Європейські лідери зустрілися в четвер на екстреному саміті в Брюсселі, де погодили план озброєння для зміцнення оборони на східному фланзі на Балтійському і Чорному морях. У той час як Сполучені Штати припинили свою підтримку України, враховуючи європейську кампанію з підтримки України і протистояння експансіоністським тенденціям Росії, 27 лідерів ЄС дали зелене світло плану Єврокомісії щодо зміцнення її обороноздатності.
Європейські лідери в Брюсселі знову висловили свою підтримку Україні та наданню гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Цього тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала план під назвою «Переозброєння Європи», який має на меті мобілізувати близько 800 млрд євро, в тому числі 150 млрд євро у вигляді кредитів, для зміцнення обороноздатності континенту.
Згадується низка способів, включаючи можливість для держав-членів значно збільшити свої військові витрати, без урахування цього при розрахунку їхнього дефіциту, який в принципі обмежений 3% від їхнього валового внутрішнього продукту. Ці кошти мають бути використані для спільних інвестицій щонайменше між двома країнами-членами у ті сфери, де потреба є найбільш нагальною, такі як протиповітряна оборона, ракети, безпілотники та системи протидії безпілотникам або навіть артилерійські системи. І, як запевнила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, за допомогою цього обладнання “країни-члени зможуть значно посилити свою допомогу Україні”.
Країни Балтії, Польща і Румунія висунули свої пропозиції щодо пріоритетності східного флангу в проектах на суму 150 млрд. євро з використанням європейського фінансування. Деталі плану будуть доопрацьовані з командами НАТО. Присутній на Брюссельському саміті Іліє Боложан, виконувач обовязків президента Румунії, сказав: «Звичайно, значна частина цього обладнання, цих інвестицій буде локалізована в цьому регіоні, а виробнича частина, частина консорціуму, буде розподілена по всьому Європейському союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, частина цієї продукції буде вироблятися на румунських заводах, створюючи робочі місця.»
Бухарест не надсилатиме війська в Україну, але може стати регіональним військовим центром для організації та підтримки військ, які надсилатимуться іншими державами. Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, чи будуть елементи, пов’язані з використанням інфраструктури нашої країни, військових баз, наприклад, на румунській території, або елементи іншої військової інфраструктури: порти, аеропорти, сказав Іліє Боложан.
БЕЗПЕКА – Європейський Союз розробив план озброєння, узгоджений лідерами ЄС у четвер ввечері, який передбачає пріоритетне зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського моря до Чорного для стримування експансіоністських тенденцій Росії. Європейські лідери підтвердили свою підтримку України та надання гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Країни-члени матимуть фонд оборонних витрат у розмірі 150 млрд. євро. Пріоритетами є системи протиповітряної та протиракетної оборони, артилерія, високоточні ударні системи, безпілотники та системи протидії безпілотникам, різні види боєприпасів та технології з використанням штучного інтелекту. Країни Балтії, Польща і Румунія наполягають на пріоритетності східного флангу в проєктах, що фінансуються ЄС.
ПРАВОСУДДЯ – У четвер ввечері Апеляційний суд Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді арешту двом членам так званого Командного центру ім. Влада Цепеша. Їх звинувачують у державній зраді та зв’язках з російськими агентами. Чотирьом іншим членам організації суд обрав обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд строком на 60 днів. По справі також проходить 101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, який має статус підозрюваного. За даними Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, угруповання мало на меті повалення конституційного ладу і вихід Румунії з НАТО.
СЛІДСТВО – Генеральна прокуратура Румунії оголосила про підозру п’ятьом особам, у справі за фактом отримання хабарів за видачу фальшивих румунських документів, що посвідчують особу, громадянам України, Молдови та Російської Федерації. В обвинувальному акті, направленому до суду, прокуратура зазначає, що протягом 2024 року, будучи державними службовцями, працівниками Комунальної державної служби персональних даних (SPCEP) та інших структур мерії одного села у Ботошанському повіті (північний схід), обвинувачені отримали різні суми неправомірної вигоди за неналежне виконання своїх службових обов’язків.
ВИБОРИ – Мер столиці Нікушор Дан, сьогодні подав до Центрального виборчого бюро документи на участь у президентських виборах, що відбудуться у травні, та список підписів на підтримку своєї кандидатури. Теж сьогодні свою кандидатуру на пост президента подав і Келін Джорджеску, якого підтримують опозиційні праворадикальні Альянс за єдність румунів та Партія молодих людей У неділю свою кандидатуру в ЦВБ планує зареєструвати й колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Іншим кандидатом у президенти є колишній прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта, який оголосив, що балотуватиметься як незалежний кандидат і планує зареєструвати свою кандидатуру наступного тижня. Висування кандидатів на пост Президента Румунії закінчується 15 березня. На додаток до передбачених законом документів, кожен кандидат має подати й список із щонайменше 200 000 підписів на свою підтримку.
ЕКОНОМІКА – Минулого року економіка Румунії зросла на 0,9%, а в останньому кварталі 2024 року Валовий Внутрішній Продукт збільшився на 0,7% в порівнянні з тим же кварталом 2023 року і на 0,8% в порівнянні з попереднім кварталом. Про це у п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. Негативний вплив на зростання ВВП мав чистий експорт (-2,9%), що стало наслідком зниження обсягу експорту товарів і послуг на 3,6%, на тлі різкого збільшенням обсягу імпорту товарів і послуг (+3,4%).
ПРОТЕСТИ – Профспілчани суднобудівного заводу Damen в Мангалії (південний схід Румунії), що перебуває у стані неплатоспроможності, разом зі звільненими або скороченими працівниками провели сьогодні акцію протесту перед посольством Нідерландів та офісом керуючого у справі про неплатоспроможність. Про це оголосила профспілка “Navalistul”, яка у своєму прес-релізі зазначила, що акція має на меті привернути увагу до серйозної кризи, з якою стикається суднобудівний завод. За словами джерела, існує ризик закриття суднобудівного заводу, що матиме вплив на всю місцеву громаду.
СПОРТ – Чемпіон Румунії серед чоловічих команд “Динамо Бухарест” у четвер ввечері на виїзді в Оденсе переміг данський “Фредерісія ГК” з рахунком – 37:32 в останньому матчі групи А чоловічої Ліги чемпіонів з гандболу. “Динамо”, яке вже кваліфікувалося до плей-офф, завершило групу на п’ятому місці і в чвертьфінальному поєдинку зустрінеться з німецькою командою “Магдебург”. У футболі чемпіони Румунії бухарестський FCSB вдома поступився французькому “Олімпіку” з Ліона з рахунком 1:3 у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи. Матч у відповідь відбудеться наступного тижня у Франції.
Брутальний провал п’ятничних американо-українських переговорів у Вашингтоні не залишає місця для ілюзій щодо того, що Сполучені Штати відіграватимуть головну роль у встановленні миру в Україні. Тепер таку роль повинні взяти на себе самі європейці. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер в неділю у Лондоні, де прийняв неформальний саміт приблизно 15 союзників України, в присутності президента Володимира Зеленського. Вони пообіцяли робити більше для безпеки Європи і більше озброюватися, але також наполягли на необхідності збереження сильної підтримки з боку США.
Агентство Франс Прес зазначає, що зустріч підкреслила різницю в підходах між президентом США Дональдом Трампом, який прагне швидкої мирної угоди між Росією і Україною, та європейськими лідерами, які, схоже, готові продовжувати військову підтримку Києва допоки він не досягне миру, який вважатиме прийнятним народ України. Європа, за словами Стармера, повинна взяти на себе важку ношу, але для того, щоб захистити мир на нашому континенті і досягти успіху, ці зусилля повинні бути рішуче підтримані Сполученими Штатами. Декілька європейських країн збільшать свої оборонні витрати, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що ЄС повинен терміново переозброїтися і готуватися до найгіршого. Вона оголосила, що представить комплексний план переозброєння Євросоюзу на позачерговому саміті ЄС 6 березня, в якому також йтиметься про необхідність для країн ЄС отримати фінансовий простір для збільшення військових витрат. Учасники саміту обговорили необхідність надання Україні всеосяжних гарантій безпеки в майбутньому, які, за словами голови Єврокомісії, мають забезпечити економічне виживання та військову стійкість.
Незадовго до саміту в Лондоні прем’єр-міністр Великої Британії оголосив, що він працює з президентом Франції Еммануелем Макроном над планом припинення бойових дій в Україні, який потім буде представлений Сполученим Штатам. План також передбачає створення коаліції охочих серед європейських країн, які нададуть Україні гарантії безпеки в разі укладення мирної угоди з Росією, але також матиме підтримку США. В.о. президента
Румунії Іліє Боложан також взяв участь у саміті в Лондоні. Він підтвердив, що учасники саміту вирішили продовжити фінансову та військову підтримку Києва до припинення вогню. “Європейські держави повинні взяти на себе більший тягар заради миру в Європі, а це означає збільшення оборонних витрат.”
Іліє Боложан підкреслив, що гарантії безпеки, які можуть бути надані Україні, не можуть бути забезпечені без підтримки США. Ці гарантії безпеки стосуються не лише України, але практично всього східного флангу, від Балтійського моря до Чорного, – сказав румунський лідер.
У Лондоні завершився саміт з питань оборони та безпеки Європи, в якому взяли участь лідери Великої Британії, Данії, Італії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції, України, Чехії, Швеції, а також міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що лідери домовилися про продовження військової допомоги та посилення економічного тиску на Росію, і вони наполягатимуть на тому, що Україна має бути за столом мирних переговорів. Він зазначив, що учасники планують створити коаліцію країн, які хочуть зробити свій внесок у безпеку України. Кір Стармер підкреслив, що Британія готова відправити війська на землю і літаки в повітря разом з іншими країнами, додавши, що «для того, щоб мати мир на нашому континенті, ми повинні мати американську підтримку».
Британський прем’єр-міністр Кейр Стармер, який організував зустріч у Лондоні, заявив, що представить США альтернативний план, узгоджений з Францією та Україною, який поставить Київ у сильну переговорну позицію. Він також оголосив про додатковий план постачання Україні 5 000 ракет для ППО.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «нам терміново потрібно переозброїти Європу і зробити Україну неперетравлюваною для будь-кого, хто захоче її проковтнути». Єврокомісія запропонує план на засіданні Європейської Ради 6 березня.
Румунію на саміті у Лондоні представив виконувач обов’язків президента Іліє Боложан, який зазначив, що обговорені гарантії безпеки стосуються не лише України, але й усього східного флангу НАТО, від Балтійського до Чорного морів.
Глава румунської держави сказав. що учасники домовилися «до припинення вогню, тобто до досягнення перемир’я і продовжувати фінансову та військову підтримку України». «По-друге, підготовка європейських країн до взяття на себе більшого тягаря за мир в Європі. І в цьому відношенні збільшення оборонних бюджетів розглядатиметься в найближчий період», – сказав Боложан.
Він сказав, що до кінця наступного тижня присутні країни ухвалять відповідні рішення. «Гарантії безпеки не можуть бути надані без США, але за активної участі європейських держав. Відновлення діалогу між Україною та США сприяло б припиненню вогню», – також наголосив Іліє Боложан.
ВИБОРИ – Партії, політичні та виборчі блоки, організації національних меншин та незалежні кандидати мають два тижні, щоб подати свої кандидатури на травневі президентські вибори до Центральної виборчої комісії. Відповідно до урядової постанови, яка встановила календар виборів, яка наразі обговорюється в парламенті, виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і триватиме один місяць. Голосування відбудеться 4 травня у країні та протягом трьох днів – 2, 3 та 4 травня за кордоном. Голосування за можливий другий тур відбудеться 18 травня за тих самих умов. Цього тижня Парламент звільнив Тоні Гребле з посади голови Постійного виборчого органу і призначив тимчасового виконувача обов’язків, а Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила правила трансляції передвиборчої кампанії.
САМІТ – 15 європейських лідерів і прем’єр-міністр Канади перебувають у Лондоні, щоб обговорити підтримку України після провалу переговорів Трампа і Зеленського у Вашингтоні, а також створення європейської безпекової ідентичності в контексті можливого виведення військ Сполучених Штатів. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, заявив на початку переговорів прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Серед лідерів, які беруть участь у саміті, – президент Франції, канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Італії та Польщі, а також український лідер Володимир Зеленський. Румунію представляє в.о. президента Іліє Боложан. Також на порядку денному лондонської зустрічі – гарантії безпеки, які європейці хочуть надати Україні проти Росії. Невідкладна посилена підтримка України та європейська оборона також стануть головними темами позачергового саміту ЄС 6 березня. Виконавча влада ЄС покладе на стіл Ради пропозицію про надання Україні швидкої військової допомоги на суму 20 мільярдів євро. Крім того, Комісія та держави-члени проведуть консультації щодо нових інструментів, які дозволять країнам ЄС збільшити витрати на оборону цього року, не підпадаючи під процедуру порушення через перевищення бюджетного дефіциту. І останнє, але не менш важливе: лідери країн-членів обговорять мирні переговори, розпочаті Трампом і Путіним без консультацій та запрошення України чи Європи за стіл переговорів. Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що якщо Україна не буде задоволена результатом переговорів, ЄС продовжить підтримувати Київ у військовому плані, щоб зробити його справедливим.
УРЯД – Уряд Румунії планує наступного тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також наступного тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проектів.
АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ – За даними Національного інституту статистики, пасажирські авіаперевезення в Румунії минулого року зросли на 6% до 26 мільйонів. Найбільші частки були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, аеропорту «Аврам Янку» в Клуж-Напоці (північний захід) та Міжнародному аеропорту Ясси (північний схід). Найбільші частки у внутрішніх повітряних перевезеннях були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, де було перевезено 49,8% від загальної кількості пасажирів, «Аврам Янку» в Клуж-Напоці з 17,6% та «Траян Вуя» в Тімішоарі (захід) з 14,4%. Основними країнами прибуття пасажирів регулярних авіарейсів, які висадилися в Румунії, були Італія, Великобританія, Німеччина, Іспанія та Франція.
ПРОТЕСТ – У суботу в Бухаресті відбувся протест проти уряду і на підтримку колишнього незалежного кандидата Келіна Джорджеску, який кілька днів тому отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю за низку правопорушень. Протест, організований опозиційною сувереністською партією AОР, зібрав десятки тисяч людей. Демонстранти вимагали відставки прем’єр-міністра Марчела Чолаку та відновлення другого туру президентських виборів, які були скасовані Конституційним судом минулого року. До протесту також приєднався Келін Джорджеску. Колишній кандидат, обвинувачений у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, заявив, що хоче, щоб його судили за результатами голосування румунів, але оголосив, що зачекає з висуненням своєї кандидатури на президентських виборах у травні. Політики з Болгарії, Польщі, Італії та Іспанії також прибули на мітинг і виступили з промовами на підтримку Келіна Джорджеску.
СЕКТОР ГАЗА – Ізраїль оголосив, що призупиняє ввезення товарів і поставок в сектор Газа, критикуючи палестинське ісламістське угрупування ХАМАС за відмову від пропозиції США продовжити перемир’я, повідомляють AFP і EFE. «Ізраїль не погодиться на припинення вогню без звільнення наших заручників. Якщо ХАМАС наполягатиме на своїй відмові, будуть інші наслідки», – йдеться в заяві офісу ізраїльського прем’єр-міністра. ХАМАС відреагував, назвавши рішення Нетаньяху про припинення гуманітарної допомоги «дешевим шантажем» і «ударом» по перемир’ю, повідомляє Reuters. У своїй заяві ХАМАС, який назвав призупинення Ізраїлем гуманітарної допомоги «військовим злочином», закликав посередників у перемир’ї змусити Ізраїль припинити каральні заходи проти сектора Газа. Перший етап перемир’я в Газі закінчився в суботу, але Хамас і Ізраїль не досягли домовленості про реалізацію другого етапу, який повинен був вступити в силу сьогодні і передбачає звільнення живих заручників, що залишилися в анклаві, і остаточне припинення війни.
У понеділок, 24 лютого, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Києві відбувся саміт «Підтримуй Україну» за участю лідерів ЄС і держав-партнерів. До столиці України прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта, лідери Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Канади, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та Фінляндії, міністр із європейських справ Французької Республіки, а також генеральний секретар ОБСЕ. До них по відеозв’язку приєдналися представники інших країн ЄС.
У своєму відеозверненні до учасників саміту в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що підтримка України має бути продовжена і на наступних етапах мирного процесу та відбудови. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма європейськими, американськими та іншими союзниками і партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру”, – сказав Іліє Боложан.
Румунія повторює, що будь-які переговори про припинення війни РФ проти України не можуть відбуватися без України, – заявило в понеділок, у треті роковини повномасштабного вторгнення румунське Міністерство закордонних справ. Більше того, додало румунське зовнішньополітичне відомство, не може бути справедливого і тривалого миру без притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах, скоєних в Україні і проти неї. МЗС наголошує, що для Румунії безпечна, стійка, стабільна, демократична і процвітаюча Україна залишається фундаментальною зовнішньополітичною метою. Румунська дипломатія також заявляє, що жодна розмова про безпеку в Європі не може відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.
Остання думка, здається, набуває дедалі більшого поширення. Участь Європи в мирних переговорах щодо припинення війни проти України зрештою буде необхідною, – визнав навіть диригент вторгнення, російський лідер Владімір Путін, додавши, однак що війна затягнеться. Новий лідер Білого дому Дональд Трамп також згодний з тим, що європейці повинні відігравати свою роль у мирному процесі в Україні, гарантуючи її безпеку. Президент США також заявив, що Путін погодиться на присутність європейських миротворців, хоча до тепер Москва неодноразово відкидала цю пропозицію.
Президент США прийняв у Вашингтоні свого французького колегу Еммануеля Макрона, який заявив, що перемир’я може бути досягнуто протягом декількох тижнів. Тим часом президент Європейської Ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідали Київ, щоб підтвердити свою підтримку Україні. ЄС дав зрозуміти, що продовжуватиме свою підтримку, в тому числі посилюватиме тиск новими санкціями проти російського агресора. Хоча не всі країни-члени ЄС вітають це рішення, на порядку денному Брюсселя також новий пакет військової допомоги у розмірі 20 млрд євро, який, за словами ЄС, спрямований на посилення переговорних позицій Києва, а не на досягнення миру.
ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що переговори, які відбулися в п’ятницю в Брюсселі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, були зосереджені на ключових пріоритетах Румунії. Марчел Чолаку згадав про прискорення Національного плану відновлення та стійкості, скорочення бюджетного дефіциту без підвищення ПДВ та безпеку президентських виборів. «Ми також обговорили податкову реформу. ПДВ не буде підвищено, а також не буде змінено єдину ставку оподаткування», – додав він. Прем’єр-міністр зазначив, що дискусії також були зосереджені на ролі Європи в мирних переговорах, підкресливши, що «Сильний Європейський Союз означає сильнішу Румунію! Разом сильніші, ЄС і Румунія», – підсумував Марчел Чолаку.
САМІТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан візьме участь у понеділок в онлайн-форматі в конференції «Стратегія оборони і безпеки єдності. План дій», організованому в сусідній Україні, повідомляє Адміністрація президента в Бухаресті. У середу Іліє Боложан взяв участь у зустрічі в Парижі, присвяченій ситуації в Україні та викликам безпеці в Європі. Тимчасовий виконувач обов’язків президента заявив, що учасники зустрічі у французькій столиці дійшли висновку, що найкращою формулою вирішення кризи є співпраця між європейськими країнами та Сполученими Штатами Америки, щоб забезпечити припинення вогню і справедливий мир, який не може бути досягнутий без участі України та Європейського Союзу в переговорах.
УКРАЇНА – Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок відвідає Вашингтон, щоб обговорити зі своїм американським колегою Дональдом Трампом мирні переговори щодо України, які американці розпочали з росіянами за відсутності європейців та українців. З початку тижня французький президент проводить марафон консультацій з лідерами країн-членів Європейського Союзу та НАТО. Він розпочав ці консультації, намагаючись зробити так, щоб голос Європи був почутий, голос, який не може бути проігнорований після всієї її політичної та матеріальної участі в підтримці України протягом останніх трьох років, відколи Росія розв’язала агресивну війну проти свого сусіда.
ВИБОРИ – Приблизно 1,2 мільярда леїв (близько 240 мільйонів євро) становить бюджет, затверджений урядом Румунії на підготовку, організацію та проведення президентських виборів 4 і 18 травня. Гроші надходять з Бюджетного резервного фонду, наявного в розпорядженні уряду, передбаченого в Державному бюджеті на 2025 рік, – йдеться в заяві, оприлюдненій виконавчою владою. Кабінет міністрів також визначив заходи для безперешкодної організації та проведення виборів. Травневі президентські вибори відбудуться після того, як у грудні минулого року Конституційний суд Румунії анулював вибори на найвищу посаду в державі і вирішив відновити їх у повному обсязі, посилаючись на зовнішнє втручання у виборчий процес.
ЕНЕРГІЯ – Румунія зберігає свою мету подвоїти виробництво електроенергії до 2030 року і стати великим експортером в регіоні – пише міністр енергетики Себастьян Бурдужа у дописі на своїй сторінці у Facebook. Для цього, підкреслює він, необхідний розумний енергетичний перехід, який використовує всі ресурси. Румунія має збалансований і різноманітний енергетичний мікс, який сьогодні мають лише кілька країн у Європі та світі», – додав міністр енергетики.
СКОРОЧЕННЯ ВИТРАТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив у четвер, що 1800 посад державних службовців будуть ліквідовані в установах, підпорядкованих і координованих урядом. Він зазначив, що це масове зменшення їх кількості на 13,5%. Це буде найбільше скорочення операційних витрат в історії уряду Румунії, – зазначив також прем’єр-міністр.
АВТО – Представники Румунської асоціації автовиробників запропонували владі нову форму програми Rabla, для оновлення автопарку Румунії шляхом поступової заміни старих, забруднюючих автомобілів на нові, яка більше не включатиме версії Classic і Plus. На думку асоціації, вищий екобонус може заохотити людей купувати більше електромобілів, а якщо екобонус фінансуватиметься за рахунок зелених сертифікатів, то, можливо, вартість екобонусу буде вищою, ніж якби він фінансувався з державного бюджету. Минулого року падіння екобонусу на електромобілі з 10 000 євро до 5 000 євро призвело до падіння ринку приблизно на 32%.
АРТЕФАКТИ – Нідерландська поліція оголосила, що заарештувала четвертого підозрюваного, 26-річного чоловіка, у зв’язку з крадіжкою румунських артефактів з музею Дренца в Ассені, але повідомила, що викрадені предмети ще не знайдені. 25 січня з музею Дренца було викрадено чотири цінні золоті археологічні артефакти з румунської скарбниці, які були виставлені в музеї Дренца. У музеї проходила виставка «Дакія! Королівство золота і срібла», яка мала закритися за день до пограбування.
ФУТБОЛ – Чемпіони Румунії з футболу «ФКСБ» вийшли до 1/8 фіналу Ліги Європи, здолавши грецький «ПАОК Салоніки», якого тренує румун Резван Луческу, у четвер ввечері на Національній арені в Бухаресті. ФКСБ обіграв ПАОК Салоніки з рахунком 4:1, 2:1 у першому матчі в Греції та 2:0 у Бухаресті на очах понад 50.000 глядачів. Перший матч 1/8 фіналу ФКСБ зіграє вдома 6 березня, а другий – 13 березня. Вони зустрінуться з ліонським «Олімпіком» або франкфуртським «Айнтрахтом». Жеребкування матчів 1/8 фіналу відбудеться сьогодні в Ньоні (Швейцарія).
ВИБОРИ В НІМЕЧЧИНІ – У неділю в Німеччині відбудуться вибори до федеральних законодавчих органів, які мають вирішальне значення для майбутнього країни, оскільки ультраправі набирають обертів, а економіка переживає третій рік рецесії. Вибори проводяться достроково після розпаду коаліції на чолі з канцлером соціал-демократом Олафом Шольцем наприкінці минулого року. Згідно з опитуваннями, очікується, що переможуть консерватори. Але оскільки ультраправі займають друге місце в опитуваннях, аналітики вважають, що їм доведеться досягти компромісу з соціал-демократами або «зеленими», щоб керувати країною, долаючи розбіжності в поглядах, які їх розділяють.
Глави держав і урядів ЄС зустрілися в Брюсселі, щоб обговорити війну в Україні, міграцію, ситуацію на Близькому Сході, в Молдові та Грузії, реакцію ЄС на кризи і втручання Росії у вибори в Румунії. Запрошений на європейський зимовий саміт президент України Володимир Зеленський заявив, що його країні найбільше потрібно, щоб як Європейський Союз, так і Сполучені Штати Америки продовжували підтримувати Київ.
Зеленський додав, що хоче, аби Дональд Трамп, який повернеться до Білого дому з 20 січня 2025 року, був на боці України у війні проти російського вторгнення, і зазначив, що для забезпечення довгострокового миру Україна потребуватиме гарантій безпеки з боку ЄС та США. Повернення Трампа до Білого дому також викликає занепокоєння європейських країн, які очікують, що його сувереністська політика знову вплине на торговельні відносини, як це було під час його попереднього терміну.
Існують побоювання, що нова адміністрація США може підвищити імпортні тарифи на європейські товари до 20%. У цьому контексті Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кайя Каллас заявила, що обидва блоки повинні уникати торговельної війни за будь-яку ціну, оскільки від неї постраждають обидві економіки. За її словами, у торговельній війні немає переможців, і якщо ми зіткнемося з таким сценарієм, Китай буде тим, хто отримає найбільше задоволення.
Іншою широко обговорюваною темою стало втручання Росії у виборчі процеси. Присутній на саміті президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що поведінка Москви є загрозою не лише для Румунії, але й для всіх демократій. Він закликав країни ЄС працювати разом, в тому числі над обміном інформацією, щоб такі втручання можна було швидко виявляти та протидіяти.
Стосовно цієї теми прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що всі європейські лідери, включаючи скептиків, зараз усвідомлюють агресивність, з якою Росія намагається дестабілізувати демократичні системи країн ЄС, і навів як приклад втручання Росії в Грузії, Молдові та Румунії. І останнє, але не менш важливе: європейські лідери обговорили розвиток подій у Сирії після усунення від влади Башара Асада.
Європейські країни заявили, що встановили дипломатичні контакти з новим керівництвом, але очікують дій від нового уряду в Дамаску, щоб продовжити свою фінансову та гуманітарну підтримку. ЄС зацікавлений у стабілізації ситуації, щоб мати змогу репатріювати частину сирійських біженців з Європи, оскільки їхня присутність посилює соціальну напруженість і призводить до політичного підйому ультраправих.
РЕЙТИНГ – Fitch підтвердило довгостроковий рейтинг Румунії в іноземній валюті на рівні «BBB мінус», але погіршило прогноз зі стабільного на негативний, що означає можливість подальшого зниження рейтингу, – йдеться в заяві рейтингового агентства. На думку Fitch, рейтинг відображає основні ризики, з якими стикається Румунія через додаткову політичну напруженість, що виникла на політичній сцені після скасування президентських виборів через зовнішнє втручання, а також парламентських виборів, в результаті яких парламент виявився більш розділеним з посиленням ультраправих і антиєвропейських партій, що відображає зростаючу поляризацію румунського суспільства. Ситуація ускладнюється фіскальними дисбалансами та зростанням державного боргу. Рейтинг Fitch, який вимірює здатність уряду виконувати свої фінансові зобов’язання, може призвести до підвищення відсоткових ставок за кредитами, які виконавча влада планує запозичити на зовнішньому ринку.
САМІТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, який бере участь у саміті ЄС-Західні Балкани та засіданні Європейської Ради, заявив у середу, що необхідний комплексний підхід і пошук інструментів та рішень, оскільки саме цього люди очікують від ЄС та національних лідерів. Глава держави, який провів першу зустріч з новим президентом ЄК Антоніу Коштою, обговорив з ним «важливість стійкості та стратегічної орієнтації для того, щоб мати можливість впоратися з усіма викликами». Президент Йоганніс сказав, що необхідно докласти зусиль для боротьби зі «зловмисним» втручанням Росії, щоб зменшити вразливість до цих віроломних атак. «Румунія зіткнулася з величезною проблемою і вирішила її», – сказав президент у середу, маючи на увазі іноземне втручання у виборчий процес. У четвер на порядку денному Європейської Ради будуть Україна, міграція, ситуація на Близькому Сході, цивільна і військова готовність ЄС та реагування на кризи, роль ЄС у світі та розширення, Молдова, Грузія, а також питання свободи, безпеки та правосуддя.
ПАРЛАМЕНТ – Від сьогодні до п’ятниці в Бухарестському палаці парламенту працює центр прийому новообраних сенаторів і депутатів. Вони отримують консультації щодо формальностей, необхідних для того, щоб зайняти свої місця. Новий парламент, сформований в результаті парламентських виборів 1 грудня, був скликаний у п’ятницю на своє установче засідання. Тим часом з’являються перші конкретні результати майже півторатижневих переговорів між партіями, які хочуть сформувати майбутню парламентську більшість. У середу представники СДП, НЛП, ДСУР та фракції національних меншин окрім угорської продовжили обговорення з метою остаточного узгодження урядової програми та структури нової виконавчої влади. Лідери СПР залишили засідання, обумовивши свою участь в урядуванні від ухвалення низки заходів, включаючи термінове ухвалення державного бюджету на наступний рік та створення коаліційної слідчої комісії з розслідування умов проведення виборів та запобігання іноземному впливу. Намір проєвропейських партій полягає в тому, щоб формула майбутнього уряду була прийнята парламентом до святкових днів. У разі, якщо СПР вирішить не входити до складу майбутньої виконавчої влади, СДП, НЛП, ДСУР та франція національних меншин матимуть загалом 244 сенатори та депутати. Для приведення уряду до присяги необхідно 233 голоси.
НАЦМЕНШИНИ – Румунія є прикладом доброго співіснування між громадянами, незалежно від того, чи належать вони до більшості, чи до національних меншин, а також просування прав на ідентичність – заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку в посланні з нагоди Дня національних меншин в Румунії, 18 грудня. «Завдяки діалогу, повазі та розумінню, всі румунські громадяни зуміли гармонійно жити разом у своїх громадах і на національному рівні», – додав глава уряду в Бухаресті. Кілька заходів, присвячених Дню національних меншин, були організовані в середу Департаментом міжетнічних відносин Генерального секретаріату уряду у співпраці з Національним музеєм села ім. Дімітріє Густі. Всі 19 нацменшин, окрім угорської, визнаних румунською державою, представлені в Палаті депутатів Румунії своїм депутатом. ДСУР, головна політична партія угорської меншини, найбільша в країні, постійно присутня в посткомуністичному румунському парламенті з 1990 року. З 1996 року Союз входить до складу численних правих і лівих коаліційних урядів у Бухаресті.
РЕВОЛЮЦІЯ – Сьогодні в Тімішоарі продовжились заходи, присвячені антикомуністичній революції грудня 89-го року. Вівторок був днем жалоби в західному румунському місті в пам’ять про загиблих під час революції. Після кривавого придушення повстання 17 грудня основні заводи оголосили страйк, а робітники вийшли на мітинги в центрі міста. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комуністів містом Румунії, і звідти полум’я революції поширилося по всій країні, досягнувши кульмінації 22 грудня в Бухаресті з втечею диктатора Ніколая Чаушеску та його дружини Елени.
ШПИГУНСТВО – Апеляційний суд Бухареста засудив громадянина Румунії, звинуваченого у шпигунстві на користь Росії, до 5 років і 6 місяців позбавлення волі за злочин державної зради в триваючій формі. Чоловік з 2022 року надсилав до посольства Росії в Бухаресті зображення румунських або натовських військових об’єктів, – йдеться в обвинувальному висновку Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму. Румуна взяли під варту в травні, потім цей запобіжний захід кілька разів продовжували. Згідно з кримінальним кодексом, за державну зраду передбачено від 10 до 20 років ув’язнення, але обвинуваченому було пом’якшено вирок після того, як він визнав свою провину в суді.
КОДЕКС – Новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою Національного плану відновлення та стійкості, був прийнятий Палатою депутатів у Бухаресті, як органом, що приймає рішення. Він передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, до п’яти років позбавлення волі за фальсифікацію ІТ-даних лісогосподарського характеру та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекет заявив, що заплановані заходи забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця.
TIKTOK – Європейська комісія розпочала офіційне розслідування проти TikTok через втручання Росії у президентські вибори в Румунії. Брюссельська виконавча влада збирає дані, щоб визначити, чи порушила ця платформа законодавство ЄС, включаючи ризики для громадянського дискурсу або платний політичний контент і рекламу. Тим часом, Комітет з питань зовнішньої політики Сенату США засудив втручання Росії та роль платформи TikTok, контрольованої Китаєм, у дестабілізації демократичного процесу в Румунії.
КОНЦЕРТ – Двоє румунських музикантів, скрипалька Діана Жіпа та піаніст Штефан Доніга, вперше виступили в Антарктиці. Вони грали перед більш ніж 70 людьми, науковцями та співробітниками восьми наукових станцій. Їхній виступ став другою найбільшою музичною подією, коли-небудь організованою в Антарктиці, після концерту гурту «Metallica» у 2013 році. Ці двоє музикантів також є першими музикантами у світі, які виступили з професійними концертами на всіх семи континентах менш ніж за 100 днів. Тепер румунські артисти очікують, що їхній виступ буде занесений до Книги рекордів Гіннеса.
Президент Клаус Йоганніс на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті
Вступ Румунії до Шенгенської зони – це не просто політична мета, а тверда прихильність європейському проєкту, – заявив президент Клаус Йоганніс на п’ятому саміті Європейської політичної спільноти, що пройшов у Будапешті в четвер і п’ятницю. З іншого боку, глава румунської держави підкреслив, що міграція залишається важливим європейським викликом, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Результати виборів у США також були в центрі уваги, оскільки учасники зібралися, щоб обговорити, головним чином, підвищення конкурентоспроможності. Присутні європейські лідери закликали Дональда Трампа уникати торгових воєн, підтримувати Україну і утримуватися від порушення світового порядку. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що всі 42 присутні європейські лідери погодилися з тим, що вони повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку і перестати покладатися на Сполучені Штати. Міжнародна спільнота привітала Дональда Трампа з перемогою на виборах у США. У своєму посланні Президент Клаус Йоuанніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником Сполучених Штатів.
Візит прем’єр-міністра Марселя Чолаку до Парижа
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили в Парижі зміцнення двостороннього Стратегічного партнерства, укладеного в 2008 році, з наголосим на економічній та оборонній складових. Глави урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання та давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження посиленої співпраці , – сказав Марчел Чолаку. Глава румунського уряду високо оцінив міцну співпрацю в питаннях безпеки, а також той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція очолила бойову групу НАТО в Румунії одразу після вторгнення Росії в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.
Румунсько-японське співробітництво
У вівторок у Бухаресті глава румунського уряду зустрівся з делегацією японських інвесторів у галузі енергетики, досліджень і технологій, промисловості, інфраструктури та банківської справи на чолі із заступником міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Шінджі Такеучі. З цієї нагоди було високо оцінено рівень двосторонніх відносин, що розвиваються на основі Стратегічного партнерства, спільні цінності, які сповідують обидві країни, та економічні можливості, які відкриває сучасний міжнародний контекст. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, роль Румунії як фактора стабільності в Європі та регіоні, а також її геостратегічні, економічні та політичні переваги роблять її цікавою для іноземних інвесторів. Своєю чергою, японська економічна делегація висловила зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в різних проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, під час першого Румунсько-японського енергетичного форуму, що відбувся в Бухаресті в понеділок і вівторок, Міністерство енергетики підписало меморандум про взаєморозуміння з японською компанією щодо проєкту гідроелектростанції Тарніца-Лапуштешть в повіті Клуж (північний захід Румунії), а бухарестська державна компанія з виробництва електричної та теплоенергії ELCEN і Panasonic працюють над спільним проєктом комплексної системи фотоелектричних панелей, сонячних батарей та виробництва зеленого водню.
Парламент Румунії схвалив румунську кандидатуру на пост єврокомісара
Пропозиція румунського уряду на посаду єврокомісара в майбутній виконавчій владі ЄС, кандидатура соціал-демократки Роксани Минзату була схвалена у вівторок профільними комітетами Парламенту Румунії. Депутатка Європарлменту, номінована Урсулою фон дер Ляєн на посаду віце-президентки Єврокомісії, отримає портфель “Люди, навички та підготовка”. На цій посаді вона відповідатиме за близько 20% багаторічного бюджету ЄС. Роксана Минзату зазначила, що посада виконавчого віце-президента Єврокомісії включає в себе й управління сферою готовності до надзвичайних ситуацій. На Роксану Минзату чекає ще один раунд слухань 12 листопада, цього разу в комітетах Європарламенту з питань зайнятості та культури й освіти.
Візит місії МВФ до Бухареста
На цьому тижні місія Міжнародного валютного фонду відвідала Бухарест, щоб обговорити з румунськими урядовцями останні економічні події. Це регулярний візит з метою оцінки та оновлення макроекономічного прогнозу, який складається з кількох компонентів: інфляції, платіжного балансу, державного боргу та бюджетного дефіциту, монетарної та фіскальної політики. Делегація зустрілася, зокрема, з представниками Центрального банку Румунії та Міністерства фінансів. Наразі Румунія не має чинної угоди з МВФ.
Європейські лідери зустрілися в Будапешті, щоб обговорити безпекові виклики, що стоять перед Європою, з наголосом на ситуацію в Україні, а також міграцію та економічну безпеку. На п’ятому саміті Європейського політичного співтовариства (ЄПС) вони відзначили значний вплив російської агресії проти України на весь континент і в усьому світі.
Посадовці наголосили на необхідності скоординованих дій на європейському рівні для продовження підтримки України, яка бореться за захист своєї незалежності, суверенітету та територіальної цілісності. Президент Румунії Клаус Йоганніс, який взяв участь у засіданні робочої групи з питань міграції, підкреслив, що міграція залишається важливим викликом на європейському рівні, який потребує спільної та всеосяжної відповіді.
Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, він підкреслив, що розвиток подій у сфері міграції продовжує викликати занепокоєння на тлі конфлікту на Близькому Сході та триваючої війни в Україні. Клаус Йоганніс наголосив на важливості ефективної імплементації на рівні ЄС Пакту про міграцію – інструменту, який також може бути корисним у відносинах з партнерами, що не є членами ЄС.
Він також зазначив, що Румунія вже імплементує деякі положення Пакту через пілотний проєкт на кордоні з Сербією, який виявився прикладом належної практики з точки зору повернення, процедур надання притулку та запобігання нелегальній міграції. Глава румунської держави також наголосив на важливості регіональної оперативної співпраці, яка, за його словами, є дієвим інструментом для ефективного управління цим явищем.
У цьому контексті Клаус Йоганніс підкреслив, що Румунія залишається відданою впровадженню ефективних заходів з управління міграцією, забезпеченню безпеки зовнішніх кордонів ЄС і повному виконанню своєї ролі держави-члена, яка застосовує Шенгенське законодавство. Стосовно цього він підтвердив, що для Румунії завершення процесу приєднання до зони вільного пересування відображає її тверду прихильність до європейського проєкту.
На зустрічі, присвяченій підтримці Республіки Молдова, яка відбулася на полях засідання Європейського політичного співтовариства, Клаус Йоганніс, разом з іншими європейськими лідерами, високо оцінив зусилля з реформування, які нещодавно були зроблені в Кишиневі, що призвело до стійкого прогресу, незважаючи на виклики, пов’язані із загрозами з боку Росії. Він також наголосив на необхідності збереження швидкого темпу реформ, високого ступеня інституційної пильності та застосування уроків, винесених з нинішніх виборів і напередодні парламентських виборів 2025 року.
Інші європейські лідери також заявили про свою рішучу підтримку Республіки Молдова після президентських виборів і референдуму, які підтвердили її європейський курс, і наприкінці зустрічі пообіцяли продовжувати надавати підтримку Кишиневу в досягненні його цілей миру і демократії.
Ситуація в Україні, події на Середньому Сході, конкурентоспроможність ЄС та управління міграцією, а також дискусії щодо Молдови, Грузії та високих цін на енергоносії – усі ці питання стоять на порядку денному європейських лідерів, які протягом двох днів зібралися в Брюсселі на осінній саміт Європейської Ради.
Присутній на саміті Президент Клаус Йоганніс закликав ЄС надати сильний сигнал на підтримку процесу європейської інтеграції Молдови, особливо в нинішньому виборчому контексті, засудивши спроби Москви дестабілізувати ситуацію. У неділю в цій країні відбудуться президентські вибори, а також референдум щодо внесення змін до Конституції, які мають закріпити незворотність вступу країни до Європейського Союзу.
Європейська підтримка Республіки Молдова повинна бути реалізована всіма необхідними засобами на економічному, фінансовому та безпековому рівнях, – заявив глава румунської держави, який привітав нещодавній візит до Кишинева Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і запуск Плану зростання для Республіки Молдова.
Глави держав та урядів ЄС засудили втручання російської федерації у демократичні процеси в Кишиневі та привітали ухвалення третього пакету санкцій проти осіб, відповідальних за дії, спрямовані на підрив суверенітету та незалежності Республіки Молдова. Водночас Європейська Рада підтвердила свою повну підтримку європейського курсу цієї країни-кандидата та її прогресу на шляху реформ і стабільності.
На Саміт ЄС також був запрошений Президент України Володимир Зеленський, який представив свій «План перемоги» з п’яти пунктів і закликав європейських лідерів підтримати цей документ, що має зміцнити військові позиції Києва з метою примусити Росію до мирних переговорів. Володимир Зеленський також закликав лідерів країн ЄС підтримати прискорений вступ України в НАТО і дати згоду на використання західної далекобійної зброї по рф. За словами Президента України, якщо його план буде реалізований, війна з Росією закінчиться у 2025 році.
Президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, в цьому контексті, що Європейський Союз повинен залишатися зосередженим на підтримці України, відповідно до її потреб, на всіх трьох основних рівнях: політичному, військовому та економічному. Він також наголосив на підтримці Румунією експорту українського зерна, засудивши напади Росії на українські порти і торгові судна, які негативно впливають на глобальну продовольчу безпеку.
З іншого боку, в контексті річниці жахливих подій 7 жовтня 2023 року, Європейська Рада рішуче засудила напад палестинського угруповання ХАМАС на південь Ізраїлю і висловила солідарність із сім’ями загиблих і заручниками ХАМАСу. Водночас лідери ЄС закликали до негайного припинення бойових дій в Газі, безумовного звільнення всіх заручників і поліпшення доступу та розподілу гуманітарної допомоги, підтвердивши свою прихильність до рішення про дві держави.
ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – 17 жовтня був останній день подання списків кандидатів на вибори 466 сенаторів та депутатів до Парламенту Румунії. 21 політична партія та політичне угрупування вступили у виборчі перегони, результати яких будуть визначені на виборчих дільницях 1 грудня у Національний день Румунії. Для того, щоб гарантувати свою присутність у наступному законодавчому органі, політичні партії повинні набрати 5% від загальної кількості дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
САМІТ – Президент Клаус Йоганніс закликав на осінньому саміті Європейської Ради до сильного сигналу з боку ЄС щодо підтримки Республіки Молдова в процесі європейської інтеграції, особливо в нинішньому виборчому контексті, засудивши втручання і спроби дестабілізації з боку Москви. Основні теми дводенного саміту також охоплювали ситуацію в Україні, події на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС та управління міграцією, а також дискусії щодо Грузії, підтримки багатосторонньої системи та міжнародного порядку, заснованого на правилах, і цін на енергоносії. Глава румунської держави наголосив на важливості доступних цін на енергоносії, необхідності посилення зв’язку та усунення структурних вузьких місць у мережах передачі енергії.
ОБОРОНА – Міністр оборони Анджел Тилвер підписав у п’ятницю в Брюсселі документ про приєднання Румунії до листа про наміри щодо Пан’європейського коридору VIII для військової мобільності разом з Албанією, Болгарією, Італією та Північною Македонією. Метою документа є спрощення і прискорення пересування військових сил і техніки як у мирний час, так і в ситуаціях кризи або конфлікту. Згідно з прес-релізом Міноборони, приєднання Румунії до цього коридору військової мобільності, на додаток до двох проектів, розроблених в рамках НАТО, учасником яких вона вже є, з Болгарією і Грецією та Туреччиною і Болгарією, відповідно, активізує зусилля із забезпечення транзиту військ і військової техніки та посилить можливості реагування в Чорноморському регіоні для забезпечення стабільності і безпеки. У п’ятницю, на другий день зустрічі міністрів оборони в Брюсселі, румунський міністр Анджел Тилвер взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради, присвяченому оцінці та адаптації сил і засобів стримування і оборони НАТО. За повідомленням Міноборони, міністр наголосив на важливості продовження зусиль з прискорення адаптації сил і засобів стримування і оборони Альянсу. На засіданні було підкреслено тверду прихильність країн-членів НАТО до забезпечення стабільності і безпеки в регіоні.
НАТО – Новий Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав Румунію і сили Альянсу за швидку реакцію на інцидент, що стався в четвер, коли підозрілий безпілотник залетів на 14 кілометрів у румунський повітряний простір. Звертаючись до Ради міністрів оборони країн-членів Альянсу, Марк Рютте запевнив, що НАТО продовжить посилювати спостереження в цьому регіоні і що союзники планують нові інвестиції в системи протиповітряної оборони і сучасні винищувачі, в основному F-35 5-го покоління. Крім того, за словами посадовця, альянс значно збільшив свою присутність на східному фланзі і посилив місію повітряної поліції НАТО. У п’ятницю міністерство оборони в Бухаресті уточнило, що після виявлення підозрілого безпілотника радари повітряного спостереження постійно відстежували маршрут об’єкта, який увійшов на територію країни. Крім того, додали в Міноборони, чотири винищувачі піднялися в повітря для моніторингу ситуації, але не мали з ним візуального контакту в жодній точці маршруту, що змінювався.
ВИБОРИ В МОЛДОВІ – 3,3 мільйона виборців у Респ. Молдова, як очікується, прийдуть на виборчі дільниці в неділю 20 жовтня на історичні вибори: вибори президента республіки та референдум щодо європейського майбутнього країни. За даними Центральної виборчої комісії, організовано 2 219 виборчих дільниць і вперше надруковано виборчі бюлетені не лише румунською, але й п’ятьма мовами національних меншин: українською, болгарською, гагаузькою, російською та ромською. Для молдован за кордоном буде відкрито 231 виборчу дільницю в 37 країнах, найбільше в Італії – 60, Німеччині – 26, Франції – 20 і Великобританії – 17. У Румунії буде відкрито 16 виборчих дільниць, стільки ж, скільки і в США, в той час як в Росії, з міркувань безпеки, будуть відкриті лише 2 виборчі дільниці, обидві в Москві. Дві виборчі дільниці також будуть відкриті в Україні, в Києві та Одесі. Чинна глава держави Майя Санду є фаворитом згідно з опитуваннями, за неї проголосували б 29,5% респондентів. Колишня чиновниця Світового банку Майя Санду була обрана президентом у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейською програмою. Опитування також показують, що понад 54% молдован виступають за включення членства в ЄС до конституції країни. Після розпаду Радянського Союзу колишня радянська республіка коливалася між прозахідною і проросійською орієнтаціями.
ФЕСТИВАЛЬ – У п’ятницю в Бухаресті стартував Національний театральний фестиваль – культурна подія, що відбувається вже в 34-е, цього року під назвою «Драматургія можливого». До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами кураторів, присвячений «можливостям». Понад 30 вистав з Бухареста та всієї країни увійшли до офіційної програми фестивалю. Серед них «Антологія зникнення» сценариста і режисера Раду Афріма, «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, режисера Андрей Шербан, «Гедда Габлер» Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр та багато інших. Цього року буде представлено п’ять гостьових вистав з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подію продюсує UNITER – Румунська спілка театральних діячів. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури.
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Сьогодні ввечері, з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, будівля Уряду в Бухаресті підсвічена синім кольором на знак солідарності з жертвами цього злочинного явища. «Торгівля людьми є кричущим і гідним осуду порушенням основних прав людини, проти якого ми будемо продовжувати діяти послідовно і рішуче» – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. На додаток до нової національної стратегії в цій сфері, зусилля Румунії щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми також отримають фінансову підтримку від США в розмірі 10 мільйонів доларів протягом наступних п’яти років. Європейський день боротьби з торгівлею людьми відзначається щороку 18 жовтня.
ФІЛЬМ – На Римському кінофестивалі, який триватиме до 28 жовтня, серед показів – румунська стрічка: «Насті» – документальний фільм режисера Тудора Джурджіу у співпраці з Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску про життя та кар’єру тенісиста Іліє Настасе. Вже 19-й рік поспіль Римський кінофестиваль відзначає найновіші міжнародні постановки та молоді голоси європейського кіно. Серед цьогорічних гостей – американський режисер Френсіс Форд Коппола та актори Джонні Депп і Віґґо Мортенсен. Режисери Тудор Джурджіу та Крістіан Паскаріу прилетять до Риму на подію і зустрінуться з глядачами 21 та 22 жовтня на двох показах фільму. До них приєднаються легендарний менеджер ATP і тенісний промоутер Вітторіо Сельмі та один з провідних італійських спортивних журналістів Убальдо Сканагатта. Обидва з’являються в «Насті», де розповідають про роки слави румунського тенісиста.
КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.
ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.
ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.
ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.
КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.
ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.
ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.
Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.
12-15 квітня у Бухаресті відбувався Саміт Світового Конґресу Українців, в якому взяли участь понад 200 очільників та представників українських громад із 55 країн світу та 5 континентів. Усе – аби окреслити стратегії подальшої підтримки України й захисту її інтересів в умовах безпрецедентних безпекових та екзистенційних викликів.
Після урочистого відкриття, в якому взяли участь лідери СКУ, представники румунського та українського урядів, міжнародні експерти, дипломати, почесні гості, партнери, прихильники та друзі СКУ, розпочалася безпосередня робота саміту, що відбувалась у форматі засідань, панельних дискусій та круглих столів. Загалом учасники саміту зосередилися на обговоренні різних актуальних тем, серед яких – єдність та сила українських громад, українська школа за кордоном, адвокаційна робота на підтримку України, як СКУ може наблизити перемогу, відбудова України під час війни та після перемоги тощо. Особлива увага була приділена розробці конкретного плану заходів та обговорення ідей і пропозицій щодо подальших дій закордонного українства в контексті нових безпрецедентних викликів для українського народу, а також щодо подальшої підтримки України – гуманітарної, політичної, військової, фінансової, освітньої, яка вкрай необхідна в умовах повномасштабної війни.
Докладніше про це в інтерв’ю Українській редакції Всесвітньої служби Радіо Румунія розповів президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. «Головне було, щоб ми обговорили і вдосконалили наш план дій. Це був дуже практичний саміт, де ми опрацювали конкретні плани щодо трьох наших головних пріоритетів, які є: перше – перемога України, друге – це відбудова України і третє – це сильний український світ. І під кожним з трьох наших пріоритетів є серія різних акції щодо перемоги: це є адвокація, це є допомога – збільшення зброї, військової підтримки для України, це є політичні питання, такі як вхід України в НАТО, вхід України до Європейського Союзу. Це також мирний план президента Зеленського, просування цього плану, це питання відбудови, як ми можемо сьогодні і в майбутньому долучитися до цієї відбудови. Ми висвітлювали і обговорювали як можна долучитися до наших проєктів Energize Ukraine, де ми стараємося знаходити обладнання для електричної мережі України. Щодо сильного українського світу – ми обговорювали, як будувати цей світ. Бо реально українці, які, незалежно від того чи приїхали рік тому, чи приїхали 10 років тому, чи народжені за кордоном, важливо, щоби вони не асимілювалися, Важливо, щоб вони інтегрувалися в суспільство, де вони живуть, але щоб вони лишалися українцями. Аби ми могли й надалі просувати інтереси України, це є надважливо для України, бо без міжнародної підтримки Україна сама не зможе вижити. І тому ми обговорили можливість як це формувати. Це є й українські садочки, й українські школи, й українські молодечі організації, й релігійне життя, українські церкви, різні сфери спорту, молоді, культурного напрямку, тобто як конкретно будувати цей потужний український світ. Ми обговорили усе це дуже конкретно. Крім цього, ми обмінялися найкращими практиками, бо тут є багато досвіду, були представники понад п’ятдесяти країн, які тут зібралися, понад двісті делегатів, котрі мають позаду дуже багатий досвід. Тож ми обмінювалися ідеями як найкраще працювати, як співпрацювати разом.»
Голова СУР Микола-Мирослав Петрецький та президент СКУ Павло Грод
Саміт СКУ відбувся в приміщенні Парламенту Румунії, а його співорганізатором виступив Союз українців Румунії, на чолі з депутатом Миколою-Мирославом Петрецьким, який заявив, що вибір місця проведення Саміту Світового Конґресу Українців не був випадковим. За його словами, Румунія є надійним партнером України, а двосторонні відносини є дуже тісними і набули стратегічного характеру. Водночас у Румунії діє дуже потужна й організована етнічна українська громада. Лідери СКУ відзначили надзвичайний організаційний хист проводу СУР та визнали українську громаду Румунії найпотужнішою у своєму регіоні. На цьому наголосив і Павло Ґрод. «По-перше: в Румунії є дуже організована українська громада, у них тут дуже потужні організації Союзу українців Румунії. По-друге: це є стратегічно важлива країна для України, бо Румунія стала дуже великим союзником на всіх рівнях – військовому, економічному, культурному і тут сильно підтримують українську громаду, я скажу загальну українську громаду, бо це є і тимчасові переселенці, й автохтонні українці, які живуть на цих територіях понад 700 років. І це близько до України. Тому багато було делегатів, які приїхали з України, яких ми запрошували як гостей. Чи це з Міністерства юстиції, щоб обговорити питання конфіскації російських активів, чи це з Міністерства закордонних справ. Крім цього присутність в Румунії також дала нам нагоду поїхати в Україну, щоб також попрацювати з владою і зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським.»
Отже перед початком саміту СКУ в Бухаресті делегація Світового Конґресу Українців на чолі з президентом СКУ Павлом Ґродом провела у Чернівцях офіційну зустріч з президентом України Володимиром Зеленським, який повертався з Вільнюса. Зокрема, обговорили потребу у міжнародній підтримці України, Володимир Зеленський наголосив на важливості роботи СКУ з урядами, парламентами та громадами інших країн, щоб забезпечувати міжнародну підтримку України. Передусім це стосується адвокації військової допомоги, Формули миру, ініційованої президентом Зеленським, а також вступу України до НАТО та Європейського Союзу. Також йшлося про участь світової української спільноти в наближенні перемоги та відбудові України. Павло Ґрод представив Президентові Зеленському ключові проєкти СКУ – “Unite With Ukraine” для допомоги українським захисникам, що зібрав близько 60 мільйонів доларів, а також “Energize Ukraine” – ініціативу СКУ для підтримки та відновлення української енергосистеми.
Зустріч Проводу СКУ з Володимиром Зеленським
Ця зустріч була надзвичайно важливою, адже СКУ та Офіс Президента отримали нагоду скоординувати ключові пріоритети та плани у подальшій співпраці», – заявив Павло Ґрод. «Президент озвучив кілька головних пріоритетів і ми змогли опрацювати ці пріоритети. Це є двосторонні відносини, у тому розумінні, що ми працюємо як партнери України і президент попросив, щоб ми долучилися до адвокаційних кампаній, зокрема щодо вступу України до НАТО, бо в липні у Вашингтоні відбудеться зустріч лідерів НАТО. Долучитися до адвокації щодо вступу України до Європейського Союзу, а також долучитися до акції, щоб заохочувати країни брати участь у Саміті миру, який відбудеться у червні в Швейцарії. Важливо є, щоб ми попрацювали особливо з такими країнами, як Бразилія, Південна Африка, які мають занадто нейтральну позицію. Тому президент просив, щоб наші громади, СКУ до цього долучилися. По-друге, Володимир Зеленський озвучував важливість української ідентичності і просив, щоб ми опрацювали це питання. Очевидно, що ми це робимо, але він наголосив, що це для нього також важливі пріоритет, у тому розумінні, що мільйони українців виїхали і якщо вони не втримують свою українську ідентичність, вони не повернуться. А питання повернення є дуже важливим для України. Ми обговорювали й багато інших тем, різні теми щодо повернення, як, наприклад, закон про множинне громадянство. Як можна його удосконалити? Президент це дуже підтримує і ми мали нагоду йому пояснити наші зауваження щодо цього закону. Головне – має бути рівність всіх громадян. Немає різниці, чи хтось має другий паспорт чи ні, це було принципово. Ми мали нагоду відверто поспілкуватися, зрозуміти чого президент очікує від нас, могли представити інтереси на різних рівнях нашої громади. І це дуже важливо, бо ми працюємо, знову ж таки, з 80 країнами світу, де працюють наші українські організації і ми можемо сконцентровано передати ці ключові меседжі, згуртувати їх і тоді працювати з окремими міністерствами. Бо в нас є дуже багато справ, від освіти до гуманітарної сфер, до імміграційної та інших галузей. І тому президент нам порадив працювати з кабінетом міністрів, з його радниками і дійсно є відкриті двері до нас у співпраці з українським урядом.»
Президент СКУ Павло Грод
Учасники розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота. Пало Грод розповідає: «Основний документ, який ми опрацювали і представили сьогодні – це дорожня карта. І в цій дорожній карті ми озвучили ключові пріоритети і конкретні дії. Це головне, бо резолюції, гасла це легко, але треба діяти конкретно. Тому ми всіх закликали до конкретних планів по різних галузях. Наприклад, в освіті. Як ми маємо працювати, які наші наступні кроки щодо вдосконалення процесу освіти. Так само опрацювали нашу стратегію щодо конфіскації заморожених російських активів. Тобто перед нами дуже багато роботи. Ми всі зійшлися, щоб опрацювати наші наступні кроки, дуже конкретні кроки. Я б сказав, що є два найголовніші наші підходи до цього. Це, по-перше, сильна адвокація, робота з урядами тих країн, де ми проживаємо, аби переконати їх сильніше підтримувати Україну. Щоб ми не тільки з гаслами виходили на вулицю, хоча і це важливо, між іншим, ці наші вуличні акції є дуже важливими, але наші громади мусять також, після тих акцій, заходити в кабінети політиків, які вирішують ці питання і конкретно представляти їх. Тому завдяки зв’язку безпосередньо із Офісом Президента ми знаємо точно, що потрібно, чого просити в пріоритетному порядку від кожної країни і, що вони дійсно дають або не дають вчасно. Коли є такий постійний зв’язок і ми маємо ці інформації, то наші громади можуть закликати їхні уряди конкретно діяти, а не тільки по гаслах.»
