Tag: Різдво

Цьогорічне Різдво пройшло без інцидентів і стало найспокійнішим за останні п’ять років, – повідомило Міністерство внутрішніх
справ
Румунії. 37
тисяч поліцейських, жандармів, пожежників і співробітників Прикордонної поліції та Служби швидкої допомоги SMURD сприяли
забезпеченню необхідних умов.

Загалом в Різдвяну ніч до відділень швидкої медичної
допомоги надійшло на 20% звернень в порівнянні зі звичайними днями, хоча лікарі рекомендували вживати
спиртні напої та їжу у поміркованій кількості.

Зазвичай у цей період року продажі деяких продуктів
зростають до 200%. Згідно статистиці у грудні румуни купують на 35% більше, ніж
в інші місяці. Найзатребуванішими у споживчому кошику румунів в грудні 2015 були
продукти харчування до святкового столу,
новорічні ялинки, святкові прикраси та іграшки. У цьому контексті, в
умовах зростання споживання унаслідок зниження процентних ставок і пом’якшення
податкового законодавства в цьому році відновилося ефективне функціонування ринку
кредитування.

Прем’єр-міністр Дачіан Чолош заявив, що наступного року дефіцит
держбюджету складе близько планових 3%, але уряд повинен бути дуже обережним,
щоб захистити країну від економічної дестабілізації в довгостроковій
перспективі. Він сказав, що 2016-ий рік буде роком жорсткої економії та
наголосив на необхідності проведення реформ в деяких установах виконавчої
влади, зокрема в управлінській, транспортній галузях та в сферах охорони здоров’я
й освіти.

Цього року зарплати працівників системи охорони здоров’я
були збільшені на 25%, водночас зріс і заробіток працівників системи освіти. Що
стосується національної валюти – лея – то він був відносно стабільним, попри
деякі моменти перевищення порогу в 4,5 лея за один євро. Аналітики кажуть, що головні зміни в основному були спричинені впливом зовнішніх факторів. Тим не
менш, лей зазнав набагато меншого негативного впливу ніж валюти інших країн
регіону, таких як Угорщина або Польща.

З 1 січня 2016 року знизяться одразу три основні податки:
податок на додану вартість, податок на дивіденди і податок на мале
підприємництво. Перший день наступного року принесе зниження ПДВ до 20%, а це
призведе до подешевшання всіх продуктів, відповідно в кишенях румунів
залишиться більше грошей. Податок на дивіденди знизиться з 16% до 5%. Знизиться
й податкове навантаження на малий бізнес. Таким чином, малі підприємства, що
мають двох і більше працівників будуть платити ставку податку на прибуток у розмірі 1%,
а для юридичних осіб без працівників цей податок становитиме 3%.

Усі ці заходи
залишать в бюджеті «дірку» в майже десять мільярдів леїв (приблизно 2,2 млрд євро), яку
уряд сподівається «залатати» часткового за рахунок економічного зростання в
наступному році.

Різдво
є одним з найочікуваніших та найулюбленіших свят року, яке святкується з великою радістю, колядками, подарунками, прикрашеною
ялинкою, святковим столом, навколо якого збирається родина. У румунських
традиційних громадах, Різдво зберегло дохристиянські обряди стародавнього
культу сонця. Етнолог Флорін Філіп подає деталі: У румунських традиціях, за оцінками
більшості етнологів та етнографів, Різдво співпало з стародавнім дохристиянським святом, присвячене
народженню Сонця, яке припадає на зимове сонцестояння. Ймовірно, це свято відзначали, як
індоєвропейські племена, так і фракійці та гето-дакські племена, а це мало
місце тоді, коли сонце починало знову набирати сили. Свято було перебране
першими християнами, оскільки представники Церкви бажали об’єднати найбільш
важливі язичницькі свята з найбільш важливішими християнськими святами. Доказом є той факт, що в румунських селах і сьогодні
зберігся дохристиянський обряд колядування на Святий вечір.

Різдвяний
стіл є, можливо, найсильнішим символом святкових днів, будучи центром, довкола
якого збираються докупи всі члени сім’ї, щоб розділити радість Народження Ісуса
Христа. Знову біля мікрофону етнолог Флорін Філіп: Крім звичаю
колядування, існують чимало традицій пов’язаних з стравами, які готуються на це свято. Наприклад у Молдові,
Буковині та у великій частині Бессарабії на Святий вечір, коли люди ще постять
випікаються своєрідні пряники, яких їсть вся родина на Святий вечір, після того
як священик посвячує їх. Того ж вечора, діти ходять від хати до хати
колядувати із звіздою. Це інший стародавній звичай. Це символ зірки, яка
появилась на небі та показала дорогу царям до малого Ісуса, який народився у
Вифлеємі.

Зазвичай,
на Різдво румуни, як до речі, всі жителі балканських країн їдять свинину,
звичай який також пов’язаний зі дохристиянським культом сонця, який також
зберігся. Делія Суйоган, етнолог Баямарського
Університету стверджує: По-перше, існує цей зв’язок з культом кабана. Все
обходиться навколо свині, яка згідно біблії
є нечиста тварина. Але, на Різдво ми споживаємо свинину, тому що це
стародавній символ культу сонця, символ, якого ми зберегли.

Мало
хто знає, що традиція прикрашення ялинки не є специфічною для румунського
простору, це звичай запозичений від німців, спочатку в Банатах, а потім в
Трансільванії. Делія Суйоган: Більш ніж двох сотень років тому, румуни
перебрали німецький звичай прикрашення
ялинки та звичай подарунків. Різдво є великим християнським святом, яке
відзначається вже понад 2000 років. Спочатку румуни відзначали Різдво 6 січня,
поступово це свято було переміщене на 25 грудня, щоб замінити дохристиянське
свято бога Мітри, Deus Sol Invictus від, непереможного сонця.

Незалежно
від джерела звичаїв, яких як румуни та й інші народи зберегли, Різдво є,
насамперед, найбільше свято радості.

Свято Народження Ісуса Христа – Різдво – означає для
більшості християн більше часу, проведеного в сімейному колі, подарунки,
радість, і тільки звичаї відрізняються від країни до країни та в залежності від історії
кожної нації.

У Румунії після того як прикрашають ялинки і отримують різдвяні
подарунки, люди святкують і ставлять на стіл традиційні страви. Справжній дух
Різдва краще відчувається в селах, де люди свято дотримують різдвяних традицій. Тому більшість румунів ідуть
зустріти Різдво у в сільські місцевості. Статистика показує, що в цьому році
готелі і пансіонати в Румунії заповнені на понад 90%.

Президент Національної
асоціації туристичних агентств Ауреліан Марін пояснив, що різдвяні пакети
включають в себе різні послуги: «Долина річки Прахова, Північна Молдова, місто
Сібіу та Марамуреш є найбільш популярними регіонами в період Різдва. Більшість
пакетів включають різноманітні послуги від їжі, пиття, тощо до колядок, різноманітних
екскурсій, прогулянок, сюрпризів, підготовлених організаторами. Пакети дешеві
порівняно з новорічним періодом, коли турпакети дорожчі, подекуди значно дорожчі
ніж на Різдво.»

З іншого боку, йдучи на зустріч румунам,
які в цей період виїжджають за кордон Міністерство закордонних справ Румунії
розробило нову редакцію «Путівника зимової подорожі». Брошура містить
інформацію про найбільш популярні серед румунських туристів країни відпочинку, у
тому числі для зустрічі Нового року: Австрію, Болгарію, Швейцарію, Францію,
Німеччину, Італію та Угорщину.

Слід ще сказати, що аби забезпечити
спокійне Різдво на національному рівні більше 11000 дільничних, патрульних та
дорожніх поліцейських працюватимуть цілодобово в наступні дні. На
посилений режим роботи перейдуть і працівники 16 ​​національних та міжнародних
аеропортів, а також чорноморських та дунайських портів. Майже 400 радарів і
камер для фіксації порушень працюватимуть на автотрасах.

Крім того для зменшення передсвяткового
ажіотажу на кордоні, прикордонна поліція запустила новий комп’ютерний додаток,
що інформує громадян в реальному часі про кількість автомобілів у чергах на всіх пунктах пропуску та пропонує альтернативи
для в’їзду чи виїзду з країни.

Цього року погодні умови не завдадуть
проблем румунам, оскільки синоптики прогнозують Різдво без снігу. І в наступні дні
очікується тепла погода з максимальною температурою повітря плюс 12 градусів
за Цельсієм.

3 січня 2015 року, напередодні Різдва Христового, з ініціативи Українського Православного Вікаріату Румунії, в українській церкві “Воздвиження Чесного Хреста” у місті Сігету-Мармацієй відбувся Концерт християнської колядки. Отець-парох, доктор теології священик Микола Лаврюк, разом із вікарієм Іваном Піцурою та за підтримки всіх 15 українських православних парафій, що на Мараморощині, провели дуже гарний захід.

Основною метою цього концерту є поширювати чисто християнську колядку і християнське святкування Різдва Христового, опускаючи поганські залишки. З року в рік число колядників зросло і надіємося, що наступними роками будуть брати участь ще більше колядників. Взяли участь церковні хори з Полян (парафії 1-а, 2-а і 3-а), Кривого, Рускови (Облаз і центр), Красного, Бистрого, Вишавської Долини, Тиси, Вишньої Рівни, Реміт, Кричунова, Луга-над-Тисою та Сігета. Свято привернуло увагу не лише українських віруючих, зайшли до української православної церкви слухати наш концерт й інші жителі міста Сігет – румуни та угорці, а також група китайських туристів, які просто були зачаровані колядками та гарно одягнутими українськими колядниками, – ствердив отець Микола Лаврюк.

Слід уточнити, що в Українській православній церкві міста Сігет, в якій діє хор керований добродійкою Маргаретою Лаврюк, зберігається маленький кусочок Хреста, на якому був розп’ятий Син Божий Ісус Христос (подарунок з Мукачева від Київського Патріархату), а також частина мощей монаха з України Паїсія Величковського, який заснував монастир Нямц, переклав з грецької мови на церковну словянську мову багато церковних текстів і проповідував як в Україні, так і в Румунії.

На Концерті християнської колядки був присутній і отець пенсіонер Іван Арделян з села Бистрий Марамуреського повіту, який очолює дитячий церковний хор. Ми запросили його поділитися своїми враженнями: ”Почався концерт з Акафистом “Слава Богу за все” у подяку Богові за все отримане у минулому році. У цьогорічному фестивалі взяли участь церковні хори зі всіх українських парафій з Мараморощини. Одні з них представили стародавні колядки такі як: “Бог Предвічний”, “Небо і земля”, “У Вефлеємі новина”, “Нова радість стала”, а інші, як наприклад дитячий хор з місцевості Бистрий, представили нові колядки такі як: “Вітай, Ісусе”, “В місті Вифлеємі дивна новина Пречистая Діва Сина зродила! ”, “Щедрий вечір всі вам”, “Дзвони дзвонять”, “Добрі християни двері відкривайте”. Усі колядники, як дорослі, так і діти, представилися на високому рівні та залишили позитивні емоції та гарне враження у всіх присутніх. Бажаємо всім працівникам ВСРР та радіослухачам міцного здоров’я, злагоди, добробуту та сповнення всіх бажань.Хай щастить вам у новому 2015 році!“

На завершення нашої рубрики пролунає колядка “Темненькая нічка”, виконує дитячий хор з села Поляни Марамуреського повіту.

3 січня 2015 року, напередодні Різдва Христового, з ініціативи Українського Православного Вікаріату Румунії, в українській церкві “Воздвиження Чесного Хреста” у місті Сігету-Мармацієй відбувся Концерт християнської колядки. Отець-парох, доктор теології священик Микола Лаврюк, разом із вікарієм Іваном Піцурою та за підтримки всіх 15 українських православних парафій, що на Мараморощині, провели дуже гарний захід.

Основною метою цього концерту є поширювати чисто християнську колядку і християнське святкування Різдва Христового, опускаючи поганські залишки. З року в рік число колядників зросло і надіємося, що наступними роками будуть брати участь ще більше колядників. Взяли участь церковні хори з Полян (парафії 1-а, 2-а і 3-а), Кривого, Рускови (Облаз і центр), Красного, Бистрого, Вишавської Долини, Тиси, Вишньої Рівни, Реміт, Кричунова, Луга-над-Тисою та Сігета. Свято привернуло увагу не лише українських віруючих, зайшли до української православної церкви слухати наш концерт й інші жителі міста Сігет – румуни та угорці, а також група китайських туристів, які просто були зачаровані колядками та гарно одягнутими українськими колядниками, – ствердив отець Микола Лаврюк.

Слід уточнити, що в Українській православній церкві міста Сігет, в якій діє хор керований добродійкою Маргаретою Лаврюк, зберігається маленький кусочок Хреста, на якому був розп’ятий Син Божий Ісус Христос (подарунок з Мукачева від Київського Патріархату), а також частина мощей монаха з України Паїсія Величковського, який заснував монастир Нямц, переклав з грецької мови на церковну словянську мову багато церковних текстів і проповідував як в Україні, так і в Румунії.

На Концерті християнської колядки був присутній і отець пенсіонер Іван Арделян з села Бистрий Марамуреського повіту, який очолює дитячий церковний хор. Ми запросили його поділитися своїми враженнями: ”Почався концерт з Акафистом “Слава Богу за все” у подяку Богові за все отримане у минулому році. У цьогорічному фестивалі взяли участь церковні хори зі всіх українських парафій з Мараморощини. Одні з них представили стародавні колядки такі як: “Бог Предвічний”, “Небо і земля”, “У Вефлеємі новина”, “Нова радість стала”, а інші, як наприклад дитячий хор з місцевості Бистрий, представили нові колядки такі як: “Вітай, Ісусе”, “В місті Вифлеємі дивна новина Пречистая Діва Сина зродила! ”, “Щедрий вечір всі вам”, “Дзвони дзвонять”, “Добрі християни двері відкривайте”. Усі колядники, як дорослі, так і діти, представилися на високому рівні та залишили позитивні емоції та гарне враження у всіх присутніх. Бажаємо всім працівникам ВСРР та радіослухачам міцного здоров’я, злагоди, добробуту та сповнення всіх бажань.Хай щастить вам у новому 2015 році!“

На завершення нашої рубрики пролунає колядка “Темненькая нічка”, виконує дитячий хор з села Поляни Марамуреського повіту.

На тлі відносної економічної та соціальної стабільності, а також в умовах позитивних змін після президентських виборів, перші зимові свята румуни відзначили з належною інтенсивністю. У країні, яка входить до десятки найбільш релігійних держав у світі, в якій православними є майже 90% населення, Різдво стало часом для роздумів і радості.

Статистика показує, що сім з десяти румунів дарували подарунки близьким людям. Більшість із них витратив 65 євро на святковий стіл і лише 14 % дозволили собі витратити понад 120 євро. Тим не менш, тільки 1% румунів згадали про нужденних.

У деяких випадках різдвяні подарунки для найбільш нужденних прийшли з-за кордону. Таким чином, понад 20 тисяч дітей у віці від 3 до 13 років, які відвідують навчальні заклади в північних повітах, отримали подарунки з Німеччини. 17 вантажівок, навантажених продовольством і предметами гігієни були розвантажені сотнями румунських та іноземних добровольців в 164 місцевостях. У місті Галац цього року втретє пройшов захід під назвою «Різдво сердець», під час якого 5000 осіб отримали гарячий обід, який включав традиційні різдвяні страви — домашні ковбаси, сальтисон, смажену шматочками свинину та, звичайно, мамалигу.

Різдво було в той же час підтвердженням збереження по всій Румунії обрядових дійств та місцевого фольклору, багатого на колядки і народні звичаї. Деякі колядники представили Румунію за кордоном, як наприклад 30 молодих людей з міста Дробета Турну Северин, які виступили на Міжнародному фестивалі колядок у Відні.

І закордонні румуни відзначили Різдво по-румунські. Наші співвітчизники, які живуть в Мадриді зустрілися, згідно з традицією у церкві Пресвятої Богородиці, найстарішому румунському православному соборі в Іспанії. Вони кажуть, що спільне відзначення християнських свят допомагає їм справитися з тугою за Батьківщиною. Переважно це ті румуни, які не змогли повернутися на свята додому.

Однією з причин цього можуть бути складні погодні умови в країні. На Румунію в цій дні обрушилися сильні снігопади, хуртовини та сильні морози. Унаслідок цього влада була змушена закрити низку автодоріг національного значення та вжити заходів для уникнення перебоїв з електропостачанням населення та забезпечення належного автомобільного, залізничного, морського та річкового сполучення.

Різдво є одним з найулюбленіших свят протягом року. Народження Сина Божого та інші зимові свята відзначаються християнами у всьому світі з радістю і надією на кращий світ, хоча б протягом кількох святкових днів.

Сабіна Їспас, директор Інституту етнографії та фольклору ім. Константіна Бреїлою розповідає: “23 грудня усі починають готуватися до святкового періоду – між Різдвом 25 грудня і днем Святого Іоанна 7 січня. Цей період так і називають — 12-ма святковими днями. Починаючи з 23 або 24 грудня починають колядувати діти. Вони фактично відкривають низку святкових церемоній і ритуалів, повязаних з відповідними зимовими святами. У традиційних громадах найбільш важливим моментом вважається колядування чоловіків уніч з 24 на 25 грудня, що являє собою ритуал інтеграції громади, сімї і кожного члена родини, протягом святкового періоду народження-втілення Ісуса Христа. Спеціальний колядковий репертуар стосувався саме цього ритуалу інтеграції, в ньому згадується будинок і його мешканці, кожен окремо: чоловік, як голова сімї, дружина, діти шлюбного віку, неповнолітні діти тощо. У виняткових ситуаціях є й колядки для мертвих, якщо в хаті хтось помер протягом минулого року. Колядникам за це дають подарунки, серед яких обовязково мають бути калач, вино і шматок спеціально підготовленого мяса.”

У традиційних громадах звичаї збереглися майже без змін протягом століть. Мараморощина (північ країни) є, мабуть, одним з небагатьох регіонів Румунії, де різдвяні традиції залишилися в основному без змін і без впливу сучасного життя. Делія Суйоган, фахівець в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре розповідає: “Різдво в Марамуреші надзвичайно красиве. Характерними для нього є гарні ритуали підготовки до Різдва, трьох днів святкування Різдва, а потім відзначення виходу з різдвяних свят. Хочу це підкреслити, тому що кожен з цих етапів характеризується специфічними, добре збереженими, а невиконання одного з них скасовує дію наступного ритуалу. Святий Вечір, наприклад, має чи не більше значення, ніж саме Різдво. Свят-вечір є найбільшим святом в марамуреських селах. Господині готують найважливіші страви, постяться, а на Свят-вечір дуже важливо не їсти взагалі. Кажуть, що той, хто дотримується посту на Різдвяний свят-вечір буде добре жити протягом всього наступного року. Піст на Свят-вечір очищує, щоб бути здоровим цілий рік, бути румяним і взагалі жити добре, як кажуть місцеві жителі.”

Різдвяний стіл, накритий різними традиційними стравами і навколо якого збирається вся родина, є центральним елементом святкування Різдва у всіх традиційних румунських громадах. Про це розповідає етнолог Делія Суйоган: “На Свят-вечір жінка повинна спекти калач, який кладуть на стіл, навколо якого колядують. Йдеться про кільцеподібний калач, який кладуть на святковий рушник, під який ставлять найкраще, найбільш зелене сіно, скошене, висушене спеціально до цих свят. Крім того, теж тепер господиня повинна замісити тісто і калачики для колядників, від найменших до дорослих. Чоловік має принести з горища горіхи, з підвалу – яблука, має прикрасити хату таким чином, аби стіл був в середині кімнати. В цьому регіоні є дуже гарний ритуал зєднання ніг стола ланцюгом. Це робиться, щоб наступний рік був повним, а сімя — разом. Кажуть, що цей ритуал захищає тварин, вони залишаться вдома, не будуть вкрадені і не хворітимуть. Теж чоловік дістає з льоху палінку (традиційний саморобний міцний алкогольний напій), оскільки мусить пригостити нею колядниками, яких зустрічає біля воріт з повними пляшками, запрошуючи переступити поріг хати. На світанку до колядування починають готуватися діти. Першими колядують ватаги з 5-8 дітей. На Мараморощині ці ватаги змішані, не колядують тільки дівчатка або тільки хлопці. Залежить від відносин між ними, бо вони не колядують лише сусідів або мешканців однієї вулиці, а й родичів та друзів. Діти готують торбини і спеціальну мотузку, якою привязують великі калачі, які не вміщують в торбину. Напередодні Різдва діти починають колядувати рано, навіть до полудня і люди радо приймають їх.”

Святковий різдвяний стіл має особливе значення і в Буковині. Перед тим як сісти за стіл, ґазди стають на коліна, щоб помолитися, а всі присутні в цей же час встають з-за столу в знак глибокої духовної поваги. У багатьох буковинських селах після настання темряви, групи хлопців йдуть колядувати із запаленими смолоскипами. Традиційні костюми, які вони носять доповнюються капелюхами, прикрашеними миртом і квітами, зазвичай геранню.

В сучасному суспільстві Різдво, крім виключно духовного смислу, набуло світське значення. Період перед Різдвом є, особливо для городян, шопінг-марафоном. Подарунки для родичів і близьких, ялинка, прикраси та продукти, для приготування страв на різдвяний стіл, незамінних для тих, хто хоче незабутнє свято і, врешті-решт, чудово відпочити у родинному колі та колі у друзів.

Різдвяні покупки є відмінним джерелом радості, а мішок Діда Мороза можна заповнити ніде краще, ніж на профільних ярмарках. Отож, ми спочатку зупинимось в самому центрі Румунії, в місті Сібіу, де проходить Різдвяний ярмарок у Сібіу, культурний проект, ініційований Бюро аташе з соціальних питань Посольства Австрії в Румунії Барбарою Скофнагел в партнерстві з Міською радою міста Сібіу.

Експоненти приїхали з понад 20 повітів країни. На Різдвяному ярмарку можна придбати різноманітні різдвяні подарунки. Не бракують різні солодощі, смажені каштани, та домашні тістечка, різні страви румунської, німецької та угорської кухонь і, звичайно, глінтвейн. Андррей Драган Редуц менеджер проекту сказав, що отримав багато фотографій та оцінок від відвідувачів, які ствердили, що Різдвяний ярмарок з міста Сібіу порівнюється з багатьма ярмарками такого роду з Європи: ”На відкритті ярмарку, Велика площа міста була переповненою. Багато людей приходять щороку тут, оскільки вони очікують чогось більш цікавішого, ніж у попередньому році. Ми несемо відповідальність за те, щоб не розчарувати наших відвідувачів. До цих пір нам вдалося не розчаровувати їх. Стенди так як вони були розміщенні забрали відвідувачам багато годин, щоб побачити все виставлено. На сайті targuldecraciun.ro можна довідатися румунською, англійською, німецькою та французькою про всі події, які організуються упродовж тижня та у вихідні.”

Різдвяний ярмарок у місті Сібіу разом з асоціацією We Help є і цього року партнерами у розгортанні кампанії “Shoebox” (“Взуттєва коробка”). У рамках цієї кампанії, будь-який бажаючий може зробити різдвяний подарунок дітям з важкою фінансовою ситуацією. Кампанія припускає, щоб донор робив один або більше подарунків, який би вміщався в взуттєву коробку, звідси й назва “Shoebox”. Коробки повинні бути красиво упаковані й представлені до центру збору, щоб речі були відсортовані за віком одержувача пакунка. Тут речі діляться для хлопців або дівчат віком від 2 до 18 років.

Менеджер Андрей Драган Редуц Різдвяного ярмарку в місті Сібіу, розповів про інший проект, розпочатий три роки тому, який набирає все більшої популярності: “Брак вільного часу і щоденний стрес вплинули протягом часу і на туризм, в результаті чого зявилося нове поняття, під назвою city-break. Йде мова про проведення кілька днів у туристичному місці, які можуть забезпечити бажаний відпочинок у вихідні. Такий туристичний пакет пропонуємо й ми вартістю 45 євро на людину протягом двох ночей від пятниці до неділі. Можна вибрати між 12 одиницями розміщення в центрі міста, від пансіонатів до чотири-зіркових готелів. Крім розміщення, забезпечений транспорт з аеропорту чи залізничного вокзалу та екскурсію по центру місту Сібіу, яка завершується на Різдвяному ярмарку і включає в себе й підйом на знамениту вежу міста. Ми включили й відпочинок у Громадській лазні. Туристи можуть дегустувати варене вино. Вони також одержують ваучер на придбання сувеніру на Різдвяному ярмарку. Щороку понад 500 туристів придбають цей туристичний пакет. Вони мають можливість відвідати наймолодші Різдвяні ярмарки, порівняно з іншими в Європі. Туристи будуть добре прийняті, як на ярмарку, так і в місті. Ми звикли до туристів, і ми хочемо, щоб вони приємно провели час. Таким чином, я впевнений тим, що і діти і дорослі матимуть гарний відпочинок у цю пору року в місті Сібіу.”

Цього року, навіть у центрі Бухареста, у двох символічних зонах міста, парку Чішміджіу та на Університетській площі, з 29 листопада по 28 грудня проходить Різдвяний ярмарок під назвою “Bucharest Christmas Market.” Захід входить до мережі найважливіших Різдвяних ярмарків у Європі і призначений для всіх верств населення, вхід будучи вільним. Детальніше про цей ярмарок розповідає координатор проекту Ема Стойка: “Ми влаштували зону, присвячену дітям. Недалеко від традиційної Різдвяної ялинки, завдовжки 16 метрів, прикрашена цукерками, дзвіночками і лампочками, розміщений будинок Діда Мороза, де діти можуть зустріти його та ельфів. Теж там знаходиться карусель і, так як й попередніми роками, в рамках ярмарку проходить гуманітарна кампанія “Даруй, будь кращим, і ти теж можеш стати Дідом Морозом“, організована мерією міста Бухарест у партнерстві з організацією “SOS Села румунських дітей”. Цією кампанією ми маємо намір мати більш активну позицію щодо вирішення соціальних проблем в Румунії. Можна купити книжечку під назвою “Чарівництво, сон та Валентина”, яка була випущена нещодавно. Відвідувачі можуть подарувати іграшки та книжки дітям, яким пощастило менше, і теж тут розміщена “ялинка для сповнення бажань дітей.” На Бухарестському ярмарку прихильники краси можуть придбати традиційні предмети, розписну кераміку, ікони і вишиті національні костюми, маски, деревяні іграшки і музичні інструменти, вінки або гірлянди, ялинові гілки і ароматичні свічки. Відвідувачі також можуть скуштувати страви традиційної румунської кухні та бачити виступи відомих румунських артистів. Спонукаємо всіх вас відвідувати цей чудовий ярмарок.”