігету до
    Алба-Юлії, де запланована зустріч з представниками інших регіонів країни.»




    Менш відомий туристичний
    регіон Румунії, але який нічим не поступається іншим, знаходиться на сході
    Румунії, у гірській частині повіту Бакеу. Виконавчий директор Асоціації «Montpesa»
    Джордже Гаман презентував на туристичному ярмарку Румунії вісім населених
    пунктів на заході Бакеуського повіту, мерії яких об’єднали свої зусилля для
    створення і просування лікувально-рекреаційних туристичних місць. «Соляна шахта
    Тиргу Окна відкрита у першу чергу для туристів-пацієнтів, які потребують курсів
    відновлювального лікування, а також для профілактики захворювань. Соляна шахта є
    унікальною тим, що на глибині 240 метрів ви знайдете церкву. Це робить її
    унікальною в Європі. У шахті є оздоровча база, центр відпочинку та підземні
    галереї завдовжки понад чотири кілометри. Отже, тут є місце для прогулянок, для
    лікування та для відпочинку. Після шахти в Тиргу Окна можна відвідати знаменитий
    курорт Сленік Молдова, відомий лікувальними мінеральними водами з численних
    цілющих джерел. Унікальність курорту полягає в тому, що 21 джерело зосереджено
    на площі всього два квадратні кілометри. Ці джерела були відзначені золотими
    медалями на виставках у Франкфурті та Берліні ще у 1900-му році. А неподалік
    була побудована гірськолижна траса Неміра.»




    Координатор
    Національного центру з питань туристичного інформування та просування повіту Вилча
    Моніка Гьоргіу прийшла на осінній Туристичний ярмарок Румунії у супроводі
    місцевого народного майстра, а також з традиційними продуктами місцевої
    гастрономії. «Вилча – це багатий визначними туристичними пам’ятками регіон, де немає
    часу нудьгувати. Крім бальнеологічних курортів, де можна провести незабутній
    відпочинок, туристи можуть відвідати різні цікаві місця, де мають можливість
    скуштувати традиційні страви, взяти участь у різноманітних заходах та здійснити
    чудові прогулянки на природі. Ми проводимо низку подій, які вже мають традиційний
    характер у нашому повіті: Хурезькій півень, Инвиртіта дорулуй, Пісні Олту, Дні
    Римніка. Крім цього є й кілька відносно нових ініціатив: Фестиваль блюза прото
    неба, Фестиваль скульптур, вирізаних бензопилою а районі Вайдеєнь.»




    На ярмарку було
    багато туристичних агентств, які пропонували спеціальні пакети до Різдва,
    Нового Року або Дня Святого Валентина, як у горах, так і на румунському
    узбережжі Чорного моря, усі зі знижками від 15 до 50%.



  • Різдво у Вишній Рівні

    Різдво у Вишній Рівні

    На другий день Різдва за старим стилем представимо Вам різдвяні звичаї й традиції, які збереглися у селі Вишня Рівна Марамуреського повіту. Cвященик Юрій Албічук розповість про різні традиції, звичаї та
    обряди з нагоди Різдва Христового, які етнічні українці села успадкували від батьків,
    дідів і прадідів та передають їх у спадок своїм дітям.




    Різдвяний
    піст





    Різдвяний піст не є сумним, а веселим,
    тому що показує нам духовну дорогу, якою йдемо прямо до Вифлеєму, де маємо
    можливість зустрінути Новонародженого спасителя нашого Ісуса Христа у яслах
    Вифлеємських. Так пояснюється, що мудрі святі отці нашої православної
    церкви видали прекрасні колядки, в яких висловлюється радість Рождества Ісуса
    Христа. Нагадаємо такі колядки як: Радуйтеся всі людіє, Радість нам ся з’являє, Нова радість стала та інші, якими якраз висловлюється велика радість Різдва
    Христового.




    Святий
    вечір



    На Різдвяний святий вечір, хоча цього
    року наприклад припав в суботу, він є пісний день. Багато праці для Святого
    вечора відбувається у такому порядку: зранку в церкві прикрашають ялинку. Колись
    це робили діточки, тепер прикрашають ялинку члени Асоціації церковного хору Хвалім Господа, яка була заснована 10 років тому. Вони приходять разом зі своїми
    діточками, щоб і діти навчилися як потрібно поводитися у церкві. Всі разом
    колядують і таким чином поновлюється і церковний хор новими молодими членами,
    які прославлятимуть своїми молитвами і церковними піснями Господа Бога.

    Також парубки, які заздалегідь підготували виставу Вифлеєм протягом цього Різдвяного посту, вони
    приходять відразу після обіду до парафіяльного дому для того щоб отримати від
    священика благословіння, щоб рушати по селу сповіщати про Народження Ісуса Христа зі благословінням
    Господа Бога. Бо так як стверджує народне наше прислів’я: Без Бога ні до порога. Ця традиція, Вифлеєму існує у нас з давніх-давен.




    Жінки мають ще більше праці,
    тому що на Святий вечір вони готують пісну їжу. Йде мова про 4,6,9 або 12
    різноманітних пісних страв. Кожне число символізує щось: 4 – це значить чотири
    святі євангелісти, 6 – шість днів протягом яких Бог створив світ, 9 – це в честь
    дев’ять чинів ангелських та 12 страв – 12 святих
    апостолів, яких Ісус Христос вибрав для того щоб вони проповідували віру
    Христову.




    Щоправда давніми роками бували й інші звичаї, які на жаль сьогодні не збереглися. Пригадую, коли я був
    маленьким, ставилося у кімнаті під стіл колиску з сіном, яка зображувала ясла у
    Вифлеємі або в’язалися ноги стола
    ланцюгами, що символізувало забезпечення сторожі, щоб цар Ірод ніяким способом не мав
    можливості прийти і вбити Новонародженого Ісуса Христа. А вже у останні роки,
    ставиться лише сіно просто на стіл, після того ставиться скатерку, потім пісні
    страви та обов’язково свічку на
    почесному місці.

    Десь у 4-5 годині після обіду всі присутні з хати сідають за
    столом, щоб вечеряти. В цей час світло загашується, свічка запалюється на
    столі, старший в хаті, мабуть батько, дідусь або бабка починають молитву Отче наш і потім всі разом співаємо
    тропар Різдва Христового, який дуже гарно звучить: Рождество Твоє,
    Христе Боже наш
    . Сідають вечеряти, але обов’язкового біля стола залишається одне або два місця вільні у спогад
    покійних, які відійшли з того дому або щоб було заздалегідь підготовлене місце для
    одного або двох подорожуючих людей, які з різних причин не мають можливість куштувати радості
    Різдва Христового і Свят вечора.

    Свят вечір радісно усі чекають. З нетерпінням
    чекають його і наші християни, дочки та сини села, які були
    зобов’язані відходити з дому заробляти
    хліб щоденний у різні європейські держави, але на свято Різдво Христового або
    на свято Воскресіння Ісуса Христа, вони стараються бути в країні разом зі
    своєю сім’єю, щоб мати можливість всі поділити між собою чудову радість з нагоди свята Різдва Христового. Групи дітей починають колядувати, вони своїми колядками прославляють Ісуса Христа за що отримують переважно нашими часами гроші
    та солодощі.




    Осоношне, Перший, Другий та Третій день
    Різдва


    У опівночі у селі затихає все,
    тому що чути дзвони як прекрасно дзвонять. Дзвони це голос Бога, що закликає
    всіх християн брати участь у церкві на Осоношне, службі у якій беруть участь і члени вистави Вифлеєм. Наші християни, зберігають свої
    традиції, своє народне вбрання. Вони приходять до церкви одягнуті по нашому як кажуть у нас по ронянське і так радість Рождества Христового
    продовжується і на Перший, Другий й Третій день Різдва у богослужінні та
    колядках. На Третій день наша церква поминає первомученика і архідиякона святого Стефана а також вифлеємських дітей, які стали мучениками за Спасителя Ісуса
    Христа, коли Ірод дав наказ вбити всіх дітей до двох років, щоб таким способом
    знайти та убити маленького Ісуса.




    Вифлеєм або Вертеп




    Вистава Вифлеєм зображує дійство,
    яке відбулося з нагоди народження Ісуса Христа у Вифлеємських яслах. До складу
    вистави Вифлеєм входять два ангели, які перші заходять до хати і починають
    співати прекрасну пісню, в якій висловлюють радість Рідзва Христового, так як ангели на небесах співали над Вифлаємськими яслами: Слава вовишному Богу, і на землі
    мир, у людях благовоління. Після цієї пісні починається
    прекрасний діалог між 12 особами, членами вистави: ангели, Ірод, пастирі, царі, дідо. Все що написано у Святому письмі від початку і до кінця, вся дія з нагоди Різдва Христового представлена
    у виставі Вифлеєм, так щоб знову відновити в серцях і душах християн цей
    чудовий празник Різдва Христового. З виставою Вифлеєм ходять від хати до хати
    сповіщати Рождество Ісуса Христа.




    Асоціація
    церковного хору Хвалім Господа




    Наша асоціація церковного хору Хвалім Господа була заснована десять років тому і кожного року організує у нашому
    селі Міжнародний фестиваль церковної пісні та молитви. Цього року у серпні
    відбудеться вже восьмий випуск. Наш хор, у свою чергу, бере участь різних
    фестивалях. Ми були у Варшаві, Львові, Ужгороді, Києві, де виступили з
    церковними піснями, церковними молитвами та колядками. І цього року наприкінці січня
    ми запрошені брати участь у Львові у Міжнародному церковному фестивалі колядок.
    Так ми стараємось підтримувати віру Христового. Наша асоціація церковного хору приймає
    нових членів, тому що молоде покоління є весняні бруньки, які завтра-післязавтра
    стануть майбутніми православними християнами нашої православної церкви.




    Вітання





    Від імені проводу нашого Українського
    православного вікаріату Румунії, на чолі з преподобним вікарієм Іваном
    Піцурою і від мене особисто як священик
    парафії Вишня Рівна, бажаємо всім щасливі свята! Просимо Бога хай біда та гори
    обійде ваш дім, щастя, здоров’я та щасливих свят бажаємо Вам всім ! Христос Рождається!

  • Різдво у Вишній Рівні

    Різдво у Вишній Рівні

    На другий день Різдва за старим стилем представимо Вам різдвяні звичаї й традиції, які збереглися у селі Вишня Рівна Марамуреського повіту. Cвященик Юрій Албічук розповість про різні традиції, звичаї та
    обряди з нагоди Різдва Христового, які етнічні українці села успадкували від батьків,
    дідів і прадідів та передають їх у спадок своїм дітям.




    Різдвяний
    піст





    Різдвяний піст не є сумним, а веселим,
    тому що показує нам духовну дорогу, якою йдемо прямо до Вифлеєму, де маємо
    можливість зустрінути Новонародженого спасителя нашого Ісуса Христа у яслах
    Вифлеємських. Так пояснюється, що мудрі святі отці нашої православної
    церкви видали прекрасні колядки, в яких висловлюється радість Рождества Ісуса
    Христа. Нагадаємо такі колядки як: Радуйтеся всі людіє, Радість нам ся з’являє, Нова радість стала та інші, якими якраз висловлюється велика радість Різдва
    Христового.




    Святий
    вечір



    На Різдвяний святий вечір, хоча цього
    року наприклад припав в суботу, він є пісний день. Багато праці для Святого
    вечора відбувається у такому порядку: зранку в церкві прикрашають ялинку. Колись
    це робили діточки, тепер прикрашають ялинку члени Асоціації церковного хору Хвалім Господа, яка була заснована 10 років тому. Вони приходять разом зі своїми
    діточками, щоб і діти навчилися як потрібно поводитися у церкві. Всі разом
    колядують і таким чином поновлюється і церковний хор новими молодими членами,
    які прославлятимуть своїми молитвами і церковними піснями Господа Бога.

    Також парубки, які заздалегідь підготували виставу Вифлеєм протягом цього Різдвяного посту, вони
    приходять відразу після обіду до парафіяльного дому для того щоб отримати від
    священика благословіння, щоб рушати по селу сповіщати про Народження Ісуса Христа зі благословінням
    Господа Бога. Бо так як стверджує народне наше прислів’я: Без Бога ні до порога. Ця традиція, Вифлеєму існує у нас з давніх-давен.




    Жінки мають ще більше праці,
    тому що на Святий вечір вони готують пісну їжу. Йде мова про 4,6,9 або 12
    різноманітних пісних страв. Кожне число символізує щось: 4 – це значить чотири
    святі євангелісти, 6 – шість днів протягом яких Бог створив світ, 9 – це в честь
    дев’ять чинів ангелських та 12 страв – 12 святих
    апостолів, яких Ісус Христос вибрав для того щоб вони проповідували віру
    Христову.




    Щоправда давніми роками бували й інші звичаї, які на жаль сьогодні не збереглися. Пригадую, коли я був
    маленьким, ставилося у кімнаті під стіл колиску з сіном, яка зображувала ясла у
    Вифлеємі або в’язалися ноги стола
    ланцюгами, що символізувало забезпечення сторожі, щоб цар Ірод ніяким способом не мав
    можливості прийти і вбити Новонародженого Ісуса Христа. А вже у останні роки,
    ставиться лише сіно просто на стіл, після того ставиться скатерку, потім пісні
    страви та обов’язково свічку на
    почесному місці.

    Десь у 4-5 годині після обіду всі присутні з хати сідають за
    столом, щоб вечеряти. В цей час світло загашується, свічка запалюється на
    столі, старший в хаті, мабуть батько, дідусь або бабка починають молитву Отче наш і потім всі разом співаємо
    тропар Різдва Христового, який дуже гарно звучить: Рождество Твоє,
    Христе Боже наш
    . Сідають вечеряти, але обов’язкового біля стола залишається одне або два місця вільні у спогад
    покійних, які відійшли з того дому або щоб було заздалегідь підготовлене місце для
    одного або двох подорожуючих людей, які з різних причин не мають можливість куштувати радості
    Різдва Христового і Свят вечора.

    Свят вечір радісно усі чекають. З нетерпінням
    чекають його і наші християни, дочки та сини села, які були
    зобов’язані відходити з дому заробляти
    хліб щоденний у різні європейські держави, але на свято Різдво Христового або
    на свято Воскресіння Ісуса Христа, вони стараються бути в країні разом зі
    своєю сім’єю, щоб мати можливість всі поділити між собою чудову радість з нагоди свята Різдва Христового. Групи дітей починають колядувати, вони своїми колядками прославляють Ісуса Христа за що отримують переважно нашими часами гроші
    та солодощі.




    Осоношне, Перший, Другий та Третій день
    Різдва


    У опівночі у селі затихає все,
    тому що чути дзвони як прекрасно дзвонять. Дзвони це голос Бога, що закликає
    всіх християн брати участь у церкві на Осоношне, службі у якій беруть участь і члени вистави Вифлеєм. Наші християни, зберігають свої
    традиції, своє народне вбрання. Вони приходять до церкви одягнуті по нашому як кажуть у нас по ронянське і так радість Рождества Христового
    продовжується і на Перший, Другий й Третій день Різдва у богослужінні та
    колядках. На Третій день наша церква поминає первомученика і архідиякона святого Стефана а також вифлеємських дітей, які стали мучениками за Спасителя Ісуса
    Христа, коли Ірод дав наказ вбити всіх дітей до двох років, щоб таким способом
    знайти та убити маленького Ісуса.




    Вифлеєм або Вертеп




    Вистава Вифлеєм зображує дійство,
    яке відбулося з нагоди народження Ісуса Христа у Вифлеємських яслах. До складу
    вистави Вифлеєм входять два ангели, які перші заходять до хати і починають
    співати прекрасну пісню, в якій висловлюють радість Рідзва Христового, так як ангели на небесах співали над Вифлаємськими яслами: Слава вовишному Богу, і на землі
    мир, у людях благовоління. Після цієї пісні починається
    прекрасний діалог між 12 особами, членами вистави: ангели, Ірод, пастирі, царі, дідо. Все що написано у Святому письмі від початку і до кінця, вся дія з нагоди Різдва Христового представлена
    у виставі Вифлеєм, так щоб знову відновити в серцях і душах християн цей
    чудовий празник Різдва Христового. З виставою Вифлеєм ходять від хати до хати
    сповіщати Рождество Ісуса Христа.




    Асоціація
    церковного хору Хвалім Господа




    Наша асоціація церковного хору Хвалім Господа була заснована десять років тому і кожного року організує у нашому
    селі Міжнародний фестиваль церковної пісні та молитви. Цього року у серпні
    відбудеться вже восьмий випуск. Наш хор, у свою чергу, бере участь різних
    фестивалях. Ми були у Варшаві, Львові, Ужгороді, Києві, де виступили з
    церковними піснями, церковними молитвами та колядками. І цього року наприкінці січня
    ми запрошені брати участь у Львові у Міжнародному церковному фестивалі колядок.
    Так ми стараємось підтримувати віру Христового. Наша асоціація церковного хору приймає
    нових членів, тому що молоде покоління є весняні бруньки, які завтра-післязавтра
    стануть майбутніми православними християнами нашої православної церкви.




    Вітання





    Від імені проводу нашого Українського
    православного вікаріату Румунії, на чолі з преподобним вікарієм Іваном
    Піцурою і від мене особисто як священик
    парафії Вишня Рівна, бажаємо всім щасливі свята! Просимо Бога хай біда та гори
    обійде ваш дім, щастя, здоров’я та щасливих свят бажаємо Вам всім ! Христос Рождається!

  • Концерт української колядки

    Концерт української колядки

    23 грудня 2017 року, з ініціативи Українського Православного Вікаріату
    Румунії, у місцевості Бустрий Марамуреського повіту відбувся VIII-ий випуск Концерту української колядки.

    У бистрянській церкві виступили з прекрасними колядками церковні
    хори з наступних місцевостей: Довге поле, Сігету-Мармацієй, Кривий, Кречунів, Красний, Луг-над-Тисою, Вишавська Долина, Рускова (Облаз і центр), Поляни-Лугий, Вишня
    Рівна, Бистрий. Вони привернули увагу
    глядачів і своїми народними костюмами, колоритними вишиванками і хустинами та кожухами. За активну участь у концерті всім церковним хорам, вікар Українського Православного
    Вікаріату Румунії оголосив подяки та вручив дипломи. Після концерту, хористи, одягнені в народних костюмах, пройшли дорогу від
    церкви до будинку культури, виконуючи чудові українські колядки. У будинку
    культури на них чекав обід, підготовлений мерією села Бистрий, на чолі з мером
    Василем Дучуком.




    Основною метою цього концерту є збереження та утвердження української колядки і традиції пов’язані із святкуванням
    Різдва Христового. Кожного року концерт української колядки організується у пості Різдва
    Христового, тому що на Велекий празник Рожденства, 7 січня за юліанським
    календарем, кожен священик зі своїми вірниками святкують у власній
    парафії.




    Перший концерт української колядки
    відбувся у парафії Сігету-Мармацієї 2009 року, де знаходиться приміщення Українського Православного Вікаріату Румунії. Потім
    було прийняте рішення, щоб концерт організувався
    кожного року в іншому селі Марамуреського повіту з переважно
    українським населенням, щоб жителі цих сіл мали
    можливість почути гарні українські колядки. Цього року настала черга селу
    Бистрий приймати хористів українських православних парафій Мараморощини.




    Отець-парох української правславної
    церкви села Бистрий Іван Юрча скаже як привітав членів церковних хорів та всіх присутніх: Cвято Різдва Христового
    щороку приносить духовну радість всім християнам по всьому світі. Це свято є
    миле для кожного, бо син Божий завжди дає нове збудження духа, вселяє надію на
    краще майбутнє життя. Боже дитя, повите в яслах обдаровує
    християнську душу свіжою радістю. Різдво – це не тільки таїнство народження
    Божого Сина, але також і чудо відродження людини до гідності Божої Дитини.
    Різдво це не тільки прихід Спаситель на землю, але й піднесення землі до Неба й благодатне відродження людини до
    нового життя. Ми українці – глибоко релігійний народ, віруємо у чудесну опіку
    Новонародженого Ісуса Христа, віруємо у прихід Спасителя до нас, віруємо, що з
    нами Бог. Святі євангелісти оповідають, що на голос Ангела прибігли пастирі до
    Вертепу зі своїми дарами, також три царі принесли Йому свої дари. 23 грудня ми зібралися зі всіх українських сіл
    Мараморощини до бистрянського храму, щоб принести Йому дари, тобто нашу
    колядку. Одна з наших колядок каже так: Ісусе милий, ми не багаті/ Золота, дарів не можем
    дати/ Но дар ціннійший несем від мира/ Се віра серця, се любов щира. Інша колядка спонукає
    нас так: Заспіваймо, християни/ Всі весело нині/ В Віфлеємській бідний стайні/ Бог лежить на сіні/ І ми Його прославляємо/ Радісно співаймо/ Дай нам в мирі всім прожити/ Вовік-віков Тя хвалити! Дорогі слухачі з нагоди Різдвяних свят бажаємо Вам здоров’я, миру та всього найкращого. Христос Раждається!
    Славімо його!




    Слід
    уточнити, що багато зусиль для підготовки членів церковного хору парафії
    Бистрий докладає отець-пенсіонер Іван Арделян, який вивчає й малих діточок стародавні
    та нові різдвяні колядки. Цю нелегку місію продовжують його дочка Юстина Юрча
    та пан-отець Іван Юрча.




    На
    концерті української колядки пролунали різні стародавні колядки такі як: Бог
    Предвічний, Небо і земля, У Вефлеємі новина, Нова радість стала, але
    і нові колядки такі
    як: Вітай, Ісусе, В місті Вифлеємі дивна новина Пречистая Діва Сина
    зродила!, Щедрий вечір всім вам, Дзвони дзвонять, Добрі християни двері
    відкривайте. Усі колядники, як дорослі, так і діти, представилися на високому
    рівні та залишили позитивні емоції та гарне враження у всіх присутніх. До
    складу церковних хорів входять парафіяни всіх поколінь. Молоде покоління має
    можливість навчитися гарні українські колядки від священиків та від своїх батьків
    та дідусів і таким чином українська колядка завжди лунатиме як свідчення єдності українців, збереження прадавніх
    традицій, культури і віри.

  • Румуни відсвяткували Різдво

    Румуни відсвяткували Різдво

    Різдво Христове є святом радості, надії й толерантності, яке
    традиційно відзначають у родинному ролі, разом з найближчими людьми. Це свято,
    коли, як кажуть в народі, не годиться засмучуватися. Як і кожен рік, румуни готувалися
    до нього не шкодуючи грошей. Враховуючи запити клієнтів магазини продовжили
    графік роботи і пропонували великі акції та знижки на свої товари, аби привабити
    покупців у полюванні на кращий подарунок.




    Після розпакування подарунків, знайдених під гарно
    прикрашеною ялинкою, більшість румунів сіли за святковий стіл, до якого
    традиційно подають, домашні ковбаси: лівер і калтабош, сальтисон, що супроводжуються
    овочевими гарнірами, як рекомендують лікарі для зменшення негативних наслідків святкового
    застілля для здоров’я організму. Традиційні голубці та м’ясні вироби, що
    супроводжуються вином, а на десерт козонак, доповнили святкову атмосферу.




    Проте, істинне відчуття
    свята і дух Різдва присутні в селах, де свято зберігаються стародавні традиції.
    Колядники ходили від хати до хати, де за вітання з народженням Христа та
    побажання здоров’я, достатку і сповнення всіх мрій отримали від ґазд бублики, кренделі, горіхи та яблука.




    Незважаючи на незвично теплу для кінця грудня погоду
    багато румунів вирішили провести Різдво на гірських курортах в долині річки Прахова
    (південь), Мараморощини (північний захід) і Буковини (північний схід), де мали
    можливість насолодитися снігом. З огляду на те, що в горах напередодні випав
    рясний сніг, на схилах, вкритих півметровим шаром, були відмінні умови для
    катання на лижах, сноуборді і релаксу. Більшість румунів віддали перевагу курортам
    Предял, Сіная та Буштень, де середня завантаженість перевищила 80%.




    Багато
    туристів дісталися озера Биля, що знаходиться у горах Фегераш на висоті понад
    2000 метрів над рівнем моря, де напередодні був відкритий єдиний в Румунії крижаний
    готель. Кожен з його 15 номерів було прикрашено крижаними скульптурами зірок румунської
    та світової музики, а більшість охочих зупинитися там прибули з-закордону. І пансіонати
    на північному сході країни відкрили свої двері для тих, хто хотів переконатися в
    гостинності історичної Молдовської провінції, побачити неповторну красу навколишніх
    краєвидів та скуштувати місцеві страви. Наприклад в Нямецькому повіті рівень
    заповнюваності становила 100%.




    У своєму різдвяному привітанні Президент Клаус
    Йоханніс закликав до співчуття та солідарності з тими, хто потребує підтримки. «Давайте
    радіти цим моментам і не забувати, що найкращий подарунок, який ми можемо
    зробити в цей період – показати свою вдячність всім людям з нашого близького оточення», – сказав глава
    румунської держави.

  • Різдвяні традиції

    Різдвяні традиції

    Різдво – Свято Народження Ісуса Христа – приносить
    зі собою цілий ряд ритуалів специфічних
    румунському простору. Історичний Марамурш та Ошанський край, розташовані на півночі
    країни є одними з найбільш привабливих туристичних регіонів Румунії, унікальними та незабутніми етно-фольклорними зонами, в яких дух Різдва зберігся майже недоторканим протягом століть, а атмосфера святкових різдвяних днів підтверджує цю реальність.

    Деталі подає Наталія Лазер менеджер Музею Оашського краю: Різдво є дуже важливим християнським святом
    в Марамуреському та Сатумарському повітах а також етнографічних зонах,
    які входять до цих повітів. Коріння різних різдвяних звичаїв треба шукати в
    стародавніх дохристиянських обрядах. Одним з цих звичаїв є колядка чоловіків, яка була включена
    до нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Інший цікавий звичай є
    колядування з масками. Маска дуже
    важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням основних діяльностей людей:
    полювання, сільське господарство а також звичаїв сімейного
    життя: народження, шлюбу, смерті або різних свят протягом всього року.

    Колядування є найкращим
    звичаєм з нагоди Різдва. Дохристиянські обряди, які були накладені на
    християнське свято Різдва дуже добре збереглися на півночі Румунії. Знову
    біля мікрофону Наталія Лазер: Серед звичаїв, які до сих пір збереглися в Марамуреші, я нагадала б колядування із Зіркою, Козою, Плугушором, Віфлаєм. Гра дідів є магічним колом, це постукування по
    землі палицями (чомагами), а також символічний удар інших учасників. Цей ритуал має дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього
    культу наших предків, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Іншим
    специфічним й унікальним звичаєм для зони Марамурешу, зокрема місцевості Кавнік є брондоші, який нагадує про татарські навали. Згідно
    легенді, брондоші врятували цю місцевість
    у 1717 році, лякаючи татар. Ватага
    брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони чинять має
    ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. Я б нагадала і про інші форми
    збереження різдвяних традицій, а саме фестивалі.
    Щорічно другого і третього дня Різдва у місті
    Сігету-Мармацієй проходить Фестиваль зимових звичаїв і традицій Мармація, а у місті Негрешть-Оаш має
    місце інший цікавий Фестиваль зимових звичаїв і обрядів.

    Колядування групами й сьогодні
    чарує всіх, але не всі знають, що ці групи колядників організуються за
    чіткими правилами. Першими, які рушають колядувати це діти, які утворюють
    змішані групи дівчат та хлопців до складу, яких входять 5 або 8 осіб. Вони
    носять зі собою маленькі торбини, в яких носять отримані бублики та інші солодощі
    від господарів. У традиційних
    громадах, важливим моментом є й колядування чоловіків, яке має місце в ніч з 24 на 25 грудня і є ритуалом
    інтеграції громади, кожної родини і кожного члена родини. Деталі подає Делія Суйоган, етнолог Північного Університету
    Бая-Маре: Напередодні
    Різдва, жінки повинні впоратися з короваєм, що ставиться на стіл, навколо якого
    колядують. Це круглий коровай, який на Різдво ставлять на рушник, під яким
    ставиться сіно. Теж тоді жінки повинні спекти всі бублики для всіх колядників.
    Чоловік має принести до хати волоські горіхи, яблука, а серед кімнати має бути
    розміщений стіл. Цікавим ритуалом регіону є зв’язати ніжки столу ланцюгом в
    середині кімнати. Це є символом єдності сім’ї, тобто наступний рік має бути
    повним, а сім’я має бути захищена від хвороб та злих духів. Теж тоді, чоловік
    приносить горілку з підвалу, тому що він має приймати колядників з повними
    пляшками.

    Завдяки ритуалу колядування, Різдво
    знову підтверджує свою головну функцію – оголошення нового початку. Різдвяний
    стіл 25 грудня, навколо якого збираються всі члени сім’ї, знову збалансовує
    відносини всередині родини.

  • Святий вечір у селі Луг-над-Тисою

    Святий вечір у селі Луг-над-Тисою

    Завтра українці, які проживають на Мараморощині, у Банаті, Добруджі або у гуцульських селах Сучавського повіту відзначатимуть Святий різдвяний вечір за старим стилем, який є початком Різдва Христового.


    Священик Ярослав Климкович розповість про магічну атмосферу, яка панує в селі Луг-над-Тисою Марамуреського повіту, де добре збереглися старовинні різдвяні звичаї та традиції: Переважно всі села, де проживають українці мають багато спільного, головно коли готуються до відзначення великого празника Різдва Христового. На свято Введення у храм Пресвятої Богородиці, коли у церкві вперше можна чути спів Христос Рождається, я запрошую наше молоде покоління, щоб збиралося вечорами, щоб готувало вертепну виставу, що є прекрасною нашою традицією. Напередодні Святого вечора наші жінки готують пісні страви, а саме: гриби, пшеницю варену посипану медом, пшениця означає життя, а мед це вічне життя святих на небі, варену квасолю, варені сливи, всього 12 пісних страв, яких господарка подає до столу, який накритий білою скатеркою, що символізує одяг для маленького новонародженого Ісуса, а під скатерку ставиться сіно, що символізує яслі де народився Ісус Христос. Господар запалює свічку і разом вся сім’я співає тропар Рождество Твоє, Христе Боже наш. Потім всі сідають за стіл та їдять пісні страви. Із такими та іншими прекрасними звичаями і традиціями починається празник Роджества Ісуса Христа. Теж, на святий вечір, гарно одягнуті малі діти рушають колядувати від хати до хати, також рушають колядувати парубки із виставою Вифлеєм. Наш український народ має свої гарні різдвяні традиції, а ми повинні зустрічати це свято, так як зустрічали наші батьки, діди та прадіди. І ми у свою чергу, повинні навчати наших дітей любити, шанувати та зберігати ці традиції. Таким чином, ми можемо бути впевненими, що вони наступне поління буде ближче до нашої церкви, до нашого роду.


    При українській парафії села Луг-над-Тисою діє український церковний хор, який бере участь у різних заходах. Священик Ярослав Климкович: Ми стараємось зберігати наш хор, наші українські традиції і дякуємо Богу що і цього року ми мали можливість взяти участь у Фестивалі церковної колядки у селі Кривий Марамуреського повіту, де наш хор виступив із гарними колядками. Ми були дуже задоволені і приємно вражені. Будемо старатися кожного року брати участь у цьому фестивалі. До нашого церковного хору входять жінки, чоловіки та навіть діти. Може колись виступатимемо і в Україні, а до тоді чекаємо наших українців до Румунії із щирою і сердечною любов’ю і християнським привітом.


    Далі Священик Ярослав Климкович розповість продовжується свято Різдва Христового у селі Луг-над-Тисою: Після прекрасного Святого вечора, на Осоношне, Перший, Другий та Третій день Різдва, всі християни йдуть до церкви, де із гарними колядками прославляють новонародженого Ісуса Христа. Після святої літургії, ми разом йдемо із церковною колядкою розвеселяти кожну хату з празником Народження Ісуса Христа. Я хочу навести один гарний приклад. Минулими роками, на Різдво прибув у гості до однієї родини із нашого села канадський вчитель, який жив колись у нашому селі. Він уважно стежив за всіма діями, скуштував кожну пісну страву, слухав наші колядки, був до церкви на Рідзвяне богослужіння і побачивши і переживши українське Різдво він сказав нам: Ви щасливі люди, тому що маєте такі прекрасні звичаї. Зберігайте їх як найцінніші скарби. І ми колись мали гарні звичаї, але ми їх занедбали і вони назавжди пропали, а у душах залишилась велика порожнеча. Тому я звертаюся до українських християн, щоб ми берегли старовинні звичаї, зустрічали Різдво Христове прекрасними українськими колядками за спільним столом в оточенні родини, своїх любих дітей із щирою молитвою на наших устах. Вітаймо дитяточко Боже нашими колядками і просімо, щоб Христос Господь народився у наших серцях і оновив наші душі своєю ласкою. Вітаю всіх українців та українців із діаспори із прекрасним славним святом Рождества Ісуса Христа. Христос Рождається. Славімо його.

  • Святий вечір у селі Луг-над-Тисою

    Святий вечір у селі Луг-над-Тисою

    Завтра українці, які проживають на Мараморощині, у Банаті, Добруджі або у гуцульських селах Сучавського повіту відзначатимуть Святий різдвяний вечір за старим стилем, який є початком Різдва Христового.


    Священик Ярослав Климкович розповість про магічну атмосферу, яка панує в селі Луг-над-Тисою Марамуреського повіту, де добре збереглися старовинні різдвяні звичаї та традиції: Переважно всі села, де проживають українці мають багато спільного, головно коли готуються до відзначення великого празника Різдва Христового. На свято Введення у храм Пресвятої Богородиці, коли у церкві вперше можна чути спів Христос Рождається, я запрошую наше молоде покоління, щоб збиралося вечорами, щоб готувало вертепну виставу, що є прекрасною нашою традицією. Напередодні Святого вечора наші жінки готують пісні страви, а саме: гриби, пшеницю варену посипану медом, пшениця означає життя, а мед це вічне життя святих на небі, варену квасолю, варені сливи, всього 12 пісних страв, яких господарка подає до столу, який накритий білою скатеркою, що символізує одяг для маленького новонародженого Ісуса, а під скатерку ставиться сіно, що символізує яслі де народився Ісус Христос. Господар запалює свічку і разом вся сім’я співає тропар Рождество Твоє, Христе Боже наш. Потім всі сідають за стіл та їдять пісні страви. Із такими та іншими прекрасними звичаями і традиціями починається празник Роджества Ісуса Христа. Теж, на святий вечір, гарно одягнуті малі діти рушають колядувати від хати до хати, також рушають колядувати парубки із виставою Вифлеєм. Наш український народ має свої гарні різдвяні традиції, а ми повинні зустрічати це свято, так як зустрічали наші батьки, діди та прадіди. І ми у свою чергу, повинні навчати наших дітей любити, шанувати та зберігати ці традиції. Таким чином, ми можемо бути впевненими, що вони наступне поління буде ближче до нашої церкви, до нашого роду.


    При українській парафії села Луг-над-Тисою діє український церковний хор, який бере участь у різних заходах. Священик Ярослав Климкович: Ми стараємось зберігати наш хор, наші українські традиції і дякуємо Богу що і цього року ми мали можливість взяти участь у Фестивалі церковної колядки у селі Кривий Марамуреського повіту, де наш хор виступив із гарними колядками. Ми були дуже задоволені і приємно вражені. Будемо старатися кожного року брати участь у цьому фестивалі. До нашого церковного хору входять жінки, чоловіки та навіть діти. Може колись виступатимемо і в Україні, а до тоді чекаємо наших українців до Румунії із щирою і сердечною любов’ю і християнським привітом.


    Далі Священик Ярослав Климкович розповість продовжується свято Різдва Христового у селі Луг-над-Тисою: Після прекрасного Святого вечора, на Осоношне, Перший, Другий та Третій день Різдва, всі християни йдуть до церкви, де із гарними колядками прославляють новонародженого Ісуса Христа. Після святої літургії, ми разом йдемо із церковною колядкою розвеселяти кожну хату з празником Народження Ісуса Христа. Я хочу навести один гарний приклад. Минулими роками, на Різдво прибув у гості до однієї родини із нашого села канадський вчитель, який жив колись у нашому селі. Він уважно стежив за всіма діями, скуштував кожну пісну страву, слухав наші колядки, був до церкви на Рідзвяне богослужіння і побачивши і переживши українське Різдво він сказав нам: Ви щасливі люди, тому що маєте такі прекрасні звичаї. Зберігайте їх як найцінніші скарби. І ми колись мали гарні звичаї, але ми їх занедбали і вони назавжди пропали, а у душах залишилась велика порожнеча. Тому я звертаюся до українських християн, щоб ми берегли старовинні звичаї, зустрічали Різдво Христове прекрасними українськими колядками за спільним столом в оточенні родини, своїх любих дітей із щирою молитвою на наших устах. Вітаймо дитяточко Боже нашими колядками і просімо, щоб Христос Господь народився у наших серцях і оновив наші душі своєю ласкою. Вітаю всіх українців та українців із діаспори із прекрасним славним святом Рождества Ісуса Христа. Христос Рождається. Славімо його.

  • Різдвяні звичаї та обряди

    Різдвяні звичаї та обряди

    Грудень приносить християнському світу найпопулярніше свято року. Різдво святкується по всій земній кулі, а подарунки та ялинка доповнюють святкову атмосферу. Різдвяна вечеря є, мабуть, найпотужнішим символом святкових днів, будучи ядром, навколо якого збираються разом всі члени сім’ї, щоб поділити радість Різдва. У традиційних громадах в Румунії, витоки народних святкувань Різдва сягають корінням далеких дохристиянських часів. У традиційних громадах, найкраще збереженим звичаєм різдвяного періоду є колядування. Сабіна Іспас, директор Бухарестського Інституту етнографії та фольклору Константін Бреїлою: 23, іноді 24 грудня, відбуваються заходи, відомі в народі як колядування дітей. Ці заходи відкривають серію ритуалів, пов’язаних з особливими зимовими святами. У традиційних громадах, важливим моментом є й колядування чоловіків, що має місце в ніч з 24 на 25 грудня і є ритуалом інтеграції громади, кожної родини і кожного члена родини під час священної події втілення Ісуса Христа. Спеціалізований репертуар звертався саме до цьому ритуалу інтеграції і згадував про кожного мешканця хати, починаючи з батька сімейства, його дружини, дітей і на випадок надзвичайних ситуацій, були й колядки для мертвих. Колядників винагороджували подарунками, бубликами, вином і печенею, спеціально виготовленою для них.

    Колядування масками є одним з різдвяних звичаїв Мараморощини. Щороку молоді мешканці сіл колядують всіх мешканців села, які радісно приймають їх. Народні майстри виготовляють ритуальні маски, як емблеми громади, до якої вони належать. Коровай, яким пригощають колядників, є символом сонця,а палиці, що використовувалися колядниками, вважалися «деревами життя». Розповідає Делія Шуйоган, етнолог Північного Університету Бая-Маре: Напередодні Різдва, жінки повинні впоратися з короваєм, що ставиться на стіл, навколо якого колядують. Це круглий коровай, який на Різдво ставлять на рушник, під яким ставиться сіно. Теж тоді жінки повинні спекти всі бублики для всіх колядників. Чоловік має принести до хати волоські горіхи, яблука, а серед кімнати має бути розміщений стіл. Цікавим ритуалом регіону є зв’язати ніжки столу ланцюгом в середині кімнати. Це є символом єдності сім’ї, тобто наступний рік має бути повним, а сім’я має бути захищена від хвороб та злих духів. Теж тоді, чоловік приносить горілку з підвалу, тому що він має приймати колядників з повними пляшками. Відразу ж після світанку, діти починають готуватися йти колядувати. Першими йдуть колядувати змішані групи дітей.

    Не тільки на Мараморощині можна почути специфічні колядки Різдва, а й в інших регіонах країни. В Буковині, колядування здійснюється за суворим ритуалом. Групи складаються з членів однієї сім’ї або в залежності від соціального статусу і особистих спорідненостей, а ворота ніколи не зачиняються в ніч напередодні Різдва.



  • Концерт християнської колядки

    Концерт християнської колядки

    17 грудня
    2016 року, з ініціативи Українського Православного Вікаріату Румунії, в
    українській церкві у місцевості Кривий Марамуреського повіту, відбувся Концерт
    християнської колядки. Взяли участь церковні хори з Полян (парафії 1-а, 2-а і
    3-а), Кривого, Рускови (Облаз і центр), Красного, Бистрого, Вишавської Долини,
    Тиси, Вишньої Рівни, Реміт, Кричунова, Луга-над-Тисою та Сігета. Основною метою
    цього концерту є збереження та утвердження християнської колядки і традиції пов’язані із святкуванням Різдва
    Христового.

    На Концерті християнської колядки був
    присутній і отець Іван
    Юрча з села Бистрий Марамуреського повіту, який очолив церковний хор цієї парафії. Ми
    запросили його поділитися своїми враженнями: Відбувся прекрасний концерт колядок, який зберігає
    наші традиції та нашу українську культуру і доказує всім, що у нас українців
    багато скарбу духовного у колядці та співу. Ми представили чотири нові колядки
    українською мовою та одну румунською мовою. Йде мова про колядку Добрі
    християни, Хто там по
    дорозі, Вітай Ісусе, У місті
    Віфлаємі та одну
    румунську колядку Гарна дитина. Священник пенсіонер Іван Арделян є той
    котрий зберігає давні українські колядки але водночас навчає наших дітей та
    парафіян нові українські колядки. Багато з присутніх на концерті людей, котрі
    слухали наші українські колядки а також священики сказали, що бистрянський хор був на високому рівні. У
    цьому концерті взяло участь все наше духовенство, на чолі із отцем вікарієм Іваном Піцурою. Це вже сьомий
    випуск. Ми від 2009 року стараємося, щоб кожного року цей концерт мав місце у
    іншому селі, з переважно українським населенням. Минулого року концерт відбувся
    у селі Рускова, цього року у Кривому, а наступного року буде у іншому селі, щоб
    таким чином всі українці і не лише мали
    нагоду бачити і чути прекрасні українські колядки.

  • Концерт християнської колядки

    Концерт християнської колядки

    17 грудня
    2016 року, з ініціативи Українського Православного Вікаріату Румунії, в
    українській церкві у місцевості Кривий Марамуреського повіту, відбувся Концерт
    християнської колядки. Взяли участь церковні хори з Полян (парафії 1-а, 2-а і
    3-а), Кривого, Рускови (Облаз і центр), Красного, Бистрого, Вишавської Долини,
    Тиси, Вишньої Рівни, Реміт, Кричунова, Луга-над-Тисою та Сігета. Основною метою
    цього концерту є збереження та утвердження християнської колядки і традиції пов’язані із святкуванням Різдва
    Христового.

    На Концерті християнської колядки був
    присутній і отець Іван
    Юрча з села Бистрий Марамуреського повіту, який очолив церковний хор цієї парафії. Ми
    запросили його поділитися своїми враженнями: Відбувся прекрасний концерт колядок, який зберігає
    наші традиції та нашу українську культуру і доказує всім, що у нас українців
    багато скарбу духовного у колядці та співу. Ми представили чотири нові колядки
    українською мовою та одну румунською мовою. Йде мова про колядку Добрі
    християни, Хто там по
    дорозі, Вітай Ісусе, У місті
    Віфлаємі та одну
    румунську колядку Гарна дитина. Священник пенсіонер Іван Арделян є той
    котрий зберігає давні українські колядки але водночас навчає наших дітей та
    парафіян нові українські колядки. Багато з присутніх на концерті людей, котрі
    слухали наші українські колядки а також священики сказали, що бистрянський хор був на високому рівні. У
    цьому концерті взяло участь все наше духовенство, на чолі із отцем вікарієм Іваном Піцурою. Це вже сьомий
    випуск. Ми від 2009 року стараємося, щоб кожного року цей концерт мав місце у
    іншому селі, з переважно українським населенням. Минулого року концерт відбувся
    у селі Рускова, цього року у Кривому, а наступного року буде у іншому селі, щоб
    таким чином всі українці і не лише мали
    нагоду бачити і чути прекрасні українські колядки.

  • Різдво в Румунії

    Різдво в Румунії

    Різдво в Румунії
    має винятковий
    шарм завдяки традиціям, які збереглися на селі.
    Але з цими традиціями можна познайомитися і у
    великих містах на різдвяних ярмарках,в рамках яких
    організуються різні вистави
    та майстер-класи
    з народними майстрами. Діти можуть брати участь в тематичних семінарах, що
    проводяться в майстерні Діда Мороза. Сьогодні ми розповімо про деякі з цих ярмарків та водночас про різні туристичні пропозиції з
    нагоди Різдвяних свят.


    Кетеліна Велнічук, старший радник Сучавського
    центру з питань
    інформації та утвердження туризму на півночі Румунії запрошує нас відвідати Буковину: На Буковині досі
    збереглися звичаї й традиції. А туристи, які
    відвідують цей регіон мають можливість побачити ці традиції. З нагоди Різдва, на Святий вечір, першого та другого
    дня Різдва групи колядників колядуватимуть у всіх пансіонатах Сучавського повіту. Потім 26 січня матиме місце спектакль
    зимових звичаїв під назвою У нас на свята, який є мандрівним спектаклем, що проходить у
    місцевостях Путна, Сучевіца, Молдовіца, Ватра-Молдовіцей та Менестіря
    Гуморулуй.




    На Різдво та Новий рік, Центр чорної кераміки з місцевості
    Марджіня буде відкритим для відвідувачів. Також буде відкритий Музей писанок у
    місцевості Вама, – стверджує Кетеліна Велнічук: Тамтешні майстри проводитимуть практичні
    демонстрації, а туристи зможуть придбати різні
    народні вироби. Вже був відкритий Різдвяний ярмарок у приміщенні Сучавського будинку культури. На
    спеціально влаштованій сцені проходять щовечора виступи колядників, а у гарних дерев’яних домівках народні
    майстри та виробники традиційних страв ваблять своїми товарами
    відвідувачів. Тут можна купити глінтвейн, голубці, ковбасу, солодощі та
    інші різні народні предмети.


    В іншому кутку країни, на заході, в
    Тімішоарі, Дан
    Дякону, заступник мера міста говорить про чарівну атмосферу, яка панує
    весь грудень: Різдвяний ярмарок почався 1 грудня. У центрі міста вже панує
    святкова атмосфера Різдва, де
    знаходяться майже 100 спеціально влаштованих домівок для торговців. Туристи можуть
    милуватися спеціальним освітлення, а на площі
    Вікторія матимуть місце різні концерти. В Тімішоарі чекає на туристів найбільший пішохідний центр в Румунії. Безсумнівно пануватиме середньовічна атмосфера у старому місті Тімішоара. Ми намагалися у цей період
    утверджувати Різдвяний
    ярмарок та інші туристичні атракції міста. Ми також організували у співпраці із туристичними агентствами міста кілька варіантів city break,
    враховуючи і той факт, що існують численні рейси low-cost, які пов’язують місто Тімішоара із іншими європейськими
    містами.


    І місто
    Клуж-Напока одягнуло святковий одяг. Керівник Департаменту зв’язків зі
    громадськістю і туризму при мерії міста Клуж-Напока та координатор
    інформаційного центру туризму Мануела Кимпяну розповідає про туристичні
    пропозиції для цього періоду: На Різдвяному ярмарку в місті Клуж-Напока був
    влаштований дім Діда Мороза, спеціальні домівки, майстерня ельфів. Також будуть
    організовані лялькові вистави та спектаклі на льоду, ковзанки. Протягом
    зимових канікул, у місті Клуж-Напока матимуть місце і інші культурні заходи,
    такі як: оперний театр, ляльковий театр, виступ філармонії, вистави сучасного
    мистецтва тощо. Щовечора матимуть місце прогулянки на трамваї Діда Мороза. А на
    кулінарний фестиваль запрошуємо всіх, і молодих і старших.


    Мануела Кимпяну
    стверджує, що турист у пошуку гарного різдвяного досвіду не повинен обмежуватися
    лише міськими пропозиціями. Традиції, які збереглися на селі завжди чарують
    туристів: Пансіонати
    користуються великим попитом у цей період. Пансіонати чекають на туристів із
    спеціальними традиційними стравами, з горілкою, вином та не востаннє з спеціальними
    спектаклями. У Клузькому повіті ще організуються вечорниці, а у церквах мають
    місце спеціальні різдвяні богослужіння. Діти роблять репетиції для колядування,
    а потім на Святий вечір починають колядувати від хати до хати, одягнуті у
    спеціальних народних костюмах. Чекаємо туристів, щоб провели незабуте Різдво в
    місті Клуж-Напока.


    Аби де Ви
    вирішили провести канікули у історичних регіонах з чудовими традиціями та
    звичаями або у гірських курортах, Різдво у Румунії буде казковим.